ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГРИНЕВИЧ Людмила Володимирівна

УДК 336.64

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ

ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

cпеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ХАРКІВ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Гриньова Валентина Миколаївна,

завідувач кафедри бізнесу та підприємництва

Харківського державного економічного університету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Українська Лариса Олегівна,

професор кафедри економічної теорії

Харківського державного економічного університету

кандидат економічних наук, доцент

Азаренкова Галина Михайлівна,

завідувач кафедри обліку та фінансів

Харківської філії Української академії банківської справи

Провідна установа: Національний технічний університет “Харківський

політехнічний інститут”,

Міністерство освіти і науки України,

кафедра економіки та маркетингу, м. Харків

Захист відбудеться 26.12.2002 р. о 13 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради , шифр Д 64.055 01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, проспект Леніна, 9-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, проспект Леніна, 9-А.

Автореферат розісланий 23.11.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дороніна М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Перебудова організаційної, фінансової та виробничої структур управління на вітчизняних промислових підприємствах передбачає розвиток інвестиційного середовища в Україні. Досягнення економічного ефекту від інвестиційної діяльності та стабілізація фінансового стану вимагають від підприємств високого рівня адаптивності до умов зовнішнього середовища. Це можливо шляхом практичної реалізації методів стратегічного управління по всіх напрямках господарчої діяльності.

Актуальність теми. Трансформація економіки України сприяє її демонополізації, розвитку конкуренції, формуванню ринкової інфраструктури, що у свою чергу, висуває вимоги випереджаючого розвитку виробництва товарів споживання і послуг, збільшення асортименту і номенклатури виробів, що випускаються, з метою зниження ризику втрати прибутку. У процесі управління діяльністю підприємств на перший план висувається проблема розширення виробництва, рішення якої полягає в активізації інвестиційної діяльності, оскільки перехід до випуску конкурентоспроможної продукції неможливий без залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, які направляються в реальне виробництво. Їх надходження залежить від інвестиційного клімату, створюваного законодавчо, а також від підприємств як об'єктів інвестування, що самостійно розробляють програми розвитку виробництва. Таким чином, проблема вибору стратегії управління інвестиційною діяльністю набуває актуальності не тільки для підприємств, але і для зовнішніх інвесторів у силу їх зацікавленості в кінцевих результатах виробничого процесу.

Дослідженню питання розробки стратегії управління інвестиційною діяльністю, в залежності від умов функціонування підприємства, присвячено ряд робіт таких вітчизняних і закордонних учених: Бланка І.А., Вакаріна С.І., Гриньової В.М., Гуляєвої Н.Н., Желніна О.В., Ідрісова О.Б., Картишева С.В., Коссова В.В., Книша М.І., Перерви П.Г., Пересади О. О., Пономаренка В.С., Рогожина П.С., Ушакової Н.Н., Української Л.О., Шапіро В.Д., Шевчука В.Я., Шинкаренка В.Г., Яковлева О.І., Ансоффа І., Бейлі Дж., Гітмана Л.Дж., Джонка М.Д., Карлофа Б., Кінга У. і Кліланда Д., тощо. Разом з тим слід зазначити, що розробки закордонних економістів орієнтовані на умови розвинутих ринкових відносин. Багато проблем, пов'язаних з практикою розробки стратегії управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства у період становлення ринкової економіки, залишилися недослідженими. Вимагають рішення теоретичні й методичні питання, що відносяться до проблеми узгодження інтересів підприємства з кінцевими цілями інвестиційних проектів. Відсутній механізм, що дозволяє приймати обґрунтовані стратегічні рішення у ході формування і подальшого управління інвестиційним портфелем підприємства. Необхідна перевірка можливості досягнення синергетичного ефекту в процесі прийняття управлінських рішень за декільками проектами в межах інвестиційного портфеля. Недостатність інформації з зазначених питань, їх актуальність, теоретична і практична значимість визначили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основних напрямків наукових досліджень, що були проведені в межах науково-дослідної роботи Харківського державного економічного університету по темі "Удосконалення методів управління підприємством" (номер державної реєстрації 0101U003933).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних положень і розробка методичних рекомендацій щодо стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямованого на об'єкти реального інвестування.

Для досягнення означеної мети поставлено та вирішено такі задачі:

узагальнення теоретичних положень з питань стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства;

аналіз і синтез зарубіжних і вітчизняних теоретичних досліджень стратегічного управління інвестиціями;

аналіз можливостей підвищення ефективності стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства з урахуванням його фінансово - економічного стану на момент інвестування;

розробка рекомендацій щодо формування інвестиційних рішень підприємства з використанням результатів аналізу взаємовпливу проектів і об'єкта інвестування;

визначення показників якісної та кількісної оцінки взаємопривабливості інвестиційного проекту та підприємства;

здійснення комплексної оцінки наявних інвестиційних проектів та можливостей підприємства по їх реалізації;

розробка методичних рекомендацій щодо оцінки погодженості інвестиційних проектів та підприємства шляхом побудови ієрархії цілей з метою запобігання або зниження негативних наслідків від нераціонального управління інвестиційними ресурсами.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність промислових підприємств.

Предметом дослідження є процес стратегічного управління реальними інвестиціями.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні дослідження вітчизняних і закордонних економістів, Закони і Постанови Верховної Ради України й Укази Президента України з питань регулювання інвестиційної діяльності. Основними методами дослідження, використаними в роботі, є: абстрактно – логічний (теоретичне узагальнення і формування висновків), економіко–статистичний та фінансового аналізу (визначення фінансового стану підприємств та їх інвестиційної привабливості), експертних оцінок (надання кількісної оцінки якісним показникам), економіко-математичного моделювання (відповідність цілей підприємства та інвестиційних проектів), аналізу ієрархій (формування інвестиційного рішення за допомогою ієрархії цілей), а також метод графічного аналізу (взаємоузгодженість цілей інвестування). Дослідження засноване на використанні статистичних даних про підсумки діяльності народного господарства Харківської області, даних бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності по ряду підприємств Харкова.

Наукова новизна отриманих результатів стає в подальшому розвитку стратегічного управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства, а саме:

вперше:

запропоновано формування реальних інвестицій промислового підприємства у вигляді комплексу послідовних етапів прийняття обґрунтованих стратегічних управлінських рішень методом побудови ієрархії;

доповнено:

методику проведення аналізу ефективності інвестування виробництва враховуючи галузеву специфіку тривалості періоду відшкодування витрат;

удосконалено:

методику оцінки погодженості на передінвестиційному етапі стратегічних цілей підприємства й інноваційного проекту;

методичний підхід щодо проведення якісного аналізу ефективності реалізації інвестиційного проекту з урахуванням економічного середовища підприємства;

методику кількісної оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства при реалізації проекту.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тім, що їх впровадження в діяльність підприємств забезпечить підвищення ефективності стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства, можливість його адаптації до умов зовнішнього середовища та стабілізувати фінансові показники діяльності об'єктів інвестування за рахунок обґрунтованого прийняття стратегічних управлінських рішень. Практичну значимість мають: порядок проведення проектного аналізу інвестиційної діяльності підприємства, методика проведення якісного аналізу і кількісної оцінки ефективності інвестиційного проекту, рекомендації щодо формування реальних інвестицій підприємства з урахуванням впливу факторів економічного середовища.

Пропозиції автора зі стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства впроваджено на ВАТ “ХТЗ” (акт про впровадження №62/700 від 26.12.2001) та ДП “Електроважмаш” (акт про впровадження №60/635 від 20.12.2001).

Особистий внесок здобувача в роботі [№2 у списку праць, що наведено в авторефераті], надрукованій у співавторстві, полягає у розробці алгоритму формування бізнес-плану інвестиційного проекту та рекомендації щодо управління ним.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки було викладено та схвалено на Четвертій науково – практичній конференції молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (Харків, 2000рік), Другій міжнародній, міждисциплінарній науково-практичній конференції Української Асоціації “Жінки в науці та освіті” “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (ХНУ ім. В.Н.Каразіна, Харківський інститут управління, Харків, 2001р).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових праць (5 статей у спеціалізованих наукових виданнях та 2 тези доповідей на науково – практичних конференціях), загальний обсяг 1,75 ум. друк. арк., автору належить 1,5 умов. друк. аркуша.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Роботу викладено на 182 сторінки машинописного тексту, вона містить 32 таблиці і 13 рисунків, які займають 5 повних сторінок, список використаних джерел складає 146 найменувань, розміщених на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету дослідження, сформульовано основні задачі, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.

У першому розділі – "Теоретичні засади інвестиційної діяльності промислових підприємств" - визначено сутність управління інвестиційним процесом підприємства на основі узагальнення досвіду зарубіжних та вітчизняних наукових досліджень з питань інвестиційної діяльності; узагальнено теоретичні засади щодо обґрунтування основ стратегічного управління інвестиціями в умовах трансформації економічного середовища; розкрито та обґрунтовано основні напрямки проведення проектного аналізу процесу інвестування з метою поліпшення якості рішень, що приймаються.

Необхідність розвитку нових форм господарювання об'єктивно зумовлена потребою в більш гнучких організаційних формах, здатних адаптуватися до швидких змін зовнішнього середовища. У сучасних умовах в Україні існує інвестиційна криза, головними причинами якої є: нестабільність діючого в Україні законодавства, і, як наслідок цього, відсутність правового захисту інвесторів; надання банками переважно короткострокових кредитів, тощо. Несприятлива економічна ситуація стримує іноземних інвесторів від вкладення значних коштів в економіку країни.

Основною задачею українських промислових підприємств є оновлення і введення в експлуатацію сучасних виробничих фондів, що вимагає корінних структурних перетворень. Обсяг інвестицій суттєво залежить від інвестиційного клімату, що включає сукупність політичних, економічних, соціальних і правових умов, які сприяють активізації інвестиційної діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів. В узагальненому вигляді інвестиції представляють собою вкладення капіталу з метою наступного його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім для компенсації інвестору відмови від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, бути винагородою за можливий ризик втрати капіталу і засобом відшкодування інфляційних втрат у майбутньому періоді.

У дисертації показано, що поняття інвестицій варто розглядати як з фінансової, так і з економічної точок зору. З позиції фінансового менеджменту інвестиційне рішення являє собою вкладення активів у господарську діяльність чи до сфери фінансового обігу з метою одержання прибутку. З економічної точки зору – це витрати на створення, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння виробництва, а також такі, що пов'язані зі змінами обігового капіталу в залежності від витрат на основний капітал. Оскільки чистий прибуток, одержуваний у результаті здійснення інвестицій, є джерелом збільшення інвестиційного капіталу, необхідним є стратегічне управління процесом прийняття інвестиційних рішень, що дозволить промисловому підприємству, як суб'єкту господарювання, активно займатися інвестиційною діяльністю.

Управління інвестиціями повинне ґрунтуватися на оптимізації співвідношення між рішенням поточних і стратегічних задач розвитку підприємства з урахуванням довгострокового характеру інвестиційних процесів, що повинно призвести до розширення виробництва і збільшення ефективності його діяльності. Формування підприємством інвестиційних ресурсів має здійснюватися за рахунок власних коштів, а також із залученням позикового капіталу, з наступним погашенням його із суми прибутку від експлуатації інвестиційних об'єктів. Ухвалення інвестиційного рішення повинно бути обґрунтованим, що припускає проведення експертизи інвестиційного проекту на його відповідність критеріям самоокупності та технологічності, це дозволить концентрувати інвестиції у найбільш прибуткових проектах.

Управління інвестиційною діяльністю вимагає обов'язкової оцінки ризиків. Тому процес розробки генеральної стратегії розвитку інвестиційної діяльності підприємства має передбачати запобігання втрат від ризикової ситуації. Максимальна диверсифікованість інвестиційних ресурсів і постійна координація потоків платежів, зв'язаних зі здійсненням інвестування, здатна забезпечити постійну платоспроможність підприємства, навіть у разі фінансування інвестиційного проекту протягом усього циклу. Оскільки, інвестиційна діяльність є сукупністю практичних дій юридичних осіб та держави, управління нею повинно ґрунтуватися на інвестиційній програмі розвитку регіону шляхом розробки відповідної концепції, яка б передбачала формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності кожного підприємства та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Здійснювана підприємством інвестиційна політика має враховувати пріоритетні напрямки розвитку національної промисловості при вкладенні коштів, адже від цього залежить конкурентоспроможність економіки, забезпечення приросту обсягів виробництва та реалізації продукції і, відповідно, національного доходу на кожну гривню витрат.

У роботі доведено, що інвестування є ефективним інструментом забезпечення розвитку і диверсифікованості діяльності підприємства, якщо інвестиційна діяльність ґрунтується на прийнятті управлінських рішень по вкладенню коштів як у фінансові, так і в реальні об'єкти інвестування відповідно до обраної генеральної стратегії. Опис цілей інвестиційного проекту являє собою основу для наступного аналізу. Такий підхід дозволяє представити інвестиційний проект як цілеспрямований інструмент пошуку шляхів розвитку підприємства, обмежений за часом при умові забезпечення необхідних вимог до якості одержуваних результатів, рівня потреби у ресурсах (матеріальних, трудових і фінансових) і ефективної організації процесу його розробки та реалізації. Підготовка інвестиційного проекту до реалізації вимагає попередньої підготовки бізнес-плану, у якому мають бути відбиті основні його показники з розрахунком економічної ефективності проекту з урахуванням усіх можливостей його реалізації. Остаточне рішення про початок інвестування має прийматися лише після проведення стратегічного аналізу. У роботі запропоновано рекомендації, щодо здійснення такого аналізу в якості засобу досягнення ефективної реалізації інвестиційних проектів. За результатами аналізу доцільною є розробка системи заходів щодо здійснення обґрунтованого вибору найефективнішого інвестиційного проекту з числа альтернативних. Стратегічний аналіз повинен засновуватись на сучасних методах збору та обробки необхідної інформації, визначенні пріоритетів інвестиційної діяльності підприємства, розгляду альтернативних варіантів і вибір найбільш ефективного рішення щодо інвестування проекту.

У другому розділі - "Аналіз впливу фінансово-економічного стану підприємств на розвиток інвестиційної діяльності" - проаналізовано і розкрито тенденції розвитку інвестиційного процесу на промислових підприємствах м.Харкова та Харківської області, проведено детальний аналіз процесу їх інвестування. Досліджено вплив фінансово-економічного стану промислових підприємств на ефективність інвестиційної діяльності за допомогою фінансово-економічного аналізу основних показників діяльності підприємства. Одержані результати підтвердили наявність значного економічного потенціалу промислових підприємств та можливості їх успішного розвитку. Тому, спираючись на наявність потенціалу, необхідно здійснювати заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату.

Проведений у роботі аналіз свідчить, що протягом останніх років соціально-економічна ситуація в промисловості Харківської області поліпшилась, спостерігається ріст обсягів виробництва товарів народного споживання, збільшився товарообіг, а також має місце зростання обсягів надання платних послуг населенню. У 2001 році промисловими підприємствами області вироблено продукції в діючих цінах на 7,3 млрд. грн.. У порівнянні з 2000 роком випуск продукції збільшився на 3,7%. Динаміка сумарного показника обсягу виробництва промислової продукції по підприємствах Харківської області представлена на рисунку 1

Рис.1 Динаміка сумарного показника виробництва промислової продукції по підприємствах Харківської області (у відсотках до 1990 року)

Разом з тим, ріст обсягів виробництва не супроводжувався суттєвим поліпшенням фінансово-економічного стану підприємств, що пояснюється кризою платежів. У 2001 році дебіторська та кредиторська заборгованість по промислових підприємствах області склали 6507,6 млн. грн. і 9957,3 млн. грн. відповідно. Це свідчить про перевищення величини боргів підприємств, що утворилися у порівнянні з дебіторською заборгованістю. Крім того, слід відзначити, що більш 50% дебіторської і 50,5% кредиторської заборгованостей є простроченою, що, безумовно, свідчить про складність економічної ситуації.

Активізація інвестиційної діяльності пов'язана з впливом цілого ряду позитивних факторів, зокрема зі зниженням рівня інфляції. Останнім часом інфляційні процеси сповільнилися, що пов'язано, у першу чергу, зі здійсненою Національним банком України монетарною політикою, по-друге, істотним впливом на зниження темпів росту інфляції є збільшення обсягів виробництва промислової продукції, по-третє, зниженням темпів росту цін на промислові товари.

За останні п'ять років в промисловості спостерігається процес структурних змін, що проявляється в збільшенні частки паливно-енергетичного комплексу. Значно зменшилася частка галузей машинобудування та металообробки, а також легкої промисловості. Непродуктивне використання промислового потенціалу пов'язано з низьким рівнем завантаженості виробничих потужностей підприємств, порушенням господарських зв'язків з постачальниками сировини і комплектуючих, а також відсутністю замовлень на продукцію, що випускається. Це викликано не стільки відсутністю інтересу споживачів до неї, скільки їх неплатоспроможністю. Усі перераховані обставини сприяють банкрутству промислових підприємств через їх нездатність адаптуватися до умов невизначеності ринкового середовища. Однак останнім часом на окремо взятих підприємствах машинобудівного комплексу спостерігається зростання інвестиційної активності. Обсяг інвестицій по підприємствах і організаціях різних форм власності в 2001 році по Харківській області склав: об'єктів приватної власності – 82,1 млн. грн., підприємств колективної форми власності - 439,1 млн. грн., державних підприємств - 596,4 млн. грн., спільних підприємств – 7,6 млн. грн. Цьому сприяла зміна галузевої структури, а також активізація діяльності підприємств, що випускають предмети споживання, як найбільш пристосованих до умов ринкового середовища. У свою чергу, відносне збільшення випуску продукції у цілому по промисловості та по окремих підгалузях сприяє залученню інвестицій, тим самим, даючи підприємствам можливість знайти вихід з фінансово-економічної кризи і нормалізувати господарську діяльність. Динаміка обсягів випуску продукції галузями промисловості Харківської області представлена в табл.1.

Таблиця 1

Динаміка обсягів випуску промислової продукції в Харківській області,

млн. грн

Показник, галузь Значення показника по роках

1998 1999 2000 2001

Обсяг продукції промисловості, у тому числі 4888,2 6411,0 7332,2 7346,0

Електроенергетика 1054,6 1539,3 1887,5 1970,07

Паливна промисловість 691,6 830,1 868,8 937,2

Чорна металургія 10,1 14,1 15,9 33,6

Хімічна та нафтохімічна промисловість 64,6 85,7 102,2 93,5

Машинобудування та металообробка 1723,4 2296,0 2627,6 2123,3

Деревообробка та целюлозно-паперова промисловість 49,0 66,7 76,0 164,2

Промисловість будівельних матеріалів 127,7 168,9 192,2 201,0

Легка 52,2 71,5 91,3 73,7

Харчова 883,3 1000,6 1178,8 2036,2

Одним з важливих факторів зростання обсягів промислової продукції є реалізація інвестиційної політики, спрямованої на упорядкування структурних перетворень та їх ресурсне забезпечення, координація усіх внутрішніх і зовнішніх потоків інвестицій – коштів бюджету та підприємств, заощаджень населення, позик іноземних держав і приватних компаній, а також приватних іноземних інвестицій. Загальновідомо, що ухваленню рішення про початок інвестування передує, як правило, детальний фінансово-економічний аналіз інвестиційної привабливості підприємств. Це дозволяє інвестору зробити висновки про доцільність вкладення коштів у виробництво, а також дає інформацію про можливості подальшого розвитку. Такий аналіз включає оцінку економічного потенціалу суб'єкта господарювання (майнового стану, фінансового становища та наявності "хворих" статей балансу) та результативності фінансово-господарської діяльності (прибутковості, динамічності й ефективності використання економічного потенціалу).

Проведення оцінки інвестиційної привабливості промислового підприємства запропоновано в роботі здійснювати на основі показників, що характеризують його фінансовий стан та господарську активність. На першому етапі критерієм оцінки фінансового стану є ліквідність та платоспроможність підприємства, тобто його спроможність вчасно й у повному обсязі здійснювати розрахунки, перш за все, по короткострокових зобов'язаннях, на другому, - оцінюються перспективи фінансового стану підприємства з урахуванням ступеня його залежності від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

У роботі показано, що стратегія управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства має містити заходи по залученню внутрішніх джерел інвестування, оскільки вони розраховані на тривалу і стабільну перспективу, зберігають фінансову незалежність підприємства і задовольняються помірним рівнем прибутковості.

У третьому розділі – "Порядок формування інвестиційних рішень промислового підприємства" - розроблено методичний підхід щодо проведення якісного аналізу сумісності проекту й об'єкта інвестування; запропоновано методичні рекомендації з проведення кількісної оцінки ефективності прийняття інвестиційних рішень; доповнено методичні рекомендації по управлінню інвестиційною діяльністю підприємства в процесі прийняття рішень по реальних інвестиціях.

Сучасний розвиток промислового виробництва має інноваційний характер, що передбачає швидке відновлення технологій і продукції за рахунок його модернізації. Управління інвестиційним проектом забезпечує цілісний підхід на всіх етапах інвестиційного циклу між підприємством і інвестором. Управління інвестиційними процесами у країнах з розвинутими ринковими відносинами відрізняється роз'єднаністю як по фазах, так і по етапах управління підприємством і проектом. У цьому випадку основною ланкою в інвестиційному процесі виступає інвестор, який активно впливає на хід реалізації інвестиційного проекту. Розвиток промислового виробництва призвів до появи прогресивних форм управління інвестиційною діяльністю, відмінною рисою яких є пред'явлення твердих вимог інвестора до технічного рівня і якості проекту з індивідуальними вимогами підприємства до можливого інвестора. Однією з вимог є оптимізація рівня вартості проекту. У дисертації показано, що формування інвестиційних рішень підприємства варто проводити поетапно, витримуючи логіку аналітичного процесу, схему алгоритму приведено на рис 2.

Рис.2 Схема алгоритму формування інвестиційного рішення

Управління інвестиційними рішеннями повинно сполучатися з ретельним аналізом операцій з активами і пасивами. Для ефективності інвестиційної політики необхідне здійснення контролю за процесом забезпечення ліквідності фінансових ресурсів, прибутковості, достатності капіталу і наявності резервів у вигляді позик, оренди і лізингу. Управління інвестиційним процесом на підприємстві припускає узгодження всіх наявних ресурсів з масштабами майбутньої інвестиційної діяльності, а також погодженість стратегічних цілей організації і проекту.

У роботі запропоновано здійснювати формування інвестиційних рішень на основі використання методу ієрархічного аналізу. Його перевагами є можливість врахування як кількісних, так і якісних характеристик об'єкта, прийняття рішень в умовах багатокритеріальної невизначеності, характерних для процесу формування інвестиційної діяльності

Пошук інвестиційного рішення за допомогою поєднання аналітичного підходу, що спирається на теорію матриць з експертними процедурами дав позитивний результат. В процесі побудови ієрархії на верхньому рівні за мету визначено формування інвестиційного рішення підприємства. Рівні ієрархії виділено шляхом розподілу вихідної інформації на групи в залежності від ступеня сумісності компонентів. На одному чи декількох рівнях визначаються критерії, на основі яких прийматиметься управлінське рішення.

У дисертації обґрунтовано, що для проведення якісного аналізу сумісності інвестиційного проекту і підприємства варто використовувати експертні оцінки. Це пояснюється складністю процесу інвестування, необхідністю урахування не тільки об'єктивних тенденцій розвитку ситуації, але й реакції учасників процесу інвестування на попередньо прийняті рішення, а також відсутністю необхідного обсягу інформації і чіткого знання тенденцій розвитку ринкової ситуації.

Експертиза дозволяє знизити ризик ухвалення помилкового рішення. Для одержання й обробки кількісними методами якісної експертної інформації в роботі використано вербально числові шкали, до складу яких входять змістовно описувані найменування її градацій і відповідні їм числові значення (чи діапазони числових значень) найбільш універсальною з них є шкала Харінгтона. Наступним етапом проведення аналізу є розробка анкети для експертів, що містить перелік питань з інвестиційної привабливості підприємства та проекту, на які даються відповіді, що мають ототожнюватися зі шкалою оцінок.

Для наочності відображення отриманих результатів підприємству доцільно використовувати багатофакторну матрицю "Мак Кінські", що складається з 9 блоків, та трьох зон: інвестувати, обмежити інвестиції - використовувати досягнуте положення і захистити його, відмовитися від інвестування. Підсумкові дані, отримані в результаті експертної оцінки, розташовуються усередині матриці та утворюють точку з координатами згідно даних обробки відповідей анкети. Остаточне рішення про доцільність здійснення інвестиційної діяльності підприємство може прийняти тільки після проведення кількісного аналізу факторів, що впливають на виробничий і інвестиційний процеси. Відповідно до поставленої мети, а саме, вибору інвестиційного рішення, в якості показників, що аналізуються, прийнято: для підприємства – рентабельність виробництва, а для проекту – внутрішню норму рентабельності інвестицій. Показником, що зв'язує підприємство з проектом і відбиває ступінь їх взаємовпливу, є внутрішня норма рентабельності інвестицій, що дає змогу одержати фінансово обґрунтоване рішення щодо інвестиційної діяльності ще на передінвестиційній стадії.

Здійснення стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства носить системний характер. Елементами системи виступають підприємство, інвестор і проект. Ступінь взаємозв'язку і взаємозалежності визначається впливом на них факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. З метою виявлення цього зв'язку використано моделі, що включають якісні і кількісні фактори. Для відстеження процесів, які відбуваються усередині факторів, та мають певний вплив, використано показники, що відбивають реальну ситуацію в інвестиційному процесі.

Погодженість цілей і задач розвитку інвестиційного проекту і підприємства є необхідною для будь-якої стадії розвитку економіки. При наявності потенційно перспективного інвестиційного проекту підприємство досить часто не має можливості його реалізувати у зв'язку з впливом ряду негативних факторів середовища. Результати аналізу в такому разі мають стати основою для прийняття управлінського рішення про інвестування. Таким чином, стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства здійснюється на основі аналізу і являє собою комплекс послідовних дій, що направлені на максимізацію прибутку. Особлива увага повинна приділятися погодженості фінансових показників підприємства і проекту. Схема побудови ієрархії формування інвестиційного рішення підприємства на основі наявних бізнес-планів підприємства й інвестиційних проектів наведена на рис. 3.

При цьому необхідно виявити сумісні інвестиційні проекти, одночасна реалізація яких дозволяє одержати синергетичний ефект за рахунок збігу вихідних параметрів складових. Формування інвестиційного рішення підприємства відповідно до даних, отриманих в результаті запропонованого дослідження, носить обґрунтований характер. Питання математичного моделювання складної економічної системи, аналогічної рішенню проблеми формування інвестиційного рішення підприємства вимагає додаткового аналізу якості моделі, який передбачає послідовне здійснення ряду логічних процедур, а саме визначення характеристик ситуації прийняття рішення та ступеня подібності між ситуацією, при якій приймається рішення, і моделлю.

Найбільш складним у процесі моделювання є кількісне відображення факторів впливу й розрахунок даних для випадків здійснення інвестицій нематеріального характеру, а також включення до моделі нових технологій чи нових ринків збуту, урахування можливості доступу до інформаційних джерел, впливу зовнішніх і внутрішніх факторів й імовірності їх настання.

Рівень 1.

Формулювання мети

Рівень 2.

Визначення першорядних факторів.

Погодженість груп інвестиційних

проектів та підприємства по

фінансовим та виробничим

показникам

Рівень 3.

Встановлення другорядних

факторів. Формування груп

проектів за ознакою фінансової

і виробничої погодженості

Рівень 4.

Забезпечення повною та достовірною

вхідною інформацією

Відбір погодженості

фінансових показників

інвестиційних проектів і

підприємства

Рис. 3 Схема побудови ієрархії формування інвестиційного рішення

Отже, у процесі створення моделі прийняття інвестиційного рішення необхідно обґрунтовувати вимоги щодо достатності вхідних даних. При оцінці їх достовірності доцільним є складання прогнозів і сценаріїв розвитку зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Найбільш ефективними, що дозволяють обґрунтувати інвестиційний проект, а також ступінь його сумісності з підприємством, з урахуванням безлічі зазначених факторів, є динамічні методи, що засновані на використанні даних статистичної звітності, але їх використання в моделі доцільно тільки для проведення попередніх розрахунків, метою яких є здійснення орієнтованої оцінки ефективності інвестицій.

Таким чином, стратегія управління інвестиційною діяльністю підприємства, що ґрунтується на результатах аналізу процесів, які відбуваються на підприємстві, та у зовнішньому середовищі, дозволяє уникнути кризового стану, як наслідку недостатньої обґрунтованості інвестиційних рішень.

ВИСНОВКИ

1. Процес реформування економічних відносин в Україні припускає введення в дію нових, сучасних виробництв, технологічних процесів та технологій. Це можливо здійснити за рахунок оновлення та відродження існуючих виробничих потужностей на підприємствах. Дослідження доцільності реальних інвестицій необхідно починати з визначення економічного змісту поняття "інвестиції". Узагальнення теоретичних джерел дозволило запропонувати у роботі уточнене поняття інвестиції як вкладення капіталу з метою наступного його збільшення. При цьому приріст капіталу повинний бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмовлення від використання наявних засобів на споживання в поточному періоді, винагороду йому за ризик і відшкодування втрати від інфляції в майбутньому періоді.

2. Здійснення інвестиційної діяльності підприємства припускає проведення аналізу елементів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища. В цьому процесі інвестиційний проект виступає як реальні інвестиції, що являють собою сполучний елемент системи. В процесі реалізації комплексу заходів спрямованих на стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства виникає зворотній зв'язок, сприяючий створенню позитивного інвестиційного клімату в регіоні і державі.

3. За даними дослідження основними джерелами інвестиційних коштів є внутрішні інвестиції, що включають заощадження населення, кошти підприємств і держави, що направляються в інвестиційну сферу, крім того вагомим джерелом надходження є зовнішні іноземні інвестиції. Грошові інвестиції є найбільш розповсюдженою формою фінансування. Аналіз інвестиційного процесу, що має місце в економіці Харківської області виявив тенденцію росту обсягів інвестицій у значній мірі за рахунок самофінансування суб'єктів господарської діяльності. Це позитивно вплинуло на зниження темпів інфляції і ріст ВВП.

4. Пріоритетною галуззю інвестування є машинобудування. Аналіз промисловості Харківської області з метою більш глибокого розуміння інвестиційних процесів, що в ній відбуваються, дозволив виявити позитивну тенденцію збільшення випуску продукції по ряду підгалузей, однак збільшення обсягів випуску продукції машинобудування не можливо без організації інвестиційної діяльності на ряді підприємств.

5. Формування інвестиційного рішення підприємства запропоновано проводити з використанням методу аналізу ієрархій, який дозволяє одержати оптимальне рішення проблеми в умовах багатокритеріальної невизначеності. В якості вхідних даних для дослідження доцільно використовувати фінансові показники підприємства й інвестиційних проектів, відбитих у фінансовому розділі бізнес-плану.

6. На основі добору найбільш важливих факторів, що мають безпосередній вплив на результати інвестування запропоновано проводити якісний аналіз інвестиційного процесу. Він включає проведення експертного аналізу, результати якого є елементами матриці "Проект – підприємство", створеної за принципом матриці "Мак Кінські".

7. Кількісний аналіз сумісності інвестиційного проекту і підприємства пропонується здійснювати з використанням жорстко детермінованих факторів. Ця процедура припускає виявлення найбільш істотних факторів, які впливають на процес прийняття інвестиційного рішення. Такими факторами є рентабельність власного капіталу інвестованого у виробництво і внутрішня норма рентабельності.

8. Розроблені методичні рекомендації зі здійснення інвестиційної діяльності промислового підприємства в умовах динаміки ринкового середовища, засновуються на результатах якісного і кількісного аналізу ефективності реальних інвестицій і передбачають адаптацію до специфіки діяльності об'єкта інвестування. Дослідження, проведені на основі даних ВАТ "ХТЗ" дозволили виявити переваги і слабкі сторони стратегії інвестиційної діяльності підприємства та впровадити на практиці методичні розробки, що включають основні положення дисертації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриневич Л. В.Організація робіт по обґрунтуванню інвестиційного проекту. // Вісник ХДЕУ. – 2000. - №1(13). - С. 83-84

2. Гринёв А. В., Гриневич Л. В. Особенности бизнес – планирования инвестицыонного проекта. // Вісник ХДЕУ. - 2000 №3(15). – С.26-30

3. Гриневич Л. В. Направления инвестиционной политики в промышленности Харковского региона.// Зб. матер. четвертої науково – практичної конф. молодих економістів “Сучасны проблеми розвитку виробництва”. Харків: Модель Всесвіту, 2000. – 304 с. - мовою оригіналу. – С. 235-237

4. Гриневич Л. В. Согласование стратегыческих целей проекта и предприятия на прединвестиционной стадии.// Матер. 2-ї міжнар. міждисциплінарної науково-практичн. конф. “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” – Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", ХНУ ім. В.Н.Каразіна, Харківський інститут управління. – 2001. – С.37-38

5. Гриневич Л. В. Основные принципы управления инвестицийной деяльностю предприятия.// Вісник ХДЕУ. – 2001. - №2(18). – С. 93-96.

6. Гриневич Л. В. Формирование портфеля инвестиций на предприятии. // Вісник ХДЕУ. – 2001. - №.4(20) – С. 50-52.

7. Гриневич Л. В. Формирование инвестиционного портфеля предприятия методом анализа иерархии.// Сборник “Коммунальное хозяйство городов”. –Харьковская государственная академия городского хозяйства. – Харкыв:: Техніка – 2001.- № 34 – С. 136-142.

АНОТАЦІЯ

Гриневич Л. В. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. - Харківський державний економічний університет, 2002.

Дисертацію присвячено комплексу питань, пов'язаних зі стратегічним управлінням інвестиційною діяльністю підприємства. Визначено зміст поняття “інвестиції”, як вкладення капіталу з метою його наступного збільшення у розмірі достатньому для компенсації інвестору відмови від використання коштів на споживання в поточному періоді, а також винагороду за ризикованість і відшкодування втрат від інфляції. Проведено узагальнення теоретичних засад з питань, що стосуються прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності. Проаналізовано можливості підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням його фінансово-економічного стану на момент інвестування. Проведені дослідження виявили наявність позитивної тенденції в діяльності промислових підприємств Харківської області та активізацію інвестиційних процесів по галузям у цілому. Розроблено механізм прийняття інвестиційних рішень, що враховує взаємовплив проектів і об'єкту інвестування. Визначено показники якісної та кількісної оцінки привабливості інвестиційних проектів та підприємства. Запропоновано комплексну матричну оцінку взаємоузгодження цілей інвестиційних проектів та підприємства, що дозволяє отримати синергетичний ефект. Обґрунтовано порядок формування інвестиційного рішення підприємства шляхом побудови ієрархії, що дозволяє одержати оптимальне управлінське рішення в умовах багатокрітеріальності.

Результати одержані в роботі підтверджено практичним впровадженням в діяльність промислових підприємств м. Харкова.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна діяльність, інвестиційна стратегія, реальні інвестиції, інвестиційна політика, проектний аналіз, інвестиційні цілі.

Гриневич Л. В. Стратегическое управление инвестиционной деятельностью предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. - Харьковский государственный экономический университет, 2002.

Диссертация посвящена стратегическому управлению инвестиционной деятельностью предприятия. Трансформация экономических отношений в Украине и переход к рыночной системе хозяйствования характеризуется полной самостоятельностью предприятий в вопросах формирования стратегических решений относящихся к возобновлению процесса производства. Перед предприятием возникают проблемы, предполагающие многовариантные решения, оценка эффективности которых требует применения специальных знаний, включающих такие аспекты, как математическое моделирование, построение иерархии целей, экспертиза. Развитие промышленного производства привело к появлению прогрессивных форм управления инвестиционным циклом, отличительной чертой которых является сочетание жестких требований инвестора к техническому уровню и качеству проекта с индивидуальными требованиями предприятия к возможному инвестору. Одним из требований является оптимизация уровня стоимости проекта. Рациональное и качественное управление инвестиционным процессом, обоснованное формирование инвестиционного решения является условием эффективной деятельности предприятия на рынке. Критериями оптимального функционирования предприятия являются сочетание положительных личностных качеств руководителей и менеджеров с использованием комплекса разработанной стратегии и делового бизнес планирования инвестиционной и производственно-хозяйственной деятельности, дополненные тщательным анализом отклонений с учетом реальности решаемых задач. Наиболее сложным, с точки зрения возникающей неопределенности, является процесс формирования стратегии управления инвестиционной деятельностью предприятия, включающий, с одной стороны, заинтересованность инвестора во вложении средств, а с другой, предприятия – в осуществлении хозяйственной деятельности. Для достижения поставленной цели в работе доказана целесообразность учета факторов внутренней и внешней экономической среды предприятия в процессе принятия управленческих решений. На начальном этапе стратегического управления инвестиционной деятельностью возникает необходимость определения экономического смысла понятия "инвестиции", как вложение капитала с целью его последующего увеличения в размерах достаточных для компенсации отказа инвестора от использования имеющихся средств в текущем периоде и вознаграждение за риск потери капитала, а также компенсация его обесценения в результате инфляции. Проведено обобщение теоретических основ по вопросам управления инвестиционной деятельностью. Исследованы резервы повышения эффективности функционирования предприятия с учетом его финансово-экономического состояния на момент инвестирования. Выполнен анализ отчетных данных за пятилетний период на основе показателей финансовой и статистической отчетности по промышленности Харьковской области, выявивший тенденцию активизации инвестиционной деятельности на ряде промышленных объектов. Разработан механизм принятия инвестиционных решений в области реальных инвестиций, учитывающий взаимовлияние проектов и объекта инвестирования, что позволяет принимать обоснованные управленческие решения на прединвестиционной стадии. Параллельная формализация целей предприятия и проекта является оптимальным условием при неопределенности экономической среды. Четкое определение целей предприятия и проекта в виде математических критериев оптимизации проводится на основе соотношения ограничений по уровню доходности и риску. Определены показатели качественной и количественной оценки привлекательности инвестиционных проектов и предприятия. Качественный анализ инвестиционного процесса предлагается проводить на основе метода экспертных оценок путем построения матрицы "Проект-предприятие", использующей в качестве основы матрицу "Мак Кински". Процедура количественного анализа предполагает учет наиболее весомых влияющих факторов, таких как, соотношение между рентабельностью капитала инвестируемого в производство и внутренней нормой рентабельности. Предложена комплексная матричная оценка взаимосогласованности инвестиционных проектов и предприятия, позволяющая получить синергетический эффект в результате параллельной реализации группы проектов. Обоснован порядок формирования инвестиционного решения предприятия методом моделирования иерархии целей, позволяющей формулировать однозначные управленческие решения в условиях многокритериальной неопределенности.

Результаты, полученные, в роботе подтверждены практическим внедрением на промышленных предприятий г. Харькова.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная деятельность, инвестиционная стратегия, реальные инвестиции, инвестиционная политика, проектный анализ, цели инвестирования.

Grinevich L.V. Strategic management of investment activity of the enterprise. - the Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.06.01 – economy, organization and management of the enterprises. - Kharkiv State Economic University, 2002.

The dissertation is devoted to strategic management of investment activity of the enterprise. Reserves of increase of efficiency of functioning of the enterprise are investigated in view of its financial and economic condition at the moment of investment. The analysis of investment process for the five years' period is executed on the basis of the given financial and statistical reporting of the enterprises of mechanical engineering of the Kharkiv's area, revealed the tendency of growth of volumes of manufacture and activation of investment activity. The mechanism of acceptance of investment decisions is developed in the field of the real investments, taking into account interference of projects and object of investment that allows to make the proved administrative decisions at a preinvestment stage. Parameters of a