МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ

РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

ГОРША Оксана Вікторівна

УДК: 616.12 – 008.331.1 – 053.5:615.32:615.844.4

ЗАСТОСУВАННЯ РЕФЛЕКСО- ТА ФІТОТЕРАПІЇ

У ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ПЕРВИННУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

14.01.33 – курортологія та фізіотерапія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної

премії України БАБІЙ Ігор Леонідович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор ГАЛІНА Ірина

Віталіївна, Український науково-дослідний інститут медичної

реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий

співробітник клінічного відділу;

- доктор медичних наук, професор КАЛАДЗЕ Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії

з курсом фізіотерапії.

Провідна установа - Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії

МОЗ України, відділ медичної реабілітації, м. Євпаторія.

Захист дисертації відбудеться 31 жовтня 2002 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Адреса: 65014, Одеса, Лермонтовський пров.,6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський пров.,6.

Автореферат розісланий 23 вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник____________________________Дмитрієва Г.О.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Первинна (есенціальна) артеріальна гіпертензія (ПАГ) – один із основних факторів непрацездатності та смертності дорослого населення, що є важливою медико-соціальною проблемою сучасності (Коваленко В. Н., Свищенко Е. П., Смирнова И. П., 1999; Малая Л. Т., 2000). Серед країн Європи Україна займає одну із перших позицій щодо поширення ПАГ (Добровольский Ю. Н., 1999).

За даними популяційних досліджень, для епідеміології артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей характерна досить варіабельна частота (від 0,6 до 18%) та збільшення розповсюдженості з віком (Александров А. А., Розанов В. Б., 1998; Майданник В.Г., 1999). Встановлено, що протягом останніх десяти років спостерігається чітка тенденція до зростання частоти ПАГ серед підлітків – з 30% до 33% (Образцова Г. И., Ковалев Ю. Р. и др., 1998).

Відомо, що при ранній маніфестації первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) зменшується тривалість життя, зростає ризик ураження органів “мішенів”: головного мозку, серця та нирок (Добровольский Ю. Н., 1999). Вивчення особливостей сучасного перебігу ПАГ у дітей, своєчасне проведення профілактики та лікування мають велике значення для попередження даного захворювання та його важких ускладнень (Приходько В. С., 1980).

При визначенні факторів ризику або індикаторів розвитку ПАГ більшість авторів виділяють порушення пуринового обміну (Игишева Л.Н., Ровда Ю.И., 1994; Донсков А.С., Балкаров И.М. и др., 1999; Hirai A., Saitoh Y., 1996). Проведені поодинокі дослідження щодо можливості впливу на судинний тонус через пуриновий обмін (призначення уриколітичних та урикозурічних препаратів) (Ровда Ю.И., Казакова Л.М. и др.,1998). Однак чисельні причинно-наслідкові взаємовідносини між гіперурікемією та артеріальною гіпертензією залишаються нез’ясованими.

Загальні принципи лікування ПАГ залежать від стадії захворювання та базуються, насамперед, на застосуванні антигіпертензивних препаратів (Березняков И.Г., 1999; Смирнова И.С., 2000). Медикаментозне лікування АГ у дітей та підлітків, безперечно, відбивається на “якості” життя дитини і може викликати сторонні ефекти, поглиблювати порушення обміну речовин, а досягнутий гіпотензивний ефект є симтоматичним та не ліквідує гіпертензивних реакцій серцево-судинної системи (Александров А. А., Розанов В. Б., 1998). Згідно заключенню експертів ВООЗ, немедикаментозна терапія АГ у дітей повинна бути основним методом лікування (Леонтьева И. В., 2002). Тому протягом останніх років у профілактиці, лікуванні та реабілітації дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію, поряд із досягненнями в диференційованій

медикаментозній терапії ПАГ суттєво зросла роль немедикаментозних засобів, в тому числі і фізичних факторів.

2

Встановлено, що методи фізичної терапії інтегративно впливають на численні патофізіологічні механізми виникнення та розвитку ПАГ (Сорокина Е. И., 1989; Князева Т. А. и др., 1996; Тондий Л. Д., 1997; Волошина Е. Б., 1999; Боголюбов В. М., Пономаренко Г. Н., 1999). Проте залишаються актуальними дослідження щодо розробки методів фізіотерапії, які можуть бути застосовані на різних стадіях захворювання (Манойленко Н. Ю., 2001). Для педіатричної практики даний напрямок має пріоритетне значення, оскільки навіть на стабільній стадії ПАГ у дітей є доцільним максимальне зменшення медикаментозного навантаження.

Досвід застосування рефлексотерапії в реабілітації дорослих хворих та поодинокі роботи в педіатрії показали високу ефективність даного методу фізичного лікування ПАГ (Монаенков А. М., Лебедева О. Д. и др., 1984; Мачерет Е. Л., Самосюк И. З., 1986; Пономаренко Н. П., Бездетко Н. В., 1988; Собецкий В. В., 1995; Бабіченко М. А., 2001; Chiu Y., Chi A., Reid I. A., 1997). Проте, теоретичні основи рефлексотерапії – традиційна та сучасна – є одними із дискутабельних та складних питань реабілітології. Зберігається необхідність у науковому обгрунтуванні саногенетичних механізмів впливу даного методу відновлювального лікування.

У відновлювальному лікуванні хворих на ПАГ одне із суттєвих місць належить фітотерапії (Ладынина Е. С., Морозова Р. С., 1987; Шмерко Е., Мазан И., 1993; Стояновский Д. Н., 1997). Досліджнення засвідчують, що рослини містять ряд біологічно активних компонентів, які благодійно впливають на обмін речовин, покращують функціональний стан серцево-судинної та центральної нервової систем, підвищують загальну резистентність організму (Товстуха Є. С., 1990; Стояновский Д. Н., 1997; Губергриц Н. Б., 2001). Проте показання до застосування переважної більшості рослинних лікарських форм обмежуються початковими стадіями захворювання на ПАГ (Окороков А. Н., 1998).

Отже, рефлексо- та фітотерапія поряд з іншими природними і преформованими лікувальними фізичними засобами використовуються для профілактики та лікування ПАГ у дорослих та дітей переважно на ранніх етапах формування патології (Пономаренко Н. П., Бездетко Н. В., 1988; Бабіченко М. А., 2000). Однак відсутні дані по результатам їх комплексного застосування, в залежності від стадії захворювання. Залишаються невивченими механізми впливу даних комплексів відновлювального лікування на гемодинаміку, вегетативний статус та стан пуринового обміну у дітей, хворих на ПАГ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету, яка є фрагментом загальної університетської програми

“Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи людини в умовах дії агресивних факторів зовнішнього середовища та шляхи їх корекції”, № державної реєстрації

3

0199U004330). Фрагмент науково-дослідної роботи, присвячений комплексній реабілітації дітей, хворих на ПАГ, виконаний безпосередньо автором.

Мета дослідження. Підвищити ефективність відновлювального лікування дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію, шляхом застосування комплексів рефлексо- та фітотерапії в залежності від стадії захворювання.

Завдання дослідження. 1. Вивчити клінічні прояви, стан центральної та периферичної гемодинаміки, вегетативного гомеостазу та пуринового обміну у дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію різних стадій.

2. Вивчити вплив посиндромної електропунктури в комплексі з фітотерапією та масажем рефлексогенних зон на показники артеріального тиску (АТ), клінічний перебіг, функціональний стан гемодинаміки та вегетативного статусу у дітей з первинною артеріальною гіпертензією на транзиторній та лабільній стадіях.

3. Вивчити вплив електропунктури, застосованої в залежності від енергетичних характеристик меридіанів, фітотерапії із посиленням урикозурічних, спазмолітичних та холінолітичних властивостей компонентів та масажу рефлексогенних зон на показники АТ, клінічний перебіг, функціональний стан гемодинаміки та вегетативного статусу у дітей зі стабільною стадією первинної артеріальної гіпертензії.

4. Визначити вплив розроблених комплексів рефлексо- та фітотерапіїї на стан обміну сечової кислоти у дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію різних стадій.

5. На підставі аналізу безпосередніх та віддалених результатів оцінити ефективність диференційованого застосування рефлексо- та фітотерапії у відновлювальному лікуванні дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію, та визначити оптимальні параметри методик.

Об’єкт дослідження: діти, хворі на первинну артеріальну гіпертензію.

Предмет дослідження: вплив диференційованих комплексів рефлексо- та фітотерапії на клінічний стан, метаболізм пуринів, кардіогемодинаміку, вегетативне регулювання та реактивність судин дітей, хворих на ПАГ різних стадій.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні (визначення сечової кислоти в сироватці крові та добовій сечі), функціональні (електрокардіографія, тетраполярна імпедансна реовазографія, кардіоінтервалографія, кліноортостатична проба, функціональна проба з дозованим фізичним навантаженням).

Наукова новизна отриманих результатів. Доведено роль порушення обміну сечової кислоти у формуванні гіпертензивних реакцій серцево-судинної системи дітей, хворих на ПАГ, причому виявлені зміни істотно виразніші на стабільній стадії захворювання. Встановлено, що

4

гіперурікемія на ранніх стадіях ПАГ зумовлена надмірним синтезом сечової кислоти, а на стабільній стадії – відносно зменшується також і елімінація уратів.

Вперше розроблений диференційований підхід до комплексного застосування рефлексо- та фітотерапії у відновлювальному лікуванні дітей, хворих на ПАГ різних стадій. Встановлено нормалізуючий вплив посиндромної електропунктури в комплексі з масажем рефлексогенних зон та фітотерапією на зменшення напруження в роботі симпатичного відділу вегетативної нервової системи; гіперкінетичні реакції серцево-судинної системи та на гіперурікемію при транзиторному та лабільному перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей.Виявлено, що диференційоване застосування електропунктури в залежності від енергетичних характеристик меридіанів, масажу рефлексогенних зон у сполученні з фітокомплексом із посиленням урикозурічних, спазмолітичних та холінолітичних властивостей компонентів спричиняє нормалізуючий вплив на вегетативну дисфункцію з переважанням ваготонії та надмірної вегетативної реактивності, гемодинамічні порушення нормо- та гіпокінетичного характеру із підвищенням резистивного опору та на гіперурікемію у дітей з первинною артеріальною гіпертензією на стабільній стадії.

На підставі даних імпедансної реовазографії доведено, що застосування розроблених комплексів рефлексо- та фітотерапії приводить до відновлення еукінетичного режиму кровообігу у дітей, хворих на ПАГ різних стадій, що виявилося при наявності гіперкінетичних реакцій центральної гемодинаміки зменшенням показників динамічної функції серця і нормалізацією тонусу венул та магістральних судин, а при формуванні резистивного гемодинамічного режиму покращенням інотропних характеристик міокарду та зменшенням периферичного опору судин.

Вперше на основі вивчення динаміки пуринового метаболізму встановлено, що застосування розроблених комплексів рефлексо- та фітотерапії зумовлювало вірогідне зниження середньої концентрації сечової кислоти в крові у дітей з ПАГ шляхом зменшення синтезу та підвищення елімінації уратів нирками.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та рекомендовано для впровадження в практику охорони здоров’я методики комплексної реабілітації дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію, з використанням електропунктури, масажу рефлексогенних зон та фітотерапії, що застосовуються диференційовано від стадії захворювання (патент України № 41822 А, від 17.09.2001). Визначено оптимальні параметри методик використання рефлексо- та фітотерапії (особливості формування рецептури для електропунктури та фітотерапії, кратність повторних курсів).

Диференційоване застосування розроблених комплексів зумовило вірогідне підвищення ефективності ранньої реабілітації при зменшенні медикаментозного навантаження у процесі

5

відновлювального лікування ПАГ у дітей. Простота та досяжність методик дозволила широко рекомендувати їх застосування на різних етапах реабілітації даного контингенту хворих.

Розроблені методи впроваджені у практику роботи дитячого кардіоревматологічного відділення міської клінічної лікарні №2, Одеської дитячої обласної клінічної лікарні, дорожньої дитячої клінічної лікарні Одеської залізниці, кардіоревматологічного кабінету дитячої поліклініки №1 м. Одеси. Матеріали роботи впроваджені у навчальний процес на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз літератури за темою дисертації. Дисертантом безпосередньо виконано клінічне та функціональне обстеження хворих та здорових дітей. Розроблено та проведено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів, здійснено статистичну обробку матеріалу й узагальнення результатів

дослідження. Підготування статей до публікації, оформлення дисертаційної роботи та автореферату виконано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження були представлені на Ш науково-практичній конференції “Нетрадиційні методи діагностики та лікування” (1999 р., м. Київ), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (2000 р., м. Одеса.), VІ Конгресі кардіологів України (2000 р., м. Київ), Конгресі педіатрів з міжнародною участю “Дитина та суспільство: проблеми здоров’я, виховання та освіти” (2001р., м. Київ), ІІІ національному конгресі ревматологів України (2001 р., м. Київ), І Всеукраїнській конференції студентів та молодих вчених “Фітотерапія – терапія майбутнього” (2001 р., м. Донецьк), VIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (2001 р., м. Одеса.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (2002 р., Київ).

Апробацію роботи здійснено на спільному засіданні Університетської проблемної комісії “Здоров’я матері і дитини. Спадкові хвороби” та кафедри пропедевтики дитячих хвороб і на засіданні клінічного відділу Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, із яких 8 – у профільних наукових виданнях (4 статті та 4 тезисні роботи), 1 патент України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу, методів досліджень і методик лікування, розділів власних спостережень, аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаних літературних джерел. Дисертацію викладено на 147 сторінках машинописного тексту, ілюстровано

6

23 таблицями та 13 малюнками. Бібліографічний перелік містить 232 літературні джерела (170 –кирилицею та 62 – латиною).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Під спостереженням знаходилося 112 дітей, хворих на ПАГ, віком від 10 до 15 років та 32 здорові дитини. Обстеження проводилося на базі лікувально-діагностичного відділення дитячої клініки МКЛ №2. Подальше спостереження та лікування здійснювали на амбулаторному етапі (дитяча міська поліклініка №1). Діагноз встановлювали згідно з міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду, шляхом виключення можливих вторинних форм артеріальної гіпертензії.

Розподіл дітей за віком, статтю та в залежності від застосованих методів відновлювальної терапії наведено у таблиці 1. В період обстеження хворі були розподілені на дві групи: першу групу (63 дитини) складали пацієнти з транзиторною та лабільною стадіями ПАГ; другу групу (49 дітей) – діти із стабільною стадією хвороби. (Студенікін М. Я. та співавт., 1969). В залежності від засобів відновлювальної терапії кожну з розглянутих груп методом рандомізованого випадкового відбору розділили на основні підгрупи та підгрупи порівняння. У підгрупах порівняння застосовували традиційні методи відновлювальної терапії ПАГ. Дітям, які увійшли у основні підгрупи, поряд із базовим впливом призначали розроблені нами лікувально- реабілітаційні комплекси (ЛРК).

Таблиця 1.

Розподіл обстежених дітей з ПАГ в залежності від віку, статі та методів відновлювальної терапії

Вік | Стать | Перша група (n=63) | Друга група (n=49) | Усього

(n=112)

Основна

(n=32) | Порівняння

(n=31) | Основна

(n=25) | Порівняння

(n=24) | Абсо-лютна кіль-кість | %

Абсо-лютна кіль-кість | % | Абсо-лютна кіль-кість | % | Абсо-лютна кіль-кість | % | Абсо-лютна кіль-кість | %

10-12

років | Х | 6 | 18,8 | 6 | 19,3 | 4 | 16 | 4 | 16,7 | 20 | 17,9

Д | 4 | 12,5 | 3 | 9,7 | 2 | 8 | 2 | 8,3 | 11 | 9,8

13-15

років | Х | 15 | 46,8 | 14 | 45,2 | 12 | 48 | 11 | 45,8 | 52 | 46,4

Д | 7 | 21,9 | 8 | 25,8 | 7 | 28 | 7 | 29,2 | 29 | 25,9

7

Усіх дітей обстежено за єдиною програмою, яка містила клінічне, електрофізіологічне та біохімічне обстеження. Проведено вивчення загальноклінічних даних, пуринового обміну, функціонального стану гемодинаміки, вегетативного гомеостазу а також виявлення гіперреактивності судинного апарату при катамнестичному спостереженні через 1 рік.

Клінічне обстеження із вивченням анамнезу, вимірювання артеріального тиску проводили згідно із загальноприйнятими методиками. Реєстрацію АТ здійснювали щоденно, на протязі курсу. В роботі приведені дані аналізу середніх показників АТ в динаміці: вихідні параметри, після другого, шостого та десятого тижнів реабілітаційного впливу. Серед параклінічних функціональних методів вивчення стану серцево-судинної системи перевагу надавали найбільш доступним та інформативним щодо відображення динаміки перебігу ПАГ – електрокардіографії, офтальмоскопії дна ока.

Стан вегетативного тонусу та реактивності визначали за допомогою методу кардіоінтервалографії. Вегетативне забезпечення діяльності оцінювали після проведення кліноортопроби.

Центральну та периферичну гемодинаміку вивчали методом тетраполярної імпедансної реовазографії.

Вивчали обмін пуринів, який оцінювали за вмістом сечової кислоти в сироватці крові та добовій сечі дітей, використовуючи методику Мюллера-Зейферта.

Гіперреактивність судин визначали за допомогою функціональної проби з дозованим фізичним навантаженням (20 присідань на протязі 30 секунд).

Дослідження проводили в динаміці. Визначали початкові результати та дані після закінчення курсу лікування (10 тижнів). Катамнестичне спостереження здійснювали через 1 рік після лікувально-реабілітаційного впливу - вивчали клінічні дані, реактивність судинного апарату та стан пуринового обміну.

Результати клінічного, параклінічного та спеціального обстежень дітей вносили до розроблених діагностичних карт для подальшого аналізу матеріалів. Отриманий у результаті спостереження числовий матеріал опрацьовували за допомогою загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях параметричних та непараметричних методів статистичного аналізу на персональному комп’ютері з використанням програми “Excel”.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Вивчення анамнезу показало, що тривалість захворювання протягом 2-х років та більше відзначали 23,2% дітей, на протязі 1 року – 44,7% та менше 1 року – 32,1%.

Клінічна картина та скарги дітей, хворих на ПАГ не завжди відповідали важкості стану та рівню АТ. На початкових стадіях переважали скарги неврастенічного характеру – дратівливість,

8

втомлюваність, неврівноваженість відзначало 47,6% дітей, порушення сну – 22,2%. Половина пацієнтів скаржилося на головний біль, хворобливі відчуття в ділянці серця відзначало 28,5% хворих дітей. Клінічне дослідження дозволило виявити різноманітні симтоми вегетативної дисфункції у 90,5% обстежених дітей на транзиторній та лабільній стадіях ПАГ.

В групі хворих зі стабільною стадією ПАГ більше половини пацієнтів скаржилося на головний біль – 53,1%, втомлюваність, зниження розумової працездатності – 51,1%, біль у ділянці серця – 42,8%.

Вивчення обміну пуринів у дітей з ПАГ показало велику частку пацієнтів з гіперурікемією та її пряму залежність від важкості артеріальної гіпертензїї. У пацієнтів з транзиторною та лабільною стадіями ПАГ гіперурікемію констатували в 47,6% обстежених, а на стабільній стадії захворювання їх частка зростала до 69,4%. Виявлено, що на початкових стадіях ПАГ наявність гіперурікемії зумовлювалась надмірним синтезом даного метаболіту при збереженні видільної функції. На стабільній стадії захворювання зафіксовано зниження екскреції уратів нирками.

Дослідження гемодинаміки на ранніх стадіях ПАГ показало домінування гіперкінетичних реакцій серцево-судинної системи у сполученні з компенсаторною вазодилятацією або відносним підвищенням периферичного опору судин, через недостатнє розширення венозного колектору. На стабільній стадії захворювання спостерігали переважно нормо- та гіпокінетичний режими кровообігу при підвищенні тонусу середніх, малих артерій та артеріол, вповільнення венозного відтоку.

Вегетативний гомеостаз характеризувався переважанням симпатикотонії у стані спокою у 41,3% дітей групи з транзиторним та лабільним перебігом ПАГ. При формуванні стабільної АГ у спрямуванні вихідного вегетативного тонусу домінувала ваготонія (67,3% дітей), при надмірній вегетативній реактивності та недостатньому вегетативному забезпеченні діяльності.

Після вивчення первинного статусу діти з ПАГ отримували відновлювальну терапію у амбулаторних умовах. Базовий немедикаментозний відновлювальний комплекс включав режимні, дієтичні рекомендації, елементи ЛФК. Пацієнти зі стабільним перебігом ПАГ паралельно одержували медикаментозні гіпотензивні засоби у індивідуально підібраних ефективних антигіпертензивних дозах. Перевагу надавали монотерапії - вибір препарату залежав від патогенетичної форми перебігу ПАГ у даного пацієнта. При вазоконстрикторних варіантах використовували інгібітори АПФ, при гіпертензії об’ємного типу – диуретики, при сполученні цих механізмів – блокатори каналів кальцію.

Поряд з розглянутим базовим впливом, у підгрупах порівняння застосовували також елементи рефлексо- та фітотерапії згідно існуючим рекомендаціям (традиційний відновлювальний комплекс).

9

Рефлексотерапію здійснювали за методом електропунктури, застосовували апарат “Рампа-ЭС”. Рецептура БАТ для електропунктури складалася з огляду на різновид існуючої вегетативної дисфункції та провідний клінічний синдром захворювання у конкретної дитини. Використовували не більше 6 точок впливу під час одного сеансу. Тривалість впливу на 1 біологічно-активну точку (БАТ) – 2-3 хвилини, частота виходу сигналу та тривалість імпульсів залишались постійними – 10 Гц та 0,5•10–3 с – відповідно, діапазон амплітуди імпульсів – від 0 до 60 В. Курс лікування – 10 сеансів. Відповідно до існуючих рекомендацій, у підгрупах порівняння провели три курси електропунктури, з проміжками між ними по два тижні (загальна тривалість 10 тижнів).

Паралельно з рефлексотерапією, діти із підгруп порівняння, в якості седативного, нормалізуючого вегетативно-ендокринні процеси між корою головного мозку та підкірковими структурами, а також легкого гіпотензивного засобу отримували настій із кореню валеріани.

Після з’ясування первинного статусу хворих на ПАГ, враховуючи важкість перебігу захворювання, стан пуринового обміну, вегетативний статус та характер гемодинаміки, ми створили дифференційовані комплекси рефлексо-та фітотерапії.

Поряд із базовим немедикаментозним впливом, пацієнти першої групи основної підгрупи спостереження одержували розроблений нами лікувально- реабілітаційний комплекс №1, який включав один курс електропунктури; фітозбір із соків лікарських рослин помірно гіпотензивної, седативної та уріколітичної дії; масаж рефлексогенних зон стоп.

Літературні дані, а також отримані нами результати, які підтверджують зниження адаптативних можливостей організму дітей, хворих ПАГ, засвідчували необхідність зменшення тривалості впливу електропунктури. Тому пацієнти із основних підгруп спостереження отримали один курс електропунктурного впливу – 10 сеансів 5 разів на тиждень. Принципи створення рецептури БАТ, а також методика проведення процедур відповідали існуючій вегетативній дисфункції та клінічному синдрому. Так, при симпатикотонії впливали на наступні БАТ: T20, 14, 26; VB21, 20, V23, 40; TR5. При переважанні вагоінсулярної активності використовували такі БАТ:I4, 3; E36, RP4, 6, 9; Mc6. Застосовували також точки загального впливу: GI11, 10, E36, Mc6, TR5.

З метою стабілізації досягнутих результатів, після закінчення курсів електропунктури хворим із основних підгруп першої та другої груп спостереження призначали щоденний масаж на стопах рефлексогенних ділянок нирок, сечоводів та сечового міхура (тривалість впливу - по 5 хвилин на зону, 5 разів на тиждень, протягом 8 тижнів).

До складу комплексів входила також фітотерапія. Під час формування рецептури перевагу надавали лікарським рослинам, які володіють седативною, помірною гіпотензивною дією, нормалізують обмін речовин, зокрема – пуринів, містять багато вітамінів та мікроелементів.

10

Відомо, що багато лікувальних рослин більш ефективні, коли їх використовувати без обробки. У живій рослині знаходяться у активному стані всі діючі компоненти, зокрема – ферменти. Тому у даній роботі формою застосування обраних нами складових частин збору були свіжі соки лікарських рослин. Використовували компоненти слідуючих рослин: сік буряка звичайного (beta vulgaris), моркви посівної (daucus sativus), та апельсину (citrus sinensis) у співвідношенні - 2:2:1. Отриману суміш діти приймали на протязі 10 тижнів.

Реабілітаційно-відновлювальний комплекс №2, розроблений нами для пацієнтів із основної підгрупи - дітей із стабільним перебігом ПАГ, поряд з базовим впливом включав електропунктуру, яку застосовували в залежності від виявленого енергетичного дисбалансу меридіанів; фітокомплекс, модифікований рослинним компонентом урикозурічної, спазмолітичної та холінолітичної дії; та масаж рефлексогенних ділянок стоп.

При створенні схем рефлексотерапії для дітей зі стабільним перебігом ПАГ, ми використовували традиційні східні підходи до діагностики та терапії. Адже особливості патогенезу захворювання на даному етапі, коли до функціональних порушень тонусу судин приєднуються органічні зміни серцево-судинної системи та органів “мішенів” – потребують не лише симтоматичного, а і етіопатогенетичного спрямування при формуванні рецептури. Традиційні східні рекомендації свідчать, що захворювання виникає внаслідок порушення енергетичного балансу. За допомогою пульсової діагностики (С.С. Schnorrenberger (1979)) визначали енергетичний стан меридіанів, після чого, в залежності від діагностованого дисбалансу, застосовували відповідне східне правило для створення рецептури. В рецепти залучали загальнозміцнюючі, симтоматичні та патогенетично обумовлені БАТ специфічної дії.

При стабілізації захворювання, враховуючи переважання у даного контингенту хворих патологічної ваготонії, вазоконстрикції, як основних факторів формування та підтримки АГ, зростання частки дітей з гіперурікемією - ми ввели до складу описаного фітокомплексу рослинний компонент, що впливає на зниження тонусу мікроциркуляторного русла, володіє холінолітичною та позитивною інотропною дією, підвищує екскрецію уратів. Дані властивості, завдяки значному вмісту флавоноїдів, притаманні настою із кореню петрушки посівної (petroselinum sativum), який ми долучали до описаного вище збору, та одержували суміш у співвідношенні часток 2:2:1:2. Пацієнти із стабільним перебігом ПАГ отримували рослинний збір означеного складу протягом 10 тижнів.

Аналіз попередньо підвищених середніх параметрів артеріального тиску (АТ) після проведеної терапії показав статистично значиму позитивну динаміку щодо даних до лікування у дітей із основних підгруп та підгруп порівняння (р<0,01 - 0,001) (табл. 2). Однак встановлено, що безпосередньо після проведеного лікування показники АТ дітей із підгруп порівняння вірогідно

11

відрізнялися від параметрів тиску у здорових дітей та пацієнтів із основних підгруп (р<0,01 - 0,001).

Таблиця 2

Зміна показників АТ у дітей, хворих на ПАГ в основних підгрупах та підгрупах порівняння у процесі відновлювального лікування (М±m)

Контингент

обстежених дітей | Показники

САТ,

(мм рт. ст.) | Показники

ДАТ,

(мм рт. ст.)

Транзиторна та лабільна стадії ПАГ

До лікування | 1361,9621,7

2 тижні після початку лікування | Підрупа спостереження(n=31) | 124±2,9*** | 60±1,6

Основна підгрупа (n=32) | 120±3,1*** | 61±1,7

р | р>0,05 | р>0,05

6 тижнів після початку лікування | Підрупа спостереження(n=31) | 125±3,2** | 61±1,5

Основна підгрупа (n=32) | 114±2,4*** | 60±1,8

р | p<0,01 | р>0,05

Безпосередньо після лікування (10 тижнів) | Підрупа спостереження (n=31) | 127±2,8**62±1,6

Основна підгрупа (n=32) | 112±1,9*** | 61±1,6

р | p<0,001 | р>0,05

Стабільна стадія ПАГ

До лікування | 1402,1 | 851,5

2 тижні після початку лікування | Підрупа спостереження(n=24) | 122±2,4*** | 67±1,5***

Основна підгрупа (n=25) | 118±2,5*** | 63±1,3***

р | р>0,05p<0,05

6 тижнів після початку лікування | Підрупа спостереження(n=24) | 125±2,6*** | 67±1,5***

Основна підгрупа (n=25) | 115±2,5*** | 62±1,6***

р | p<0,01 | p<0,05

Безпосередньо після лікування (10 тижнів) | Підрупа спостереження(n=24) | 129±2,9** | 68±1,8 ***

Основна підгрупа (n=25) | 114±2,2 *** | 61±1,9***

р | p<0,001 | p<0,01

Примітки: вірогідні відмінності щодо показників до лікування: **- р<0,01, ***- р<0,001.

Вивчення динаміки параметрів АТ протягом здійснення відновлювального лікування дозволило визначити, що вже через два тижні після початку лікувально-реабілітаційного впливу (тобто після першого курсу електропунктури) констатували статистично вірогідну позитивну динаміку АТ у всіх хворих дітей - p<0,001. При порівнянні показників систолічного АТ у дітей із основних підгруп та підгруп порівняння по завершенні шести тижнів після початку впливу та безпосередньо після закінчення лікувально-реабілітаційних програм – середні показники САТ відрізнялися між собою з вірогідністю 99%-99,9% як в першій, так і в другій групі (табл.2).

12

Параметри ДАТ дітей із основної підгрупи другої групи спостереження були вірогідно нижчі, ніж у пацієнтів із підгрупи порівняння (p<0,05-0,01) (табл.2.).

Результати аналізу динаміки рівня АТ у хворих основних підгруп та підгруп порівняння протягом курсового лікування підтверджують істотнішу ефективність розроблених нами лікувально-реабілітаційних програм, та негативний вплив повторних курсів електропунтури.

Аналіз клінічної картини захворювання у дітей із груп порівняння до, та після проведеного лікування показав, що незважаючи на помірну позитивну динаміку, вірогідні відмінності спостерігалися лише з боку проявів вегетативної дисфункції у пацієнтів з транзиторною та лабільною стадіями захворювання-(90,5% до лікування та 38,7% - після, р<0,001). У пацієнтів із основних підгруп констатували вірогідне зменшення частоти скарг астено-невротичного характеру, кардіалгії, цефалгії, покращення самопочуття та нормалізацію показників АТ (р<0,05-0,001), що дозволило на 70% зменшити кількість дітей першої групи, які в подальшому отримували медикаментозне лікування та зменшити медикаментозне навантаження у 88% хворих дітей на стабільній стадії захворювання на ПАГ.

Відносно об’єктивних даних - вірогідну позитивну динаміку констатували лише у хворих із основних підгруп з боку ЄКГ-ознак гіперфункції міокарду лівого шлуночка (р<0,05-0,001). Так, у більш важкого контингенту пацієнтів зі стабільною стадією захворювання, ознаки гіперфункції до проведеного відновлювального лікування констатували у 30,6%, а після – у 12,0% (р<0,05). Запропонований комплекс сприяв також зменшенню частки хворих з ангіоспастичною ретінопатією І та ІІ ступенів – з 14,3% до 3,13% у групі дітей з транзиторним та лабільним перебігом ПАГ, та з 32,7% до 12,0% (р<0,05) у групі зі стабільною стадією захворювання.

Аналіз стану пуринового обміну засвідчував, що застосування розроблених нами комплексів сприяло вірогідному зниженню середньої концентрації сечової кислоти в крові дітей із основних підгруп (р<0,001) та наближенню до параметрів здорових дітей (рис.1.) – як за рахунок зниження секреції (хворі з транзиторним та

лабільним перебігом ПАГ), так і підвищення екскреції нирками (хворі зі стабільним перебігом ПАГ).

Визначення рівня урікемії у пацієнтів із основних підгруп безпосередньо після проведеного лікування показав, що у 90,6% пацієнтів з транзиторною та лабільною і у 88,0% з стабільною стадіями ПАГ вміст сечової кислоти в сироватці крові не відрізнявся від показників здорових дітей (відповідні дані у підгрупах порівняння – 67,7% та 58,4%).

Аналіз показників гемодинаміки у дітей з ПАГ після проведеного курсу відновлювального лікування показав, що механізм саногенетичного впливу залежить від початкового типу кровообігу.

13

Так, при переважанні гіперкінетичних реакцій серцевої діяльності – після проведення курсу спостерігали вірогідне зниження систолічного об’єму (СО), хвилинного об’єму (ХО), об’ємної швидкості викиду (ОШВ), потужності скорочення лівого шлуночка (W) (р<0,05).

При гіпокінетичному режимі гемодинаміки у дітей із основних підгруп реєстрували вірогідне підвищення та нормалізацію показників динамічної функції міокарду, а у пацієнтів із підгруп порівняння – збільшення об’єму крові досягалось шляхом зростання частоти серцевих скорочень (підвищення ХО), коли інші кінетичні показники вірогідно не змінювались.

Показник загальної резистивної функції судинної системи – загальний периферичний опір (ЗПО), при його компенсаторному зниженні у пацієнтів з гіперкінетичним нормоволемічним типом гемодинаміки вірогідно нормалізовувався у дітей з основної підгрупи та не змінювався у представників підгрупи порівняння. При відносному та абсолютному підвищенні даного критерію у дітей, традиційні немедикаментозні засоби вірогідно не впливали на його параметри, тоді як застосований нами рефлексо- та фітокомлекс сприяв нормалізації ЗПО.

Вивчення периферичної гемодинаміки у процесі відновлювального лікування показало, що при компенсаторному зниженні резистивного опору у дітей із гіперкінетичними реакціями центральної гемодинаміки констатували нормалізацію тонусу венул та магістральних судин, а також зростання часу розповсюдження пульсової хвилі. У хворих із сформованим резистивним гемодинамічним режимом спостерігали вірогідне зменшення анакротичної фази реохвилі, періоду

14

повільного наповнення, що свідчило про нормалізацію тонусу судин середнього та мілкого калібру. Вірогідно зменшився до нормативних меж і дикротичний індекс, який характеризує тонус прекапілярних судин. Діастолічний індекс у пацієнтів основних підгруп також наближався до нормативних меж, засвідчуючи покращення венозного відтоку.

Отримані результати свідчать, що розроблені нами комплекси рефлексо-та фітотерапії досить ефективно усувають існуючі порушення гемодинаміки у дітей з ПАГ. Нормалізація виявлених порушень здійснюється за рахунок динамічних та резистивних компонентів серцево-судинної системи, та приводить до формування еукінетичного нормоволемічного режиму кровообігу.

Аналіз стану вегетативного регулювання під впливом запровадженої відновлювальної терапії показав, що розроблені нами лікувально-реабілітаційні

комплекси сприяють нормалізації параметрів кардіоінтервалографії при різному спрямуванні вихідного вегетативного тонусу (рис.2).

При переважанні симпатикотонії у дітей із основних підгруп спостерігали вірогідне зниження індексу напруження (ІН), зростання моди (Мо) та варіаційного розмаху (?х), зниження амплітуди моди (АМо), що засвідчувало зменшення напруження в роботі симпатичного відділу вегетативної нервової системи та активацію парасимпатичного. У пацієнтів з переважанням парасимпатичної спрямованості вихідного вегетативного тонусу застосування розроблених нами

15

комплексів рефлексо- та фітотерапії сприяло відновленню рівноваги ерготрофних та амфотрофних

впливів на ритм серцевої діяльності, про що свідчило зменшення Мо та ?х, зростання АМо та ІН у спокійному стані.

Отримані результати свідчать про наявність нормалізуючого впливу запроваджених нами лікувально-реабілітаційних програм на стан регуляторних механізмів вегетативної нервової системи. З високою мірою вірогідності констатували зростання в основних підгрупах частки дітей, у яких показники вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності відповідали нормативним.

Таким чином, проведеним дослідженням установлено, що вплив розроблених нами лікувально- реабілітаційних методик відновлювального лікування пов’язаний з перебудовою механізмів вегетативної регуляції як симпатичного так і парасимпатичного відділів ВНС у спокої та при навантажувальних пробах.

Аналіз віддалених результатів через один рік показав, що у більшості дітей із основних підгруп констатували стійку нормалізацію АТ та стабільність досягнутої клінічної ремісії. У підгрупах порівняння засвідчували підвищення середніх показників АТ по даним катамнестичного спостереження. У дітей із транзиторною та лабільною стадіями ПАГ рецидив захворювання констатували у 30,4% випадків, у групі хворих зі стабільною стадією частка таких пацієнтів становила 66,7%. Тоді як у основних підгрупах рецидив хвороби реєстрували у 4,0% дітей з транзиторною та лабільною стадією ПАГ, та у 13,04% пацієнтів зі стабільною стадією.

Дослідження прихованих гіпертензивних реакцій за допомогою функціонального навантаження, дозволило виявити у підгрупах порівняння гіперреактивність судинного апарату у 78,3% обстежених дітей з транзиторною та лабільною стадіями ПАГ та у 85,7% дітей зі стабільною стадією захворювання (відповідні параметри в основних підгрупах –12,0% та 26,1% дітей).

Результати дослідження обміну сечової кислоти через рік після проведеного відновлювального лікування засвідчували стійку нормалізацію як синтезу, так і елімінації уратів у дітей із основних підгруп спостереження (рис.1.).

Таким чином, результати вивчення впливу електропунктури у комплексі з масажем рефлексогенних зон та фітотерапією на клінічний стан хворих, процеси вегетативного регулювання, регіональний кровотік та центральну гемодинаміку, а також на стан метаболізму сечової кислоти свідчать про високу ефективність комплексного диференційованого застосування рефлексо- та фітотерапії у дітей, хворих на ПАГ різних стадій.

16

ВИСНОВКИ

1. Виявлені основні клініко-функціональні характеристики первинної артеріальної гіпертензії у дітей в залежності від стадії захворювання: переважання симпатикотонії при транзиторному та лабільному перебігу ПАГ та ваготонії на стабільній стадії захворювання; порушення гемодинаміки, прогресуючі від стадії високого гемодинамічного удару до підвищеного периферичного опору кровотоку; гіперурікемія, що на ранніх стадіях ПАГ зумовлюється надмірним синтезом сечової кислоти, на стабільній стадії поглиблюється за рахунок зниження елімінації уратів, – що обумовило необхідність застосування диференційованих комплексів відновлювального лікування.

2. Застосування посиндромної електропунктури у комплексі з масажем рефлексогенних зон та фітотерапією на транзиторній та лабільній стадіях первинної артеріальної гіпертензії дозволило досягти стійкого зниження АТ та покращення загального стану хворих дітей шляхом усунення вегетативної

дисфункції, нормалізації як кінетичних так і резистивних компонентів гемодинаміки, та на 70% зменшити кількість дітей, які в подальшому отримували медикаментозне лікування.

3. Диференційоване застосування електропунктури в залежності від енергетичних характеристик меридіанів, фітотерапії із посиленням урикозурічних, спазмолітичних та холінолітичних властивостей компонентів та масажу рефлексогенних зон сприяло нормалізації АТ, вегетативного статусу, зменшенню периферичного опору резистивних судин, відновленню насосної функції серця та дозволило зменшити медикаментозне навантаження у 88% хворих дітей на стабільній стадії захворювання на ПАГ.

4. Застосування розроблених комплексів рефлексо- та фітотерапії сприяло нормалізації середньої концентрації сечової кислоти у крові дітей з первинною артеріальною гіпертензією – як шляхом зниження секреції, так і збільшення ексреції нирками.

5. Катамнестичне спостереження, проведене через рік після завершення лікувально-реабілітаційного впливу із застосуванням електропунктури в комплексі з фітотерапією та масажем рефлексогенних зон, встановило поліпшення перебігу захворювання, прогнозу, зниження кількості рецидивів до 4,0% на початкових стадіях первинної артеріальної гіпертензії у дітей та до 13,04% на стабільній стадії, при зменшенні медикаментозного навантаження.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Горша О.В. Немедикаментозная коррекция вегетососудистых нарушений у детей с первичной артериальной гипертензией // Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2001. Т.7, №2.- С. 35-37.

17

2. Бабій І.Л., Горша О.В. Влив комплексу рефлексо-фітотерпії на стан гемодинаміки у дітей з первинною артеріальною гипертензією // Мед. реабілітація. Курортологія. Фізіотерапія. – 2001. – №2. - С. 16-18. Особистий внесок дисертанта: розробка та проведення лікувально-реабілітаційних комплексів, аналіз впливу на гемодинаміку дітей, хворих на ПАГ.

3. Горша О.В., Бабій І.Л., Тонконоженко Л.І. Клінічна ефективність відновлювального лікування дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію // Вісн. морської медицини. – 2001. – Т.14, №2. – С. 377-381.

Особистий внесок дисертанта: клінічне обстеження та відновлювальне лікування хворих, аналіз та узагальнення результатів.

4. Горша О.В., Бабій І.Л. Вплив рефлексо-фітотерапії на обмін пуринів у дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію // Буковин. мед. вісн. –2001. - №3. – С.170-173. Особистий внесок дисертанта: вивчення пуринового обміну у дітей, хворих на ПАГ та аналіз впливу розроблених комплексів.

5. Пат. 41822А Україна, МПК 7: А61Р3/00; А61Н39/02. Спосіб відновного лікування первинної артеріальної гіпертензії на транзиторній та лабільній

стадіях у дітей / Горша О.В., Бабій І.Л., Руссу С.І. - №2001042202; Заявл.03.04.2001; Опубл. 17.09.2001, Бюл.№8. – С.4.26. (Особистий внесок

дисертанта: розробка та впровадження лікувально-реабілітаційного комплексу, вивчення клінічної ефективності).

6. Горша О.В., Бабій І.Л. Клінічно-функціональні особливості вегетативного гомеостазу та кардіогемодинаміки у дітей з порушенням обміну сечової кислоти //