МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ГОШОВСЬКА ОКСАНА ВІКТОРІВНА

УДК 338.242.2:330.42

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

НА СИНЕРГІЧНИХ ЗАСАДАХ

Спеціальність: 08.06.01 –

економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теоретичної економіки та економіки України

Національного університету “Львівська політехніка”

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

ПОПЛАВСЬКА ЖАННА ВАСИЛІВНА,

Національний університет “Львівська політехніка”,

професор кафедри теоретичної економіки та

економіки України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мартиненко Микола Мефодійович,

Київський економічний інститут менеджменту

завідувач кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Мізюк Богдан Михайлович,

Львівська комерційна академія,

професор кафедри інформаційних систем у менеджменті

Провідна установа – Одеський національний політехнічний університет, кафедра менеджменту, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “08” листопада 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Ст. Бандери, 12, корп.4, ауд. 301б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів -13, вул.Професорська,1.

Автореферат розісланий “07” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Пащенко І.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток світового господарства характеризується зростанням ролі взаємозв'язків та співробітництва між усіма учасниками ринку. Для сучасних міжнародних ринків ресурсів, капіталу, товарів та послуг характерні тенденції до загострення конкуренції, ускладнення структури попиту, прискорення змін та технологічного поступу, зростання попиту на соціальну відповідальність організацій перед суспільством, глобалізація. В умовах глибоких змін у сучасному діловому середовищі успіх організацій суттєво залежить від відповідних змін у їх управлінні. Існуючі тенденції відображаються у змінах структури виробництва та збуту, появі нових підходів до формування стратегії діяльності організацій. Традиційні концепції стратегічного планування замінюються новими концепціями стратегічного управління, яке охоплює усі рівні організації. Стратегічне управління передбачає забезпечення досягнення загально-організаційних цілей у довгостроковій перспективі з урахуванням інтересів споживачів, працівників, акціонерів та громадськості. Таким чином, стратегічна перспектива стає обов'язковою вимогою при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях.

Відповідно до змін і ускладнень середовища та умов функціонування організацій повинні змінюватися методи прийняття стратегічних рішень та практика стратегічного управління. Сучасний розвиток теорії управління характеризується зростаючим впливом інших наук та застосуванням їх досягнень. Однією із сучасних концепцій стратегічного управління є концепція синергії, яка передбачає управління ресурсами та видами діяльності організації з метою досягнення глобальної економії на масштабах діяльності. Концепція синергії ще не набула в Україні такої популярності та застосування, як у розвинених країнах. Саме синергетика відіграє важливу роль у стратегічному управлінні організаціями, що функціонують в умовах нестійкості та невизначеності, завдяки створенню додаткових можливостей стратегічного розвитку, балансуванню ризиків у наборі видів діяльності тощо.

Вагомий науковий внесок у дослідження проблем розвитку стратегічного управління зробили І.Ансофф, М.Портер, С.Черто, Е.Кемпбелл, Р.Кантер, М.Сіровер, М.Томпсон, Т.Стрікленд, В.-Б.Занг, В.Андерсон, П.Петров, А.Поспелов, П.Шананін, П.Забєлін, Г.Кіндрацька, Ж.Поплавська. У їх працях розглядаються теми сутності та джерел синергії, методичні підходи до її класифікації, впровадження, визначення та оцінки синергічного ефекту. Однак питання визначення та оцінки синергічного ефекту потребує дальшого вивчення. Зараз фактично розроблені лише окремі методи визначення впливу синергії на діяльність підприємств, а системний підхід до оцінки синергічного ефекту в контексті загального управління діяльністю підприємства відсутній. Необхідність поглибленої наукової розробки даної проблеми, з урахуванням специфіки становлення і розвитку ринкових відносин в Україні, зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Концептуальною підставою дисертаційної роботи стало виконане її автором дослідження проблем планування синергічних зв'язків, що відповідає науковому напряму кафедри теоретичної економіки та економіки України Національного університету “Львівська політехніка” “Удосконалення стратегічного менеджменту на підприємствах”.

Матеріали даної роботи використані при розробці держбюджетної теми ДБ-87/Корпорація “Розробка системи корпоративного управління в умовах реформування економіки”, затвердженої рішенням НТР ДУЛП, протокол №12 від 21.12.1999 р.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних і прикладних засад формування стратегії підприємства на синергічних засадах.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачене розв'язання таких завдань:

- визначення сутності поняття синергії та синергічного ефекту в управлінні, розробка класифікації видів синергії, дослідження загальних переваг та обмежень синергії;

- аналіз сучасних тенденцій розвитку легкої промисловості України, визначення можливих сфер виникнення синергії та оцінка можливості впровадження стратегічних взаємозв'язків у галузі з метою використання переваг синергії;

- розробка підходу до прогнозування впливу синергії на діяльність підприємства;

- розробка моделі об'єднання підприємств як синергічної системи.

Об'єктом дослідження є властивості системи підприємств, пов'язані з наявністю синергічних зв'язків. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні підходи до визначення та оцінки синергії у стратегічному управлінні підприємствами .

Виконані в дисертаційній роботі дослідження базуються на використанні методів стратегічного менеджменту, системного підходу до оцінки впливу взаємозв'язків на різні ділянки діяльності підприємств, статистичного аналізу, економіко-математичних методів і моделей та програмування. В роботі використані законодавчі акти України, матеріали державних статистичних органів України, матеріали стосовно практичної діяльності ряду підприємств Західної України, матеріали наукових джерел та матеріали, зібрані автором у процесі спеціально організованих спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

·

· розроблено метод визначення сфер виникнення синергії та її оцінки, що поєднує традиційні засоби стратегічного управління, де лінійність та стійкість розглядаються як базові властивості, та методи встановлення взаємозв'язків між компонентами організації; метод сприятиме підвищенню ефективності стратегічного управління організацією;

· розроблено методичний підхід до оцінки впливу синергії на діяльність підприємств, який передбачає визначення основних показників, що можуть зазнавати впливу синергії, оцінку важливості кожного показника з огляду впливу на конкурентний статус організації, оцінку часової перспективи існування впливу синергії, методику обчислення сумарного показника впливу потенційної синергії на діяльність організації, а також встановлення характеру впливу синергії на різні соціальні групи, безпосередньо пов'язані з діяльністю організації;

· вперше запропоновано та досліджено економіко-математичну модель об'єднання підприємств на синергічних засадах, в основу якої покладено залежність показників діяльності об'єднання та окремих підприємств від взаємозв'язків між ними у сферах виробництва, збуту, фінансів та інвестицій; модель може бути використана для аналізу та прогнозування впливу синергії на основні показники діяльності підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Положення і висновки дисертаційної роботи можуть бути застосовані у сфері стратегічного управління на вітчизняних підприємствах. Сформульовані рекомендації складають систему заходів, спрямованих на підвищення ефективності процесу управління за рахунок використання взаємозв'язків на рівні підрозділів організацій. Проведений аналіз утворення стратегічних об'єднань у галузі легкої промисловості створює можливість для керівників застосовувати досвід розвинених країн на вітчизняних підприємствах з метою підвищення конкурентоспроможності.

Положення, обґрунтовані в дисертації, використовуються у діяльності консалтингової компанії “ЗУМК” (довідка №12/6 від 12.06.2001р.) та “Гелікс” (довідка №137 від 19.02.2002р.). Результати дослідження впроваджені на підприємстві “Мільтекс Продакшн” (довідка №11-47 від 06.04.2001р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні дисциплін “Основи менеджменту”, “Стратегічний менеджмент”, “Основи підприємництва” (довідка №68-14-453 від 02.10.2002р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України” (Луцьк, 1998), на практичних семінарах “Перспективи консалтингу в Україні” (Київ, 1998), “Розвиток консалтингової діяльності у сфері реструктуризації підприємств” (Київ, 1999), науково-практичній конференції “Технічний прогрес та ефективність виробництва” (Харків, 2000), міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції "Актуальні проблеми формування економічної системи України" (Львів, 2002), на наукових семінарах кафедри теоретичної економіки та економіки України НУ “Львівська політехніка”.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових публікацій (наукові статті, тези конференції), з них 5 праць у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Вона викладена на 180 сторінках машинописного тексту, містить 32 таблиці, 34 рисунки і 16 додатків. Список використаних джерел включає 129 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, показано, що відповідно до змін і ускладнень середовища та умов функціонування організацій повинні змінюватися методи прийняття стратегічних рішень. Зокрема, за рахунок використання наукових досягнень інших дисциплін можуть удосконалюватися підходи до стратегічного управління; прикладом такого поєдання досягнень різних наукових напрямків є застосування синергетики для формування стратегії підприємств.

Наведено мету та задачі дисертаційного дослідження, описано загальну структуру й обсяг дисертації, охарактеризовано публікації та особистий внесок автора. Показано зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, а також суть наукової новизни та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Теоретичні та прикладні засади стратегічного управління підприємством на синергічних засадах” - розкрито сутність і значення синергії в стратегічному управлінні підприємствами, визначено поняття синергічного ефекту та запропоновано класифікацію видів синергії, з'ясовано характеристики синергічних організацій, розглянуто джерела та методику оцінки синергічних ефектів у процесі стратегічного управління.

Концепція синергії, яка початково була запозичена із синергетики – теорії самоорганізації складних динамічних систем, часто використовується для опису та аналізу процесів функціонування організацій у стратегічному управлінні. Синергічна економічна теорія, на відміну від традиційної, робить акцент на взаємодії різноманітних економічних параметрів системи та їх зміну в часі. У традиційному аналізі економічних систем саме лінійність та стійкість розглядаються як базові властивості, тому при використанні традиційного статичного аналізу та принципу відповідності можна розглядати лише системи, в яких малі зміни параметрів спричиняють малі зміни їх властивостей. На відміну від цього підходу, синергетична економіка та стратегічне управління на синергічних засадах вивчають такі властивості систем, завдяки яким малі зміни параметрів призводять до якісних змін поведінки системи. Це, зокрема, дає нове розуміння впливу на економічну еволюцію випадкових чинників та дозволяє розширити теоретичну базу стратегічного управління. Стратегічне управління на синергічних засадах підкреслює, що для з'ясування поведінки нестійкої системи важливими є її нелінійні властивості. З урахуванням особливостей поведінки відомих синергічних систем визначено основні характеристики синергічних економічних систем, що дозволяє встановити загальні особливості економічних структур, для опису та аналізу яких можуть використовуватися аналітичні методи синергетики. Для економічних систем, що є об'єктом дослідження стратегічного управління на засадах синергетики, характерні відкритість, складна структура внутрішніх зв'язків, переходи між внутрішніми станами, динамічність, наявність керуючих параметрів та наявність випадкових чинників.

Під синергією, або синергізмом, слід розуміти можливість якісно відмінних типів поведінки економічної системи за рахунок нелінійних динамічних взаємозв'язків між елементами самої системи та системою і її середовищем. Наслідком впливу таких зв'язків є виникнення специфічних режимів еволюції складників системи, що дозволяє досягати результатів у її діяльності, які є неможливими за відсутності таких взаємозв'язків. У роботі узагальнено визначення синергічного ефекту як зміни кількісних (економічних, фінансових, ринкових) та якісних (загальна якість діяльності та якість кінцевої продукції, імідж організації, мотивація працівників тощо) показників діяльності системи під впливом синергічних взамозв'язків.

Для встановлення природи явища синергії в діяльності підприємств досліджено взаємозв'язки між елементами середовища функціонування організації, її стратегією, цілями та синергією (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв'язок синергії та стратегії організації

Встановлено, що синергія виникає за рахунок взаємозв'язків у внутрішньому середовищі організації, які є або можуть стати вагомими факторами для виживання, конкурентоспроможності та реалізації місії організації за існуючих умов та властивостей зовнішнього середовища; при цьому особливостями внутрішніх взаємозв'язків є нелінійність, динамічність і залежність від впливу керуючих параметрів.

Можливість забезпечення синергічного ефекту залежить від співвідношення між внутрішніми можливостями, структурою організації та умовами зовнішнього середовища, її стратегії та цілей. Разом із тим, вплив синергії відображається у фінансових, маркетингових та інших результатах діяльності організації. Розуміння природи синергії дозволяє визначити її можливі джерела, а також конкретні умови її реалізації.

З метою створення єдиного підходу до класифікації видів синергії та систематизації методів управління, спрямованих на визначення потенційних сфер синергії та створення умов для її забезпечення, запропоновано удосконалену класифікацію за такими критеріями, як структура організації, основні типи структурних змін, види активів, що використовуються для досягнення синергії, період впровадження синергії та знак синергічного ефекту (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація видів синергії

Критерії класифікації Види синергії

Основні критерії Допоміжні критерії

Структура організації Рівень організації Синергія на корпоративному рівні

Синергія на рівні підрозділів організації

Ступінь підпорядкування стратегій підрозділів корпоративній стратегії організації Синергія в глобальній організації

Синергія в транснаціональній організації

Синергія в концерні

Синергія в конгломераті

За типом структурних змін в організації Внутрішня перебудова організації Синергія за рахунок перебудови внутрішніх процесів

Зовнішня перебудова організації Синергія за рахунок вдосконалення набору функцій та видів діяльності

За типом активів, що використовуються Спільне використання матеріальних активів Синергія за рахунок економії на масштабах

Синергія за рахунок балансування набору ресурсів

Спільне використання нематеріальних активів Синергія за рахунок координації стратегій та процесів

Синергія за рахунок передачі вмінь та навичок

Синергія за рахунок використання спільної інфраструктури, іміджу чи торгової марки

За періодом часу Період реалізації однієї стратегії Статична синергія

Період реалізації декількох корпоративних стратегій Динамічна синергія

За знаком синергічного ефекту Позитивний синергічний ефект Позитивна синергія

Нульовий синергічний ефект Нульова синергія

Негативний синергічний ефект Негативна синергія

В роботі наведено аналіз основних характеристик та переваг реалізації кожного із зазначених видів синергії. Визначено управлінські ситуації, в яких є важливою оцінка синергічного ефекту (а саме: прийняття рішення про зміну стратегії чи структури організації, набору товарів та ринків; зміна принципів розподілу активів організації; а також суттєве відхилення показників діяльності підприємства від звичайного рівня), згруповано основні переваги та обмеження використання явища синергії в діяльності організацій, встановлено основні умови існування синергії та шляхи її реалізації.

Виходячи із природи явища та можливих видів синергії, розроблено концепцію визначення сфер прояву та оцінки синергії в управлінні організацією на засадах поєднання традиційних підходів до стратегічного управління та методів, що ґрунтуються на впровадженні специфічних внутрішніх взаємозв'язків між її елементами (рис.2).

Розроблений методичний підхід ґрунтується на розгляді організації, або об'єднання організацій, як єдиної системи, між компонентами якої існують взаємозв'язки. Такий підхід дозволяє визначити потенційні сфери виникнення взаємозв'язків та проаналізувати наслідки їх впливу.

Формування загальної стратегії розвитку організації

Оцінка зовнішнього середовища Оцінка внутрішнього середовища Визначення основних напрямів розвитку організації

Визначення потенційних сфер виникнення синергічних взаємозв'язків

Доповнюваність умов зовнішнього середовища Доповнюваність умов внутрішнього середовища Вплив взаємозв'язків на конкурентний статус

Встановлення можливостей та вибір шляху використання синергії

Оцінка наявності необхідних ресурсів, можливості виникнення ризиків та витрат Визначення альтернативних варіантів дій Вибір альтернативи, що відповідає цілям та можливостям організації

Оцінка потенційних переваг від синергії

Вибір показників, що відображають явище синергії Оцінка синергічного потенціалу за допомогою якісних показників Оцінка синергічного потенціалу за допомогою кількісних показників

Моделювання системи із синергічними взаємозв'язками

Вибір основних змінних та параметрів моделі Побудова моделі, відображення взаємозв'язків Встановлення значень та аналіз динаміки основних змінних системи

Рис. 2. Методичний підхід до визначення сфер виникнення та оцінки потенційної синергії

Другий розділ – “Оцінка синергічного потенціалу у стратегічному управлінні підприємством” – присвячено аналізу стану та перспектив розвитку галузі легкої промисловості України в контексті існуючих загальноєвропейських тенденцій, аналізу конкурентного статусу та визначенню оптимального напрямку розвитку підприємств-виробників у галузі, встановленню синергічних взаємозв'язків між компонентами середовищ ділових партнерів у даній галузі та перспектив від реалізації таких взаємозв'язків, вибору методів використання синергії між партнерами.

З метою встановлення потенційних джерел синергії проаналізовано стан галузі легкої промисловості України, зокрема основні тенденції в зміні середовища функціонування підприємств, зміни в організаційних структурах та управлінні, ключові фактори успіху в галузі на даному етапі її розвитку, конкурентний статус та перспективні шляхи розвитку. В галузі відбулося різке скорочення обсягів виробництва та кількості робочих місць у результаті впливу таких чинників, як розвал планової системи постачання та збуту, недостатньо розвинена виробнича база та нестача робочого капіталу, ріст нелегального імпорту, жорстка конкуренція з боку відомих торгових марок, що ввійшли на український ринок, а також інфляційні процеси в економіці країни та зниження купівельної спроможності населення. Падіння випуску в галузі після 1990 р. склало понад 90% порівняно з рівнем 1985-1990 р.р.: обсяг виробництва тканин в Україні скоротився з 1160 млн. кв. м. (у 1985 р.) до 50 млн. кв. м. (у 2001 р.), готових виробів – з 235,2 млн.од. (у 1990 р.) до 32,9 млн.од. (у 2001 р.), трикотажних виробів – з 351 млн.од. (у 1990 р.) до 9,8 млн.од. (у 2001 р.).

Проаналізовано основні стратегічні альтернативи розвитку підприємств галузі та вимоги щодо управління організаціями, які диктуються сучасними умовами світового ринку. Визначено, що за існуючих умов оптимальним напрямком розвитку для українських виробників у даній галузі є використання переваг структурного синергізму. На даний час переваги співпраці використовують понад 70% підприємств галузі, що працюють на умовах толлінгу із західними компаніями.

Удосконалено метод визначення потенційних сфер синергії за рахунок взаємозв'язків між організаціями та їх підрозділами, що формуються на основі схожості характеристик зовнішнього та внутрішнього середовищ їх функціонування. В роботі запропоновано модифікований метод оцінки схожості та доповнюваності характеристик середовища, який ґрунтується на аналізі напрямків досягнення синергії при формуванні об'єднання підприємств. Окрім оцінки подібності конкурентних середовищ та статусу підприємств-партнерів, складовою методу є аналіз доповнюваності їх ресурсів та джерел виникнення взаємозв'язків на операційному рівні. Вивчення операційних взаємозв'язків між підприємствами може доповнюватися співставленням ключових факторів успіху в конкуренції для кожного із них. На основі проведених досліджень запропоновано адаптовану до цілей дослідження класифікацію стратегій організацій з використанням у ролі класифікаційних ознак таких аспектів, як організаційна структура та поведінка на ринку (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація типів корпоративної стратегії організації та стратегії підприємств

Категорії стратегій Критерії класифікації Типи корпоративної стратегії

Стратегії за типом організаційної структури (загальні стратегії) Принцип організаційної будови компанії Вертикальна інтеграція; Горизонтальна інтеграція; Конгломерат.

Рівень підпорядкування стратегій підрозділів загальній стратегії організації Кластер; Транснаціональна компанія; Концерн; Глобальна компанія.

Самостійне функціонування / об'єднання Самостійне функціонування; Створення стратегічних об'єднань.

Стратегія зовнішньої чи внутрішньої перебудови Зміна курсу; Виживання; Продаж; Ліквідація.

Стратегії ринкової поведінка (конкурентні стратегії) Стратегія продукції Стандартизація; Диверсифікація; Фокусування; Нішева стратегія.

Стратегія ключової конкурентної переваги Мінімізація витрат; Цінове лідерство; Стратегія інновацій.

Стратегія ролі в конкуренції Лідерство в галузі; Стратегія “другого”; Стратегія слідування за лідерами.

Стратегія конкуренції Наступальна; Захисна стратегія; Стратегія оперативного реагування.

Етап життєвого циклу галузі / продукції Стратегії етапу впровадження; Стратегії етапу зростання; Стратегії етапу зрілості; Стратегії етапу занепаду.

Класифікація дозволяє суттєво спростити та прискорити процес визначення корпоративної стратегії залежно від бажаного ступеню формування та використання синергічних взаємозв'язків.

Дослідження стану галузі легкої промисловості України та Данії, виконане в роботі, дозволило встановити основні відмінності характеристик розвитку ринків двох країн та оцінити потенційні переваги від доповнюваності двох економічних середовищ.

Серед джерел синергії за рахунок доповнюваності характеристик зовнішнього та внутрішнього середовища автор виділяє такі:

1) використання порівняльних переваг різних ринків;

2) розподіл ризику за рахунок діяльності на різних ринках;

3) використання потенціалу зростання менш зрілого ринку;

4) використання переваг від виходу на новий ринок з низькою конкуренцією;

5) вирівнювання завантаженості виробництва;

6) економія на масштабах та за рахунок вертикальної інтеграції виробництва;

7) перенесення знань та досвіду у сфері організації;

8) використання існуючої практики просування та збуту;

9) вигоди від доступу до більш дешевих або рідкісних ресурсів, створення нових робочих місць, розширення виробництва за рахунок поєднання потужностей тощо.

Використання встановлених потенційних джерел синергічних зв'язків за рахунок створення стратегічних об'єднань дозволить керівникам вітчизняних підприємств удосконалити процес стратегічного управління та досягнути підвищення загальної ефективності діяльності підприємств.

Наступним кроком після встановлення потенційних сфер синергічних взаємозв'язків є визначення можливостей реалізації синергії. З цією метою запропоновано методику оцінки можливостей організації з точки зору оптимального використання ресурсів та зменшення ризиків. Встановлено, що існує високий потенціал підприємств галузі щодо можливостей реалізації синергії при їх об'єднанні.

Виконано оцінку характеристик різних стратегічних альтернатив співпраці між підприємствами; проаналізовано основні цілі створення та можливі типи стратегічних об'єднань, в межах яких можуть реалізуватися синергічні ефекти. Встановлено оптимальний шлях утворення об'єднання та етапи його реалізації.

У третьому розділі – “Побудова та дослідження динамічної моделі об'єднання підприємств на синергічних засадах” – запропоновано методи оцінки синергічного ефекту. Розроблено інструментарій оцінки синергічного ефекту за кількісними та якісними показниками діяльності підприємств, побудовано модель системи підприємств, в якій відображені синергічні взаємозв'язки між компонентами системи, проаналізовано вплив зміни основних параметрів системи на показники діяльності підприємств та вироблено рекомендації щодо впровадження синергії в стратегічному управлінні. На основі виконаного аналізу обгрунтовано перелік показників впливу синергії на діяльність підприємств, розроблено методику оцінки синергічних ефектів у різних сферах діяльності; зокрема, запропоновано систему показників, що відображають наявність синергічних ефектів (табл. 3).

Більшість існуючих методів оцінки синергії, передбачає використання даних ринкової вартості підприємства. Такі дані не завжди є доступними або достовірними на ринках країн, що не належать до країн із розвинутою економікою, у тому числі й на ринку України. Одним із більш універсальних методів, які застосовуються для кількісної оцінки синергічного ефекту, є обчислення теперішньої вартості додаткового грошового потоку. Вартість додаткового грошового потоку виступає в ролі змінної, що дозволяє аналізувати зміни в діяльності підприємств під впливом впровадження синергії, не деталізуючи причин таких змін. Цей підхід застосовано для оцінки синергічного ефекту в результаті створення стратегічного об'єднання підприємств у галузі легкої промисловості. В роботі також проаналізовано складові додаткового грошового потоку та причини зміни їх величин.

Таблиця 3

Види показників за сферами діяльності підприємства, що відображають наявність синергічних ефектів

Сфери діяльності організації Види показників

Виробництво Сукупний та граничний обсяг виробництва; Продуктивність праці, обладнання; Обсяг та структура витрат: загальні / середні / граничні, змінні / постійні, виробничі / невиробничі, прямі / непрямі (накладні); Час впровадження нової продукції; Виробнича гнучкість.

Логістика Ефективність системи постачання; Оптимальність запасів сировини та готової продукції; Ефективність організації транспортування; Відповідність рівня доставки виконання замовлень; Налагодженість роботи логістичного ланцюжка.

Управління Швидкість прийняття та ефективність рішень; Організаційна гнучкість; Рівень кваліфікації керівників та працівників; Рівень мотивації (толерантності) працівників; Плинність кадрів, можливості просування.

Збут Обсяг збуту продукції та частка ринку; Посилення впливу на середовище; Відомість торгової марки; Якість та конкурентоспроможність продукції.

Фінанси Прибутковість – сукупна / гранична, активів/ продукції; Платоспроможність (ліквідність); Кредитоспроможність; Фінансова стабільність; Оборотність активів; Фондовіддача та фондомісткість; Ефективність інвестицій; Рівень беззбитковості, запас міцності; Вартість підприємства.

Діяльність організації в цілому Темп зростання зазначених вище показників; Імідж організації, репутація в суспільстві.

На основі базових характеристик синергічних систем автором розроблені етапи визначення типів та значень керуючих параметрів для виробничо-збутових організацій. Послідовність таких етапів дозволяє встановити основні параметри, що визначають поведінку системи, в умовах конкретного зовнішнього середовища та конкурентного статусу підприємств.

Для прогнозування показників діяльності досліджуваних підприємств та дослідження впливу основних взаємозв'язків між ними побудовано економіко-математичну модель об'єднання підприємств, між компонентами якої існують синергічні взаємозв'язки. Модель об'єднання ґрунтується на економічних моделях кожного окремого підприємства і враховує їх взаємозв'язки (порядок взаєморозрахунків). Модель окремого підприємства відображає порядок його розрахунків з працівниками, розрахунки за сировину, за реалізовану продукцію (динаміка надходжень), розрахунки за послуги сторонніх організацій, а також динаміку капіталу та виробництва підприємства з урахуванням попиту. Враховано зв'язки, які виникають лише в об'єднанні, а саме: надходження за рахунок зовнішніх інвестицій, динаміку попиту на європейському ринку (а не в регіоні розташування підприємства), динаміку виробництва, що відображає розподіл замовлень; існуючі позитивні та негативні зворотні зв'язки (позитивні виникають за рахунок інвестицій, прийнятого порядку розподілу прибутку, негативні - виражаються у конкуренції при розподілі замовлень та визначенні суми інвестицій у капітал підприємства.).

Побудована система рівнянь, яка описує динаміку моделі:

; (1)

, (2)

де - вектор-функція, компонентами якої є найбільш суттєві характеристики економічної діяльності підприємств, які прийняті в даній моделі в якості змінних для опису стану системи та її динаміки;

- деяка обмежена функція, що описує динаміку макроекономічних змінних;

s - параметр, що характеризує швидкість встановлення значень макроекономічних величин. Покладаючи 0<s<<1, тобто вважаючи залежність макроекономічних параметрів від часу достатньо слабкою в масштабі часу діяльності об'єднання, маємо:

. (3)

4*n-вимірний вектор-стовпець характеризує економічний стан та діяльність кожного суб'єкта об'єднання в місяці t:

. (4)

Компоненти (j=1..4n, де n – кількість підприємств, що входять до складу об'єднання; причому i=1 – індекс підприємства-замовника, i=2..n – індекси виробників) цього вектора є залежними від часу величинами:

·

· накопичений власний капітал

· накопичений за t місяців інвестований (акцептований) капітал

·

·

Зручно виділити також деякі додаткові змінні, які є функціями вищеназваних:

·

·

·

Вектор Y=Y(t, X) об'єднує зовнішні економічні чинники, що впливають на динаміку системи, такі як ціни та характеристики попиту на продукцію, умови ринку праці, ставки оподаткування, а також показники, що головним чином визначаються зовнішніми умовами – рівень фіксованих витрат підприємств, та інші:

. (5)

Ці величини є функціями, що залежать як від часу, так і від перерахованих вище компонент вектора Х:

- трансферна ціна (ціна, за якою підприємство-виробник реалізує продукцію підприємству-збутовику);

- ціна реалізації одиниці продукції;

- місячні фіксовані загально-адміністративні витрати;

- місячні фіксовані збутові витрати;

- змінні збутові витрати на одиницю продукції;

- вартість робочої сили підприємств;

- чисельність прямого виробничого персоналу підприємства;

- коефіцієнт, пов'язаний із приростом попиту у відсотках за один рік діяльності об'єднання. При величина рівна відсотку приросту попиту протягом першого року діяльності;

- максимально можлива кратність зростання попиту на продукцію (наприклад, якщо при t ®µ попит може зрости в три рази, то).;

- коефіцієнт, що характеризує виробничу потужність підприємства;

- ставка реінвестування прибутку в капітал підприємства;

- ставка амортизації капіталу.

У даній моделі використовуються деякі рівноважні значення параметрів, які є компонентами функції .

Наведена система містить записані в різницевій формі диференціальні рівняння для основних економічних показників підприємств, що входять до об'єднання. Модель дозволяє для прийнятих початкових значень основних характеристик (капітал, обсяг виробництва і т.д.) спрогнозувати на тривалий час динаміку діяльності підприємств та встановити оптимальний режим діяльності об'єднання. Наявність синергічного ефекту з допомогою моделі можна встановити, як наявність певної закономірності динаміки основних характеристик. Зокрема виявляється, що при оптимальному режимі діяльності розв'язки цієї системи рівнянь нестійкі. Тоді оптимальність можна досліджувати за допомогою власних значень матриці лінеаризованої системи рівнянь.

Модель застосована для випадку аналізу діяльності реально існуючого об'єднання підприємств України, Данії та Польщі. Розроблена програма чисельного розв'язування системи рівнянь динаміки моделі за допомогою пакету прикладних програм MathCAD, і виконано числові розрахунки показників діяльності об'єднання. Досліджено взаємозв'язки між компонентами системи (табл. 4), їх якісний та кількісний вплив на часову еволюцію основних економічних характеристик підприємств. Це дало можливість виділити та змоделювати ті взаємозв'язки, які обумовлюють існування оптимального режиму діяльності об'єднання, зокрема розподіл замовлень між виробниками та розподіл інвестицій підприємства-замовника.

Таблиця 4

Типи взаємозв'язків у різних сферах діяльності організацій

Сфери діяльності Типи взаємозв'язків

Діяльність в цілому Взаємозв'язки між сферами діяльності внаслідок розподілу функцій підприємств, спільного використання ресурсів та ринків

Виробничо-збутова Взаємозв'язки між виробничою, збутовою та управлінською функціями підприємств; спільне використання ресурсів

Інвестиційна Взаємозв'язки за рахунок розподілу прибутків між виробниками та замовником

Фінансова Взаємозв'язки за рахунок участі стратегічного інвестора у капіталі підприємств

Проаналізовано вплив внутрішніх економічних механізмів підприємств на результати діяльності об'єднання в цілому та вплив координації діяльності в межах об'єднання на економічні показники кожного з підприємств. В роботі виконано аналіз впливу на показники діяльності підприємств наступних параметрів:

- рівня оплати праці в регіонах, де розташовані підприємства;

- цін, за якими проводяться взаєморозрахунки між членами об'єднання;

- ставки реінвестування;

- максимального обсягу та річного приросту попиту на ринку;

- сезонності попиту на кінцевому ринку збуту.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що оптимальний – взаємовигідний для всіх учасників режим діяльності об'єднання досягається при певних значеннях керуючих параметрів, серед яких суттєве значення має ставка реінвестиції.

На основі дослідження джерел синергії та властивостей синергічних зв'язків для вказаного об'єднання в дисертації показано, що координація економічної стратегії забезпечує успіх діяльності кожного із підприємств, а саме забезпечує підвищення рівня прибутку підприємств при оптимальному з точки зору використання взаємозв'язків режимі діяльності об'єднання.

Виконано числові розрахунки основних показників діяльності підприємств, досліджено закономірності їх динаміки в залежності від значень параметрів моделі (рис. 3).

Рис. 3. Прогноз виробництва продукції (a) підприємствами “Мрія”, “Emitex” та “Miltex” (Q1, Q2, Q3) та обсягу чистого прибутку (NP1, NP2, NP3) (b) при оптимальному режимі діяльності об'єднання

Для оцінки економічного ефекту, пов'язаного із впливом синергії, запропоновано наступні показники:

1. Показник відносної прибутковості обраного режиму діяльності підприємства і в рамках об'єднання порівняно із рівнем прибутковості за умов незалежного функціонування в місяці t;

, (6)

де - (7)

·

Значення показника економічного ефекту від синергії обчислюється для кожного підприємства зокрема; показник ЕРіk набуває значень в межах [-1; 0], якщо економічний ефект є негативним, та в межах (0;+1], якщо ефект позитивний. Значення показника ЕPіk наближається до +1 при високій ефективності об'єднаної діяльності, або до –1, якщо об'єднана діяльність підприємств набагато менш ефективна, ніж незалежна діяльність.

2. Показник відносної зміни капіталу внаслідок об'єднання:

, (8)

де - (9)

- відповідно різниця та сума величин капіталу при даному режимі об'єднаного функціонування (K(i)t) та за умов незалежної діяльності підприємств (K(i)t0).

3. Загальний показник впливу синергії на рівень прибутку та капіталу підприємства i (рис. 4):

(10)

Рис. 4. Показники ефекту від синергії підприємств “Мрія” (Е1t), “Emitex” (Е2t) та “Miltex” (Е3t) за оптимальних умов функціонування об'єднання для 36 місяців

4. Загальний абсолютний показник ефективності об'єднання – n-компонентний показник, компонентами якого є величини Eit. У випадку об'єднання трьох підприємств його значення в місяці t зображається точкою в системі трьох координат E1t E2t E3t. Точка знаходиться в першому октанті, якщо ефект синергії позитивний для кожного з підприємств об'єднання (рис. 5).

Рис.5. Загальний показник ефекту від синергії (E1t,E2t,E3t) для об'єднання підприємств за оптимальних умов функціонування об'єднання

Розроблена в роботі модель може бути використана при формуванні стратегії діяльності підприємств легкої промисловості та інших галузей, структура конкуренції та витрат, а також характеристики попиту для яких є подібними до аналогічних характеристик моделі. Модель дозволяє поглибити розуміння і забезпечити використання у процесі стратегічного управління переваг взаємозв'язків між суб'єктами об'єднання та середовищем їх функціонування; дослідити вплив основних параметрів моделі на показники діяльності підприємств та визначити параметри оптимального режиму діяльності об'єднання.

ВИСНОВКИ

1. Визначення та оцінка синергічних ефектів у стратегічному управлінні підприємством є актуальною науковою проблемою, що набуває особливого значення в Україні з огляду на сучасні умови формування ринку та зростання ролі стратегічного управління. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоновані методичні засади формування стратегії підприємства на синергічних засадах. Представлені у дисертаційній роботі наукові та практичні результати будуть сприяти вибору оптимальної стратегії управління підприємствами.

Вагомий вклад у розвиток теорії управління можуть внести розроблена в роботі класифікація типів синергії за такими основними критеріями, як форма структурної будови, типи структурних змін, типи активів, характер впливу на показники діяльності організації, часова перспектива існування синергії. На основі аналізу теорії і практики стратегічного управління визначено поняття синергічного ефекту як зміни показників діяльності підприємства внаслідок впливу синергії. Визначення поняття синергічного ефекту та типів синергії сприятиме розумінню явища синергії в економіці, і як наслідок, підвищенню загальної ефективності діяльності підприємств. Розроблено методику оцінки та впровадження синергії у стратегічному управлінні, застосування якої на практиці дозволить керівникам розширити набір методів управління, а також створить додаткові можливості розвитку організацій.

2. Дослідження стану галузі легкої промисловості України та Данії, виконане в роботі, дозволило встановити основні відмінності характеристик розвитку ринків двох країн та оцінити потенційні переваги від доповнюваності двох економічних середовищ. Використання встановлених потенційних джерел синергічних зв'язків рекомендовано враховувати керівникам ряду вітчизняних підприємств в процесі стратегічного управління з метою підвищення його ефективності. Запропонована вдосконалена класифікація корпоративних стратегій з точки зору таких аспектів, як принцип організаційної будови компанії, рівень підпорядкування стратегій підрозділів загальній стратегії організації, самостійне функціонування чи створення стратегічних об'єднань, стратегія зовнішньої чи внутрішньої перебудови, стратегія продукції, стратегія ключової конкурентної переваги, стратегія ролі в конкуренції, стратегія конкуренції та стратегія етапу життєвого циклу галузі / продукції. Класифікація дозволяє суттєво спростити та прискорити процес визначення корпоративної стратегії залежно від очікуваного ступеню формування та використання синергічних зв'язків.

3. Для оцінки взаємозв'язків між організаціями на корпоративному рівні запропонована методика аналізу подібності характеристик їх зовнішніх середовищ - потенційних сфер виникнення синергічних взаємозв'язків. В роботі запропонована модифікована методика оцінки характеристик середовища, яка грунтується на аналізі напрямків досягнення синергії при формуванні об'єднання підприємств. Крім подібності конкурентних середовищ та статусу підприємств-партнерів, слід приймати до уваги доповнюваність їх ресурсів та джерела виникнення взаємозв'язків на операційному рівні. Наведену методику можна рекомендувати керівникам підприємств та підрозділів при виборі стратегії розвитку.

Сформульовані методичні рекомендації керівникам підприємств з визначення напрямку розвитку підприємства покликані сприяти збільшенню загальної ефективності діяльності підприємства за рахунок реалізації синергічних ефектів. Рекомендації стосуються необхідності врахування впливу внутрішніх економічних механізмів підприємств та впливу координації їх стратегій на економічні показники діяльності підприємств. Вивчення операційних взаємозв'язків між підприємствами може доповнюватися співставленням ключових факторів успіху в конкуренції для кожного із них. В цілому слід брати до уваги, що доповнюваність середовищ та ресурсів організацій обумовлює основні джерела синергічних зв'язків між ними.

Обгрунтовано перелік показників, які відображають наявність синергічних ефектів; наведені показники рекомендується використовувати для визначення характеристик як діяльності організації в цілому, так і окремих її функціональних та виробничих підрозділів. Серед останніх виділено сфери управління, виробництва, логістики та збуту. Зазначені показники використано для розробки методики, що може використовуватися керівниками підприємств з метою оцінки ефектів синергії, з врахуванням при цьому рівню важливості впливу на характеристики діяльності організації, період існування впливу, та соціальних груп, інтереси яких зазнають впливу.

4. Побудована та досліджена економіко-математична модель синергічної системи, яка застосована до аналізу діяльності об'єднання підприємств легкої промисловості України, Данії та Польщі. Побудована програма чисельного аналізу моделі за допомогою пакету прикладних програм MathCAD та виконано чисельне розв'язування системи рівнянь, що описують динаміку економічних показників моделі. Модель дозволяє аналізувати взаємозв'язки між суб'єктами об'єднання, досліджувати якісний та кількісний вплив параметрів, що характеризують ці взаємозв'язки, на часову еволюцію основних економічних показників діяльності підприємств. Дослідження характеристик внутрішніх економічних механізмів підприємств дозволяє визначити вплив координації їх діяльності на результати діяльності об'єднання в цілому, а також на економічні показники кожного з підприємств. Дослідження джерел синергії та властивостей синергічних зв'язків для даної системи показує, що координація економічної стратегії забезпечує успіх діяльності кожного з підприємств. Розроблена в роботі модель синергічних зв'язків та