ГУЦ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 616. 14-007. 64 –089-085 615. 33

Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки

14. 01. 03. – ХІРУРГІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, професор БОЙКО Валерій Володимирович – директор Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, м Харків, завідувач кафедри госпітальної хірургії ХДМУ МОЗ України.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

ДАЦЕНКО Борис Макарович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії та проктології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

ХВОРОСТОВ Євген Дмитрович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії факультету фундаме-нтальної медицини Харківського державного університету.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра хірургії. (м. Київ, вул. Доро-гожицького, 9).

Захист дисертації відбудеться “08”листопада 2002 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна 4, т 43-07-26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, прос-пект Леніна 4).

Автореферат розісланий “07”жовтня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор __________Петренко Г.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема хірургічного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки (ОНТК) пухлинного генезу відноситься до однієї з найбільш важливих, постійно вивчаємих проблем, яка вивчаються протягом багатьох десятиріч, тоді ж як захворюваність на рак товстої кишки (РТК) за останній час постійно зростає і тепер виходить на третє місце в структурі онкологічних захворювань (В.М. Моісєєнко, 1998, Я. Шпарік, 1998). В Україні відзначена чітка тенденція до збільшення захворюваності. Так, у 1997 році було вперше виявлено 8 604 хворих на рак ободової кишки (5,4 % усіх злоякісних пухлин) і 7 575 пацієнтів із раком прямої кишки (4,8%). Це склало 17,0 і 15,0 випадків на 100 тисяч населення, відповідно. Разом узята захворюваність на рак ободової і прямої кишок в Україні займає третє місце [Шелигін Ю.А., 1997]. При цьому в 70 – 80% випадків пухлина локалізується в лівій половині ободової та прямої кишках [Книш В.І., 1997].

Як результат підвищення рівня захворюваності населення РТК не зменшується і кількість ускладнених форм РТК, серед яких частіше інших (10 – 60 %) зустрічається ОНТК [Бондар Г.В., 1990, Книш В.І., 1997]. Традиційна хірургічна тактика передбачає виконання, у разі екстренного оперативного втручання, травматичної радикальної операції, що закінчується, частіше всього, інвалідизацією хворого. Найбільше поширена операція типу Гартмана, при виконанні якої усувається непрохідність і видаляється пухлина, проте операція закінчується виведенням протиприродного заднього проходу на передню черевну стінку. На жаль, результати хірургічного лікування хворих даної категорії залишаються незадовільними. Так, тільки післяопераційна летальність складає 30 – 60 % [Алієв С.А., 1997, Топузова Е.Г., 1989, Champault G., 1983].

Одним з показників ефективності хірургічного лікування ОНТК пухлинного генезу є безпосередні результати – кількість різного роду ускладнень та пов'язана з ними післяопераційна летальність. Кількість післяопераційних ускладнень при ОНТК пухлинного генезу складає від 12 до 65 %, а показник післяопераційної летальності досягає 16 – 40 % [Доценко А.П., 1989, Rovato P.E., 1990]. Не можна не відзначити, що провідну роль у структурі післяопераційних ускладнень відіграють гнійно-септичні ускладнення, які часто приводять до летальних випадків у ранньому післяопераційному періоді. Кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень після операцій із приводу ОНТК пухлинного генезу досягає 55 – 60 % і в останній час не має тенденції до зниження [Книш В.І., 1997].

Таким чином, лікування хворих з ОНТК пухлинного генезу, у зв'язку з незадовільними результатами, є актуальною й до кінця невирішеною проблемою. Поліпшення результатів удосконаленням тільки хірургічного лікування є мало перспективним, що змушує шукати нові шляхи проведення комплексного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки пухлинного генезу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено згідно з планом науково-дослід-ної роботи Харківського державного медичного університету “Ускладнення після оперативних утручань на органах черевної порожнини” (№ державної реєстрації 01980002620). На підставі виконаних досліджень, які виконано, автором запропоновано та впроваджено методи своєчасної діагностики та попередження виникнення ускладнень при хірургічному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу.

Мета дослідження. Розробка та впровадження системи заходів, які дозволяють знизити кількість післяопераційних ускладнень, у тому числі гнійно-септичних, у хворих на обтураційну непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, індивідуалізувати підходи до лікування хворих даної категорії шляхом впровадження відомих та розроблених нами методів профілактики і лікування ускладнень, зменшити післяопера-ційну летальність. Задачі:

1. Вивчити кількість та причини появи післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОНТК пухлинного генезу.

2. Розробити метод фотохромної антисептики операційного поля (зон накладення анастомозу та колостоми) і визначити його ефективність in vitro та в клініці.

3. Вивчити переважаючий мікробний спектр у зоні накладення анастомозу та запліднення даними мікроорганізмами кишкової стінки як до, так і після застосування методу фотохромної антисептики.

4. Розробити діагностичний та лікувальний алгоритми у хворих на ОНТК пухлинного генезу.

5. Провести порівняльну оцінку ефективності існуючих та запропонованих методів профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОНТК пухлинного генезу шляхом вивчення результатів лікування в основній та контрольній групах.

Об’єкт дослідження – хворі на обтураційну непрохідність товстої кишки пухлинного генезу.

Предмет дослідження – мікробіологічний стан товстої кишки в разі її непрохідності як причина післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, способи профілактики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, способи накладення та захисту анастомозів.

Методи дослідження. Для вирішення задач, що були поставлені, використовувався клінічний метод оцінки об’єктивного стану хворого, динамічне спостереження. З додаткових методів використовували ректороманоскопію, колоноскопією з визначенням морфологічної структури пухлини, рентгенологічні методи, УЗІ та ін.

Ідентифікацію мікрофлори проводили шляхом вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних якостей, а також чутливості до антибіотиків.

Кількісну оцінку мікрофлори в досліджуваному матеріалі проводили за методом Гоулда або методом десятиразових розведень (для анаеробних мікроорганізмів). Вивчення чутливості визначених мікроорганізмів до антибіотиків проводили методом дифузії в агар із застосуванням стандартних комерційних дисків (Московське виробниче об’єднання медичних препаратів “Мосмедпрепарати” ім. Карпова), а також дисків фірми “Hehst Merion Russel”. Визначення чутливості анаеробних мікроорганізмів проводили методом елюції з дисків в напіврідкому тіогліколевому середовищі. Пограничні концентрації антибіотиків розраховували відповідно до рекомендацій Міжнародного комітету з клінічних лабораторних стандартів.

Усі мікробіологічні дослідження проведені на базі Інституту мікробіології і імунології ім. І.І.Мечнікова АМН України, разом із співробітниками лабораторії клінічної мікробіології (зав. лабораторією – к.б.н. В.Ф.Дьяченко), за що їм приносимо велику подяку.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Проведено аналіз лікування ОНТК пухлинного генезу традиційними методами, виявлені основні причини незадовільних результатів.

2. Розроблено метод фотохромної антисептики в зоні накладення анастомозу та колостоми, і визначена його ефективність in vitro та в клініці.

3. Вивчено переважаючий мікробний спектр у зоні накладення анастомозу і запліднення даними мікроорганізмами кишкової стінки як до, так і після застосування методу фотохромної антисептики.

4. Розроблені й впровадженні діагностичний та лікувальний алгоритми у хворих з ОНТК пухлинного генезу.

5. В процесі дослідження нами розроблено принципово новий спосіб формування колоректального анастомозу в умовах ОНТК пухлинного генезу.

6. Проведено порівняльну оцінку ефективності існуючих та запропонованих методів профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОНТК пухлинного генезу шляхом вивчення результатів лікування в основній та контрольній групах.

Практичне значення отриманих результатів. У практику хірургічних стаціонарів впроваджено розроблений нами комплексний підхід до лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу, який включає в себе застосування: розробленого нами способу формування колоректального анастомозу при застосуванні зонда оригінальної конструкції; метода фотохромної антисептики для профілактики неспроможності міжкишкового сполучення та нагноєння параколостомічної ділянки; застосування оптимальних схем антибактеріальної терапії, з урахуванням чутливості визначених збудників гнійно-септичних процесів до основних груп антибактеріальних препаратів.

Розроблена лікувально-діагностична програма, яка впроваджена в клінічну практику Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, та в роботу абдомінального відділення Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру.

Особистий внесок здобувача.У процесі виконання дисертації автор самостійно відбирав ти проводив аналіз літератури, запропонував мету й розробив програму дослідження. Автором особисто проаналізовані результати хірургічного лікування 78 хворих на ОНТК пухлинного генезу. Більше ніж половина оперативних втручань виконана автором самостійно або безпосередньо з його участю. Відбір матеріалу для мікробіологічних досліджень проведено особисто автором. Автор самостійно статистично обробив отриманні результати, провів їх аналіз. Усі положення та висновки, які винесені до захисту, розроблені автором.

Апробація результатів дисертації.Матеріали дисертації були представлені на Х з'їзді онкологів України (м. Ялта 2001). Дисертаційна робота доповідалася на засіданні кафедри госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету 18. 06. 2001 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 2 у виданнях, затверджених ВАК, 1 у вигляді доповіді до з'їзду в науковому збірнику. Отримано 3 позитивних рішення на видачу патенту на винахід за темою дисертації (Пат. № 40970 А, 42517 А, 47670 А).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень і розробленого комплексного підходу до лікування хворих досліджуваної категорії, оцінки ефективності розробленої тактики (2 розділи), висновків, практичних рекомендацій, переліку використаної літератури. Дисертаційна робота викладена на 145 сторінках машинописного тексту, містить 15 таблиць та проілюстрована 15 малюнками, що складає 8 сторінок. Перелік використаної літератури містить 290 джерел, у тому числі 185 джерел вітчизняних авторів та країн СНД і 105 джерел зарубіжних авторів, що складає 29 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. Для оптимізації результатів хірургічного лікування ОНТК пухлинного генезу проведений аналіз 154 випадків лікування хворих на рак ободової та прямої кишок, ускладненого обтураційною непрохідністю різного ступеню. Ці хворі розділені на дві групи. І групу склали 76 хворих на ОНТК пухлинного генезу, які були оперовані в абдомінальному відділенні ХОКОД в період з 1997 по 1999 рік. Ці хворі склали контрольну групу. ІІ група – 78 хворих на ОНТК пухлинного генезу, оперовані в абдомінальному відділенні ХОКОД з використанням розробленого комплексного підходу до лікування даної категорії пацієнтів.

Виявлено основні причини незадовільних безпосередніх результатів лікування хворих з ОНТК пухлинного генезу, розроблена й впроваджена комплексна лікувально-діагностична програма лікування із застосуванням методу фотохромної антисептики для профілактики неспроможності анастомозів та загоєння параколостомічної ділянки, а також застосування розробленого способу формування колоректального анастомозу й використання при цьому зонда оригінальної конструкції, який застосовано при лікуванні 30 хворих на ОНТК пухлинного генезу.

Досліджувані групи репрезентативні та порівняні за основними чинниками, що впливають на прогноз (статевою приналежністю, віку, локалізації пухлини, стадії захворювання, ступеня диференціювання пухлинних клітин, ступеня непрохідності).

За статевою приналежністю більшість представлена в основній групі – 43 (55,1 %) чоловіка, у контрольній – 42 (55,3 %) жінки.

За віком як в основній, так і в контрольній групі, більшість складають пацієнти які старіше ніж за 60 років – 49 (62,8 %) і 44 (57,9 %) пацієнта відповідно. Варто відзначити, що кількість хворих які старіше за 60 років, в основній групі, представлена більшістю випадків.

За локалізацією пухлинного процесу більшість представлена хворими з локалізацією пухлини в лівій половині ободової кишки, включаючи сигмоподібну кишку й ректосигмоїдний відділ та пряму кишку – 63 (80,8 %) і 72 (94,7 %) пацієнта відповідно, що разом склало 94,1 %.

У залежності від ступеня непрохідності, за класифікацією Д.П.Чухрієнка, було виявлено, що 87,2 % хворих в основній групі були з частковою та хронічною непрохідністю товстої кишки, в контрольній групі – 76,3 %. У той час, як гостру непрохідність товстої кишки мали 12,8 % хворих в основній та 23,6% хворих у контрольній групі.

Було виявлено, що більшість хворих як в основній (50,0 %), так і в контрольній (43,4%) групах мали ІІІ стадію пухлинного процесу за класифікацією С.А.Гешеліна. Однак, 33,3 %хворих в основній і 38,2 % хворих у контрольній групі віднесені до ІІ стадії захворювання. IV стадію пухлинного процесу мали відповідно - 16,7 % і 18,4 % хворих.

При аналізі частоти зустрічаємості в досліджуваних групах аденокарцином різноманітного ступеня диференціювання відзначено, що помірно-диференційований залозистий рак мав місце у 56 (71,8 %) хворих в основній та в 49 (64,5%) хворих у контрольній групі, високо диференційований залозистий рак – у 21 (26,9 %) хворого в основній і у 16 (21,0 %) хворих у контрольній групі, а низькодиференційований залозистий рак – у 1 (1,3 %) хворого в основній і у 11 (14,5 %) хворих у контрольній групі відповідно.

Для покращення результатів лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу було вивчено мікробний спектр товстої кишки в разі її обтураційної непрохідності пухлинного генезу. Усього було проведено 234 дослідження, за результатами яких аеробна мікрофлора ідентифікована у 87 (38,4 %) спостереженнях, факультативно-анаеробна – у 71 (43,5 %) спостереженні, неспороутворююча анаеробна мікрофлора – у 66 (27,1 %) випадках. Подальші дослідження показали, що мікробний спектр товстої кишки у хворих на ОНТК пухлинного генезу в більшості представлено аеробними і факультативно-анаеробними мікроорганіз-мами (72,9 %). А також, в даній категорії хворих виявлено здебільш ніж у половини пацієнтів (51,2 %) асоціація мікроорга-нізмів, ураховуючи : Staphylococcus spp., Escherichia coli., Bacteroides spp., Peptococcus spp.

Ураховуючи результати мікробіологічних досліджень, що мікробний пейзаж кишечнику при ОНТК пухлинного генезу складається із асоціацій аеробних, факультативно-анаеробних та неспороутворюючих бактерій, частіше асоціацією з трьох культур, було проведено вивчення чутливості даної мікрофлори до 26 різноманітних антибактеріальних препаратів. Дослідження показали, що найбільш чутливою вище зазначена мікрофлора була до: клафорану, цефтріаксону, цефотаксиму, таривіду, абакталу, норфлоксацину, метронідазолу. Ці дані дозволили індивідуалізувати антибактеріальну терапію в кожного хворого досліджуваної категорії й назначати оптимальні схеми антибіотикотерапіїї.

Було виконано модель фотохромної антисептики in vitro при застосуванні 1 % розчину метиленового синього в розведеннях – 1:25, 1:50, 1:100 по відношенню до виділених видів збудників гнійно-септичної інфекції у хворих на ОНТК пухлинного генезу. Перевірена можливість посилення антимікробної дії метиленового синього в розведеннях під дією монохроматичного світла з довжиною хвилі 630 нм, що відповідає видимому спектру вилучення (табл. 1).

Таблиця 1

Бактерицидна активність розчину метиленового синього в розведеннях

Вид
мікроорганізму | Бактерицидна експозиція для розчинів метиленового синього (хв.)

Без дії монохроматичного світла | Під дією монохроматичного світла

1:100 | 1:50 | 1:25 | 1:100 | 1:50 | 1:25

Аероби и факультативні анаероби | > 5 | 3 | 3 | 3 | 1 | 1

Неспороутворюючі анаероби | > 5 | 5 | 5 | 3 | 3 | 1

Результати, які отримали, показали, що 1 % розчин метиленового синього в розведенні 1:25 є достатньо ефективним антисептиком під дією монохроматичного світла з довжиною хвилі 630 нм з відрізком по часу 1 хвилина у відношенні до виділених видів мікроорганізмів. Але для більшої надійності було взято відрізок часу 3 хвилини.

Для оцінки ефективності розробленого методу фотохромної антисептики, у 12 хворих основної групи було проведено вивчення бактеріальної забрудненості стінки товстої кишки в зоні накладення анастомозу на етапах його обробки (І етап – до обробки в момент резекції, ІІ етап – після обробки звичайними антисептиками, ІІІ етап – після застосування методу фотохромної антисептики) (табл. 2)

Таблиця 2

Бактеріальна забрудненість стінки товстої кишки в
зоні накладення анастомозу

Групи мікроорганізмів | Кількість мікроорганізмів в 1 г. тканини (Ig КОО/г.) | I - етап | II - етап | III – етап | Аеробні і факультативно-анаеробні бактерії | 5,24± 0,26 | 2,16± 0,12 | 0 | Неспороутворюючі анаеробні бактерії | 6,12 ± 0,32 | 2,48± 0,18 | 0 | Достовірна різниця р<0,5

Було виявлено, що після застосування методу фотохромної антисептики в жодному з досліджуваних матеріалів мікрофлора не була знайдена. Це дозволило застосувати метод фотохромної антисептики для профілактики неспроможності анастомозу і загоєння параколостомічної ділянки у хворих на ОНТК пухлинного генезу. Методика застосування фотохромної антисептики була такою: після накладення першого ряду швів анастомозу проводилося забарвлення стінки кишки на відстані 1,5 – 2 см проксимальніше й дистальніше від лінії швів розчином 1 % метиленового синього під дією монохроматичного світла протягом 3 хвилин. Потім виконувалося накладення другого ряду швів задньої губи й першого ряду швів передньої губи анастомозу, після чого процес обробки анастомозу за методом фотохромної антисептики повторювався ще раз. Формування анастомозу закін-чувалося накладенням другого ряду швів передньої губи анастомозу. При накладенні протиприродного заднього проходу виведену ділянку товстої кишки та окружаючий його жировий шар оброблялись розчином 1 % метиленового синього під дією монохроматичного світла протягом 3 хвилин.

У ранньому післяопераційному періоді у хворих, яким була виконана операція з накладенням протиприродного заднього проходу, ділянка колостоми оброблялася методом фотохромної антисептики кожен день протягом перших двох – трьох діб з моменту операції.

При локалізації пухлини в ректосігмоідному відділі товстої кишки, у верхньоампулярному та середньоампулярному відді--лах прямої кишки формування анастомозу виконувалось за розробленою методикою. Після мобілізації і резекції ураженого відділу товстої кишки, проводилося скелетування ділянок при-водної та відвідної кишок протягом 3,5 – 3 см. На відвідній час-тині кишки, на відстані приблизно 3 см від її краю, накладували чотири підтримуючі лігатури (передня, задня та дві бокові). У привідну частину кишки заводився зонд, розробленої конст-рукції. Привідна частина кишки прошивається без-перервно по її краю та зав'язується на зонді наглухо. Дистальний кінець зонду проводиться у відвідний відділ кишки й виводиться крізь анальне кільце з використанням зажиму або під контролем пальця. Перший ряд швів накладається при заведенні привід-ного відділу кишки у відвідний на глибину приблизно 1 см, потім при проведенні зонду перший ряд швів занурюється у відвідний відділ. При цьому проходе ввертання (інвагінація) стінки відвідного відділу кишки приблизно на 2 см в середину. Другий ряд швів у числі чотирьох формується з раніш накла-дених підтримуючих лігатур. У залежності від рівня анастомозу він може мати як ретроперітоніальне розташування, так і знахо-дитися, безпосередньо, й у черевній порожнині. Зовні зонд фіксується до шкіри лігатурою. На 6 – 8 добу після операції, зона фіксації зонду до кишки некротизується й відторгається, після зняття лігатури зі шкіри зонд самостійно виходить з просвіту кишки.

Усім хворим основної та контрольної груп було проведено оперативні втручання. Характер операцій залежав від локалізації пухлини та ступеня непрохідності (Табл. 3 і 4).

Таблиця 3

Характер оперативних втручань у хворих із частковою та хронічною ОНТК пухлинного генезу

Характер виконаних операцій | Контрольна
група | Основна група | Усього

n | % | n | % | n | % | Лівостороння
геміколектомія | 4 | 6,9 | 4 | 5,8 | 8 | 6,3 | Правостороння
геміколектомія | 4 | 6,9 | 14 | 20,6 | 18 | 14,3 | Резекція
сигмоподібної кишки | 22 | 37,9 | 9 | 13,2 | 31 | 24,6 | Внутрішньочеревна резекція | 7 | 12 | 30 | 44,2 | 37 | 29,4 | БАР прямої кишки з низведенням | 6 | 10,4 | - | - | 6 | 4,8 | БПЕ прямої кишки | 8 | 13,9 | 5 | 7,4 | 13 | 10,3 | Колостомія | 2 | 3,4 | 5 | 7,4 | 7 | 5,5 | Операція Гартмана | 5 | 8,6 | 1 | 1,4 | 6 | 4,8 | Усього | 58 | 100 | 68 | 100 | 126 | 100 | Таблиця 4

Характер оперативних втручань у хворих на гостру ОНТК пухлинного генезу

Характер виконаних операцій | Контрольна група | Основна група | Усього

n | % | n | % | n | %

Лівостороння
геміколектомія | 1 | 5,5 | - | 5,8 | 8 | 6,3

Правостороння геміколектомія | 1 | 5,5 | 2 | 20,6 | 18 | 14,3

Резекція сигмоподібної кишки | 1 | 5,5 | - | 13,2 | 31 | 24,6

Внутрішньочеревна резекція | 1 | 5,5 | - | 44,2 | 37 | 29,4

БАР прямої кишки з колостомой | 2 | 11,1 | - | - | 6 | 4,8

Операція Гартмана | 2 | 11,1 | 4 | 7,4 | 13 | 10,3

Колостомія | 10 | 55,5 | 4 | 7,4 | 7 | 5,5

Усього | 18 | 100 | 10 | 1,4 | 6 | 4,8

Повторні оперативні втручання в ранньому післяоперацій-ному періоді знадобилися у 2 (2,6%) пацієнтів контрольної групи.

За результатами застосування розробленого комплексного підходу до лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу, проведено аналіз результатів лікування хворих в основній та контрольній групах, який засновується на порівнянні показників післяопераційної летальності та кількості й характеру ускладнень. В основній групі помер 1 (1,3 %) пацієнт, у контрольній – 4 (5,2%). Післяопераційні ускладнення виявлені у 9 (11,5 %) пацієнтів основної групи і у 18 (23,8 %) пацієнтів контрольної групи. При чому ускладнення гнійно-септичного характеру склали 6,4 % в основній групі, а в контрольній – 18,4 %. Варто відзначити, що в основній групі неспроможності анастомозу не було.

Таким чином, запропонований нами комплексний підхід до лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу, із застосуванням розроблених методу фотохромної антисептики для профілактики неспроможності анастомозу та загоєння параколостомічної ділянки, способу формування колоректального анастомозу та використання при цьому зонду оригінальної конструкції, призначення оптимальних схем антибіотикотерапії відповідно до виділених видів мікроорганізмів у кожного хворого дозволяє знизити частоту нагноєння параколостомічної ділянки на 7,9 %, нагноєння післяопераційних ран на 1,6 %, виключити неспроможність анастомозу і в знизити загальну кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень з 18,4 % до 6,4 %.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

2.

3.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко В.В., Гуц В.Т., Горбенко В.Н., Гуц С.В. Анализ результатов хирургического лечения обтурационной непроходимости толстой кишки опухолевого генеза // Експерим. і клін. медицина. – 2001. - № 4. – С. 105 – 107.

2. Бойко В.В., Гуц С.В., Гуц В.Т., Горбенко В.Н. Способ наложения межкишечного анастомоза при хирургическом лечении осложненного рака толстой кишки // Клін. хірургія. – 2001. - № 11. – С. 7 – 9.

3. Бойко В.В., Гуц С.В., Гуц В.Т., Горбенко В.Н. Способ наложения колоректального анастомоза в хирургии осложненного рака толстой кишки // Х з’їзд онкологів України: Матеріали з’їзду (Крим, 10 – 12 жовтня 2001 р.). – К., 2001. – С. 95.

4. Пат. № 40970 А, А61В17/00, Спосіб формування міжкишкового сполучення, ХДМУ, С.В.Гуц, В.В.Бойко, В.Т.Гуц, В.Н.Горбенко. Заява № 2000127179 від 13.12.2000. Опубл.: Бюл. №7 2001р.

5. Пат. № 42517 А, А61В17/00, Спосіб профілактики неспроможності міжкишкового сполучення і параколостомічної області, ХДМУ, С.В.Гуц, В.В.Бойко, В.Т.Гуц, В.Н.Горбенко. Заява № 2001031952 від 23.03.2001. Опубл.: Бюл. №9 2001р.

6. Пат. № 47670 А, А61В17/00, Пристрій для формування колоректального анастомозу, ХДМУ, С.В.Гуц, В.В.Бойко, В.Т.Гуц, В.Н.Горбенко. Заява № 2001074980 від 16. 07. 2001. Опубл.: Бюл. №7 2002р.

АНОТАЦІЯ

Гуц С.В. Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – Хірургія. – Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків 2002.

Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки пухлинного генезу. Захворюваність на рак товстої кишки зростає, при цьому в 10 – 60 % випадків рак ускладнюється непрохідністю товстої кишки. Проведено аналіз лікування 76 хворих на обтураційну непрохідність пухлинного генезу за традиційними методиками і 78 хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю різного ступеню, для лікування яких було застосовано розроблений комплексний лікувально-діагностичний підхід. Даний комплекс складається із використання розроблених: метода фотохромної антисептики для профілактики нагноєння параколостомічної ділянки й неспроможності анастомозу, способу формування колоректального анастомозу й використанні при цьому зонду оригінальної конструкції та призначення оптимальних схем антибіотикотерапії в залежності від виділених видів мікроорганізмів.

В результаті проведених досліджень було виявлено, що запропонований нами комплексний підхід до лікування хворих на рак товстої кишки, який ускладнений обтураційною непрохідністю дозволяє знизити частоту нагноєння параколостомічної ділянки на 7,9 %, нагноєння післяопераційних ран на 1,6 %, виключити неспроможність анастомозу й знизити загальну кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень з 18,4 % до 6,4 %.

Ключові слова: колоректальний рак, обтураційна непрохідність товстої кишки, фотохромна антисептика, колоректальний анастомоз.

АННОТАЦИЯ

Гуц С.В. Фотохромная антисептика анастомозов в комплексе хирургического лечения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03. – Хирургия. – Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена вопросам хирургического лечения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого гегенза – разработке эффективных патогенетически обусловленных подходов к лечению больных раком толстой кишки, осложненным обтурационной непроходимостью различной степени.

Целью работы явилась оптимизация результатов лечения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза (ОНТК) с учетом индивидуализации подхода к лечению больных данной патологии.

Объектом исследования были 154 больных раком толстой кишки, осложненным обтурационной непроходимостью различной степени в возрасте от 40 до 70 и более лет. Больные разделены на две группы: контрольная группа 76 больных получивших лечение по традиционным методикам и основная группа 78 больных, в лечение которых был применен разработанный комплексный лечебно-диагностический подход. Данный комплекс состоит из применения разработанных: метода фотохромной антисептики для профилактики нагноения параколостомической области и несостоятельности анастомоза, заключающийся в обработке участков кишки в зоне наложения анастомоза, и участка кишки и подкожно жирового слоя в зоне формирования колостомы раствором, содержащим 1% р-р метиленового синего с последующим воздействием на эту зону монохроматическим излучением с длиной волны 630 – 660 нМ на протяжении 3 минут; разработанного способа формирования колоректального анастомоза, заключающегося в протаскивании приводящего участка кишки фиксированного на зонде оригинальной конструкции в отводящий участок кишки с инвагинацией последнего и формировании двухрядного анастомоза.

Проведенные микробиологические исследования показали, что более чем у половины пациентов (51,2 %) выделена ассоциация микроорганизмов включающая: Staphylococcus spp., Escherichia coli., Bacteroides spp., Peptococcus spp. Проведенные исследования по чувствительности выделенных микроорганизмов к различным видам антибактериальных препаратов позволили определить оптимальные схем назначения антибиотикотерапии у больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза.

В результате проведенных исследований было выявлено, что предложенный нами комплексный подход к лечению больных раком толстой кишки, осложненным обтурационной непроходимостью, позволяет снизить количество нагноения параколостомической области на 7,9%, нагноение послеоперационных ран на 1,6 %, исключить несостоятельность анастомоза и снизить общее число послеоперационных гнойно-септических осложнений с 18,4 % до 6,4 %.

Ключевые слова: колоректальный рак, обтурационная непроходимость, фотохромная антисептика, колоректальный анастомоз.

SUMMARY

Guts S.V. Photochrome antiseptic of anastomosis in complex surgical treatment of patients with obstruction ileus of the large intestine. . - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree of medical sciences in specialty 14.01.03. - Surgery. - Kharkov state medical university Health of Ukraine, Kharkov, 2002.

The thesis is devoted to problems of surgical treatment of the patients with an obstruction of a colon tumoral etiology. The case rate by a cancer of a colon increases, thus in 10 - 60 % of cases the cancer of a colon is complicated by an obstruction. The analysis of treatment 76 patients with an obstruction of a colon of a tumoral genesis by traditional methods and 78 patients by a cancer of a colon complicated an obstruction of a various degree is carried out in which treatment the designed complex curing-diagnostic approach was applied. The given complex consists of application designed: a method photohrome antiseptics for prophylaxis of a pieces paracolostomic area and inconsistency of an anastomosis, designed way of creation colorectal of an anastomosis with usage for this probe of an original construction and assignment of the optimal schemes of an antibiotic therapy according to the allocated sorts of microorganisms.

As a result of the carried outspent researches was detected, that the comprehensive approach, offered by us, to treatment of the patients by a cancer of a colon complicated an obstruction, allows to lower an amount of pieces paracolostomic area on 7,9 %, pieces of postoperative wounds on 1,6 %, to eliminate an inconsistency of an anastomosis and to lower a total number of postoperative purulent - septic complications from 18,4 % to 6,4 %.

Keywords: colorectal cancer, obstruction of colon, photohrome antiseptic, colorectal anastomosis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ОНТК - обтураційна непрохідність товстої кишки

РТК - рак товстої кишки

БАР - черевноанальна резекція

БПЕ -черевнопроміжнісна екстирпація

Автореферат
Підп. до друк. 03.09.2002 р. Формат 60х84 1/16.
Папір офсетний. Друк - різографія. Обсяг 0,8 друк. арк.
Тираж 100 прим. Зам. №б/н О.О.О. “Рейтинг”
61002, Харків, вул. Сумська, 37