ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. Каразіна

ГРОДЕЦЬКА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 330: 339.13

ТРАНСФОРМАЦІЯ СПОЖИВЧОГО РИНКУ ТА ЙОГО

РЕГУЛЮВАННЯ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий

керівник– |

доктор економічних наук, професор Воробйов Євген Михайлович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні

опоненти– | доктор економічних наук, доцент Тютюнникова Світлана Володимирівна, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління;–

кандидат економічних наук, доцент Довгаль Олена Андріївна, Харківський гуманітарний університет „Народна українська академія”, завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна

організація– | Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Донецьк.

Захист відбудеться 24 січня 2003 р. о 17.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, майдан Свободи, буд. 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитись в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, майдан Свободи, буд. 4.

Автореферат розісланий 20 грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Системна трансформація України в напрямку ефективної соціально орієнтованої ринкової економіки пов’язується, перш за все, з переходом до типової в розвинутих країнах системи взаємозв’язку виробництва і потреб, в якій останні реалізуються через свою платоспроможну форму – попит. Подібна спрямованість економічних ре-форм передбачає відмову від централізовано-планової моделі, зорієнтова-ної, в першу чергу, на досягнення необхідних обсягів виробництва, а не на забезпечення реальних потреб.

У контексті визначених завдань особливого значення набувають про-блеми функціонування споживчого ринку як основного механізму реалізації потреб в товарах та послугах невиробничого характеру, відтворення лю-дини в сукупності її фізичних, інтелектуальних та духовних якостей. Незба-лансованість споживчого ринку приводить до неможливості оптимального використання трудового, інноваційного і творчого потенціалу робочої сили, викликає макроекономічну нестабільність та соціальну напруженість. Саме тому проблема державного регулювання та стабілізації на даному ринку є тією ключовою проблемою, на якій замикається багато інших. Це обумов-лює необхідність розробки нового комплексного підходу до формування споживчого ринку, його структури, умов та методів стабілізації, процесів, що відбуваються у сфері особистого споживання.

Цілий ряд положень теорії споживання знайшли своє відображення в роботах К. Маркса, Г. Зіммеля, В. Зомбарта, М. Вебера, А.І. Левіна, Н.Я.Петрикова, А.П. Яркіна, Л.Я. Баранової, В.Д. Бєлкіна, Н.В. Белоха, В.П.Со-ловйова, А.Н. Шохіна та інших. Проблема особистих економічних потреб знайшла своє відображення в роботах В.В. Радаєва, В.М. Бєлоусова, Е.Г. Кудєліна, Г.С. Саркісянца, І.Н. Шутова, А.А. Чухно, У.Г. Чернявського, Л.Ф. Столмова та інших. Широкий матеріал щодо аналізу основних прин-ципів побудови ринкового механізму встановлення рівноваги та викорис-тання конкретних форм і методів державного впливу на даний процес пред-ставляють собою моделі, розроблені такими представниками світової еко-номічної думки, як Дж.М. Кейнс, Л. Мізес, Ф. Найт, П. Самуельсон, М.Фрідмен, С. Хансен, Ф. Хайєк, Д. Хікс, Й. Шумпетер та іншими.

Проте, в даних роботах проблеми функціонування споживчого ринку не є безпосереднім предметом дослідження, а виконують лише допоміжну роль. Необхідного підходу до розробки єдиного цілісного методу дослі-дження споживчого ринку, його структури, умов стабілізації та можливос-тей державного регулювання поки що не знайдено. Немає єдності й щодо ролі держави в цих процесах.

Актуальність питань трансформації споживчого ринку та його регу-лювання, їх недостатня наукова розробленість і дискусійність багатьох важ-ливих проблем визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та логіку дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна робота виконана в межах теми науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н. Кара-зіна “Трансформаційна економіка: загальні тенденції і особливості їх про-яву в Україні” (номер державної реєстрації 0199U004422).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного політико-економічного аналізу трансформації споживчого ринку, його структури, механізмів стабілізації та регулювання, розробці практичних рекомендацій по вдосконаленню захисту прав споживачів в Україні. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослі-дження:

– визначити сутність, структуру та основні трансформаційні зру-шення споживчого ринку в перехідній економіці;

– виділити та систематизувати різні види споживчих ринків;

– розкрити особливості особистого споживання в перехідній еконо-міці;

– виявити пріоритетні напрямки державного регулювання спожив-чого ринку;

– розробити заходи вдосконалення захисту прав споживачів в Укра-їні.

Об’єктом дослідження є споживчий ринок в умовах перехідної еко-номіки.

Предметом дослідження став процес трансформації споживчого ри-нку, його регулювання в перехідній економіці.

Методологічну основу дисертації складає діалектичний метод як за-гальний науковий метод пізнання соціально-економічних явищ. Комплек-сно-системне дослідження споживчого ринку обумовило застосування різ-них конкретно-наукових методів: системного, логічного, функціонального аналізу, порівняльного, історико-економічного та статистичного.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна резуль-татів дисертаційного дослідження полягає в тому, що на основі системного економічного аналізу питань функціонування споживчого ринку проведено комплексне теоретичне дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці. Дослідження має досить різнобі-чну розробку цілого ряду нових методологічних проблем, які відкривають перспективу для подальшого аналізу. У зв’язку з цим науковою новизною є такі положення:

1) визначено й розкрито зміст споживчого ринку як системи економіч-них відносин, яка виражає прямі та зворотні зв’язки суб’єктів господарської діяльності щодо руху споживчих товарів (послуг) та реалізує їх економічні інтереси;

2) виявлено та охарактеризовано особливості трансформації спожив-чого ринку:

– динамічні зрушення в насиченості споживчого ринку (відхід від то-варного дефіциту, зростання долі послуг);

– ускладнення структури споживчого ринку за рахунок його напов-нення принципово новими, ексклюзивними та індивідуалізованими товарами та послугами;

– зростання частки продукції приватних підприємств та багатьох ви-дів імпортованої продукції на ринку;

– зміна масштабів та характеру тінізації споживчого ринку – перехід від тіньового розподілу благ до відкритої реалізації товарів тіньо-вого виробництва;

3) виділено та систематизовано види споживчих ринків в трансформа-ційній економіці за різними критеріями: за суб’єктами господарювання – державні та приватні; за територіальною ознакою – національні, регіона-льні, міські, сільські; за ступенем легалізації – легальні, „сірі”, „чорні”; за соціальною ознакою – ступенем доступності благ різним верствам насе-лення;

4) розкрито особливості особистого споживання в перехідній економіці як багатомірного процесу:

– задоволення базових людських потреб як способу виживання за ра-хунок зменшення культурних та соціальних потреб;

– змінювання характеру особистого споживання (індивідуалізація);

– змінювання рівня та структури споживання;

– поглиблення розшарування споживачів за соціальними ознаками;

5) виявлено пріоритетні напрямки державного регулювання спожив-чого ринку: підвищення купівельної спроможності за рахунок зростання до-ходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного ви-робництва; регулювання цін на соціально значущі товари та послуги; ство-рення умов для розвитку цивілізованої конкуренції в рамках культури під-приємництва; зменшення регіональної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків;

6) охарактеризовано деформації споживчого ринку в перехідній еконо-міці:

– розбалансованість пропозиції споживчих благ та платоспромож-ного попиту населення за обсягом та структурою, асортиментом та якістю;

– наявність значних цінових диспропорцій (при продажу товарів од-нієї якісної категорії на різних ринках);

– зростання частки торгівлі товарами тіньового походження та розши-рення сфери надання тіньових послуг;

7) запропоновано засоби вдосконалення захисту прав споживачів в Україні:

– впровадження системи екологічної безпеки споживача – екологіч-ного маркування продукції згідно світового досвіду з метою недо-пущення на споживчий ринок України неякісних продуктів харчу-вання (генетично змінених продуктів, забруднених токсичними хі-мічними сполученнями, біологічними компонентами або мікроор-ганізмами);

– розвиток споживчої культури та освіти населення;

– посилення контролю за додержанням прав споживачів, а також над виробниками за додержанням заявлених показників безпеки та якості товарів;

– оновлення норм та стандартів якості товарів та послуг.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці теоретичних та методологічних основ нового, вдосконаленого методу дослідження споживчого ринку, що може бути використане при розробці заходів, спрямованих на стабілізацію споживчого ринку, підвищення життєвого рівня населення. Крім того, ме-тодологія та основні положення даної роботи можуть бути реалізовані в на-вчальному процесі при викладанні окремих тем курсу “Економічної теорії”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є закінченим, самостійно здійсненим дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Усі нау-кові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. Особи-стим внеском здобувача є обґрунтовані та сформульовані ідеї, наукові по-ложення та рекомендації щодо рішення проблем вивчення, стабілізації та регулювання споживчого ринку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертацій-ного дослідження апробовано автором на 3 міжнародних науково-практич-них конференціях: “Соціальні пріоритети в транзитивній економіці” (м. Ха-рків, 1999 р.), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2000 р.), “Украина в 2000 году: трансформация в рыночную эко-номику” (м. Сімферополь, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,29 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має вступ, два розділи, висновок, список використаних джерел із 150 найменувань. У дисертації є 12 таблиць, 18 ілюстрацій. Загальний обсяг дисертації 183 стор. машинопи-сного тексту, основний зміст викладено на 172 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет і об’єкт дослідження, методологічну і теоретичну бази, мету і завдання дослі-дження, викладено наукову новизну отриманих результатів, розкрито їх практичне значення.

Розділ перший роботи “Споживчий ринок: сутність, структура та ди-наміка” складається із трьох підрозділів. У розділі на основі аналізу літера-турних джерел розкриваються суть і роль споживчого ринку, його струк-тура, механізм функціонування та динаміка, особливості трансформації у перехідній економіці. Підкреслюється, що становлення ринку у незалежній Україні може бути оцінено, виходячи з аналізу стану проведення економіч-них реформ у перехідний період. Аналізуються особливості цього періоду, причини посилення негативних явищ і тенденцій, відзначаються відсутність виваженої стратегії економічних перетворень, а також позитивні економічні зрушення, які відбулися за 1991-2002 рр.

Дослідження теоретичних проблем трансформації споживчого ринку та його регулювання розпочинається з вияснення сутності, основного змісту та характерних рис даної економічної категорії. Подібна логіка аналізу ба-зується на тому, що правильне вирішення цих питань в теоретичному плані дозволить вірно вибрати методологічні підходи до дослідження конкретних проблем досягнення рівноваги між попитом та пропонуванням на спожив-чому ринку України в період її переходу до економіки соціально орієнтова-ного ринкового типу.

Автором підкреслюється, що пошук цілісного методологічного під-ходу до аналізу процесу трансформації та регулювання споживчого ринку повинен провадитись за рахунок визначення місця та ролі споживчого ри-нку в системі суспільного виробництва, виявлення його специфічних ознак. Результатом проведеного аналізу місця та ролі споживчого ринку в системі економічних пропорцій є наступні положення: споживчий ринок відіграє провідну роль у встановленні, розвитку та реалізації економічних інтересів суб’єктів економіки; тісно пов’язаний зі структурними елементами сукуп-ного ринку (ринками ресурсів, робочої сили та грошей); формує на основі цього зв’язку основні макроекономічні пропорції; займає положення у сфері взаємодії макро- та мікрорівнів економіки. Таким чином, для споживчого ринку є характерними закономірності як мікро-, так і макроекономічного характеру. Усе це дозволило уточнити визначення споживчого ринку як си-стеми економічних відносин, яка виражає прямі та зворотні зв’язки суб’єктів господарської діяльності щодо руху споживчих товарів (послуг) та реалізує їх економічні інтереси.

У дисертаційній роботі отримали детальну розробку різні види і типи споживчих ринків, властивих перехідній економіці. Так, за суб’єктом гос-подарювання споживчі ринки поділені на державні (безпосередньо регульо-вані державою) та приватні (представлені різноманітними суб’єктами під-приємницької діяльності); за мірою легалізації – легальні, “сірі” (обіг това-рів, послуг та грошових ресурсів здійснюється частково легально, а част-ково у “тіньовому” секторі економіки) та “чорні” (ринки протизаконних то-варів та послуг); за територіальною ознакою, з різною споживчою можливі-стю доходів громадян, тобто можливістю придбання однаково якісних това-рів та послуг – національні, регіональні, міські та сільські; по соціальним секторам, тобто за ступенем соціальної доступності: споживчі ринки, при-дбання товарів та послуг на яких доступне – дуже багатим верствам насе-лення, заможним, середньому класу, малозабезпеченим верствам населення, бідним.

Споживчий ринок як складна соціальна система певним чином струк-турований та включає в себе ряд підсистем. Мова йде про багаторівневе функціонування системи споживчого ринку, а саме, про мікро- та макрорі-вні. Таким чином, структура споживчого ринку розглянута в роботі у двох площинах. На мікроекономічному рівні структура споживчого ринку пред-ставляє собою взаємодію таких відособлених економічних одиниць, як по-купець (кінцевий споживач – пред’явник попиту) та продавець у сфері об-міну, за допомогою якого здійснюється реалізація товарів та послуг. Елеме-нти цієї структури характеризуються якісною відособленістю та взаємоза-лежністю (на основі факторів попиту та пропонування). На макроекономіч-ному рівні структура споживчого ринку являє собою сукупність (безліч) рі-зноманітних споживчих ринків окремих товарів та послуг. Кожний компо-нент макроструктури має свою розвинуту підструктуру ринків взаємозамін-них та взаємодоповнюючих товарів та послуг.

У роботі розкрито особливості трансформації особистого споживання як багатомірного процесу в перехідній економіці, показана залежність зміни рівня і структури споживання від соціального статусу споживачів. На ос-нові детального аналізу категорії потреби, існуючих теорій споживання, іс-торичного огляду розвитку науки про поведінку споживачів автором да-ється нове розуміння процесу особистого споживання в системі суттєвих відмінностей індустріального та постіндустріального суспільств. На наш погляд, вплив світоглядних змін на індивідуальну поведінку споживачів по-роджує перехід від масового ринку до формування мікроринків і ніш, поси-лює процес індивідуалізації, самовираження і конструювання самоідентич-ності через споживання товарів-„символів” як форм спілкування з оточен-ням. Таким чином, в роботі доведено, що в перехідній економіці особисте споживання – це багатомірний процес не тільки задоволення базових при-родних потреб за допомогою разового або довготривалого використання то-варів (послуг), а й процес самовираження, виробництва символів, завдяки яким людина передає суспільству інформацію про себе.

На кожній стадії трансформації потреб у індивіда виникає осмислення потреб того або іншого рівня, що в результаті приводить до виникнення економічного інтересу як усвідомлення шляхів задоволення потреб. Для споживача, який має обмежений дохід відносно об’єму своїх потреб, такий інтерес відображається у пошуку шляхів до максимізації корисності. Виро-бник же, який постачає на ринок товари й послуги й одержує дохід в формі прибутку, зацікавлений в максимізації цього прибутку, для того, щоб вийти на споживчий ринок вже як споживач відповідних товарів та послуг. Еко-номічні інтереси названих суб’єктів виявляються безпосередньо на ринку через попит та пропонування. Отже, споживчий ринок відіграє провідну роль в процесі встановлення, розвитку та реалізації економічних інтересів суб’єктів господарської діяльності.

На наш погляд, основною метою розвитку споживчого ринку є підви-щення його насиченості за рахунок зростання обсягів вітчизняного вироб-ництва конкурентоспроможної продукції при одночасному збільшенні купі-вельної спроможності всіх верств населення.

Трансформаційні зрушення, які відбуваються в економіці країни, до-корінно змінили споживчий ринок, дозволили відійти від товарного дефі-циту. Встановлено, що з переходом від командно-адміністративної до рин-кової економіки значно змінилась макроструктура споживчого ринку – з’явилась велика кількість ринків принципово нових товарів та послуг, від-булося поглиблення диференціації споживчого ринку (від низькоякісних то-варів та послуг до ексклюзивних, індивідуалізованих), зростання частки продукції приватних підприємств та багатьох видів імпортованої продукції на ринку.

Для оцінки трансформаційних зрушень споживчого ринку на основі численного статистичного матеріалу в роботі проаналізовано динаміку споживчого ринку. Одними з головних показників стану споживчого ринку в перехідний період є: зміни основних тенденцій товарообігу; зміни струк-тури споживчих витрат; зміни долі вітчизняної та імпортної продукції, долі державних та недержавних підприємств на ринку; зміни індексу споживчих цін; зміни масштабів та характеру тінізації економіки в цілому й спожив-чого ринку зокрема.

У цілому, споживчий ринок в умовах перехідної економіки зазнав ряд позитивних змін, хоча можна спостерігати й негативні тенденції: загальний обсяг роздрібного товарообігу в цілому по країні значно зменшився (в тому числі й в розрахунку на душу населення); спостерігалося значне зменшення рівня особистого споживання, а в структурі споживчих витрат постійно зро-стала доля продуктів харчування, й сам рівень споживання основних проду-ктів харчування далекий від науково обґрунтованих норм; набагато біль-шим став рівень тінізації споживчого ринку, що погано відобразилося на якості пропонованих товарів. На розвитку ринку негативно позначаються також нестабільність і часті зміни актів законодавчого забезпечення та не-відповідність рівня економічного мислення більшості населення рівню сприйняття ринкових відносин, потрібному для проведення економічних реформ.

Розділ другий “Економічні методи регулювання споживчого ринку в умовах трансформації” складається із двох підрозділів. У другому розділі розглядається економічний механізм регулювання споживчого ринку протя-гом всього періоду трансформації, аналізується такий механізм в командно-адміністративній системі. У роботі розглянуті існуючі моделі державного регулювання споживчого ринку, їх переваги та недоліки стосовно еконо-міки України, на базі чого виявлені основні фактори формування оптималь-ної моделі державного регулювання процесу досягнення рівноваги на спо-живчому ринку в перехідний період, і як підсумок автором аргументована така модель – основні параметри, висновки, пропозиції. А також виявлено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку та запро-поновано практичні засоби щодо вдосконалення захисту прав споживачів.

Розвиток ринкових відносин призводить до того, що внутрішні супе-речності ринкової системи не можуть бути розв'язані без участі держави, оскільки економіка як система суспільних відносин функціонує одночасно з розвитком держави. Остання стає суб'єктом організації раціонального від-творення всього господарського життя та узгодження і реалізації різномані-тних економічних інтересів суспільства в цілому. Держава, як верховний власник, реалізує свої потенційні можливості через відповідні функції, які є стрижнем економічної політики і "матеріалізуються" через механізм держа-вного регулювання. Останнє становить органічну складову економічної по-літики.

У розділі приділено увагу трансформації механізму регулювання спо-живчого ринку, згідно з історичною послідовністю проаналізовано такий механізм в умовах командно-адміністративної системи, на початковій стадії трансформації і далі. Відмічено, що особливості розвитку економічних ін-тересів суб’єктів господарювання в централізовано-плановій економіці сві-дчать про відсутність у механізмі встановлення рівноваги на споживчому ринку спрямованості економічного інтересу виробника на взаємодію з еко-номічним інтересом споживача. Доведено, що специфіка монополізму на споживчому ринку на початку трансформації обумовлена не стільки висо-ким рівнем концентрації виробництва та великим розміром підприємств відносно внутрішньогалузевого ринку, скільки дуже вузькою предметною спеціалізацією виробництва.

Неоднорідність споживчого ринку за структурою та процесами, що протікають на ньому, свідчить про те, що встановлення рівноваги між попи-том та пропонуванням відбувається при неузгоджених економічних інтере-сах і тому не має стійкого характеру. У зв’язку з цим, постає необхідність дослідження шляхів створення в Україні такого механізму, що був би здат-ним погоджувати економічні інтереси і, таким чином, встановлювати рівно-вагу попиту та пропонування на споживчому ринку.

У дисертації підкреслюється, що державне регулювання здійснюється за рахунок різних форм та інструментів впливу, об’єднаних в певну модель, і не є однаковими для різних економічних систем. Автором здійснена спроба визначення факторів, які безпосередньо впливають на формування тієї або іншої моделі державного регулювання, визначають об’єкт та ін-струменти впливу на процес стабілізації споживчого ринку. Таким чином, досягнення стійкої рівноваги на споживчому ринку стає можливим лише в результаті функціонування господарчого механізму, здатного узгоджувати суперечливі інтереси економічних суб’єктів і створювати систему стимулів для їх реалізації в певних умовах. Необхідними факторами досягнення спо-живчої рівноваги є конкуренція, ціни рівноваги, державне регулювання у формі певної моделі, яка формується під впливом факторів економічного, соціального і надбудовного характеру. Зазначені фактори визначають осно-вні параметри моделі державного регулювання споживчого ринку: об’єкт, форми та інструменти впливу, характер функціонування та національну специфіку.

Аналіз історичних умов, в яких відбувалось формування реформістсь-кої та консервативної моделей державного регулювання економіки, дозво-лив зробити висновок, що поява даних моделей зумовлена, насамперед, дією факторів економічного порядку, а саме, існуючим технологічним спо-собом виробництва та рівнем розвитку ринкової інфраструктури.

Оскільки основною специфічною особливістю української економіки є наявність значного впливу держави на економічні процеси, то формування механізму досягнення рівноваги на споживчому ринку повинно відбуватися за максимальної участі державних інститутів. Підкреслюється, що в сучас-них умовах розвитку України використання основних важелів реформістсь-кої або консервативної моделей державного регулювання у чистому вигляді не є правомірним. Про це свідчить аналіз факторів, що впливають на фор-мування моделі державного регулювання.

Якщо розглядати фактор технологічний, то необхідно констатувати, що загальною характеристикою економіки є те, що в Україні існує перепле-тення різних технологічних способів виробництва з перевагою часткової механізації в промисловості і домінуванням ручної праці в сільському гос-подарстві. Технологічна багатоукладність свідчить про неможливість вико-ристання в чистому вигляді як реформістської, так і консервативної моде-лей регулювання.

Аналіз соціальних факторів доповнює дане ствердження. Централізо-вано-планова модель економіки створила досить сильну систему адмініст-ративного управління та контролю, що базувалася на концентрації економі-чної і політичної влади, системах вертикальної диференціації доходів та статусних переваг, стандартах споживання, які значно відрізнялися в зале-жності від статусу в ієрархії системи. У суспільстві склався певний соціаль-ний прошарок адміністративних та партійних функціонерів, який відігравав провідну роль в проведенні тієї чи іншої державної економічної політики. Реформування економіки в напрямку створення змішаної моделі, де пере-вага віддається ринковим регуляторам, вступило в суперечність з інтере-сами даної соціальної групи, яка сформувалась в специфічний механізм “гальмування” реформ. Поряд з цим, ідеї реформування економічної сис-теми не знайшли широкої підтримки в державі, неабияким фактором чого залишається відсутність в структурі населення досить впливового класу. Отже, ми можемо констатувати, що в даних умовах соціальна база функціо-нування ринкових моделей досягнення рівноваги в економіці України ще залишається неоформленою.

Значну роль в такому становищі відіграють фактори надбудовного рі-вня. Історичні та економічні умови формування української нації, пануюча релігія та ідеологія сформували специфічну психологію українського на-роду, однією із найголовніших рис якої є досить сильна надія на державу в плані вирішення багатьох своїх проблем. Таким чином, специфічна психо-логія, архаїчні елементи політичної та економічної свідомості більшості на-селення, відсутність розвинутої демократії свідчать про неможливість ефек-тивного функціонування в таких умовах як реформістської, так і консерва-тивної моделей державного регулювання.

Вирішення таких завдань пов’язується з проблемою створення специ-фічної моделі державного регулювання процесу досягнення рівноваги на споживчому ринку в перехідний період. В основу такої моделі автором ди-сертаційного дослідження закладено методи селективного інвестування, створення необхідної законодавчої бази інвестиційних процесів, форми за-лучення заощаджень населення, підтримка малого бізнесу, формування сис-теми державної соціальної підтримки домогосподарств та окремих спожи-вачів в сучасних умовах, стимулююча податкова політика, підтримка націо-нального виробника.

На підставі вищесказаного у розділі визначено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку: підвищення купівельної спро-можності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва; регулювання цін на соціально значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілізованої кон-куренції в рамках культури підприємництва; зменшення регіональної дифе-ренціації за рівнем розвитку споживчих ринків.

Крім того, в роботі запропоновано цілий комплекс практичних засобів щодо вдосконалення захисту прав споживачів. Обґрунтовано необхідність впровадження системи екологічної безпеки споживача – екологічного мар-кування продукції згідно з світовим досвідом з метою недопущення на спо-живчий ринок України неякісних продуктів харчування (генетично зміне-них продуктів, забруднених токсичними хімічними сполученнями, біологі-чними компонентами або мікроорганізмами), а також посилення контролю за дотриманням прав споживачів та за дотриманням виробниками заявлених показників безпеки та якості товарів. Доведено, що на даному етапі розви-тку споживчого ринку України необхідно на державному рівні підтриму-вати розвиток споживчої культури та освіти населення.

У заключній частині підведені основні підсумки дослідження, а та-кож сформульовано основні результати.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці зроблено такі висновки.

1. Споживчий ринок як складна соціально-економічна система відіграє провідну роль в становленні, розвитку та реалізації економічних інтересів суб’єктів економічної системи, здійснює вплив на формування загальноеко-номічних пропорцій. Попит та пропонування на споживчому ринку є кількі-сними формами прояву економічних інтересів суб’єктів. Отже, споживчий ринок визначено як систему економічних відносин, яка виражає прямі та зворотні зв’язки суб’єктів господарської діяльності щодо руху споживчих товарів (послуг) та реалізує їх економічні інтереси.

2. Системна трансформація економіки не вирішила проблеми множинно-сті споживчих ринків, а тільки змінила сутність та співвідно-шення елементів вказаної можності. Результатом проведеного аналізу різ-них видів і типів споживчих ринків, властивих перехідній економіці, є на-ступна класифікація: за суб’єктами господарювання – державні та приватні; за територіальною ознакою – національні, регіональні, міські, сільські; за ступенем легалізації – легальні, „сірі”, „чорні”; за соціальною ознакою (ступенем доступності благ різним верствам населення) виділено споживчі ринки, придбання товарів та послуг на яких доступне – дуже багатим верст-вам насе-лення, заможним, середньому класу, малозабезпеченим верствам населення, доступно бідним.

3. Вплив світоглядних змін на індивідуальну поведінку споживачів по-роджує перехід від масового ринку до формування мікроринків та ніш, по-силює процес індивідуалізації, самовираження й конструювання своєї са-моідентичності через споживання товарів-„символів” як форми спілкування з оточуючими. На наш погляд, в перехідній економіці особисте споживання – це багатомірний процес не тільки задоволення базових природних потреб за допомогою разового або довготривалого використання товарів (послуг), а й процес самовираження, виробництва символів, за допомогою яких людина передає суспільству інформацію про себе.

4. Трансформаційні зрушення, які відбуваються в економіці, доко-рінно змінили споживчий ринок. Відбулися значні динамічні зміни в наси-ченості споживчого ринку (відхід від товарного дефіциту, зростання долі послуг); з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки значно змінилася структура споживчого ринку – з’явилася велика кількість ринків принципово нових товарів та послуг, зросла частка продукції прива-тних підприємств та багатьох видів імпортованої продукції на ринку, відбу-лися значні зміни масштабів та характеру тінізації споживчого ринку (пере-хід від тіньового розподілу благ до відкритої реалізації товарів тіньового походження).

5. За період трансформації відбулося значне поглиблення соціальної ди-ференціації населення, що спричинило виникнення залежності змін у рі-вні та структурі споживання від соціального статусу. Так, для населення з низькими та середніми доходами відбулося скорочення рівня особистого споживання, в структурі споживчих витрат постійно зростає частка продук-тів харчування, при цьому рівень споживання майже всіх продуктів харчу-вання значно нижчий від раціональної норми – на перший план виходить задоволення базових людських потреб як способу виживання за рахунок зменшення соціальних та культурних потреб; для високодохідних груп на-селення й багатих – збільшення споживання благ, цінність яких зумовлена глибинними смислами, високою інтелектуалоємкістю, створенням нового іміджу, наявністю відомих торгових марок тощо.

6. Особливості трансформації економічного механізму регулювання споживчого ринку визначаються його вихідними диспропорціями: форму-ванням однобічної галузевої структури; об’єднанням з метою зменшення об’єктів управління однакових за профілем діяльності підприємств, що при-вело до надмонополізованості споживчого ринку; постійною наявністю то-варного дефіциту, що викликало виникнення двосекторного споживчого ринку – офіційного та тіньового. У цілому, споживчий ринок в умовах пе-рехідної економіки зазнав ряд позитивних змін, хоча можна спостерігати й негативні тенденції, що проявляються у таких деформаціях споживчого ри-нку: розбалансованості пропозиції споживчих благ та платоспроможного попиту населення за обсягом та структурою, асортиментом та якістю; наяв-ності значних цінових диспропорцій; зростанні частки торгівлі товарами ті-ньового походження та розширенні сфери надання тіньових послуг.

7. Розвиток ринкових відносин призводить до того, що внутрішні супе-речності ринкової системи не можуть бути розв'язані без участі дер-жави. Оскільки економіка як система суспільних відносин функціонує од-ночасно з розвитком держави, остання стає суб'єктом організації раціональ-ного відтворення всього господарського життя та узгодження і реалізації рі-зноманітних економічних інтересів суспільства в цілому. У сучасних умо-вах держава може виступати як фактор, що компенсує слабкості формуючо-гося ринкового господарства. На підставі цього виявлено пріоритетні на-прямки державного регулювання споживчого ринку: підвищення купівель-ної спроможності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва; регулювання цін на соціально-значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілі-зованої конкуренції в рамках культури підприємництва; зменшення регіо-нальної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків.

8. Проблема захисту прав споживачів порушує інтереси кожної лю-дини й в значній мірі має соціальний характер, тому саме держава покли-кана зіграти найважливішу регулюючу роль в цій сфері споживчого ринку. Однак механізм економіко-правового регулювання захисту споживачів поки що лишається недостатньо ефективним. Тому необхідна подальша активіза-ція державного впливу на споживчий ринок в частині захисту споживачів, яка, на нашу думку, потребує здійснення взаємопов’язаного комплексу за-ходів: впровадження системи екологічної безпеки споживача – екологічного маркування продукції згідно світового досвіду з метою недопущення на споживчий ринок України неякісних продуктів харчування (генетично змі-нених продуктів, забруднених токсичними хімічними сполученнями, біоло-гічними компонентами або мікроорганізмами); розвиток споживчої куль-тури та освіти населення; посилення контролю за додержанням прав спожи-вачів, а також над виробниками за додержанням заявлених показників без-пеки та якості товарів; оновлення норм та стандартів якості товарів та по-слуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1.

2.

3.

4.

Інші роботи

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Гродецька Тетяна Миколаївна. Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – “економічна теорія”.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2002.

У роботі на основі системного економічного аналізу питань функціо-нування споживчого ринку розроблено комплексне теоретичне дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній еконо-міці, дано його уточнене визначення. Розкривається сутність видових трансформаційних змін споживчого ринку, визначається його структура, характеризуються компоненти цієї структури. Розглянуто основні види споживчих ринків, охарактеризовано основні деформації споживчого ринку в перехідній економіці. Встановлені особливості особистого споживання в перехідній економіці. В роботі виявлено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку, аргументована оптимальна модель держав-ного регулювання споживчого ринку та запропоновано засоби вдоскона-лення захисту прав споживачів в Україні. Дослідження має досить різнобі-чну розробку цілого ряду нових методологічних проблем, які відкривають перспективу для подальшого аналізу.

Ключові слова: споживчий ринок, споживач, особисте споживання, економічні інтереси, регулювання споживчого ринку.

АННОТАЦИЯ

Гродецкая Т.Н. Трансформация потребительского рынка и его регули-рование в переходной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – “экономическая теория”.

Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2002.

В работе на основе системного экономического анализа вопросов функционирования потребительского рынка разработано комплексное тео-ретическое исследования потребительского рынка и его регулирования в переходной экономике, дано уточненное определение потребительского рынка как системы экономических отношений, которая выражает прямые и обратные связи субъектов хозяйственной деятельности относительно дви-жения потребительских товаров (услуг) и реализует их экономические ин-тересы. Рассмотрены вопросы места и роли потребительского рынка в сис-теме экономических пропорций, охарактеризована его роль в установлении, развитии и реализации экономических интересов субъектов экономики, связь со структурными элементами совокупного рынка.

В диссертационной работе получили детальную разработку различные виды и типы потребительских рынков, присущих переходной экономике. Так, потребительский рынок проанализирован по таким критериям: по субъекту хозяйствования, по степени легализации, по территориальному признаку, по социальным секторам (степени социальной доступности).

Трансформационные изменения, происходящие в экономике, корен-ным образом изменили потребительский рынок, позволили отойти от товар-ного дефицита. Установлено, что с переходом от командно-административ-ной к рыночной экономике значительно изменилась структура потребитель-ского рынка – появилось большое количество рынков принципиально новых товаров и услуг, произошло углубление дифференциации потребительского рынка, возрастание доли продукции частных предприятий и многих видов импортной продукции на рынке. Кроме того, в работе выявлены и охаракте-ризованы основные деформации потребительского рынка в переходный пе-риод.

На основе детального анализа категории потребности, существующих теорий потребления, исторического обзора развития науки о поведении по-требителей автором дается новое понимание процесса личного потребления в системе сущностных отличий индустриального и постиндустриального обществ.

В диссертации рассматривается экономический механизм регулирова-ния потребительского рынка на протяжении всего периода трансформации, анализируется такой механизм и в командно-административной системе. В работе рассмотрены существующие модели государственного регулирова-ния потребительского рынка, их преимущества и недостатки относительно экономики Украины, на базе чего выявлены основные факторы формирова-ния оптимальной модели государственного регулирования процесса дости-жения равновесия на потребительском рынке в переходный период, и как результат автором аргументирована такая модель – основные параметры, выводы, предложения. А также выявлены приоритетные направления госу-дарственного регулирования потребительского рынка и предложены прак-тические меры усовершенствования защиты прав потребителей в Украине.

Ключевые слова: потребительский рынок, потребитель, экономиче-ские интересы, регулирование потребительского рынка.

ANNOTATION

Tatyana N. Grodetsky. Transformation of consumer market and his regulain transitional economy. – Manuscript.

Dissertation on winning of scientific candidate degree of economic scifor speciality 08.01.01 – “economic theory”. Karazin Kharkov national university, Kharkov, 2002.

In the work based on the system economic analysis of the questions confunctioning of consumers’ market a complex theoretical research of transformation of the consumers’ market and its regulation in the transitional economy is done and its adjusted definition is offered. The essence of transforchanges in the consumers’ market is revealed and components of this structure are characterized. The main types of consumers’ markets are considthe stages of transformation of the consumers’ market are singled out and considered in complex. The peculiarities of personal consumption in transitional economy are determined. An optimal model of government regulation of the con’ market is well-reasoned. The research contains a fairly versatile elabo-ration of a whole series of new methodological problems opening prospects for further scientific analysis.

Key words: consumer market, consumer, personal consumption, regulation of consumer market.

Гродецька Тетяна Миколаївна

ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СПОЖИВЧОГО РИНКУ

В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

д.е.н., проф. Воробйов Є.М.

Підписано до друку __.__.2002 Формат 60х84/16

Папір друкарський №1. Друк офсетний. Обсяг 1 ум.- друк. арк.

Тираж 100 прим. Зам. № ___/2002 Безкоштовно.

Надруковано на РІЗО Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна,

61077, м. Харків, пл. Свободи, 4