СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЛАЗУН ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 520.33:630

Організаційно-економічний механізм
екологізації птахівництва

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата

економічних наук

Суми – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Царенко Олександр Михайлович

Сумський національний аграрний університет, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

Дейнеко Людмила Вікторівна

Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України,

головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент

Карпіщенко Олексій Іванович

Сумський державний університет,

декан факультету економіки та менеджменту

Провідна установа Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН

України, відділ економічного регулювання природокористування, м.Одеса

Захист відбудеться 15.11. 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий 14.10.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В.

Загальна характеристика дисертаційного дослідження

Актуальність теми дослідження. Відповідно до сучасних умов розвитку людства екологічна якість продукції тваринництва стає однією з важливих передумов забезпечення економічної та екологічної безпеки держави, але зміщення акцентів у бік екологічної якості потребує її соціально-економічного обґрунтування. Птахівнича галузь відкриває найбільш швидкий та ефективний шлях до нарощування ресурсів екологічно-безпечного повноцінного харчового білка, відтак вона повинна користуватися народногосподарським пріоритетом у процесі прискореного розвитку галузей м'ясного тваринництва в умовах недостатнього забезпечення населення м'ясом і м'ясопродуктами.

Серед багатьох відомих проблем завдання відродження галузі птахівництва з метою забезпечення населення продуктами птахівництва і виходом з цими продуктами на європейський та світовий ринки, соціально-екологічна оцінка напрямків розвитку птахівництва залишається актуальною і невирішеною.

У перехідний період до ринкової економіки галузь функціонує в складних умовах, що характеризуються подорожчанням матеріально-технічних, енергетичних ресурсів, кормів, диспаритетом цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, дисбалансом цін у самому аграрному секторі. Значна частина м’яса птиці та продуктів його переробки імпортується, що поставило вітчизняне виробництво продукції птахівництва в невигідне становище на ринку. Певна частина населення України віддає перевагу дешевій імпортній продукції, практично не приділяючи значної уваги оцінці її якості. Усе це знижує рівень та якість життя, звужує можливості фінансування соціально-економічних заходів.

Згідно з Програмою стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки, розробленою на підставі Указу Президента України від 17 лютого 2001 року „Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001-2002 роках”, пріоритетними напрямками визначено прискорене збільшення виробництва тваринницької продукції за рахунок високоінтенсивних і швидкоокупних галузей. Одним з першочергових завдань є розв`язання проблеми зниження собівартості тваринницької продукції на основі запровадження екологічно безпечних і ресурсозберігаючих технологій виробництва.

Всі ці проблеми вимагають розробки відповідного організаційно-економічного механізму підвищення соціальної та еколого-економічної ефективності птахівництва. Але саме по собі створення ефективних економічних механізмів виробництва без вирішення соціально-екологічних проблем не забезпечує сталого розвитку птахівничої галузі в Україні.

У багатьох дослідженнях знайшли відображення деякі теоретичні та практичні питання щодо регулювання і функціонування організаційно-екологічного механізму підвищення еколого-економічної ефективності сільського господарства, але практично немає досліджень з організаційно-економічних аспектів екологізації птахівництва та з соціально-економічних проблем його розвитку.

Все це і обумовило вибір і актуальність теми, структурну побудову дисертаційної роботи та наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Головна робоча гіпотеза, досліджена автором, полягає в тому, що подальший розвиток тваринництва повинен ґрунтуватись на вирішенні триєдиного завдання – досягнення відповідних організаційно-технологічних, екологічних та соціальних умов роботи підприємств і галузі в цілому, спрямованих на економію повних витрат на виробництво й підвищення на цій основі обсягів виробництва та поліпшення фінансово-економічного стану підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Наукове дослідження пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету: “Економічне обґрунтування переходу до екологічно чистих технологій виробництва продукції АПК” (1998-2001, № ДР 0199U001630), та “Соціально-економічне обґрунтування системи управління якістю продукції (№ держ. реєстр. 0101Г007272, 1999-2001 рр.). Дисертант був відповідальним виконавцем та виконавцем розділів наукових звітів, в яких розроблені концептуальні підходи, теоретичні та практичні рекомендації, підкріплені відповідними економічними розрахунками по створенню систем управління екологічною безпекою виробництва та якістю продукції.

Мета та задачі дослідження

Мета дисертаційної роботи - розробка теоретичних та методичних основ формування, обґрунтування напрямків удосконалення організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва як системи економічних важелів, що забезпечують соціально, екологічно та економічно врівноважений розвиток виробництва продукції птахівництва в ринкових умовах.

Для досягнення поставленої мети визначено такі задачі:

- провести аналіз та оцінку еколого-економічного стану виробництва продукції птахівництва в умовах ринкової економіки, визначити екологічно-орієнтовані проблеми розвитку виробництва продукції птахівництва в перехідний період;

- виявити та узагальнити основні фактори соціально-екологічної оцінки ефективності виробництва для створення механізму екологізації птахівництва;

- розробити методичні положення щодо розрахунку соціальної, виробничої та еколого-економічної ефективності птахівництва;

- поглибити алгоритм варіантного розрахунку напрямків підвищення еколого-економічної та госпрозрахункової ефективності тваринництва;

- удосконалити науково-методичні підходи до маркетингової оцінки продукції птахівництва з урахуванням соціально-екологічної складової;

- провести соціально-економічну оцінку напрямків розвитку екобезпечного виробництва продукції птахівництва на рівні підприємства, регіону, країни;

- розробити адекватний організаційно-економічний механізм для підвищення еколого-економічного та соціального рівня виробництва продукції птахівництва.

Об’єкт дослідження – система економічних відносин, показників, пов’язаних з екологізацією птахівничого комплексу, екологічним регулюванням ефективності виробництва продуктів птахівництва.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання щодо створення, ефективного функціонування, регулювання та вдосконалення організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання, зокрема діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, а також урядові документи з еколого-економічних проблем економіки перехідного періоду. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі основні методи: системно-структурний та абстрактно-логічний аналіз у процесі формування організаційно-екологічних складових механізмів екологічного регулювання виробництва продукції птахівництва; порівняльний – при дослідженні регулятивних функцій методів управління виробництвом у птахівництві та визначенні економічної ефективності окремих заходів; балансовий – для оцінки якості м’яса птиці та продуктів його переробки; статистичний та економіко-математичний – для комплексної оцінки напрямків вдосконалення еколого-економічного та господарського механізмів, а також моделювання системи „підприємство – довкілля”.

Інформаційна база дослідження. Статистичну та інформаційно-фактологічну основу дисертації склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, матеріали регіональних органів АПК, первинна документація сільськогосподарських підприємств та зведені дані статистичної звітності по районах Сумської області, літературні джерела, а також результати власних експериментальних досліджень з екологічної якості продукції та соціально-орієнтованого маркетингу.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження проблеми сталого розвитку та ефективності ведення птахівничої галузі обґрунтовані теоретичні основи та методичні принципи її створення, ефективного функціонування і регулювання, а також визначені напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму екологізації розвитку птахівництва на основі зменшення соціально-екологічних та еколого-технологічних збитків на підприємстві та в навколишньому середовищі.

Сутність наукової новизни основних результатів дослідження:

- конкретизовано критеріальний аналіз розвитку птахівництва, який охоплює виробничу, природну, соціальну сфери діяльності та шляхи інтенсифікації отримання високоякісного м’яса з мінімізацією негативних соціально-екологічних наслідків;

- вперше на основі експериментальних досліджень та соціально-орієнтованого маркетингу встановлені якісні та екологічні переваги продуктів птахівництва, їх ринкова перспектива та обчислені потенційні збитки від розвитку птахівництва в особистих і фермерських господарствах без додаткового еколого-ветеринарного забезпечення;

- розроблено науково-методичні принципи щодо сталого розвитку птахівництва на основі моделі рівноваги системи „виробництво – довкілля”, яка забезпечується сталим фінансуванням за рахунок зростання обсягів продажу та зниження собівартості продукції;

- вперше запропоновано оптимізаційну модель формування обсягів виробництва на підприємствах регіону з урахуванням розширення асортименту виробництва та мінімізацією комплексних збитків від забруднення навколишнього середовища та внутрішнього середовища підприємств за рахунок зниження обсягів відходів птахівництва;

- набули подальшого розвитку теоретичні та методичні основи формування організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва з точки зору його структурно-функціональної побудови як соціо-еколого-економічної системи з метою досягнення результативних показників у взаємопов'язаних виробничій, екологічній та соціальній сферах;

- доповнені теоретико-методичні основи розрахунку комплексних еколого-економічних збитків з урахуванням специфіки птахівництва як головного чинника оцінки ефективності екологізації та розраховані їх питомі показники.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, котрі містяться в роботі, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування організаційно-економічного механізму виробництва продуктів птахівництва в умовах трансформаційних перетворень в економіці з урахуванням вимог соціально-екологічно безпечного розвитку галузі. Розраховано, що додатковий обсяг продажу за рахунок підвищення товарності за допомогою більш глибокої переробки сировини, а також використання посліду не лише як добрива, а й як добавки до кормів, дає змогу одержати кошти на фінансування екологічної та соціальної сфер.

В роботі розроблено комплекс рекомендацій щодо регіональної оптимізації обсягів виробництва на підприємствах птахівничої галузі.

Результати дисертаційного дослідження, зокрема, питомі соціально-екологічні збитки, можуть бути використані фахівцями при обґрунтуванні та розробці економічних, природоохоронних програм різного ієрархічного рівня для вдосконалення аграрної політики України, а також для виконання конкретних досліджень з екологізації птахівництва.

Окремі результати дослідження використано Головним управлінням сільського господарства і продовольства Сумської облдержадміністрації, науковими установами та приватними господарствами, а також впроваджені в навчальний процес в Сумському національному аграрному університеті, що підтверджено відповідними довідками та актами.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях, в тому числі на:

Міжнародній конференції з проблем освіти в галузі економіки навколишнього середовища та екології "Економіка навколишнього середовища – нова спеціальність на Україні" (м.Дніпропетровськ, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу" (м.Харків, 2000 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції" (м.Суми, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" (м.Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науковій конференції (м.Чехочінськ, Польща, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (м. Миколаїв, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Бизнес, экология, здоровье” (м. Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, 2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. В роботі 2 обґрунтовано орієнтацію інноваційної політики на розвиток еколого-захисних технологій в сільському господарстві. Вказані екологічно-доцільні напрямки регіональної інвестиційної політики, обґрунтовані адекватні методи та умови застосування економічних важелів в АПК; в роботі 3 обґрунтований розгляд організаційно-економічного механізму агропромислового виробництва як механізму регулювання системи виробничо-економічних, еколого-економічних та соціально-економічних відносин. Визначені першочергові заходи для екологізації виробництва в АПК, сформульовані принципи екологічного моніторингу в АПК, як одного з головних інструментів та підґрунтя регулювання якості і екологічної безпеки продукції; в роботі 12 розроблено науково-методичні рекомендації щодо підвищення еколого-економічної та соціальної конкурентоспроможності птахівництва на основі регулювання ефективності виробництва з урахуванням системи соціальних, екологічних та економічних показників; в роботі 13 розглянуті проблеми переробки сировини, а також вибір технологій та напрямків підвищення її товарності, оптимальний варіант асортименту за рахунок сфери переробки для одержання якісної продукції; в роботі 14 обґрунтовано напрямки соціально-економічної оцінки розвитку виробництва продукції птахівництва; в роботі 15 проаналізовано проблеми стимулювання праці для реалізації конкретної еколого-економічної політики інфраструктурних підприємств; в роботі 17 запропоновано модель підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва з точки зору розширення асортименту та нарощування обсягів виробництва продукції, збільшення експортного потенціалу галузі з урахуванням комплексних збитків від забруднення навколишнього середовища; в роботі 18 конкретизовано критеріальний аналіз розвитку птахівництва та шляхи інтенсифікації отримання високоякісного м'яса з мінімізацією негативних соціально-екологічних наслідків. У спільних публікаціях автором використані результати власних досліджень згідно з темою дисертації.

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 9 наукових праць у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 5,08 д.а., у тому числі особисто автору належить 4,48 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел зі 186 найменувань, 6 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 182 сторінки, у тому числі 15 таблиць на 12 сторінках та 9 рисунків на 8 сторінках.

Основний зміст дисертаційного дослідження

В першому розділі „Аналіз еколого-економічного стану птахівництва та факторів його розвитку” проаналізовано стан птахівництва, чинники впливу на нього та наявний механізм оцінки і впливу на ці чинники. Розглянуто категорію „екологізація” економічного та господарського механізму.

На основі факторного аналізу встановлено, що проблема виробництва продуктів птахівництва має безліч аспектів та чинників впливу; вона надто багатогранна і тісно пов'язана з демографією, тенденціями розвитку світового та вітчизняного ринків, можливістю здійснення ефективної конкуренції, платоспроможністю населення.

Для вирішення екологічних проблем, виходу економіки на траєкторію стійкого, ресурсозберігаючого еколого-економічного розвитку необхідна нова система поглядів, нова методологія, відправною точкою якої мають бути безпосередньо соціальні, природні та економічні ресурси, обсяги та ефективність їх використання. Необхідна також істотна зміна пріоритетів та цілей для всієї економіки, її галузей та комплексів, перегляд спрямованої структурної та інвестиційної політики, принципів науково-технічного прогресу, застосування відповідних ринкових регуляторів таких змін.

Основою збалансованого розвитку системи "сільське господарство – виробник продовольства – посередник – роздрібна торгівля – споживач", на нашу думку, може бути лише жорстка орієнтація на кінцевого споживача. Для цього потрібен механізм, який би забезпечував динамічну рівновагу між виробництвом (пропозиція) та споживанням (попит) з урахуванням екологічної безпеки та соціальних наслідків.

Раніше галузь птахівництва в Україні була найбільш прибутковою галуззю АПК, тому ми вважаємо, що необхідно піднімати цю галузь, але ми підкреслюємо, що ці підприємства є небезпечними з соціально-екологічної точки зору, особливо при забрудненні джерел водоспоживання. Саме по собі створення ефективних економічних механізмів у виробничій сфері без вирішення екологічних проблем не дає можливості сталого розвитку птахівництва в Україні.

Методичні підходи щодо економічної оцінки екологічного стану підприємств та галузей народного господарства були, як правило, розраховані на оцінку промислового забруднення, де сільське господарство було лише реципієнтом. В останні роки з'явились дослідження з оцінки екологічних збитків від самого сільського господарства та переробки сільськогосподарської сировини, де вказується на виняткову небезпечність для довкілля та споживачів при існуючих технологіях виробництва в АПК. Але майже немає комплексних та системних досліджень з напрямків екологізації виробництва в цій сфері.

Нашим найголовнішим висновком з аналізу стану птахівництва в Україні та факторів його розвитку є те, що розгляд суто екологічних та економічних проблем навіть в комплексі не дає можливості створити ефективний організаційно-економічний механізм розвитку птахівництва; потрібно враховувати соціальну складову функціонування птахівничих підприємств. Зв`язок з соціальною складовою обумовлений насамперед тим, що саме існування сільськогосподарських підприємств перетворює природне середовище в антропогенне або агроприродне. Створюється новий агроприродний ландшафт та новий соціо-гео-біоценоз, в якому виділити лише одну складову означає з одного боку втратити з поля зору всю систему. А з іншого боку, соціальна складова завжди була присутня при розгляді економіко-екологічних проблем, але лише як зовнішня сфера при розрахунку негативних наслідків. Але ж вона одночасно є головною причиною цих наслідків і критерієм їх ефективності.

Тому в дисертації ми розглядаємо птахівництво як соціо-еколого-виробничу систему, де будь-які зміни завжди мають усі три складові, а інтегральний результат та інтегральний ефект може бути визначений лише при обчисленні всіх наслідків у всіх трьох сферах.

Екологізація виробництва розглядається нами як створення сталої соціо-еколого-виробничої системи, що перебуває у стані динамічної рівноваги і, в якій головним критерієм ефективності розвитку є якість життя людини і суспільства в цілому, яка враховує матеріальний, фізичний та духовний розвиток.

В другому розділі „Теоретичні та методичні підходи до підвищення ефективності птахівництва в Україні” досліджені соціально-екологічні характеристики продукції, її ринкові перспективи, моделі соціо-еколого-виробничої системи у птахівництві як основи розрахунку економічної ефективності екологізації птахівництва. На основі аналізу науково-практичної літератури обґрунтовано, що споживання м'яса птиці більш сприятливо діє на здоров'я людини, а також є більш безпечним з соціально-екологічних критеріїв, зважаючи на всесвітнє поширення епізоотії (губчатої енцефолопатії) великої рогатої худоби.

Враховуючи поширеність поголів'я птиці в особистих та фермерських господарствах, нами було проведено дослідження якості м'яса птиці, вирощеної в умовах птахівничих підприємств та особистих і фермерських господарств. Виявлені деякі переваги якості м'яса птиці у фермерських господарствах. Розвиток цього виробництва вирішує проблеми економічного добробуту селян, розвитку послуг ресторанного бізнесу для „зелених” туристів та інших напрямків соціально-економічного розвитку села.

Але одночасно соціально-екологічні дослідження виявили тенденцію зростання рівня захворюваності на інфекційні хвороби, багато з яких є спільними як для тварин, так і для людей. Це може збільшити не тільки рівень збитків, а й посилення негативних демографічних процесів, зниження якості життя та рівня трудового потенціалу населення. Нами одержані відповідні регресійні моделі.

Одна із регресійних моделей для розрахунку додаткової інфекційної захворюваності має вигляд:

Р = 0,81*П+2,745*С-7,92*В-10,71*К-58725 (1)

де P – захворюваність на 1 тис. населення; П – поголів’я птиці; С – поголів’я свиней; В – поголів’я ВРХ; К – поголів’я корів.

Загальне зростання захворюваності на 1000 чол. населення дорівнює 35 випадкам, що підвищує збитки від захворюваності сільського населення на 12250 доларів на кожну тисячу мешканців.

Дуже важливим важелем екологізації АПК і, зокрема, птахівництва є суспільне бажання мати екологічно безпечну продукцію. Дисертантом проведені маркетингові дослідження по виявленню попиту на цю продукцію. Виявлено, що більше 50% опитаних споживачів стурбовані якістю продукції та згодні платити більше за екологічно безпечну продукцію; в той же час більше половини опитаних чоловіків не погоджуються платити більш високу ціну за екологічно безпечні продукти харчування, незгодних жінок – 40%. Готовність платити більш високу ціну частіше виявляють люди середнього віку, менше всіх – пенсіонери. Дві третини населення з середнім матеріальним достатком виявляють готовність платити більш високу ціну; але цікавим є той факт, що третина населення з недостатнім матеріальним станом також виявляє готовність платити більш високу ціну за якісну продукцію, що свідчить про реальну зацікавленість екологічною якістю продукції, тобто про її перспективи на внутрішньому ринку.

По категоріях за соціально-професійним статусом найбільша частка серед зацікавлених спостерігається серед працівників науки, культури, медицини (більше 70%). Серед жителів сільської місцевості 50% не погоджуються платити більш високу ціну, а міської – близько 40%.

В дисертації досліджені різні методи моделювання та вибрані окремі підходи до створення моделей окремих відносин та взаємодії еколого-економічних процесів у виробництві та загальної взаємодії підприємств птахівництва з навколишнім середовищем. Для аналізу відносин в системі „підприємство – довкілля” в дисертації розроблена концептуальна модель соціо-еколого-економічної рівноваги системи „підприємство – довкілля” (рис.1), яка виходить з докорінної зміни довкілля при появі в ньому виробничого підприємства. В основі моделювання відносин виробництво – середовище повинен бути системний підхід, спрямований на одночасний розгляд принаймні основних факторів і параметрів нового соціогеобіоценозу. Оскільки ми не маємо можливості описати соціо-еколого-економічну модель на галузі птахівництва або окремого підприємства на основі функціональних відносин елементів цієї системи, ми пропонуємо використовувати для моделювання імітаційний метод на основі створеної нами функціональної моделі рівноваги системи „виробництво – середовище”.

Зміна життєздатності як основного показника рівноваги буде підкорятися закону збереження, тобто життєздатність на кожному інтервалі часу збільшується на суму факторів, що позитивно впливають на життєздатність і зменшується на суму негативних факторів. Записати це можна в такий спосіб:

УБt+Дt=УБt+ССt+ОЧt+РСt+ ОУt+УТt+ФРt-ПРt-ЗСt-ДСt-ЗВt, ( 2 )

УБ0=УБ0, t = t0, t0+Дt, t0+2Дt, ... , T-Дt ( 3 )

де УБt – рівень життєздатності в момент часу t (t=t1, …,tn)... СС – самоочищення середовища; ДС – деградація середовища; ЗС – забруднення середовища; РС – робоча сила; ОУ – загальні економічні умови; УТ – рівень технології; ПР – споживання природних ресурсів; ФР – фінансові ресурси; ЗВ – забруднюючий вплив; ОЧ – очищення середовища.

Це рівняння балансу життєздатності. Воно показує зміну життєздатності в залежності від природних умов, стратегії використання природних ресурсів і забруднення середовища. Використовуючи це рівняння разом з початковими умовами (3), можна визначити життєздатність у момент часу t при заданих умовах споживання природних ресурсів, забруднення, очищення середовища і т.д.

На основі цієї моделі ми пропонуємо математичну модель функціонування агроприродної системи як частки нового агроприродного середовища для кількісної оцінки матеріальних та фінансових потоків з метою управління останніми. Основною ідеєю такого моделювання є підтверджена економічними розрахунками гіпотеза, що всі підприємства птахівництва, незалежно від їх розміру, можуть бути, по-перше, екологічно повністю безвідходними і, по-друге, економічно високорентабельними. Це пов’язано з тим, що всі види відходів птахівничих підприємств для інших галузей сільського господарства є вторинною сировиною; враховано також досвід господарювання у птахівництві як за кордоном, так і в нашій країні.

Рис. 1. Функціональна модель рівноваги соціально-еколого-економічної системи „підприємство – навколишнє середовище”

Усі заходи, спрямовані на розвиток господарств птахівничого комплексу, повинні супроводжуватись розрахунками їх економічної ефективності. Прикладом такого розрахунку може бути зроблений у загальному вигляді розрахунок ефективності екологізації птахівництва.

Загальний економічний ефект складається з таких частин :

- госпрозрахунковий ефект підприємства у формі зниження собівартості виробництва (економія внутрішніх або інтернальних витрат);

- еколого-економічний ефект у формі зниження або запобігання збитків навколишньому середовищу, враховуючи здоров'я людини (економія витрат переливу, тобто зовнішніх або екстернальних витрат);

- комплексний ефект (ефект, що проявляється у всіх сферах).

В принципі, будь-який захід щодо підвищення ефективності виробництва, у тому числі і птахівничого, дає ефект, що виявляється у всіх сферах: виробничій, соціальній, екологічній. Тобто, ефект від проведення будь-якого заходу є комплексним.

Сумарний економічний ефект інновацій на птахівничих фабриках може бути виражений такою формулою:

, (4)

де сум – сумарний економічний ефект, грн.; – локальний економічний ефект від конкретного заходу, грн.; п – кількість заходів.

В конкретному випадку сумарний економічний ефект від проведення заходів щодо підвищення ефективності птахівництва, нами пропонується за нижче наведеною формулою:

сум = 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 (5)

де 1 – ефект від збільшення збереженості поголів'я птиці, грн.; 2 – ефект від зниження витрат праці; 3 – ефект від зниження витрат на корми внаслідок їх раціонального споживання; 4 – ефект від зниження витрат за іншими статтями собівартості; 5 – ефект від глибокої переробки птиці та переробки відходів виробництва; 6 – відвернений еколого-економічний збиток, грн.

В третьому розділі „Напрямки та механізм підвищення ефективності птахівництва на основі його екологізації” запропонований організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва та комплекс заходів, здатних суттєво підвищити ефективність його функціонування в системі агропромислового комплексу. Обґрунтовано, що підвищення ефективності птахівництва можна здійснити не стільки шляхом збільшення обсягів виробництва, скільки доведенням якості виробленої продукції до міжнародних стандартів. А виробництво екологічно чистої продукції можливе лише в екологічно чистому середовищі.

Проведений еколого-економічний аналіз стану птахівництва в Україні та Сумській області засвідчив, що в сучасних умовах господарювання майже всі галузі тваринництва, включаючи і птахівництво, є збитковими. Так, в Україні поголів'я птиці на початок року зменшилось з 246,1 млн.гол. у 1990 році до 123,7 млн. гол. у 2001 році. Виробництво яєць за цей же період зменшилось на 47 %, м'яса птиці – на 54 %. Рівень рентабельності виробництва м'яса птиці у 2000 р. був 32,2%, яєць – 10,6%. Аналогічна ситуація склалась і у птахівництві Сумської області. Спад виробництва та зниження ефективності птахівничої продукції в першу чергу обумовлений такими факторами (причинами):

- зростанням витрат виробництва і, відповідно, зниженням прибутковості в результаті використання витратних технологій;

- зниженням купівельної спроможності населення;

- зростанням споживання більш дешевої імпортної продукції.

Виявлено, що однією із стабілізуючих форм господарювання, що стримує спад виробництва сільського господарства у всіх категоріях господарств, є особисті підсобні господарства. За станом на 2001 рік понад 60% поголів'я птиці було зосереджено в особистих підсобних господарствах, які дали близько 70% продукції птахівництва.

Тому пропонований організаційно-економічний механізм конкуренто-спроможності птахівництва і набір інструментів його реалізації повинен поширюватись на всі категорії господарств.

Окреме значення має правове забезпечення екологізації виробництва, під яким ми розуміємо не тільки системи природоохоронних та природоресурсних законів, а й послідовне і наскрізьне впровадження в життя принципу екологізації усієї діяльності людини як головного обмеження його вторгнення у довкілля. Але право не буде працювати без досягнення повного рівня екологічної свідомості в усіх верствах суспільства та на всіх рівнях ієрархії, досягнути якого можна лише наполегливою роботою з екологічного виховання.

Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва в дисертації розглядається як теоретико-методична основа господарського механізму, в якому екологічні імперативи є невід'ємною частиною критеріальної системи оцінки ефективності управлінських рішень. Основою організаційно-економічного механізму є комплекс економічних інструментів, важелів, засобів, нормативів, які за своєю сутністю є однаковими для всіх сфер діяльності. Але їх конкретна сукупність для основної сфери залежить від методів, умов та характеру застосування. Наприклад, екологічно обґрунтована ціна на сировину для підприємств може бути підвищена за рахунок податку на застосування сировини з підвищеним вмістом небезпечних речовин. Одночасно ціна на готову продукцію для споживачів може бути знижена за рахунок адресних дотацій на продукти харчування для дієтичного, дитячого харчування, або для інших організованих контингентів споживачів.

Сукупність усіх організаційних рішень в соціальній, екологічній та виробничій сферах, а також комплекс інструментів буде організаційно-економічним механізмом екологізації птахівництва. В умовах конкретної реалізації цей механізм стає господарським механізмом. Найголовнішим елементом цього механізму ми вважаємо достеменний і постійний розрахунок повних витрат на його функціонування як основу соціального та екологічно виважених рішень (рис. 2).

Економічна ефективність галузі в умовах ринку здебільшого визначається обсягом і якістю переробки продукції в самих господарствах, механізмом її збуту, впровадженням маркетингу. Для досягнення позитивного ефекту необхідно переробляти 70% виробленої продукції на готові до вживання вироби, упаковувати у відповідному фірмовому стилі і реалізовувати у власних фірмових магазинах.

Однією з серйозних проблем вітчизняного птахівництва є висока падіж птиці.

Наші розрахунки свідчать, що економічний ефект від зниження падежу птиці в результаті проведення зооветеринарних заходів, спрямованих лише на дотримання ветеринарних і санітарно-гігієнічних норм і вимог в умовах типової птахофабрики яєчного напрямку, може досягати близько 100 тис. грн. на рік, в умовах птахофабрики по виробництву бройлерів – більше 300 тис.грн.

Рис. 2. Системна схема організаційно – економічного механізму екологізації птахівництва

За рахунок збереженого поголів'я ми пропонуємо розгорнути випуск додаткових видів продукції (консервів, паштетів, копченостей, ковбас тощо) щоб не порушувати структури того продажу, що вже склався для кожного підприємства. Розрахунковий дохід від цього напрямку підвищення товарності може досягти 120 тис. грн. на рік на птахофабриках яєчного напрямку і до 340 тис. грн. – у бройлероному виробництві.

Підвищенню рентабельності птахівництва сприяє також раціональне використання пір'яно-пухової сировини, тому що пух має дуже високі теплозахисні та гігієнічні властивості. Наші розрахунки підтверджують, що організація переробки пір'яно-пухової сировини може дати економічний ефект у межах від 55 тис.грн. на птахофабриці на 400 тис. курей-несучок до 417 тис. грн. на птахофабриці на 3 млн. голів бройлерів.

Однією з екологічних проблем функціонування птахівничих підприємств є утилізація пташиного посліду, підстилки та стічних вод.

Проблема переробки та утилізації тваринницьких відходів тісно пов'язана з проблемами охорони навколишнього середовища. Але вона повинна бути вирішена з урахуванням ресурсозбереження. Методом, що здатний сьогодні розв'язати екологічні проблеми не споживаючи, а виробляючи енергію, є мікробіологічний процес анаеробного розкладання з одержанням біогазу.

Нами проведені економічні розрахунки переробки пташиного посліду, які свідчать, що біоенергетичні установки, що дозволяють одержувати з однієї тонни сухого посліду 500 м3 пального газу або 430 кг умовного палива, є найбільш ефективними. Їхні переваги полягають у наступному:

- на 30-50% знижуються втрати коштовних речовин у порівнянні з іншими технологіями утилізації відходів птахівництва;

- поліпшується санітарно-гігієнічний стан на птахівничому підприємстві з відповідним зниженням витрат на дезінфекцію і профілактично-лікувальні ветеринарні заходи;

- знижується плата за користування земельним фондом за рахунок високої компактності біогазових установок;

- збільшується доход підприємства за рахунок реалізації або внутрішньогосподарського використання отриманого біогазу та екологічно чистих добрив.

За нашими розрахунками переробка та утилізація тваринницьких відходів з використанням установки “Біогаз” в умовах ВАТ “Птахорадгосп Мирний” (Сумська область) може дати до 240 тис. грн. економічного ефекту на рік і за два роки окупити вкладені капітальні витрати.

Ми вважаємо, що важливішим елементом у цій системі є методика визначення величини збитку від забруднення навколишнього середовища.

Нами розраховані величини економічних збитків від забруднення атмосфери викидами птахівничого підприємства, від забруднення водних джерел пташиним послідом і стічними водами птахофабрик (таблиця 1). Отримані питомі показники економічних збитків пропонується використовувати при виборі найбільш оптимальних варіантів розміщення і розвитку птахівничих підприємств з застосуванням оптимізаційної моделі:

(6)

де Хij – поголів'я і-го виду птиці (курки-несучки, молодняк, бройлери і т.д.) у j-м птахівничому господарстві, гол.; Сij – обсяг продукції, одержуваної з одиниці поголів'я і-го виду птиці в j-м птахівничому господарстві, грн./гол.; Уij – питомі збитки від забруднення навколишнього середовища в результаті утримання однієї голови і-го виду птиці в j-м птахівничому господарстві, грн./гол.; n – кількість видів птиці (видів продукції); m – кількість об'єктів розміщення (птахівничих господарств).

Таблиця 1

Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища птахівничими підприємствами

Економічні збитки | Для птахофабрик на 400 тис. курей-несучок | Для птахофабрик на 3 млн. бройлерів

всього, тис. грн. | на 1000 гол., грн. | всього, тис. грн. | на 1000 гол., грн

1. Від забруднення атмосфери викидами стаціонарних джерел |

39,2 |

98 |

311,5 |

104

2. Від забруднення водних джерел пташиним послідом |

156,0 |

390 |

85,3 |

28

3. Від забруднення водних джерел стічними водами |

71,3 |

178 |

304,3 |

101

Запропонована модель дозволяє знайти найбільш ефективний тип виробництва в залежності від застосованої технології, структури поголів'я птиці, умов, місця розташування з урахуванням мінімізації збитків навколишньому середовищу. Розрахунки за цією моделлю наведені в дисертації.

На основі отриманих питомих показників ефективності запропонованих заходів і питомих показників економічних збитків нами проведені узагальнені розрахунки по Україні. Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища птахівничими підприємствами в 2001 році нами оцінювались на рівні 74,3 млн. грн., в тому числі від забруднення атмосфери викидами стаціонарних джерел – 12,4 млн. грн., від забруднення водних джерел пташиним послідом – 43,3 млн. грн. та від забруднення водних джерел стічними водами – 18,6 млн. грн. У відповідності з прогнозом росту поголів'я птиці до 2005 року ці значення можуть збільшитися на 20-30%.

Розрахунковий економічний ефект від проведення запропонованих заходів щодо підвищення ефективності птахівництва в межах України вже зараз може досягнути більше 180 млн. грн., у тому числі за рахунок глибокої переробки продукції – 27 млн. грн., переробки пір'яно-пухової сировини – 17 млн. грн., від збільшення збереженості поголів'я птиці – 25 млн. грн. та переробки пташиного посліду на біоенергетичних установках – 111 млн. грн.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та методологічне вирішення задачі створення організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва, який складається з системи інструментів, важелів та організаційних умов їх застосування у виробничій, природній та соціальній сферах і дозволяє вирішувати проблему екологобезпечного соціально-екологічного розвитку галузі, яка має пріоритетне значення в АПК як високорентабельна і швидкоокупна галузь.

2. Запропонований новий системний підхід, в якому екологізація птахівництва розглядається як підтримання рівноваги антропогенної системи „підприємство – природа – суспільство” яка б забезпечила максимальну життєздатність цієї системи при максимально можливому економічному розвитку виробництва. Максимальна життєздатність передбачає мінімальнє забруднення природи та мінімальні збитки у соціальній сфері при сталому підвищенні якості життя.

3. Розроблені в дисертації функціональні, регресійні та оптимізаційні моделі дозволяють провести техніко-економічні та соціально-екологічні розрахунки з вибору ефективних управлінських рішень стосовно оптимізації потужності та структури виробництва підприємств, зменшити навантаження на природне середовище і визначити сумарний економічний ефект по варіантах розвитку птахівництва регіону.

4. Зазначена необхідність посилення державного екологічного контролю за якістю продукції та ветеринарним наглядом за умовами утримання птиці і виробництвом готової продукції усіма товаровиробниками щодо запобігання негативним соціальним наслідкам та відвернення соціально-економічних збитків, а також організувати систему екологічного виховання як психологічно-морального підгрунтя сумлінного виконання екологічних вимог.

5. Запропонований організаційно-економічний механізм соціально-екологічного розвитку птахівництва та система інструментів підвищення його ефективності як питомі показники ефективності та збитків дозволить сформувати дієву соціально-економічну політику та систему ефективних заходів, пристосованих до конкретних умов виробництва у птахівництві, для удосконалення аграрної політики України.

6. Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення еколого-економічної ефективності птахівництва та розраховані варіантні величини економічних збитків від забруднення навколишнього середовища відходами діяльності птахівничих підприємств та їх питомі показники, що дозволить виявити найбільш пріоритетні напрямки розвитку птахівництва з урахуванням його екологізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографічні видання:

1. Глазун В.В. Проблеми та перспективи розвитку птахівничої галузі в Україні // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. моногр. у 2-х т. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. – Т.2. – С. 363-367 (0,23 д.а.).

Статті в наукових журналах, збірниках:

2. Кузьменко С.В., Глазун В.В. Инновационная политика в сельскохозяйственном производстве региона // Вестник СевГТУ. Серия “Экономика и финансы”. – 1999.–С.77-80 (0,19 д.а., в т.ч. особисто автора 0,1).

3. Глазун В.В., Царенко О.М. Екологічний моніторинг як система оцінки стану навколишнього природного середовища // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Фінанси і кредит”. – 1999. – №1(6). – С. 165-169 (0,35 д.а, в т.ч. особисто автора 0,25).

4. Глазун В.В. Виробництво якісної сільськогосподарської продукції на сучасному етапі // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2001. – Вип 1. – С. 67-71 (0,47 д.а.).

5. Глазун В.В. Роль еколого-економічних критеріїв у забезпеченні населення якісною продукцією птахівництва // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. – 2001. – Вип 2. – С. (0,23 д.а.).

6. Глазун В.В. Стратегії економічної стабілізації та шляхи відродження галузі птахівництва на регіональному рівні // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інститу КНТЕУ: Зб. наук. пр. за матеріалами XІІ міжнар. наук. – практ. конференції (9-10 квітня 2002 року, Чернівці). Вип.ІІ. Економічні науки. У 2-х ч. – Чернівці: АНТ Лтд., 2002. – Ч.І. – 232-236 (0,18 д.а.).

7. Глазун В.В. Реформування аграрного сектору економіки // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – в 3-х томах / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Елтон-2”, 2002. – №14(26). – С. 325-329 (0,24 д.а.).

8. Глазун В.В. Еколого-економічний механізм встановлення рівня виробництва продукції птахівництва в Україні // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. – 2001. – Вип.3-4. – С.239-246 (0,38 д.а.).

9. Глазун В.В. Моделирование эколого-экономических систем птицеводства // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. – 2002. – Вип.1-2. – С.120-128 (0,48 д.а.).

Матеріали конференцій:

10. Глазун В.В. Аналіз впливу технологічного рівня виробництва на тенденції ринку продукції птахівництва // Сборник статей по материалам 7-й междунар. конф. “Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве” в 2-х томах. – Том . – Киев.: НМЦВОУ, Алушта. – 2000. – С.22-27 (0,3 д.а.).

11. Глазун В.В. Забезпечення орієнтації сільського господарства на виробництво якісної кінцевої продукції // Збірник статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” в 2-х томах. – Том 2. – Суми.: Видавництво „Козацький вал”. – 1999. – С.284-290 (0,35 д.а.).

12. Глазун В.В., Решетило Т.В. Пути повышения конкурентоспособности продукции птицеводства // Сборник статей по материалам 8-й междунар. конф. “Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве” (Алушта, 2001). – Том 1. – Киев.: НМЦВОУ. – 2001. –