КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ХОАНГ ФИОНГ ЛАН

УДК 69.003: 658.152

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ
В РОЗВИТОК ПІДРЯДНИХ БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Спеціальність 08.07.03 – Економіка будівництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Закорко Павло Петрович,

Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки будівництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кухленко Олег Васильович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку і розміщення будівельно-виробничого комплексу

кандидат економічних наук, доцент Воротін Валерій Євгенович,

Українська академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри економічної теорії та історії економіки

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем ефективного використання виробничого потенціалу, м. Донецьк.

Захист відбудеться “18” квітня 2002 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 в Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий “14” березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.056.10, к.е.н., доцент Погорельцев В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підрядне будівництво в економічно розвинених країнах є однією із основних капіталоутворюючих галузей. Міжнародний досвід свідчить, що його прогрес передує загальному підйому економіки, в той час як скорочення є ознакою можливих економічних криз і спадів. Тому в умовах трансформації ринку розвиток підрядного будівництва набуває особливого значення: його успіхи визначають розвиток інших галузей і економіки в цілому. В той же час у постсоціалістичних країнах на початкових стадіях переходу до ринку у будівництві сталися суттєві руйнування. Розпалися багато трестів, комбінатів, банкрутства зазнали чимало підрядних будівельних організацій (ПБО). Стрімке скорочення обсягів робіт викликало диверсифікацію діяльності ПБО, втрату ними наробленого виробничого й економічного досвіду. Відбулося розпорошення технологічних і інтелектуальних ресурсів, виробничо-господарського потенціалу. Щоб його відтворити у нових ринкових умовах, виникає потреба вироблення нового механізму формування власної матеріально-технічної бази ПБО, яка є вихідним фактором їх стратегічного розвитку. У зв’язку з цим загострюється проблема своєчасного і надійного обґрунтування й оцінки ефективності капіталовкладень у розвиток ПБО. У її розв’язання суттєвий внесок зробили вітчизняні та зарубіжні вчені-інвестознавці: М. Битц, С.Д. Бушуєв, М.С. Герасимчук, А.Ф. Гойко, П.Г. Грабовий, А.Г. Загородній, М.І. Іванов, А.В. Крушевский, О.В. Кухленко, О.П. Масенко, В.П. Николаев, М.П. Педан, А.А. Пересада, С.Ф. Покропивний, В.Г. Федоренко, Т.Н. Цай, В.Я. Шевчук, Е.Й. Шилов, Нгуен Ван Чон, Нгуен Дінь Тай, Нгуен Нгок Маі, Тхай Кім Банг.

Проте ряд важливих питань у цій сфері залишаються не з’ясованими, що знижує надійність оцінки інвестиційних рішень, які приймаються менеджментом ПБО під час підготовки до тендерів, укладання договорів із замовниками, формування ''портфелю'' замовлень на перспективу. Зокрема, традиційні методи враховують лише потребу у визначені економічних цілей, залишаючи поза увагою оцінку рівня досягнення інших стратегічних цілей, які спрямовані на вирішення кола важливих проблем забезпечення життєдіяльності та ринкової конкурентоспроможності ПБО. Об’єктивна необхідність дослідження цих назрілих питань, розв’язання яких має велике практичне значення, обумовлює актуальність теми даної роботи.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема досліджень відповідає тематичним напрямкам наукових розробок, які спрямовуються Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури (тема №1003 96-98 “Аналіз ефективності новостворених господарських структур (холдінгів, промислово-фінансових груп, господарських товариств) та розробка пропозицій щодо удосконалення їх діяльності”), проводяться Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства будівництва В’єтнаму (тема 28/BXD-DT 1997-1999рр. “Шляхи поліпшення інвестиційного клімату в будівельній галузі на етапі відновлення економіки”), відповідають Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991р., а також паспорту спеціальності 08.07.03 – Економіка будівництва (напрямок – “розвиток будівельного комплексу”, “збалансованість розвитку й розміщення будівельних потужностей”).

Мета досліджень полягає у науковому обґрунтуванні механізму та розробці методики оцінки ефективності капітальних вкладень в розвиток ПБО з урахуванням їх ролі в реалізації будівельних інвестицій за умов етапу пожвавлення ринкової економіки в Україні та В’єтнамі. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі основні задачі:

-

-

-

Об’єктом досліджень є ПБО, сфера їх виробничо-комерційної діяльності в умовах ринкової економіки України і В'єтнаму. Предмет досліджень – реальна інвестиційна діяльність ПБО, процес оцінки ефективності капіталовкладень у розвиток ПБО, що реалізуються у формі їх розширення, модернізації, реконструкції, технічного переозброєння виробничої бази.

Методи досліджень. Дослідження проводились на базі використання методології порівняльного системного аналізу й синтезу, наукового прогнозування, шляхом аналізу наукової, науково-технічної, статистичної інформації, інституціональних та літературних джерел, узагальнення й оцінювання отриманих результатів, використання методів економіко-математичного моделювання, математичної статистики.

Наукова новизна результатів і особистий внесок автора:

-

-

-

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані механізм та методика оцінки ефективності капіталовкладень в будівельні підрядні організації, методологічні підходи й методика розрахунків інтегральних показників забезпечують цільовий комплексний підхід до прийняття управлінських рішень у зв’язку з формуванням “портфелю” замовлень на будівництво. Експериментальна перевірка запропонованої методики проведена на фірмі “THANH AN BUDEMAN” у В’єтнамі. Результати досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка будівництва”, “Економічна оцінка нововведень”, “Техніко-економічний аналіз” на будівельному факультеті КНУБА.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на 60-й (квітень 1999р.), 61-й (квітень 2000р.), 62-й (квітень 2001р.) науково-практичних конференціях КНУБА, на Міжрегіональній науково-практичній конференції “Антикризове управління підприємством: проблеми і шляхи вирішення в умовах України” (м. Київ, листопад 2000р.), яка проводилась Міжрегіонального академією управлення персоналом (МАУП).

Публікації. Основні результати і висновки роботи висвітлені у 9 статтях, 4 з яких загальним обсягом 1,5 д. а. опубліковані одноосібно у фахових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України переліку, 2 статті – одноосібно у збірниках наукових праць МАУП, 3 статті в спеціалізованих журналах В’єтнаму, одна із яких – у співавторстві (у статті [7] здобувачу особисто належить ідея структури моделі раціонального розподілу капіталовкладень ПБО).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 189 сторінках комп’ютерного тексту. Список використаних джерел налічує 160 найменувань на 13 сторінках. Додатки розміщені на 25 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі ''Концептуальний огляд методів оцінки ефективності реальних інвестицій в умовах ринкової економіки'' критично проаналізовано теоретичні підходи, методологію і методи оцінки доцільності капіталовкладень у розвиток підприємств виробничої сфери, зокрема – ПБО. Показано, що застосовувані й рекомендовані інвестиційні розрахунки обмежуються, як правило, визначенням фінансово-економічних наслідків вкладень, які передбачають оцінку окупності використаних інвестованих ресурсів доходами майбутніх періодів. За таких обставин часто не враховуються галузеві особливості й типи виробничих технологій об’єктів інвестування, якими визначається їх господарська діяльність, що впливає на процес окупності у зв’язку з способами поточних та кінцевих розрахунків за виконані роботи, на стабільність руху грошових потоків, механізм їх трансформації у реальні чисті грошові надходження.

Висунуті проблеми проаналізовано за трьома тематичними напрямками. По-перше, оцінка ефективності капіталовкладень в розвиток підприємств з урахуванням їх регіональної й галузевої специфіки з точки зору інвестиційної привабливості, яка розцінюється як основна передумова життєдіяльності ПБО. Інвестиційна привабливість розглядається як системозначующа категорія і тому має розцінюватися з позицій доцільності власного розвитку ПБО, підґрунтям якого є активне пристосування їх до існуючих умов інвестиційного ринку, та ефективна капіталоутворююча участь у будівельних інвестиціях, що регулюються загальною ринковою ситуацією у країні через механізми виробництва й використання валового національного доходу (ВНД) (рис. 1).

Рис.1. Цикл формування інвестиційної привабливості ПБО

По-друге, оцінка ефективності капіталовкладень у розвиток ПБО при визначених очікуваних результатах. Суттєвою є можливість зваженої постановки цілей, визначення шляхів і строків їх досягнення. Типовими з існуючих визначено два підходи до обґрунтування доцільності капіталовкладень в розвиток виробничих об’єктів:

-

-

По-третє, методи оцінки ефективності інвестування при невизначеності очікувань. Ці методи пов’язуються з встановленням ризиків і виявленням засобів забезпечення надійності роботи ПБО в процесі реалізації і після реалізації запланованої програми капіталовкладень. Управлінським рішенням щодо здійснення капіталовкладень, типових для цілей розвитку ПБО і пов’язаних з експансією існуючих послуг або ринків, згідно з міжнародним досвідом, притаманний високий рівень імовірності виникнення помилок, що потребує їх ретельного і всебічного попереднього аналізу. Віссю такого аналізу пропонуються пошуки і обґрунтування оптимальних співвідношень між капіталовкладеннями й їх подальшими наслідками у результатах господарської діяльності ПБО, що імітуються сканерною моделю імовірно-функціональної залежності між комплексним та груповими і частковими показниками ефективності прямого інвестування:

g,i,j

Qsys(t) = f [ {Qi}, {Wj}, H, t, {Rg,i,j}] , (1)

g,i,j=1

де Qsys(t) – комплексний показник ефективності; {Qi} – множина показників цільових системних факторів; {Wj} – підмножина показників за цільовими структурними напрямками;
Н – множина впливових параметрів зовнішнього середовища; t – кількість часових періодів у межах певного відрізку; {Rg,i,j} – множина показників ризику; g – кількість рівнів ієрархії цілей;
i – множина параметрів цільових факторів; j – підмножина структурних параметрів за цільовими напрямками.

Проведений аналіз уможливив накреслити схему подальших досліджень по вирішенню поставлених у роботі цілей і завдань. Принципове значення має висновок про те, що капітальні вкладення в ПБО викликають ряд суттєвих ефектів, які не можуть бути визначені через фінансово-економічні показники, але недооцінка яких може привести до помилкових висновків та рішень.

У другому розділі ''Методи і організація досліджень'' визначені основні напрямки досліджень та заходи з їх реалізації. На підставі розгляду об’єкту й предмету досліджень та попереднього вивчення теми дисертації розроблена й запропонована схема методів і організації досліджень на теоретичному й експериментально-емпіричному рівнях, які взаємопов’язані, з використанням загальнонаукових і часткових підходів до визначення змісту чинників ефективності інвестування і виявлення та обґрунтування нових ідей щодо оцінки капіталовкладень у розвиток ПБО.

Застосування методології системного аналізу у дослідженнях дає змогу виявити й усвідомити притаманні підрядним організаціям як виробничим структурам проектного типу технологій особливості взаємозв’язків та взаємодій між процесами внутрішніх капіталовкладень, наступного поточного виробництва та фінансування, розглядаючи ці процеси в якості складових елементів системи. На перший план висувається вивчення синергетичних зв’язків, що обумовлюють розвиток ПБО як цілеспрямованих органічних систем. Їх специфічні риси полягають у тому, що вони, активізуючи потенційні можливості кожного окремого елементу, разом з тим посилено впливають не тільки на зміни їх стану у напрямку нарощування позитивних якостей, а й викликають прискорені позитивні зрушення системи у цілому.

Виходячи з цих положень, загальна парадигма досліджень представляється як динамічне поєднання аналізу й синтезу елементів у певному алгоритмі, їхню інтеграцією у нові сполучення, які відбивають (становлять) кінцеві результати капіталовкладень у розвиток ПБО. Для застосування порівняльного системного аналізу при дослідженнях проблем і вирішенні завдань досліджень запропоновані основні принципи – системності, ієрархічності, інтеграції, – дотримання яких створює умови одержання достовірних результатів. Розроблена загальна схема наукової організації досліджень, яка забезпечує послідовність, адекватність, об’єктивність отриманої інформації й раціональні засоби її обробки і використання. Запропоновано засоби оцінки якості вихідної інформації, отриманої шляхом ексклюзивних спостережень із застосуванням методів анкетування й опросу груп фахівців-експертів.

У третьому розділі ''Механізм оцінки ефективності капіталовкладень підрядних будівельних організацій'' визначено та обґрунтовано ряд специфічних особливостей ПБО як об’єктів інвестування, що впливають на показники кінцевої оцінки ефективності. Виявлено взаємодії і взаємозв’язки ПБО з іншими учасниками інвестиційного ринку, що дозволяє розглядати будівельну організацію як епіцентр зв’язків з іншими субагентами ринкового сегменту у контурі будівельних інвестицій одного або ряду замовлень.

Визначено, що навколо такого епіцентру створюється локальне ринкове середовище ПБО, у якому реалізуються інтереси учасників інвестиційних проектів у економічній, технологічній та соціальній сферах. Реалізаційне середовище розглядається як тимчасовий сегмент інвестиційного ринку, у якому знижується невизначеність положення будівельних організацій. Це уможливлює більш надійне прогнозування їх діяльності не тільки в межах виконання одного або групи однорідних інвестиційних проектів, але й в значно більшій агрегації, представленої ''портфелем'' замовлень. За цих умов менеджери орієнтуються на очікуваний за характером будівельних проектів попит замовників-забудовників, інтереси інших контрагентів, й відшукують можливості задовольнити ці інтереси шляхом упереджуваних заходів по формуванню виробничого потенціалу через внутрішнє інвестування розвитку власної матеріально-технічної бази.

Концентрованим визначенням рівня узгодження цих інтересів пропонуються показники будівельного ринку (рис.2), вираз яких у функціональних залежностях й кількісних величинах складає інформаційну основу для розробки управлінських рішень про напрямки подальшого матеріально-технічного розвитку ПБО.

Рис.2. Показники будівельного ринку

де Vп.е. – обсяг потенційного попиту на продукцію підрядного будівництва; Вe – потреба в будівельних об’єктах; se – ціна одиниці будівельної продукції; Iв – інвестиційна можливість підприємств, населення (інвестиційна можливість бізнесу); Рсоі – потенціал ПБО;
Kпр. – виробничий капітал будівельної організації; wc.o – конкурентноздатність фірми; Vр.і – обсяг реалізації продукції ПБО; Ipі – фактичні інвестиції в проекти, виконувані будівельною організацією; rAi – проектні ризики; rJi – ризик банкротства інвестора; Vо.б. – загальний обсяг реалізації будівельних продукції; n – кількість реалізуючих проектів; Vw – частина продукції ПСО на ринку; rоб – комерційні ризики.

Проведені дослідження будівельного ринку і взаємин між суб’єктами реалізаційного середовища ПБО надає підстав для визначення складу основних ефектів, які зажидаються від розвитку ПБО – економічного, фінансового, у сфері виробництва і технології, соціального, інституціонального, екологічного. Їх інтегрована оцінка за результатами виробничо-комерційної діяльності ПБО визначає ефективність зроблених капіталовкладень. Обґрунтовано припущення, за яким процес капіталовкладень в розвиток ПБО дорівнюється реалізації внутрішнього інвестиційного проекту. Встановлені критерії оцінки ефективності таких проектів, за якими кількісно визначається ступінь відповідності результатів капіталовкладень цілям розвитку ПБО.

У четвертому розділі ''Визначення ефективності капіталовкладень в ПБО. Основні підходи'' розроблено методичне забезпечення розрахунків щодо прийняття управлінських рішень у зв’язку із здійсненням внутрішніх проектів ПБО. Доведено, що стратегічні цілі, пов'язані із інвестуванням діючої організації, можуть бути досягнуті лише при виконанні наступних умов:

-

-

-

Пріоритетне значення надається розрахункам економічної ефективності, що розглядається як визначальний фактор при вироблені (корегуванні) економічної стратегії ПБО, під час формування виробничих програм та “портфелю” замовлень. Характер виробничної й управлінської технології ПБО, різні строки, склад і послідовність виконання будівельних робіт на різних об’єктах ''портфелю'' із застосуванням різновидів будівельної техніки й обладнання обумовлюють доцільність використання ситуаційних підходів до розрахунків економічної ефективності, застосування різних методів оцінки капіталовкладень у машини та обладнання, призначені для робіт на одному, кількох об’єктах або ж при обслуговуванні одночасно всіх замовлень. З урахуванням цього, а також специфічного для будівництва порядку надходжень платежів за виконані роботи модель сумарної чистої приведеної вартості робіт за весь “портфель” замовлень представлена у виді:

m ni li Dijl t

NPVпорт = ---------- — ij Coi , (2)

i=1 j=1 k=1 (1+d)t

де Dijl t — грошовий потік t-того періоду; d — обрана дисконтна ставка; Coi — сума початкових інвестицій; i = 1…m —номер контракту на участь у будівельному інвестиційному проекті; j = 1…ni — номер договору на виконання комплексу робіт за i-тим контрактом; k = 1…li — номер платежу l-того виду робіт j-того комплексу i-того контракту; ij — частина виробничих засобів будівельної організації, які задіяні у виконанні j-того комплексу робіт i-того контракту.

Запропоновані методи економічної оцінки ґрунтуються як на застосуванні класичних варіантів порівнянь початкових інвестиційних витрат з наступними грошовими потоками за різними варіантами при статичному й динамічному підходах, так і на особливих підходах з урахуванням економічного стану ПБО як учасника реалізації будівельних інвестицій, який має поряд з обов’язками виконавця робіт також функції соінвестора (орендодавця) будівельного проекту. Це потребує певної компенсації у вигляді збільшення величини грошового потоку на сплату оренди (за користування майном ПБО):

Д?і = dкр Фобі , (3)

де dкр — орендна ставка; Фобі — частина основного капіталу ПБО, сконцентрованого на i-тому об’єкті.

При такому підході грошовий потік складатимуть:

Di = Нплі + Аі + Фі, (4)

де Нплі – планові накопичення; Аі — амортизаційні відрахування, віднесені на і-й об’єкт за прямими й накладними витратами.

Пропонований порядок формування грошового потоку потребує доповнення чинників ціноутворення на будівельний об’єкт, розширяє можливості нагромадження ПБО власних коштів на внутрішні інвестиційні проекти, що в інтересах учасників реалізаційного середовища.

У функціонуючій ПБО з орієнтацією її на розвиток і в контексті загальної моделі оцінки названі ефекти (економічний, фінансовий, у сфері виробництва і технології, соціальний, інституціональний, екологічний) доцільно упорядкувати в конкретні групи, обумовлені виробничо-економічними категоріями ринкової корисності та стратегічними цілями ПБО. До таких категорій відносяться економічний, інноваційний і виробничий ефекти. Вони визначають цільові напрямки діяльності ПБО. Оскільки ефективність розглядається як рівень досягнення цілі відносно певного вимірника, то для співставлення показників ефективності потрібен єдиний критерій, яким може бути економічна значимість фактору. На цій основі може бути проведена структуризація цілей капіталовкладень при їх плануванні і узагальнення цільових факторів при проведенні оцінки (рис.3).

Часткові цілі

Цільові стратегічні

напрямки

Ціль-результант

Оцінка Місія Планування

Рис.3.Структуризація цілей (планування),
деструктуризація цільових факторів (оцінка)

Часткові цілі визначають фактори, функціонування яких має не тільки економічне значення, але й у більш широкому плані впливає на життєдіяльність ПБО та їх ринкову стабільність. Ці фактори мають характеристики, які оцінюються за аналітичними та ексклюзивними показниками результатів роботи ПБО (табл.1).

Таблиця 1

Ефекти капіталовкладень

Ефекті | Склад факторів | Вихідні показники результатів факторів

1 | 2 | 3

Економічний | 1. Чистий приведений дохід | а) Середньорічний чистий прибуток

б) Середньорічний чистий грошовий потік

в) ''Процентні'' находження

2. Внутрішня ставка прибутку | а) Загальна ефективність капіталовкладень

б) Ставка доходності проекту

в) Ставка-премія за ризик

3. Період окупності | а) Оборотність інвестованого капіталу

б) Рівень ділової активності

в) Рівень інтенсифікації виробничого процесу

Інноваційний | 1. Нововведення | а) Технологічний рівень

б) Технічний рівень

в) Рівень організації праці і виробництва

2. Кваліфікація персоналу | а) Рівень кваліфікації менеджерів

б) Рівень кваліфікації лінійного персоналу

в) Рівень кваліфікації робітників

3. Умови й характер праці | а) Оцінка культури робочих місць

б) Показники техніки безпеки

в) Оцінка умов виробництва

Виробничий | 1. Якість управління | а) Аналітичне забезпечення

б) Повнота інформаційного забезпечення

в) Якість управлінських рішень

2. Продуктивність ресурсів | а) Показники продуктивності праці

б) Фондовіддача

в) Продуктивність ресурсів на будмайданчиках

3. Витрати на природоохоронні заходу | а) Абсолютні витрати

б) Відносна продуктивність витрат

в) Вигоди від захисту природного середовища

У роботі сформульовані основні принципи управління ризиками: повноти врахування ризиків, обмеження впливу несприятливих факторів, обґрунтованості й адекватності заходів по локалізації невизначеності. Управління ризиками вважається елементом управління ефективністю капіталовкладень. Доведено, що граничним показником ризику є банкрутство організацій, межа якого позначається повною втратою прибутку. Виходячи з цього, узагальнююча оцінка ризику того чи іншого варіанту капіталовкладень визначається ексклюзивним методом і за змістом розглядається як абсолютна величина втрат в одиниці грошових доходів внаслідок настання ризикової ситуації, що рівноцінно пороговій ризиковій ставці:

(5)

де rv – узагальнююча оцінка ризику; dR – порогова ризикова ставка;
Rij – середня експертна оцінка ризику за і-им фактором j-го виду ризиків у балах; ij – вага фактору; N – число взятих до врахування факторів; М – масштаб оцінювальної шкали.

На основі використання функції дисконтування визначається співвідношення:

1 1 — dR

------------ = ------------ , (6)

1 + dб 1 + dо

де dб – дисконтна ставка з урахуванням ризику; dо — дисконтна ставка за безризикових умов.

Приймаючи граничну безризикову ставку (при наявності ризику банкрутства) dо = 0, отримуємо співвідношення:

dR

dб = ----------- (7)

1— dR

В даному разі dб споріднена внутрішній ставці доходності інвестиційного проекту (IRR):

dR

dб = IRR ----------- (8)

1— dR

Встановлення таким чином порогового значення IRR дає можливість тестування і своєчасного відхилення варіантів невиправданої ризиковості.

Для розрахунку інтегрального показника оцінки ефективності капіталовкладень використано комплексну модель, яка складається з системи матриць, математичних формул, та алгоритмів розрахункових процедур, що відображають взаємозв’язки факторів ефективності. Як абстрактна концептуальна система, модель має макроструктуру, в якій виділено рівні вихідних оцінних показників, факторів, ефектів та підсумкової рейтингової оцінки (рис.4). Ця модель становить основу для розробки раціональної методики визначення привабливих для інвестування варіантів розвитку ПБО.

a''1.1, a''1.2, … a''1.n, a''1.(n+1) b''1.1, b''1.2, … b''1.n, b''1.(n+1) c''1.1, c''1.2, … c''1.n, c''1.(n+1)

А'' = a''2.1, a''2.2, … a''2.n, a''2.(n+1) B'' = b''2.1, b''2.2, … b''2.n, b''2.(n+1) C'' = c''2.1, c''2.2, … c''2.n, c''2.(n+1)

a''3.1, a''3.2, … a''3.n, a''3.(n+1) b''3.1, b''3.2, … b''3.n, b''3.(n+1) c''3.1, c''3.2, … c''3.n, c''3.(n+1)

q'1.1, q'1.2, … q'1.n, q'1.(n+1)

Q' = q'2.1, q'2.2, … q'2.n, q'2.(n+1)

q'3.1, q'3.2, … q'3.n, q'3.(n+1)

Qmax Qmin

Рис.4. Комплексна модель розрахунку інтегральної оцінки

Позначення в комплексній моделі розрахунку показників оцінки:
А'', В'', С'' – функціональна матриця вихідних показників відповідно економічного, інноваційного і виробничого ефектів; а''1.j --– чистий приведений дохід (NPV) j-го варіанту; а''2.j --– внутрішня ставка прибутку (IRR) j-го варіанта; а''3.j --– період окупності капіталовкладень (Т) j-го варіанту; b''1.j --– показник техніко-технологічного рівня по j-му варіанту; b''2.j --– показник кваліфікації персоналу j-го варіанту; b''3.j --– показник умов і характеру праці на будмайданчиках j-го варіанту; с''1.j --– показник якості управлення j-го варіанта; с''2.j --– показник, що характеризує рівень економічності використання ресурсів, їх продуктивність по j-му варіанті; с''3.j --– показник витрат на природоохоронні заходи по j-му варіанті; q'1.j --– оцінка економічного ефекту j-го варіанту;
q'2.j --– оцінка інноваційного ефекту j-го варіанту; q'3.j --– оцінка виробничого ефекту j-го варіанта; М''А , М''В , М''С – зворотно-симетричні матриці вагових коефіцієнтів показників ефектів; W''А , W''В, W''С – строкові матриці вагових значень; Q'n – строкова матриця рейтингових показників варіантів; Q – рейтинговий показник; m – кількість оцінюваних ефектів (факторів);
n – кількість оцінюваних варіантів.

В п’ятому розділі ''Методика оцінки результативності капіталовкладень в розвиток ПБО'' сформульовані й обґрунтовані наступні принципи оцінки: об’єктивної необхідності врахування власної позиції суб’єкта, який здійснює капіталовкладення; діагностування міри впливу факторів на очікуваний результат за аналітичними та ексклюзивними показниками; встановлення при розрахунках відносних показників загального еталонного вимірника, який забезпечує співставленість показників. З орієнтацією на ці принципи запропоновано таку послідовність розрахунків:

1. Набір перспективних варіантів капіталовкладень у відповідності з визначеними “портфелями” замовлень, розрахунки вихідних фінансово-економічних показників.

2. Визначення економічно-ефективних варіантів за динамічними методами, відхилення економічно неефективних варіантів.

3. Тестування варіантів на ризик за показником порогового значення внутрішньої ставки доходності IRR.

4. Розрахунки показників за комплексною моделлю інтегральної оцінки ефективності.

4.1. Базовий рівень:

4.1.1. Складання прямокутних функціональних матриць ai,j ексклюзивних вихідних показників формату [m (n+1)] з визначенням умовно-еталонного варіанту.

4.1.2. Стандартизація елементів матриць за показниками умовно-еталонного варіанту.

4.2. Рівень факторів:

4.2.1. Визначення вагових коефіцієнтів факторів за матрицею квадратного зворотно-симетричного формату (рис.5).

Фактори (ефекти) | Оцінка в балах | Приорітети | Вага

А | B | C | ….

А | 1 | bа | cа | … | А = 1 + bа + cа+ …

B | 1 | cb | … | B = + 1 + cb + …

C | 1 | … | C = + + 1 + …

…. | … | … | … | … | … | …

= А + B + C + …

Рис.5. Матриця квадратного зворотно-симетричного формату

4.2.2. Упорядкування стандартизованих елементів матриць за ваговими коефіцієнтами факторів.

4.2.3. Визначення рейтингових показників варіантів за факторами ефективності шляхом підсумовування елементів матриць за рядками:

(9)

4.3. Рівень ефектів:

4.3.1. Утворення прямокутної функціональної матриці Q' = qi,j формату [m (n+1)].

4.3.2. – 4.3.3. Подальші процедури на рівні ефектів аналогічно процедурам рівня факторів (п.п. 4.2.1 – 4.2.3).

4.4. Підсумковий рівень:

4.4.1. Визначення рейтингових показників варіантів за ефектами.

4.4.2. Ранжирування, оцінка ефективності варіанту за рейтингом.

4.4.3. Визначення й оцінка оптимального варіанту.

5. Складання аналітичного звіту про проведення оцінки ефективності капіталовкладень з обґрунтуванням обраного варіанту.

Загальні висновки

1. В системі розробки й корегування стратегічних рішень з приводу функціонування ПБО як виробничо-комерційних структур в ринкових умовах аналіз і оцінка ефективності капіталовкладень у їхній подальший розвиток має визначальне значення. Воно обумовлюється тим, що ПБО як потенційні імовірні виконавці інвестиційних будівельних проектів ще на стадії підготовки до тендерів (або інших засобів отримання вигідних замовлень) мають проходити попереднє кваліфікування, яке передбачає серед інших обов’язкових вимог, по-перше, підтвердження відповідного техніко-технологічного стану, володіння або гарантовану можливість придбання необхідних для виконання робіт машин і механізмів; по-друге, надання підтверджень про кваліфікацію й досвід спеціалістів, які будуть задіяні у виконанні передбачуваних робіт.

2. Ефективність капітальних вкладень в розвиток ПБО повинно оцінюватись за факторами, які обумовлюють оптимальний рівень досягнення стратегічних цілей і відображають специфічну роль ПБО як суб’єктів пропозицій, і водночас – об’єктів попиту будівельно-монтажних робіт на інвестиційному ринку, як епіцентрів реалізаційного середовища при участі у виконанні інвестиційних будівельних проектів, та як підрядних виробничих структур з проектним типом операційних технологій. Виходячи з цього доведено, що загальну методичну основу оцінки ефективності капіталовкладень у розвиток ПБО становить інструментарій проектного аналізу, адаптований до особливостей виробничого інвестування й механізму отримання пов’язаних з ним вигод.

3. Опрацьовані у ході досліджень концептуальні підходи до оцінки ефективності вкладень як процесу вимірювань показників, що відображають типові характеристики прогнозних ефектів, дозволяють виявити основні фактори доцільності капіталовкладень, як заходів, що забезпечують реалізацію будівельних інвестицій замовників-забудовників. До них, зокрема, належать: виробничо-технологічні фактори, пов’язані із виконанням проектних рішень, закладених у будівельні об’єкти; фактори особливого статусу ПБО як співучасника інвестиційних процесів та точки перетину фінансово-економічних інтересів інших учасників; фактори, що визначають місце ПБО у конкурентному середовищі за умов монополії. Враховуючи ці фактори, розроблена концепція механізму інтегральної оцінки ефективності капіталовкладень у розвиток ПБО разом з тим пов’язує їх реалізації з ефективною діяльністю на основних напрямках господарської діяльності у сфері інвестування, фінансів і будівельного виробництва.

4. Запропонована послідовність процедур оцінки ефективності капіталовкладень в розвиток ПБО, яка ґрунтується за принципах нарощування критеріальних ознак, що визначають основні ефекти – економічні, інноваційні, виробничі. Оцінка економічної ефективності, тестування на сукупний показник ризику мають першорядне значення: економічно неефективні варіанти відкидаються або оновлюються до рівня економічно ефективних. З урахуванням об’єктивного прояву суб’єктивних підходів до формування “портфелю” замовлень обґрунтована доцільність та прийнятність використання у процесі оцінювання поряд з аналітичними показників також ексклюзивних показників оцінки .

5. Запропоновані моделі й методи оцінки інвестиційних витрат з урахуванням їх цільового призначення й трансформації у наявні активи ПБО, модель розрахунку доходів і витрат будівельних організацій по внутрішнім інвестиційним проектам, критерії оцінки ефективності й комплексна модель інтегральної оцінки ефективності капіталовкладень покладено в основу методики, яка відповідає сучасним вимогам ринку, забезпечує достатню інформаційну надійність та ділову обґрунтованість рішенням, що приймаються.

6. Експериментальне використання розробленої методики підтвердило доцільність її застосування при ініційованому пошуку, попередньому аналізі, обґрунтовані і плануванні перспективного “портфелю” замовлень. З’ясована репрезентативність використання й суміщення в комплексній моделі оцінних показників, систематизованих за ефектоутворюючими факторами, доречність і достовірність інтегральної оцінки як основного критерію узгодженості цілей інвестування з очікуваними вигодами і витратами на їх досягнення, можливість використання і практичну цінність розроблених методів при прийнятті стратегічних рішень у зв’язку з формуванням “портфелю” замовлень, диверсифікації підрядно-будівельної діяльності, а також при оцінці підприємницьких ідей, реалізація яких потребує капіталовкладень.

7. Сформульовані принципи, структура, алгоритм, зміст показників і інших параметрів запропонованої методики уможливлюють її універсальне застосування в разі подальшої адаптації до оцінки ситуацій, пов’язаних з реальним інвестуванням у підрядному будівництві, а також використовувати закладений у її основу механізм, методичні засади і комплексну модель для визначення стану конкурентоспроможності ПБО, їх економічного становища, виявлення резервів розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових видання, які входять до переліку, затвердженого ВАК України:

1. Хоанг Фионг Лан. Економічні показники будівельного ринку // Зб. наук. праць ''Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносін''. – К.: КНУБА, 2000. – Вип. 8. – С. 126 – 130.

2. Хоанг Фыонг Лан. Эффективность инвестиций в реальные активы предприятий: отраслевой аспект // Вестник СевГТУ. Экономика и финансы: Сб. науч. тр. Севастопольский государственный технический университет. – Севастополь, 2001. – Вып. 33. – С. 156 – 164.

3. Хоанг Фыонг Лан. Механизм оценки эффективности капвложений в развитие подрядных строительных организаций // Зб. наук. праць ''Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин''. – К.: КНУБА, 2001. – Вип. 9. – С. 240 – 244.

4. Хоанг Фыонг Лан. Экономические риски: рациональная модель // Економіка промисловості. – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. – 2001. – № 3. – С. 86 – 90.

Додаткові публікації, матеріали конференцій:

5. Хоанг Фыонг Лан. Инвестирование в строительство: антикризисные аспекты // Наукові праці: Антикризове управління підприємством: проблеми і шляхи їх розв’язання в умовах України.– К.: МАУП, 2001.– Вип.1.– С.234-235.

6. Хоанг Фыонг Лан. Самоинвестирование строительных организаций как фактор регионального развития // Наукові праці: Формування системи теоретичного і практичного менеджменту: регіональний аспект. – К.: МАУП, 2001. – Вип. 2. – С. 105 – 109.

7. Hoang Phuong Lan. Danh gia hieu qua dau tu phat trien cong ty xay dung // Xay dung . – H.: Xay dung, 2001. – № 5. – Tr. 43 – 45. (Хоанг Фионг Лан. Оцінка ефективності капіталовкладень в розвиток будівельних організацій // Журнал “Будівництво”. – Ханой: Будівництво, 2001. – № 5. – С. 43 – 45.).

8. Хоанг Фионг Лан. Використання залученого капіталу у інвестиційні проекти в ринкових умовах В’єтнаму. – Програма 60-ї науково-практичної конференції КНУБА. – К.: КНУБА, 1999. – С.72.

9. Хоанг Фионг Лан. Економічні показники будівельного ринку. - Програма 61-ї науково-практичної конференції КНУБА. – К.: КНУБА, 2000. – С.51.

10. Хоанг Фионг Лан. Інвестування в будівництво: антикризові аспекти. – Програма міжрегіональної науково-практичної конференції МАУП. – К., 2000. – С.11.

11. Хоанг Фионг Лан. Локалізація ризиків у підрядному будівництві. - Програма 62-ї науково-практичної конференції КНУБА. – К.: КНУБА, 2001. – С.53.

АННОТАЦИЯ

Хоанг Фыонг Лан. Оценка эффективности капвложений в развитие подрядных строительных организаций. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.03 – Экономика строительства. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2001.

Работа посвящена исследованию теоретических, методических и практических вопросов и проблем оценки эффективности капитальных вложений в подрядные строительные организации с целью их развития в условиях рыночной экономики Украины и Вьетнама. Излагаются разработанная концепция, методы, модели, способы оценки эффективности капитальных вложений по результатам (степени) достижения целей развития подрядных строительных организаций, ориентированных на выполнение портфеля заказов в ожидаемых условиях их производственно-коммерческой деятельности.

В диссертации проанализированы методы оценки инвестиционной привлекательности объектов реального инвестирования, эффективности капвложений в условиях определенности и неопределенности (риска) ожидаемых результатов. Раскрыты актуальность и практическая значимость исследуемой проблемы и полученных результатов. На базе проведенных исследований обоснована новая концепция определения эффектов и оценки эффективности и результативности капвложений в развитие подрядных строительных организаций, которая учитывает их специфическую роль при участии в инвестиционно-строительных проектах в качестве не только исполнителей строительно-монтажных работ, но и соинвесторов выполняемых проектов. Сформулированы принципы, определяющие процедуру такой оценки: критериального подхода с учетом субъективного фактора руководства организации, индикативной функции оценочного показателя, адекватности используемых методов оценки правилам построения интегрального показателя. Разработана схема рыночной реализационной среды подрядной строительной организации, которая позволяет выявлять и балансировать интересы прямых и косвенных участников инвестиционно-строительных проектов в достижении поставленных целей. На этой основе разработан дифференцированный подход к определению эффективности капвложений в подрядном строительстве по критериям перспективности портфеля заказов методами, адаптированными к его специфике, с учетом особенности ценообразования на строительную продукцию.

Разработаны и предложены для практического применения основные показатели, последовательность расчета показателей оценки эффективности капвложений в развитие подрядных строительных организаций, базирующиеся на принципах приоритетности критериальных признаков, определяющих основные эффекты – экономический, инновационный, производственный. Оценке экономической эффективности принадлежит первостепенное значение, она выполняется в первую очередь. Экономически не эффективные варианты, а также варианты с неудовлетворительными показателями тестирования на экономический риск из дальнейшего рассмотрения исключаются или реконструируются. Влияние различных факторов на конечные результаты корректируется весовыми коэффициентами. Обоснована целесообразность и приемлемость использования в процессе оценки как аналитически рассчитанных, так и экспертных показателей и их сочетания.

Рекомендованные модели и методы оценки капвложений с учетом их целевого предназначения и трансформации в имеющиеся активы подрядных организаций, прогнозная модель выгод и затрат подрядных организаций в инвестиционных проектах собственного развития, критерии оценки и комплексная модель результирующего показателя положены в основу практически применимой методики, соответствующей современным требованиям рынка и обеспечивающей надлежащую достоверность и объективность информации для принятия стратегических решений.

Ключевые слова: подрядные строительные организации, внутренние капвложения, строительный рынок, реализационная среда подрядных строительных организаций, оценка эффективности, инвестиционно-строительные проекты, портфель строительных заказов, совокупный риск, экспертные оценки, интегральный показатель, весовые коэффициенты.

АНОТАЦІЯ

Хоанг Фионг Лан. Оцінка ефективності капіталовкладень в розвиток підрядних будівельних організацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.03 – Економіка будівництва. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методичних та практичних питань і проблем оцінки ефективності капіталовкладень у підрядні будівельні організації з метою їх розвитку в умовах ринкової економіки України та В’єтнаму. Викладено концепцію, методи, моделі та засоби оцінки ефективності капіталовкладень за результатами (рівнем) досягнення цілей розвитку підрядних будівельних організацій у очікуваних умовах виробничо-комерційної діяльності, пов’язаної з виконанням портфелю замовлень на будівництво.

Розроблені і запропоновані для практичного застосування основні показники, послідовність процедур оцінки ефективності капіталовкладень, що ґрунтуються на принципах пріоритетності критеріальних ознак основних ефектів – економічного, інноваційного, виробничого.

Результати досліджень покладено в основу запропонованої методики, яка відповідає сьогоденню ринкової економіки і забезпечує належну вірогідність і об’єктивність інформації для прийняття стратегічних рішень.

Ключові слова: підрядні будівельні організації, внутрішні капіталовкладення, будівельний ринок, реалізаційне середовище підрядних будівельних організацій, оцінка ефективності, інвестиційнно-будівельні проекти, портфель будівельних замовлень, сукупний ризик,