ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ
ім. В. П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ
ХОШАНГ ХАН АХМЕДІ
УДК 617.753.2:617.713-08:615.847.8+615.36
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ НАБУТОЇ КОРОТКОЗОРОСТІ ІМПУЛЬСНИМ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИМ ПОЛЕМ В ПОЄДНАННІ З СОЛКОСЕРІЛОМ
14.01.18 – Очні хвороби
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
ОДЕСА-2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Солдатова Аліна Максимівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри очних хвороб
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Скринник Олександр Васильович, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України, провідний науковий співробітник лабораторії вивчення застосування ультразвуку і лазерів в офтальмології
доктор медичних наук, професор Кондратенко Юрій Миколайович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри очних хвороб
Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра очних хвороб, МОЗ України, м. Дніпропетровськ
Захист відбудеться "_14___" червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.
Автореферат розісланий " 14 " травня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук,
професор Пономарчук В. С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної офтальмології є короткозорість, яка займає значну питому вагу в патології органа зору. В Україні кількість хворих на міопію перевищує 10 млн. [Сергиенко Н. М., 1999]. Це захворювання призводить до обмеження у виборі спеціальності, а у деяких випадках – інвалідності з малих років [Ферфильфайн И. Л. с соавт., 1994].
У найближчому майбутньому не передбачається зниження розповсюдженості короткозорості у зв’язку із зростанням рівня освіти та інтелектуального потенціалу, які супроводжуються збільшенням навантаження на орган зору. В останні роки інвалідність із дитинства внаслідок короткозорості в Україні збільшилась у різних областях в 2-3 рази, її питома вага в структурі інвалідності хворих із уродженою та набутою в дитячому та юнацькому віці патологією очей складає 34-38% [Ферфильфайн И. Л. с соавт., 1997]. До 2005 року прогнозується значне, серед мешканців міста – більш ніж у 2 рази, сільських місцевостей – до 3,5 разів у порівнянні з 1977 роком, подальше підвищення інвалідності по зору внаслідок короткозорості [Повещенко Ю. Л., 1998]. Медико-соціальна значущість проблеми збільшується у зв’язку з тим, що короткозорість розвивається у дітей та осіб працездатного віку, тому боротьба з короткозорістю – важлива медико-соціальна задача, для рішення якої необхідно подальше вивчення патогенезу й розробка нових ефективних методів лікування.
Анатомічну основу прогресуючої короткозорості складає розтягнення фіброзної капсули ока, раніш за все – заднього відділу склери. Численними дослідженнями доведений факт значного розтягнення та деформації заднього відділу склери очей з прогресуючою короткозорістю високих ступенів [Ферфильфайн И. Л., 1982; Аветисов Э. С., 1999].
В останні роки з’явилися роботи, в яких показано, що у значної частини міопів розтягується передній відділ склеральної оболонки ока. Це становить причину слабкості акомодації й сприяє значному прогресуванню короткозорості [Кондратенко Ю. Н., 1990; Риков С. О., 1993].
Дані відносно змін рогової оболонки ока при прогресуючій короткозорості надзвичайно суперечливі. Друкман О. Б. [1978], Дашевський О. І. [1983] та інші вважають її оптичні параметри при міопії незмінними й рівними таким самим при еметропії.
Однак є роботи, в яких повідомляється про зміни рогової оболонки при короткозорості, що свідчать про її розтягнення: збільшення діаметра [Сергиенко Н. М., Рыков С. А., 1988; Риков С. О., 1993], зменшення товщини [Вязовский И. А., 1964; Плыгунова Н. Л., 1986; Солодкий Н. З., 1993; Венгер Г. Е., Епишева С. Н., 1998; Єпішева С. М., 1999], посилення чи послаблення рефракції [Лапочкин В. И., 1998].
Разом із тим у літературі відсутні дані відносно динаміки змін рогівки при прогресуванні короткозорості, не вивчені особливості клінічного перебігу міопії у залежності від стану анатомо-оптичних параметрів рогівки. Вивчення цих питань розширить уявлення про патогенез короткозорості й може бути підставою для розробки нових методів її лікування. Враховуючи на сучасні гіпотези патогенезу короткозорості, в яких виділяються в якості головних ланок зорова робота на близькій відстані, послаблення міцності склери й підвищення внутрішньоочного тиску [Дашевский А. И., 1968; Сергиенко Н. М., Кондратенко Ю. Н., 1988; Аветисов Э. С., 1999], існуючі методи лікування спрямовані на покращення стану акомодаційного апарату [Волков В. В. с соавт., 1984; Быстрицкий В. И., 1991], гемодинаміки ока [Савицкая Н. Ф., Стишковская Н. Н., 1979], зниження внутрішньоочного тиску [Кондратенко Ю. Н., 1990; Лапочкин В. И., 1998], укріплення склери [Snyder A. A., Thomson F. B., 1972; Пивоваров Н. Н. с соавт., 1976; Аветисов Э. С., Тарутта Е. П., 1981; Беляев В. С., 1984; Пучковская Н. А. с соавт., 1984; Свирин А. В., Антипова О. А., 1984; Curtin B. J., 1985; Curtin B. J., Whitmore W. G., 1987; Бушуева Н. Н., 1994]. Про засоби лікування, які спрямовані на поліпшення стану рогівки при короткозорості, не повідомляється.
В останні роки велике розповсюдження набули рефракційні операції на рогівці при короткозорості [Федоров С. Н., 1984; Balian J. V., Raphtis E. M., 1995; Buratto L., Brint S., 1995; Knortz M. C., 1995, 1998], при цьому товщина, чутливість, рефракція рогівки є найважливішими параметрами у до-, інтра- та післяопераційному періодах, тобто є показниками ефекту операції. Зміни анатомо-оптичних параметрів рогівки можуть обмежити можливості рефракційної хірургії.
Проведений аналіз даних літератури вказує на актуальність вивчення особливостей рогової оболонки ока при короткозорості для розробки нових методів її лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом держбюджетної науково-дослідної роботи (№ держ. реєстрації 0100U006464) "Розробка нових методів діагностики та лікування запальних захворювань очей, післяопераційних запальних реакцій", яка виконується на кафедрі очних хвороб Одеського державного медичного університету, рівень участі дисертанта у виконаній роботі – виконавець.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – підвищення ефективності лікування набутої короткозорості шляхом розробки нового способу лікування – застосування імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом – на основі вивчення біометричних показників рогівки.
Відповідно з поставленою метою дослідження були визначені такі задачі:
1. Вивчити біометричні показники рогівки в різних анатомо-топографічних зонах у залежності від ступеня короткозорості й визначити взаємозв’язок одержаних даних з анатомо-оптичними показниками ока, станом ригідності зовнішньої оболонки ока та чутливості рогівки.
2. Вивчити особливості клінічного перебігу міопії (стан акомодаційного апарату ока, очного дна) при різній товщині рогівки.
3. На основі одержаних даних розробити новий спосіб лікування набутої короткозорості.
4. Вивчити ефективність лікування набутої міопії шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом.
Об’єкт дослідження: хворі на набуту короткозорість.
Предмет дослідження: ефективність застосування при лікуванні хворих на набуту короткозорість імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом.
Методи дослідження: візометрія, біомікроскопія з вимірюванням горизонтального діаметра рогівки, офтальмоскопія, ультразвукова біометрія ока та кератопахіметрія, скіаскопія, рефрактометрія, дослідження електричної чутливості й лабільності за фосфеном, заломлюючої сили рогівки, резервів абсолютної та відносної акомодації, чутливості рогівки, ригідності зовнішньої оболонки ока.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі вперше проведених комплексних досліджень біометричних показників рогівки у взаємозв’язку з чутливістю її, ригідністю зовнішньої оболонки ока, а також з анатомо-оптичними показниками ока в динаміці розвитку набутої короткозорості встановлено, що однією з патогенетичних ланок цього захворювання є розтягнення рогової оболонки, яке висловлюється у зменшенні її товщини й збільшенні діаметра поперечного перерізу.
Вперше встановлено, що зменшення товщини рогівки є об’єктивним критерієм прогресування короткозорості й прогнозування периферичних хоріоретинодистрофій.
Вперше показано, що поєднане застосування імпульсного електромагнітного поля і солкосерілу при прогресуючій набутій короткозорості призводить до підвищення чутливості, нормалізації товщини рогівки, підвищення ригідності зовнішньої оболонки ока, стабілізації короткозорості і більш ефективне, ніж окреме застосування імпульсного електромагнітного поля і солкосерілу.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений і впроваджений у клінічну практику новий спосіб лікування хворих на прогресуючу короткозорість шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля у поєднанні із солкосерілом (патент України №39753А "Спосіб лікування короткозорості"), який дозволяє підвищити ефективність лікування у терміни спостереження 6 місяців до 95,6%, 2 роки – до 78,7%.
Запропонована доступна й інформативна методика визначення чутливості рогівки за допомогою нейлонових хірургічних швів 6/0, 7/0 та 8/0, які вчиняють тиск на рогівку 1,0 г/мм2, 0,5 г/мм2 і 0,2 г/мм2, що значно спростило методику виготовлення алгезіметрів та їх стерилізацію.
Вперше встановлені особливості клінічного перебігу короткозорості при різній товщині рогівки: при зменшенні товщини рогівки, особливо її периферичних відділів, спостерігається збільшення частоти дистрофічних змін сітківки, у найбільшому ступені – периферичної хоріоретинальної дистрофії.
Обґрунтовано включення кератопахіметрії у комплекс обов’язкових методів обстеження хворих на короткозорість для вироблення раціональної тактики лікування.
Результати досліджень, які включають новий спосіб лікування прогресуючої міопії шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом, впроваджені в клінічну практику Одеського лікувально-діагностичного центру мікрохірургії ока, а також у курс очних хвороб Одеського й Луганського державних медичних університетів.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по проблемі, самостійно виконані клінічні дослідження 136 хворих на короткозорість на базі Одеського лікувально-діагностичного центру мікрохірургії ока, здійснені статистична обробка отриманих даних та їх аналіз, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки.
Приймав участь у розробці нового способу лікування прогресуючої короткозорості шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля у поєднанні із солкосерілом сумісно з науковим керівником Солдатовою А. М., самостійно провів клінічну апробацію запропонованого способу.
Модифікував сумісно з науковим керівником спосіб визначення чутливості рогівки, здійснив його клінічну апробацію.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були докладені і обговорені на ХІІ міжнародному офтальмологічному симпозіумі "Одеса-Генуя" (Чернівці, 2001); ювілейній науковій конференції, що присвячена 80-річчю професора В. В. Волкова "Офтальмология на рубеже веков" (Санкт-Петербург, 2001); VII міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини" (Одеса, 2001); регіональній науково-практичній конференції "Медична реабілітація й фізіотерапія хворих із патологією нервової та серцево-судинної систем у санаторно-курортних умовах" (Одеса, 2001); конференції молодих учених Одеського державного медичного університету (Одеса, 2000); засіданні Одеського обласного товариства офтальмологів (2000); засіданнях кафедри очних хвороб ОДМУ; засіданні університетської проблемної комісії ОДМУ "Хірургія" (2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 4 – в матеріалах і тезах доповідей наукових конференцій і симпозіумів, 1 – у збірнику наукових статей, 1 – патент України на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація побудована за стандартним принципом, написана російською мовою, викладена на 136 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, 4 розділів із необхідними узагальненнями, підсумків, висновків та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 7 рисунками і 39 таблицями, що займають 24 окремі сторінки. Список використаних літературних джерел містить 257 назв і розміщується на 25 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Проведені клінічні спостереження 136 хворих (272 ока) на набуту прогресуючу короткозорість віком від 8 до 17 років, із них у 62 хворих (124 ока, 45,6%) була міопія слабкого, у 49 (98 очей, 36,0%) – середнього, у 25 (50 очей, 18,4%) – високого ступеня. Контрольну групу складали 38 здорових осіб (76 очей) з еметропією віком від 8 до 17 років, а для вивчення ефективності запропонованого способу лікування використовували дані 38 еметропів (76 очей) того ж віку із спазмом акомодації й акомодативною астенопією.
62 хворим на міопію призначали інстіляції очного геля солкосеріла 4 рази на день протягом 2 тижнів, через місяць – курс магнітотерапії імпульсним електромагнітним полем (ІЕМП) частотою 50 Гц, індукцією 6 мТл, 10 сеансів по 4-5 хвилин на кожне око за допомогою магнітотерапевтичного апарату для лікування очних хвороб, розробленого в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова. Ці хворі складали І та ІІ групи порівняння. Через півроку після зазначеного лікування цим хворим був проведений курс лікування із застосуванням імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом (ІЕМП-форез солкосерілу). Ця методика лікування була застосована ще 74 хворим на прогресуючу короткозорість. Усі 136 хворих, які одержували ІЕМП-форез солкосерілу, складали основну, ІІІ групу.
Результати вивчення анатомо-оптичних та функціональних показників очей міопів, яке проведено перед лікуванням, показали таке (табл.1). Довжина передньо-задньої осі ока в контрольній групі еметропів рівнялася (23,11±0,02) мм, при міопії слабкого ступеня – (24,20±0,02) мм, середнього ступеня – (25,12±0,04) мм, високого ступеня – (26,15±0,04) мм. Анатомо-оптичні параметри рогової оболонки також змінювались з прогресуванням короткозорості: її горизонтальний діаметр складав відповідно (10,56±0,01) мм, (10,63±0,02) мм, (10,90±0,003) мм, (11,51±0,02) мм, а товщина рогівки в центрі – (0,561±0,001) мм, (0,555±0,002) мм, (0,542±0,003) мм, (0,521±0,007) мм, в парацентральній зоні – (0,582±0,002) мм, (0,571±0,04) мм, (0,552±0,004) мм, (0,532±0,006) мм, по периферії – (0,782±0,002) мм, (0,763±0,003) мм, (0,742±0,005) мм і (0,718±0,008) мм (різниця між усіма групами статистично вірогідна).
Таблиця 1
Анатомо-оптичні показники ока при міопії різного ступеню (Мm)
Показники | Еметропія
(контроль) | Ступінь міопії
слабкий | середній | високий
n=76 | n=124 | n=98 | n=50
Довжина передньо-задньої осі ока (мм) | 23,110,02 | 24,200,02 * | 25,120,04 * | 26,150,04 *
Горизонтальний діаметр рогівки (мм) | 10,560,01 | 10,630,02 * | 10,900,03 * | 11,510,01 *
Товщина рогівки в центрі (мм) | 0,5610,001 | 0,5550,002 * | 0,5420,003 * | 0,5210,007 *
Товщина рогівки по периферії (мм) | 0,7820,002 | 0,7630,003 * | 0,7420,005 * | 0,7180,008 *
Товщина кришталика (мм) | 3,610,03 | 3,530,01 * | 3,380,01 * | 3,250,02 *
Глибина передньої камери (мм) | 3,520,01 | 3,460,01 * | 3,610,03 * | 3,870,05 *
Рефракція ока
(дптр) | - 1,950,14 * | - 4,490,17 * | - 7.960,21 *
Заломна сила рогівки (дптр) | 42,500,05 | 42,280,18 | 42,250,19 | 42,910,15 *
Примітка. * - вірогідні різниці з контролем і з іншими групами міопів (р<0,05)
Для вивчення особливостей клінічного перебігу прогресуючої короткозорості при різній товщині рогівки хворі були поділені на 4 підгрупи: а) із нормальною товщиною рогівки; б) із зменшенням товщини рогівки в центрі; в) із зменшенням товщини рогівки по периферії; г) із зменшенням товщини всіх відділів рогівки. Під зменшенням товщини рогівки в центрі розуміли товщину її менше 0,540 мм, по периферії – менше 0,740 мм, тому що в контрольній групі такі показники мали місце лише в 2,6% випадків.
Розподіл хворих у залежності від товщини рогівки представлений у таблиці 2.
Наведені дані свідчать про те, що при міопії стоншення рогівки по периферії спостерігається частіше, ніж у центрі, й частота цієї ознаки зростає з прогресуванням міопії, а при міопії високого ступеня найчастіше стоншуються усі відділи рогівки.
Проведений парний кореляційний аналіз одержаних анатомо-оптичних даних дозволив виявити ряд закономірностей (таблиця 3).
Таблиця 2
Розподіл хворих на міопію в залежності від товщини рогівки та ступеня захворювання
Товщина
рогівки | Еметропія
(контроль)
n=76/100 | Міопія
слабкого
ступеня
n=124/100 | середнього
ступеня
n=98/100 | високого
ступеня
n=50/100 | всього
n=272/100
Нормальна | 72/94,8 | 87/70,2 | 30/30,6 | 6/12,0 | 123/45,2
Зменшена в центрі | 2/2,6 | 6/4,8 | 10/10,2 | 8/16,0 | 24/8,8
Зменшена по периферії | 2/2,6 | 25/20,2 | 38/38,8 | 16/32,0 | 79/29,1
Зменшена у всіх відділах | - | 6/4,8 | 20/20,4 | 20/40,0 | 46/16,9
Примітка. В чисельнику – абсолютна кількість очей, у знаменнику - %.
Таблиця 3
Кореляційний зв’язок між анатомо-оптичними показниками очей і товщиною рогівки в центрі та по периферії при короткозорості (r±m)
Показники | Товщина рогівки в центрі | Товщина рогівки по периферії | Р
Довжина передньо-задньої осі ока | -0,51±0,03 * | -0,59±0,02 * | <0,05
Горизонтальний діаметр рогівки | -0,52±0,04 * | -0,83±0,02 * | <0,001
Товщина кришталика | 0,38±0,04 * | 0,54±0,05 * | <0,05
Глибина передньої камери | -0,54±0,02 * | -0,13±0,03 * | <0,001
Заломлююча сила рогівки | -0,78±0,04 * | -0,17±0,03 * | <0,001
Клінічна рефракція ока | -0,33±0,05 * | -0,51±0,06 * | <0,05
Примітка. * - вірогідність кореляції.
Між товщиною рогівки в центрі та величиною її горизонтального діаметра встановлений зворотний значний зв’язок, а між товщиною рогівки по периферії й тим же показником зв’язок був зворотний сильний.
Мав місце також значний прямий зв’язок між товщиною рогівки по периферії й товщиною кришталика, що пояснює значне, в 1,5-2 рази, в залежності від стадії міопії, зниження резервів абсолютної та відносної акомодації на очах із зменшенням товщини рогівки по периферії.
Встановлено також сильний зворотний зв’язок між заломлюючою силою рогівки й товщиною її у центрі, а рефракція ока мала помірний зворотний зв’язок із товщиною рогівки в центрі та значний зворотний зв’язок із товщиною рогівки по периферії.
Частота змін очного дна збільшувалася з прогресуванням короткозорості і складала при міопії слабкого ступеня в макулярній зоні – 7,3%, по периферії – 12,9%, при міопії середнього ступеня відповідно – 30,6% і 60,2%, високого ступеня – 72% і 84%. Наявність цих змін відрізнялася при різній товщині рогівки.
При слабкому ступені міопії у хворих з нормальною товщиною рогівки встановлені зміни по периферії сітківки лише на 2 очах (2,3%) у вигляді гіперпігментації. При стоншенні периферії рогівки на 20% очей мали місце зміни в макулярній області у вигляді крапчастості, відсутності макулярних рефлексів й на 24% очей – периферична вітреохоріоретинальна дистрофія (ПВХРД), в тому числі на 16% очей – мікрокістозна дистрофія, на 8% очей – гіперпігментація. Стоншення всіх відділів рогівки супроводжувалося розвитком більш тяжких форм ПВХРД – хоріоретинальної атрофії (33,3% очей) й решітчастої дистрофії (33,3%), а на 33,3% очей була мікрокістозна дистрофія. В центральній частині сітківки на 66,6% очей відмічена крапчастість й відсутність макулярних рефлексів.
При середньому ступені міопії на 86,6% очей з нормальною товщиною рогівки змін на очному дні не було, в 13,4% були вищевказані зміни в макулярній зоні, а по периферії – мікрокістозна дистрофія й гіперпігментація. При стоншенні рогівки в центрі на 20% очей мала місце крапчастість макули та периферична мікрокістозна дистрофія. При стоншенні периферії рогівки зміни в макулярній зоні були на 31,5% очей, а периферичні відділи сітківки страждали у 86,8% хворих, в тому числі на 37,4% очей мала місце мікрокістозна дистрофія, на 20,0% - гіперпігментація, на 10,5% - хоріоретинальна атрофія, на 5,3% - ретіношизіс, на 5,3% - решітчаста дистрофія, на 8,3% очей – сполучена патологія.
При міопії високого ступеня нормальна товщина рогівки була лише на 6 очах з 50 (12%), причому на 4 з них відмічена крапчастість макулярної зони, відсутність макулярних рефлексів, на 2 – гіперпігментація по периферії. При стоншенні рогівки в центрі у 50% випадків зміни макулярної зони поєднувалися з мікрокістозною дистрофією й гіперпігментацією по периферії. На очах із зменшенням товщини рогівки по периферії без змін макулярної зони було лише 37,5% очей, а ПВХРД мала місце на всіх очах. При зменшенні товщини всіх відділів рогівки 100% хворих мали зміни як у центрі, так і по периферії очного дна, причому у 30% поєднувалися різні форми дистрофії сітківки. Сумуючи вищесказане, можна відмітити, що серед усіх обстежених хворих на міопію частота змін центрального відділу сітківки складала 27,6%, при цьому серед хворих із нормальною товщиною рогівки вони зустрічалися у 4,8%, із зменшенням товщини рогівки в центрі – у 25%, по периферії – у 34%, у всіх відділах – у 78%, а частота ПВХРД відповідно складала 43,0%, 6,5%, 33,3%, 91,2%, 100%.
При прогресуванні короткозорості спостерігалося зниження коефіцієнта ригідності за Фріденвальдом: якщо на еметропічних очах він складав 0,0197±0,0004, то при міопії слабкого ступеня – 0,0154±0,0004, середнього ступеня – 0,0131±0,0003, високого ступеня – 0,0087±0,0006. Встановлено прямий помірний зв’язок між коефіцієнтом ригідності та товщиною рогівки в центрі (r = 0,56). сильний зв’язок між цим же показником та товщиною рогівки по периферії (r = 0,71) та дуже сильний, близький до функціонального (r = 0,94) – із величиною еластопідйому при еластотонометрії за В. П. Філатовим – С. Ф. Кальфа.
Дослідження чутливості рогівки показало її зниження з прогресуванням міопії. Встановлено, що при кожному ступені міопії зниження чутливості рогівки найбільш виявлялося в разі зменшення товщини будь-якого відділу рогівки, в найбільшій мірі – при стоншенні її периферії чи всіх відділів.
Результати проведених досліджень свідчать про те, що при короткозорості більше, ніж у половини хворих відбувається розтягнення й зменшення товщини рогової оболонки ока, порушується її чутливість, яка є показником трофіки. У зв’язку з цим нами розроблений новий спосіб лікування прогресуючої короткозорості, який спрямований на покращення метаболізму рогівки ті її структури, шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля по технології О.В. Скринника (1983) в поєднанні з солкосерілом, який нормалізує процеси метаболізму, стимулює синтез АТФ, сприяє синтезу колагену, міграції й проліферації кератобластів строми рогівки [Jochle W., Hamm D., 1986].
В таблиці 4 наведені дані порівняльного аналізу ефективності ІЕМП-форезу солкосеріла та окремого застосування цих факторів – ІЕМП і солкосеріла – очного геля – при лікуванні прогресуючої короткозорості.
Після застосування солкосеріла в чистому вигляді відмічене лише підвищення чутливості рогівки при всіх ступенях міопії, тоді як її товщина, ригідність, а також гострота зору й акомодація суттєво не змінилися після лікування.
Після застосування ІЕМП відмічено покращення гостроти зору без корекції у всіх хворих: при слабкому ступені міопії – на 0,05-0,1 (у середньому, на 0,07±0,01), при середньому ступені – на 0,04-0,07 (у середньому, на 0,05±0,01), при високому ступені – на 0,03-0,05 (у середньому, на 0,04±0,01). Гострота зору з корекцією також підвищилась відповідно на 0,08±0,01; 0,07±0,01 і 0,05±0,01.
В результаті застосування ІЕМП підвищилися резерви як абсолютної, так і відносної акомодації: при слабкому ступені міопії на (0,9±0,1) дптр і (1,0±0,1) дптр, при середньому – на (1,0±0,1) дптр і (0,9±0,1) дптр, при високому ступені – на (0,5±0,1) дптр і (0,5±0,1) дптр.
Таблиця 4
Підвищення функціональних та біометричних показників ока після різних методів лікування хворих на короткозорість
Показник | Вид лікування
очний гель
солкосеріла | ІЕМП | ІЕМП-форез
солкосеріла
Короткозорість слабкого ступеня
n = 44 | n = 44 | n = 124
Гострота зору з корекцією | 0,0 | 0,08±0,01* | 0,15±0,01**
Резерв абсолютної акомодації (дптр) | 0,1±0,1 | 0,9±0,1* | 1,7±0,2**
Товщина рогівки в центрі (мм) | 0,002±0,002 | 0,002±0,002 | 0,007±0,001**
Товщина рогівки по периферії (мм) | 0,004±0,001 | 0,007±0,001* | 0,023±0,003**
Коефіцієнт ригідності | 0,0003±0,0001 | 0,0013±0,0001* | 0,0037±0,0004**
Чутливість рогівки (кількість сприйнятих торкань) | 0,6±0,1 | 0,8±0,1 | 2,1±0,1**
Короткозорість середнього ступеня
n = 40 | n = 40 | n = 98
Гострота зору з корекцією | 0,0 | 0,07±0,01* | 0,13±0,01**
Резерв абсолютної акомодації (дптр) | 0,1±0,1 | 1,0±0,1 | 1,6±0,1
Товщина рогівки в центрі (мм) | 0,003±0,001 | 0,007±0,001* | 0,018±0,002**
Товщина рогівки по периферії (мм) | 0,004±0,001 | 0,008±0,001* | 0,040±0,003**
Коефіцієнт ригідності | 0,0003±0,0001 | 0,0011±0,0002* | 0,0057±0,0004**
Чутливість рогівки (кількість сприйнятих торкань) | 1,3±0,1 | 1,4±0,1 | 2,6±0,1**
Короткозорість високого ступеня
n = 40 | n = 40 | n = 50
Гострота зору з корекцією | 0,0 | 0,05±0,01* | 0,07±0,01
Резерв абсолютної акомодації (дптр) | 0,0 | 0,5±0,1* | 1,4±0,1**
Товщина рогівки в центрі (мм) | 0,007±0,001 | 0,015±0,002* | 0,028±0,003**
Товщина рогівки по периферії (мм) | 0,004±0,001 | 0,021±0,002* | 0,056±0,004**
Коефіцієнт ригідності | 0,0007±0,0004 | 0,0041±0,0003* | 0,0079±0,0003**
Чутливість рогівки (кількість сприйнятих торкань) | 1,5±0,1 | 1,5±0,1 | 2,8±0,1**
Примітки: * - вірогідність різниць між І та ІІ групами;
** - вірогідність різниць між ІІ та ІІІ групами (р<0,05)
Відмічено також покращення чутливості рогівки: при силі тиску на рогівку 0,2 г/мм2 кількість сприйнятих торкань збільшилася відповідно на 0,8±0,1; 1,4±0,1 і 1,5±0,1.
Товщина рогівки в центрі і по периферії, а також її ригідність (коефіцієнт Фріденвальда й еластопідйом) вірогідно збільшилися тільки при високому ступені міопії, відповідно на (0,015±0,0002) мм; (0,021±0,002) мм; 0,0041±0,0003 і (1,2±0,2) мм рт. ст. При міопії слабкого й середнього ступеня ці показники мали тенденцію до збільшення, однак, статистично не вірогідну.
Після курсу ІЕМП-форезу солкосерілу значно підвищилася гострота зору без корекції (при слабкому ступені міопії на 0,15±0,02, при середньому – на 0,08±0,01, при високому – на 0,06±0,01) і з корекцією (відповідно, на 0,15±0,01; 0,13±0,01 і 0,07±0,01), а також резерви абсолютної та відносної акомодації (в дптр, на 1,7±0,2; 1,6±0,1; 1,4±0,1 та на 1,6±0,2; 1,8±0,1; 1,4±0,1).
Суттєво поліпшився стан рогової оболонки. Товщина її збільшилася при слабкому ступені міопії на (0,007±0,001) мм, при середньому – на (0,018±0,002) мм, при високому – на (0,028±0,003) мм, а по периферії відповідно на (0,023±0,003) мм, на (0,040±0,003) мм і на (0,056±0,004) мм, і при міопії слабкого та середнього ступеня стала такою ж, як в контрольній групі еметропів. Суттєво змінилися також показники ригідності ока. Коефіцієнт Фріденвальда та еластопідйом при міопії слабкого та середнього ступеня підвищилися до нормальних величин, на (0,0037±0,0004) і на (0,0057±0,0004) та на (1,3±0,2) мм і (2,0±0,1) мм відповідно, а при міопії високого ступеня також значно збільшились: на (0,0079±0,0003) і на (2,8±0,2) мм.
Чутливість рогівки після ІЕМП-форезу солкосерілу збільшилася: при силі тиску на рогівку 0,2 г/мм2 при міопії слабкого ступеня – на 2,1±0,1, середнього ступеня – 2,6±0,1; високого ступеня – 2,8±0,1 числа сприйнятих торкань, і при міопії слабкого й середнього ступеня стала такою ж, як у контрольній групі.
У віддалені строки спостереження лікувальний ефект після ІЕМП-форезу солкосерілу зберігався у 70 хворих (53%) протягом 6 місяців, у 62 (47%) – 5 місяців, у зв’язку з чим рекомендується повторювати курси лікування кожні 5-6 місяців, тобто 2 рази на рік. Стабілізація короткозорості відмічена при терміні спостереження 6 місяців – у 95,6%, 2 роки – 78,7% хворих.
Результати проведених досліджень свідчать про те, що новий спосіб лікування прогресуючої набутої короткозорості шляхом ІЕМП-форезу солкосеріла вчиняє позитивний вплив на стан рогової оболонки ока, підвищує її чутливість, нормалізує товщину. Крім того, значно збільшується гострота зору, суттєво зростають резерви абсолютної та відносної акомодації.
Одержані результати досліджень допомагають глибше зрозуміти складний механізм розвитку міопії, сприяють науково обґрунтованому підходові до проблеми лікування міопії й можуть знайти широке застосування в практичній офтальмології.
ВИСНОВКИ
1. Короткозорість у структурі інвалідності дитячого і юнацького віку по зору складає в Україні 34-38%. Головною патогенетичною ланкою набутої міопії є розтягнення склери, роль змін рогівки в генезі цього захворювання недостатньо вивчена, тому визначення біометричних особливостей рогівки при прогресуючій набутій короткозорості з подальшою розробкою способу її лікування є актуальним питанням сучасної офтальмології.
2. Встановлено, що у 54,8% хворих на набуту короткозорість має місце зменшення товщини рогівки, найчастіше у її периферичних відділах, яке прогресує з розвитком захворювання і зустрічається при міопії слабкого ступеня – в 29,8%, середнього – в 69,4%, високого ступеня – в 86%.
3. Встановлено, що у хворих на набуту короткозорість зменшення товщини рогівки поєднується із збільшенням її горизонтального діаметра й довжини передньо-задньої осі ока, що свідчить про розтягнення рогової оболонки ока, з прогресуванням захворювання. Зменшення товщини рогівки супроводжується зниженням її чутливості від 19% до 57% в залежності від ступеня захворювання й зменшенням ригідності зовнішньої оболонки ока.
4. Дистрофічні зміни жовтої плями мали місце у міопів із нормальною товщиною рогівки – в 4,8%, при зменшенні товщини рогівки в центрі – в 25%, по периферії – в 34%, у всіх відділах рогівки – в 78%, а частота периферичної хоріоретинальної дистрофії відповідно була рівна 6,5%, 33,3%, 91,2%, 100,0%. Міопи із зменшенням товщини рогівки становлять групу ризику у відношенні розвитку дистрофії сітківки.
5. Встановлено, що у хворих на набуту короткозорість при зменшенні товщини рогівки по периферії в 1,5-2 рази, в залежності від ступеня захворювання, менше резерви абсолютної та відносної акомодації, ніж при нормальній товщині рогівки.
6. Зменшення товщини рогівки є одним з об’єктивних критеріїв прогресування короткозорості, що передбачає включення кератопахіметрії у комплекс обов’язкових досліджень хворих на це захворювання для визначення раціональної тактики лікування.
7. Лікувальна ефективність імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом, яка полягає у стабілізації набутої короткозорості, при терміні спостереження 6 місяців становить 95,6%, 2 роки – 78,7%.
8. Запропонований новий спосіб лікування набутої короткозорості шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля в поєднанні із солкосерілом сприяє нормалізації товщини рогівки, покращує її чутливість, ригідність зовнішньої оболонки ока, гостроту зору, стан акомодаційного апарату ока й більш ефективний, ніж імпульсне електромагнітне поле у чистому вигляді.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Хошанг Хан Ахмеди, Солдатова А. М. Чувствительность и толщина роговицы при прогрессирующей миопии // Офтальмол. журн. – 2001 г. – № 6. – С. 42-45.
2. Хошанг Хан Ахмеди. Ригідність зовнішньої оболонки ока при короткозорості // Одеський медичний журнал. – 2001. - № 3. – С. 86-88.
3. Солдатова А. М., Хошанг Хан Ахмеди. Анатомо-оптические параметры роговицы при прогрессирующей близорукости // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2001. – Вип. 2 (34). – С. 217-223.
4. Хошанг Хан Ахмеди, Солдатова А. М. Новый способ лечения прогрессирующей близорукости и его эффективность // Офтальмол. журн. – 2001. – № 2. – С. 50-53.
5. Патент України А 61N2/04 №39753А. Спосіб лікування прогресуючої короткозорості / Солдатова А. М., Хошанг Хан Ахмеди. Заявл. 02.02.2001; Опубл. 15.06.2001 // Промислова власність. - Офіційний бюл. №5. - С. 1.47.
6. Хошанг Хан Ахмеди. Товщина рогівки при короткозорості // Тези доп. ювілейної підсумкової наукової конференції студентів і молодих учених “100 років Одеському державному медичному університету”, 20-21 квітня 2000р. – Одеса, 2000. – С. 165-166.
7. Венгер Г. Е., Солдатова А. М., Венгер Л. В., Епишева С. Н., Хошанг Хан Ахмеди. Комплексное лечение спазмов аккомодации и его эффективность // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: VII Міжнародна науково-практична конференція, 21-23 червня 2001 р. – Одеса, 2001. – С. 160-161.
8. Хошанг Хан Ахмеди, Солдатова А. М. Эффективность магнитофореза солкосерила при прогрессирующей близорукости // Медична реабілітація та фізіотерапія хворих із патологією нервової та серцево-судинної систем у санаторно-курортних умовах: Матеріали регіональної науково-практичної конференції, 3-4 липня 2001 р. – Одеса, 2001.– С. 150-151.
9. Венгер Г. Е., Солдатова А. М., Епишева С. Н., Венгер Л. В., Хошанг Хан Ахмеди. Технология лечения приобретенной близорукости в Одесском центре микрохирургии глаза // Офтальмология на рубеже веков: Юбилейная научная конференция, посвященная 80-летию проф. В. В. Волкова, 25-26 июня 2001 г. – Санкт-Петербург, 2001. – С. 24.
10. Хошанг Хан Ахмеди. Взаимосвязь между толщиной роговицы и ригидностью наружной оболочки глаза при миопии // Тези доповідей ХІІ міжнародного Одеса-Генуя офтальмологічного симпозіуму “Хірургічне та медикаментозне відновлення зору”, 29 червня-1 липня 2001 р. – Чернівці, Україна, 2001. – С. 192-193.
АНОТАЦІЯ
Хошанг Хан Ахмеді. Ефективність лікування набутої короткозорості імпульсним електромагнітним полем в поєднанні з солкосерілом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – очні хвороби. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова, АМН України, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування набутої короткозорості шляхом розробки нового способу лікування – імпульсного електромагнітного поля в поєднанні з солкосерілом – на основі вивчення біометричних показників рогівки. При обстеженні хворих на набуту короткозорість встановлено, що у 54,8% із них має місце зменшення товщини рогівки: у 8,8% - в центрі, у 29,1% - по периферії, у 16,9% - у всіх відділах. Товщина рогівки, її чутливість, ригідність зовнішньої оболонки ока зменшуються, а горизонтальний діаметр рогівки збільшується з прогресуванням міопії. У хворих із зменшенням товщини рогівки, особливо по периферії, нижче її чутливість та ригідність зовнішньої оболонки ока, вище частота дистрофічних уражень сітківки, менші резерви абсолютної та відносної акомодації, ніж при нормальній товщині рогівки. Запропоновано новий спосіб лікування прогресуючої набутої короткозорості шляхом застосування імпульсного електромагнітного поля в поєднанні з солкосерілом. Лікувальна ефективність запропонованого способу лікування при терміні спостереження 6 місяців складає 95,6%, 2 роки – 78,7%. В результаті проведеного лікування спостерігалась стабілізація міопії, нормалізація товщини рогівки, покращення її чутливості, ригідності зовнішньої оболонки ока, гостроти зору, стану акомодаційного апарату ока.
Ключові слова: набута короткозорість, рогівка, імпульсне електромагнітне поле, солкосеріл.
АННОТАЦИЯ
Хошанг Хан Ахмеди. Эффективность лечения приобретенной близорукости импульсным электромагнитным полем в сочетании с солкосерилом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – глазные болезни. – Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова, АМН Украины, Одесса, 2002.
Диссертация посвящена повышению эффективности лечения приобретенной близорукости путем разработки нового способа лечения – импульсного электромагнитного поля в сочетании с солкосерилом – на основе изучения биометрических показателей роговицы.
При обследовании больных с приобретенной близорукостью установлено, что у 54,8% из них имеет место уменьшение толщины роговицы по сравнению с контрольной группой эмметропов: у 8,8% - в центре, у 29,1% - по периферии, у 16,9% - во всех отделах. При миопии слабой степени уменьшение толщины того или иного отдела роговицы встречалось в 29,8%, при средней степени – в 69,4%, высокой степени – в 88%. При прогрессировании миопии имело место не только уменьшение толщины роговицы, но и увеличение ее горизонтального диаметра, снижение ее чувствительности, ригидности наружной оболочки глаза, что свидетельствует о растяжении роговицы. Установлено наличие обратной связи между толщиной роговицы в центре и величиной ее горизонтального диаметра (r = -0,52), длиной передне-задней оси глаза (r = -0,51), толщиной хрусталика (r = -0,38), преломляющей силой роговицы (r = -0,78), клинической рефракцией (r = -0,33), и прямой связи с толщиной хрусталика (r = 0,38). Между толщиной роговицы по периферии и теми же показателями коэффициенты корреляции соответственно равны: -0,83; -0,59; -0,17; -0,51; -0,54
Установлены особенности клинического течения близорукости у больных с уменьшением толщины роговицы, заключающиеся в увеличении частоты дистрофических поражений сетчатки. Дистрофические изменения желтого пятна имели место у миопов с нормальной толщиной роговицы – в 4,8%, при уменьшении толщины роговицы в центре – в 25%, по периферии – в 34%, во всех отделах роговицы – в 78%, а частота периферической хориоретинальной дистрофии соответственно была равна 6,5%, 33,3%, 91,2%, 100,0%. У больных с уменьшением толщины роговицы, особенно по периферии, значительно ниже ее чувствительность, ригидность наружной оболочки глаза, меньше резервы абсолютной и относительной аккомодации, чем при нормальной толщине роговицы.
Предложен новый способ лечения прогрессирующей приобретенной близорукости путем использования импульсного электромагнитного поля в сочетании с солкосерилом. Глазной гель солкосерила закапывают в конъюнктивальный мешок. Индуктор магнитного поля устанавливают на сомкнутые веки без воздушного зазора. Используют импульсное электромагнитное поле частотой 50 Гц, уровнем 6 мТл. Продолжительность воздействия 8-10 мин., на курс лечения 10-12 сеансов. Лечебная эффективность предложенного способа лечения, заключающаяся в стабилизации приобретенной близорукости, при сроках наблюдения 6 месяцев составляет 95,6%, 2 года – 78,7%. В результате проведенного лечения наблюдается нормализация толщины роговицы, улучшение ее чувствительности, ригидности наружной оболочки глаза, остроты зрения, состояния аккомодационного аппарата глаза. Способ более эффективен, чем импульсное электромагнитное поле в чистом виде.
Ключевые слова: приобретенная близорукость, роговица, импульсное электромагнитное поле, солкосерил.
ANNOTATION
Houshang Khan Ahmadi. - An Effectiveness of Acquired Myopia Treatment By Impulse Electromagnetic Field In Combination With Solkoseril. - Manuscript.
Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18
