ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЗЕЛЕНСЬКА ЛЮБОВ ІВАНІВНА

УДК 371.64/.69+911(077)

Теоретичні та методичні основи створення

і впровадження засобів навчання географії

(регіональний компонент)

13.00.02 – теорія та методика навчання (з галузі географії)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізичної та економічної географії

Дніп-ро-петровського державного

їунівер-си-тета Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: доктор географічних наук,

професор,член-корес-пондент АПН України

Шищенко Петро Григорович,

Київський національний універ-ситет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри географії України

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

Професор Сиротенко Анатолій Йосипович,

головний науковий співробітник

Інституту проблем виховання АПН України;

доктор педагогічних наук, професор

Левицький Іван Юрійович,

завідувач кафедри фізичної географії

і карто-графії Харківського національного

уні-вер-си-тету ім. В.Н. Каразіна;

доктор педагогічних наук, професор,

академік АПН України

Ільченко Віра Романівна,

завідувач лабораторії інтеграції змісту

шкільної освіти Інституту педагогіки

АПН України (м. Полтава)

Провідна установа: Криворізький державний педагогічний

університет, кафедра педагогіки і методики трудового

і професійного навчання і кафедри

економічної і соціальної географії.

Захист відбудеться “_5_” ___квітня__ 2000 р. о _14_ годині на за-сіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.16 у Київському національному

універ-ситеті імені Тараса Шевченка

(01017, м.Київ, вул. Володи-мир-ська, 60, ауд.314).

З дисертацією можна ознайомитись у библіотеці Київського національного

універси-тету імені Тараса Шевченка

(01017, м.Київ, вул. Володи-мир-ська, 58, кімн.10).

Автореферат розiслано “_3_”____березня___ 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Корнєв М.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена суспільною орієнтацією на гли-бо--кі та якісні зміни в усіх сферах життєдіяльності. У першу чергу вони відчутні у пра--гненні до корінної перебудови освіти, спрямованої на виховання освіченої, ви-со-коморальної, гармонійної людини. Значне місце в цьому процесі відводиться географії, освітня зміс-товність якої поєд-нує навчальні і виховні фактори, продукує формот-ворчі явища активної життє-вої позиції, особливо щодо надзви-чайно важ-ливої проблеми ХХ століття – при--родокористування. Останнім часом поміт-ною є тенденція до регіоналізації географіч-ної освіти. Цей процес просте-жується через фактори:–

гуманізації та екологізації географії і формування політичної, екологічної, географічної культури, виховання почуття патріотизму;–

комплексного сприйняття й адекватної оцінки природно-техногенних лан-д--шафтів регіону як частин цілісного простору; необхідності об’єктивної оцінки його структурних компонентів;–

достатнього рівня екологічної грамотності для з’ясування найрізно-ма-ніт-ніших життєвих ситуацій.

Ці та інші аспекти регіональної географічної освіти вже стали об’єктом пиль---ної уваги науковців, як вітчизняних, так і зарубіжних. Прикладом тому є Між--на-род-ний науково-практичний семінар “Сучасний стан і перспективи вив-чення географії рід-ного краю в школах” (Харків, 1994), на якому обгово-рю-ва-лись питання ре-гіо-нальної географії; одна із секцій Міжнародної науково-практичної кон-ференції “Гео--графічна освіта на порозі ХХI століття” (Москва, 1996, 1998 рр.) пра-цює в контексті теми “Регіональний компонент в системі шкільної гео-графіч-ної освіти”. Крім того, існують програми фундаментальних географічних до-слід-жень під наз-вою “Моделі регіональної організації навколишнього сере-довища” та інші, до ви-конання яких залучені провідні географічні цент-ри країн СНД.

Певні набутки у сфері регіональної географічної освіти водночас актуа-лізу-вали надзвичайно важливу проблему: формування системи засобів навчання. Як ві--до-мо, залишки “радянської географічної культури”, домінуючим принципом якої був “про--ле-тар-ський інтернаціоналізм”, функціонують і сьогодні як розрізнені струк-турні ком-по-ненти, не спроможні задовольнити сучасних вимог освіти. Це спри-чинило си-туацію в регіональній географічній освіті, для якої, на нашу дум-ку, характерними є:–

обмежене врахування регіональних географічних особливостей;–

недостатнє впровадження геоінформаційних технологій у навчальний процес;–

обмежене використання результатів фундаментальних географічних дос-лід-жень та недостатня їх адаптація до рівня сприйняття охоплених навчанням;–

диспропорція між кількістю наукових розробок в галузі регіональної географії і змістом засобів навчання;–

відсутність найбільш суттєвих чинників комплексу засобів навчання регіональної географічної освіти, а саме: комп’ютерних навчальних систем, елек-тронних атласів, демонстраційних наочних посібників, стін-них освітніх карт для се-редньої школи, тематичних карт регіонального рівня для вищої школи (на-п-рик-лад, топонімічних, економічних, що від-бивають сучасні соціально–економічні реа-лії), методичних посібників для вчителів та ін.

У зв’язку з вищеозначеним очевидною є необхідність формування нових теоре-тичних та методичних засад регіональної географічної освіти, роз-робки від-по-від----ної їм системи засобів навчання, їх апробації і впровадження в освітній процес.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять психолого-пе-да-гогічні концепції та досягнення в галузі теорії і мето-дики навчання взагалі та окре--мо в галузі методики навчання з географії, зокрема праці І.Барінової, А.Да-ри-н--ського, А.Григорьєва, Л.Занкова, В.Коринської, В.Корнеєва, І.Лер-не-ра, В.Мак------са--ковсь-кого, І.Матрусова, В.Оніщука, М.Скат-кі-на, А.Сиротенка, О.Савчен-ко, П.Ши--------щен-ка та ін. Значний інтерес для дослідження становили праці вчених, що безпосередньо займались вивченням проблем вербальних засобів навчання, а саме шкільних підручників, зокре-ма роботи Ю.Бабанського, В.Бей-лін-сона, В.Бес-паль-ка, І.Ду-ши-ної, Д.Зуєва та ін., створення та впровадження карто-гра--фіч-них засобів навчання, які обгрунтовані в працях О.Берлянта, Я.Жу-пансь-ко-го, Ф.Зу-зука, І.Левиць-ко--го, А.Руденка, В.Шевченка та ін. Вивченню психолого-педаго-гічних проблем комп’ютеризації освіти, тео-ре-тич-ним та практичним питанням впровадження комп’ютерів до нав-чаль-ного про-цесу присвячені дослідження О.Довгялло, Є.Маш-биця, Н.Тализіної, О.Савельєва, Г.Клеймана та ін. Багато вчених працю-ють над вдосконаленням навчального процесу, підви-щенням якості знань, умінь і навичок. В Україні це С.Гончарен-ко, В.Ільченко, І.Під-ласий та ін., в СНД – Ю.Баришева, В.Голов, А.Пан-чешнікова, С.Шаповаленко. Методологічними засадами у дос-лідженні з психо-ло-го-педагогічних проблем фор-му-вання регіо-нальних географічних уявлень є праці провідних фахівців в галузі навчання і розвитку особистості А.Алексюка, П.Гальперіна, Г.Кос-тюка, О. Ле-он-тьє--ва, Г. Сагач та ін.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами. Дослідження вико-ну-ва-лись за тема-тичним планом, затвердженим Міністерством освіти України від 28.03.94 та Вченою радою Дніпропетровського держуніверситету (наказ № 32 від 01.02.94 ).

Об’єктом дослідження є діяльність по створенню і впровадженню системи засобів навчання в галузі регіональної географії.

Предметом дослідження є процес, сутність, провідні тенденції освіти у сфе-рі регіональної географії, що базуються на нових засобах навчання, створених на осно-ві сучасних досягнень у географії (ГІС-технологій, комп’ютерних навчальних систем, програмних засобів тощо) з урахуванням традиційних і нетрадиційних джерел інформації в галузі регіональної географії** Поняття “регіональний” у дисертаційному дослідженні тлумачиться традиційно (від лат. regionalis – місцевий, обласний).. Термін “регіон” належить до по-нять, які завдяки багатоплановості свого функціонування визначають сутність різно-манітних наукових концепцій і поглядів. Межі його функціонування дуже поши-рені. Регіон є водночас географічною, політичною, етнографічною, історич-ною категорією.

Районом дослідження обрано Дніпропетровську область – один з найбіль-ших регіонів України зі значним природно-ресурсним потенціалом. При цьому вва--жаємо за доцільне у даній дисертації поповнити поняття “регіон” динамічним компонентом, оскільки Дніпропетровська область розглядається нами не тільки в ме-жах сучасних кордонів. Історико-географічний підхід свідчить, що територія області значно змінювалась і в окремі періоди збільшувалась до роз-мірів, що при-рів-нюються до площі сучасних економічних районів України (напри-клад, у від-по--від-ності просторово-часовому картографічному зрізу 1784 року тери-торія Но-воро-сійської губернії перевищувала за площею сучасну область у 2,3 ра-зи). Дніпро-петровська область відзначається природною складністю території, високим ступе-нем антропо-ген-ного на-ван-та-ження на природні геосистеми. Вибір території дослід-ження обумовлений ще й тим, що автор дисер-та-ційного дослідження понад 20 ро-ків працює в даному регіоні у сфері геогра-фічних дос-лід-жень і географічної осві-ти, що стало під-грунтям для вирішення зав-дань теоретичного та методичного спрямування.

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та методичних засад ство---рення і впровадження засобів навчання регіональної географії як системи та об-грунтування їх до рівня концепції, підпорядкованої ідеї просторового геогра-фіч-но-го образу регіону. Просторовий географічний образ регіону це провідна ідея, реалі-за-ція якої забезпечить нерозривний зв’язок, цілісність, інтеграцію регіональної географії.

Концепція дослідження полягає в послідовному, систем-ному, ефективному формуванні об’єктивного географічного образу території при вивченні регіональ-ної географії, що досягається шля-хом розробки, створення і впровадження системи засобів навчання, де взаємодіють її складові – вербальні, картографічні, комп’ютерні, натуральні засоби навчання.

Основними завданнями теоретичного та методичного спрямування є такі:

формування процесу освіти в галузі регіональної географії через ство-рен-ня об’єктивного географічного образу території, який традиційно перед-бачає адек-ватне відображення навколишньої дійсності;

обгрунтування необхідності переведення результатів наукових дос-лід-жень в галузі регіо-нальної географії у сферу освітньої дисципліни відпо-відно до дер--жавного стандарту базової географічної освіти та її регіо-нального компонента;

обгрунтування цільового педагогічного призначення основних функцій но--віт-ніх технологій і засобів навчання географії на регіональному рівні, поєд-нан-ня їх з традиційними засобами навчання та визначення їх місця в існуючій кла-си--фі-кації засобів навчання;

розробка нових технологій і форм навчання, що поєдують засоби подачі інформації і контролю знань у вигляді комп’ютерних навчальних систем і фільмів з традиційними технологіями і формами з метою стимулювання позитивних мо-ти-вів щодо навчання регіональної гео-графії;

залучення до процесу створення нових засобів навчання регіональної гео-графії історичних нашарувань географічної інформації, так званої часової коорди-нати: старовинних карт, матеріалів земської статистики, результатів геогра-фічних досліджень минулого та ін.;

конструювання технології навчання регіональної географії та впровад-ження ії до навчального процесу, що перед-бачає такі етапи:

діагностику вихідного географічного образу території шля-хом тесту-вання за спеціально розробленим стимульним матеріалом і методикою “Пам’ять на географічні і картографічні образи”;

впровадження комплексу засобів навчального регіонального змісту (тра-диційних, вербальних, картографічних, комп’ютерних навчальних систем, орі-єн-то-ваних на інтерактивну діяльність учнів, з паралельним вирішенням част-кових, але актуальних завдань, як то: розробка електронних карт, їх зміс-ту, умовних зна-ків, методів показу динаміки географічних явищ і про-цесів та ін.;

поглиблення змісту регіональних географічних засобів навчання ра-ціо--нально-логічним (науковим) і емоційно-образним компонентами;

створення апарату організації засвоєння регіональних географічних знань (робочих зошитів із завданнями, тестів різного рів-ня складності та різних типів як способів стимулювання відповідних дій;

діагностика і оцінка якостей сформованого географічного образу тери-торії;

розробка та проведення педагогічного експерименту щодо впровадження в навчальний процес нових засобів навчання географії;

створення навчально-методичного комплексу: підручник–робочий зо-шит –атлас “Сонячні стежини рідного краю (Гео-гра-фія Дніпропетровської області)”;

стимулювання чинників навчання і виховання, що продукують станов-лення регіональної свідомості (“чуття місця”) крізь призму маргінальної комплі-ментарності.

У відповідності з об’єктом, предметом та метою дослідження була висунута наукова гіпотеза, яка полягає в доведенні того, що система засобів навчання регіо-нальної географії, спрямована на створення просторового географічного образу регіону, буде ефективною за умови:–

оновлення процесу регіональной географічної освіти на підставі теоре-тичних і методичних засад та технологічних дій у галузі створення системи за-собів навчання, що забезпечує формування об’єктивного географічного образу тери-торії при запровадженні реальних інноваційних технологій; –

ефективності процесу оновлення регіональної географічної освіти при запро-вадженні системи вербальних, картографічних, комп’ютерних навчальних систем, орі-єн-то-ваних на інтерактивну діяльність охоплених навчанням; –

відбір, організація складових системи засобів нав-чання і приведення їх змісту у відповідність з тенденціями та закономірностями функціонування та роз-витку регіональної географії;–

забезпечення послідовності, логічності у викладенні навчаль-ного мате-ріа-лу, компактного поєднання різноманітних методів і форм його організації із про-цесом контролю знань з підтримкою ГІС-технологій і комп’ютерних засобів.

Методологічна основа дослідження грунтується на засадах наукового пізнан-ня, діалектичному характері взаємодії, взаємовпливу світових і регіональних уяв-лень у суспільній географії; гуманізації та екологізації освіти; ряді концептуаль-них положень філософської, психологічної та педагогічної наук; теорії особис-тос-ті, з урахуванням тенденцій її розвитку.

Виконання поставлених завдань дослідження здійснювалося шляхом вико-рис-тан-ня таких методів.

Теоретичні: історико-логічний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем дослідження з метою виявлення стану проб-леми і виз-на-чення шляхів її вирішення; моделювання педагогічних процесів, ана-ліз нормативних документів з актуальних питань географічної освіти, праць з пси-хології, педагогіки, методики викладання географії українських та зарубіжних авторів, хронологічний, ретроспективний, системно-структурний та порівняльний аналіз змісту підручників, програм, навчальних посібників з географії, теоретич-не осмислення передового педагогічного досвіду.

Емпіричні: методи масового збору емпіричного матеріалу (спостереження за педагогічним процесом, вивчення практики роботи вчителів географії сучасної школи стосовно обраних для дослідження питань, бесіди, інтерв’ю, анкетування), педа-гогічний експеримент, статистичні методи обробки експериментальних даних.

Етапи дослідження (1988-2000 рр.). На першому пошуково-під-готовчому етапі (1988-1990 рр.) проведен теоретичний аналіз проб-лем суперечної ситуації в регі-о-наль-ній географії між пот-ребами в засобах навчання і їх відсутністю. Прове-дено аналіз лі-те--ра-тури і визначені вихідні теоретичні засади створення системи за-со-бів навчання. В результаті виконаної роботи на другому етапі (1991-1996 рр.) розроблені пропозиції щодо розробки і створення окремих складо-вих системи засобів навчан-ня. Визначені найбільш суттєві компо-нен-ти складових сис-те-ми. Виконані органі-за-цій-ні-методичні роботи із залученням нових нашарувань географічної інфор-мації. Розроб-ле-ні попе-редні програми педагогічних експери-ментів. На третьому етапі (1997-1998 рр.) про-ведено педагогічний експеримент з перевірки ефективності існуючих засобів навчання. Проведено корегу-вання і уточнення технології форму-вання гео-гра-фічної інформації і її включення до засобів навчання. На четвертому етапі (1998-2000 рр.) узагальнені та проана-лізовані резуль-тати впровадження засобів нав-чан-ня до регіональної географічної освіти різного рівня. Розглянуті питання по-дальшої розробки і впровадження нових складових системи засобів нав-чання регіональної географіх.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у:

науковому обгрунтуванні комп’ютерної нав-чальної системи (КНС) з мовою програмування Microsoft BASIC Compiler V.6.0, що відповідає курсу фі-зи-ч-ної географії України для вищої школи, яка виконувалася вперше і являє собою інфор-ма-ційну модель педаго-гічної системи;

розробці моделі різнорівневих систем засобів навчання регіо-нальної гео-графії та обгрунтуванні змісту засобів навчання за рів-нями освіти та формою відображення природного середовища;

теоретичному обгрунтуванні науково-методичних принципів як основних засад для створення системи засобів навчання в га-лузі регіональної гео-графії на основі нових ГІС-тех-но-логій, комп’ютер-них навчальних систем і таке ін.

Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає у:

розробці технологій навчання шляхом перетворення ком-п’ю-тер-ної освіт-ньої системи в педагогічну (поєднання процесів нав-чання, контролю знань і вихо-вання) з урахуванням методич-них, дидактичних і психологічних дося-г-нень сучас-ної науки;

обгрунтованні необхідністі залучення історичних нашарувань географічної інформації до розробки і створення регіо-наль-них засобів навчання;

визначенні педагогічних умов і основних компонентів проце-су формування об’єк-тивного географічного образу території як адек-ватного відображення навко-лишньої дійсності, що перед-бачає забезпечення гармонійного поєднання глобаль-ного і регіо-нального світобачення.

Практичне значення роботи і реалізація результатів дослідження. Посіб-ник “Фізична географія України” (нау-ковий ке-рів-ник авторського колективу і співавтор Л.І. Зеленська), ство-рений на основі КНС – єдиний в Україні, що прой-шов експертизу у Нау-ково-методичній раді з географії Міністерства освіти Украї-ни і якому був при-своє-ний гриф Міністерства освіти України. Окремі розді-ли під-руч-ника демонструвались на міжнародних, республі-канських, регіональних нау-ко-вих конференціях.

Основною галуззю використання КНС “Географія України” є географічна ос-віта, хоча методичний апарат, принципи побу-дови структурних елементів КНС, дидактичні основи комп’ютерного підручника можуть бути використані також і при розробці анало-гічних систем в історії, біо-ло-гії, екології та інших галузях знань не тільки в Україні, а також для освітніх і про-світніх організацій укра-їн--ської діас-пори.

Територія Дніпропетровської області відтворена в стінних кар-тах шкіль-ного рівня як необхідному елементі єдиної системи за-собів навчання регіонального статусу (держбюджетна тема 10-69-97, номер держреєстрації 9197V000679), зат-верджена наказом ДДУ № 690 від 20.12.95, науковий керівник Л.І. Зеленська). Тематика карт розроблена у відповідності з програмою курсів “Географія України: регіональні компоненти програми”, “Географія рідного краю”. Система тема-тич-них карт всебічно відображає специфіку природи, склад населення, особливості гос-подарства області і складається з 10 основних карт масштабом 1:500 000 і 60 до-даткових – масштабом 1:1 000 000. Створенню карт передувала робота по фор-му-ванню бази вихідної інформації, розробка темати-ки кожної з основних і додат-кових карт, узгодження макетів і змісту карт з провідними методистами області.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної ро-боти та її результати доповідались на більше ніж 50 наукових зібраннях різного рангу з публікацією доповідей, матеріалів та тез, а саме: на міжнародних конфе-ренціях (Берлін, 1995; Дніпропетровськ, 1995, 1996, 1997, 1998; Донецьк, 1996, 1997; Київ, 1996, 1997, 1998; Китай, 1996; Москва, 1996, Москва–Голіцино, 1996; Світязь, 1998; Томськ, 1995; Харків, 1996, 1998,1999); на з’їздах Українського географічного товариства (Сімферополь, 1985; Одеса, 1990; Київ, 1995); на рес-публіканських, регіональних наукових, науково-практичних, науково-методич-них конференціях (Дніпропетровськ, 1991, 1992, 1993, 1997; Київ, 1994; Львів, 1991, 1994; Луцьк, 1992, 1993; Перм, 1985; Рівне, 1992; Тернопіль, 1993; Харків, 1993, 1994, 1995; Чернівці, 1991). На окремих конференціях доповідались результати досліджень без публі-кацій основних положень, як то: на Всеукраїнській науково-практичній кон-фе-ренції з топоніміки “Створення національного інформаційного банку геогра-фіч-них назв” (Київ, 1995); на Міжнародній конференції “Географічні інфор-ма-цій-ні систе-ми у XXI столітті” (Італія, 1998) та ін.

Дисертація обговорювалась на засіданні міжкафедрального семінару, в яко-му прийняли участь співробітникі кафедр фізичної та економічної географії, гео-екології, загальної геології, педагогіки і психології та інші вчені Дніпропет-ровського державного університету.

Вірогідність результатів роботи та її основних наукових висновків забез-пе-чу-ється теоретико-методологічною обгрунтованістю вихідних положень дисертації, застосуванням різноманітних взаємодоповнюючих методів дослідження, адекват-них його об’єкту, логіці дослідження, меті й завданням; цілеспрямованим вив-ченням наукової, методичної та іншої літератури, використанням досягнень у педа-гогіці, психології та методиці викладання географії, критичним оглядом сві-тового досвіду використання сучасних інформаційних технологій у навчанні, грун-товним аналізом одержаних експериментальних даних, зіставленням резуль-татів дослідження з масовою педагогічною практикою та практичною педаго-гіч-ною діяльністю на геолого-географічному факультеті Дніпропетровського держуні-вер-ситету, позитивними результатами педагогічного експерименту.

Публікації. Основні положення, висновки та рекомендації, сформульовані у дослідженні знайшли своє відображення в опублікованих роботах. За темою ди-сер-тації опубліковано: 1 монографію; 2 атласи, в яких автор є керівником редак-ційного колективу і співавтором більшості карт; один під--ручник і робочий зошит з друкованою основою для середньої школи (одно-особовий); три навчальних посіб-ники (ди-сертант – член редколегії і автор окремих розділів); один навчальний по-сібник (одноособовий); 35 статей, з них 15 одноособових; 50 тез, з них 30 одноосо-бових. Комп’ютерному підручнику для середньої школи “Фізична географія України” (дисертант є керівником автор-ського колективу) присвоєний гриф Мініс-терства освіти України (знаходиться у друці).

Дисертант був безпосереднім учасником написання наукових звітів з п’яти дер-ж--бюджетних та госпдоговірних тем (у двох з них – у статусі наукового керів-ника, в інших – відповідального виконавця).

Особистий внесок автора в роботу. Дисертаційне дослідження є резуль-татом більш ніж двадцятилітніх досліджень (1976–1998), здійснених ав-то-ром у межах Придні-п-ров’я у сфері палеогеографії, геоморфології, карто-укладання, в галузі методики ви--кладання географії у вищій школі. Значний внесок зроблено у розробку засобів навчання географії (під-ру-ч--ники, навчальні і методичні посіб-ники, атласи, карти, словники, комп’ютерна нав-чаль-на система вузівського і шкіль-ного рівнів, серія демонстраційних карт і т.ін.)

Науково-методична робота здійснювалась в межах сумісної діяльності в творчих наукових об’єднаннях. Особистий внесок автора наявний також в науко-вому узагальненні досвіду роботи по створенню засобів навчання регіональної гео-графії, а саме:–

наукове керівництво по ство-рен-ню “Екологічного атласу Дніпропетро-в-сь-кої області” (проект підтриманий Міжнародним фон-дом “Відродження” (Сороса); безпосередня участь у розробці 25 карт (спів-автор);–

наукове керівництво по створенню медико-географічного атласу Дніпро-пет--ров-ської області “Екологія людини” (проект підтриманий Міжнародним фон-дом “Від-родження” (Сороса); відповідальне виконання (співавтор наявних у атласі карт);–

наукове керівництво темою “Розробка та впровадження автоматизованої навчальної системи з курсу “Географія України” для географічних спеціальностей вищої школи” (1994–1996 рр.);–

наукове керівництво темою “Розробка серії стінних навчальних карт Дні-про-петровської області для середньої школи” (1997–1998 рр.).

Крім того, дисертант є:–

автором навчального посібника і робочого зошита для 5-го класу “Сонячні стежини рідного краю (“Географія Дніпропетровської області”);–

співавтором серії карт для шкільно-краєзнавчого атласу Дніпропет-ров-сь-кої області (6 найменувань);–

членом редколегії і автором окремих розділів навчальних посібників з гео-графії (1 – одноособовий, 3 – у співавторстві);–

співавтором наукового звіту та геоморфологічної карти Дніп-ро-пет-ров-сь-кої області масштабом 1:500 000; –

відповідальним виконавцем і співавтором серії карт екологічної тематики, під-готовлених на замовлення органів державної адміністрації Дніпропетровська та Дніпро-дзержинська (1992–1994 рр.), інституту Гіпроград (Київ), НВП “Екосис-тема” та ін.

Загалом, дисертант – учасник створення понад 300 карт (з них видано дру-ком більше 100 карт); рукописні (фондові) складають 20 найменувань, елек-тронні карти – понад 200. Перелік карт та їх класифікація наводяться в дисертації.

Автором розроблені географічні та психолого-педагогічні тести, мета яких - оцінка знань з регіональної географії.

На захист виносяться такі положення:

Концепція формування просторового географічного образу теріторії на регіо-наль-ному рівні.

Технологія розробки і створення системи комп’ютерних, картографічних та вер-бальних засобів навчання з регіональної географії як інтеграції змістових, техно-логічних та пізнавально-операційних компонентів.

Змістові модулі системи засобів навчання з регіональної географії, що роз-роб-ля-ють-ся з акцентацією на розкриття регіональних географічних особливостей.

Експериментальне підтвердження ефективності застосування інно-ва-цій-них тех-нологій створення і впровадження комп’ютерних засобів навчання (комп’ю-тер-них навчальних систем, орі-єн-то-ваних на інтерактивну діяльність охоплених навчанням, електронних карт і атласів та ін.) у сукупності з традиційними засо-бами навчання.

Процес оновлення й оптимизації регіональної географічної освіти, що передба-чає процес конструювання системи засобів навчання як цілісної науково-мето-дич-ної системи, спроможної реформувати концептуальні, змістово-структурні та організаційно-дидактичні основи викладання регіональної географії.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти роз-ділів, вис--новків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 365 сто---рінках машинописного тексту, включає 56 ілюстрацій (рисунки, графіки, схе-ми, картосхеми), 34 таблиці, 5 додатків. Список використаних джерел містить 265 най--менувань.

Основний зміст дисертації

У першому розділі дисертації “Засоби навчання географії: сучасний стан, нові підходи до їх створення та інформаційного забезпечення” підкреслюється, що система засобів навчання географії визначається змістом географічної освіти, яка передбачає цілісність, структурність, наочність, образність, системність та ін. Їх відкритий характер дозволяє додатково залучати нові компоненти, що сприяє поліпшенню ефективності і результативності засобів навчання, їх виховних якос-тей. На нашу думку, до таких компонентів системи належать комп’ютерні засоби нав-чання. Теоретичним підгрунтям застосування комп’ютерів у навчальному про-цесі є положення: базисом глобального процесу інформатизації суспільства є ін-фор-ма-ти-зація освіти, оскільки саме тут формуються культурні, фахові, соціальні, психо-логічні передумови інформатизації суспільства. Проведений аналіз психоло-го-педаго-гіч-ної, філософської, наукової, науково-методичної літератури із метою обгрунтуван-ня доцільності застосування сучас-них інформаційних технологій при навчанні (М.Віль-ямс, О.Довгялло, Є.Ма-ш---биць, К.Маклин, Г.Клейман, А.Савель-ев, Н.Тализіна та ін.).

Аналіз наукових джерел засвідчує недостатній рівень розробленості ком-п’ютерних навчальних систем з географічних дисциплін, які б охоплювали усі ро-з-діли (теми) комплексних курсів, бо домінуючими до цього часу були традиційні методи і засоби навчання, продукуючі можливості яких уже вичерпані. На часі – про-цес комп’ю-теризації у сфері географічної освіти, основним засобом якого є ЕОМ. Накопичений науковцями досвід роботи з різноманітними видами автома-ти-зо-ваних засобів навчання, фундаментальні положення психологічної теорії діяль-ності людини, а також певні багаторічні набутки дисертанта у розробці регіональ-них засобів навчання обумовили можливість систематизації комп’ю-тер-них (авто-матизованих) засобів навчання регіональної географії. Функціонування їх мож-ли-ве, на думку дисертанта, за умови дотримання відповідних принципів їх ство-рен-ня, а саме:–

акумульований і трансформований до рівня наукової дисципліни досвід у сфері регіональної географії;–

змістовний аналіз об’єктів засвоєння;–

обгрунтована система понять (на основі використання персональних ЕОМ), представлена мовою дій та операцій суб’єкта;–

контроль знань, здійснюваний за умов функціонування системи в інтерак-тивному режимі.

Комп’ютерна навчальна система охоплює всі традиційні геогра-фічні мате-рі-а-ли, подаючи їх наочно і зримо, як то: багатокольорові карти, графіки, діаг-ра-ми, схе-ми, таблиці та.ін. Це суттєва перевага комп’ютерної сис-теми у порівнянні з тра-диційними засобами навчання. Вироблена з урахуванням принципу плюра-лізму, з рівноцінною увагою до найрізноманітніших наукових позицій, така сис-тема забез-пе-чує можливість навчання з підвищеним рівнем вимог і водночас сприяє фор-му-ванню власної позиції щодо географічних подій.

Розроблена нами концепція комп’ютерних засобів навчання узгоджується з функціональною спрямованістю усієї запропонованої системи засобів навчання регіональної геогра-фії, а саме:-–

інформаційною, вираженою у структурованій формі (карти, графіки, ри-сун-ки, діаграми та ін.), а відтак і більш сприйнятною для аналізу об’єктів і явищ на конкретній території;–

трансформаційною, в результаті чого наукові досягненя регіональної гео-гра-фічної науки набувають статусу навчального предмету, процесу, що супро-вод-жується розробкою конкретних засобів навчання на основі дидактичних прин-ципів;–

систематизаційною, що забезпечує послідовність викладання матеріалу, орієнтацію охоплених навчанням на оволодіння засобами наукової систематизації;–

закріплюючою та самоконтролюючою, необ-хід-ною для забезпечення стій-кого засвоення матеріалу;–

самоосвітньою, пов’язаною з вихованням бажання та формування від-по-відних їм навиків, що спонукають до самостійного набуття знань про нав-колишній світ, стимулюють навчально-пізнавальні мотивації та потребу в знаннях;–

інтегруючою, що полягає у розробці засобів, спрямованих на відбір і забез-печення цілісності знань, набутих у процесі різноманітних видів діяльності, зокре-ма на основі залучення нових джерел інформації до регіональної геогра-фічної осві-ти (матеріали земської статистики, картографічні фонди музеїв, бібліотек та ін.).

У створенні системи засобів навчання регіональної географії (розробка кон-цепції, педа-гогічний експеримент, впровадження) дисертант орієнтувався на син-тез традиційних і нетрадиційних дидактичних принципів, як то: високий рівень науковості та зацікавленості; систематичність і послідовність; раціональна єдність виховання і всебічного розвитку особистості, яка набуває знання: її свідомість і творча акти-в-ність; наочність навчання і зв’язок його з практикою; забезпечення процесів індивідуалізіції навчання у повній відповідності з принципами колек-тивного характеру навчання; перехід від навчання до самоосвіти. Означений комп-лекс суттєво збагачує емоційний фон навчання.

Порівняльний аналіз засобів навчання передбачає осмислення наявних тради-ційних вербальних засобів навчання і комп’ютерних підруч-ників за єдиною мето-дикою, розробленою М.Тупальським, Я. Мікком (1977). Порівняльний аналіз здій-снений дисертантом відповідно до загальнодидактичних методик на основі бальної системи з допомогою експертів із складу викладачів, аспірантів, сту-дентів. Усього до експерименту було залучено понад 30 підручників і посібників рес-публі-кан-ського та обласного рівнів як об’єктів дослідження. Порівняльний аналіз вико-наний в історичному контексті становлення і розвитку змісту україн-ських і за-кор-донних шкільних підручників і підручників для вищої школи з географії. Охарактеризовані провідні тенденції створення українських націо-нальних під-руч-ників з географії для охоплених навчанням на різних історичних етапах; розкриті принципи відбору і структурування змісту підручників з гео-графії.

Порівняльний аналіз засвідчив, що комп’ю-терний підручник відмінний від інших видань не лише оформленням і дос-тупністю викладу, але й обсягом мате-ріалу, наявністю символів-орі-єнтирів, логіч-ністю вибудови і нетрадиційністю внут-ріш-нього оформлення. Крім того, він сприяє формуванню просторово-часових та кількісних уявлень і відповідає сучас-ному рівню наукових знань, вимогам до нав-чального видання, що збагачує змістов-ність традиційних засобів навчання регіо-нальної географії.

У другому розділі дисертації “Теорія та методологія створення системи за-со-бів навчання географічної освіти” підкреслюється, що процес формування сис-теми засобів навчання регіональної географії базується на наукових принципах від-бору репрезентативної інформації у від-по-відності з державним стандартом базової географічної освіти та її регіональним компонентом.

Теоретичні та мето-дологічні висновки у дисертації грунтуютья на досвіді створення систем нав-чання регіональної географії, складовими якої є:–

класичні (традиційні) картографічні засоби регіонального навчання, як то: шкільно-краєзнавчий атлас, серія стінних карт Дніпропетровської області та ін.;–

картографічні засоби навчання у традиційному та електронному варі-ан-тах, а саме: екологічний, медико-географічний, топонімічний атласи Дніпро-пет-ров-ської області, при створенні яких застосовувався геоінформаційний підхід (рис.1);–

вербальні засоби навчання регіональної географії: навчально-мето-дичний комплекс з географії рідного краю (5 клас) – підручник “Сонячні стежини рідного краю”, робочий зошит з друкованою основою, атлас “Мій рідний край”, комплекс вербальних засобів навчання для абітурієнта та ін. – поєднують наукову зміс-товність, відповід-ний рівень наочності, адекватні віковій психології особистості (рис.2);–

комп’ютерна навчальна система вузівського і шкільного рівнів “Фізична географія України”. Поєднуючи інформаційний і контролюючий рівні, вона орієн-тує на активізацію операційної діяльності охоплених навчанням. Система ком--п’ю-терних кадрів є структурно-логічною схе--мою, що наочно, компактно і об’ємно подає навчальну інформацію.

Водночас із розробкою комп’ютерних навчальних систем виконувались ок-ре-мі часткові, але актуальні географічні завдання, наприклад розробка елек-тронних карт (їх змістовність, умовні знаки), методів демонстрації динаміки геогра--фічних явищ і процесів; створення навчального комп’ютерного фільму з палеогеографії ре-гіо-ну і т. ін.

Дисертантом запропоновані також як засоби навчання природні географічні об’єк-ти регіону. У сфері науково-просвітницького туризму пропонується декілька те-ма-тичних напрямків: природознавчий (гео-логічний, мінералогічний, гідроло-гіч-ний, геоботанічний, екологічний туризм), історико-географічний, політех-нічний та ін.

Розглянемо компоненти комп’ютерної навчальної системи більш детально.

Комп’ютерна навчальна система. Ключова роль у змістовній частині ком-п’ю-терного підручника належить картам (28%), оскільки картографічні засоби у географії взагалі і у регіональній географії зокрема займають значне місце. Саме вони сприяють формуванню географічного образу території, а тому створення за-пропонованої у дисертації системи засобів навчання обумовлено концепцією ін-фор-маційно-картографічного забезпечення географічної освіти у найсучаснішому її варіанті – створенні електронних карт і комп’ютерних навчальних систем, що поєднують у собі функції підручників, карт, збірників завдань та словників до них. Розроблена комп’ютерна навчальна система вузівського і шкільного рівнів “Фізич-на географія України” є тематичним комплексом з 10 навчальних розділів, скла-довою яких є: текстова інформація, 200 карт (у шкільному варіанті – понад 140), 120 рисунків, блізько 200 графіків та діаграм, словник географічних назв (540 най-ме-нувань об’єктів), а також тести для контролю знань.

Традиційний та електронний варіанти екологічного атласу Дніпропетров-ської області є комплексним картографічним твором науково-довідкового змісту, першим регіональним виданням такого типу в Україні (вийшов у світ у 1995 р.). Його створення обумовлене як надзвичайною актуаль-ністю екологічної тематики у да-ному регіоні, так і назрілою необхідністю формування екологічної культури. Як-що на державному рівні у сфері еколого-карто-графічного картографування на-ко---пичено значний теоретичний мате-ріал і досвід щодо його впровадження (І.Ле-ви-ць---кий, А.Молочко, Г.Пархоменко, Л.Ру-денко та ін.), то на регіональному рівні існує до-сить невирішених проблем, як у розробці екологічно орієнтованих карт і атла-сів, так і в питаннях їх практичного створення.

Робота по створенню зазначеного атласу супроводжувалась одночасно вирі-шенням деяких науково-методичних питань, а саме:–

розробка структури атласу відповідно до особливостей екологічного стану у регіоні та найсуттєвіших потреб потенційних споживачів інформації;–

укладання основних структурно-логічних блоків, обгрунтування порядку розміщення карт, їх взаємозв’язок та взаємодоповненість;–

визначення тематики карт, їх змісту, типу, вибір об’єктів і показників кар-то-графування;–

обрання способів картографічного зображення, розробка сис-теми карто-гра-фічних умовних знаків і принципів оформлення атласу;–

випробування методики збирання та обробки джерел картографічної ін-фор-мації (статистичної, гідрометеорогічної та ін.).

Розробка структури і змісту екологічного атласу здійснювалась на основі сис-тем-ного підходу, що надавав можливість розглядати сучасний стан нав-ко-лишнього середовища, екологічні проблеми регіону як результат взаємодії еле-ментів сис-теми “суспільство-природа” і взаємообумовленості природних та антро-погенних чин--ників. Відповідно до цього в атласі виділено 5 тематичних блоків, що вмі-щують 35 карт, 20 з яких розроблені спеціально для цього видання, текст, а також довід-кові матеріали, схеми, діаграми.

Створення атласу стало можливим за умови застосування різнорівневих під-ходів картографування – регіонального та локального, що відображають еколо-гі-ч-ний стан області в цілому і окремих її територій з найбільш високим антро-по-генним навантаженням. Ступенем гостроти екологічної ситуації обумовлений рі-вень детальності характеристики території, кількість об’єктів картографування, набір показників та ін. Так, на регіональному рівні об’єктами картографування стали промислові вузли як джерела заб-руд-нення території, на локальному – окремі промислові та сільськогосподарські підприємства; ступінь забруднення по-віт-ряного басейну позначений на рівні адміністративних районів та житлових квар-талів.

Підгрунтям створеної електронної версії атласу є досягнення у сфері ком-п’ю--тер-ної техніки та геоінформатики. У роботі були використа-ні такі програмні за--со-би: ArcCAD, ArcView, EPPL–7, МАГ та сучасні редакційно-видавничі системи.

Традиційний і комп’ютерний варіанти медико-географічного атласу облас-ті логічно продовжує екологічний атлас, карти якого розглядаються як карти умов життєдіяльності населення. На відміну від традиційного варіанту атласу, який вміщує карти, складені на певні дати, комп’ютерний варіант містить карти анало-гічного змісту, але які постійно формуються відповідно до запиту. Різні за специ-фікою графічного втілення, традиційні та електронні атласи мають спільну ін-фор-ма--ційну основу, що передбачає можливість її поповнення і не лише сучас-ними ма-те---ріалами. А тому виправданим є залучення факсимільної карти медично-го обс-лу-го--вування Катеринославської губернії за матеріалами земської статистики 1859 ро---к-у, віднайденої у фондах Дніпропетровського історичного музею ім. Д.Яво-р---ницького.

Електронні карти атласу дозволяють віднайти на конкретні дати оперативну інформацію про просторову специфіку соматичних захворювань дитячого та доро-с-лого населення. Комп’ютерні карти супроводжуються графіками, рисунками, діа-грамами.

Традиційний і комп’ютерний макети топонімічного атласу області роз-роб-лялись на основі геоінформаційного підходу. Дисертантом обгрунтована струк-тура регіональної топонімічної інформації, створений макет топонімічного атласу, розроблена класифікація географічних назв області за принципами номі-нації не лише сучасного періоду, але й восьми попередніх історико-географічних етапів. Питання топонімії актуалізовані дисертантом і в інших регіональних засобах нав-чання. Так, стінна політико-адміністративна карта області містить певні ком--по-не-н-ти топонімічної карти, створеної за стратиграфічним принципом, згідно з яким назва кожного населеного пункту чи великого водотоку має форму топо-ні-міч--ного ряду, де у відповідній послідовності зафіксовані усі назви зазначеного об’є-к-та від пер-шої офіційної згадки про нього до сучасної назви з урахуванням усіх перей-менувань. Топопімічні дослідження здійснювалися, зважаючи на втрати ге---огра-фічної інформації назв, що зумовлено такими причинами, як, наприклад, за--то-п--лення островів та дніпровських порогів та ін.

Топонімія як сукупність географічних назв знаходиться у ситуації, зумов-ле-ній невідповідністю між якістю накопиченої інформації та можливостями тра-диційної форми її обробки і подання. Це і спонукало дисертанта до створення те-ма-ти-ч-ної бази даних (БД) з топонімії на основі ГІС-технологій.

Процес розробки топонімічної БД передбачав вибудову концептуальної мо-делі даних з неодмінним урахуванням рівнів (обласного, районного, басей-нового, міського), історичних відрізків, а також орієнтації джерел інформації на про-сто-рово-часові картографічні зрізи територій області. Розробка БД викорис-товується автором дисертації для створення різночасових та різномасштабних карт.

Залучення до географічних (просторових) часових (історичних) координат, на думку дисертанта, приносить плідні результати, особливо коли це стосується топонімічних розробок.

У третьому розділі дисертаційного дослідження “Технологія конструю-вання системи засобів навчання” автором пропонується система, що поєднує чинники функціональних структурних компонентів:

Усі структурні компоненти суто специфічні, розроблені з урахуванням віко-вих осибливостей. Так, апарат орієнтування є спеціальним засобом, за допо-мо-гою якого охоплені навчанням орієнтуються у змісті і структурі засобів навчання. Цей структурний компонент розроблений з метою раціоналізації зас-воєння тема-тичного змісту. Це важливо у методичному плані, оскільки допомагає формувати здат--ність до оцінки потоку інформації. Серед складових апарату орієн-тування – наз-ва (текст + сим-вол); сигнали-символи – умовні знаки та зображення; орієн-тую-ча передмова – пояснює структуру засобів навчання в цілому і структурних ком-понен-тів зокре-ма, допомагає орієнтуватися в ньому і, власне, має інструктивно-методич-ний ха-рак-тер; зміст (меню) із нарощенням обсягу щодо кожної теми як основний ком-понент у функціональній структурі апарату орієнтування; програмні обо-в’яз-ко-ві завдання ( що ж до комп’ютерних засобів навчання – програмні команди ком-п’ю-тера) – цей компонент апарату орієн-тування характерний як для традиційних вер-бальних, так і комп’ютерних засобів навчання. Так, у ком-п’ю-терній навчальній сис-темі “Фізична географія України” кожний кадр супро-воджується командами пе-ре-ходу: до попереднього кадру – РgUp, до нас-тупного – PgDn, ко-манда End здійснює вихід із системи і повернення до головного меню, до змісту (у тра-ди-ційному значенні); “дружні пропозиції” щодо вибору діяльності – структурний ком-понент апарату орієн-тування, що пропонує додат-кову, необов’язкову, факуль-тативну діяльність.

Апарат забезпечення інформацією створюється згідно з концепціею, яка по-ля-гає в послідовному, системному, цілеспрямованому й ефективному постачанні охопленим навчанням мате-ріа-лів від-повідно до тематичних комплексів, що скла-даються із текстових роз-ділів, карт, рисунків, графіків, діаграм, словників. У за-про-понованих комп’ютерних за-собах нав-чання, на відміну від традиційних під-ручників, текст і позатекстові компоненти (карти, рисунки, графіки і т.д.) урів-но--ва-жені. У розробці апарату забезпечення інформацією дисертант дотримувався прин--ципу, за яким кожний охоплений навчанням повинен одержати максимум із того обсягу знань, який він здатний засвоїти. Аналітичні оцінки засвід-чи-ли дос-тат-ній рівень насиченості географічною інформацією комп’ютерних засобів у порів-нянні з тра-ди-ційними підручниками. Наступний принцип – тра-ди-ційні під-руч-ники з регіональної географії з погляду забезпечення інформацією переслі-дують принаймі кілька цілей, в тому числі – засвоєння охопленими навчанням регіо-нальної частини природної та національно-культурної територіальної спад-щи-ни. Друга мета – навчити охоплених навчанням продуктивно просторово мислити, зва--жено діяти у складних екологічних ситуаціях і розвивати в них навички до-сліджування території; сформувати продуктивні способи (уміння, прийоми тощо) свідомого оперування знаннями з геграфії в традиційних і в нестандартних ситуа-ціях. Проголошені принципи базуються на досвіді досліджень дидактів та ме-то-дистів. Безпосередньо проблеми підручників знайшли відображення в ряді праць фахівців. Вивчались, зокрема, питання структури змісту підручника (В.Бей--лін-сон, В.Беспалько, Д.Зуєв, А.Сохор); суті, ролі та місця підручника у навчаль--ному про--цесі (Ю.Бабанський, М.Скаткін); створення дидактичної моделі навчального пред---мета та її реалізації в структурі і змісті підручника (В.Голов, В.Макса-ковсь-кий).

Апарат організації засвоєння знань покликаний раціонально направляти і сти-мулювати розумову діяльність, сприяти організації цього засвоєння. Органі-за-ційні форми і види контролю знань розроблялись дисертантом водночас і як сти-му-люючі засоби.

Головним елементом апарата організації (забезпечення) засвоєння знань є пи-тання різного рівня складності та форми, в тому числі географічні тести, що забезпечують різні форми контролю знань. Чинниками успішного функціону-ван-ня цієї системи є апарат орієнтування і словники, які водночас є і компонентом апа-рату забезпечення інформацією. Контролю знань, умінь і навичок присвячено чи-мало вагомих досліджень (А.Алексюк, Ю.Бабанський, В.Беспалько, П.Галь-пе-рін, Б.Есипов, Л.Занков, І.Лернер, М.Скаткін, Н.Тализіна та інші). Проте і на сьогодні проблема контролю знань ще недостатньо вивчена і теоретично обгрун-тована. Існує і тенденція до