НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ХМЕЛЯРЧУК

МАРІЯ ІГОРІВНА

УДК [331+36]-053(477.83)

ЗАЙНЯТІСТЬ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МОЛОДІ

Спеціальність: 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Злупко Степан Миколайович,

Львівський національний університет

ім.І.Франка, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Краснов Юрій Миколайович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України,

завідувач сектору проблем зайнятості населення

та ринку робочої сили

кандидат економічних наук, доцент

Заблоцький Богдан Федорович,

Львівська комерційна академія

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України

Захист дисертації відбудеться 11.04.2002 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька,4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька,4.

Автореферат розісланий 11.03.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Початок ХХІ століття ознаменований різким загостренням соціальних проблем молоді у різних країнах світу. У більшості з них молодь приблизно вдвічі частіше, ніж представники старших вікових категорій, опиняється в маргінальному становищі при виборі місця праці, непропорційно великою є її частка в когорті безробітних, найнижчими показниками характеризується рівень її доходів й стартові можливості отримання освіти та самоствердження. В умовах формування ринкового середовища вітчизняна молодь вимагає особливої соціальної підтримки та соціального захисту як така, що перебуває в стані формування і утвердження життєвих позицій, складає більше половини працездатного населення держави, має свої орієнтації, інтереси і потреби, болісно відчуває на собі тягар економічної кризи та недостатність державних асигнувань на соціальні потреби. Водночас молодь є майбутнє держави, а тому від забезпечення стартових умов її діяльності залежить подальший розвиток нинішнього суспільства, а також майбутніх поколінь. Цими обставинами пояснюється актуальність дослідження проблем зайнятості та соціального захисту молоді на сучасному етапі національного державотворення України.

Проблеми молоді неодноразово ставали в тій чи іншій мірі предметом вивчення багатьох вчених. Ще в древні часи такі грецькі філософи як Піфагор та Гіппократ займались визначеннями вікових меж молоді. В ХІХ столітті в Україні дослідницькі інтереси були націлені на способах поширення просвітницьких ідей серед молоді (Я.Головацький, І.Вагилевич, М.Шашкевич, Т.Шевченко, І.Франко), а в ХХ – на міждисцилінарних аспектах її формування, розвитку й реалізації потенціалу. Саме в такому ключі слід розглядати роботи вітчизняних та зарубіжних демографів (Ю.Корчак-Чепурковського, А.Рославського-Петровського, Б.Урланіса, С.Пирожкова), психологів (Ш.Бюлер, Т. Титаренка, С. Васильківа), соціологів (К.Мангейма, Г.Шельського, С.Іконнікової, О. Балакірєвої, В. Пічі, Н Черниш), антропологів (П.Парсонса, Дж.Колемана), економістів (Н.Зібера, І.Лукінова, П.Самюелсона, М.Бурда, Г.Манківа). Окрему стрінку у вітчизняних економічних дослідженнях ринку праці та зайнятості новітньої доби зробили С.Бандур, Д.Богиня, С.Вовканич, О. Вишняк, Є. Головаха, М.Головатий, М. Долішній, С.Злупко, В.Куценко, Ю.Краснов, Е.Лібанова, І.Лукінов, С. Макеєв, М.Пітюлич, В.Піча, C.Писаренко, У.Садова, Л.Семів, Н.Тітова, О.Хомра, М. Чурилов, М.Шаленко, О.Яременко та інші.

Водночас, питання трудової мотивації молоді, компонентів та факторів, що детермінують її зайнятість, змісту та структури соціального захисту молоді вивчені недостатньо. Щодо механізмів формування та реалізації регіональної молодіжної політики в сфері сприяння зайнятості та соціального захисту, то це в даній роботі робиться вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема планової теми “Теоретичні засади регіональної політики (номер держреєстрації 0197U00112078)”. Дисертант брала також участь у розробці Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2002 рік (№ 5/18 –4357/2 –11 від 2.11.2001 р.) та проекту Програми зайнятості населення Львівської області на 2002 рік (№ 5/18 –4358/2 –11 від 2.11.2001 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних, методологічних та методичних підходів до вивчення проблем зайнятості і соціального захисту молоді в умовах ринкових трансформацій і формування національної економіки та формуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності молодіжної політики з врахуванням регіональних особливостей її реалізації. Для досягнення мети дисертантом поставлені й розв'язані такі завдання:

·

· обгрунтувати зміст, основні напрямки та механізми ефективного функціонування системи соціального захисту молоді;

· провести дослідження регіональних особливостей трудового потенціалу молоді, визначити регіональні фактори його реалізації і зайнятості,

· проаналізувати регіональні особливості розвитку молодіжного ринку праці, виявити причини молодіжного безробіття;

·

· визначити роль підприємництва в зайнятості та соціальному захисті молоді;

· розробити організаційно-економічну структуру регіональної молодіжної політики в сфері зайнятості та соціального захисту;

· розробити фінансовий механізм забезпечення реалізації регіональної молодіжної політики;

· з'ясувати роль освіти та впровадженні освітніх технологій у забезпеченні зайнятості та соціального захисту молоді;

· обгрунтувати потребу врахування екогомологічної компоненти зайнятості та соціального захисту молоді у формуванні й реалізації молодіжної політики.

Предмет і об'єкт дисертаційного дослідження. Предметом дослідження є зайнятість і соціальний захист молоді в умовах формування ринкової економіки і напрями їх регулювання з врахуванням регіональних особливостей прояву її трудового потенціалу, розвитку системи зайнятості, регіонального ринку праці, безробіття та системи соціального захисту. Об'єктом дисертаційного дослідження є категорія населення Львівської області у віці від 14 до 28 років.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є класичні положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем соціалізації молоді, зайнятості та ринку праці. Використовуються концепція трудового потенціалу, теорія людських потреб і людського капіталу, а також теоретичні здобутки щодо ролі молоді в процесі економічного зростання та соціальних перетворень. Методологічною основою дослідження є концептуальні положення та методичні підходи до вивчення проблем молоді різних наукових дисциплін: демографії, психології, соціології, політології, економіки тощо.

Інформаційно-нормативною базою дисертації послужили законодавчі та нормативно-правові акти України, матеріали Міністерства статистики України, Міністерства фінансів України, Львівського обласного управління статистики, Львівського обласного фінансового управління, Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної держадміністрації, Львівського обласного управління в справах сім'ї та молоді, монографічні та періодичні видання, матеріали наукових конференцій, результати власних досліджень.

У процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання світу (системності, аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнень, класифікацій і групувань, порівняння і т.п.), а також вивчення соціально-економічних явищ і процесів (статистичні, економічного аналізу, соціологічні й інші методи і прийоми).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні завдань, пов'язаних з удосконаленням підходів до реалізації регіональної молодіжної політики в умовах становлення ринкових відносин, а саме:

·

· запропоновано логіко-структурну схему діагностики проблем молоді, яка включає демографо-статистичний, медико-біологічний, юридично-правовий, економічний, соціальний, культурологічний та екогомологічний зрізи відповідних оцінок;

· сформульовано власне бачення суті поняття “зайнятість молоді” як суспільно корисної діяльності молодіжних вікових категорій населення у різних секторах економіки чи в домашньому господарстві, що приносить дохід і дає шанс здобути економічну свободу, сприяє росту рівня соціалізації й самоствердження особи, розвитку й реалізації її трудового потенціалу відповідно до здібностей, кваліфікації та уподобань й відповідає інтересам досягнення бажаного соціального статусу в суспільстві;

· визначено зміст системи “соціального захисту молоді” як комплексу організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-культурних й інформаційних заходів, спрямованих на пом'якшення впливу на молодь негативних факторів соціального ризику спричинених дією ринку, на повноцінну реалізацію державних гарантій і місцевих ініціатив в сфері забезпечення гармонійного розвитку молодіжних верств населення, на підтримку молодіжних рухів і громадських об'єднань, які формуються в дусі утвердження національної ідеї й соціалізації свідомості підростаючих поколінь;

· проаналізовано регіональні особливості трудового потенціалу молоді Львівщини, що дали змогу виявити значні зональні відмінності демовідтворення молодіжних вікових категорій населення регіону, негативні зміни стану здоров'я молоді, відмінні характеристики освітньо-кваліфікаційного рівнів молодих шукачів роботи в залежності від місця проживання та статевої приналежності, геопросторові особливості трудової мотиваційної поведінки й мотивації зайнятості молоді регіону, її міграційну мобільність та різну ступінь готовності до інституційних та структурних перетворень економіки, високі показники економічної активності молоді та низький рівень її реальної зайнятості;

· проаналізовано фактори розвитку (демографічні, економічні, соціальні, територіальні, інформаційні, екологічні, культурні) регіональних систем зайнятості молоді та молодіжного ринку праці, які дали змогу визначити причини росту й специфічні риси молодіжного безробіття в регіоні, співвідношення між загальною чисельністю безробітних регіону й безробітною молоддю;

· досліджено особливості мотиваційної поведінки молоді в сфері зайнятості, котра засвідчує, що дана категорія населення, не відкидаючи прагнення до продуктивної зайнятості й самоствердження, в умовах звуженого попиту на регіональному ринку праці на фоні широкого спектру економічних інтересів значно вище ставить інтереси швидкого збагачення, легше нехтує при цьому національними інтересами держави в плані збереження її людського капіталу;

· визначено суть та основні завдання регіональної молодіжної політики, з'ясовано характер впливу освіти та освітніх технологій на зайнятість та соціальний захист молоді, обгрунтовано роль підприємництва як одного з шляхів активізації заходів в частині підвищення рівня її зайнятості, акцентовано увагу на важливості екогомологічної компоненти в реалізації захисних функцій молоді;

· сформульовано напрями фінансового забезпечення регіональної молодіжної політики, серед яких згідно адміністративної реформи в Україні пропонується активізувати діяльність регіональних органів влади та місцевого самоврядування через формування позабюджетного Фонду соціального захисту молоді.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в удосконаленні методичного інструментарію формування й реалізації регіональної соціальної політики в сфері зайнятості та соціального захисту молоді. Окремі результати роботи використані при підготовці матеріалів на засідання Колегії Львівської обласної держадміністрації (довідка №5/18 – 4358/2-11 від 2.11.2001 р.), Економічного Форуму з питань прикордонного співробітництва та інвестиційного ярмарку 25-27 жовтня 2001 р. у м. Львові (довідка №5/18 – 4357/2-11 від 2.11.2001 р.), підсумкового засідання Ради об'єднання профспілок Львівщини (довідка № 01-28/336 від 05.11.2001 р.). Висновки й рекомендації можуть бути використані Головним управлінням молодіжної політики, спорту та туризму Львівської облдержадміністрації при формуванні та реалізації регіональної молодіжної політики.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові дослідження, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі враховано лише те, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались на науково - практичній конференції “Освіта як фактор формування людського капіталу” (м. Острог, 1999), на V-му Міжнародному Конгресі українських економістів на тему: “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (м. Львів, 2000), на міжнародному науково-практичному семінарі з проблем регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці (м. Львів, 2001), на тематичних семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України та Львівського банківського інституту НБУ.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано у фахових виданнях 6 наукових праць загальним обсягом 1,3 д.а., з яких 1,2 д.а. належить особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 153 позиції ), має 24 додатки. Зміст роботи викладено на 178 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстровано у 33 таблицях, 19 рисунках.

Основний зміст роботи.

У вступі обгрунтовується актуальність теми; формулюються мета і завдання роботи, її наукова новизна та практична цінність, а також подається інформація про апробацію роботи, публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ “Теоретичні засади зайнятості та соціального захисту молоді в умовах формування ринкового середовища” присвячений розгляду основних категорій та понять, що використовуються в системі міждисциплінарного вивчення молоді, визначенню основних критеріїв і понять, конструюванню логіко-структурної схеми організації дослідження даної когорти населення, визначенню ролі раціоналізації зайнятості та соціального захисту молоді в реалізації стратегії економічного зростання України і її окремих регіонів.

В дисертаційній роботі категорія “молодь” розглядається з позиції міждисциплінарного вивчення сутнісних характеристик її соціалізації (засвоєння елементів культури, соціальних цінностей і норм мотиваційної поведінки) (табл.1).

Таблиця 1

Провідні концепції молоді в світлі розвитку міждисциплінарних наукових знань

Концепції Суть Автори

Демографічні Періодизація життя людини з метою встановлення відповідності вікової структури населення (зокрема когорти молоді) режиму його відтворення Р.Пірл; Ю.Корчак-Чепурковський; А.Рославський-Петровський; Р.Пресс; С.Пирожков

Психологічні Пояснення психофізіологічних аспектів взаємодії молодої людини й суспільства, її поведінки в т.ч. економічної, під дією внутрішніх спонукальних мотивів до дії (біологічних особливостей; відкриття власного “я”; побудови життєвих планів; приєднання до таких сфер життя, як господарство, право, релігія, секс). Ж. Руссо, Ш. Бюлер, Е. Шпрангер

Соціологічні Обгрунтування ролі соціального статусу в житті молодої людини, її інтеграція в соціальні прошарки суспільства через: -здобуття освіти; -вибір професії; -політичну кар"єру; -культурні цінності. К. Мангейм, Г. Шельський, Л. Розенмайр, І. Кон, Н. Черниш, В. Піча

Культурно– антропологічні Пояснення ролі і функцій особливої молодіжної субкультури в процесі входження й адаптації підростаючих поколінь в дорослий світ (об'єднання молоді за спорідненістю поглядів, інтересів і уподобань). П. Парсонс, Дж. Колеман

Екогомогогічні Обгрунтування впливу довкілля на молодь, забезпечення відтворення та життєдіяльності майбутніх поколінь. С. Злупко

Історико-політологічні Визначення впливу молоді та молодіжних рухів на процеси державотворення при різних історичних та політичних умовах; необхідність формування та реалізації молодіжної політики. М. Головатий, О. Корнієвський, В. Головенько, Я. Немирівський

Економічні Визначення впливу макро-, мезо- і мікрорегуляторів на економічну активність і зайнятість молоді в процесі реалізації прагнень набуття нею економічної свободи. Н.Зібер, І. Лукінов, В. Нордгауз, М. Бурда, Г. Манків

Критеріями соціалізації молодої людини є досягнення зрілості, повноліття, економічної самостійності, вибір і освоєння професії, вступ у трудове життя (зайнятість). Критичними обмежувачами періоду соціалізації молоді виступають хронологічні параметри її віку. Застосувавши методологію системного аналізу до розгляду основних теорій молоді, що сформувалися в різнопрофільних галузевих наукових дослідженнях, нами робиться висновок, що молодь – це специфічна соціально–демографічна група суспільства, якій притаманні специфічні риси й потреби демовідтворювальної, мотиваційної, адаптативної до соціальних ризиків і мобільної в залежності від суспільних умов поведінки, і яка переживає період становлення зрілості (фізіологічної, соціальної, духовної), здобуття економічної свободи, входження й адаптації до світу дорослих. Саме тому загальнометодологічною, теоретичною та емпіричною базою вивчення соціальних проблем молоді, зокрема її зайнятості та соціального захисту, повинна бути інформація про тісноту та характер її зв'язків з оточуючим середовищем (соціумом), пояснення яким лежить у площині міждисциплінарних досліджень. З метою найбільш повного вивчення взаємодії факторів соціалізації молоді й факторів детермінації розвитку систем її зайнятості та соціального захисту в умовах ринкових механізмів ведення господарства нами запропоновано логіко-структурну схему діагностики соціально-економічних проблем молоді, яка включає демографо-статистичний, медико-біологічний та фізіологічний, нормативно-правовий та юридичний, економічний та вартісно-ціновий, соціальний (трудовий, побутовий, культурний), культурологічний та екогомологічний зрізи відповідних оцінок (рис.1).

Рис. 1 Логіко-структурна схема діагностики соціально-економічних проблем молоді

У дисертації на основі широкого опрацювання теоретичних джерел, нормативної й методичної наукової літератури сформульовано власне бачення суті поняття “зайнятість молоді” як суспільно корисної діяльності молодіжних вікових категорій населення у різних секторах економіки чи в домашньому господарстві, що приносить дохід і дає шанс здобути економічну свободу, сприяє росту рівня соціалізації й самоствердження особи, розвитку й реалізації її трудового потенціалу відповідно до здібностей, кваліфікації та уподобань й відповідає інтересам досягнення бажаного соціального статусу в суспільстві та змісту системи “соціального захисту молоді” як комплексу організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-культурних й інформаційних заходів, спрямованих на пом'якшення впливу на молодь негативних факторів соціального ризику спричинених дією ринку, на повноцінну реалізацію державних гарантій і місцевих ініціатив в сфері забезпечення гармонійного розвитку молодіжних верств населення, на підтримку молодіжних рухів і громадських об'єднань, які формуються в дусі утвердження національної ідеї й соціалізації свідомості підростаючих поколінь. При цьому наголошується, що сучасна молодь, в свою чергу, повинна бути не тільки пасивним споживачем державних благ, але і активним учасником усіх суспільних процесів, рушієм ринкових реформ та демократичних перетворень в Україні. Ефективність функціонування систем зайнятості та соціального захисту молоді залежить на нашу думку насамперед від: -законодавчо-нормативної бази формування й реалізації молодіжної політики зайнятості та соціального захисту; - повноцінного фінансового забезпечення загальнонаціональних та регіональних молодіжних програм; - широкої інфраструктурної мережі соціальних інституцій, що забезпечують виконання молодіжних програм та їх заходів; - децентралізації функцій молодіжної соціальної політики, - розвитку культури й самосвідомості самої молоді.

Другий розділ “Зайнятість молоді, її динаміка, галузева структура і регіональні особливості” присвячений дослідженню проблем відтворення трудового потенціалу та зайнятості молоді Львівської області, регіональних особливостей розвитку ринку праці та тенденцій прояву молодіжного безробіття, а також вивченню підприємницьких здібностей молоді та мотиваційних її установок до праці та зайнятості.

Узагальнення даних офіційної статистики за ряд років, а також результати додаткових спеціальних обстежень економічної активності населення показали, що у Львівській області фактори зайнятості молоді характеризується рядом специфічних рис. Так, в межах даної території спостерігаються значні зональні відмінності режиму демовідтворення молодіжних вікових категорій населення (гірська й низинна, центральна й периферійна, урбанізована й сільська), прогресуючими є негативні зміни стану здоров'я молоді, відзначаються геопросторові особливості трудової мотиваційної поведінки й мотивації зайнятості, міграційної мобільності молоді регіону, різною є ступінь готовності молоді до інституційних та структурних перетворень економіки, високі показники рівнів економічної активності молоді, що характеризуються ростом значень з віком, проте в загальному спостерігаються низькі значення рівнів її реальної зайнятості, що є відмінними в залежності від місця проживання, статевої приналежності та освітньо-кваліфікаціного рівня молодих шукачів роботи.

Особливістю розвитку молодіжного ринку праці Львівщини є надмірна деформація попиту й пропозиції робочої сили, спричинена традиційною праценадлишковістю краю в поєднанні з економічними прорахунками структурної перебудови економіки регіону. Позитивні зміни, що стосувались рівня народжуваності в кінці 70-х - початку 80–х років виступили стимулом підвищення соціальної напруги на регіональному ринку праці в кінці 90-х років. Власне ці обставини зумовили загострення проблеми молодіжного безробіття на Львівщині (в структурі безробіття співвідношення між загальною чисельністю безробітних регіону й безробітною молоддю у віці до 28 років складає 1:3, тоді як в інших регіонах коливається в межах 1:2).

Результати проведеного аналізу територіальних показників рівня та динаміки демовідтворювальних процесів, росту молодіжного безробіття (в розрізі адміністративних районів Львівської області) привели до висновку про існування в межах Львівської області 4-х груп гостроти соціально-економічних проблем молоді. Саме в такому ключі мають вироблятись рекомендації по територіальному регулюванню їх вирішення (рис.2).

З метою вивчення причин незайнятості молоді, вікової специфіки мотиваційних установок до праці, реалізації трудового потенціалу й підприємницьких здібностей молоді нами здійснено соціологічне опитування соціальних проблем незайнятої молоді Львівщини, що звернулася про допомогу в Львівський обласний державний центр зайнятості. Проведене дослідження показало, що головними причинами незайнятості молоді є значний дисбаланс робочих місць та наявної робочої сили на ринку праці Львівщини, труднощі первинного працевлаштування після закінчення навчального закладу, вузькопрофільність професій осіб, які попадають в число безробітних, широкомасштабна і повсемісна добровільна відмова від пропозиції робочих місць як таких, що не відповідають вимогам високооплачуваної та перспективної праці. Опитування засвідчило, що у всіх вікових категоріях, в тому числі і серед молоді, люди прагнуть до продуктивної зайнятості. Результати соціологічного обстеження показали, що мотиваційними основами зайнятості молоді регіону є, перш за все, задоволення матеріальних потреб. Так, серед вимог до умов зайнятості перші позиції впевнено займають можливості отримання стабільних та високих рівнів оплати праці; подальше ранжування черговості відповідей віддано належним умовам праці, транспортній доступності, і лише потім – принесенню користі людям, можливостям реалізувати свої здібності, можливостям професійного росту, відповідності роботи обраній професії та спеціальності (рис.3).

Рис.2 Геопросторові аспекти поширення молодіжного безробіття у Львівській області

Рис.3 Вимоги до умов зайнятості в соціологічній оцінці молоді Львівської області

Соціологічне обстеження засвідчило й те, що процеси трансформації зайнятості у молодіжному середовищі відбуваються дуже інтенсивно. Молодь, на відміну від інших вікових груп населення, в пошуку доходного місця праці більш мобільна як у територіальному, так і в професійному відношенні. Варто наголосити й на тому, що не відкидаючи прагнення до продуктивної зайнятості й самоствердження, вона в умовах звуженого попиту та на фоні широкого спектру економічних інтересів значно вище ставить інтереси швидкого збагачення, ніж інші вікові категорії населення, легше нехтує при цьому національними інтересами держави в плані збереження її людського капіталу (частка молоді, яка прагне виїхати на роботу за кордон коливається в межах 45% (м. Львів) – 40% (Львівська область) проти 35% всіх опитаних громадян). Проявом трудової мобільності молоді є також бажання змінити спеціальність та пройти курс професійної перепідготовки, організація власної справи та ін. Це вказує на те, що сучасна молодь Львівщини старається бути не лише пасивним учасником ринку праці, а приймати активну участь у веденні власного бізнесу, реалізуватись через самозайнятість, створювати нові робочі місця. Це підтверджує і аналіз вікових особливостей прояву підприємницької ініціативи населення Львівщини. Він показує, що найвищі шанси до бізнесу мають особи вікових поколінь між 30 та 40 роками, тобто реалізація підприємницької діяльності активізується з віком. Чверть опитаних шкодує, що не має можливостей це зробити, але понад 20 відсотків впевнено вірить у свої сили (рис.4).

Головними факторами, що стримують реалізацію підприємницької ініціативи молоді є відсутність стартового капіталу, малі шанси отримання належних доходів (в т. ч. як результат високого податкового тиску), відсутність у молоді юридично-правових та економічних знань, а також досвіду роботи в комерції. В сукупності вказані фактори спричиняють явище масового розриву внутрірегіональних зв'язків на локальних ринках праці та формування стійких еміграційних трудових потоків за межі територіальних систем працевикористання. Очевидно, що така ситуація обумовлена недостатністю уваги, яку приділяють органи державного управління створенню сприятливих умов для розвитку малих і середніх підприємств, збільшенню за рахунок розвитку підприємництва нових робочих місць.

Рис. 4 Думка населення Львівщини щодо шансів відкриття власної справи

У третьому розділі “Соціальний захист молоді, його регіональні особливості та шляхи вдосконалення” розглянуто механізми соціальної молодіжної політики в частині соціального захисту та запропоновано шляхи їх вдосконалення. Особлива увага зосереджена на формуванні регіональної молодіжної політики, фінансових механізмах соціального захисту молоді, значенні освіти в підвищенні рівня зайнятості та соціального захисту молоді, екогомологічній компоненті її соціального захисту.

Відштовхуючись від запропонованого визначення суті регіональної молодіжної політики як системи заходів, спрямованих на фізичний, освітній, інтелектуальний, професійний, моральний та духовний розвиток юнаків і дівчат, що реалізується в межах чітко визначеної території за допомогою відповідного інфраструктурного забезпечення (через мережу місцевих молодіжних структур, соціальних інститутів, громадських об'єднань, а також закладів освіти, охорони здоров'я, культури тощо), ми наголошуємо, що її ефективність залежить від тісної співпраці усіх соціальних інститутів, які працюють з молоддю, а також самої молоді. На нашу думку керівним органом, що визначатиме молодіжну політику в регіоні, може бути Форум молоді Львівщини, що збиратиме представників молоді та молодіжних організацій регіону, владних структур, установ та закладів, що працюють з молоддю, усіх зацікавлених сторін. Реалізація молодіжної політики в регіоні вимагає відповідного інфраструктурного забезпечення, що полягає у формуванні мережі відповідних соціальних служб, створенні соціальної інфраструктури та мережі державно-громадських інститутів соціальної підтримки на зразок Центрального та регіональних на місцях компенсаційних фондів для створення робочих місць для молоді у недержавному секторі економіки, служб по наданню послуг позанавчального працевлаштування студентів та учнівської молоді, фондів підтримки талановитих підлітків; центрів реабілітації молодих інвалідів тощо.

Зважаючи на гостроту проблем зайнятості молоді на Львівщині, в дисертації запропоновано виділити регіональну політику сприяння зайнятості молоді як головну складову регіональної молодіжної політики, що являє собою комплекс норм, методів і заходів, спрямованих на забезпечення умов продуктивної зайнятості покоління, що вступає у трудове життя та його соціального захисту на випадок появи різних форм ризиків, і які реалізуються в межах чітко визначеної території.

Інструментом реалізації регіональної політики зайнятості та соціального захисту молоді є цільові комплексні програми, орієнтовані на регулювання основних пропорцій зайнятості молоді регіону. Основними завданнями програм є стримування росту молодіжного безробіття через механізми збереження існуючих та створення нових робочих місць, підвищення конкурентоздатності молоді на ринку праці через розширення можливостей її освітньої, профорієнтаційної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, збереження трудового та інтелектуального потенціалу молоді, підвищення її трудової активності й підприємницької ініціативи. В дисертації запропоновано організаційно-функціональну структуру регіональної програми зайнятості молоді Львівщини.

Методичні рекомендації щодо побудови фінансового механізму соціального захисту молоді на регіональному рівні стосуються по – перше, режиму фінансового забезпечення молодіжної політики та соціального захисту молоді, який повинен бути уніфікованим; по – друге, залучення різних джерел фінансування соціальної підтримки молоді; - по – третє, контролю за недопущенням розпорошення коштів, призначених на реалізацію молодіжної політики. З цією метою нами пропонується створити у Львівській області цільовий позабюджетний Фонд соціального захисту молоді, який би функціонував на засадах фінансово – кредитної установи. Засновниками фонду можуть бути обласна, міські, районні ради народних депутатів, виконкоми, комітети та комісії у справах молоді, регіональні відділення Пенсійного фонду та Фонду зайнятості, а також усі зацікавлені сторони – юридичні та фізичні особи. Нами також наголошено, що згідно адміністративної реформи в Україні можна значно активізувати діяльність регіональних органів влади та місцевого самоврядування в цьому плані, підвищити їх відповідальність шляхом контролю за цільовим використанням коштів Фонду.

Ресурсне забезпечення Фонду соціального захисту молоді можна розрахувати за наступною формулою:

РФспм = Кдмб + Кфз + Кпф +ДВ + К ін.дж., де (1)

РФспм – ресурси фонду соціального захисту молоді;

Кдмб – кошти державного та місцевих бюджетів;

Кфз – кошти фонду зайнятості, призначені для забезпечення зайнятості молоді, запобігання молодіжного безробіття та соціальної підтримки незайнятої молоді;

Кпф – кошти пенсійного фонду, призначені для виплати допомог та пенсій молоді з особливими потребами (інвалідам);

ДВ – доброчинні внески та пожертвування;

К ін.дж. – кошти інших інших джерел фінансування.

Головними розпорядниками матеріальних і фінансових ресурсів Фонду можуть бути обласна Рада народних депутатів та Управління у справах молоді (сім'ї і молоді, спорту і туризму) Львівської облдержадміністрації. Видатки коштів Фонду можуть здійснюватися тільки за цільовим призначенням згідно складеного кошторису витрат. В дисертації також зосереджено увагу і на фінансових можливостях самозахисту молоді, фінансуванні молодіжного підприємництва. Це банківське та парабанківське кредитування, зменшення податкового навантаження, пільги молодим підприємцям. Велику роль відведено бюджетному забезпеченню заходів. Щодо останньої складової, то слід наголосити, що в Україні політика фінансування соціальних програм проводиться згідно методики, викладеної в Контрольному листі до Постанови КМ України від 5.09.2001 р. №1195 "Про затвердження формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами". Вона передбачає порядок фінансування програм в розрахунку на одну особу (через визначення добутку показників чисельності наявного населення території та фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, який приймається виходячи з питомої ваги видатків на виконання програм у загальній сумі цих видатків за даними місцевих бюджетів (55% - для обласного бюджету, 45% - бюджетів міст обласного значення)). Проте, дана методика слабо враховує реальні потреби фінансового забезпечення програм соціального захисту конкретної території (свідченням територіальних розбіжностей гостроти ситуації є й різні потенціали розвитку місцевих ринків праці приведені на рис.2). Більше того, як показує аналіз звіту про використання коштів на молодіжні програми, у Львівській області внаслідок бідності бюджетів усіх рівнів має місце значне недофінансування заходів (у 2000 р. 1132,2 тис. грн. проти планованих 1407,2 тис. грн., в т. ч. по обласному бюджету 688,6 тис. грн. проти 1020 тис. грн.). На нашу думку, на регіональному (обласному і нижче) рівнях з метою підвищення ефективності захисних заходів соціальної політики молоді доцільним було б ввести в практику роботи управлінських органів розрахунок адитивного індикатора аналізу можливої ефективності молодіжних соціальних програм – показника, що ілюструє різницю між загальною вартістю соціальних програм, виходячи з наявної чисельності відповідних категорій молоді, особливостей її відтворення, регіональних умов рівня і вартості реалізації соціальних нормативів тощо (рис. 1) та усіх фактичних затрат, пов'язаних з їх реалізацією. Лише так можна проводити оцінку відповідності міжбюджетних соціальних трансфертів потребам територіального вирівнювання умов соціального розвитку молоді.

Особливе значення та цінність для молодого покоління юнаків та дівчат займає освіта. Адже освіта є одним з головних чинників, що сприяє розвитку та прогресу особистості, формує її світогляд, інтелектуальний, культурний, духовний рівні, впливає на підвищення конкурентноздатності молоді на ринку праці, збільшує можливості працевлаштування, підвищує рівень продуктивності та оплати праці, а тим самим забезпечує їй соціальний захист.

Для підвищення ролі освіти в соціальному захисті молоді, на нашу думку, необхідним є проведення реформ в освітянській сфері, що повинні стосуватися таких пріоритетних напрямків: забезпечення рівних можливостей молоді в здобутті освіти шляхом шляхом збільшення розміру бюджетних асигнувань на потреби освітньої галузі; забезпечення відповідності освіти вимогам ринку праці в підготовці конкурентноздатних фахівців; диверсифікація форм і методів навчання, створення сучасної навчально – методичної бази, вдосконалення існуючих навчальних програм, впровадження інноваційних технологій навчання; формування ініціативності та підприємницьких навичок у студентів, що сприятиме їх самозайнятості, створенню нових робочих місць та самореалізації; створення сучасної навчально-методичної бази, вдосконалення існуючих навчальних програм, впровадження інноваційних технологій навчання з метою покращення якості навчального процесу та підготовки фахівців; сприяння зміцненню зв'язків та соціального діалогу між навчальними закладами та підприємствами, що сприятиме закріпленню практичних навичок роботи молоді, необхідних для подальшої її трудової діяльності; децентралізація прийняття рішень в галузі професійної підготовки з передачею функцій розробки політики, планування та управління органами професійної підготовки на регіональний, галузевий та місцевий рівнів метою найбільш повного урахування регіональних систем зайнятості молоді та потреб ринку праці регіону; освоєння зарубіжних освітніх технологій шляхом різних форм співробітництва освітян, стажування і навчання в країнах з розвинутою економікою українських викладачів і студентів для забезпечення національній освіті міжнародного визнання та для повноцінного виконання нею своїх соціальних функцій.

Одним з важливих передумов соціального захисту молоді є необхідність врахування екогомологічної компоненти соціального захисту молоді, що полягає в єдності функціонування природно-суспільних систем. В екологічній системі людина відіграє активну і провідну роль, виступає найдосконалішим індикатором стану навколишнього середовища, що відповідним чином впливають на стан здоров'я всього населення. Врахування вищевказаної компоненти є особливо важливою для молоді, яка уособлює майбутнє держави. Адже кому як не молоді найбільш важливо володіти капіталом “здоров'я”, що так необхідне для відтворення наступних здорових поколінь, забезпечення довготривалої працездатності, повноцінної зайнятості, ініціативності та підприємливості та створюватиме фундамент економічного зростання в державі.

Врахування екогомологічної компоненти соціального захисту молоді передбачає проведення на державному та місцевих рівнях таких невідкладних заходів: проведення екологічної експертизи регіону з метою визначення екологічно-небезпечних територій; впровадження системи екологічного прогнозування з метою передбачення та запобігання екологічних лих; медико-географічне районування території України з метою врахування компонентів системи охорони здоров'я населення; встановлення постійного контролю за станом здоров'я населення, громадський контроль за діями місцевих органів влади, що пов'язані з охороною навколишнього середовища та наданням необхідної допомоги населенню; екогомологічне виховання молоді засобами науки, освіти, освоєння екокультури попередників, раціональної поведінки в природі та глибоких національних почувань.

Висновки

Проведені дослідження дозволяють зробити відповідні узагальнення, висновки та пропозиції, які мають теоретичне і прикладне значення. Вони зводяться до наступного:

1) На основі міждисциплінарного вивчення сутнісних характеристик молоді визначено категорію молодь як специфічну соціально-демографічну групу суспільства, якій притаманні специфічні риси й потреби демовідтворювальної, мотиваційної, адаптивної до соціальних ризиків і мобільної в залежності від суспільних умов поведінки, яка переживає період становлення зрілості (фізіологічної, соціальної, духовної), набуття економічної свободи, входження й адаптації до світу дорослих. З метою найбільш повного вивчення взаємодії факторів соціалізації молоді й факторів детермінації розвитку систем її зайнятості та соціального захисту нами запропоновано логіко-структурну схему діагностики соціально-економічних проблем молоді, яка включає демографо-статистичний, медико-біологічний та фізіологічний, нормативно-правовий та юридичний, економічний та вартісно-ціновий, соціальний (трудовий, побутовий, культурний), культурологічний та екогомологічний зрізи відповідних оцінок.

2) Сформульовано власне бачення суті поняття “зайнятість молоді” як суспільно корисної діяльності молодіжних вікових категорій населення у різних секторах економіки чи в домашньому господарстві, що приносить дохід і дає шанс здобути економічну свободу, сприяє росту рівня соціалізації й самоствердження особи, розвитку й реалізації її трудового потенціалу відповідно до здібностей, кваліфікації та уподобань й відповідає інтересам досягнення бажаного соціального статусу в суспільстві та поняття змісту системи “соціального захисту молоді” як комплексу організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-культурних й інформаційних заходів, спрямованих на пом'якшення впливу на молодь негативних факторів соціального ризику спричинених дією ринку, на повноцінну реалізацію державних гарантій і місцевих ініціатив в сфері забезпечення гармонійного розвитку молодіжних верств населення, на підтримку молодіжних рухів і громадських об'єднань, які формуються в дусі утвердження національної ідеї й соціалізації свідомості підростаючих поколінь. Ефективність функціонування систем зайнятості та соціального захисту молоді залежить від: законодавчо-нормативної бази формування й реалізації молодіжної політики зайнятості та соціального захисту; повноцінного фінансового забезпечення загальнонаціональних та регіональних молодіжних програм; широкої інфраструктурної мережі соціальних інституцій, що забезпечують виконання молодіжних програм та їх заходів; децентралізації функцій молодіжної соціальної політики, розвитку культури й самосвідомості самої молоді.

3) Досліджено регіональні особливості трудового потенціалу молоді Львівщини, котрі засвідчують зональні відмінності демовідтворення молодіжних вікових категорій населення регіону, негативні зміни стану здоров'я молоді, відмінні характеристики освітньо-кваліфікаційного рівнів молодих шукачів роботи в залежності від місця їх проживання та статевої приналежності, геопросторові особливості трудової мотиваційної поведінки й мотивації зайнятості молоді регіону, її міграційну мобільність та різну ступінь готовності до інституційних та структурних перетворень економіки, високі показники економічної активності молоді регіону та низькі можливості її реальної зайнятості на регіональному ринку праці;

4) Виявлено наявність факторів розвитку (демографічних, економічних, соціальних, територіальних, інформаційних, екологічних) регіональних систем зайнятості молоді, що обумовлюють необхідність прийняття невідкладних заходів по стабілізації працевикористання молодіжного потенціалу. Це включає здійснення всебічного аналізу використання праці молоді, відповідності пропозиції її робочої сили потребам господарського комплексу регіону та країни в цілому, управління процесами розподілу молодих кадрів; забезпечення розвитку та захисту інтелектуального потенціалу покоління, що вступає у трудове життя, формування кадрового потенціалу висококваліфікованих молодих спеціалістів для різних галузей економіки.

5) Результати соціологічного обстеження незайнятої молоді Львівщини дали змогу з'ясувати причини молодіжного безробіття та мотиваційні установки молоді регіону в сфері зайнятості. Так, головними причинами молодіжного безробіття в регіоні є значний дисбаланс робочих місць та наявної робочої сили на ринку праці Львівщини, труднощі первинного працевлаштування молоді після закінчення навчального закладу, вузькопрофільність професій осіб, які попадають в число безробітних, широкомасштабна добровільна відмова молоді від пропозиції робочих місць як таких, що не відповідають вимогам високооплачуваної та перспективної праці. Водночас мотиваційні основи зайнятості засвідчують прагнення молоді до продуктивної зайнятості та самоствердження.

6) Обгрунтовано роль підприємництва як одного з шляхів активізації заходів в частині підвищення рівня зайнятості молоді та збільшення кількості робочих місць. Виявлено фактори, що стримують реалізацію підприємницької ініціативи молоді. Це, насамперед, відсутність стартового капіталу, малі шанси отримання належних доходів (в т. ч. як результат високого податкового тиску), відсутність у молоді юридично-правових та економічних знань, а також досвіду роботи в комерції. Така ситуація обумовлює необхідність надання відповідної допомоги та створення сприятливих умов розвитку молодіжного підприємництва на державному та місцевих рівнях управління шляхом фінансової підтримки молоді через надання пільгових довгострокових кредитів на започаткування власної справи, забезпеченні на пільгових умовах виробничими приміщеннями, а також