ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С.З.ГЖИЦЬКОГО

ХІЦЬКА ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 619:618.2–071.1/.6–077.759:636.3/.92

РАННЯ ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ ТА ЇЇ ТЕРМІНІВ

У КРОЛИЦЬ І ВІВЦЕМАТОК

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Харута Григорій Григорович,

Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач

кафедри акушерства і штучного осіменіння с.-г. тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Завірюха Володимир Іванович,

Львівська державна академія ветеринарної медицини

імені С.З.Гжицького, професор кафедри хірургії

доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний університет, завідувач

кафедри акушерства і хірургії

Провідна установа: Національний аграрний університет, м. Київ (Кабінет Мініст-

рів України), кафедра акушерства, гінекології та біотехніки

відтворення тварин

Захист дисертації відбудеться 22.11.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м. Львів–10, вул. Пекарська,50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м. Львів–10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 10.10.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат

біологічних наук, доцент _____________________Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із важливих завдань у відтворенні сільськогосподарських тварин є експресна діагностика вагітності та неплідності на ранніх термінах після осіменіння, яка дозволяє вчасно виявляти вагітних і неплідних тварин, планувати утримання вагітних, організацію родів та проводити заходи щодо профілактики неплідності.

Для діагностики вагітності у кролиць і вівцематок вітчизняними і зарубіжними акушерами (Каратаев Н.,1987, Студенцов А.П.,1950, Гордон А.,1988, Хантер Р.Х.В., Троцкий Ф.А.,1961, Тимченко Л.Д., 1998 та ін.) розроблені клінічні та лабораторні методи. Але ці методи діагностики уже не задовольняють вимог сьогодення, оскільки не завжди дозволяють швидко й об?єктивно встановити вагітність на ранніх строках. Лабораторні методи дослідження мають відносне діагностичне значення, потребують використання сучасних приладів імуноферментного або радіоімунологічного аналізу та реактивів до них. Недоліком цих методів є суб?єктивність, що пов?язано з непатогномічністю діагностичних показників динаміки гормонів при розладах функції гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників, надниркових залоз тощо.

Отже, сучасна ветеринарна практика потребує розробки нових, ранніх, об?єктивних і експресних методів діагностики, які б дозволяли не лише діагностувати вагітність та її терміни, а й контролювати норму і патологію внутрішньоутробного розвитку ембріонів і плодів.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної теми 1/11; номер державної реєстрації 0199V002432.

Мета дослідження – розробити програми з ранньої експресної діагностики вагітності та її термінів у кролиць і вівцематок на основі сонографії, рефлексодіагностики, кристалізаціії секрету із переддвер’я піхви і піхви та провести порівняльну оцінку клінічних і сонографічного методів дослідження.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:–

вивчити закономірності розвитку і візуалізації ембріонів, плодів, плідних оболонок, плацентом, пупочного канатика на різних термінах вагітності кролиць і вівцематок;–

на основі закономірностей внутрішньоутробного розвитку ембріонів і плодів розробити програми ранньої діагностики вагітності у кролиць і вівцематок та їх термінів методом сонографії;–

вдосконалити й апробувати методи рефлексодіагностики за станом БАТ яєчників і матки, кристалізацією секрету із переддвер’я і піхви кролиць і вівцематок;–

порівняти ефективність рефлексодіагностики, пальпації плодів через черевну стінку, кристалізації слизу із переддвер’я піхви і піхви та сонографічного методів діагностики вагітності у кролиць і вівцематок;–

провести виробничу апробацію ранньої діагностики вагітності у кролиць і вівцематок та визначити кошторисну вартість методу сонографії.

Об’єктом дослідження було вивчення морфофункціональних змін, що відбуваються в організмі вагітних кролиць і вівцематок і є підставою для визначення ранньої вагітності та її термінів.

Предметом дослідження була розробка методів ранньої діагностики вагітності у кролиць і вівцематок та її термінів на основі розвитку ембріофетоплацентарного комплексу, морфофункціональних змін БАТ яєчників і матки, секрету переддвер’я піхви і піхви.

Методи дослідження: ультразвуковий (сонографії), рефлексологічний, клінічний, лабораторний, вимивання ембріонів, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексу морфологічних і функціональних змін в організмі кролиць і вівцематок розроблено ранню діагностику вагітності та визначення її термінів. Уперше сонографічним методом визначені строки візуалізації ембріональних рідин, ембріонів, плідних оболонок, плацентом, пупочного канатика, рухів і серцебиття ембріонів. Уточнені строки переміщення ембріонів кролів із яйцепроводів у матку, визначено час їх “вилуплювання” та прикріплення до слизової оболонки матки, а також зміни розмірів і форми матки. Проведена оцінка ефективності ранньої діагностики вагітності методами сонографії, рефлексодіагностики, пальпації та кристалізації секрету переддвер’я піхви і піхви.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали роботи дозволили об’єктивно діагностувати вагітність у кролиць на 10–11-й день та у вівцематок – на 25–30-й день. Запропоновані програми визначення термінів вагітності за комплексом показників сонографічного зображення у кролиць із 10-го до 30-го дня та у вівцематок – з 25-го до 60-го дня вагітності.

Результати досліджень увійшли до “Рекомендацій щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин” (Біла Церква, 2000).

Матеріали дисертації використовуються при вивченні курсу "Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин" на факультеті ветеринарної медицини, зооінженерному факультеті та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що вона самостійно апробувала методи сонографії, рефлексодіагностики, кристалізації слизу геніталій для діагностики ранньої вагітності у кролиць і вівцематок; формувала дослідні і контрольні групи тварин, провела експериментальні дослідження, розробила програми визначення термінів сукрільності і суягності за комплексом морфологічних і функціональних змін в організмі самок; аналізувала та узагальнила результати експериментальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені, обговорені та схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях з питань акушерства, гінекології і біотехнології розмноження (Біла Церква, 1998, 2000; Київ, 2000; Вітебськ, 2001), на семінарах із питань застосування ультразвукового дослідження в репродуктології сільськогосподарських тварин (Біла Церква, 1998, 2001), а також на науковій конференції науково-педагогічних працівників Білоцерківського державного аграрного університету в 1999 р і в 2002 р.

Мультимедійні програми "Рання діагностика вагітності у кролиць" і "Рання діагностика вагітності у овець" демонструвалися на виставці "Агро–2000, 2001" і нагороджені дипломом.

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 6 статтях, що вийшли у фахових виданнях: журналі “Ветеринарна медицина України” (1), “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (4), “Віснику НАУ” (1) та методичних рекомендаціях (1).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 172 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 32 таблицями і 79 рисунками і включає вступ, огляд літератури, власні дослідження (8 розділів), їх аналіз і узагальнення, висновки та пропозиції виробництву, список джерел літератури містить 263 назви, у тому числі 111 – іноземних авторів та 7 додатків.

Вибір напрямів досліджень, матеріал
та методи виконання роботи

Робота виконана протягом 1998–2001 рр. на базі клініки ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, агрофірми “Томилівська” та ТОВ “Агрокомплекс” Білоцерківського району.

Матеріалом для дослідження були 178 кролиць, 129 вівцематок, 113 ембріонів кролів, 78 кроленят та 16 ягнят.

Схема проведення дослідів із діагностики вагітності та її термінів у кролиць наведена у таблиці 1.

Для порівняльної оцінки методів діагностики вагітності у кролиць використовували ультразвукове дослідження (сонографію), рефлексологічний метод (з використанням самця-пробника та приладу електрорефлексотерапії), пальпацію плодів через черевні стінки і метод кристалізації слизу із переддвер’я піхви і піхви.

Для ультразвукового дослідження використовували прилад УЗД “Scanner 100 S” та секторний датчик частотою 5,0 МГц. Дослідження самок проводили у В-режимі транскутанно в ділянці черевної стінки.

Рефлексологічну діагностику з використанням самця-пробника проводили на 5–6-й день після осіменіння згідно з рекомендаціями. Електрорефлексодіагностику проводилили за допомогою приладу ПЕРТ–4М у біологічно активних точках (БАТ) загальної дії (1), рогів матки (2, 3) та яєчників (6, 7, 8, 9) протягом 1–14-го днів після осіменіння. У зазначених БАТ приладом визначали електричні потенціали та математично – їх різницю.

Пальпацію плодів через черевні стінки проводили з 1-го по 14-й день після осіменіння.

Метод кристалізації слизу із переддвер’я піхви і піхви застосовували з 1-го по 14-й день з використанням приладу “АРБОР”, який складається з тест-мікроскопа та набору предметних скелець.

Таблиця 1 – Схема проведення дослідів із діагностики сукрільності та її термінів

№№

етапів | Завдання | Методи дослідження | Терміни дослід-ження після осіменіння

1.

2. |

Розробка методів діагностики ранньої сукрільності

Розробка

діагностики термінів сукрільності |

1. Візуалізація вмісту матки (ембріо-нальних міхурів, ембріонів, плодів) з допомогою приладу УЗД "Scanner 100 S"

2. Пальпація плодів через черевну стінку

3. Визначення позитивних і негативних по-казників електропровідності у БАТ яєчників і матки за допомогою приладу електрорефлексотерапії ПЕРТ-4М

4. Мікроскопія мазків-відбитків секрету із переддвер’я піхви і піхви за допомогою тест-мікроскопа "АРБОР"

5. Самця-пробника

1. Вивчення термінів переміщення ембріонів із яйцепроводів у матку, їх “вилуплювання” та прикріплення до слизової оболонки матки методом вимивання ембріонів

2. Визначення розмірів матки після гістероектомії

3. Вивчення змін ембріофетоплацентарного комплексу сонографією | щоденно

з 1-го по 14-й день

-"-

-"-

5–6-й дні

3–7-й дні

з 1-го по 7-й день

з 7-го по 30-й день

Вимивання ембріонів проводили після лапаротомії по білій лінії черевної стінки. Розвиток ембріонів визначали згідно з вимогами ГОСТу 28424–90.

Гістероектомію виконали на 24 кролицях з 1-го до 7-го дня після коїтусу. З них три кролиці були із стерильним коїтусом, а 21 – після осіменіння. Вимірювали довжину матки, діаметр верхівки, середини рогів і біля шийок та зовнішньо видимих ампулоподібних потовщень, проводили окомірну оцінку слизової оболонки матки.

Схема проведення дослідів з діагностики вагітності та її термінів у вівцематок наведена у таблиці 2.

Для порівняльної оцінки методів діагностики вагітності у вівцематок застосували ультрасонографію, рефлексологічний метод (з використанням самця-пробника та приладу ПЕРТ–4М), метод кристалізації слизу з переддвер’я піхви і піхви та пальпацію плодів через черевну стінку.

Таблиця 2 – Схема проведення дослідів з діагностики суягності та її термінів

№№

етапів | Завдання | Методи дослідження | Терміни дослідження після осіменіння

1.

2. |

Розробка методів діагностики ранньої
суягності

Розробка діагностики термінів
суягності | 1. Візуалізація вмісту матки (ембріональних міхурів, ембріонів, плодів) з допомогою приладу ультразвукової дії "Scanner 100 S"

2. Визначення позитивних і негативних показників електропровідності у БАТ яєчників і матки за допомогою приладу електрорефлексотерапії ПЕРТ–4М

3. Мікроскопія мазків-відбитків секрету із переддвер’я піхви і піхви за допомогою тест-мікроскопа "АРБОР"

4. Самця-пробника

5. Пальпації плодів через черевну стінку

1. Вивчення змін ембріофетоплацентар-ного комплексу за допомогою приладу ультразвукової дії "Scanner 100 S" |

1–10-й дні – 1 раз у 3 дні; 10–30-й дні –щоденно

1–10-й дні – 1 раз у 3 дні;

10–25-й дні –щоденно

-"-

із 12-го по 19-й день

із 50-го дня

1–10-й дні – 1 раз у 3 дні; 10–30-й дні –щоденно; після 30-го дня до родів – 1 раз у 5 днів

Ультразвукове дослідження проводили за допомогою приладу “Scanner 100 S” у В-режимі при частоті секторного датчика 5,0МГц двома методами: трансректально і транскутанно.

Рефлексологічну діагностику за допомогою самця-пробника застосовували на 12–19-й дні після осіменіння, а визначення електричних потенціалів у БАТ 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9 – з використанням приладу ПЕРТ–4М протягом 1–25-го днів після осіменіння.

Кристалізацію секрету визначали з допомогою тест-мікроскопа “АРБОР”.

Для вивчення впливу багаторазових сонографічних досліджень на внутрішньоутробний розвиток проводили оцінку новонароджених кроленят і ягнят відразу після народження: визначали масу їх тіла, довжину тулуба, час прояву рефлексів руху і ссання (у ягнят).

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за І.А.Ойвіним (1960) із використанням таблиць Стьюдента, наведених Н.Г.Балашовим (1980), з допомогою програмного забезпечення комп’ютера “Pentium–166”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розробка і порівняльна оцінка різних методів діагностики
ранньої вагітності у кролиць

Проведені нами дослідження показали, що ембріони кролів транспортуються з яйцепроводів у верхівки рогів матки в період між 49 і 74-ю годиною після коїтусу. Вихід пізніх бластоцист із прозорої оболонки та імплантація ембріонів відбуваються протягом 76–100 год.

Розвиток ембріонів, їхній вихід з прозорої оболонки та імплантація впливали на стан матки. Перші макроморфологічні зміни в матці спостерігалися на 4–5-й день (рис.1), коли з’являлася помітна горбкуватість поверхні рогів. Довжина та діаметр матки вірогідно не змінювались, а в місцях потовщень розміри збільшувались на 0,2–0,3 см. На 6–7-й день вагітності форма рогів змінювалась від видовженої стрічкоподібної до звивистої (рис. 2). Вірогідно (Р<0,05) зростали такі показники: довжина – до 16,3±0,31см, діаметр верхівки матки – до 0,7±0,03 см, середини її – до 0,8±0,03 см і біля шийок – до 0,8±0,03 см. У місцях потовщень діаметр досягав 1,05±0,07 см. Слизова оболонка в місцях потовщень була гіперемійована. При розрізі з цих ділянок витікали краплини секрету. У неплідних самок після стерильного коїтусу подібних макроморфологічних змін не виявляли. Матка мала гладеньку поверхню, пряму або звивисту форму. Довжина рогів становила 12,0±1,24см, діаметр верхівки – 0,5±0,03см, середини – 0,5±0,03см та біля шийок – 0,6±0,03см.

Рис. 1. Статеві органи кролиці Рис. 2. Статеві органи кролиці

на 4-й день сукрільності. на 7-й день сукрільності.

Паралельні ультразвукові дослідження показали, що з 1-го по 5-й день вагітності матка не візуалізувалася. На 6-й день на моніторі з’являлося зображення рогів матки у вигляді видовжених ехопозитивних утворень. На 7–8-й день після осіменіння почали візуалізуватись ембріональні міхури, які мали середню ехогенність або були ехонегативними (рис. 3).

На 9-й день вагітності у 9,1 % тварин, на 10-й день – у 54,5 % та на 11-й день – у 36,4 % кролиць візуалізувались ембріони (рис. 4). Появу сонографічного зображення ембріонів ми взяли за основу для діагностики ранньої сукрільності.

Застосування методу кристалізації слизу переддвер’я піхви і піхви кролиць дало негативні результати, оскільки характерного папоротеподібного рисунка кристалізації слизу в неплідних тварин не виявляли.

Щоденне визначення потенціалів біологічно активних точок яєчників і матки з використанням приладу електрорефлексотерапії дало змогу виявити закономірність зростання потенціалів на 3–4-й день у вагітних самок і їх зниження у неплідних тварин (табл. 3).

Виходячи з даних літератури, зазначені вірогідні зміни показників потенціалів у БАТ ми пояснюємо особливостями фолікуло- і лютеогенезу в кролиць.

На основі одержаних даних до діагностичних показників вагітності віднесли максимальні показники потенціалів та їхню різницю у БАТ 1–3, 6,7, до неплідних – мінімальні, а проміжні значення приймали як сумнівний діагноз.

Після розробки методів ранньої діагностики вагітності ми провели їх апробацію, порівнюючи з традиційними методами – реакцією на самця-пробника і пальпацією.

Таблиця 3 – Показники потенціалів БАТ загальної дії, яєчників та матки у вагітних і неплідних кролиць

БАТ | Дні після осіменіння | Показники потенціалів | Ліміти значень, мкА

вагітні | неплідні

1 | 3

4 | негативні

різниця | 12 і >*

2 і >* | 8 і <

0

2 | 3 | негативні | 12 і >** | 8 і <

3 | 3 | негативні | 12 і >* | 8 і <

6 | 3 | негативні | 12 і >* | 8 і <

7 | 3 | негативні | 10 і >* | 8 і <

Примітка. Різниця середніх величин вірогідна: * – Р<0,05; ** – Р<0,01.

Встановили (табл. 4), що найбільш ефективним методом діагностики сукрільності був сонографічний, при якому візуалізація ембріонів відбувалася на 9–11-й день після осіменіння і це дозволяє об’єктивно з 11-го дня із 100%-ю точністю визначати вагітність чи неплідність тварини. Діагностика вагітності за візуалізацією рідин у матці знижувала ефективність сонографії на 7,7%. Наявність рідин у матці може бути пов’язана із запальними процесами (піометрою, гідрометрою, прихованим ендометритом), походження яких розрізнити неможливо.

Таблиця 4 – Ефективність ранніх методів діагностики вагітності у кролиць

Метод діагностики | Строк після осіме-ніння

(дні) | n | Вагітні | Неплідні | Частота сумнівних діагнозів

у досліді | похибка | у досліді | похибка

n | % | n | % | n | % | n | % | n | %

Сонографія |

7–8

9–11 | 13

29 | 13

23 | 100

79,3 | 1

0 | 7,7– |

0

6– |

20,7– |

0–– |

0

0––

Рефлексо-

діагностика (ПЕРТ-4М) |

3–4 |

23 |

12 |

52,2 |

3 |

25,0 |

8 |

34,8 |

2 |

25,0 |

3 |

13,0

Рефлексоло-гічний
(самця-пробника) |

5–6 |

22 |

17 |

77,3 |

4 |

23,5 |

5 |

22,7 |

2 |

40,0 |

0–

Пальпація | 10–14 | 21 | 16 | 76,2 | 4 | 25,0 | 3 | 14,3 | 0– | 2 | 9,5

Точність методу рефлексодіагностики за станом БАТ з допомогою приладу ПЕРТ–4М становила 75,0 %, а частота сумнівних діагнозів – 13,0 %. Похибки цього методу обумовлені складністю його при масових обстеженнях тварин, що утруднює пошук БАТ, фіксацію до них електродів з однаковою силою, що впливає на показники БАТ.

Похибка діагностики вагітності рефлексологічним методом із використанням самця-пробника становила 23,5 % у сукрільних і 40 % – у неплідних тварин, що підтверджує дані літератури про те, що деякі кролиці протягом всього періоду вагітності допускають коїтус, а в частини неплідних самок спостерігається негативна реакція на самця.

Ефективність методу пальпації становила 75,0%, а частота сумнівних діагнозів – 9,5 %. Похибка цього методу залежить від термінів сукрільності та практичних навиків дослідника.

Отже, ефективність сонографії на 23,5 % (Р<0,05) вища від рефлексологічного методу з використанням самця-пробника і на 25 % (Р<0,05) – із застосуванням ПЕРТ–4М та пальпації.

Розробка визначення термінів вагітності у кролиць
за комплексом ознак сонографічного зображення

З метою розробки методу визначення термінів вагітності у кролиць вивчали початок сонографічної візуалізації морфологічних утворень ембріофетопла-центарного комплексу та визначали розміри ембріонів і плодів.

Таблиця 5 – Визначення термінів вагітності у кролиць за комплексом
морфофункціональних змін ембріофетоплацентарного комплексу

Термін вагітності, дні | Довжина ембріона, см | Візуалізація, дні вагітності

рухів | пупкового канатика, кінцівок, тулуба, голови | скеле-та | шлунку, серце-биття | відносного зменшення площі навколоплідних рідин

10 – 11

12 – 15

16 – 19

20 – 22

23 – 30 | 0,81 – 0,99

1,01 – 1,15

1,18 – 1,77

1,78 – 2,86

2,88 – 6,53– |

14–15

+

+
+–– |

17 – 19

+
+–– |

19

+

+––– |

20–22

+–––– |

27 – 30

Примітки: “+” – показники візуалізуються; “–“ – показники не візуалізуються.

Виявили (табл. 5), що візуалізація рухів відбувається на 14–15-й день, пупочного канатика, голови, тулуба, кінцівок – на 17–19-й, скелета – на 19-й, шлунка і серцебиття – на 20–22-й день, зменшення площі сонографічного зрізу навколоплідних рідин у відношенні до плода – на 27–30-й день. Відповідно до термінів вагітності змінюються розміри ембріонів і плодів.

На основі одержаних даних ми розробили програму визначення термінів вагітності у кролиць за комплексом морфофункціональних змін ембріофетоплацентарного комплексу.

Розробка і порівняльна оцінка різних методів
ранньої діагностики вагітності у вівцематок

Апробація трансректального і транскутанного методів діагностики вагітності та її термінів у вівцематок за допомогою приладу УЗД “Scanner 100 S” та секторного датчика частотою 5,0 МГц показала, що трансректальну діагностику краще застосовувати до 40-го дня суягності. Із 40-го по 60-й день ефективними були обидва методи, а після 60-го дня дослідження краще проводити транскутанно, що пов’язано з динамікою топографії матки та її вмісту.

Ультразвукове дослідження неплідних овець показало, що матка візуалізувалася з боків сечового міхура і мала вигляд видовженого утворення. Тканини матки були однорідними, середньої ехогенності. Стінка матки простежувалася як тонка гіперехогенна лінія.

При дослідженні вівцематок з 1-го по 10-й день вагітності змін у матці вагітних тварин, порівняно з неплідними, не виявили. З 11-го по 18-й день у рогах матки всіх вагітних самок з’явився секрет. Але наявність краплин рідини в матці у цей період не є ознакою вагітності, тому що подібна сонографічна картина спостерігалася і під час стадії збудження статевого циклу.

Чітке зображення ембріональних міхурів у рогах матки вівцематок з’являлося на 22–23-й день вагітності (рис. 5). Вони мали видовжену форму, яка з часом змінювалась на округлу або овальну. Візуалізація ембріонів овець відбувалася між 25-м і 30-м днями вагітності. Ембріони мали вигляд видовжених ехопозитивних утворень, які прилягали до стінки ембріональних міхурів (рис. 6).

Рис. 5. Сонографічне зображення Рис. 6. Сонографічне зображення

матки на 23-й день вагітності: матки на 27-й день вагітності:

1. – ембріональний міхур. 1. – ембріональний міхур; 2. – ембріон.

Отже, діагностика вагітності за візуалізацією ембріональних рідин можлива з 23-го дня, а ембріонів – із 30-го дня після осіменіння.

Апробація методу кристалізації секрету з метою діагностики ранньої вагітності у вівцематок не дала позитивних результатів. При мікроскопії мазків спостерігали хаотичне розміщення кристалів у вагітних і неплідних самок, а характерної для неплідних тварин кристалізації секрету у вигляді листка папороті не спостерігалось.

У таблиці 6 наведені ліміти показників БАТ вагітних і неплідних вівцематок. Вони мали закономірне вірогідне підвищення в суягних самок та зниження у неплідних. Тому під час апробації методу рефлексодіагностики до вагітних відносили тварин із максимальними значеннями, а до неплідних – із мінімальними. Проміжні показники розцінювали як сумнівний
діагноз.

Таблиця 6 – Ліміти показників БАТ у вагітних і неплідних вівцематок (n=6)

БАТ | Дні після
осіменіння | Показники потенціалів | Ліміти значень, мкА

вагітні | неплідні

1 | 21 | негативні | 17 і > | 14 і <

2 | 4

15

19 | різниця

негативні

позитивні | 1 і >*

18 і >*

16 і >* | 0

16 і <

14 і <

3 | 15

20 | різниця

позитивні | 1 і >*

16 і >* | 0

14 і <

6 | 4

20

22 | різниця

різниця

різниця | 2 і >

1 і >

2 і > | 0

0

0

7 | 4

14 | позитивні

різниця | 16 і >**

2 і > | 14 і <

0

8 | 22 | різниця | 1 і >* | 0

9 | 22 | різниця | 1 і >* | 0

Примітка. Різниця середніх величин вірогідна: * – Р<0,05; ** – Р<0,01.

Апробація методів ранньої діагностики суягності показала (табл. 7), що точність методу сонографії при візуалізації рідин на 22–23-й день після осіменіння становила 80%. Сумнівий діагноз у період з 25-го по 30-й день був пов’заний із відсутністю зображення ембріона. Із 31-го дня після візуалізації ембріонів точність методу становила 100%.

Похибка діагностики вагітності методом рефлексодіагностики (ПЕРТ–4М) становила 25,0% у групі вагітних тваринах, 40,0% – у неплідних, а частота сумнівних діагнозів склала 13,3 %.

Таблиця 7 – Ефективність ранніх методів діагностики вагітності у вівцематок

Метод діагностики | Строк після осіменіння, дні | n | Вагітні | Неплідні | Частота сумнівних діагнозів

у досліді | похибка | у досліді | похибка

n | % | n | % | n | % | n | % | n | %

Сонографія | 22–24

25–30

31 і > | 6

12

44 | 5

10

33 | 83,3

83,4

75,0 | 1

0

0 | 20,0–– |

1

1

11 | 16,7

8,3

25,0 | 0

0

0––– |

0

1

0– |

8,3–

Рефлексо-діагностика (ПЕРТ-4М) |

4–22 |

15 |

8 |

53,4 |

2 |

25,0 |

5 |

33,3 |

2 |

40,0 |

2 |

13,3

Рефлексоло-гічний (самця-пробника) |

12–19 |

14 |

12 |

85,7 |

2 |

16,7 |

2 |

14,3 |

0– |

0–

Пальпація | 50–60

> 60 | 12

15 | 3

15 | 25,0

100 | 0

0–– |

0

0–– |

0

0–– |

9

0 | 75,0–

Похибка діагностики вагітності методом самця-пробника становила 16,7 % і була пов’язана з тим, що у двох неплідних самок спостерігалася анафродизія.

Діагностика вагітності методом пальпації була об’єктивною після 60-го дня суягності, оскільки в цей період матка знаходилася в черевній порожнині, плоди мали значні розміри і добре пальпувалися через черевну стінку.

Розробка методу визначення термінів вагітності у вівцематок
за комплексом ознак сонографічного зображення

Застосування методу сонографії дозволило спостерігати за розвитком суягності.

Виявили, що візуалізація плідних оболонок відбувається на 25–27-й день після осіменіння, кінцівок – на 35-й день, плацентом і рухів – на 40-й день, шлунка і серцебиття – 42–44-й дні, скелета – на 45–49-й дні. Зміна форми плацентом відбувалася на 40–49-й, 50–60-й та більше 60 днів суягності. Відповідно до термінів збільшувалися розміри ембріонів і плодів. На основі одержаних даних нами розроблена програма ультразвукової діагностики термінів суягності за комплексом морфофункціональних змін ембріофетоплацентарного комплексу (табл. 8).

Таблиця 8 – Визначення термінів вагітності у вівцематок за комплексом морфофункціональних змін ембріофетоплацентарного комплексу методом сонографії

Термін вагітності, дні | Довжина ембріона, см | Візуалізація, дні

плідних оболо-нок | кінцівок | плацен-том, рухів | зміна форми плацентом | шлунка, серце-биття | скелета

25 – 27

28 – 29

30 – 35

36 – 40

41 – 44

45 –49

50 – 60

> 60 | 0,85 – 1,14

1,17 – 1,74

1,78 – 2,79

2,84 – 4,30–––– |

25–27

+
+
+
+
+
+

+–– |

35

+
+
+
+

+––– |

40

+
+
+

+––– |

округла

+

+

округла із заглиблен-ням

чашопо-дібна–––– |

42–44

+

+

+––––– |

45–49

+

+

Примітки: “+” – діагностичні показники візуалізуються; “–“– діагностичні показники не візуалізуються.

Вивчення впливу багатократної ультрасонографії на стан

новонароджених кроленят і ягнят

Ультразвукове дослідження вагітних кролиць проводили щоденно із 1-го по 30-й день після осіменіння (30-кратне).

Частота дослідження вівцематок сонографією становила: з 1-го по 9-й день після осіменіння – 1 раз у три дні, з 10-го по 30-й – щоденно, з 31-го дня до родів – 1 раз у 5 днів. Кратність обстеження вівцематок за період вагітності складала 47–48 раз. Дані про стан новонароджених кроленят і ягнят наведені в таблицях 9–10.

Таблиця 9 – Стан 78 новонароджених кроленят після 30-кратного сонографічного
обстеження

Група тварин | n | Вік самок,роки | Маса кролиць, кг | Кількість кроленят на одну самку | Маса тіла кроленят, г | Довжина тіла кроленят, см

M±m | lim | M±m | lim | M±m | lim

Дослід

Конт-

роль | 5

5 | 1,5–2

1,5–2 | 3,4±0,02

3,4±0,04 | 8,0±0,59

7,6±0,59 | 6–9

6–9 | 62,4±3,2

63,3±3,0 | 62–75

60–75 | 8,1±0,6

8,1±0,6 | 6,9-9,8

6,9-9,8

Як видно з даних таблиці 9, вірогідної різниці між показниками новонароджених кроленят дослідної і контрольної груп не спостерігали. При зовнішньому огляді новонароджених кроленят аномалій розвитку і патології не виявили, у подальшому тварини розвивались нормально і досягали статевої зрілості у 4–5-місячному віці та фізіологічної – у 5–8 місяців.

З даних таблиці 10 видно, що вірогідної різниці між показниками у тварин контрольної і дослідної груп за кількістю ягнят на одну самку, масою та довжиною тіла новонароджених ягнят не спостерігалось (Р<0,5). При зовнішньому огляді новонароджених аномалій розвитку і патології не виявляли, шерстний покрив був сформований, кістки черепа окостенілі, різці прорізалися. Оцінка рефлексів руху та ссання показала, що вони проявлялися протягом 0,5–1,5 год після народження.

Таблиця 10 – Стан 16 новонароджених ягнят після 47-кратного сонографічного
обстеження

Група
тварин |

n | Вік самок, роки | Кількість ягнят на одну самку | Маса тіла ягнят, кг | Довжина тіла ягнят

M±m | lim | M±m | lim | M±m | lim

Дослід

Контроль |

5

5 | 2,6±0,49

(1,5–4)

2,2±0,29

(1,5–3) | 1,6±0,12

1,6±0,12 | 1–2

1–2 | 3,4±0,27

3,2±0,22 | 2,3–4,5

2,4–4,1 | 36,8±1,74

37,0±1,74 | 31–45

31–45

Отже, виходячи з результатів наших досліджень, можна стверджувати, що навіть 30-кратне дослідження вагітних кролиць і 47–48-кратне дослідження вівцематок протягом 1–3 хвилин із частотою датчика 5,0 МГц не викликало клінічних змін у новонароджених.

ВИСНОВКИ

1. У матеріалах дисертації обгрунтовані методи діагностики вагітності у кролиць і вівцематок за зміною ембріофетоплацентарного комплексу та стану біологічно активних точок.

2. Виявлено, що ембріони переміщуються з яйцепроводів у верхівки рогів матки кролиць протягом 49–74 год, а “вилуплювання” та прикріплення ембріонів до слизової оболонки матки відбувається через 76–100 год після коїтусу. Подальший вплив ембріонів на матку призводить до зміни форми рогів із видовженої стрічкоподібної на звивисту, появи потовщень рогів та вірогідного (Р<0,05) збільшення їх довжини і діаметра протягом 7-и днів вагітності.

3. Для одержання об’єктивних результатів ранню діагностику вагітності у кролиць методом сонографії доцільно проводити із 11-го дня після осіменіння, а у вівцематок – з 31-го дня, оскільки у дані терміни чітко візуалізуються ембріони.

4. Ефективність методів ранньої діагностики вагітності у кролиць за станом біологічно активних точок яєчників і матки, самця-пробника та пальпації (10–14-й дні) вірогідно (Р<0,05) менша від сонографічного методу на 25,0, 23,5 і 25,0 % відповідно. Точна діагностика сукрільності пальпацією можлива через 14 днів після осіменіння.

5. Ефективність методів ранньої діагностики вагітності у вівцематок за станом біологічно активних точок яєчників і матки та самця-пробника менша від сонографічного на 16,7 і 25,0 % відповідно. Точна діагностика суягності методом пальпації можлива після 60-го дня після осіменіння.

6. Діагностику строків вагітності у кролиць і вівцематок доцільно проводити за комплексом змін сонографічного зображення ембріонів і плодів, візуалізацією їх кінцівок, голови, тулуба, пупкового канатика, скелета, шлунка, рухів та серцебиття.

7. Багаторазове дослідження вагітних кролиць (30-кратне) і вівцематок (47–48-кратне) не призводить до вірогідного зменшення кількості приплоду, маси і довжини тіла новонароджених та не викликає порушень прояву рефлексів руху і ссання у кроленят і ягнят.

8. Метод рефлексодіагностики доцільно використовувати як додатковий для визначення вагітності у кролиць на 3–4-й день та у вівцематок – на 4, 15–22-й дні після осіменіння за станом БАТ загальної дії, рогів матки та яєчників.

9. Вартість ультразвукового дослідження однієї тварини з метою визначення вагітності в умовах стаціонару становить: кролиць – 1,28 грн, вівцематок – 0,87 грн, а в умовах господарства збільшується за рахунок транспортних витрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Ранню діагностику вагітності методом сонографії доцільно проводити у кролиць із 11-го дня, у вівцематок – із 31-го дня після осіменіння згідно “Рекомендацій щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин”, затвердженими науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, та за матеріалами мультимедійних програм “Рання діагностика вагітності у кролиць” і “Рання діагностика вагітності у овець”.

2. Діагностику вагітності у кролиць методом пальпації доцільно проводити через 14 днів після осіменіння, а у вівцематок – після 60-ти днів.

3. Рефлексодіагностику вагітності за станом БАТ доцільно проводити у кролиць на 3–4-й дні, в овець – на 4-й, 15–22-й дні після осіменіння та за реакцією на самця пробника – на 5–6-й і 12–19-й дні відповідно як додаткові методи, оскільки вони мають меншу точність, ніж сонографічний.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Розробка технології трансплантації ембріонів у кролів / Г.Г.Харута, О.А.Хіцька, Б.П.Івасенко та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр.ун-ту. – 1998. – Вип.5, ч.2 – С.108–110.

Дисертантка вивчила терміни транспорту ембріонів кролів з яйцепроводів у матку, їх “вилуплювання” та прикріплення до слизової оболонки матки, визначила зміни форми та розмірів матки на ранніх термінах сукрільності.

2. Харута Г.Г., Хіцька О.А. Порівняльна оцінка методів діагностики вагітності кролиць // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 1999. – Вип.9. – С. 174 –178.

Дисертантка порівняла ефективність пальпації і ультразвукового методів діагностики вагітності у кролиць.

3. Харута Г.Г., Подвалюк Д.В., Хіцька О.А. Методичні підходи до діагностики термінів вагітності й патологій статевої системи за допомогою УЗД // Вет. медицина України. – 1999. – № 11. – С.30–32.

Дисертантка розробила методичні підходи до діагностики ранньої вагітності у кролиць і овець ультрасонографією, визначила терміни сонографічної візуалізації ембріональних міхурів та ембріонів і визначила їхні розміри.

4. Хіцька О.А., Харута Г.Г. Ультразвукова діагностика ранньої вагітності у овець // Наук. вісник Національного аграр. ун-ту. – 2000. – № 22. – С. 94–97.

Дисертантка апробувала метод сонографії для ранньої діагностики суягності, визначила розміри ембріональних міхурів та ембріонів.

5. Хіцька О.А., Харута Г.Г. Порівняльна оцінка методів діагностики вагітності у овець // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2000. – Вип.13, ч.1. – С. 163–166.

Дисертантка провела апробацію і зробила порівняльну оцінку ефективності методів пальпації та сонографії при визначенні ранньої вагітності та її термінів у овець.

6. Хіцька О.А. Порівняльна оцінка ранніх методів діагностики сукрільності // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2002. – Вип. 21. – С. 241–245.

Дисертантка апробувала рефлексологічний метод (за станом біологічно активних точок) для діагностики вагітності у кролиць та провела оцінку ефективності ранніх методів визначення сукрільності.

7. Методичні рекомендації щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських тварин / Г.Г.Харута, Д.В.Подвалюк, О.А.Хіцька та ін. – Біла Церква, 2000. – 28 с.

Дисертантка висвітлила методику діагностики ранньої сукрільності та суягності, а також визначення термінів вагітності у кролиць і овець.

Хіцька О.А. Рання діагностика вагітності та її термінів у кролиць і вівцематок – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів, 2002.

Дисертація присвячена розробці програми з ранньої експресної діагностики вагітності та її термінів у кролів і вівцематок на основі сонографії, рефлексодіагностики, кристалізації секрету із переддвер’я піхви і піхви та провести порівняльну оцінку клінічних і сонографічного методів дослідження.

На основі комплексу морфологічних і функціональних змін в організмі кролиць і вівцематок розроблено ранню діагностику вагітності та визначення її термінів. Уперше сонографічним методом визначені строки візуалізації ембріональних рідин, ембріонів, плідних оболонок, плацентом, пупочного канатика, рухів і серцебиття ембріонів. Уточнені строки переміщення ембріонів кролів із яйцепроводів у матку, визначено час їх “вилуплювання” та прикріплення до слизової оболонки матки, а також зміни розмірів і форми матки. Проведена оцінка ефективності ранньої діагностики вагітності методами сонографії, рефлексодіагностики, пальпації та кристалізації секрету переддвер’я піхви і піхви.

Ключові слова: сонографія, внутрішньоутробний, ембріон, плід, плацентома, вагітність, діагностика.

Хицкая О.А. Ранняя диагностика беременности и ее сроков у крольчих и овцематок – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Львовская государственная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого, Львов, 2002.

Диссертация посвящена разработке программы ранней экспрессной диагностики беременности и ее сроков у крольчих и овцематок на основе сонографии, рефлексодиагностики, кристаллизации секрета из преддверия и влагалища и провести сравнительную оценку клинических и сонографичного методов исследования.

Впервые уточнено время передвижения эмбрионов кролей в гениталиях самок, их выхода из прозрачной оболочки и прикрепления к слизистой оболочке матки. Наши исследования показали, что эмбрионы кролей транспортируются из яйцепроводов в верхушки рогов матки между 49 и 74-м часами после коитуса. “Вылупливание” и прикрепление эмбрионов к слизистой оболочке матки происходят на протяжении 76–100 часов. Первые макроморфологические изменения в матке отмечались на 4–5-й день. Появлялась заметная бугристость поверхности матки. На 6–7-й день беременности форма рогов матки изменялась с удлиненной лентовидной на извитую. В это же время достоверно (Р<0,05) увеличивались длина матки – до 16,3±0,31 см, диаметр ее верхушки – до 0,7±0,03, средины – до 0,8±0,03 и возле шеек – до 0,8±0,03 см. Слизистая оболочка в местах утолщений была гиперемирована, на разрезе этих участков вытекали капли секрета. У бесплодных самок после стерильного коитуса подобные макроморфологические изменения не наблюдались.

Ультразвуковым исследованием установлено, что визуализация матки беременных крольчих происходит на 6-й день, эмбриональных пузырей – на 7–8-й, эмбрионов – на 9–11-й день после осеменения.

Для диагностики беременности в овцематок можна использовать трансректальную и транскутанную сонографию. Трансректальную диагностику лучше использовать до 40-го дня беременности; с 40-го по 60-го день эффективны оба метода, а после 60-го дня исследование лучше проводить транскутанно. Визуализация эмбриональных пузырей в рогах матки овец отмечалась на 22–23-й, эмбрионов – на 25–30-й день после осеменения.

Использование метода кристаллизации секрета преддверия влагалища и влагалища с целью диагностики ранней беременности у крольчих и овцематок дало отрицательные результаты: характерного папоротевидного изображения секрета у бесплодных самок не обнаруживали.

Определение значений положительных и отрицательных потенциалов и их разницы в биологически активных точках яичников и матки крольчих и овец с использованием прибора электрорефлексотерапии (ПЭРТ–4М) позволило установить закономерное возрастание потенциалов у беременных самок и их снижение у бесплодных животных. На основе полученных данных к диагностическим показателям беременности отнесли максимальные значения показателей потенциалов и их разницы в БАТ яичников и матки, к бесплодным – минимальные, а промежуточные значения расценивали как сомнительный диагноз.

Сравнительная оценка ранних методов диагностики беременности у крольчих показала, что эффективность применения сонографии при визуализации эмбрионов составила 100%, что на 23,5% (Р<0,05) выше рефлексологического (самца-пробника) метода и на 25,0% (Р<0,05) – метода рефлексодиагностики (ПЭРТ–4М) и пальпации.

Ультразвуковая диагностика ранней беременности в овцематок с целью обнаружения эмбриона позволяла достигать 100%-ной точности результата, что на 25,0% выше метода рефлексодиагностики (ПЭРТ–4М) и на 16,7% – рефлексологического (самца-пробника).