НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Рада по вивченню продуктивних сил України

Іванченко Анатолій Миронович

УДК 338: 502.7

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄКТІВ

(НА ПРИКЛАДІ БАСЕЙНУ РІЧКИ ГОРИНЬ)

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Вознюк Степан Тихонович, Український державний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри агрохімії і ґрунтознавства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Руснак Петро Павлович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри аграрної економіки;

кандидат економічних наук Кучер Олег Олександрович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, науковий співробітник відділу регіональних проблем використання і охорони земельних ресурсів

Провідна установа:

Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра географії ґрунтів, м. Львів

Захист відбудеться “ 23 ” грудня 2002 р. о 15 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ–32, бульвар Тараса Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “ 20 ” листопада 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток водного господарства неможливий без подальшого розширення будівництва та реконструкції споруд водогосподарського призначення, зокрема водозаборів та осушувальних меліорацій, що пов’язано із зміною природних умов. У цьому зв’язку актуальною є проблема екологічно безпечної надійності водозабезпечення підземними водами господарсько-питного призначення. Одним з ефективних засобів боротьби від виснаження підземних водоносних горизонтів є раціональне використання водних ресурсів та комплексний підхід до вивчення еколого-економічних проблем.

Проблема охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, має не лише суто наукове, а й велике економічне і соціальне значення. Особливу гостроту вона набула за останні десятиріччя. Недостатня увага до охорони природи і раціонального використання природних ресурсів може нанести великі збитки навколишньому середовищу.

Для свідомого впливу на процеси, що відбуваються в природі у зв’язку з гідромеліоративною та гідротехнічною діяльністю необхідно детальніше пізнавати їх спрямованість, вміти науково передбачити їх наслідки, з тим щоб завчасно спрогнозувати і здійснити необхідні технічні заходи для боротьби з небажаними наслідками діяльності людини у цій сфері.

Адже, піднести ефективність використання водних ресурсів без використання наукових досягнень неможливо. Зокрема меліорацію земель необхідно розглядати в поєднанні з охороною природи і раціональним використанням природних ресурсів та відповідним гідрометеорологічним обслуговуванням.

Для підвищення економічного потенціалу України велике значення має раціональне освоєння Лісостепу Західного Поліського регіону, який характеризується великою концентрацією природних ресурсів, різних видів корисних копалин. Достатня теплозабезпеченість і підвищене зволоження створюють широкі можливості для розвитку сільського господарства. У той же час, ці сприятливі природні умови потребують детального розроблення і впровадження заходів щодо захисту їх від впливу водогосподарських об’єктів. Тому належне гідрологічне їх забезпечення має для цієї території першочергове значення.

Соціально-економічним проблемам природокористування та охорони навколишнього середовища у різних сферах народногосподарської діяльності присвячено багато наукових праць, зокрема: О.Ф. Балацького, І.К. Бистрякова, П.Г. Борщевського, П.Ф. Веденічева, С.А. Генсірука, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, С.І Дорогунцова, Р.А. Івануха, В.А. Кірсанова, М.Я. Лемешева, І.І. Лукінова, В.С. Міщенка, П.О. Мосіюка, В.О. Паламарчука, М.М. Паламарчука, М.Ф. Реймерса, П.П. Руснака, В.Г. Сахаєва, В.М. Трегобчука, Т.С. Хачатурова, М.А. Хвесика та інших науковців. Питання методології еколого-економічної оптимізації водокористування висвітлені в роботах: Г.В.Воропаєва, Л.М. Горєва, С.І. Дорогогунцова, Н.Н. Моісеєва, М.М. Паламарчука, В.Г Пряжинської, Е.П. Ушакова, М.А. Хвесика, А.М. Черняєва, В.М. Ярошевської та ін.

Разом з тим, дослідження еколого-економічних проблем природокористування та охорони навколишнього середовища у басейні річки Горинь в межах Рівненської області, незважаючи на накопичений досвід і одержані результати, має поглиблюватися відповідно до сучасних тенденцій соціально-економічного розвитку, завдань реформування економічних відносин у водному, сільському та комунальному господарстві.

Актуальність зазначених проблем у перехідній економіці, їх недостатня розробленість та практична значимість у конкретних умовах зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи, її головну мету та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертація є складовою частиною програми досліджень Рівненського державного технічного університету за темами: “Розробка та впровадження наукових принципів й оптимізації управління природно-меліоративного режиму осушуваних земель на довгостроковій основі” – номер державної реєстрації 0196U010670 (автором здійснено аналіз експлуатації осушувальних систем Рівненської області); “Наукові основи обґрунтування і розробки екологічно надійних дренажних систем в зоні радіоактивного забруднення та менеджмент їх реалізації” – номер державної реєстрації 0199U001926 (автором визначено та узагальнено тенденції розвитку водогосподарського комплексу басейну річки Горинь); “Основних напрямків державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки”, “Концепції збереження біологічного різноманіття України” та ін., а також з науковими темами Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України: 3.1.5.64 “Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України (комплексне фундаментальне дослідження)” – номер державної реєстрації 0101U007882 (автором запропоновано і обґрунтовано заходи щодо вдосконалення управління, водогосподарським комплексом), та розділу “Природно-ресурсний потенціал” по темі науково-дослідних робіт 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” – номер державної реєстрації 0100U000657 (автором проаналізовано водно-ресурсний потенціал регіону).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення та наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад підвищення ефективності експлуатації водогосподарських об’єктів, вирішення комплексних еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єктів в басейні р. Горинь на основі дослідження природно-ресурсних, природоохоронних, нормативно-правових та фінансово-економічних передумов.

Досягнення зазначеної мети вимагало постановки та розв’язання наступних задач:

-

-

-

-

-

Об’єктом досліджень є процес використання водогосподарських об’єктів для забезпечення потреб у водних ресурсах, різних галузей народного господарства Рівненської області.

Предметом досліджень є методологія та методичні підходи до удосконалення та наукового обґрунтування теоретико-методологічних засад підвищення ефективності експлуатації водогосподарських об’єктів та подальшого розвитку водогосподарського комплексу на прикладі басейну річки Горинь.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є економічна теорія розвитку регіону, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми ефективності використання водних ресурсів, Закон України “Про охорону навколишнього середовища” та інші нормативні акти України з питань охорони навколишнього природного середовища.

Наукові дослідження виконувались комплексно на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: наукової абстракції, аналізу і синтезу, причинно-наслідкових зв’язків у певній логічно обґрунтованій послідовності.

Достовірність висновків та результатів забезпечена використанням системного, аналітичного, розрахунково-конструктивного методів, кореляційно-регресійного аналізу. Системний метод застосовувався при вивченні витрат, пов’язаних з аграрним природокористуванням та його взаємодії з навколишнім природним середовищем

Для вирішення поставлених задач у дисертації використовувались методи статистичних групувань, економіко-математичний, порівняльного аналізу, системно-структурний, кореляційно-регресійного аналізу. Метод статистичних групувань використовувався для встановлення територіальних особливостей головних водогосподарських районів, а також аналізу динаміки і оцінки запасів водних ресурсів; економіко-математичний – для еколого-економічної оцінки експлуатації водогосподарських об’єктів і встановлення рівня природноресурсних платежів за спецводокористування; картографічний – для екогідрогеологічного районування території басейну річки Горинь, щодо експлуатації водогосподарських об’єктів; графоаналітичний – для оцінки динаміки водовідбору; для прогнозування та обґрунтування водовідбору, кількості і складу робочих свердловин у водогосподарському комплексі, доцільність в інвестиціях проводилось за допомогою кореляційно-регресійного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовано та обґрунтовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які розкривають зміст дослідження. Зокрема, їх наукова новизна полягає у наступному:

- поглиблено сутність поняття водогосподарських систем як об’єкта еколого-економічних досліджень, яке на відміну від існуючих визначень, враховує зв’язок процесу відтворення водних ресурсів з природним середовищем;

- отримали подальший розвиток теоретико-методологічні основи вивчення еколого-економічних проблем раціонального використання водних ресурсів на рівні регіону, в яких на відміну від існуючих враховується вплив експлуатації осушувальних систем та водозабірних споруд;

- визначено доцільність запровадження системного підходу до вивчення еколого-економічних проблем будівництва та експлуатації водогосподарських об’єктів з урахуванням дії антропогенних факторів та порушення природних умов на прикладі Рівненської області, що дозволяє запровадити механізми регіонального впливу на процес природокористування, поєднання адміністративних та економічних інструментів при прийнятті рішень;

- сформульовано та обґрунтовано теоретико-методологічні принципи розвитку водогосподарського комплексу і водокористування у контексті концептуальних положень поступального соціально-економічного розвитку регіону басейну річки Горинь, які закладають методологічну базу для подальшого поглиблення наукових основ природокористування та екологічного менеджменту;

- вперше на прикладі Рівненської області здійснено оцінку стану, динаміки і тенденцій розвитку водогосподарських об’єктів з урахуванням розміщення, екогідрогеологічного районування басейну р. Горинь;

- оцінено стан будівництва та експлуатації водогосподарських об’єктів Рівненського регіону запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності використання, відтворення і охорони навколишнього середовища; що сприятиме зменшенню антропогенного навантаження на осушені землі регіону.

Відмінність одержаних результатів дослідження від існуючих наукових розробок полягає також у комплексному розв’язанні нагальних соціально-економічних проблем використання і відтворення водних ресурсів в умовах ринкових перетворень на основі визначення закономірностей, принципів і перспектив розміщення водогосподарських об’єктів та вдосконалення механізму управління ними на всіх ієрархічних рівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації методологічні підходи доведені до рівня конкретних пропозицій і мають форму, придатну для запровадження у практику управління водним господарством області і країни в цілому. Основні результати досліджень, висновки, пропозиції і рекомендації щодо забезпечення раціональної експлуатації, відтворення та охорони водних ресурсів, спрямовані на удосконалення режиму роботи водогосподарських об’єктів. Вони дозволяють створити оптимальні умови для формування водного режиму і раціонального використання водних ресурсів. Практичну цінність мають рекомендації з оптимізації системи водопостачання обласного центру та рекомендації по підвищенню екологічних та економічних показників ефективності використання водних ресурсів. Основні результати дисертаційного дослідження використані: Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 25/132-4-12 від 13.03.2002), Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства (довідка № 01/118 від 12.03.2002); Рівненською геологічною експедицією (довідка № 141/а від 5.03.2002); Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією (довідка № 29 від 12.03.2002); Українським державним університетом водного господарства та природокористування МОН України (довідка 001 № 268 від 4.03.2002).

Результати досліджень дозволяють приймати вірні рішення у випадку надмірної експлуатації водозабірних споруд.

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретично-методологічних засад підвищення ефективності господарських рішень в умовах зростаючого техногенного навантаження.

Наукові положення, висновки і пропозиції, які виносяться на захист одержані автором самостійно. З наукових праць опублікованих у співавторстві використано лише ті ідеї, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародному екологічному симпозіумі “Перспективні інформаційні технології і проблеми управління ризиками на порозі нового тисячоліття” (Санкт-Петербург, 2000), Міжнародній науково-технічній конференції “Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент” (Рівне, 2000), Міжнародній науково-технічній конференції “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 2002), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників і студентів Рівненського державного технічного університету (Рівне, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр.), на науково-практичній конференції “Проблеми і досвід підготовки спеціалістів для ринкової економіки” (Рівне, 1996), на науково-практичній конференції “Проблеми ринкової економіки України”.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 4 друк арк., в тому числі 5 – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 157 найменувань. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 201 стор. комп’ютерного тексту, в тому числі: 21 таблиці, 11 рисунків, що займають 7 повних стор., 8 додатків викладено на 11 стор. Список використаних джерел займає 13 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Методологічні та методичні підходи до вивчення еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єктів” визначено та обґрунтовано теоретико-методологічні підходи, принципи і критерії еколого-економічної оцінки еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єктів.

Водні та земельні ресурси є одними з найважливіших компонентів природного капіталу і природних продуктивних сил суспільства, і виступають як складова його соціально-економічного піднесення. Вивчення еколого-економічних проблем розвитку водноресурсного потенціалу та шляхів їх вирішення, що має принципове значення для розробки основ екологічної безпеки країни.

Сутність методологічного підходу до вирішення еколого-економічних проблем експлуатації водних об’єктів і їх водозбірних територій полягає перш за все, у визначенні їх цінності з позиції створення належних природних умов для життєзабезпечення людини, засобів виробництва та їх географічного розміщення, обґрунтування комплексу факторів, що зумовлюють формування і розвиток біорізноманіття.

Експлуатація водогосподарських об’єктів пов’язана із залученням водних ресурсів (як поверхневих так і підземних), які використовуються чи можуть бути використані у процесі матеріального виробництва, що свідчить про величезне їх значення у соціально-економічному розвитку суспільства.

Складна і багатоаспектна система економіко-екологічних відносин у суспільстві зумовлює необхідність розробки теоретико-методологічних засад еколого-економічної оцінки об’єктів природокористування. Ця оцінка, на наш погляд, має стати вихідною базою для обґрунтування і перспективної організації та збалансованого розвитку водного господарства. Зокрема, мова йде про визначення: 1) ролі водного фактора у формуванні розміщення матеріального виробництва, виробничої і соціальної інфраструктури у межах регіону, економічного системи, району, басейну ріки та ін., 2) впливу водного фактора на структуру основних фондів, на витрати суспільної праці для вирішення господарських завдань; 3) необхідності врахування водного фактора при обґрунтуванні управлінських рішень.

При комплексному аналізі і оцінці роботи водозабірних споруд та осушувальних систем пріоритет повинен надаватися дослідженню еколого-економічних проблем використання ресурсів підземних вод.

Підземні води відіграють важливу роль у водогосподарському комплексі України, насамперед як найбільш надійні джерела доброякісної питної води. Краща захищеність від поверхневого (найбільш інтенсивного) забруднення, більш значне їх поширення порівняно з поверхневими водами, якісний склад води, що найбільш повно відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, – все це дає змогу віднести даний вид водних ресурсів до найцінніших (стратегічних).

Суттєву роль у дослідженні екологічних проблем відіграє системний підхід, спрямований на цілісне охоплення досліджуваних явищ. Логіка розвитку системного дослідження дає можливість розробити декілька альтернатив майбутнього розвитку подій і порівняти їх між собою з метою вибору оптимальної, проте це вимагає визначення критерію оптимальності.

На нашу думку, достатньо інформативними і об’єктивними показниками антропогенного впливу у сфері водокористування можуть бути обсяги безповоротного водозабору і скиду забруднених стічних вод, які зумовлюють якісне та кількісне виснаження водних ресурсів. Разом з обсягами води, які необхідні для розбавлення забруднених стоків, вони складають загальний обсяг водних ресурсів, що знаходяться під впливом сфери водокористування. Отже, екологічну оцінку водокористування в дисертації пропонується здійснювати за загальним обсягом води, на який здійснюють вплив суб’єкти водогосподарського комплексу за формулою:

WВПЛ = WЗ к+ WБП,

де, WЗ – обсяг забруднених стічних вод, що скидаються у водний об’єкт,

к – кратність розбавлення забруднених вод;

WБП – безповоротні втрати води в процесі її транспортування і використання.

Відносний показник, що характеризує антропогенне навантаження сфери водокористування на водноресурсний потенціал, визначається за формулою:

WНАВ = (WБП + WЗ)WР=95 %,

де, WР=95 % – річковий стік в дуже маловодний рік, що характеризує найнесприятливіші умови водокористування.

Самоочисну здатність водного об’єкта (n) можна оцінити за відношенням:

N = (WР=95 % – WБП – WЗ)/WЗ.

Економічна оцінка природних умов і ресурсів передбачає визначення економічного значення (у грошових одиницях, чи натуральних величинах) ресурсів, об’єктів, змін у життєвому середовищі або екологічних умов ведення господарства. Через екологічну оцінку визначається стан життєвого середовища або ступінь впливу на неї будь-яких факторів.

При вивченні еколого-економічних проблем підземного стоку води велике значення має виділення обсягів експлуатаційного її стоку, тобто тієї частини водних ресурсів, яка може бути джерелом задоволення потреб без зниження продуктивності підземного водозабору і якості води на протязі експлуатації. Визначається вона як різниця між обсягом загального стоку і обсягом водопотреб.

Екологічна ефективність водокористування, лімітування використання водних ресурсів та оптимізація структури водокористувачів зумовлюється рівнем антропогенного навантаження та екологічним станом басейну річки. Основними показниками антропогенного навантаження експлуатації водогосподарських об’єктів на водні ресурси є безповоротний водовідбір водозабірними інженерними спорудами, скид забруднених стічних вод, які зумовлюють кількісне виснаження природних ресурсів та зниження рівня ґрунтових вод у ґрунтових водоносних горизонтах.

Критерієм рівня впливу експлуатації водогосподарських об’єктів на економічну підсистему є економічні збитки від забруднення і виснаження водних ресурсів і негативний вплив на природне середовище.

Слід зазначити, що методологічні підходи до вивчення еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єкті, які розглядаються в цьому розділі, автором використовуються у наступних розділах дисертації.

В другому розділі “Аналіз еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єктів зони проведення досліджень” розкрито сутність комплексності експлуатації водогосподарських об’єктів. Вона розглядається в якості складного природно-господарського утворення, що об’єднує, водогосподарські об’єкти регіону, органи управління та контролю і характеризується певною функціональною, галузевою і територіальною структурою.

Дисертантом запропонована методика вивчення проблем регіону, якою передбачено застосування кількісних та якісних категоріальних показників, що характеризують водноресурсний потенціал, його адміністративно-територіальну структуру, економічну і екологічну оцінки експлуатації водогосподарських об’єктів і основні напрямки його раціоналізації та регламентації.

Можна стверджувати, що Рівненщина виділяється серед ряду Поліських областей, найбільшою площею перезволожених земель та рядом показників, зокрема найбільшою площею осушених земель за допомогою гончарного дренажу 261,7 тис.га., а це 70,9 % всіх осушених земель області. В результаті нашого дослідження встановлено, що процес впливу осушувальних меліорацій на режим ґрунтових вод розділяється на два етапи: період переформування і період відносної стабілізації.. Період переформування рівневого режиму спостерігається в перші роки будівництва і експлуатації меліоративної системи і характеризується різким зниженням рівня ґрунтових вод. Стабілізація рівня наступає через три роки після будівництва меліоративної мережі. Сформований режим ґрунтових вод піддається сезонним коливанням під впливом метеорологічних факторів, тобто в річному ході коливань рівнів ґрунтових вод спостерігаються ті ж фази, що і в природних умовах: весняні і осінні підйоми, літньо-осінні і зимові спади, але у багаторічному аналізі рівнів ґрунтових вод простежуються зміни до зниження.

Якщо врахувати, що значна кількість води забирається для народногосподарських та побутових потреб населення, а також те, що природний водний баланс суттєво порушується антропогенним перетворенням (насамперед масовим гідротехнічним будівництвом), стає очевидним, що наявні водозапаси дозволяють говорити лише про достатнє (в окремі роки навіть умовно достатнє) водозабезпечення області.

Результати досліджень свідчать, що забір і використання води підприємствами і організаціями Рівненської області, протягом 2000 року для потреб народного господарства і населення області було забрано 144,38 млн.м3 води, у тому числі з поверхневих джерел – 73,62 млн.м3, підземних – 70,76 млн.м3. При цьому необоротне споживання (вода, що після використання не повертається у водойми) становило 48,20 млн.м3 (32,7 % від загального обсягу використаної води). Серед основних водокористувачів області виділяється промисловість, підприємствами якої було використано у 2000 році (головним чином на виробничі потреби) 46,6 % загального обсягу забраної води (особливо виділяються енергетика, хімічна та харчова промисловість, на долю яких припадає майже три чверті всієї води, використаної у промисловості).

Басейн р. Горинь – єдиний, що повністю розміщений практично у межах Рівненської області, має складну водоексплуатаційну структуру та характеризується високим ступенем антропогенного навантаження на природне середовище. У водогосподарському комплексі розміщено 9 основних та близько 120 відомчих водозаборів підземних вод у комплексі з розвинутою мережею меліоративних систем (табл. 1). На основі екогідрогеологічного районування басейну річки Горинь доведено, що найбільш розвиненою з точки зору експлуатації водогосподарських об’єктів є Волино-Подільська височина, де зосереджена переважна більшість водогосподарських об’єктів.

Таблиця 1

Основні водозабірні споруди екогідрогеологічного районування Рівненської області

(за даними ОВДКП “Рівнеоблводоканал”)

№

з/п | Водозабір | Індекс горизонту | Місцерозташування водозабору | Середньо-

добовий водовідбір

за 1999 р.

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1. | Водозабір №1 | K2 | м. Рівне, р-н Боярки | 2910

2. | Водозабір №2 | K2 | м. Рівне, вул. Київська |

2630

3. | Майданчик №1 | PR2 | м. Рівне,

вул. С. Бандери, 2 |

7788

4. | Майданчик №2 | PR2 | м. Рівне | 4340

5. | Майданчик №3 | PR2 | м. Рівне, Новий Двір | 17364

6. | Майданчик №4 | PR2 | м. Рівне | 2918

7. | Новомильський | PR2 | с. Новомильськ | 5370

8. | Гощанський | PR2 | с. Горбаків | 48883

9. | Бабинський | PR2 | с. Бабин | 2710

Представлена економіко-географічна характеристика об’єктів.

Економічна криза, що спостерігається у водогосподарському комплексі Горині з початку 90-х років, характеризується, з одного боку, значним спадом виробництва і відповідно зменшенням промислового водоспоживання, а з іншого остаточним вирішенням проблеми безперервного водопостачання обласного центру. Проте, якість води у різних зонах суттєво відрізняється одна від одної, що супроводжується більш інтенсивним погіршенням показників еколого-економічної ефективності комплексної експлуатації водогосподарських об’єктів. Така тенденція зумовлена значною зношеністю і низьким технологічним рівнем систем як водопостачання, так і меліоративних.

У третьому розділі “Економічна оцінка екологічних наслідків впливу експлуатації водогосподарських об’єктів на природне середовище” розкрито сутність, соціально-економічну та екологічну зумовленість, принципи подальшого еколого-безпечного розвитку водогосподарського комплексу та запропоновано комплекс заходів щодо підвищення еколого-економічної ефективності експлуатації водогосподарських систем.

У розділі дисертантом розроблені основні напрямки раціонального природокористування і соціально-економічного розвитку області, а також конкретні організаційно-економічні заходи і пропозиції по вдосконаленню структури державного управління, спрямованих на підвищення еколого-економічної ефективності використання водних і земельних природних ресурсів.

Під раціональним розвитком експлуатації водогосподарських об’єктів слід розуміти такий стан водних об’єктів, гідротехнічних споруд, водозабезпечуючого, водоохоронного і водозахисного устаткування, який відповідає вимогам екологічної та економічної безпеки країни. Ефективне вирішення соціально-економічних і екологічних проблем розвитку водного господарства може бути досягнуте за умов реалізації басейного принципу реалізації регулювання водних відносин, яка забезпечує раціональне використання, запобігання забруднення і виснаження водних ресурсів, покращення екологічної ситуації.

В роботі дисертантом запропонована методика еколого-економічної оцінки водокористування, що передбачає визначення відносних показників (коефіцієнтів, індексів) безповоротних втрат води в процесі її транспортування і використання, скиду забруднених стоків, економії води за рахунок запровадження систем оборотного водопостачання, ефективності роботи очисних споруд, а також використання водних ресурсів басейну. Це дало змогу здійснити структурний (адміністративно-територіальний, і пооб’єктний) аналіз рівня раціональності та екологічної ефективності експлуатації водогосподарських об’єктів, ранжування адміністративно-територіальних одиниць експлуатації водогосподарських об’єктів басейну р. Горинь за обсягами навантаження на водноресурсний потенціал регіону.

На основі такого ранжування адміністративно-територіальних одиниць експлуатації водогосподарських об’єктів басейну регіон доведено, що найбільший сумарний індекс за обсягами впливу відмічається у: Гощанському, Сарненському, Костопільському районах та в обласному центрі – місті Рівному (що становить 44,01 % за вищезгаданими структурними одиницями).

Виконана автором еколого-економічна оцінка дає можливість приймати оптимальні рішення щодо регламентації експлуатації водогосподарських об’єктів з урахуванням екологічних обмежень.

Дисертантом здійснено економічну оцінку наслідків виснаження водних ресурсів при їх використанні, її результати свідчать, що основні збитки зумовлені безповоротними втратами води, на які припадає понад 90 % сумарної величини. Незначний економічний збиток від забруднення водних ресурсів обумовлюється досить низькими базовими нормативами плати за скид забруднюючих речовин. На наш погляд, одним з напрямків подальшого удосконалення методики розрахунку економічних збитків має бути урахування вартості водних ресурсів, які йдуть на розбавлення забруднених стоків і, отже, виключаються з обсягу їх експлуатаційних запасів.

Основні принципи віддаленості події, повинні враховувати особливості формування підземних водних ресурсів, а розвиток – ґрунтуватись на симбіозі законів взаємодії природних систем і економіки (за пріоритетом перших), встановленні екологічних обмежень, створенні системи платежів за використання водних ресурсів і їх забруднення, впорядкування фінансування заходів, по охороні відтворенню і раціональному використанню водних ресурсів.

Взаємозв’язок підземних та ґрунтових вод, залежність їх стану від структурно-функціональної організації господарського комплексу зумовлює необхідність регламентації управління за басейновим принципом. Створення раціональної, узгоджено діючої системи управління водними ресурсами і забезпечення умов для переходу до сталого, економічно збалансованого розвитку водогосподарського комплексу басейну Горині.

До числа важливих завдань водогосподарських організацій слід віднести розробку заходів по обмеженню впливу господарської діяльності на підземну гідросферу. В цьому зв’язку особливе значення набувають: створення єдиної режимної мережі свердловин, що дозволяє вести контроль і спостереження за станом підземної гідросфери; впорядкування водовідбору підземних вод з метою приведення його у відповідність з експлуатаційними запасами; проведення комплексних водоохоронних заходів, які виключали б забруднення як поверхневих, так і підземних вод. Актуальне значення також мають питання відтворення запасів підземних вод. Регулювання запасів підземних вод шляхом переводу у надра поверхневих стоків – один з прогресивних напрямків у підвищенні водозабезпеченості з напруженою водогосподарською ситуацією.

Економічною основою регулювання водогосподарської і водоохоронної діяльності має стати плата за воду, забруднення водних ресурсів і порушення водного законодавства та інші надходження, які мають спрямовуватись у басейновий фонд і забезпечувати цільове використання фінансових ресурсів згідно басейнових програм використання і охорони водних ресурсів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виконане теоретичне узагальнення еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єктів в регіоні і запропоноване нове розв’язання конкретного наукового завдання, що полягає в розробці науково-методичного забезпечення оцінки екологічної та економічної складових ефективності розвитку водогосподарського комплексу регіону й наданні практичних рекомендацій щодо забезпечення екологізації розвитку водогосподарського комплексу в регіоні. Відповідно до результатів дослідження сформульовано такі основні висновки:

1. Взаємозв’язок водних ресурсів з природним середовищем вимагає відповідного сполучення господарських підрозділів і використанні водних ресурсів. До деградації водних об’єктів призводить саме недооцінка взаємозв’язку такого сполучення і виникнення звідси екологічної невідповідності способів господарського використання земельних і водних ресурсів у річковому басейні Горині. Якщо цей зв’язок втрачається, то зникає їх відтворювальна здатність. Разом з тим, відчуження водного об’єкту або земельного масиву із екосистеми річкового басейну здійснить через певний час руйнівний вплив на весь ланцюг екологічних взаємодій, що забезпечують можливість існування всього природного комплексу.

2. В умовах гідрометеорологічної ситуації, що постійно змінюється, надійне управління меліоративними системами можливе при використанні сучасних методів оптимізації, передових засобів збирання та опрацювання інформації і на їх основі – оперативних і достовірних прогнозних оцінок основного регульованого фактору меліорацій – зволоження території експлуатації водозабору.

3. Обґрунтовано необхідність прогнозування впливу експлуатації водогосподарських об’єктів, що ґрунтуються на використанні даних спостережень єдиної державної стандартної гідрометеорологічної мережі у виробничих умовах, що дозволить завчасно оцінювати ситуацію та приймати оптимальні рішення, пов’язані з управлінням меліоративними системами. При цьому є можливість враховувати фактичну і прогнозну гідрогеологічну ситуацію, регулюючи оптимальну роботу систем і водозабірних споруд.

4. Здійснене в дисертації обґрунтування еколого-економічних проблем та встановлення закономірностей режиму роботи водогосподарських об’єктів, дозволить при наявності сучасних засобів зв’язку й ЕОМ істотно підвищити рівень експлуатації та звести до мінімуму збитки навколишнього середовища.

5. Ранжування адміністративно-територіальних одиниць басейну річки Горинь за сумарним індексом навантаження експлуатації водогосподарських об’єктів на водні ресурси (середньозважене значення показників осушених сільськогосподарських угідь та водовідбору інженерними спорудами) засвідчило, що найбільш інтенсивне освоєння і негативний вплив на водні ресурси мають місце у Гощанському, Сарненському, Костопільському та обласному центрі – місті Рівне.

6. Запропоновані підходи, крім вирішення основного завдання, дозволяють виконувати обґрунтування структури сільськогосподарського використання земель; при будівництві та реконструкції гідротехнічних об’єктів визначати параметри відкритої мережі для забезпечення оптимальної акумулюючої ємності підземних водоносних горизонтів під час комплексної експлуатації водогосподарських об’єктів водовідбору.

7. З метою охорони та раціонального використання прісних підземних вод дисертант вважає за доцільне:

Ш

Ш

Ш

8. Для розширення можливостей використання системного підходу з метою більшої просторової деталізації передбачених величин еколого-економічних проблем необхідні подальші дослідження впливу меліорованості земель, господарського використання та заліснення територій на процеси його формування та внесення відповідних удосконалень.

9. Забезпечення раціонального видобування та використання водних ресурсів є комплексною еколого-економічною проблемою. Вона включає не лише створення нормативно-правової бази та інфраструктури, а й вирішення питань екологічної безпеки, враховуючи потенційні негативні впливи в умовах надмірного техногенного навантаження території.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іванченко А.М. Аспекти проблеми еколого-економічної оцінки ситуації на Рівненських водозаборах // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – С. 155-159.

2. Іванченко А.М. Аналіз інструментів управління економічного механізму природокористуванням експлуатації водогосподарських об’єктів Рівненської області. // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2000. – С. 100-101.

3. Іванченко А.М. Прогнозування економічного розвитку водного господарства в Україні на прикладі Рівненської області // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С. 85-91.

4. Іванченко А.М. Ранжування адміністративно-територіальних одиниць за обсягами впливу експлуатації водогосподарських витрат // Вісник Рівненського державного технічного університету. – Серія: економіка. – 2002. – Вип. № 1 (14). – С.24-29.

5. Іванченко А.М. Вдосконалення управління та еколого-економічні показники експлуатації водогосподарських об’єктів // Вісник Рівненського державного технічного університету. – Серія: економіка. – 2002. – Вип. № 5 (18). – С.35-42.

6. Вознюк С.Т., Іванченко А.М. Екогідрогеологічне районування басейну річки Горинь основа оцінки впливу експлуатації водогосподарських об’єктів // Вісник Рівненського державного технічного університету. – 1999. – Спецвипуск. – С.21-26. (внесок автора – запропоновано та обґрунтовано екогідрогеологічне районування).

7. Іванченко А.М. Значення природоохоронних наслідків експлуатації підземних вод меліорованих та прилеглих до них земель басейну річки Горинь Рівненської області // Вісник Рівненського державного технічного університету. – 2000. – Вип. № 2. – С.22-26.

8. Іванченко А.М. Принципи та критерії еколого-економічної оцінки експлуатації водогосподарських об’єктів // Вісник Рівненського державного технічного університету. – 2002. – Вип. № 2. – С.34-40.

9. Залеський І.І., Іванченко А.М. Екологічні наслідки будівництва та експлуатації водозабірних споруд Рівненщини // Водне господарство України. – 1999. – № 5-6. – С.24-26. (внесок автора – обґрунтування необхідності покращення експлуатації водозабірних споруд).

10. Вознюк С.Т., Иванченко А.М. Нагрузка эксплуатации водохозяйственных объектов на экологическую систему бассейна реки Горынь Ровенщины. // Сб. научн. тр. по материалам докладов международного экологического симпозиума “Перспективные информационные технологии и проблемы управления рисками на пороге нового тысячелетия” в рамках научных чтений “Белые ночи – 2000”: В 3 т. – Санкт-Петербург, Издательство Международной академии наук экологии и безопасности жизнедеятельности, 2000. – Т.3. – С. 26-28. (внесок автора – виявлено особливості навантаження на екологічне середовище)

Анотація

Іванченко А.М. “Еколого-економічні проблеми будівництва та експлуатації водогосподарських об’єктів (на прикладі басейну р. Горинь)” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням експлуатації водогосподарських об’єктів на прикладі басейну річки Горинь, в межах Рівненської області. Викладено теоретико-методологічні підходи до комплексної експлуатації водогосподарських об’єктів. Отримано подальший розвиток теоретико-методологічних основ вивчення еколого-економічних проблем раціонального використання водних ресурсів на рівні регіону, в яких на відміну від існуючих враховується вплив експлуатації осушувальних систем та водозабірних споруд.

На підставі проведеного системного аналізу запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності використання, відтворення і охорони навколишнього середовища; що сприятиме зменшенню антропогенного навантаження на осушені землі регіону.

Основні результати досліджень спрямовані на удосконалення режиму роботи водогосподарських об’єктів. Вони дозволяють створити оптимальні умови для формування водного режиму і раціонального використання водних ресурсів. Практичну цінність мають рекомендації з оптимізації системи водопостачання обласного центру та рекомендації по підвищенню екологічних та економічних показників ефективності використання водних ресурсів.

Ключові слова: еколого-економічні проблеми, осушувальна система, водозабірна споруда, технічна експлуатація, водогосподарський комплекс, економічний збиток, управління.

Аннотация

Иванченко А.М. “Эколого-экономические проблемы строительства и эксплуатации водохозяйственных объектов (на примере бассейна р. Горынь)” – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Совет по изучению производственных сил Украины НАН Украины, г. Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам эксплуатации водохозяйственных объектов на примере бассейна реки Горынь, на территории Ривненской области. Изложено теоретико-методологические подходы к комплексної эксплуатации водохозяйственных объектов. Получено дальнейшее развитие теоретико-методологических основ изучения эколого-экономических проблем рационального использования водных ресурсов на уровне региона, в которых в отличие от существующих учитывается влияние эксплуатации осушительных систем и водозаборных сооружений.

Взаимосвязь водных ресурсов с природной средой требует соответственного сочетания хозяйственных структур и использования водных ресурсов. К деградации водных объектов приводит именно недооценка взаимосвязи такого сочетания и возникновения отсюда экологического несоответствия способов хозяйственного использования водных ресурсов бассейна. Если эта связь нарушена, то исчезает их способность воспроизводства. Вместе с этим, отчуждение водного объекта из экосистемы речного бассейна осуществит через некоторое время разрушительное влияние на всю цепочку экологических взаимодействий, что обеспечивают существование всего природного комплекса.

На основании выполненного системного анализа предложено конкретные пути повышения эффективности использования, воспроизводства и охраны природной среды; что способствует уменьшению антропогенной нагрузки на осушенные земли региона.

В работе сформулировано и обосновано теоретико-методологические принципы развития водохозяйственного комплекса и водопользования в контексте концептуальных положений дальнейшего социально-экономического развития региона, которые закладывают методологическую базу для дальнейшего углубления научных основ природопользования и экологического менеджмента.

Получено дальнейшее развитие теоретико-методологических основ изучения эколого-экономических проблем рационального использования водных ресурсов на уровне региона, в которых в отличие от существующих учитывается влияние эксплуатации осушительных систем и водозаборных сооружений.

В диссертации на примере Ривненской области выполнено оценку ситуации, динамики и тенденций развития водохозяйственных объектов с учетом их размещения, екогидрогеологическое районирование.

Предложена методика эколого-экономической оценки водопользования, что предполагает определения относительных показателей (коэффициентов, индексов) бесповоротных потерь води в процессе ее транспортировки и использования, сброса загрязненных стоков, экономии воды за счет внедрения систем оборотного водоснабжения, эффективности работы очистных сооружений, а также использования водных ресурсов бассейна. Это дало возможность осуществить структурный анализ уровня рациональности и экологической эффективности эксплуатации водохозяйственных объектов, ранжирования административно-территориальных единиц эксплуатации водохозяйственных объектов бассейна р. Горынь, за объемами нагрузки на водно-ресурсный потенциал региона.

Основные результаты разрешают создать оптимальные условия для формирования водного режима і рационального использования водных ресурсов. Практическую ценность имеют рекомендации по оптимизации системы водоснабжения областного центра и рекомендации для повышения экологических и экономических показателей эффективности использования водных ресурсов.

Ключевые слова: эколого-экономические проблемы, осушительная система, водозаборное сооружение, техническая эксплуатация, водохозяйственный комплекс, экономический ущерб, управление.

Summary

Ivanchenko A.M. Ecological and economical problems building and exploitation of water management objects (on example Horyn watershed noun).

Thesis for a candidate’s degree in economic by specialty 08.08.01. – Environmental Economics. – Council for studying Ukrainian Productive Forces of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to questions of operation water-supply of objects on an example of pool of the river Horyn, in territory Rivne region. Is stated the theoretic-methodological approaches to complex of operation water-supply of objects. The further development of theoretic-methodological bases of study of ecological-economic problems of rational use of water resources at a level of region is received, in which as against existing the influence of operation drainage of systems and water-engine noun of structures is taken into account.

On the basis of the executed system analysis it is offered concrete ways of increase of efficiency of use, reproduction and protection of natural environment; that promotes reduction of anthropogenesis loading by the drained grounds of region.

The basic results of researches are directed on improvement of mode of operations water-supply of objects. They permit to create optimum conditions for formation of a