іридопротезу – 2, ексудативна плівка на IОЛ – 2 хворих. Перебiг без ускладнень у вiддалений перiод спостережень був властивий 19 (67,9%) хворим. Ускладненнями супроводжувався стан 9 (32,1%) пацієнтів. Ускладнення, аналогiчні раннім термінам спостережень (зменшення глибини передньої камери – 4 хворих, плівка на поверхні іридопротезу – 3 хворих), фiгурували й у віддалені терміни і були спричиненi запальним процесом слабкого перебiгу. Сполучнотканинна плівка на поверхні іридопротезу та ІОЛ викликали вторинну глаукому в 2 хворих. У 4 випадках спостерiгалося змiщення країв iридопротезу вперед та торкання ними ендотелiю рогiвки, що було спричинено недостатньою жорсткiстю лавсанового матерiалу без вуглецевого покриття i прово-кувало розвиток кератопатiї у 2 випадках.
При iмплантацiї iридопротезiв з вуглецевим покриттям в раннi строки вiдзначенi такi ускладнення: вторинна плiвчаста катаракта - 1 хворий, вторинна глаукома – 1 хворий, а у вiддаленi термiни спостерiгалися вiдшарування сiткiвки – 1 хворий, кератопатiя – 1 хворий.
Проведеними клiнiко-експериментальними дослiдженнями доведена ефективнiсть застосу-вання модифiкованої моделi лавсанового iридопротезу з вуглецевим покриттям та методик його iмплантацiї. Використання модифiкованого iридопротезу в хiрургiї часткової посттравматичної анiридiї покращило перебiг пiсляоперацiйного перiоду завдяки зниженню запальної реакцiї та сприяло уникненню ускладнень у раннi та вiддаленi термiни спостережень. Внаслiдок проведеного iридофакопротезування в усiх хворих пiдвищилися зоровi функцiї i полiпшився косметичний вигляд.
ВИСНОВКИ
1.
Обширнi повнi посттравматичнi колобоми райдужної оболонки, що складають 35,3-57,7% ушкоджень її при важких травмах ока, можуть бути усуненi шляхом iридопротезування, проте сучаснi iридопротези мають недолiки, одним з яких є недостатня бiосумiснiсть. Це зумов-лює пошук нових бiоiнертних матерiалiв для iридопротезування та модифiкацiю ранiше запропо-нованих моделей штучної райдужки, що є актуальною проблемою сучасної офтальмохiрургiї.
2.
Модифіковано модель лавсанового іридопротезу шляхом нанесення на її поверхню вуг-лецевого покриття і cтворена комбінація такого іридопротезу з ІОЛ для використання в хiрур-гiї часткової посттравматичної аніридії.
3.
Експериментальними дослідженнями встановлено, що тканини ока більш толерантні до лавсанового матеріалу з вуглецевим покриттям, аніж до лавсану без такого покриття, на що вказує ареактивний перебіг раннього післяопераційного періоду в 59,4% випадків проти 33,3% випадків відповідно.
4.
Гістологічні зміни в оболонках заднього відділу ока при імплантації забарвленого лавсанового матеріалу і лавсану з вуглецевим покриттям як на ранніх, так і у віддалені терміни експерименту - відсутні. Зміни, що спостерігались у структурах переднього відділу ока, є проявом посттравматичної регенерації і реакції на механічну дію трансплантатів. У віддалені терміни спо-стереження (до 12 місяців) навколо лавсанових трансплантатів з вуглецевим покриттям сполучна тканина утворюється неiнтенсивно.
5. При імплантації іридопротезів з вуглецевим покриттям і стандартних ІОЛ в клінічних умовах вираженість запальної реакції в ранньому післяопераційному періоді знижується: аре-активний перебіг (0 ступінь) мав мiсце у 68,8% хворих проти 23,8%, яким імплантовані іри-допротези без цього покриття; запальна реакція легкого ступеня при імплантації іридопротезів з модифікованою поверхнею і стандартних IОЛ відзначена у 31,2% пацієнтів, а запальна реакція середнього і вираженого ступенів у них була відсутня. За умови iмплантацiї iридопротезiв без вуглецевого покриття запальна реакцiя середнього ступеня i виражена в ранньому пiсляопе-рацiйному перiодi спостерiгалась у 42,8% випадкiв, що стало причиною ускладнень (зменшення глибини передньої камери, сполучнотканинна плівка на поверхні іридопротезу, дегiстенцiя корнеосклерального розрiзу).
6. Підвищення гостроти зору до 0,3 і вище при імплантації іридопротезів з вуглецевим покриттям досягнуто на момент виписки зi стацiонару у 87,5% хворих проти 57,1% пацієнтів, яким були імплантовані іридопротези без вуглецевого покриття.
7. Запропоновано модифiкований лавсановий iридопротез з вуглецевим покриттям з по-лiпшеною бiосумiснiстю для вiдновлювального лiкування хворих з частковою посттравматичною анiридiєю в хiрургiчнiй практицi спецiалiзованих вiддiлень.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦIЇ
1.
Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Имплантация искусственной радужной оболочки при частичной посттравматической аниридии // Офтальмол. журн. – 1997. - № 6.- С.401-407.
2.
Ісько К.Д., Мальцев Е.В., Венгер Г.Ю., Клименкова Н.Т., Прокопчук О. Є. Експериментальне вивчення деяких модифікованих зразків лавсану як матеріалу для інтраокулярного протезування // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - № 2-3. - С.49-51.
3. Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Сравнительная эффективность частичного иридопротезирования с помощью двух моделей лавсановых иридопротезов // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3. - № 4. - С. 38-42.
4. Венгер Г.Е., Исько Е.Д. Клинические результаты применения иридопротезов с модифицированной углеродсодержащим покрытием поверхностью // Офтальмол. журн. – 2001. - № 2. - С.56-61.
5. Патент України А 61 F 2/14, 9/00 № 9688 А. Трансплантат для протезування райдужної оболонки при анірідії /Венгер Г.Ю., Клименкова Н.Т., Прокопчук Є.О., Ісько К.Д. Заявл. 27.11.95; Опубл. 30.09.96 // Промислова власнiсть. – Офiцiйний бюл. № 3. - С. 3. 1. 65.
6. Венгер Г.Ю., Клiменкова Н.Т., Прокопчук Е.А., Солдатова А.М., Icько К.Д. Колеснiченко С.В. Новi можливостi удосконалення офтальмологiчних iмплантатiв // Тези IV мiжнародної конференцiї з офтальмологiї. - Київ, 1998. - С. 67-68.
7. Venger G., Isko E. Surgical reabilitation of the patient with traumatic aniridia // XXVIII Internation congress of ophthalmology. - Amsterdam, 1998. - P. 191.
8. Isko E.D., Maltzev E.W., Venger G.Е. New meshy lavsan for iridoprosthesis // Abstrac Joint European Association for Vision and Eye Research. Palma de Mallorca, 1998. - P.43.
АНОТАЦIЯ
Ісько К.Д. Іридофакопротезування хворих з частковою посттравматичною аніридією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальністю 14.01.18 – очні хвороби. Інститут очних хвороб і тканинної терапії iм. В.П.Філатова, АМН України, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності хiрургiчного лікування хворих з част-ковою посттравматичною аніридією шляхом удосконалення методу – іридофакопротезування, застосовуючи модифiкований iридопротез з вуглецевим покриттям. В експерименті на кролях вивчена переносимiсть тканинами ока рiзних видiв лавсанових трансплантатів. Встановлено, що тканини ока кролів більш толерантні до лавсанового матеріалу з вуглецевим покриттям, аніж до лавсану без такого покриття. Запропоновано модифіковану модель лавсанового іридопротезу з вуглецевим покриттям. При клiнiчному застосуваннi модифiкованого iридопротезу у хворих з посттравматичною аніридією ступiнь вираженостi запальної реакції в ранньому післяоперацій-ному періоді був менший порiвняно з реакцією на іридопротези без такого покриття, що сприяло уникненню ускладнень упродовж ранніх і віддалених термінiв спостережень. Підвищення гостро-ти зору до 0,3-1,0 на момент виписки при імплантації іридопротезів з вуглецевим покриттям досягнуто у 87,5% хворих проти 57,1% пацієнтів, яким імплантовані іридопротези без вуглецевого покриття.
Ключові слова: посттравматична аніридія, лавсановий іридопротез, вуглецеве покриття, iридофакопротезування.
АННОТАЦИЯ
Исько Е.Д. Иридофакопротезирование больных с частичной посттравматической аниридией. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по cпециальности 14.01.18 – глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова, АМН Украины, Одесса, 2002.
Диссертация посвящена повышению эффективности хирургического лечения больных с частичной посттравматической аниридией путем усовершенствования метода хирургического ле-чения – иридофакопротезирования, используя модифицированный иридопротез с углеродным по-крытием.
В эксперименте на кроликах изучена переносимость тканями глаза разных видов (неокра-шенных, окрашенных и с углеродным покрытием) лавсановых трансплантатов. Установлено, что ткани глаза более толерантны к лавсановому материалу с углеродным покрытием, чем к лавсану без такого покрытия, на что указывает ареактивное течение раннего послеоперационного периода в 59,4% случаев против 33,3% случаев, соответственно.
Гистологические изменения в оболочках заднего отдела глаза при имплантации окрашен-ного лавсанового материала и лавсана с углеродным покрытием как в ранних, так и в отдаленных сроках эксперимента отсутствуют. Наблюдаемые изменения в структурах переднего отдела глаза являются проявлением посттравматической регенерации и реакцией на механическое воздействие трансплантатов. В отдаленные сроки наблюдений (до 12 месяцев) вокруг лавсановых трансплан-татов с углеродным покрытием соединительная ткань развивается слабо.
Предложена модель лавсанового иридопротеза, модифицированная путем нанесения на ее поверхность углеродного покрытия и комбинация такого иридопротеза со стандартными ИОЛ. Модифицированный иридопротез представляет собой трехслойную конструкцию, состоящую из сетчатой лавсановой пластины ИРИСТЭКС диаметром 9,0-10,0 мм со зрачковым отверстием в центре диаметром 3,0 мм, и двух слоев углеродного алмазоподобного покрытия: передний слой – алмазоподобная пленка толщиной 0,8-1,0 мкм; задний слой – алмазоподобная пленка толщиной 3,0-3,5 мкм.
Работы по созданию оболочки из алмазоподобного материала на поверхности лавсанового иридопротеза проведены в Одесском национальном университете им. И.И.Мечникова.
При имплантации иридопротезов с углеродным покрытием и стандартных ИОЛ в клини-ческой практике (при частичной посттравматической аниридии, сочетающейся с афакией, ката-рактой и обширными сращениями в переднем отделе глаза) выраженность воспалительной реак-ции в раннем послеоперационном периоде снижается: ареактивное течение (0 степень) отмечено у 68,8% больных против 23,8% пациентов, которым имплантированы иридопротезы без этого покрытия; воспалительная реакция легкой степени при имплантации иридопротезов с модифи-цированной поверхностью и стандартных ИОЛ была у 31,2% пациентов, а воспалительная реакция средней и выраженной степени - отсутствовала. При имплантации иридопротезов без углеродного покрытия воспалительная реакция средней и выраженной степени в раннем послеоперационном периоде наблюдалась у 42,8% случаев, что служило причиной осложнений (измельчение передней камеры, соединительнотканная пленка на поверхности иридопротеза, дегистенция корнеоскле-рального разреза).
Определена зависимость степени воспалительной реакции от вида иридопротеза. Уста-новлено наличие прямой связи (r = 0,48, p<0,002) между степенью воспалительной реакции в ран-нем послеоперационном периоде и видом иридопротеза: при применении иридопротезов с угле-родным покрытием степень воспалительной реакции меньше, чем при использовании иридопро-тезов без углеродного покрытия, что статистически достоверно.
Повышение остроты зрения до 0,3 и выше при имплантации иридопротезов с углеродным покрытием достигнуто на момент выписки у 87,5% больных против 57,1% пациентов, которым были имплантированы иридопротезы без углеродного покрытия.
Применение модифицированной модели иридопротеза с углеродным покрытием позволило повысить эффективность лечения больных с частичной посттравматической аниридией благодаря улучшению течения раннего послеоперационного периода (снижения послеоперационной воспа-лительной реакции) и позволило избежать осложнений в ранние и отдаленные сроки наблюдений.
Функциональные результаты в сроки до 6 месяцев прослежены у 33 больных, в срок до 2 лет - у 17, до 4,5 лет - у 12, до 5,5 лет – у 9, до 8 и 13,5 лет – у 2 пациентов. В отдаленные сроки наблюдений острота зрения 0,2-0,25 отмечена у 4 (14,3%) больных, 0,3-0,5 – у 16 (57,1%), 0,6-1,0 – у 8 (28,6%) пациентов.
Ключевые слова: посттравматическая аниридия, лавсановый иридопротез, углеродное по-крытие, иридофакопротезирование.
ANNOTATION
Isko E.D. Iridophacoprosthesis of patients with the partial posttraumatic aniridia.- Manuscript.
A Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.18 – eye diseases. – The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa,2002.
The dissertation is devoted to efficacy increase of surgical treatment of patients with the partial posttraumatic aniridia using iridophacoprosthesis. The biocompatibility of different kinds of lavsan transplants was studied in experiment on rabbits. It was determined that eye tissues have more tolerance to lavsan with carbon covering compared with non-carbon lavsan. It was proposed to use a modificаted model of lavsan iridoprosthesis with carbon covering. The usage of modificated iridoprosthesis in patients with partial posttraumatic aniridia in clinical practice shows that inflammation reaction in early postoperative period in these patients was less compared with the patients with non-carbon iridoprosthesis. The visual acuity increased to 0,3-1,0 was observed in 87,5% of patients with carbon-covered lavsan iridoprostheses versus 57,1% of patients with non-carbon ones.
Key words: posttraumatic aniridia, lavsan iridoprosthesis, carbon covering, iridophacoprosthesis.
Автор дисертацiйної роботи висловлює глибоку вдячнiсть доктору медичних наук, професору Мальцеву Едуарду Валентиновичу за велику консультативну та практичну допомогу у пiдготовцi та виконаннi дисертацiї.
Автор дисертацiйної роботи щиро вдячний спiвробiтникам Одеського мiського лiкувально-дiагностичного центру мiкрохiрургiї ока за сприяння в пiсляоперацiйному спостереженнi за хворими з iридофакопротезами, якi були прооперованi на базi центру.