Зеленкова Марина Володимирівна

УДК 158.9.681

Особливості застосування традиційної та комп’ютерної діагностики

у медико-психологічних дослідженнях

Спеціальність 19.00.04. – Медична психологія.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському національному університеті

імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник кандидат психологічних наук

Морозов Сергій Маратович, Київський національний

університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри

психодіагностики та медичної психології.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Горго Юрій Павлович

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, завідувач лабораторією фізіологічної

кібернетики та психофізіології.

кандидат психологічних наук Смульсон Марина

Лазарівна. Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України, лабораторія нових інформаційних

технологій навчання, провідний науковий співробітник

Провідна установа:.

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Міністерства Освіти України, кафедра прикладної психології.

Захист відбудеться “17” березня 2000 року о 14.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.26. при Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

252017 Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського

університету імені Тараса Шевченка

(м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано “16” лютого 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.С. Кириленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та новизна проблеми дослідження.

Останніми роками комп’ютер стає одним з інструментів, що широко вживається у науковій та практичній діяльності. Питання комп’ютеризації є нагальним і у сучасній психології, і ефективність використання комп’ютера в психодіагностичних дослідженнях обговорюється у багатьох вітчизняних та зарубіжних роботах (Л.Ф.Бурлачук, 1992; О.К.Тихомиров, Л.П.Гурьева, 1992; Booth, 1990; Jager, 1990; Wildgrube, 1992).

Одне з найбільш широких впроваджень комп’ютерних версій опитувальників особистості має місце у клініко-психологічній практиці. Комп’ютерні методики приходять на зміну бланковим тестам і опитувальникам у медико-психологічних дослідженнях, допомагають в постановці психологічного діагнозу, сприяють адекватній побудові програм ефективної психологічної допомоги та соціальної реабілітації соматичних хворих. Це пов’язано з подальшим розвитком у медичній психології комплексного підходу до хворих, який передбачає не тільки знання клінічних закономірностей соматичних захворювань, але і встановлення психологічних та психосоціальних факторів, які грають найважливійшу роль у процесі лікування та наступної соціальної реабілітаціі особистості (В.В.Ковалев, 1972; С.Р.Гиляревский, 1992). Медико-психологічне обстеження дозволяє виділити найбільш важливі психологічні фактори і компенсаційні механізми особистості та на основі цього зпрогнозувати динаміку розвитку захворювання і розробити науково-обгрунтовані диференційні програми психотерапії та психокорекції. Це особливо актуально для роботи в клініці соматичних хвороб, які найбільше впливають на всю структуру ціннісних орієнтацій та особистість пацієнтів. Таким чином, застосування у клінічній практиці різноманітних опитувальників та анкет, у тому числі комп’ютерних методик, допомагає психологові вірно планувати та проводити психокорекційну роботу з пацієнтом.

Розповсюдженню комп’ютерних методик у клінічній практиці сприяє їх зручність, автоматизація накопичення бази даних, висока очевидна валідність. Однак, внаслідок перекладу звичайних психодіагностичних методик у комп’ютерну форму, не можна виключити появу різних відхилень та змін психодіагностичних показників, що веде до помилок у психологічному діагнозі, а внаслідок цього до помилок в психокорекційних програмах при роботі з соматичними хворими. Завдяки цьому постає як вельми актуальне питання про достовірність результатів медико-психологічного обстеження, які отримані при комп’ютерному тестуванні, та питання про еквівалентність основних показників валідності та надійності комп’ютерних та бланкових версій методик. Без спеціального поглибленого аналізу не можливий прямий перенос діагностичних методик, особливо опитувальників особистості, до комп’ютерної форми презентації (А.К.Ерофеев, 1987; Moser, Selig, Rebstock, 1990).

До останнього часу у вітчизняній літературі накреслені лише узагальнені підходи, що торкаються доцільності використання комп’ютера в психологічній діагностиці та клінічній практиці, дискутуються переваги та обмеження комп’ютерного методу у порiвнянні з бланковим (Е.В.Эйдман, Е.Л.Модина, 1992; Л.П.Гурьева, 1993). Незважаючи на те, що у низці публікацій акцентується увага на питаннях неідентичності результатів при бланковому та комп’ютерному тестуванні (А.Г.Шмелев, В.И.Похилько, 1985; А.А.Столин, 1987) широких спеціальних досліджень у цій галузі у вітчизняній психології досі проведено не було. Недостатність теоретичної та практичної розробки питання сумісності комп’ютерного та бланкового тестування, що особливо помітна у вітчизняній психології, обгрунтовує актуальність та пояснює необхідність спеціального поглибленого дослідження співставимості основних психодіагностичних характеристик комп’ютерних та бланкових методик, що мають широке застосування у медико-психологічних дослідженнях.

Мета дослідження.

Визначення психодіагностичної цінності комп’ютерних методик для медико-психологічного дослідження в клініці соматичних хвороб, а також розробка рекомендацій щодо використання комп’ютерних версій психодіагностичних тестів у медико-психологічних дослідженнях.

Об’єктом дослідження є особливості комп’ютерного тестування в медико-психологічних дослідженнях.

Предмет дослідження – динаміка та порівняння показників валідності та надійності при комп’ютерному та бланковому представленні психодіагностичних методик для різних груп соматичних хворих.

У підгрунтя гіпотези дослідження лягає положення про наявність глибоких розбіжностей у процедурах комп’ютерного та бланкового тестування, які призводять до неідентичності результатів цих методик, а також до змін у характеристиках надійності та валідності опитувальників при медико-психологічних дослідженнях.

Завдання дослідження:

Провести аналіз досліджень з проблеми еквівалентності бланкового та комп’ютерного методів пред’явлення психодіагностичних методик.

Здійснити порівняльний аналіз результатів бланкової та комп’ютерної версій опитувальників (для різних груп соматичних хворих та здорових осіб).

Визначити та співставити показники надійності бланкової та комп’ютерної версій опитувальників, у тому числі показники ретестової надійності.

Дослідити зміни показників критеріальної та очевидної валідності для бланкової та комп’ютерної версій представлення методик при медико-психологічному обстеженні.

Розробити практичні рекомендації щодо використання комп’ютерних версій опитувальників в медико-психологічних дослідженнях.

Методика дослідження.

У якості методики використовувався опитувальник MMPI в його бланковій та комп’ютерній версіях. Комп’ютерна версія тесту повністю відповідала за складом питань, оціночними нормами та інструкцією для піддослідного зазначеній бланковій версії. Вибір даної методики пояснюється її найбільш поширеним застосуванням у клінічній практиці в зв’язку з її високою психодіагностичною цінністю. Піддослідні складались з трьох груп хворих на хронічні соматичні захворювання та контрольної групи здорових осіб. Статистичний аналіз результатів проводився за допомогою відповідних програмних пакетів Microsoft Exel 7.0 та програми для обробки даних ОСА.

Наукова новизна дослідження полягає у розгляді низки аспектів сумісності бланкових та комп’ютерних методик з урахуванням поглибленого аналізу показників валідності та надійності психодіагностичних тестів, розробці питань психодіагностичної цінності комп’ютерних версій опитувальників при медико-психологічному обстеженні соматичних хворих.

Практичне значення роботи.

В результаті проведених досліджень накопичено досвід комплексного медико-психологічного дослідження з використанням комп’ютерного опитувальника, розроблена програма оцінки психодіагностичних якостей комп’ютерних тестів в умовах клінічної практики, зроблені висновки, щодо динаміки основних психодіагностичних показників валідності та надійності комп’ютерних тестів, а також особливостей мотиваційних, темпових та інших характеристик для різних груп соматичних хворих при комп’ютерному медико-психологічному обстеженні; вироблено практичні рекомендації щодо використання комп’ютерних тестів в медико-психологічних дослідженнях на прикладі поширеної в клінічній практиці методики MMPI. За матеріалами досліджень розроблено курс практичних занять для студентів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту практичної психології “Психогенез”, Державного Лінгвістичного університету.

Зв’язок роботи з науковими планами.

Дослідження є фрагментом наукового напрямку роботи кафедри медичної психології та психодіагностики Київського університету імені Тараса Шевченка.

Апробація результатів.

Результати досліджень доповідались на науково-практичній конференції аспірантів Київського університету імені Тараса Шевченка (1996, 1997); пройшли експертизу на кафедрі психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології Київського університету імені Тараса Шевченка. За матеріалами роботи підготовлена доповідь на Межрегіональній конференції працівників кадрового менеджменту в практичній медицині та охороні здоров’я (Мінськ, 1996). Результати дослідження висвітлено у трьох публікаціях.

Особистий внесок автора в розробку положень, що виносяться на захист, полягає у постановці питання про оцінку психодіагностичної цінності комп'ютерних методик для обстеження соматичних хворих, оцінці психодіагностичних характеристик комп’ютерних тестів та їх співставимості з показниками аналогічних бланкових методик, аналізі стану питання та актуальних напрямків сучасного комп’ютерного тестування, проведенні власного експерименту, оцінці та інтерпретації дослідного матеріалу, розробці процедур порівняльного аналізу різних версій тесту, розробці практичних рекомендацій з питання комп’ютерного тестування.

Структура роботи зумовлена основною метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, чотирьох глав, заключення, списку використаної літератури (117 найменувань, у тому числі 47 – іншомовних) та додатку. Робота викладена на 148 сторінках друкованого тексту, вміщує 26 таблиц, 7 графіків та 1 малюнок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розглядається сучасний стан обраної для вивчення проблеми, визначається актуальність роботи, її об’єкт, предмет та мета, висувається гіпотеза та ставляться відповідні для її підтвердження завдання, характеризуються методи дослідження, визначається наукова новизна та практичне значення, подаються відомості про апробацію роботи та її структуру.

В першій главі “Основні напрямки розвитку комп’ютерного тестування” розглядаються різновиди комп’ютерних форм тестування, які набули широкого розповсюдження в останні десятиріччя у різних галузях психології, історія розвитку комп’ютерної психологічної діагностики, переваги та недоліки комп’ютерного методу представлення психодіагностичних методик, подається огляд деяких актуальних напрямків сучасного комп’ютерного тестування.

Сьогодні комп’ютерне тестування стає загально прийнятим практично у всіх галузях сучасної психології, у тому числі в медико-психологічних дослідженнях. Завдяки цьому нагальною стала необхідність точно визначити роль та місце комп’ютерної технології в психологічних дослідженнях. Комп’ютерна діагностика розуміється як “новий стратегічний напрям в психологічній діагностиці, метою якого є автоматичне задовільнення індивідуальним вимогам кожного конкретного дослідження та охоплення усіх психологічних змінних, підбір яких може бути керованим, а інформація про які може бути представленою у вербальному чи графічному вигляді” (Booth, 1988). Таким чином, відмінністю комп’ютерного тестування виступає чітка алгоритмізація та формалізація певної частини процесу психологічного дослідження, що, в свою чергу призводить до значного поширення можливостей психодіагностичного процесу.

При аналізі проблем психологічного комп’ютерного обстеження певну увагу приділено історичному аспектові розвитку цього напрямку психологічної діагностики. Аналіз численних джерел дозволяє умовно поділити історію комп’ютерної психодіагностики на три етапи, які характеризуються ускладненням завдань тестування та поширенням їх кола: від фіксації сенсомоторних реакцій та представлення стимулів до автоматизації процедур обробки діагностичної информації та створення автоматизованих тестових методів, що працюють в режимі діалогової експериментальної процедури, що дозволяє змінювати саму стратегію дослідження в залежності від попередніх результатів. Сьогодні комп'ютер здійснює керування моделюючими програмами дослідження мислення та поведінки (Atkinson, Birch, 1978), бере участь в конструюванні, апробуванні, стандартизації та валідізації тестів, нормуванні тестових завдань (Jager, 1990).

Комп'ютерна технологія, за думкою окремих авторів, є ефективною альтернативою традиційному бланковому методові, тому що “уможливлює радикальне покращення діагностичного методу” (Booth, 1990). Автори підкреслюють такі позитивні моменти комп’ютерних методик як можливість проведення систематизованого аналізу корелюючих змінних, об’єктивність та надійність діагностичних суджень, стандартне пред'явлення тестового матеріалу, що дозволяє принципово піднести суб'єктивний вплив дослідника та значно суворіше дотримуватись принципу константності умов тестування. Booth (1986) виділяє основні функції комп’ютера в психологічній діагностиці:

Застосування комп’ютера з метою обробки тестового матеріалу.

Використання комп’ютера з метою вимірювання фізіологічних, нейрофізіологічних, нейропсихологічних нормативів.

Застосування комп’ютера для пред’явлення тестового матеріалу, а саме: пред’явлення тільки стимульного матеріалу; реалізація комп’ютерної версії існуючого бланкового тесту; пред’явлення оригінального комп’ютерного тесту, який не має бланкового аналогу.

Таким чином, результати наведеного у даному огляді аналізу вказують на перспективність розвитку різних моделей комп’ютерного тестування, в тому числі у медичній психології. Однак, поряд з новими складними варіантами використання комп’ютера у психологічній діагностиці, лишаються розповсюдженими комп’ютерні версії добре відомих бланкових тестів. В спеціальній літературі є чиcленні попередження про неповну еквівалентність комп’ютерних та бланкових форм одних і тих самих методик.

Проблема співпадання результатів комп’ютерних та бланкових форм презентації психодіагностичних методик розглядається у другій главі “Проблеми еквівалентності комп’ютерних та бланкових психодіагностичних методик”.

Теорія комп’ютерної психодіагностики являє собою новий напрям, але безумовно базується на положеннях загальної психодіагностики (Kubinger, 1987; Schmidt, 1988). Тому, будь-який комп’ютерний тест має відповідати вимогам надійності та валідності, тільки тоді він може виступати як коректний інструмент постановки психологічного діагнозу. З іншого боку, комп’ютерний тест має відповідати специфічним вимогам щодо самих комп’ютерних методик. На сьогоднішній день правила, згідно з якими має проводитись експертиза комп’ютерної методики, а також інтерпретація даних та встановлення психологічного діагнозу під час комп’ютерного тестування, розроблені лише частково (Kleinmuntz, 1987). Підсумовуючи досвід досліджень з комп’ютерного тестування, який накопичено у Німеччині, Jager (1990) дістається висновку, що “єдиної, ретельно розробленої теорії, котра регулювала б всі аспекти використання комп’ютера в психології, до цього часу не існує”.

Однією з центральних проблем, яку підкреслює більшість дослідників, є питання адекватності перекладання бланкової методики на комп’ютер. Не дивлячись на те, що така практика отримала широке розповсюдження, особливо при проведенні медико-психологічних досліджень, до останнього часу лишається практично не дослідженим, наскільки коректним є перенесення тестового завдання та психометричних значень окремих завдань та тесту у цілому (Jager, Gammel, 1985). Існує каталог вимог Американської Асоціації психологів (American Psychological Association, 1990) щодо критеріїв комп’ютерного психологічного дослідження, ергономічних аспектів діалогу з комп’ютером, технічних характеристик моніторів, параметрів статистичної обробки, але значна частина складних питань, які виникають при комп’ютерній адаптації бланкових методик лишається нерозглянутою і тут.

В цілому, питання якості комп’ютерних психодіагностичних методик лишається у числі найбільш дискутованих в прикладній та теоретичній психодіагностиці. У вітчизняній літературі цe питання взагалі може вважатися практично не дослідженим. Наявні лише загальнотеоретичні підходи; дискусія обмежується здебільшого обговоренням переваг та недоліків комп’ютерних форм тестування.

В третій главі “Порівняльне дослідження психометричних характеристик тестів при бланковому та комп’ютерному представленні” розглядаються особливості методики проведення порівняльних досліджень комп’ютерної та бланкової форм опитувальника, подаються відомості про контингенти піддослідних.

Дослідження проводилися протягом 1,5 року, всього було обстежено 312 осіб (36,9% - чоловіків та 63,1% жінок). У групі домінували особи з вищою та незакінченою вищою освітою (близько 80%). Середній вік піддослідних складав 24,1+4,14 роки.

Як приклад при порівняльному дослідженні був використаний модифікований варіант опитувальника MMPI в бланковій та комп’ютерній версії. Бланкова форма використовувалась за нормативами ревалідізованого та рестандартизованого варіанту MMPI (Л.Н.Собчик, 1990). Комп’ютерна версія (МГУ, 1993) створена як така точно, що відповідає за змістом пунктів та нормативами бланковому варіантові. Обидві версії вміщували 540 запитань. Комп’ютерна програма здійснює повну попередню обробку результатів, виводить на периферійний пристрій “профіль” особистості, загальну інтерпретацію результатів в текстовій формі, окремо подає результати в “сирих” та Т-балах, передбачує накопичення бази даних. Додатково комп’ютерна версія опитувальника дозволяє фіксувати загальний час роботи піддослідного з блоком тверджень, а також дозволяє визначити час відповіді на кожне запитання. Програма надає змогу якісно аналізувати відповіді піддослідного на окремі пункти опитувальника, що особливо важливо для визначення надійності не лише тесту в цілому, а і окремих його частин. Бланкова та комп’ютерна версії однаково дозволяють як групове, так і індивідуальне обстеження піддослідних.

Піддослідні складались з трьох спеціально підібраних груп хворих на хронічні соматичні захворювання (колагенози та сердцево-судинні захворювання) та контрольної групи практично здорових осіб. Нами були обрані дві нозологічно близькі групи (ревматоїдний артрит та червона системна вовчанка) та група сердцево-судинних хворих (мітральний стеноз), що обумовлено завданнями дослідження, а саме: встановлення показників критеріальної валідності та надійності для різних груп соматичних хворих. Вибір даних нозологічних груп обумовлений поширенням цих захворювань в останні роки, особливо серед молодих осіб. Колагенози та сердцево-судинні захворювання відносяться до найбільш тяжких соматичних хвороб, які характеризуються полісистемністю симптоматики, негативним прогнозом, високою часткою летальності та викликають стійку інвалідізацію вже в молодому віці. Ці захворювання викликають різноманітні невротичні реакції та зміну психологічних рис особистості, тому є дуже важливим медико-психологічне обстеження цих контингентів хворих з метою розробки ефективних психокорекційних і реабілітаційних програм. Усі групи піддослідних проходили тестування 2 рази (комп’ютерний тест та бланковий ретест) з інтервалом в один місяць. Для дослідження ретестової надійності при бланковій та комп’ютерній формах представлення опитувальника були спеціально виділені 2 експериментальні групи, перша з них виконувала бланковий тест та ретест, друга - комп’ютерний тест та ретест. По результатах дослідження були створені порівняльні таблиці, які демонструють отримані дані.

В четвертій главі “Валідність та надійність бланкових та комп’ютерних версій психодіагностичних методик” наводяться результати порівняльних досліджень психодіагностичних якостей та показників комп’ютерних методик.

Особливу увагу приділено характеристиці мотивації піддослідних, особливості темпових характеристик при роботі з бланком та комп’ютером, особливоcтям очевидної валідності тесту в обох варіантах представлення, ставлення до комп’ютерного та бланкового тестування з боку різних контингентів піддослідних. Відзначено, що мотивація піддослідних при роботі з комп’ютерною версією опитувальника звичайно більш висока, що пояснює більш значну очевидну валідність. Було зафіксовано, що, в цілому, термін тестування для комп’ютерної версії був менший (65,2+8,7), ніж для бланкової (71,7+8,3), навіть для груп соматичних хворих, що демонструє переваги комп’ютерного методу. Однак, комп’ютерне тестування викликає втому у більшої частини контингенту хворих осіб, що характеризуються зниженою працездатністю, тому для таких піддослідних більш адекватною є бланкова форма представлення опитувальника. Ця тенденція є найбільш яскравою для сердцево-судинних хворих, для котрих необхідність на протязі тривалого часу підтримувати статичну позу, була дуже важкою.

У розділі наводяться діаграми та графіки – “профілі особистості” MMPI, які характерні для різних нозологічних груп при бланковому та комп’ютерному обстеженні (графіки 1 - 4), а також таблиці порівняльних даних проведених досліджень для бланкової та комп’ютерної версій опитувальника для груп соматичних хворих та контрольної групи здорових осіб. Так, були зафіксовані значні розбіжності у результатах при бланковому та комп’ютерному тестуванні, що особливо помітно для усіх груп соматичних хворих. Причому, найбільш значні розбіжності у показниках були зафіксовані для найбільш психодіагностично цінних шкал (з точки зору оцінки емоційних реакцій та особливостей особистості). Мова йде про шкали F (валідності), Hs (іпохондрії), D (депресії), Hy (істерії), Pа (параної) та Pt (психастенії). Ці розбіжності стали причинами змін у “профілях особистості” MMPI, що безпосередньо веде до змін у психологічному діагнозі. Так, наприклад, для групи сердцево-судинних захворювань при бланковому тестуванні є більш характереним психастенічний профіль з провідним “піком” по шкалі Pt, а при комп’ютерному тестуванні значне підвищення шкали D змінює профіль на депресивний; для групи хворих на червону системну вовчанку поява нового “піку” за шкалою Hy надає профілеві риси демонстративного, тоді як при бланковому тестуванні для цієї групи був характерний іпохондричний профіль з “піком” за шкалою Hs; в групі хворих на ревматоїдний артрит замість провідного “піку” за шкалою Pt у випадку бланкового тестування має місце “пік” за шкалою Pa у результатах комп’ютерної версії. Такі розбіжності у результатах тестування посередньо свідчать про зміни у критеріальній валідності тесту та можуть бути пояснені різними факторами, у тому числі, фактором “комп’ютерної стривоженості”. Різна ступінь комп’ютерної обізнаності піддослідних також може призвести до значних відхилень результатів. В цілому, профіль групи соматичних хворих значно більш піднесений при комп’ютерному тестуванні, ніж при бланковому, що є наслідком більш високої фонової тривожності хворих під час тестування комп’ютерною версією.

Головні зусилля були спрямовані на визначення особливостей різних форм надійності та валідності версій тесту. Було встановлено неспівпадання показників очевидної та критеріальної валідності, розбіжності у показниках надійності, як для тесту в цілому, так і для його шкал. Ця тенденція була більш яскравою для усіх груп соматичніх хворих. Більш значна очевидна валідність характерна для комп’ютерної версії опитувальника. Для усіх груп соматичніх хворих були встановлені значні розбіжності у показниках шкал, зафіксоване загальне підвищення шкал “невротичної тріади” та розбіжності індексу (F-K) при бланковому та комп’ютерному тестуванні, що може бути пов’язано з факторами, що викликають тривогу та психологічний дискомфорт при комп’ютерному тестуванні. Отримані дані дозволяють зробити висновки щодо неспівпадання показників критеріальної валідності комп’ютерної та бланкової версій oпитувальників.

Більш високі та стабільні показники ретестової надійності притаманні бланковій формі опитувальника, ретестова надійність більшої частини шкал опитувальника при комп’ютерному тестуванні виявляється недостатньою. Найвірогідніше, така різниця пов’язана з особливостями комп’ютерного тестування, які визначаються різною суб’єктивною легкістю та навичками роботи з комп’ютером у піддослідних. Розбіжності у показниках ретестової надійності є наслідком наступних причин: відсутність можливості повернення до попередньої відповіді з метою її виправлення; технічні помилки внаслідок невірного натиснення клавіш, недостатня розрівнюваність завдань на моніторі, що веде до підвищення суб’єктивної трудності завдань. Було також зафіксовано, що дисперсія шкальних оцінок при комп’ютерному тестуванні значно більша, ніж при бланковому, що також є причиною змін у показниках надійності тесту.

Встановлені розбіжності внутрішніх кореляцій шкал для бланкової та комп’ютерної версій тесту. Це проявляється як у змінах величин кореляційного зв’язку, так і у змінах знаку кореляції. Наприклад, у бланковій версії тесту шкали корекції мають в основному негативний зв’язок з основнимі шкалами, а в комп’ютерній версії – в основному позитивний. Оскільки ці шкали приймають участь у корекції результатів тестування при їх обчислюванні, вищезгадані зміни можуть бути причиною змін у загальних результатах, а внаслідок цього – змін у “профілі особистості” MMPI взагалі. Це може свідчити про можливу структурну неідентичність бланкової та комп’ютерної версій тесту.

Таким чином, на основі проведеного аналізу було доведено, що характеристики валідності та надійності, а також таблиці нормативних показників, не можуть бути перенесені з бланкового на комп’ютерний тест. Наслідки якісного та математико-статистичного аналізу матеріалу дозволили зробити основні висновки та сформулювати практичні рекомендації, щодо використання комп’ютерних методик при психологічному обстеженні хворих на соматичні захворювання.

В И С Н О В К И

Комп’ютерне тестування використовується у сучасних медико-психологічних дослідженнях як напрямок, пов’язаний з особливим способом отримання психодіагностичної інформації, моделювання діагностичного обстеження, обробки та інтерпретації даних. Розповсюдження комп’ютерного психодіагностичного обстеження у клінічній практиці пов’язане з оптимізацією технічного аналізу даних та їх інтерпретації, підвищення рівня об’єктивності обстеження, розширення можливостей моделювання умов діяльності піддослідного.

При порівнянні результатів комп’ютерної та бланкової версій oпитувальника MMPI визначені достовірні розбіжності у середніх показниках. Найбільш значні розбіжності виявлені у результатах шкал F, D, Hs Hy, Mf, Pа, Pt. Такі розбіжності існували в усіх групах соматичних хворих. Вони можуть бути пояснені відсутністю достатніх навичок роботи з комп’ютером, обмеженістю можливостей самостійно працювати з програмою, страх помилки, що стають провідними факторами формування комп’ютерної стривоженості.

Більш стабільні показники ретестової надійності притаманні бланковій формі опитувальника: коефіцієнт ретестової надійності при комп’ютерному представленні склав r=0,46, а при бланковому тестуванні r=0,73. Найвірогідніше, така різниця пов’язана з особливостями комп’ютерного тестування, які визначаються різною суб’єктивною легкістю та навичками роботи з комп’ютером у піддослідних. Ретестова надійність окремих шкал опитувальника при комп’ютерному тестуванні виявляється недостатньою. Близько третини шкал мають показник r = 0,19-0,32.

Встановлено неспівпадання показників критеріальної та очевидної валідності комп’ютерної та бланкової версій oпитувальника MMPI. Більш значна очевидна валідність характерна для комп’ютерної версії опитувальника. Комп’ютерна та бланкова версія значно відрізняються за профілями даних, які є характерними для нозологічних груп, що змінює критеріальну валідність тесту. Такі розбіжності зафіксовані для усіх груп соматичних хворих.

Ставлення до комп’ютерного тестування піддослідних значно диференціюється: 56,4% респондентів демонструє позитивне ставлення до обстеження; 30% піддослідних сприймають ситуацію комп’ютерного тестування як незрозумілу, таку, що тривожить та викликає занепокоєння чи роздратування. Для всіх груп хворих соматичними захворюваннями процедура обстеження у комп’ютерній версії виявилася обтяжуючою та викликала втому. Найбільш негативне ставлення до комп’ютерної методики було зафіксоване в групі хворих на ревматоїдний артрит, що пов’язане з психологічними особливостями даної нозологічної групи.

Дисперсія шкальних оцінок при комп’ютерному тестуванні більш значна, ніж при бланковому. Ця тенденція є більш яскравою у випадку обстеження хворих на соматичні розлади, ніж у контрольній групі практично здорових, що дозволяє створити практичні рекомендації щодо особливостей використання комп’ютерних методик в медико-психологічних дослідженнях.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Особливості використання комп’ютерних версій опитувальників особистості // Вісник Київського університету. Серія: соціологія, психологія, педагогіка. – Вип. 6. – 1998. – с.54-56.

Компьютерное тестирование // Журнал практикующего психолога. – Выпуск 3. – 1997. – с.65-93. (соавт. С.М. Морозов).

Надійність та валідність комп’ютерних версій опитувальників особистості // Вісник Київського університету. Серія: соціологія, психологія, педагогіка. Вип.2. – 1996. – с. 68-75. (співавт. С.М. Морозов)

Методологічні та методичні проблеми тестування // Проблеми розвитку освіти на бакалаврському етапі в світлі вимог ринкової економіки. Тези доповідей науково-методичної конференції 4.02.94. – Київ, Київський державний економічний університет. – 1994. – с. 89.(співавт. В.А. Козаков).

АНОТАЦІЯ

Зеленкова М.В. Особливості застосування традиційної та комп’ютерної діагностики у медико-психологічних дослідженнях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – Медична психологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

В роботі проаналізовані теоретичні та прикладні проблеми застосування комп’ютерних версій опитувальників особистості у медико-психологічних дослідженнях. Проведено порівняння головних психодіагностичних характеристик (надійність, валідність, дискримінативність та ін.) на прикладі бланкової та комп’ютерної форм опитувальника MMPI та різних груп соматичних хворих. Пропонуються рекомендації до застосування комп’ютеризованих форм діагностичних опитувальників в медико-психологічних дослідженнях.

Ключові слова: Психологічна діагностика, діагностика клінічна, діагностика особистості, опитувальник, комп’ютерна діагностика.

АННОТАЦИЯ

Зеленкова М.В. Особенности использования традиционной и компьютерной диагностики в медико-психологических исследованиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 – Медицинская психология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

В работе проанализированы теоретические и прикладные проблемы применения компьютерных психодиагностических методик в современной психологии, в том числе, в медико-психологических исследованиях в условиях клиники соматических больных. Рассмотрены проблемы компьютерного тестирования как нового направления в психодиагностической практики, перспективы развития, преимущества и недостатки компьютерного метода, а также вопрос идентичности результатов компьютерного и бланкового тестирования, динамика показателей валидности и надежности компьютерных и бланковых тестов.

Актуальность проблемы исследования обусловлена, с одной стороны, широким использованием компьютерных методик в клинической практике, с другой стороны, не исследованностью данной проблемы и отсутствием данных относительно сопоставимости результатов бланковых методик и их компьютерных версий.

В ходе исследования было проведено сопоставление основных психодиагностических характеристик (ретестовая надежность, надежность шкал опросника, критериальная валидность, очевидная валидность, и др.) на примере бланковой и компьютерной версий опросника MMPI для различных групп соматических больных. Были выявлены и проанализированы различия в мотивации, эмоциональных реакциях и темповых характеристиках работы с компьютерным и бланковым тестом для разных групп испытуемых. В исследовании также выявлены и рассмотрены факторы, которые приводят к различным изменениям в результатах тестирования и психодиагностических показателях самого теста, что, в свою очередь, становится причиной ошибок при постановке психологического диагноза личности и снижает диагностическую ценность самого теста. Были рассмотрены мотивационные и темповые характеристики работы с компьютерной и бланковой версиями теста для разных групп соматических больных.

В результате исследования было доказано несовпадение показателей ретестовой надежности при компьютерном и бланковом предъявлении теста, как для теста в целом, так и для его отдельных шкал, зафиксированы различия в показателях очевидной и критериальной валидности, выявлены расхождения в средних показателях шкал, что приводит к искажению общей картины и ошибкам при составлении “профиля” личности при обследовании соматических больных.

На основании проведенного исследования были сделаны выводы относительно целесообразности применения компьютерных форм опросников в клинике соматических болезней и предложены рекомендации к применению и проектированию компьютерных психодиагностических опросников с целью их адекватного применения в медико-психологических исследованиях.

Ключевые слова: Психологическая диагностика, диагностика клиническая диагностика личности, опросник, компьютерная диагностика.

ANNOTATION

Zelenkova M.V. Peculiarity of usage of traditional and computerized diagnostics in the medical psychological research. – Manuscript.

A thesis for Candidate of psychological science according to speciality 19.00.04. – Medical psychology. – Kiev State university called by Shevchenko, Kiev, 2000.

Considered in this work are theoretical and practical problems of usage of computerized versions of personality questionnaires in the medical psychological research. A comparison of main psychological characteristics (validity, reliability, discriminatory power, etc.) has been made on the example of blank and computerized versions of MMPI questionnaire and different groups of somatic illness. Practical advises and recommendations in usage of computerized questionnaires for medical psychological research provided.

Key words: Psychological diagnostic, clinical diagnostic, diagnostic of personality, questionnaire, computerized diagnostic.