Національна академія наук України

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО

інформаційних технологій та систем

Іванова Валентина Василівна

УДК 330.4; 330.47; 338.46

Економіко-математичне моделювання

діяльності ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОГО КОМПЛЕКСУ

08.03.02 - економіко-математичне моделювання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному науково- навчальному центрі ЮНЕСКО інформаційних технологій та систем Національної Академії наук України і Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Бакаєв Олександр Олександрович,

Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО

інформаційних технологій та систем Національної

Академії наук України і Міністерства освіти і науки України, радник дирекції

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Чумаченко Микола Григорович,

радник Президії Національної Академії наук України

кандидат економічних наук

Тимашова Ліана Анатоліївна,

Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій та систем Національної Академії наук України і Міністерства освіти і науки України, завідуюча відділом.

Провідна установа Київський національний економічний університет

Захист відбудеться 18.06.2002 року о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.171.02 у Міжнародному науково- навчальному центрі ЮНЕСКО інформаційних технологій та систем Національної Академії наук України і Міністерства освіти і науки України за адресою:

03680 МСП Київ 187, проспект академіка Глушкова. 40.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кібернетичного центру НАН України, 03680 МСП Київ 187, проспект академіка Глушкова, 40.

Автореферат розісланий16.05.2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради РЕВІН В.А

.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зростання інформаційних потоків та розвиток нових інформаційних технологій свідчать про те, що держава йде шляхом формування інформатизованого суспільства. В ньому визначальним фактором є знання, а доступ до інформації - життєвою необхідністю. Інформація розглядається як один з головних стратегічних ресурсів держави, а забезпечення її доступності - одним з напрямків її політики.

Актуальність теми обумовлена зростанням значення інформації в суспільстві, необхідністю створення та розвитку ринку інформації та інформаційних послуг для використання їх як факторів виробництва наряду з ринками природних ресурсів, праці та капиталу.

Необхідність задоволення потреб суспільства в інформаційних послугах підвищує значення інформаційної інфраструктури. Забезпечення нею високого рівня інформаційного обслуговування зараз є актуальною проблемою та викликає необхідність пошуку оптимальної структурної одиниці сфери інформаційного обслуговування, яка б забезпечила право громадян та соціальних інститутів суспільства на вільне отримання інформації, забезпечила широкий доступ до неї та зберегла знання для майбутніх поколінь.

Такими питаннями традиційно займалася бібліотека, яка має значний досвід збирання, систематизації, предметизації, зберігання, організації доступу до інформаційних ресурсів і вже має значний їх резерв. Подальша робота з накопичування інформації та надання доступу до неї користувачам стримується з боку більшості бібліотек обмеженістю коштів, нестачею приміщень, недостатньою швидкістю при пошуку інформації.

Розвиток сучасних інформаційних технологій дозволив надавати та використовувати інформацію в електронному вигляді, прискорити процес її пошуку, сприяв ліквідації монополії бібліотеки на інформаційне обслуговування. Але сучасні інформаційні структури, що виникли на основі нових інформаційних технологій, електронні бібліотеки та Інтернет недоступні для більшості населення. Вони не здатні кваліфіковано обробити та систематизувати зростаючий обсяг розсіяної інформації. Головне ж, що об'єднує всі існуючі інформаційні структури, - це недосконала пошукова система для здійснення як бібліографічного, так і фактографічного пошуку.

Така ситуація в умовах переходу до інформаційного суспільства призвела до необхідності розробки та створення структурної одиниці інформаційної інфраструктури, яка б поєднала в собі всі позитивні риси наявних інформаційних структур та забезпечила б високий рівень інформаційного обслуговування на основі використання сучасних інформаційних технологій. Ця структура повинна забезпечити релевантність та оперативність повного (бібліографічного та фактографічного) пошуку інформації завдяки вдосконаленню його організації. Важливим питанням при цьому є використання сучасних інформаційних технологій у визначенні формату подання повнотекстової електронної інформації. Діяльність такої інформаційної структури буде націлена на виробництво якісних інформаційних послуг, тому що систематизована повна та об'єктивна інформація є основою для планування, оцінки інновацій, прогнозування, управління діяльністю підприємств і т.д.

В розробку даної наукової проблеми внесли вклад: Чумаченко Н.Г., Бакаєв О.О., Онищенко О.С., Чекмарьов А.О., Лозниця А.С., Костенко Л.Й.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота виконувалася в рамках "Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки", що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1716 від 15 вересня 1999 року. В цілому робота проводилася в рамках теми "Система підтримки прийняття рішень при визначенні економічно доцільного кредитування промислових підприємств в перехідний період до ринкових відносин в економіці" Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, номер державної реєстрації в УкрНТІ 0199U002280, інвентарний номер звіту в УкрНТІ 0201U001367 (1999-2000 рр.) та теми "Економічно-організаційні аспекти функціонування малого бізнесу в Україні" Полтавського університету споживчої кооперації України № 146/01 (2001-2006 рр).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є моделювання діяльності та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу - структурної одиниці сфери інформаційного обслуговування. Завдання дослідження:

- проаналізувати сучасний стан сфери інформаційного обслуговування;

- обгрунтувати, враховуючи розвиток процесу інформатизації суспільства, необхідність створення інформаційно-бібліотечного комплексу та сформулювати основні принципи формування його структури;

- розробити модель виробничої програми інформаційно-бібліотечного комплексу та спланувати напрямки його діяльності;

- визначити потребу та шляхи формування виробничих ресурсів для забезпечення виконання виробничої програми комплексу;

- формалізувати залежність між ціновою політикою комплексу та результатами його діяльності;

- провести моделювання оцінки ризику та аналізу основних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу;

- довести ефективність його діяльності;

- дослідити залежність між ефективністю пошукової системи та якістю інформаційного обслуговування;

- дослідити організацію документального пошуку, запропонувати шляхи його вдосконалення;

- дослідити та вдосконалити методику проведення фактографічного пошуку;

- визначити оптимальну форму надання інформації;

- провести економічне обгрунтування методики моделювання діяльності та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу.

Об'єкт дослідження. Інформаційно-бібліотечний комплекс як структурна одиниця сфери інформаційного обслуговування.

Предмет дослідження. Діяльність та розвиток інформаційно-бібліотечного комплексу як мікрооб'єкта економічної системи.

Методи дослідження. В процесі дослідження використані методи економіко-математичного моделювання, а також теорія імовірностей, теорія інформації, теорія лінгвістичного забезпечення, теорія множин, теорія ігор. Для обгрунтування вибору інформаційно-бібліотечного комплексу як основного джерела надання інформаційних послуг обрані мікроекономічні детерміновані оптимізаційні моделі та методи лінійного програмування. Метод виробничих функцій використаний для опису ефективної технологічної множини виробничих базисних способів. Оптимізаційні моделі лінійного програмування застосовані для визначення пріоритетності інформаційно-бібліотечного комплексу та оптимальної моделі виробництва. Оптимізаційна задача визначення шляху отримання повної інформації розв'язана за допомогою дерева рішень. Матрична модель використана для визначення конкурентоспроможності інформаційно-бібліотечного комплексу. При дослідженні пошукової системи та оптимального пошуку застосована теорія інформації, теорія лінгвістичного забезпечення, теорія множин, теорія графів.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети роботи розроблена методика моделювання діяльності та розвитку, яка базується на:

- дослідженні стану інформаційного обслуговування та пропозиції створення інформаційно-бібліотечного комплексу як структурної одиниці інформаційної інфраструктури з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування, а також визначенні основних принципів формування його структури для виконання цієї мети;

- розробці моделі виробничої програми інформаційно-бібліотечного комплексу, що забезпечить йому максимальний прибуток;

- розробці моделі визначення потреби та шляхів формування виробничих ресурсів для створення та розвитку комплексу, забезпечення виконання його виробничої програми;

- формалізації залежності між ціновою політикою інформаційно-бібліотечного комплексу та результатами його діяльності;

- моделюванні оцінки ризику в процесі створення та діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу для визначення доцільності певних рішень та розробки заходів по захисту від можливих фінансових втрат;

- моделюванні аналізу основних економічних показників господарської діяльності комплексу з врахуванням їх взаємозв'язків та доведенні ефективності діяльності комплексу;

- дослідженні залежності між ефективністю пошукової системи та якістю інформаційного обслуговування, визначенні пошукової ознаки, що забезпечує отримання релевантної інформації;

- дослідженні організації документального пошуку, його вдосконаленні шляхом створення якісної пошукової форми та розробки секторної моделі предметного тезаурусу;

- вдосконаленні методики проведення фактографічного пошуку як заключного етапу пошукового процесу з метою забезпечення його оперативності та точності;

- доведенні необхідності використання гіпертекстової моделі при наданні інформації для забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті досліджень визначена методика створення та основні функції інформаційно-бібліотечного комплексу, розрахована оптимальна виробнича програма. Показана можливість формування його на основі реально існуючих бібліотек, що фактично може стати якісно новим рівнем їх функціонування, дозволить об'єднати досвід бібліотек в інформаційному обслуговуванні з можливостями сучасних технологій, створити нові робочі місця. Дослідження пошукового апарату пропонується прийняти до уваги при розробці лінгвістичного забезпечення автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, при створенні електронних бібліотек. Результати дослідження, висновки стосовно організації та функціонування електронної бібліотеки, вдосконалення документального та фактографічного пошуку впроваджуються в бібліотеці Полтавського університету споживчої кооперації України.

Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертації отримані автором самостійно. Особистий внесок здобувача полягає в наступному:

- розробці підходів до створення інформаційно-бібліотечного комплексу – нової структурної одиниці інформаційної інфраструктури, а також визначенні основних принципів формування функціональної структури комплексу;

- розробці моделі виробничої програми комплексу, яка дозволить забезпечити високий рівень інформаційного обслуговування;

- розробці моделі визначення потреби в виробничих ресурсах для створення та розвитку комплексу;

- моделюванні оцінки ризику та аналізу основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу;

- дослідженні конкурентоспроможності та ефективної діяльності комплексу;

- дослідженні залежності між ефективністю пошукової системи та якістю інформаційного обслуговування;

- дослідженні організації документального пошуку інформації та вдосконаленні методики його проведення;

- вдосконаленні методики проведення фактографічного пошуку для максимального забезпечення релевантності;

- визначенні оптимальної форми надання інформації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були викладені на:

- XXVI міжвузівській науково-методичній конференції, присвяченій 10-й річниці незалежності України "Нові технології навчання та покращення якості підготовки фахівців з вищою освітою", Полтава, 2001 р.;

- ІІ міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі", Ірпінь, 2001 р.;

- VIII міжнародній науково-практичній конференції "Система научно-технической информации: проблемы развития и функционирования" , Київ, 2001 р.

Публікації. Результати досліджень викладені в 5 друкованих роботах, з них - 3 статті в наукових фахових журналах, 1 стаття в збірнику матеріалів конференції, 1 тези доповіді на науковій конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновку та додатків, її повний зміст – 192 сторінки. Основний зміст викладено на 170 сторінках, 2 додатках на 12 сторінках; містить 25 рисунків, 19 таблиць, включає 101 найменування вітчизняної та зарубіжної літератури на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність тематики дисертаційної роботи, визначені об'єкт та предмет дослідження, сформульовані його мета та завдання, визначена новизна одержаних результатів, відзначена їх практична цінність, приведені дані про апробацію та структуру роботи. У першому розділі проведено аналіз сучасного стану інформаційного етапу розвитку суспільства, на якому інформація поступово стає одним з головних ресурсів держави, важливим об'єктом виробничої діяльності та споживання, активно впливає на всі сфери життя суспільства. Державна політика спрямована на створення якісного інформаційного забезпечення розвитку країни та формування національних інформаційних ресурсів. Проведенню цієї політики значною мірою сприяє розвиток сучасних інформаційних технологій. Зростання значення інформації в суспільстві вимагає від інформаційної інфраструктури забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування. Аналіз діяльності сучасних інформаційних структур показав їх неспроможність на нинішньому етапі вирішувати поставлені перед ними завдання. Традиційні бібліотеки, що завжди професійно займалися інформаційним обслуговуванням, неспроможні в теперішній час за браком коштів задовольнити підвищені вимоги користувачів до організації пошуку та доступу до інформаційних джерел. Сучасні інформаційні структури, що виникли на основі нових інформаційних технологій, недоступні для більшості населення та не мають досвіду в обробці та систематизації зростаючого обсягу розсіяної інформації, організації інформаційного обслуговування. Недосконалість організації пошуку об'єднує всі існуючі інформаційні структури.

Така ситуація призвела до необхідності розробки та створення структурної одиниці інформаційної інфраструктури, яка б поєднала в собі всі позитивні риси наявних інформаційних структур та забезпечила б високий рівень інформаційного обслуговування на основі використання сучасних інформаційних технологій, право громадян та соціальних інститутів суспільства на вільне отримання інформації, широкий доступ до неї та зберегла знання для майбутніх поколінь.

Вирішення цієї проблеми можливе шляхом створення на базі традиційної бібліотеки нової інформаційної структури - інформаційно-бібліотечного комплексу. Для забезпечення ним якісного інформаційного обслуговування необхідно дослідити шляхи вдосконалення організації пошуку та форми надання інформації. Структура інформаційно-бібліотечного комплексу повинна відповідати його призначенню, тобто являти собою цілісну впорядковану сукупність підрозділів, що реалізують свої функції та одночасно пов'язані між собою. Така структура передбачає п'ять відділів: бібліографо-консультаційний, абонементний, інформаційний, технічний, сервісний.

У першому розділі сформульовані основні задачі, які потребують вирішення для створення інформаційно-бібліотечного комплексу: розробка оптимального плану виробництва та реалізації послуг для забезпечення максимального прибутку комплексу, визначення потреби в виробничих ресурсах для виконання цієї програми, шляхів фінансування проекту створення інформаційно-бібліотечного комплексу. При моделюванні діяльності та розвитку комплексу необхідно також визначити його цінову стратегію, проаналізувати та оцінити економічний ризик на етапі створення та діяльності комплексу, зробити аналітичний прогноз фінансових результатів його діяльності, визначити фінансову стійкість комплексу, розробити заходи по вдосконаленню організації пошуку необхідної інформації.

У другому розділі сформульовані основні функції кожного відділу інформаційно-бібліотечного комплексу, що забезпечать комплексне інформаційне обслуговування користувачів. Для комплексу як мікрооб'єкту економічної системи головним завданням є отримання прибутку, який буде використовуватися для подальшого розвитку та розширення його діяльності. Для цього у другому розділі розроблена модель виробничої програми комплексу, яка забезпечить отримання максимального прибутку при найкращому використанні наявних ресурсів (1).

(1)

ki і 0, кh і 0

де pi - прибуток від однієї і-ої послуги;

kі - кількість послуг кожного виду;

л hі - норми затрат виробничих ресурсів на і-ту послугу;

кh - наявні запаси виробничих ресурсів.

Для створення та здійснення діяльності комплексу необхідні відповідні виробничі ресурси: технічні та програмні засоби, підключення до мережі Інтернет, додатковий висококваліфікований персонал. Кількість ресурсів для виробництва та реалізації послуг визначалась із врахуванням наявності деяких з них в бібліотеці.

Нехай t - норма виготовлення та реалізації однієї послуги (в годинах);

Тl - максимальний час роботи l-го технічного засобу за певний період часу (день, місяц і т.д.), l = ;

kwl - кількість послуг, що виготовлені або реалізуються за допомогою технічних засобів l-го виду та забезпечують беззбитковість комплексу, тоді потреба в технічних засобах l-го виду складає

Наявність деяких видів технічних засобів зумовлює необхідність тільки в дооснащенні ними комплексу, тоді

иl = иl1 - иl0 (2)

де иl1 - необхідні технічні засоби для інформаційно-бібліотечного комплексу;

иl0 - технічні засоби, що наявні в традиційній бібліотеці.

Загалом вся потреба в технічному обладнанні становить:

и = иl + иg , (3)

де иg - кількість комунікаційного, мережевого та іншого обладнання, що буде використовуватися для забезпечення роботи всього інформаційно-бібліотеч-ного комплексу, g = .

Потреба в кількості програмного забезпечення становить:

дn = дn1 - дn0 , (4)

де дn1 - необхідне програмне забезпечення , n = ;

дn0 - наявне програмне забезпечення.

Потреба в робочих місцях становить:

Re= Re1 - Re0 , (5)

де Re1 - необхідні робочі місця, e = ;

Re0 - робочі місця, що наявні в традиційній бібліотеці.

Сума коштів, що необхідна для втілення проекту визначається з врахуванням потреб, визначених згідно формул (2), (3), (4), (5):

, (6)

де Zl , Zg , Zn , Ze - ціна відповідних виробничих засобів;

b - сума плати за користування провайдерськими послугами.

Створення інформаційно-бібліотечного комплексу вимагає залучення запозичених коштів з метою забезпечення комплексу достатньою кількістю виробничих ресурсів, використання яких надасть можливість забезпечити максимальний обсяг продажу послуг. Побудуємо математичну модель поставленої задачі:

(7)

кh і 0,

де Иh - вартість виробничих ресурсів.

Qh - обсяг наданих послуг.

В роботі розглядався варіант отримання необхідного обсягу коштів, визначеного за формулою (6), за рахунок банківського кредиту. Встановлений економічно доцільнійший порядок повернення суми кредиту та сплати відсотків: сума кредиту повертається щомісяця рівними частками, плата за кредит здійснюється щомісяця. Сплата боргових зобов'язань за місяць в цьому випадку становить:

, (8)

де H - сума сплачених боргових зобов'язань;

g - сума отриманого кредиту;

з - період повернення кредиту, в місяцях;

м - ставка щомісячної плати за наданий кредит.

Повна сума боргових зобов'язань, що підлягають сплаті дорівнюватиме

Н = H1 + H2 +...+ Hs = , (9)

де s – порядковий номер місяця, s = .

Використаємо значення Hs (8) в формулі (9) та в результаті перетворень отримаємо

H =.

В роботі формалізована залежність між ціновою політикою комплексу та результатами його діяльності. Оптимальна ціна послуг інформаційно-бібліотечного комплексу повинна сприяти отриманню такого обсягу їх продажу, який забезпечував би покриття витрат та отримання максимального прибутку комплексу. Для розрахунку оптимальної ціни знайдена відповідна залежність її від обсягу виробництва та продажу послуг, наявних виробничих ресурсів:

(10)

ki і 0, кh і 0,

де Zi - ціна послуги;

Щ - собівартість послуг.

В процесі моделювання діяльності та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу визначена собівартість інформаційних послуг та проведений аналіз її впливу на прибуток комплексу. Специфіка діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу обумовлює домінуюче місце в собівартості постійних витрат та невеликий обсяг змінних, тому загальна сума витрат зростає дуже повільно. В цій ситуації збільшення обсягу послуг завжди приводить до збільшення прибутку. Ціна на послуги комплексу визначалася як

, (11)

а обсяг виробництва послуг

,

де Щ1 - змінні витрати;

Щ0 - постійні витрати.

Проведено моделювання оцінки ризику в діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу. Як один з можливих методів його оцінки був використаний метод експертних оцінок. Для отримання достовірних даних експертизи враховувалася компетентність експертів, а також вагові коефіціенти показників.

Нехай о експертів зробили оцінку u інформаційних структур по c показникам. В цьому випадку хcmu - оцінка c -го показника m-им експертом u-ої структури. Величини хcmu (c = ; m = ; u = ) є числами або балами. Визначимо думку кожного m-го експерта відносно значимості кожного c-го признаку для кожної u-ої структури з врахуванням цих коефіцієнтів:

, (12)

де щm - ваговий коефіцієнт показника;

рm - коефіцієнт компетентності m-го експерта.

Представимо оцінки всіх експертів по всіх якісних показниках u-ої інформаційної структури в матричному вигляді:

Використаємо формулу (12) та визначимо, що загальна оцінка с-го показника u-ої інформаційної структури дорівнює

. (13)

Загальна ж оцінка якісного рівня діяльності інформаційної структури u може бути визначена як сума (13):

. (14)

Для визначення стратегії інформаційно-бібліотечного комплексу в умовах можливого ризику пропонується використати ігрові моделі. В другому розділі визначена стратегія комплексу при нестійкому попиті на інформаційні послуги. В цьому випадку для забезпечення необхідного обсягу продажу інформаційно-бібліотечний комплекс може відреагувати на коливання попиту зміною цінової політики. Використаємо теорію гри з природою. Стратегіями першого гравця - інформаційно-бібліотечного комплексу - є: зниження ціни на послуги, утримання її на минулому рівні, підвищення ціни або інші. Стан природи (попиту) може бути стійкий або нестійкий, тобто знижений чи підвищений протягом періоду. Необхідно з'ясувати, яку стратегію повинен застосовувати інформаційно-бібліотечний комплекс для забезпечення максимального обсягу продажу. Умови гри задавалися v x т платіжною матрицею. Гру розглянуто з позиції максиміної та мінімаксної стратегії першого гравця.

Визначена межа стійкості положення комплексу або допустимого ризику. Проведено економіко-математичний аналіз критичних співвідношень та впливу на беззбитковість змін показників: ціни, собівартості, постійних та змінних витрат комплексу.

Проведено аналіз основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, з врахуванням їх взаємозв'язків, для визначення здатності комплексу ефективно працювати, отримувати прибуток на вкладений капітал, покривати собівартість послуг та здійснювати сплату по боргових зобов'язаннях. В ході аналізу розглядалися: коефіцієнти рентабельності валового та чистого прибутку, коефіцієнти окупності власного та загального капіталу, коефіцієнт окупності витрат. Для оцінки фінансової стійкості інформаційно-бібліотечного комплексу використані: коефіцієнт автономії, платоспроможності, банкрутства. Проведення такого аналізу допоможе запобігти складним ситуаціям та зменшити ризик в діяльності комплексу.

Розглянуто ступінь раціональності політики запозичення коштів. Співвідношення власного та запозиченого капіталу повинно бути оптимальним, бо воно суттєво впливає на фінансовий стан підприємства. Різниця між рівнями рентабельності власного та запозиченого капіталу після сплати податків утворюється за рахунок ефекту фінансового важеля. Він показує, на скільки відсотків може зростати показник рентабельності власного капіталу, коли в обігу підприємства використовуються залучені кошти.

У третьому розділі обгрунтована роль електронної бібліотеки як інформаційної бази діяльності комплексу, що дає змогу суттєво розширити обсяг його послуг.. Вона є впорядкованим зібранням електронних ресурсів. Фонд електронних документів складається з віртуального та реально існуючого і є спеціалізованою частиною всього інформаційного фонду інформаційно-бібліотечного комплексу. Розроблена методика формування фонду електронної бібліотеки. Всі електронні документи повинні бути в наявності на будь-якому носії в межах самої бібліотеки згідно з її традиційними правилами. Структура фонду за тематичним складом може бути представлена:

,

де ?г – тема, a = ;

ек - вид інформаційної одиниці, e = .

Для вдосконалення організації пошуку шляхом експерименту була визначена пріоритетна пошукова ознака – предметна рубрика. Проведено аналіз та порівняні можливі результати пошуку за ознаками, що розглядалися.

Нехай F1(П) - функція пошуку документів за прізвищем автора, де П -належить множині авторів. Проаналізуємо можливі розв'язки задачі пошуку документів за цією ознакою. Нехай параметр - прізвище автора - відомий користувачеві. В такому випадку можливі рішення:

1. Праці даного автора відсутні - немає розв'язку {0}.

2. Прізвище автора вказане з помилкою - немає розв'язку {0}.

3. Список отриманих в результаті пошуку документів включає декілька праць даного автора {H}.

4. Список отриманих в результаті пошуку документів включає декілька праць даного автора, але частина з них не стосується необхідної теми {H - h}.

5. Знайдений список літератури належить іншому автору, що має таке ж саме прізвище - немає розв'язку {0}.

Отже, можливі варіанти розв'язку: {0}, {H}, {H - h}.

Нехай F2(O) - функція пошуку документів за назвою джерела, де O - назва джерела. Очевидно, що імовірність відтворення точної назви незначна. Але припустимо, що назва читачеві відома, тоді можливо:

1. Назва документа вказана з помилкою - немає розв'язку {0}.

2. Документа з вказаною назвою немає в бібліотеці - немає розв'язку {0}.

3. В результаті успішного пошуку буде знайдений один документ {1}.

Отже, можливі варіанти розв'язку: {0}, {1}.

Нехай F3(Р) - ??нкція пошуку документів за предметною рубрикою, де G - предметна рубрика. Пошук здійснюється на основі складеного і постійно оновлюваного довідника рубрик, тому:

1. При розгляді функції F3(Р) ?? враховуємо орфографічні помилки.

2. Імовірність того, що потрібна тема вивчена хоча б в одному документі, практично дорівнює одиниці, тобто хоча б один розв'язок існує.

3. Якщо дану тему вивчає хоча б один автор, то один розв'язок існує.

4. Практично кожний предмет, поняття, явище (які визначають тему) вивчається не одним автором і представлене не в одному документі, тому імовірніше функція буде мати множину розв'язків {J}. Причому завжди J >> H.

Пошук за предметною рубрикою пропонується здійснювати за допомогою тезауруса. Проведено аналіз різних методів його створення, запропоновано використати для цього предметно-понятійний апарат та доведена ефективність цього методу. Розроблена секторна модель предметного тезауруса. Предметний тезаурус має багаторівневу структуру. Кожен рівень сприяє розкриттю таких аспектів розгляду предмета як характеристика його окремої частини, властивостей, стану, процесів, що пов'язані з предметом. Оберемо на напівплощині точку початку пошуку (етап формулювання запиту) K. Поділимо напівплощину на 30 пошукових секторів згідно кількості букв українського алфавиту, які можуть стояти на початку слова (виключимо ь та и). Проведемо напівколо з центром в точці початку пошуку (K). Припустимо, що на отриманій дузі розміщюються сукупності всіх предметів пошуку, що пов'язані з тією чи іншою буквою. Кожна з тридцяти отриманих сукупностей знаходиться у відповідному буквеному секторі тезауруса та утворює перший рівень предметних рубрик. Представимо сукупність предметів пошуку у вигляді множин: {а}, {б}, …, {я}. Кожна з предметних рубрик будь-якого сектору першого рівня, наприклад, а1, а2,…,ас може мати одну чи декілька підрубрик, наприклад, а11, а12, …, а1J, що складають другий рівень предметних рубрик. Аналогічно утворюються наступні рівні, предметні рубрики яких розкривають та уточнюють зміст попередніх. Всього кількість представлених в тезаурусі рівней може бути 1, 2, 3,…, р.

Множина предметних рубрик та підрубрик, що об'єднані одним предметом, всебічно розкривають його зміст та властивості, утворюють предметний комплекс. Всі сектори предметного тезауруса, що пов'язані між собою апаратом посилань та відсилань, утворюють компактну легку в навігації та пошуку секторну модель.

В роботі проведено аналіз існуючих пошукових форм та запропоновано поєднати тезаурус з пошуковою формою шляхом представлення його в пошуковій формі для користувача в тому вигляді, в якому його бачить та використовує індексатор. Ознайомлення користувача з таким словником сприяє вирішенню проблеми, коли користувач та індексатор може оцінювати або бачити одну й ту саму проблематику по-різному: перший - при формулюванні запиту, другий - при аналізі тексту для створення пошукового образу документу. Користувач, при пересуванні по предметному тезаурусу, має можливість зрозуміти логіку індексатора, побачити запропоновані ним логічні ланцюги взаємопов'язаних та взаємозалежних понять. Обране в тезаурусі поняття відразу дозволяє користувачу отримати необхідну інформацію без втрат часу на добір необхідного ключового слова та звільняє від “інформаційного шуму”.

Розроблена методика вдосконалення фактографічного пошуку шляхом включення до структури бібліографічних описів крім анотації, словника термінів, що згадуються в документі. Доведено використання такого методу для забезпечення оперативності та точності пошуку. Це особливо актуально в тому випадку, коли документи належать до однієї предметної рубрики та висвітлюють подібні поняття, але перелік таких понять у них все ж таки не співпадає. Припустимо, що якась галузь знань оперує множиною понять ?.

Припустимо, що в документі розглядаються деякі поняття c якоїсь галузі знань, що належать до множини понять всього документа cОИ. ??і поняття множини C належать множині всіх понять галузі ?, що розглядається, тоді множина C є підмножиною множини ?, тобто CМ Я.

Припустимо, що в іншому документі теж розглядаються деякі поняття з тієї ж галузі знань, що належать до множини понять всього документа sОЉ. ?сі поняття множини S належать множині всіх понять галузі ?, що розглядається, тоді множина S є підмножиною множини ?, тобто SМЯ. ?озглянемо співвідношення між множинами C та S:

1. Множини И ?? S повністю складаються з однакових елементів, тоді вони співпадають, тобто И=Љ. ?е більш характерно для документів одного автора.

2. Множина C повністю міститься в множині S, тоді множина C є підмножиною множини S, тобто CМЉ ?бо навпаки SМИ. ?? характерно для невеликої кількості документів однієї тематики.

3. Для більшості ж таких документів характерно, що И№Љ, а існує така множини ?, яка є перетином множин И та Љ, тобто ? = И З Љ.

Саме у цьому випадку використання словника термінів забезпечить максимальну релевантність пошуку.

Досліджено та з'ясовано, що найбільш досконалою формою подання інформації є гіпертекстова інформаційна модель, яка забезпечує можливість оволодіння необхідною інформацією в умовах збільшення обсягу інформаційних потоків та їх різноплановості.

У четвертому розділі представлене економічне обгрунтування методики моделювання діяльності та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу, а саме: функціональної структури комплексу, його виробничої програми (1), потреби в коштах для забезпечення виробничими ресурсами комплексу на етапі створення, що визначались на формулами (6), (7), цінової політики (11), (12), напрямків діяльності та розвитку комплексу. Крім того, обгрунтовано моделювання оцінки ризику в діяльності комплексу та моделювання економічного аналізу його діяльності. Високий рівень інформаційного обслуговування, визначений за формулою (14), забезпечить інформаційно-бібліотечному комплексу конкурентоспроможність в сфері інформаційних послуг. Аналіз фінансових показників результатів діяльності комплексу показав його платоспроможність, високий рівень рентабельності, здатність забезпечити зростання власного капіталу та отримання прибутку. Фінансові показники свідчать про можливість ефективного господарювання комплексу та підтверджують право на його існування.

ВИСНОВКИ

Одним з напрямків процесу інформатизації суспільства є розвиток інформаційної інфраструктури. На сучасному етапі жодна її структурна одиниця не здатна забезпечити високий рівень інформаційного обслуговування. Створення інформаційно-бібліотечного комплексу на базі існуючих бібліотек сприятиме вирішенню проблеми надання інформаційних послуг. В ході проведеного дисертаційного дослідження отримані наступні науково-практичні результати.

1. Проведено аналіз сучасного стану сфери інформаційного обслуговування, визначені основні недоліки та переваги існуючих структурних одиниць інформаційної інфраструктури.

2. Обгрунтована необхідність створення інформаційно-бібліотечного комплексу як інформаційної структури, що здатна забезпечити високий рівень інформаційного обслуговування. Визначена методика та сформульовані основні принципи формування структури комплексу, які передбачають збереження в ньому традиційної бібліотечної структури, її функцій, а також принципу безоплатності бібліотечних послуг. Іншою частиною стане структура з високим техніко-технологічним інформаційним рівнем та кваліфікованими технічними спеціалістами. Вона буде основним фінансовим джерелом для функціонування бібліотечної структури та комплексу в цілому.

3. Розроблена модель виробничої програми інформаційно-бібліотечного комплексу, що може бути використана для визначення найбільш прибуткових видів послуг. Проведене моделювання основних напрямків діяльності та розвитку комплексу.

4. Розроблена модель визначення потреби у виробничих ресурсах для забезпечення діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу та запропоновані шляхи їх формування.

5. Формалізована залежність між ціновою політикою комплексу та результатами його діяльності. Ціна послуг повинна забезпечити достатній для покриття витрат та отримання прибутку обсяг продажу послуг.

6. Проведено моделювання оцінки ризику та аналізу основних показників господарської діяльності запропонованого інформаційно-бібліотечного комплексу.

7. Досліджена залежність між ефективністю пошукової системи та якістю інформаційного обслуговування. Визначена пріоритетна пошукова ознака (предметна рубрика), що забезпечує релевантність при пошуку інформації.

8. Досліджена організація документального пошуку, запропоновані шляхи його вдосконалення. Розроблена секторна модель предметного тезаурусу для організації тематичного пошуку в електронному каталозі та визначений більш досконалий підхід до його використання.

9. Досліджена та вдосконалена методика проведення фактографічного пошуку шляхом доповнення бібліографічного опису словником термінів.

10. Визначена оптимальна форма надання інформації: гіпертекстова модель. Описано значення гіпертекстової структури у вивченні економічних питань.

11. Проведено економічне обгрунтування методики моделювання діяльності та розвитку комплексу. Аналіз основних показників діяльності показав фінансову стійкість, високу рентабельність, ефективність господарювання інформаційно-бібліотечного комплексу. Проведення такого аналізу допоможе запобігти складним ситуаціям та зменшити ризик в діяльності комплексу, надасть можливість узагальнити оцінку результатів його роботи, порівняти їх з понесеними витратами з тим, щоб розробити необхідні заходи для подальшого розвитку комплексу.

Дослідження пошукового апарату пропонується прийняти до уваги при розробці лінгвістичного забезпечення автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, при створенні електронних бібліотек. Розроблений процес пошуку дозволяє максимально скоротити шлях від початку пошуку документа до його повного тексту.

Практичне значення проведенного дослідження: показана можливість формування інформаційно-бібліотечного комплексу на основі реально існуючих бібліотек, що фактично може стати якісно новим рівнем їх діяльності, дозволить об'єднати досвід бібліотек в інформаційному обслуговуванні з можливостями сучасних технологій. Інформаційно-бібліотечний комплекс, що пропонується, дозволить: вирішити питання доступності інформації для всіх верств населення незалежно від матеріального достатку, створити нові робочі місця, підтримати інтереси виробників та користувачів інформації відносно авторських прав, стати інформаційною основою економіки та бізнесу, запровадити нові методи в освітянському процесі, отримати допомогу кваліфікованого спеціаліста в процесі користування інформаційними ресурсами.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іванова В.В. Проблеми інформатизації економічної освіти // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 94. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 54-57.

2. Іванова В.В. Економічне значення електронної бібліотеки // Регіональні перспективи. - 2001. - №4(17). - С. 39-41.

3. Іванова В.В. Впровадження інформаційних моделей в економіці // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 111. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 88-91.

4. Іванова О.В., Положишнікова О.І., Іванова В.В. Нові підходи до організації самостійного навчання студентів // Матеріали XXVI науково-методичної конференції, присвяченої 10-й річниці незалежності України "Нові технології навчання та покращення якості підготовки фахівців з вищою освітою" 21-23 березня 2001 року. - Полтава, 2001. - С. 132-137 (внесок автора – оцінка можливостей використання електронної бібліотеки в нових методах підготовки фахівців сфери економіки).

5. Иванова В.В. Электронная библиотека – важнейшая составляющая учебного процесса вуза // Тез. док. и сообщ. Междунар. конф. “Система научно-технической информации: проблемы развития и функционирования”. – К.: УкрИНТЭИ, 2001. – С. 63-66.

Особистий внесок. Усі результати, що наведені в наукових працях, належать дисертанту й отримані ним особисто.

У публікації [4] особисто здобувачем дана оцінка можливостей використання електронної бібліотеки в нових методах підготовки фахівців сфери економіки.

АНОТАЦІЯ

Іванова В.В. Економіко-математичне моделювання діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. - Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу для забезпечення ним високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Досліджена можливість формування його на основі реально існуючих бібліотек. В роботі розроблена модель виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, проведене моделювання основних напрямків діяльності та розвитку комплексу, формалізована залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблені методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалена організація пошуку інформації, визначена оптимальна форма надання інформації – гіпертекстова модель.

Ключові слова: інформаційне обслуговування, інформація, предметний тезаурус, інформаційно-бібліотечний комплекс, гіпертекстова модель.

АННОТАЦИЯ

Иванова В.В. Экономико-математическое моделирование деятельности информационно-библиотечного комплекса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – економико-математическое моделирование. Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины и Министерства образования и науки Украины, Киев, 2002.

Цель дисcертационной работы – моделирование деятельности и развития информационно-библиотечного комплекса как структурной единицы информационной инфраструктуры.

Рост значения информации в развитии общества обострила необходимость создания рынка информации и информационных услуг. Политика государства направлена на создание качественных национальных информационных ресурсов для их использования наряду с рынками природных ресурсов, труда и капитала.

Сложившаяся ситуация повышает значение информационной инфраструктуры, требует от нее обеспечения высокого уровня информационного обслуживания при условии обеспечения широкого и свободного доступа к ней.

Традиционно вопросами информационного обслуживания общества профессионально занималась библиотека. Дальнейшая ее работа в этом направлении в настоящее время тормозится финансовыми проблемами. В результате этого библиотека не способна в полной мере использовать преимущества, которые предоставляют современные информационные технологии. Современные информационные структуры, электронные библиотеки и Интернет, не имеют опыта в обработке и систематизации информации. В целом для всей существующей инфраструктуры характерна несовершенная организация поиска как документального, так и фактографического.

В условиях перехода к информационному обществу возникла необходимость в разработке и создании такой информационной структуры, которая бы объединила в себе положительные стороны существующих информационных структур и обеспечила высокий уровень информационного обслуживания на основе использования современных информационных технологий, обеспечила оперативность и релевантность полного (документального и фактографического) поиска информации.

С этой целью было проведено моделирование деятельности и развития информационно-библиотечного комплекса с целью обеспечения высокого уровня информационного обслуживания. Определены основные принципы формирования его структуры для достижения этой цели, которые предусматривают сохранение в нем традиционной библиотечной структуры, ее функций. Другой частью станет структура с высоким технико-технологическим уровнем и квалифицированными техническими специалистами. Она будет основным финансовым источником для функционирования библиотечной структуры и комплекса в целом.

Разработана модель производственной программы информационно-библиотечного комплекса, которая обеспечит ему максимальную прибыль.

Разработана модель определения потребности и пути формирования производственных ресурсов для создания и развития комплекса. Проведено моделирование оценки риска и анализа основных экономических показателей деятельности комплекса. Разработана секторная модель предметного тезауруса для усовершенстовования документального поиска, предложен метод улучшения фактографического поиска.

Показана возможность формирования информационно-библиотечного комплекса на основе существующих библиотек, что фактически может стать качественно новым уровнем их деятельности, позволит объединить их опыт в сфере информационного обслуживания с возможностями современных технологий, позволит создать новые рабочие места, решить вопрос доступности информации для всех слоев населения независимо от материального достатка, стать информационной основой экономики и бизнеса, внедрить новые методы в образовательный процесс, получить помощь квалифицированного специалиста в процессе использования информационных ресурсов.

Ключевые слова: информационное обслуживание, информация, предметный тезаурус, информационно-библиотечный комплекс, гипертекстовая