Львівський національний університет імені Івана Франка

ЖУРБА ІГОР ЄВГЕНОВИЧ

У ДК 911.338(447)

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ РАЦІОНАЛЬНОГО

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В РЕГІОНІ

(НА ПРИКЛАДІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 — економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Львів — 2002

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра географії України, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Шаблій Олег Іванович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра економічної та соціальної географії, завідувач;

кандидат географічних наук, доцент Масловська Людмила Цезарівна, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного універ-ситету, кафедра фундаментальних загальноосвітніх наук.

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра економічної географії та екологічного менеджменту, м. Чернівці.

Захист відбудеться 29 березня 2002 року о 1000 год. На засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. П. Дорошенка, 41).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 28 лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук Волошин І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі переходу економіки України до ринкових відносин посилюється увага до наукового обгрунтування територіальної організації суспільства, передусім, досягнення комплексного економічного і соціального розвит-ку країни загалом і окремих її регіонів. Такий розвиток передбачає досягнення раці-ональних параметрів природокористування, поліпшення якості довкілля. У зв'язку з цим посилюється увага до вивчення сучасного стану природокористування в окре-мих регіонах країни для наукового обґрунтування господарської діяльності, яка за-безпечувала б динамічну рівновагу регіональних геосистем у нових умовах господа-рювання. Особливо актуальною при цьому є оцінка природно-ресурсного потенціа-лу (ПРП) регіону, виявлення ефективності його використання у різних галузях, роз-робка механізму управління природокористуванням. Не менш важливим є також встановлення відповідності структури господарського комплексу регіону його при-родно-ресурсного потенціалу, виявлення співвідношення між екстенсивним та інтен-сивним використанням природних ресурсів та ін.

Окремим аспектам даної проблеми присвячено наукові дослідження українсь-ких географів: Г.О.Бачинського, І.О.Горленко, Я.І.Жупанського, Ф.Д.Заставного, О.В.Заставецької, М.Г.Ігнатенка, І.П.Ковальчука, І.Ю-Левицького, П.О.Луцишина, О.М.Маринича, Л.Ц.Масловської, М.М.Паламарчука, В.М.Пащенка, М.Д.Пістуиа, С.П.Позняка, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, П.О.Сухого, Ю.Ю.Туниці, П.Г.Шищенка, О.І.Шаблія, Т.Є.Яснюк. Значний доробок серед зарубіжних мають учені Росії — В.О.Анучін, Ю.Д.Дмитревський, І.В.Комар, О.О.Мінц, В.С.Преображенський.

Водночас багато питань економіко-географічних досліджень ПРП на рівні ад-міністративних районів та областей залишаються недостатньо розробленими. Зок-рема, подальшої уваги географів та економістів вимагають питання вдосконалення механізму природокористування і природоохоронної діяльності на рівні регіону; проблема єдиного підходу до кількісної оцінки ПРП; недостатня вивченість компо-нентної структури інтегрального ПРП обласних регіонів, його географічної різнома-нітності; системних досліджень економічної ефективності природокористування у різних галузях і регіонах України. Зважаючи на необхідність реструктуризації регіо-нальних господарських комплексів виникає особлива потреба в обґрунтуванні тео-ретичних та прикладних засад природокористування в обласних регіонах, які є голов-ними об'єктами реалізації регіональної політики держави на сучасному етапі транс-формації суспільних відносин.

Зв'язки роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація ви-конана у рамках наукової теми "Проблеми соціально-економічного розвитку облас-них регіонів в умовах переходу до ринкових відносин", яка виконується на кафедрі географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад раціонального природокористування в регіонах України та обґрунтування основних напрямів використання ПРП Хмельницької об-ласті в умовах трансформації суспільних відносин.

Для досягнення мети були поставлені такі головні завдання:—

проаналізувати концептуальні підходи до розуміння сутності раціонального природокористування, визначити його основні принципи;—

апробувати нові методики вартісної оцінки ПРП загалом та окремих його компонентів;—

визначити величину інтегрального ПРП Хмельницької області та адміністра-тивних районів;—

пізнати компонентну структуру ПРП регіону, визначити ефективність приро-докористування у різних галузях господарської діяльності Хмельницької об-ласті;—

визначити основні напрямки природокористування з метою досягнення ком-плексного економічного і соціального розвитку області.

Об'єктом дослідження є ПРП і стан природокористування у Хмельницькій області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні проблеми при-родокористування в обласному регіоні в умовах перебудови суспільних відносин в Україні.

Методологічна основа і методи дослідження. Теоретичну та методологічну основи дослідження становлять праці українських і зарубіжних учених із проблем географії та економіки природокористування, географічного вивчення ПРП України та її регіонів, основний закон України — її Конституція, закони України з питань раціонального використання ресурсів та охорони природи, інші нормативні акти.

Методи дослідження: системний аналіз і синтез, статистичний, природно-ресурсного районування, ресурсооцінний, картографічний, балансовий та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі поглиблено теоретико-методологічні основи раціонального природокористування в обласному регіоні в умовах становлення ринкових відносин, уточнені методичні положення кількісного визначення (оцінки) ПРП.

Обчислені обсяги ПРП і визначена його компонентна структура та основні па-раметри географічної різноманітності ПРП в межах Хмельницької області. Проана-лізовано ефективність використання різних видів природних ресурсів у галузях гос-подарства Хмельницької області. Виявлена просторова диференціація ПРП та ви-значені рівні забезпеченості ним населення області.

Здійснено природно-ресурсне районування Хмельницької області і визначені еколого-географічні проблеми природокористування у кожному з районів, обгрунтовано основні шляхи раціоналізації регіонального природокористування в умовах трансформації суспільства.

Запропоновано нові принципи формування екологічно обгрунтованого ринко-вого механізму у сфері використання і відтворення природних ресурсів, визначені головні напрямки раціонального природокористування у Хмельницькій області.

Практичне значення результатів дослідження. Теоретичні і методичні по-ложення та практичні висновки дисертації можуть бути використані для розроблен-ня та впровадження комплексних галузевих і регіональних схем науково обгрунто-ваного природокористування у різних регіонах України; для вдосконалення соціаль-но-економічного та природно-ресурсного районування Хмельницької області.

Висновки та основні результати дисертаційного дослідження реалізуються у навчальному процесі Хмельницького Технологічного університету Поділля в курсах “Політична економія” та “Макроекономіка”.

Особистий внесок здобувача. Усі подані в дисертації наукові результати отримані автором самостійно під науковим керівництвом професора, д.г.н. О.В.Заставецької. Автор здійснює реалізацію та апробацію положень роботи у нау-ково-дослідному та навчальному процесах Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного до-слідження доповідалися або публікувались у матеріалах наукових конференцій про-фесорсько-викладацького складу Хмельницького Технологічного університету По-ділля (1999-2001 рр.); на міжнародних конференціях "Облік і аудит. Проблеми і пер-спективи" (м. Хмельницький, 1999 р.), "Гуманітарні науки на рубежі третього тися-чоліття: досягнення, проблеми, перспективи" (м. Хмельницький, 2000 р.); другій Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми раціонального викорис-тання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України" (м. Чернівці,

2000 р.), другій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Історія української географії та картографії: проблеми і перспективи" (м. Тернопіль, 2000 р.); наукових семінарах кафедри економічної теорії Технологічного університету Поділля (1999-2001 рр.).

Публікації. На тему дисертації автором опубліковано 11 робіт загальним обся-гом приблизно 4,2 друкарських аркушів. Досліджені в дисертаційній роботі теоре-тичні та методологічні положення економіко-географічного аналізу питань приро-докористування у Хмельницькій області не претендують на вичерпну повноту ви-світлення всіх питань, що стосуються даної проблеми.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел; викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту, містить двадцять дев'ять додатків, п'ятнадцять картосхем та рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано тему роботи, її актуальність, на-укову новизну дослідження, напрямки практичного використання одержаних ре-зультатів.

У першому розділі — "Теоретико-методологічні засади раціонального при-родокористування у регіоні"— розкрито сутність природокористування як динаміч-ної категорії. Сучасне бачення його змісту полягає у тому, що воно розглядається як сукупність усіх форм використання природно-ресурсного потенціалу та дії суспільства, спрямовані на відтворення та охорону природи. Воно може бути раціональним, коли спрямоване на забезпечення матеріальних благ і сприятливих умов життєдія-льності людей і нераціональним, коли призводить до забруднення довкілля і висна-ження природних ресурсів.

Кризові процеси, які охопили економіку України у кінці XX ст., посилили не-раціональне природокористування. Воно виявляється передусім у необґрунтовано високому споживанні окремих видів ресурсів з метою короткочасної наживи, загос-тренні еколого-економічних проблем у всіх регіонах країни. Необхідний перехід до нової системи природокористування, яка б передбачала перехід соціально-економічних систем на інтенсивні джерела зростання, скорочення обсягів викорис-тання природних ресурсів при більшому задоволенні суспільних потреб та поліп-шенні умов відтворення природного довкілля. Оптимізація природокористування передбачає таку структурно-інвестиційну регіональну політику, змістом якої є ви-значення базових виробництв, які найефективніше використовували б місцевий природно-ресурсний потенціал. Вона мусить бути спрямована на збереження наяв-ного економічного потенціалу, зниження ресурсомісткості виробництва, зменшення залежності економіки регіону від ввізної сировини. Становлення відносин раціона-льного природокористування у перехідному суспільстві ілюструє таблиця 1.

В умовах трансформації суспільних відносин і проведення нової регіональної політики необхідна зміна пріоритетів у сфері регіонального природокористування. Вони повинні виходити із необхідності комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, передусім адміністративних областей. Важливою рисою такого розвитку є економічно найефективніше використання природно-ресурсного потен-ціалу території з урахуванням її еколого-географічних умов. Насамперед повинні використовуватись ті ресурси, які дозволять максимально забезпечити потреби на-селення і господарства у сировині, паливі і матеріалах, ті, які дозволять зменшити залежність регіону від імпорту продукції, передусім товарів споживання. При цьому необхідно виходити із пріоритетів економіки, які мають бути сформульовані для кожного регіону, залежно від типу природокористування у ньому. Ці пріоритети мають бути спрямовані на дотримання екологічної рівноваги, комплексне викорис-тання природних ресурсів, охорону довкілля. Для Хмельницької, як і всіх подільських областей, такими пріоритетами є розвиток агропромислового та рекреаційного комплексів

Таблиця 1

Становлення відносин раціонального природокористування в перехідному суспільстві

Етапи форму-вання і розви-ток системи | Динаміка якісних характеристик системи

Створення ос-нов раціональ-ного природо-користування | Перехід у виробничій сфері переважно на інтенсивний шлях ви-користання природних ресурсів, подолання елементів хижацької експлуатації природних ресурсів, споживацького підходу до природи і зародження бережливого господарського відношення до неї, визначення еколого-економічної ролі природних факто-рів в розширеному відтворенні умов життєдіяльності людей, ви-ділення коштів на першочергові природоохоронні заходи

Становлення процесу раціо-нального при-родокористу-вання | Зміцнення і розвиток суспільних форм природоохоронної діяль-ності всіх секторів господарства, становлення системи свідомого регулювання відносин виробничого ресурсоспоживання. Стано-влення матеріально-технічної бази екологічної інфраструктури та управління її ланками

Оптимізація природокорис-тування і при-родоохоронної діяльності | Активізація природоохоронної діяльності в умовах інтенсивного господарювання, розробка ресурсозберігаючого механізму ста-лого розвитку на основі розширеного оперативного простору і повноти реалізації економічних і екологічних законів. Пріоритет-ний характер комплексного вирішення проблем відтворення умов життєдіяльності людини за рахунок ефективного природо-користування і поліпшення природоохоронної діяльності. Ство-рення еколого-географічних систем виробництва і споживання, повне забезпечення принципів раціонального природокористу-вання у суспільстві

Досягнення основних цілей екополітики у регіоні повинно базуватись на розроб-ках ефективних програм управління природокористуванням. Для їх створення необ-хідна оцінка природно-ресурсного потенціалу, аналіз його сучасного і перспективно-го використання. Такі програми повинні будуватись на дотриманні нових принципів раціонального природокористування, а саме: оптимальності, стадійного викорис-тання елементів природної регіональної системи, екологізації людської діяльності, територіальної диференціації природокористування.

В умовах ринкової економіки природокористування має бути платним. Вироб-ник і споживач цілком мають оплачувати збитки, які нанесені ними довкіллю, а отримані у такий спосіб засоби будуть спрямовані на відтворення і охорону природ-них ресурсів. Для визначення плати за ці ресурси важливою є економіко-географічна оцінка ПРП.

За основу оцінювання ПРП прийнято методики проф. В.П. Руденка (1993 р.). та Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України (2000 р.). Вони апробо-вані стосовно земельних, водних, мінеральних, лісових та рекреаційних ресурсів Хмельницької області. Зіставлення вартості природних ресурсів проведене у компонентно-функціональному та територіально-функціональному аспектах. Це, а також вивчення рівня ефективності використання ПРП, дозволило визначити основні на-прямки оптимізації природокористування у досліджуваному регіоні.

У другому розділі — "Економіка-географічна характеристика природних ресурсів Хмельницької області" дано аналіз компонентно-функціональної та тери-торіально-функціональної структури природно-ресурсного потенціалу Хмельниччи-ни. На основі вартісної оцінки кількісних і якісних параметрів природних ресурсів встановлено, що у структурі ПРП Хмельницької області переважають земельні ре-сурси (табл. 2). У їх структурі провідне місце займають сільськогосподарські угіддя (79,0 % вартості), а в них — орні землі (82,4 % вартості).

Таблиця 2 Компонентна структура ПРП Хмельницької області

Види ресурсів | Потенціал ресурсів,

млн. грн | Частка кожного виду в ін-тегральному ПРП, %

Мінеральні | 170,6 | 1,3

Водні | 154,2 | 1,2

Земельні | 10214,5 | 79,0

Лісові | 401,8 | 3,2

Природно-рекреаційні | 1983,3 | 15,3

Всього | 12924,4 | 100,0

Хмельницька область має високі показники землезабезпеченості: в розрахунку на одного жителя припадає 1,3 га сільськогосподарських угідь і 0,84 га ріллі. Вар-тість земель області становить 4,3 % від вартості землі в Україні (площа області зай-має 3,2 % площі країни), що свідчить про наявність в області високопродуктивних земель, які є основою для високотоварного сільського господарства. Найвищу вар-тість мають землі в південній і центральній частинах області.

Мінеральні ресурси (1,3 % вартості ПРП) представлені нерудними корисними копалинами — природною будівельною сировиною (вапняками, пісковиками, мергелями, гіпсом, крейдою, глиною, піском та ін.); мають повсюдне розміщення і є си-ровиною для будівництва.

Лісові ресурси в області не забезпечують розширеного лісокористування через недостатню лісистість (14%), переважання молодих і середньовікових насаджень (79,5 %) у віковій структурі лісів. Загальний запас насаджень становить 47,3 млн м3, вони мають переважно водо-, грунто-, повітрезахисне і рекреаційне значення.

Природні рекреаційні ресурси (лісові, водні, кліматичні, ландшафтні та ін.) на території області досить значні і займають друге місце. Вони оцінюються у 1983,3 млн грн. Тут знаходиться понад 100 джерел лікувальних мінеральних вод, ба-гато з яких мають всеукраїнське значення. Рекреаційну цінність мають 35 природ-них заповідних об'єктів (12,0 % від їх загальної кількості в Україні), вони складають 99,0 % рекреаційного потенціалу області. Найбільша концентрація природних рек-реаційних ресурсів у південній частині області (Придністров'ї), в межах якої розмі-щені Національний парк "Товтри", Дністровське водосховище, дубово-букові ліси, мінеральні джерела та ін.

Водні ресурси займають п'яте місце за вартістю у структурі ПРП див (табл. 2). Це свідчить про значні (але ще мало використовувані) можливості розвитку в облас-ті (на півдні) водогосподарських комплексів, які матимуть виробничу і рекреаційну спеціалізації.

Вивчення обсягів і компонентної структури ПРП у розрізі адміністративних районів Хмельницької області дало змогу виділити форми територіального зосере-дження ПРП — внутрішньообласні природно-ресурсні райони. Основними критері-ями їх виділення є величина концентрації ПРП та коефіцієнти подібності структур (компонентної та територіальної"). Нами виділено 9 природно-ресурсних районів:

Північний, Південний, Південно-Західний, Північно-Східний, Північно-Західний, Західний, Центральний, Східний, Південно-Східний (див. табл. 3).

У всіх цих районах, як вже було сказано, провідне місце в структурі ПРП займають земельні ресурси, однак частка та рівень землезабезпеченості є неоднаковим.

Найвищі обсяги ПРП загалом і в розрахунку на одну людину має Центральний район (див. рис. 1, табл. 3). Тут зосереджено 18,6 % обсягу загальнообласного ПРП (частка району від площі області — 20,5 %, показник ресурсозабезпеченості ста-новить 5,3 тис. грн в розрахунку на 1 людину (в середньому в області — 11,2 тис. грн) при переважаючій частці земельних ресурсів (93 %), дещо виділяються лісові та во-дні; запаси мінеральної сировини незначні — є невеликі поклади гранітів, будівель-ного піску.

Подібну структуру ПРП має і Західний район, але у ньому ще вищою є частка земе-льних ресурсів, обсяги ПРП та показники ресурсозабезпеченості тут значно менші, ніж у попередньому районі. Із корисних копалин є поклади цегельно-черепичної сировини, торфу, які мають місцеве значення. Подальший розвиток району пов'язаний із раціональ-ним використанням земельних ресурсів та мінеральних вод.

Північно-Західний район відноситься до середньозабезпечених природними ресурса-ми (у розрахунку на одну людину ПРП оцінюється в 11,6 тис. грн). Крім земельних, тут виділяються водні ресурси (див. рис. 1), за забезпеченістю ними в розрахунку на одну лю-дину район займає перше місце в області. Але тут практично немає власної мінерально- сировинної бази, бідні й інші ресурси.

Таблиця 3

Компонентно-територіальна структура природно-ресурсного потенціалу Хмельницької області

Ресурси | Інтегральні райони

Північно-Західний | Північний | Північно-Східний | Західний | Централь-ний | Східний | Південно-Східний | Південно-Західний | Південний | Хмельницька область

а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6 | а | 6

Мінеральні | 1.7 | 0,2 | 0,7 | 0,2 | 1.3 | 0,2 | 1.1 | 0,3 | 6,3 | 0,4 | 1,1 | 0,1 | 5,6 | 0,6 | 3,5 | 0,3 | 78,7 | 7,2 | 100 | 1,3

Водні | 20,3 | 2,3 | 9.1 | 2,1 | 10,8 | 1.7 | 4,5 | 1.1 | 22,4 | 1.4 | 15,4 | 1,5 | 6,8 | 0,7 | 6,7 | 0,5 | 4,0 | 0,3 | 100 | 1,2

Земельні | 12,7 | 94,5 | 5,3 | 81,0 | 7,9 | 81,0 | 5,9 | 96,3 | 21,8 | 92,8 | 14,3 | 92,7 | 13,9 | 90,6 | 10,9 | 59,8 | 7.3 | 40,4 | 100 | 79,0

Лісові | 2,8 | 0,8 | 14,9 | 9,0 | 4.2 | 1,7 | 2.2 | 1,4 | 18,7 | 3,1 | 10,4 | 2,7 | 20,4 | 5,2 | 9,8 | 2,1 | 16,6 | 3,7 | 100 | 3,2

Природно-рекреаційні | 1,5 | 2,2 | 2,6 | 7,7 | 7,8 | 15,4 | 0,4 | 0,9 | 2,7 | 2,3 | 2,4 | 3,0 | 2,3 | 2,9 | 35,0 | 37,3 | 45,3 | 48,4 | 100 | 15,3

Інтегральний потенціал | 10,6 | 100 | 5,1 | 100 | 7,7 | 100 | 4,8 | 100 | 18,6 | 100 | 12,2 | 100 | 12,1 | 100 | 14,5 | 100 | 14.4 | 100 | 100 | 100

а - частка даного виду ресурсу в інтегральному ПРП області;

б - частка даного виду ресурсу в інтегральному ПРП природно-ресурсного району

Рис. 1. Територіальна структура інтегрального природно-ресурсного потенціалу Хмельницької області

Північний район, крім земельних, багатий на лісові та водні ресурси, які становлять відповідно 9,0 і 7,9 % в структурі ПРП. Мінерально-сировинна база представлена родо-вищами будівельних та кварцових пісків, а також цегельно-черепичною сировиною. При порівняно невеликих обсягах ПРП район відноситься до найбільш ресурсно-забезпечених в області (в розрахунку на одну людину ПРП становить 18,5 тис. грн).

Північно-Східний район відзначається багатими земельними і рекреаційними ресур-сами. Останні представлені радоновими мінеральними водами, землями природоохорон-ного і рекреаційного призначення, лісами для відпочинку та лікарською сировиною. Мі-нерально-сировинні поклади характеризуються значними запасами будівельного каміння (гранітами), первинних каолінів, лікувальних грязей.

Східний район — середньозабезпечений в області ресурсами. Це, передусім, земельні, а також рекреаційні, лісові та водні. Із корисних копалин є поклади цегельно-черепичної сировини і гранітів.

Південно-Західний і Південний райони мають високу частку рекреаційних ресурсів (відповідно 37,3 і 48,4 %) у структурі ПРП. На їх території знаходиться найбільше приро-дно-заповідних об'єктів, джерел мінеральних вод, що зумовлює розвиток рекреаційного природокористування. Є також значні запаси мінеральних ресурсів — це, перш за все, це-ментно-карбонатна сировина, гіпси та вапняки.

Райони мають також сприятливі грунтово-кліматичні ресурси для вирощування різ-номанітних сільськогосподарських культур, а Південний район — ще й виноградарства.

Подібну до цих районів структуру ПРП має і Південно-Східний район. У ньому дещо вищою є частка земельних і лісових, а нижчою — рекреаційних ресурсів.

Виділення цих районів дало можливість визначити шляхи найбільш оптималь-ного природокористування у різних регіонах області, зважаючи на суспільне- та природно-географічні відмінності, передусім наявний ПРП та структуру локальних соціально-економічних комплексів, сучасну еколого-економічну ситуацію у них.

Вищеназвана структура ПРП Центрального району впливає на подальшу госпо-дарську спеціалізацію. Це, передусім, є розвиток агробізнесу, а саме, зерно-бурякового індустріально-аграрного комплексу. Розширене виробництво будівельних матеріалів вплине на чільне місце даного району в міжобласній спеціалізації будівельної промис-ловості. Подальший розвиток Західного району пов'язаний із раціональним викорис-танням земельних ресурсів та мінеральних вод. Це дасть можливість поряд з індустріа-льно-аграрною спеціалізацією господарства розвивати у майбутньому лікувально-оздоровчу рекреацію. Перспектива Північно-Західного району в обласному і міжоблас-ному поділі праці — це розвиток високотехнологічного водно-господарського ком-плексу. Найбільш ефективним розвитком господарства Північного району є високотех-нологічне лісорозведення і комплексна лісопереробка, водне господарство. Є тут також можливості для розвитку рекреаційного комплексу. Важлива роль екобізнесу щодо впровадження передових технологій для вирішення комплексних екологічних проблем.

Полісся. Майбутнє Північно-Східного району пов'язане із розширенням сучасних лі-кувально-санаторних комплексів та курортів. У перспективі Східний район — це один із районів високопродуктивного сільського господарства, культурно-історичної і при-родної рекреації. Найбільш ефективним напрямком використання ПРП в Південному, Південно-Західному і Південно-Східному районах є розвиток рекреаційного комплексу державного значення та садівництва.

Розділ третій — "Стан і ефективність сучасного природокористування у Хмельницькій області та основні шляхи поліпшення використання природних ресурсів" висвітлює особливості промислового, сільськогосподарського, рекреацій-ного природокористування у регіоні в період реформування господарства. Відзначе-но зменшення обсягів видобутку мінеральної сировини (передусім будівельної), їх невідповідність потребам та зниження капіталовкладень на охорону довкілля, вста-новлено причини низької ефективності використання корисних копалин. Наявний в області мінерально-ресурсний потенціал, унікальність його окремих компонентів та розвинена виробнича інфраструктура дозволяють значно збільшити виробництво у галузях, що базуються на видобутку і переробці мінеральної сировини. Для цього необхідно: а) визначити потреби суспільного виробництва у мінерально-сировинних ресурсах з позиції раціонального природокористування та екологічної безпеки;

б) розробити екологічні вимоги до охорони і використання надр в нових економіч-них умовах і дотримуватись їх.

Хмельницька область відзначається високим рівнем освоєння земельних ре-сурсів, дещо вищими від середньоукраїнських показниками виробництва сільсько-господарської продукції (в області знаходиться 3,4 % площі сільськогосподарських угідь, виробляється 4,5 % валової продукції сільського господарства країни). Аналіз використання сільськогосподарських угідь свідчить про те, що вони використову-ються ще нераціонально і неефективно. У розрахунку на 1 га сільгоспугідь виробля-ється продукції на суму 286 грн (1999 р.), реальні врожаї основних сільськогоспо-дарських культур у 2,4-2,5 разів менші від потенційно можливих у даних природних умовах. Структура землекористування не є оптимальною (низька частка пасовищ і сінокосів, а в структурі посівних площ висока частка просапних культур). Реформа у сільському господарстві, особливо зміна структури землеволодіння (збільшення ролі індивідуальних та фермерських господарств) позитивно позначились на ефективно-сті сільськогосподарського виробництва. Займаючи 11,8% сільгоспугідь, фермерсь-кі і особисті підсобні господарства виробляють 66,1 % сільськогосподарської про-дукції області. Водночас низький рівень агрокультури, спрямованість на отримання короткочасного ефекту нерідко призводить до виснаження землі та інших негатив-них наслідків. За основу ведення сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах мають бути покладені принципи раціонального природокористування шля-хом вибору найдоцільніших способів сільськогосподарського землекористування з врахуванням диференціації природно-географічних особливостей ландшафтів, запровадження новітніх технологій виробництва та вдосконалення його організації. Для Хмельницької області необхідна зміна спеціалізацій сільськогосподарського виробництва у бік зменшення частки ґрунтовиснажливих культур (передусім цукро-вих буряків) і збільшення кормовиробництва, а також формування екологічно стій-ких територій інтенсивного землеробства. Для забезпечення раціонального землеко-ристування в області необхідно поряд із реформуванням земельних відносин (що проводиться у межах всієї країни), здійснити ряд заходів, а саме:—

зменшити розораність території, оптимізувати структуру посівних площ сіль-ськогосподарських культур;—

забезпечити комплексну переробку сировини (вогнетривкої, керамзитової), зменшивши обсяги відвалів;—

забезпечити рекультивацію порушених земель, місць розробок корисних ко-палин;—

підняти рівень використання меліоративно-контурної системи організації те-риторії у північній частині області; здійснити протиерозійні заходи на всій її території;—

підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва за рахунок збі-льшення продуктивності орних земель, пасовищ і сінокосів. Аналіз стану використання лісових ресурсів Хмельницької області підтвер-джує їх високі екологічні функції — водорегулювальні, водо- і ґрунтозахисні, сані-тарно-гігієнічні, запобігання опустелюванню ландшафтів; промислове значення лі-сів дуже обмежене. Важливими напрямами подальшого лісовикористання є такі:—

підвищення рівня лісистості території, доведення його до оптимального для лісостепової зони показника (17 %) шляхом збільшення як площ лісового фо-нду, так і полезахисних насаджень, заліснення неугідь та малопродуктивних земель;—

здійснення належної охорони і збереження лісових комплексів.

Багаті рекреаційні ресурси використовуються в області недостатньо. Щорічно вони можуть забезпечувати відпочинок 15 млн. людей. На основі їх освоєння може розвиватись потужний рекреаційний комплекс, який поряд з агропромисловим ви-значатиме спеціалізацію області у всеукраїнському масштабі. Для ефективного рек-реаційного природокористування в області необхідно:—

здійснити оптимізацію розміщення мережі рекреаційних установ відповідно до наявності рекреаційних ресурсів;

—

Виходячи з очікуваних змін в структурі виробництва і водоспоживання, основ-ними стратегічними напрямками вирішення проблем водозабезпечення слід вважа-ти: а) формування правових, економіко-географічних і організаційних умов для ра-ціонального водокористування; б)створення замкнутих циклів водокористування при мінімізації забруднення води; в) упорядкування системи обліку виробництва продукції з метою більш повного відображення в ній вартості водних ресурсів;

г) формування раціональної регіональної структури водогосподарського комплексу.

Ці напрямки природокористування в області можуть стати основою для роз-роблення загальнодержавної програми комплексного вивчення та ефективного осво-єння ПРП. Вони також можуть бути базою для створення регіональних внутрішньо-обласних програм соціально-економічного розвитку. Реальним кроком до цього є наша участь у реалізації програми "Поділля Перший" — галузевого кластеру, спря-мованого на зупинення спаду виробництва у регіоні за рахунок ефективного викори-стання місцевих ресурсів, в т.ч. і природних.

Важливим напрямком оптимізації використання ПРП у регіоні є запроваджен-ня економічного механізму в природокористуванні, відрахування коштів (зборів на охорону довкілля та відтворення природних ресурсів. Він зумовлює також стиму-лювання екобізнесу на регіональному і державному рівнях, формування ефективної інвестиційної політики, спрямованої на розробку, освоєння та використання приро-до- і ресурсозберігаючих, маловідходних та безвідходних технологій, виробництво екологічно чистих видів продукції. Реалізація принципів раціонального природоко-ристування, формування стабільних джерел фінансування природоохоронних захо-дів можливі за умов виходу економіки регіону із затяжної кризи. У ході розгортання приватизаційних процесів необхідне максимальне врахування екологічних вимог для підтримання екологічної рівноваги та забезпечення сталого розвитку суспільства.

ВИСНОВКИ

Базуючись на результатах проведеного економіко-географічного аналізу при-родно-ресурсного потенціалу Хмельницької області можна зробити такі висновки.

1 Раціональне природокористування — це система заходів з використання природно-ресурсного потенціалу, яка забезпечує поліпшення умов життєдіяльності людей, охорону і відтворення якостей природного довкілля, підвищення матеріаль-ного рівня населення. Залежно від того, у яких галузях відбувається природокорис-тування, воно поділяється на промислове, сільськогосподарське, рекреаційне та ін. В умовах ринкової економіки раціональне природокористування здійснюється за принципами оптимальності, стадійності використання, екологізації ресурсоспоживання і ресурсовикористання, територіальної диференціації використання природ-них ресурсів.

2 Для наукового обґрунтування напрямків раціонального природокористування у регіоні важливо здійснити економіко-географічну оцінку ПРП, вивчити компонентно-функціональну і територіально-функціональну структуру ПРП, вияви-ти сучасний стан природокористування.

3 На основі здійснення вартісної оцінки кожного виду природних ресурсів у межах адміністративних районів Хмельницької області виявлено провідну роль зе-мельних, водних та рекреаційних ресурсів, показано місце мінеральних і лісових ре-сурсів у ПРП регіону. У структурі земельних ресурсів основне місце займають сіль-ськогосподарські угіддя, а в них - орні землі. За показниками землезабезпечення об-ласть займає одне з перших місць у державі, земельні ресурси є головним природ-ним ресурсом, освоєння якого забезпечує виробничу спеціалізацію регіону. Мінера-льні ресурси в області є обмежені, це, передусім, природно-будівельна сировина. Лі-сові ресурси недостатні, мають переважно охоронне значення. Область багата на ре-креаційні ресурси (мінеральні води, культурно-історичні ресурси, ландшафти) осво-єння яких може мати всеукраїнське значення. Сукупна продуктивність всіх видів ре-сурсів визначила величину інтегрального ПРП; встановлено його територіальну та економічну продуктивності, шляхи оптимізації використання кожного з видів ресур-сів.

4 Дослідження просторової диференціації ПРП області дозволило виявити природно-ресурсні райони, які відрізняються між собою за співвідношенням ресур-сів у інтегральному ПРП за обсягами і продуктивністю кожного з видів ресурсів. Для кожного району властиві різні напрямки природокористування та його ефекти-вність.

5 Вивчення сучасного стану природокористування у Хмельницькій області підтверджує високий ступінь його нераціональності, що виявляється у екстенсивно-му ресурсокористуванні, зменшенні затрат на відтворення і охорону природних ре-сурсів. Основні заходи щодо оптимізації природокористування повинні здійснюва-тись стосовно земельних, рекреаційних і мінеральних ресурсів, які є основою ПРП області. Вони мають відзначатися комплексністю і бути спрямовані на підвищення інтенсивності освоєння ресурсів, дотримання економічно-обгрунтованої черговості у використанні ресурсів, що мають різну цінність, на подальшу екологізацію суспі-льного виробництва та збереження довкілля. Важливу роль у оптимізації природо-користування в обласному регіоні відіграє система управління, яка повинна забезпе-чувати природно-господарську збалансованість використання природних ресурсів, що передбачає максимальне запобігання негативним наслідкам природокористуван-ня. Складовою частиною системи управління природокористуванням має бути економічний механізм, який стимулюватиме відтворення і охорону природно-ресурсного потенціалу. У ньому важливе місце відводиться реалізації кластерної моделі, за допомогою якої можна здійснювати екологічну експертизу та діагности-ку, екологічний моніторинг та страхування, обґрунтувати теоретичні та прикладні засади раціонального природокористування в регіоні

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1 Журба І.Є. Географічні основи комплексного економічного розвитку будіве-льно-індустріального комплексу Хмельницької області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. — Тернопіль: Економічна думка. — Випуск 4 - 2000. — С. 378-381.

2 Журба І.Є. Ефективність лісокористування в Хмельницької області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Гео-графія.-2001.-№1.- С. 113-115.

З Журба І.Є. Наукові засади раціоналізації регіонального природокористування // Матеріали другої Всеукраїнської методичної конференції "Проблеми раці-онального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України". — Чернівці: Рута, 2000. - С. 40-42.

4 Журба І.Є. Наукові основи раціонального природокористування в умовах трансформації економічних відносин // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. —1999. — №1. — С. 157-166.

5 Журба І.Є. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу Хмельницької області та економічна ефективність його використання // Наукові записки Тернопільсь-кого державного педагогічного університету. Серія: Географія. —2000. — №1.— С. 93-97.

6 Журба І.Є. Раціональне використання сільськогосподарських ресурсів як ос-нова ефективного функціонування АПК (на прикладі Хмельницької області) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. —2000. — №2. — С. 78-84.

7 Журба І.Є. Соціально-економічна ситуація на Хмельниччині: стан та основні проблеми. //Вісник Технологічного університету Поділля. —1999. — №2. — С. 93-97.

8 Журба І.Є. Стан, перспективи та прогноз розвитку агропромислового ком-плексу Хмельниччини // Вісник Технологічного університету Поділля. — 1999.— №4.— С. 31-34.

9 Журба І.Є. Структура природоохоронних витрат Хмельниччини // Вісник Технологічного університету Поділля. —2000. — №2. — С. 91-93.

10 Журба І.Є. Сучасна концепція переходу України до сталого розвитку через призму праць академіка С. Рудницького // Матеріали другої Всеукраїнської методичної конференції "Історія Української географії та картографії: пробле-ми і перспективи". — Тернопіль, 2000. — С. 137-145.

11 Журба І.С. Територіальна диференціація та ефективність використання при-родно-ресурсного потенціалу Хмельницької області. //Вісник Технологічного університету Поділля. — 2000. -— №6. — С. 205-208.

Анотація

Журба І.Є. Економіко-географічні засади раціонального природо-користування в регіоні (на прикладі Хмельницької області). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 — економічна та соціальна географія. — Львівський націо-нальний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

У дисертації узагальнено та поглиблено теоретико-методологічні положення раціонального природокористування, здійснено економіко-географічну оцінку ПРП та проаналізовано стан його використання у різних галузях господарства на прикла-ді Хмельницької області.

Розглянуто основні чинники раціонального природокористування в регіоні в умовах становлення ринкових відносин, його екологічні аспекти. Вивчено компоне-нтно-функціональну і територіально-функціональну структуру ПРП, виявлено особ-ливості використання кожного з видів ресурсів (земельних, лісових, водних, мінера-льних, рекреаційних) у регіоні. Здійснено просторову диференціацію ПРП області, що дозволило виявити природно-ресурсні райони, які відрізняються між собою за структурою ПРП і ресурсозабезпеченістю.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності освоєння ресурсів, подальшої екологізації суспільного виробництва та збереження довкілля у регіоні в умовах ре-формування економіки.

Ключові слова: раціональне природокористування, природно-ресурсний поте-нціал, величина (обсяг) природно-ресурсного потенціалу, компонентна структура ПРП, природно-ресурсні райони, економічна і територіальна продуктивність ПРП, управління природокористуванням.

Аннотация

Журба И.Е. Экономико-географические основания рационального приро-допользования в регионе (на примере Хмельницкой области). — Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 — экономическая и социальная география. — Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2002.

В диссертации обобщены и углублены теоретико-методологические положе-ния рационального природопользования, осуществлена экономико-географическая оценка ПРП и проанализировано состояние его использования в разных отраслях хозяйства на примере Хмельницкой области.

Рассмотрены основные факторы рационального природопользования в регионе в условиях становления рыночных отношений, его экономические аспекты. Изучена компонентно-функциональная и территориально-функциональная структуры ПРП, об-наружены особенности использования каждого из видов ресурсов (земельных, лесных, водных, минеральных, рекреационных) в регионе. Осуществлена пространственная дифференциация ПРП области, что позволило выявить природно-ресурсные районы, которые отличаются между собой по структуре ПРП и ресурсообеспечении.

Обоснованы пути повышения эффективности освоения ресурсов, дальнейшей экологизации общественного производства и сохранения окружающей среды в ре-гионе в условиях реформирования экономики.

Ключевые слова: рациональное природопользование, природно-ресурсный потенциал, величина (объем) природно-ресурсного потенциала, компонентная структура ПРП, природно-ресурсные районы, экономическая и территориальная производительность ПРП, управление природопользованием.

Summary

Zhurba I.E. The Economic-geographical Basis of Rational Nature-use in the Region (on an example of Khmelnitsldy Region). — Manuscript.

Thesis on completion of scientific degree of the candidate of geographical sciences on speciality 11.00.02 — Economic and Social Geography. — The Lviv National Ivan Franko University, Lviv, 2002.

The author of the present thesis generalizes and further develops theoretic and meassumptions about the rational use of natural resources, estimates natural re-sources potential (NRP) from the point of view of economics and geography and analyses the conditions of its realization in different branches of economy on the example of Khmelnitsky Region.

Main factors of rational use of natural resources in the region under the circumstances of establishing economic relations as well as its ecological aspects are considered in the re-search. The author studies potential and functional, regional and functional structures of NRP, finds out the peculiarities of use of every kind of resources (land, forest, water, mineral, rec-reational) in the region. A spatial differentiation of the region's NRP is made which allows to find out areas of natural resources differing in NRP structure and resources supplies.

The ways of increasing the effectiveness of recourses exploitation, subsequent ecologisation of production and environment conservation in the region under the condiof economic reforms are substantiated in the paper.

Key words: rational use of natural resources, natural resources potential (NRP), volof NRP, componential structure of NRP, natural resources areas, economic and reproductivity of NRP, management of natural resources use.

Підписано до друку 20.02.2002 p. формат 60х90/16

Ум. друк. арк. - 1. Обл.-вид. арк. - 0,9.

Наклад 100 прим. Замовлення № 111, 2002 p.

Редакційно-видавничий центр ТУП

29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1