Львівський національний університет імені Івана Франка

Жовтанецький

Олег Мстиславович

УДК 330.101.541 (477)

фіскальна політика

в перехідній економіці України

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національ-ного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Грабинський Ігор Михайлович,
Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Павлишенко Михайло Миколайович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, доцент

Кульчицький Ярослав Володимирович,

Український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри економічної теорії.

Провідна установа – Інститут економіки НАН України,

відділ методології і теорії економічних досліджень, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться "7" червня 2002 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, м.Львів, пр. Свобо-ди, , ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського націо-нального університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгома-нова, 5.

Автореферат розісланий “30” квітня 2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради ____________________ Панчишин С.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах державної незалежності Україна переходить від командної до ринкової економіки. У процесі цього пере-ходу відбуваються глибокі зміни в усіх сферах економічного життя, формуються нові механізми господарювання, змінюється характер втру-чання держави в економіку, яка проводить цілеспрямовану стабі-лізаційну політику для досягнення тих чи інших цілей. Одним із напрямів стабілізаційної політики є фіскальна, за допомогою якої можна змінювати структуру національної економіки, забезпечувати пріоритетний розвиток прогресивних галузей, впорядковувати державні фінанси, стимулювати інвестиційний процес, заощадження тощо. Проте засто-сування фіскаль-них знарядь в Україні є непослідовним і суперечливим, повільно розви-ваються нові фіскальні інструменти, податкова система є складною і громіздкою, механізми фіскальної політики слабо ув’язуються із монетарним інструментарієм макроекономічного регулювання. Усе це актуалізує дослідження використання фіскальних інструментів для досягнення фінансової стабілізації та виконання інших макроекономічних завдань у перехідній економіці України. Додаткову актуальність цій проблемі надає те, що питання податкових ставок і видів податків, напрямів видатків з державного бюджету і державного боргу є предметом гострої полеміки серед основних політичних сил України.

Проблеми державного регулювання економіки за допомогою фіскаль-них знарядь не є новими для економічної науки. У вітчизняній та зарубіжній літературі їм присвячено чимало грунтовних праць, орієнто-ваних на вивчення як фіскальних інструментів, напрямів і глибини їх застосування та наслідків для окремих суспільних груп, так і для націо-нальної економіки в цілому. Вагомий внесок у теорію державного регулювання та його фіскальних інструментів зроблено А.Смітом, Дж. С. Мілем, Д.Рікардо, М. Туган-Барановським, Дж.Кларком, Дж. М. Кейнсом, Е.Гансеном, Р.Гародом, Дж.Гіксом, П.Семюелсоном та ін.

Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. економічна наука приділяє значну увагу механізмам фіскальної політики та її наслідкам у перехідних економіках. Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати Л.Безчастного, С.Будаговську, О.Василика, С.Дзюбика, М.Крупку, О.Кілієвича, І.Куче-ря-венка, І.Лукінова, А.Мельник, І.Михасюка, І.Радіонову, М.Павли-шенка, С.Панчишина, А.Соколовську, О.Соскіна, В.Суслова, Ф.Сутор-міну С.Юргелевича та ін.

Аналізу використання фіскальних інструментів політики в умовах ринкової трансформації присвячені праці зарубіжних дослідників Дж.Аткенсона, А.Бризґаліна, Є.Ґайдара, Д.Джанґірова, М.Домбровскі, А.Зіденберґа, Я.Корнаї, Дж.Сакса, Д.Стіґліца, Л.Гофмана, П.Гейне та ін.

Впливи фіскальної політики на макроекономічне середовище в Україні проаналізовано у низці дисертаційних досліджень, зокрема в дисертаціях А.Стасишина, Т.Моряк, Ю.Тимошенко, В.Білоцерківець та ін.

У вітчизняній економічній літературі питання, пов’язані із фіскаль-ною політикою та використання її знарядь для макро-економічного регулю-вання найчастіше, висвітлюються й полемізуються на сторінках вітчиз-няних та зарубіжних наукових видань. Водночас не всі аспекти цієї складної і багатогранної проблеми з’ясовані та отримали належне обґрунтування, зокрема в умовах перехідної економіки. Багато положень є суперечливими та дискусійними.

На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України є потреба подальшого дослідження макроекономічних наслідків фіскаль-ної політики. На перший план у цьому разі виходять проблеми ви-користання фіскальних інструментів для недопущення прискореного зростання цін, впливу заходів фіскальної політики на різні сектори перехідної економіки, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо підвищення ефективності застосування фіскальних інструментів. Макро-економічні наслідки фіс-каль-ної політики та проблеми використання фіскального інструмен-тарію у вітчизняній науці досліджені, на наш погляд, ще недостатньо. Передовсім слабко досліджено вплив фіскальної політики на реальні економічні змінні у перехідній економіці, детально не проаналізовано місце фіскальних інструментів у макроекономічному регулюванні. Відчувається нестача узагальнення досвіду використання фіскальних інструментів для досягнення макроекономічної стабілізації у країнах з перехідною економікою. Залишаються також недостатньо вивченими деякі теоретичні аспекти цієї проблеми.

Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунту-вання її мети, цілей, завдань, визначення об’єкта і предмету дослі-джен-ня, логіку викладення матеріалу.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисерта-ційної роботи є аналіз теоретичних основ фіскальної політики і її впливу на розвиток економіки України в умовах переходу до ринку.

Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлено такі зав-дан-ня:

–

–

–

–

–

–

Об’єкт дисертаційного дослідження – реальний сектор національ-ної економіки України. Предмет дисертаційного дослідження - особливості реалізації інструментів фіскальної політики в перехідній економіці України.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є система економічних законів та принципів, розроблених економіч-ною теорією стосовно макроекономічного регулювання, зокрема стосовно фіскаль-ної політики; інформаційною – дослідження українських та за-рубіжних економістів, національні законодавчі та нормативні акти, офі-ційні українські та іноземні статистичні матеріали, дані міжнародних організацій тощо.

У дисертаційній роботі використано наукові методи дослідження – ме-тод наукової абстракції, порівняльний аналіз, методи зіставлень та групування, статистичний метод, історичний метод, метод системного підходу, економіко-математичного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. До головних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і винесені на захист, належать такі:

–

–

–

–

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового аналізу фіскальної політики у перехідній економіці України, визначенні оптимального рівня застосування фіскальних інструментів – податків та урядових видатків; практичне значення – у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення бюджетної системи, податкового законодавства, поліпшення системи макроекономічного регулювання, зокрема у прова-дженні фіскальної політики.

Наукові результати дослідження, а також нові методичні підходи доцільно використовувати у процесі викладання економічних дисциплін у вищих закладах освіти, для підготовки навчальних та методичних посібників, спецкурсів з економічної теорії, фінансів тощо.

Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації прозвучали у доповідях та отримали схвальні відгуки на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів економічного факультету і факультету міжнародних відносин Львівського націо-нального універси-тету імені Івана Франка упродовж 1999–2001 рр., на Всеукраїнській науковій студентсько-аспірантській конференції “Еконо-міка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку”, присвяченій 30-річчю еконо-мічного факультету Львівського університету імені Івана Франка (квітень–травень 1997 р.), на Міжнародній науковій сту-дентсько-аспірантській конференції “Європа на порозі третього тисячо-ліття” (Львів, 4–6 травня 1999 р.), на Міжнародній науковій студент-сько-аспірантській конференції “Економічна система України: європейський вибір” (Львів, 3–5 травня 2000 р.), на Міжнародній нау-ковій студентсько-аспірантській конференції “Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи” (Львів, 3–5 травня 2000 р.), на міжна-родному літньому економічному семестрі “Інтереко-95” (Трускавець, липень–серпень 1995 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дев'ять статей. З них шість – у фахових наукових виданнях, три – у збір-никах матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,8 друкованих аркуша.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Робота містить 20 таблиць, 10 рисунків, 1 діаграму, 3 додатки. Головний зміст роботи викладено на 199 сторінках машинописного тексту. Список опрацьо-ваної літератури налічує 178 позицій.

Дисертація має таку структуру:

Вступ

Розділ 1. Теоретико–методологічні основи аналізу фіскальної політики

1.1. Суть та інструментарій фіскальної політики

1.2. Економічні школи про вплив фіскальної політики на реальні економічні змінні

1.3. Досвід використання знарядь фіскальної політики для досягнення макроекономічної стабілізації в перехідних економіках

1.4. Висновки до 1-го розділу

Розділ 2. Проблеми та макроекономічні наслідки фіскальної політики в умовах ринкової трансформації економіки України

2.1. Особливості та макроекономічні наслідки податкової політики в Україні

2.2. Місце і роль державних видатків у досягненні фінансової стабілізації

2.3 Моделювання впливу заходів фіскальної політики на реальні змінні в перехідній економіці України

2.4. Висновки до 2-го розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визна-чено його мету, основні завдання, теоретичне та практичне зна-чення.

У першому розділі дисертаційного дослідження – "Фіскальна полі-тика в перехідній економіці України" – з’ясовано суть, види і функції фіскальної політики, проаналізовано форми та інструменти її прове-дення; погляди різних наукових економічних шкіл та напрямів на роль та можливості провадження фіскальної політики. Також фіскальну полі-тику розглянуто у контексті досвіду її проведення в перехідних економі-ках.

Перший параграф цього розділу висвітлює погляди провідних економістів на суть фіскальної політики. Полеміка тут точиться пере-важно навколо ототожнення понять "фіскальна політика" та "бюджет-на", "податкова" чи "фінансова". Унаслідок такого ототожнення, що його роблять деякі дослідники, виникає різне трактування суті та функцій фіскальної політики. На нашу думку, положення про ідентичність цих понять не є правильним, тому обгрунтовано потребу використання терміна "фіскальна політика", а не "бюджетно-податкова".

Крім того, тут проаналізовано інструменти фіскальної політики: по-датки і бюджетні видатки; наведено детальний огляд та класифікацію податків; розглянуто можливості проведення ефективної фіскальної політики відповідно до макроекономічної ситуації. З огляду на це, детально класифіковано бюджетні видатки. Залежно від економічної кон’юнктури та необхідності досягнення певних макроекономічних цілей уряд може застосовувати окремо податкову політику, зміни у видатках або їхнє поєднання. Фіскальну політику залежно від використання тих чи інших компонентів або їхньої комбінації розпо-ділено на дискреційну фіскальну політику і фіскальну політику вмонто-ваних чи автоматичних стабілізаторів.

У другому параграфі проаналізовано погляди різних економічних шкіл на суть та механізми державного регулювання національної економіки, зокрема за допомогою його фіскальних інструментів. Одними з перших у XVIII– XIX ст. суть та механізми державного регулювання національної економіки почали досліджувати представ-ники класичної школи. Головним серед постулатів цієї школи було твердження про те, що ринковий механізм спроможний самостійно, забезпечити макроекономічну рівновагу. Звідси й теза представників класичного напряму про шкідливість урядового втручання в економічні процеси.

Постулати класичної політекономії знайшли продовження у дослі-дженнях наступного покоління економістів, яких нині зачислюють до неокласичної школи.

Принципово новий підхід до вирішення проблеми економічної ста-більності викладений Дж.М.Кейнсом. Учений першим обґрунтував дер-жавне втручання в економіку за допомогою макроекономічного інстру-ментарію: фіскальної та монетарної політики. На відміну від пред-ставників класичної політекономії, дослідник припустив, що рин-кова економіка не здатна до саморегулювання, тому державне втручання є необхідним для встановлення макроекономічної рівноваги. Дж.М.Кейнс стверджував, що недостатній попит на товарних ринках повинен стимулювати уряд шляхом дефіцитного бюджетного фінансування дер-жавних позик. Це, відповідно, стало поштовхом до використання ринку позичкових капіталів для досягнення ефективного попиту, а дефіцит державного бюджету перетворився в одне із знарядь регулювання еконо-міки.

Далі в дисертації зазначено, що “Загальна теорія зайнятості, про-цента і грошей” Дж. Кейнса сформувала погляди на роль державного регулю-вання економіки багатьох визначних економістів того часу, зокрема Е.Гансена, Р.Гаррода, А.Лернера, Р.Линдгольма, С.Леланда та інших, що й зумовило появу нових теоретичних течій, які сприймали ідеї Дж.Кейнса менш ортодоксально, аніж його послідовники.

Однією із таких течій, яка у наукових колах здобула чимало при-хильників, була доктрина кейнсіансько-неокласичного синтезу, основ-на думка якої сформувалась у тезу про те, що “Загальна теорія зайнятості, про-цента і грошей” Дж.Кейнса є фактично окремим випадком класичної економічної теорії. Спроби кейнсіансько-неокласичного синтезу втіли-лись у працях Дж.Гікса, Е.Гансена, Ф.Модільяні, П.Семюелсона, Д.Па-тін-кіна та ін.

Наприкінці 1950-х – початку 1960-х років теорія кейнсіансько–нео-кла-сичного синтезу була розширена завдяки розробленій П.Кейгеном концепції адаптивних сподівань, а також моделі Мандела–Флемінга, яка відображає залежність фіскальної та монетарної політики від прийнятого режиму валютного курсу.

Дещо по–іншому розглянуто застосування фіскальних інструментів макроекономічної політики у працях Г.Габерлера, Ф.Гайєка, А.Пігу, Д.Робертсон, Дж. Вінера та ін. Твердження Дж.Кейнса про необхідність стимулювати попит за допомогою фіскальних засобів його критики проголосили як непотрібне і навіть шкідливе для економіки. На їхню думку, збільшення податків або розміщення на ринку облігації дер-жавної позики переміщує ресурси із приватного сектора у державний, і відповідно, нетто-ефект у вигляді приросту загальної суми видатків незначний.

Завершено параграф аналізом сучасних теоретичних поглядів на роль фіскальної політики у макроекономічному регулюванні. Ці кон-цепції ґрунтуються на кейнсіанській ідеології розбалансованості ринко-вої економіки. Під впливом праць представників монетарного пост-кейнсіанства, теорії неокласичного синтезу з певними елементами сучас-ного інституціоналізму виникли теоретичні моделі Дж.Тейлора, Дж.Стіґ-ліца, Дж.Акерлофа та ін. Сучасні кейнсіанці обережніше, ніж їхні попе-редники сприймають можливість застосування фіскальної полі-тики.

У третьому параграфі першого розділу проаналізовано особливості застосування фіскальної політики у країнах з перехідною економікою. Розглянуто еволюцію поглядів економістів на роль макроекономічного регулювання, зокрема, його фіскальних інструментів у країнах з пере-хідною економікою.

Зазначимо, що наукова думка країн, які розвиваються, передусім, зосереджена на розгляді екстернального фактора функціонування еконо-міки. Поширеною є й думка, що обґрунтовує автократичний режим для умов, які спричинили б економічне зростання. Яскравий приклад такої системи – економіка країн Азії. Бажання увібрати все ліпше з ринкової та командної системи в країнах Південної та Латинської Америки спричинило появу квазісистеми, що в економічній літературі отримала назву “третього шляху”.

Концепції, обєднані у понятті “третього шляху”, переважно сфор-мовані під впливом кейнсіанської теорії. Саме на державну політику покладають весь тягар відповідальності за функціонування економічної системи в умовах трансформації.

У дисертаційному дослідженні розглянуто також еволюцію поглядів економістів Центральної та Східної Європи, теоретичні розробки біль-шості з яких хоча й стосувалися планової економіки, з певними елементами макроекономічного аналізу, однак стали поштовхом до роз-робки системи соціалістичної економіки ринкового типу.

Період трансформації економіки країн Центральної та Східної Євро-пи зумовив появу нетипових для адміністративно–командної систе-ми проблем, зокрема й у сфері макроекономічного регулювання.

Наголошено, що застосування фіскальної політики у країнах Централь-ної та Східної Європи, у тому числі й Україні мало свої особливості, а саме:

по-перше, це обмежена дія фіскальної політики з причин майже повної державної монополії на власність;

по-друге, це збільшення на першій стадії ринкової трансформації бюджетного дефіциту;

по-третє, це послаблення бюджетних механізмів та виникнення “постприватизаційного ефекту” (певної мікроекономічної ситуації, яка створює деякі обмеження для проведення фіскальної політики ринкового зразка).

У другому розділі дисертації – "Фіскальна політика в перехідній економіці України" – проаналізовано проблеми проведення та макро-економічні наслідки фіскальної політики в умовах ринкової транс-формації економіки України.

Розглянуто полеміку з приводу найефективнішої економічної систе-ми для України і темпів трансформації суспільного ладу, бо саме еконо-мічна система є визначальною у виборі урядової стратегії економічної політики, темпів та ступеня її проведення.

ЕС >УЕП ti , (1)

де УЕП – урядова стратегія економічної політики; ЕС – тип економічної системи11 Маємо на увазі ринкові економічні системи, оскільки неринкові є поза увагою дисертаційного аналізу. ; t – темпи проведення економічної політики уряду; i– ступінь проведення економічної політики уряду.

Оскільки у цій дисертаційній роботі досліджено фіскальну політику, то автор припускає, що урядова економічна політика УЕП є фіскальною політикою ФП. Отже, вираз (1) набуде такого вигляду

ЕС > ФП ti , (2)

Відповідно, фіскальна політика складається з певних елементів: по-датків, видатків та бюджетного дефіциту:

ФП = f(T, E, BD), (3)

де Т – податки; Е – урядові видатки; BD – бюджетний дефіцит.

Підставимо вираз 3 у 2:

ЕС > ФП ti = f(T, E, BD) (4)

На нашу думку, такий підхід дає змогу формалізовано підійти до можливостей трансформаційних економічних реформ. Стратегія проведення фіскальної політики прямо залежить від вибору економічної системи.

За взірець для України пропонуємо обрати економічну систему узгодженого вільного підприємництва Європейського Союзу, що, як уважаємо, дасть змогу провадити стабільну політику у сфері економіки. Формалізовано переваги від цього вибору можна зобразити так:

ЕСЄС = ЕСУ, (5)

де ЕСЄС – тип економічної системи узгодженого вільного підприємництва Європейського Союзу; ЕСУ – тип економічної системи України.

Отже вираз 4, матиме такий вигляд:

ЕСУ > ФП ti = f *(T, E, BD); (6)

що означатиме застосування визначених європейським законодавством фіскальних інструментів f *.

Зазначено, що, незважаючи на технічні недоліки стягнення непря-мих податків в Україні, введення ПДВ та акцизів наблизило вітчизняну податкову систему до відповідних умов оподаткування ЄС, де є нефор-мальна уніфікація національного законодавства з питань непрямих податків.

Щодо прямих податків, то загальні ставки податку на прибуток підприємсв та особисті доходи громадян в Україні відповідають кіль-кісному рівню країн членів ЄС, проте з метою пожвавлення еконо-мічного середовища в Україні, запропоновано тимчасово знизити ставку податку на прибуток підприємств та провести реформу податку на доходи громадян за такими напрямами:

–

градаційна схема прибуткового податку повинна складатись не більше, ніж із двох ставок; –

ухвалити основну ставку на доходи громадян у межах від 20 до 30% (розрахунки повинні враховувати здатність громадян платити податок та потреби держави у податкових надходженнях);–

максимальна податкова ставка не повинна відрізнятися від загаль-ної більше, ніж на 10% (щоб уникнути маніпуляції із доходами пере-хідної групи);–

з метою стимулювання інвестицій доцільно запровадити систему зменшення оподаткованого доходу на розмір інвестиційних видатків;–

для стимулювання природного приросту населення (ця потреба для України є досить гострою) запровадити коефіцієнти коригування оподат-кованого доходу на сімейний стан та кількість дітей у сімї.

З огляду на прискорення світової глобалізації та науково-технічного прогресу ми переконані у потребі розширення низки пільг в оподат-куванні, зокрема, на інвестиційні видатки.

Ще однією пільгою, яка, на нашу думку, повинна бути в економічній системі України, є визначення нижчої ставки податку на прибуток для малого підприємництва.

Ця пільга досить поширена у світовій практиці, зокрема, у більшості європейських країн. Тому у подальшому розвитку податкової системи України її необхідно передбачити; ця пільга, є швидше соціальною, ніж економічною, оскільки в умовах відсутності макроекономічної рівноваги функції держави зводяться до стимулювання економіки та подолання безробіття. Однак треба виважено підійти до визначення механізму надання такої пільги.

Далі проаналізована можливість збільшити надходження коштів до державного бюджету шляхом запровадження нових податків, зокрема податку на нерухомість. Ми не поділяємо думки тих економістів, які пропонують запровадити цей податок в Україні, оскільки уважаємо, що субєкти цього податку переважно не платитимуть його. Якщо обєктом оподаткування визначено винятково завершене будівництво, тоді більшість новозбудованих житлових обєктів будуть “незавершеними” невизначений термін. Якщо ж до обєкта оподаткування зачислено неза-вершене будівництво, то це стане гальмом інвестування. Окрім того, як свідчить світовий досвід, податок на майно може стати причиною фіскальної кризи у роки економічного спаду.

Завершується параграф аналізом процесу ухвалення податкового кодексу України. Затягування з прийняттям такого уніфікованого доку-мента не сприяє чіткому визначенню економічної системи України і, відповідно, звужує можливості застосування фіскальної політики.

У наступному параграфі проаналізовано місце і роль державних видатків у досягненні фінансової стабілізації вітчизняної економіки. На нашу думку, перерозподіл національного доходу повинен відповідати визначеним критеріям, а саме: всезагальності (тобто стосуватися усіх мешканців країни незалежно від громадянства); адресності (уряд пови-нен до визначених видатків підходити із позицій економічної ефектив-ності); справедливості (суспільство у цілому не повинно потерпати від урядових рішень стосовно видатків); мобільності (тобто можливості у короткий термін внести зміни у механізм фінансування видатків з метою поліпшення їхньої структури).

Ці критерії є визначальними чинниками виконання аналізу системи видатків у національній економіці. Під час розгляду еволюції урядових видатків в Україні, також треба враховувати певні чинники перехідного періоду (притаманні більшості пострадянських країн) та інституційні чинники (притаманні головно Україні).

До перших головних чинників належать інфляційний, податковий, нераціональна система пільг, унаслідок дії яких в Україні є деформована система урядових видатків.

Стосовно других, то головними з них ми назвемо: вікову структуру насе-лення, політичний популізм, галузеве лобіювання із певними прита-ман-ними тільки Україні ознаками. Очевидно, що існування інститу-ційних чинників не поліпшує системи урядових видатків.

Бюджетні видатки власне стали каменем спотикання урядової по-літики у більшості посткомуністичних країнах у період ринкової транс-формації. Необхідність скорочувати видатки була зумовлена неспро-можністю держави у повному обсязі їх утримувати.

В Україні діє неефективна система видатків уряду, зокрема соціаль-них. Про це свідчить той факт, що функції різних соціальних статей дубльовано. Наприклад, скажімо, за статтями на соціальний захист населення передбачено зокрема, видатки на медицину, житлові субсидії, допомоги сімям з дітьми, що дублює деякі статті, передбачені у випла-тах на соціальне страхування, як-от виплати в разі народження дитини, на оздоровлення та лікування тощо.

Таке неефективне управління можна подолати, тільки завдяки регла-ментації функцій тих установ, що безпосередньо провадять менеджмент соціальних видатків. Крім того, необхідно розділити певні статті видат-ків і закріпити їх за конкретними установами. У цьому контексті потріб-но вирішити проблеми, повязані із розподілом повноважень між регіонами та центром. Більшість дослідників схиляються до думки, що регіони ефективніше управляють видатками на певні соціальні потреби.

Необхідно також врахувати реальний стан фінансування цієї сфери. З 1995 р. частка фінансування видатків на освіту та охорону здоровя зни-жувалась і вже з 1997 р. не перевищує показників більшості країн ЄС. Тому можна стверджувати, що в подальшому видатки на ці потреби знижуватись не будуть. Натомість повинен відбутися процес реформу-вання цих сфер.

Уважаємо, що найважливішими цілями реформи системи соціаль-ного страхування є такі: –

проведення реформи охорони здоровя (створення дворівневої системи медичного страхування. У державний медичний фонд необхідно обєднати фінансові потоки бюджетного фінансування, а також кошти фонду Чорнобиля та фонду соціального страхування);–

зниження нарахування на фонд заробітної платні (однак тут треба враховувати можливі наслідки зменшення надходжень коштів, а це напередодні реформи, зокрема пенсійної, зовсім не бажано);–

проведення активістської політики у сфері подолання безробіття (фінансування громадських робіт тощо); накладення у законодавчому порядку заборони на оподаткування трансфертних платежів.

В останньому параграфі другого розділу дисертації змодельовано вплив заходів фіскальної політики на реальні змінні в перехідній еконо-міці України.

Оскільки монетаристська теорія відкидає можливість застосування фіскальних інструментів, то ми зосередилися на аналізі неокейнсіанської доктрини та теорії кейнсіансько-неокласичного синтезу. Власне, йдеться про бюджетний дефіцит.

Згідно з твердженням неокейнсіанців, зі збільшенням обсягу урядо-вих видатків через мультиплікатор відбувається збільшення обсягу інвестицій, а, отже, й економічне зростання. Відповідно до поглядів представників неокласичного синтезу дефіцит витісняє інвестиції, що може спричинити економічний спад.

Одночасне існування протягом 1992–1999 рр. значного бюджетного дефіциту та зниження обсягів ВВП може наштовхнути на думку, що дефіцит бюджету є однією з причин економічного занепаду в Україні. Щоб це перевірити, треба зясувати, як фіскальна політика впливає на реальний ВВП. З цією метою проаналізовано її елементи: податки та урядові видатки. Протягом усього періоду спостереження як податки, так і бюджетні видатки були досить нестабільними. Ціла низка інших неврахованих чинників: політичних, структурних тощо, що впливали на реальний ВВП, може дещо спотворити оцінки регресійного рівняння.

З огляду на це прийнято низку таких гіпотез, перевірка яких є необхідною умовою:

–

–

–

На підставі щоквартальних показників дефіциту бюджету України за період від 1992 до 2001 рр. та обсяг реального ВВП за відповідний період, побудовано регресійну модель аналізу залежності економічного зростання від дефіцитності ВВП.

Оскільки заходи фіскальної політики позначаються на реальному виробництві не одразу, то у рівняння регресії введено лагові змінні показників. Дало змогу проаналізувати спочатку ступінь і швидкість впливу дефіцитності бюджету на реальний ВВП.

У таблиці наведено результати регресійного аналізу й оцінки пара-метрів bi рівняння11 Стовпець з назвою “Змінна” містить перелік чинників, які ми вибираємо для аналізу, а стовпець “Коеф. b” – оцінку коефіцієнтів чутливості реального ВВП до дії відповідних чинників (інструментів фіскальної політики).:

R_GDPt = b0 + b1Def_GDPt + b2 Def_GDPt–1 + b3 Def_GDPt–2 + b4 Def_GDPt–3 + b5Def_GDPt–4,

де R_GDPt – реальний ВВП у період t; Def_GDPt–j – рівень дефіцитності бюджету у період t–j (j = глибина лагу; j =0,4); bi – коефіцієнт чутливості реального ВВП до рівня дефіцитності бюджету (і = 0,5)

Результати дії дефіцитності бюджету на реальний ВВП з урахуванням лагових змінних показників

Підсумок регресійного аналізу для залежної змінної: ВВП_Р

R = 0,45112179 R2 = 0,20351087 Скоригований R2 = 0,06128067

F(5,28)=1,4309 p<0,24398 Станд. похибка оцінки: 12,045

Змінна | Коеф. | Станд. похибка коеф. | Коеф. b | Станд. Похибка коеф. b | t(28) | p-level

Intercpt | 39,39308 | 3,704629 | 10,63347 | 0,000000

Дефіцит/ ВВП– | 0,037035 | 0,219856– | 0,09366 | 0,555974– | 0,16845 | 0,867438

Дефіцит/ ВВП _1 | 0,344670 | 0,214598 | 0,80572 | 0,501658 | 1,60612 | 0,119469

Дефіцит/ ВВП _2 | 0,167699 | 0,224734 | 0,40525 | 0,543081 | 0,74621 | 0,461761

Дефіцит/ ВВП _3 | 0,052172 | 0,211143 | 0,12831 | 0,519294 | 0,24709 | 0,806638

Дефіцит/ ВВП _4– | 0,015412 | 0,200001– | 0,03939 | 0,511146– | 0,07706 | 0,939126

На підставі аналізу зясувано, що вплив дефіциту на ВВП найбільше виявляється через один квартал, проте ступінь кореляції є недостатньо високим. Оскільки дефіцит майже не впливає на економічне зростання, то можна стверджувати, що теорія Дж. Кейнса про стимулювання по-питу для перехідної економіки України не справджується.

Результати регресійного аналізу спростували гіпотезу про існування впливу на економічне зростання з боку бюджетного дефіциту. Крім того, підтверджено, що елементи фіскальної політики впливають на реальний ВВП. Проте їхній вплив є неоднозначним: значний негативний вплив податку на доходи громадян та загальний незначний позитивний вплив урядових видатків.

висновки та пропозиції

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення на-укової проблеми – фіскальна політика в перехідній економіці України, що виявляється у викладенні впливів знарядь фіскальної політики на реальні економічні змінні та використання цих знарядь для досягнення макроекономічної стабільності у вітчизняній економіці.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки.

1. На усіх етапах розвитку суспільства держава відігравала першо-рядну роль у формуванні економічних і соціальних процесів та відносин, хоча методи її впливу на них у різні епохи та у різних країнах суттєво відрізнялись. Потреба фіскального втручання в госпо-дарку упродовж століть ґрунтувалась на філософській та теоло-гічній доктринах. Із формуванням підприємницько-товарного укладу в економіці та розвитком економічної науки у XVIII ст. погляди на роль держави у господарському житті неодноразово змінювались. Нині більшість економістів обгрунтовує необхідність державного регулюван-ня економіки на тій підставі, що ринковий механізм не забезпечує повної зайнятості ресурсів та високий рівень ефективності функціонування національної економіки.

2. Фіскальна політика – це цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень задля забезпечення макроеко-номічної стабільності й економічного зростання. Стимулювальний ефект фіскальної політики залежить від способу фінансування дефіциту державного бюджету. Фінансування цього дефіциту через продаж державних цінних паперів може підвищити рівноважну процентну ставку і спричинити витіснення частини приватних видатків на інвести-ції та чутливі до процента споживчі видатки. Емісія грошей – більш стимулювальний спосіб фінансування дефіциту держави порівняно з отриманням позик через продаж урядом цінних паперів, але вона індукує сильні імпульси до розвитку інфляції попиту. Стримувальний вплив фіскальної політики залежить від способу використання бюджетного надлишку.

3. Фіскальні інструменти слабко впливають на реальні економічні змінні на ранніх етапах ринкової трансформації економіки унаслідок таких двох обставин: по-перше, повної державної монополії на власність в усіх секторах національної економіки. По-друге, зростання дефіциту та послаблення бюджетних механізмів впливу на фізичну економіку. В Україні проведення активістської фіскальної політики стримувалось додатковими несприятливими чинниками, зокрема розвитком гіпер-інфляції в 1992–1994 рр., безпрецедентним падінням реального ВВП і зростанням фактичного безробіття, зниженням ділової активності фірм та зменшенням споживчих видатків домогосподарств унаслідок різкого зниження їхніх реальних доходів.

4. Формування в Україні податкової системи відбувається вкрай повільно і суперечливо. Експерименти із змінами видів податків під-ривають її стабільність. Не вирішеним є питання пільг в оподат-куванні особливо щодо іноваційної діяльності та амортизації. Списання бюджетної заборгованості та взаємозалік неплатежів між діловими одиницями призвело до недоотримання значної частини бюджетом доходів та зростання внутрішнього боргу. Постійне відкла-дання ухвалення Податкового кодексу стримує зростання вітчизняної економіки.

5. Оптимальна система оподаткування у вітчизняній економіці, на нашу думку, має відповідати таким критеріям. По-перше, загальні ставки прямих податків на доходи та прибуток повинні коливатися у межах від 20 до 30%. По-друге, непрямі податки повинні накладатися на обмежене коло товарів і послуг та спрямовуватись на недопущення діяльності моно-поліста, що їх виробляє та надає. По-третє, застосування пільг у прямому оподаткуванні можливе тільки задля стимулювання інвестицій-ної та іннова-ційної діяльності і повинне поширюватись на усіх без винятку еконо-мічних суб’єктів. По-четверте, стимулювання через оподатку-ван-ня інвести-ційної діяльності фізичних осіб, незалежно від того, займа-ються вони підприємництвом чи ні. По-п’яте, податкова система Украї-ни повинне наближатися до систем оподаткування країн-членів ЄС.

6. У перші роки незалежності уряд проводив стимулювальну фіс-кальну політику що головно спричинювалась політичними чинниками. Намагання зберегти рівень видатків на тлі катастрофічного падіння ВВП призвело до запаморочливого зростання цін. Додаткове навантаження на видаткову частину бюджету зросло у 1998 р. в зв’язку із азійською та російською фінансовою кризами. Значні бюджетні обмеження в останні два-три роки спричинили глибокі зміни у видаткові частині бюджету, що дало змогу помітно знизити рівень дефіцитності бюджету.

7. Результати регресійного аналізу спростовують гіпотезу щодо на-яв-ності кореляції у перехідній економіці України між дефіцитністю бюджету та економічним зростанням. Водночас простежуються позити-вний вплив на ВВП видатків на соціально-культурні заходи та від’ємна кореляція рівня ВВП з прибутковим податком з громадян. Для усталення економіч-ного зростання уряд повинен здійснити глибоку податкову реформу, створити сприятливе макроекономічне середовище.

Список опублікованих праць

за темою дисертаціЇ

1. Жовтанецький О.М. Причини фіскальної кризи в перехідній еко-но-міці України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон.– 1999.– Вип. 29.– С.167-169.

2. Жовтанецький О.М. Фіскальна криза як причина політики автаркії в Україні // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З. Г. Ватаманюка.– Львів: Інтереко, 1999.– Вип.4. – С.174-180.

3. Жовтанецький О.М. Фіскальні інструменти макроекономічної політики в теорії кейнсіанської школи // Формування ринкової еконо-міки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З.Г.Ватаманюка.– Львів: Інтер-еко, 1999.– Вип.5. – С.103-109.

4. Жовтанецький О. М. Причини фіскальної кризи в Україні: соці-аль-но-психологічний аспект // Формування ринкової економіки в Украї-ні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З. Г. Ватаманюка.– Львів: Інтереко, 2000.– Вип.6. – С.167-172.

5. Жовтанецький О.М., Чуба Н.В. Термінологічні та методологічні проблеми у дослідженні фіскальних інструментів макроекономічного регулю-вання // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З.Г.Ватаманюка.– Львів: Інтереко, 2001. – Вип.8.– С.176-181.

6. Жовтанецький О.М. Історичні школи про роль фіскальної полі-тики в системі державного регулювання ринкової економіки // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон.– 2001.– Вип. 30.– С.138-142.

7. Жовтанецький О.М. Фіскальна політика в системі макро-еконо-мічних досліджень // Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-ти річчя від дня народження С.Подолинського).– Львів, 2000.– С.133-135.

8. Жовтанецький О.М. Фіскальна політика як необхідний елемент економічного зростання країн Центральної та Східної Європи // Еконо-мічна система України: європейський вибір: Матеріали міжнар. студент-сько-аспірантської конф.– Львів, 2000.– С.38-39.

9. Жовтанецький О.М. Особливість проведення фіскальної політики в перехідних економічних системах // Україна в ХХІ ст.: Формування еко-номічної системи: Матеріали міжнар. студентсько-аспірантської конф.– Львів, 2001.– С.115-117.

анотація

Жовтанецький О. М. Фіскальна політика в перехідній економіці України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

Дисертація присвячена проблемам фіскальної політики в Україні. У дослідженні з'ясовано суть та механізми втілення фіскальної політики. Значну увагу приділено аналізу впливу фіскального інструментарію на розвиток національної економіки Україні. Критично проаналізовано еволюцію поглядів провідних економічних шкіл та напрямів на можли-вість державного втручання в економічні процеси та, з огляду на це, перспективи провадження фіскальної політики.

У дослідженні виявлено головні причини фіскальної кризи в пере-хідних економічних системах. З'ясовано причини неефективної фіскаль-ної політики у перехідній економіці України. Особливу увагу приділено можливості ефективнішого провадження фіскальної політики.

Проаналізовано також інструментарій фіскальної політики в умовах перехідної економіки України, запропоновано та обгрунтовано шляхи підви-щення ефективності його застосування. На підставі статистичних даних виконано регресійний аналіз впливу інструментарію фіскальної політики на реальний ВВП.

Ключові слова: фіскальна політика, державне регулювання еконо-міки, перехідна економіка, інструментарій фіскальної політики, податки, урядові видатки.

АННОТАЦИЯ

Жовтанецкий О. М. Фискальная политика в переходной экономике Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономи-ческих наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория – Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2002.

Диссертация посвящена проблемам фискальной политики в Украине.

В исследовании рассмотрено суть и механизмы осуществления фискальной политики. Значительное внимание уделено анализу влияния фискального инструментария на развитие национальной экономики Украины. Критически проанализировано эволюцию взглядов ведущих экономических школ и направлений на возможность государственного вмешательства в экономические процессы и, в связи с этим, перспек-тивы осуществления фискальной политики.

В исследовании установлено, что фискальные инструменты слабо влияют на реальные экономические переменные на ранних этапах рыночной трансформации экономики вследствие таких двух обстоя-тельств: во-первых, полной государственной монополии на собствен-ность во всех секторах национальной экономики. Во-вторых, возраста-ние дефицита и послабления бюджетных механизмов влияния на физи-ческую экономику.

Особое внимание уделено причинам неэффективной фискальной политики в переходной экономике Украины, где проведение активист-ской фискальной политики сдерживалось дополнительными неблаго-приятными факторами, в частности развитием гиперинфляции в 1992–1994 гг., безпрецедентным падением реального ВВП и возрастанием фактической безработицы, снижением деловой активности фирм и уменьшением потребительских расходов домохозяйств вследствие рез-кого падения их реальных доходов.

Также проанализирован инструментарий фискальной политики в условиях переходной экономики Украины, предложено и обосновано способы повышения эффективности его применения. На основании ста-тистических данных осуществлен регресионный анализ влияния ин-струментария фискальной политики на реальный ВВП, результаты кото-рого опровергают гипотезу относительно наличия корреляции в пере-ходной экономике Украины между дефецитностю бюджета и эконо-мическим ростом. Также наблюдается положительное влияние на ВВП расходов на социально-культурные мероприятия и отрицательная кор-реляция уровня ВВП с подоходным налогом с граждан. Для установле-ния экономического роста правительство должно осуществить глубокую налоговую реформу, создать благоприятную макроэкономическую сре-ду.

Ключевые слова: фискальная политика, государственное регули-рование экономикой, переходная экономика, инструментарий фискаль-ной политики, налоги, правительственные расходы.

ANNOTATION

Zhovtanetsky О. М. Fiscal policy in transitional economy of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for a candidate of economic sciences degree in speciality 08.01.01 – economic theory – The Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2002.

The dissertation is devoted to problems of fiscal policy in Ukraine. In research turns out a nature and realization mechanisms of fiscal policy. Considerable attention in work is spared to influence analysis of fiscal tools on development of national economy of