НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

жараманІ зукан нажиб

Удк 631.6.02

УДОСКОНАЛЕННЯ економІчНого механІзмУ ЗАЛУЧЕННЯ ІнвестицІй в природоОХОРОННУ дІяльнІсть

Спеціальність 08.08.01 – Економіка природокористувания і

охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2002

Диссертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному екологічному університеті Міністер-ства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Ковальов Володимир Георгійович,

Одеський державний екологічний університет

Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри

менеджменту природоохоронної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Крижановський Ростислав Олександрович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України, головний науковий

співробітник відділу економіко-екологічних проблем

світового океану і приморських регіонів

доктор економічних наук, професор

Деречин Віктор Васильович,

Одеський державний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри

економіки, організації та обліку в агропромисловому комплексі

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень

НАН України, відділ регіональної

екологічної політики (м. Львів)

Захист відбудеться “31” жовтня 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.177.01 в Інституті проблем ринку та еко-номіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та еко-номіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “27” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес забезпечує збільшення об-ся-гів мате-рі-аль-ного виробництва на основі високих темпів зростання виробничих сил, інтен-си-фікації вироб-ничих процесів, підвищення виробничості праці.

Розвиток виробничих сил та обсягів виробництва призвів до знач-ного зрос-тан-ня ефекту діяльності людини, який за власними мас-штабами вже у теперішній час може бути поставлений в один ряд з пла-не-тарними природними процесами.

Глибокі зміни у розмірах та характері промислового виробництва, які від-булись за останні десятиріччя, виявились не підкріпленими необ-хі-дни-ми удоско-наленнями і змінами у технічному і техно-логі-чному забезпеченні сучасного ви-роб-ництва, від якого безпосередньо залежить стан земної біосфери.

Недосконалість використовуваних людством виробничих сил приз-водить до негативного впливу з їх боку на навколишнє середовище, на усі види природних ресурсів. Існуючі у те-пе-решній час технології виробництва при підвищенні інтен-сивності сучасних технологічних про-це-сів все у більшому ступені стають не-су-місними з необхідністю збереження природного оточення в його першоутво-рено-му вигляді. Звідси виник-нення нових й загострення уже існуючих проблем вико-ристання при-род-них ресурсів.

До середини ХХ-го сторіччя не ставилось питання про необхідність обме--ження обсягу ма-тері-аль-ного виробництва на нашій планеті та не виникали при-пущення про відмову від недо-с-коналих технологій. Головна мета була – більше виробити, більше добути, повніше забезпечити власне виробницт-во сировинними та енергетичними ресурсами. Така політика стала призводити до швидкого вис-на-ження джерел сировини. З’явилася потенціальна загроза невід-новлюваних і гло--бальних змін в механізмі життєзабезпечення на Землі.

Перед людством виникла необхідність вирішити цілу низку проблем природокористування:

–

–

–

–

–

–

–

В теперішній час однією з найважливіших проблем є підвищення еко-номічної ефективності ви-користання інвестицій природоохоронного при-значення, а також залучення у сферу при-родо-охо-ронної діяльності широ-ко-го кола інвесторів.

В умовах ринкової економіки будь-який підприємець зацікавлений в одер-жа-нні певної вели-чини прибутку за витрачені ним кошти. Таким чином, природо-охоронна діяльність може бути при--вабливою для --можливого інвестора тільки у тому випадку, коли він буде упевнений, що вкла-дені ним в природоохо-ронні програми й проекти інвестиції будуть повернені йому з певним при-бутком.

Багатоплановість і складність зазначених проблем удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохорону діяльність послужили основою вибору теми, цілей і задач дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота вико-ну--валась в рамках держбюджетної теми “Вплив на стан природного середовища об’єктів народ-ного господарства” ( державна реєстрація № 0198U009070 ), що розробляється на кафедрі менедж-менту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету з 1997 року до тепе-рішнього часу.

Автором дисертації на основі комплексного аналізу виконано оцінку еко-но-мічної ефек-тив-ності природоохоронних програм та проектів, які роз-робляються для південної частини України і розроблені практичні пропозиції щодо залучення додаткових інвестицій при їх реалізації, а також розроблено концептуальні та ме-то-дичні основи удосконалення еко-номічного механізму підви-щен-ня зацікавле-ності інвесторів в інвесту-ванні природоохоронної діяль-ності.

Мета і задачі дослідження. Мета даної дисертаційної роботи полягає у роз-робці й розвитку концептуальних, методологічних та науково-прак-тичних основ підвищення економічної зацікавле-ності інвесто-рів, як внутрішніх, так і зовнішніх, в інвестуванні природоохоронної дія-ль-ності в Україні на прикладі Лівану.

Виходячи із зазначеної вище мети, у роботі було необхідно вирішити такі задачі:

–

–

–

–

–

–

–

Об’єктом дослідження є економічний механізм залучення інвес-тицій у природо-охоронну діяльність.

Предметом дослідження є методологічні й науково-практичні ос-нови еко-но-міч-ного механізму залучення інвестицій у природо-охоронну діяльність.

Методи дослідження. В якості вихідної інформації використовувались дані, одержані в дер-жав-них природо-охоронних організаціях Ук-раї-ни, Лівану, а також ряду міжнародних організацій: ООН, Міжнарод-на екологічна спілка і т.ін. При обробці зазначеної інформації застосовувались ме-тоди економічної статистики для визначення тенденцій змінення додаткового прибутку при реа-лі-за-ції природо-охорон-них заходів в залежності від зміни економіко-екологічної стійкості в регіоні. При визначенні основних напрямків удоско-на-лення економічного меха-нізму залучення додатко-вих інвестицій в природо-охоронну діяльність використо-вувався апарат системного й комплекс-но-го аналізу. При розро-бці концеп-ту-аль-них, методологічних та науково-прак-тичних основ удоско-на-лення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природо-охоронну діяльність ви-ко--рис-товувались основні концепції загальної економічної теорії стосовно до ринко-вої економіки. Основ-ні напрямки удоско-на-лення економічного механізму залу-чен-ня додаткових інвестицій в при-ро-до-охоронну діяльність розроблялись з вико-ристанням апарату математичного програмування для створення методики пог-либ--леного економічного аналізу природо-охорон-них заходів і для більш ефек-тив-ного використання вже існуючих інвестицій природо-охорон-ного при-з-начення.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних резуль-татів при ви-ко-нанні даної дисертаційної роботи полягає у такому:

–

–

–

–

–

–

–

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значе-ння вико-наних в дисер-та-цій-ній роботі досліджень полягає у тому, що проведений в роботі системний й комплексний аналіз економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну -діяльність дозволив розроби-ти концептуальні, методологічні та науково-практичні основи удосконалення зазначеного вище меха-ніз-му, а також оптимального розподілу вже існуючих інвестицій між окремими заходами і нап-рямками природоохоронної діяльності. Розроб-лені методики забезпечу-ють дифе-рен-ційований й більш глибокий аналіз економічного результату, який може бути одержаий при реалізації при-ро-до-охоронних заходів. Одержані в дисертації ре-зуль-тати наукових дослід-жень дозволяють визна-чи-ти оптимальні умови приваб-люваності природо-охоронної діятельнос-ті в даному регіоні для інвес-то-рів на ос-нові його економіко-екологічної стійкості. Проведений в дисертації аналіз еконо-міч-но-го результату при-родоохоронної діяльності в основних секторах вироб-ничо-господарської діяль-нос-ті Лівану дозволив виявити сектори економіки, які забезпечу-ють одержання максимального до-даткового прибутку, що, у свою чергу, забезпечує залучення в природоохоронну діяльність цих сек-торів до-даткових ін-вестицій, насамперед, з боку малого й середнього бізнесу. Результати, одер-жа-ні у цій дисертаційній роботі, дозволили підготу-вати ряд пропозицій для Міністерства еконо-мі-ки і охорони природного сере-довища Лівану щодо більш оптимального розподілу інвестицій при-ро-доохорон-ного призначення між окремими секторами економіки Лівану. Методи-чні й практичні результати, які одержані в даній дисер-тації, використовувались у ВАТ “Екотехніка”, що забез-пе-чи-ло цій організації за-лучення но-вих інвестицій для виробництва природоохорон-ного обладнання та середовищезахисних систем (акт впровадження від 8.04.2002р.вих 103).

Методичні й практичні результати, одержані в даній дисерта-ції, використані при розробці про-грам та навчальних планів з курсів “Еко-логічний менеджмент”, “Менеджмент природоохорон-ної діяльності” і ря-ду інших дис-цип-лін в Одеському державному екологічному університеті для спе-ці-альності “Менеджмент органі-за-цій” зі спеціалізацією “Організа-ція природоохорон-ної діяль-но-с-ті”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є само-стійно вико-наною науковою працею, в якій здійснено пер-сональний авторський підхід і без-посередньо ним одержані теоретич-ні й практичні результати в області удоско-на-лення економічного меха-ні-з-му залучення інвестицій в природоохорон-ну діяль-ність з урахуванням одержуваного економічного результату у виг-ляді до-дат-ко-во-го прибутку від реа-лізації природоохорон-них програм, а також економіко-еко-ло-гічної стій-кості регіонів. З наукових праць, що видані в співавторстві; в дисертації використані тільки ті ідеї і положення, що є результатом особистого дослідження здобувача (уточнення наведені у списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисер-таційних дослід-жень доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових і на-уково-практичних семінарах та конференціях: Конфе-рен-ція молодих вчених Одеського гідрометеорологічного інституту (Одеса, лютий 2000 р.); Конференція молодих вчених Одеського гідрометеоро-ло-гіч-ного інституту (Одеса, березень 2001 р.); Міжнародна науково-технічна конференція “Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002” (Одеса, вересень 2002р.)

Публікації. По темі дисертації опубликовано 7 наукових праць загальним об-ся-гом 24,1 дру-ко-ваних аркушів. З них 3 статті у фахових виданнях України, 2 монографії (одна пер-со-нальна і одна зі спів-авторами); 2 бро-шу-ри в іноземних виданнях. Персонально автору дисертації -на-лежить 10,2 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розді-лів, висновків, спис-ку використаної літературі (115 найменувань на 10 сто-рінках). Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку комп’ютерного тексту, у тому числі 12 таблиць на 7 сторінках та 5 рисунків на 4 сто-рін-ках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність досліджень, які проводилися в межах цієї дисертації, по-казано наукову новизну результатів досліджень, тео-ретичну і практичну цінність одержаних ре-зуль--татів, зв’язок роботи з на-уковими темами, визначено персональний внесок дисертанта у вико-нан-ні дослідження.

У першому розділі “Розвиток світової економіки і проблеми інвестування природо-охо-рон-ної діяльності” розглянуто основні напрямки розвитку світової економіки, досліджено її вплив на про-блеми охорони навколишнього середовища. Показано, що у роз-витку світової економіки діє утво-рювально-руйнівний процес, у якому домінують прагнення господарчих систем різних країн до ін-теграції й взаємозв’язку. В результаті цих процесів економічні системи країн стають все більш взаємозалежними. Продовжується поглиблення між--народного поділу праці. Інтенсивний роз-виток кооперування між фір-мами різних країн призвів до виник-нення великих міжнародних ви-роб-ничо-інвестиційних комплексів. Інтеграційні процеси, які відбуваються у світовій економічній системі, впливають на характер економічних проблем, що виникають та розвиваються в окремих регіонах. Водно-час з’явилися нові можливості у міжнародному співробітництві при здійсненні природоохоронної діяльності. Посилилась роль міжнародних співтовариств при вирішенні цілої низки економічних проблем, з’явилась можливі-сть у концен-тру-ванні засобів для практичної реалі-за-ції найбільш важливих природоохоронних проектів і програм.

Проведені дослідження показали, що в різних країнах питання інвесту-вання природоохорон-ної діяльності вирішуються, як правило, по різному в частині дос-тат-нього їх інвестування. Обсяги цих інвестицій найчастіше є недостатніми. При-чому в інвестиційній політиці більшісті країн переважає тенденція під-ви-щення обсягів інвестицій в природоохоронну діяльність за рахунок влас-них коштів під-приємств-природокористувачів. Вже сьогодні зрозуміло, що формування при-ро--до-охоронних інвестицій за залишковим принципом неприпустимо. При оцінці прі-оритетності ос-новних напрямків розвитку, як виробничо-господарської, так й природоохоронної діяльності, не-обхідний комплексний і всебічний підхід до ви-рішення цього завдання. Вказані пріорітети повинні визначатись на основі системи тех-ніко-економічних показників, які характеризують ви-роб-ничу, госпо-дарську та природоохоронну діяльність об’єктів з технічного і еко-номіко-еколо-гіч-но-го боку.

Природоохоронна діяльність в Україні характеризується тим, що основ-ні фонди природо-охо-рон-ного призначення здебільшого застаріли і найчас-тіше пра-цю-ють в аварійному режимі, що час-то призводить до залпових викидів шкідливих речовин до природних сфер. Щорічно автотранс-портом в Україні до атмосфери викидається 1880 тис. тон забруднюючих речовин. Всього ж в Ук-раїні до атмо-с-фе-ри щорічно викидаються шкідливі речовини у кількості 150 кг у розрахунку на кожного мешканця. Обсяги інвестицій для вирішення проблем природо-охорон-ного характеру явно недостатні. Так у 1999 році на реалізацію природоохоронних програм і проектів було спрямовано тільки 80,9 млн. гривень, а фактично про-фінансовано тільки 51,4 млн. гривень. Разом з тим, в Ук-раїні роз-почато процес фор-мування цілеспрямованих інвестицій для створення основ раціональ-ного природокористування і охорони навколишнього середовища. В Одеській області у 1998 році за-гальні інвестиції природоохоронного призначен-ня складали 31981,3 тис. гривень. Іноземні ін-вес-тори виявляють певну зацікавленість до розвитку еко-но-міки України, у тому числі і до вирішення її природо-охо-рон-них проблем, що-правда, цей інтерес поки що явно недостатній. Дуже часто зов-ніш-ні інвестиції носять суто адресний характер, причому не завжди у цій адресності перед-ба-чає-ть-ся можливість використання їх частини для природо-охоронних цілей.

У другому розділі ”Oсновні напрямки удосконалення методів економіч-ого механізму для за-лучення інвестицій у природоохоронну діяльність” роз-роблені концептуальні і методологічні ос-но-ви удосконалення методів економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну дія-ль-ність.

Розроблені в дисертації зазначені концептуальні і методологічні основи грун-туються на та-ких положеннях:

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

У цьому випадку особливу роль розпочинає відігравати такий показник як економіко-еколо-гічна стійкість економіко-екологічної системи в регіоні. Еко-номіко-екологічна стійкість природ-них сфер суттєво впливає на інвестиційну привабливість природоохоронної діяльності в регіоні через свій вплив на макро- та мікроекономічні показники господарської діяльності як в цілому у ре-гіоні, так і на конкретному об’єкті. Тому, для одержання найбільшої оцінки інвестиційної при-ваб-ливості природоохоронної діяльності, доцільно, у першу чергу, обирати об’єкти, що здійсню-ють природоохоронну діяльність у зв’язку з реконструкцією та реорганізацією технологічних про-це-сів і господарських операцій із застосу-ванням нових прогресивних, ресурсозберігаючих і мало-від-ходних технологій.

Методи економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність можна розподілити на такі групи:

–

–

–

Залученні зазначеними вище групами методів економічного механізму інвес-тиції дозволяють забезпечити:

–

–

–

–

Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій у природо-охо-ронну діяльність необхідно здійснювати у напрямку залучення всіх можливих ін-весторів для фінансування приро-до-охоронної діяльності з ураху-ван-ням еконо-мі-ко-екологічної та соціальної ситуації, яка склалася у даному регіоні.

Проведені в дисертації дослідження показали, що економічний механізм за-лу-чення інвес-ти-цій у природоохоронну діяльність доцільно удосконалювати у таких напрямках:

–

–

–

Втрати стійкості природних сфер призводить до тяжких наслідків як у ко-рот-кочасній, так і у тривалій перспективі. Тому, при прийнятті рішення про ін-вестування природоохоронної ді-яль-ності в регіоні, необхідно прораховувати усі пе-реваги та недоліки альтернативних варіантів як на короткочасний, так і три-ва-лий період. В цьому випадку особливу роль відіграють методи прог-но-зування ре-зультатів природоохоронної діяльності. Прогнозування ре-зультатів природоохо-рон-ної діяльності в напрямку збереження і подальшого підвищення стійкості при-родних сфер до нега-тив-ної дії на них з боку виробничо-господарських об’єктів у даному регіоні необхідно здійсню-ва-ти з урахуванням можливих змін економічних показни-ків окремих виробничих систем, секторів еко-номіки як у даному регіоні, так і у дер-жаві в цілому. Заміна ресурсомістких підприємств на підприємства з ресурсозбе-рі-га-ючими технологічними процесами і з маловідходними техно-логія-ми, а також на під-приємства, де передбачається повторне використання відходів, їх переробка, з одер--жан-ням додаткового готового продукту, – все це забезпечує поліпшення екологічної ситуації у регіоні, підвищує економічну та фінансову стійкість підприємств і, таким чи-ном поліпшує їх ін-вестиційну привабливість. Знехтування ж вищезазначених фак-торів призводить до зниження цієї приваб-ли-вості як окремих виробничо-гос-по-дар-ських об‘єктів, так і регіону в цілому.

Оцінка інвестиційної привабливості природоохоронної діяльності повинна здійснюватись че-рез економічну оцінку негативного впливу виробничо-гос-по-дар-ських об’єктів на природні сфери, а також через зміни тенденцій цієї оцінки за пев-ний період часу.

В дисертації розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості при-ро-доохоронної ді-яльності на основі аналізу тенденцій зміни негативного впливу на природні сфери, а також на ос-но-ві аналізу тимчасової зміни цих тенденцій.

Напрямки вдосконалення економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність пов’язані з більш детальним визначенням мож-ливого економічного результату і опти-мі-за-ції розподілу природоохоронних інвестицій, тісно пов’язаних між собою (рис. 1).

Рис. 1. Детальний аналіз ефективності природоохоронної

інвестпрограми і оптимізація її змісту

Такий детальний аналіз економічної ефективності використання інвестицій у природо-охо-рон-них проектах й програмах необхідно розпочинати з визна-чен-ня економічної ефективності ок-ре-мих заходів у кожному з напрямків проекту. Це дає можливість створити оптимальну сукупність заходів в кожному з напрямків.

Одержання оцінки економічної ефективності окремих напрямків в проекті або програмі доз-волить оптимально перерозподілити обсяги інвестицій між окре-мими напрямками, що у свою чер-гу дозволить одержати найбільше зна-чення чис-лової оцінки загальної економічної ефективності всього природоохо-ронного про-екту.

Запропонована в дисертації методика оптимального розподілу інвестицій між природоохо-рон-ними заходами та напрямками природоохоронної діяльності дозво-ляє сформулювати і виріши-ти це завдання як завдання математичного програ-му-вання.

У третьому розділі ”Eкологічна ситуація в Лівані та оптимізація роз-поділу інвестицій між на-п-рямками природоохоронної діяльності” використані офіційні дані державних організацій Ліва-ну, а також дані, наведені в дослідженнях ситуації в країні міжнародних організацій (ЮНІСФ, МЕТАР, Американський університет в Лівані), завдяки чому в дисертації була проведена оцінка еко-номіко-екологічної ситуації в країні. Встановлено, що стан природо-охоронної діяльності в Лі-ва-ні ба-га-то в чому визначається економічними та політичними процесами, які відбува-ються в дер-жаві. Так, військові дії на тери-торії Лівану і на розташованих поблизу кордону держави територіях призвели до різкого погіршення екологічної ситуації: великі площі (до 25% від загальної площі пло-дородних земель) земельних ре-сур-сів виявилися виведеними з господарського обігу; зросли ан-тропогенні наванта-ження на природні сфери, тому що частина очищувальних споруд була зруй-нована або припи-нилася їх експлуатація, тому що вони опинились у небезпечній зоні; погір-ши--ли-сь умови експлуатації обладнання через порушення в енергозабез-печенні та через погіршен-ня якості вихідної сировини. Все це призвело до того, що зросли викиди забруднюючих речовин до атмосфери, збільшилась кількість за-бруд-нених стічних вод, які надходять до водоймищ та до при-бережної морської аква-торії. Щорічна загальна економічна шкода від погіршення екологічної ситуа-ції в Лівані складає в середньому 226,8 млн. доларів США. Ураховуючи обмеже-ність коштів, які спрямовані на природоохоронні цілі, виникла необхідність опти-мізувати їх розподіл між сек-то-ра-ми економіки з тим, щоб залучити у цей вид діяльності додаткових інвесторів на основі визна-чен-ня сукупності найбільш прі-оритетних заходів природо-охоронного напряму для більш швид-ко-го ство-рення екологічної інфраструктури, для розвитку екологічного підприєм-ництва, викорис-тан-ня потенціалу малого й середнього бізнесу.

Проведені дослідження показали, що розвиток секторів економіки і проблеми охорони нав-ко-лишнього середовища у Лівані безперервно пов’язані і вони взаєм-но впливають одне на одного. В теперішній час в Лівані в багатьох регіонах скла-лася досить складна екологічна ситуація під впли-вом цілого ряду факторів як зов-ніш--ньо-го, так і внутрішнього характеру. Природні сфери ста-ли частиною еконо-міки країни і часто відіграють роль самостійних факторів, які рішуче вплива-ють на розвиток того чи іншого сектору економіки. Так, погіршення стану зовніш-ньо-го середо-ви-ща у теперішній час значно впливає на розвиток туризму та рекреації у країні.

Для більш повного виявлення впливу екологічної ситуації в даному регіоні на розвиток того чи іншого сектора економіки обов’язкова порівняльна еколого-еконо-мічна оцінка регіонів країни за рівнем сукупних навантажень на природне се-редо-вище; за рівнем виснаженості природного по-тен-ціалу території як за окре-мими видами природних ресурсів, так і за рівнем “зношеності” тери-то-рії. “Зноше-ність” те-ри-торії визначається накопиченням забруднюючих речовин на території та зни-женням аси-мі-лю-ючої здібності природного середовища в процесі тривалої експлуа-тації природ-них ресур-сів регіону. Сказане вище вимагає оптимізувати стратегію розвитку і виз-на-чити пріоритетні захо-ди з оздоровлення навколишнього середо-вища, розвивати екологічно орієнтовані галузі економіки та формувати ринок еко-номічних послуг, спрямований на створення екологічної інфраструктури, розви-ток екологічного під-при-єм-ництва, створення індустрії охорони навколишнього се-редовища, ця стратегія викорис-товує потенціал малого й середнього бізнесу, як ефек-тив-ний шлях стабілізації еко-логічної ситуації з метою стійкого розвитку, що не вимагає додаткових бюджетних асигнувань. Державне регулювання й стимулю-ван-ня природоохоронної діяльності шляхом проведення ціле-спрямованої соціаль-но-економічної, фінансової та податко-вої політики можуть бути використані при розробці екологічних програм різного рівня, визначенні перспективних напрямків міжрегіо-наль-ного і міжнародного спів-робітництва у галузі охорони зовнішнього середовища, визначенні при-родоохо-рон-них заходів.

Проведений економічний аналіз розвитку економіки Лівану встановив, що вит-рати на охо-рону навколишнього середовища можуть призводити, у певному розумін-ні, до гальмування темпів економічного зростання. В свою чергу, необ-хідність охорони навколишнього середовища перед-ба-чає створення нових видів економічної актив-нос-ті, сприяє створенню додаткових робочих місць, на-приклад, за рахунок розвитку екологічно орієнтованої підприємницької діяльності. Таким чи-ном, для забезпе-чен-ня стійкого економіко-екологічного розвитку немає необ-хідності встановлю-вати обмеження економічного зростання, навпаки, розвиток еко-номіки необхідний для ви-рішен-ня загострившихся екологічних проблем. Еко-логічне і економічне благополуччя знаходяться у поєд-нан-ні й тісному взаємо-зв’язку. Стійкий розвиток доз-волить забезпечити збалансоване вирішення зав-дань соціально-економічного роз-витку на перспективу, збереження екологічного бла-го-получчя і природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення життєвих пот-реб населення країни.

Використовуючи розроблену в дисертації методику поглибленої і диферен-ційованої оцінки економічного результату від реалізації природо-охоронних про-грам і заходів в секторах економіки Лівану, а також методику оптимізації розподілу природо-охоронних інвестицій були проведені дос-лідження можли-вості залучення додаткових інвесторів від зацікавлення їх одержанням прибутку від при-родо--охоронної діяльності в обсягах, які повністю покривають обсяги необ-хідних інвестицій. Дос-лідження показали, що найбільш привабливою є природо-охоронна ді-я-ль-ність, яка пов’язана з роз-вит-ком промислового сектора (при ін-вестиціях у роз-мірі 251 млн. доларів США додатковий при-бу-ток від природо-охоронної діяль-нос-ті складає 447 млн. доларів США) і розвитком туризму та ре-кре-ації (при інвести-ціях у розмірі 165 млн. доларів США прибуток складає 191,4 млн. доларів США). При цьому економічна шкода від негатив-ного впливу на природні сфери знижу-є-ть-ся для про-мислового сектора на 49,7 млн. доларів США або на 80% від пер-вин-ної шкоди, а для сектора ту-ризму та рекреації – на 6,9 млн. доларів США, тобто на 76,6%. Поглиблений економічний аналіз показав, що застосовані раніше методи не ураховують 112,1 млн. доларів США додаткового при-бутку.

Привабливість секторів економіки для інвестування природоохоронної діяльності визнача-лась при проведенні досліджень як відсоток покриття витрат інвестора при інвестуванні цього ви-ду діяльності. Найбільш привабливою вия-вилася природоохоронна діяльність в секторі про-мис-ло-вості (178,1%), на дру-гому місці виявився сектор туризму та рекреації (116,0%), на третьому місці виявився сектор, пов’язаний з військовими діями (101,1%). Необхідно також відзначити, що при проведенні поглибленого диференційованого аналізу еко-номічного резуль-та-ту відсоток покриття ви-т-рат на природоохоронну діяльність зростає у середньому на 10 – 15%.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохорону діяльність.

Розвиток виробничо-господарської діяльності потягнув за собою різьке поси-лення негатив-ного впливу на усі природні сфери з боку виробничих та гос-подар-ських об’єктів.

Реалізація природоохоронних заходів звичайно вимагає достатньо великих фінансових, мате-рі-аль-них і трудових витрат, тому для практичного здійснення при-родоохоронних проектів і про-грам наобхідно залучити інвесторів, спро-мож-них надати необхідні інвестиції.

Залучення для вирішення природоохоронних проблем в регіоні додаткових інвесторів мож-ли-во тільки у тому випадку, якщо зазначений регіон буде мати дос-татньо високу економіко-еко-ло-гічну привабливість і він буде мати достат-ньо пов-ну та достовірну інформацію про економічну ефек-тивність зазначе-них інвестицій.

З метою більш докладного визначення економічної ефективності природо-охоронних проек-тів та програм необхідно проводити її аналіз з системних пози-цій з деталізацією значень ефектив-ності за окремими напрямками і заходами.

В дисертації вирішені питання розробки концептуальних, методологічних і методичних ос-нов удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну ді-яльність, що дозволило розширити та поглибити відповідні розділи теорії економіки природо-ко-ристування і охорони навколиш-ньо--го середовища.

За результатами досліджень, виконаних в рамках даної дисертаційної роботи, можна зробити такі висновки:

1. Розвиток світової економіки призвів до глобальних змін в стані усіх при-родних сфер. В ре-зультаті цього має місце зміна у співвідношенні сил в еконо-міці: поява та зникнення цілих галу-зей, змінюються самі ідеї в розвитку націо-наль-них економік. Явно спостерігається тенденція в ін-тег-рації економік різних країн, вони стають все більше взаємозалежними. Важливою рисою в еко-но-мічній політиці став розвиток енерго- та матеріалозберігаючих техноло-гій, прагнення до по-глиб-леної переробки сировини.

2. Інвестування природоохоронної діяльності вирішується, як правило, у відповідності з еко-номіко-екологічною ситуацією, яка склалася в регіоні. Проте обсяги цих інвестицій найчастіше явно недостатні. Тому необхідно вдоскона-лювати економічний механізм для залучення в природо-охо-ронну діяльність до-даткових інвестицій.

3. В теперішній час в Україні робляться спроби створити сприятливий клімат для залучення в природоохоронну діяльність іноземних інвесторів. Так, вони ма-ють право на покриття завданої шкоди, включаючи втрачену вигоду та моральну шкоду, які утворюються в результаті бездіяль-нос-ті або при неналежному виконан-ні державними органами України чи посадовими особа-ми зобов’язань перед іноземним інвестором, передбачених законодавством. Держава також гарантує пере-каз за кордон прибутків, одержаних на законних засадах в результаті здійснення іноземних інвес-ти-цій в реалізацію природоохо-ронних проектів і програм.

4. Для інвестування природоохоронних заходів в Україні необхідно залучати не тільки мож-ли-вості бюджету, але й засоби виробничо-господар-ських об’єктів, різних екологічних та природо-охоронних фондів, іноземних інвесторів і міжна-род-них екологічних та природоохоронних органі-зацій, засоби малого й серед-ньо-го бізнесу.

5. Методи економічного механізму залучення інвестицій в природо-охо-ронну діяльність мож-на поділити на такі групи: методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації безпосе-ред-ньо природоохоронних проектів і програм; методи, що забезпечують залучення інвестицій для ре-алізації заходів, які мають непряме відношення до природоохоронної діяльності; методи, що забез-печують інвестування різного роду соціальних заходів. Роз-роблені в дисертації пропозиції забезпечують удосконалення усіх перелічених вище груп методів еко-номічного меха-ніз-му залучення інвестицій в природоохоронну діяльність в на-с-тупних напрямках: більш поглиб-ле-ний аналіз економічної результативності при-родо-охоронної діяльності в регіоні, на окре-мих об’єк-тах; більш повне урахування факторів, що забезпечують одержання додат-кового прибутку об’єк-та-ми, секто-ра-ми економіки при здійсненні природоохо-ронної діяльності; надання інвестору більш пов-ної та об’єктивної інформації про можливість пок-риття йому понесених витрат; оптимізація роз-поділу інвестицій природо-охоронного призначення між відповідними програмами, проектами, природоохоронними заходами, що забезпе-чує значне підвищення ефективності використання за-зна-чених засобів.

6. Концептуальні, методологічні і методичні основи удосконалення еко-но-міч-ного механізму залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність, що розроблені в дисертації, роз-ши-рюють та поглиблюють цей механізм в напрям-ку визначення пріоритетних напрямків в охороні навколишнього сере-довища від негативного впливу на нього виробничо-господарських об’єктів на основі більш поглибленого визначення і аналізу економічних результатів, які можуть бути одер-жані від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм.

7. Підвищення стійкості екологічних систем забезпечує одержання додатко-вого прибутку від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм в обсягах, максимально покриваючих витрати інвесторів. Це у значному ступені під-вищує інвестиційну привабливість регіону і зокрема природо-охоронної діяль-ності в ньому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Жарамані Зукан Нажиб. “Удосконалення економічного механізму залу-чен-ня інвестицій в природоохоронну діяльність”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколиш-ньо-го середовища. – Одеський державний екологічний університет, - Інститут проблем ринку та економіко-екологичних досліджень НАН України, Одеса, 2002.

Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення економічного ме-ханізму залучен-ня інвестицій в природоохоронну діяльність в умовах ринкової економіки.

У роботі були розроблені концептуальні методологічні та науково-практичні основи удосконалення економічного механізму стимулювання інвесторів в інвестуванні природоохоронної діяльності, розроблена методика поглибленої оцінки економічного результату від природоохоронної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку та поглиб-ле-нні існуючого еконо-мічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну дія-ль-ність; в розробці практичних про-по-зицій щодо більш повного використання фак--торів ринкової економіки для залучення в про-цес інвестування природо-охо-рон-ної діяльності підприємств малого й середнього бізнесу.

На основі диференційованого та багатоступінчатого економічного аналізу роз-роблено оригі-нальну методику поглибленої оцінки економічного результату, який отримується при реалізації при-родоохоронних заходів, а також відповідних проектів і програм.

На основі комплексного й системного підходу визначено умови залучення додаткових інвес-тицій в природоохоронну діяльність Лівану.

Ключові слова: економічний механізм, природоохоронна діяль-ність, еконо-міч-ний результат, економіко-екологічна стійкість, інвестиції.

Жарамани Зукан Нажиб. “Совершенствование экономического меха-низ-ма привлечения инвестиций в природоохранную деятельность”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды.– Одесский государст-вен-ный экологический университет- Институт проблем ринка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2002.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования экономического меха-низма привлече-ния инвестиций в природоохранную деятельность в условиях ры-ноч-ной экономики.

Целесообразность данной научной разработки продиктована необходи-мо-с-тью развития и уг-лубления теоретических, концептуальных, методологи-ческих и методических основ совершенст-во-вания экономического механизма привлечения дополнительных объемов инвестиций для осу-щест-вле-ния при-родо-охранных про-ек-тов и программ.

В результате проведенных научных исследований разработаны концептуальные, методологические и научно-практические основы совершенствования механизма экономического стимулирования инвесторов в инвестировании природоохранной деятельности, разработана методика углубленного анализа экономической результативности использования инвестиций в природоохранной деятельности.

Научная новизна полученных результатов состоит в развитии и углуб-ле-нии имеющегося эко-но-мического механизма привлечения инвестиций в при-ро-до-ох-ран-ную деятельность; в обосно-ва-нии и в разработке ряда новых элементов этого механизма; в разработке на основе методов сис-тем-ного и комплексного анализа концептуальных, методологических и научно-практических ос-нов совершенст-вования указанного выше экономического механизма; в разработке практических пред-ложений по более полному использованию факторов рыноч-ной экономики для привлечения в процесс инвестирования природоохранной деятельности пред-приятий малого и среднего бизнеса.

На основе углубленного экономико-экологического анализа эффективно-сти использования инвестиций в природоохранных проектах и программах, а также в отдельных мероприятиях по ох-ране окружающей среды разработаны концеп-ту-аль-ные и методологические основы оценки влия-ния экономико-эко-логической ситуации в регионе на возможность привлечения дополнительных инвестиций в природоохранную деятельность.

Разработанные научно-практические предложения по совершенствованию эко-номического ме-ха-низма привлечения инвестиций в разработку и реали-зацию природоохранных мероприятий обес-печивают более полный учет требо-ваний ры-ноч-ной экономики, так как они обеспечивают бо-лее полную уверен-ность у инвес-тора в возможности возмещения сделанных им соответствующих затрат.

Совершенствование экономического механизма привлечения инвестиций в природоохранную деятельность основывается на разработке теоретических положений и практических предложений в виде методики анализа экономической эффективности использования уже имеющихся инвестиций в природоохранной деятельности региона, секторе экономики на основе определения тенденций в изменении основных экономики-экологических показателей в результате реализации соответствующих природоохранных мероприятий, программ и проектов.

Углубленная и более полная оценка экономического результата, получаемого при осуществлении природоохранной деятельности в данном регионе или каком-либо секторе экономики достигается на основе дифференцированного и многоступенчатого экономического анализа экономической результативности указанной деятельности.

Разработаны научные основы оптимального распределения уже имею-щих-ся инвестиций меж-ду отдельными природоохранными мероприятия-ми.

На основе комплексного и системного подхода определены условия прив-ле-чения допол-ни-тель-ных инвестиций в природоохранную деятельность