НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ

ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

КОНДИРІНА АНЖЕЛІКА ГЕОРГІЇВНА

УДК: 338.12.015

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ регулюваннЯ кон’юнктури споживЧого ринку УкраЇни

Спеціальність: 08.02.03.

Організація управління, планування

і регулювання економікою

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник: - доктор економічних наук

Базилюк Антоніна Василівна

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідуюча відділом проблем цінової політики.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор

Бондар Інтерна Касьянівна

Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідуюча відділом проблем та політики доходів населення;

- кандидат економічних наук

Гладких Дмитро Михайлович

АКБ “Аваль”, головний спеціаліст.

Провідна організація: Інститут економіки НАН України, відділ теоретичних проблем регулювання економіки (м. Київ).

Захист відбудеться 30 травня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.801.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м. Київ-103 бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28.

Автореферат розісланий 29 квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Базилюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Загальний кризовий стан економіки України позначився на розвитку споживчого ринку та призвів до значного скорочення виробництва і споживання. Оскільки реалізація потреб в товарах та послугах, які забезпечують відтворення людини в сукупності її фізичних, інтелектуальних та духовних якостей, викривлення пропорцій споживчого ринку унеможливлює оптимальність використання трудового, інноваційного і творчого потенціалу робочої сили, викликає макроекономічну нестабільність та соціальну напругу. Саме тому проблема розробки науково-методичних засад регулювання кон’юнктури споживчого ринку України на даному етапі економічного розвитку є дуже актуальною.

В сучасних умовах досягнення ефективної збалансованості кон’юнктури споживчого ринку обмежується незадовільними умовами формування попиту та пропозиції. Така ситуація склалася в наслідок зниження до мінімуму соціальних гарантій життєдіяльності населення, яке стримує рух реінвестицій у виробництво товарів народного вжитку та зумовлює скорочення матеріальної бази відтворення підприємств, за рахунок незадовільних умов формування пропозиції в зв’язку з низькою ефективністю використання ресурсів в національному виробництві та обтяжливим податковим навантаженням.

Висновок про актуальність дослідження та регулювання кон’юнктури споживчого ринку обумовлюється на основі аналізу та узагальнення зарубіжних та вітчизняних теоретичних досліджень, а також власного нагромадженого досвіду з питань практичної реалізації дослідження економічної кон’юнктури.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана з тематикою і планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України на 1999 - 2001 рр., зокрема з темою: “Комплексний аналіз неформального сектору економіки та його вплив на формування кон’юнктури ринку” (№ державної реєстрації 0199U003077), темою: “Підготовка проекту Державної програми детінізації економіки разом з комплексом заходів, спрямованих на її виконання та іншими супроводжуючими матеріалами” (№ державної реєстрації 0100U006061) та темою: “Розробка методичного та програмного забезпечення аналізу тіньового сектору економіки і його впливу на макроекономічні показники” (№ державної реєстрації 0101U007904).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є розробка системи заходів щодо впливу на кон’юнктуротвірні фактори (попиту і пропозиції), що забезпечують стійке зростання економіки на основі формування високого рівня платоспроможності її суб’єктів як чинника необхідного для підвищення рівня виробництва і досягнення збалансованості умов економічного розвитку.

Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені та вирішені наступні завдання:

·

· здійснено аналіз та узагальнено літературу з питань вивчення економічної кон’юнктури, а також проаналізовано існуючий стан економіки України та кон’юнктуру споживчого ринку в Україні;

· запропоновано методи оцінки податкового навантаження держави на суб’єктів господарської діяльності;

· розроблено визначальні положення формування товаронасиченої збалансованості вітчизняного споживчого ринку за рахунок введення механізмів підвищення платоспроможного попиту населення та розширення попиту пропозиції товарів в сучасних макроекономічних умовах України.

Наукова новизна одержаних результатів. Конкретні результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист, полягають у наступному:

- визначена сутність економічної збалансованості як стану, що характеризує в кожний поточний момент часу рівновагу між виробництвом і споживанням товарів і послуг, що обумовлюється коливаннями обсягів їх випуску або цін, в залежності від чого досягається або профіцитна (товаронасичена) або дефіцитна (товароскорочувальна і імпортозаміщувана) кон’юнктура. В роботі, виходячи з цілей та стану економічного розвитку України, обґрунтовується необхідність досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури ринку як об’єктивної передумови виходу з кризи і поглиблення ринкової трансформації;

- встановлено, що товаронасичена кон’юнктура споживчого ринку забезпечується пріоритетністю зростання попиту і передбачає випереджаючі темпи зростання доходів суб’єктів економіки з можливістю залучення їх до інвестування виробництва, в тому числі і через розширення обсягів продаж, як джерела збільшення і оновлення випуску продукції. Для формування відповідних умов в роботі пропонуються заходи щодо підвищення заробітної плати і прибутку, а значить і податкових надходжень, що мають здійснюватися на безінфляційній основі за рахунок інституціональних перетворень;

- розроблена система послідовних кроків щодо реформування окремих сфер економіки, поетапне здійснення яких створює економічні підойми і мотиваційне середовище для поглиблення ринкових трансформацій на кожному наступному етапі їх реалізації. На відміну від діючої практики тотального всеохоплюючого реформування, запропонована стратегія дозволить активізувати внутрішні чинники розвитку і накопичувати власні фінансові ресурси для здійснення ринкових перетворень;

- запропонована система заходів розширення платоспроможності громадян за рахунок підвищення мінімальної зарплати до рівня, що визначає норми фізіологічних потреб людини, шляхом зниження прибуткового податку з громадян, удосконалення оподаткування з обороту, зменшення відрахувань на соціальні заходи. Передбачається, що в комплексі зазначені дії призведуть до підвищення середнього рівня зарплати, в тому числі, і за рахунок легалізації тіньових доходів. Для того, щоб збільшена сума доходів не спричинила інфляції в роботі пропонується частину цих коштів у вигляді встановленого нормативу використовувати для утворення накопичувальних пенсійних рахунків або інших соціальних рахунків (для оплати освіти, житлового будівництва, тощо);

- сформульовані пропозиції щодо збільшення прибутковості суб’єктів підприємницької діяльності на основі удосконалення порядку оподаткування прибутку і доданої вартості. Пропонується ввести диференційовану шкалу оподаткування прибутку в залежності від розміру підприємства та від напрямів використання прибутку (на інвестиції, інновації, розширення виробництва); обґрунтовується також заміна податку на додану вартість податком з продаж зі ставкою 6-7%.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у можливості ефективного використання запропонованих принципів і механізмів забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України, що дозволить ефективно розвиватись усім ланкам економічного процесу і більш ефективно планувати дохідну частину бюджету України. Основні положення дисертаційної роботи використовуються при викладанні курсу “Макроекономіка”.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися:

- на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики”, що проводилася спільно Міністерством освіти і науки України, Київським національним економічним університетом і Міністерством праці та соціальної політики України (Київ, 2001);

- на науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”, яка була організована Державною податковою адміністрацією, Академією державної податкової служби України, Інститутом економічного прогнозування НАН України (Ірпінь, 2001).

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 7 самостійних наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, загальним обсягом 4,3 друкованих аркуші.

Особистий внесок автора. Всі публікації по темі дисертації є одноосібними.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (84 найменувань). Основний зміст дисертації викладено на 154 сторінках, робота містить 33 таблиці, 13 рисунків.

Основні положення дисертаційної роботи

Споживчий ринок представляє собою систему взаємодії платоспроможного попиту населення, який контролюється державою за допомогою регулювання доходів, запитів, рівня та параметрів якості життя населення, з одного боку, і пропозиції, з іншого, на які держава впливає через бюджетно-податкове, грошово-кредитне, адміністративне та цінове регулювання. Економіка у будь-який період свого розвитку знаходиться у стані збалансованості кон’юнктури ринку, яка може забезпечуватися на основі дії різних факторів: або за рахунок зростання цін при зменшенні пропозицій товарів, або при збільшенні попиту і розширенні пропозиції товарів та послуг. В залежності від цього встановлюється і відповідний тип збалансованості кон’юнктури ринку: профіцитна (товаронасичена) або дефіцитна (товароскорочувальна). В залежності від того, в якій фазі економічного циклу перебуває економіка, забезпечення того чи іншого типу кон’юнктурної збалансованості відіграє вирішальну роль для її подальшого розвитку. Для України, яка впродовж останніх десяти років перебувала в стані депресії, характерним є сформування негативної дефіцитної кон’юнктури споживчого ринку (див. рис.1).

УМОВИ ПОПИТУ УМОВИ ПРОПОЗИЦІЇ

Зниження мінімальних соціальних гарантій життєдіяльності населення Низька ефективність використання ресурсів в національному виробництві

· Зростання витратомісткості виробництва та підвищення загального рівня цін · Скорочення споживання національних товарів та послуг · Нарощення затовареності продукції та звуження можливостей реалізації товарів і послуг · Скорочення притоку фінансових ресурсів у сферу виробництва · Скорочення виробничих можливостей нарощування обсягів власного виробництва · Скорочення пропозиції вітчизняних товарів та її поповнення за рахунок імпорту

Погіршення якісних характеристик життя населення Скорочення національного виробничого потенціалу

Рисунок 1. Причинно-наслідкові зв’язки формування кон’юнктури споживчого ринку

В роботі досліджуються причини виникнення в Україні дефіциту виробництва товарів внутрішнього ринку та його впливу на збалансованість кон’юнктури споживчого ринку і даються пропозиції щодо переходу її у якісно інше становище.

В першому розділі “Теоретичні основи формування кон’юнктури ринку” розкривається поняття “економічна кон’юнктура” та уточнюється її суть, яка полягає у тому, що кон’юнктура господарства, галузі чи окремого товарного ринку - це поточний стан певної економічної системи, який формується в кожний момент часу під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, або причин, завдяки яким створюється та чи інша ринкова ситуація у відповідний часовий період. На відміну від встановленого хрестоматійного визначення економічної кон’юнктури, під яким розуміється “напрям і ступінь зміни сукупності елементів народногосподарського життя порівняно з попереднім моментом”, в запропонованій редакції посилюється роль у формуванні відповідної кон’юнктури суб’єктивних і об’єктивних факторів, що визначає можливість її регулювання і управління на цій основі розвитком економіки.

В зв’язку з цим в роботі аналізуються причини, які зумовлюють зміни однієї ринкової ситуації на іншу. Здійснюється їх класифікація за ознаками: тривалості дії, характеру дії та впливу, періодичністю виникнення, сферою походження, належністю до різних елементів процесу відтворення, можливістю передбачення, характеру зв’язку. Наводиться характеристика ознак різних форм кон’юнктури, а саме: дефіцитної та профіцитної.

При розгляді різних систем регулювання ринкової економіки, в тому числі і індустріально розвинутих країн, робиться висновок, що сучасна макроекономіка не має єдиної домінуючої теорії регулювання ринкової кон’юнктури. Вона опирається на ряд теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість самим визначати ефективність кожної теорії залежно від умов, цілей і пріоритетів економічної політики. Але провідною економічною теорією на великому проміжку часу залишається інноваційна теорія економічного розвитку М. Туган-Барановського, особливістю якої є системне цілеспрямоване втручання держави в економіку з метою підтримки науки, науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у виробництво.

Розглядається фіскальна політика як один з економічних важелів забезпечення позитивної досконалості кон’юнктури ринку. При цьому в роботі робиться наголос на необхідність застосування одного з різновидів фіскальної політики - стимулюючої, яка б забезпечувала перспективність національного виробництва і захищеність національної валюти. Чим вище ці параметри, тим більш ліберальним за інших рівних умов може бути режим економічного регулювання. Однак самі ці параметри потребують створення цілого комплексу передумов, у якому важливу роль займають низька інфляція, невисокі процентні ставки, сприятливий податковий клімат, створення умов формування конкурентного середовища та усунення проявів монопольного диктату, ефективна система стимулювання попиту.

В другому розділі “Оцінка існуючої системи регулювання кон’юнктури ринку” здійснено аналіз основних макроекономічних показників, що характеризують стан та збалансованість кон’юнктури ринку в Україні.

Аналіз умов економічного спаду, що відбувався в Україні, дозволяє зробити висновок про дестабілізуючу роль скорочення пропозиції споживчих товарів. В 2000 р. виробництво товарів народного споживання (ТНС) склало лише 43,1% від 1990 р., продовольчих товарів - 39,2%, товарів легкої промисловості - 25%, товарів непродовольчої групи - 31,7%. Знос основних фондів по галузях, що виробляють споживчі товари, в 2000 р. становив за даними Держкомстату України 48,7%, що негативно відбивається на якості продукції.

На грані зникнення в Україні опинилися такі галузі, що виробляють товари культурно-побутового призначення як: виробництво телевізорів, пральних машин і магнітофонів. У 2000 р. їх обсяг складав лише 1,7%; 15,9%; 0,3% випуску 1990 р. В легкій промисловості випуск тканин у 2000 р. складав 5,5% від 1990 р., трикотажних виробів - 4,6%, взуття - 6,9%. Виробництво вітчизняних товарів культурно-побутового призначення гальмується здебільшого неконкурентоспроможністю нашої продукції, низьким технологічним рівнем основних фондів машинобудівної промисловості, засиллям імпортних товарів, а найголовніше і що є першопричиною ситуації, що склалася в цих галузях, дуже низькою купівельною спроможністю громадян.

Показники формування кон’юнктури споживчого ринку України в 2000 р. були такі: на кожну одиницю доходу населення вироблялось 60,6% ТНС та послуг, що свідчить про дефіцит пропозиції на товарному ринку. У 2000 р. він склав 1160,4 млн. грн. Однак навіть за такої низької товарної насиченості ринку вітчизняними виробами лише 62,2% грошових доходів населення були отоварені, тобто більше 37% витрачених коштів не повернулось у вигляді реінвестицій до вітчизняних товаровиробників, що звузило їх матеріальну основу відтворення. Але більшість населення України має низький рівень матеріального забезпечення, отже і дуже низький рівень збереження коштів і майже 100% витрачає свої доходи, а значить кошти не повернені до вітчизняних товаровиробників інвестували економіку інших країн світу.

Дефіцитна збалансованість кон’юнктури споживчого ринку в Україні досягалась за рахунок обмежувальної грошово-кредитної політики держави. Вона дозволяла уповільнити темпи інфляції, але створила об’єктивні умови для скорочення виробництва, погіршення соціально-економічного становища. Низькі доходи більшості населення не дозволяли реалізовувати продукцію в необхідній мірі, стримували розвиток сукупної пропозиції, що призвело до підвищення цін, за рахунок чого частково покривався постійно зростаючий дефіцит обігових коштів. При дефіцитній збалансованості кон’юнктури споживчого ринку головним інвестиційним джерелом розвитку галузей, які виробляють ТНС, виступають доходи населення. А тому стабільне зростання виробництва залежить сьогодні від збільшення внутрішнього попиту на продукцію.

Проте показники внутрішнього попиту знаходяться на низькому рівні. Так, середньомісячна нарахована заробітна плата в Україні, що становила в 2000 р. 230 грн., навіть не досягала офіційно встановленого прожиткового мінімуму, що складав 311 грн. За експертними оцінками 75% населення мали заробітну плату нижче рівня прожиткового мінімуму. Якщо у 1994 р. частка оплати праці в доходах населення складала 62,7%, то у 1999 р. - 49,5%, а в 2000 р. вона становила - 48,9%. Співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати мало ще гірші пропорції. У 1998 р. воно складало - 34,4%, 1999 р. - 31,5%, 2000 р. - 31,7%, тоді як за світовими стандартами цей показник має бути вищим за 70%. Така ситуація говорить про внутрішню невідповідність існуючої макроекономічної політики ідеям стабілізації в країні.

В роботі в числі методів державного регулювання економіки особливу увагу приділено сучасному стану податкової системи України, оскільки саме податки є вагомим чинником впливу на формування макроекономічних пропорцій, що визначають кон’юнктуру споживчого ринку. З одного боку податки і методи їх стягнення впливають на масштаби виробництва і визначають, таким чином, величину пропозиції товарів і послуг на ринку. З іншого боку, акумуляція в державному бюджеті коштів від оподаткування і їх подальший перерозподіл перетворює первинні доходи суб’єктів економіки в доходи кінцевого споживання, а отже сприяє оптимізації розподілу доходів між суб’єктами, зростанню сукупної платоспроможності, яка визначає сукупний попит. Система оподаткування разом з іншими економічними механізмами формування доходів населення є каталізатором змін кон’юнктури ринку.

Оцінюючи структуру податкових надходжень до бюджету України було визначено, що основну частку бюджету формують три податки: ПДВ (близько 20%), податок з прибутку (16%) і прибутковий податок з громадян (13,16%). Відносно висока питома вага ПДВ порівняно з часткою прибуткового податку з громадян у розмірі податкових надходжень пов’язана з високою ставкою і досить широкою базою оподаткування ПДВ. Таке становище до певної міри пояснюється тим, що в Україні рівень заробітної плати дуже низький і держава не може зібрати необхідну кількість податків, проте існує досить вагомий сектор тіньової економіки та тіньових доходів. А отже встановлюючи високі ставки ПДВ держава непрямими методами оподатковує тіньові доходи, хоча від цього і потерпають малозабезпечені верстви населення. Окрім цього порядок стягнення податку на додану вартість по суті спотворює саму сутність цієї категорії, адже як показує практика держава не повернула підприємствам податковий кредит у розмірі майже 6 млрд. грн., що робить цей податок оборотним, який сплачується з усієї ціни. Така практика стягнення ПДВ не тільки скорочує сукупну платоспроможність споживачів, оскільки значно зростає ціна споживання, а і підвищує дефіцит обігових коштів, звужуючи можливості розширення виробництва.

У більшості країн світу основну масу - понад 30% податкових надходжень формує прибутковий податок з громадян, що майже в 3 рази більше, ніж в Україні. Глибинною причиною такого положення є відмінності у структурі ВВП. У розвинутих країнах, наприклад у США, частка оплати праці в структурі ВВП складає 60,6% і є значно вищою ніж в Україні - 44,9%. Така ситуація склалася завдяки досить низькому рівню особистих доходів громадян та неефективному оподаткуванню доходів населення. Аналізуючи діючу шкалу ставок прибуткового податку з доходів фізичних осіб, зроблено висновок: шкала оподаткування є дестимулюючою і регресивною, тому що: по-перше, неоподатковуваний мінімум в державі становить 17 грн., а він повинен встановлюватися на рівні мінімальних споживчих запитів людини; по-друге, відносно високі ставки застосовуються для рівня доходів, які визначають нормальні умови життєдіяльності населення. Така шкала дозволяє обмеженому колу людей отримувати наддоходи і продукує збільшення реальної диференціації доходів для більшості населення і диспропорції у рівнях заробітної плати. Для порівняння в розвинутих країнах з прогресивною шкалою оподаткування ставка 30% береться з доходів, які визначають рівень заможності і багатства людини.

Діюче оподаткування досить негативно впливає на тенденції у розвитку сукупного попиту і пропозиції товарів та послуг на ринку України. Досить великі ставки оподаткування прибутку громадян та підприємств не дають змоги активно розвивати ні платоспроможний попит населення ні випуск конкурентноспроможної та доступної по ціні для громадян продукції. Саме тому ефективна оптимізація фіскальної системи є одним з головних напрямків державного регулювання економіки країни.

Для оцінки ефективності діючої системи оподаткування в роботі був використаний методичний апарат двопараметричного аналітичного методу оцінки точок Лаффера (Q - фактичного податкового навантаження), точок Лаффера першого роду (Q* - межа податкового навантаження, при якій виробнича система не переходить у режим рецесії) та другого роду (Q** - розмір податкового навантаження, за межами якого збільшення маси податкових надходжень призводить до зменшення ділової активності та скорочення обсягів виробництва). Розрахунки базуються на умові існування функціональної залежності між обсягом виробництва та рівнем податкового навантаження:

Q = Т : Х (1)

де: Т - сума податкових надходжень у бюджет країни;

X - база оподаткування.

Сума фіскальних надходжень та база оподаткування дорівнюють:

Х = в х Q + г х Q2 (2)

Т = в х Q2 + г х Q3 (3)

де: в - коефіцієнт, що враховує зростання (зниження) податкового навантаження на конкретний момент часу (рік) ;

г - коефіцієнт, що враховує “інтервальне” зростання (зниження) податкового навантаження за період між поточним та наступним роками.

Звідси

в = 2 * Х : Q - DХ : DQ, (4)

г = (DХ : DQ) : Q - Х : Q2 (5)

де: D Х - приріст (зменшення) бази оподаткування за певний проміжок часу (рік) між двома розрахунковими точками;

D Q - збільшення (зниження) податкового навантаження за певний проміжок часу (рік) між двома розрахунковими точками.

Q* = -1 : 2 х ? : г, (6)

Q** = -2 : 3 х ? : г (7)

Ситуація, коли Q*<Q<Q** означає, що фактичне податкове навантаження, із погляду фіскальних інтересів держави, має цілком прийнятний розмір. Однак при цьому воно стимулює спад виробництва і тим самим вступає в протиріччя з довгостроковими інтересами економічного розвитку країни. В ідеальному випадку фіскальна система повинна бути побудована таким чином, щоб виконувалася умова Q<Q*, тому що ніяке посилення податкового тиску не повинно підривати економічної активності господарських суб'єктів.

Отримані розрахунки показують, що в період з 1995 по 2000 рр. рівень фактичного податкового навантаження в Україні був більший за обидві точки Лаффера (табл. 1). Це означає: податкова система країни була побудована таким чином, що стимулювала спад виробництва з одночасним скороченням податкових надходжень держави. Відсутність точок Лаффера з економічної точки зору означає виникнення ситуації, коли економічні агенти не реагують на будь-які податкові зміни. В такі періоди формується свого роду загальна “фіскальна байдужість”, яка свідчить про великі проблеми в сфері державного регулювання.

Таблиця 1

Розрахункові параметри точок Лаффера податкової системи України

та окремих податків за 1995-2000 рр.

податкова система в цілому прибутковий податок з громадян

Q, % Q* Q** Q, % Q* Q**

1995 37,9 21,6 28,8 6,0 3,3 4,3

1996 37,1 19,2 25,6 6,4 *** ***

1997 30,1 21,5 28,6 6,6 *** ***

1998 28,2 26,7 35,6 6,6 3,4 4,6

1999 25,3 17,0 22,7 7,1 *** ***

2000 27,7 *** *** 7,3 *** ***

податок на прибуток підприємств податок на додану вартість

Q, % Q* Q** Q, % Q* Q**

1995 27,7 20,9 27,8 9,2 5,8 7,8

1996 33,3 *** *** 8,6 4,8 6,3

1997 30,1 18,7 25,0 10,1 *** ***

1998 28,7 *** *** 8,6 *** ***

1999 23,4 17,0 22,7 7,5 5,2 6,9

2000 20,3 14,1 18,7 6,5 4,8 6,4

*** Відсутність точок Лаффера

Рівень прибуткового оподаткування громадян в період, що аналізувався теж перевищував обидві точки Лаффера і був виявом того, що державна фіскальна політика у сфері прибуткового оподаткування населення була надмірна, негативно впливала на розвиток народного господарства країни, оскільки така політика в своїй основі підриває базу відтворення, скорочуючи сукупний попит населення. Фактичне податкове навантаження на прибутки підприємств та на додану вартість в період з 1995 р. по 2000 р. теж виявилося більше за обидві точки Лаффера, що є сигналом виникнення серйозних проблем в податковій системі. А отже в роботі робиться висновок, що фіскальна політика держави не була направлена на довгострокове економічне зростання, а лише сприяла наповненню доходної частини бюджету за рахунок занепаду власного виробництва.

В третьому розділі “Умови формування та механізми забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку” визначені необхідні умови формування ефективного попиту та пропозиції на споживчому ринку України з доведенням чіткої послідовності дій щодо її досягнення.

Основна ідея забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України полягає в розробці і реалізації комплексу заходів щодо збільшення попиту та його задоволення на основі розширення пропозиції товарів національного виробництва (рис.2).

У забезпеченні такого завдання першим кроком повинно бути підвищення платоспроможного попиту населення. В Україні, яка впродовж останніх десяти років перебувала в стані депресії, необхідною умовою відновлення споживчого попиту є збільшення рівня реальної заробітної плати, причому на основі комплексу цілеспрямованих дій щодо підвищення мінімального її рівня, зменшення нарахувань на зарплату, та інших, що сприяють зростанню купівельної спроможності малозабезпечених верств населення. Якщо ж держава буде стимулювати розвиток виробництва без відповідного розширення споживчого попиту, це може привести до затовареності ринку, знищення стимулів подальшого розвитку. В роботі обґрунтовується положення стосовно того, що переважна частка доходів повинна створюватися на етапі первинного розподілу, тобто у сфері виробництва і незначна в процесі перерозподілу бюджетних коштів. Тому формування розміру заробітної плати та методів її забезпечення відносяться до основних питань формування платоспроможного попиту, що розкривають суть відповідних важелів нарощування фінансових ресурсів.

В роботі запропоновані механізми досягнення формування ефективного платоспроможного попиту населення, а саме: законодавче визнання реальної вартості робочої сили (підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму), регулювання доходів населення на основі зменшення його розшарування (зміна граничних рівнів та ставок, що застосовуються при оподаткуванні доходів населення), підвищення мінімальних соціальних гарантій, забезпечення матеріального заохочування зростання рівня оплати праці та фонду зарплати (поступове зменшення до 10% ставки відрахувань на соціальні заходи, введення спеціальних рахунків для забезпечення довгострокових потреб ).

На основі проведених розрахунків мінімального споживчого бюджету людини (365 грн.) та визначення середньостатистичного параметру споживання товарів та послуг (550 грн.) були запропоновані рівні оподаткування: 365,1 - 1100 грн. - за ставкою 10%; 1100,1 - 3000 грн. - за ставкою 15%; понад 3000 грн. - за ставкою 20%. Але для того, щоб не допустити підвищення цін на продукцію на першому етапі зростання заробітної плати при одночасному зниженні ставки прибуткового податку з громадян та з метою їх спрямування, як необхідних інвестицій у розвиток виробництва та економіки України, необхідно на протязі перших 3-4 років реформ ввести обов’язкове 40% перераховування підвищеної заробітної плати на окремі рахунки з метою формування спеціальних фондів. Гроші з них громадяни могли б використовувати на оплату та придбання житла, на навчання, на лікування, як накопичувальні пенсійні рахунки і т.д.

Для недопущення інфляції в зв’язку з підвищенням рівня оплати праці та для досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури споживчого ринку на першому етапі формування необхідної пропозиції товарів, яка буде врівноважувати зростаючий попит, потрібна раціоналізація товарних потоків з комплексом протекціоністських заходів, що обмежать широку експансію закордонних товарів. Сприятливим можна вважати допуск на наші ринки, високотехнологічної продукції, виробництво якої в Україні ще не налагоджене. Та водночас, треба нарощувати випуск української високотехнологічної продукції (літаків, судноплавного транспорту, тощо), збут якої на зовнішніх ринках створить принципово нові можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

Також для створення дієздатного механізму нарощування пропозиції товарів, що зможе покрити зростаючу потребу населення, необхідно розв’язання таких проблем:

·

· зміна галузевої структури капітальних вкладень з огляду значного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, що виробляють продукти харчування та предмети особистого споживання (сільське господарство, переробні галузі, легка і харчова промисловість), послуги;

· пріоритетне забезпечення інвестиціями прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищенню якості продукції.

У забезпеченні таких зрушень важлива роль належить податкам і порядку їх нарахування та стягнення. При чому необхідно не стільки зменшити кількість податків та знизити їх ставки, скільки запровадити нову концепцію оподаткування. Тому в роботі запропоновано замінити ПДВ як неефективний податком з продаж зі ставкою оподаткування 6-7%, що надасть можливість зміцнити фінансові можливості підприємств та розширити купівельну спроможність споживачів.

Запропоновано застосовувати диференційовану шкалу оподаткування в залежності від напрямків використання прибутку підприємства (інвестиції, інновації, реорганізацію виробництва і технічне переозброєння).

А отже, розширення товарної пропозиції вітчизняного внутрішнього ринку передбачає зміну цільових орієнтирів системи оподаткування. Вона має, перед усім, змінити спрямованість напрямку своєї дії, перетворитися із суто фіскальної на стимулюючу, створити мотиваційні стимули для зростання бази оподаткування, сприяти природній зацікавленості у збільшенні обсягів виробництва і легалізації тіньових доходів.

ВИСНОВКИ

Подолання структурної розбалансованості економіки України і поступовий вихід її з кризи вимагає розробки комплексу заходів, спрямованих на відновлення платоспроможного попиту населення і розширення на цій основі фінансових ресурсів для нарощування виробництва і насиченості внутрішнього ринку товарами. Реалізація цієї задачі полягає у формуванні умов здійснення відповідних зрушень.

Умовами формування високого платоспроможного попиту населення є: підвищення рівня реальної зарплати; формування джерел стійкого приросту доходів населення за рахунок розвитку малого і середнього бізнесу; підвищення рівня ефективної зайнятості; розширення обсягів пропозиції товарів і послуг; розширення асортименту та якості товарів і послуг; збільшення переліку і удосконалення споживчих запитів.

Для розширення попиту населення необхідно перед усім підвищити роль первинних доходів в їх загальному обсязі. Для цього треба передбачити поступове підвищення зарплати до рівня вартості життя при одночасному скасуванні більшості пільг, адресному їх наданні, запровадженні реєстру соціального забезпечення та зниженні ставки відрахувань на заробітну плату, підвищення мінімального її рівня; запровадження пенсійної реформи; підвищення рівня мінімальних соціальних гарантій вразливих верств населення; розширення системи споживчих запитів.

Розширення пропозиції товарів національного виробництва має здійснюватись на принципах активізації внутрішніх чинників розширеного відтворення виробництва, забезпечення самоокупності вкладених коштів, фінансової відповідальності за результати діяльності, матеріального заохочення у забезпеченні високої прибутковості, залучення інвестиційних кредитних ресурсів на перспективних напрямках, посилення контролю за виконанням бюджету, легалізації тіньових доходів.

Для формування товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України необхідно змінити ідеологію оподаткування. Податкові надходження повинні збільшитися за рахунок зростання обсягів виробництва і прибутків громадян, легалізації українського бізнесу, а не в результаті надмірного податкового навантаження на суб’єктів господарської діяльності.

Зниження податкової складової в структурі ціни продукції (за рахунок зменшення ставки відрахувань на соціальні заходи, ставки податку на прибуток, введення податку з продажу) надасть пріоритет зростанню заробітної плати, розширенню сукупного платоспроможного попиту. Формування нової системи оподаткування в Україні таким чином сприятиме вирішенню проблем наповненості бюджету за рахунок збільшення обсягів виробництва і споживання та розширення фінансових ресурсів інвестиційної діяльності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Кондиріна А.Г. Форми і методи державного регулювання кон’юнктури споживчого ринку // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник статей молодих учених. Вип. 9. - Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2000. - С. 49-52.

2. Кондиріна А.Г. Умови формування кон’юнктури споживчого ринку України // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 10. - Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2000. - С. 99-102.

3. Кондиріна А.Г. Роль інвестицій у забезпеченні товаронасиченої збалансованої кон’юнктури споживчого ринку // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 11. - Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2000. - С. 217-218.

4. Кондиріна А.Г. Необхідність реформування податкової системи України // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 12. - Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2001. - С. 89-90.

5. Кондиріна А.Г. Оцінка ефективності діючої системи фіскального регулювання в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 13. - Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2001. - С. 217-222.

6. Кондиріна А.Г. Аналіз впливу фіскальної політики держави в сфері доходів населення на ефективність функціонування народного господарства // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 15. - Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2001. - С. 80-83.

7. Кондиріна А.Г. Роль достатнього відтворення людських ресурсів у забезпеченні макроекономічного зростання // Міжвід. наук. зб. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - К.: КНЕУ, 2001. - с. 159-161.

АНОТАЦІЇ

Кондиріна А.Г. Науково-методичні основи регулювання кон’юнктури споживчого ринку України.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням дослідження кон’юнктури споживчого ринку. В результаті його здійснення встановлені фактори формування кон’юнктури споживчого ринку, проведено її аналіз.

Визначено умови забезпечення профіцитної збалансованості споживчого ринку та запропоновані механізми досягнення такого стану збалансованості за рахунок підвищення заробітної плати і платоспроможного попиту населення, розширення пропозиції вітчизняних товарів та удосконалення податкової системи України.

Ключові слова: кон’юнктура, аналіз, споживчий ринок, державне регулювання, платоспроможний попит, збалансованість, споживчі товари.

Кондырина А.Г. Научно-методические основы регулирования конъюнктуры потребительского ринка Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и государственного регулирования экономики. - Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и вопросов европейской интеграции Украины. - Киев, 2002.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам регулирования конъюнктуры потребительского рынка. В процессе исследования определены факторы формирования конъюнктуры потребительского рынка, произведён её анализ, а также изучена эволюция понятия “экономическая конъюнктура” и уточнена его трактовка, систематизированы конъюнктуро-образующие факторы, определена система регулирования конъюнктуры рынка.

В работе обоснована суть экономической сбалансированности как состояния системы, которое характеризует определённое равновесие между производством и потреблением товаров и услуг, обуславливаемое колебаниями объёмов выпуска и цен, в каждый конкретный момент времени. В зависимости от этого устанавливается либо профицитная (товаронасыщенная) либо дефицитная (товаросокращающаяся) конъюнктура.

На основе обобщений теоретических положений определены причины и последствия формирования дефицитной конъюнктуры потребительского рынка, разработаны принципы и этапы создания товаронасыщенной сбалансированности потребительского рынка Украины с обоснованием строгой последовательности действий за счёт введения механизмов первоочередного повышения платёжеспособного спроса и его удовлетворения на основе увеличения предложения товаров национального производства, усиления контроля за выполнением бюджета, легализации теневых доходов.

В результате исследования сформулированы выводы о том, что опережающее увеличение доходов населения с возможностью их привлечения к инвестированию производства, в том числе и через расширение объёмов продаж, обеспечит установление товаронасыщенной конъюнктуры потребительского рынка Украины.

Предложены механизмы достижения высокого платежеспособного спроса за счёт увеличения минимальной заработной платы до уровня, который определяет физиологические нормы потребления человека, а также понизить ставку налогообложения доходов населения с введением дифференцированной шкалы.

Для создания в стране благоприятного климата для развития производства предложено снизить ставку налога на прибыль при одновременной смене порядка налогообложения, заменить НДС налогом с продаж, снизить максимальную ставку подоходного налога до 20%, сократив при этом количество ставок налогообложения. Предусматривается, что в комплексе указанные действия обуславливают качественные изменения в структуре цены продукции: снижение налоговой составлющей, увеличение части заработной платы, что приведёт к легализации теневых доходов.

Ключевые слова: конъюнктура, анализ, потребительский рынок, государственное регулирование, платёжеспособный спрос, сбалансированность, потребительские товары.

Kondyrina A.G. Scientific - Methodical Fundamentals of Market Situation’s Regulation of Ukrainian Consumer Market.

Dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences by speciality 08.02.03 - organisation of management, planning and regulation of economy. Scientific and research economic institute of Ministry of economy and European integration issues of Ukraine, Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to theoretical and practical problems of market situation’s regulation of consumer market. The factors of forming consumer market situation were researched and analyzed.

The provisions for the guaranteeing of proficit balance of consumer market are set and the mechanisms for provision with such situation of balance are offered owing to increase in wages, people`s solvent demand, national production and improvement of tax system of Ukraine. The measures directed on improvement of tax system of Ukraine are offered.

Key words: market situation, analys, consumer market, state regulation, solvent demand, balance, consumer goods.

Підписано до друку 29.04.2002 р. Формат 60х90/16. Ум. друк. арк. 0.9. Обл.-вид. Арк.0,9. Тираж 100.