НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАТЕМАТИЧНИХ МАШИН І СИСТЕМ

ОТРІШКО ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 681.3.016

АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

05.13.06 Автоматизовані системи управління та прогресивні

інформаційні технології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор технічних наук,

член кореспондент НАН України, професор

Морозов Анатолій Олексійович,

Інститут проблем математичних машин і систем

НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, академік НАН України, професор

Скурихін Володимир Ілліч,

Міжнародний науково-навчальний центр

інформаційних технологій та систем ЮНЕСКО/ МПІ

НАН України та Міносвіти і науки України, заступник директора

доктор технічних наук, професор

Зайцев Володимир Григорович,

ДВНП "Комета"

НВК "Київський інститут автоматики", директор

Провідна установа: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України,

відділ інтелектуальних систем керування

динамічними об'єктами, м. Київ

Захист відбудеться 21.05. 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.204.01 в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України за адресою: 03187, Київ 187, проспект Академіка Глушкова, 42.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту проблем математичних машин і систем НАН України за адресою: 03187, Київ 187, проспект Академіка Глушкова, 42.

Автореферат розіслано 18.04.2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук Ходак В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Перехід від індустріального суспільства до інформаційного є однією з головних ознак для усіх розвинутих країн світу. Це, в першу чергу, пов'язано з тим, що інформаційні ресурси набули такого важливого значення, що від них залежить рівень економічного стану суспільства і його безпека. Якщо розглядати інформатизацію суспільства як безперервний процес інтелектуалізації і прискорення обробки інформаційних ресурсів на всіх рівнях інфраструктури суспільства, то зрозуміло, що вона оцінюється, по-перше, розвитком в даному суспільстві інформатики, науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а, по-друге, питаннями, пов'язаними зі збором, накопиченням, переробкою, перетворенням, розподіленням і використанням інформації в різних сферах людської діяльності. Як відомо, ці фактори, у свою чергу, оцінюються рівнем обчислювальної техніки та засобів телекомунікації, що використовуються у суспільстві.

Кінцевою метою використання інформаційних ресурсів на всіх рівнях інфраструктури суспільства, як правило, є прийняття рішення. Ці проблеми стоять особливо гостро у тих сферах діяльності, де задачі управління слабо структуровані і немає можливості їх абсолютної формалізації. До цього класу можна віднести системи управління великими корпораціями, відомствами, державою. Рішення цієї проблеми в Україні пов'язано з розвитком і впровадженням у сферу управління інформаційних технологій, які були запроваджені В.М. Глушковим та його послідовниками, і формуванням на їх базі відповідних схем управління, що органічно поєднують системні принципи, забезпечуючи можливість всебічного використання переваг суспільства з розвинутою структурою управління економікою.

Для рішення питань автоматизації управління для систем такого класу була розроблена вперше в Україні технологія ситуаційного керування (Ситуаційні центри – СЦ). Зараз постає завдання створення однієї із важливих складових мережі СЦ в Україні – державної автоматизованої системи обліку і контролю використання об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ), яка має забезпечити умови для підвищення ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації, формування та розвиток інтелектуальної власності, надання правовласникам державних гарантій щодо захисту їх прав, нарощування та підвищення якості сукупного наукового потенціалу як головного фактору інноваційного розвитку країни, забезпечення підтримки прийняття рішень на державному рівні у цій сфері.

Проблеми інтелектуальної власності (ІВ) у світі вийшли на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними питаннями. Внаслідок інформатизації сучасної економіки вони дедалі більше набувають політичного змісту. Наприклад, введення економічних санкцій проти держави у разі неприйняття “американської версії” проекту Закону України “Про державне регулювання виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування” та інш.

Складність у розв’язанні зазначених проблем полягає в надзвичайно високому ступені динамічності й різнобічності відносин, пов’язаних з ІВ. Самий зміст поняття “інтелектуальна власність”, його структура постійно розширююєься та якісно оновлюється. Відносини, що виникають у зв’язку з цим, тісно пов’язані з найновітнішими технологіями не лише у розумінні об’єкта цих відносин, але й їх регулювання, застосування нетрадиційних підходів до забезпечення прав власності. Не оминули ці процеси і Україну, де ІВ все більше починає відігравати суттєву роль у піднесенні економіки держави, у розвитку її інфраструктури. Метою формування і розвитку державної системи охорони ІВ в Україні є:–

забезпечення охорони прав на ОІВ в Україні на рівні промислово розвинених країн;–

захист економічних та політичних інтересів держави, її юридичних і фізичних осіб шляхом встановлення з боку держави належних умов для творчої і підприємницької діяльності;–

забезпечення правових та соціально–економічних умов для розвитку вітчизняного виробництва, формування цивілізованого ринку інтелектуальної власності.

Сьогодні в Україні механізми охорони і захисту ОІВ знаходяться в стадії активного формування. В період 90–х років були закладені основи цілісної системи регулювання цієї надзвичайно важливої сфери. Водночас, виявилися серйозні проблеми і недоліки її функціонування, що істотно впливають на розвиток національного науково–технологічного і творчого потенціалів, стримує становлення нових інноваційних моделей розвитку України. Важливим питанням є вирішення проблеми та пошук шляхів вдосконалення й розвитку методів інформаційного сервісу ОІВ. Нагальним завданням є створення інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання ІВ (АСОК ВІВ) на базі прогресивних інформаційних технологій. Розробка і впровадження у практичну діяльність банку даних ОІВ в рамках АСОК ВІВ має бути невід'ємною складовою частиною створення в Україні сучасного ринку ІВ.

Тому актуальними стають дослідження в галузі створення автоматизованих систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науководослідних робіт, що виконувалися в Інституті проблем математичних машин і систем Національної академії наук України відповідно до координаційного плану найважливіших науково–дослідних робіт із державної науково–технічної програми "Економічні проблеми побудови державності України", а саме: "Розробка наукових засад та створення інформаційно–аналітичних технологій підтримки державного управління" (20002004 рр.), державний реєстраційний номер 0100V000813. В результаті досліджень автором розроблено науковопрактичні засади створення інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення наукових та методологічних засад створення автоматизованих систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності; системне дослідження, моделювання предметної галузі, визначення ролі і місця завдань охорони та захисту ІВ в Україні на сучасному етапі, виявлення проблемних питань, які існують на сьогодні при створенні й впровадженні інформаційно-аналітичних систем на державному рівні управління у цій сфері; обгрунтування практичних пропозицій, що можуть бути враховані при розробці такого класу систем.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

1. Провести аналіз проблеми та розробити обгрунтування загальних принципів системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

2. Розробити концептуальні засади технології охорони та захисту державної ІВ.

3. Створити методи та алгоритми інформаційного моніторингу об'єктів інтелектуальної власності.

4. Дослідити науково–практичні основи розроблення та запровадження АСОК ВІВ на базі прогресивних інформаційних технологій.

5. Розробити та обгрунтувати практичні пропозиції щодо формування і стійкого розвитку державної системи охорони ОІВ в країні із використанням інформаційно-аналітичних технологій.

Об'єктом дослідження є об'єкти інтелектуальної власності та система державної охорони їх. Предметом дослідження є наукові та методологічні основи побудови інформаційно-аналітичних систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій. В ході виконання роботи застосовувалися методи системного аналізу, математичної статистики, динамічного програмування. При синтезі моделей та алгоритмів автоматизованих систем обліку і контролю використання ОІВ використовуються елементи теорії автоматичного управління, методи стохастичної оптимізації, теорії ймовірностей та математичної статистики, методи експертних оцінок.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у:–

проведенні досліджень та обгрунтуванні системних принципів побудови системи охорони інтелектуальної власності в Україні;–

створенні концептуальних та методологічних засад технології обліку, контролю та захисту державної інтелектуальної власності;–

запровадженні методологічної основи побудови інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання ІВ на базі прогресивних інформаційних технологій;–

дослідженні патентної системи України та моделювання цієї предметної галузі як складової частини міжнародної системи охорони промислової власності.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та рекомендації, здобуті на протязі виконання дисертаційної роботи, покладено в основу концептуальної моделі банку наукової, науково-технічної продукції, нових технологій, забезпечення експертного аналізу й контролю ОІВ, державної реєстрації й патентних послуг Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ВАТ “Український науково-дослідний інститут авіаційної технології” Міністерства промислової політики України, Української державної інноваційної компанії тощо. Практичну значимість мають методичні узагальнення і пропозиції щодо організаційно–експертного, правового та інформаційно–аналітичного забезпечення охорони прав на ОІВ в Україні, вирішення низки проблем стосовно становлення сучасного ринку ІВ в Україні на основі розгалуженої, багаторівневої інфраструктури, що будується на основі комп'ютерних систем та мереж з розподіленими базами даних та знань.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, основні теоретичні й практичні результати, висновки, рекомендації, які викладено у дисертаційній роботі та виносяться на захист, здобуті автором самостійно. Вони оприлюднені у фахових національних і міжнародних виданнях, на міжнародних та національних конференціях і семінарах. В роботах [4–5], що виконані спільно з проф. А.О. Морозовим та к.т.н. В.Л. Косолаповим, автором особисто визначено теоретичні засади, моделі та алгоритми технології охорони та захисту державної інтелектуальної власності на базі автоматизованих систем обліку і контролю використання ІВ.

В наукових працях [1–3] здобувачем самостійно було проведено розробку та дослідження методологічних основ вирішення поставлених проблем у сфері використання та охорони ІВ, запроваджено обгрунтування запропонованих методів, предмета та об'єкта дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації й практичні результати дослідження доповідалися та обговорювались на IVй Міжнародній науково–практичній конференції "Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності та охорони інтелектуальної власності" (Алушта, 2000 р.), Міжнародному форумі "Internet стратегія та проблеми побудови інформаційного простору" (Київ, 2001 р.), Міжнародному форумі "Технології безпеки та бізнес" (Київ, 2001 р.), Міжнародній конференції "Цифрове місто інформаційні технології" (Київ, 2002 р.), Міжнародній науково–практичній конференції "Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності у країнах з перехідною економікою" (Сімферополь, 2002 р.), науково–практичній конференції "Тіньовий капітал та форми й методи його конверсії до легальної економіки" (Київ, 2002 р.), Міжнародній науково–практичній конференції "Київ – центр накопичення досвіду захисту прав інтелектуальної власності в галузі високих технологій в Україні" (Київ, 2002 р.) та ін.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 3 одноосібні.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 128 найменувань та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 149 сторінок, вона містить 5 таблиць, 14 рисунків та 6 додатків на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовані основна мета та завдання досліджень, наведено наукову новизну тематики та визначено її практичну цінність. Зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, проведено аналіз існуючих сучасних методів та підходів. Обгрунтовано обраний напрямок досліджень. Викладено структуру та анотований зміст розділів роботи, а також подано відомості про апробацію роботи й використання результатів проведених досліджень у системі державного управління. Зазначено конкретний особистий внесок здобувача у ті розробки, які виконано і опубліковано разом із співавторами. Подано відомості про апробацію та публікації результатів дисертації.

Перший розділ узагальнює здобутки аналізу сучасного стану проблеми у сфері охорони інтелектуальної власності як у світі, так і в Україні. Подано огляд літератури, в якому відбито становлення, сучасний стан і перспективи розвитку об'єктів та предмета дослідження. Розглядаються роль і місце проблеми охорони ОІВ в сучасному економічному розвитку України. Досліджуються основні напрями становлення і розвитку національної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, проблемні питання і ускладнення, що виникають на сучасному етапі у вказаній сфері, шляхи їх подолання. Аналізується стан завдання створення інформаційного простору, ресурсної бази та відповідної інфраструктури забезпечення й підтримки прийняття рішень у системі органів регулювання сфери ОІВ в Україні. Співставлено розвиток цього напрямку по різних країнах світу та ЄС.

Проведений аналіз та статистичні дані свідчать про явно недовикористовуємий потенціал високотехнологічного розвитку України, що є результатом дії комплексу чинників. Головними напрямами формування і розвитку державної системи охорони ІВ є: 1) забезпечення охорони прав на ОІВ в Україні на рівні промислово розвинених країн; 2) захист економічних та політичних інтересів держави, її юридичних і фізичних осіб; 3) забезпечення правових і соціально–економічних умов для розвитку вітчизняного виробництва, формування цивілізованого ринку інтелектуальної власності, розвиток інформаційної інфраструктури. У структурі охорони ОІВ існує дисбаланс: у відносно розвинутій системі патентування недорозвинутими є елементи комерціалізації ідей та винаходів. Тому актуальним стає питання створення АСОК ВІВ на державному рівні. Інтеграційну схему АСОК ВІВ подано на рис.1, де ОПР - особа, що приймає рішення, СхД - сховища даних, САТ - структуруючі аналітичні технології, ІАД - інтелектуальний аналіз даних, БДІВ - банк даних інтелектуальної власності.

У другому розділі обгрунтовується вибір напрямку досліджень, проаналізовано та співставлено існуючі підходи до розробки інформаційноаналітичного сервісу ОІВ на базі прогресивних інформаційних технологій. Сформовано завдання та визначені напрямки створення методів і засобів інформаційно–аналітичного сервісу систем обліку і контролю використання ІВ. Інформаційні системи досліджуються як інструмент технічного переоснащення сучасного виробництва й управління. Сформовано цілісну базу методологічних принципів з метою відтворення організаційно–економічного середовища в сфері обліку і контролю використання ОІВ, механізмів та правових засад охорони і захисту ОІВ, що має забезпечити інтенсифікацію створення єдиного інформаційного простору та ресурсів, сучасних ринкових відносин у сфері охорони ІВ в Україні на основі сучасних інформаційно–аналітичних технологій.

Запропоновано методологічні засади створення технології складних інтелектуальних комплексів класу ЦПСР (центрів прийняття стратегічних рішень) ОІВ, що грунтуються на двох фундаментальних принципах: 1) оперативного оперування з віртуальними моделями предметної сфери в просторі можливих рішень; 2) надання можливості керівникам приймати складні стратегічні рішення не шляхом вибору з обмеженого числа варіантів на основі повного і глибокого самостійного аналізу конкретних даних, що стосуються розв'язуваного питання. Структурна схема ЦПСР для сфери керування ОІВ подана на рис. 2, де ЦО ГМІ - центр обробки гіпермедійної інформації, OЛАОІ - онлайнова аналітична обробка інформації.

Сформовано концептуальну модель ЦПСР для сфери керування ОІВ, яка пов'язує організаційну структуру та правові її засади, інформаційні та управлінські потоки у системі органів регулювання сфери інтелектуальної власності в Україні (рис. 3).

Розглянуто проблеми та шляхи розвитку методів інформаційного моніторингу ОІВ. Нагальним питанням дослідження у дисертаційній роботі постає завдання створення методології розробки інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання ІВ на базі прогресивних інформаційних технологій. Розробка і впровадження у практичну діяльність банку даних ОІВ в рамках інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання ІВ є невід'ємною складовою частиною створення в Україні сучасного ринку ОІВ.

Запропоновано моделі та алгоритми керування розподіленим інформаційно–аналітичним середовищем опису, аналізу та експертного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності. При реалізації інформаційно–аналітичного процесу обробки інформації щодо ОІВ у розподіленій мережі виникає задача керування послідовністю обробки інформаційних та керуючих потоків з тим, щоб комплекс АСОК ВІВ надавав максимальні зручності інформаційного, аналітичного та експертного сервісу користувачам при мінімальних витратах часу. Інформаційно–аналітичний процес формується у вигляді заявки, що визначає потребу в інформаційних ресурсах та аналітичних і експертних потужностях і часі обслуговування кожною локальною мережею. Дана задача формулюється таким чином.

Розглянемо розподілений інформаційний ресурс АСОК ВІВ, що існує в п локальних мережах А1, А2, ..., Аn1., які можуть надавати різноманітні інформаційні, аналітичні, експертні чи комерційні (бізнес) сервіси. Система виконує деяку заявку на інформаційне, аналітичне чи експертне обслуговування користувачів. Заявка вважається обслугованою, якщо вона обслуговується кожною локальною мережею системи послідовно, починаючи з мережі А1. Припустимо, що час обслуговування заявки у i–й мережі є незалежною випадковою величиною із функцією розподілу Ft(t) і щільністю розподілу t(t) = Fi(t). Система працює таким чином. Заявка обслуговується в мережі А1 відразу, як тільки надійде до неї. У момент надходження заявки до мережі А2 виникають два випадки: 1) заявка обслуговувалася мережею А1 раніше, ніж була задіяна мережа А2, і чекає відгуку від мережі А2. При цьому сплачується деякий штраф за простої заявки; 2) заявка обслуговувалася мережею А1 пізніше, ніж було надіслано запит до мережі А2 , тобто мережа А2 чекає закінчення обслуговування заявки у мережі А1. При цьому платиться штраф за простій мережі А2. У такий спосіб складаються стосунки між іншими мережами.

Очевидно, штраф fi є випадковою величиною. Потрібно визначити такі х1, х2,..., хn моменти вмикання мереж А2,, А3,..., Аn , щоб математичне очікування сумарного штрафу, рівного сумі штрафів, які платяться через розбіжність хi моменту вмикання i–ї мережі з i–1 моментом закінчення обслуговування заявки в i–й мережі, було мінімальним. Нехай вартість одиниці часу простою заявки, а вартість одиниці часу простою мережі. Тоді штрафи, зв'язані з розбіжністю хi моментів вмикання і i–1 – моментів закінчення обслуговування заявки в (i–1) мережі, визначаються в такий спосіб (де- термін реалізації заявки в і-й мережі):

; (1)

; (2)

...

; (3)

(4)

(5)

(6)

....

(7)

Сумарний штраф F(x) за умов (17) дорівнює

(8)

Застосування класичного підходу для мінімізації функції F(x) (8) зв'язано з необхідністю обчислення багатократних інтегралів і значення законів розподілу Fi(t), що не завжди можливо. Однак від вказаних труднощів можна позбавитись, якщо використати прямі методи стохастичного програмування, в термінах якого сформулюємо поставлену задачу. Знайти мінімум функції

F(x) = Mf(x,) (9)

при умові xi+1 xi 0, i = 2, 3,…, ni , (10)

де (11)

причому i = max (i–1 , xi ) + i , i = 2 , n.

Відзначимо, що функція (11) є випуклою по xi при фіксованому i–1 . Задачі (9)(11) є частковим випадком задачі стохастичного програмування. Для їх розв'язку може бути використаний метод проектування стохастичних квазіградієнтів, який описується процедурою

xs+1i = x(xs–sSsi), s= 0, 1,…, i ; i=2, n, (12)

де S номер ітерації; Х область проектування, що відсікається обмеженнями типу (10); () оператор, який ставить у відповідність кожній точці хR точку (x)х так, що для будь–яких yx ; s – кроковий множник;

Ssi такий випадковий вектор, що M(Ssi / хi0,хi1,…,хis) = FAx(xsi), s=0, 1, ... ; i = 2, n,

де FAx(xsi) градієнт (узагальнений градієнт) функції F(х). Послідовність { xsi }, s =0, 1, ... , обумовлена процедурою (12), сходиться з імовірністю 1 до рішення задач (9), (10).

Обчислювальна схема рішення задачі формалізується таким чином. Нехай на s–й ітерації отримано значення xs (х0 задано). Для одержання (s+1)–го наближення потрібно зробити:

Крок 1. Спостерігаємо реалізації si величини i.

Крок 2. Обчислюємо вектор Ssi .

Крок 3. У результаті виконання операції проектування на область Х = {х: хi х i–1 0} нове наближення визначається як

Xs+1i = mах{0, mах( хs i–1;xsi –sSsi)}, S=0, 1, ... ; i =2, n.

Наведений вище алгоритм відрізняється простотою реалізації і не залежить від виду закону розподілу випадкового часу обслуговування заявки (досить мати реалізації останнього).

Для спостереження за ходом ітераційного процесу зручно використовувати величину згладженої середньої Zs+1 = Zs + 1/S(f( хs,s) – Zs), яка є оцінкою математичного очікування випадкової функції f( хs,s).

Визначений у такий спосіб алгоритм адміністрування локальних мереж є ефективним засобом для керування розподіленою регіональною мережею АСОК ВІВ з метою надання максимальної зручності при реалізації послуг інформаційного, аналітичного та експертного сервісу користувачам при мінімальних витратах часу.

Здійснено аналіз та оцінку баз даних ІВ, які містять інформацію щодо об'єктів та суб'єктів ІВ, з метою їх подальшого використання у складі БДІВ або прийняття рішення щодо доопрацювання існуючих БД (створення на їх основі нових). При цьому вирішено такі проблеми:–

які використовуються джерела надходження первинної інформації, форми її фіксації;–

що необхідно зробити з первинною інформацією для її приведення до формалізованої та уніфікованої форми, придатної для висвітлення на Web–сервері; –

здійснення аналізу та оцінки про об’єкти та суб’єкти ІВ. Ефективне функціонування БДІВ зумовлює виконання робіт щодо обстеження внутрішнього та зовнішніх ринків ОІВ (маркетингові дослідження). Аналіз і оцінка результатів обстеження дозволяє вивчити попит та пропозиції на ОІВ і сприятиме удосконаленню послуг, які надаватиме БДІВ своїм користувачам;–

при формуванні БДІВ слід окремо враховувати наявність ІВ, що належить державі, який включає експортноперспективні та конкурентоспроможні результати науково–технологічної діяльності. Зазначена інтелектуальна власність має бути відокремлена і відповідним чином захищена. Доступ до цієї спеціалізованої бази даних не повинен бути вільним;–

має бути проведено аналіз на предмет, яку ІВ можна використовувати на міжнародному ринку, а яку з точки зору можливих негативних політичних і економічних наслідків для держави, а також з урахуванням інтересів національної безпеки недоцільно "випускати" за межі України.

Механізми охорони та захисту об'єктів інтелектуальної власності подано у третьому розділі. В розділі представлено засади патентної системи України як складової частини міжнародної системи охорони промислової власності. Систематизуються пріоритетні напрями й перспективні заходи розвитку охорони ОІВ, надаються (як варіант розгляду) можливі шляхи вирішення нагальних проблем у сфері охорони ОІВ. Система регулювання сфери охорони ОІВ (її патентної системи) в Україні знаходиться у завершальній фазі формування. Вона регулюється 37 законами та понад 100 підзаконними актами, здатна виконувати свої основні функції.

Але за проведеним аналізом можна констатувати, що на сьогодні експерти не дають однозначної оцінки рівня охорони прав інтелектуальної власності (патентної) в зарубіжних державах, що належить українським громадянам і юридичним особам (34,9% – вважають охорону ефективною, 41,2% – піддають сумніву таку оптимістичну оцінку, з них 19% впевнені, що охорона є малоефективною, а 22,2% – що вона взагалі відсутня). Це означає, що проблеми в цій сфері мають не секторальний, а функціональний характер і пов’язані з самим процесом передачі (трансферу) прав на ОІВ за кордон. Серед основних причин недостатнього рівня ефективності охорони ОІВ за кордоном для українців найчастіше є відсутність у держави коштів на патентування та здійснення реєстраційних процедур за кордоном (54,8%); низький рівень правової культури в країні (46,6%); відсутність належних знань та інформації про порядок захисту інтелектуальної власності за межами України (45,2%). Виходячи з викладеного, нагальним питанням є завершення формування цілісної та ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні у таких пріоритетних напрямках:

1. Забезпечення міжнародно–правових норм:–

завершення процесу прийняття законодавчих актів (включаючи внесення змін і доповнень), які привели б українське законодавство у відповідність до вимог Угоди ТРІПС (Торговельні аспекти прав ІВ), що є однією з ключових умов вступу України до СОТ;–

підготовка переліку доповнень до чинної програми інтеграції України до ЄС в частині уточнення інституційних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів з охорони ОІВ;–

аналіз питання щодо доцільності приєднання України до ряду конвенцій: Локарнської угоди про Міжнародну класифікацію промислових зразків 1968 р.; Страсбурзької угоди про міжнародну патентну класифікацію 1971 р.; Євразійської патентної конвенції 1994 р. тощо;–

опрацювання питання про доцільність розробки довгострокової програми співробітництва з Європейським патентним відомством та Відомством з гармонізації на внутрішньому ринку (товарні знаки ЄС);–

розробка комплексу заходів адаптації національної патентної системи до параметрів європейської патентної системи та європейської системи товарних знаків;–

на основі активної участі в роботі, яку веде ВОІВ з питань охорони ІВ в мережі Інтернет, внесення відповідних коректив до Програми розвитку державної системи охорони ІВ в Україні на 2001–2004 р.р., спрямованих на підготовку нормативно–правових актів у цій сфері.

2. Забезпечення розвитку національного правового поля:–

створення в Україні Патентного суду як органу спеціальної компетенції, уповноваженого розглядати спірні питання у сфері ОІВ в порядку адміністративного судочинства;–

підготовка законопроектів правової охорони раціоналізаторських пропозицій, трансферу технологій (включаючи регулювання питань патентування винаходів за кордоном, питання передачі технологій при виїзді фізичних осіб за кордон);–

впровадження системи економічних стимулів комерціалізації запатентованих науково–технічних досягнень;–

створення фінансових механізмів (у тому числі альтернативних державним) сприяння патентуванню українських винаходів за кордоном, передбачаючи часткову участь у цих заходах Державного бюджету в рамках окремої статті.

3. Розвиток інфраструктури у сфері ІВ та забезпечення моніторингу ОІВ:–

вжиття заходів щодо впровадження новітніх інформаційних технологій у систему охорони ІВ в Україні, зокрема, стосовно патентної бібліотеки громадського користування;–

прийняття рішення на державному рівні управління щодо створення централізованого комп’ютерного банку даних ОІВ;–

проведення інвентаризації винаходів колишнього СРСР з грифами “ДСК” і таємних, що належать українським заявникам, з метою розсекречування, зняття грифу “ДСК”, перетворення їх у патенти України для подальшого використання у господарстві, трансферу технологій;–

впровадження заходів щодо розширення мережі регіональних організацій з надання широкого комплексу послуг у сфері охорони інтелектуальної власності (патентної охорони).

Напрямки інвестиційноінноваційної й податкової політики подано у рамках єдиної формальної моделі, що висвітлює регуляторні фактори взаємозв'язку державних рішень у цих сферах державного управління в умовах розвитку сучасного ринку ОІВ та інноваційної діяльності. На основі проведених досліджень зроблено аналіз і надано рекомендації щодо інвестиційної та податкової політики та показано, що ефективність діяльності запровадженої в державі системи охорони ОІВ, створення інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій значною мірою залежать від подальшого розвитку її складових: рівня відповідності вітчизняного законодавства міжнародним стандартам у цій сфері; стану розвитку державних установ регулювання діяльності у сфері охорони і захисту ОІВ; якості технічного оснащення інфраструктури охорони інтелектуальної власності; розвитку недержавних установ регулювання діяльності у сфері ІВ; термінів впровадження в Україні інтелектуальної біржі, розвитку системи трансферу технологій, складових інноваційно–інвестиційної сфери тощо.

Розробка і впровадження у практичну діяльність АСОК ВІВ є невід'ємною складовою частиною створення в Україні сучасного ринку ІВ, що є важливою проблемою сьогодення. Пов'язано це, у першу чергу, з тим, що ІВ формує досить специфічний сегмент ринку, основи функціонування і розвитку якого в Україні вже є, і, безперечно, у недалекому майбутньому він буде розширюватись і посідатиме важливе місце у загальнонаціональному ринку товарів і послуг.

Додатки містять у собі ілюстрований та пояснювальний матеріал до тексту дисертації, акти про впровадження результатів дисертаційної роботи тощо.

ВИСНОВКИ

Головним результатом дисертаційної роботи є розробка наукових та методологічних засад створення автоматизованих систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності; системне дослідження, моделювання предметної галузі, визначення ролі та місця завдань охорони і захисту інтелектуальної власності в Україні на сучасному етапі, аналіз проблемних питань, які існують на сьогодні при створенні й впровадженні інформаційно–аналітичних систем на державному рівні управління у цій сфері; обгрунтування практичних пропозицій, що можуть бути враховані при розробці такого класу систем.

В ході роботи отримано такі наукові та практичні результати:

1. Вперше проведено системний аналіз проблеми захисту та обгрунтувані загальні принципи створення АСОК ВІВ в Україні.

2. Запропоновані концептуальні засади технології охорони та захисту державної ІВ.

3. Створено методи та алгоритми інформаційного сервісу об'єктів інтелектуальної власності.

4. Досліджено науково–практичні основи розроблення та запровадження інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій.

5. Розроблено та обгрунтовано практичні пропозиції щодо формування і стійкого розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні з використанням інформаційно–аналітичних технологій.

6. Запропоновано методологічні засади створення технології складних інтелектуальних комплексів класу ЦПСР, що грунтуються на двох фундаментальних принципах: 1) оперативного оперування з віртуальними моделями предметної сфери в просторі можливих рішень; 2) надання можливості керівникам приймати складні стратегічні рішення не шляхом вибору з обмеженого числа варіантів, заздалегідь підготовлених численними експертними групами, а на основі повного і глибокого самостійного аналізу конкретних даних, що стосуються розв'язуваного питання.

7. Сформовано концептуальну модель, яка пов'язує організаційну структуру та правові її засади, інформаційні та управлінські потоки у системі органів регулювання сфери ІВ в Україні.

8. Запропоновані моделі та алгоритми керування розподіленим інформаційно–аналітичним середовищем опису, аналізу та експертного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Отрішко О.В. Державна інтелектуальна власність потребує охорони і захисту // Арсенал ХХІ століття. 2002. № 1. С. 75 79.

2. Отрішко О.В. Патентна система України складова частина міжнародної системи охорони промислової власності // Математичні машини і системи. 2002. № 2. С. 138 155.

3. Отрішко О.В. Інформаційні системи як інструмент технічного переоснащення виробництва // Науково-технічна інформація. 2002. № 4. С. 30 33.

4. Отрішко О.В., Морозов А.О., Косолапов В.Л. Засоби інформаційного сервісу об'єктів інтелектуальної власності // Математичні машини і системи. 2002. № 3. С. 136 147.

5. Отрішко О.В., Морозов А.О., Косолапов В.Л. Інвестиційноінноваційна й податкова політика регуляторні фактори взаємодії в умовах розвитку сучасного ринку інтелектуальної власності // Математичні машини і системи. 2002. № 4. С. 58 67.

АНОТАЦІЯ

Отрішко О.В. Автоматизовані системи обліку і контролю використання інтелектуальної власності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології. – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена проблемам технології створення інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій. Сформовано концептуальну модель, яка пов'язує організаційну структуру та правові її засади, інформаційні та управлінські потоки у системі органів регулювання сфери інтелектуальної власності в Україні. Запропоновано моделі та алгоритми керування розподіленим інформаційно–аналітичним середовищем опису, аналізу та експертного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності. Створено та проаналізовано комплексну модель інвестиційноінноваційної й податкової політики, яка висвітлює регуляторні фактори взаємодії цих сфер в умовах розвитку сучасного ринку інтелектуальної власності. В межах даної моделі розв'язано задачу пошуку такого оптимального значення ставки оподатковування, що дозволяє в умовах ринкової економіки максимізувати інвестиції для регіону чи галузі виробництва на засадах інноваційної діяльності.

Запроваджено методологічні засади розробки та впровадження у практичну діяльність банку даних об'єктів інтелектуальної власності в рамках інформаційно–аналітичних систем обліку і контролю використання інтелектуальної власності, який є невід'ємною складовою частиною інфраструктури сучасного ринку інтелектуальної власності в Україні.

Ключові слова: інформаційні технології, системи прийняття рішень, моделювання, інтелектуальна власність, база даних, система управління, прийняття управлінських рішень.

АННОТАЦИЯ

Отришко О.В. Автоматизированные системы учета и контроля использования интеллектуальной собственности. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной ступени кандидата технических наук по специальности 05.13.06 автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии. – Институт проблем математических машин и систем НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена проблемам технологии создания информационно-аналитических систем учета и контроля использования интеллектуальной собственности (ИС) на базе прогрессивных информационных технологий. Сформирована концептуальная модель, которая объединяет организационную структуру и ее правовые основы, информационные и управляющие потоки в системе органов регулирования сферы ИС в Украине. Предложены модели и алгоритмы управления распределенной средой описания, анализа и экспертного оценивания объектов интеллектуальной собственности (ОИС). Создана и проанализирована комплексная модель инвестиционноинновационной и налоговой политики, определяющая регуляторные факторы взаимодействия этих сфер в условиях развития рынка ОИС. В границах данной модели решена задача поиска такого оптимального значения ставки налогообложения, что позволяет в условиях рыночной экономики максимизировать инвестиции для региона или отрасли производства путем инновационной деятельности.

Разработаны методологические принципы разработки и внедрения в практическую деятельность банка данных ОИС в рамках информационно-аналитических систем учета и контроля использования интеллектуальной собственности, который является неотъемлемой составляющей инфраструктуры современного рынка интеллектуальной собственности в Украине.

Проведенный ситуационный анализ и статистические данные свидетельствуют о том, что эффективность государственной системы охраны интеллектуальной собственности, создание информационно-аналитических систем учета и контроля использования ИС в значительной мере зависят от дальнейшего развития ее составляющих: уровня соответствия национального законодательства международным стандартам в данной сфере; уровня развития государственных органов регулирования деятельности в области охраны и защиты ОИС; качества оснащенности инфраструктуры учета и охраны интеллектуальной собственности; развития негосударственных институций регулирования деятельности в данной сфере; сроков внедрения в Украине "интеллектуальной биржи", развития системы трансфера технологий, составляющих инновационно-инвестиционной сферы. Для решения задач автоматизации управления для систем такого класса была разработана впервые в Украине технология ситуационного управления (Ситуационные центры). В диссертации определены пути и формы создания одной из важных составляющих сети СЦ в Украине – государственной автоматизированной системы учета и контроля использования объектов интеллектуальной собственности, которая обеспечивает условия для повышения эффективности использования интеллектуальных ресурсов нации, формирования и развития интеллектуальной собственности, обеспечения государственных гарантий по защите авторских прав, повышения качества совокупного научного потенциала как главного фактора инновационного развития страны, обеспечения поддержки принятия решений на государственном уровне в данной сфере. При решении данной задачи в диссертации разработаны принципы и методологические подходы к разработке базы данных ОИС. Предложена технология создания комплексов принятия решений класса ЦПСР (центр принятия стратегических решений), определены основные составляющие и функциональная структура объектов данного типа.

Основным результатом диссертационной работы является разработка научных и методологических основ создания автоматизированных систем учета и контроля использования ИС; системное исследование, моделирование предметной области и определение роли и места заданий охраны и защиты ОИС в Украине на современном этапе, выявление проблемных вопросов, которые существуют при создании и внедрении информационно-аналитических систем на государственном уровне управления в данной сфере; обоснование практических предложений, которые могут быть использованы при разработке такого класса систем.

Ключевые слова: информационные технологии, системы поддержки принятия решений, моделирование, интеллектуальная собственность, база данных, система управления, принятие управленческих решений.

SUMMARY

Otrishko O.V. Automatizated system of registration and control of using intellectual property. - Manuscript.

The thesis on gaining the candidate degree of technical science in speciality 05.13.06 – automatizated control systems and progressive information technologies. Institute of Mathematical Machines and Systems of NAS of the Ukraine, Kyiv, 2003.

The thesis is dedicated to technological problems of creating information-analytical systems of registration and control in using intellectual property on the progressive information technologies groundwork. The conceptual model is developed that links organisation structure and its legal entity, information and management flows within controlling bodies in the sphere of intellectual property in Ukraine. Models and algorithms for managing distributed information analytical environment of description, analysis and expert's evaluation of intellectual property objects are being suggested. The complex model of investment, innovation and taxation policy is developed and analysed. It highlights regulation factors of interaction of these spheres under conditions of intellectual property modern market development. Within the following model the task of searching the optimum value of the taxation rate for a region or branch of industry based on innovation activities is solved.

Methodological basis for development and implementation of intellectual property data bank is applied within information-analytical systems of registration and control of intellectual property application, which is an inseparable component of the modern market of intellectual property infrastructure in Ukraine.

Key words: information technology, decision support system, modelling, intellectual property, database, control system, taking management decisions.