Академія педагогічних наук України

Інститут Психології ім. Г.С.Костюка

КАНЮКА ГАЛИНА СТЕПАНІВНА

УДК 159.9:614.253.6:658.336.8

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УСПІШНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ

19.00.05 - Соціальна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор

Лехан Валерія Микитівна, Дніпропетровська

державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоровя

доктор психологічних наук, професор,

член - кореспондент АПН України

Бурлачук Леонід Фокович, Київський

національний університет ім.Т.Шевченка, завідувач кафедри психодіагностики та медичної психології

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук Коломінський Наум Львович, Міжрегіональна академія управління персоналом, завідувач кафедри психології

- кандидат психологічних наук Бондарчук Олена Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, доцент кафедри психології.

Провідна установа: Інститут соціальної та політичної психології АПН України, м.Київ.

Захист відбудеться "19" березня 2002р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий "14" лютого2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Соціально-економічні перетворення в Україні загострили низку проблем в системі охорони здоровя, в тому числі й проблему добору та навчання управлінського персоналу, діяльність якого істотно впливає на ефективність роботи лікувально-профілактичних закладів і галузі в цілому.

Протягом багатьох десятиліть проблема управлінських кадрів і керівництва персоналом в охороні здоровя привертала увагу спеціалістів з соціальної медицини (В.А.Алексєєв., 1969; Н.Д.Ковригіна, 1977; Б.П.Криштопа, І.М.Андрєєва, 1995) та суміжних медичних спеціальностей (О.Кебриков, 1965; Є.Чазов, 1981; З.Янушкевичюс, 1982). Але психологічні дослідження в цьому напрямку проводилися в основному у промислових галузях. Керівники охорони здоровя не привертали уваги дослідників, незважаючи на те, що управлінська діяльність у медичній галузі має свою специфіку (А.Манулик, 1984) і предявляє відповідні вимоги до психологічних якостей керівників.

У нових економічних умовах, коли успіх в управлінській діяльності залежить від оперативності, самостійності і творчого потенціалу керівника, ця проблема набуває особливої актуальності з двох причин: по-перше, зростають вимоги до керівників усіх посадових рівнів, і по-друге, підвищується інтерес до теорії та психології управління.

Зараз гостро стоїть питання про добір і підготовку керівників нового типу – менеджерів. Численні публікації останніх років, присвячені психології менеджменту (А.В.Карпов, 1999; В.А.Співак, 2000), в тому числі менеджменту в охороні здоровя (В.К.Боримський, І.С.Вітенко, 1993; В.І.Журавель, 1994; С.М.Шортел, 1998), базуються в основному на даних, не підтверджених психологічними дослідженнями.

В період реформування системи охорони здоров’я необхідність в наукових дослідженнях для удосконалення добору і підготовки управлінського персоналу стає очевидною. Впровадження у практику нових форм і методів роботи з керівними кадрами забезпечить рух реформ в охороні здоровя і розвиток конкурентоспроможності медичних закладів. Все це обумовлює актуальність дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилась у рамках виконання науково-дослідних тем кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я Дніпропетровської медичної академії: 1) "Наукове обгрунтування структурної перебудови охорони здоровя міста Дніпропетровська у сучасних економічних умовах" (1996-1997р.р.), № держреєстрації 0196U012646; 2) "Наукове обгрунтування організації та управління первинною медико-санітарною допомогою у сучасних економічних умовах" (2000-2004р.р.), № держреєстрації 0100U000471.

Зважаючи на актуальність і недостатню розробленість даної проблеми, об'єктом дослідження було обрано управлінську діяльність керівників закладів охорони здоров'я.

Предметом дослідження виступили психологічні особливості керівників закладів охорони здоров'я різних рівнів управління.

Мета дослідження полягала у визначенні психологічних чинників, які сприяють успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я різних рівнів управління.

Загальна гіпотеза дослідження полягала в припущенні про те, що: а) успішність управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я значною мірою залежить від наявності у них певних особистісних характеристик; б) для керівників різних рівнів управління закладів охорони здоровя (головних лікарів, заступників головних лікарів, завідувачів відділеннями) існують свої специфічні вимоги до особистісних якостей; в) обмеження в управлінській діяльності керівників закладів охорони здоров'я тісно повязані з їх комунікативними, інтелектуальними, емоційно-вольовими і мотиваційними характеристиками.

Згідно з поставленою метою та висунутою гіпотезою були визначені основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічні основи та джерела дослідження. Методологічною основою даної роботи стали загальні принципи психологічної науки: детермінізму (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов та ін.), єдності психіки та діяльності (О.М. Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн та ін.), системно-структурний підхід до розуміння особистості (Б.Г.Ананьєв, О.Г.Ковальов, С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов та ін.).

Істотну роль у розумінні змісту, структури та психологічних особливостей управління закладами охорони здоров'я відіграли положення, які розкривають зміст та особливості управління (М.Альберт, Л.Дафт, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, М.Х.Мескон, Л.Е.Орбан-Лембрик, Ф.Хедоурі, Ю.М.Швалб та ін.), відображають специфіку управління закладами охорони здоров'я (В.А.Алексєєв, Л.Ф.Бурлачук, І.С.Вітенко, В.І.Журавель, Н.Д.Ковригіна, Б.П.Криштопа, В.М.Лехан та ін.).

Вагоме значення для обгрунтування підходів до здійснення психологічної підготовки керівників закладів охорони здоров'я та надання їм психологічної допомоги мають положення, які розкривають особливості розвивального навчання (С.Д.Максименко), специфіку підготовки управлінських кадрів (О.І.Бондарчук, Н.Л.Коломінський).

Джерела даної роботи становлять опубліковані матеріали досліджень із психології управління та суміжних з нею наукових галузей, а також емпіричних даних, отриманих під час проведення дослідження.

Дослідження проводилось впродовж 1996-2001 р.р. на контингенті 599 керівників закладів охорони здоров'я Дніпропетровської, Одеської та Херсонської областей.

Методи дослідження: експертних оцінок, психодіагностичні (вивчення комунікативних, інтелектуальних, емоційно-вольових і мотиваційних характеристик), статистичні.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обгрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше: а) вивчено особистісні характеристики керівників закладів охорони здоров’я різних посадових рівнів і складені соціально-психологічні портрети головних лікарів, заступників головних лікарів і завідувачів відділень медичних закладів; б) визначено сфери психічної діяльності керівників закладів охорони здоров’я, які найбільш задіяні в управлінському процесі на різних посадових рівнях; в) виявлено особистісні зміни керівників, які сформувалися під впливом соціально-економічних умов, професійної (лікарської) і управлінської діяльності; г)визначені психологічні фактори, які забезпечують успішність управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я, д)доведено валідність батареї психодіагностичних методик, які можуть використовуватися практичними психологами для вивчення психологічних чинників успішності управлінської діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що автором: а) визначені психологічні вимоги до управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я різних посадових рівнів; б) розкрита природа та види особистісних змін керівників, які виникають в результаті здійснення управлінської діяльності в медичній галузі; в) обгрунтовані психологічні умови успішності управлінської діяльності керівників.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони стали підставою для: а) визначення критеріїв добору керівників закладів охорони здоров’я; б) розробки програми психологічної підготовки та перепідготовки менеджерів охорони здоровя в умовах вищих медичних закладів; в) розробки рекомендацій Міністерству охорони здоровя, медичним вищим навчальним закладам, регіональним і місцевим органам охорони здоровя щодо підготовки та перепідготовки керівників закладів охорони здоровя різних рівнів управління, удосконалення роботи кадрових служб з питань добору управлінського персоналу, формування резерву на управлінські посади.

Результати дисертаційного дослідження використані при підготовці навчальної програми для магістрів зі спеціальності "Організація та управління охороною здоров'я", впроваджені у практику підготовки керівників закладів охорони здоров'я Одеської області та в навчальний процес кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров'я Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я. За матеріалами дисертації опубліковані 3 самостійні статті у фахових виданнях. У 4 статтях і 3 тезах, написаних у спіавторстві, доробок здобувача становить 50%, у 2 тезах - по 25%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на Всеукраїнських науково-методичних конференціях "Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України" (Одеса, 1997; Полтава, 1998, Дніпропетровськ, 2001), "Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України" (Луганськ, 2000), на науково-методичній конференції, присвяченій 25-річчю факультету удосконалення лікарів (Кривий Ріг, 1998).

Результати досліджень обговорені на засіданнях кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоровя Дніпропетровської державної медичної академії (2000-2001).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, із яких 5 - у центральних виданнях з спеціальності, 7 - у збірках наукових праць, матеріалів і тез науково-практичних і науково-методичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (208 найменувань, з них 42 іноземними мовами), додатків (7). Робота проілюстрована 36 таблицями та 14 рисунками. Основний зміст дисертації викладено на 155 сторінках. Загальний обсяг 189 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ містить обгрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напряму дисертаційної роботи, розкриває її об'єкт і предмет, основну гіпотезу та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі "Психологічні проблеми управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я" викладено теоретико-методологічні засади дослідження, проаналізовано основні підходи до вивчення управління у зарубіжній та вітчизняній літературі, обгрунтовано основні напрями їх використання у сфері охорони здоров'я.

Аналіз літератури з психології управління показав, що психологічні проблеми управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я досліджені значно менше, ніж психологічні аспекти управління у сфері виробництва, бізнесу та освіти. Зважаючи на це, автором були визначені основні підходи до вивчення психологічних основ успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я.

По-перше, розуміння управління як виду професійної діяльності, який має зовнішні та внутрішні характеристики (А.В.Карпов). До першої групи характеристик віднесено предмет, засоби та умови управлінської праці. Другу групу складають психологічні компоненти, які спрямовують, регулюють професійну активність керівників та реалізують її у виконавських діях. Окрім того, до цієї групи належать особистісні характеристики керівників, через які ця активність реалізується. Аналіз виконаних досліджень показав, що характеристики, які належать до другої групи, вивчені значно менше, ніж характеристики першої групи, оскільки предметом аналізу тут виступає психічна реальність, яка потребує спеціальних методів дослідження. У зв'язку з цим автором обгрунтована доцільність спеціального вивчення характеристик другої групи, і, насамперед, особистісних якостей керівників закладів охорони здоров'я, а також розробки системи методів, яка дає можливість діагностувати ці характеристики.

По-друге, розподілу управлінських функцій на чотири основні категорії: а) діяльнісно-адміністративні (цілепокладання, прогнозування, прийняття рішення, організація їх виконання та ін.); б) кадрові (дисциплінарні, виховні, психотерапевтичні та ін);. в) виробничо-технологічні (матеріально-технічні, інноваційні та ін.); г) похідні або синтетичні (експертно-консультативні, представницькі та ін.). Зазначені категорії функцій на кожному рівні управління в організаціях, незалежно від їх галузевої специфіки, мають свою ієрархію, коли одна або декілька функцій є провідними і підпорядковують собі інші (М.Альберт, Л.Дафт, М.Х.Мескон, Ф.Хедоурі). На основі цього автором наголошено на необхідності вивчення тих психологічних характеристик керівників закладів охорони здоров'я, які необхідні для виконання провідних функцій, характерних для кожного рівня управління (оскільки ця проблема не вивчалась раніше).

По-третє, врахування того, що управлінська діяльність керівників організацій має багатоаспектний характер, і може по-різному впливати на їх особистісні характеристики (Р.М.Грановська). В силу цього, автором обгрунтовано доцільність вивчення тих особистісних змін керівників різних рівнів управління закладів охорони здоровя, які формуються під впливом здійснення управлінської діяльності.

В-четвертих, прийняття до уваги того, що керівники при здійсненні управлінської діяльності можуть мати певні обмеження, що негативно позначається на роботі як самих керівників, так і діяльності організації в цілому (М.Вудкок, Д.Френсіс). На основі цього автором підкреслена значущість дослідження взаємозвязку між обмеженнями в управлінській діяльності та психологічними характеристиками керівників.

Зазначені теоретико-методологічні підходи знайшли реалізацію в емпіричній частині дослідження.

У другому розділі "Дослідження психологічних характеристик особистості, які сприяють успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров'я" представлено методичний інструментарій, результати і висновки емпіричного дослідження.

Дослідження проводилося у 4 етапи. На І етапі за даними експертних оцінок вивчалися вимоги, які ставить управлінська діяльність до психологічних характеристик керівників. На ІІ етапі здійснювався добір психодіагностичного інструментарію (з урахуванням вимог посади до психологічних властивостей і професійно важливих якостей керівників, які найбільш часто зустрічаються в емпіричних переліках), психологічне тестування і визначення кількісних та якісних характеристик керівників різних рівнів управління. На IІІ етапі вивчалися кореляційні звязки між обмеженнями в управлінській діяльності керівників закладів охорони здоровя та їх психологічними характеристиками, а також визначалася валідність методик, що використовувалися. На ІV етапі за допомогою факторного аналізу визначалися психологічні фактори, які сприяли успішності управлінської діяльності керівників.

В роботі було застосовано комплекс сучасних методів дослідження: експертних оцінок, психодіагностичний, статистичний. Психодіагностичний метод включав застосування наступних методик: диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) - для вивчення схильності до професії типу "людина-людина"; методика Айзенка - для вивчення екстраверсії та нейротизму; методика Шмішека (Леонгарда) - для вивчення особистісних акцентуацій; КОС-1 - для вивчення комунікативних і організаторських здатностей; методика Фідлера - для дослідження ділової і особистісної самооцінки та стилю управління; методика Т.Лірі - для вивчення домінування-підлеглості, дружелюбності-агресивності; орієнтаційна анкета - для вивчення домінуючої орієнтації; короткий орієнтовний тест - для визначення рівня загального інтелектуального розвитку; методика "Інтелектуальна лабільність" - для вивчення “біологічного інтелекту”; методика М.Вудкока і Д.Френсіса "Аналіз обмежень" - для дослідження психологічних обмежень керівників.

Інформаційна база дослідження була сформована на основі експертних оцінок психологічних аспектів управлінської діяльності (26 експертів - керівників різних посадових рівнів) і результатів психологічного тестування керівників закладів охорони здоров’я Дніпропетровської, Одеської, Херсонської областей, загальною чисельністю 599 осіб.

Психологічний аналіз управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я, проведений за допомогою експертних оцінок на 1 етапі дослідження, показав, що у медичній галузі управлінська діяльність висуває достатньо високі вимоги до комунікативної, інтелектуальної та емоційно-вольової сфер психічної діяльності керівників, причому ступінь цих вимог різний на різних рівнях управління. Так, у головних лікарів високого рівня навантаження зазнають комунікативна (m=1,670,05) та інтелектуальна (1,630,042) сфери; у заступників головних лікарів - середній ступінь навантаження припадає на інтелектуальну (1,580,055) та емоційно-вольову (1,570,078) сфери, в той час як у завідувачів відділень найбільш напружені емоційно-вольова та інтелектуальна сфери психічної діяльності (відповідно 1,770,041 і 1,630,071). (Оцінка здійснювалась за 2 - бальною шкалою методики О.Ліпмана).

На 2-у етапі дослідження виявлено такий загальний психологічний портрет керівників закладів охорони здоровя:

1. З загального числа керівників, що прийняли участь у дослідженні, 76% схильні до професій типу "людина-людина".

2. Для більшості з них характерні особистісні акцентуації за такими типами: а) емотивний (середній ступінь вираженості акцентуації в дослідженій сукупності =15,8; питома вага акцентуйованих особистостей 72,8%); б) наполегливий (=15,1; 70,5% відповідно); в) гіпертимічний (=15,2; 66% відповідно). Кожний другий керівник відрізняється педантичним (51%) і циклотимічним (52,3%) типами особистісних акцентуацій.

3. Високий і середній рівні інтелектуальної лабільності характерні для 81,6% керівників; для 79% - високий і середній рівень розвитку інтелекту.

4. У 51,3% керівників визначена домінуюча спрямованість на вирішення особистих (персональних) проблем, в той час як орієнтація на справу домінує лише у 37,2% керівників, орієнтація на людей у 12,6%, орієнтація на ділову субординацію у 4,2% .

5. Провідними проблемами, що обмежують управлінські можливості керівників, є: розмиті особистісні цінності - у 36%, недостатність творчого підходу у рішенні управлінських завдань - у 36%, призупинений саморозвиток - у 38,7% .

6. Встановлено, що психологічні обмеження керівників обумовлені особистісними властивостями керівників, про що свідчить наявність вірогідних кореляційних звязків (p<0,05) між цими характеристиками (рис.).

Вірогідність одержаних результатів підтверджується доведеною у даному дослідженні валідністю методик, інформація про цінність яких раніше була відсутня. Встановлена валідність: методики М.Вудкока і Д.Френсіса "Аналіз обмежень"; методики вивчення особистісних акцентуацій Шмішека; методики "Інтелектуальна лабільність" для діагностики “біологічного інтелекту”; методики КОС-1 для діагностики комунікативних та організаторських здібностей керівників; методики Т.Лірі для вивчення інтегративних характеристик: домінування-підлеглості і дружелюбності-агресивності.

Результати, отримані на ІІ етапі дослідження, свідчать, що для значного числа керівників закладів охорони здоров'я мають психологічні проблеми, що можуть негативно впливати на успішність їх управлінської діяльності.

У проведеному дослідженні за допомогою психодіагностичного методу були також визначені психологічні портрети керівників різних рівнів управління закладами охорони здоровя: головних лікарів (І рівень управління), заступників головних лікарів (ІІ рівень управління) та завідувачів відділень (ІІІ рівень управління).

Так, головні лікарі - у більшості активні й комунікабельні особистості, які мають достатньо розвинуті організаторські здібності (у 74,2% опитаних зареєстровані середні і високі показники комунікабельності, в тому числі у 43,2% - високий ступінь їх розвитку; у 87,1% - середні і високі показники організаторських здібностей, в тому числі 53,2% мають високий і дуже високий ступінь їх розвитку). Також встановлено, що на І рівні управління (головні лікарі) концентруються особи з вираженою екстраверсією (33,4%) і схильністю до гіпертимічного типу особистісної акцентуації (76,7%). Характерною особливістю головних лікарів є вміння приймати рішення і брати на себе відповідальність за їх виконання, орієнтуючись при цьому на демократичний стиль управління (84,2% головних лікарів притаманний інтернальний локус контролю; 79,6% мають адекватну ділову самооцінку і сформовані навички вирішення проблем; 83,3% розуміють мотивацію підлеглих і особливості управлінської праці; 75,9% у ділових стосунках використовують демократичні методи управління). Незважаючи на високі посадові вимоги до інтелектуальних здібностей перших керівників, значна частина головних лікарів має середній (71,1% обстежених) і низький (19,7%) рівень інтелектуального розвитку при середньому і низькому показниках інтелектуальної лабільності (у 65,8% осіб, що приймали участь у дослідженні), що є одним з факторів, який перешкоджає їх особистісному росту. Призупинений саморозвиток і недостатність творчого підходу у рішенні управлінських задач виявлені у 32,5% головних лікарів, що поряд з розмитими особистісними цінностями (у 48,1%) і домінуючою спрямованістю на вирішення особистих проблем (у 52,5% перших керівників медичних закладів) призводить до недостатньої ефективності керівництва.

Заступники головних лікарів характеризуються високим та середнім рівнем інтелектуального розвитку (88,6%), а також значною питомою вагою осіб з домінуючою орієнтацією на справу (43,8%). Особливості управлінської діяльності цих керівників, обумовлені відсутністю безпосередньо підлеглого колективу, сприяють розповсюдженню такого обмеження, як невміння обєднувати колектив (у 31,5% заступників головних лікарів), а нереалізованість управлінського потенціалу призводить до розвитку екстернального локусу контролю (у 20,8% керівників цього управлінського рівня, що у 4 рази перевищує кількість екстерналів на І рівні управління) і низької ділової самооцінки (у 14,1%, що у 1,5 рази перевищує аналогічний показник у головних лікарів). Серед заступників головних лікарів зустрічається найбільша кількість керівників, у яких домінує орієнтація на посадову субординацію (7,3%, що у 1,9 рази частіше, ніж у головних лікарів і у 3 рази більше в порівнянні із завідувачами відділень). Особливості і протиріччя управлінської діяльності заступників головних лікарів створюють сприятливе середовище для формування такого обмеження як призупинений саморозвиток (42,7%) і відповідної поведінки, яка характеризується недостатньою динамічністю і схильністю до уникнення ризику, що серйозно перешкоджає подальшій управлінській карєрі керівників другого рівня і підтверджується на практиці рідким їх призначенням на посади перших керівників.

Діяльність завідувачів відділень, яка повязана з виконанням ними як лікарських, так і управлінських обовязків, призводить до перенапруження емоційно-вольової сфери і сприяє збільшенню серед цієї категорії керівників числа акцентуйованих особистостей за тривожним (37,2%), циклотимічним (56,9%) і екзальтованим (46%) типами, чисельність яких перевищує відповідний рівень на інших рівнях управління і в контрольній групі. Крім того 60,8% завідувачів відділень акцентуйовані за педантичним типом. Незважаючи на те, що 79,0% опитаних відрізняється високим та середнім інтелектом, високим та середнім рівнями комунікативних (57,9%) і організаторських (70,2%) здібностей, нестача управлінської підготовки призводить до зростання обмежень, повязаних з невмінням використовувати і впроваджувати нові ідеї (42,1%), брати на себе за них відповідальність (36,8%). Скоріше всього, це знижує ефективність управління у нових умовах і збільшує кількість керівників з низькою діловою самооцінкою (21,3%).

Результати проведеного дослідження показали, що психологічні характеристики керівників відбивають як вимоги посади до професійно важливих властивостей керівників, так й особистісні проблеми керівників, які обумовлені неадекватністю деяких психологічних характеристик управлінським повноваженням. На цій основі формуються два види професійних особистісних змін: 1) які сприяють виконанню виробничих функцій; 2) які перешкоджають успішному здійсненню професійної діяльності.

Перший вид змін підтверджується широкою розповсюдженістю серед керівників медичних закладів гіпертимічного і демонстративного типів особистісних акцентуацій, які сприяють ефективному виконанню управлінських функцій.

Другий вид змін знаходить вияв у властивостях, які сформувалися через невідповідність деяких психологічних характеристик керівників вимогам посади або їхнє невміння адаптуватися до ситуації. Прикладом тому є циклотимічний тип особистісної акцентуації, який виявлено у кожного другого керівника (більше 50%), та збудливий тип, зареєстрований у 42,5% головних лікарів. До цього виду належить також екстернальний локус контролю, який властивий 20,8% заступників головних лікарів.

Відсутність психологічного добору управлінського персоналу, а також спеціальної психологічної підготовки керівників у більшості випадків блокує розвиток особистісного потенціалу керівників.

На ІІІ етапі встановлено, що психологічні обмеження керівників зумовлені їх особистісними властивостями, про що свідчить наявність вірогідних кореляційних звязків між цими характеристиками (див. рис.). Це говорить про доцільність психологічного добору керівників закладів охорони здоров'я, з урахуванням виявлених психологічних характеристик керівників.

На ІY етапі виявлені особистісні характеристики керівників були піддані факторному аналізу (табл.). У результаті цього аналізу були визначені 5 факторів (загальна дисперсія 77,8%), які є передумовами успішності управлінської діяльності в медичній галузі.

Таблиця

Психологічні характеристики, що зумовлюють успішність управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я

(за результатами факторного аналізу)

№ п/п |

Фактори | Кіль-кість ознак | % в загальній дисперсії |

Найбільш значущі ознаки | Факторні наванта-ження

1 | Управлінська майстерність | 12 | 22,4% | - Розуміння особливостей управлінської роботи

- Вміння швидко та ефективно вирішувати проблеми

- Вміння навчати підлеглих

- Здатність керувати і формувати колектив |

0,66

0,60

0,60

0,58

2 | Лідерство | 11 | 18,3% | - Комунікативні здібності

- Гіпертимічний тип особистісної акцентуації

- Екстраверсія

- Організаторські здібності

- Домінування | 0,65

0,62

0,61

0,56

0,47

3 | Інтелект | 6 | 15,8% | - Рівень загального розвитку

- Інтелектуальна лабільність

- Визначені особистісні цінності | 0,47

0,38

0,15

4 | Орієнтація на

виробничий успіх | 10 | 11,4% | - Орієнтація на справу

- Наполегливий тип особистісної акцентуації

- Ділова самооцінка | 0,37

0,29

0,26

5 | Настанова на соціальне схвалення | 15 | 9,9% | - Емотивний тип особистісної акцентуації

- Тривожний тип особистісної акцентуації

- Дружелюбність

- Спрямованість на контакт |

0,48

0,47

0,32

0,29

На основі отриманих результатів зроблено висновки про те, що успішність управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я в більшості випадків визначається трьома глобальними складовими:

–

- системою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів, де основна увага повинна приділятися розвитку значущих управлінських вмінь і навичок керівників (вмінню вирішувати проблеми, формувати колектив, навчати і передавати управлінський досвід та ін.);

–

Результати проведеного дослідження покладені в основу програми підготовки менеджерів охорони здоровя, а також рекомендацій, які спрямовані на розв'язування соціально-психологічних проблем управлінського персоналу в охороні здоровя.

ВИСНОВКИ

1. Визначення психологічних характеристик керівників закладів охорони здоров’я різних рівнів управління, які впливають на успішність їх професійної діяльності, - одна із пріоритетних проблем ефективного управління галуззю. В Україні в жодній сфері господарювання подібні дослідження не проводилися, в світової практиці є поодинокі дослідження. Встановлено, що в період реформування системи охорони здоровя вивчення індивідуально-психологічних особливостей керівників і визначення психологічного портрету керівників різних посадових рівнів стає перспективним напрямком для удосконалення системи добору, підготовки і перепідготовки управлінського персоналу, оптимізації трудової діяльності керівників і підвищення ефективності роботи медичних закладів.

2. Основним методичним прийомом для визначення найбільш значущих психологічних характеристик керівників стало зіставлення вимог управлінської діяльності до психологічних якостей керівників різних посадових рівнів з оцінками особистісних властивостей керівників, одержаними за допомогою психодіагностичного методу.

3. Виділено основні психологічні фактори, які сприяють успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я: "управлінська майстерність", "лідерство", "інтелект", "орієнтація на виробничий успіх", "настанова на соціальне схвалення". Встановлено психологічні особливості управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я: головних лікарів, заступників головних лікарів, завідувачів відділень. Визначено, що для підвищення управлінської діяльності керівників необхідно сполучення психологічного добору керівників, формування і розвиток професійно важливих якостей керівників в період їх підготовки і перепідготовки та створення соціальних умов, які стимулюють ділову орієнтацію управлінського персоналу.

4. Визначено сфери психічної діяльності керівників закладів охорони здоров’я, які перебувають під найбільшим навантаженням управлінської діяльності. Встановлено, що у головних лікарів управлінська діяльність висуває високі вимоги до комунікативної та інтелектуальної сфер; у завідувачів відділень - до емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. У заступників головних лікарів установлена помірна інтенсивність навантаження на всі сфери психічної діяльності при виконанні управлінських функцій.

5. Показано, що переважна більшість керівників закладів охорони здоров’я проявляє схильність до професій типа "людина - людина" (76%), має хороший рівень розвитку інтелекту (83,5%), високі і середні організаторські й комунікативні здібності (80,4% і 66,5%), частота прояву останніх суттєво зростає із рівнем посади (p<0,001). Більша частина керівників усіх рівнів управління емоційно врівноважена (79,8%), відчуває себе активними субєктами діяльності: у 76,1% переважає інтернальний локус контролю, адекватна або дещо перебільшена самооцінка ділових і особистісних якостей (відповідно 85,5% і 93,6%). Тип міжособистісних відносин керівників закладів охорони здоров’я характеризується поєднанням дружелюбності (73,9%) і домінування (81,1%) з тенденцією останньої характеристики до зростання на першому і другому рівнях управління. Переважним стилем управління є демократичний (71,5%). Домінуючою для керівників медичних закладів є спрямованість на задоволення особистих потреб (51,3%).

6. Виявлено, що під впливом професійних і посадових вимог у керівників закладів охорони здоров’я формуються професійні особистісні зміни двох видів. Перший - "загострення" особистісних якостей, які сприяють ефективному виконанню управлінської та професійної діяльності: акцентуації за емотивним (у 72,8%), гіпертимічним (у 66,7%) і наполегливим (у 70,5%) типами. Другий вид змін - розвиток внаслідок недосконалого добору і підготовки керівників тих якостей, які перешкоджають успішності управління (акцентуації за збудливим типом у 42% головних лікарів, за тривожним типом у 37,2% завідувачів відділень, екстернальний локус контролю у 20,8% заступників головних лікарів).

7. Визначено основні обмеження успішності управлінської діяльності у керівників закладів охорони здоров’я, які обумовлені несформованістю важливих психологічних здатностей: призупинений саморозвиток (у 38,7%), розмиті особистісні цінності (у 36%), недостатність творчого підходу (у 36%), невміння навчати підлеглих (у 32%). Установлено, що формування більшості управлінських обмежень повязано з недостатністю навичок розвязувати проблеми (коефіцієнт кореляції із загальною кількістю обмежень r=0,63, p<0,001).

8. На підставі оцінки концептуально-критеріальної та конструктної валідностї доведено діагностичну цінність тестів, які використовувалися у дослідженні: методики М.Вудкока і Д.Френсіса "Аналіз обмежень" для вивчення несформованих психологічних вмінь і навичок керівників; методики Шмішека - для вивчення особистісних акцентуацій; методики "Інтелектуальна лабільність" - для вивчення інтелектуальних особливостей особистості; методики КОС - для вивчення комунікативних і організаторських здібностей керівників; методики Т.Лірі - для вивчення типу міжособистісних відносин, що дає підставу для застосування цих тестів для розв’язування соціально-психологічних завдань, повязаних з добором і навчанням управлінського персоналу.

9. Результати дослідження дозволили визначити основні шляхи удосконалення роботи кадрових служб галузі з керівниками різних посадових рівнів: впровадження системи науково обгрунтованого добору керівників з урахуванням вимог управлінської діяльності; формування професійно важливих якостей керівників в період їх підготовки і перепідготовки; створення умов для корекції та профілактики особистісних змін, які перешкоджають ефективності управлінської діяльності керівників на різних рівнях управління.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Канюка Г.С. Роль психодиагностичного метода в подборе руководящих кадров в здравоохранении //Персонал. - 1998. - №2. - С.76-78.

2. Канюка Г.С. Особенности личностных акцентуаций у руководителей здравоохранения //Вісник Харківського державного університету.-Харків, 1999. - №439. - С.42-45.

3. Канюка Г.С. Соціально-психологічні особливості керівників закладів охорони здоров'я різних посадових рівнів //Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.- К., 2001. - Вип.1, т.1.- С.141-146.

4. Лехан В.Н., Канюка Г.С., Агафонов В.М. Сравнительная характеристика психофизиологических требований к управленческой деятельности в здравоохранении и банковском бизнесе //Персонал.- 1998. -№3. - С.63-66.

5. Лехан В.М., Канюка Г.С. Управлінські здатності та обмеження у керівників закладів охорони здоров’я / Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.- К., 2001. - Вип.2, т.1.- С.205-212.

6. Лехан В.М., Канюка Г.С. Соціально-психологічний портрет керівника медичного закладу //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоровя України. - 2000. - №1. - С.77-80.

7. Лехан В.Н., Канюка Г.С., Губарь И.А. Методические аспекты психологического обучения руководителей здравоохранения //Актуальні аспекти і тенденциї розвитку соціально-медичної освіти в Україні: Зб.статей /Під ред. О.П.Татаровського, Т.О.Бажан. - Дніпропетровськ, 1997. - С.125-128.

8. Лехан В.М., Канюка Г.С., Губар І.О. Ділове спілкування у післядипломній підготовці керівників охорони здоровя //Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України: Тез. доп. Укр. наук.-методичної конф. - Одеса, 1997. - С.330-331.

9. Лехан В.М., Борвінко Е.В., Максименко О.П., Канюка Г.С., Губар І.О. Учбові технології активізації пізнавальної діяльності слухачів післядипломної підготовки //Актуальні проблеми післядипломної освіти: Зб.робіт наук. конф., присвяченої 25-річчю факультету удосконалення лікарів.-Кривий Ріг, 1998. - С.9.

10. Лехан В.М., Борвінко Е.В., Канюка Г.С. Здобуття навичок ділового спілкування у післядипломної підготовці організаторів охорони здоровя //Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України: Тез. доп. наук.-методичної конф. - Полтава, 1998. - С.323-324.

11. Лехан В.М., Канюка Г.С., Губар І.О. Соціально-психологічний портрет керівників закладів охорони здоровя //Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних закладах України: Тез. доп. Наук.-методичної конф. - Луганськ, 2000.- С.215-216.

12. Лехан В.М., Борвінко Е.В., Губар І.О., Канюка Г.С. Підготовка менеджерів охорони здоровя - вимоги сучасного часу //Наука і освіта: Матер. 4 міжнар. конф.- Дніпропетровськ, 2001.- Т.6: Медицина. - С.30-31.

Анотація

Канюка Г.С. Психологічні основи успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоровя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія. - Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. - Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню психологічних характеристик керівників закладів охорони здоровя різних посадових рангів і визначенню психологічних факторів, що забезпечують успішність управлінської діяльності. Встановлено, що управлінська діяльність на різних посадових рівнях предявляє певні вимоги до психологічних якостей керівників, завдяки чому психологічні портрети головних лікарів, їх заступників і завідувачів відділень мають відмітні особливості. Під впливом вимог управлінської і професійної (лікарської) діяльності у керівників галузі формуються особистісні зміни двох типів: які сприяють успішності управління, якщо психологічні якості керівників відповідають необхідним вимогам; або перешкоджають їй, якщо особистісні характеристики керівників не відповідають вимогам управлінської діяльності.

Виявлені 5 факторів, що забезпечують успішність управління, і визначені напрямки удосконалення добору і підготовки управлінського персоналу в галузі. Доведена валідність використаних у дослідженні методик і можливість їх використання у доборі керівників медичних закладів різних управлінських рівнів.

Запропоновано ряд заходів щодо удосконалення системи добору і підготовки управлінських кадрів на різних рівнях системи охорони здоровя.

Ключові слова: управлінська діяльність, психологічні характеристики, заклади охорони здоровя, керівники, рівні управління, кадровий менеджмент.

Аннотация

Канюка Г.С. Психологические основы успешности управленческой деятельности руководителей учреждений здравоохранения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология. – Институт психологии им.Г.С.Костюка АПН Украины. -Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению психологических характеристик руководителей учреждений здравоохранения разных должностных рангов и определению психологических факторов, способствующих успешности управленческой деятельности.

Основным методическим приемом для определения наиболее значимых психологических характеристик руководителей стало сопоставление требований управленческой деятельности к психологическим качествам руководителей разных должностных уровней с оценками личностных свойств управленцев, полученных с помощью психодиагностического метода.

Выделены основные психологические факторы, способствующие успешности управленческой деятельности руководителей учреждений здравоохранения: "управленческое мастерство", "лидерство", "интеллект", "ориентация на производственный успех", "установка на социальное одобрение". Установлены психологические особенности управленческой деятельности руководителей учреждений здравоохранения: главных врачей, заместителей главных врачей, заведующих отделениями. Определено, что для повышения управленческой деятельности руководителей необходимо сочетание психологического отбора управленцев, формирование и развитие профессионально важных качеств руководителей в период их подготовки и переподготовки и создание социальных условий, стимулирующих делоориентацию управленческого персонала.

Выявлены сферы психической деятельности руководителей учреждений здравоохранения, находящиеся под наибольшей нагрузкой должностных требований. Установлено, что у главных врачей управленческая деятельность предъявляет высокие требования к коммуникативной, интеллектуальной и эмоционально-волевой сферам; у заведующих отделениями - к эмоционально-волевой и интеллектуальной сферам; у заместителей главных врачей установлена умеренная интенсивность нагрузок на все сферы психической деятельности при выполнении управленческих функций.

Установлено, что под влиянием требований управленческой и профессиональной (врачебной) деятельности у руководителей учреждений отрасли формируются личностные изменения двух типов: способствующие успешности управления, если психологические качества руководителей соответствуют необходимым требованиям; или препятствующие ей, если личностные характеристики руководителей не соответствуют требованиям управленческой деятельности.

На основании концептуально-критериальной и конструктной валидности доказана диагностическая ценность используемых в исследовании тестов и возможность их применения для решения социально-психологических задач, связанных с подбором, расстановкой и обучением управленческого персонала.

Разработаны рекомендации по совершенствованию системы отбора и подготовки управленческих кадров на разных уровнях системы здравоохранения: внедрение системы научно обоснованного отбора руководителей с учетом требований управленческой деятельности; формирование профессионально важных качеств руководителей в период их подготовки и переподготовки; создание условий для коррекции и профилактики личностных деформаций, препятствующих эффективности управленческой деятельности руководителей на разных должностных уровнях.

Ключевые слова: управленческая деятельность, психологические характеристики, учреждения здравоохранения, руководители, уровни управления, кадровый менеджмент.

Summary

Kanyuka G.S. Psychological bases of the success of the manager administrational activity of Public Health institutions.- Manuscript.

Dissertation for Candidate’s degree in psychological sciences, speciality 19.00.05 – Social Psychology.- G.S.Kostiuk Institute of Psychology.- Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to the study of psychological characteristics of the managers of Public Health institutions of different duties and determining of psychological factors which supply the success of administrational activity. It was fixed that administrational activity at different levels make big demands on psychological qualities of the manager and due to this fact psychological portraits of the chief doctors, their substitutes and heads of the departments have specific peculiarities. Personal deformations of 2 types are formed under the influence of the demands of administrational and professional (medical) activity: those which are conductive to the success of administration if meet necessary requirements; or stand in the way of it if personal characteristics of the manager are not conductive to the demands of administrational activity.

Revealed 5 factors supply the success of administration, besides the directions of the selective improvements and training of administrative staff in the branch were also determined. Expediency of used methods were demonstrated in the research as well as possibility of their use in selecting of medical institution managers of different administrative levels.

A number of measures was proposed for improving the system of selection and training of administrative staff at different levels of Public Health system.

Key words: administrative activity, psychological characteristics, medical institutions, managers, levels of administration, staff management.