ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Бурлай Тетяна Вікторівна

УДК 330.115

КОРОТКОТЕРМІНОВІ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ

МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ІНДИКАТОРІВ

08.03.02 – економіко-математичне моделювання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економічного прогнозування НАН України.

Науковий керівник: | академік НАН України, доктор економічних наук, професор ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович,

Інститут економічного прогнозування НАН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор КОСТІНА Ніна Іванівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, професор ГРИЦЕНКО Олена Георгіївна,

Київський торгово-економічний університет, професор кафедри економічної теорії.

Провідна установа: Національний інститут стратегічних досліджень Ради національної безпеки і оборони України, відділ системного моделювання та оцінки стану національної безпеки, відділ соціально-економічної стратегії та економічної безпеки (м. Київ).

Захист відбудеться “29” лютого 2000 р. о 14 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “27” січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ось вже кілька років завданням надзвичайної важливості є подолання кризи вітчизняної економічної системи та спрямування її розвитку конструктивним шляхом з метою досягнення економічного росту, передбачення якого є однією з важливих складових макроекономічного регулювання. Це завдання є підгрунтям для проведення наукових досліджень в галузі економічного кон`юнктуроведення, моделювання макроекономічних взаємозв`язків та короткотермінового прогнозування.

Актуальність теми. Для передбачення як позитивних, так і негативних зломів економічної кон`юнктури західними фахівцями традиційно (з 50-х років) застосовується модельно-методичний підхід, який реалізується за допомогою системи сигнальних індикаторів або її модифікацій. Концепція дії вказаної системи грунтується на властивості деяких статистичних індикаторів (що є первинними або похідними за своєю природою) віддзеркалювати з певною хронологічною точністю тенденцію руху контрольного макроагрегату, який характеризує рівень ділової активності в країні. На терені вітчизняної науки цей підхід досі не мав застосування, оскільки централізована економіка планового характеру за своєю змістовною специфікою не могла бути об`єктом його прикладення. Невизначеність розвитку економічної системи в умовах трансформації суспільних інститутів, яка є притаманною рисою вітчизняної економічної динаміки, зумовила потребу в розробці якісно нового ефективного аналітично-прогнозного інструменту моніторингу змін економічної кон`юнктури. З урахуванням сучасних вимог до рівня економіко-математичних досліджень та зазначеної мети такий інструментарій повинен грунтуватися на економетричних підходах і бути придатним для аналітично-прогностичних оцінок коливань економічної активності. Саме проблемі розробки та адекватного застосування зазначеного прогнозного інструменту і присвячена дана дисертаційна робота.

Зв`язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов`язана з виконанням тематичної науково-дослідної роботи в Інституті економічного прогнозування НАН України – 3174 “Розробка комплексу моделей та методики короткострокового прогнозування основних макроекономічних показників” (1998-2000 рр.), № держреєстрації 0198И000252.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка економіко-математичного інструментарію для оцінки стану економічної кон`юнктури в Україні та побудова короткотермінової моделі прогнозування обсягу реального ВВП.

Для практичного вирішення поставленої мети були реалізовані завдання такого змісту:

·

Перша – конструювання системи статистичних прогнозних індикаторів (ССПІ) на основі показників функціонування української економіки. Задля вирішення цієї частини завдання було розроблено загальну методичну схему композиції структурних компонент системи прогнозування, а також за допомогою відповідних математично-статистичних критеріїв перевірено теоретичні модельні припущення щодо потенційного характеру динаміки індикаторів ССПІ.

Друга частина присвячена аналізу динаміки ВВП України в загальному контексті теорії економічної кон`юнктури. Це проміжне завдання виконано шляхом визначення фаз економічного циклу України за період 1993-1998 рр.

Третя частина – композиція індексів системи прогнозних індикаторів, – є підсумковою;

·

· проаналізовано динаміку обсягу реального ВВП України за період 1993-1998 рр. в контексті пофазової циклічності, подано характеристику стану вітчизняної економічної кон`юнктури і прогноз зміни рівня ділової активності.

Наукова новизна одержаних результатів. Новизна одержаних наукових результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:

·

· сконструйовано систему статистичних прогнозних індикаторів як інструмент короткострокового моделювання з аналітично-прогностичними властивостями;

·

· розроблено дві економетричні моделі з лаговою структурою для короткострокового прогнозування темпів росту реального ВВП України. За допомогою однієї моделі цей показник визначається на підставі значень “коротких” композиційних індикаторів; інша модель утримує в якості екзогенних змінних макроекономічні показники, які складають основу композитів випереджаючого та збіжного характеру;

· за допомогою економетричних моделей зроблено щомісячні прогнозні розрахунки темпів росту реального обсягу ВВП на період до грудня 1999 р. включно;

· розроблено концепцію створення комп’ютерної системи аналізу та прогнозу динаміки економічної кон’юнктури.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що ССПІ і розроблені економетричні моделі можуть використовуватися для поглибленого дослідження коливань економічної кон`юнктури в Україні, макроекономічного прогнозування та вироблення управлінських рішень, які спонукають до подолання депресивного етапу функціонування вітчизняної економіки.

Зокрема, здобувачем виконано практичні розрахунки обсягів реального ВВП на 1999 р. та І квартал 2000 р. (помісячно) з використанням модельного апарату випереджаючих індикаторів, що стали складовою частиною наукової доповіді Інституту економічного прогнозування НАН України “Економіка України в 2000 році (перспективи розвитку та питання поточної економічної політики)”. Вказана доповідь направлена в Адміністрацію Президента, Кабінет Міністрів України, Мінекономіки України, провідні економічні науково-дослідні інститути.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Особистим внеском автора є розробка методики побудови та конструювання системи статистичних прогнозних індикаторів; побудова економетричних моделей, розроблених на підставі відповідних індексів-композитів для прогнозування щомісячних темпів росту реального ВВП, та прогнозні розрахунки значень вказаного показника на період до грудня 1999 р. включно.

У спільній публікації автору належить розробка та опис прогнозної моделі бюджетного дефіциту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були викладені у доповіді на науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 98”, що відбулась у Львові (Шкло) в жовтні 1998 р.

Публікації. Основні результати проведеної дисертаційної роботи викладені в 6 публікаціях загальним обсягом 2,4 др. арк., з яких 5 публікацій обсягом 2,0 др. арк. є виключно авторськими.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 225 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, містить 9 рисунків і 13 таблиць на 22 сторінках. Список використаних літературних джерел включає 121 найменування і наведений на 7 сторінках. Робота має 52 додатки на 59 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

На сьогодні завданням надзвичайної ваги є подолання кризи вітчизняної економічної системи та спрямування її розвитку конструктивним шляхом з метою досягнення економічного росту. Передбачення майбутніх перспектив зміни реального обсягу ВВП є однією з важливих складових макроекономічного регулювання. Короткотермінове макроекономічне прогнозування є підгрунтям для поточного формування управлінських рішень, а відтак – невід’ємним аспектом ефективного економічного управління на всіх сходинках ієрархії менеджменту.

Значний інтерес для вивчення проблем перехідної економіки становлять дослідження динаміки вітчизняної економічної кон’юнктури. Зарубіжні системи випереджаючих, збіжних та лагових індикаторів є ефективним інструментом дослідження змін економічної кон’юнктури, окреслення тенденції руху основних макроекономічних показників та побудови їх прогнозних моделей. Завдання створення модифікованого аналогу такої системи за статистичними даними України зумовлене необхідністю розширення переліку аналітичних і прогностичних інструментів моніторингу вітчизняного економічного середовища зокрема та особливостей функціонування перехідних економік загалом.

У першому розділі “Специфіка підходів короткострокового прогнозування макроекономічних величин: методи та моделі” викладено зміст, проблеми і призначення короткотермінового макроекономічного прогнозування в умовах трансформації вітчизняного економічного середовища. Подано змістовний аналітичний огляд економіко-математичних модельних підходів прогнозування на короткострокову перспективу. Обгрунтовано необхідність створення системи економічних прогнозних індикаторів як інструменту моніторингу і короткотермінового передбачення тенденцій розвитку української економіки.

Серед переваг використання системи композиційних прогнозних індикаторів як прогнозно-аналітичного інструменту найважливішими є:

·

· отримання характеристик часового зсуву динаміки показників;

· формування єдиного узагальненого показника з визначеною величиною лагу чи передбачення, який репрезентує ефект комплексного впливу певних економічних параметрів на динаміку обсягу національного виробництва;

· застосування випереджаючих індикаторів (або єдиного індексу-композиту) системи як екзогенних чинників прогнозних економетричних моделей.

Зазначена прогнозна системи відповідає вимогам щодо змісту та можливостей сучасних методів макроекономічного моделювання:

*

* конструюється з використанням широкого спектру методів статистично-математичного аналізу та моделювання;

* дає можливість для адекватного відтворення динаміки економічної кон`юнктури у макророзрізі (через проекцію економічних агрегатів національного виробництва).

У другому розділі “Методологія прогнозування змін обсягу ВВП на підставі використання системи статистичних прогнозних індикаторів (ССПІ)” подано загальну методичну схему композиції структурних компонент системи прогнозування. Ця методика дозволяє побудувати композиційні індикатори випереджаючого, збіжного та лагового характеру, які з відповідним часовим зсувом відтворюють динаміку реального обсягу ВВП. Зазначено, що локальні складові групових індексів-композитів мають пройти відповідну математично-статистичну обробку: приведення до стаціонарного виду, сезонне згладжування динамічних послідовностей, побудова різницевих рядів першого порядку тощо. Процедура композиції випереджаючого, збіжного та лагового індикаторів передбачає розрахунок абсолютних та відносних приростів значень локальних компонент, їх зважування, приведення до індексної форми та остаточну формалізацію з урахуванням ступеня кореляції з показником реального ВВП.

На підставі класичних макроекономічних моделей та залежностей з урахуванням специфіки української економіки обгрунтовано потенційний характер динаміки вихідних індикаторів ССПІ стосовно тенденції руху макроагрегату ВВП.

Обгрунтування потенційного характеру динаміки локальних компонент ССПІ здійснюється на підставі класичних макроекономічних моделей та залежностей з урахуванням реальної дії української економіки на трансформаційному етапі її розвитку. За результатами дослідження визначено наступний перелік сфер, характеристики яких є локальними складовими ССПІ: промислове виробництво, зайнятість, грошові доходи та витрати населення, ціноутворення, бюджет, зовнішня торгівля, грошово-кредитний обіг.

Здійснено дискретний розгляд динаміки вітчизняного ВВП в контексті теорії економічної кон’юнктури – визначено фази економічного циклу для економіки України за період 1993-98 рр. та проведено аналіз придатності шпильових точок кривої ВВП як критично-еталонних дат. Представлено результати конструювання групових індексів-композитів ССПІ та їх відповідна математично-статистична оцінка.

Побудова збіжного композиційного індикатора ССПІ відбувається шляхом поетапної реалізації наступних операцій:

1) для вихідних неіндексних величин розраховується нормований показник j-го виду Yjt як відношення t-го значення динамічного ряду до середнього значення по ряду;

j = 1,..., J; t = 1,...,T,

2) обчислюється щомісячна зміна показників Sjt:

Sjt = Yjt – Yjt-1, j = 1,..., J; t = 1,...,T,

де Sjt – t-й елемент різницевого ряду j-го показника;

Yjt – значення вихідного ряду в момент t;

3) до отриманих значень кожного ряду застосовується процедура зважування:

ISjt = (wj/wj)Sjt,

де ISjt – зважені значення показника j-го виду в момент часу t;

wj – ваги для значень j-го ряду.

В якості вагових коефіцієнтів для компонент j-го ряду обрано значення коефіцієнтів кореляційної залежності між даним та контрольним рядом (показником зміни реального обсягу ВВП).

4) розраховуються елементи ряду сумарних зважених змін показників SIt:

SIt = ISjt ,

при чому виконується умова: = 1,

5) для отримання додатних значень індексу композиції до елементів ряду SIt застосовується процедура нормування репрезентації:

ICt = 250 – SIt,

де ICt – репрезентативно нормовані значення елементів ряду SIt;

6) розраховується ряд значень ICIt для оцінки відносної прирістної зміни елементів ICt:

ICIt = ,

7) розраховуються елементи “попереднього” композиційного збіжного індексу CIt :

CIt = CIt-1* ICIt,

C0 = 100,

де C0 – початкове значення “попереднього” збіжного індексу-композиту.

Це формула розрахунку так званого “індексу-“напівфабрикату”.

8) елементи остаточного композиційного співпадаючого індексу CINt розраховуються за формулою:

CINt = CIt + 0,5(IPPt + IPPt-1),

де IPPt та IPPt-1 – компоненти різницевого ряду 1-го порядку відповідно в період t та t-1 для показника сезонно-згладженого індексу реальної промислової продукції.

Аналогічна процедура розрахунку характерна для випереджаючого та лагового індикаторів. Винятком є сьомий етап композиції. Так, для розрахунку величини випереджаючого індексу-композиту (LINt) застосовується формула:

LINt = LCIt – 0,5(RGt + RGt-1),

де LCIt – значення випереджаючого “індексу-“напівфабрикату”;

RGt та RGt-1 – компоненти різницевого ряду 1-го порядку відповідно в період t та t-1 для показника сезонно-згладженого індексу обсягу реальної готівки.

Формула підрахунку лагового композиційного індикатора має вид:

LаgINt = LаgCIt + 0,5(RRt + RRt-1),

де LаgCIt – значення лагового “індексу-“напівфабрикату”;

RRt та RRt-1 – компоненти різницевого ряду 1-го порядку відповідно в період t та t-1 для показника сезонно-згладженого показника відсоткової ставки комерційних банків.

Інформація про склад та властивості локальних складових групових індексів ССПІ наведена в табл. 1, 2, 3.

Таблиця 1

Довідкові математично-статистичні характеристики компонент

випереджаючого композиційного індексу

Статистичний індикатор | Часовий зсув, місяців | Застосування процедури згладжування | ADF-тест | Тест за Гренджером | Коефіцієнт крос-кореляції

1. Обсяг реальної готівки | 1* | + ** | + | + | 0,6742

2. Реальна заробітна плата | 2 | + | + | + | 0,6431

3. Швидкість обігу М2 | 2 | + | + | + | 0,5943

4. Заощадження, % від загального грошового доходу |

2 |

+ |

+– |

0,4218

5. Купівля товарів та оплата послуг | 2 | + | +– | 0,3760

6. Баланс бюджету, % до ВВП |

1 |

+–– |

0,2986

* – тут і далі розрахунки автора;

** – тут і далі знак “+” засвідчує наявність певної властивості чи вимоги, вказаної у першому рядку таблиці, знак “–” – відповідно її відсутність.

Кожна з таблиць для випереджаючого, збіжного та лагового індикаторів містить відповідні характеристики: величини часового зсуву динаміки локального показника стосовно тенденції руху реального обсягу ВВП; наявність застосування процедури сезонного згладжування, властивостей стаціонарності, коінтегрованості; ступінь крос-кореляції з контрольним індикатором для кожної складової композиту.

Таблиця 2

Довідкові математично-статистичні характеристики компонент

збіжного композиційного індексу

Статистичний індикатор | Застосування процедури сезонного згладжування | ADF-тест | Тест за Гренджером | Значення крос-кореляційної функції

1. Індекс реального обсягу промислової продукції |

+ |

+ |

+ |

0,9158

2. Реальний готівковий обмінний курс |

+ |

+ |

+ |

0,9564

3. Обсяг реальних доходів населення |

+ |

+ |

+ |

0,8915

4. Обсяг реального споживання домогосподарств |

+ |

+ |

+ |

0,9050

Таблиця 3

Довідкові математично-статистичні характеристики компонент

лагового композиційного індексу

Статистичний індикатор | Часовий зсув, місяців | Застосування процедури згладжування | ADF-тест | Тест за Гренджером | Коефіцієнт крос-кореляції

1. Відсоткова ставка комерційних банків |

10 |

+ |

+ |

+ |

0,7900

2. Швидкість обігу готівки | 4 | + | + | + | 0,7916

3. Індекс споживчих цін | 1 | + | + | + | 0,6670

4. Рівень безробіття | 5 | + | +– | 0,4481

5. Частка заробітної плати в загальних доходах |

2 |

+–– |

0,4200

6. Доход бюджету | 15 | +–-– | 0,4500

7. Частка соціальних виплат в загальних доходах |

3 |

+–– |

0,4155

До остаточного складу групових композиційних індикаторів увійшли лише ті компоненти, які мають всі перелічені властивості (відсутність сезонності, стаціонарність, коінтегрованість та значущий ступінь крос-кореляції з контрольним показником, який визначається в межах кожної групи окремо).

Для доведення хронологічної відповідності між тенденціями руху показника реального ВВП та композиційних індикаторів використані наступні математично-статистичні критерії оцінки:

1)

2)

3)

3)

Основні результати композиції складових ССПІ подані в табл. 4, а значення динаміки компонент – в табл. 5.

Таблиця 4

Підсумкові характеристики компонент системи

статистичних прогнозних індикаторів

Системний індекс | Складові індексу | Надійність, % | Час випередження (-) чи лагу (+), міс.

Випереджаючий | ·

· Реальна заробітна плата;

· Швидкість обігу М2. |

75– |

1

Збіжний | ·

· Реальний готівковий обмінний курс;

· Обсяг реальних доходів населення;

· Обсяг реального споживання домогосподарств. |

94 |

0

Лаговий | ·

· Швидкість обігу готівки;

· Індекс споживчих цін. |

84 |

+ 3

Використовуючи значення збіжного композиційного індикатора як чисельну характеристику рівня поточної ділової активності, можна проілюструвати її коливання протягом 1993-1998 рр. Аналіз динаміки збіжного композиту за вказаний проміжок часу засвідчує, що від початку рецесійного спаду загальна виробнича активність в Україні знизилась приблизно на 30 % (червень 1998 р. проти вересня 1993 р.), а протягом 1998 р. вона трималась на рівні 67-74 % від вказаної межової дати.

Розроблена нами індексна система дає можливість проілюструвати негативний період розвитку національного виробництва – рецесивно-депресивний. Як видно з рисунку, рецесивний етап був відносно швидкоплинний і закінчився наприкінці 1993 р. (початок рецесії в контексті використання ССПІ датовано вереснем 1993 р., рівень ділової активності на цю дату прийнято за 100%). Починаючи з 1994 р. економічне середовище в Україні має виключно депресивне забарвлення. При використанні індексів-композитів ССПІ у якості прогнозних індикаторів кінець депресії буде зафіксовано тоді, коли рівень ділової активності підніметься до значення 1994 р. і лише після цього можна буде говорити про початок економічного відновлення. Ця остання фаза циклу має характеризуватися приблизно такими ж значеннями збіжного індексу-композиту, що й період рецесії.

Динаміка рівня виробничої активності в Україні за період 1993-1998 рр.

Таблиця 5

Динаміка композиційних індикаторів ССПІ (індексні числа)

Випереджаючий композиційний індикатор

Місяць | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р.

січень– | 76,702 | 75,719 | 76,452 | 74,312 | 70,599 | 65,987

лютий | 92,329 | 71,613 | 75,464 | 73,120 | 75,882 | 72,646 | 68,165

березень | 94,450 | 73,177 | 75,729 | 73,761 | 77,062 | 74,989 | 68,983

квітень | 91,177 | 74,069 | 73,395 | 77,313 | 77,373 | 72,964 | 67,741

травень | 87,971 | 75,124 | 73,263 | 75,606 | 73,053 | 73,110 | 67,131

червень | 85,182 | 74,383 | 76,256 | 74,820 | 72,767 | 74,645 | 67,333

липень | 91,288 | 73,849 | 78,040 | 75,746 | 77,276 | 75,168–

серпень | 84,063 | 74,555 | 76,91 | 76,777 | 73,022 | 69,681–

вересень | 79,728 | 73,953 | 75,204 | 76,274 | 75,892 | 72,607–

жовтень | 77,439 | 77,773 | 75,017 | 73,248 | 76,201 | 73,842–

листопад | 76,834 | 80,524 | 74,990 | 73,404 | 76,090 | 72,513–

грудень | 72,467 | 79,272 | 73,485 | 73,117 | 76,905 | 73,238–

Збіжний композиційний індикатор

січень– | 59,787 | 66,338 | 65,889 | 60,989 | 56,657 | 49,693

лютий | 93,017 | 60,295 | 64,953 | 64,680 | 59,531 | 58,562 | 48,948

березень | 97,411 | 67,954 | 60,717 | 58,612 | 62,128 | 62,393 | 50,514

квітень | 98,504 | 70,243 | 59,709 | 59,081 | 63,921 | 60,833 | 45,564

травень | 84,399 | 68,832 | 61,512 | 62,475 | 60,211 | 59,871 | 45,974

червень | 72,279 | 68,979 | 62,194 | 62,564 | 58,949 | 60,356 | 51,720

липень | 71,424 | 68,621 | 62,575 | 60,070 | 60,506 | 59,317–

серпень | 76,638 | 68,355 | 64,027 | 60,656 | 61,032 | 59,008–

вересень | 84,907 | 70,385 | 57,938 | 60,090 | 61,909 | 59,330–

жовтень | 80,415 | 70,292 | 56,360 | 60,774 | 61,409 | 58,378–

листопад | 70,512 | 66,292 | 61,789 | 62,306 | 60,832 | 55,847–

грудень | 69,169 | 63,217 | 62,198 | 62,227 | 62,989 | 59,088–

Лаговий композиційний індикатор

січень– | 95,647 | 91,682 | 88,657 | 83,787 | 81,887 | 83,546

лютий | 92,676 | 95,485 | 91,178 | 88,489 | 83,687 | 81,173 | 82,125

березень | 94,594 | 96,172 | 89,318 | 87,674 | 84,231 | 83,201 | 80,401

квітень | 96,647 | 99,797 | 89,702 | 87,762 | 84,466 | 83,184 | 80,402

травень | 109,916 | 92,026 | 89,245 | 86,856 | 84,585 | 82,948 | 80,722

червень | 104,882 | 92,301 | 88,798 | 86,354 | 84,517 | 83,280 | 79,431

липень | 100,204 | 89,762 | 87,653 | 86,458 | 84,246 | 82,197–

серпень | 115,225 | 88,389 | 87,197 | 87,106 | 83,252 | 82,773–

вересень | 108,565 | 89,921 | 88,863 | 84,938 | 82,836 | 83,988–

жовтень | 104,146 | 102,602 | 87,139 | 85,294 | 82,720 | 84,744–

листопад | 114,009 | 94,846 | 86,572 | 84,390 | 83,472 | 83,727–

грудень | 98,504 | 94,988 | 86,209 | 84,728 | 83,041 | 82,555–

Однак тоді, коли величина збіжного індексу-композиту тривалий час (не менше 6 міс.) перевищуватиме в ССПІ значення 85 (значення даного композиту для критично-еталонної дати), це означатиме лише закінчення депресивного періоду функціонування української економіки, а початок етапу економічного піднесення має описуватися значно вищим індексним числом. Разом з тим існуючу стабілізацію має демонструвати зростання лагового індикатора ССПІ.

Індекси-композити ССПІ сконструйовані таким чином, що у динаміці їх локальних економічних показників елімінується тенденція тренду. Це вказує на те, що для прогнозування темпів росту реального ВВП процедуру їх розрахунку необхідно відповідно модифікувати.

“Короткі” композиційні індикатори, побудовані за модифікованою схемою і на підставі статистичних даних за звужений часовий проміжок (з січня 1996 р. по червень 1999 р.), мають інший склад. Короткий збіжний композиційний індикатор будується на основі макроекономічних показників, що характеризують: рівень безробіття; обсяг реальної готівки та швидкість її обігу; зміну обсягу реальних доходів населення; обсяг депозитів підприємств, населення та валютних депозитів банківської системи; зростання заборгованості з виплат заробітної плати. Короткий випереджаючий індикатор відображає динаміку показників купівлі товарів і оплати послуг, середньої відсоткової ставки комерційних банків за кредитами, обсягу реальних кредитів в економіку, що видані комерційними банками.

У третьому розділі “Аналітично-прогностичні аспекти застосування системи статистичних прогнозних індикаторів” подано передбачення щодо зміни динаміки та можливого зростання реального обсягу ВВП на період до кінця 1999 р. Обгрунтовано необхідність розмежування аналітичного та прогностичного використання композиційних індикаторів ССПІ. Зважаючи на висновки цих обгрунтувань, побудовано “короткі” композиційні індикатори випереджаючого та збіжного типу, які є конструктивним матеріалом економетричних моделей для прогнозного розрахунку темпів росту реального ВВП.

На підставі “коротких” композиційних індикаторів випереджаючого та збіжного типів побудовано економетричні багатофакторні регресійні моделі з лаговою структурою для розрахунку темпів росту реального ВВП. Перша прогнозна модель (МОДЕЛЬ-1) у якості пояснюючих змінних містить деякі макроекономічні показники, на основі яких формуються випереджаючий та збіжний композити. Екзогенними змінними другої моделі (МОДЕЛІ-2) власне є значення “коротких” індикаторів вказаного типу. Розроблені прогнозні моделі мають наступний зміст:

1)

ROSTGDPt = -2,1864*RATE_UNEMPLt-12 – 0,7988*STAVKA_KREDt-6 -–

(-2,89) (-1,77)–

0,1037*REAL_ZATRIMKAWt-6 – 0,3246*DEP_NASt-8 – 0,0320*1/RATE_EKKREDITt-6 –

(-1,33) (-3,56) (-2,78)–

0,3216*1/REAL_EKKREDITt-12 – 132,0757*1/TR^0,3 + 185,7139,

(-3,39) (-3,73) (14,55)

REAL_EKKREDITt = EKKREDITt/ KRt,

REAL_ZATRIMKAWt = ZATRIMKAt/KRt,

t = 1,...,T,

де t – період часу;

ROSTGDP – темп росту реального ВВП, %;

RATE_UNEMPL – рівень безробіття, %;

STAVKA_KRED – середня відсоткова ставка комерційних банків за кредитами, %;

REAL_ZATRIMKAW, ZATRIMKA – відповідно реальна та номінальна затримки по виплаті заробітної плати, млн. грн.;

DEP_NAS – питома вага депозитів населення у загальній сумі банківських депозитів, %;

RATE_EKKREDIT – доля виданих комерційними банками кредитів (господарським суб’єктам) у загальному обсязі кредиторської заборгованості підприємств України, %;

REAL_EKKREDIT, EKKREDIT – відповідно реальний та номінальний обсяги виданих банками кредитів в економіку, млн. грн.;

TR – часовий тренд з початком відліку у січні 1996 р.;

KR – індекс співвідношення оптових та споживчих цін.

Числа в дужках, підписані під відповідними складовими моделі, є значеннями статистики Стьюдента.

2) МОДЕЛЬ-2:

LNGDPt = 0,9479*LNLINt-5^0,5 + 0,0113*LNLINt-7^2 + 0,5787*LNLINt-10^0,5 +

(10,9) (3,5) (4,4)

+ 0,0563*LNLINt-12 – 0,0109*TR/LNCIN1t-5^0,5 – 0,0562*1/LNCIN1t- 12^0,5 + 2,5537,

(2,1) (-7,2) (-3,1) (3,9)

t = 1,...,T,

де t – період часу;

LNGDP – логарифм натуральний значення темпів росту реального ВВП;

LNLIN – логарифм натуральний значення випереджаючого композиційного індикатора;

LNCIN1 – логарифм натуральний значення збіжного композиційного індикатора;

TR – часовий тренд з початком відліку у січні 1996 р.

На базі економетричних моделей зроблено ретроспективні та перспективні прогнозні розрахунки темпів росту реального ВВП на період з січня 1996 р. по червень 1999 р. (ex-post прогноз) та з липня по грудень 1999 р. (ex-ante прогноз) відповідно (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка та прогноз темпів росту реального ВВП України

(% до відповідного періоду попереднього року) |

Прогноз

Період | Факт | МОДЕЛЬ-1 | Похибка прогнозу, % | МОДЕЛЬ-2 | Похибка прогнозу, %

січень-червень 1998 р. | 100,2 | 100,00 | -0,20 | 100,12 | -0,08

січень-липень 1998 р. | 100,4 | 100,42 | 0,02 | 100,28 | -0,12

січень-серпень 1998 р. | 100,2 | 99,91 | -0,29 | 99,79 | -0,41

січень-вересень 1998 р. | 99,5 | 99,55 | 0,05 | 99,77 | 0,27

січень-жовтень 1998 р. | 99,3 | 98,99 | -0,31 | 99,40 | 0,10

січень-листопад 1998 р. | 98,8 | 98,81 | 0,01 | 98,67 | -0,13

січень-грудень 1998 р. (1998 р. до 1997 р.) | 98,3 | 98,75 | 0,45 | 98,19 | -0,11

січень 1999 р. | 96,7 | 96,98 | 0,28 | 97,13 | 0,43

січень-лютий 1999 р. | 95,8 | 95,62 | -0,18 | 95,86 | 0,06

січень-березень 1999 р. | 95,2 | 95,26 | 0,06 | 95,00 | -0,20

січень-квітень 1999 р. | 95,9 | 95,01 | -0,89 | 95,59 | -0,31

січень-травень 1999 р. | 96,5 | 95,92 | -0,58 | 95,65 | -0,85

січень-червень 1999 р. | 97,0 | 96,33 | -0,67 | 96,47 | -0,53

січень-липень 1999 р. | дн* | 97,87– | 98,21–

січень-серпень 1999 р. | дн | 98,38– | 98,79–

січень-вересень 1999 р. | дн | 98,90– | 99,25–

січень-жовтень 1999 р. | дн | 97,98– | 98,17–

січень-листопад 1999 р. | дн | 98,13– | 98,46–

січень-грудень 1999 р. (1999 р. до 1998 р.) | дн | 97,77–––

* дн – дані не надійшли.

Джерело: Держкомстат України, розрахунки автора.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження особливостей функціонування перехідних економік, до переліку яких належить і вітчизняна економічна система, вимагає застосування оригінальних методів моделювання їх прояву. Модельні підходи, що широко застосовуються для вивчення економік розвинутих країн, мають бути відповідним чином адаптовані до реалій української дійсності.

2. Для всебічного висвітлення стану вітчизняної економічної кон`юнктури ефективним є використання інструменту на зразок системи статистичних прогнозних індикаторів, що складається з трьох композиційних індикаторів випереджаючого, збіжного та лагового характеру. За допомогою такого інструменту можна відслідковувати співвідношення тенденцій руху локальних статистичних показників різних секторів економіки та макроекономічного агрегату, який ілюструє рівень ділової активності в Україні.

3. Підгрунтям відбору потенційних компонент системи статистичних прогнозних індикаторів служать класичні моделі економічної теорії, причому описані за їх допомогою взаємозв`язки економічних параметрів повинні коригуватися з урахуванням специфіки функціонування національної економіки. Процедура відбору вказаних компонент передбачає застосування відповідних критеріїв математичної статистики, за якими тестуються властивості динамічних послідовностей та адекватність специфікації моделей. При цьому необхідним є використання апарату крос-кореляційного, регресійного, дисперсійного, декомпозиційного аналізу.

4. Використовуючи дані української статистики за період 1993-98 рр. в якості вихідного матеріалу, структуру системи статистичних прогнозних індикаторів можна подати у наступному вигляді:

(І група) Випереджаючий індекс-композит містить наступні складові:

·

· Реальна заробітна плата;

· Швидкість обігу М2.

(ІІ група) Збіжний композиційний індикатор відповідно включає показники:

·

·

· Обсяг реальних доходів населення;

·

(ІІІ група) Лаговий композит має у своєму складі наступні показники:

·

· Швидкість обігу готівки;

· Індекс споживчих цін.

Відповідно до принципу визначення співвідношення тенденцій перелічених статистичних індикаторів та контрольного показника обсягу реального ВВП України це означає, що показники І групи прямо чи опосередковано формують зміни величини контрольного показника, складові ІІ групи змінюються синхронно з ним або є компонентами обрахунку цього агрегату, а індикатори ІІІ групи реагують з лагом на динаміку зміни обсягу ВВП.

5. Pозгляд вітчизняного економічного устрою в контексті теорії економічної кон`юнктури за період 1993-98 рр. дає підстави даний етап розвитку характеризувати як рецесивно-депресивний. Це засвідчується тривалим надзвичайно низьким рівнем ділової активності. Аналіз зміни поточної величини збіжного індексу-композиту, який опосередковує рівень виробничої активності, доводить, що від початку локального рецесійного спаду (вересень 1993 р.) ділова активність в Україні знизилася приблизно на 30 % (червень 1998 р. проти вересня 1993 р.), а протягом 1998 р. трималася на рівні 67-74 % від вказаної межової дати. Статистично-математичні індикатори економічної кон`юнктури розробленої ССПІ вказують на збереження депресивної тенденції розвитку національного виробництва в найближчій перспективі (принаймні до кінця 1999 р.).

6. Для адекватного прогностичного використання композиційних індикаторів процедуру їх розрахунку слід модифікувати з тим, щоб не елімінувати трендові тенденції розвитку досліджуваних параметрів, як це передбачено для ССПІ.

Побудований за модифікованою схемою збіжний “короткий” індекс-композит містить у своєму складі наступні показники: рівень безробіття; обсяг реальної готівки та швидкість її обертання; зміну обсягу реальних доходів населення; обсяг депозитів підприємств, населення та валютних депозитів банківської системи; зростання заборгованості з виплат заробітної плати. “Короткий” випереджаючий індикатор формується на підставі значень показників реального обсягу купівлі товарів і оплати послуг, середньої відсоткової ставки комерційних банків за кредитами та обсягу реальних кредитів в економіку, що видані комерційними банками.

7. На базі коротких композиційних індикаторів побудовані прогнозні моделі для розрахунків темпів росту реального ВВП. Обидві моделі мають економетричну природу, містять лагову структуру і є адекватно специфікованими та високоточними (R2 = 96 %, MAPE = 0,45 % i R2 = 99 %, MAPE = 0,05 % відповідно). Ці моделі можуть використовуватися як альтернатива вже існуючим моделям короткострокового прогнозування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЯ

Бурлай Т.В. Короткотермінові моделі прогнозування основних макроекономічних індикаторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено розробці підходів короткострокового макроекономічного моделювання з урахуванням особливостей трансформаційного етапу розвитку української економіки. Результатом дисертаційного дослідження є розробка методики створення системи статистичних прогнозних індикаторів та її практична реалізація. Сконструйована система є аналітично-прогностичним інструментом для моніторингу змін рівня вітчизняної економічної кон’юнктури. За допомогою методу композиційних індикаторів (випереджаючого та збіжного індексів-композитів) побудовано моделі для прогнозного розрахунку темпів росту реального ВВП і зроблено ex-post та ex-ante прогнози значень цього показника.

Ключові слова: моделі прогнозування, економетричне моделювання, макроекономічні показники, економічна кон’юнктура, система статистичних прогнозних індикаторів, індекс-композит, валовий внутрішній продукт.

ANNOTATION

Burlay T.V. Short-term models for forecasting of main macroeconomic indicators. – Manuscript.

Thesis for Candidate’s degree in Economics by speciality 08.03.02 – Econometric Modeling. – The Institute for Economic Forecasting, National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to creating methodological approaches of short-term macroeconomic forecasting taking into account the specific features of the transition economy of Ukraine. The main results of Thesis are creation of a methodology to construction the System of statistical forecasting indicators (SSFI) and its realization.

SSFI provides a basis for monitoring the tendency to move from the one phase of economic activity to the next. Special consideration is given to selection, construction and testing of System’s local indicators – components of leading, coincident or lagging compositional index. A possibility of their practical application is realized – an analytical overview of the condition of economic conjuncture during 1993-1998 year in Ukraine is presented. Also forecasting models for prediction of growth rate of real Gross Domestic Product (GDP) are constructed through the use of compositional indexes method.

In detail, a structure of SSFI under the conditions of using Ukrainian statistical data for 1993-1998 period, is as follows. First group (leading composite): real aggregate M0; real wages; M2 circulation speed. Second group (coincident composite): real manufacturing production index; real incomes of population; real consumption of households. Third group (lagging composite): credit rate of commercial banks; M0 circulation speed; consumption price index.

Statistical compositional indicators demonstrated that the current development stage of national conjuncture is characterized as depression. The use of SSFI coincident index as an indicator for business activity level is based on the following conclusion: Ukrainian business activity from the beginning of the local recession (September 1993) decreased by 30 % (June 1998 to September 1993). In the context of use of SSFI, depression will finish on condition that value of coincident index exceeds the level of the critical date. So far that is not expected.

Because construction of SSDI indexes includes elimination of its parameter trends, modeling index procedure must be modified for forecasting of real GDP. Taking that into account, “short” compositional indexes (leading and coincident) for 1996 - 6 months 1999 period were created. The “short” leading indicator has the following elements: real consumption goods and services, average credit rate of commercial banks and real credits for the economy that were granted by commercial banks. The “short” coincident indicator has the following components: unemployment rate, real aggregate M0 and its circulation speed, real household incomes, deposits of enterprises, household, currency deposits of the banking system and wage arrears.

By the use of “short” composite indicator, forecasting models of real GDP were constructed.

Using these models, ex-post and ex-ante forecasts were carried out for the macroeconomic aggregate of real GDP from January 1997 to June 1999 and from July to December 1999 respectively.

Key words: forecasting models, econometric modeling, economic conjuncture, macroeconomic indicators, system of statistical forecasting indicators, compositional index, gross domestic product.

АННОТАЦИЯ

Бурлай Т.В. Краткосрочные модели прогнозирования основных макроэкономических индикаторов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена разработке подходов краткосрочного макроэкономического моделирования с учетом особенностей трансформационного этапа развития украинской экономики. Результатом диссертационного исследования является разработка методики создания системы статистических прогнозных индикаторов и ее практическая реализация. Сконструированная система является аналитическо-прогностическим инструментом для мониторинга изменения уровня отечественной экономической конъюнктуры. С помощью метода композиционных индикаторов (опережающего и совпадающего индексов-композитов) построены модели для прогнозного расчета темпов роста реального ВВП и сделаны ex-post и ex-ante прогнозы значений