ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

КОСТЕЛЬНА ЛЮБОВ ІВАНІВНА

УДК 378.147:631

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ

ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩ В УМОВАХ

МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському державному педагогічному університеті

імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, професор кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій.

доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Сушанко Віктор Володимирович, Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, доцент кафедри педагогіки.

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться 23 травня 2002 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені В.Гнатюка за адресою: 46027, М.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка за адресою: 46027, М.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 23 квітня 2002р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність дослідження. Актуальність дослідження зумовлена перебудовою системи професійно-технічної освіти. Основними проблемами, що супроводжують цей процес є: підвищення якості підготовки безпосередніх виробників матеріальних цінностей держави - робітничих кадрів, приведення їх у відповідність до світових стандартів, розвиток професійної компетентності і конкурентоспроможності випускників вищих професійних училищ в умовах розвитку ринкових економічних відносин.

Законодавчі акти України і структура вищих навчальних закладів системи професійно-технічної освіти, навчальні плани і програми в основному забезпечили сприятливі передумови для підготовки висококваліфікованих робітничих кадрів, що відповідають сучасним вимогам. Разом з тим у більшості створених на базі професійно-технічних - вищих професійних училищах залишились традиційні підходи до організації навчального процесу, застосовуються, зазвичай, ті ж форми і методи навчання. Це загострює педагогічну суперечність між сучасними вимогами до підготовки спеціалістів сфери виробництва та здатністю існуючої системи професійної освіти задовольнити ці вимоги.

Аналіз цієї суперечності визначає актуальність проблеми теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ, що забезпечують формування у них високої професійної компетентності. Перед педагогічною наукою і практикою постає завдання розробити й обґрунтувати нові, у тому числі модульні технології навчання, в яких були б реалізовані сучасні концепції професійно-технічної освіти.

Модульна організація навчального процесу в різноманітних системах професійного навчання досліджена Т. Алексєєнко, А. Алексюком, В. Бондарем, Л. Романишиною, В. Сушанком, А. Фурманом, П. Юцявічене. Історичні аспекти професійно-технічної освіти відображені в роботах В. Боброва, С. Бутивщенка, І. Десятова, П. Подуна. Проблеми професійної компетентності робітників, випускників профтехучилищ представлені в роботах П. Проценко, А. Чабана. В дослідженнях А. Бугерко і С. Деркача розглянуто проблеми вдосконалення навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі - агрофірмі; І. Васильєва - проекти переходу від професійно-технічних до вищих професійних училищ; Р. Гуревича - теоретичні та методологічні основи організації навчання в професійно-технічних закладах освіти. І. Козловська обґрунтувала теоретичні і методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічних училищ із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін. Л. Сергеєва досліджувала проблеми управління навчальною роботою студентів вищих професійних училищ невиробничої сфери. Модульна організація навчального процесу в системі професійно-технічної освіти на практичному рівні представлена роботами і технологіями Міжнародної організації праці. Відомий практичний досвід застосування модульного навчання в системі професійно-технічної освіти при підготовці швей (Н. Бабченко, О. Корх), зварювальників (П. Проценко), продавців (Н. Ломакін, Л. Жариков), операторів електроннообчислювальних машин (Т. Гура, А. Кожанов), спеціалістів механіко-переробної промисловості (Е. Шмаков, Н. Тищенко).

Аналіз літератури і досвіду показав, що окремі проблеми, які загострилися на етапі перебудови системи професійно-технічної освіти, зокрема професійного навчання у вищих професійних училищах, вивчені недостатньо.

Поза увагою дослідників навчального процесу залишилась модульна технологія вивчення професійних дисциплін у поєднанні з різнорівневим рейтинговим контролем. Теоретична і практична значущість цієї проблеми, її актуальність на етапі вдосконалення системи професійно-технічної освіти України і недостатня наукова розробка визначили вибір теми дисертаційного дослідження "Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання".

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в якості складової колективної теми "Нові освітні технології" (код 13П - 13 - К) та зареєстрована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 29.05.2001 р.).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка студентів вищих професійних училищ.

Предмет дослідження: педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання.

Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми дослідження в психолого-дидактичній літературі і практиці.

2. Розробити і теоретично обґрунтувати модульну технологію навчання, яка передбачає реалізацію комплексу педагогічних умов вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ.

3. Створити наукову і кваліметричну базу для експериментальної перевірки ефективності модульної технології вивчення професійних дисциплін.

4. Розробити й обґрунтувати методику впровадження модульної технології навчання у вищих професійних училищах.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв'язання завдань застосовувався комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів дослідженння:

- аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми;

- спостереження, бесіди, анкетування та експертні оцінки, які застосовувались з метою діагностування якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ;

- формуючий експеримент: експериментально перевірялась ефективність модульної технології вивчення професійних дисциплін;

- методи критеріального аналізу та математичної статистики, за допомогою яких визначались кількісні і якісні показники навчального процесу, проводилась обробка одержаних результатів.

Теоретично-методологічною основою дослідження є основні ідеї сучасних концепцій навчання (цілісності, єдності теорії та практики, забезпечення об'єктивності щодо теоретичного, емпіричного й експериментального вивчення предметів і явищ), законодавчі акти і нормативні документи з проблем професійно-технічної освіти. У роботі над темою дослідження ми спирались на фундаментальні праці А. Алексюка, В. Беспалька, В. Бондаря, П. Гальперина, С. Гончаренка, І.Зязюна, В. Кларіна, В. Козакова, Н. Ничкало, П. Підкасистого, І. Підласого, П. Сікорського, Н. Тализіної, М. Фіцули, А. Фурмана, П. Юцявічене.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі вищого професійного училища № 18 м. Івано-Франківська, вищого професійного училища № 27 м. Львова, Львівського економічного бізнес-коледжу. Дослідженням було охоплено 585 студентів, 17 викладачів, 26 майстрів виробничого навчання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання ( різнорівневий підхід до організації і оцінки навчально-виробничої діяльності студентів, диференціація і інтеграція навчання, робота малими групами, тьюторське навчання, використання частково-пошукових і дослідницьких методів і прийомів; індивідуалізація, орієнтація навчального процесу на творчі рівні пізнавальної самостійної діяльності студентів); обґрунтовано та розроблено критерії якості професійної підготовки студентів: спрямованість особистості студента на майбутню професійну діяльність, рівень теоретичних знань, рівень практичної навчально-виробничої діяльності, темпи просування до максимально можливого результату; дістала подальший розвиток методика різнорівневого рейтингового контролю знань студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання.

Практичне значення дослідження полягає в розробці програми модульної технології вивчення дисциплін "Основи економічної теорії", "Безпека життєдіяльності", "Бухгалтерський облік"; розроблено цільову програму діяльності, структуру модульної технології, методику вимірювання і оцінювання знань, умінь і практичних навичок студентів з використанням різнорівневої рейтингової системи контролю за дванадцятибальною шкалою; запропоновано організаційно-методичні поради і вказівки викладачам та студентам при роботі з модульною програмою, що сприяє здійсненню особистісно-орієнтованого підходу до студентів, розвитку ініціативи, творчості, самостійності, диференціації та індивідуалізації процесу навчання.

Обґрунтовані та експериментально підтверджені висновки і практичні рекомендації можуть використовуватися для подальших досліджень проблеми вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ.

Особистий внесок автора полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання; розробці критеріїв, рівнів та показників навчального процесу, науковій обробці отриманих результатів. Розроблено і впроваджено в практику вищих професійних училищ авторські інтенсивні методики і технології навчання, які сприяють удосконаленню модульної організації праці за заявками Міжнародної організації праці (МОП).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю підходів до дослідження модульних технологій навчання, застосуванням комплексу методів, адекватних предметові, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, експериментальним підтвердженням наукових висновків дослідження.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися і були схвалені на всеукраїнських науково-методичних та науково-практичних конференціях: "Нетрадиційні форми і методи організації навчально-виховного процесу при підготовці кваліфікованих робітників в сучасних умовах" (Івано-Франківськ, 1998р.); "Сучасні педагогічні інновації в підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників" (Черкаси, 2000р.); "Проблеми професійної підготовки педагогічних працівників" (Житомир, 2000р.) "Поліпшення якості підготовки фахівців шляхом інтеграції навчання і наукових досліджень" (Полтава, 2001р.); "Історико-педагогічні та соціальні проблеми професійної підготовки кадрів для системи неперервної освіти і соціальних служб" (Чернівці, 2001р.); "Методологічні та організаційні аспекти навчального процесу: фундаментальна підготовка фахівців; технологія дистанційного навчання" (Івано-Франківськ, 2002р.).

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес вищого професійного училища № 18 м. Івано-Франківська (довідка про апробацію та впровадження №235 від 10.07.2000р.), вищого професійного училища № 27 м. Львова (акт про апробацію та впровадження №56 від 28.12.2001 р.), Львівського економічного бізнес-коледжу (довідка про апробацію та впровадження № 01/04 від 29.01.2002р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в 11 науково-методичних працях (з них 8 одноосібних публікацій вміщено у наукових фахових виданнях, 3-у збірниках матеріалів конференцій).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту 173 сторінки. Список використаних джерел містить 281 найменування, з них 5 іноземною мовою. Додатків 147 сторінок, видані окремим томом. У роботі подано 8 таблиць, 8 схем, 10 графіків і гістограм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, систему методів дослідження, розкрито його етапи, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, показано шляхи апробації і впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі - "Підготовка учнів професійно-технічних училищ до практичної діяльності як актуальна проблема професійно-технічної освіти" — на основі аналізу науково-методичної літератури, законодавчих і нормативних документів виявлено основні етапи розвитку професійного навчання, стан підготовки кваліфікованих робітників на етапі перебудови системи професійно-технічної освіти в Україні і створення вищих професійних училищ. Виявлено і обґрунтовано педагогічну суперечність між вимогами виробництва до підготовки молодших спеціалістів та здатністю існуючої системи професійно-технічної освіти задовольняти ці вимоги.

Аналіз літературних джерел показав, що на всіх етапах розвитку суспільства в основі професійної підготовки робітників домінував діяльнісний підхід, який "з'явився" значно раніше традиційної системи навчання і завжди був визначальним при оцінюванні якості підготовки спеціалістів. Діяльнісний підхід в професійному навчанні проявлявся у двох взаємопов'язаних основних формах: інтелектуальній розумовій навчальній діяльності, результатом засвоєння знань якої є їх творча переробка, розвиток, та здійсненій на цій основі навчальній діяльності, результатом якої є навчальні, а згодом і виробничі вміння, дії, операції.

На основі даних Міжнародної організації праці вивчено сучасні вимоги до професійно-технічної підготовки робітничих кадрів, зокрема у вищих професійних училищах. Це дозволило виділити чотири групи якостей, якими повинен володіти кваліфікований робітник: 1-а група - якості, які визначають рівень розумового розвитку спеціаліста, вимагають інтелектуалізації навчальної діяльності в системі професійно-технічної освіти; 2-а група - якості, що визначають рівень професійної готовності і вимагають професійно-діяльнісного підходу у навчанні; 3-а група -якості, що визначають рівень самостійності і творчості робітника, вимагають створення умов для творчо-діяльнісного підходу у навчанні; 4-а група якостей визначає рівень цивілізованості і загального розвитку, професійної і загальної культури, національно-патріотичної спрямованості особистості робітника. Формування зазначених груп якостей передбачає гуманізацію, демократизацію і комплексний підхід до професійного навчання.

Визначено чотири послідовних рівня готовності учня до вирішення професійно-орієнтованих навчально-виробничих завдань і задач. Вони відображають послідовне формування професійної підготовки: перший - задано мету, ситуацію і дії з її вирішення; другий - задано мету і ситуацію, а від учня вимагається на основі раніше засвоєних знань виконати дії; третій - задано мету, відомо ситуацію, від учня вимагається самому уточнити ситуацію і виконати дію; четвертий - відомо тільки загальну мету, проблему. Учню необхідно самому визначити задачу, знайти шляхи її розв'язку, вирішити і проаналізувати рішення.

Із врахуванням сучасних вимог до якості професійної підготовки проведено аналіз існуючого стану професійного навчання студентів вищих професійних училищ. Результати спостережень за навчальною діяльністю викладачів вищих професійних училищ (17 чол.), майстрів виробничого навчання (26 чол.), анкетування учнів професійно-технічних і вищих професійних училищ, аналіз звітів державних екзаменаційних комісій (23 документи); відгуки про роботу випускників (54 документи) дозволяють зробити такі висновки:

- не зважаючи на нові навчальні плани і програми у вищих професійних училищах, навчальний процес здійснюють, зазвичай, викладачі і майстри виробничого навчання, що працюють у професійно-технічних училищах. При цьому в середньому 70.6 % викладачів і 73.1 % майстрів виробничого навчання не мають педагогічної освіти;

- 65.4 % занять у вищих професійних училищах проводяться на основі репродуктивного навчання, яке мало стимулює і заохочує самостійну творчу пізнавальну діяльність. Недостатньо і з істотними вадами впроваджуються у педагогічний навчальний процес нові технології навчання, зокрема, модульна технологія;

- в основу професійного навчання не покладено самостійну творчу навчальну і навчально-виробничу діяльність. Вивчення тем навчальних дисциплін здійснюється під безпосереднім керівництвом викладачів і майстрів виробничого навчання.

На основі проведеного дослідження в розділі зроблено висновок про те, що більшість існуючих організаційних форм і методів професійного навчання не створюють умов для розвитку і формування у студентів ініціативи, самостійності, творчості. Вони не забезпечують в достатній ступені діяльнісного підходу у навчанні і не здатні розв'язати існуючу педагогічну суперечність. Актуальним є питання про пошук нових технологій навчання.

В другому розділі - "Модульна технологія навчання як умова вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ" — проведено аналіз педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки студентів, розкрито можливості модульного навчання в професійній підготовці спеціалістів, досліджено умови, що забезпечують реалізацію ідей діяльнісного підходу до навчання в умовах модульної технології вивчення професійних дисциплін у вищих професійних училищах.

На основі системно-діяльнісного аналізу видів і змісту самостійної пізнавальної та навчально-виробничої діяльності студентів вищих професійних училищ в розділі обґрунтовано основні шляхи формування професійної готовності майбутніх фахівців. В основі цього процесу є формування чотирьох груп умінь: самостійно і правильно аналізувати (усвідомлювати) умову професійної задачі чи завдання, виконувати основні і допоміжні цілі, досягнення яких приведе до очікуваного результату; уміння визначати оптимальні шляхи розв'язання поставлених навчальних і навчально-виробничих задач і завдань; самостійно аналізувати ступінь оптимальності рішень навчально-виробничих завдань і задач; на визначеному рівні правильно застосовувати набуті знання, уміння і навички в процесі самостійної діяльності.

Обґрунтовано, що основними умовами, які забезпечують формування цих груп умінь, активізують діяльнісний підхід до професійного навчання і дозволяють підвищити якість професійної підготовки студентів вищих професійних училищ на сучасному етапі є: різнорівневий підхід до організації і оцінювання результатів навчально-виробничої діяльності студентів; розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання, на основі диференціації і індивідуалізації формування ініціативи, самостійності і творчості студентів; орієнтація навчального процесу на пошуково-творчі рівні самостійної пізнавальної діяльності студентів; розробка і застосування системи різнорівневих професійно-орієнтованих завдань і задач, що підвищують рівень дієвості їх знань; розробка і використання спеціальної адаптаційної методики для студентів, які в недостатній ступені підготовлені до навчання у вищих професійних училищах.

В розділі проаналізовано досвід організації і ефективності модульного навчання. Модульне навчання включає в себе дидактичні системи з акцентом використання модулів в процесі суб'єкт - суб'єктної взаємодії викладача і студентів. Модульне навчання активно впроваджується в системах професійної освіти та забезпечує більш успішну, відносно традиційного навчання, підготовку спеціалістів. Розглянуто різні підходи до його організації і встановлено, що модульне навчання у поєднанні з рейтинговим контролем в різних педагогічних системах підвищує показники професійного навчання в середньому на 25 - 35 %. При цьому скорочується час на навчання, стійко формується самостійність і творчість в практичній діяльності студентів.

В нашому дослідженні в поняття модульна технологія входять загальна організація процесу навчання та модульна програма. Вони розкривають цілі, зміст і діяльність студентів із оволодіння діяльнісними і змістовими модулями.

Встановлено, що використання модульної технології в професійній підготовці забезпечує: орієнтацію навчального процесу на самостійну пошуково-творчу пізнавальну діяльність, диференціацію і індивідуалізацію за темпами засвоєння матеріалу, методами різнорівневого оволодіння матеріалом, методами контролю і самоконтролю, перехід до суб'єкт-суб'єктного навчання. Реалізація названих умов стимулює внутрішню та зовнішню активність студентів, їх самостійну творчу діяльність, формує у них глибокі дійові знання, розвиток на їх основі умінь та навичок професійної діяльності.

Теоретично обґрунтовано, що ефективність діяльнісного підходу в умовах модульної технології може бути підвищена, якщо будуть реалізовані ідеї теорії поетапного формування розумових дій, понять, ідеї контекстного навчання. Концепція контекстного навчання (навчання в контексті діяльності) служить теоретико-методологічною основою впровадження нових форм і методів в практику професійного навчання. В процесі навчання перетворюється діяльність викладача і студентів. Їм доводиться будувати принципово нові види діяльності у зв'язку із зміною засобів і специфікою перебудови змісту діяльності. Встановлено, що поєднання модульного навчання з контекстно-діяльнісним можливе, якщо буде створено такі умови: постановка навчальних цілей буде здійснюватися на основі аналізу результатів діяльності студентів мовою і в термінах дисципліни, що вивчається. При цьому створюються умови для самостійного вибору засобів досягнення поставленої навчально-виробничої мети; розробка орієнтованих основ діяльності викладачами і студентами, що включають навчально-виробничі задачі і завдання, які формують конкретні навички спеціаліста в межах вибраної спеціальності.

Контекстно-діяльнісний підхід до професійного навчання створює сприятливі умови для формування професійних умінь і навичок при навчально-виробничій діяльності студентів вищих професійних училищ. Даний підхід дозволяє організувати процес навчання на творчих рівнях самостійної пізнавальної діяльності студентів.

В розділі зроблено висновок про те, що модульне навчання в умовах діяльнісного підходу має значні потенційні можливості для підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності модульної технології вивчення професійних дисциплін" - розроблено і обґрунтовано експериментальну методику модульної технології вивчення трьох професійних дисциплін, описано хід формуючого педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Основною відмінністю експериментальної методики від існуючої технології навчання є модульна, проникнута різнорівневим рейтинговим контролем. Вона включає два типи модулів: змістовий модуль, що розкриває навчальну інформацію і зміст діяльності з оволодіння цією інформацією та організаційно-діяльнісний модуль, який забезпечує організаційну сторону модульної технології навчання. Модуль в умовах нашого експерименту, як основа модульного навчання, є цілісним блоком інформації, який містить програму діяльності і методичне керівництво з досягнення дидактичної мети.

Ефективність модульної технології навчання забезпечується:

- урахуванням при її розробці принципів модульного навчання (модульності, структуризації змісту на окремі елементи, динамічності, діяльності, гнучкості, усвідомленої перспективи, методичного консультування і паритетності), які узгоджуються із загальнодидактичними принципами;

- постановкою цілей і орієнтацією навчального процесу на підвищення якості і рівня професійного навчання;

- створенням систем принципів і прийомів навчання та самонавчання, способів пред'явлення і засвоєння інформації;

- активізацією пошуково-творчої самостійної діяльності студентів;

- впровадженням системи різнорівневого рейтингового контролю.

Для визначення ефективності професійного навчання в умовах експериментальної методики було виділено основні і додаткові критерії та відповідні їм показники.

Основними критеріями є: спрямованість особистості студента на майбутню професійну діяльність, рівень теоретичних знань, рівень практичної навчально-виробничої діяльності, темпи просування до максимально можливого результату. Вони вимірювались, в основному, за 12-ти бальною шкалою оцінювання. Кожному з критеріїв відповідають свої показники та рівні.

Так, вимірювання і оцінювання спрямованості особистості студента на майбутню професійну діяльність (СОС) здійснювалось на початку і в кінці засвоєння модульної програми за 5-ти бальною системою оцінювання на основі результатів анонімного анкетування. Показникам, які визначають професійну спрямованість особистості студента відповідають оцінки і бали : дуже висока (5 -4,51); висока (4,5 - 3,51); середня (3,5 -2,51); низька (2,5 - 1,51); дуже низька (1,5 - 1).

Критерій "рівень теоретичних знань" (ТЗ) дозволяє вимірювати і оцінювати знання студентів, виявлені в процесі вивчення професійних дисциплін. Даний критерій визначається за 12-ти бальною шкалою оцінювання та згідно 4-х рівнів. Перший рівень -догматичний, оцінка знань "низька" (3,5 - 1); другий рівень -репродуктивний, оцінка знань "середня" (6,5 - 3,51); третій рівень -пошуковий, оцінка знань "висока" (9,5 - 6,51); четвертий рівень -творчий, оцінка знань "дуже висока" (12 - 9,51), знання мають інноваційний характер.

За критерієм "рівень практичної навчально-виробничої діяльності" (ПНД) вимірювали і оцінювали у студентів вищих професійних училищ рівні сформованості основних груп умінь. Оволодіння ними на певному рівні дозволяє зробити висновок про ступінь сформованості професіоналізму майбутнього робітника. Перший рівень -копіювально-діяльнісний, оцінка вмінь "низька" (3,5 -1); другий рівень -репродуктивно-діяльнісний, оцінка вмінь "середня" (6,5 -3,51);

третій рівень -пошуково-діяльнісний, оцінка вмінь "висока" (9,5 - 6,51); четвертий рівень -творчий, оцінка вмінь "дуже висока" (12 - 9,51), студент здатний самостійно виконувати діяльність (операції) на основі створеної ним орієнтованої основи дій.

Темпи наближення до максимально можливого результату (ТНМ) є одним з основних критеріїв, який дозволяє діагностувати ступінь "просування" студента до максимально можливого результату. Більш ефективним буде той процес, темпи наближення (час) якого до максимально можливого результату вищі. Оцінювання даного критерію проводиться у відносних показниках. Наприклад, коли темпи просування позитивні, значення індивідуальної ефективності навчання "ІЕ" в межах від 0 до + 1.

Традиційна чотирьохбальна система оцінювання була основою допоміжних критеріїв: середній бал, якість, абсолютна успішність.

Формуючий педагогічний експеримент проводився зі студентами, які здобували такі спеціальності: бухгалтерський облік, товарознавство і комерційна діяльність та технологія харчування. На кожній із них експериментально перевірялись три модульні технології з дисциплін: основи економічної теорії, бухгалтерський облік, безпека життєдіяльності. Експеримент розпочинався з констатуючого етапу, на основі якого було визначено рівень підготовки студентів контрольних та експериментальних груп.

В експериментальних групах навчальний процес будувався і здійснювався за експериментальною технологією навчання, в контрольних - на основі традиційної.

На початку експерименту і на його завершальних етапах, перед екзаменаційною сесією студентам контрольних і експериментальних груп пропонувались комплексні контрольні роботи. Оцінювання їх виконання сприяло, використовуючи виділені нами основні критерії, вимірюванню навчальних досягнень студентів. В ході дослідження в експериментальних групах у відповідності з розробленою методикою навчання реалізовувалась система взаємопов'язаних методів педагогічного дослідження.

В розділі обґрунтовано можливість цілісного підходу до аналізу результатів, отриманих в різних навчальних закладах при вивченні одних і тих же дисциплін на різних спеціальностях. Це дозволило після проведення систематизації і статистичної обробки результатів експерименту з кожної спеціальності отримати і проаналізувати загальні результати експерименту, які свідчать про універсальність експериментальної методики.

Дані гістограм (рис. 1) свідчать, що на завершення експерименту рівень теоретичних знань студентів експериментальних груп зріс з 5.38 до 7.12 (на 32 %); в той час в контрольних групах - тільки на 6 %. Рівень практичної навчально-виробничої діяльності з 5.3 зріс до 7.16; тобто на 35 %; в контрольних групах -менше, ніж на 4 %.

Істотнім є те, що студенти експериментальних груп на завершення експерименту досягли пошуково-творчих рівнів навченості за критеріями ТЗ, ПНД (7.12 і 7.16 відповідно), в той же час у контрольних групах він залишився на репродуктивному рівні.

Результати, які характеризують темпи просування до максимально можливого результату (12 балів) відображено на графіках (рис.2) і вони показують, що студенти експериментальних груп більш успішно просуваються в професійному навчанні до оволодіння пошуково-творчими рівнями навченості. Результати, що відображені на рисунках 1; 2, підтверджують висновок про пріоритетність діяльнісного підходу у професійному навчанні. Лінія графіків критерію практичної навчально-виробничої діяльності в експериментальних групах у восьми випадках з одинадцяти (73проходить вище лінії критеріїв теоретичної підготовки. Це не спостерігається на графіках контрольних груп.

Основною умовою досягнення позитивних результатів є модульна технологія вивчення професійних дисциплін, яка передбачає:

- пріоритетність самостійної пошуково-творчої пізнавальної діяльності;

- пріоритетність діяльнісного підходу до організації професійного навчання;

- - диференціацію і індивідуалізацію в процесі професійного теоретичного навчання і практичної навчально-виробничої діяльності;

- реалізацію системи різнорівневого рейтингового контролю якості професійної підготовки студентів;

- формування професійної спрямованості, створення більш сильних стимулів у навчанні студентів експериментальних груп.

ВИСНОВКИ

1. Розпочаті на етапі будівництва державності України соціально-економічні і політичні перетворення вимагають перебудови існуючої системи професійно-технічної освіти. Поява вищих професійних училищ стала об'єктивною необхідністю.

Аналіз теорії і практики підготовки студентів показав наявність тенденції відставання професійно-технічної освіти від сучасних вимог виробництва та сфери послуг.

Навчально-виробничий процес у вищих професійних училищах організовують і здійснюють, як правило, ті ж викладачі і майстри виробничого навчання, що працювали в професійно-технічних училищах. Вони використовують, в основному, репродуктивні форми і методи навчання, які не сприяють формуванню ініціативи, самостійності і творчості у майбутніх молодших спеціалістів і робітників високої кваліфікації. Розв'язання проблем в системі професійної підготовки студентів стане можливим завдяки зміни типу навчання, використанні нових освітніх технологій.

2. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури показав, що проблеми, які загострилися на етапі перебудови системи професійно-технічної освіти, досліджені недостатньо. Необхідні педагогічні умови для вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ можуть бути створені при впровадженні у навчальний процес модульної технології. При цьому необхідно забезпечити діяльнісний підхід до навчання, в основі якого в комплексі використовуються ідеї контекстного навчання, різнорівневий рейтинговий контроль та дванадцятибальна шкала оцінювання. Такий підхід сприяє ефективному формуванню у студентів вищих професійних училищ самостійності, активності, творчої пізнавальної діяльності, елементів професійної компетентності і готовності в умовах виробництва набувати нові знання; здійсненню вибору найбільш результативних способів навчання, створенню авторських методик і прийомів професійної діяльності.

3. Основним комплексним заходом підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ є експериментальна модульна технологія вивчення професійних дисциплін, яка забезпечила реалізацію таких педагогічних умов:

- поєднання можливостей модульного і контекстного навчання, що дозволяло використовувати пошуково-творчі і дослідницькі методи та прийоми навчання, адаптовані до умов конкретних навчальних і навчально-виробничих задач і завдань. Контекстне навчання, яке виникло на противагу традиційному, базується безпосередньо на логіці (контексті) професійної діяльності, трансформуючи її в систему практичних завдань, забезпечує можливість студентові оволодіти структурою професійної діяльності;

- диференціація і інтеграція навчання, робота малими групами, тьюторське навчання, що дозволяло активно включати студентів у самостійну творчу навчальну і навчально-виробничу діяльність;

- індивідуалізація професійного навчання з врахуванням рівня підготовки кожного студента, шляхом підбору темпів його просування у навчанні і ефективного шляху досягнення навчальної мети, взаємодії викладача і майстра виробничого навчання.

- створення мотиваційної основи на початку вивчення кожного модуля і кожного навчального елемента в модулі, яка сприяє активному включенню студентів у пошуково-творчий навчальний і навчально-виробничий процес;

- широке застосування різнорівневих професійно-орієнтованих завдань і задач, що забезпечують послідовне в умовах контекстно-модульного навчання зростання рівня вмінь і навичок студентів з наступним аналізом результатів їх виконання і розв'язання;

- застосування системи різнорівневого рейтингового контролю, пов'язаного єдиною дидактичною ціллю в модулі і забезпеченого системою критеріїв і показників;

- розробку і впровадження дванадцятибальної шкали оцінювання, що стимулює навчальну ініціативу студентів, їх самостійну пізнавальну творчу діяльність і дозволяє повніше і об'єктивніше вимірювати і оцінювати навчальні досягнення.

4. Структура модульної технології вивчення професійних дисциплін передбачає цільову програму діяльності, дидактичні модулі, банк інформації кожного модуля, методичні рекомендації та вказівки викладачам і студентам з організації модульного вивчення професійних дисциплін, завдання для самостійного вивчення студентами матеріалу. У розробленій експериментальній методиці для вимірювання і оцінювання рівня знань при вивченні професійних дисциплін було обґрунтовано чотири основних і три додаткових критерії та їх показники. Основними критеріями є: спрямованість особистості студента на майбутню професійну діяльність; рівень теоретичних знань; рівень практичної навчально-виробничої діяльності; темпи наближення до максимально можливого результату. Додатковими показниками навчального процесу є традиційні, діючі в системі професійно-технічної освіти: абсолютна успішність, якість знань і середній бал.

5. Аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту свідчить:

Спрямованість особистості студентів на майбутню професійну діяльність в експериментальних групах збільшилась з 4.33 на початку експерименту до 4.49 на завершальній стадії експерименту. У контрольних групах показники критерію зросли з 4.34 до 4.40. Рівень теоретичних знань студентів експериментальних груп зріс на 32 % і оцінюється як "високий". У контрольних групах - тільки на 8 %.

Рівень навчально-виробничої діяльності у студентів експериментальних груп зріс на 35 %. В контрольних групах тільки на 3.8 %. На завершення експерименту показники цього критерію в експериментальних групах виявились вищі, ніж в контрольних на 29.7 %.

За критерієм "темпи наближення до максимально можливого результату" показники експериментальних груп у кінці експерименту виявились вищі показників контрольних (більш, як в 5 разів).

На основі проведеного дослідження нами запропоновано такі практичні рекомендації:

- для підвищення якості професійного навчання молодших спеціалістів доцільно впроваджувати модульну, поєднану з діяльнісним підходом технологію навчання, яка передбачає систему різнорівневого рейтингового контролю на основі дванадцятибальної шкали оцінювання;

- розробку модульної технології уніфікувати за галузями промисловості і сфери послуг, дотримуючись при цьому умов, обґрунтованих у проведеному дослідженні;

- до процесу розробки модульної технології залучати викладачів та майстрів виробничого навчання проводячи, за необхідністю, їх допідготовку.

Результати дослідження можуть бути використані в навчальних закладах системи професійно-технічної освіти, технікумах і коледжах, які готують молодших спеціалістів, а також в системі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів.

Наше дослідження не вичерпує всіх проблем удосконалення професійного навчання студентів вищих професійних училищ. Перспективними є дослідження особливостей модульної технології вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Необхідні дослідження в сфері підготовки педагогічних кадрів для роботи у вищих професійних училищах в умовах модульних технологій навчання. Актуальним є питання впровадження дванадцятибальної шкали оцінювання в системі професійно-технічної освіти.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Костельна Л.І. Діяльність педагога у процесі організації модульного навчання // Вісник ЖПУ. - Житомир. - 2000- Випуск 6. - С.255-256.

2. Костельна Л.І. Модульна організація навчального процесу у вищих професійних училищах // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць КДЛУ. - К. - 2000. - С. 146-148.

3. Костельна Л.І. Контекстно-модульна технологія навчання як умова формування професійних умінь учнів вищих професійних училищ // Науковий вісник ЧУ.: Педагогіка та психологія. - ЧНУ. - 2000. - В. 99. - С.80-83.

4. Костельна Л.І. Педагогічні проблеми формування практичних вмінь і творчої самостійності студентів вищих професійних училищ // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - К. - 2001. - В. 5. - С.349-353.

5. Костельна Л.І. Контекстно-діяльнісний підхід до професійного навчання // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Педагогічні науки. - Одеса. - 2001. - №8. - С.49-54.

6.Сверида Б.В., Костельна Л.І. Дидактичне забезпечення модульної технології навчання // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. - К. - 2001. -Вип.29.-С.З-7.

7. Костельна Л.І. Теоретичні аспекти сучасних нових технологій при підготовці фахівців // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Педагогіка та психологія. - Чернівці. - 2001. - Вип. 100.

8. Костельна Л.І. Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання // Наукові записки. - Тернопіль: ТДПУ. -2002. - № 2. - С. 45-47

9. Костельна Л.І. Педагогічні проблеми практичної підготовки учнів вищих професійних училищ в умовах нових технологій навчання //Сучасні педагогічні інновації у підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси. - 2000. - С.99-102.

10. Сверида Б.В., Костельна Л.І. Формування творчої самостійної діяльності студентів в умовах модульно-рейтингової технології навчання // Підвищення якості підготовки фахівців шляхом інтеграції навчання і наукових досліджень: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Полтава. - 2001. -С.212-216.

11. Костельна Л.І., Храбатин Р.І. Дистанційне навчання - реальність XXI століття // Методологічні та організаційні аспекти навчального процесу: фундаментальна підготовка фахівців; технологія дистанційного навчання: Збірник матеріалів VIII науково-методичної конференції. - Івано-Франківськ. - 2002. - С.96-102.

Костельна Л.І. Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський державний педагогічний університет імені В.Гнатюка, Тернопіль, 2002. Розкрито педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ. Досліджено навчальний процес. На основі індивідуалізації і диференціації розроблено методику впровадження модульної технології навчання, яка включає комплекс форм, методів і прийомів, що спрямовані на підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ. Обґрунтовано можливості поєднання модульного навчання з контекстним при застосуванні різнорівневого рейтингового контролю та 12-ти бальної шкали оцінювання.

Ключові слова: модульна технологія, професійна підготовка, різнорівневий рейтинговий контроль, 12-ти бальна шкала оцінювання, контекстно-діяльнісний підхід, критерії, показники, рівні навчального процесу.

Костельная Л.И. Профессиональная подготовка студентов высших профессиональных училищ в условиях модульной технологии обучения. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Тернопольский государственный педагогический университет имени В.Гнатюка, Тернополь, 2002.

Раскрыто педагогические условия повышения качества профессиональной подготовки студентов высших профессиональных училищ. Исследовано учебный процесс. На основании индивидуализации и дифференциации разработано методику внедрения модульной технологии обучения, которая включает комплекс форм, методов и приёмов, направленных на повышение качества профессиональной подготовки студентов высших профессиональных училищ. Обосновано возможности сочетания модульного обучения с контекстным при применении разноуровневого рейтингового контроля и 12-ти бальной шкалы оценивания.

Основные усилия экспериментальной технологии направлены на создание оптимальных условий быстрого перехода тех, кто обучается к исследовательно-творческим уровням учебно-производственной деятельности. Решение проблемы использования модульной технологии в учебном процессе происходило за счёт переориентации учебного процесса на творческие уровни самостоятельной познавательной деятельности студентов, формирования в будущих специалистов действенных знаний и необходимой профессиональной компетенции. Постановление целей обучения, как правило, создавалось через результат деятельности тех, кто обучается. Цель обучения не просто ставилась, а разъяснялась, раскрывались действия педагога и мастера производственного обучения.

Обосновано использование широкого спектра методов и приёмов обучения. Приоритет был дан методам личностно-ориентированного обучения, которые разрешают по возможностям каждому студенту избирать свой путь и свой темп продвижения к поставленной цели. Использовалась индивидуализация обучения, особенно при решении учебно-производственных заданий, разработке производственной документации.

Модульная программа при изучении каждой профессиональной дисциплины связывалась единой системой разноуровневого рейтингового контроля. Одним из важных условий эффективности и корректности педагогического эксперимента, анализа его результатов было определение системы критериев и их показателей. Именно они есть квалиметрической основой любого педагогического исследования, разрешают получать количественные и качественные показатели учебного процесса.

Исходя с цели исследования нами выделено четыре главных и три вспомогательных критерии. Главными критериями есть: направленность личности студента на будущую профессиональную деятельность; уровень теоретических знаний; уровень практической учебно-производственной деятельности; темпы приближения к максимально возможному результату. Вспомогательными показателями служат: абсолютная успеваемость, качество обучения и средний бал.

Проведённое исследование на основании анализа результатов формирующего эксперимента свидетельствует, что качество профессиональной подготовки студентов высших профессиональных училищ повысится, если учебный процесс будет организован в условиях модульной технологии обучения.

Ключевые слова: модульная технология, профессиональная подготовка, разноуровневый рейтинговый контроль, 12-ти бальная шкала оценивания, контекстно-деятельностный подход, уровни, критерии, показатели учебного процесса.

Kostelna "Professional training of the students of high professional colleges in the conditions of modular educational technology". – Manuscript.

Thesis submitted for obtaining of the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences by specialty 13.00.04 – "Theory and methodic of professional education". – Ternopil State Pedagogical University named after V. Gnatyuk,