ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

КУШНІР ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА

УДК – 618.1 : 616 – 001.28

ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ

СТЕРОЇДОГЕНЕЗУ І ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІСЛЯ ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава) на кафедрах акушерства та гінекології, гістології, ембріології та цитології, Полтавського міського клінічного пологового будинку.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава) МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри перинатології та гінекології;

доктор медичних наук, професор Хміль Стефан Володимирович, Тернопільська медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України ім. П.М. Буйко, відділення патології, вагітності та пологів, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “24” жовтня 2002 р. о 1330 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .600.01. при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, .

Автореферат розісланий “20” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. мед. н., доц. ___________О.П. Танько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Останні десятиліття характеризуються дуже швидким забрудненням навколишнього середовища. Одним з найбільш небезпечних дій на живі об'єкти є іонізуюче опромінення, яке негативно впливає на різні функціональні системи організму матері та плода.

Серед акушерської патології одним з основних ускладнень є фетоплацентарна недостатність. Певного прогресу по даній проблемі досягнуто завдяки розробці і впровадженню в акушерську практику поняття “групи ризику” по розвитку фетоплацентарної недостатності, з'ясуванню нових ланцюгів її патогенезу, методів діагностики та профілактики (В.М. Сєров, 1997; О.В. Грищенко, 1999).

Вперше у світовій практиці при вивченні стану здоров'я вагітних і новонароджених в динаміці післяаварійного періоду виявлені значні зміни різних функціональних систем організму матері і плода, встановлені порушення гормональної функції фетоплацентарного комплексу, які поряд з морфологічними змінами в плацентарному бар'єрі призводять до виникнення хронічної фетоплацентарної недостатності (Л.Н. Лук'янова, 1999).

Збільшення частоти фетоплацентарної недостатності проявляється порушенням ранньої постнатальної адаптації новонароджених (Р.В. Богатирьова, 2000).

В акушерській практиці велике значення набуває застосування немедикаментозних методів. Їх застосування дозволяє уникнути побічної дії лікарських препаратів як на організм матері, так і плода. Одним із нетрадиційних методів є лазерна фотобіопрофілактика. Промені лазера мають бактерицидний та імуномодулюючий ефект, сприяють зменшенню кількості ускладнень під час вагітності та пологів, покращують стан утробного плода і підвищують адаптаційні можливості новонародженого та його резистентність до хвороб (С.В. Хміль, 1999).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Української медичної стоматологічної академії і є фрагментом комплексної теми “Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемо-гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування (номер державної реєстрації 0198У ).

Мета роботи – знизити ризик виникнення фетоплацентарної недостатності і порушень стероїдогенезу після дії іонізуючої радіації шляхом застосування лазерної фотобіотерапії.

Основні завдання:

Вивчити стан перебігу вагітності у жінок, чоловіки яких у виробничих умовах були g-опромінені.

Визначити вплив одноразового загального g-опромінення самців щурів на стан яєчників їх нащадків.

Визначити зміни, які виникають в яєчниках нащадків, батьки яких отримали загальне іонізуюче опромінення в сублетальній дозі.

Визначити можливість корекції постпроменевих змін у яєчниках щурів, батьки яких радіаційно уражені.

З'ясувати роль лазерної терапії у відновленні стероїдогенезу у нащадків одного або обох радіаційно уражених батьків.

Розробити доступний і безпечний метод профілактики фетоплацентарної недостатності у вагітних, чоловіки яких були g-опромінені.

Об'єкт дослідження – стероїдогенез, фетоплацентарний комплекс.

Предмет дослідження – стан фетоплацентарного комплексу, стероїдогенез, зміни структури яєчників нащадків після впливу іонізуючого опромінення на батьків.

Для вирішення поставлених завдань ми використовували такі методи дослідження: метод іонізуючого та лазерного впливу, гістологічні методи та метод напівтонких зрізів, трансмісійну електронну мікроскопію, морфометричні та математичні методи, загальноклінічні методи, клініко-статистичні, дослідження перебігу вагітності і пологів у 122 жінок. Приділяли увагу наявності екстрагенітальної патології а також акушерським ускладненням при попередніх пологах та при даній вагітності. Проводили ультразвукову плацентографію на апараті “Combizon 320-5 KRETZ TECHNIC” (Австрія). Враховували локалізацію плаценти в порожнині матки у вертикальній та горизонтальній проекціях, проводили морфологічне дослідження плаценти.

Кардіомоніторний контроль за станом утробного плода здійснювали на фетальному моніторі KRANSBЫHLER fetaCARE (Німеччина). Кардіотокограми записували в положенні жінки на боку з метою профілактики синдрому нижньої порожнистої вени з використанням зовнішнього датчика. Для оцінки компенсаторних можливостей утробного плода застосовували нестресовий тест – маммарну стимуляцію протягом 5 хвилин. Бальну оцінку кардіотокограм проводили за шкалою H.B.Krebs. Простежили розвиток 82 дітей протягом перших шести місяців життя.

Методом варіаційної статистики обробляли одержані дані з обрахуванням середньої арифметичної, середньої помилки середньої арифметичної, вірогідності різниць показників, які вивчались. Для оцінки вірогідності (р) показників різниць між групами використовували t – критерій Ст'юдента, в роботі був прийнятий рівень імовірності р < 0,05.

Оцінку різниці в розмірах часток (відсотків) визначали за критерієм j (кутового перетворення Фішера). Математичну обробку даних проводили на програмному калькуляторі “Електроніка-61”.

Наукова новизна отриманих результатів. Показано дію радіації на виникнення фетоплацентарної недостатності у жінок, чоловіки яких отримали g-промені. Це супроводжувалось збільшенням частоти самовільних викиднів в 3,7 рази; мертвонароджуваністю – в 4 рази; анеміями – в 2,9 рази; багатоводдям – в 2,1 рази.

В роботі доведено, що призначення лазерної терапії з моменту діагностики фетоплацентарної недостатності в дозі 10 мВт № 5 через день в комплексі з традиційною терапією, свідчать про зниження частоти ускладнень перебігу вагітності, зниження фетоплацентарної недостатності та затримки розвитку плода і захворювання у дітей.

Проведені дослідження показали, що лазерна терапія перед пологами добре впливає на стан внутрішньоутробного плода і немає негативної дії на розвиток дитини, більш того підвищує його резистентність до захворювань.

Встановлено, що опромінення самців g-променями в сублетальній дозі викликає численні зміни у будові яєчників їх нащадків: гіперплазію компонентів сполучної тканини, погіршення кровопостачання яєчників, порушення міжклітинних контактів.

Морфометричними і стереологічними методами виявлено зниження паренхімних і мембранних органел тканин і клітин яєчника.

Вперше виявлено, що після загального g-опромінення батьків у їх нащадків порушені компоненти, які здійснюють формування повноцінних, функціонально-активних яйцеклітин і біосинтез стероїдних гормонів.

Радіаційне ушкодження батьків відображається також на рості і диференціації фолікулів, жовтих і атретичних тіл.

Вперше виявлено, що ступінь змін у будові яєчників нащадків залежить від того, один чи обидва батьки отримали дозу радіації. Виявлено, що у нащадків цих батьків найбільшу уразливість має хроматин і мембранні компоненти овоцитів, фолікулоцитів і ендотеліоцитів.

Доведено, що кожна половина нащадків одного і навіть обох радіаційно уражених батьків, яка пройшла курс лазеротерапії, мала високий ступінь відновлення компонентів яєчників, здатних активно виконувати свої функції.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені порушення фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок, чоловіки яких отримали g-промені, дозволили сформувати серед вагітних жінок групу ризику, яка потребує корегуючої терапії. Запропоноване для клініцистів акушерів-гінекологів застосовування в комплексі з традиційними методами зовнішнє низькоінтенсивне лазерне опромінювання крові в синокаротидній зоні з метою профілактики фетоплацентарної недостатності та постпроменевих змін у плода і у новонародженого.

Для широкої практики розроблено доступний спосіб профілактики фетоплацентарної недостатності, який має ряд переваг: легкість використання, відносна дешевизна, відсутність протипоказань, відсутність негативної медикаментозної дії на внутрішньоутробний плід і вагітну. Неінвазивність, подвійна дія (як на струм крові, що рухається у сонній артерії, так і на рефлексогенну синокаротидну зону) лазерного променя, відсутність необхідності коагулогічного контролю.

Значення для практичної охорони здоров'я, а також радіомедицини має доказ положення про компенсаторну роль лазерної фотобіопрофілактики не тільки для радіаційно уражених батьків, але і для їх дітей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Особистий внесок автора полягає у формуванні мети і завдань дослідження, доборі вагітних, проведенні клінічних та експериментальних досліджень, отриманні фактичного матеріалу та теоретичному аналізі його результатів. Впроваджено в практику спосіб фотобіопрофілактики фетоплацентарної недостатності у вагітних жінок, чоловіки яких отримали g-промені в пологовому будинку м. Полтави та в Хорольській ЦРЛ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювалися: на I Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Тернопіль, 1995); на Республіканській науково-практичній конференції “Фундаментальні і клінічні аспекти сучасної реабілітації” (Полтава, 1995); на Міжнародній конференції “Актуальні питання морфології” (Тернопіль, 1996); на науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1996); на VI і VII Міжнародних науково-практичних конференціях “Застосування лазерів у біології” (Харків, Ялта, 1996); на науковій конференції “Актуальні питання морфогенезу” (Чернівці, 1996); на виїзній сесії Української академії наук національного прогресу (Київ, 1997); на Х Міжнародній науково-практичній конференції “Застосування лазерів у медицині і біології” (Харків, 1998); на науково-практичній конференції лікарів-інтернів і магістрів (Полтава, 1996); на Міжнародній конференції “Фізіологія і патологія імунітету, гемостазу і окислення ліпідів” (Полтава, 1997); на науково-практичній конференції лікарів-інтернів і магістрів “Актуальні питання клінічної медицини” (Полтава, 1997); на клінічних конференціях Полтавського міського пологового будинку (Полтава, 1997); на міжкафедральному засіданні співробітників Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 1997).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, із них 5 є самостійними, надрукованими у фахових виданнях, які затверджені ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел (267 найменувань, з них 103 – іноземною мовою). Робота ілюстрована 11 таблицями і 10 малюнками.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Експеримент. Матеріалом дослідження були білі лабораторні щури-самиці 3-місячного віку. Усього в роботі було використано 256 тварин, які були розподілені на 31 групу (таблиця ). Щурів тримали в умовах віварію, харчування відповідало нормам, які установлені для цього виду тварин.

Для отримання нащадків використовували статеводозрілих самців і самок (вік 6 місяців). Усіх тварин розділили на 3 групи: по 15 самиць і 10 самців у кожній.

У першій групі експерименту самці були підвергнуті загальному іонізуючому опроміненню і через 15 днів проводили їх спарювання з інтактними самицями.

У другій групі експерименту були опромінені щури обох статей за 15 діб до спарювання.

Третя група експерименту була присвячена комбінованій дії іонізуючого опромінювання та лазеротерапії.

На наступний день після загального іонізуючого опромінення самицям і самцям цієї групи проводили 15-добовий курс лазерної терапії, після чого їх спаровували.

У всіх групах після спарювання самиць відсаджували від самців. Початок вагітності визначався дослідженням вагінальних мазків самиць щурів – день появи сперміїв у вагінальному мазку вважався першим днем вагітності.

Нащадків жіночої статі від кожної самиці розподіляли на дві групи: тварин першої групи забивали через 5, 10, 30, 60 діб, а в другій групі забій проводили в такі ж терміни, тільки перед забоєм кожна тварина отримувала 15-денний курс лазерної терапії. Виведення із експерименту проводилося методом декапітації. Контрольна група інтактних щурів складала 20 тварин.

На першому етапі проводили вивчення іонізуючого опромінення і дії лазера.

Іонізуюче опромінення у вигляді g-променів проводили апаратом АГАТ-С, який працював у такому режимі: фракція-1, МЕВ , 25, 60 СО, експозиція – 310 с, потужність експозиційної дози – 124/4 хв., доза опромінення – 6 Гр.

Таблиця 1

Розподіл експериментальних тварин по групах і терміни

забору матеріалу

Батьки Нащадки

Умови схрещування Кількість використаних тварин № п/п групи Умови експерименту Терміни забою (у доб.) Кількість використаних тварин

g-опромінений самець Х 15 1 2 3 4 5 10 30 60 6 7 8 6

інтактна самиця 10 5 6 7 8 15-денний курс ЛП до забою 5 10 30 60 5 7 8 9

g-опромінена самиця Х 15 9 10 11 12 5 10 30 60 6 5 5 7

g-опромінений самець 10 13 14 15 16 15-денний курс ЛП до забою 5 10 30 60 8 7 6 6

g-опромінена самиця + 15 днів ЛП Х 15 17 18 19 20 5 10 30 60 7 8 6 7

g-опромінений самець + 15 днів ЛП 10 21 22 23 24 15-денний курс ЛП до забою 5 10 30 60 7 5 6 9

Усього: 75 Усього: 161

Тварин саджали в ящик із органічного скла. Контрольну групу тварин саджали у такий же ящик поруч з непрацюючим апаратом.

Лазерну дію реалізували на газовому лазерному генераторі АФЛ , працюючому в імпульсивному режимі з частотою модуляції світової хвилі 1000 Гц. Робоча довжина хвилі була 632,8 нм, щільність потужності на виході світловода – 15 мВт/см2. Опромінювалися біологічно активні точки – це загальноенергетичні точки 4(ХЕ-ГУ) і 36(ДЗУ-САН-ЛІ) і генетично пов'язані з яєчниками, які використовуються як в рефлексотерапії, так і в експерименті на тваринах.

Перед опроміненням біологічно активних точок шерсть в цих зонах вистригали. Час експозиції на одну біологічно активну точку – 15 с, що експериментально доведено як найбільш ефективне (Б.А. Никитюк, 1978).

Лазеропунктура проводилася в один і той же час: від 9 до 12 годин. Тривалість курсу лазеротерапії – 15 діб.

Морфологічне вивчення матеріалу, отриманого в експерименті, проводили на світловому та електронно-мікроскоічному рівнях. Матеріалом дослідження послужили яєчники, взяті у щурів різних груп. Для цього об'єкти фіксували у 2-6% розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері (рН=7,4) з додаванням 1% розчину хлористого кальцію та поміщали у холодильник при t° +4°C на 12 годин. Після закінчення фіксації тканини відмивали від залишків глютарового альдегіду в 0,1 М фосфатному буфері з додаванням хлористого кальцію. Потім зразки підлягали додатковій фіксації в осмієвому фіксаторі. Зневоднення шматочків тканини проводили у спиртах зростаючої концентрації та ацетоні. У ролі заливочних мас використовували епоксидні смоли за Н.Н.(1964).

За допомогою ультратомів УМТП-4 та УМТП-7 отримували напівтонкі та ультратонкі зрізи. Напівтонкі зрізи забарвлювали 1% розчином метиленового синього, 1% водним розчином бури. Ультратонкі зрізи контрастували спочатку в насиченому розчині уранілацетату, а потім цитратом свинцю за E.S.(1963).

Напівтонкі зрізи вивчали під світловим мікроскопом. Ультратонкі зрізи вивчали та фотографували під трансмісійними електронними мікроскопами УЕМВ-100К, ЕОМ-100БР та ПЕМ-100.

Морфометричним методом вивчали препарати за допомогою світлового мікроскопа з використанням окуляра (8х), в який була вмонтована лінійка та сітка. Цим методом визначали об'ємні долі паренхіми (Vnv, %), об'ємні долі строми (Vстv, %), їх співвідношення (Vnv/Vстv, %) та об'єм клітинних ядер (Vя, мкм).

Клінічні дослідження. Нами проведено вивчення особливостей перебігу вагітності і пологів у 122 жінок та у 82 дітей простежений розвиток протягом перших шести місяців життя. Із них:

40 жінок з неускладненим перебігом вагітності і пологів склали контрольну групу;

40 жінок, чоловіки яких отримали g-промені у виробничих умовах, а вагітність ускладнилась фетоплацентарною недостатністю і отримували традиційну терапію, склали групу порівняння;

42 жінки, чоловіки яких отримали g-промені у виробничих умовах, а вагітність ускладнилась фетоплацентарною недостатністю, які у комплексній терапії отримували лазерну фотобіопрофілактику, утворили основну групу;

крім того, нами вивчений стан здоров'я 82 чоловіків, жінок основної групи і групи порівняння, які отримали іонізуюче опромінення у виробничих умовах.

Проведено 182 ультразвукових дослідження, записано 112 кардіотокограм.

Для профілактики та корекції фетоплацентарної недостатності вагітних жінок використовували зовнішнє низькоінтенсивне лазерне опромінювання крові в синокаротидній зоні у місті перетину грудинно-ключично-сосцевидного м'яза з сонною артерією в безперервному режимі, довжиною хвилі 0,63 мкм, потужністю 10 мВт часом експозиції 600 с на протязі 5 діб. Використовували гелій-неоновий лазерний апарат “АТОЛЛ”, створений на базі ЛГН-3

У обстежених жінок вивчали соматичний, акушерський та гінекологічний анамнез.

Для оцінки стану плода використовували метод кардіотокографії, який дозволяє здійснювати безперервне спостереження за частотою серцевих скорочень і його реакцію на власні рухи, на скорочення матки і за переймами в процесі пологів. Кардіотокограми записувались за допомогою фетального біомонітора (“Kranzbuler”, Seta Cara ) в умовах стресового тесту в положенні вагітної на боку при швидкості запису – 20 мм/хв. Середня оцінка кардіотокограм проводилася в балах за шкалою Krebs.

Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом ультразвукової плацентографії і вивчення біофізичного профілю плода.

Визначення ступенів “зрілості” плаценти давало нам можливість послідовно розглядати динамічні зміни, які виникали в базальному шарі і хоріальній мембрані протягом ІІ і ІІІ триместрів вагітності.

Не менш важливим фактором, який впливає на подальший розвиток дітей, а також на стійкість до негативних факторів зовнішнього середовища, є стан здоров'я батьків.

Враховуючи негативний вплив іонізуючого g-опромінення на стан нащадків, нами проведено клінічне обстеження батьків. Ми обстежили і вивчили стан здоров'я чоловіків вагітних жінок, які були опромінені g-променями у виробничих умовах.

Серед захворювань батьків на першому місці була вегето-судинна дистонія (40,6% і 1,2% у групі порівняння), на другому – патологія ШКТ, така, як хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, хронічний гепатит (30,7% і 9,3% у групі порівняння).

Слід зазначити, що у 35,8% випадків у батьків основної групи захворювання органів травлення перебігали на тлі вегето-судинної дистонії. Таким чином, 89,7% батьків основної групи страждали на вегето-судинну дистонію.

Це збігається з даними літератури (А.В. Люлько, 1997, В.Г. Бар'яхтар, 1998), які вказують, що у 92% випадків у радіаційно уражених батьків діагностують вегетативну дисфункцію, функціональні порушення ряду систем, у тому числі і вісцеральної із порушенням регуляції моторики і секреторної функції шлунка.

Через декілька років після контакту з іонізуючим опроміненням стан здоров'я батьків значно погіршується. Первинні функціональні вегетативні зміни, які виявлялись у перші 2-3 роки після іонізуючого опромінення поступово трансформувались у соматичну патологію . Це справляло негативний вплив на регуляторну функцію їхнього генетичного апарату.

Крім того, має значення і те, що вагітність перебігає на фоні стресу, коли вагітна жінка хвилювалася за стан здоров'я чоловіка і майбутнє своєї дитини.

Порівнюючи стан здоров'я чоловіків вагітних жінок основної та порівняльної груп, слід зазначити, що стан здоров'я їх не відрізнявся.

Статистичний аналіз отриманих даних проводився за методами варіаційної статистики з визначенням середніх величин (Sx), середньої похибки (х), середньоквадратичного відхилення (d). Ймовірність кожного показника визначали за статистичним критерієм Ст'юдента.

Основні результати експериментального дослідження. Дані експерименту першої серії, коли радіаційному ушкодженню підверглись тільки самці, свідчать про наявність у яєчниках нащадків великої кількості сполучнотканинних компонентів: колагенових та еластичних волокон. Незначна їх частина була деструктивно змінена, зустрічалися також набряки волокон з хаотичним розташуванням їх в міжклітинному просторі.

Судинна система яєчників у нащадків тварин, які не були опромінені променями лазера, але народилися від радіаційно уражених батьків, мала зміни, які зводилися до зменшення складчастості еластичних мембран, гіперемії і стазу у вінцевих судинах і дезорганізації колагенових волокон в артеріолах. Найбільш чутливим до дії радіації, навіть у другому поколінні виявився ендотеліальний шар судин.

Багатьма авторами обговорюється питання про реакцію різних судин на одну й ту ж дозу радіації і вплив різних доз іонізуючого опромінення на одні й ті ж судини. Ясно одне, що проникаюча радіація для судин не може бути безпечною (А.В. Люлько, 1997; В.Г. Бар'яхтар, 1998).

Більш того, дані, які отримані в нашому експерименті, переконують у дії радіаційного фактору на судини яєчників навіть у осіб другого покоління. Встановлено, що ендотеліоцити мають високу радіаційну чутливість. Частина цих клітин утворює вип'ячування в порожнину судини, в їх цитоплазмі визначаються набухаючі мітохондрії зі зменшеною кількістю кріст, а в ядрах збільшена кількість конденсованих глибок гетерохроматину.

Лазерна терапія, проведена у нащадків g-опромінених батьків, значно знижує глибину змін в судинах яєчників. Єдиною відмінною ознакою у них є збільшення в ядрах клітин кількості деспіралізованого активного еухроматину, що відображається на процесі реалізації генної активності.

Високо радіочутливим компонентом яєчників є і клітини епітелію, які покривають яйцеклітину – фолікулоцити.

У нащадків, які народилися від радіаційно уражених батьків, в клітинах зернистого шару, тобто у фолікулоцитах, менш розвинуті мікроворсинки та цитоплазматичні вирости. В одиниці об'єму цих клітин достовірно зменшена кількість цистерн ендоплазматичної сітки і мітохондрій.

Для тканини яєчників першочерговими клітинами є овоцити. Знаходяться вони в фолікулах, які розподіляються на 4 види: премордиальні, первинні, вторинні, третинні (граафові пузирьки).

У наших дослідах знайдено більші відхилення у вторинних і третинних фолікулах.

Щодо овоцитів, то в яєчниках самиць, які не отримували сеансів лазерної терапії, статеві клітини мають більше гетерохроматину, менше порових комплексів в ядрі та основних органел цитоплазми: ендоплазматичної сітки обох видів і мітохондрій. Збільшена кількість конденсованого малоактивного хроматину в статевих клітинах мабуть якось пов'язано із зруйнуванням його у матері після радіаційного опромінення. Важливим в дії радіації на хроматин, слід розуміти не перехід його в неактивну форму, а його розриви і фрагментацію. Мабуть ці процеси є важливим пусковим механізмом в появі у постпроменевому періоді в радіаційно уражених клітинах дезорганізаційних і деструктивних процесів.

Таким чином, первинними є ураження хроматину, вторинними – зміни, які виникають при реалізації генетичної інформації і порушенні в процесах транскрипції, рекогниції і трансляції біосинтезу білків. Третинними можна вважати зміни, які виникають на фоні викривлення спадкового апарату і біосинтетичних процесів у нащадків опромінених матерів.

Більш виражені ці процеси у нащадків обох радіаційно уражених батьків. В епітелії фолікулів цих щурів відмічаються порушення міжклітинних контактів. Колагенові та еластичні волокна мають ділянки набряків і часткову деструкцію. У порівнянні з попередньою серією дослідів, в міжклітинних проміжках є макрофаги, різні види лейкоцитів, ліпоцити і тучні клітини. Друга половина нащадків опромінених g-пучками батьків, які отримали 15-денний курс лазеротерапії, мали менші відхилення в яєчниках. Набряки та деструкція колагенових волокон були відсутні, а в міжклітинних проміжках зустрічалися поодинокі макрофаги і лімфоцити.

Судинна система яєчників у нащадків g-опромінених батьків має більш грубі зміни структурних компонентів, ніж у нащадків, народжених від одної опроміненої матері. В їх венозній частині системи кровообігу спостерігалися ділянки гіперемії, застійні явища і надмірна звивистість дрібних вен.

Епітеліальні клітини зернистого шару фолікулів щурів, народжених від g-опромінених батьків, можуть ділитися амітозом. Вони мають значно зменшену кількість мікроворсинок і цитоплазматичних виростів. Число повноцінних контактів фолікулоцитів з яйцеклітиною зменшується, що знижує її функціональну потенцію.

Органели фолікулоцитів мають деструктивні ділянки – це характерно для кріст мітохондрій, а об'ємні долі мембранних органел зменшені.

Овоцити яєчників у нащадків, народжених від радіаційно уражених батьків, також мали комплекс змін, які свідчать про їх ослаблену робочу можливість. Їх цитоплазма була збіднена мембранними органелами, рибосомами та глікогеном.

Зміни, які виникали у нащадків g-опромінених батьків, відносились до різних компонентів яєчників, і проявлялися з різною інтенсивністю. В групах тварин радіаційно уражених батьків всі компоненти стероїдогенного комплексу представлені в цитоплазмі текоцитів в зменшеній кількості.

Скорочення кількості компонентів матеріальної бази для біосинтезу естрогенів веде за собою зменшену виробку таких важливих для організму особливо для дозрівання яйцеклітин статевих гормонів. Щури, що отримали лазеротерапію, не мали цих змін, і їх показники були значно кращі, ніж у нащадків g-опромінених батьків.

Слід підкреслити, що в ході експерименту, тобто до кінця другого місяця, вказані зміни послаблювались, хоча структурна організація яєчників цієї групи тварин залишалась неповноцінною, що безумовно відображалось на їх функціональних відправленнях.

Група тварин після одноразового g-опромінення самців і самиць отримала 15-денний курс лазеротерапії. Тварини цієї групи, особливо на світлооптичному рівні аналізу, в більшості не відрізнялися від інтактних щурів. За допомогою електронно-мікроскопічного дослідження у фолікулоцитах і текоцитах виявлено менше ліпідних включень, ніж у нормі.

Мозкова речовина яєчників цих щурів відрізнялася меншою частиною відкритих, працюючих капілярів, а еластичні і колагенові волокна були де-не-де набряклими і хаотично розташованими. Дослідження об'ємних частин паренхіми і строми в яєчниках щурів, які були нащадками g-опромінених батьків і пройшли курс лазеротерапії, виявило зменшення ділянок паренхіми, при порівнянні з нормою. Ті особи, які додатково отримали курс лазеротерапії перед забоєм у тримісячному віці, мали об'єм ділянки паренхіми та строми, що незначно відрізнявся від таких показників у інтактних щурів.

Фолікулоцити і овоцити нащадків щурів, опромінених g- і лазерними променями, мали активний ядерний апарат. Від норми він відрізнявся тим, що мав зменшену складчастість ядерної оболонки, знижену кількість порових комплексів, а іноді і розширення перинуклеарного простору. Об'єми ядер овоцитів були також зменшені.

Лазеротерапія, проведена у нащадків g-опромінених батьків, що отримали курс лазеротерапії, стимулює активність ядерного апарату, внаслідок чого вказані різниці зникають.

Отримані дані дозволяють оцінити і зрозуміти силу руйнівної дії жорстких променів, глибину і масштабність їх впливу на спадковий апарат батьків, як швидко в репродуктивних органах їх дітей виявляються достатньо серйозні відхилення від норми. Експериментальні дані свідчать про силу і масштабність змін в яєчниках нащадків, які залежать від того, один чи обидва батьки радіаційно уражені.

Видно, що після отримання будь-якої дози радіації в уражених тканинах починаються процеси репаративної регенерації.

Важливим аспектом наших досліджень є докази можливого коригування негативних змін, які виникли в яєчниках нащадків g-опромінених батьків, методом лазеротерапії.

При цьому дуже важливим для нащадків є проведення курсу лазеротерапії у опромінених батьків до спаровування.

Таким чином, застосування лазеротерапії з метою компенсації порушень стероїдогенезу виправдано не тільки у батьків, якщо вони були уражені радіацією, але й у їх дітей. Вочевидь, високоактивні когерентні лазерні промені сприяють поверненню функцій змінених яєчників до рівня близького до норми.

Основні результати клінічного дослідження. При обстеженні жінок, вивченні анамнезу, аналізі екстрагенітальної і гінекологічної захворюваності та особливостей репродуктивної функції, встановлено, що серед жінок основної групи та групи порівняння, чоловіки яких отримали іонізуюче опромінення, пізнє менархе зустрічалося у 2,7порушення менструального циклу у 2,4 рази частіше, ніж у контрольній групі. Захворювання інфекційної етіології зустрічались у 4,4 рази частіше, серцево-судинні – у 3,2 рази частіше, ніж у контролі.

У жінок основної групи акушерський анамнез ускладнювався: мертвонароджуваністю у 4 рази, самовільними викиднями – у 3,7, передчасними пологами – у 3,2, штучними абортами – у 3,6, непліддям – у 2,4, патологічним перебігом післяабортного і післяпологового періоду – у 3,2 рази частіше, ніж у жінок контрольної групи.

Отже, наявність в анамнезі екстрагенітальних і гінекологічних захворювань, пізнього менархе і порушень менструального циклу може сприяти ускладненню вагітності і пологів, а також розвитку фетоплацентарної недостатності.

Звертає увагу велика кількість анемій при вагітності в пацієнток обох груп. Вони зустрічаються в 1,9 рази частіше в основній групі і групі порівняння. Особливої уваги заслуговує кількість анемій із Hb  г/л, оскільки це призводить до формування хронічної фетоплацентарної недостатності, хронічної гіпоксії плода, аномалії пологових сил і септичних ускладнень післяпологового періоду. Вони зустрічаються у 2,2 рази частіше у вагітних основної групи і групи порівняння, ніж у вагітних контрольної групи. Ускладнення вагітності з важкими формами гестозів у 6,8 разів частіше зустрічаються в основній групі і групі порівняння, ніж у контрольній.

У основній групі і групі порівняння перебіг вагітності з явищами її переривання спостерігалися в 2,1 рази частіше, ніж у контрольній, багатоводдя – у 2,1 рази частіше, хронічна фетоплацентарна недостатність – у 2,4 рази частіше.

Таким чином у жінок, чоловіки яких отримали іонізуюче опромінення, вагітність частіше ускладнювалась фетоплацентарною недостатністю.

Отримані нами результати співпадають з даними літератури, що лазерна фотобіопрофілактика сприяє зменшенню ускладнень під час вагітності, пологів і сприяє покращанню стану внутрішньоутробного плода і збільшує адаптаційні можливості новонародженого, його резистентність до захворювань (Л.М. Добровольська, 1996).

Враховуючи дані експерименту і дані літератури про позитивний вплив лазерної фотобіопрофілактики на реологічні властивості крові (Л.М. Добровольська, 1996), про стимулюючу дію на фагоцитарну активність, функцію яєчників, стан внутрішньоутробного плода і новонародженого, жінкам основної групи в комплексному лікуванні фетоплацентарної недостатності ми застосовували лазерну фотобіопрофілактику з моменту діагностики даної патології. Курс лазерної фотобіопрофілактики складався з 5 процедур.

Ми порівнювали перебіг вагітності обстежених жінок основної групи, які отримали лазерну фотобіопрофілактику в комплексній терапії, і жінок групи порівняння, які отримували тільки традиційне лікування фетоплацентарної недостатності. Дані наведені у таблиці .

Таблиця 2.

Ускладнення перебігу вагітності, стан плодів та

новонароджених у жінок обстежених груп

Ускладнення вагітності Жінки контрольної групи n = 40 Жінки основної групи n = 42 Жінки групи порівняння n = 40 Достовірність різниць

абс. ч М ± м (%) абс. ч М ± м (%) абс. ч М ± м (%)

Загроза переривання вагітності 4 10,0 ± 4,7 7 16,7 ± 5,6 15 37,5 ± 7,7 p1 – ** p2 – * p3 – *

Анемія вагітних 10 25,0 ± 6,8 14 33,3 ± 7,3 24 60,0 ± 7,7 p1 – ** p2 – * p3 – *

ОПГ-гестози (водянка, прееклампсія легкого та середнього ступеня) 8 20,0 ± 6,3 10 23,8 ± 6,6 16 40,0 ± 7,7 p1 – ** p2 – * p3 – **

Фетоплацентарна недостатність 6 15,0 ± 5,6 13 30,9 ± 7,1 24 60,0 ± 7,7 p1 – ** p2 – * p3 – *

КТГ-оцінка в балах за шкалою Krebs 10,3 ± 0,72 9,6 ± 0,63 7,1 ± 0,69 p1 – ** p2 – * p3 – *

Стан новонароджених на 5-й хвилині за шкалою Апгар 8,8 ± 0,78 8,1 ± 0,82 6,8 ± 0,58 p1 – ** p2 – * p3 – **

Примітка:1 – достовірність різниць між контрольною й основною групою; p2 – достовірність різниць між контрольною групою і групою порівняння; p3 – достовірність різниць між основною групою і групою порівняння; * – різниця достовірна; ** – різниця недостовірна.

Отже, показники, наведені у таблиці , свідчать на користь більш виразної дії зовнішнього низькоінтенсивного лазерного опромінювання крові в основній групі жінок відносно порівняльної групи, жінок якої лікували традиційними методами, також в основній групі мала місце менша кількість ускладнень.

При вивченні кардіотокографічної оцінки стану внутрішньоутробного плода за Krebs, привертає увагу те, що після лазерної профілактики вона покращувалась (підвищувалась з 7,1 ± 0,69 балів до 9,6 ± 0,69 балів).

В основній групі критична втрата маси тіла немовлят частіше відбувалася до третьої доби, а в контролі була більш тривалою.

При вивченні антропометричних даних, особливостей нервово-психічного розвитку дітей і їх захворюваності впродовж 6-ти місяців життя, встановлено, що діти від матерів групи порівняння і контрольної групи розвивалися однаково, а діти основної групи, матері яких отримали 5-разовий курс фотобіопрофілактики, хворіли рідше в 2,1 рази.

Таким чином, ми вважаємо, що зовнішнє низькоінтенсивне лазерне опромінювання крові має позитивну дію на стан внутрішньоутробного плода та новонародженого.

ВИСНОВКИ

1.  У вагітних жінок, чоловіки яких отримали g-промені, вагітність перебігає на фоні високого ризику фетоплацентарної недостатності. Фотобіопрофілактика знижує ризик виникнення фетоплацентарної недостатності.

2.  Частота патологічного перебігу вагітності у жінок, чоловіки яких отримали іонізуюче опромінення, порівняно з групою жінок, чоловіки яких не отримували іонізуючого опромінення, значно вища: мертвонароджуваність у 4 рази, самовільні викидні – у 3,7, передчасні пологи – у 3,2, штучні аборти – у 3,6, непліддя – у 2,4, ускладнення вагітності з ОПГ-гестозами - у 6.8, переривання вагітності – у 2,1, багатоводдя – у 2,1, хронічна фетоплацентарна недостатність – у 2,4, патологічний перебіг післяабортного і післяпологового періоду – у 3,2 рази частіше.

3.  Загальне одноразове іонізуюче опромінення обох батьків білих щурів у сублетальній дозі викликає порушення морфофункціональної організації яєчників у нащадків.

4.  Максимальною структурною вразливістю у нащадків g-опромінених батьків є хроматин ядерного апарату фолікулоцитів, овоцитів та ендотеліоцитів.

5.  Лазерна фотобіопрофілактика, яка проводилася у радіаційно уражених “батьків”, сприяє компенсації дисфункціональних процесів у віддаленому постпроменевому періоді у їх “дітей”, забезпечує нормалізацію морфологічного субстрату яєчників, що дає їм змогу повноцінно здійснювати синтез статевих гормонів і формування яйцеклітин у нащадків g-опромінених “батьків”.

6.  Використання зовнішнього низькоенергетичного лазерного опромінювання крові в передпологовій підготовці сприяє зменшенню ризику реалізації ускладнень в пологах і в післяпологовому періоді.

7.  Лазерна фотобіопрофілактика покращує стан внутрішньоутробного плода, і, таким чином, підвищує адаптаційні можливості новонародженого та знижує його захворюваність у ранньому неонатальному періоді.

Практичні рекомендації

1. Вагітних, що знаходилися в зоні впливу радіації, або їх чоловіки отримали іонізуюче опромінення, відносити до групи високого ризику по розвитку фетоплацентарної недостатності.

2. При наявності фетоплацентарної недостатності вагітним рекомендовано в комплексній терапії проводити 5-денний курс лазерної фотобіопрофілактики в ділянці синокаротидної зони з довжиною хвилі 0,63 мкм, режимом випромінювання – безперервним, потужністю випромінювання на виході світловодного накінцівника – 10 мВт, час експозиції – 600 с.

Список опублікованих праць за

темою дисертації

1. Кушнир Л.М. Влияние лазерной терапии на состояние плодов и новорожденных, отцы которых подверглись ионизирующему облучению // Вісник морфології. – 2000. – №1. – С. .

2. Кушнір Л.М. Особливості протікання вагітності та пологів у жінок, чоловіки яких отримали яких іонізуюче опромінення // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – №4. – С. .

3. Кушнир Л.М. Структура яичников крыс, родившихся у самок подвергшихся ионизирующему облучению. // Вестник проблем биологии и медицины. –1998. – №. – С. .

4. Кушнир Л.М. Строение яичников крыс, родившихся у родителей, получивших сублетальную дозу радиации. // Вестник проблем биологии и медицины. – 1998. – №. – С. .

5. Кушнир Л.М. Влияние ионизирующего облучения на строение яичников // Наукові записи з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання: Щорічник. – К., 1997. – С. .

6. Кушнир Л.М. Реакция яичников на ионизирующее облучение // Актуальні питання морфології: Збірник наукових робіт. – Тернопіль, 1996. – С. .

7. Кушнир Л.М. Состояние стероидопродуцирующей функции яичников в условиях общего лучевого поражения организма // Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации: Тр. Респуб. научно-практ. конфер. – Полтава, 1995. – С. .

8. Самойлов Н.Г., Казаков Ю.М., Перелыгина Л.А., Кушнир Л.М., Штых В.А. Активация компенсаторных процессов методами лазерной терапии при лучевом поражении организма // Матеріали I Міжнародного конгресу з інтегративної антропології. – Тернопіль, 1995. – С. .

9. Перелыгина Л.А., Штых В.А., Лисаченко О.Д., Кушнир Л.М., Миколаенко В.Л., Дегтярь Е.Ю. Реакция органов сердечно-сосудистой и мочеполовой системы в условиях гипо-, гиперкинезии, ионизирующего и лазерного облучения // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1996. – С. .

10. Самойлов Н.Г., Кривега Л.Г., Перелыгина Л.А., Кушнир Л.М., Лисаченко О.Д., Миколаенко В.А. Проблема взаимодействия ионизирующего, лазерного и магнитного облучения // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1996. – С. .

11. Кушнир Л.М. Сочетанное влияние ионизирующего и лазерного облучения на морфофункциональное состояние яичников крыс, родившихся от облученных родителей // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы VI Респуб. научно-практ. конфер. – Харьков, 1996. – С. .

12. Кушнир Л.М. Влияние лазерного облучения на яичники крыс, родившихся от родителей, пораженных ионизирующей радиацией // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы VII Междунар. научно-практ. конфер. – Харьков – Ялта, 1996. – С. .

13. Самойлов Н.Г., Кривега Л.Г., Хавалкина Л.М., Перелыгина Л.А., Лисаченко О.Д., Кушнир Л.М., Дегтярь Е.Ю., Миколаенко С.Л., Шевцова Л.С. Положительное влияние лазерного облучения на течение лучевой болезни // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы VII Междунар. научно-практ. конфер. – Харьков – Ялта, 1996. – С. .

14. Самойлов Н.Т., Перелыгина Л.А., Кривега Л.Г., Штых В.А., Хавалкина Л.М., Кушнир Л.М., Конотоп В.Т., Дегтярь Е.Ю. Общие закономерности действия лазерного облучения на биологические объекты // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы VII Междунар. научно-практ. конфер. – Харьков – Ялта, 1996. – С. 32-33.

15. Перелыгина Л.А., Лисаченко О.Д., Конюшенко Л.Ю., Штых В.А., Кушнир Л.М., Дегтярь Е.Ю., Миколаенко В.Л., Шевцова Л.С., Конотоп В.Г. Стимулирующее и радиопротекторное действие лазерного облучения, осуществляющееся в комбинации с лучевым поражением // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы VII Междунар. научно-практ. конфер. – Харьков – Ялта, 1996. – С. .

16. Перелыгина Л.А., Конюшенко Л.Ю., Кушнир Л.М., Конотоп В.Т., Миколаенко В.Л., Онисенко Е.С. Лазерное облучение как эффективный корригирующий фактор при наличии деструктивных процессов в тканях // Актуальні питання морфогенезу: Матер. наукової конфер. – Чернівці, 1996. – С. .

17. Кушнир Л.М. Влияние лазерного излучения на структуру яичников крыс, родители которых подверглись радиационному поражению // Применение лазеров в медицине и биологии: Труды Х Междунар. научно-практ. конфер. – Харьков, 1998. – С. .

Анотація

Кушнір Л.М. Профілактика порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення та їх профілактиці.

Проведені дослідження показали, що застосування лазерної терапії перед пологами покращує стан внутрішньоутробного плода і не має негативної дії на розвиток дитини, більш того, збільшує його резистентність до захворювань.

Проведено 182 ультразвукових дослідження, 210 сеансів лазерної фотобіопрофілактики, записано 112 кардіотокограм,

Застосування лазерної терапії з метою профілактики порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення покращує стан внутрішньоутробного плода, збільшує адаптаційні можливості новонародженого, знижує захворюваність в ранньому неонатальному періоді.

Ключові слова: іонізуюче опромінення, яєчники, вагітність, внутрішньоутробний плід, лазерна терапія, стероїдогенез, фетоплацентарна недостатність, профілактика.

анотация

Кушнир Л.М. Профилактика нарушений стероидогенеза и фетоплацентарной недостаточности после ионизирующего облучения.