ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н.КАРАЗІНА

КАДАЦЬКА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 330.101.541

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01. – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків-2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Глущенко Віктор Володимирович, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів та кредиту

- кандидат економічних наук Чугунов Ігор Якович, Міністерство фінансів України, начальник управління зведеного аналізу виконання бюджету та фінансово-економічної статистики

Провідна установа - Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії

Захист відбудеться “14” лютого 2003 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, Харків, площа Свободи, 4, ауд. V-67

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, Харків, площа Свободи, 4, ауд. V-67

Автореферат розісланий “26” грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Недостатня вивченість впливу бюджету на макроекономічні параметри, а також чинників його формування та виконання в умовах ринкової трансформації економіки України впливає на ефективність використання бюджету як регуляторного інструмента макроекономічної політики. Врахування взаємозв'язків між окремими елементами економічної системи є необхідною умовою прийняття рішень, адекватних уявленням про їх наслідки. Тому для дослідження суперечностей сучасної бюджетно-податкової системи важливо оцінити реальний взаємозв'язок між її окремими складовими та основними макропараметрами економічного розвитку України. Саме ступінь та щільність такого зв'язку дозволяють виявити придатність певних важелів політики державного макрорегулювання для розв'язання поставлених функціональних завдань перед економічною системою в цілому.

Фундаментальним питанням на сьогодні залишається досягнення гармонізації фіскального та регулюючого потенціалу державного бюджету як інструмента макроекономічної політики. Суто фіскальна спрямованість доходної його частини відображається у високому рівні податкового навантаження на суб'єктів економічної діяльності, що не створює стимулів до праці та розширення підприємницької діяльності. Негативно впливає на процес економічного розвитку України також і нерівномірний розподіл податкового тягаря між різними секторами економіки, важливою причиною якого є недосконалість бази оподаткування.

Головним недоліком видаткової частини бюджету є те, що формування та виконання обсягів бюджетних видатків у переважній більшості здійснюється без належного врахування можливостей економіки та населення у сплаті податків для формування доходів бюджету. Це призводить до структурної розбалансованості фінансів держави, значних (прихованих та наявних) дефіцитів бюджету. Негативним фактором є також характер його виконання. Бюджетні видатки здебільшого спрямовуються не на досягнення перспективних цілей, а на розв'язання нагромаджених проблем. Аналіз переліку недофінансованих у останні роки статей свідчить, що недофінансуються саме ті напрями, які здатні надати імпульс наповненню бюджету в майбутньому.

Розв'язання проблем у бюджетно-податковій сфері пов'язане з виявленням сутності взаємозв'язку між бюджетом та параметрами економічного розвитку, на основі чого стануть очевидними процеси, які сповільнюють трансформацію економіки України, і можна буде розробити дійові заходи щодо вирішення нагальних проблем.

Питання регулювання економіки шляхом використання бюджету країни займають значне місце у наукових дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених. Теоретичні основи цієї галузі знань розроблені у працях Дж.Б'юкенена, Дж.М.Кейнса, Гр. Менк'ю, В.Нордхауса, Дж.Стігліца, П.Самуельсона, Ч.Тібу, Е.Аткінсона, Р.Дорнбуша, С.Фішера, Едвіна Дж. Долана та ін. Разом з тим теоретичні підходи західних вчених до використання державного бюджету як макроекономічного регулятора потребують критичного узагальнення, дослідження можливостей і передумов для його використання з врахуванням особливостей трансформації економіки України. При цьому важливим є застосування наукових розробок російських вчених, що наведені у працях В.Гальперіна, П.Гребенникова, А.Добриніна, С.Ілловайського, Є.Райхліна, Л.Тарасевича, Л.Якобсона та ін. Теоретичні проблеми впливу державного бюджету на економічні процеси, а також питання реформування бюджетно-податкової системи України одержали розвиток у працях В.Андрущенка, С.Буковинського, О.Василика, Т.Вахненко, В.Гейця, В.Глущенка, А.Гриценка, І.Д'яконової, А.Ілларіонової, Б.Кваснюка, С.Лондар, І.Луніної, І.Мітюкова, А.Покритана, В.Протасова, І.Радіонової, І.Сала, В.Сумарокова, В.Суторміної, В.Федосова, І.Чугунова, С.Юрія та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках забезпечення наукового супроводження заходів, спрямованих на реформування бюджетно-податкової системи України. Дисертація виконувалася у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за темою “Трансформаційна економіка, загальні тенденції і особливості їх прояву в Україні” (ДР 0199U004422).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретично-методологічних засад щодо формування та використання складових Державного бюджету України, втілення яких спрямоване на підвищення ефективності макроекономічної політики держави.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

- виявити місце і роль державного бюджету в системі державного регулювання економікою;

- визначити поняття “державний бюджет” з точки зору макроекономічного регулювання;

- розкрити основні макроекономічні параметри, на базі яких можна провести детальний аналіз використання бюджету як інструмента впливу на стан та перспективи економічного розвитку;

- розкрити теоретичні основи взаємозв'язку бюджету та макроекономічних параметрів з одночасним обгрунтуванням особливостей їх застосування в умовах ринкової трансформації економіки України;

- виявити причини низької ефективності регулюючого потенціалу використання складових Державного бюджету України;

- на основі розгорнутого аналізу видаткової та доходної частин бюджету України узагальнені притаманні їм суперечності;

- виявити та простежити вплив кожної із складових бюджету на основні макроекономічні параметри;

- визначити теоретичні засади впливу дефіциту бюджету та державного боргу на економічний розвиток;

- обгрунтувати напрями реформування бюджетно-податкової політики України.

Об'єкт дослідження - Державний бюджет України та окремі його складові з притаманними їм механізмами впливу на розвиток економіки.

Предметом дослідження є механізм взаємозв'язку складових державного бюджету з основними макроекономічними параметрами України.

Методи дослідження. Методологічна база дослідження - це сучасні теорії макроекономіки і фінансів, дослідження українських та зарубіжних вчених з проблем державних фінансів, державного управління, державного боргу, трансформаційних процесів. Робота базується на системних методах дослідження, методах аналізу і синтезу, стастистичних порівнянь, факторного аналізу. Інформаційну базу складають законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють фінансові механізми формування і використання бюджетних коштів в Україні, звітні дані Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України, дані науково-дослідних центрів та установ.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у наступному:

- запропоновано визначення державного бюджету як інструмента макроекономічної політики на основі поєднання його загальноекономічного та фінансового визначень як системи грошових відносин, що складаються у процесі утворення і використання основних централізованих фінансових ресурсів, які відображаються у вигляді державних доходів і видатків, утворюючи основний фінансовий план держави, і використовуються як засіб впливу на макроекономічні параметри;

- на основі порівняльного аналізу структур бюджетів України і країн з розвинутою ринковою економікою визначено основні їх відмінності, що полягають в значному відставанні України за обсягами бюджетного фінансування соціальної сфери, у великих розмірах адміністративно-управлінських видатків, державних цільових фондів і питомої ваги неподаткових надходжень у структурі бюджетних доходів, що негативно впливає на макроекономічне регулювання;

- розкрито основні напрями використання державного бюджету як інструмента економічної політики через вплив доходної, видаткової його частин і бюджетного дефіциту на ВВП, зайнятість, інфляцію, платіжний баланс, сукупний попит, інвестиції, збереження, споживання;

- розроблено векторну таблицю, що відображає взаємозв'язок між складовими бюджету та основними макроекономічними параметрами;

- виходячи із взаємозв'язку між бюджетом і основними макроекономічними параметрами систематизовано основні суперечності та недоліки існуючих підходів до реалізації фіскальної та стимулюючої функцій державного бюджету, які пов'язані з високим рівнем податкового навантаження, недосконалістю механізму бюджетного фінансування і механізму контролю за витрачанням коштів. Доведено, що їх подолання є передумовою ефективного реформування бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку;

- визначено основні шляхи удосконалення використання бюджетно-податкової системи України в напрямах оптимізації податкового навантаження та бюджетних видатків і стимулювання інноваційного розвитку;

- запропоновано загальну схему переорієнтації використання державного бюджету України з переважно фіскальних функцій на фіскально-стимулюючі.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення та висновки дослідження мають практичне значення для використання державного бюджету як інструмента макроекономічної політики в умовах трансформації економіки України. Запропоновані методологічні положення можуть бути застосовані в сфері бюджетоутворення та у законодавчій діяльності з питань бюджету та державних фінансів. Результати дослідження можуть бути також використані у викладанні курсів економічної теорії, макроекономіки, фінансів та спецкурсах.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Всі наукові статті з теми дослідження опубліковано одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях та семінарах, зокрема, на VII Міжнародній науково-теоретичній конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)” (Київ, 1999); четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вдосконалення механізму управління великим промисловим бізнесом в умовах реформування економіки України” (Запоріжжя, 2000); науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Ірпінь, 2000); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика управління з погляду тисячоліть” (Київ, 2001).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в шести статтях у наукових журналах і збірниках наукових праць загальним обсягом 2,1 д.а., з них п'ять статей у фахових виданнях, та у двох публікаціях у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, таблиці. Загальний обсяг дисертації складає 196 сторінки машинописного тексту, що включає 1 рисунок, 1 схему, 21 таблиці, основний текст викладено на 179 сторінках.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено суть проблеми і авторський підхід до її розвитку, мету, предмет і методологію дослідження. Розкрито наукову новизну основних положень і визначено напрями їх практичної реалізації.

Розділ 1 “Методологічні основи дослідження державного бюджету як інструмента макроекономічної політики в умовах ринкової трансформації” доводить, що методологічною основою дослідження державного бюджету як інструмента макроекономічної політики є з'ясування механізму взаємозв'язку державного бюджету та основних макроекономічних параметрів.

В роботі запропоновано визначення державного бюджету як інструмента макроекономічної політики, в якому загальноекономічне і фінансове визначення поєднані в аспекті розкриття регулюючого значення бюджету, а саме:

Державний бюджет – це система грошових відносин, що складаються у процесі утворення та використання основних централізованих фінансових ресурсів, які відображаються у вигляді державних доходів і видатків, утворюючи основний фінансовий план держави, і використовуються як засіб впливу на макроекономічні параметри.

Дане визначення державного бюджету підкреслює його спрямованість на макроекономічне державне регулювання.

Для глибокого розуміння значення бюджету як інструмента макроекономічної політики державний бюджет розглянуто за структурою головного фінансового плану держави у поєднанні з економічною сутністю бюджету, тобто за доходами та видатками.

На основі розрахованих автором дисертації даних проведено порівняльний аналіз структури державних бюджетів країн з ринковою економікою (Америки, Японії, Німеччини, Швеції, Франції, Великобританії, Канади та Італії) і України, що представлені у Таблиці 1. Відокремлені основні відмінності між ними, до яких належать великі розміри адміністративно-управлінських видатків, державних цільових фондів і питомої ваги неподаткових надходжень у структурі бюджетних доходів України, ніж у структурі бюджетів країн з ринковою економікою.

Такі відмінності не є позитивними для економіки України. Вони відображають корінні проблеми чинної бюджетно-податкової системи України, дослідження і систематизація яких здійснені у другому розділі дисертації.

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика структури доходів і витрат державного бюджету в країнах з ринковою економікою та в Україні, % до сукупних витрат бюджету (середній показник за 1997-1999 рр.).

Країни з ринковою економікою Україна

Видатки 1 2

на соціальні потреби 45 38,8

на господарські потреби: капвкладення в інфрастуктуру, дотації держпідприємствам, субсидії сільському господарству, витрати на здійснення державних програм 15 14,5

на оборону і міжнародну діяльність 15 5

адміністративно-управлінські витрати 7 9,5

на погашення державного боргу до 8 7,3

всього видатків 100 100

Доходи

податкові надходження 80 67

неподаткові надходження 6,5 12,3

Державні цільові фонди 11 17,5

всього доходів 100 100

· розраховано автором за даними та даними Держкомстату України

З метою дослідження взаємозв'язку між бюджетом і параметрами макроекономічного розвитку країни серед усіх макроекономічних показників виділено основні, в яких в інтегрованому вигляді відображаються інші. До них належать: валовий внутрішній продукт, зайнятість, інфляцію, платіжний баланс, сукупний попит, інвестиція, збереження і споживання.

Зазначені економічні показники є фінансово-економічною базою бюджету. Від правильності і повноти врахування цих макроекономічних показників залежить реальність бюджету, яка безпосередньо пов'язана з можливостями його впливу на економіку країни.

У процесі аналізу взаємозв'язку між державним бюджетом і основними макроекономічними параметрами на підгрунті наукових досліджень, проведених зарубіжними і вітчизняними науковцями у сфері макроекономіки та державних фінансів, автором дисертації складено векторну таблицю 1.2. Запропонована таблиця є відображенням багатофакторного взаємозв'язку, що існує між обсягами бюджетних надходжень і видатків, розміром дефіциту бюджета, з одного боку, та величинами основних макроекономічних параметрів - з іншого.

Таблиця 1.2.

Взаємозв'язок між ВВП, бюджетом та основними

макроекономічними параметрами

ВВП Макроекономічні параметри Бюджет

надходження видатки дефіцит

Ї ­ Зайнятість Ї ­ Ї ­ Ї­ Ї­ Ї­ Ї­

Ї Ї ­ ­ ­ Інфляція ­ ­ Ї Ї ­ ­номін. Їреальн. ­реальн. Їномін. ­реальн. ­номін. Їреальн. Їреальн. Їномін. Ї­реальн. Їномін. ­реальн. Їреальн. ­номін. Ї­

­ Ї Дефіцит платіжного балансу Ї ­ ­ Ї ­Ї Ї­ ­Ї Ї­

Ї ­ Сукупний попит Ї ­ Ї ­ ­ Ї ­ Ї

­ Ї Інвестиції ­ Ї ­ Ї Ї ­ Ї ­

Ї ­ Збереження Ї ­ Ї ­ ­ Ї ­ Ї

­ Ї Споживання ­ Ї ­ Ї Ї ­ Ї ­

Оскільки ВВП є базовим економічним параметром, що відображає підсумковий результат функціонування всієї економіки, його винесено у окрему колонку. Збільшення або зменшення розмірів наведених у таблиці показників відображено відповідними напрямами вектора (Ї або ­).

Спираючись на отримані результати аналізу взаємозв'язку між державним бюджетом та основними макроекономічними параметрами, у розділі 2 “Основні напрями використання державного бюджету як інструмента макроекономічної політики в умовах ринкової трансформації” проведено детальне дослідження використання бюджету для соціально-економічного регулювання в Україні за трьома напрямами (з точки зору доходної, витратної частин та дефіциту бюджету), кожний з яких має свою специфіку і дає можливість провести розгорнуте теоретично обгрунтоване дослідження впливу бюджету на економіку України.

На основі даного аналізу встановлено, що за останні роки в результаті більш високої обгрунтованості й реалістичності бюджетних прогнозів, а також структурних змін було досягнуто поліпшення стану державних фінансів, зокрема, виконання доходної та витратної частини бюджету (збільшено обсяг податкових надходжень, удосконалено систему управління державними фінансами, посилено контроль за витрачанням коштів). Проте у бюджетно-податковій сфері України ще залишається багато проблем та недоліків, що перешкоджають реалізації фіскально-стимулюючого призначення бюджету.

У податковій системі України існують суперечності між її фіскально-стимулюючим призначенням і переважно фіскальним характером виконання податкової політики, що проявляється в певних недоліках використання податкових важелів.

Так, регулююча та стимулююча функції податку на прибуток підприємств, що розкривається за рахунок диференціації ставок оподаткування за різними видами діяльності (можлива й галузева диференціація) та шляхом надання пільг у виробництві пріоритетних товарів, у чинній податковій системі використовуються недостатньо. На практиці існує лише механізм надання пільг зі сплати податку на прибуток підприємств, хоча ефективність його застосування викликає певні сумніви, у той час як диференціація ставок цього податку відсутня.

Формування видаткової частини Державного бюджету України здійснюється на основі завищених вимог щодо виконання податкових зобов'язань, які не враховують реальних можливостей економіки та населення у сплаті податків для формування доходів бюджету. Виконання видатків здебільшого здійснюється не за принципом досягнення перспективних цілей, а за принципом розв'язання нагромаджених проблем. Аналіз переліку недофінансованих у останні роки статей свідчить, що недофінансуються саме ті напрями, які здатні надати імпульс наповненню бюджету в майбутньому.

Найгострішою проблемою бюджетної сфери України є недосконалий механізм бюджетного фінансування, наслідком чого стали зловживання і порушення у формуванні коштів бюджету, нецільове їх використання тощо.

Вагоме місце у бюджеті України займають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. Проте, одночасно з цим, традиційними бюджетними пріоритетами залишаються видатки на державне управління, збільшення яких негативно впливає на темпи оновлення основного капіталу, отже, блокує економічне зростання.

Таким чином, коріння суперечностей існуючої бюджетно-податкової політики полягають у глибинах державної політики забезпечення доходів і видатків, що призводить до бюджетного дефіциту та його неодмінного наслідку – державної заборгованості.

Негативні наслідки бюджетного дефіциту та державного боргу в економіці України відображають тягар ефекту “витіснення”. Так, розміщаючи ОВДП на фінансовому ринку, держава позбавляє сектор підприємств ресурсів, що могли б бути інвестовані у виробництво. Крім того, значні розміри державного боргу, а також виплати за ним процентів опосередковано збільшують фіскальне навантаження на бюджет, провокуючи введення завищених ставок оподаткування та надмірного податкового навантаження на суб'єктів господарювання.

Для того, щоб економіка мала можливість для нормального функціонування при наявності істотних розмірів державної заборгованості, використання внутрішніх і зовнішніх позик у довгостроковому періоді повинно супроводжуватися сталим збільшенням ВВП, отже, податкових надходжень, інвестицій. Враховуючи те, що Україна на даному етапі економічного розвитку таких умов не має, політика скорочення бюджетного дефіциту є доцільною та обгрунтованою. Проте її ефективність зменшується в результаті недоліків у бюджетно-податковій сфері, які стримують процес переорієнтації бюджету з суто фіскальної функції на фіскально-стимулюючу.

Про переважно фіскальну спрямованість бюджету України свідчать наступні факти: великий розмір податкового навантаження на галузі виробництва, що виробляють продукцію з високим рівнем доданої вартості; висока ставка податку на прибуток підприємств при великій кількості збиткових підприємств та падінні рентабельності виробництва; велике податкове навантаження на фонд заробітної плати; низький розмір неоподатковуваного мінімуму; надмірна диференціація системи нарахування прибуткового податку з громадян; нерівномірне у часі навантаження на бюджет з виплат боргових зобов'язань.

Одночасно з цим, стимулююча функція бюджету України послаблена внаслідок дії таких факторів, як: велика кількість податкових пільг та відсутність ефективного механізму їх надання; пріоритетність бюджетних видатків на фінансування органів державної влади; мінімальні розміри видатків на фундаментальні дослідження та сприяння НТП, недостатні обсяги державних інвестицій у транспорт та комунікації; недосконалий механізм фінансування та механізм контролю за витрачанням бюджетних коштів; нерівномірний податковий тягар між реальним сектором економіки та сферою послуг; нераціональне використання зовнішніх боргів, наданих для вирішення соціально-економічних проблем. Дані недоліки виражають суперечності між обсягами й напрямами бюджетного фінансування і ефективністю результатів політики щодо витрачання бюджетних коштів.

Ліквідація наведених недоліків створить умови зменшення фіскального навантаження та підвищення стимулюючого значення бюджету як інструмента макроекономічної політики в умовах ринкової трансформації економіки України.

Схема 1.

Переорієнтація Державного бюджету України з фіскальної функції на фіскально-стимулюючу

Державний бюджет як інструмент макроекономічної політики вплив на економічний розвиток, зокрема, на:

обсяг ВВП платіжний баланс зайнятість сукупний попит інфляція інвестиції, збереження, споживання

у фіскальному напрямі у напрямі стимулювання

Недоліки використання бюджетних складових для економічного і соціального регулювання в Україні

великий розмір податкового навантаження на галузі виробництва, що виробляють продукцію з високим рівнем доданої вартості; - висока ставка податку на прибуток підприємств при великій кількості збиткових підприємств та падінні рентабельності виробництва; - велике податкове навантаження на фонд заробітної плати; - низький розмір неоподатковуваного мінімуму; - надмірна диференціація системи нарахування прибуткового податку з громадян; - нерівномірне у часі навантаження на бюджет з виплат боргових зобов'язань - велика кількість податкових пільг та відсутність ефективного механізму їх надання; - пріоритетність бюджетних видатків на фінансування органів державної влади; - мінімальні розміри бюджетних видатків на фундаментальні дослідження та сприяння НТП, недостатні обсяги державних інвестицій у транспорт та комунікації; - недосконалий механізм бюджетного фінансування та механізм контролю за витрачанням бюджетних коштів; - нерівномірний податковий тягар між реальним сектором економіки та сферою послуг; - нераціональне використання зовнішніх боргів, наданих для вирішення соціально-економічних проблем

Доцільно:

1) зниження ставки ПДВ, перш за все, для продовольчих товарів і транспортних послуг з метою розширення сукупного попиту та стимулювання розвитку інфраструктури виробництва; 2) зниження ставки податку на прибуток підприємств при одночасному скороченні пільг за ним; 3) диференціація ставки податку на прибуток підприємств на основі рентабельності виробництва та частини прибутку, яка припадає на одного працюючого, а також частини прибутку, що інвестується у виробництво та спрямовується на стимулювання науково-дослідної діяльності; 4) скорочення диференціації системи нарахування прибуткового податку з громадян та підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму; 5) запровадження стратегії конкурентоспроможності на основі створення рівнодоступних умов для всіх суб'єктів господарювання при визначенні пріоритетності надання державної підтримки інноваційного розвитку та державного інвестування з бюджету; 6) скорочення бюджетних видатків шляхом припинення надання прямої державної підтримки підприємств з держбюджету; 7) визначення функцій та повноважень апарату державної влади за нової системи управління, на основі чого проводити скорочення його чисельності та витрат на утримання; 8) посилення громадського контролю за формуванням та виконанням бюджету на основі створення громадських інститутів, тісно пов'язаних з органами державної влади; 9) формування видаткової частини бюджету виходячи з реальних можливостей економіки щодо сплати податків; 10) реструктуризувати зовнішні борги, забезпечивши рівномірність погашення боргових зобов'язань і скорочення державного боргу; 11) підвищення ефективності використання позичених у державний бюджет коштів.

фіскально-стимулююче значення Державного бюджету України

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки теоретико-концептуального змісту та методологічного і науково-практичного спрямування:

1. Сутність державного бюджету як інструмента макроекономічної політики полягає в тому, що у процесі утворення та використання основних централізованих фінансових ресурсів держави, які складають зміст доходів та видатків бюджету, здійснюється вплив на зростання ВВП, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри. Проте в результаті недостатньої вивченості даного впливу в умовах ринкової трансформації економіки України використання бюджетних складових для економічного і соціального регулювання не здійснюється максимально ефективно та потребує удосконалення.

2. Існуюча концепція реформування сфери державного регулювання за допомогою державного бюджету орієнтована на розв'язання поточних бюджетних проблем і містить багато суперечностей та недоліків. Нереалізованими в даній концепції є принципи ефективності (економічної доцільності і високої результативності затрачених коштів) і стабільності (стимулюючого призначення, контролю економічного циклу).

Не усунутими залишаються такі недоліки практики формування та використання складових Державного бюджету України, як: суто фіскальний характер діючої податкової форми вилучення доходів у бюджет, невикористання регулятивного потенціалу податкової системи, недосконалість механізмів контролю за витрачанням бюджетних коштів. Макроекономічне регулювання за допомогою бюджетних витрат не здійснюється за оптимальними напрямами, що не дозволяє зосереджувати увагу на першочергових об'єктах з метою формування раціональної структури виробництва, оновлення матеріально-технічної бази, нарощування науково-технічного потенціалу. Визначення обсягів державного бюджету здійснюється без належного врахування можливостей економіки та відповідних можливостей формування доходів бюджету, що призводить до значних прихованих його дефіцитів.

Порушення принципу нейтральності оподаткування, з одного боку, і неефективних форм державної підтримки підприємств, з іншого, перешкоджають позитивному впливу ринкових механізмів на економічну діяльність суб'єктів господарювання, призводять до соціально-економічної диференціації і, тим самим, унеможливлюють становлення економічно ефективної системи державного регулювання макроекономічними процесами.

Отже, на етапі ринкової трансформації необхідна цілісна концепція щодо реформування бюджетно-податкової системи України, головною метою якої повинно бути забезпечення фінансових умов для сталого економічного розвитку на основі інноваційної стратегії.

3. Головним принципом реформування підходу щодо використання доходної частини бюджету як інструмента макроекономічного регулювання має бути формування умов для ефективної діяльності економічних суб'єктів на основі підвищення стимулюючої ролі податкової системи України, а не перегляду фіскальних характеристик окремих елементів чи, навіть, названої системи взагалі.

4. Обсяг податків, що фактично збираються в Україні, та розміри податкових ставок не відповідають дійсному стану економіки з великою кількістю збиткових підприємств, низьким життєвим рівнем населення, що не сприяє збільшенню бюджетних доходів та обсягів ВВП, отже, не стимулює суб'єктів економічної діяльності, погіршує не тільки структуру виробництва, а й впливає на структуру експорту України, звідси - на динаміку зовнішньої торгівлі.

Обраний шлях щодо поступового зменшення ставки ПДВ з метою зниження податкового навантаження на платників податків є доцільним. Проте, слід на першому етапі ввести пільгову ставку ПДВ для продовольчих товарів й транспортних послуг. Зниження оподаткування з ПДВ продовольчих товарів сприятиме значному розширенню сукупного попиту за рахунок сімей із середнім та малим достатком, отже, розширенню національного виробництва; зменшення транспортних послуг – стимулюватиме розвиток інфраструктури виробництва, що скорочує терміни обороту обігових коштів підприємств та прискорює процес розширення відтворення.

З метою підвищення регулюючої функції податку на прибуток підприємств, яка практично не використовується за існуючої системи оподаткування в Україні (з огляду на те, що саме даний податок відіграє особливу роль в регулюванні економічних процесів), обгрунтованим є зниження ставки податку на прибуток підприємств при одночасному скороченні більшості необгрунтованих пільг за ним. При цьому необхідно передбачити введення пільгових ставок за податком на прибуток підприємств на частину прибутку, що інвестується у виробництво, для стимулювання науково-дослідних робіт, малого бізнесу тощо. За рахунок диференціації ставок податку на вказаний прибуток або надання пільг можна буде вплинути на процес нагромадження капіталу, інвестиційну діяльність. У зв'язку з цим диференціація ставки податку на прибуток підприємств має залежати від рентабельності виробництва та частини прибутку, яка доводиться на одного працюючого. Запровадження наведених пільгових ставок надасть можливість стимулювання НТП шляхом вилучення з бази оподаткування коштів, спрямованих на інноваційну діяльність, а також зменшити рівень безробіття у країні завдяки розвитку малого бізнесу, основною метою якого є створення нових робочих місць.

5. Проведений аналіз чинного в Україні механізму бюджетного фінансування, на підставі якого здійснюється державна підтримка економіки взагалі та стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, зокрема, свідчить, що суттєвим його недоліком є недосконалість механізму контролю за витрачанням коштів. Так, за відсутності чітких критеріїв віднесення підприємств до таких, що є інвестиційно привабливими, бюджетне стимулювання НТП спрямовується новим власникам приватизованих підприємств. А це, враховуючи діючий механізм бюджетного фінансування, призводить до непрозорого використання коштів. З огляду на це, доцільним вважається не пряме субсидування, а створення конкурентного середовища, шляхом запровадження у практику стратегії конкурентоспроможності на основі об'єктивного ринкового розподілу ресурсів. При наданні державних інвестицій тій чи іншій галузі виробництва пріоритетне значення має надаватися цільовим програмам та заходам щодо створення рівнодоступних умов для всіх суб'єктів господарювання.

6. Свідченням жорсткості податкової системи України є великі розміри безробіття, які призводять до значного обсягу прихованого бюджетного надлишку, отже, збільшують величину бюджетного дефіциту. З метою зниження рівня безробіття та підвищення платоспроможного попиту населення протягом останніх років набули пріоритетності видатки бюджету на соціальну сферу. Збільшення їх хоча і мало позитивні соціально-економічні наслідки, але значного поліпшення у названій сфері досягнуто не було в наслідок дії, головним чином, двох факторів.

По-перше, залишилася без змін система нарахування прибуткового податку з громадян, коли за мінімальним неоподатковуваним мінімумом встановлена дуже низька межа, що не відповідає дійсній соціально-економічній ситуації в Україні. По-друге, ефективність заходів уряду в сфері соціальної політики була зменшена в результаті дії цінових факторів.

7. Враховуючи значний вплив динаміки зміни цін на економіку держави взагалі та на параметри Державного бюджету України, зокрема, доцільно використовувати бюджетні складові як інструменти цінової політики.

З цієї точки зору, наприклад, зниження рівня оподаткування може застосовуватися як антиінфляційний засіб. Для досягнення оптимального для зростання економіки України рівня цін з врахуванням притаманного для неї значного потенціалу інфляції витрат, зниження рівня оподаткування повинно бути основою політики здешевлення витрат за рахунок створення умов конкуренції.

Важливим заходом стимулювання економічного зростання в умовах коливання цін може бути зміна обсягів окремих статей видаткової частини бюджету. Так, завдяки реалізації інноваційних проектів можна отримати можливість стимулювання економічного зростання, навіть за умов існування інфляційного податку.

8. Наявність державного боргу, зумовлена політикою значних бюджетних дефіцитів у попередніх роках, що негативно відбивається на економічному зростанні України. З одного боку, останнє сповільнюється надмірним податковим тиском, коли проблему платоспроможності доводиться вирішувати за рахунок внутрішніх джерел, тобто доходів громадян. З іншого - кошти, що спрямовуються на обслуговування боргів, могли б бути використані більш ефективно, зокрема, на інвестиції та соціальну сферу, тобто зменшується фінансування тих сфер економіки, що мають значний потенціал для економічного зростання.

Поступове погашення державного боргу зменшує борговий тиск на бюджет, тим самим збільшуючи можливості країни щодо спрямування необхідних ресурсів на вирішення соціально-економічних проблем, сприяє розширенню національного виробництва та інвестиційної діяльності, отже, має позитивний вплив на економіку в цілому.

Повне та своєчасне виконання боргових зобов'язань держави можливе лише за умов складання бюджету, виходячи з реальних можливостей його подальшого виконання. Це, в першу чергу, оцінка реальних обсягів позик, що можуть бути здійснені державою без загрози економічній безпеці країни. З наведеної точки зору, заходи щодо удосконалення управління борговими ризиками, поліпшення прогнозування політики управління державним боргом та її координації з бюджетною, податковою, грошово-кредитною політикою, що здійснюється урядом України, є доцільними. Реалізація цих заходів передбачає продовження політики бездефіцитності Державного бюджету України, для чого необхідним є затвердження бюджетів наступних років з профіцитом, що, у свою чергу, можливе лише за рахунок забезпечення високого рівня бюджетних надходжень та жорсткої політики бюджетних витрат. Наявність бюджетного профіциту дасть можливість поліпшити структуру державного боргу і знизити вартість його обслуговування. Одночасно з цим необхідно використовувати можливості виваженого трансформування зовнішнього боргу у внутрішній, для чого слід удосконалити фінансові ринки України, а також продовжити практику заборони надання державних гарантій при одержанні кредитів суб'єктами господарювання. З метою вирішення даної проблеми потребують законодавчого врегулювання питання ринкової оцінки майна, що використовується як застава, створення ефективної процедури банкрутства.

9. Аналіз взаємозв'язку бюджету і основних макроекономічних параметрів доводить необхідність переорієнтації використання Державного бюджету України з переважно фіскальних функцій на фіскально-стимулюючі.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Кадацкая О.Н. Влияние бюджетного дефицита и государственного долга на экономическое развитие страны // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - №468. – Харків, 2000. - С. 213-217.

2. Кадацкая О.Н. Взаимосвязь государственного бюджета с состоянием экономики // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - №482. – Харків, 2000. - С. 132-137.

3. Кадацька О.М. Тенденції розвитку податкового законодавства розвинутих країн світу та можливості реформування системи оподаткування в Україні // Зб.наук.праць. - Вип. 27. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2000. – С. 64-70.

4. Кадацька О.М. Пріоритети бюджетних видатків // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - №535. – Харків, 2001. - С. 179-183.

5. Кадацька О.М. Вдосконалення системи оподаткування як складова стратегії економічного розвитку України //Науковий збірник. Стратегія економічного розвитку України. – Вип. 2(9). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 182-190.

В інших виданнях:

6. Кадацька О.М. Валовий внутрішній продукт та його взаємозв'язок із бюджетом держави // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. – Т. 20. – К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 2000. – С. 335-338.

Тези доповідей

7. Кадацька О.М. Про удосконалення структурних елементів податкової системи України / Зб.наук.праць за матеріалами Науково-практичної конференції 1-2 грудня 2000 р. “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – С. 150-153.

8. Кадацька О.М. Удосконалення бюджетного планування як один з головних чинників результативності управління державою / Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 24-26 травня 2001 р. “Теорія та практика управління організацією з погляду тисячоліть”. – К.: Політехніка, 2001. – С. 106-107.

Анотація

Кадацька О.М. Державний бюджет як інструмент макроекономічної політики в умовах ринкової трансформації.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2002.

Дисертацію присвячено науковому з'ясуванню механізму взаємозв'язку між складовими державного бюджету (видатками, доходами та його дефіцитом) та основними макроекономічними параметрами, зокрема, ВВП, зайнятістю, інфляцією, дефіцитом платіжного балансу, сукупним попитом, інвестиціями, збереженнями і споживанням, а також питанням використання державного бюджету для соціально-економічного регулювання на макрорівні в умовах трансформації економіки України.

У роботі систематизовано основні недоліки бюджетно-податкової політики України, наведено обгрунтовані напрями переорієнтації Державного бюджету України з суто фіскальних функцій на фіскально-стимулюючі.

Ключові слова: державний бюджет, ВВП, зайнятість, інфляція, сукупний попит, інвестиції, видатки та доходи державного бюджету, бюджетний дефіцит, бюджетно-податкова політика.

Аннотация

Кадацкая О.Н. Государственный бюджет как инструмент макроэкономической политики в условиях рыночной трансформации.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория.

Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина. – Харьков, 2002.

Диссертация посвящена научному исследованию проблемы взаимосвязи государственного бюджета и основных макроэкономических параметров, в частности, ВВП, занятости населения, инфляции, дефицита платежного баланса, совокупного спроса, инвестиций, сбережений и потребления, а также проблемам использования государственного бюджета для социально-экономического регулирования на макроуровне в условиях трансформации экономики Украины.

В процессе исследования было установлено, что главной причиной низкой эффективности использования государственного бюджета как инструмента макроэкономической политики является неполный учет всех возможных направлений многофакторной взаимосвязи между показателями бюджета и параметрами макроэкономического развития Украины.

Это приводит к тому, что использование составляющих государственного бюджета (расходов, доходов и дефицита бюджета) для регулирования социально-экономических процессов сводится преимущественно к реализации его фискальной функции, которая осуществляется путем изъятия части доходов у субъектов экономической деятельности. При этом стимулирующее значение государственного бюджета через экономические рычаги воздействия на развитие и усовершенствование воспроизводственного процесса практически не реализуется.

В научном исследовании теоретически обосновывается важность для стабильного роста экономики страны использования фискальной и стимулирующей функций в единстве, что позволяет максимально эффективно осуществлять бюджетное регулирование социально-экономических процессов. Доминирование одной функции над другой приводит к искажению значения государственного бюджета как инструмента макроэкономической политики, а, следовательно, и к возникновению соответствующих противоречий и недостатков бюджетно-налоговой политики.

На основе проведенного анализа взаимосвязи бюджета и основных макроэкономических параметров систематизированы недостатки существующих подходов использования составляющих Государственного бюджета Украины по двум направлениям: фискальному и стимулирующему.

К недостаткам, которые свидетельствуют о преимущественно фискальной направленности бюджета при воздействии на экономическое развитие Украины, относятся: большое налоговое обложение отраслей производства, производящих продукцию с высоким уровнем добавленной стоимости; высокая ставка налога на прибыль предприятий при наличии большого количества убыточных предприятий и падении рентабельности производства; высокое налоговое обложение фонда заработной платы; чрезмерная дифференциация системы начисления подоходного налога с населения; неравномерное распределение нагрузки во времени на бюджет выплат долговых обязательств. К факторам, снижающим стимулирующее значение бюджета относятся: большое количество налоговых льгот и отсутствие эффективного механизма их получения; приоритетность бюджетных расходов на финансирование органов государственной власти; минимальные размеры бюджетных расходов на фундаментальные исследования и содействие НТП, недостаточные объемы государственных инвестиций в транспорт и коммуникации; несовершенный механизм бюджетного финансирования и механизм контроля за использованием бюджетных средств; неравномерное налоговое бремя между реальным сектором экономики и сферой услуг; нерациональное использование внешних долгов, предоставленных для решения социально-экономических проблем.

Для ликвидации перечисленных недостатков в диссертационном исследовании предлагаются меры по переориентации государственного бюджета с сугубо фискального значения на фискально-стимулирующее.

Ключевые слова: государственный бюджет, ВВП, занятость, инфляция, совокупный спрос, инвестиции, расходы и доходы бюджета, бюджетный дефицит, бюджетно-налоговая политика.

Annotation

Kadatska O., State Budget as the Instrument of Macroeconomic Policy in the Conditions of Market transformation.

The dissertation for a Candidate Degree in Economics. Speciality 08.01.01 – Economic Theory.

Kharkiv National Karazin University, Kharkiv, 2002.

The thesis is devoted to the research of interrelation mechanism between constituents of the state budget (expenses, earnings and its deficit) and the main macroeconomic parameters namely GDP (Gross Domestic Product), employment, inflation, balance of payment deficit, aggregate demand, investments, saving and consumption. It also deals with the problems of state budget usage for socio-economic regulation at the macro-level in the conditions of Ukraine's economy transformation.

The study includes the systematization of the main drawbacks