Київський національний економічний університет

Крайнєв Петро Павлович

УДК 612.825.8.(477)

Формування системи управління

промисловою власністю

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і

управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Соболь Сергій Миколайович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедрою менеджменту

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор

Паламарчук Віліор Олександрович,

Науково – дослідний інститут приватного права і

підприємництва Академії правових наук України,

головний науковий співробітник відділу правового

регулювання підприємницькою діяльністю;

– кандидат економічних наук, старший науковий

співробітник Щедріна Таїсія Іванівна,

Інститут економічного прогнозування НАН України

старший науковий співробітник відділу

технологічного прогнозування та інноваційної

політики

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ теоретичних

проблем регулювання економіки

Захист відбудеться “ 27 ” вересня 2002р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у Київському національному економічному університеті (03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету (03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1).

Автореферат розісланий “ 27 ” серпня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор Федонін О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Подальша еволюція світової економіки тісно пов’язана із широким використанням інтелектуального ресурсу, у якому промислова власність буде основною рушійною силою.

За інтелектуальним потенціалом Україна не поступається розвиненим країнам Заходу. У колишньому СРСР їй належав кожен третій винахід. Наша держава, яка ще донедавна входила до тридцятки світових інтелектуальних лідерів, поступово втрачає свої позиції, що здебільшого пояснюється недосконалістю національної системи управління промисловою власністю.

До набуття незалежності Україна не мала власних органів управління промисловою власністю. Ця обставина негативно позначилась на рівні захищеності результатів творчої праці науково-технічних працівників у вітчизняних організаціях і багато в чому обумовило падіння творчої активності. Необхідною передумовою становлення інноваційної моделі розвитку економіки країни є створення цілісної системи управління промисловою власністю, яка б забезпечувала на рівні міжнародних стандартів її експертизу, правовий захист, оцінку та створення умов для ефективного використання.

Останнім часом зроблені суттєві кроки у сфері регулювання питань промислової власності. Зокрема, Указом Президента України від 27.04.2001р. №285/2001 „Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” намічені заходи щодо подальшого приведення основних параметрів системи промислової власності у відповідність до загальновизнаних міжнародних норм і стандартів.

Дослідженнями проблем у сфері інтелектуальної власності активно займаються вітчизняні науковці: В.П.Александрова, Г.О.Андрощук, О.Б Бутнік-Сіверський, В.С.Дробязко, М.Галянтич, І.І.Дахно, В.О.Долга, Ю.М.Капіца, В.В Клявлін, В.П.Кращенко, О.А.Підопригора, Б.Г.Прахов, В.А.Паламарчук, О.Д.Святоцький, С.М.Соболь, Л.Ю.Федченко, Т.І.Щедріна та інші.

Загальні та спеціальні питання з проблем промислової власності висвітленні у роботах фахівців країн СНД: В.П.Астахова, М.Богуславського, Г.В.Бромберга, Е.Я.Волинец-Руссета, Ф.А.Дронова, Ю.П.Конова, Д.Н.Козирева, В.І.Мухопада, О.В.Новосельцева, А.П.Сергєєва, В.М.Фейгельсона, а також зарубіжних науковців: М.Гроса, Г.Десмонда, С.Томаса, Б.Твісса, Г.Штумпфа, Н.Хаугга та інших. Однак переважна більшість публікацій розглядає проблеми інтелектуальної власності в юридичному контексті.

Організаційно-економічні аспекти формування системи управління промисловою власністю в Україні не знайшли належного висвітлення і є недостатньо дослідженою сферою. Обґрунтування методологічних підходів створення такої системи повинне полегшити реформування економіки з метою її адаптації до ринкових умов функціонування. Саме це обумовило вибір теми, визначило мету і завдання дисертаційної роботи.

В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що існує певний алгоритм перетворення інтелектуального продукту в об'єкти промислової власності та нематеріальні активи, реалізація якого дозволяє ефективно управляти процесом просування об’єктів промислової власності на ринок, узгоджувати інтереси розробника і споживача такого товару.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри менеджменту Київського національного економічного університету як складова частина теми „Методологічні засади та прикладні аспекти управління конкурентоспроможністю фірми в умовах трансформації економіки України”, номер державної реєстрації 0101U006457 (особисто автором розроблені пропозиції щодо процесу формування об’єкта промислової власності та введення його у господарський обіг і вирішення проблемних питань удосконалення структури управління промисловою власністю в Україні).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні процесів створення, патентної експертизи, забезпечення правового захисту, економічної оцінки вартості прав і використання об’єктів промислової власності як специфічного товару та розробці теоретичних аспектів і практичних рекомендацій з формування системи управління промисловою власністю в Україні.

Для досягнення зазначеної мети поставлені та вирішені наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є сукупність складових елементів системи управління промисловою власністю України та процеси, що регулюють діяльність у цій сфері.

Предметом дослідження є система правових, організаційних та економічних відносин, які виникають у процесі створення, правового забезпечення, оцінки вартості прав і господарського використання об’єктів промислової власності.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведеного дослідження виступають сучасні економічні теорії, наукові та прикладні розробки з проблем управління промисловою власністю, які базуються на таких методах:

- історичний метод використано при дослідженні розвитку в Україні нормативно - правової бази у сфері інтелектуальної власності;

-

-

-

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих наукових результатів дослідження, які одержані здобувачем і виносяться на захист, належать такі:

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що викладені в ній наукові положення, узагальнення та висновки можуть бути використані у практичній діяльності державних органів і органів виконавчої влади при реформуванні системи управління промисловою власністю та удосконаленні законодавства у сфері охорони та захисту прав на об’єкти промислової власності, а також у процесі вартісної оцінки прав на ці об’єкти та нематеріальних активів.

Науково-методичні положення роботи впроваджено у практику діяльності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності (довідка № 12 від 28.02.2002р.), Академії правових наук України (довідка № 455 від 22.05.2002р.), а також використано при розробці Верховною Радою України законів щодо структури управління промисловою власністю в Україні, підвищення ефективності патентної експертизи, оцінки нематеріальних активів (довідка № 06-619-209 від 04.02.2002р.).

Основні положення дисертаційної роботи відображено в навчальному курсі „Оцінка прав інтелектуальної власності„ який викладається згідно з освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів і магістрів з інтелектуальної власності в Інституті інтелектуальної власності і права (довідка № 1/1- 02 від 10.01.2002р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено та схвалено на науково-практичному семінарі „Актуальные вопросы правовой охраны интеллектуальной собственности” м. Алушта (8-12 вересня 1997року) та третій науково-практичній конференції „Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности” м. Алушта (3-7 вересня 1998року).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно та у співавторстві в 22 наукових працях, з яких особисто автору належить 20,7 друк. арк. У тому числі: 2 монографії у співавторстві (здобувачу належить 8,9 друк. арк.), 5 статей у наукових фахових виданнях (здобувачу належить 1,6 друк. арк..), 13 публікацій в інших наукових виданнях (здобувачу належить 9,9 друк. арк..), 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 0,3 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг роботи становить 241 сторінку машинописного тексту, включаючи 29 таблиць на 25 сторінках, 31 рисунок на 24 сторінках, список використаних джерел зі 166 найменувань на 14 сторінках і 8 додатків на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 - „Промислова власність як об’єкт управління” досліджено сутність категорій: інтелектуальної власності, промислової власності, інтелектуального продукту та нематеріальних активів. Обґрунтовуються складові концепції трансформації системи управління промисловою власністю.

Інтелектуальна власність є особливим видом власності, яка за своєю природою має віртуальний характер. Саме це значно ускладнює усвідомлення її сутності та визначення. Спроби ідентифікації категорій „інтелектуальна власність” і “промислова власність” через перелік їх об’єктів наштовхнулись на стійку тенденцію до постійного розширення та доповнення списку і не дали позитивного результату. Критичний аналіз праць відомих дослідників (Л.Б.Гальпєріна, В.Н.Міхайлоава, О.А.Підопригори, В.І.Жукова, Є.А.Богатих В.І.Лєвченко) показав, що визначення цих категорій на підставі окремих параметрів не дозволяє ідентифікувати їх у повному обсязі.

Проблема ідентифікації зазначених категорій у дисертації вирішена через розкриття сутнісного змісту їх об’єктів, що дозволило надати таким визначенням усталеного характеру і застосовувати їх до широкого кола об’єктів, в тому числі і тих, що з’являться згодом.

Обґрунтований висновок, що інтелектуальну власність доцільно розглядати як тріаду джерел походження - "інтелект (знання) - інтелектуальний продукт - об’єкт промислової власності". Останній елемент тріади може бути перетворений у нематеріальний актив (рис. 1).

Саме такий підхід дозволив дати принципово нове визначення цим категоріям.

Інтелектуальний продукт - це продукт творчих розумових зусиль, що втілений у матеріальний носій і має змістовне значення для певного інтелектуально підготовленого кола осіб.

Під промисловою власністю слід розуміти результат творчої діяльності людини, який втілений у матеріальний носій, відповідає законодавчо визнаним умовам охороноздатності і використовується для позначення виключних прав.

Умови (критерії) охороноздатності не застосовуються до об’єктів: авторського права і суміжних прав, захисту від недобросовісної конкуренції і ноу-хау.

Перевагою наведених визначень є можливість об'єктивно виокремити промислову власність у складі інтелектуальної власності. Крім того, такий підхід дає підстави науково обґрунтувати класифікацію об'єктів інтелектуальної власності. Вартісна оцінка прав на об'єкт промислової власності спричиняє зміну його статусу - він перетворюється на нематеріальний актив.

Поглиблене дослідження численних точок зору стосовно класифікації нематеріальних активів за різними ознаками (Л.З.Шнейдеман, В.Б.Івашкевич, С.М.Соболь, В.П.Астахов, В.Н.Глазунов, О.Б.Бутнік-Сівєрський, Р.Домінік, С.Даніель), дало можливість запропонувати оригінальну класифікацію об’єктів промислової власності як об’єктів бухгалтерського обліку.

Виявлені в процесі дослідження сутнісні характеристики нематеріальних активів дозволили визначити цю категорію як довгострокові права або переваги, яких набуває власник прав, що відображені в балансі організації як витрати на їх придбання і доведення до стану, придатного для використання за призначенням із метою одержання прибутку (доходу).

З'ясування сутності і взаємозв`язків зазначених категорій, а також проведений в дисертації комплексний аналіз складових елементів чинної системи державного регулювання промисловою власністю стали підґрунтям для розробки концептуальних засад системи управління промисловою власністю.

Зокрема, автором розроблена модель процесу формування об’єкта промислової власності та введення його в господарський обіг, яка конкретизує алгоритм цього процесу та окреслює контури системи управління промисловою власністю (рис. 2).

Систему управління промисловою власністю слід розглядати як систему органів, повноважень і процедур, яка регулює процес набуття та здійснення прав на об’єкти промислової власності з метою подальшого забезпечення необхідного рівня їх правового захисту та отримання економічного результату. Причому захист прав на об’єкти промислової власності розуміється не як конкретна функція, що здійснюється певним органом влади при видачі охоронного документу та підтримання його в силі, а як систематичний процес, який пронизує всю організаційну структуру системи управління промисловою власністю.

З огляду на чинники, що істотно впливають на процес формування сучасної системи управління промисловою власністю, пріоритетними напрямками цього процесу, як це доведено в дисертації, є:

- підвищення рівня правового забезпечення управління промисловою власністю;

- чітке визначення стратегічних пріоритетів, що пов’язано із зміною підходів до проведення експертизи об’єктів промислової власності, в першу чергу на винаходи і корисні моделі;

- встановлення і дотримання інтересів власників прав на патентну інформацію і учасників бізнесу на загальнодержавному, регіональному рівнях і рівні окремих підприємств;

- заохочення підприємств у використанні вітчизняних об’єктів промислової власності та створення сприятливих економічних умов для винахідницького потенціалу як інструментів стимулювання творчої діяльності;

- покращення кадрового забезпечення управління промисловою власністю за рахунок адаптації вищими навчальними закладами освітніх програм до потреб інтелектуальної сфери діяльності.

Розділ 2 - „Оцінка існуючої системи управління промисловою власністю в Україні” присвячено дослідженню питань розвитку та повноти нормативно-правової бази у сфері промислової власності, її відповідності міжнародним нормам і вимогам, стану організаційного забезпечення системи управління промисловою власністю в Україні та аналізу існуючих підходів до оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності.

Дослідження стану та розвитку нормативно-правової бази у сфері промислової власності дає підстави зробити висновок, що в чинному законодавстві України не вирішено багато принципових положень щодо управління промисловою власністю, а саме:

- відсутня законодавча база про охорону прав на окремі об’єкти промислової власності (фірмові найменування, раціоналізаторські пропозиції, породи тварин);

- законодавча база з оцінки вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності, бухгалтерського обліку та оподаткування нематеріальних активів потребує розробки додаткових нормативно-правових актів, які б чітко регулювали питання, пов’язані із комерційним використанням об’єктів промислової власності;

- потребують уточнення критерії охороноздатності промислового зразка та знака для товарів і послуг;

- існуюча нормативно-правова база потребує узгодження з міжнародними нормами та стандартами.

За роки незалежності в Україні зроблено суттєві кроки щодо створення системи органів державного управління промисловою власністю. Водночас була зруйнована більш-менш налагоджена ще за часів Радянського Союзу система управління промисловою власністю у регіонах, галузях і на підприємствах. Становлення національної системи управління промисловою власністю було перманентним процесом трансформації (перепідпорядкування, перейменування, ліквідації та утворення нових органів), що тільки погіршувало ситуацію і зрештою призвело до кризи управління у цій сфері. Як наслідок цього в 1999 році різко скоротилась видача охоронних документів на об’єкти промислової власності, в тому числі патентів на винаходи (див. рис. 3).

Новостворені структури фактично залишили систему управління промисловою власністю трьохступеневою: Міносвіти і науки, Департамент інтелектуальної власності, Український інститут промислової власності, а функції патентного відомства фактично виконують як Департамент інтелектуальної власності, так і Український інститут промислової власності, що не є доцільним. Аналіз світової практики показує, що такої системи управління не має жодна країна.

Порівняльний аналіз існуючих методик оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності та нематеріальних активів дозволив згрупувати їх у три основні блоки: доходні (фінансові) методи, витратні (інвестиційні) методи, ринкові (аналогові) методи. Враховуючи, що кожний окремий об’єкт промислової власності вимагає специфічного підходу до оцінки вартості прав, до того слід урахувати стадії життєвого циклу об’єкта, а також різноманітні цілі проведення такої оцінки, на практиці використовується надзвичайно велика кількість методик. Спроби створити єдину загальну методику оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності зазнали невдач, але науково обґрунтований, виважений підхід до цієї проблеми, дав змогу автору запропонувати методику, яка має більше ознак універсальності, що дозволило значно обмежити їх кількість.

Вивчення сучасних підходів до оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності дозволило побудувати позиційну модель цих об’єктів, яка слугує орієнтиром при виборі прийнятного методу оцінки.

Розділ 3 - „Напрямки трансформації системи управління промисловою власністю”. За результатами дослідження: розроблена модель структури органів управління промисловою власністю в Україні; вперше науково обґрунтована стратегія патентної експертизи; запропонована оригінальна методика вартісної оцінки прав на об’єкти промислової власності.

Обґрунтовано доцільність реформування існуючих і утворення нових органів управління промисловою власністю. Запропоновано розподіл функцій між структурами, які зображено на рис 4.

Ефективна система управління цією сферою передбачає зосередження основних функцій патентного відомства в межах єдиної організації, яка здійснює функції загального керівництва і визначає основні напрямки державної політики щодо охорони промислової власності.

У зв’язку з тим, що організація інформаційного забезпечення є вихідним етапом процесу перетворення інтелектуального продукту в об’єкт промислової власності, у запропонованій системі управління промисловою власністю об’єднано у єдину патентну бібліотеку України Державну науково-технічну бібліотеку, яка має багатий ретроспективний фонд патентної документації, та патентний фонд Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг Укрпатенту, який систематично поповнюється новими надходженнями патентної документації світу і має свої бази даних. Об’єднану бібліотеку ввести до складу патентного відомства.

Для реалізації функцій експертизи, сертифікації, реєстрації та трансферу технологій і ноу-хау запропоновано утворити спеціалізований центр у складі

центрального органу виконавчої влади, який діє у сфері наукової й науково-технічної діяльності.

З метою поліпшення координації діяльності широкого кола фізичних осіб та організацій щодо вартісної оцінки прав на об’єкти промислової власності доцільно створити спеціалізований науково-методичний центр оцінки інтелектуальної власності.

За пропозицією автора, у складі Академії правових наук України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29. 05. 2001 р. №582 створено Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності, який має стати зв’язуючою ланкою між суб’єктами, що діють у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

Як свідчить практика, патентна експертиза не робить наголос на виділення в Україні пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки. Заявки на винаходи і корисні моделі в усіх галузях промисловості проходять однакову процедуру розгляду.

Стратегічна спрямованість патентної експертизи передбачає підсилення винахідницької діяльності в тих галузях, де Україна має провідні науково-технічні позиції, до яких відносять: літако-, судно-, танкобудування, ракетно-космічну галузь, приладобудування, виробництво енергетичного устаткування, важке машинобудування, а також окремі галузі кольорової металургії. Патентна експертиза в Україні перш за все повинна захищати національні інтереси.

З огляду на зазначене в дисертації запропоновано диференціювати види патентної експертизи за галузями промисловості. Для пріоритетних напрямків запровадити підсилену експертизу по суті, для інших заявок - експертизу за формальними ознаками. Такий підхід забезпечить підвищення надійності патентів з пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки в Україні і водночас скоротить термін розгляду інших заявок. В таблиці 1 відображена кількість заявок на винаходи, що надійшли до Патентного відомства України у 1996 - 2000 рр. за класами міжнародної патентної класифікації (МПК), що включають пріоритетні напрямки науки й техніки порівняно з іншими заявками.

Таблиця 1

Кількість заявок, що надійшли в Україну по пріоритетним напрямкам розвитку науки і техніки

№ | Галузі | Класи міжнародної патентної класифікації | Кількість заявок (штук)

Роки

1996 | % | 1997 | % | 1998 | % | 1999 | % | 2000 | %

1 | По пріоритетних напрям

ках | В 60 – В 64, С 21- С 23, С 25, С 30, F 01 – F 04, F 15 F 17, G 01 – G 03, H 01, H 02, H 05 |

514 |

10,5 |

613 |

9,8 |

700 |

10,8 |

695 |

9,9 |

750 |

10,4

2 | Інші | Решта класів | 4379 | 89,5 | 5643 | 90,2 | 6250 | 89,9 | 6340 | 90,1 | 6489 | 89,6

З метою підвищення якості та прискорення термінів виконання процедури патентної експертизи, автором запропоновано виконання пошукових робіт покласти на експертів галузевих відділів патентного відомства (див. рис. 5), а також змінити напрямок

удосконалення програмного забезпечення, що використовується на цій стадії експертних робіт.

З метою підвищення якості виконання патентної експертизи в дисертації пропонується:

-

-

-

В дисертації розроблено методи аналітичного розрахунку коефіцієнтів дисконтування грошових потоків підприємства, що виникають при створенні та використанні об’єктів промислової власності у виробництві, в тому числі, проектних потоків прирощення економічного ефекту, які передбачаються при постановці об’єктів промислової власності на виробництво і потоків витрат на створення об’єктів промислової власності на стадіях науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

На основі сполучення двох підходів – доходного і витратного, застосування методики дозволило оцінити практично всі існуючі різновиди об’єктів промислової власності, а також визначити вартість їх прав на різних етапах створення та використання.

На відміну від існуючого, розроблений метод розрахунку коефіцієнта дисконтування відрізняється об’єктивністю і пристосованістю до звичайних комп’ютерних програм.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми ефективного формування системи управління промисловою власністю. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Дослідження сутності змісту об’єктів інтелектуальної власності дозволило дати принципово нові визначення категорій „промислова власність”, „інтелектуальна власність” та „інтелектуальний продукт”:

- під промисловою власністю слід розуміти результат творчої діяльності людини, який втілений у матеріальний носій, відповідає законодавчо визнаним умовам охороноздатності і використовується для позначення виключних прав. Відмінною ознакою об’єктів промислової власності від інших об’єктів інтелектуальної власності є те, що вони повинні відповідати умовам охороноздатності;

- інтелектуальний продукт – це продукт творчих розумових зусиль, що втілений у матеріальний носій і має змістовне значення для певного інтелектуально підготовленого кола осіб.

2. Інтелектуальна власність поділяється на чотири групи: авторське право і суміжні права, промислову власність, захист від недобросовісної конкуренції і ноу-хау.

3. Вартісна оцінка прав на об'єкт промислової власності спричиняє зміну його статусу - він перетворюється на нематеріальний актив. Нематеріальні активи - це довгострокові права або переваги, яких набуває власник прав, що відображені в балансі організації як витрати на їх придбання і доведення до стану, придатного для використання за призначенням з метою одержання прибутку (доходу).

4.В основу формування системи управління промисловою власністю має бути покладено модель і алгоритм процесу перетворення об’єктів промислової власності від їх зародження до введення в господарський обіг, яка чітко визначає функції управління промисловою власністю.

5. В чинному законодавстві України не вирішено принципові положення щодо управління промисловою власністю, а саме:

- відсутня законодавча база про охорону прав на окремі об’єкти промислової власності (фірмові найменування, раціоналізаторські пропозиції, породи тварин);

- потребують уточнення критерії охороноздатності промислового зразка та знака для товарів і послуг;

- законодавча база з оцінки вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності, бухгалтерського обліку та оподаткування нематеріальних активів потребує розробки додаткових нормативно-правових актів, які б чітко регулювали питання, пов’язані з комерційним використанням об’єктів промислової власності;

- існуюча нормативно-правова база потребує узгодження з міжнародними нормами та стандартами.

6. Управління промисловою власністю - це система органів, повноважень та процедур, яка регулює процес набуття та здійснення прав на об’єкти промислової власності з метою подальшого забезпечення необхідного рівня їх правового захисту та отримання економічного результату. Причому захист прав на об’єкти промислової власності розуміється не як конкретна функція, що здійснюється певним органом влади при видачі охоронного документу та підтримання його в силі, а як систематичний процес, який пронизує всю організаційну структуру системи управління промислової власності.

7.Утворити Патентне відомство України в межах єдиної організації і ввести в його структуру об’єднану патентну бібліотеку у складі: Державної науково-технічної бібліотеки і патентного фонду Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг Укрпатенту.

8. Система органів управління промисловою власністю має включати в себе:

- патентне відомство (як самостійний орган виконавчої влади);

- центр для реалізації функцій експертизи, сертифікації та трансферу технологій ( у складі органу виконавчої влади, який відповідає за науково-технічну діяльність);

- науково-методичний центр для координації діяльності фізичних та юридичних осіб щодо вартісної оцінки прав на об’єкти промислової власності та нематеріальних активів (у складі органу виконавчої влади, який відповідає за оцінку майна).

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України має стати зв’язуючою ланкою між суб’єктами, що діють у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

9. Чинна патентна експертиза вимагає радикальних змін, які стосуються запровадження нової стратегії патентної експертизи, вектор якої враховує національні пріоритети розвитку науки й техніки.

10. Запропонована у дисертаційній роботі методика оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності має ознаки універсальності. Використання цієї методики спрощує процедуру оцінки порівняно з існуючими.

Публікації за темою дисертації

Монографії

1.

2.

Публікації в наукових фахових виданнях

1. Крайнев П.П. Оценка нематериальных активов // Предпринимательство и право. – 1997. - №11 – С. 22-24. (0,3 друк. арк.).

2. КрайневП.П. Проблемы комплексной оценки интеллектуальной собственности // Предпринимательство и право. – 1998. - №5 – С. 50-51. (0,3 друк. арк.).

3. КлявлинВ.В., КрайневП.П. Оценка стоимости нематериальных активов методом прямой капитализации // Предпринимательство и право. – 1998. - №9 – С. 41-43. .(загальний обсяг 0,3 друк. арк., здобувачу особисто належить 0,2 друк. арк.).

4. КрайнєвП.П. Патентна експертиза як інструмент технічного прогресу // Підприємництво, господарство і право. – 2001 - №6 – С. 11-14. (0,4 друк. арк.).

5. КрайнєвП.П. Сучасні підходи до оцінки вартості обєктів інтелектуальної власності та нематеріальних активів // Проблеми науки. – 2001 - №10 – С. 34-39. (0,4 друк. арк.).

Публікації в інших наукових виданнях

1. КрайнєвП.П. Головні проблеми патентної експертизи України // Матеріали міжнародного науково-практичного семінару „Актуальные вопросы правовой охраны интеллектуальной собственности” Симферополь: Крымский ЦНТЭИ, 1997. – С.11-12. (0,2 друк. арк.).

2. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.- практ. вид.: У 4-х т. /За заг. ред. О.Д.Святоцького. - Т. 1: Право інтелектуальної власності. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 460 с. ( 39,51 друк. арк.). [Особисто здобувачем написано главу 1 розділу 1 „Місце і роль інтелектуальної діяльності в економічному і соціальному розвитку країни”. – С. 17-20 (0,2 друк. арк.)].

3. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.- практ. вид.: У 4-х т. /За заг. ред. О.Д.Святоцького. - Т. 3: Промислова власність. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 656 с. (54,18 друк. арк.). [Особисто здобувачем написано главу 1 розділу 2 „Система охорони промислової власності в Україні”. С. 51-54 ( 0,3 друк. арк.)].

4. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.- практ. вид.: У 4-х т. /За заг. ред. О.Д.Святоцького. Т. 4: Оцінка інтелектуальної власності. Бухгалтерський облік та оподаткування. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 352 с. (30,9 друк. арк.). [Особисто здобувачем написано главу 1 „Інтелектуальна власність як об’єкт права, обліку та оцінки”. - С. 10-31 (1,4 друк. арк.)].

5. КрайнєвП.П. НИИЦПЭ: Результаты деятельности и основне задачи // Материалы третьей научно-практической конференции „Актуальне проблемы охраны интеллектуальной собственности” Симферополь: Крымский ЦНТЭИ, 1999. (0,1 друк. арк.).

6. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Наук.-практ. вид. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 348 с. ( 22,32 друк. арк.). [Особисто здобувачем написано розділ 4 „Класифікація нематеріальних активів за господарсько-обліковою ознакою”. - С. 7-18 ( 0,35 друк. арк.)].

7. Практичний посібник з оподаткування нематеріальних активів. –К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 348 с. (22,32 друк. арк.). [Особисто здобувачем належить розробка питань в підрозділах 2.3-2.5, авторська частина 0,45 друк. арк.).

8. АндрощукГ., КрайневП., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. Научн.-практ. изд. – К.: Издательский Дом “Ин Юре”, 2000. – 200 с. (11,75 друк. арк.). [Особисто здобувачем написано частину 2 глави 4 „Стандарты в отношении наличия, объема и использования прав интеллектуальной собственности„. – С. 100-140 ( 2,3 друк. арк.)].

9. Крайнев П.П. Технико-экономическая оценка уровня изобретений. – К.: О-во “Знание” УССР, 1984. – 16 с. (1,0 друк. арк.).

10. КрайнєвП.П., СвятоцькийО.Д., ФедченкоЛ.Ю. Законодавче регулювання питань, що стосуються оцінки вартості нематеріальних активів // Право України. – 1998. - №8 – С. 50-57. (загальний обсяг 1,1 друк. арк., здобувачу особисто належить 0,8 друк. арк.).

11. Крайнєв П.П. Державна патентна експертиза в Україні // Інтелектуальна власність. – 1999. - №3-4 – С. 61-67. (0,6 друк. арк.).

12. Клявлін В., Крайнєв П., Менасова Г. Оцінка обєктів інтелектуальної власності на початковій стадії їхнього економічного життя // Інтелектуальна власність. – 1999.- №10 – С. 27-35. (загальний обсяг 0,5 друк. арк., здобувачу особисто належить 0,3 друк. арк.).

13. Крайнєв П. Економіко-правові засади управління промисловою власністю в Україні // Право України. – 2001 - №2 – С. 96-100. (0,7 друк. арк.).

14. Крайнєв П. Законодавство України у сфері промислової власності (історія розвитку та аналіз) // Право України. – 2001 - №5 – С. 85-88. (0,6 друк. арк.).

15. Крайнєв П. Патентна політика: якою їй бути? // Інтелектуальний капітал. – 2002 - №1 – С. 11-15. (0,4 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Крайнєв П.П. Формування системи управління промислової власності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Київський національний економічний університет. – Київ, 2002.

Дисертація присвячена комплексному і всебічному дослідженню питань управління промисловою власністю. Розглянуті економічні та правові аспекти поняття і класифікації промислової власності, як нематеріального активу. Запропоновані концептуальні засади формування системи управління промисловою власністю. Оцінено сучасний рівень правового забезпечення з питань охорони прав промислової власності. Розроблено рекомендації, що містять конкретні пропозиції щодо адаптації законодавства України у сфері промислової власності до міжнародних норм і правил. Сформульовано нові підходи до проведення патентної експертизи винаходів та корисних моделей. Розроблено модель системи управління промисловою власністю. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності та нематеріальних активів. Розроблено проект методики оцінки вартості прав на об’єкти промислової власності, яка має більше ознак універсальності.

Ключові слова: промислова власність, нематеріальний актив, інтелектуальний продукт, інтелектуальна власність.

АННОТАЦИЯ

Крайнев П.П. Формирование системы управления промышленной собственностью. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. - Киевский национальный экономический университет. – Киев, 2002.

Диссертация посвящена комплексному и всестороннему исследованию вопросов управления промышленной собственностью. Рассмотрены экономические и правовые аспекты понятия и классификации промышленной собственности, как нематериального актива. Предложены концептуальные основы формирования системы управления промышленной собственностью. Оценен современный уровень правового обеспечения по вопросам охраны прав промышленной собственности. Разработаны рекомендации, которые содержат конкретные предложения по адаптации законодательства Украины в сфере промышленной собственности к международным нормам и правилам. Сформулированы новые подходы к проведению патентной экспертизы изобретений и полезных моделей. Разработана модель системы управления промышленной собственностью. Проанализированы современные подходы к оценке стоимости прав на объекты промышленной собственности и нематериальных активов. Разработан проект методики оценки стоимости прав на объекты промышленной собственности, которая имеет признаки универсальности.

Ключевые слова: промышленная собственность, нематериальный актив, интеллектуальный продукт, интеллектуальная собственность.