ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Сумський державний університет
Калашник Сергій Дмитрович
УДК 330.552:339.166:332.142.6
економічні основи формування
торгових механізмів Екологічного захисту
Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування
і охорони навколишнього середовища
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному університеті
Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Мельник Леонід Григорович,
Сумський державний університет,
завідувач кафедри економіки
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Грабинський Ігор Михайлович,
Львівський національний університет ім. Івана Франка,
завідувач кафедри міжнародних економічних відносин
кандидат економічних наук
Галиця Ігор Олександрович,
Президія Національної Академії Наук України,
вчений секретар Відділення економіки
Провідна установа: Дніпропетровський національний університет,
Інститут економіки, м. Дніпропетровськ
Захист відбудеться “ 24 ” грудня 2002 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.
Автореферат розісланий “ 23 ” листопада 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний етап соціально-економічного розвитку характеризується загостренням екологічних проблем. Не останню роль у регулюванні впливу на екосистеми відіграє торгівля. Однак до недавнього часу процеси торгового обміну та проблеми збереження довкілля розглядалися відокремлено один від одного, так, немов між ними зовсім не було функціонального зв'язку. Разом з тим, об'єктивні процеси трансформації та розвитку суспільно-економічних відносин свідчать про те, що торговельні процеси відіграють активну роль економічного регулятора, у тому числі і в сфері екологічної діяльності – як у межах національних економік, так і на рівні міжнародних відносин. До цього слід додати, що і самі процеси торгівлі спричиняють істотний вплив на довкілля.
Зв'язок торговельних процесів з екологічною безпекою економічного суб'єкта будь-якого рівня (підприємства, галузевого об'єднання, території, національної економіки, транснаціонального утворення) обумовлюють кілька суттєвих моментів. Перше, саме через торгівлю економічні суб'єкти залучають всі необхідні фактори організації виробництва. Недосконалість екологічної експертизи та економічного інструментарію на стадії торгових операцій обумовлює екологічну недосконалість процесів, які відбуваються на вході в економічний суб'єкт. Друге, через торгівлю будь-який економічний суб'єкт реалізує результати своєї економічної діяльності, тобто продукцію. Помилки в управлінні торговими операціями можуть призвести до підриву балансу між вигодами та видатками, які несуть виробники, включаючи витрати екологічної спрямованості. Третє, торгівля сама є джерелом екодеструктивної діяльності. Четверте, торгівля зв'язує окремі економічні суб'єкти в єдину економічну систему. Через торговельні зв'язки фактично передається інформація, яка обумовлює функціонування цієї системи. Отже, торгівля може бути дійовим інструментом реалізації як економічних, так і екологічних стратегій. П'яте, в торгівлі починає "розкручуватися" попит на будь-який товар, і формуються ціни на нього. Таким чином, торгівля може бути ефективним механізмом ініціювання процесів заміщення екологічно неспроможних видів продукції на їх більш досконалі аналоги. Шосте, торгівля екологічно спрямованими товарами та послугами може стати потужним напрямком підвищення економічного потенціалу в межах даного суб'єкта. Це створює підґрунтя для розв'язання і екологічних проблем.
В умовах спрямованості України на інтеграцію в європейські та світові економічні структури виникає потреба у детальному аналізі того, як головні елементи системи торговельних відносин впливають на стан довкілля. Без системного дослідження такого пливу розглядати торгівлю як механізм розв'язання екологічних проблем є недоцільним.
Теоретичні та науково-методичні підходи до оцінки взаємного впливу та взаємної обумовленості торгівлі як головного елементу соціально-економічних відносин і стану довкілля досліджуються в працях вітчизняних і зарубіжних економістів і спеціалістів: Балацького О.Ф., Бистрякова І.К., Борщевського П.П., Грабинського І.М., Данилишина Б.М., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Ілляшенка С.М., Козьменка С.М., Лук’янчикова М.Н., Мельника Л.Г., Потравного І.М., Степанова В.М., Трегобчука В.М., Харічкова С.К., Андерсона К., Ардена-Кларка К., Делай Х., Екінса П., Костанзи Р., Крюгмана П.Р., Репетто Р., Самуельсона П.А., Фольке К., Янга М.Д. та ін. Разом з тим, критичний аналіз опублікованих робіт із даної проблематики дає підстави говорити про недостатнє наукове і практичне розкриття окремих питань, а саме: економічної сутності механізмів екологічного захисту суб’єктів торгівельних відносин; урахування впливу екологічної складової на всі елементи і фази економічного обміну; прямого та зворотного впливу в системі “екологічна спроможність товарів – ціна – торгівельний обмін”; визначення впливу торгівельних відносин на впровадження екотехнологій.
Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в об'єктивній необхідності подальшого дослідження вказаних елементів системи суспільно-економічних відносин та формуванні механізмів екологічного захисту економічних суб'єктів з метою досягнення прийнятного рівня природокористування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає державним і регіональним науковим програм та темам: програма наукової ради НАН України “Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні”. Нові наукові результати, положення та висновки дисертаційного дослідження були використані при виконанні науково-дослідних тем: фундаментальної теми “Економіка сталого розвитку: макро- та мікроекономічні механізми забезпечення” (фінансувалася Державним фондом фундаментальних досліджень України, № 8.4/21); “Економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на довкілля комплексу різноспрямованих факторів” (фінансувалася Міністерством освіти і науки України, № .01.02.97-99); “Наукове обґрунтування економічних передумов входження України в інформаційне суспільство” (фінансується Міністерством освіти і науки України, № .01.0300-01 2000-2002).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення економічних механізмів екологічного захисту суб'єктів торговельних відносин в контексті сталого суспільно-економічного розвитку.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі задачі дослідження:
- дослідити зміст та економічну сутність категорії “торгові механізми екологічного захисту”;
- проаналізувати роль і функції торгівлі в системі еколого-економічних відносин різних рівнів;
- дослідити основні чинники і передумови формування та становлення екоторгівлі як базового складового елементу комплексу економічних інструментів екологічної безпеки;
- сформулювати принципи відображення і урахування екологічних чинників при створенні та впровадженні торгових механізмів екологічної безпеки;
- розробити наукові основи реалізації торгових схем, які повинні базуватися на принципі “залишеного” та "надбаного" екодеструктивного ефекту і які б ураховували екологічну складову в торгових операціях;
- дослідити науково-методичні підходи та сформулювати наукові рекомендації щодо урахування екологічних чинників при здійсненні операцій торгового обміну через механізм ціноутворення;
- сформувати критеріальну базу для еколого-економіч-но-го обґрунтування впровадження торгових механізмів екозахисту в систему еколого-економічної безпеки суб’єктів різних рівнів;
- запропонувати рекомендації щодо практичної реалізації розроблених торгових стратегій екобезпеки як на територіальному рівні, так і на рівні підприємства.
Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають між суб’єктами господарювання.
Предметом дослідження є виробничі процеси і торгово-економічні операції з факторами виробництва та продуктами діяльності економічних суб’єктів.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення загальної економічної теорії, економіки природокористування й охорони навколишнього середовища, сучасні концепції міжнародної торгівлі, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань аналізу розвитку торгово-економічних відносин, законодавчі та нормативні документи з еколого-економічних проблем, пов'язаних зі здійсненням торгових операцій.
Для вирішення поставлених задач застосовувалися такі методи дослідження: системно-структурний, статистичний і порівняльний аналізи – при дослідженні причин і наслідків формування витрат та результатів діяльності економічних суб’єктів, складових торгових механізмів екологічного захисту, аналізу екологічних проблем і шляхів їх розв’язання; абстрактно-логічний і системний аналіз – при дослідженні еколого-економічних ефектів дії торгових механізмів, розробленні методичних підходів до їх обґрунтування та застосування на мікро- і макроекономічному рівнях; факторний – при формуванні системи показників еколого-економічних чинників виробництва та реалізації продукції.
У дослідженні були використані законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Держкомстатистики України і Сумського обласного управління статистики з питань розвитку економіки, Сумського обласного управління зовнішньоекономічних зв'язків, звіти про фінансово-господарську діяльність підприємств, технічна документація та аналітичні записки підприємств, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів:
-
вперше запропоновано визначення категорії “торгові механізми екологічного захисту”;
-
значно поглиблено теоретичні засади щодо використання торгових механізмів у забезпеченні екологічного захисту економічного суб’єкта на основі його аналізу як відкритої стаціонарної системи;
-
вперше системно обґрунтовано шість векторів екологічної спрямованості торгових механізмів екологічного захисту, а саме: при формуванні виробничих факторів; при формуванні результатів виробничої діяльності (обсягу продаж та ціни); при підвищенні інноваційного потенціалу підприємства; при поширенні номенклатури виробництва; при утилізації відходів; при еколого-економічній раціоналізації торгових процесів;
-
дістала подальший розвиток схема реалізації екологічного захисту території, яка базується на принципі обліку “залишеного” та “надбаного” еколого-економічного ефекту і враховує відповідні складові в процесах торгового обміну;
-
дістали подальший розвиток науково-методичні підходи до урахування екологічних чинників виробничої сфери та споживання при здійсненні операцій торгового обміну через механізм ціноутворення;
-
запропоновано оригінальні напрями удосконалення екозахисту економічних суб’єктів за рахунок підвищення ролі торгової сфери, зокрема, на основі розширення та поглиблення виробничого та комерційного використання відходів на промисловому підприємстві, оптимізації схем споживання виробленої продукції у кооперації виробника зі споживачем, проектантом та науково-дослідними організаціями, трейдерами.
Одержані результати поглиблюють теоретико-методичні основи аналізу і врахування екологічного чинника в господарській діяльності підприємств, що дозволяє підвищити ступінь обґрунтованості екологічно допустимих і економічно ефективних заходів, спрямованих на екологобезпечний розвиток як самих територій, так і окремих господарюючих суб’єктів.
Практичне значення одержаних результатів визначається обґрунтованими пропозиціями щодо формування торгових механізмів екологічного захисту на державному, територіальному та мікроекономічному рівнях. Методичні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію при обґрунтуванні економічної ефективності торгових механізмів екологічного захисту на підприємствах хімічної галузі, зокрема ВАТ “Сумихімпром” (проект ТАСIS "Енергозбереження і енергоефективність у хімічній промисловості – Пілотний проект у ВАТ "Сумихімпром"). Наукові результати та висновки дисертаційного дослідження були використані при розробці міської екологічної програми м. Сум на 2001-2005 рр. та напрямків розвитку на період до 2010 р. (договір № 1 від 19.07.2001 р., д/б). Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Сумського державного університету (дисципліни "Еколого-економічні проблеми природокористування в промисловому комплексі", "Зовнішньоекономічна діяльність підприємства", "Економіка фірми").
Особистим внеском дисертанта є обґрунтовані і сформовані наукові положення, висновки і рекомендації, що в сукупності вирішують важливу науково-прикладну задачу щодо формування торгових механізмів екологічного захисту як окремих територій, так і держави у цілому. В дисертаційній роботі використані власні ідеї автора, що знайшли відображення в опублікованих працях.
У роботі за списком опублікованих праць особисто автором досліджена роль торгівлі в процесі глобалізації світових економічних відносин та окремих економічних об'єднань і союзів у вирішенні екологічних проблем розвитку.
У роботі за списком опублікованих праць особисто автором проведений аналіз перспектив щодо приєднання України до Світової організації торгівлі та позитивних переваг торгово-економічного характеру такого співробітництва.
У роботі за списком опублікованих праць особисто автором виявлені, досліджені та систематизовані еколого-економічні ефекти стратегій протекціонізму, лібералізації та конкурентоспроможності.
У роботі за списком опублікованих праць особисто автором запропоновані науково-методичні підходи щодо формування механізмів екологічного захисту суб'єктів торгово-економічних відносин.
У роботі за списком опублікованих праць особисто автором науково обґрунтована ефективність екологоспрямованої стратегії використання мінеральних добрив і пестицидів.
У роботі за списком опублікованих праць особисто автором обґрунтована необхідність та економічна доцільність запровадження екостандартів на ВАТ "Сумихімпром".
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися на наукових і науково-прак-тич-них конференціях і семінарах, у тому числі: науково-технічних конференціях викладачів, співробітників і студентів факультету економіки та менеджменту Сумського державного університету (м. Суми, 1999-2002 рр.); щорічному Конгресі "INTA-24 – The City Region in a World of Globalisation" (Берген, Норвегія, 18-22 червня 2000 р.); Міжнародній студентській науковій конференції (Ільменау, Німеччина, 18-27 травня 2001 р.); Міжнародній науковій конференції студентів "Economics for ecology" (Суми, 2002 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 друкованих праць. Загальний обсяг публікацій складає 2,90 друк. арк., серед яких особисто автору належить 1,70 друк. арк.
Структура і зміст роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (152 найменування) і 5 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 192 сторінки, у тому числі: 15 таблиць загальним обсягом 12 сторінок, 12 рисунків – 10 сторінок, список використаних джерел – 16 сторінок, додатки – 25 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційного дослідження
У першому розділі "Аналіз економічної ролі і функцій торгівлі у формуванні механізмів екологічного захисту" на основі аналітичного огляду проаналізовано еколого-економічну сутність соціальних, економічних та екологічних наслідків торгової діяльності господарюючих суб'єктів різних рівнів.
На підставі проведеного дослідження основних етапів у механізмі взаємодії "торгівля – навколишнє середовище" розкрито потенціал торгових механізмів та інструментів у вирішенні екологічних проблем. Проведено еколого-економічний аналіз виникнення та протікання екодеструктивних процесів у виробничо-торговельній сфері, на основі якого проведено ранжування торговельних операцій за ступенем екодеструктивного впливу на довкілля. Автором виокремлено основні проблемні вузли, які характеризують екологічну ситуацію в системі відносин "фактори виробництва – економічний суб'єкт – торгівля": (1) досягнутий рівень економічного розвитку у виробничій сфері (визначається ресурсоємністю технології, якістю сировинної бази та станом основних факторів виробництва); (2) спроможність економічного суб'єкта ефективно використовувати ресурси, які він залучає для виготовлення продукту (послуги) та (3) стан інтерфейсної сфери – сфери здійснення торгових операцій – як сполучної ланки між виробником продукції та споживачем (саме цей напрям поки що недостатньо використовується для ефективного вирішення екологічних проблем).
На основі аналітичного огляду літературних джерел та системного аналізу об'єктивних процесів, що відбуваються в суспільно-економічних відносинах, що одним із шляхів інтенсифікації економічного розвитку та покращання екологічного стану економічних систем і навколишнього природного середовища є впровадження в практику господарювання економічних суб'єктів торгових механізмів екологічного захисту. Як свідчить світова торгова практика, такі механізми є досить дієвими за умов створення належних передумов економічного, інституційного, фінансового та правового забезпечення. Критичний аналіз ситуації, що склалася в економіці України, дає автору роботи змогу зробити висновок, що саме зараз, в умовах формування системи нових економічних відносин між суб’єктами господарювання, існують необхідні передумови запровадження торгових механізмів екологічного захисту.
У другому розділі "Науково-методичні підходи до урахування екологічних чинників у процесах торгового обміну при формуванні механізмів еколого-економічного захисту суб'єктів господарювання" удосконалено науково-методичні підходи до урахування екологічних чинників у процесах торгового обміну при формуванні механізмів еколого-економічного захисту на різних ієрархічних рівнях економічних відносин.
Базовими поняттями, на які ми спираємося у дисертаційному дослідженні, є "екологічний захист" та "торгові механізми". Зокрема, під торговими механізмами нами пропонується розуміти комплекс взаємопов’язаних засобів (методів, заходів, важелів) впливу на фінансовий стан економічних суб'єктів, в основі яких лежать результати торгових операцій. Під екологічним захистом ми розуміємо мету, заходи та дії, спрямовані на стійку підтримку гомеостазу економічної системи та створення передумов її прогресивного розвитку, що, в свою чергу, виникає при наявності вільної енергії в системі. Під гомеостазом господарчої системи розуміємо динамічну стійкість параметрів системи, включаючи стан здоров'я людей, властивості екосистем та характеристики економічного потенціалу. Такий стан системи дає можливість підтримувати найбільш ефективний еколого-економічний режим процесів метаболізму (обміну речовинами, енергією та інформацією між системою та зовнішнім середовищем). Таким чином, екологічна безпека нерозривно пов'язана з економічними показниками системи такою залежністю: екологічна спроможність дає можливість отримувати високі і сталі економічні результати; високий економічний потенціал дає можливість забезпечувати прийнятний екологічний стан природних систем.
Суб'єкти господарювання можуть виступати на різних рівнях: підприємства, галузевого об'єднання, території, національної економіки, транснаціонального утворення. Економічна система будь-якого рівня – це симбіоз біологічних і техногенних систем. Кожен із згаданих рівнів суб'єктів господарювання має свої особливі параметри гомеостазу і метаболізму, провідну роль у забезпеченні яких відіграють торгові процеси.
У дисертаційній роботі розкривається зміст напрямів формування науково обґрунтованих торгових механізмів екологічного захисту.
·
Вхідний еколого-економічний контроль факторів виробництва, які отримує із зовнішнього середовища господарюючий суб'єкт (рис. 1). Від якості кожного із видів факторів виробництва залежить еколого-економічна безпека суб'єкта господарювання, включаючи його внутрішні екологічні умови, економічні результати господарювання та екологічний стан суб'єктів, які будуть споживати вироблену продукцію. Від екологічного стану суб'єкта господарювання залежить продуктивність його системи; на рівні національної економіки під екологічним станом системи слід розуміти стан природних компонентів та здоров'я нації, на рівні підприємства – здоров'я людей та умови їх діяльності. Контроль ресурсних, технологічних та інформаційних потоків на вході такої системи може умовно бути названо першим еколого-економічним вектором торгівлі.
·
Вплив на результати господарювання. Економічні результати господарювання детерміновані з обсягами продажу та ціною продукції, її екологічною спроможністю. Екологічна спроможність продукції обумовлює збільшення обсягу реалізації (через процеси торгівлі) та зростання доходів підприємства. Таким чином, збільшення обсягів продажу та можливість реалізації продукції за більш високою ціною може бути названо другим еколого-економічним вектором торгівлі.
·
Вплив на інноваційний потенціал. Підвищення екологічних вимог (екологічного попиту) обумовлює підвищення інноваційного потенціалу підприємства, його перехід на більш досконалий технологічний та науково-інформаційний рівень і, як наслідок, – підвищення конкурентоздатності продукції та конкурентоспроможності підприємства в цілому. Результатом цього можуть бути ефекти зниження енерго- і природоємності, матеріаломісткості продукції. Із урахуванням першого і другого напрямів це обумовлює третій еколого-економічний вектор торгівлі.
·
Вплив на номенклатуру товарів. Окремим чинником підвищення економічного потенціалу підприємства є виробництво та продаж самих товарів та послуг екологічної спрямованості (моніторингові системи, очисне обладнання, технології та матеріали для ресурсозбереження, інформаційні товари і послуги, сільськогосподарські технології, фармацевтичні засоби тощо). Це обумовлює можливість отримання конкурентних переваг при виході на нові ринкові сегменти та ніші (четвертий еколого-економічний вектор торгівлі).
·
Контроль за відходами виробництва. Торгівля відходами та вторинною сировиною є дієвим засобом зменшення узагальнених питомих витрат на виробництво та реалізацію одиниці продукції (п'ятий еколого-економічний вектор торгівлі).
·
Контроль за процесами інтерфейсної сфери. Через торгові процеси може бути удосконалений організаційно-структурний зміст та екологічна спроможність ланок, що з’єднують виробничу і споживчу сфери (скорочення дистанції перевезень, вилучення зустрічних перевезень, скорочення часу складських операцій, зменшення ризиків транспортування небезпечних вантажів тощо). Усі названі заходи зменшують екодеструктивний вплив торгівлі на довкілля та визначаються нами як шостий еколого-економічний вектор торгівлі.
Рис. 1. Напрями формування торгових механізмів екологічного захисту економічного суб’єкта
На основі системного аналізу в дисертації досліджено економічну природу виникнення еколого-економічних ефектів від дії зазначених виробничо-торговельних заходів. Ці ефекти можуть бути систематизовані на основі таких класифікаційних ознак.
Перше. Економічна система набуває "вільної енергії" для прогресивного розвитку за рахунок: (1) зменшення збитків від втрати продукції; (2) скорочення витрат основних факторів виробництва через уповільнення процесів передчасного спрацювання; (3) зменшення збитків від захворюваності, травматизму та смертності і (4) отримання додатково доходу суб'єктами господарювання різних рівнів.
Друге. Економічна система суттєво скорочує додаткові витрати “енергії” (видатки) на підтримку рівня гомеостазу за рахунок: (1) зменшення витрат на захист людей від впливу екодеструктивних факторів; (2) перерозподілу витрат на захист виробничих систем від впливу шкідливих екологічних факторів та (3) мінімізації витрат на компенсацію зниження продуктивності виробництв.
Третє. Внаслідок позитивних змін у навколишньому середовищі економічні суб'єкти зменшують додаткові витрати, пов'язані зі зміною рівня існуючого гомеостазу, за рахунок: (1) більш ефективного та цілеспрямованого використання додаткових витрат на технічне переозброєння виробництва і (2) отримання додаткових ефектів від провадження екоспрямованої діяльності господарюючим суб'єктом.
Удосконалення взаємозв'язків, що виникають у системі "торгівля – господарюючий суб'єкт", можливе на основі сформульованих дисертантом принципів екологічного захисту через торгові механізми. Серед головних можна виділити:
–
принцип заохочення (сприяння широкому діалогу між представниками торгових об'єднань і екологічними організаціями);
–
принцип адекватності (адекватного урахування еколого-економічних результатів у торгових операціях);
–
принцип інтеграції (передбачає кооперативну участь виробника, споживача та трейдера у оптимізації схем використання кінцевого продукту) та ін.
Важливою складовою еколого-економічної спрямованості торгових механізмів екологічного захисту мають бути, на думку дисертанта, процеси ціноутворення на засоби виробництва та результати діяльності господарюючих суб'єктів. Ціна на виробничий засіб має обґрунтовуватися, виходячи з комплексу суто економічних та екологічних чинників, що виникають у сферах виробництва та споживання продукції.
Прибуток (П), який отримує виробництво за весь термін використання даного засобу виробництва, можна виразити формулою
, (1)
де А – річний обсяг продукції, який може бути вироблений і реалізований за допомогою засобу виробництва, одиниць/рік); цТ – ціна, за якою може бути реалізована споживачу одиниця виробленої продукції, грн./одиницю; У – екологічна складова виробничих витрат (витрати на запобігання збитків, екологічні збори тощо), грн./рік; Т – період, протягом якого може використовуватися споживачем даний виріб, рік; К – капіталовкладення, грн. (у нашому випадку К = ЦЗ/В, тобто ціні засобу виробництва); З – річні експлуатаційні (поточні) витрати, грн./рік.
Тоді ціну засобу виробництва можна визначити як:
. (2)
Перша складова правої частини даного виразу є не що інше, як еколого-економічний ефект (Е) від використання даного засобу виробництва (тобто Е = (А·цТ – З – У)·Т'). З урахуванням всього вищезазначеного можна сформулювати концепцію формування ціни на даний засіб виробництва
ЦЗ/В = Е – П . (3)
При цьому екологічна спроможність даного засобу виробництва відбивається через дві складові: екологічні витрати виробника (У) та екологічні споживчі характеристики готової продукції (виготовленої за допомогою засобу виробництва), які впливають на ціну (цТ).
На основі проведеного аналізу дисертантом сформульовано принципові напрямки підвищення еколого-економічної ефективності використання засобів виробництва за участю дії торгових механізмів:
·
зменшення собівартості виготовлення засобу виробництва при збереженні або навіть покращанні його функцій та характеристик продукції, яка буде виготовлятися на цьому засобі (включаючи її екологічні параметри); це дозволить знизити ціну (ЦЗ/В) до рівня, який відповідає дійсному значенню ефекту;
·
удосконалення засобу виробництва (підвищення продуктивності, якості, довговічності, екологічних та експлуатаційних характеристик тощо);
·
оптимізація схем споживання продукту; виробник засобу виробництва разом із споживачем і трейдером продукції працює над поліпшенням експлуатаційних характеристик товарів за рахунок удосконалення методів споживання; у названий консорціум мають включатися також проектні та науково-дослідні інститути, громадські організації.
З метою виявлення еколого-економічних ефектів, які виникають у сфері торгівлі продукцією (послугами), автором систематизовано вищезазначені ефекти за напрямами їх відтворення (рис. 2).
У третьому розділі "Практичні аспекти реалізації торгових схем, які забезпечують екологічний захист економічних суб'єктів", сформовано комплекс практичних рекомендацій щодо реалізації механізмів екологічного захисту суб'єктів господарювання різних рівнів.
У дисертації послідовно аналізуються можливості кожного із зазначених напрямків. У загальному вигляді принципова схема реалізації торговельних механізмів екологічного захисту на макроекономічному і територіальному рівнях, яка базується на принципі урахування "залишеного" та "надбаного" еколого-економічного ефекту, представлена на рис. 3.
Схема впровадження торгових механізмів екологічного захисту мікроекономічного рівня реалізована, зокрема, на прикладі ВАТ "Сумихімпром". На основі аналізу існуючого стану найважливіших вузлів виробництва продукції запропоновано схеми урахування екологічних чинників в системі торгових механізмів. Останнє знайшло своє відображення у таких економічних показниках, як ціна, доход та ефективність виробництва.
У поданій нижче таблиці 1 аналізуються чотири можливих варіанти застосування торгово-виробничої схеми щодо однієї з найбільш важливих ланок підприємства – виробництва двоокису титану.
Як свідчать розрахунки, реалізація виробничо-торговельної гіпотетичної схеми без утилізації відходів є практично „нульовою” – на 1 грн. обсягу реалізованої продукції припадає 0,95 грн. витрат (співвідношення Д/В = 1,05). У сучасних ринкових умовах господарювання реалізація такої схеми є неприйнятною з економічних причин (колонка 2).
Існуюча сьогодні схема дає змогу збільшити значення співвідношення доходів та витрат (Д/В = 1,12) завдяки частковому використанню відходів у виробництві з отриманням додаткових видів продукції (пігменти, сульфат амонію) і їх реалізації (колонка 3). Слід зазначити, що значна частина отриманого ефекту забезпечується за рахунок зменшення еколого-економічних витрат (збитків) у природозахисній сфері, що зумовлено утилізацією твердих відходів та виробничих стоків.
Аналіз динаміки економічних результатів діяльності підприємства свідчить, що навіть на базі існуючих виробничих потужностей економічний потенціал може бути підвищено за рахунок більш повного використання і реалізації відходів виробництва. Такий рівень виробництва уже існував на підприємстві (колонка 4).
Таблиця 1
Річні еколого-економічні показники виробництва умовної тонни продукту
на ВАТ "Сумихімпром" (2001 р.)
Характеристика | Ступінь утилізації відходів виробництва
Без утилізації | Існуючий | Досягнутий | Потенційно можливий
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Обсяг реалізації:
двоокис титану, тис. грн. | 272 577 | 272 577 | 272 577 | 272 577
пігмент з/о жовтий, тис. грн.– | 9 774 | 9 774 | 9 774
пігмент з/о червоний, тис. грн.– | 6 433 | 33 800 | 67 600
сульфат амонію, тис. грн.– | - 3 734 | - 3 734 | 0
залізний купорос – |
Використову-ється у внутрішньому виробництві | Використову-ється у внутрішньому виробництві | Використову-ється у внутрішньому виробництві
кислота гідролізна– | Використову-ється у внутрішньому виробництві | Використову-ється у внутрішньому виробництві | Використову-ється у внутрішньому виробництві
Еколого-економічні витрати (збитки) від утилізації твердих відходів,
тис. грн. | 180 | 120 | 90–
Еколого-економічні витрати (збитки) від утилізації стоків, тис. грн. | 9 436–––
Сума доходу, тис. грн. | 262 961 | 288 664 | 312 327 | 349 951
Співвідношення доходу і витрат (Д/В) | 1,05 | 1,12 | 1,19 | 1, 21
Основна причина скорочення у кілька разів обсягів продажу червоного пігменту обумовлена зниженням попиту на продукт. На основі проведеного дисертантом економічного аналізу сформульовано рекомендації щодо підвищення еколого-економічної ефективності торгово- виробничої діяльності:
·
диференціація товару за якістю та номенклатурою із відповідною диверсифікацією цін;
·
модернізація основного технологічного обладнання;
·
удосконалення структури управління виробництвом, постачанням та збутом;
·
синхронізація у часі обсягів виробництва продукції із значеннями обсягів попиту, які постійно змінюються у часі протягом року; останнє особливо важливо через швидке падіння кондиції товарів (зменшення їх споживчих та екологічних характеристик);
·
поширення та поглиблення функцій трейдерів з метою еколого-економічного удосконалення схем споживання.
Орієнтовний термін окупності запропонованого комплексу заходів оцінюється у межах 4-5 років.
Проведені автором розрахунки свідчать про можливість подальшого удосконалення виробничо-торговельної політики, підвищення комплексності використання ресурсів, зниження екодеструктивного впливу на довкілля. Однією із важливих складових такого напряму є підвищення ефективності торговельної політики підприємства, зокрема збільшення попиту на принципово нові види продукції, такі, як сульфат амонію і пігмент червоний. Для реалізації запропонованих напрямів необхідні інвестиції можуть окупитися за 6-7 років за умов активної торговельної політики.
У роботі також містяться обґрунтування напрямів удосконалення виробничо-торговельної політики в інших економічних сферах діяльності зазначеного та інших підприємств Сумської області. Таким чином, аналіз результатів апробації підтвердив можливість і доцільність застосування запропонованих методичних положень для вирішення практичних завдань впровадження торгових механізмів екологічного захисту суб'єктів господарювання різних рівнів у контексті сталого розвитку.
Висновки
Результати дисертаційного дослідження дають підстави зробити такі висновки.
·
Встановлено, що торгівля є одним із основних компонентів діяльності економічної системи будь-якого рівня господарювання. У торгівлі починаються і закінчуються усі цикли економічної діяльності суб'єктів господарювання.
·
Торгові механізми є ефективним засобом екологічного захисту суб'єктів господарювання. Під екологічним захистом розуміємо підтримання стійкого рівня економічних та екологічних чинників як передумови прогресивного розвитку системи.
·
Необхідною умовою застосування торгових механізмів екологічного захисту має стати урахування екологічних чинників у процесах управління виробничою діяльністю та реалізації торгового обміну.
·
Напрями формування торгових механізмів екологічного захисту можуть відбуватися за шістьма еколого-економічними векторами, а саме: (1) при формуванні виробничих факторів; (2) при формуванні результатів виробничої діяльності (обсягу продаж та ціни); (3) при підвищенні інноваційного потенціалу підприємства; (4) при поширенні номенклатури виробництва; (5) при утилізації відходів; (6) при еколого-економічній раціоналізації самих торгових процесів та усієї інтерфейсної схеми в цілому.
·
Базовим інструментом торгових механізмів має стати всебічно обґрунтована ціна, яка б ураховувала як виробничі, так і споживчі чинники, включаючи екологічні характеристики.
·
Основним принципом при впровадженні торгових механізмів екологічного захисту на макроекономічному та територіальному рівнях має бути урахування в торгових схемах "залишеного" і "надбаного" ефектів проведення торгових операцій.
·
У дисертаційному дослідженні автором доведено, що ефективним засобом використання торгових механізмів екологічного захисту на рівні підприємства є ініціювання виробництва та продажу нових видів продукції і формування екологоорієнтованого попиту.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 праць, основними є такі.
Монографічні видання
1 Мельник Л.Г., Сабадаш В.В., Калашник С.Д. Международные торговые процессы как инструмент решения экологических проблем// Методы решения экологических проблем / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2001. – С. 107-116 (особисто автора 0,20 друк. арк.).
Статті в наукових фахових журналах і збірниках
2 Сабадаш В.В., Калашник С.Д. Либерализация торговли и проблемы национальной экологической безопасности // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Вид-во СумДУ, 1999. – Випуск 2'99. – С. (особисто автора 0,17 друк. арк.).
3 Калашник С.Д. Анализ влияния международной торговой деятельности на состояние окружающей среды // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – Випуск 2'2000. – С. .
4 Мельник Л.Г., Сабадаш В.В., Калашник С.Д. Стратегия экономического роста и проблемы экологической безопасности // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Вид-во СумДУ, 2001. – Випуск 1-2'2001. – С. (особисто автора 0,5 друк. арк.).
5 Калашник С.Д. Еколого-економічні аспекти торгової діяльності підприємства // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Вид-во СумДУ, 2002. – Випуск 1-2'2002. – С. .
Матеріали конференцій
6 Калашник С.Д., Сабадаш В.В. Формирование экономических механизмов учета экологических факторов в торговых процессах // Научно-техническая конференция преподавателей, сотрудников и студентов экономического факультета (19-23 апреля): Тезисы докладов. – Сумы, 1999. – С. 87-88 (особисто автора 0,04 друк. арк.).
7 Калашник С.Д., Калитаева М.Ю. Экологические аспекты влияния удобрений и пестицидов на окружающую среду (на примере их использования в сельском хозяйстве Индии) // Научно-техническая конференция преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов экономического факультета (19-23 апреля): Тезисы докладов. – Сумы, 2000. – С. 105-106 (особисто автора 0,06 друк. арк.).
8 Калашник С.Д. Реализация экотехнологии производства двуокиси титана на ОАО "Сумыхимпром" // Научно-техническая конференция преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов экономического факультета (15-25 апреля): Тезисы докладов. – Сумы, 2002. – С. 109- 110.
9 Kalashnik S.D., Kalitaeva M.Y. Ecomarketing appropriation at the JSC "Sumyhimprom" // 9th International Student Conference "Economics for Ecology". – Sumy, May 5-9, 2002. – Pp. 113-114 (особисто автора 0,02 друк. арк.).
АНОТАЦІЯ
Калашник С.Д. Економічні основи формування торгових механізмів екологічного захисту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2002.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-методичних підходів до впровадження торгових механізмів екологічного захисту суб'єктів господарювання різних рівнів. Запропоновано напрями формування торгових механізмів екологічного захисту економічного суб'єкта, розкривається їх зміст. Визначено напрями відтворення еколого-економічних ефектів торгівлі.
Розроблено наукові основи реалізації торгових схем, які базуються на принципі “залишеного” та "надбаного" еколого-економічного ефекту і які враховують відповідні складові у торгових операціях. На макроекономічному та територіальному рівнях науково обґрунтовано рекомендації щодо урахування екологічних чинників при здійсненні операцій торгового обміну через механізм ціноутворення.
Розроблено схеми формування торгових механізмів екологічного захисту на рівні підприємства, одна із яких, зокрема, ілюструє реалізацію виробничо-торговельних механізмів на ВАТ "Сумихімпром".
Ключові слова: витрати, доход, еколого-економічний вектор, еколого-економічний ефект, економічний суб'єкт, екологічний захист, торговий механізм, ціна.
АННОТАЦИЯ
Калашник С.Д. Экономические основы формирования торговых механизмов экологической защиты. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумский государственный университет, Сумы, 2002.
Диссертация посвящена обоснованию научно-методических подходов к внедрению торговых механизмов экологической защиты субъектов хозяйствования разных уровней: предприятия, отраслевого объединения, территории, национальной экономики, транснационального образования.
В работе на основе проведенного исследования основных этапов в механизме взаимодействия "торговля – окружающая среда" раскрыто потенциал торговых механизмов и инструментов в решении экологических проблем. Проведен эколого-экономический анализ возникновения и протекания экодеструктивных процессов в производственно-торговой сфере.
Обосновано, что одним из направлений содействия экономическому развитию и улучшения экологического состояния экономических систем и окружающей среды является внедрение в практику хозяйствования экономических субъектов торговых механизмов экологической защиты.
В диссертационной работе раскрыто содержание направлений формирования торговых механизмов экологической защиты: (1) входной эколого-экономический контроль факторов производства (условно может быть названо первым эколого-экономическим вектором торговли); (2) влияние на результаты хозяйствования (второй эколого-экономический вектором торговли); (3) влияние на инновационный потенциал (третий эколого-экономический вектор торговли); (4) влияние на номенклатуру товаров (четвертый эколого-экономический вектор торговли); (5) контроль за отходами производства (пятый эколого-экономический вектор торговли); (6) контроль за процессами интерфейсной (шестой эколого-экономический вектор торговли).
Исследована важная составляющая эколого-экономической направленности торговых механизмов экологической защиты – процессы ценообразования на средства производства и результаты деятельности хозяйствующих субъектов. По мнению автора, указанная цена должна обосновываться исходя из комплекса как экономических, так и экологических факторов, которые возникают в сферах производства и потребления продукции.
Предложены направления формирования торговых механизмов экологической защиты экономического субъекта и раскрыто их содержание. С целью анализа составляющих эколого-экономических эффектов, возникающих в сфере торговли продукцией (услугами), автором систематизированы вышеупомянутые эффекты по направлению их воспроизводства.
Автором сформулирован комплекс практических рекомендаций по реализации механизмов экологической защиты на разных уровнях. Разработана принципиальная схема реализации торговых механизмов экологической защиты на макроэкономическом и территориальном уровнях, которая базируется на принципе учета "оставленного" и "приобретенного" эколого-экономического эффекта.
Научно обоснованы рекомендации по учету экологических факторов при осуществлении торгового обмена посредством механизма ценообразования на средства производства и конечную продукцию.
Разработана схема формирования торговых механизмов экологической защиты на уровне предприятия, одна из которых иллюстрирует реализацию производственно-торговых механизмов на ОАО "Сумыхимпром". Анализ результатов апробации подтвердил возможность и целесообразность применения предложенных методических положений для решения практических задач внедрения торговых механизмов экологической защиты субъектов хозяйствования разных уровней в контексте устойчивого развития.
Основные научные положения, выводы и рекомендации, конкретные расчеты, содержащиеся в работе, являются достаточно полными и обоснованными. Достоверность и обоснованность научных результатов определяется анализом фактического материала, научной апробацией работы в публикациях, обсуждением на конференциях и семинарах. Результаты проведенных в диссертационной работе исследований реализованы в практике хозяйствования экономических субъектов на региональном уровне и на уровне предприятий, внедрены в учебный процесс.
Ключевые слова: затраты, доход, эколого-экономический вектор, эколого-экономический эффект, экономический субъект, экологическая защита, торговый механизм, цена.
SUMMARY
Kalashnyk S.D. Economic basis of trade mechanisms forming for environmental protection. – Manuscript.
Dissertation for competition of degree of the Candidate of Economic Sciences, specialty 08.08.01 – Economics of Nature Use and Environmental Protection. – Sumy State University, Sumy, 2002.
The thesis is dedicated to grounding the scientific approaches to introducing trade mechanisms into environmental protection of economic subjects of various levels. Directions of forming of trade mechanisms for environmental protection of the economic subjects are proposed. They contents is explained. The directions of reproducing of the trade economic and environmental effects are determined.
The scientific grounding the implementation of trade schemes is developed. The schemes are based on the principle of accounting the "left" and "acquired" economic and environmental effects. They should be taking into account through indicators (prices, conditions, standards) at the trade. The recommendations regarding accounting environmental indicators in the trade through pricing mechanisms are scientific grounded.
Trade schemes of environmental protection at the level of enterprises are developed. One of them particularly illustrates the production-trade mechanism at the OJSC "Sumyhimprom".
Key words: costs, income, environmental and economic vector, environmental and economic effect, economic subject, environmental protection, trade mechanism, price.
Підписано до друку 12.11.2002. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.
Друк офсетний. Умовн.-друк. арк. 1,39. Гарнітура Таймс.
Обл.-вид. арк. 1,0. Наклад 100 прим.
Умовн. фарбовідб. 1,47. Замовлення № 347
_____________________________________________________________________________________
Віддруковано відповідно якості наданих діапозитивів на ПТФП "Пульс"
Україна, 40030, м. Суми, вул. Кірова, 27.
