ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВАЛЬ Тетяна Олександрівна

УДК 658.152

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 – економіка підприємства і організація

виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харьков _ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти i науки України.

Науковий керівник — доктор економічних наук, професор

Українська Лариса Олегівна,

Харківський державний економічний університет, професор кафедри економічної тeopiї

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Васюренко Олег Володимирович,

Українська академія банківської справи, проректор,

директор Харківської філії

кандидат економічних наук, доцент

Нєдов Пантелей Петрович,

ТОВ "МКС", заступник генерального директора з

економіки

Провідна установа — Харківський національний університет

iм. В.Н.Каразіна, кафедра маркетингу,

Міністерство освіти i науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “27” червня 2002 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

Автореферат розісланий “25” травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дороніна М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вирішення комплексу соціально-економічних проблем, підвищення життєвого рівня населення можливе тільки на основі формування науково-технологічної моделі економічного зростання національного виробництва та істотного підвищення його ефективності. Розв’язання цих задач, з одного боку, безпосередньо залежить від удосконалення інвестиційної діяльності економічних суб’єктів, здійснення ефективного нагромадження і споживання як на підприємствах, у регіонах, так і в цілому в народному господарстві, а з іншого, - істотно утруднене через хронічну нестачу інвестиційних ресурсів на всіх рівнях економіки, несприятливе бізнес-середовище, через протиріччя між існуючою моделлю державного регулювання мікроекономічної сфери та необхідністю формування підприємницьких мотивацій виробничого інвестування. Все це зумовлює необхідність теоретичного обґрунтування і практичного уведення в дію чинників, які сприяють підвищенню ефективності використання інвестицій, оптимізації співвідношення фондів нагромадження і споживання та активізації інвестиційної діяльності промислових підприємств.

Актуальність теми. Проблеми інвестиційної діяльності підприємств, оптимізації співвідношення розподілу доходів, які спрямовуються у фонди нагромадження і споживання, завжди привертали увагу дослідників. Стан аналізу проблеми, різноманітні аспекти нагромадження та інвестиційної діяльності в процесі відтворення розглядалися у роботах таких українських учених, як О. Васюренко, О. Гальчинський, В. Геєць, В. Гриньова, Ю. Іванов, О. Кваснюк, В.Лановий, І. Лукінов, Г. Одінцова, П .Орлов, В. Пономаренко, Л. Українська, М. Хохлов, В. Черненко, М. Чумаченко, А. Яковлєв та ін.

Проте зміна відносин власності, розвиток ринкових відносин, структурна перебудова народного господарства, лібералізація цін, становлення повної комерційної самостійності підприємств і підвищення їх відповідальності, інші важливі зміни в сучасній перехідній економіці зумовлюють необхідність подальшого дослідження нових аспектів економічних проблем, що виникають у процесі зміни змісту та організації виробничого інвестування. Тому важливим є теоретичне обґрунтування форм інвестиційної діяльності та чинників, що визначають тенденції виробничого нагромадження, розробка методичних підходів до підвищення вірогідності оцінки капіталовкладень, до виявлення шляхів підвищення ефективності використання інвестицій на промислових підприємствах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана в межах держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Харківського державного економічного університету на тему: “До концепції економічного розвитку України”. Автором особисто написаний розділ “Інвестування на промислових підприємствах в умовах ринкового реформування”.

Об'єктом дослідження є процеси формування фондів нагромадження та виробничого інвестування на промислових підприємствах.

Предмет дослідження _економічні відносини з приводу процесів нагромадження й інвестування, методичне забезпечення підвищення ефективності капіталовкладень, раціоналізації розподілу доходів підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення та дослідження джерел і чинників нагромадження й інвестування на промислових підприємствах, розробка науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності їх інвестиційної діяльності.

Для досягнення поставленої мети, було вирішено такі задачі:

дослідження сучасних форм і чинників нагромадження на підприємствах, виявлення сучасних особливостей інвестування і джерел інвестицій на промислових підприємствах;

обґрунтування комплексу чинників збільшення прибутку промислових підприємств;

узагальнення методичних підходів до визначення ефективності інвестиційних проектів стратегічного характеру, а також до оцінки реальних інвестиційних проектів;

визначення основних шляхів підвищення ефективності використання фонду нагромадження і капітальних вкладень на підприємствах;

розробка методичних рекомендацій щодо напрямків активізації інвестиційної діяльності на підприємстві, зокрема підвищення ефективності використання інвестицій.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та закордонних фахівців у галузі інвестиційної діяльності. В процесі дослідження було використано такі загальнонаукові методи: спостереження та узагальнення, аналізу та синтезу; єдності логічного й історичного підходів, методи експертної оцінки, а також прикладні методи групування і порівняння, статистичного аналізу, логічного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

систематизовано ознаки класифікації інвестицій;

дістали подальший розвиток:

узагальнення сучасних форм і чинників нагромадження, а також джерел інвестицій на промислових підприємствах в умовах становлення ринкових відносин;

теоретичне обгрунтування пріоритетних шляхів мобілізації, розподілу та використання інвестицій на підприємствах;

методичні підходи до визначення поняття “інвестиційний проект”, класифікації інвестицій, систематизації чинників зростання нагромадження і споживання на промислових підприємствах;

удосконалено:

методичні підходи до принципів розробки та змісту інвестиційного проекту;

визначення напрямків ефективного використання на підприємствах інвестицій і капітальних вкладень;

методичні підходи до формування механізму маркетингового управління на підприємстві, а також обгрунтування вибору інвестиційного проекту, оцінки економічної ефективності реальних інвестиційних проектів та інвестиційних проектів стратегічного характеру.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони уточнюють наукові уявлення про активізацію інвестиційної діяльності на підприємствах, а також містять низку методичних положень і рекомендацій щодо підвищення ефективності формування та використання фонду нагромадження й інвестицій на промислових підприємствах у період становлення ринкової економіки.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання навчальних курсів “Економічна теорія”, “Макроекономіка” і “Мікроекономіка”, “Інвестування” в економічних вищих навчальних закладах; положення, пов’язані з розробкою шляхів підвищення ефективності використання інвестицій, – на промислових підприємствах у процесі бізнес-планування.

Практичні рекомендації щодо удосконалення оцінки інвестиційних проектів з метою підвищення їх вірогідності та зниження ступеня ризику; щодо визначення напрямків підвищення інвестиційної діяльності прийняті до впровадження на заводі “Південкабель” (довідка №35-8.42 від 19.02.02) і АТ “Проммонтажелектроніка” (довідка № 97 від 20.02.02).

Особистий внесок здобувача (в дужках вказано номери робіт за списком опублікованих робіт, що наданий на сторінці 16-17 автореферату): проведено узагальнення актуальних напрямків активізації інвестиційної діяльності підприємства [3]; розкрито напрямки удосконалення управління інвестиційним процесом [4]; обґрунтовано доцільність та особливості використання закордонного досвіду управління НТП на вітчизняних підприємствах [5].

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом наукових публікацій, виступів на науково-практичних конференціях: науково-практична конференція “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини”, (Харків, 2000); міжнародна науково-практична конференція “Наука і соціальні проблеми суспільство: людина, техніка, технологія, довкілля” (Харків, 2001).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження опубліковані в 5 статтях у наукових журналах, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг – 1,3 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 0,9 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 170 сторінках машинописного тексту, в тому числі 7 таблиць – на 12 сторінках, 15 рисунків – на 15 сторінках, список використаних джерел з 154 найменувань –на 12 сторінках, обсяг основного тексту дисертації 107 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі, методи дослідження, наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення.

У першому розділі – “Інвестування на промислових підприємствах в умовах ринкового реформування” – послідовно розглянуто організаційно-економічні проблеми інвестування на промислових підприємствах в умовах трансформаційної економіки, а також форми та фактори інвестицій на підприємствах.

Стабільність економічної ситуації в Україні визначається в першу чергу стабільним становищем сукупності господарюючих суб’єктів, які здійснюють підприємницьку діяльність.

В умовах формування економіки ринкового типу, приватизації державної і муніципальної власності, обмеження присутності держави у найважливіших сферах господарського життя, у тому числі скорочення державних інвестицій, особливого значення набуває інвестиційна політика окремих підприємств, та їх взаємодія з іншими економічними суб’єктами, тому доцільним є застосування механізму прийняття інвестиційних рішень.

Незважаючи на деякі позитивні зрушення, обумовлені уведенням у дію ринкових механізмів, сучасний стан економіки України говорить про кризу, що поглиблюється та викликана, зокрема, відсутністю чіткої інвестиційної політики. За цих умов саме інвестиційна діяльність стала вирішальною ланкою всієї економічної політики держави.

В умовах переходу до ринкової економіки значення виробничого нагромадження істотно зростає. Це пояснюється насамперед зміною основних критеріїв діяльності підприємств у ринкових умовах. Головним критерієм господарювання стає одержання максимального прибутку. Без зростання нагромадження, необхідного для вдосконалення і відновлення виробництва, без його технічного переозброєння товаровиробники не можуть постійно отримувати прибутки. Без розвитку матеріально-технічної бази підприємств їх продукція не може бути високоякісною, конкурентоспроможною і високорентабельною. Тому підприємства в ринкових умовах повинні мати оптимальну норму нагромадження, що забезпечує необхідні інвестиції для відновлення основного капіталу, поповнення обігових коштів, зміцнення матеріальної бази невиробничої сфери та утворення страхових запасів. Зростання ролі нагромадження в ринкових умовах відбувається і внаслідок посилення вимог до гнучкості виробництва, його спроможності до швидкого переорієнтування на випуск нової продукції, що користується ринковим попитом.

Ринкова економіка базується на різноманітті та рівноправності форм власності і господарювання. Проте закономірності нагромадження в основному однакові на підприємствах різних організаційно-правових форм. Неоднакові тільки джерела інвестицій і можливості їх залучення. Приватні підприємства, як правило, мають у своєму розпорядженні істотні можливості для мобілізації інвестицій в порівнянні з державними підприємствами. Додатковими джерелами інвестицій в акціонерних і приватних підприємствах можуть бути доходи від випуску і реалізації цінних паперів, а також кошти власників і робітників цих підприємств. У процесі переходу до ринкової економіки формується складна система інвестування нагромадження.

При переході до ринкової економіки в процесі інвестиційної діяльності підприємств необхідно повніше враховувати зміни, які відбуваються у суспільстві (рис. 1). Причинами цих змін є, те, що інвесторами виступають різноманітні суб'єкти ринкової економіки: держава, підприємства, організації, юридичні та фізичні особи. У перехідний період в інвестуванні виробництва зростає роль нових ринкових структур: банків, бірж, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо, розширюються можливості залучення іноземних інвестицій. Істотно змінюються структура та співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел інвестування.

У сучасних умовах основними чинниками нагромадження на макро- і мікроекономічному рівнях є збільшення розмірів функціонуючого капіталу, зростання маси чистого прибутку, підвищення ефективності виробництва, активна маркетингова діяльність, пропорція розподілу чистого прибутку на фонди нагромадження і споживання, різниця між тим, що застосовується і спожитим основним капіталом, поліпшення структури фонду нагромадження і підвищення ефективності його використання (рис. 2).

Рис. 1. Методологічні орієнтири ринкової перебудови інвестиційної діяльності підприємств

Розміри нагромадження і споживання на підприємствах залежать, головним чином, від прибутків підприємств та певною мірою від співвідношення, в якому відповідна частина прибутку розподіляється між фондами нагромадження і споживання. Тому, виходячи з реальних економічних і соціальних задач, у процесі розробки науково обґрунтованої схеми інвестиційного процесу, яка виходить з реальних можливостей інвестиційного потенціалу національної економіки, необхідно враховувати комплекс чинників нагромадження на підприємствах.

Рис. 2. Основні чинники нагромадження на підприємствах

У другому розділі – “Науково-методичні основи формування інвестиційної політики підприємства” _ обгрунтовано класифікацію, принципи розробки та зміст інвестиційного проекту, запропоновано методичні підходи до оцінки ефективності інвестиційних проектів стратегічного характеру та реальних інвестиційних проектів.

Виходячи зі складності та багатоаспектності інвестиційного процесу, в роботі аналізуються його основні особливості на промислових підприємствах стосовно умов ринкового реформування, такі, як підходи до інвестування, фази (етапи) упорядкування і просування інвестиційних проектів, критерії ефективності інвестицій, їх оцінка й аналіз, визначення раціональної політики позичання коштів під інвестиції, передумови створення інвестиційного проекту.

В сучасному трактуванні цього поняття, інвестиції охоплюють широке коло економічних і соціальних відносин. Тому для більш ретельного дослідження, а також з метою подальшого поглибленого аналізу різноманіття видів та особливостей застосування, виникає необхідність їх детальної класифікації.

Інвестиції можуть охоплювати як повний науково-технічний і виробничий цикл, так і його елементи (стадії): наукові дослідження, проектно-конструкторські роботи, розширення, реконструкцію або технічне переозброєння діючого виробництва, організацію нового виробництва або випуск нової продукції, утилізацію тощо. Саме в цьому підході до визначення інвестицій полягає суть всього інвестиційного процесу і його основної мети - одержання майбутнього прибутку. В роботі запропоновано виділяти в класифікації інвестицій (поряд з фінансовими та реальними) таку групу, як комбіновані. Змістовну класифікацію інвестицій подано на рис. 3.

Проведений аналіз різноманітних підходів до визначення поняття “інвестиції ” дозволив розробити ознаки класифікацій інвестицій по об’єктах і суб’єктах інвестування, яка всебічно розкриває їх суть (рис. 4).

Передумови пожвавлення інвестиційного процесу в узагальненому вигляді складаються із створення пільгового податкового й інвестиційного законодавства, підтримки інвестицій кредитною політикою держави, політичною та економічною стабільністю.

Рис. 3. Змістовна класифікація інвестицій

Якщо інвестор прагне досягнути максимального ефекту від вкладених коштів, то він повинен зіставляти альтернативні варіанти інвестицій з врахуванням базових принципів інвестування.

Для прямих інвестицій обгрунтування проекту має особливе значення, оскільки ці види проектів щодо об’єктів прямого інвестування, як правило, є довгостроковими та капіталомісткими.

Техніко-економічне обгрунтування реальних інвестиційних проектів звичайно здійснюється в декілька етапів, найважливішими з яких є:

формування концепції інвестиційного проекту, визначення можливостей ринку;

аналіз інвестиційної привабливості підприємства-реципієнта; планування етапів реалізації інвестиційного проекту;

оцінка інвестиційних ризиків;

розробка структури джерел фінансування проекту;

оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Цілком закономірно, що прийняття рішення щодо реалізації проекту неможливе без кількісної та якісної оцінок ризиків, пов’язаних з його впровадженням. Комплексне обґрунтоване врахування закладених у проекті ризиків, з одного боку, надає можливість визначити чинники, які необхідно контролювати, з іншого – заздалегідь розробити заходи на випадок несприятливого розвитку подій.

Показники оцінки економічної ефективності проектів є тими критеріями, за якими учасники проекту оцінюють економічну привабливість проектів. Але жодний з критеріїв сам по собі не є достатнім для прийняття проекту. Рішення про інвестування коштів у проект повинно прийматись з урахуванням значень всіх критеріїв, виходячи з інтересів його учасників. Важливу роль у цьому рішенні повинні відігравати структура і характер розподілу капіталу, що залучається для здійснення проекту, в часі, а також інші чинники, деякі з яких піддаються тільки змістовному, а не формальному врахуванню.

З цієї причини для аналізу і визначення доцільності кожного конкретного інвестиційного проекту враховуються як загальні, так і специфічні критерії та оціночні показники, система яких формується виходячи з цілей, що стоять перед учасниками проекту, пов’язаних з ним ризиків, інших чинників, які можуть і не мати кількісного вираження.

У зв’язку з цим процедура відбору та оцінки інвестиційних проектів повинна включати як формальні методи розрахунку кількісних критеріїв оцінки економічної ефективності, так і неформальні, експертні методи аналізу різноманітних якісних аспектів проекту.

Для оцінки ефективності інвестиційного проекту підприємство повинно застосовувати різноманітні методи з урахуванням їх переваг і недоліків. В умовах нестабільного бізнес-середовища особливу увагу необхідно приділяти вибору найбільш ефективного інвестиційного проекту, реалізація якого може дати максимальну віддачу (прибуток) у найкоротші терміни, а для досягнення результатів необхідно менше ресурсів.

На сучасному етапі провідну роль у системі інвестиційних проектів відіграють реальні інвестиції, до яких відносяться вкладення в реконструкцію, модернізацію і придбання матеріальних активів (цілісних майнових комплексів або окремих активів). Пріоритетні позиції реальних інвестицій пояснюються насамперед тим, що вони забезпечують інфляційний захист інвестицій і більш високу віддачу капіталу в порівнянні з вкладенням в цінні папери, валюту й інші фінансові інструменти; високі темпи розвитку підприємства; диверсифікують його діяльність.

Реалізації реального інвестиційного проекту передує розробка бізнес плану, в структурі та показниках якого повинні знайти відображення процедура відбору й оцінки проекту, розрахунок кількісних критеріїв оцінки економічної ефективності, проведений на підставі формальних методів, а також висновки неформальної експертизи всіх можливих аспектів проекту, проблем і результатів його реалізації.

Адекватним кризовим умовам є застосування комплексу методів з урахуванням переваг і недоліків кожного методу для підвищення вірогідності оцінки та рівня безпеки інвестиційного проекту.

У третьому розділі – “Активізація інвестиційної діяльності на підприємстві” _ аналізуються джерела інвестиційних ресурсів і шляхи підвищення ефективності використання інвестицій на промислових підприємствах. Для збільшення нагромадження та інвестицій на підприємствах необхідно повною мірою реалізувати насамперед пріоритетні щодо сучасних кризових умов чинники зростання доходів, які не потребують значних витрат і дають відносно швидку віддачу.

Найважливішими пріоритетними чинниками і напрямками виробничо-господарської діяльності підприємств у сучасному трансформаційному періоді є: активна маркетингова діяльність; встановлення і зміцнення тривалих прямих зв’язків з постачальниками ресурсів і покупцями готової продукції; широке застосування режиму економії, особливо щодо залучення енерго- та ресурсозберігаючих технологій; поліпшення спеціалізації виробництва, гнучка зміна асортименту продукції з урахуванням ринкового попиту; поліпшення організації праці та виробництва; удосконалення оплати праці і виплати дивідендів; суттєве підвищення якості продукції; наукове обґрунтування й вибір інвестиційних проектів, ефективне використання капітальних вкладень та ін. Для одержання необхідних як на споживання, так і на нагромадження коштів підприємства повинні зробити все можливе для збільшення своїх прибутків.

Виходячи з аналізу наукових поглядів і практичного досвіду, в дисертації узагальнені найбільш значимі чинники збільшення прибутків і, відповідно, розмірів нагромадження підприємств:

збільшення обсягів виробництва продукції, яка має сталі показники реалізації;

поліпшення структури, асортименту продукції, збільшення питомої ваги продукції, що користується попитом у загальному обсязі виробництва;

поліпшення якості продукції, її споживчих якостей;

скорочення витрат на виробництво та реалізацію;

оптимальне ціноутворення;

активна маркетингова діяльність.

Найважливішим показником ефективності виробничої діяльності підприємств, а також чинником збільшення прибутків є підвищення якості продукції, що нерідко рівнозначне збільшенню її кількості. У ринкових умовах проблему підвищення якості продукції треба ставити ширше, з урахуванням конкурентоспроможності продукції на ринку. І тут необхідно відзначити такий момент, як управління технологіями, пов’язане насамперед з витратами на інноваційну діяльність або на придбання нової техніки, інші нововведення.

В основі формування стратегії підприємств у ринкових умовах лежить принцип відповідності продукції, яка виробляється, вимогам споживача. Тому на підприємстві при упорядкуванні плану виробництва нової продукції враховуються місткість ринку даного товару та очікувана норма прибутку від його реалізації.

Комерційна робота на підприємстві повинна будуватись з урахуванням швидкого реагування на попит, що динамічно змінюється. Аналізу підлягають, з одного боку, місткість ринку, система ціноутворення, рівень і динаміка цін, споживчі властивості товарів, рівень і структура ринкового попиту та пропозиції, наявність і методи діяльності конкурентів, канали збуту, розвиток інфраструктури, стан реклами тощо. А з іншого боку, визначаються виробничо-збутові можливості самого підприємства (обсяг продукції і товарний асортимент, виробничі потужності, система організації матеріально-технічного постачання, фінансове становище та ін.).

Результатом комплексного вивчення ринку є виявлення поточних і перспективних реальних потреб ринку, узгодження їх з можливостями залучення власних та позичених ресурсів і на цій основі _розробка стратегії і тактики підприємства по задоволенню цих потреб з урахуванням оптимального використання можливостей регіонів і підприємства.

На кожному підприємстві необхідно прагнути досягнення оптимального розміру фонду нагромадження, достатнього для регулярного відновлення матеріально-технічної бази і здійснення ефективного розширеного відтворення.

У даний час на підприємствах найбільш актуальною задачею є вирішення проблеми мобілізації фінансових коштів для формування фонду нагромадження. Методами і джерелами такої мобілізації є: збільшення прибутків підприємства, оптимізація співвідношення між нагромадженням і споживанням, використання амортизаційного фонду, прибутків від продажу акцій та інших цінних паперів підприємства, одержання кредитів, бюджетне фінансування інвестицій, залучення коштів фізичних і юридичних осіб, залучення іноземних інвестицій та ін.

З метою залучення капіталу недержавних інвесторів треба прискорити створення механізму захисту від некомерційних ризиків вкладених ними коштів. Захист інтересів приватних інвесторів, що беруть участь у реалізації інвестиційних проектів разом із державою, може забезпечуватися шляхом надання їм державних гарантій. Схемою реалізації гарантій по ефективних проектах приватного капіталу передбачається в обмін на інвестиційні кошти закріплювати в державній власності частину акцій утворюваних акціонерних товариств, що в подальшому надходитимуть на ринок цінних паперів.

Така форма участі держави в реалізації проектів приватного бізнесу гарантуватиме зниження ризиків для капіталу і сприятиме мобілізації додаткових коштів.

Активізації інвестиційного процесу повинні також сприяти розвиток системи страхування інвестицій від некомерційних ризиків, створення страхових пулів, перестрахування зобов'язань страхових компаній тощо.

Подальша робота з реалізації державної політики в галузі залучення іноземних інвестицій потребує розробки комплексної системи взаємопогоджених економічних, правових, організаційних та інформаційних заходів, спрямованих на створення привабливого інвестиційного клімату і пожвавлення інвестиційної активності.

Очевидно, що поліпшення інвестиційного клімату, активне залучення іноземних інвестицій можливі тільки в результаті реалізації комплексу заходів і в першу чергу, шляхом забезпечення політичної та правової стабільності, полегшення податкового тягаря, зниження мит, підвищення ефективності інвестиційних проектів.

При гострій нестачі інвестиційних коштів підприємствам особливу увагу слід приділяти обґрунтуванню напрямків зміцнення і відновлення своєї матеріально-технічної бази і вибору найбільш ефективних інвестиційних проектів.

Важливим чинником нагромадження на підприємствах є підвищення ефективності використання фондів нагромадження й інвестицій. В цьому напрямку першорядне значення має поліпшення відтворювальної структури нагромадження і капіталовкладень. Нині підприємства не мають коштів на формування фондів невиробничого нагромадження і страхових запасів. При наявності коштів вони направляються насамперед у фонд виробничого нагромадження. У свою чергу, кошти цього фонду направляються переважно на технічне переозброєння і реконструкцію підприємств.

Розміри нагромадження на підприємствах істотно залежать і від ефективності використання фонду нагромадження, і від його складових частин – фондів виробничого і невиробничого нагромадження, резервів (страхових запасів). Найбільший ефект можна одержати від раціонального використання фонду виробничого нагромадження через різке скорочення витрат на розвиток невиробничої сфери і на формування страхових запасів.

Способом вирішення протиріччя між необхідністю широкого здійснення виробничих інвестицій та їх хронічною нестачею в напрямку збільшення обсягів кредитування капіталовкладень є розв’язання декількох взаємопов’язаних задач: по-перше, необхідно зміцнити фінансове становище реального сектора економіки; по-друге, доцільно розширити кредитування комерційних банків з боку НБУ за умови подальшого кредитування реального сектора економіки під інвестиційні проекти; по-третє, з метою збільшення ефективності використання іноземних кредитів під гарантії держави, поряд з підвищенням обґрунтованості цих кредитних угод, підприємствам необхідно надавати реальну державну підтримку на етапі своєчасного погашення позик; по-четверте, для формування стійкої зацікавленості в наданні довгострокових інвестиційних кредитів варто забезпечувати банкам, що інвестують підприємства по проектах пріоритетних напрямків економічного розвитку, низку фінансових пільг.

ВИСНОВКИ

В узагальненому вигляді результати дисертаційного дослідження полягають у визначенні особливостей і сучасних форм інвестиційної діяльності та нагромадження на підприємствах; узагальненні особливостей інвестування і джерел інвестицій на основі дослідження суті, характеру й оцінки стану сучасної ситуації інвестування на промислових підприємствах; в обґрунтуванні основних чинників збільшення прибутків промислових підприємств у сучасних умовах; у розробці методичних підходів до оцінки і визначення ефективності інвестиційних проектів та шляхів активізації інвестиційної діяльності на підприємстві.

1. Методичні основи реального підвищення інвестиційної активності промислових підприємств, визначені в результаті дослідження теоретичних проблем суті та характеру їх інвестиційної діяльності, а також практики здійснення інвестицій, узагальнення умов і чинників, які визначають напрямки пожвавлення виробничого інвестування, сприятимуть зростанню інвестиційного потенціалу економічних суб’єктів, а також розширенню можливостей самоінвестування підприємств шляхом активізації джерел нагромадження та збільшення доходів у загальному процесі вирішення задач ринкового реформування економіки.

2. В умовах становлення ринку посилюється необхідність оптимізації співвідношення між нагромадженням і споживанням. Оптимальним є таке співвідношення між ними, яке забезпечує високі темпи зростання доходів підприємств і фонду споживання протягом тривалого періоду часу. Основним критерієм оптимального співвідношення є забезпечення на підприємствах ефективного розширеного відтворення інтенсивного фондозберігаючого типу, досягнення комерційної рентабельності з одночасним забезпеченням суспільно-нормальних у даний період прибутків підприємств.

3. Для досягнення суспільно-нормального рівня прибутків та інших найважливіших економічних показників підприємствам необхідно ввести в дію комплекс чинників нагромадження, а також мобілізувати всі внутрішні і зовнішні джерела інвестування.

4. Процедура оцінки та вибору інвестиційних проектів повинна включати як формалізовані методи розрахунку кількісних критеріїв економічної ефективності, так і неформалізовані експертні методи аналізу якісних аспектів проекту.

5. У дисертації сформульовано практичні пропозиції щодо вдосконалення заходів з активізації інвестиційної діяльності: поглиблення наукового обґрунтування централізованих інвестиційних проектів, їх розміщення і реалізація на конкурсній основі; розширення практики прискореної амортизації для низки високоефективних підприємств, вирішення питання щодо збиткових підприємств; удосконалення законодавчої, та правової бази інвестиційної і господарської діяльності підприємств та ін.

Всі шляхи і резерви підвищення ефективності фонду нагромадження й інвестицій на підприємствах необхідно використовувати комплексно й одночасно.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Коваль Т.О. – Рукопис. “Інвестиційна діяльність промислового підприємства”.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва. – Харківський державний економічний університет. – Харків, 2002.

Дисертація містить теоретичне обґрунтування та методичні рекомендації щодо визначення напрямків і шляхів активізації інвестиційної діяльності підприємств. У роботі систематизовано сучасні форми і чинники нагромадження на підприємствах, основні чинники збільшення прибутків промислових підприємств у сучасних кризових умовах, особливості інвестування і джерела інвестицій на промислових підприємствах в умовах перехідної економіки. Узагальнено методичні підходи до визначення ефективності інвестиційних проектів стратегічного характеру, а також оцінки реальних інвестиційних проектів. Визначено основні шляхи підвищення ефективності використання фонду нагромадження і капітальних вкладень на підприємствах. Запропоновано шляхи активізації інвестиційної діяльності на підприємстві, зокрема ефективності використання інвестицій в умовах переходу до ринку в Україні.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, класифікація інвестицій, маркетингове управління, інвестиційний проект, ефективність використання інвестицій.

АННОТАЦИЯ

Коваль Т.А. – Рукопись. “Инвестиционная деятельность промышленного предприятия”

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика предприятия и организация производства. – Харьковский государственный экономический университет. – Харьков, 2002.

Диссертация содержит теоретическое обоснование и методические рекомендации по определению путей активизации инвестиционной деятельности предприятий. В работе определены методические основы активизации инвестиционной деятельности промышленных предприятий как результат исследования теоретических проблем и сущности производственного инвестирования, обобщения подходов к оценке эффективности инвестиционных проектов, а также практики производственного инвестирования.

Систематизированы современные формы и факторы накопления на предприятиях. Охарактеризованы особенности инвестирования и источники инвестиций на промышленных предприятиях в условиях переходной экономики. Обоснованы основные факторы увеличения доходов промышленных предприятий в современные кризисных условиях. Доказано, что для достижения общественно–нормального уровня доходов и других важнейших экономических показателей предприятиям необходимо полностью задействовать все факторы накопления, а также мобилизовать все внутренние и внешние источники инвестирования.

Теоретически обоснована необходимость оптимизации соотношения между накоплением и потреблением на предприятии. Оптимальным является такое соотношение, которое обеспечивает высокие темпы роста доходов предприятий и фонда потребления в течение длительного периода времени. Доказано, что основным критерием оптимального соотношения между накоплением и потреблением на предприятиях является обеспечение эффективного расширенного воспроизводства интенсивного фондосберегающего типа, достижение коммерческой рентабельности и одновременно обеспечение общественно–нормальных в данный период доходов работников предприятий.

Обобщены методические подходы к определению эффективности инвестиционных проектов стратегического характера, а также оценки реальных инвестиционных проектов. Определены основные пути повышения эффективности использования фонда накопления и капитальных вложений на предприятиях. Предложены пути активизации инвестиционной деятельности на предприятии, в частности эффективности использования инвестиций.

Сформулированы практические предложения по совершенствованию комплексных мер активизации инвестиционной деятельности путем:

научного обоснования централизованных инвестиционных проектов, их размещения и реализации на конкурсной основе;

расширения практики ускоренной амортизации для ряда высокоэффективных предприятий, решения вопроса убыточных предприятий;

совершенствования законодательной и правовой базы инвестиционной и хозяйственной деятельности предприятий.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, классификация инвестиций, маркетинговое управление, инвестиционный проект, эффективность использования инвестиций.

SUMMARY

Koval T.A. Investment activity of productive enterprise. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the Candidate of Economic sciences (Ph.D.) on a speciality 08.06.01. – Economics of enterprise and production organisation. – Kharkiv State University of Economic. – Kharkiv, 2002.

Current forms and factors of productive accumulation, factors of productive enterprise profit increasing in transformation market terms are systemised. Being determined the peculiarities of investment process and investment sources. The potential ways of productive enterprise investment process activation are proposed. Being generalised the methodical approaches for determination of strategic and real investment project efficacy.

The state of investment climate in productive sphere in Ukraine has been annualised. Abilities and sources of increasing investment inflows into productive sphere have been generalised. The role of business climate in realisation of capability effective management as the main factors of revelation productive investment is showed. Directions of forming motive mechanisms of uprising of productive enterprise investment appeal have been pointed.

Key words: investment activity, classification investments, management marketing, investment project, effective investment using.

Коваль Тетяна Олександрівна

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВОГО

ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск Сіроштан М.А.

Підписано до друку Формат 60х90 1/16

Папір офсетний. Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк.. арк..

Тираж 100 прим. Зам. № 652 Безкоштовно.

Надруковано в мінідрукареі ТОВ “Рейтинг”, м.Харків, вул. Сумська, 37