НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. Богдана Хмельницького

Кельбя Віктор Георгійович

УДК 37.01: 355.23(477)

ВИХОВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ

ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ОРГАНІВ

ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Здобувач: В.Г. Кельбя

Хмельницький – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Руснак Іван Степанович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, педагогічний факультет, декан факультету, м.Чернівці,

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Пометун Олена Іванівна, інститут педагогіки АПН України, лабораторія історичної освіти, завідувач лабораторії, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Чабаненко Валерій Павлович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, кафедра військової підготовки, начальник кафедри, м. Чернівці;

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться "28" листопада 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46)

Автореферат розіслано "_25__" _жовтня_ 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент Галімов А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

Актуальність теми. Зміна воєнно-політичної та оперативної обстановки на державному кордоні, зниження ймовірності прямого воєнного конфлікту, зростання потенційних загроз національній безпеці через погіршення криміногенної ситуації, інтеграцію транснаціональних злочинних угруповань у міжнародні злочинні синдикати, підвищення активності міжнародного тероризму, наркобізнесу, незаконної міграції та контрабандної діяльності, необхідність приведення всіх законодавчих і нормативних актів до вимог Конституції України для подолання гострої суперечності між різким зростанням проблем на кордоні і скороченням можливостей їх розв'язання – все це потребує перегляду концептуальних підходів до охорони державного кордону і розробки цілісної системи реорганізації Прикордонних військ України (ПВУ) в правоохоронний орган спеціального призначення - Державну прикордонну службу.

З урахуванням цього виникає нагальна потреба вже сьогодні вдосконалювати професійну майстерність офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.

Одним з важливих чинників підвищення ефективності підготовки спеціалістів є пошук педагогічних шляхів і умов виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ. У цьому контексті важливого значення набуває вивчення і врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду професійної підготовки військових спеціалістів. Окремі аспекти розв'язання даної проблеми розглядаються у працях вітчизняних науковців: В.О.Балашова, В.О.Барабанщикова, І.М.Драгова, В.Т. Довбеуса, Д.В.Іщенка, В.З.Колесникова, В.А. Михайловського, О.І. Пометун, З.А. Решетова, О. Д. Сафіна, С.Н.Сисоєва, А.А. Тарасова, М.І.Томчука, Ю.Ф. Худолеєва, Т.С.Яценко та ін.

Проте, аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми не дозволив виявити праць, спеціально присвячених проблемі виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів прикордонних військ України.

Актуальність теми дисертаційного дослідження підсилюється тим, що виховання професійних якостей сьогодні значно ускладнюється суперечністю і неоднозначністю соціально-економічної, воєнно-політичної та ідеологічної ситуацій в Україні, впливом на військові формування дестабілізуючих чинників, підвищенням соціальної напруженості у військовому середовищі, загостренням криміногенної ситуації на державному кордоні, неповною визначеністю статусу оперативних працівників ПВУ. Крім того, ідея реформування ПВУ у правоохоронний орган спеціального призначення ставить особливі вимоги до професійної підготовки спеціалістів оперативно-розшукових органів, потребує пошуку нових педагогічних підходів до формування їх фахової компетентності.

Практична і теоретична значущість проблеми, її недостатня розробленість у військовій педагогіці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до перспективного плану проведення дисертаційних досліджень в Прикордонних військах України у 1998 - 2005 роках та в рамках НДР 220-0065 К – “Фахівець” ( "Удосконалення підготовки особового складу в світлі Концепціі підготовки Прикордонних військ України до 2005 року”).

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови виховання професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.

В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що ефективне формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів можливе за таких педагогічних умов:

? забезпечення професійної спрямованості педагогічного процесу на основі використання технології контекстного навчання;

? активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання;

? здійснення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів.

Завдання дослідження:

1) уточнити сутність і структуру професійних якостей офіцерів оперативно-розшукових органів;

2) визначити рівні сформованості професійних якостей у курсантів;

3) обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови й етапи формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів;

4) розробити практичні рекомендації щодо педагогічного моніторингу формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.

Методологічну основу дослідження склали положення законодавчих актів України та керівних документів у сфері охорони державного кордону; психолого-педагогічні підходи щодо формування якостей особистості; концепція активності особистості у виховному процесі; концепція контекстного навчання; ідеї особистісно-діяльнісного підходу до розвитку особистості військовослужбовця.

Методи дослідження:

теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення структури професійних якостей офіцера оперативно-розшукових органів;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення сформованості професійних якостей у курсантів;

педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалась на базі Національної академії Прикордонних військ України імені Б.Хмельницького (НАПВУ) (м. Хмельницький) протягом 1998 – 2002 рр. у декілька етапів.

На першому етапі (1998-1999 рр.) вивчалися й узагальнювалися розроблені у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній науці та практиці підходи до формування професійних якостей військового спеціаліста; визначались предмет, мета і завдання дослідження; шляхом експертних оцінок визначався перелік професійно необхідних якостей офіцера оперативно-розшукових органів.

На другому етапі (1999-2001 рр.) визначались рівні сформованості професійних якостей у курсантів, обгрунтовувались педагогічні умови їх формування у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів, здійснювався педагогічний експеримент.

На третьому етапі (2001-2002 рр.) узагальнювались результати дослідження, формулювалися загальні висновки і розроблялись практичні рекомендації щодо формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше обгрунтовано педагогічні умови формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ: використання технології контекстного навчання, що забезпечує професійну спрямованість педагогічного процесу; активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання; здійснення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів;

уточнено сутність і структуру професійних якостей офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ;

визначено рівні сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ;

подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо моніторингу формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці методики визначення рівнів сформованості професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ; підготовці практичних рекомендацій професорсько-викладацькому складу щодо цілеспрямованого формування і педагогічного моніторингу розвитку професійних якостей у курсантів. Розроблена у дослідженні методика формування у курсантів професійних якостей може використовуватися викладацьким складом Вищих військових навчальних закладів (ввнз) України з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.

Результати дослідження впроваджувались у Науково-дослідному інституті Прикордонних військ України 17 жовтня 2001 року в рамках науково-дослідної роботи 220-0065 К „Фахівець” („Удосконалення підготовки особового складу в світлі Концепції підготовки Прикордонних військ України до 2005 року”, а саме:

методика визначення рівнів сформованості професійних якостей у майбутніх офіцерів оператинво-розшукових органів ПВУ;

практичні рекомендації відповідним посадовим особам щодо здійснення педагогічного моніторінгу формування професійних якостей у фахівців оперативно-розшукових органів ПВУ. (Акт про реалізацію № 3581 від 28.10.02.)

В навчально - виховному процесі НАПВУ використано методику визначення рівнів сформованості професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів в процесі аналізу якості засвоення курсантами знань основ оперативно-розшукової діяльності та у процесі викладання таких дисциплін, як "основи оперативної психології", "основи інформаційно-аналітичної роботи", "оперативна документалістика", на практичних заняттях з оперативної підготовки. (Акт про реалізацію № 3582 від 28.10.02.). Проведені заходи сприяли підвищенню успішності засвоєння курсантами груп оперативного профілю НАПВУ навчального матеріалу зі спеціальних дисциплін, рівня оперативної підготовки та навичок прийняття рішень щодо проведення оперативно-розшукових заходів.

Надійність і вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечувалася методологічною обгрунтованістю вихідних положень; застосуванням методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів; застосуванням сучасного апарату математичної статистики.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях "Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та шляхи підвищення їх професійного та наукового рівня" (м.Хмельницький, 2002р.), "Проблеми педагогічної підготовки майбутніх учителів" (м. Вінниця, 2002), де отримали позитивну оцінку, а також були обговорені та схвалені на розширеному засіданні кафедри розвідки Національної Академії ПВУ і представників Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях і тези доповіді на науково-практичній конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладений на 152 сторінках. Робота містить 15 таблиць і 6 рисунків загальним обсягом 14 сторінок. Список використаних джерел включає 241 найменування, 4 з яких – іноземною мовою.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об`єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження його результатів у практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ” – проаналізовано психолого-педагогічні аспекти проблеми виховання професійних якостей, а також особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що виховання професійних якостей традиційно розглядається в контексті проблеми професіоналізації особистості. Професіоналізм як психологічне та особистісне утворення характеризується не тільки відповідними знаннями і навичками, але й здатністю до постановки та розв'язання професійних завдань. Важливе місце у цьому процесі посідає розвиток загальних і спеціальних здібностей, а також ставлення до професії, усвідомлення її ресурсів та обмежень, особистий досвід, індивідуальне бачення засобів діяльності, методологічні установки і норми професійного мислення. Проектуючи ці ідеї на предмет дослідження, вважаємо, що виховання професійних якостей майбутніх офіцерів відбувається в процесі навчання і подальшої оперативно-службової діяльності.

Як свідчать дослідження, в структурі професійної діяльності військового спеціаліста важливу роль відіграє система професійних знань, форм і методів діяльності, властивості особистості. У своєму дослідженні ми виходимо з того, що професійна діяльність – це складна система, інтегруючим компонентом якої є суб'єкт діяльності, що забезпечує взаємодію всіх її компонентів з урахуванням різноманітних ознак, що відображають її специфіку.

Основними функціями професійної діяльності офіцера оперативно-розшукових органів є пізнавально-плануюча, організаторсько-виконавська, виховна та самоосвітня.

Головними компонентами пізнавально-плануючої діяльності є знання закономірностей, принципів і основ сучасної оперативної обстановки, досягнень науки, пов'язаних з використанням сил і засобів в оперативно-розшуковій діяльності; уміння застосовувати електронно-обчислювальну техніку, що дозволяє оптимізувати збір, зберігання та обробку необхідної інформації; здатність використовувати сучасні методики розрахунків, планування, якісного і кількісного аналізу.

Організаторсько-виконавська діяльність включає визначення і розподіл окремих завдань на ділянках оперативної роботи за часом і цілями для кожного виконавця; розподіл сил і засобів; проведення контролю за виконанням загальних завдань і заходів щодо виконання або уточнення прийнятих рішень.

Виховна діяльність спрямовується на забезпечення моральної і психологічної основи успішного виконання особовим складом поставлених завдань. До цього виду діяльності відносять навчання і виховання оперативного складу в процесі вирішення конкретних завдань, формування морально-бойових якостей підлеглих тощо.

Самоосвітня функція полягає в постійному самовдосконаленні офіцером професійної компетентності, ознайомленні з новими прийомами, формами і методами оперативної діяльності, нормативними актами Державного комітету з охорони державного кордону України.

Розвиток професійних якостей відбувається за двома напрямами: формування окремих професійних якостей та їх структури.

Формування професійних якостей курсантів груп підготовки оперативного складу ПВУ є динамічним, систематизованим процесом, в основі якого – вирішення протиріччя між досягнутим і необхідним рівнем сформованості якостей за допомогою форм і методів, що використовуються у педагогічному процесі.

Цей процес супроводжується низкою дидактичних, соціально-психологічних та професійних труднощів.

Дидактичні труднощі полягають у різкій зміні змісту та обсягу матеріалу, форм і методів викладання, у складності понятійної мови наукових текстів і лекційного матеріалу, у відсутності у курсантів навичок самостійної роботи, їх непідготовленості, зумовленій попереднім навчанням або великою перервою в навчанні.

Соціально-психологічні труднощі пов'язані з перебудовою усталених звичок і навичок, різким переходом до самостійного дорослого життя, невпевненістю в своїх здібностях та у власних силах.

Професійні труднощі пов'язані з сумнівами в правильності вибору військового закладу, спеціальності та недостатнім усвідомленням професійної спрямованості навчального процесу.

У другому розділі – „Характеристика сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів” – визначено зміст і перелік професійно необхідних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів, проаналізовано стан сформованості професійних якостей у курсантів.

Становлення офіцера оперативно-розшукових органів потребує чіткого визначення сутності та структури професійних якостей. У роботах В.О.Балашова, В.О.Барабанщикова, І.М.Драгова, В.Т. Довбеуса, Д.В.Іщенка, В.З.Колесникова, З.А. Решетова, О. Д. Сафіна розглядаються різні якості особистості офіцера, важливі для досягнення успіху в професійній діяльності. Однак їхня класифікація викликає труднощі, оскільки вони, як правило, не мають єдиної основи. На наш погляд, як професійно важливі для офіцера оперативно-розшукових органів повинні виділятися такі якості, що безпосередньо пов'язані з оперативно-розшуковою діяльністю, тісно корелюють з її характером і особливостями, визначають її ефективність.

З метою визначення якостей, професійно необхідних офіцеру оперативно-розшукових органів Прикордонних військ, було використано методику експертних оцінок. У результаті визначено перелік основних якостей, необхідних для ефективного виконання службових обов'язків офіцерами оперативно-розшукових органів: здатність приймати рішення в стислий термін; діяти нешаблонно, швидко приймати рішення в обстановці, що змінюється; товариськість, уміння вступати в контакт із людьми; здатність виділяти в інформації суттєве, головне; наполегливість; самовладання та витримка; сміливість і рішучість; принциповість; високий рівень відповідальності; організаторські здібності; здатність зберігати активність і працездатність в умовах дефіциту часу; здатність правильно оцінювати людей, виявляти їх сильні та слабкі сторони; брати на себе відповідальність за прийняті рішення; розподіляти увагу між декількома видами дій у процесі діяльності.

Використання факторного аналізу дозволило виділити три основні під- структури професійних якостей офіцера ОРО: організаційно-ділова, комунікативна і морально-вольова. Ці підструктури в єдності відображають провідні функції професійної діяльності офіцера оперативно-розшукових органів.

До організаційно-ділової підструктури належать якості, які визначають здатність офіцера організувати професійну діяльність, ставити конкретні завдання, роз'яснювати підлеглим форми і методи оперативної роботи щодо їх розв'язання, формувати мотивацію особового складу до виконання поставлених завдань, згуртувати військовий колектив тощо.

Комунікативна підструктура охоплює якості, які характеризують здатність офіцера оперативно-розшукових органів до продуктивної взаємодії з людьми в різних ситуаціях професійної діяльності: рефлексивність, гнучкість, емпатійність, товариськість, здатність до співробітництва, емоційна привабливість.

Третю підструктуру складають морально-вольові якості офіцера оперативно-розшукових органів: цілеспрямованість, ініціативність і самостійність, наполегливість і завзятість, витримка і самовладання, рішучість і сміливість.

Емпіричне дослідження динаміки розвитку професійних якостей курсантів дозволило встановити, що це нерівномірний процес, який включає три якісно своєрідні періоди.

Перший період охоплює І і ІІ семестри і збігається з початковою адаптацією. Він характеризується порівняно високим рівнем інтересу курсантів до професійної діяльності, задоволеністю своїм новим станом, стабільністю емоційних реакцій, низьким рівнем психічної напруженості. Найбільш важливими психічними новоутвореннями цього періоду є загальновійськові навички, уміння й особистісні якості, характерні для усіх військово-навчальних закладів, зокрема дисциплінованість, відповідальність, працьовитість тощо.

Другий період – кризовий у розвитку професійних якостей – розпочинається в III семестрі і закінчується на початку V. Він характеризується послабленням мотивації професійного самовдосконалення, що виявляється в зниженні інтересу до навчання та його успішності, порушенні стабільності відносин, зростанні незадоволеності вищим військовим закладом і професією. Основні суперечності цього періоду: між ставленням до мети і ставленням до процесу діяльності; між сприйняттям ситуації безпосередньо в діяльності і зразками цієї ситуації, що сформувалися раніше за інформацією з непрямих джерел; між усвідомленням необхідності виконання вимог військового середовища і внутрішніми прагненнями, що протилежні цим вимогам.

Третій період – стабільного розвитку професійних якостей – розпочинається вирішенням суперечностей критичного періоду і продовжується аж до випуску. У психологічному плані це період виникнення й удосконалення психічних новоутворень. Упродовж нього зростає адаптованість курсантів, стабілізуються їх стосунки, зростає інтерес до навчальної діяльності та професійного самовдосконалення. На відміну від початкового періоду, на цьому відрізку педагогічного процесу курсанти особливо сприйнятливі до професійної інформації. Якщо в перші місяці навчання найбільш ефективно засвоюються форми поведінки, що забезпечують первинне пристосування до військового середовища взагалі, то в цьому періоді основна увага курсантів зосереджується на розвитку спеціальних професійних якостей, що характеризують офіцера оперативно-розшукових органів. Одночасно з цим помітно активізується мотивація професійного самовдосконалення.

Результати дослідження свідчать про складний діалектичний характер взаємозв'язків між етапами розвитку професійних якостей курсантів. Наприклад, позитивне на початку навчання ставлення курсантів до нової діяльності змінюється незадоволеністю на другому періоді і поступово нормалізується та поліпшується на третьому. Загальні професійні якості, що розвиваються на початковому періоді, складають фундамент подальшого формування спеціальних якостей.

Динамічні особливості психологічних трансформацій професійних якостей курсантів визначають і необхідну перебудову від етапу до етапу педагогічних засобів керівництва процесом їх формування.

Якісний аналіз існуючої практики професійної підготовки офіцерів оперативно-розшукових органів в Національній академії Прикордонних військ України дав можливість визначити недоліки, які знижують ефективність педагогічного впливу на формування професійних якостей курсантів:

- відсутність системної організації в формуванні професійних якостей курсантів: навчальні програми і плани традиційно орієнтуються на пояснювально-ілюстративний тип навчання; помітною є перевантаженість навчального процесу аудиторними заняттями, насамперед лекціями; у навчальних планах відсутні заняття, спрямовані на формування у курсантів умінь і навичок самостійної роботи; недостатньо враховуються під час організації навчальної діяльності слухачів їхні індивідуальні особливості; не повністю використовуються резерви стимуляції індивідуальної навчальної роботи слухачів;

- недостатня конкретизованість і професійна зорієнтованість цілей навчання: існують суперечності між переважно теоретичним характером засвоєння навчального матеріалу й особливостями практичної діяльності, між ілюстративно-пояснювальним типом навчання й активно-діяльнісним характером майбутньої професійної діяльності випускника академії;

- обмежене використання нових технологій навчання;

- відсутність належної методичної підготовленості командного і викладацького складу, домінування командно-адміністративного стилю організації навчальної діяльності.

Загалом, проведене дослідження засвідчило, що традиційна організація навчально-виховного процесу у ввнз не забезпечує високого рівня сформованості професійних якостей у багатьох курсантів – майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів. У зв'язку з цим існує необхідність в обгрунтуванні педагогічних умов удосконалення професійної підготовки курсантів, формування їх професійних якостей.

У третьому розділі – „Педагогічні шляхи та умови виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ” – обгрунтовано педагогічні умови формування професійних якостей у курсантів, розкрито методику організації експериментального дослідження та проаналізовано його результати.

У результаті аналізу наукової літератури та дослідницько-експериментальної роботи обгрунтовано педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів: посилення професійної спрямованості педагогічного процесу на основі використання принципів контекстного навчання; активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання; здійснення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів.

Експериментальне дослідження здійснювалося на базі Національної академії Прикордонних військ України імені Б.Хмельницького (м.Хмельницький). Для експерименту було відібрано контрольні та експериментальні групи з приблизно однаковим складом і вихідним рівнем сформованості професійних якостей курсантів. Загалом у дослідженні на різних його етапах взяли участь 484 курсанти 1-4 курсів.

Організаційна схема експериментального дослідження передбачала послідовне здійснення трьох етапів: констатуючого, формуючого та підсумкового. В експериментальних групах у процесі професійної підготовки застосувалась обгрунтована нами методика, спрямована на формування у курсантів професійно необхідних якостей, у контрольних групах педагогічний процес здійснювався за традиційною методикою. Всі інші умови, які могли впливати на формування професійних якостей курсантів, ми намагалися врівноважити.

У своєму дослідженні ми виходили з того, що визначальною умовою розвитку професійних якостей майбутніх офіцерів ОРО є формування у них професійної спрямованості, яка сприяє позитивному ставленню курсантів до обраної спеціальності та стимулює їх самовдосконалення. Формування професійної спрямованості курсантів здійснювалося поетапно: 1) первинне ознайомлення з обраною спеціальністю – емпіричний етап (І курс); 2) усвідомлення соціальної ролі офіцера ОРО і його призначення в суспільстві – теоретичний етап (І-IV курси); 3) набуття теоретичних знань і практичних умінь, що сприяють розвитку професійних якостей майбутніх офіцерів ОРО – теоретико-творчий етап (І-IV курси); 4) апробація і коректування курсантами набутих теоретичних знань, професійних умінь і навичок їхнього застосування в ході проходження стажування у військах – практичний етап (ІV курс). Усі етапи взаємозв'язані і взаємозалежні, їхня наступність зберігається протягом усього терміну навчання.

З метою забезпечення розвитку професійних якостей курсантів нами було розроблено спеціальну методику педагогічного керівництва, головні завдання якої полягали в: 1) теоретико-методологічній і практичній підготовці курсантів до діяльності з обраної спеціальності; 2) розвитку мотиваційно-ціннісної сфери як умови вдосконалення професійних якостей; 3) забезпеченні практичної взаємодії дисциплін психолого-педагогічного блоку з предметами спеціального блоку; 4) розвитку потреби у набутті знань, виробленні умінь і навичок шляхом максимального наближення навчального процесу до практики.

Формуванню професійних якостей сприяли методи навчання, спрямовані на розвиток навчально-пізнавальної активності курсантів і підтримання їх інтересу протягом усього періоду навчання у ввнз. Пізнавальна активність курсантів забезпечувалась комплексом педагогічних умов, основними серед яких були: тісний зв'язок навчального процесу у ввнз із практикою; розвиток мотиваційно-ціннісної сфери курсантів; надання їм можливостей моделювати в навчальному процесі функції майбутньої професійної діяльності.

Тісний зв'язок навчального процесу у ввнз із практикою сприяв розвитку в курсантів інтересу до майбутньої професії; давав можливість продемонструвати значущість теоретичних знань, отриманих у ввнз; створював реальні умови для навчання курсантів навичок науково-теоретичних узагальнень; давав можливість застосувати на практиці знання з технології оперативно-розшукової діяльності; сприяв розвитку особистісних рис курсантів, формуванню у них професійно важливих для офіцера ОРО якостей.

Включення курсантів у професійну діяльність здійснювалось у період проходження стажування. Виконуючи професійні обов'язки, курсанти з'ясовували, що володіють недостатнім обсягом знань, умінь і навичок. Це, у свою чергу, формувало у них мотиви професійного самовдосконалення. У результаті курсанти прагнули до розширення своїх знань, умінь і навичок, що впливало на їх професійну спрямованість.

У процесі формування професійних якостей курсантів важлива увага приділялась забезпеченню таких психолого-педагогічних умов: формування в суб'єктів освітнього процесу готовності до спільної діяльності; налагодження діалогового спілкування в системі "викладач – курсант"; створення умов для встановлення зворотного зв'язку через систему "курсант – викладач" і коректування діяльності викладачів щодо формування професійних якостей.

Педагогічне керівництво формуванням професійних якостей курсантів здійснювалось у нашому дослідженні послідовно за такими взаємозв'язаними етапами:

1) визначення цілей і завдань керування процесом розвитку професійних якостей курсантів передбачало нагромадження інформації про вихідний рівень інтересу курсантів до професії офіцера ОРО, про мотиви її вибору, на основі чого розроблялась програма дій, орієнтованих на формування професійних якостей;

2) розроблялась технологія розвитку в курсантів професійних якостей: на цьому етапі аналізувалися робочі плани і програми, визначалися інтегративні курси й зміст занять, розроблялися теми для спільного комплексного вивчення на заняттях з оперативної психології та спеціальних дисциплін;

3) уточнювалися шляхи, методи, засоби і форми педагогічного керівництва формуванням професійних якостей: оцінювалась матеріально-технічна база факультету, психолого-дидактичний комплекс, ступінь взаємозв'язку з військовими підрозділами і т.д.;

4) реалізовувалась намічена програма дій щодо формування професійних якостей, здійснювалось її коректування: проводились контрольні зрізи результатів педагогічних зусиль з формування професійних якостей курсантів;

5) аналізувалися й узагальнювалися результати діяльності щодо формування професійних якостей курсантів, визначався рівень їх розвитку, стійкості, дієвості, вносилися необхідні корективи.

У процесі розробки і реалізації програми формуючого експерименту ми враховували, що педагогічне керівництво розвитком професійних якостей повинно бути особистісно зорієнтованим, мати чітко визначену цільову спрямованість, враховувати зміст майбутньої професії, циклічність керування, готовність курсантів до застосування різноманітних технологій навчання, спрямованих на формування професійних якостей. Безпосередні й опосередковані методи та форми педагогічного керування використовувались з урахуванням рівня розвитку професійної спрямованості курсантів. Особлива увага надавалась забезпеченню діалогічного характеру спілкування та взаємодії учасників педагогічного процесу.

Однією з ключових умов формування професійних якостей курсантів було використання методів і форм проведення занять, що імітують особливості майбутньої професійної діяльності курсантів. З цією метою ми використовували технологію контекстного навчання, запропоновану А.О.Вербицьким. За допомогою всієї системи дидактичних форм, методів і засобів моделювався предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності курсантів, а засвоєння ними абстрактних знань накладалося на канву цієї діяльності. Така організація навчання сприяла розвитку професійної мотивації, що відігравало важливу роль у процесі підготовки майбутніх офіцерів-оперативників.

З метою аналізу реального стану розвитку професійних якостей курсантів здійснювався постійний педагогічний моніторинг їх формування. Його об'єктом були результати навчально-виховного процесу і засоби, що використовувались для їх досягнення. Він дозволяв оперативно визначати рівень розвитку професійних якостей курсантів на тому чи іншому етапі навчання, раціональність педагогічних засобів і технологій, які застосовувались викладачами, їх відповідність поставленим цілям.

Тривалість спостереження за розвитком професійних якостей курсантів дозволяла виявити тенденції їхнього становлення, встановити їх залежність від різних факторів і умов. З урахуванням даних моніторингу організовувався особистісно-орієнтований освітній процес, корегувався розвиток професійних якостей майбутніх офіцерів ОРО.

Відповідно до плану дослідження було проведено два діагностичні зрізи: перед початком формуючого експерименту і після його завершення. З'ясувалось, що внаслідок формуючого експерименту в експериментальній групі, на відміну від контрольної, відбулися статистично значущі зміни у рівнях розвитку професійних якостей курсантів: суттєво збільшився відсоток курсантів з високим рівнем (29,7 % до 46 %) і середнім (з 48,7% до 43,2%) і, відповідно, зменшилась кількість курсантів з низьким рівнем (з 21,6% до 10,8%) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів розвитку професійних якостей у курсантів

експериментальної та контрольної груп

№ Рівні розвитку професійних якостей Експериментальна група (n=37) Контрольна група (n=36)

1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз

1. Високий 11 (29,7%) 17 (46%) 10 (27,8%) 11 (30,6%)

2. Середній 18 (48,7%) 16 (43,2%) 16 (44,4%) 17 (47,2%)

3. Низький 8 (21,6%) 4 (10,8%) 10 (27,8%) 8 (22,2%)

У контрольній групі теж відбулася незначна природна динаміка рівнів сформованості професійних якостей курсантів, однак зміни не досягають рівня статистичної значущості і відображають, імовірно, загальне підвищення особистісної зрілості курсантів у процесі вікового розвитку та професійної підготовки.

Отже, формуючий експеримент підтвердив істинність висунутої гіпотези щодо педагогічних умов формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.

Висновки

1. Професійні якості офіцера оперативно-розшукових органів – це відносно стійкі особистісні диспозиції, що визначають ефективність виконання службових функцій: пізнавально-планувальної, організаційно-виконавчої, виховної та самоосвітньої. Вони складають систему внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні впливи і вимоги професійної діяльності до особистості офіцера-оперативника. В їх структурі поєднуються мотиваційна (мотив, мета, спрямованість і т.д.) і операційна (операції, дії, техніки, технології та ін.) сфери професійної діяльності.

2. Основними професійними якостями офіцера оперативно-розшукових органів є: здатність приймати рішення в стислий термін; діяти нешаблонно, швидко приймати рішення в обстановці, що змінюється; товариськість, уміння вступати в контакт із людьми; здатність виділяти в інформації суттєве, головне; наполегливість; самовладання та витримка; сміливість і рішучість; принциповість; високий рівень відповідальності; організаторські здібності; здатність зберігати активність і працездатність в умовах дефіциту часу; здатність правильно оцінювати людей, виявляти їх сильні та слабкі сторони; брати на себе відповідальність за прийняті рішення; розподіляти увагу між декількома видами дій у процесі діяльності.

3. Розвиток професійних якостей курсантів характеризується трьома рівнями: високим, середнім і низьким.

Для високого рівня (творчого) властива яскрава вираженість професійних якостей, які стабільно виявляються в різноманітних сферах життєдіяльності курсанта: в навчальній, службовій, міжособистісних стосунках і т.д. Курсанти з таким рівнем демонструють високий рівень самоорганізації та саморегуляції діяльності, здатні до інтенсивних вольових зусиль, спрямованих на подолання різнопланових труднощів і перешкод, характеризуються добре структурованою мотиваційною сферою, в якій домінують моральні мотиви обов'язку, відповідальності та самоствердження, володіють прийомами саморегуляції, мають добре розвинені комунікативні якості.

Середній рівень (пошуково-репродуктивний) характеризується достатньою сформованістю професійних якостей, які, проте, виявляються не в усіх ситуаціях і видах діяльності. Ситуаційна специфічність вияву професійних якостей часто зумовлюється диспропорціями у розвитку мотиваційно-ціннісної сфери курсантів, однобічним домінуванням певних потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій. У курсантів з цим рівнем розвитку професійних якостей, як правило, недостатньо сформовані узагальнені прийоми саморегуляції поведінки, що заважає їм виявляти високий рівень організованості, наполегливості, самовладання і рішучості в різних видах діяльності. Вони порівняно легко налагоджують комунікативний контакт з оточуючими, однак володіють обмеженим набором прийомів вербального і невербального спілкування.

Для низького (репродуктивного) рівня характерна недостатня розвинутість професійних якостей, які виявляються лише в окремих ситуаціях і видах діяльності. Такі курсанти не здатні до ініціативності, самостійної постановки та планомірної реалізації складних завдань, тривалого підтримання активності в досягненні мети і подоланні перешкод. Їх поведінка має здебільшого реактивний характер, тобто виникає у відповідь на вимоги оточуючих і спрямовується зовнішніми вказівками та наказами. Таким курсантам не вистачає енергійності, наполегливості та рішучості у прийнятті і реалізації рішень, у боротьбі з перешкодами на шляху до мети. Вони також відрізняються слабко розвиненою мотиваційно-ціннісною сферою, несформованістю прийомів саморегуляції та самомобілізації поведінки, недостатньою сформованість комунікативних умінь і навичок.

4. Найважливішими педагогічними умовами формування професійних якостей майбутніх офіцерів-оперативників є: забезпечення професійної спрямованості педагогічного процесу на основі використання принципів контекстного навчання; активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання; забезпечення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів.

5. Педагогічне керівництво формуванням професійних якостей курсантів доцільно здійснювати за такими взаємопов'язаними етапами:

1) визначення цілей і завдань керування процесом розвитку професійних якостей курсантів: нагромадження інформації про вихідний рівень інтересу курсантів до професії офіцера ОРО, мотиви її вибору, розробка програми дій щодо формування професійних якостей;

2) розробка технології розвитку професійних якостей: аналіз робочих планів і програм, визначення інтегративних курсів й змісту занять, а також тем для спільного комплексного вивчення на

заняттях з оперативної психології та спеціальних дисциплін;

3) уточнення шляхів, методів, засобів і форм педагогічного керівництва формуванням професійних якостей: оцінка матеріально-технічної бази факультету, психолого-дидактичного комплексу, забезпечення взаємозв'язку з військовими підрозділами і т.д.;

4) реалізація наміченої програми дій щодо формування професійних якостей, її коректування, проведення контрольних зрізів;

5) аналіз результатів діяльності щодо формування професійних якостей курсантів, визначення рівня їх розвитку, стійкості, дієвості, внесення необхідних коректив.

6. За результатами дослідження розроблені практичні рекомендації викладачам щодо вдосконалення педагогічного керівництва формуванням професійних якостей курсантів:– 

внести корективи в навчальні та тематичні плани НАПВУ з урахуванням вимог професії до курсанта, визначених на основі професіографічного аналізу діяльності офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ;– 

з метою визначення актуального стану розвитку професійних якостей запровадити в навчальний процес педагогічний моніторинг формування професійних якостей на основі методики комплексної оцінки особистості курсанта;– 

ввести до програми курсу “Наукова організація праці” матеріал щодо умінь і навичок організації самостійної роботи курсантів як ефективного засобу виховання їх професійних якостей;–

на основі розроблених критеріїв і показників у випускних атестаціях курсантів відображати рівень сформованості їх загальних і спеціальних професійних якостей;– 

запровадити у навчально-виховний процес педагогічний моніторинг формування професійних якостей у майбутніх офіцерів ОРО ПВУ;– 

починаючи з першого курсу навчання, формувати в курсантів адекватне уявлення про діяльність офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: дослідження педагогічних умов і шляхів розвитку комунікативних якостей курсантів у процесі вивчення фахових дисциплін; розробка і валідизація методик діагностування сформованості професійних якостей курсантів; обгрунтування шляхів і умов впровадження педагогічного моніторингу у процес професійної підготовки майбутніх офіцерів ОРО тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кельбя В.Г. Окремі аспекти виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України. //Збірник наукових праць №128. – Чернівці: Видавництво Чернівецького національного університету, 2001. – С. 119-122.

2. Кельбя В.Г. Самостійна робота курсантів як засіб виховання професійних якостей майбутнього офіцера ОРО. // Збірник наукових праць №137. – Чернівці: Видавництво Чернівецького національного університету, 2002. – С. 78-83.

3. Кельбя В.Г. Практичні рекомендації викладачам спецдисциплін щодо визначення особливостей професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ. // Збірник наукових праць № 6. Частина 1. Матеріали науково-практичної конференції „Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” – Вінниця: Видавництво Вінницького державного педагогічного університету, 2002. – С. 85 - 87.

4. Кельбя В.Г. Методика визначення професійних якостей майбутнього офіцера оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України. // Збірник наукових праць №18. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. С. 282- 289.

5. Кельбя В.Г. Особливості формування професійних якостей у майбутніх офіцерів ОРО ПВУ: педагогічний моніторинг. //Збірник наукових праць №20. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. – С.184-190.

6. Кельбя В.Г. Застосування інноваційних педагогічних технологій у процесі формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно - розшукових органів ПВУ. // Збірник наукових праць № 45. – Кіровоград: Видавництво Кіровоградського державного педагогічного університету, 2002. - С. 137 - 139.

7. Кельбя В.Г. Особливості викладання спеціальних дисциплін в умовах реформування Прикордонних військ у правоохоронні органи спеціального призначення // Матеріали науково-методичної конференції „Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів і шляхи підвищення їх професійного та наукового рівня. – Хмельницький: Видавництво Академії ПВУ, 2002. – С. 74-79.

А Н О Т А Ц І Ї

Кельбя В.Г. Виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02. – військова педагогіка та психологія. – Національна академія Прикордонних військ України імені Б.Хмельницького, м. Хмельницький, 2002.

Розкрито сутність і структуру професійних якостей майбутнього офіцера-оперативника, обгрунтовано педагогічні умови їх цілеспрямованого формування у навчально-виховному процесі ввнз: використання технології контекстного навчання, що забезпечує професійну спрямованість педагогічного процесу; активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання; здійснення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей.

Визначено рівні сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ, розроблено методику педагогічного керівництва їх розвитком. Подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо моніторингу формування професійних якостей у курсантів.

Ключові слова: професійні якості, оперативно-розшукова діяльність, педагогічні умови, професійна спрямованість, методи активного навчання, педагогічний моніторинг.

Кельбя В.Г. Воспитание профессиональных качеств у будущих офицеров оперативно-розыскных органов Пограничных войск Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02. – военная педагогика и психология. – Национальная академия Пограничных войск Украины имени Б.Хмельницкого, г. Хмельницкий, 2002.

В диссертационной работе раскрыта сущность и структура профессионально необходимых качеств офицера оперативно-розыскных органов. Профессиональные качества офицера-оперативника рассматриваются как относительно устойчивые личностные диспозиции, определяющие эффективность выполнения основных служебных функций: оперативной, планирующей, организационно-исполнительной, воспитательной и самообразовательной.

На основании анализа научных источников и экспертных оценок определен перечень основных профессиональных качеств офицера оперативно-розыскных органов пограничных войск: способность принимать решения в сжатые сроки; действовать нешаблонно, быстро принимать решения в изменяющейся обстановке; общительность, умение вступать в контакт с людьми; способность выделять в информации существенное, главное; настойчивость; самообладание и выдержка; смелость и решительность; принципиальность; высокий уровень ответственности; организаторские способности; способность сохранять активность и работоспособность в условиях дефицита времени; правильно оценивать людей, определять их сильные и слабые стороны; брать на себя ответственность за принятые решения; распределять внимание между несколькими видами действий в процессе деятельности.

Установлено, что развитие профессиональных качеств курсантов характеризуется тремя уровнями: высоким, средним и низким. Высокому уровню (творческому) присуща яркая выраженность профессиональных качеств, которые стабильно проявляются в разнообразных сферах жизнедеятельности курсанта: в учебной, служебной, межличностных отношениях и т.д. Средний уровень (поисково-репродуктивный) характеризуется достаточной сформированностью профессиональных качеств, которые, тем не менее, выявляются не во всех ситуациях и видах деятельности. У курсантов этого уровня, как правило, недостаточно сформированы обобщенные приемы саморегуляции поведения, что мешает им проявлять высокий уровень организованности, настойчивости,