ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Г.С. СКОВОРОДИ

КОСТІНА ВАЛЕНТИНА ВІКТОРІВНА

УДК 371.21

ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ
НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: |

доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Тамара Олександрівна,

Харківський державний педагогічний університет
ім. Г.С.Сковороди,

завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

Пєхота Олена Миколаївна,

Миколаївський державний педагогічний університет,

завідувач кафедри педагогічних технологій

та педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, професор

Сипченко Валерій Іванович,

Слов’янський державний педагогічний університет,

завідувач кафедри педагогіки.

Провідна установа:

| Полтавський державний педагогічний університет

ім. В.Г. Короленка, кафедра педагогічної майстерності,

Міністерство освіти і науки України, м. Полтава.

Захист відбудеться “16” грудня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий “12” листопада 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Золотухіна С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Демократичні зміни в суспільстві характеризуються пріоритетом гуманістичного напряму в сучасних освітніх технологіях. Сьогодення вимагає перебудови, що стосується не лише методів і форм роботи, але й світогляду, самої суті нової школи: принципів, підходів до навчання та виховання. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст. пріоритетним проголошено здійснення особистісно орієнтованого підходу у процесі навчання. Тому дедалі більше уваги приділяється розробці та впровадженню особистісно орієнтованих технологій, які враховують у педагогічному процесі індивідуальні особливості та потреби школярів, що не просто забезпечує досягнення ними певного рівня знань, умінь і навичок, а й стимулює їх до саморозвитку.

Аналіз літературних джерел та досвіду шкільної практики дає підставу стверджувати, що важливою умовою ефективного функціонування педагогічної системи є управління. Основи управління діяльністю розкрито в працях фізіологів (І.М. Сеченов, І.П. Павлов, П.К. Анохін, М.О. Бернштейн); психологів (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв). Проблему управління навчальною діяльністю досліджували В.С. Безрукова, В.П. Беспалько, Д.М. Богоявленський, П.Я. Гальперін, Є.М. Кабанова-Меллер, Л.Н. Ланда, О.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, Н.О. Менчинська, Ю.О. Самарін, Н.Ф. Тализіна, П.О. Шеварьов та ін. Серед досліджень, що містять розробки суттєвих питань проблеми управління, можна виділити такі: управління педагогічним процесом (Т.А. Ільїна, І.Я. Лернер, В.В. Краєвський); обґрунтування технології управління (В.П. Беспалько, П.Г. Москаленко); підготовка майбутніх учителів до впровадження педагогічних технологій (В.І. Євдокимов, О.М. Пєхота); оптимізація педагогічного процесу (Ю.К. Бабанський, М.М. Поташник); активізація навчання (В.І. Лозова, Т.І. Шамова, Г.І. Щукіна).

Педагогічне проектування є актуальним питанням, пов’язаним з проблемою управління. Аналіз наукової та науково-методичної літератури свідчить, що в сучасній педагогічній теорії питання педагогічного проектування розглядаються в таких аспектах:

· загальна теорія педагогічного проектування (В.С. Безрукова, В.П. Беспалько, І.Я. Лернер, В.В. Краєвський);

· проектування педагогічних систем внутрішньошкільного управління (С.А. Гільманов, Л.М. Горбунова, Г.Є. Капто, О.М. Касьянова, О.В. Лоренсов, О.М. Моїсеєв, О.М. Моїсеєва, О.Г. Хомерики), а також управління закладами позашкільної освіти (Ю.М. Лівшиць, Т.І. Сущенко);

· проектування педагогічного процесу з розробкою окремих елементів управління (П.С. Атаманчук, М.В. Гриньова, А.М. Кух, В.В. Мельник, Т.В. Семенюк, Р-М.І. Швай);

· проектування педагогічних ситуацій для управління навчально-пізнавальною і навчально-творчою діяльністю (Л.А. Закота, В.І. Сипченко, Л.В. Ричкова, К.В. Яресько).

Однак у сучасних умовах перебудови національної системи освіти, пошуку нових шляхів втілення гуманістичної парадигми навчання та виховання особливого значення набувають питання педагогічного проектування таких засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у педагогічному процесі, що можуть забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого підходу. Аналіз зазначених напрямів свідчить, що, незважаючи на значну кількість досліджень різних її аспектів, проблема педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів залишається недостатньо розробленою і потребує створення технології, яка б забезпечила підвищення ефективності педагогічного процесу.

Необхідність упровадження нових технологій у педагогічний процес, з одного боку, й недостатня їх розробленість, відсутність теоретично обґрунтованих і практично перевірених засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, з іншого, – породжує протиріччя, розв’язання якого вимагає відповідей на такі запитання:

1. Які дидактичні можливості мають засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів?

2. Реалізація яких вимог до засобів забезпечить ефективне управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів?

3. Як необхідно розробляти ці засоби відповідно до зазначених вимог?

4. Яким чином має бути організоване управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників за допомогою цих засобів, щоб реалізувати їхні дидактичні можливості й підвищити результативність процесу навчання?

Відповіді на вищенаведені запитання можна дістати за умови розробки технології проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів та визначення ефективних способів їх використання на практиці, що зумовлює напрям нашого дослідження.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування технології педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, розробка та експериментальна перевірка комплексу засобів, спроектованих відповідно до запропонованої технології.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану досліджень кафедри педагогіки початкового навчання та дошкільного виховання Харківського державного педагогічного університету за темою “Особистісно орієнтовані технології підготовки вчителів”, що включено до плану АПН України 2000-2005рр. № 31, а також в рамках теми, над якою працюють загальноосвітні школи Дзержинського району м. Харкова “Інтенсифікація навчально-виховного процесу шляхом введення інноваційних прогресивних педагогічних технологій і їх елементів з метою забезпечення базового та надбазового рівня освіти”. Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 30.10.2001р.).

Об'єкт дослідження – педагогічний процес у загальноосвітньому навчально-виховному закладі.

Предмет дослідження – технологія педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників.

Концептуальна ідея проведеного дослідження полягає в тому, що управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів розглядається як підсистема управління педагогічним процесом і як цілісний процес, що передбачає створення вчителем освітнього середовища, яке не тільки забезпечує формування в учнів певного рівня знань, умінь і навичок, але й стимулює їх до здійснення самоуправління своєю навчально-пізнавальною діяльністю, підвищує їхню самостійність та формує потребу продовжити навчання за умови використання дидактично обґрунтованої технології педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників.

Провідну ідею дослідження втілено в гіпотезі, яка ґрунтується на припущенні, що якість знань учнів старшого шкільного віку, зокрема такі показники, як повнота, глибина, систематичність і системність знань, а також рівні їхньої пізнавальної активності та позитивної мотивації навчання зростатимуть, коли використовувати в педагогічному процесі комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, розроблений на основі технології педагогічного проектування, яка включає етапи: аналогізування, моделювання й конструювання.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у педагогічній науці та практиці роботи вчителів;

2) науково обґрунтувати компоненти моделі системи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і визначити особливості управління у старшому шкільному віці;

3) розробити технологію педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників;

4) здійснити проектування комплексу засобів та експериментально перевірити його;

5) підготувати науково-методичні рекомендації для вчителів щодо використання технології педагогічного проектування та комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у педагогічному процесі середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Методологічною основою дослідження є філософська теорія пізнання, системний, кібернетичний, особистісно-діяльнісний і технологічний підходи до процесу проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників.

Теоретичною основою дослідження є загальна теорія діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн); психолого-педагогічні концепції засвоєння знань: асоціативно-рефлекторна (С.Л.Рубінштейн, Ю.О.Самарін, П.О.Шеварьов, Є.М.Кабанова-Меллер, Н.О.Менчинська та ін.), поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна), алгоритмізації навчання (Л.Н.Ланда); концепції розвитку пізнавальної активності та активізації навчально-пізнавальної діяльності (І.Я.Лернер, В.І.Лозова, М.І.Махмутов, О.М.Матюшкін, Т.І.Шамова, Г.І.Щукіна та ін.), а також концепції педагогічної технології (В.П.Беспалько, В.І.Євдокимов, П.Г.Москаленко, І.Ф.Прокопенко, Г.К.Селевко та ін.).

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези використано такі методи
дослідження:

· теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація у процесі вивчення наукової та навчально-методичної літератури) для визначення основних понять і стану розробленості досліджуваної проблеми, а також метод моделювання для розробки моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів;

· емпіричні: педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези; бесіди, анкетування вчителів, спостереження, самооцінювання, вивчення шкільної документації для визначення причин неефективності використання існуючих засобів управління та виявлення способів здійснення управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у педагогічному процесі школи; анкетування учнів, аналіз продуктів їхньої навчально-пізнавальної діяльності та експертна оцінка комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників з метою визначення результативності експериментальної роботи;

· статистичні: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу даних.

Експериментальна база дослідження.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі НВК № 169 м. Харкова. Дослідження здійснювалось упродовж трьох взаємопов`язаних етапів протягом 1998 – 2002 років. На різних етапах експерименту були задіяні 278 учнів, з них у формуючому експерименті брали участь 147 учнів.

На першому етапі – пошуково-теоретичному (1998-2000 рр.) – проаналізовано філософську, психологічну та педагогічну літературу вітчизняних і зарубіжних авторів, в якій відображено наявні напрями розв`язання проблеми управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Визначено методологічні засади, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу. Конкретизовано основні поняття щодо досліджуваної проблеми, виявлено і теоретично обґрунтовано основні етапи педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників. Відповідно до зазначеної технології розроблено комплекси засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників на матеріалі хімії, фізики, алгебри та географії. Підготовлено матеріали до проведення констатуючого експерименту.

На другому етапі – експериментально-коректуючому (2000-2001 рр.) – проведено педагогічний експеримент. У ході констатуючого експерименту визначено основні недоліки та проблеми в організації управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, виявлено потенційні можливості вчителя щодо створення умов ефективного управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів старшого шкільного віку й обрано експериментальні та контрольні класи. Формуючий експеримент передбачав перевірку ефективності комплексу спроектованих засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників. Він проводився протягом трьох підетапів: на першому – перевірено вплив основних елементів управління навчально-пізнавальною діяльністю (робочого зошита на друкованій основі та зошита для практичних робіт) на показники якості знань (повноту, глибину, систематичність та системність), а також вміння вирішувати різнорівневі завдання; на другому – визначено вплив комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю на формування пізнавальної активності старшокласників і зміни в їхній мотиваційній сфері; на третьому – здійснювалось експертне оцінювання вчителями-практиками ефективності розробленої технології та спроектованого комплексу засобів.

На третьому етапі – узагальнюючому (2001-2002 рр.) – визначено ефективність дослідно-експериментального навчання, проаналізовано й узагальнено результати дослідження, розроблено методичні рекомендації з упровадження запропонованої технології педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у шкільну практику.

Наукова новизна здобутих результатів роботи полягає в тому, що:

– вперше розроблено технологію проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів старшого шкільного віку і на її основі створено й експериментально перевірено комплекс засобів управління, виявлено умови його ефективного використання у процесі вивчення дисциплін природничого циклу;

– конкретизовано поняття “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів”, “педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників”;

– розкрито сутність і функції засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів;

– подальшого розвитку набуло поняття “педагогічне управління”.

Теоретичне значення результатів дослідження – виявлено та обґрунтовано особливості управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників за допомогою дидактичних засобів; експериментально доведено, що проектування педагогічного процесу за допомогою дидактичних засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів, розроблених відповідно до технології педагогічного проектування, гарантує досягнення учнями певного рівня знань, умінь і навичок, а також підвищення рівнів їхньої пізнавальної активності та позитивної мотивації навчання.

Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що на основі запропонованої технології педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників розроблено комплекс засобів (робочі зошити, зошити для практичних робіт, матеріали для тематичного оцінювання знань за 12-бальною системою, комплект листів для кодоскопу, листи успішності учнів), що можна використовувати на уроках хімії в середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах; підготовлено серію практичних матеріалів для педагогічної діагностики індивідуально-типологічних особливостей мотиваційної сфери старшокласників. За матеріалами дослідження підготовлено спецкурс для вчителів “Педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників”, що дозволяє оволодіти технологією педагогічного проектування та самостійно розробити відповідні засоби управління. Результатом упровадження зазначеного спецкурсу була підготовка методичних рекомендацій для вчителів з організації та здійснення управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників. Матеріали дослідження можуть бути використані також для організації психолого-педагогічних семінарів, проведення засідань педагогічної ради в школі; в системі підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл, а також викладачами педагогіки в закладах освіти різного рівня та студентами під час вивчення курсів педагогіки, основ педагогічної майстерності тощо.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичним і методичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету, меті й завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, можливістю відтворення експерименту.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр соціальної педагогіки, педагогіки початкового навчання та дошкільного виховання
Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, на психолого-педагогічних семінарах НВК №169 (акт № 77/1 від 08.05.2002), НВК № 175 (акт №85 від 30.05.2002), на засіданнях методичного об’єднання вчителів хімії Дзержинського району на базі НВК № 116 м.Харкова (протокол № 2 від 01.10.2001), на семінарах для завідувачів районних методичних об’єднань учителів хімії в Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти (акт № 312 від 17.06.2002), Міжнародних конференціях “Технологічний підхід у дидактиці. Модульне навчання професій” у м.Донецьку (2001 р.), “Сучасні проблеми управління ” у м. Києві (2001 р.), “Сучасні проблеми науки та освіти” у м.Харкові (2002 р.), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Сучасні освітні технології” у м. Харкові (2001 р.), “Духовна культура в інформаційному суспільстві ”у м.Харкові (2002 р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Проблеми інтеграції змісту освіти в загальноосвітній школі та педагогічному вузі” у м.Полтаві (2002 р.).

Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлено
в 21 одноосібній публікації загальним обсягом 19,72 друк. арк.; 7 із них – в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, бібліографії (192 найменування), 24 таблиць, 19 рисунків,
53 додатків. Основний зміст викладено на 161 сторінці, повний обсяг – 319 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, методологічну й теоретичну основи, гіпотезу, мету, завдання, методи дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників” на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено поняття “педагогічне управління”, “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів”, “педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників”; висвітлено і проаналізовано сутність, структуру та функції управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників; представлено систему засобів управління відповідно до чотирьох рівнів педагогічного процесу (теоретичного, навчального предмета, навчального матеріалу, уроку); визначено особливості управління та розроблено модель системи управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників; на основі дослідження розробленої моделі створено технологію педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, а також комплекс відповідних засобів.

У цьому розділі показано, що переважна більшість сучасних дидактів розглядає в своїх дослідженнях педагогічні системи як системи управління діяльністю учнів (В.С.Безрукова, В.П.Беспалько, А.О.Кірсанов, Н.Ф.Тализіна, В.О.Якунін та ін.). Як зазначають педагоги-дослідники (Т.О.Дмитренко, Г.Б.Корнетов, К.В.Яресько та ін.), мета цих систем – створити умови для переходу від прямого управління діяльністю учнів до співуправління та самоуправління, що є базою формування творчої особистості учня.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури та досвіду шкільної практики визначено, що педагогічне управління – цілеспрямована діяльність учителя, який створює особистісно орієнтоване освітнє середовище в процесі навчання з урахуванням особливостей навчального матеріалу, особистісних рис учнів, потреб суспільного розвитку за допомогою необхідних засобів, на основі використання об’єктивних законів пізнавального процесу. Метою педагогічного управління є здійснення якісних змін для максимального обмеження стихійності та забезпечення гарантованого рівня підготовки тих, хто навчається, стимулювання їхнього розвитку. Отже, педагогічне управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів є підсистемою управління педагогічним процесом, завдяки якій вони оволодівають знаннями, вміннями й навичками, розвивають свої особистісні якості та творчі здібності. Аналіз педагогічних теорій, праць видатних учених дозволив виділити декілька основних теоретичних концепцій, що складають основу системи пізнавальних дій, які необхідні для засвоєння знань: асоціативно-рефлекторну, поетапного формування розумових дій та алгоритмізації навчального процесу. Модель управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників включає дві підсистеми (управління та самоуправління), взаємодія яких сприяє отриманню гарантованого результату.

Дослідження теорії та практики проблеми управління показало, що не існує чіткого визначення поняття “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю”. Багато авторів (Ю.К. Бабанський, І.О. Зимня, І.Я. Лернер, І.П. Підласий, М.М. Скаткін та ін.) розглядають навчальну діяльність як один із видів діяльності в навчанні й освіті. Тому вони використовують поняття “засоби навчання”, а не “засоби управління навчальною діяльністю”. Враховуючи досвід провідних учених та сучасні розробки, розрізняємо рівні вживання поняття “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів”: –

у широкому розумінні – коли мова йде про компоненти педагогічного процесу;–

у вузькому – коли визначаються тільки інструменти, які використовують у процесі навчання (матеріальні та ідеальні). Відповідно до чотирьох рівнів педагогічного процесу в дослідженні розглянуто систему засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному з цих рівнів так, що кожний попередній рівень впливає на загальні характеристики наступного, його напрям та якість. Таким чином, основним є проектування процесу навчання на першому рівні, і якщо його недостатньо розроблено, ефективність засобів управління, які розроблені та впроваджуються на другому, третьому й четвертому рівнях, зменшуватиметься. Зазначимо, що на всіх рівнях розробки цих засобів вони мають відповідати вимогам управління, а також враховувати закономірності навчально-пізнавальної діяльності, а саме: 1) управління – замкнене, гнучке і спрямоване; 2) система завдань для продуктивної діяльності учнів спирається на концепції засвоєння знань: асоціативно-рефлекторну, поетапного формування розумових дій, алгоритмізації навчання. Отже, засобами управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів вважаємо як окремі компоненти педагогічного процесу, що розглянуті на чотирьох рівнях і виступають моделлю наступної діяльності вчителя й учнів, так і спроектовані дидактичні засоби, що використовуються безпосередньо на уроці. Залежно від розробленої моделі управління навчально-пізнавальною
діяльністю учнів, специфіка спроектованих засобів може бути різною, починаючи від підходу (особистісно орієнтований, інформаційно-повідомляючий та ін.), до специфіки використання засобів (засоби контролю, закріплення знань та вмінь тощо).

Вивчення психологічних новоутворень учнів старшого шкільного віку дозволило визначити особливості управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників: 1) збільшення самостійності, що веде до зростання рівня самоуправлінських впливів, зумовило необхідність упровадження самоконтролю та рефлексії навчально-пізнавальної діяльності; 2) вибірковість навчальних інтересів і потреб учнів вимагала застосування диференційованого підходу в процесі навчально-пізнавальної діяльності й опори на внутрішню мотивацію навчання; 3) схильність до порівнянь, узагальнень, систематизації, що свідчить про зростання ролі теоретичного мислення учнів, викликала необхідність упровадження дедуктивного методу викладу матеріалу й методик формування критичного мислення. Реалізація визначених особливостей управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників вимагала застосування особистісно орієнтованої технології навчання, яка забезпечила досягнення її результату – розробки засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, що можуть бути використані в педагогічному процесі.

Педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів вимагало впровадження технології, яка б значно підвищила ефективність процесу навчання. На основі досвіду В.С. Безрукової, В.П. Беспалька, І.Я. Лернера, В.В. Краєвського, О.М. Петрова та інших учених розроблено технологію проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, що передбачає відображення певної послідовності етапів діяльності вчителя, виконання яких гарантує досягнення запланованого результату. Етапами розробленої технології є: 1) аналогізування – діяльність, спрямована на обґрунтування аналога засобу управління; 2) моделювання – діяльність, яка передбачає створення моделі на основі аналога;
3) конструювання – діяльність, що має на меті створення конкретного засобу на основі моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

На першому етапі вчитель, обираючи аналог засобу управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, ставить перед собою мету майбутньої діяльності. Далі – визначає результат, основні характеристики якого можна врахувати під час побудови моделі. На другому етапі на підставі системного аналізу особливостей навчально-пізнавальної діяльності старшокласників учитель обирає елементи управління і проектує відповідну модель. Третім етапом педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів є конструювання, яке передбачає розв’язання таких завдань: 1) аналіз конкретних умов здійснення педагогічного процесу за допомогою діагностичних процедур; 2) створення проекту управління на основі існуючої моделі з урахуванням умов реального педагогічного процесу; 3) розробка конструктів відпо-відно до проекту.

Комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю, розроблений відповідно до технології педагогічного проектування, складався з робочого зошита на друкованій основі, спроектованого згідно з блочно-модульною технологією; зошита для практичних робіт на друкованій основі; листів для кодоскопу в комплекті до робочого зошита; листів успішності учнів; завдань для тематичної атестації учнів за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень.

Основний елемент комплексу засобів – робочий зошит, решта – його доповнення. Робочий зошит має певну структуру, яка поєднує варіативний та інваріантний складники, що дає можливість учителю впроваджувати особистісно орієнтований підхід, гармонізувати стосунки між суб’єктами процесу навчання, створюючи сприятливі умови для самореалізації та розвитку учнів. За допомогою варіативного складника учень може, залежно від власних інтересів і бажання, обирати собі рівень змісту освіти: базовий (чотирирівнева система засвоєння знань та вмінь) та надбазовий (інформація, що знаходиться за межами шкільної програми). Наявність у зошиті блоків, що відповідають компонентам навчально-пізнавальної діяльності, забезпечує досягнення учнями певного запланованого результату у процесі навчання. Так, мотиваційний компонент реалізовано в інформаційному блоці, який містить дані про структуру і зміст навчального матеріалу, навчальну літературу та цікаві відомості до тематичного розділу, що вивчається. Блок знань та вмінь, якими мають оволодіти учні наприкінці тематичного розділу, допомагає здійснювати цілепокладання. Організаційний компонент (задачний) впроваджує основний блок, який дозволяє учневі опанувати певні навчальні завдання та набути власного досвіду. Контрольно-коректуючий компонент реалізовано в поширюючому, перевірочному блоках та блоці самоконтролю, які сприяють здійсненню оперативного зворотного зв’язку в процесі навчання. Оцінний компонент відображено у блоці довіри, що спонукає учня до здійснення рефлексії своєї навчально-пізнавальної діяльності.

Засобом управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників також є зошит для практичних робіт на друкованій основі. За допомогою цього засобу старшокласники дістають можливість набути практичного досвіду в процесі навчання, бо його структура забезпечує готовність учнів до проведення дослідів і вивільняє певний час уроку для набуття практичних навичок. Окрім прямого управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, тут присутнє співуправління, а коли певна структура діяльності вже засвоєна, зошит може стати засобом самоуправління. Підвищення позитивної мотивації навчання та рівня пізнавальної активності учнів забезпечують листи для кодоскопу. Листи певного тематичного розділу розроблені в комплекті до тем робочого зошита, що дозволяє вчителю використовувати ці засоби паралельно. Четвертий елемент комплексу засобів – лист успішності учнів, функціональне призначення якого – забезпечити підвищення в учнів рівня внутрішньої мотивації навчання, а також їхньої пізнавальної активності завдяки формуванню рефлексивних умінь та навичок. Останній елемент вищезазначеного комплексу засобів – матеріали контрольних робіт для проведення тематичних атестацій учнів. Структура контрольної роботи дозволяє учневі самостійно обирати рівень завдань та їх кількість відповідно до власних інтересів і можливостей.

У другому розділі “Експериментальне дослідження засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників” визначено вплив комплексу спроектованих засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників на якість знань та вміння виконувати різні типи завдань для самостійної роботи, а також – на пізнавальну активність і мотиви навчання старшокласників. Для перевірки гіпотези проведено експериментальне дослідження, яке складалося з пілотажного, констатуючого, формуючого, контрольного експериментів. Відповідно до гіпотези дослідження для оцінювання ефективності впливу запропонованого комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на процес навчання визначено такі типи критеріїв:

І. Критерій якості знань, умінь і навичок – за показниками повноти, глибини, систематичності й системності знань (І.Я.Лернер), а також – вміннями вирішувати різнорівневі завдання. Для оцінювання цього критерію застосовано методики І.П.Підласого, В.П.Беспалька, Г.В.Єльникової та І.С.Якиманської. За результатами контрольних робіт виділено інформаційно-змістовні елементи знань (ІЗЕЗ). Оцінювання контрольних робіт проводилося підрахуванням засвоєних учнями елементів знань.

ІІ. Рівень навчально-пізнавальної активності учнів визначено за такими показниками: ставлення до предмета; мотиви та цілі навчання; рівень пізнавальної активності.

Під час пілотажного експерименту уточнено гіпотезу дослідження, відкоректовано структуру основного засобу управління – робочого зошита та методику його використання в педагогічному процесі загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Констатуючий експеримент підтвердив актуальність і доцільність обраної теми дослідження, дозволив виявити початковий рівень знань, умінь і навичок учнів, а також рівні їхньої пізнавальної активності, мотивації навчання та обрати контрольні й експериментальні класи, які за вказаними критеріями майже не відрізнялися на початку формуючого експерименту.

У формуючому експерименті реалізовано потенційні можливості вчителя щодо організації управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, встановлено характер та величину змін показників якості знань, умінь і рівня пізнавальної активності, сформованості стійких мотивів навчання під впливом комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, розробленого згідно з вищезазначеною технологією педагогічного проектування. Кількість експериментальних груп була зумовлена варіантами експериментальної роботи. Так, у класі Е1 експериментальним фактором були робочий зошит з друкованою основою, зошит для практичних робіт та варіанти контрольних робіт з хімії. У класі Е2 експериментальним фактором був комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників з хімії. У класі Е3 використовували комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників під час вивчення фізики. К1 – контрольний клас, де викладання хімії було традиційним; К2 – контрольний клас, де використовували тільки зошити з хімії з друкованою основою; К3 – контрольний клас, де фізику викладали традиційно. Це дозволило визначити вплив кожного з експериментальних факторів окремо, порівняти їх і обрати основний та допоміжні.

За результатами контрольних робіт у контрольних та експериментальних класах підраховано середні коефіцієнти повноти, глибини, систематичності та системності знань (табл. 1).

Порівняння середніх показників повноти, глибини, систематичності та системності знань показало: 1. Динаміка коефіцієнтів у контрольних класах має нисхідні та висхідні показники.
2. Найвищі нисхідні показники в учнів контрольних класів К1 та К2. 3. Динаміка коефіцієнтів в експериментальних класах має висхідні показники, що значно перевищують показники в контрольних класах. Висхідні показники в експериментальних класах є індикатором високої ефективності застосованих засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, які розроблено на основі технології педагогічного проектування, запропонованої у першому розділі дисертаційного дослідження. Аналіз динаміки якості засвоєння знань за показниками повноти, глибини, систематичності та системності переконливо доводить, що навчання в експериментальних класах порівняно з контрольними є більш результативним.

Таблиця 1

Динаміка значень середніх коефіцієнтів повноти (Кп), глибини (Кг), систематичності (Кс1) і системності (Кс2) знань учнів експериментальних та контрольних класів

Клас | Кп. | Кг. | Кс1 | Кс2 | E1 констатуючий зріз | 0,82 | 0,66 | 0,41 | 0,07 | Е1 контрольний зріз | 0,87 | 0,69 | 0,65 | 0,14 | К1 констатуючий зріз | 0,77 | 0,65 | 0,54 | 0,08 | К1 контрольний зріз | 0,80 | 0,58 | 0,50 | 0,12 | Е2 констатуючий зріз | 0,73 | 0,58 | 0,51 | 0,11 | Е2 контрольний зріз | 0,94 | 0,85 | 0,58 | 0,18 | К2 констатуючий зріз | 0,71 | 0,54 | 0,51 | 0,09 | К2 контрольний зріз | 0,90 | 0,80 | 0,30 | 0,11 | Е3 констатуючий зріз | 0,71 | 0,53 | 0,53 | 0,23 | Е3 контрольний зріз | 0,80 | 0,62 | 0,70 | 0,42 | К3 констатуючий зріз | 0,70 | 0,54 | 0,52 | 0,20 | К3 контрольний зріз | 0,72 | 0,58 | 0,55 | 0,27 | Порівнюючи результати анкетування учнів контрольного та експериментального класів Е2 та К2 на початку і в кінці навчального року, ми зафіксували зміни в мотиваційній сфері учнів: в експериментальному класі ці зміни виявились у переведенні мотивів навчання зі сфери зовнішніх та негативних у змістовно-процесуальні та соціальні; у контрольному класі спостерігається зворотний перехід мотивів зі сфери змістовно-процесуальних до вузько-особистісних. На тлі зниження інтересу до навчання в мотиваційній сфері учнів переважають зовнішні або негативні мотиви, що призводять до зниження якості знань. Проте навіть в експериментальному класі повністю позбутися зовнішніх мотивів навчання не вдалося. Так, на кінець експерименту залишилося 31% учнів класу Е2, в мотиваційній сфері яких переважають зовнішні мотиви, але негативні мотиви навчання в учнів експериментального класу відсутні. Проте в контрольному класі К2 значної зміни в мотиваційній сфері учнів не спостерігалося. Графічно ці дані відображено на рис. 1.

Контрольний клас Експериментальний клас

Рис. 1. Порівняльна характеристика рівнів мотивації навчання
в контрольному та експериментальному класах (К2, Е2).

Це дає підстави вважати, що експериментальні засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників дозволили підвищити показники якості знань саме завдяки позитивному впливу на мотиваційну сферу учнів, що сприяло підвищенню їхньої пізнавальної активності та інтересу до навчання. Графічно зміни пізнавальної активності учнів під час формуючого експерименту у класах Е2 і К2 наведено на рис. 2.

Контрольний клас Експериментальний клас

Рис. 2. Динаміка рівня пізнавальної активності учнів у контрольному
та експериментальному класах (К2 та Е2).

Зіставлення рис. 1 та рис. 2 підтверджує той факт, що переважаючими у мотиваційній сфері старшокласників (клас Е2) на кінець експерименту є саме внутрішні мотиви навчання.

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

1. Педагогічне управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників – цілеспрямована діяльність учителя, що створює освітнє середовище у процесі навчання, яке є умовою реалізації особистісно орієнтованого підходу.

2. На основі фундаментальних положень теорії управління, аналізу дидактичних можливостей сучасних засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів, вивчення педагогічного досвіду їх застосування здійснено розробку моделі системи управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, що складається з двох підсистем – управління та самоуправління. Засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників розглянуто в широкому та вузькому значеннях: у широкому – як компоненти системи управління, що входять до складу її моделі; у вузькому – як конструкти, розроблені на основі технології педагогічного проектування вказаних засобів. Дослідження створеної моделі дозволило визначити особливості управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників: 1) пріоритет дедуктивного методу викладу навчального матеріалу; 2) здійснення учнями самоконтролю та рефлексії навчально-пізнавальної діяльності; 3) підвищення внутрішньої мотивації навчання.

3. Розроблено технологію педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, яка передбачає наявність таких етапів діяльності вчителя: аналогізування (пошук аналога засобу управління); моделювання (створення моделі засобу); конструювання (розробка засобу управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, готового до використання в педагогічному процесі). Технологія ґрунтується на принципах особистісно орієнтованого навчання: гуманізму, природовідповідності, культуровідповідності та ін., а також теоретичних здобутках концепції управління навчально-пізнавальною діяльністю, загальних психологічних концепціях засвоєння знань та сучасних практичних розробках.

4. У дослідженні відповідно до технології педагогічного проектування розроблено та експериментально перевірено комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у процесі вивчення хімії і фізики, що складався з робочого зошита на друкованій основі, спроектованого згідно з блочно-модульною технологією, зошита для практичних робіт на друкованій основі, листів для кодоскопа в комплекті до робочого зошита, листів успішності учнів, завдань для тематичної атестації учнів за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень.

5. Науково обґрунтовано та експериментально доведено, що застосування комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, розробленого відповідно до технології педагогічного проектування, дозволяє підвищити такі показники якості знань, як повнота, глибина, систематичність та системність, які в експериментальних класах істотно збільшилися порівняно з контрольними, що свідчить про ефективність запропонованої технології.

Окрім цього виявлено, що комплекс зазначених засобів сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів завдяки змінам в їхній мотиваційній сфері, які пов’язані зі зростанням рівня процесуально-змістовних мотивів та зменшенням зовнішніх і негативних мотивів навчання в експериментальному класі порівняно з контрольним. Експериментальні дані свідчать, що основним елементом комплексу засобів управління є робочий зошит на друкованій основі, використання якого гарантує досягнення певного рівня знань та вмінь учнів. Комплекс засобів у цілому сприяє підвищенню рівня пізнавальної активності й мотивації навчання завдяки створенню особистісно орієнтованого освітнього середовища.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, актуальними та перспективними залишаються питання педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів середнього шкільного віку, засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів тощо.

Основний зміст дисертації відбито в публікаціях:

І. Наукові статті

1. Костіна В.В. Формування критичного мислення в процесі навчання // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2000. – Вип. 13. – С. 137-142.

2. Костіна В.В. Особистісний підхід у проектуванні засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 травня 2000 року. – Х.: ХДПУ, 2000. – С. 214-217.

3. Костіна В.В. Засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів // Наукові записки. – Вип. 32. Ч. ІІ. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – С. 64-69.

4. Робочий зошит з друкованою основою як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2001. – Вип. 17. – С. 36-40.

5. Костіна В.В. Засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2001. – Вип. 19. Ч.1.– С. 106-110.

6. Костіна В.В. Засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі вивчення хімії // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Зб. наук. праць. Вип. 1. – Х.: УІПА, 2001. – С. 62-69.

7. Костіна В.В. Зошит з друкованою основою як засіб створення комфортного середовища спілкування // Вісник Харківської державної академії культури. Зб. наук. праць. Вип. 6. – Х.: ХДАК, 2001. – С. 289-296.

8. Костіна В.В. Формування критичного мислення в процесі педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. – Х.: “ОВС”, 2002. – Вип. 17. – С. 86-95.

9. Костіна В.В. Зміст освіти як засіб створення освітнього середовища // Науково-практичний освітньо-популярний часопис “Імідж сучасного педагога”, – Полтава, 2002. – № 3. – С. 47-50.

ІІ. Науково-методичні матеріали

10. Костіна В.В. Робочий зошит з неорганічної хімії. 10 кл.: посібник для учнів. – Х.: ХНУРЕ, 2001. – 52 с.

11. Костіна В.В. Робочий зошит з органічної хімії. 10 кл.: посібник для учнів. – Х.: ХНУРЕ, 2001. – 48 с.

12. Костіна В.В. Зошит для практичних робіт з хімії 9 кл.: посібник для учнів. – Х.: ХНУРЕ, 2001. – 12 с.

13. Костіна В.В. Зошит для практичних робіт з хімії 10 кл.: посібник для учнів. – Х.: ХНУРЕ, 2001. – 13 с.

14. Костіна В.В. Зошит для практичних робіт з хімії 11 кл.: посібник для учнів. – Х.: ХНУРЕ, 2001. –21 с.

15. Костіна В.В. Контрольні роботи з хімії для тематичного оцінювання знань та умінь учнів. 9 клас. – Х.: “Скорпион”, 2002. – 29 с.

16. Костіна В.В. Контрольні роботи з хімії для тематичного оцінювання знань та умінь учнів. 10 клас. – Х.: “Скорпион”, 2002. – 44 с.

17. Костіна В.В. Контрольні роботи з хімії для тематичного оцінювання знань та умінь учнів. 11 клас. – Х.: “Скорпион”, 2002. – 44 с.

ІІІ. Матеріали конференцій

18. Костіна В.В. Модульна технологія як основа для проектування засобів навчання. // Технологічний підхід у дидактиці. Модульне навчання професій: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2001. – С. 63-64.

19. Костіна В.В. Педагогічне проектування – важлива складова управлінської діяльності учителя // Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Сучасні проблеми управління”. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2001. – С. 237-238.

20. Костіна В.В. Культура навчальної діяльності як показник педагогічної майстерності учителя // Духовна культура в інформаційному суспільстві. – Х.: ХДАК, 2002. – С. 50-51.

21. Костіна В.В. Варіативність як критерій нової освітньої технології // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції
1–9 травня 2002 року, м. Ужгород. – Х.: ХНУ, УНУ. 2002. – С. 143.

Костіна В.В. Педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Харків, 2002.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі управління навчально-пізнавальною
діяльністю школярів. Визначено особливості педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників. Виявлено сутність, структуру та функції засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів старшого шкільного віку, обґрунтовано використання їх у процесі навчання. Розроблено технологію