ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЛИСЕНКО Алла Миколаївна

УДК 637.1: 339.13

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ

МОЛОКА І МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського

господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії

аграрних наук.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

ЗИМОВЕЦЬ Віктор Наумович,

Інститут аграрної економіки УААН,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ШКІЛЬОВ Олександр Васильович,

Національний аграрний університет КМ України,

професор кафедри

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

КОРЖИНСЬКИЙ Михайло Пахомович,

Інститут аграрної економіки УААН,

провідний науковий співробітник

Провідна установа - Миколаївський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра економіки сільського господарства

Захист відбудеться “26” листопада 2002 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН (03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, кім. №211).

Автореферат розісланий “25” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі реформування економіки України недостатньо вирішеним питанням залишається пошук шляхів ефективного розвитку ринкового господарства з метою регулювання обсягів виробництва продукції та її збуту. Особливо відчутно ця проблема позначається на функціонуванні продовольчого ринку, рівень розвитку якого впливає на забезпеченість населення продуктами харчування та соціально-економічний стан держави.

В сукупності продовольчих товарів важливе місце належить молочній продукції. Забезпеченість населення країни життєво необхідними продуктами харчування, що виробляються з молока, залежить від розвитку такої складової ринку продовольства як ринок молока і молочної продукції.

Скорочення обсягів виробництва молока та зменшення його надходження на переробні підприємства зумовлюють зниження обсягів та ефективності виробництва молочних продуктів, погіршення забезпеченості ними населення окремих регіонів та країни в цілому, що негативно позначається на рівні продовольчої безпеки держави. У 2001 р. споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) на душу населення в середньому по Україні становило 205кг, у 2000 р. – 198 кг, що менше від науково обгрунтованого нормативу (390 кг). У розрахунку на душу населення у 2001 р. було вироблено 273 кг молока, у 2000 р. – 256 кг, тоді як в середньому за 1986-1990 роки – 467 кг.

При необхідному матеріально-технічному забезпеченні, удосконаленні соціально-економічних відносин та раціональній структурній перебудові галузі виробництво молока на душу населення можна довести до 450-500 кг, що зумовлює орієнтацію України не тільки на самозабезпечення населення молочними продуктами у межах науково обгрунтованої норми споживання, але й на експорт їх значної частини. Це підтверджує актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, її наукове та практичне значення.

Стан вивчення проблеми. Проблема формування та розвитку ринку молока та молочної продукції має багатогранний характер і потребує детального дослідження з урахуванням регіональних особливостей. Її вирішення ускладнюється із зміною форм власності та господарювання, структури виробництва і каналів збуту продукції. Недостатньо дослідженими залишаються питання оцінки негативних явищ і процесів при формуванні та розвитку ринку молока і молочної продукції, впливу на ефективність його функціонування організаційно-економічних і правових важелів, які формують конкурентоспроможне виробництво молочної продукції, а також попит та рівень споживання.

Окремі питання формування і розвитку ринку молока та молочної продукції знайшли своє втілення у наукових працях П.С.Березівського, В.І.Бойка, Р.Л.Бойко, В.Н.Зимовця, М.П.Коржинського, Ю.М.Макаренка, В.Я.Месель-Веселяка, П.Т.Саблука, О.В.Шкільова, О.М.Шпичака та інших дослідників. Разом з тим необхідність комплексного підходу до вирішення проблеми ефективного функціонування ринку молока і молочної продукції на сучасному етапі реформування економіки, її загальнодержавна значимість, недостатня дослідженість регіональних ринків зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За своїм напрямом дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт відділення ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки УААН, визначених науково-технічною програмою “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК“, і зокрема з темою „Теоретичні та методологічні основи ціноутворення на продукцію АПК, стратегія розвитку та механізм функціонування інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні в умовах ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0102 U 000264).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка організаційно-економічних основ формування та ефективного функціонування ринку молока і молочної продукції.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:*

уточнити сутність поняття „ринок” як економічної категорії;*

дослідити особливості формування ринку молока і молочної продукції;*

визначити площу ріллі, необхідну для забезпечення молочного стада кормами, на основі обгрунтування збалансованих раціонів годівлі дійних корів з урахуванням зооекономічної оцінки кормів та перспектив розвитку галузі в Кіровоградській області;*

проаналізувати попит і пропозицію на ринку молока та продуктів його переробки в Кіровоградській області та в Україні;*

дослідити інтеграційні процеси у молокопродуктовому підкомплексі АПК та систему цін на ринку молока і молочної продукції;*

визначити основні параметри молокопродуктового підкомплексу Кіровоградської області на 2010 р.;*

обгрунтувати роль держави у регулюванні ринку молока і молочної продукції.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти проблеми формування та розвитку ринку молока і молочної продукції.

Об’єкт дослідження: сільськогосподарські, молокопереробні і торговельні підприємства та особисті підсобні господарства населення Кіровоградської області.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є закони економічного розвитку суспільства, нормативно-правова база з питань функціонування господарюючих суб’єктів та реформування аграрного сектора економіки України, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних фахівців стосовно дослідження теоретичних основ ринкових відносин та проблем формування і розвитку ринку молока та молочної продукції.

У процесі дослідження використаний системний, комплексний підхід до вивчення економічних явищ і процесів із застосуванням абстрактно-логічних, економіко-математичних, розрахунково-аналітичних та статистичних методів.

Для роботи над дисертацією була використана статистична інформація Державного комітету статистики України, матеріали Кіровоградського обласного управління статистики, Кіровоградської обласної державної адміністрації, а також дані анкетного обстеження господарств населення, розміщених у Кіровоградському районі Кіровоградської області, господарі яких займаються виробництвом молока.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:*

доповнено теоретичні і методологічні основи розвитку ринку молока і молочної продукції положеннями про особливості його формування і функціонування;*

обгрунтовано збалансовані раціони годівлі дійних корів з урахуванням зооекономічної оцінки кормів в умовах Кіровоградської області та визначено на основі цього площу ріллі, необхідну для забезпечення молочного стада кормами (з урахуванням використання природних сіножатей, пасовищ та побічної продукції);*

знайшли подальший розвиток положення щодо особливостей функціонування ринку молока і молочної продукції в умовах зростання ролі особистих підсобних господарств населення у сировинному забезпеченні молокопереробних підприємств та розвитку інтеграційних процесів на нових засадах власності;*

обгрунтовано параметри молокопродуктового підкомплексу Кіровоградської області на 2010 рік при різних рівнях попиту і пропозиції молока на ринку;*

розроблено нормативну собівартість виробництва молочної сировини і її мінімально гарантовану закупівельну ціну стосовно умов господарювання досліджуваних сільськогосподарських підприємств. Запропоновано напрями державного регулювання ринку молока і молочної продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть застосовуватись сільськогосподарськими та молокопереробними підприємствами з метою підвищення ефективності використання ними виробничого потенціалу, науково-дослідницькими установами та органами регіонального управління на етапі розробки продовольчих програм і рекомендацій стосовно формування ринку молока і молочної продукції та його функціонування в сучасних умовах.

Практична спрямованість отриманих результатів підтверджується довідками про використання розробок, виконаних у процесі дослідження: пропозиції щодо встановлення та досягнення рекомендованих (оптимальних) параметрів молокопродуктового підкомплексу АПК Кіровоградської області у 2010 році рекомендовані до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Кіровоградської обласної державної адміністрації при розробці продовольчої програми розвитку даного підкомплексу на 2010 рік (довідка № 19-3-369 від 19 лютого 2002 р.), а заходи стосовно підвищення ефективності використання кормів у молочному скотарстві впроваджуються в агрофірмі “Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговиця” Новоархангельського району Кіровоградської області (довідка № 164 від 26 червня 2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Наукових праць по темі роботи у співавторстві немає.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження апробовані автором на міжнародній науковій конференції “Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи” (м.Хмельницький, 2000 р.), ІI між-народній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів (Оптимум – 2000)” (м.Харків, 2000 р.); ІІІ міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів “Економіка третього тисячоліття” (м.Донецьк, 2000 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, 2001 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, у т.ч. 6 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2,5 умовних друкованих аркушів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація написана українською мовою, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи – 189 сторінок комп’ютерного тексту. Вона містить 31 таблицю, 10 рисунків, 13 додатків. Список використаної літератури налічує 195 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні основи і особливості формування та розвитку ринку молока і продуктів його переробки” – розглянуто сутність ринку, складові ринкового механізму та ринкової інфраструктури, зазначені особливості формування та розвитку ринку молока і молочної продукції, визначена роль держави в його регулюванні на основі оцінки досвіду економічно розвинутих держав та України.

У сучасній економічній літературі існують різні підходи до визначення поняття “ринок”. На основі їх розгляду автором сформульований власний підхід до трактування цієї економічної категорії. На наш погляд, ринок - це складний механізм регулювання взаємовідносин між виробниками і споживачами, який базується на системі товарно-грошових відносин та економічній свободі суспільства.

Необхідною умовою ефективного функціонування ринку є наявність особистого інтересу його учасників, реальна дієздатність товарно-грошового інструментарію і, в першу чергу, грошей, цін та розвинутої інфраструктури, різноманітних форм власності і господарювання.

В сукупності різноманітних видів ринку важливе місце посідає ринок молока і молочної продукції – система товарно-грошових відносин між виробниками сировини (молока) і кінцевої продукції (продуктів його переробки) та її споживачем, завдяки якій шляхом здійснення актів купівлі-продажу реалізується право на власність товарів, характерних для даного ринку.

Особливості формування ринку молока і молокопродукції зумовлюються насамперед специфікою молока – продукту, до складу якого входить близько 12,5% сухої речовини та 87,5% води. У зв’язку з цим питне молоко і кисломолочні продукти швидко псуються, а тому є малотранспортабельними. Їх виробництво та ринок збуту мають локалізований характер. Такі молочні продукти, як вершкове масло, тверді сири, сухе та згущене молоко можуть зберігатися тривалий час і мають широкий ринок збуту, що охоплює Україну та зарубіжжя (в основному країни СНД). Крім того, особливими ознаками формування ринку молока і молочної продукції є низька цінова еластичність попиту (тобто коливання цін суттєво не впливає на зміну обсягу купівель за наявності стабільного рівня доходів громадян), а також існування значної кількості споживачів із широким колом запитів. Функціонування ринку молока і молочної продукції залежить від кількості та розподілу виробленої сировини і кінцевої продукції, доходів і потреб споживачів.

У процесі здійснення актів купівлі-продажу виробники молока та продуктів його переробки і кінцеві споживачі вступають у ринкові відносини. Суб’єктами таких відносин є сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, особисті підсобні господарства населення, підприємства системи заготівлі, зберігання, переробки і реалізації продукції, її кінцевий споживач, які, вступаючи в товарообмін, формують оптові та роздрібні ринки молока і молочної продукції.

Дієвість ринку молока і молочної продукції на сучасному етапі трансформації механізму господарювання зумовлюється впливом ряду чинників мікро- та макроекономічного характеру. Зокрема, негативний вплив на його функціонування здійснило зниження платоспроможного попиту населення, порушення еквівалентності у товарообміні між окремими ланками молокопродуктового підкомплексу, зміна міжгосподарських та міжгалузевих зв’язків суб’єктів молокопродуктового підкомплексу. Протягом 1990-2001 рр. зросла роль господарств населення у забезпеченні молокопереробних підприємств сировиною, проте недостатньо вирішеною залишається проблема якості молока, що надходить на переробку з цієї категорії господарств.

Ефективне функціонування ринку молока і молочної продукції не можливе без запровадження заходів його регулювання з боку держави, що пояснюється значною відчутністю впливу “цінових ножиць” у молочному скотарстві, іммобільністю ресурсів та нестабільністю доходів галузі, низькою еластичністю попиту на молочні продукти.

В дисертаційній роботі оцінені тенденції та досвід регулювання ринку молока і молочних продуктів у таких економічно розвинутих державах, як США та країни ЄС, підкреслюється важливість проведення даного дослідження в умовах, які склалися нині в Україні.

У другому розділі – Сучасний стан ринку молока і молочної продукції в Кіровоградській області – досліджуються попит, пропозиція та ціноутворення на ринку молока і продуктів його переробки, економічні взаємовідносини у молокопродуктовому підкомплексі.

У ринкових умовах виробництво молочної продукції та її збут повинні знаходитись у тісній залежності від попиту споживачів. Попит на молочні продукти відображає рівень їх споживання. Так, у 2000 р. в домогосподарствах Кіровоградської області із середньодушовими сукупними витратами від 30,1 до 60 грн. на місяць рівень споживання молочних продуктів у середньому на члена сім’ї становив 1,7 кг (за місяць), в сім’ях з найвищими витратами (понад 300 грн. на місяць) – 26,9 кг. Питома вага молока і молочних продуктів у загальній вартості харчування членів домогосподарства коливалася від 5,9% при сукупних витратах 30,1-60,0 грн. за місяць до 12,7% при розмірі середньомісячних сукупних витрат 90,1-120,0 грн. і залежала від рівня доходу, кількості дітей та дорослих осіб у домогосподарстві, чисельності працюючих осіб, індивідуальних смаків споживачів та місця їх проживання. Відповідно до рівня споживання визначаються обсяг і структура виробництва молока та продуктів його переробки.

Протягом 1990-2000 рр. у Кіровоградській області відбулось скорочення виробництва молока: від 871 тис. т у 1990 р. до 385 тис. т у 2000 р. Починаючи з 2001 р. темпи нарощування виробництва молока у господарствах населення перевищили його скорочення в сільськогосподарських підприємствах, внаслідок чого обсяг виробництва молока становив 385,3 тис. т. Однією з істотних тенденцій розвитку молочного скотарства стала зміна питомої ваги окремих категорій господарств у загальному обсязі виробництва молока.

В усіх категоріях господарств Кіровоградської області поголів’я корів на 1.01.2001 р. порівняно з чисельністю на 1.01.1990 р. зменшилось на 60,2%. В сільськогосподарських підприємствах поголів’я скоротилось в 5,7 раза, тоді як в господарствах населення кількість корів зросла в 1,7 раза. Частка поголів’я, що утримується в особистих господарствах населення, збільшилась від 14,7% станом на 1.01.1990 р. до 62,1% – на 1.01.2001 р.

Рівень продуктивності молочного стада в усіх категоріях господарств Кіровоградської області знизився від 2690 кг у 1990 р. до 2553 кг у 2000 р., а у 2001 р. становив 2963 кг. Для дослідження загальної тенденції (тренду) зміни річної продуктивності корів по категоріях господарств було використане рівняння прямої, параметри якого визначені за методом найменших квадратів. Так, за 1990-2000 рр. середнє щорічне скорочення продуктивності корів у сільськогосподарських підприємствах області становило 121 кг, а середній щорічний її приріст в особистих підсобних господарствах населення – 90 кг. У 2001 р. річна продуктивність молочного стада в сільськогосподарських підприємствах області становила 1968 кг (у 1990 р. – 2714 кг), в господарствах населення – 3536 кг (у 1990 р. – 2552 кг).

Ситуація, що склалася в молочному скотарстві, позначається на функціонуванні молокопереробних підприємств. Протягом 1990-2000 рр. продаж молока та молокопродуктів усіма категоріями господарств підприємствам переробної промисловості по області скоротився в 6,4 раза, зменшилось виробництво молочних продуктів: масла тваринного – від 20,6 до 2,8 тис. т, продукції з незбираного молока – від 111,8 до 5,0 тис. т, сирів жирних, включаючи бринзу, – від 5,8 до 1,3 тис. т. У 2001 р. порівняно з 2000 р. збільшилось виробництво продукції з незбираного молока (на 4,5 тис. т) та жирних сирів (на 0,1 тис. т).

Обсяги виробництва молока і споживання молока та молочних продуктів (у перерахунку на молоко) на душу населення в Україні та досліджуваній області відображені на рис.1. Виробництво молока на душу населення в Кіровоградській області значно перевищує щорічні показники по Україні. Разом з тим, як у досліджуваній області, так і в цілому в країні проявляються негативні тенденції у споживанні молока і молочних продуктів, що зумовлюється насамперед низькою платоспроможністю населення.

Забезпеченню населення високопоживними молокопродуктами сприятиме налагодження взаємовигідних економічних відносин між партнерами молокопродуктового підкомплексу. Економічні взаємовідносини між сільськогосподарськими та молокопереробними підприємствами Кіровоградської області грунтуються на договірній основі. Постачання молока на переробні підприємства проводиться з використанням транспортних засобів молокопереробного підприємства, а молоко для переробки заготовляється переважно в сировинних зонах молокопереробних підприємств. Проте недостатньо уваги приділяється питанням розширення сировинної зони за рахунок більш активного залучення ресурсів молока із господарств населення.

З метою раціоналізації взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі необхідно узгоджувати взаємні інтереси на договірній основі, створювати інтеграційні формування, надавати сільськогосподарським товаровиробникам можливість реально впливати на процес формування цін і розподілу доходів на правах співвласників молокопереробних та агросервісних підприємств.

Недоліки в системі ціноутворення призвели до погіршення еквівалентності міжгалузевого обміну в молокопродуктовому підкомплексі. Невирішеною проблемою залишається порушення еквівалентності відносин у товарообміні між молочним скотарством та ресурсозабезпечуючими галузями. Внаслідок допущених помилок у ціновій політиці, що мали місце починаючи з 1991 р., відбувся істотний розрив у темпах зростання цін на матеріально-технічні ресурси та сільськогосподарську продукцію, порушилась еквівалентність обміну між сферами АПК.

Зокрема, сільськогосподарські товаровиробники Кіровоградської області у 2000 р. для придбання трактора Т-150 К повинні були продати молока у 5,5 раза більше, ніж у 1990 р., зернозбирального комбайну Дон-1500 та 1 т бензину А-76 – відповідно у 7,5 та 7,2 раза більше. У 1999 р. для придбання 1 т комбікорму для великої рогатої худоби сільськогосподарські виробники повинні були продати 0,8-0,9 т молока.

У 1991-2000 рр. загальне зростання оптових цін підприємств маслосироробної і молочної промисловості по Кіровоградській області перевищило в 2,4 раза зростання цін реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами. У 2000 р. заготівельні організації купували молоко за середньою ціною 502,9 грн./т, тоді як собівартість молока незбираного і молочної продукції у перерахунку на молоко в середньому по сільськогосподарських підприємствах становила 625,2 грн./т.

Найважливішим напрямом зниження собівартості молока є підвищення продуктивності корів. Залежність між молочною продуктивністю корів і виробничою собівартістю 1 ц молока підтверджується групуванням сільськогосподарських підприємств Кіровоградського району Кіровоградської області за рівнем продуктивності корів (табл. 1).

1.Вплив продуктивності корів на собівартість 1 ц молока

в сільськогосподарських підприємствах Кіровоградського району Кіровоградської області

Групи сільськогос-подарських підприємств за продук-тивністю корів, кг | Кіль-кість

під-при-ємств | Виробництво молока, ц | Затрати на 1 ц молока | Собі-вартість 1 ц мо-лока, грн.

всього | на одну корову,

кг | на 100 га сільськогос-подарських угідь | праці, люд.- год | кор-

мів, ц корм.од.

1999 р.

До 1500 | 10 | 23377 | 1187 | 80,9 | 21,0 | 2,04 | 82,56

1500-2000 | 8 | 26277 | 1731 | 99,7 | 14,7 | 1,43 | 56,78

Понад 2000 | 7 | 34877 | 2583 | 161,4 | 13,2 | 1,40 | 49,34

Разом | 25 | 84531 | 1747 | 110,0 | 15,8 | 1,59 | 60,84

2000 р.

До 1500 | 4 | 9641 | 1389 | 98,1 | 18,0 | 1,72 | 59,23

1500-2000 | 8 | 22140 | 1797 | 111,2 | 17,3 | 1,45 | 53,84

Понад 2000 | 13 | 47003 | 2779 | 154,7 | 14,6 | 1,38 | 43,76

Разом | 25 | 78784 | 2178 | 131,0 | 15,8 | 1,44 | 48,49

2001 р.

До 1500 | 5 | 6171 | 1198 | 59,0 | 17,5 | 2,14 | 70,8

1500-2000 | 4 | 5207 | 1718 | 77,2 | 15,9 | 1,77 | 62,63

Понад 2000 | 16 | 53988 | 3161 | 136,8 | 14,3 | 1,35 | 52,82

Разом | 25 | 65366 | 2588 | 115,3 | 14,8 | 1,46 | 55,30

Аналізуючи залежність між продуктивністю корів, обсягом виробництва молока на 100 га сільськогосподарських угідь, виробничою собівартістю 1 ц молока, спостерігаємо збільшення виробництва на 100 га сільськогосподарських угідь та зниження затрат праці і кормів у розрахунку на 1 ц продукції, виробничої собівартості 1 ц молока при відповідному підвищенні продуктивності тварин.

У сукупності показників економічної ефективності виробництва важлива роль належить його рентабельності. Досвід роботи сільськогосподарських підприємств, які займаються молочним скотарством, показує, що основні шляхи підвищення рентабельності виробництва молока в кінцевому рахунку насамперед передбачають підвищення продуктивності корів. Так, у 2001 р. по групі сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області, середня молочна продуктивність корів у яких становила 1198 кг за рік, збитковість виробництва молока дорівнювала 39,5%, а по групі із середньорічною продуктивністю 3161 кг рентабельність його виробництва становила 6,1%.

На формування рівня рентабельності реалізованого молока значно впливають ціни реалізації. Останнім часом ціни реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами за всіма каналами продажу зростають, а їх рівень залежить від каналів збуту. Починаючи з 2000 р. ціни продажу молока заготівельним організаціям перевищують рівень цін, що склався на ринку. Так, у 2000 р. середня ціна реалізації молока на ринку області становила 449,1 грн./т, у 2001 - 534,4 грн./т, а продаж молока сільськогосподарськими підприємствами заготівельним організаціям здійснювався за середньою ціною 502,9 та 582,7 грн./т.

Невід’ємною складовою системи цін у молокопродуктовому підкомплексі є оптово-відпускні ціни на продукцію молочної промисловості. Середні оптові ціни та рентабельність виробництва молочних продуктів істотно коливаються по молокопереробних підприємствах.

Роздрібні ціни на молочні продукти формуються на міських ринках та у торговельній мережі. Рівень цін на молоко та молочні продукти істотно коливається по періодах року залежно від співвідношення попиту та пропозиції. Станом на 22 березня 2000 р. середня ціна за 1 л молока на міських ринках м. Кіровограда становила 1 грн., на 22 грудня – 1,15 грн., сиру (м’якого) – 3,25 та 3,5 грн.

В умовах зростання ролі індивідуальних господарств населення у насиченості ринку молоком та молочними продуктами виникла необхідність проведення анкетного обстеження їх діяльності з метою визначення економічної ефективності виробництва молока. Вибіркове анкетування проведене по 10 господарствах, які розташовані в селах Бережинка, Северинка та Созонівка Кіровоградського району. Зазначені господарства знаходяться на відстані 10-15 км від обласного центру - м.Кіровоград і реалізують молоко на центральному ринку міста (табл. 2).

Як показують розрахунки, виробництво молока рентабельне у домогосподарствах з річною продуктивністю корів 4500 кг і вище.

З метою нарощування обсягів виробництва, поліпшення якості та зберігання молока необхідно застосовувати раціональні форми його реалізації. Загальна кількість молока, реалізованого сільськогосподарськими підприємствами Кіровоградської області, зменшилась протягом 1990-2000 рр. на 89,4%. Частка продажу молока та молочних продуктів заготівельним організаціям у загальному обсязі продажу знизилась від 99,6% у 1990 р. до 76,7% у 2000 р., а у 2001 р. становила 68%. Зросла питома вага молока, реалізованого на ринку, населенню через систему громадського харчування та в рахунок оплати праці.

2. Економічна ефективність виробництва молока в особистих господарствах

населення, які знаходяться на відстані 10-15 км від м.Кіровоград, 2000 р.

№

госпо-дарств | Серед-ньорічна продук-тивність, кг | Затрати

праці на 1 ц молока,

люд.-год | Витрати

кормів

на 1 ц молока,

ц корм. од. | Собівартість

1 ц реалізованого

молока, грн. | Рентабельність молока, %

сукупна | без оп-лати праці | еконо-мічна | підприєм-ницька*

1 | 3950 | 18,5 | 1,27 | 90,86 | 72,36 | -11,9 | 10,6

2 | 4250 | 18,0 | 1,19 | 85,08 | 67,08 | -6,0 | 19,3

3 | 4500 | 17,0 | 1,16 | 79,60 | 62,60 | 0,5 | 27,8

4 | 4600 | 15,1 | 1,14 | 77,21 | 62,11 | 3,6 | 28,8

5 | 5100 | 14,3 | 1,10 | 69,75 | 55,45 | 14,7 | 44,3

6 | 5200 | 14,0 | 1,09 | 67,14 | 53,14 | 19,2 | 50,5

7 | 5400 | 13,5 | 1,08 | 66,30 | 52,80 | 20,7 | 51,5

8 | 5600 | 13,0 | 1,07 | 64,79 | 51,79 | 23,5 | 54,5

9 | 5700 | 12,8 | 1,06 | 64,22 | 51,42 | 24,6 | 55,6

10 | 6000 | 10,9 | 1,02 | 60,77 | 49,87 | 31,6 | 60,4

*Без урахування затрат на оплату праці

Істотно змінилася структура реалізації молока та молочних продуктів у господарствах населення. Так, у 2000 р. в структурі реалізації молока і молокопродуктів високою була питома вага продажу на ринках і заготівельним організаціям (відповідно 24,3 та 72,5%). У 1990 р. 95% молока від загального обсягу реалізації виробники продавали сільськогосподарським підприємствам за договорами, і лише 5% – на ринку.

Сортова структура молока, реалізованого сільськогосподарськими підприємствами області у 2000 р. відповідно до ДЕСТу 13264-70, була такою: І сорт – 94%, ІІ сорт – 5,9, несортове – 0,1%. Вміст жиру у молоці, що надійшло на молокопереробні підприємства, становив 3,45%, у 2001 р. – 3,44%. У системі заходів щодо підвищення якості молока важливими напрямами є поліпшення господарсько-корисних ознак худоби в усіх категоріях господарств та умов зберігання сировини в господарствах населення.

У третьому розділі – “Основні напрямки формування та розвитку ринку молока і молочної продукції на перспективу” – обгрунтовано основні параметри молокопродуктового підкомплексу АПК Кіровоградської області на 2010 р. при різних рівнях попиту та пропозиції молока на ринку, визначені шляхи поглиблення інтеграції у молокопродуктовому підкомплексі та напрями державного регулювання ринку молока і молочної продукції в Україні. В дисертаційній роботі пропонуються три варіанти досягнення відповідних обсягів виробництва молока у 2010 р. – мінімального; спрямованого на раціональне внутрішнє споживання та оптимального.

Мінімальний обсяг виробництва молока у Кіровоградській області на 2010 р. повинен становити 566 тис. т, в тому числі 400 тис. т – фонд споживання населення (розрахований з урахуванням мінімального нормативу споживання молока). Зазначений варіант передбачає надходження 432 тис. т молока з господарств населення, що можливо при утриманні в них 96 тис. голів корів з річною продуктивністю 4500 кг, від сільськогосподарських підприємств надходитиме 134 тис. т молока. У 2010 р. річний надій молока у розрахунку на фуражну корову в середньому по зазначених господарствах передбачений в обсязі 2800 кг.

Другий варіант спрямований на досягнення обсягу виробництва молока, що забезпечує раціональне його споживання – 390 кг на душу населення. Виходячи з цього, у 2010 р. фонд споживання молочних продуктів населенням в перерахунку на молоко становитиме 441 тис. т, а загальний обсяг виробництва – 612 тис. т. Для отримання зазначеного показника пропонується збільшити поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах до 58 тис. голів. В господарствах населення обсяг виробництва молока становитиме 450 тис. т, поголів’я корів - 100 тис. голів, а їх річна продуктивність залишиться на рівні попереднього варіанта.

Третій варіант передбачає визначення рекомендованого (оптимального) обсягу виробництва молока та молочних продуктів з урахуванням досягнення раціональної норми споживання та експортних можливостей Кіровоградщини. Цей варіант може бути реалізований за умови розширеного відтворення молочного стада та подальшого нарощування обсягів кормовиробництва. Його досягнення можливе за наявності сприятливої кон’юнктури ринку при мобілізації внутрішніх резервів та запровадженні раціональних елементів державного регулювання (табл. 3).

По мірі посилення інтеграційних процесів у молокопродуктовому підкомплексі кількість малопотужних молокопереробних підприємств в досліджуваній області зменшуватиметься, що сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств.

Для підвищення якості молока, що надходить на молокопереробні підприємства з господарств населення, необхідно створити мережу кооперативів із заготівлі сировини та надання послуг господарствам, а також мережу незалежних лабораторій для контролю якості молочних продуктів (відповідно до “Національної програми розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999- 2010 рр.”).

В сучасних умовах господарювання реалізація індивідуальних інтересів товаровиробників через спільні дії можлива при створенні інтеграційних структур, які мають бути спрямовані на захист інтересів великих і середніх підприємств.

З метою ефективного регулювання ринку молока і молочної продукції в Україні у дисертаційній роботі пропонується розраховувати еквівалентну ціну на молоко і молочні продукти як суму нормативної собівартості та маси прибутку, визначеної множенням середньорічної вартості капіталу на норму прибутку, рівновелику для галузей молокопродуктового підкомплексу, - не нижчу 15%; мінімально гарантовану ціну доцільно встановлювати на молочну сировину другого сорту жирністю 3,4% у розмірі 80-90% еквівалентної ціни (залежно від виробничих умов регіону).

3. Основні рекомендовані (оптимальні) параметри молокопродуктового підкомплексу АПК Кіровоградської області на 2010 р.

Показники | Оптимальні параметри моло-копродуктового підкомплексу

Поголів’я корів, тис. гол. | 230

в т ч.: в сільськогосподарських підприємствах | 105

в господарствах населення | 125

Середньорічна продуктивність корів, кг | 4043

в т.ч.: в сільськогосподарських підприємствах | 3500

в господарствах населення | 4500

Валове виробництво молока, тис. т | 930

в т. ч.: в сільськогосподарських підприємствах | 367,5

% до загального обсягу виробництва | 39,5

в господарствах населення | 562,5

% до загального обсягу виробництва | 60,5

Площа ріллі під кормовими культурами (з урахуванням використання природних сіножатей та пасовищ), тис. га |

302,9

Фонд споживання молочних продуктів

(в перерахунку на молоко), тис.т |

441

Виробництво основних продовольчих товарів із

молока для споживання в області, тис. т.:

масла тваринного | 6,4

продукції з незбираного молока (у перерахунку на молоко) | 143,6

сирів жирних, включаючи бринзу | 10,2

Витрати молока в сільськогосподарському виробництві,
тис. т |

220

Переробка молочної сировини на нехарчові цілі, промислове споживання, природні втрати та резерв, тис. т |

2,2

Експорт молочних продуктів (у перерахунку на молоко), тис. т |

266,8

Розрахунок нормативної собівартості, еквівалентної та мінімально гарантованої ціни 1 тонни молока для господарств Кіровоградської області з урахуванням умов 2002 р., наведений у табл. 4.

Важливими заходами державного регулювання ринку молока і молочної продукції є введення граничного рівня торговельної націнки при реалізації молокопродуктів, сприяння розширенню фірмової торгівлі з наданням виробникові торговельних площ на пільгових умовах. Такий підхід сприятиме не тільки економії грошових коштів покупців, а й прискоренню оборотності коштів виробників.

4. Нормативна собівартість, еквівалентна та мінімально гарантована ціна

1 тонни молока для господарств Кіровоградської області

(з урахуванням умов 2002 р.) *

Статті витрат | Витрати на 1 т молока | Структура виробничих витрат, %

в натураль-ному виразі | у вартісному виразі, грн.

1. Оплата праці (пряма і непряма), люд.-год | 115 | 132,25 | 19,35

2. Нарахування на заробітну плату | 49,59 | 7,26

3. Корми (без урахування витрат пального), т к.од. | 1,35 | 223,07 | 32,65

4.Засоби захисту тварин | 7,85 | 1,15

5. Паливно-мастильні матеріали, кг | 97 | 135,8 | 19,87

6. Електроенергія, кВт.-год | 169 | 30,42 | 4,45

7. Амортизація основних засобів (без кормовиробництва) |

70,4 |

10,3

8. Поточний ремонт основних засобів (без кормовиробництва) |

16,9 |

2,47

9. Інші матеріальні витрати | 17,0 | 2,5

10. Виробничі витрати, всього | 683,28 | 100

11. Витрати на побічну продукцію (вираховуються) |

18,67

12. Витрати, пов’язані з реалізацією молока | 19,88

13. Собівартість товарної продукції

в заліковій вазі |

684,49

14. Норма прибутку, % | 15

15. Маса прибутку ** | 377,35

16. Еквівалентна ціна (п.13 + п.15) | 1061,84

17. Мінімально гарантована ціна (85% еквівалентної) | 902,56

*При середньорічній молочній продуктивності корів 3000 кг.

** Маса прибутку розраховується множенням норми прибутку на середньорічну вартість основних і оборотних засобів.

Одним із методів підтримки попиту споживачів є зменшення ставки податку на додану вартість на основні види молочних продуктів у торговельній мережі до рівня 2-5%, як в багатьох розвинутих країнах.

Останнім часом істотно зросла роль держави у регулюванні ринку молока і молочної продукції. Це проявилось, передусім, у запровадженні пільгового режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та спрямуванні дотаційних коштів на розвиток тваринницької галузі, зокрема, молочного скотарства. Так, за даними Кіровоградського обласного управління статистики, протягом 1999-2001 рр. молокопереробні підприємства нарахували виробникам молока дотації в сумі 18032,5 тис. грн.

ВИСНОВКИ

За результатами проведених досліджень з проблеми формування та розвитку ринку молока і молочної продукції зроблені наступні висновки:

1. Ринок молока і молочної продукції формується суб’єктами ринкових відносин, що вступають у товарообмін, і є невід’ємною складовою частиною продовольчого ринку, розвиток якого безпосередньо пов’язаний з рівнем життя населення. Тому розробка організаційно-економічних основ його формування та ефективного функціонування має важливе наукове і практичне значення.

У 2000 р. порівняно з 1990 р. виробництво молока в Україні скоротилось на 48,3%, в Кіровоградській області – на 55,8%; зменшилось виробництво молочних продуктів: масла тваринного – відповідно в 3,3 та 7,4 раза, сирів жирних – в 2,7 та 4,5 раза, продукції з незбираного молока – в 9,2 та 23,8 раза. В розрахунку на душу населення виробництво молока скоротилось по області на 369 кг, в цілому по країні – на 217 кг, а досягнутий рівень споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) нижчий від науково-обгрунтованого нормативу (390 кг). У 2001р. порівняно з 2000 р. виробництво молока, жирних сирів та продукції з незбираного молока в Кіровоградській області і в цілому по країні збільшилось, проте раціонального рівня виробництва і споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) не досягнуто. Обмежене споживання молока і молочних продуктів зумовлене насамперед низькою платоспроможністю населення, створює ілюзію повного забезпечення попиту, збалансованості попиту та пропозиції.

2. У ринкових умовах виробництво молочної продукції та її збут повинні знаходитися у тісній залежності від попиту споживачів. Діяльність молокопереробних підприємств має бути спрямована на виробництво продуктів, які користуються значним попитом у населення. Слід зазначити, що на структурні зміни в асортименті молочної продукції істотно впливає рівень доходів, вік, стать, місце проживання, національні традиції споживачів.

3. За досліджуваний період у Кіровоградській області відбулася зміна структури виробництва молока: питома вага сільськогосподарських підприємств в загальному обсязі виробництва скоротилась від 85,1% у 1990 р. до 26,1% у 2000 р. і до 23,4% у 2001 р., господарств населення – збільшилась від 14,9 до 73,9 та 76,6%. Подібні тенденції спостерігаються в усіх регіонах України. Виробництво молока в особистих господарствах населення набуває все більшого значення у формуванні товарних обсягів молока. В цій категорії господарств склалася тенденція до збільшення чисельності поголів’я корів та підвищення їх продуктивності, тоді як в сільськогосподарських підприємствах кількість корів з кожним роком зменшується, а рівень їх продуктивності значно нижчий, ніж у господарствах населення.

4. Низька якість кормів та їх незбалансованість у раціонах годівлі, порушення умов утримання та технології доїння корів у переважній більшості сільськогосподарських підприємств негативно впливають на продуктивні якості худоби.

Економіко-географічні умови Кіровоградської області потенційно забезпечують найвищий вихід кормопротеїнових одиниць по люцерні на зелений корм (50-65 ц з 1 га кормової площі), кормових буряках (45-65), кукурудзі на силос (35-40), пшениці (30-50), кукурудзі на зерно (30-55); нижчий вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га забезпечують однорічні трави на зелений корм (20-40 ц) та на сіно (15-20). Виходячи з цього, в зимовий період у господарствах області доцільно застосовувати силосно-концентратний тип годівлі корів. Питома вага концентрованих кормів у раціоні годівлі повинна становити не менше 35%. У літній період доцільно використовувати переважно зелені корми з урахуванням наявності зеленого конвеєра, а з метою підвищення продуктивності тварин слід включати в раціон додатково близько 5% консервованих кормів.

5. При інтенсивному вирощуванні та відгодівлі молодняка великої рогатої худоби питома вага корів у стаді в більшості сільськогосподарських підприємств має досягати до 39-41%, оскільки при цьому створюються необхідні передумови для забезпечення господарств власним ремонтним молодняком, вибракування низькопродуктивних тварин, нарощування виробництва молока та яловичини.

6. На сучасному етапі господарювання потенційні переваги великих сільськогосподарських підприємств виявились не реалізованими, а високий рівень інтенсивності праці в господарствах населення не забезпечує бажаного ефекту через серйозні проблеми організаційно-технічного та фінансового