КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кохан Дмитро Олександрович

УДК 330.101:339.137

НЕДОБРОСОВІСНА ЗОВНІШНЯ КОНКУРЕНЦІЯ ТА МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВІД НЕЇ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ

Спеціальність: 08.01.01 – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: член-кореспондент НАН України,

доктор економічних наук, професор,

Савчук Володимир Сафронович,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів

Офіційні опоненти: академік НАН України,

доктор економічних наук, професор,

Чухно Анатолій Андрійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент,

Мартинюк Олена Віталіївна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри міжнародної економіки

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ зовнішньоекономічних досліджень, м. Київ

Захист відбудеться “25” квітня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 201.

Автореферат розісланий “24” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Фукс А.Е

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Нагальні завдання формування ефективної ринкової моделі за умов загострення конкуренції на світових ринках зумовлюють потребу у вивченні як тенденцій та особливостей сучасної світової торгівлі, так і можливостей захисту та всебічної підтримки національних виробників товарів та послуг. Науково-технічний прогрес прискорив удосконалення технічної бази виробництва та перетворив технологічний фактор на вирішальний аргумент у глобальній конкурентній боротьбі. У зв'язку з цим різко посилилося суперництво особливо у сфері впровадження новітніх досягнень техніки і технології, а також забезпечення інколи агресивного збуту як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Така конкуренція насправді набула загальносвітового характеру, охоплюючи всі країни з відкритою економікою.

Відбувається активний процес переділу світового ринку, на якому провідними ринковими країнами світу, і в першу чергу США та Євросоюзом, таким державам, як Україна й іншим трансформаційним країнам та країнам, що розвиваються, відводиться роль сировинних і технологічних придатків передової глобальної економічної системи. В цих умовах немає іншого виходу, окрім створення такого економічного механізму, складовою якого буде система підтримки національного товаровиробника як важливий напрям державного регулювання економіки країни, поєднаного з ринковими механізмами господарювання, з урахуванням реалій сучасної глобалізації і міжнародного поділу праці.

Важливими інструментами сучасного механізму відкритої економіки є засоби протидії недобросовісній конкуренції, які не тільки стабілізують становище на національних ринках, але й можуть ефективно використовуватися при підтримці товаровиробників, вирішенні завдань підвищення національної конкурентоспроможності.

Проблемам захисту національних ринків від недобросовісної зовнішньої конкуренції та оптимізації експортно-імпортної політики, реструктуризації виробництва в контексті сучасної інтернаціоналізації, а також трансформації присвячено чимало наукових праць. Серед провідних світових фахівців, які присвятили свої роботи висвітленню цих питань, можна відзначити таких вчених, як Р.Брентон, Х.Брукнер, Р.Дорнбуш, Я.Корнаї, Р.Лукас, М.Портер, Р.Солоу, Дж.Стігліц, С.Фішер, А.Шюллер.

Актуальним питанням регулювання сфери міжнародної торгівлі України та захисту вітчизняного ринку присвятили свої праці О.Білорус, З.Борисенко, В.Будкін, І.Бураковський, О.Власюк, В.Геєць, А.Кредісов, Д.Лук’яненко, О.Мартьянов, С.Мочерний, В.Новицький, В.Оніщенко, Т.Панфілова, Ю.Пахомов, А.Поручник, В.Рокоча, В.Савчук, В.Сіденко, А.Сухоруков, Н.Татаренко, А.Філіпенко, Т.Циганкова, А.Чухно та інші автори.

Питання регулювання імпорту та захисту національного ринку висвітлювалися фахівцями СОТ, Комісії ЄС, Світового банку, МВФ, ООН, ЮНКТАД, а також ряду інших міжнародних інститутів. Щоправда, можна констатувати не тільки ґрунтовність низки положень, але й контроверсійність значної частини їхніх висновків та рекомендацій, невирішеність ряду проблем. Крім того, можна відзначити значну масу розробок, які мають на меті нав'язування неадекватних лібералізаційних концепцій зовнішньої торгівлі, що потребує спростування та доведення необхідності проведення виваженої державної політики захисту національного ринку від недобросовісної конкуренції. Все це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за держбюджетною темою „Закономірності і особливості формування нової економічної системи в Україні” (номер державної реєстрації 0100V002949). Особисто автором в рамках даної теми були підготовлені підрозділи: 1. „Сучасні інституційні форми та інструменти захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції” та 2. „Захист українського національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції: методи, інструменти, особливості”.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методологічних засад реалізації механізму захисту вітчизняного ринку та українських товаровиробників від проявів недобросовісної конкуренції за допомогою застосування комплексу заходів в контексті відповідного світового досвіду та з урахуванням особливостей міжнародної торгівлі нашої країни.

Завданнями дисертації є:

· обґрунтувати природу сучасної конкуренції як методологічної основи вивчення феномену недобросовісної конкуренції;

· виявити характер недобросовісної зовнішньої конкуренції на сучасному етапі розвитку;

· визначити наслідки застосування методів недобросовісної зовнішньої конкуренції;

· провести аналіз теоретичних та методологічних засад формування і розвитку конкурентного середовища, розкриття сутності методів недобросовісної зовнішньої конкуренції, виявлення категоріальних та феноменальних вимірів такого аналізу;

· виявити особливості розвитку торговельного потенціалу України в контексті геоекономічних реалій та глобальних комерційних стратегій;

· провести порівняльний аналіз особливостей застосування антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних процедур в Україні і зарубіжних країнах;

· обґрунтувати системний зв'язок між захистом національного ринку та формуванням експортного профілю держави;

· виявити особливості участі українських суб'єктів господарювання в антидемпінгових процедурах;

· систематизувати заходи із попередження антидемпінгових розслідувань і мінімізації збитку від антидемпінгових санкцій;

· обґрунтувати концептуальні основи ефективного застосування антисубсидиційних інструментів імпортної політики України та визначити параметри запровадження спеціальних заходів захисту ринку України.

Об'єктом дослідження виступають конкурентні національні та міжнародні торговельно-економічні режими, а також прояви недобросовісної зовнішньої конкуренції.

Предметом дослідження виступають система соціально-економічних відносин в сфері реалізації механізмів регулювання імпорту товарів та послуг, формування міжнародно конкурентноздатної економіки України, а також інструменти та процедури протидії недобросовісній зовнішній конкуренції.

Методи дослідження. При дослідженні соціально-економічного змісту недобросовісної зовнішньої конкуренції, причин її появи та ролі у сучасній економіці застосовувалися діалектичний та історичний методи пізнання, засоби системного аналізу. Зокрема при вивченні суті, причин появи та еволюції видів недобросовісної зовнішньої конкуренції та її наслідків застосовувалися методи індукції та дедукції, системного співвідношення загального та індивідуального, загальноцивілізаційного та національного. Виявлення особливостей еволюції теорій недобросовісної зовнішньої конкуренції здійснювалося шляхом критичного аналізу наявної теоретичної бази з урахуванням сучасного контексту, використання експертних оцінок досліджуваних явищ.

Дослідження механізмів захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції в іноземних країнах та в Україні, зокрема, проводилося із застосуванням методів макроекономічного, системного, покраїнового та секторального аналізу, комплексного функціонально-системного підходу, вивченням міжнародного досвіду. Особливості антидемпінгової практики в Україні досліджувалися із застосуванням методів системної оцінки можливостей виходу на зовнішні ринки. Характер захисту українського ринку від масованого імпорту вивчався з урахуванням очікуваних параметрів інноваційно-технологічної моделі розвитку механізмів спеціалізованого виробництва.

Інформаційну базу дослідження складають основні положення та результати теоретичних розробок, які опубліковані у працях ряду вітчизняних та зарубіжних економістів, а також методичні, довідкові матеріали та статистичні видання ООН, СОТ, нормативні документи та законодавчі акти органів влади України, матеріали українських та зарубіжних періодичних друкованих видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті сутності сучасних проявів недобросовісної конкуренції та відповідних регулятивних дій щодо їх запобігання. Параметри наукової новизни визначаються тим, що в роботі було:

вперше: –

теоретично обґрунтовано положення про необхідність узгодження інноваційної стратегії держав та господарських суб'єктів з механізмами захисту від недобросовісної зовнішньої конкуренції, яке відрізняється від існуючих системним характером та тим, що воно виходить з доцільності номенклатурної диверсифікації та вибіркового стимулювання технологічно авангардних імпортозаміщуючих виробництв на етапі становлення науковомістких, інноваційних секторів економіки; –

розроблено авторську методику політекономічного аналізу при виз-на-ченні особливостей недобросовісної зовнішньої конкуренції, причому, на від-мі-ну від попередніх ме-тодик, вироблення механізмів протидії їй в умовах роз-вит-ку ін-новаційних репродуктивних систем обґрунтовується у відпо-від-нос-ті до стра-тегічних задач формування високо-тех-нологічного профілю економіки краї-ни, її міжнародної спеціалізації, а також спеціалізації її господарських суб'єктів;

отримали подальший розвиток: –

принципи протидії недобросовісній зовнішній конкуренції, які спрямовуються на вмотивування господарських агентів в умовах лібералізації міжнародних економічних зв'язків та формуватися з урахуванням більш низького по-рогового рівня тарифного захисту внутрішніх ринків; відповідно до цього за-хисні дії держави мають враховувати сучасні новації нетарифної політики, які по-винні включати в себе прогресивні методики розрахунків доцільності та кіль-кіс-них параметрів антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних про-це-дур у відповідності до секторальних пріоритетів розвитку економіки держави; –

комплексні підходи щодо оптимізації інституційної бази України, які пов'язані із виробленням програмно-цільових моделей стратегії підтримки наукомісткого виробництва; зокрема на основі узагальнення досвіду застосування в багатьох країнах прихованих інструментів державної підтримки і сти-мулювання експорту (страхування експортних поставок, кре-дитів, цільового кредитування експорту та високотехнологічного виробництва, зниження транспортних тарифів тощо) обґрунтована система захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції, яка передбачає диверсифіковані заходи, що спрямовані на захист економічних інтересів внутрішніх виробників, держави і споживачів, а також застосування інструментів по формуванню умов і структури ввозу продукції споживного, виробничо-технічного призначення та інших товарів і послуг;–

концепція захисту національних товаровиробників, яка базується на ідеї переведення системи захисту національного ринку на принципи максимальної точності та адресності; зокрема обґрунтовується, що такі принципи перед-ба-ча-ють ширше застосування антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захис-них заходів, які є універсальними та законними з точки зору правил і вимог ГАТТ/СОТ інструментами управління зовнішньою торгівлею, засобом дер-жавного регулювання експортно-імпортних відносин, який охоплює всю номенклатуру товарів; при цьому показано, що підходи до захисту національного товаровиробника, які передбачають тільки „механічні” пере-шко-ди (традиційний тарифний інструментарій) на шляху товаропотоків, є недо-цільними функціонально з точки зору міжнародно-правових реалій та наявних зобов'язань України, можливих зворотних санкцій партнерів по торгівлі;

удосконалено: –

теоретичні підходи до проблематики стимулювання конкуренції, які передбачають контрольоване допущення на вітчизняні ринки іноземних виробників, розробку і ухвалення системи заходів по фінансовому, подат-ко-вому і кредитному стимулюванню національних виробників, заохочення дивер-сифікації виробництва, перенесення програмно-цільових підходів галузевого розвитку на сферу регулювання взаємних транскордонних товаропотоків; –

програмно-цільові підходи до застосування антидемпінгових, антисубсидиційних інструментів імпортної політики, яка повинна локалізуватися в чітко визначених сферах торгівлі, обмежувати ввезення тільки тієї номенклатури продукції, що є конкурентною для тих галузей економіки України, які відчувають ускладнення та негативні тенденції на внутрішньому ринку та потребують державної підтримки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що рекомендації та конкретні положення роботи можуть використовуватися при оптимізації системи регулювання імпорту в Україну з метою протидії проявам недобросовісної конкуренції та покращення стану секторів виробництва, стимулювання припливу капіталів до обробних, високотехнологічних галузей, становлення високотехнологічних секторів промисловості України. Це сприятиме досягненню позитивних зрушень в структурі галузей, що визначатимуть профіль економіки України в системі міжнародного поділу праці, зростанню конкурентоспроможності власного виробництва, зміцненню безпеки галузей економіки країни, зменшенню ресурсної і фінансової залежності національного господарства.

Показано, що слід змістити акцент із створення і підтримки дорогої системи моніторингу цінової політики, стану ринків в бік роботи зі зверненнями учасників ринків з приводу антиконкурентних дій.

Обґрунтовано необхідність налагодження роботи Інформаційного центру з проведення захисних розслідувань, який має бути представлений фізично, у вигляді окремого відділу у складі Міністерства економіки України, та віртуально, як окремий розділ офіційного веб-сайту Мінекономіки України. Центр має концентрувати та поширювати інформацію щодо розслідувань, порушених Україною проти товарів іноземного походження, по кожному розслідуванню окремо, а також в режимі реального часу – стосовно розслідувань, що проводяться іноземними країнами проти українських товарів.

Крім того, результати дисертації було використано в практичній діяльності Українського національного комітету Міжнародної торгової палати при захисті інтересів членів палати та інших українських підприємств в рамках проведення спеціальних та антидемпінгових розслідувань (довідка №577 від 20.07.2005р.).

Пропозиції автора щодо вдосконалення системи захисту національного ринку України від недобросовісної зовнішньої конкуренції були використані Верховною Радою України при опрацюванні Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” та „Про внесення змін до Закону України „Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” (довідка №06-33/9-155 від 30.12.2005р.).

Рекомендації автора стосовно механізмів захисту національного товаровиробника від проявів недобросовісної зовнішньої конкуренції використовуються Центром розвитку міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в навчальних курсах та програмах з питань міжнародної торгівлі (довідка №01/20-1841 від 19.12.05).

Положення та висновки дисертації використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана при викладанні курсів лекцій „політична економія” (довідка від 01.12.2005р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дисертації доповідались на чотирьох конференціях, зокрема на: Міжнародній науковій конференції „Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації”, м. Київ, 4 липня 2002 року; Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта ‘2005”, м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 року; Міжнародній науковій конференції „Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації”, м. Київ, 9 лютого 2005 року; Науковій конференції „Міжнародні економічні відносини: інноваційні та інституційні аспекти”, м. Київ, 25 травня 2005 року.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,85 д.а., з них 1 – в колективній монографії, 4 – у наукових фахових виданнях, 4 – матеріали конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 187 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 5 таблиць на 3 сторінках, 2 рисунки на 1 сторінці, 7 додатків на 16 сторінках, список використаних джерел містить 226 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробленості, мета, предмет, задачі, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У розділі 1 „Соціально-економічний зміст недобросовісної зовнішньої конкуренції” розглядається комплекс питань, які пов'язані з дослідженням сутності, причини появи та еволюції видів недобросовісної зовнішньої конкуренції, наслідками недобросовісної зовнішньої конкуренції та її масштабів у сучасній економіці, еволюцією теорій недобросовісної зовнішньої конкуренції.

У роботі доводиться, що у відповідності до своєї природи та функціональних ознак конкуренція виступає визначальною умовою динамізму в економіці та її оптимізації. Практично в умовах конкуренції створюється більший обсяг національного багатства при меншій вартості кожного виду продукції в порівнянні з монополією, зловживанням демпінгом та субсидиційною практикою і плановою економікою.

На противагу конкуренції, недобросовісна конкуренція припускає зловживання суб'єктом ринкової діяльності своїм положенням в економіці та позбавляє суспільство ефективних стимулів економічного зростання, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва, якнайповнішого задоволення попиту, зниження виробничих витрат. Вона ускладнює процеси оновлення асортименту і підвищення якості продукції, насичення ринків, спотворює критерії визначення збиткових виробництв, які потребують реорганізації та навіть санації. Сутність недобросовісної зовнішньої конкуренції полягає в тому, що вона зумовлює перерозподіл чинників одержання прибутку та стимулів удосконалення організації виробництва, зниження витрат на виробництво одиниці продукції, підвищення якості товарів на користь недобросовісних конкурентів.

З регулятивної точки зору, виявлення критеріїв, які надають можливість казати про вихід за певні інституційні рамки ринкової конкуренції, є не тільки підставою для констатації фактів недобросовісної зовнішньої конкуренції, але й застосування відповідних регулятивних дій, звернень, оскаржень, інших правових дій та санкцій. Недобросовісна зовнішня конкуренція постає однією із центральних проблем регулювання міжнародної торгівлі, а з'ясування її критеріїв та ознак розглядається в якості одного із ключових питань сучасної економічної теорії.

Водночас недобросовісну зовнішню конкуренцію, з методологічної точки зору, варто розглядати як прояв суперечності економічних інтересів різнонаціональних агентів та різних країн. Країни-метрополії та провідні корпорації обрали в якості інструменту досягнення власних економічних цілей процес організації загальносвітових ринків і єдиного економічного простору. Ці утворення ігнорують суверенність і національні інтереси країн, що інтегруються. Тому тільки на основі критичного ставлення до подібної ситуації можлива в сучасних умовах розробка і реалізація найперспективніших стратегій розвитку.

Відносно „слабкі” трансформаційні країни та країни, що розвиваються, є „улюбленими” жертвами як економічної агресії ТНК з базуванням у провідних ринкових країнах, так і антидемпінгу з боку означених метрополій.

Недобросовісна зовнішня конкуренція, якщо вона проводиться з порушеннями принципів чесної конкуренції, здійснює в умовах лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків негативний вплив на стан конкуренції в економіці країни в цілому і призводить до витіснення з ринку продукції вітчизняних виробників, скорочення виробництва. Вона послаблює дію закону автоматичного оздоровлення ринку, відповідно до якого відбувається об'єктивний процес підвищення якості продукції і послуг, зниження їх питомої ціни, а також «вимивання» з ринку неякісної та/або дорогої продукції.

Наслідком недобросовісної зовнішньої конкуренції можна вважати як цінову, так і нецінову дискримінацію у відносинах між різними національними ринками, репродуктивними системами. Недобросовісна зовнішня конкуренція може переслідувати і політичні цілі. Економічно могутня держава, здійснюючи демпінг в торгівлі з менш розвинутими країнами, прагне подавити конкуренцію національних виробників в цих країнах і поступово встановити над ними економічний контроль. Разом з тим і економічно слабша країна також може вдаватися до демпінгу та інших форм недобросовісної зовнішньої конкуренції, прагнучи здобути певні позиції на ринках розвинутих країн.

Еволюція теорій недобросовісної зовнішньої конкуренції відбувається в певних гносеологічних рамках та у відповідності до тенденцій розвитку наукової думки, а також повинна розглядатися в широкому контексті розвитку економічних теорій та господарських систем, з урахуванням сучасних методологічних підходів. Фактично йдеться про узагальнення на даному історичному етапі ряду концептуальних схем реалізації потенціалу міжнародної торгівлі, ряд з яких зберігає функціональне значення, а інші відображають підходи, які були актуальними на певних етапах розвитку механізмів міжнародного товарообігу та конкурентних відносин. Вивчення недобросовісної зовнішньої конкуренції з методологічної, гносеологічної точки зору не є самодостатнім, воно не може не враховувати загальну теорію конкуренції. Ця ж остання, у виражених своїх формах, виростала в синтезі з поглядами на резерви максимізації виробництва та кінцевого споживання.

Основу теоретичних схем, які передбачають протидію порушенням конкурентного режиму, становлять ліберальні підходи. Але на сучасному етапі актуальним є протистояння різноманітним трактуванням теорії laissez-faire, концепції досконалої конкуренції не стільки з боку представників кейнсіанських напрямів, скільки інституціоналістів. Сутність цього протистояння полягає в тому, що ідеології «невтручання», яка насправді не відповідає регулятивним реаліям провідних ринкових країн, протистоять концепції «комплексної відповідальності» держави за умовами конкуренції, які зокрема передбачають стимулювання технологічного розвитку, пріоритетність становлення інформаційно містких виробництв.

У розділі 2 „Механізми захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції” досліджуються еволюція механізмів захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції у світовій економіці, а також сучасні інституційні форми та інструменти захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції. В сучасній ринковій економіці забезпечення вільної конкуренції шляхом протидії недобросовісній зовнішній конкуренції – одне з найважливіших завдань держави. З цією метою в багатьох країнах прийняті і діють закони про недобросовісну конкуренцію, які покликані гарантувати дієздатність цього принципу, запобігти негативним наслідкам недобросовісної конкуренції.

Захисні акції – антидемпінгові, антисубсидиційні та інші заходи – є сильним інструментом економічної та адміністративної політики, який вживається імпортуючою країною проти небажаного з її точки зору імпорту. Відтак завданням захисту ринку є доказ того, що імпорт конкретного товару на митну територію заподіює матеріальний збиток якійсь галузі, створює загрозу спричинення матеріального збитку відповідній галузі або істотно уповільнює становлення цієї галузі економіки, а також антидемпінгове мито, яке застосовується при запровадженні антидемпінгових заходів і стягується митними органами певної країни незалежно від стягування ввізного митного збору.

В провідних країнах з ринковою економікою (США, Франція, Велика Британія та ін.) та деяких країнах, що розвиваються (Філіппіни, Малайзія та ін.), виробилася практика, у відповідності до якої, якщо ще до завершення розслідування було отримано інформацію, що свідчить про наявність демпінгового, субсидованого або масованого експорту з боку іншої держави і обумовленого цим збитку галузям або секторам національної економіки, відповідним компетентним органом на підставі докладу або відповідної формалізованої процедури, що містить попередній висновок органу, що проводив розслідування, ухвалюється рішення про застосування антидемпінгових заходів за допомогою введення попереднього антидемпінгового мита в цілях запобігання подальших збитків, які заподіюються демпінговим ввезенням товарів у період проведення розслідування.

У певних ситуаціях для експортера фактично закривається доступ на ринок відповідної країни. З урахуванням сучасних інтеграційних реалій слід розуміти, що відтепер не тільки будь-яка держава світу, але й усі інтеграційні угрупування захищають свої інтереси на міжнародному ринку, прагнуть підтримати свого виробника і створити всі умови для розширення ринків збуту продукції, виробленої в державі, на її митній території.

Логіка інституціоналізму за сучасних умов науково-технічного розвитку примушує по-новому подивитися на завдання забезпечення функціонування ефективного конкурентного середовища, сумлінної конкуренції. «Старі» засоби підтримки національного товаровиробника, передусім протекціонізм та субсидії, сприяють підвищенню міжнародної конкурентоспроможності в короткотерміновому періоді завдяки кон'юнктурному впливу, але в довгостроковому періоді «знімають» стимули для оптимізації параметрів господарської діяльності. Тому вони поступово відходять на другий план державної стратегії, поступаючись інструментарію підтримки інформаційної доби.

Завдання формування сучасної інституційної системи цивілізованого ринку передбачає розробку великої кількості законів та інших правових норм. Водночас правове забезпечення вільної та чесної конкуренції має велике значення для ефективного функціонування економіки країни в ринкових умовах. Широке трактування системи законодавства щодо конкурентних правил ринкової діяльності включає конкурентне право, економічне право, цивільний кодекс, податкову, митну системи, трудове право та ін. Вузьке – конкретні законодавчі акти у сфері регулювання конкурентної діяльності, зокрема правові джерела, які регламентують торгівлю товарами в контексті захисту стабільного ринкового середовища та забезпечення селективного протекціонізму та набувають вигляду тарифних заходів і кількісних обмежень у відповідності до антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних процедур.

Правове забезпечення конкурентного середовища в трансформаційних країнах пов'язано із створенням як відповідної правової бази для підтримки основних умов функціонування висококонкурентного ринкового господарства, так і „правил гри” між різнонаціональними суб'єктами ринкових відносин. Господарські агенти керуються й укладеними державою та ними самими міжнародними договорами та угодами, статутними документами міжнародних організацій, до яких приєдналася наша держава. Важливу роль відіграють і звичаї як джерело норм, що регламентують господарську поведінку.

У розділі 3 „Форми прояву недобросовісної зовнішньої конкуренції в Україні та особливості захисту від неї” досліджуються масштаби та особливості недобросовісної зовнішньої конкуренції в Україні, задачі захисту українського національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції з урахуванням відповідних методів, інструментів та особливостей.

Масштаби та особливості недобросовісної зовнішньої конкуренції в Україні зумовлюють необхідність продуманих підходів до формування конкурентоспроможної відкритої економіки України, що вимагає вироблення ефективної структурної політики, іманентним компонентом якої має постати проведення виваженого зовнішньоторговельного протекціоністського регулювання. Антидемпінгова політика повинна враховувати міжнародний досвід захисту вітчизняного виробника, перспективні завдання формування конкурентної економіки, нагальні потреби захисту національного ринку від різних видів недобросовісної зовнішньої конкуренції, а також сучасний зовнішній і внутрішній економічний стан в державі.

Забезпечення ефективного конкурентного середовища для будь-якої відкритої економічної системи означає прогресуючі зміни в організації і управлінні господарським життям, підключення до глобальних інформаційних систем і всесвітнього інформаційного виробництва, істотне посилення впливу всесвітніх економічних і екологічних організацій на розвиток національної економіки. Такі можливості є об'єктивним наслідком попереднього розвитку процесів інтернаціоналізації і транснаціоналізації, науково-технічної революції.

Правова система регулювання недобросовісної зовнішньої конкуренції в Україні може бути охарактеризованою як вельми складна, багатофакторна та така, що динамічно змінюється та вимагає проведення оптимізації по всіх основних підсистемах. Проте виключно юридичної оцінки антидемпінгової проблематики є вочевидь недостатньо. Лібералізація режиму міжнародної торгівлі та формальне приведення її національного регулювання у відповідність до критеріїв ГАТТ/СОТ та вимог партнерів по торгівлі не можуть вважатися достатньою умовою підвищення ефективності участі держави в системі міжнародного поділу праці та самодостатнім фактором оптимізації кон'юнктури й макроекономічного забезпечення внутрішнього ринку.

В дисертації підкреслено, що захист національних товаровиробників не тільки не повинний розглядатися як явище небажане, зокрема в умовах торговельної лібералізації, а має розвиватись в контексті програмно-цільових підходів щодо підтримки бізнесу, науково-технічного прогресу технологічного піднесення держави. Є всі можливості перетворити такі підходи на реальний каталізатор для зарубіжних інвестицій та поглиблення міжнародного торговельного співробітництва. Інакше кажучи, слід дивитися на заходи, які спрямовуються на оптимізацію ринкового середовища та на протидію недобросовісній зовнішній конкуренції з точки зору інтересів держави, національної економіки в цілому.

Такі підходи до захисту національного товаровиробника, які передбачають тільки перешкоди на шляху товаропотоків, є недоцільними функціонально з точки зору міжнародно-правових реалій та наявних зобов'язань України, можливих зворотних санкцій партнерів по торгівлі. Тому антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні захисні заходи є значно більш точними та адресними інструментами. Вони є універсальними та законними з точки зору міжнародних правил і вимог інструментами управління зовнішньою торгівлею, засобами державного регулювання експортно-імпортних відносин, який охоплює всю номенклатуру товарів. Тому реформа національної системи протекціоністського захисту власного товаровиробника має виходити із глобальної тенденції зростання значення нетарифного регулювання.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності недобросовісної зовнішньої конкуренції та обґрунтування методів захисту від неї національного ринку. Дослідження сучасних проявів недобросовісної зовнішньої конкуренції, еволюції її природи та механізмів протидії небажаним явищам у системі торгівлі дозволило зробити наступні висновки.

1. Недобросовісна конкуренція є об'єктивним історично зумовленим феноменом ринкових відносин, яка ведеться у формах цінової і нецінової стратегії та тактики, що пов'язано з прагненням отримання переваг в підприємницькій діяльності та можливістю конкурентного суб'єкта використовувати усі ресурси, що знаходяться у його розпорядженні. Така конкуренція спричиняє збитки іншим господарюючим суб'єктам та конкурентам, суперечить нормативно-правовим регламентаціям, законним очікуванням інших суб'єктів ринкового життя.

2. Недобросовісна зовнішня конкуренція є проявом суперечності економічних інтересів різнонаціональних агентів та різних країн. Вона спричиняє руйнування механізму ефективної конкуренції, що врівноважує галузеву норму прибутку та приводить до оптимального розподілу ресурсів між галузями, зменшує стимули до підвищення ефективності виробництва, адаптації та мобільності фірм, які пристосовуються до умов плинного середовища, зменшує імпульси до санації, перепрофілювання фірм, що випускають неякісну або надмірно дорогу продукцію.

3. Недобросовісна зовнішня цінова конкуренція проявляється в штучному перерозподілі результатів господарської діяльності засобами цінової політики, включає в себе передусім демпінгові продажі та субсидії, які допомагають знижувати ціни на об'єктному ринку, а також компенсувати комерційні ускладнення внаслідок несприятливої цінової кон'юнктури шляхом урядового субсидування виробництва.

4. Механізм протидії недобросовісній зовнішній конкуренції є одним з напрямів втручання в ринкові процеси, який включає в себе законодавче забезпечення чітких умов ввозу, програмно-цільові заходи, які спрямовані на завоювання передових технологічних позицій. Практичними інструментами протидії недобросовісній зовнішній конкуренції є застосування додаткових видів мита, і передусім антидемпінгового мита. Важливим інструментом попередження ввезенню на територію країни товарів, при виробництві яких використовувалися субсидії, є компенсаційні заходи. Використовується і спеціальне мито у випадках надмірного ввозу, який погрожує стабільності та збалансованому розвитку національного ринку. Отже лібералізація міжнародного співробітництва має бути доповненою ефективним захистом від недобросовісної зовнішньої конкуренції.

5. Важливим здобутком роботи є висновок про те, що відповідний інструментарій є водночас і утилітарним засобом підтримки національного товаровиробника, і органічною складовою проблематики реалізації національних інтересів у контексті глобального конкурентного середовища та формування стратегічних перспектив участі певної країни в системі міжнародного поділу праці і в контексті сучасного інноваційного розвитку. Обґрунтовано, що регулювання конкуренції на внутрішньому ринку країни потребує інституційного втручання з метою максимізувати прибутки, раціональніше використовувати природні, економічні, людські ресурси всіх країн, а також планети в цілому.

6. Оптимізацію нормативно-правового забезпечення в сфері протидії недобросовісній конкуренції слід узгодити із механізмами надання і використання державної допомоги господарюючим суб'єктам з урахуванням потреби найбільш повно використати конкурентний потенціал приватного сектору, забезпечити протидію необґрунтованим санкціям проти вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках. Обґрунтовуються підходи, згідно яких в інформаційному суспільстві зростання і конкурентоспроможність засновані на засвоєнні і використанні нових технологій. Тому захист національного ринку як елемент зовнішньоторговельного регулювання має бути націленим на завдання інноваційного розвитку.

7. Структурна політика в Україні повинна включати в себе в якості обов'язкової складової зовнішньоторговельне, зокрема антидемпінгове, антисубсидиційне, протекціоністське регулювання як засіб протидії недобросовісній зовнішній конкуренції. Така система регулювання повинна набувати вигляду програмно-цільових підходів щодо підтримки бізнесу, науково-технічного прогресу технологічного піднесення держави, бути націленою на створення сприятливішого режиму ввезення товарів виробничо-технічного призначення і оптимізацію структури економіки, підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України. Практична стратегія реалізації національних економічних інтересів України повинна включати комплекс заходів з підвищення національної конкурентоспроможності шляхом мобілізації науково-технологічного потенціалу та утвердження інноваційної моделі розвитку, інформаційної підтримки конкурентної діяльності вітчизняних товаровиробників.

8. З метою підвищення ефективності захисту національного товаровиробника від недобросовісної зовнішньої конкуренції необхідно активізувати діяльність у сфері антидемпінгових, антисубсидиційних, а також антимонопольних розслідувань, причому важливим напрямом цієї роботи має постати комерційна складова. Слід спростити процедуру звернень учасників ринку з приводу порушень антимонопольного законодавства.

9. Протидію надмірному імпорту до України слід щільно пов'язати із завданнями підтримки експорту, його максимізації. Для цього слід підійти до послаблення обмежень на імпорт комплексно, маючи на меті задачу добитися одержання адекватних поступок на користь українських експортерів, уникаючи односторонніх зобов’язань, не пов’язаних з відповідними поступками іншої сторони.

10. Є доцільним забезпечити роботу Інформаційного центру з проведення захисних розслідувань з метою формування системи захисту національного товаровиробника від недобросовісної зовнішньої конкуренції. Центр як окремий відділ у складі Міністерства економіки України, а також представлений на офіційному веб-сайті Мінекономіки має надавати інформацію стосовно розслідувань, порушених Україною проти товарів іноземного походження, по кожному розслідуванню окремо, а також стосовно розслідувань, що проводяться іноземними країнами проти українських товарів з метою введення захисних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Кохан Д.О., Любарська Н.В. Демпінг та антидемпінгові заходи // в колективній монографії Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 239-251, 0,7 д.а., (особисто автору – 0,5 д.а., проаналізовано механізм проведення антидемпінгового розслідування та практику застосування антидемпінгових заходів країнами-членами СОТ).

У наукових фахових виданнях:

2. Кохан Д.О. Шляхи та методи захисту національного ринку від різних видів недобросовісної зовнішньої конкуренції // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 13 К.: КНЕУ, 2004. – С. 29-33 (0,3 д.а.).

3. Кохан Д.О. Недобросовісна зовнішня конкуренція: її суть, причини появи та еволюція її видів // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. / – К., 2005. №1. С. 64-69, (0,4 д.а.).

4. Кохан Д.О. Задачі ефективного захисту національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Випуск 203: В 4 т. Том 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005, С. 44-54 (0,6 д.а.).

5. Кохан Д.О. Особливості захисту національного ринку від проявів недобросовісної зовнішньої конкуренції // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 14 К.: КНЕУ, 2005. – С. 15-23 (0,5 д.а.).

В інших виданнях:

6. Кохан Д.О. Конкурентоспроможність як об’єкт державного регулювання // Міжнародна наукова конференція „Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації”, К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 39-40 (0,1 д.а.).

7. Кохан Д.О. Антидемпінговий захист як інструмент політики протекціонізму // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта ‘2005”. Том 72. Зовнішньоекономічна діяльність. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 31-33 (0,1 д.а.).

8. Кохан Д.О. Антидемпінгові процедури в трансформаційних країнах // Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації / Матеріали наукової конференції, Київ, 9 лютого 2005 року / – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 57-60 (0,2 д.а.).

9. Кохан Д.О. Захист національного ринку від недобросовісної зовнішньої конкуренції в контексті еволюції поглядів та практичних методик // Міжнародні економічні відносини: інноваційні та інституційні аспекти // Матеріали наукової конференції, м.Київ, 25 травня 2005 р. – К.: ЄУ, ІСЕМВ НАН України, ІМВ НАУ, 2005. – С. 50-52 (0,15 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Кохан Д.О. Недобросовісна зовнішня конкуренція та методи захисту від неї національного ринку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та прикладних проблем недобросовісної зовнішньої конкуренції. В роботі обґрунтовано природу сучасної конкуренції як методологічної основи вивчення феномену недобросовісної конкуренції, виявлено характер недобросовісної зовнішньої конкуренції на сучасному етапі розвитку.

В дослідженні визначаються тенденції міжнародної конкуренції, задачі практичного регулювання експортно-імпортних відносин в умовах глобальної конкуренції. На базі порівняльної характеристики особливостей застосування антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних процедур в Україні і зарубіжних країнах, як найдієвіших засобів захисту вітчизняного виробника, обґрунтовуються конкретні параметри створення ефективного ринкового середовища в Україні в комплексі задач міжнародної, макроекономічної та комерційної політики і формування ефективної відкритої економіки.

Ключові слова: недобросовісна зовнішня конкуренція, експорт, імпорт, інституціоналізм, конкурентна стратегія, глобалізація, регіоналізація, інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Кохан Д.О. Недобросовестная внешняя конкуренция и методы защиты от нее национального рынка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – Экономическая теория. Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и прикладных проблем недобросовестной внешней конкуренции. В работе обоснована природа современной конкуренции как методологической основы изучения феномена недобросовестной конкуренции, выявлен характер недобросовестной внешней конкуренции на современном этапе развития.

В исследовании показана сущность недобросовестной внешней конкуренции, которая заключается в перераспределении прибыли в интересах субъектов, которые прибегают к ней. Подчеркивается, что в результате такой конкуренции предприниматели, заботящиеся не только о сохранении, но и о расширении производства, снижении расходов на производство единицы продукции, повышении качества товаров, расширении ассортимента товаров, технологического перевооружения, ускорении научно-технического прогресса, улучшении обслуживания покупателей, лишаются необходимых мотивационных ориентиров усовершенствования организации производства.

Изучаются тенденции международной конкуренции, задачи практического регулирования экспортно-импортных отношений в условиях глобальной конкуренции. На базе сравнительной характеристики особенностей применения антидемпинговых, антисубсидиционных и специальных процедур в Украине и зарубежных странах, как самых действенных средств защиты отечественного производителя, обосновываются конкретные параметры создания эффективной рыночной среды в Украине в комплексе задач международной, макроэкономической и коммерческой политики и формирования эффективной открытой экономики.

В работе обосновывается, что оптимизацию нормативно-правового обеспечения в сфере противодействия недобросовестной конкуренции следует согласовывать с механизмами предоставления и использования государственной помощи хозяйственным субъектам с учетом потребности наиболее полного использования конкурентного потенциала частного сектора, обеспечения противодействия необоснованным санкциям против отечественных экспортеров на внешних рынках. Развиваются подходы, в соответствии с которыми в информационном обществе рост и конкурентоспособность основаны на усвоении и использовании новых технологий, ввиду чего защита национального рынка как элемент внешнеторговой регуляции нацелена на задачи инновационного развития. Обосновывается концепция защиты национального рынка от недобросовестной внешней конкуренции в контексте задач преодоления тенденции низкотехнологической специализации Украины посредством противодействия импорту, подрывающего реализацию программ развития высокотехнологического, научно-технического специализированного производства. Особое внимание уделено концепции активизации политики государственного вмешательства в процессы воспроизводства, причем обосновывается, что последовательная промышленная и технологическая политика, которая становится ключевым условием обеспечения конкурентоспособности национальной экономики, с необходимостью включает в себя меры противодействия нежелательному импорту, борьбы с проявлениями недобросовестной конкуренции.

В диссертации показана целесообразность обеспечения работы Информационного центра по проведению защитных расследований с целью формирования системы защиты национального товаропроизводителя от недобросовестной внешней конкуренции. Такая структура в составе Министерства экономики Украины, а также представленная на официальном веб-сайте Минэкономики должна обеспечивать доступ к информации относительно расследований, возбужденных Украиной против товаров иностранного происхождения по каждому расследованию отдельно, а также относительно расследований, проводимых другими странами против украинских товаров с целью введения защитных