НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
ПРИРОДООХОРОННОГО ТА КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА
КАЛЬКОВА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА
УДК 339.137.2 [332.15:338.48]
КОНКУРЕНТоспроможність РЕГІОНАЛЬНОГО
РИНКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
(НА ПРИКЛАДІ АР КРИМ)
Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Сімферополь – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь)
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Бережна Ірина Вікторівна,
Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства
(м. Сімферополь)
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Коніщева Наталія Йосипівна
Інститут економіки промисловості НАН України, провідний науковий співробітник (м. Донецьк)
кандидат економічних наук, доцент
Скоробогатова Тетяна Миколаївна,
Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту підприємницької діяльності (м. Сімферополь)
Провідна установа: | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку соціальної сфери (м. Київ).
Захист відбудеться 26 січня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.079.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва за адресою: 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 181.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії природоохоронного та курортного будівництва за адресою: 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 181.
Автореферат розіслано “___22__” грудня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Міхуринська К.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інтеграція України в систему європейських соціально-економічних відносин визначає необхідність здійснення ринкових перетворень, заснованих на підвищенні економічної самостійності регіональних систем, а також на використанні їхніх природних, матеріально-технічних і трудових ресурсів як регіональних конкурентних переваг. Функціонування економіки регіону можна розглядати з різних позицій, у тому числі з позиції розвитку ринку товарів (послуг), що може бути представлене сукупністю суб'єктів господарювання і регіональних інститутів, ефективну діяльність яких забезпечує збільшення регіонального внутрішнього продукту, створює необхідні передумови для насичення внутрішнього товарного ринку і наповнення доходної частини регіонального бюджету, а також сприяє розширенню сфери зайнятості населення. Підвищення рівня конкурентоспроможності країни у світовій економіці забезпечується за рахунок ефективного функціонування кожного регіону на основі створення й реалізації конкурентоспроможних товарів (послуг) на регіональному ринку. Разом з тим регіональний ринок товарів (послуг) слід розглядати з точки зору ринкових сегментів, де створюються товари (послуги), здійснюється процес їх реалізації, спрямований на задоволення потреб населення і суб'єктів господарювання відповідно до якісних і кількісних особливостей їх попиту.
Одним з таких сегментів є регіональний ринок рекреаційних послуг, підвищення рівня конкурентоспроможності якого є важливою умовою здійснення не лише регіональних відтворювальних процесів, але й забезпечення конкурентоспроможності країни в цілому.
Важливий внесок у розвиток економічної теорії конкуренції і категорії конкурентоспроможності зробили такі зарубіжні вчені, як С. Коуен, А. Курно,
Р. Нельсон, Б. Олін, М. Портер, Д. Рікардо, Дж. Робінсон, А. Сміт, П. Хайне, Ф. фон Хайєк, Й. Хекшер, А. Харт , Ф. Чемберлін, Й. Шумпетер, Ф. Еджоурт.
У сучасній економічній науці в умовах посилення впливу кожного регіону на рівень конкурентоспроможності країни категорія “конкурентоспроможність регіону” розглядається провідними вченими Алаєвим А. Б., Гутманом Г.В.,
Данилішиним Б. М., Добриніним А. І., Долішним М. І., Єпіфановим А. О.,
Іщуком С. І., Кваснюком Б. Е., Левінтовим А. Е., Лукіновим І. І., Михасюком І. Р., Побурко Я. О., Салом І. В., Селезньовим А. З., Стеченком Д. М., Чумаченком М. Г., Шеховцевою Л. С. як ефективне використання регіональних ресурсів з метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону.
Разом з тим вивчення теоретико-методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності регіону потребує урахування особливостей територіального розвитку на регіональному рівні в умовах трансформаційних процесів, обумовлених інтеграцією України в європейську економіку, і визначає необхідність удосконалення механізмів управління регіональними економічними системами в умовах ефективного використання наявних природних і господарських ресурсів. Саме тому концепція соціально-економічного росту кожного регіону повинна враховувати пріоритетні напрями видів економічної діяльності на територіях, що формують сегменти регіонального ринку товару (послуг), високий рівень конкурентоспроможності яких забезпечить економічне зростання регіону в цілому. Це визначило вибір теми дисертаційної роботи, її теоретичну і практичну цінність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримано під час виконання науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва відповідно до теми: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980) в період з 2002-2005 рр. Внесок автора полягає в комплексному аналізі сучасних тенденцій розвитку регіонального ринку рекреаційних послуг АР Крим і розробці методики оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг.
Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є розвиток теоретичних і методичних положень, а також практичних рекомендацій щодо оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг.
Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено такі завдання:
- проаналізовано економічну сутність поняття «конкурентоспроможність» щодо регіону з позиції регіонального ринку товару (послуг) у сучасних умовах господарювання;
- визначено елементи, що формують конкурентоспроможність регіональної соціально-економічної системи;
- розроблено показники оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг;
- проаналізовано сучасні тенденції розвитку ринку рекреаційних послуг АР Крим;
- розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду;
- розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг;
- запропоновано методику оцінки рівня конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів регіонального ринку рекреаційних послуг;
- обґрунтовано і запропоновано методику оцінки впливу доходів від рекреаційної діяльності на економічний розвиток регіону;
- проведено прогнозні розрахунки податкових надходжень у місцевий бюджет від об’єктів інфраструктури з урахуванням зменшення ставки ПДВ від реалізації санаторно-курортних путівок.
Об'єктом дослідження є процеси розвитку регіонального ринку рекреаційних послуг, предметом дослідження є конкурентоспроможність регіонального ринку рекреаційних послуг у сучасних умовах господарювання.
Методи дослідження. Основу дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, законодавчі і нормативні документи України, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері оцінки рівня конкурентоспроможності, дані статистичної звітності, аналітичних розрахунків автора, які було виконано в процесі проведення дослідження.
У дисертації використано такі методи: метод логічного аналізу (при визначенні економічної сутності поняття «конкурентоспроможність»); метод асоціацій і аналогій (при аналізі основних детермінант, що впливають на розвиток і функціонування регіональної економічної системи); метод бальних оцінок, метод вагових коефіцієнтів (при визначенні рівня конкурентоспроможності рекреаційних підприємств і рекреаційних послуг); метод кореляційно-регресійного аналізу (при побудові лінійних рівнянь множинної регресії, що описують взаємозв'язок між чисельністю рекреантів у регіоні та показниками, що характеризують елементи економічного потенціалу); метод експертних оцінок (при анкетному дослідженні характеру фінансових вкладень рекреантів у рекреаційний комплекс та інфраструктуру); метод лінійного програмування (при прогнозуванні надходжень коштів у доходну частину місцевого бюджету як податкові платежі від рекреаційної діяльності санаторно-курортних підприємств).
Наукова новизна результатів дослідження полягає в розвитку теоретичних і методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг у регіональному аспекті. Результати дослідження, які складають науково-практичну новизну, полягають у наступному:
уперше:
- виконано оцінку рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг, представленого сукупністю суб'єктів господарювання і регіональних інститутів пріоритетних видів економічної діяльності;
- розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду, які дозволяють враховувати характер регіонального ринку рекреаційних послуг;
- розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг, враховуючи показники оцінки, які безпосередньо впливають на функціонування рекреаційного комплексу як пріоритетного напряму регіонального розвитку АР Крим.
удосконалено:
- сутність економічної категорії «конкурентоспроможність регіонального ринку товарів (послуг)», що у роботі трактується як здатність підприємств різних видів економічної діяльності створювати конкурентоспроможні товари й послуги, використовуючи як конкурентні переваги природно-кліматичні, географічні, трудові ресурси, економічні й політичні умови, а також наявні чинники виробництва з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону;
- визначення регіональних детермінант, що формує ті елементи економічного потенціалу, які найбільшою мірою впливають на рівень конкурентоспроможності регіону і можуть бути використані як конкурентні переваги регіону.
дістало подальший розвиток:
- методичний підхід до оцінки впливу доходів від рекреаційної діяльності на рівень економічного розвитку регіону, використання якого дозволить обґрунтувати ступінь інвестиційної привабливості рекреаційного комплексу як пріоритетного напряму економічної діяльності в регіоні.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи й отримані результати є методичною основою оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг.
Основні результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі документів і методичних рекомендацій, затверджених та апробованих в Міністерстві курортів і туризму АР Крим:
Методичні рекомендації щодо оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду, що дозволяють враховувати специфічні особливості процесу створення й реалізації рекреаційних послуг лікувального виду, реалізовані в документі «Доповідь міністра курортів і туризму АР Крим Таряніка О. І. на 6-му конгресі курортологів і фізіотерапевтів» від 14.04.2006 р. (довідка про особистий внесок здобувача від 23.03.2006 р. №47, підписана Міністром курортів і туризму АР Крим).
Методику оцінки рівня конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів рекреаційної діяльності, використання якої дозволить прогнозувати основні показники, що характеризують господарсько-економічну діяльність курортно-туристичного комплексу, реалізовано в документі «Постанова Ради Міністрів АР Крим від 04.04.2006 № 108 «Про заходи щодо підготовки і проведення курортного сезону-2006 в АР Крим» (довідка про особистий внесок здобувача від 03.04.2006 р. №56, підписана Міністром курортів і туризму АР Крим).
Методичні рекомендації щодо оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг, використання яких дозволить прогнозувати рівень конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг залежно від кількості рекреантів, реалізовано в документі «Рішення ВР АР Крим «Про звіт міністра курортів і туризму АР Крим Таряніка О. І.» від 28.10.2005 р. №1468-4/05» (довідка про особистий внесок здобувача від 17.10.2005 р. №86-1/05, підписана Міністром курортів і туризму АР Крим).
Також основні результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі документів і методичних рекомендацій, затверджених та апробованих у Верховній Раді АР Крим (довідка про особистий внесок здобувача від 16.05.2006 р. №127-2/06, підписана Головою Постійної комісії ВР АР Крим з питань рекреації, санаторно-курортного комплексу і туризму):
Методичні рекомендації щодо розроблення методики прогнозування доходів бюджету АР Крим з урахуванням зниження ставки податку за ПДВ від реалізації санаторно-курортних путівок, використання яких забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг і, відповідно, збільшення надходжень коштів у доходну частину місцевого бюджету регіону, реалізовано в документі «Постанова ВР АР Крим від 17.03.2004 №849-3/04 «Основні напрями розвитку санаторно-курортного і туристичного комплексу АРК до 2010 р.»».
Крім цього, результати дослідження використано при розробці маркетингової стратегії та інвестиційного плану ВАТ «Пансіонат «Море»» (довідка про впровадження №01/23 від 21.04.2006 р.), санаторій «Сосняк» МОЗ України (довідка про впровадження №90 від 29.04.2006 р.), КП санаторій «Київ» (довідка про впровадження №101 від 30.01.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, всі результати якої отримано безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в наукових публікаціях. Внесок автора у колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати досліджень з теми дисертації повідомлено й обговорено на наукових конференціях: «Управління регіональним розвитком» (м. Сімферополь, 2003 р.), «Проблеми сталого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки»
(м. Сімферополь, 2004 р.), «Формування регіонального механізму управління народногосподарським комплексом України» (м. Сімферополь, 2004 р.), «Науковий потенціал світу, 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Проблеми наукового росту молодих вчених» (м. Сімферополь, 2005 р.), «Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств у сучасних умовах» (м. Севастополь, 2005 р.), «Проблеми економічної сталості підприємств санаторно-курортного комплексу» (м. Сімферополь-Ялта, 2006 р.), «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 25 наукових праць, з них 13 наукових праць у спеціалізованих виданнях, зареєстрованих ВАК України (4,54 друк. арк.), 9 публікацій - у матеріалах наукових конференцій (1,08 друк. арк.) 3 статті – в інших виданнях (0,24 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій – 5,86 друк. арк., у яких особисто авторові належить 5,25 друк. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 203 сторінках друкованого тексту, у тому числі 39 таблиць і 23 рисунків, які наведено на 30 сторінках. Список використаних джерел з 209 найменувань представлено на 17 сторінках, 8 додатків на 58 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, представлено дані апробації й публікації отриманих результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі «Конкурентоспроможність регіонального ринку товарів (послуг)» проведене дослідження теоретичних підходів до визначення економічної сутності поняття “конкурентоспроможність” регіонального ринку товарів (послуг); особливостей формування конкурентних переваг регіонального ринку товарів (послуг) у сучасних умовах і розробки показників оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку товарів (послуг).
Трансформація соціально-економічних процесів, що відбуваються в Україні, обумовлює необхідність управління соціально-економічним розвитком на регіональному рівні через посилення впливу кожного регіону на рівень розвитку країни в цілому. Разом з цим значна територіальна диференціація природних, матеріально-технічних і трудових ресурсів стала передумовою диспропорцій у структурі регіонів, внаслідок чого сформувалися регіональні ринки рекреаційних послуг. Саме тому ефективність регіональних соціально-економічних систем безпосередньо залежить від рівня конкурентоспроможності регіональних ринків товарів (послуг) пріоритетних видів економічної діяльності, які використовують як конкурентні переваги елементи економічного потенціалу.
Ґрунтуючись на положеннях теорії конкуренції й конкурентоспроможності, а також специфічних особливостях поняття «регіональний ринок», під конкурентоспроможністю регіональних ринків товарів (послуг) пропонується розуміти здатність підприємств різних видів економічної діяльності створювати конкурентоспроможні товари й послуги, використовуючи як конкурентні переваги природно-кліматичні, географічні, трудові ресурси, економічні й політичні умови, а також наявні чинники виробництва з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону.
З метою виявлення чинників, які впливають на функціонування регіональної економічної системи, а також на рівень конкурентоспроможності регіональних ринків товарів (послуг), важливим є дослідження елементів економічного, природно-ресурсного, інноваційного, інвестиційного, екологічного потенціалу, які можуть бути використані як конкурентні переваги регіону і впливають на рівень його конкурентоспроможності. У цьому зв'язку в роботі визначено, що конкурентні переваги формуються під впливом таких детермінант регіонального розвитку: геоекономічне положення регіону; наявність природних ресурсів; наявність ефективної системи регулювання економічної діяльності місцевими органами влади на регіональному рівні; ефективність міжрегіональних господарських зв'язків; державна регіональна політика (рис. 1).
Регіональна соціально-економічна система
Рис. 1. Елементи, що формують конкурентоспроможність регіональної соціально-економічної системи
У результаті аналізу особливостей формування конкурентоспроможності регіону виявлено, що оцінка рівня конкурентоспроможності повинна здійснюватися з позиції регіональних ринків, сформованих суб'єктами господарювання пріоритетних видів економічної діяльності, у яких найбільшою мірою акумулюються інвестиційні кошти і впроваджуються інноваційні технології, що формує позитивний імідж території й визначає соціально-економічне зростання регіону.
З метою визначення рівня конкурентоспроможності регіонального ринку товарів (послуг) обґрунтовано необхідність розробки показників оцінки, які дозволяють враховувати вплив елементів економічного потенціалу, а також специфічні особливості процесу створення й реалізації рекреаційних послуг, на основі яких формуються регіональні ринки і які можуть бути використані як конкурентні переваги даного регіону.
Другий розділ «Методичні основи визначення рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг» присвячено аналізу сучасних тенденцій розвитку рекреаційного виду діяльності як пріоритетного напряму соціально-економічного розвитку АР Крим, що зумовлене наявністю природно-кліматичних, трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення та розвитку об’єктів інфраструктури, які беруть участь у процесі розробки та реалізації рекреаційних послуг і розробці методичних основ оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг і регіонального ринку рекреаційних послуг, ефективне функціонування якого сприяє надходженню коштів у доходну частину республіканського бюджету.
Аналіз основних тенденцій функціонування різних видів економічної діяльності в АР Крим дозволив авторові зробити висновок про наявність прямої залежності між рівнем конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг і ефективним функціонуванням об'єктів інфраструктури, які беруть участь у створенні й реалізації рекреаційних послуг, сукупність яких впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіону в цілому. Таким чином, рівень конкурентоспроможності рекреаційної послуги забезпечується ефективним функціонуванням як рекреаційних підприємств, так і об'єктів інфраструктури, що безпосередньо беруть участь у процесі її створення й реалізації.
На підставі результатів дослідження особливостей функціонування регіонального ринку послуг нематеріальної сфери розроблено методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг з урахуванням спеціалізації лікувальної діяльності санаторно-курортних підприємств, що дозволяє враховувати характер регіонального ринку рекреаційних послуг лікувального виду, що сприяє підвищенню ефективності діяльності рекреаційних підприємств.
Рівень конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду можливо визначити на основі використання методу визначення безрозмірної функції бажаності з урахуванням ступеня впливу групових показників, які характеризують лікувальні послуги на рівень конкурентоспроможності, що дозволить насамперед зменшити суб'єктивність оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду, заснованої на використанні різних методів (метод присвоєння вагових коефіцієнтів, метод балів).
, (1)
де Fi – рівень конкурентоспроможності лікувальних послуг за спеціалізованим профілем санаторно-курортних підприємств;
f — значення функції бажаності для і-го групового показника («Лікування», «Розміщення», «Ступінь комфортності номерного фонду», «Харчування», «Додаткові послуги», «Імідж», «Ціна»), що характеризує лікувальну послугу;
n — кількість аналізованих групових показників, що характеризують рекреаційну послугу лікувального виду.
З метою забезпечення можливості використання функції бажаності для оцінки параметрів різної розмірності і порядку проводиться приведення значень групових показників, які характеризують лікувальні рекреаційні послуги (р), до значень приведених ступенів значимості групових показників, які характеризують рекреаційну послугу лікувального виду, відповідних вузлових точок шкали бажаності (х) функції бажаності (f), при цьому за відомими значеннями х и р на межах інтервалів функції бажаності будується апроксимуюча функція (лінійна функція) і визначаються її параметри (коефіцієнти):
х = a ·р + b, (2)
де a, b — коефіцієнти апроксимації лінійної функції;
х – значення приведених ступенів впливу групових показників, що характеризують рекреаційну послугу лікувального виду, яке відповідає вузловим точкам шкали бажаності;
р – значення ступенів впливу групових показників, які характеризують рекреаційну послугу лікувального виду.
Використання методичних основ оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду дозволило на прикладі АР Крим оцінити рівень конкурентоспроможності за профілем лікувальної діяльності санаторно-курортних підприємств (рис. 2).
Рис. 2. Рівень конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду за спеціалізацією діяльності санаторно-курортних підприємств АР Крим
В ході використання цього методу визначення рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг шляхом розрахунку функції бажаності отримані результати свідчать про те, що до санаторно-курортних підприємств, показник яких відповідає високому рівневі конкурентоспроможності лікувальних рекреаційних послуг, можна віднести ті, основною спеціалізацією яких є лікування захворювань опорно-рухової системи (F=0,795) і туберкульозних захворювань (F=0,774). До санаторно-курортних підприємств, показник яких відповідає середньому рівневі конкурентоспроможності, можна віднести ті, основною спеціалізацією яких є лікування гінекологічних (F=0,715), неврологічних (F=0,58), серцево-судинних захворювань (F=0,706), захворювань органів дихання (F=0,726), до санаторно-курортних підприємств, показник яких відповідає низькому рівневі конкурентоспроможності лікувальних послуг, можна віднести ті, основною спеціалізацією яких є лікування загально-терапевтичних захворювань (F=0,482). Таким чином, на основі результатів виконаних розрахунків (1) і проведених досліджень відповідно до запропонованої автором методики оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг лікувального виду можна розробити заходи, що дозволяли б враховувати характер регіонального ринку рекреаційних послуг лікувального виду та сприяли підвищенню ефективності діяльності рекреаційних підприємств.
Результати аналізу формування й функціонування територіальних рекреаційних комплексів дозволили дійти висновку про те, що при визначенні рівня конкурентоспроможності рекреаційних регіонів необхідно враховувати показники, що характеризують наявність і використання природних ресурсів території, а також забезпеченість територій санаторно-курортними підприємствами й об'єктами інженерної інфраструктури, які обслуговують рекреаційну сферу. У цьому зв'язку розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг з урахуванням впливу показників географічних, економічних, демографічних, соціальних, історико-культурних, екологічних елементів економічного потенціалу, а також рівня криміногенності на динаміку кількості рекреантів у регіоні, що, у свою чергу, дозволить визначити ті елементи економічного потенціалу, які найбільшою мірою впливають на рівень конкурентоспроможності в конкретному регіоні і можуть бути використані як його конкурентні переваги.
У роботі визначено, що рівень конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг можна оцінити, використовуючи запропонований автором інтегральний показник, визначений за такою формулою:
, (3)
де: QJ – інтегральний показник рівня конкурентоспроможності j-го сегмента регіонального ринку рекреаційних послуг;
- значення i-х показників j-го регіону, що характеризують вплив показників таких показників економічного потенціалу: демографічних, культурно-історичного, екологічного, економічного, соціального, а також показників рівня криміногенності;
- середнє значення показників, що характеризують вплив виділених елементів економічного потенціалу;
n- кількість показників.
Результати оцінки інтегрального показника рівня конкурентоспроможності регіональних ринків рекреаційних послуг на прикладі АР Крим представлено в табл.1.
Таблиця 1
Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності регіональних ринків рекреаційних послуг АР Крим в період 2001-2005 рр.
з/п | Регіональний ринок рекреаційних послуг | Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності (Qj)
2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.
1 | Алушта | 1,232 | 1,299 | 1,210 | 1,253 | 1,335
2 | Євпаторія | 1,569 | 1,456 | 1,502 | 1,712 | 1,514
3 | Керч | 0,237 | 0,259 | 0,337 | 0,370 | 0,256
4 | Саки | 2,250 | 2,255 | 2,268 | 2,230 | 2,279
5 | Судак | 1,189 | 1,255 | 1,157 | 1,249 | 1,372
6 | Феодосія | 0,854 | 0,966 | 0,955 | 0,969 | 1,080
7 | Ялта | 2,097 | 2,067 | 2,199 | 2,087 | 2,281
8 | Бахчисарайський район | 0,457 | 0,451 | 0,469 | 0,454 | 0,479
9 | Сакський район | 1,058 | 1,059 | 1,061 | 1,085 | 1,023
10 | Чорноморський район | 0,206 | 0,210 | 0,214 | 0,232 | 0,227
В ході використання даних методичних основ оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг шляхом розрахунку інтегрального показника отримані результати свідчать про те, що до регіональних ринків рекреаційних послуг з високим рівнем конкурентоспроможності можна віднести м. Ялту (Q=2,281), м. Саки (Q=2,279), до регіональних ринків рекреаційних послуг з середнім рівнем конкурентоспроможності можна віднести
м. Євпаторію (Q=1,514), м. Алушту (Q=1,335), м. Судак (Q=1,372), до регіональних ринків рекреаційних послуг з низьким рівнем конкурентоспроможності можна віднести м. Феодосію (Q=1,080) і Сакський район (Q=1,023), до неконкурентоспроможних регіональних ринків рекреаційних послуг можна віднести Бахчисарайський район (Q=0,479), м. Керч (Q=0,256), Чорноморський район (Q=0,227), що обумовлене відсутністю об'єктів розваг на даній території, слабко розвинутою мережею функціонуючих об'єктів інфраструктури, низьким рівнем розвитку матеріально-технічної бази рекреаційних підприємств, що зменшує рівень конкурентоспроможності даних регіональних ринків рекреаційних послуг.
Таким чином, на основі апробації результатів виконаних розрахунків і проведених досліджень відповідно до запропонованої автором методики оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг можна сформувати стратегічні напрями розвитку конкретного регіону з метою ефективного використання його рекреаційного потенціалу з урахуванням забезпечення соціальних, економічних, культурно-історичних інтересів території, а також правової й екологічної стабільності регіону, реалізація яких сприятиме збільшенню надходжень коштів у регіональний бюджет, тим самим забезпечуючи зростання соціально-економічного розвитку регіону в цілому.
У третьому розділі «Оцінка конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг як метод ефективного управління регіональним розвитком» розроблено методику оцінки рівня конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів регіонального ринку рекреаційних послуг, методику оцінки впливу доходів від рекреаційної діяльності на економічний розвиток регіону і на її основі спрогнозовано податкові надходження у місцеві бюджети регіону від рекреаційної діяльності.
Розглянуті особливості функціонування регіонального ринку рекреаційних послуг дозволили авторові дійти висновку про існування залежності між рівнем конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного комплексу й створюваних ними рекреаційних послуг. Такий стан справ визначив необхідність розроблення методики визначення рівня конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного комплексу, за допомогою якої можливо визначити основні показники господарської діяльності, що впливають на ефективність функціонування санаторно-курортного комплексу регіону, результатом чого буде створення конкурентоспроможних рекреаційних послуг.
У роботі пропонується визначати інтегральний показник рівня конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів рекреаційної діяльності (Кскп) за формулою:
(4)
де Кскп – рівень конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів рекреаційної діяльності;
Ех – ефективність господарської діяльності підприємства, що визначається за формулою:
(5)
де аi – значення показників господарської діяльності підприємства в аналізованому періоді (коефіцієнт рентабельності власного капіталу; коефіцієнт зношення ОВФ; співвідношення власних коштів і позикових; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт стабільності кадрів; коефіцієнт обороту з прийому кадрів; коефіцієнт обороту з вибування кадрів);
n – кількість аналізованих показників, що характеризують господарську діяльність підприємства.
Ем – ефективність медичного обслуговування, що визначається за формулою:
(6)
де bi – значення показників ефективності медичного обслуговування в аналізованому періоді (коефіцієнт медичної результативності, ефективність діагностичної роботи, коефіцієнт лікувально-оздоровчої діяльності, ступінь раціональності використання медичного обладнання);
n – кількість аналізованих показників, що характеризують ефективність медичного обслуговування.
Пропонована методика передбачає можливість розрахунку рівня конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного комплексу, що дозволить розробити заходи, спрямовані на вдосконалення методів управління функціонуванням підприємств рекреаційного комплексу, реалізація яких сприятиме більш ефективному функціонуванню регіону з урахуванням раціонального використання його природно-ресурсного потенціалу.
З метою прогнозування надходжень коштів у бюджет регіону від функціонування рекреаційних територій одержав подальший розвиток методичний підхід до оцінки впливу доходів від рекреаційної діяльності на економічний розвиток регіону, що дозволить визначити тенденцію тінезації доходів господарюючими суб'єктами санаторно-курортного комплексу, яка характеризується незначними надходженнями коштів у доходну частину місцевого бюджету як податку.
З урахуванням отриманих в рамках проведеного дослідження передбачуваних доходів рекреаційних підприємств від реалізації рекреаційних послуг у роботі визначено передбачуваний розмір отриманого підприємствами прибутку, а також надходження в місцевий бюджет податку на прибуток. Розраховані розміри відхилень від фактичних надходжень у місцевий бюджет регіону податку на прибуток, найбільш з яких відповідають регіональним ринкам рекреаційних послуг у м. Ялті (4238,78 тис. грн.), м. Євпаторії (1487,26 тис. грн), а найменше відхилення відповідає регіональним ринкам рекреаційних послуг у м. Саки (9,55 тис. грн.), м. Судаку (9,44 тис. грн.), що характеризується тенденцією незначного ефекту віддачі отриманих санаторно-курортними підприємствами доходів у доходну частину місцевого бюджету, що є слідством тінезації доходів цього виду діяльності.
З метою визначення пріоритетних напрямів інвестування інфраструктурних об'єктів, враховуючи рекреаційну спеціалізацію території розроблено методику прогнозування податкових надходжень у місцевий бюджет від об’єктів інфраструктури з урахуванням зменшення ставки ПДВ до 15% від реалізації санаторно-курортних путівок, використання якої дозволить зменшити вартість реалізації санаторно-курортних путівок та стане чинником підвищення рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що спричинить додаткове залучення чисельності рекреантів у регіон.
В роботі з метою прогнозування податкових надходжень у місцевий бюджет від об’єктів інфраструктури з урахуванням зменшення ставки ПДВ до 15% від реалізації санаторно-курортних путівок, використано модель лінійного програмування, цільова функція якої відображає максимізацію розміру частини ПДВ від реалізації послуг об'єктів інфраструктури, що формує доходну частину місцевого бюджету в якості платежів за ПДВ. Таким чином, лінійна цільова функція має такий вигляд:
(7)
де – цільова функція, що характеризує максимізацію розміру частини ПДВ від реалізації послуг об'єктів інфраструктури, яка формує доходну частину місцевого бюджету в якості платежів за ПДВ;
xj – кількість рекреантів у регіоні;
Koj – ваговий коефіцієнт, що характеризує частину ПДВ отриманого виторгу від реалізації товарів і послуг об'єктів інфраструктури, що надходить у доходну частину місцевого бюджету як платежі за ПДВ:
, (8)
rj – розмір ставки податку за ПДВ, визначений законодавчими документами (20%);
kvi – коефіцієнт фінансових вкладень рекреантів у об'єкти інфраструктури, який визначається за формулою:
, (9)
де – середні фінансові вкладення рекреантів у об'єкти інфраструктури; –
середні фінансові вкладення рекреантів у санаторно-курортні підприємства.
Вирішення цільової функції (7) можливе при використанні заданих обмежених ресурсів, описаних за допомогою системи нерівностей:
(10)
де , bi, cj – задані параметри.
Коефіцієнти в системі (10) характеризують кількість ресурсів, що доводяться на одного рекреанта в регіоні, для визначення яких необхідно скористатися формулою:
, (11)
bi – відповідний обмежений ресурс (максимальна кількість зайнятих у рекреаційному комплексі, наявність автобусів, кількість підприємств роздрібної торгівлі, кількість місць у клубах, кількість місць у ресторанах);
хj – кількість рекреантів у регіоні.
Сукупні надходження в бюджет за податковими платежами за ПДВ від наданих послуг об'єктами інфраструктури з урахуванням розрахованої кількості рекреантів у 2005 р. складатимуть 398,1 тис. грн., що на 15,66% (53,9 тис. грн.) більше, ніж надходження в бюджет за податковими платежами за ПДВ від наданих послуг об'єктами інфраструктури з урахуванням кількості рекреантів, які перебували на відпочинку й лікуванні в санаторно-курортних підприємствах АР Крим в 2005 р.
З метою вдосконалення механізмів державного регулювання функціонуванням регіонального ринку рекреаційних послуг розроблено практичні положення, які полягають в оцінці рівня конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного комплексу, оцінці впливу доходів від рекреаційної діяльності на економічний розвиток регіону, а також прогнозуванні доходів місцевого бюджету від господарюючих суб'єктів рекреаційної діяльності, враховуючи зменшення ставки ПДВ від реалізації путівок, реалізація яких забезпечить позитивне соціально-економічне зростання і сталий регіональний розвиток території, що є чинником підвищення добробуту населення регіону.
ВИСНОВКИ
Головним результатом проведеного дослідження є розвиток теоретичних положень, а також розроблення організаційно-методичних рекомендацій щодо оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг.
Одержані наступні теоретичні, методологічні та методичні висновки, які характеризують сутність виконання завдань відповідно до зазначеної мети дослідження:
1. Рівень конкурентоспроможності регіону необхідно визначати з позиції пріоритетних видів економічної діяльності, які формують регіональні ринки товарів (послуг), що дозволить розробити програми ефективного державного регулювання функціонуванням конкретного регіону. В дисертаційній роботі уточнено теоретичний підхід до визначення економічної сутності поняття «конкурентоспроможність регіону» з точки зору сформованих і функціонуючих регіональних ринків товарів (послуг), що у роботі визначено як здатність підприємств різних видів економічної діяльності створювати конкурентоспроможні товари й послуги, використовуючи як конкурентні переваги природно-кліматичні, географічні, трудові ресурси, економічні й політичні умови, а також наявні фактори виробництва з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону.
2. Результати аналізу елементів, які формують конкурентоспроможність регіональної економічної системи, дозволили обґрунтувати необхідність розробки показників оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг з урахуванням специфічних особливостей формування й функціонування рекреаційної сфери. Це положення дозволить досліджувати регіональні території з точки зору визначення їх рекреаційної спеціалізації, виділяючи пріоритетний напрям розвитку даного виду діяльності, з метою оптимізації економічної структури рекреаційного комплексу АР Крим, заснованої на ефективному використанні природних, виробничих і лікувальних ресурсів.
3. Уточнено детермінанти регіонального розвитку, що формують елементи економічного потенціалу (природно-ресурсна, трудова, інвестиційна, інноваційна, екологічна, інформаційна, стратегія підприємств пріоритетних видів економічної діяльності), які можуть бути використані як конкурентні переваги регіону при формуванні програм, концепцій регіонального розвитку, що враховують територіальні особливості і наявність одного або декількох елементів економічного потенціалу, метою яких є забезпечення економічних, соціальних, екологічних інтересів регіону.
4. З урахуванням визначення рівня конкурентоспроможності рекреаційних підприємств і рекреаційних послуг як складових елементів процесу функціонування регіонального ринку вперше запропоновано адаптивний механізм розвитку теоретико-методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг. Використання цих підходів в умовах розвитку господарських процесів в Україні забезпечить розвиток найбільш пріоритетних видів економічної діяльності на регіональному рівні, що, у свою чергу, обумовить стабілізацію економічних, соціальних і демографічних процесів, а також посилить конкурентну позицію регіону.
5. У результаті аналізу тенденцій розвитку регіонального ринку рекреаційних послуг АР Крим визначено, що ефективне функціонування ринку рекреаційних послуг неможливе без участі інфраструктурних видів і підвидів економічної діяльності регіону, до яких слід відносити: транспортні організації, підприємства сільського господарства й переробки сільськогосподарської продукції, підприємства громадського харчування й підприємства торгівлі, підприємства по виробництву товарів для відпочинку й туризму, підприємства зв'язку, комунальні підприємства тощо. Таким чином, встановлено зв'язок між рівнем конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг та ефективним функціонуванням об'єктів інфраструктури, процес координування діяльності яких потребує розроблення механізму регулювання розвитку інфраструктури в системі регіональних суспільно-економічних відносин, що забезпечить підвищення економічної безпеки, результатом чого буде стабілізація соціально-економічного розвитку регіону.
6. З метою оцінки регіональних переваг в організації процесу рекреації, вперше розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності рекреаційних послуг, відповідно до якої процес оцінки повинен здійснюватися в такій послідовності: сегментування ринку рекреаційних послуг за видом рекреаційних послуг, проведення маркетингових досліджень, аналіз результатів маркетингового дослідження, ранжирування одиничних показників, що характеризують лікувальні послуги за ступенем їх значимості для рекреанта. Далі слід оцінити одиничні показники, що характеризують рекреаційні послуги, на основі бального методу, визначити вплив групових показників на рівень конкурентоспроможності рекреаційних послуг конкретного виду, визначити рівень конкурентоспроможності рекреаційних послуг конкретного виду й зробити висновок про рівень конкурентоспроможності рекреаційних послуг конкретного виду. Результати проведеного дослідження дозволяють сегментувати регіональний ринок рекреаційних послуг за видом послуг, виявити регіональні переваги в організації процесу рекреації, сегментувати регіональний ринок рекреаційних послуг за видом послуг, а також розробити цінову стратегію для певного сегмента ринку рекреаційних послуг, що забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг за допомогою оптимізації диспропорцій у розвитку рекреаційної сфери в регіоні.
7. З метою вдосконалення регіональних програм соціально-економічного росту вперше розроблено методичні основи оцінки рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг, відповідно до якої оцінка повинна здійснюватися за такими етапами: сегментація АР Крим за територіальною ознакою; визначення й групування показників, найбільш значимих при оцінці рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг; ранжирування виділених показників з метою визначення ступеня впливу групових показників на рівень конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг; визначення інтегрального показника рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг з урахуванням використання кореляційно-регресійного методу. Використання цієї методики дозволить прогнозувати рівень конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг залежно від кількості рекреантів з метою вдосконалення механізмів державного управління регіональним розвитком за допомогою формування конкурентних переваг у конкретному регіоні на основі використання наявного природно-ресурсного, матеріально-технічного, трудового потенціалу.
8. З метою вдосконалення методів управління функціонуванням підприємств рекреаційного комплексу розроблено методику визначення рівня конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного комплексу, враховуючи результати дослідження процесів функціонування регіонального ринку рекреаційних послуг, що дозволить оцінити ступінь інвестиційної привабливості цього виду діяльності з метою організації ефективного управління регіональним ринком рекреаційних послуг. Використання результатів цієї методики дозволить розробляти організаційно-технічні заходи, спрямовані на організацію ефективного управління господарською діяльністю підприємств санаторно-курортного комплексу, що, у свою чергу, забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності регіонального ринку рекреаційних послуг і сприятиме підвищенню економічного зростання регіону.
9. З метою оцінки обсягів податкових надходжень у бюджет АР Крим від господарюючих суб'єктів рекреаційної діяльності одержав подальший розвиток методичний підхід до оцінки впливу доходів від рекреаційної діяльності на ефективне функціонування регіону. Використання результатів цієї методики дозволить розробити механізми регіонального управління, спрямовані на відновлення зон пріоритетного розвитку в регіоні, ефективне функціонування рекреаційних підприємств у яких створить передумови для збільшення доходної частини державного, республіканського й місцевого бюджетів, кошти якого у подальшому перерозподілятимуться між сферами суспільної діяльності, забезпечуючи, тим самим, сталий регіональний розвиток.
10. З метою оцінки пріоритетних напрямів інвестування інфраструктурних об'єктів з урахуванням рекреаційної спеціалізації території розроблено методику прогнозування доходів місцевих бюджетів від господарюючих суб'єктів рекреаційної діяльності з урахуванням зменшення ставки податку за ПДВ від реалізованих санаторно-курортних путівок, результати якої можуть бути використані при розробленні відповідних рішень регіонального рівня з урахуванням пріоритетності напряму розвитку рекреаційної сфери в АР Крим, реалізація яких забезпечить позитивний соціально-економічний ріст у регіоні і буде чинником підвищення добробуту населення й забезпечення економічної, екологічної, соціальної стабільності регіону.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Калькова Н. Н. Использование методов экспертной оценки для определения конкурентоспособности туруслуг в условиях рыночной экономики // Экономика и управление. – 2002. – №4. – С. 33-38.
2. Калькова Н. Н. Специфика использования функции желательности для определения конкурентоспособности рекреационных услуг // Экономика и управление. – 2005. – №1. – С. 38-44.
3. Калькова Н. Н. Критерии и факторы конкурентоспособности рекреационной услуги как товара // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. – Вип. 201. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2005. – С. 688-696.
4. Калькова Н. Н. Методический подход к
