КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Линюк Оксана Євгенівна

УДК 311:504

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.03.01 – Статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі статистики Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Єріна Антоніна Михайлівна,

Київський національний економічний університет, професор кафедри статистики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

Данилишин Богдан Михайлович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник Голови з наукової роботи.

кандидат економічних наук,

Данилко Валерій Кирилович,

Житомирський регіональний сектор Науково-дослідного інституту статистики Держкомстату України, завідувач.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет, кафедра статистики, Міністерство освіти і науки України,

м. Одеса.

Захист відбудеться “14” червня 2002 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:

03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету.

Автореферат розісланий “13” травня 2002 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Р.М. Моторин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найгостріших екологічних та соціальних проблем є забруднення атмосферного повітря антропогенними джерелами (промисловість, транспорт, опалювальні системи). Щорічно в атмосферу викидається велика кількість різноманітних речовин, кожна з яких небезпечна для живих організмів і завдає шкоди матеріальним цінностям (будівлі, споруди, дорожні покриття тощо), наносячи великі економічні збитки. Антропогенне забруднення атмосфери становить лише 0,5% від загального забруднення природними явищами (пилові бурі, виверження вулканів, лісові пожежі тощо), але саме цей тип забруднення має найбільш негативний вплив на навколишнє середовище.

Застосування недосконалих технологій, відсутність надійних та ефективних очисних споруд, збільшення кількості автомобілів призвели до критичного стану атмосферного повітря.

Рівень технологій у більшості виробництв української промисловості та сучасний стан основних виробничих фондів багатьох підприємств не відповідають вимогам екологізації виробництва. Недоліки природо-користування минулих років, дефіцит коштів на переозброєння виробництва і впровадження прогресивних екологічно безпечних технологій при одночасному впливі цих факторів привели до загострення екологічної кризи.

Перед світовою спільнотою стоїть завдання шляхом раціонального використання зберегти багатства природи сьогодні і відвернути негативні наслідки втручання людини у майбутньому. Для цього необхідне всебічне вивчення характеру антропогенного навантаження та аналіз кількісних і якісних змін, що відбуваються у природі.

Проблема забруднення навколишнього середовища відображена у працях вчених і практиків України та країн СНД: Балацького О.Ф., Бурдіяна Б.Г., Глухова В.В., Грабинського І.М., Данилишина Б.М., Данилка В.К., Думнова А.Д., Казанської Є.В., Коржаневської Є.І., Лісочкіної Т.В., Міщенка В.С., Пінігіна М.А., Прокопова Є.В., Сахаєва В.Г., Трудової М.Т. та інших.

Однак, незважаючи на численні розробки, актуальним залишається питання статистичного моніторингу антропогенного навантаження як на довкілля, так і на людину. Усе це обумовило значимість та актуальність теми дисертаційної роботи та основні напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету (тема: “Статистичне забезпечення аналізу та прогнозу соціально-економічних явищ та процесів у перехідний період”, № державної реєстрації 0196V007511).

Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в обгрунтуванні системи показників та методів аналізу забруднення та охорони атмосферного повітря; еколого-статистичній оцінці основних забруднених районів; оцінці ступеню впливу забруднення атмосферного повітря на рівень захворюваності населення.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є статистична характеристика забруднення та охорони атмосферного повітря, оцінка впливу забруднення на здоров’я населення.

Відповідно до вказаної мети поставлені та розв’язані наступні задачі дослідження:

·

·

·

·

· здійснено ранжування економічних районів та видів економічної діяльності за рівнем антропогенного навантаження на атмосферне повітря комплексом основних шкідливих речовин за допомогою інтегрального показника;

· описано залежність рівнів захворюваності населення від рівнів забрудненості атмосферного повітря.

·

Об’єкт дослідження - територія та населення України.

Предмет дослідження – тенденції та процеси забруднення атмосферного повітря, їх вплив на здоров’я населення.

Методами дослідження для досягнення поставленої мети було обрано основні загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема статистичні.

Побудова інтегрального показника антропогенного навантаження на атмосферне повітря комплексом забруднюючих речовин у формі багатовимірної середньої дозволила ранжувати економічні райони та види економічної діяльності за рівнем навантаження.

Використання методів аналізу закономірностей розподілу дозволило оцінити територіальну варіацію забруднення атмосферного повітря та інтенсивність структурних зрушень в складі джерел забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами і в складі забруднюючих речовин.

Для оцінки ступеня залежності захворюваності населення від забруднення атмосферного повітря використано регресійну модель з урахуванням антропогенного навантаження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження, що виноситься на захист, полягає в наступному:

·

·

·

·

·

Інформаційна основа дослідження. Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали дані статистичних бюлетенів Держкомстату України, статистичних щорічників України.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати мають як теоретико-методологічне, так і прикладне значення для вирішення конкретних еколого-економічних проблем. Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що впровадження запропонованих методик аналізу дозволяє оцінити тенденції забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами; здійснити прогнозування рівнів забрудненості атмосферного повітря викидами шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел; здійснити регіональний аналіз територіальної варіації рівнів забрудненості атмосферного повітря; оцінити вплив забруднення атмосферного повітря на рівень захворюваності; здійснити аналіз виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря; використати результати аналізу при обґрунтуванні заходів щодо охорони атмосферного повітря та пошуку джерел фінансування

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику діяльності управління соціальної статистики і відділу статистики природних ресурсів та навколишнього середовища Державного комітету статистики України (довідка №12-01-8 від 28.03.2001р.).

Методичні розробки, запропоновані у дисертаційному дослідженні, використано при викладанні курсів “Соціальна статистика”, “Теорія статистики” на кафедрі статистики Київського національного економічного університету (довідка від 20.03.2001р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції “Статистика в країнах з перехідною економікою” (с.м.т. Гурзуф, Крим, 24-29 вересня 2000 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 12-14 грудня 2000 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано п’ять наукових праць загальним обсягом 1,54 д.а., зокрема: три праці у наукових фахових виданнях обсягом 1,19 д.а., матеріали і тези 2-х доповідей та виступів на конференціях.

Структура, зміст і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Повний обсяг дисертації становить 156 сторінок друкованого тексту. Робота містить 46 таблиць на 44 сторінках, 10 рисунків на 10 сторінках, список використаних джерел налічує 160 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження, визначена мета та основні завдання, об’єкт дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 - “Теоретичні та методологічні засади статистичного вивчення забруднення та охорони атмосферного повітря” розглядається система показників, що характеризують антропогенне навантаження на атмосферне повітря та атмосфероохоронні заходи.

Для статистичного вивчення забруднення та охорони атмосферного повітря систему статистичних показників доцільно представити трьома блоками показників, які характеризують: 1) джерела забруднення атмосфери; 2) викиди забруднюючих речовин в атмосферу; 3) заходи по охороні атмосферного повітря.

На формування антропогенних забруднень атмосферного повітря впливає характер джерел забруднень - технологічних агрегатів, що виділяють у процесі експлуатації шкідливі речовини в атмосферу. Розрізняють стаціонарні та пересувні джерела забруднення атмосферного повітря; стаціонарні джерела в свою чергу, поділяються на організовані та неорганізовані (рис. 1).

Інформація щодо рівня забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин стаціонарними і пересувними джерелами агрегується Держкомстатом України (звіт за формою № 2-ТП-повітря).

Джерела забруднення атмосфери характеризуються кількістю підприємств, що мали викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря; стаціонарних (організованих і неорганізованих) джерел забруднення атмосфери; автомобілів з двигунами внутрішнього згорання.

Основними антропогенними джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами є організовані стаціонарні джерела (48,5%), пересувні засоби (33,0%), неорганізовані стаціонарні джерела (5,8%) та очисні споруди (12,7%).

Другий блок статистичних показників, що характеризують викиди забруднюючих речовин в атмосферу, представлений на рис. 2.

На підставі абсолютних показників, які характеризують викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у натуральному виразі, розраховуються відносні величини, зокрема: частки організованих і неорганізованих викидів у загальному обсязі аеровикидів; визначається структура викидів за видами шкідливих речовин та джерелами забрудненя; частки речовин, які надходять на очисні споруди; частки уловлених, знешкоджених та утилізованих речовин. Зазначені показники характеризують, з одного боку, антропогенне навантаження на атмосферне повітря у галузевому та регіональному розрізах, а з іншого боку, - стан атмосфероохоронної діяльності, яку здійснюють підприємства.

Розраховується середній обсяг викидів шкідливих речовин одним об’єктом (у тонах) та кількість викидів в розрахунку на 1 людину та на 1 кв. км території (в кілограмах). Так, за 2000 рік викиди шкідливих речовин у повітряний басейн стаціонарними джерелами в цілому по Україні становили 3959,4 тис. т; 80 кг у розрахунку на 1 людину; 6558 кг на 1 кв. км території; 277 т шкідливих речовин викинуто в середньому одним підприємством.

Третій блок статистичних показників, що характеризують заходи по охороні атмосферного повітря, представлений на рис. 3.

У розділі 2 - “Динаміка і територіальні особливості забруднення атмосферного повітря в Україні” розглянуто тенденції викидів шкідливих речовин в атмосферу; проаналізовано регіональні та галузеві особливості інтенсивності забруднення атмосфери; подано методику розрахунку інтегрального показника антропогенного навантаження атмосферного повітря комплексом шкідливих речовин.

З 1985 р. спостерігається тенденція зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря: в 2000 р. порівняно з 1985 р. сумарний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря скоротився в 3,2 рази, в т.ч. від стаціонарних джерел – в 3 рази, пересувних – в 3,4 рази. Загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Україні в 2000 р. становив 5908,6 тис. т, з них від стаціонарних – 67%, від пересувних – 33%. У 2000 р. кількість підприємств, що мали викиди шкідливих речовин в атмосферу, становила 14943 одиниці.

Динаміка обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу антропогенними джерелами забруднення за 1990-2000 рр. подана на рис. 4.

Як свідчать результати регресійного аналізу, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами y практично не залежать від обсягів промислового виробництва х. За функцією коефіцієнт детермінації становить лише 17%, коефіцієнт еластичності b=0,234 неістотний (t=1,195). Динаміка зменшення обсягів викидів зумовлена комплексом інших неідентифікованих в моделі факторів: л=-7,07 (t=3,09).

Загальна тенденція викидів описується параболою другого порядку. На основі трендового рівняння побудований прогноз: за умови, що комплекс причин, які формували тенденції обсягів викидів кардинально не зміняться, можна очікувати в 2002 р., що обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами будуть на рівні 3669,1694,6 тис. т, а пересувними джерелами – 3715,4620,48 тис. т.

Компонентний склад і кількісна характеристика викидів промислових підприємств залежать від профілю підприємств-джерел забруднень. Основними антропогенними стаціонарними джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами є підприємства-виробники електроенергії, газу та води (35,2% всіх викидів), підприємства обробної промисловості (36,1%) та підприємства добувної промисловості (24,0%).

Для побудови інтегральної оцінки рівня навантаження атмосферного повітря комплексом шкідливих речовин, що відходять від підприємств різних видів економічної діяльності, використано багатовимірну середню з урахуванням токсичності домішок:

,

де n – кількість видів економічної діяльності;

m – кількість видів шкідливих речовин;

kj – коефіцієнт переводу шкідливих речовин в умовно-натуральні одиниці;

dij – частка викидів j-ої речовини підприємствами i-ого виду економічної діяльності розраховується dij = хij/У?ij, де хij – обсяг j-ої речовини, що викидається підприємствами i–ого виду економічної діяльності; У?ij – загальний обсяг викидів j–ої речовини, що викидається підприємствами всіх видів економічної діяльності в цілому.

При Gi>1 рівень розвитку явища у i–ої одиниці вищий за середній по сукупності, а при Gi<1, навпаки, нижчий.

Інтегральну оцінку обчислено для 19 видів економічної діяльності за 6 основними видами шкідливих речовин, таких як: тверді речовини, сірчистий ангідрид, окисли азоту, окис вуглецю, вуглеводні та ЛОС.

На основі інтегральної оцінки здійснено ранжування видів економічної діяльності з урахуванням основних виробництв за рівнем антропогенного навантаження на атмосферне повітря комплексом основних шкідливих речовин.

Викиди підприємств по виробництву електроенергії, газу та води майже в 17 разів перевищують середню по сукупності, металургії – в 5 разів, від підприємств по добуванню кам’яного, бурого вугілля і торфу – в майже 4 рази. Підприємства решти видів економічної діяльності мають рівень викидів шкідливих речовин нижчий за середній по сукупності.

За результатами аналізу можна зробити висновок, що не всі види економічної діяльності однієї галузі є однаково шкідливими для стану атмосферного повітря. Наприклад, добувна промисловість посідає третє місце за рівнем забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами за рахунок наявності в її складі такої забруднюючої підгалузі як видобування кам’яного, бурого вугілля та торфу, тоді як видобування вуглеводнів та металевих руд посідають 10 та 8 місця. Аналогічна ситуація в металургії, яка посідає друге місце за рівнем забруднення атмосфери за рахунок металургійного виробництва (оброблення металу - 16 місце).

В структурі викидів від автотранспорту в атмосферне повітря у розрізі основних забруднюючих речовин найбільша питома вага у 2000 р. належала викидам оксиду вуглецю (79,33%), викиди вуглеводнів складають 13,70%, оксиду азоту – 6,19%, сірчистого ангідриду та сажі – відповідно 0,42% і 0,37%.

Найбільші викиди від автотранспорту припадають на Донецьку (більше 10% за всіма речовинами), Дніпропетровську (8%), Харківську (6,5%) області та м. Київ (7%).

Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспорту індивідуальних власників у 2000 р. становили 58,5%, а від суб’єктів господарської діяльності відповідно – 41,5% всіх викидів. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспорту суб’єктів господарської діяльності, які використовували бензин, становили у 2000 р. 80,81%, дизельне паливо – 14,59%, зріджений та стиснений газ, відповідно, – 1,78% та 2,82%.

Виробництва розміщені нерівномірно по території України, і як наслідок – нерівномірне антропогенне навантаження на атмосферне повітря. Існують центри надмірного зосередження промисловості, що характеризуються підвищеною фондо-, ресурсо-, трудомісткістю і високим антропогенним впливом на навколишнє середовище. Кількість підприємств, що мають викиди шкідливих речовин, в 2000 р. коливається від 132 у м. Севастополь до 1252 в Донецькій області.

Територіальна варіація рівня забрудненості атмосферного повітря досить висока (табл. 1).

Таблиця 1

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр території та на душу населення різними джерелами забруднення

Роки | Показ-ники | Стаціонарними джерелами

на | Пересувними джерелами

на | Стаціонарними і пересувними джерелами на

1 кв. км | 1 чол. | 1 кв. км | 1 чол. | 1 кв. км | 1 чол.

1985 | , кг

x max, кг

x min, кг

R, кг

VR, % | 20100

124500

1800

122700

6,1 | 238,9

949,1

14,9

934,2

3,9 | 11000

289100

5900

283200

25,7 | 129,9

377,3

38,7

338,6

2,6 | 31100

413600

8900

404700

13,0 | 368,8

1045,5

53,5

992,0

2,7

2000 | , кг

x max, кг

x min, кг

R, кг

VR, % | 6558,0

59958,8

407,5

59551,3

9,1 | 80,0

323,0

4,4

318,6

4,0 | 3228,5

165198,1

1233,4

163964,7

50,8 | 39,4

54,8

23,5

31,3

0,8 | 9786,6

225156,9

1640,9

223516,0

22,8 | 119,4

377,8

27,9

349,9

2,9

У 2000 р. викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами в розрахунку на 1 кв. км коливаються від 407,5 кг в Херсонській області до 59958,8 кг в Донецькій, в розрахунку на душу населення – від 4,4 кг в Чернівецькій області до 323,0 кг в Донецькій.

Зі зменшенням середніх рівнів показників забруднення зменшилась і їх варіація. За період 1985-90 рр. спостерігається зменшення практично усіх показників (середнього рівня викидів, розмаху варіації та коефіцієнту осциляції) по всім джерелам викидів. З 1995 р. зі зменшенням середнього викиду і розмаху варіації спостерігається збільшення коефіцієнту осциляції, що зумовлено наявністю високих рівнів x max.

Коефіцієнт концентрації викидів шкідливих речовин в атмосферу становить 0,52, що свідчить про нерівномірність антропогенного навантаження по території України. Майже половину всіх викидів шкідливих речовин в атмосферу України (50,99%) здійснюють підприємства Донецького економічного району, частка яких становить 15,63% загальної кількості підприємств України.

Для кожної області розраховані коефіцієнти локалізації за формулою:

Клок.= xdі / dі,

де xdі – частка викидів шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами і-ої області, тис. т;

dі – частка стаціонарних джерел в і-ій області.

Найбільше значення коефіцієнтів локалізації викидів шкідливих речовин має Донецька і Дніпропетровська області (рис. 4). Перевищують одиницю коефіцієнти локалізації для Запорізької, Луганської та Івано-Франківської областей. Найнижчий коефіцієнт локалізації викидів має Тернопільська область (0,07).

За допомогою інтегрального показника Gj здійснено ранжування економічних районів за рівнем антропогенного навантаження на атмосферне повітря комплексом основних шкідливих речовин, а саме: тверді речовини, сірчистий ангідрид, окисли азоту, окис вуглецю, вуглеводні та ЛОС. Найбільш складна екологічна ситуація існує в Донецькому і Придніпровському економічних районах, в яких викиди комплексу шкідливих речовин в атмосферу перевищують середній рівень викидів по Україні, відповідно, в 6,5 і в 3,8 рази. Ці райони за об’єктивними показниками є найзабрудненішими районами Європи.

У розділі 3 - “Наслідки забруднення атмосферного повітря і заходи по його охороні” досліджуються особливості статистичного аналізу впливу рівня забрудненості атмосферного повітря на рівень захворюваності населення та виконання атмосфероохоронних заходів.

Основним показником впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення є захворюваність - об’єктивний критерій реакції населення на шкідливий вплив навколишнього середовища.

Індикаторами захворюваності населення слугували медико-статистичні показники кількості вперше зареєстрованих випадків захворювань на 100000 населення за 1998 рік. Виділено шість основних нозологічних форм захворювань, які пов’язані із забрудненням атмосферного повітря, а саме: новоутворення; хвороби ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин та імунітету; хвороби крові та кровотворних органів; хвороби системи кровообігу; хвороби органів дихання; хвороби органів травлення.

Як характеристики забруднення атмосферного повітря використано валові викиди шкідливих речовин на душу населення за 1990-1998 рр.: всього викидів, тверді речовини, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, окисли азоту, вуглеводні. Саме ці забруднювачі вважаються найбільш небезпечними з точки зору негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У зв’язку з тим, що систематичні спостереження за станом атмосферного повітря щодо рівня концентрації забруднюючих речовин проводяться, переважно, у крупних містах і майже відсутні у сільських районах, то для характеристики регіонального рівня забрудненості атмосферного повітря використовувались річні валові викиди шкідливих речовин підприємствами областей.

Територіальна варіація рівня забрудненості атмосферного повітря і рівня захворюваності досить висока, до того ж характер зв’язків між ними неоднаковий. Скажімо в містах рівень забруднення атмосферного повітря значно вищий, ніж у сільських місцевостях, саме тому на найбільшу екологічну небезпеку наражаються міські жителі.

Оцінка ступеня залежності захворюваності населення від стану атмосферного повітря здійснювалася методами кореляційно-регресійного аналізу. При моделюванні залежності врахована неоднорідність розподілу міського населення по областях. Характеристикою неоднорідності виступає структурна змінна Ui, яка приймає значення “1”, якщо в області частка міського населення дорівнює або більше медіанного значення по Україні, та “0”, якщо в області частка міського населення менше медіанного значення. Області, віднесені до першої групи, мають більш високий рівень техногенного навантаження на навколишнє середовище. Отже, рівняння регресії має такий вигляд: Y = a0+b1x1+a1U1.

Аналіз параметрів регресійних моделей показав:

·

·

·

·

·

·

Із всіх груп захворювань населення найбільш залежні від забруднення атмосферного повітря захворювання крові та кровотворних органів, органів травлення, ендокринної системи, особливо злоякісні новоутворення, які пов`язані з середовищними факторами кумулятивної дії. В табл. 2 представлені параметри регресійної моделі онкозахворювань.

Таблиця 2

Параметри регресійної моделі онкозахворювань.

Речовини | Однофакторна регресія | Двофакторна регресія

Коефіцієнт

кореляції R | Коефіцієнт

регресії b | Множинний

коефіцієнт кореляції R | Коефіцієнти регресії

При факторній ознаці b | При структурній змінній а

Всього | 0,367 | 0,675 | 0,541 | 0,414 | 112,379

Тверді | 0,342 | 3,634 | 0,533 | 2,161 | 115,147

Сірчистий ангідрид | 0,244 | 1,806 | 0,523 | 1,218 | 125,176

Окис вуглецю | 0,443 | 2,069 | 0,572 | 1,415 | 103,428

Окисли азоту | 0,452 | 12,232 | 0,591 | 9,053 | 106,259

Вуглеводні | 0,238 | 7,607 | 0,509 | 3,681 | 124,535

Параметр а свідчить про те, що в областях з високим техногенним навантаженням кількість онкозахворювань більше порівняно з другою групою областей від впливу всіх шкідливих речовин на 112,379 випадків, твердих речовин – на 115,147, сірчистого ангідриду - на 125,176, окису вуглецю – на 103,428, окислів азоту - на106,259, вуглеводнів – на 124,535.

Інтенсивне забруднення атмосфери вимагає певних заходів для його зниження або взагалі ліквідації.

Основним заходом запобігання викидам шкідливих речовин є впровадження ефективних систем уловлення і утилізації газів. Частка уловлених шкідливих речовин в обсязі утворених в 2000 р. коливалася від 22% (Херсонська область) до 99,4% (Миколаївська область). Частка утилізованих речовин в обсязі уловлених коливалася від 1,2% (Миколаївська область) до 97,1% (Хмельницька область). У середньому по Україні частка утилізованих речовин в 2000 р. становила 22,6% від загальної маси уловлених.

Як видно на рис. 6, за період з 1990 р. по 2000 р. частка уловлених шкідливих речовин збільшилася на 2,4 п.п., а частка утилізованих речовин в складі уловлених зменшилась на 29,7 п.п.

В розрізі основних шкідливих сполук найбільша частка викидів без очищення належить летким органічним сполукам, окислам азоту.

Охорона повітряного басейну від забруднення шкідливими речовинами найбільш ефективна, якщо вона спрямована на зменшення маси шкідливих речовин, що відходять в атмосферу, тобто якщо вона здійснюється безпосередньо винуватцями забруднення атмосфери. Управління охороною повітряного басейну передбачає проведення системи планових заходів як щодо зменшення загального обсягу викидів в атмосферу у тому чи іншому регіоні, так і щодо зміни структури викидів за рахунок уловлення найбільш небезпечних токсичних речовин.

Завдяки проведеним заходам щодо охорони атмосферного повітря викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел в 2000 р. зменшились в цілому по Україні на 29791,1 т, в т.ч. на 55% - за рахунок проведення заходів щодо удосконалення технологічних процесів, зокрема перехід на інші види палива.

У 2000 р. було зареєстровано 138 випадків аварійного забруднення об’єктів навколишнього природного середовища. Нараховано заподіяних збитків від аварійного забруднення навколишнього середовища на суму 73931,2 тис. грн, з них відшкодовано 15844,8 тис. грн. (21,4%). Аварійне забруднення атмосферного повітря заподіяло збитки на 271,4 тис. грн., які не були відшкодовані.

На сучасному етапі економічного розвитку однією з найактуальніших проблем охорони навколишнього середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Видатки державного бюджету на охорону навколишнього природного середовища у 2000 р. склали 119,2 млн. грн., що відносно валового внутрiшнього продукту (ВВП) становили 0,07% (у 1999 р. – 0,04%).

З метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення у складі Державного бюджету України утворено Державний Фонд охорони навколишнього природного середовища. Фонд формується з коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища та інших коштів відповідно до законодавства. Розпорядником коштів Фонду є Мінекобезпеки.

Сучасний кризовий стан економіки України ускладнює вирішення екологічних проблем. Падіння промислового виробництва супроводжувалося зниженням інвестиційної активності в Україні, тому офіційні данні про зменшення негативного антропогенного впливу на атмосферне повітря необхідно розглядати у двох розрізах: падіння обсягу виробництва та нестача інвестиційних ресурсів, спрямованих на підтримку екологічної рівноваги. У зв’язку з цим важливим є створення таких умов діяльності підприємств, за яких вони були б змушені займатися атмосфероохоронною діяльністю або матеріально зацікавленими у реалізації заходів з охорони атмосфери.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і дістала подальшого розвитку методика статистичного аналізу забруднення та охорони атмосферного повітря. Результати вирішення поставлених завдань полягають у наступному:

Обґрунтовано систему показників забруднення та охорони атмосферного повітря на підставі діючих форм статистичної звітності.

Оцінено тенденції забруднення атмосферного повітря методом екстраполяції трендів; визначено очікувані в 2002 р. обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Методом регресійного аналізу доведено, що динаміка обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами практично не залежить від динаміки обсягів промислового виробництва, а зумовлена комплексом інших неідентифікованих в моделі факторів.

Доведено необхідність комплексного аналізу закономірностей динаміки і територіальної варіації, локалізації та концентрації викидів забруднюючих речовин. Оцінено структурні зрушення в складі джерел забруднення та в складі основних шкідливих речовин.

В якості інтегрального показника антропогенного навантаження на атмосферне повітря комплексом забруднюючих речовин рекомендується багатовимірна середня, яка дозволяє ранжувати економічні райони та види економічної діяльності за рівнем навантаження.

Для оцінки ступеня залежності захворюваності населення від забруднення атмосферного повітря запропоновано регресійну модель з урахуванням структурної неоднорідності антропогенного навантаження окремих областей.

Проведено аналіз виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Визначено методологічні принципи статистичного аналізу забруднення та охорони атмосферного повітря за даними діючої статистичної звітності, що має практичне значення.

В Україні, незважаючи на сформовану в останні роки тенденцію скорочення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, валові викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин у 2000 р. становило 5908,6 тис. т., питоме забруднення на одиницю території України найбільше в світі – 9,8 т на 1 кв. км. Зони екологічного лиха займають більше 15% всієї території України: Донбас, Кривбас, Придніпров’я.

Основними причинами забруднення атмосфери є використання технологій, велика частина яких не відповідає сучасним екологічним вимогам, із значною частиною морально застарілого і фізично зношеного устаткування, невиконання у встановлені терміни атмосферозахисних заходів щодо зниження шкідливих викидів, низький рівень експлуатації пилогазоочисних споруд. Терміни експлуатації технологічного устаткування, у першу чергу у чорній і кольоровій, хімічній та вугільній промисловості, значно перевищують установлений норматив, що є наслідком повільного впровадження нових маловідходних технологій.

Тривале нарощування протягом десятиліть обсягів виробництва ресурсоємної та енергоємної продукції призвело до того, що Україна перетворилась з експортера паливних ресурсів в імпортера. В той же час енергоємність валового внутрішнього продукту України у 2-4 рази вища за середнє значення в європейських країнах.

Кризова екологічна ситуація, що виникла в даний час на Україні, об'єктивно є результатом загальної несприятливої соціально-економічної обстановки і політики природокористування в країні, що склалася в попередні роки. У сучасних умовах стало очевидним, що проблема навколишнього середовища й економічного розвитку не можуть розглядатися відокремлено.

Таким чином, комплексний аналіз показників забруднення та охорони атмосферного повітря показав, що будь-який вид виробничо-господарської діяльності справляє на неї негативний вплив. Проведений аналіз джерел забруднення, галузевої і регіональної варіації рівнів забруднення, а також наслідків забруднення атмосфери в Україні показав тенденцію посилення негативного пресингу на атмосферу в результаті недостатньої економічної зацікавленості виробничих об'єктів в ефективній природоохоронній діяльності.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Линюк О. Статистичні аспекти моніторингу стану повітряного басейну// Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. Випуск 4. – К.: КНЕУ. – 2000. – с. 261-267 (0,36 д.а.).

2. Линюк О. Оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення// Проблеми статистики-99: Зб. наук. праць. Випуск 2/ Відп. ред. В.І.Карпов. – К.: НДІ статистики Держкомстату України. – 2000. – с. 136-139 (0,23 д.а.).

3. Єріна А., Линюк О. Статистична оцінка рівня забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами// Наукові записки. Том 19. Спеціальний випуск. Економіка. - К.: НаУКМА. – 2001. – с. 376-381 (0,6 д.а., особисто автору належить 0,4 д.а., запропонована методика побудови узагальнюючого показника антропогенного навантаження на атмосферне повітря комплексом забруднюючих речовин).

в інших виданнях:

4. Линюк О. Вплив обсягів виробництва на динаміку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – Частина 3. – Донецьк: ДонНУ. – 2000. – с. 24-26 (0,19 д.а.).

5. Линюк О. Аналіз тенденцій забруднення атмосферного повітря антропогенними джерелами// Проблеми статистики: Зб. наук. праць. Випуск 3/ Відп. ред. В.І. Карпов. – К.: НДІ статистики Держкомстату України. – 2001. – с. 180-181 (0,16 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Линюк О.Є. Статистичний аналіз забруднення та охорони атмосферного повітря в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01. – Статистика. – Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних питань статистичного аналізу забруднення та охорони атмосферного повітря в Україні. В роботі розглядаються особливості статистичного аналізу впливу рівня забрудненості атмосферного повітря на рівень захворюваності населення.

Систематизовано джерела забруднення атмосферного повітря і визначено вплив кожного з них на стан атмосферного повітря в Україні.

Обґрунтовано необхідність використання інтегрального показника для оцінювання рівня антропогенного навантаження на атмосферне повітря.

У роботі доведені переваги комплексного аналізу закономірностей динаміки і територіальної варіації, локалізації та концентрації викидів забруднюючих речовин.

Проаналізовано та надано обґрунтовану оцінку структурних зрушень в складі джерел забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та в складі забруднюючих речовин.

Адаптовано регресійну модель для оцінки ступеня залежності захворюваності населення від забруднення атмосферного повітря з урахуванням структурної неоднорідності розподілу міського населення по областях.

Запропоновано методологічні принципи статистичного аналізу забруднення та охорони атмосферного повітря за даними діючої статистичної звітності, що має практичне значення.

Отримані наукові результати мають як теоретико-методологічне, так і прикладне значення для вирішення конкретних еколого-економічних проблем. Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що впровадження запропонованих методик аналізу дозволяє оцінити тенденції забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами; здійснити прогнозування рівнів забрудненості атмосферного повітря викидами шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел; оцінити структурні зрушення в складі джерел забруднення та в складі основних шкідливих речовин; здійснити регіональний аналіз територіальної варіації рівнів забрудненості атмосферного повітря; оцінити вплив забруднення атмосферного повітря на рівень захворюваності; здійснити аналіз виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря; використати результати аналізу при обґрунтуванні атмосфероохоронних заходів та пошуку джерел фінансування

Ключові слова: атмосферне повітря, антропогенні джерела забруднення, тренд, інтегральний показник, багатовимірна середня, ранги, варіація, локализація, концентрація, антропогенне навантаження.

АННОТАЦИЯ

Лынюк О.Е. Статистический анализ загрязнения и охраны атмосферного воздуха в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.01. – Статистика. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и практических вопросов статистического анализа загрязнения и охраны атмосферного воздуха в Украине. В диссертационной работе рассматриваются особенности статистического анализа влияния уровня загрязненности атмосферного воздуха на уровень заболеваемости населения. Работа содержит практические рекомендации по применению разработанной методики статистического анализа загрязнения и охраны атмосферного воздуха, которая основывается на использовании методов регрессионного анализа, методов анализа закономерностей распределения, методов агрегирования стандартизированных показателей.

Решение поставленных в диссертации задач нашло отражение в следующих научных и практических результатах:

Обоснована система показателей загрязнения и охраны атмосферного воздуха на основании действующих форм статистической отчетности.

Оценены тенденции загрязнения атмосферного воздуха методом экстраполяции трендов; определены ожидаемые в 2002 г. объемы выбросов вредных веществ в атмосферный воздух.

Методом регрессионного анализа доказано, что динамика объемов выбросов вредных веществ в атмосферу стационарными источниками практично не зависит от динамики объемов промышленного производства, а обусловленная комплексом иных неидентифицированных в модели факторов.

Доказана необходимость комплексного анализа закономерностей динамики и территориальной вариации, локализации и концентрации выбросов загрязняющих веществ.

Систематизированы источники загрязнения атмосферного воздуха и выявлено влияние каждого из них на состояние атмосферного воздуха в Украине. Оценены структурные сдвиги в составе источников загрязнения и в составе основных вредных веществ.

В качества интегрального показателя антропогенной нагрузки на атмосферный воздух комплексом загрязняющих веществ рекомендуется многомерная средняя, что позволяет ранжировать экономические районы и виды экономической деятельности за уровнем нагрузки.

Для оценки степени зависимости заболеваемости населения от загрязнения атмосферного воздуха предложена регрессионная модель с учетом структурной неоднородности антропогенной нагрузки отдельных областей.

Проведен анализ выполнения мероприятий по охране атмосферного воздуха.

Определены методологические принципы статистического анализа загрязнения и охраны атмосферного воздуха по данной действующей статистической отчетности, что имеет практическое значение.

Полученные научные результаты имеют как теоретико-методологическое, так и прикладное значение для решения конкретных эколого-экономических проблем.

Внедрение предложенных методик статистического анализа разрешает оценить тенденции загрязнения атмосферного воздуха вредными веществами; осуществить прогнозирование уровней загрязненности атмосферного воздуха выбросами вредных веществ от стационарных и передвижных источников; оценить структурные сдвиги в составе источников загрязнение и в составе основных вредных веществ; осуществить региональный анализ территориальной вариации уровней загрязненности атмосферного воздуха; оценить влияние загрязнения атмосферного воздуха на уровень заболеваемости; осуществить анализ выполнения мероприятий по охране атмосферного воздуха; использовать результаты анализа при обосновании мероприятий по охране атмосферного воздуха и поиска источников финансирование

Ключевые слова: атмосферный воздух, антропогенные источники загрязнения, тренд, многомерная средняя, ранги, вариация, локализация, концентрация, антропогенная нагрузка.

ANNOTATION

Lynyuk O. Y. Statistical analysis for pollution and protection of atmosphere air in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Economics. Specialisation 08.03.01. - Statistics. -Kyiv National University of Economics, Kyiv, 2002.

The thesis contains the research results of theoretical and methodological principles as well as practical issues of statistical analysis, which deals with pollution and protection of atmosphere surrounding.

The sources of pollution were systematised and it allowed to know how each of those sources influences upon the state of atmosphere of Ukraine.

There was scientifically grounded to use integral statistical instruments for estimation of anthropogenic pressure level on the atmosphere.

In this work are launched the preferences of complex analysis for dynamics rules and territorial variation, as well as for localisation and pollution concentration.

There was analysed and given an expert good grounded view towards structural alterations within the system of pollution sources, which deal with atmosphere and pollution itself.

The regressive model is adopted to define the dependence level of disease. It is proved that we need to explore an atmosphere, paying much more attention to the differences between city and village population.

Common algorithm for statistical analysis of pollution and protection regarding atmosphere are proposed. This is usable on the base of statistical datum and methodic mentioned above.

The results gained have theoretical, methodological and practical meaning to solve our economical problems and issues of ecology. The practical goal of this thesis allows to estimate all the trends of air pollution analysis; to provide the prognosis for pollution levels, which were caused by mobile and stationary units; to weight up some structural alterations within the reasons of pollution and within the main harmful means; to realise how this level of pollution influences on health; to analyse how our atmosphere can be protected from pollution; to use all mentioned above in order to scientifically ground measures recommended as for atmosphere protection and attraction of funds.

Key words: atmosphere, anthropogenic sources of pollution, trend, multidimensional average, rank, variation, localisation, concentration, anthropogenic pressure.