КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Легомінова Світлана Володимирівна

УДК 331.5

МАРКЕТИНГ РИНКУ ПРАЦІ

(методологія дослідження)

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ –2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки Академії муніципального управління Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Ніколенко Юрій Васильович,

Академія муніципального управління,

завідувач кафедри економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бобров Віталій Якович,

Інститут вищої освіти

Академії педагогічних наук України,

завідувач відділом економіки і

управління вищою освітою

кандидат економічних наук, доцент

Радченко Володимир Васильович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри

економічної теорії

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра економічної теорії, Міністерство освіти і науки

України, м. Київ

Захист відбудеться “ 7 ” травня 2002 р. о 14—00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розіслано " 2 " квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Фукс А.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впровадження маркетингового дослідження ринку праці є новим напрямом діяльності у сфері зайнятості. Нині проблема зайнятості набуває особливої актуальності й соціальної гостроти, що посилюється тенденціями до наростання масштабного безробіття та нераціональним використанням праці на багатьох підприємствах і в організаціях різних форм власності.

Попит на робочу силу на ринку праці України визначається без прив'язки до змін основних макроекономічних показників. Ринок праці прогнозується в умовах повного інформаційного вакууму щодо загальної динаміки тенденцій на ньому.

Маркетингове дослідження ринку праці вимагає не лише всебічного аналізу чинників мікро- і макросередовища, в якому цей ринок функціонує, а й ґрунтовних оцінок закономірностей розвитку явищ маркетингового середовища ринку праці.

Водночас упровадження маркетингового дослідження ринку праці дасть змогу підтримувати належну збалансованість між вільними робочими місцями і вивільненими з виробництва працівниками, що є однією з основних макроекономічних проблем, і тому потребує своєчасного вивчення досвіду успішного функціонування ринку праці, нагромадженого країнами з ринковою економікою.

За останній час в Україні проведено низку важливих заходів прикладного характеру, які спрямовані на розвиток ринку праці, становлення механізмів його функціонування, здатних забезпечити проведення гнучкої політики в сфері зайнятості. З цією метою ухвалено пакет законодавчих і нормативних документів, створено мережу державних служб зайнятості, закладено підвалини для формування механізму соціального захисту тимчасово непрацюючого населення. Але деякі заходи потребують адаптації до існуючих економічних умов перехідного періоду.

Питання маркетингу активно розробляються науковцями різних країн. Серед іноземних фахівців з маркетингу найбільшої популярності набули такі, як Е. Дихтль, Дж. Коммонс, П. Конверс, Ф. Котлер, Жан-Жак Ламбен, М. Портер, І. Стендинг.

Нині в Україні існує потужна наукова база, яка дає змогу опрацьовувати теоретичні й практичні питання маркетингу відповідно до специфіки стану національної економіки у різних сферах. Поміж українських фахівців і науковців близького зарубіжжя варто відзначити таких, як Г. Абрамишвілі, С. Анікиєв, І. Аренков, Г. Багієв, В. Беседіна, Є. Голубков, Л. Кіян, А. Кредисов, Є. Пєшкова, Є. Попов, Є. Савельєв, Е. Саруханов, С. Сотникова, А. Старостіна.

Теоретичне дослідження проблем існування і функціонування ринку праці висвітлено видатними вченими Дж. Кейнсом, А. Лаффером, Р. Оукеном, Дж. Перрі, Е. Фелпсом.

Серед найважливих досліджень, які висвітлюють різні аспекти теорії і практики ринку праці, механізмів його функціонування та регулювання, слід відзначити наукові розробки таких вітчизняних науковців і вчених близького зарубіжжя, як С. Бандура, Д. Богині, І. Бондар, В. Васильченка, К. Кривенка, Е. Лібанової, Ю. Ніколенка, В. Онікієнка, Б. Панасюка, І. Петрової, В. Петюха, В. Савчука, М. Шаленко.

Проте питання методології маркетингу ринку праці поки ще недостатньо вивчені. Детально не проаналізовано вплив макроекономічного середовища на проблему зайнятості. Є потреба в глибшому аналізі регулювання ринку праці та визначенні напрямів щодо його вдосконалення. Викладене стало основою для вибору теми дисертаційного дослідження, обґрунтування його мети і визначення завдань, які потрібно вирішити відповідно до вимог практики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до наукової тематики Академії муніципального управління “Дослідження економічних, соціальних та правових проблем становлення соціально орієнтованої ринкової системи в Україні,” номер державної реєстрації 0101U005489. Особисто автором підготовлено розділ “Проблеми формування особистості як виробничого ресурсу в ринкової економіці”.

Мета і задачі дослідження полягають у розробці методології маркетингового аналізу ринку праці України, визначенні впливу факторів макро- і мікросередовища на його розвиток, розробці основних шляхів удосконалення регулювання ринку праці.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

-

-

-

-

-

-

Об'єктом дослідження є ринок праці України.

Предмет дослідження - теоретичні, методологічні й прикладні аспекти системи маркетингового аналізу функціонування ринку праці.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження слугували основні теоретичні положення вітчизняної та зарубіжної науки у галузі маркетингу, проблем ринку праці, механізму регулювання зайнятості. Для реалізації поставлених завдань дисертантом застосовано методологічний апарат економічної науки, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме метод наукового абстрагування, системного аналізу, статистичні методи, зокрема індексний, кореляційний, групувань, зіставлення, динамічних порівнянь, метод прогнозних розрахунків, табличний і графічний методи.

У роботі використано законодавчі й нормативні акти, матеріали Держкомстату України, міжнародних організацій, статистична інформація міністерств і відомств, монографії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці таких концептуальних положень:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання методів маркетингового дослідження ринку праці України та регіонів, прогнозування рівня зайнятості з урахуванням основних макроекономічних чинників. Методичні й практичні рекомендації для вдосконалення регулювання ринку праці можуть бути використані у нормативних актах для регулювання зайнятості.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрі інформаційно-аналітичної підготовки Об'єднаного інституту при Національній академії оборони України при викладанні курсу лекцій з дисципліни “Економічний моніторинг зарубіжних країн” (довідка № 10/1261 від 01.10.2001 р.), на кафедрі економіки Академії муніципального управління при викладанні лекцій з курсів мікро- і макроекономіки, політекономії (довідка № 13-01 від 15.10.2001 р.), а також при підготовці дипломних, магістерських і курсових робіт. Розроблені у дисертації пропозиції й рекомендації автора щодо аналізу тенденцій на ринку праці та інформаційного забезпечення працевлаштування прийнято до впровадження у практику діяльності Київського міського центру зайнятості (довідка № МУ- 8-7 від 17.01.2002 р.), відділу соціальної підтримки населення Шевченківської райдержадміністрації м. Києва (довідка № 223/9 від 02.08.2001 р.). Матеріали дисертації використовувались при опрацюванні проекту Закону України “Про засади національних інтересів України” р. № 2168 від 23.06.2000р. фахівцями секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. (довідка № б/п від 11.01.2002р., бланк № 05525).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (Київ, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічна освіта України: досвід, новації, проблеми” (Київ, 2001 р.), на методологічному семінарі викладачів та аспірантів кафедри економіки Академії муніципального управління.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 7 наукових працях загальним обсягом 4,2 друк. арк., із них – 6 публікацій в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,2 друк. арк., 1 – у навчальному посібнику –2 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел використаної літератури, додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 167 сторінок тексту й містить 14 таблиць на 15 сторінках, 15 рисунків на 14 сторінках, 5 додатків на 6 сторінках. Список використаних джерел включає 155 найменувань і викладений на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, сформульовано мету і задачі, предмет і об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подається їх впровадження у практику.

У розділі 1 – “Ринок праці як об'єкт маркетингових досліджень” - досліджується економічна сутність ринку праці, об'єктивні причини його функціонування в економіці; з позицій системного підходу сформульовано сутність та виявлено специфіку маркетингового аналізу ринку праці, встановлено особливості його застосування як способу дослідження.

Розглянуто основні теоретико-методологічні поняття маркетингу, щоб краще зрозуміти зміст і суть цього явища, розкрити функції та внесок нових ідей маркетингу в систему управління ринком праці й проблемами суспільства загалом.

Найефективніший шлях практичного впливу маркетингу на ринок праці полягає у визнанні його спочатку як нового способу мислення, потім визначенні концепції, стратегії та структуризації системи на початковій фазі впровадження. Це дає додаткові гарантії правильного розуміння і застосування маркетингу на ринку праці.

Упровадження елементів маркетингу на ринку праці України в сучасних умовах пов’язано зі значними труднощами, які обумовлені трансформаційними перетвореннями. Тому в умовах переходу до ринкових відносин реальною є концепція соціально-етичного маркетингу.

Проведений аналіз засвідчив, що маркетингове дослідження ринку праці на макрорівні орієнтовано на формування оптимальної структури зайнятості в умовах перехідного періоду, узгодження ресурсу праці з капіталом для найповнішого задоволення ринкової потреби у товарах і послугах.

Важливим елементом маркетингового дослідження ринку праці на макрорівні є визначення чинників макросередовища (економічних, демографічних, правових, соціальних, кліматичних і географічних, екологічних і технологічних), які не піддаються контролю та є певними обмеженнями для досягнення конкретної мети.

На підставі узагальнення теоретичних положень окреслено логічну схему маркетингового аналізу на мікрорівні, до якої входить:

-

-

-

-

-

-

Для практичного використання маркетингу в сфері зайнятості запропоновано проводити сегментацію як робочої сили, так і роботодавців, що уможливлює забезпечення певної групи роботодавців робочою силою бажаної якості, в потрібному місці, у визначений час, за придатною ціною за необхідною комунікацією.

Для збалансування ситуації на ринку праці пропонується позиціювання робочої сили за допомогою конверсійного маркетингу, стимулюючого маркетингу, перспективного або (розвиваючого) маркетингу, ремаркетингу, підтримуючого маркетингу, протидіючого маркетингу, диверсифікаційного маркетингу залежно від ситуації.

В дисертації показано, що система маркетингу ринку праці - це комплекс видів діяльності пов’язаних зі складанням профілів обраних сегментів ринку, матричним аналізом можливостей та ефективністю формування специфічної робочої сили з подальшим її позиціюванням у цільовому сегменті для досягнення кожним з учасників маркетингової діяльності своїх цілей.

У розділі 2 – “Маркетинг як інструмент організації зайнятості” - аргументовано потребу в дослідженні різних підходів до організації маркетингу забезпечення зайнятості та шляхи вдосконалення методів їх державного регулювання.

Кінцевою метою маркетингових досліджень є розробка відповідного плану дій, який об’єднує та узгоджує дії в сфері зайнятості населення. Важливим у маркетингу є визначення стратегії. Вона дає можливість визначити етапність розвитку подій. Західні економісти розглядають стратегічне планування завжди позитивно, бо воно дає змогу прогнозувати.

Розробка стратегії забезпечення зайнятості має ґрунтуватися на всебічній оцінці тенденцій формування ринку праці та визначенні основних напрямів сприяння оптимальній зайнятості. На наш погляд, головними з них є такі: проведення активної демографічної політики; створення нових робочих місць; розвиток підприємництва та фермерства; заохочення населення до самозайнятості; організація оплачуваних громадських робіт; упровадження гнучких режимів праці; профорієнтація і психологічна підтримка населення; підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації кадрів; мотивація трудової діяльності.

У дисертаційній роботі обґрунтовується, що правильне позиціювання пріоритетів демографічної політики дасть змогу вирішити проблеми в цій сфері досить ефективно. Однак заходи, що впливають на процеси відтворення населення, не дають швидких результатів. Тому маркетингова стратегія стимулювання певних процесів відтворення має відповідати довгостроковим інтересам розвитку економіки.

Нові робочі місця з метою збільшення їх пропозиції на ринках праці можуть створюватися за рахунок як зовнішніх, так і внутрішніх інвестиційних ресурсів. В умовах обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів, що зумовлено перехідним періодом, треба законодавчо врегулювати умови амністії при легалізації національного тіньового капіталу, завдяки чому економіка України може отримати додаткові інвестиційні ресурси.

Автор зазначає, що іноземні інвестиції в Україні не стали головним рушієм зростання на початкових стадіях системної ринкової трансформації. Проте не можна не погодитися з думкою, що іноземні інвестиції прискорюють ринкові перетворення, впливаючи через трансферт капіталу, технологій та досвіду на розвиток експорту, інтеграцію у світову господарську систему. Головне для України - стимулювати національний інвестиційний процес.

У роботі підкреслено, що спрямовуючи інвестиції, потрібно максимально враховувати рівень економічного розвитку регіону; його спеціалізацію в народному господарстві країни; наявність корисних копалин і місцевої сировинної бази; забезпечення кадрами; ефективність використання виробничих потужностей; забезпечення населення послугами об’єктів соціальної інфраструктури та вирішення житлової проблеми; рівень зайнятості пенсіонерів; стан здоров’я різних статево-вікових груп населення, масштаби і напрями маятникової міграції та її причини.

В дисертації доводиться положення про те, що створення нових робочих місць має ґрунтуватися на концепції диверсифікації й передбачати насамперед розвиток малих підприємств при формуванні багатоукладної економіки. Досвід зарубіжних країн свідчить, що у період депресії і різкого спаду виробництва саме підприємства малого бізнесу, які здатні швидко розширювати свою діяльність і залучати додаткову чисельність працюючих, сприяють зайнятості населення. Але одним із чинників, який стримує розвиток малого підприємництва в Україні, є антистимулююча роль оподаткування, яка полягає не лише в великій кількості оплачуваних податків і зборів, їхніх розмірах і ставках, а й у безпрецедентній практиці постійного внесення змін до податкового законодавства.

Самостійна зайнятість особливо ефективна в період радикальних економічних реформ за високого рівня трудової активності населення країни, низької заробітної плати і гострої нестачі робочих місць. Вона має сприяти зниженню рівня безробіття та соціальної напруженості в суспільстві, підвищенню рівня доходів населення, насиченню ринку якісними вітчизняними товарами й послугами. Особливо це стосується виробництва сільськогосподарської продукції, продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання, будівництва, надання виробничих, комунальних і побутових послуг.

Одним з результатів організації зайнятості населення є оплачувані громадські роботи, на їх основі можна розроблювати довгострокові проекти щодо вдосконалення соціальної й виробничої інфраструктури, будівництва на селі, охорони природи, своєчасного збирання врожаю.

У дисертації зазначено, що поширення гнучких форм зайнятості у вітчизняних умовах має велике значення тому, що багатоваріантність зайнятості дає можливість поєднувати роботу за спеціальністю, яка потребує відповідної професійної підготовки, знання та досвіду, з роботою в рамках неформального сектора, котра не вимагає особливої кваліфікації, але приносить прибуток.

Важливе значення має обґрунтування фінансового забезпечення організації зайнятості населення. Заходи зі стабілізації зайнятості, поліпшення професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, матеріальна допомога і субсидії безробітним, пільгові кредити підприємствам для створення нових робочих місць проводяться головним чином за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення. Доведена необхідність розширити надходження до цього фонду шляхом збільшення обов’язкових відрахувань від фонду оплати праці підприємств і організацій, використовувати ці кошти в основному для проведення активної політики на ринку праці, соціального захисту безробітних, організації діяльності служб зайнятості та інше.

Вирішити сучасну проблему інформаційного забезпечення служб зайнятості допоможе маркетинг взаємодії, який, на наш погляд, є найефективнішим методом сприяння зайнятості. В основі концепції взаємодії покладено соціальний аспект – особистість людей, які вступають до контакту, їхня компетенція, авторитет і здатність створювати атмосферу довіри у процесі переговорів.

Концепція взаємодії переносить акцент у маркетингову діяльність з техніки маркетингу (маніпуляція маркетинговими інструментами) на соціальні аспекти взаємовідносин з партнерами – розвиток довгострокових взаємовідносин. При цьому мета маркетингової діяльності не змінюється – це як найповніше задоволення потреб споживачів, але змінюється спосіб досягнення мети за рахунок соціального задоволення партнера. У разі тривалих взаємовідносин соціальне та виробниче задоволення партнера збігаються в часі й дають синергійний ефект, який виражається у відданості партнера партнерові та його консервативності до змін.

У розділі 3 – “Вдосконалення регулювання та прогнозування ринку праці в Україні” - аналізуються чинники впливу на попит і пропозицію на ринку праці, які характерні для перехідного періоду, обґрунтовується необхідність прогнозування з метою оптимального регулювання ринку праці.

Аналітичний аспект концепції маркетингу дає змогу виділити та класифікувати чинники потрібні для прогнозування тенденцій в розвитку ринку праці. Виділяють чинники за сферою дії, які впливають на попит і пропозицію робочої сили; за рівнем дії – народногосподарські (макрофактори), галузеві, територіальні (регіональні) та внутрішньовиробничі. Чинники можна класифікувати за спрямованістю їхньої дії (посилюючі, або ті, що знижують напруженість на ринку праці), за інтенсивністю їхнього впливу на процеси зайнятості, за періодом дії (існуючі постійно, які характерні для перехідного періоду і розвинутої ринкової економіки).

Чинники пов’язані з формуванням ринкових відносин, через своє різноманіття по-різному впливатимуть на стан ринку праці. Так, приватизація об'єктів державної власності, створення конкурентоспроможного середовища, банкрутство неплатоспроможних підприємств значно ускладнять ситуацію на ринку праці. Водночас, створення нових робочих місць, як результат розвитку приватного підприємництва, малого бізнесу, створення умов для самостійної зайнятості, матиме протилежний вплив, знижуючи рівень безробіття.

Інтеграція країни у світовий ринок неоднозначно вплине на стан зайнятості. З одного боку, іноземні інвестиції у галузі народного господарства, створення спільних підприємств і повністю іноземних підприємств на території України розширить сферу докладання праці, з іншого боку - насичення споживчого ринку імпортними товарами, що будуть складати конкуренцію вітчизняної промисловості, може призвести до банкрутства підприємств. Це негативно позначиться на зайнятості. Розширення можливостей працювати за межами країни знизить збиткову пропозицію робочої сили на українському ринку праці, але погіршить професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, яка залишається, оскільки для роботи за межі держави виїжджають висококваліфіковані спеціалісти, котрі володіють сучасними професіями.

Зміни рівня життя населення значно впливають на пропозицію робочої сили. Під час зниження життєвого рівня пропозиція робочої сили зростає за рахунок учнів, пенсіонерів, домогосподарок, робітників, які шукають додаткових заробітків; при підвищенні життєвого рівня пропозиція робочої сили знижується. Водночас, основна складова життєвого рівня – заробітна плата – може виступати як самостійний чинник, що впливає не лише на пропозицію, а й попит на робочу силу.

При переході до ринкової економіки не слід очікувати значного впливу науково-технічного прогресу на стан ринку праці.

Проведений аналіз засвідчив, що загальною метою регулювання ринку праці є реалістичне прогнозування його стану, виявлення залежностей між економічними, соціально-економічними показниками та станом зайнятості. Важливими напрямами державного регулювання можна виділити стимулювання розвитку виробництва, яке орієнтовано на споживчий попит, підвищення продуктивності праці, забезпечення роботою всіх, хто бажає працювати, цільову підтримку населення.

При прогнозуванні зайнятості простежено взаємозв’язок динаміки зайнятості та макроекономічних показників, виявлено специфіку цього взаємозв’язку для української економіки. Був використаний покроковий регресивний аналіз, що дало змогу побудувати два статистично значущих регресивних рівняння. Перше рівняння пов’язує індекс зайнятості з двома чинниками: індексом інфляції (споживчих цін) та індексом інвестицій в основний капітал. Друге рівняння встановлює регресивну залежність індексу зайнятості від індексу ВВП та коефіцієнту оновлення основного капіталу. Першу групу чинників можна віднести до групи фінансових чинників, а другу розглядати як чинники виробництва.

За результатами підрахунків, за незмінного індексу інвестицій в основний капітал, 1% зростання індексу інфляції призведе до зниження індексу зайнятості на 0,03%, а за незмінного індексу інфляції 1% зростання індексу інвестицій призведе до зростання індексу зайнятості на 0,104%. Отже, можна дійти висновку, що інвестиції в основний капітал справляють у середньому істотно більший вплив на зайнятість, ніж інфляційні процеси. 1% зростання коефіцієнта оновлення основного капіталу призведе до збільшення індексу зайнятості на 0,015% (за умов незмінного індексу ВВП), 1% зростання індексу ВВП (за умов незмінності коефіцієнта оновлення основного капіталу) призведе до зростання індексу зайнятості на 0,07 %. Отже, за абсолютним приростом на зайнятість найбільше впливає чинник зростання ВВП.

Тісний взаємозв'язок спостерігається також між індексами зайнятості та реальною заробітною платою. Це спростовує існуючі теоретичні уявлення про ринкову економіку, зокрема, що зростання реальної заробітної плати призведе до зниження зайнятості. Для української економіки зростання заробітної плати свідчить про компенсацію її зниження в попередні роки, що можливо лише за нормалізації виробничого процесу. Так, 1% зростання реальної заробітної плати супроводжується 0,39 % зростання зайнятості. Незважаючи на те, що ця модель описує 70% варіації незалежного параметра, вона дає практичні результати.

У роботі запропоновано модель прогнозування попиту на робочу силу, яка пов'язує незалежні параметри обсягів виробництва та інвестицій, даючи змогу отримати варіантний прогноз динаміки попиту на робочу силу.

У дисертації зазначено, що важливою передумовою ефективного регулювання ринку праці в Україні є перехід від пасивної до активної політики зайнятості. Пріоритетними в цьому плані мають бути заходи, котрі запобігають зростанню безробіття, регулюють попит і пропозицію, підвищують гнучкість ринку праці, пристосовують наявну професійно-кваліфікаційну структуру робочої сили до вимог перехідної економіки.

Для успішної реалізації регулювання ринку праці можна запропонувати заходи, що потребують участі Міністерства праці та соціальної політики як центру, що координує роботу регіональних служб зайнятості. На наш погляд, це можуть бути такі заходи:

-

-

-

-

-

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці методології маркетингового дослідження становлення та функціонування ринку праці у перехідній економіці України. Це дає змогу обґрунтувати та прогнозувати вдосконалення регулювання ринку праці з метою зняття напруженості у соціально-економічної сфері. Теоретичний аналіз і узагальнення практики функціонування ринку праці в Україні дає змогу виділити такі положення й висунути пропозиції щодо вдосконалення механізму його регулювання.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

В інших виданнях:

7.

АНОТАЦІЯ

Легомінова С.В. Маркетинг ринку праці (методологія дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія - Київський національний економічний університет. - Київ, 2002.

Дисертацію присвячено маркетинговому дослідженню ринку праці та його регулюванню у перехідній економіці України. Сформульовано суть маркетингового аналізу, розроблено алгоритм дослідження ринку праці. Виявлено і проаналізовано чинники маркетингового середовища. Опрацьовано стратегію організації оптимальної зайнятості населення. Доведено провідну роль держави у забезпечені сприятливих умов для регулювання попиту і пропозиції на робочу силу шляхом посилення зусиль щодо інформаційного забезпечення ринку, соціальної підтримки населення, стимулювання розвитку підприємництва.

Ключові слова: ринок праці, маркетинговий аналіз, маркетингове середовище, чинники впливу мікро- макросередовища, зайнятість, державне регулювання.

АННОТАЦИЯ

Легоминова С.В. Маркетинг рынка труда (методология исследования). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория - Киевский национальный экономический университет. - Киев, 2002.

Диссертационная работа посвящена маркетинговому исследованию рынка труда и его регулированию в переходной экономике Украины. Сформулирована сущность маркетингового анализа, разработан алгоритм исследования рынка труда. Выявлены и проанализированы факторы маркетинговой среды. Разработана маркетинговая стратегия организации оптимальной занятости населения. Доказана ведущая роль государства в обеспечении благоприятных условий регулирования спроса и предложения рабочей силы за счет информационного обеспечения рынка, социальной поддержки незащищенного населения, стимулирования развития предпринимательства.

Ключевые слова: рынок труда, маркетинговый анализ, маркетинговая среда, факторы влияния микро- макросреды, занятость, государственное регулирование.

ANNOTATION

Legominova S.V. Marketing of Labour Market (methodical of research). – Manuscript.

Thesis for the candidate's degree in Economics, speciality: 08.01.01 – Economic theory. – Kyiv National Economic University. - Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to marketing research into labour market and its regulation in the transition period of the Ukrainian economy. It studies theoretical problems of marketing formation, defines the stages of this process, chooses optimal conception of social-ethical marketing which corresponds to the tendencies of labour market development.

The work formulates the essence of marketing analysis. On the microlevel a special attention is paid to the study of the situation of labour market aimed at revealing the problems of labour power formation as the resource of work, segmentation of market according to professional and qualificational indications, analysis of consumer’s demand for labour and also legal aspects of sale and purchase.

On the macrolevel factors of marketing environment (economic, demographic, legal, social, climate, geographical, ecological, technological) are defined and analyzed. Complex marketing analysis of labour market includes evaluation of market capacity, segmentation of labour power and employers, analysis of labour power competibility, valuing of labour market situation, as well as necessary is the forecast of the situation on the labour market.

The thesis develops marketing strategy of population employment organization under the condition of transitional period in the economy of the Ukraine. Marketing investigations into the field of employment are realized in accordance with the requirements and needs of the interested parties (labour resource and employer), the work is carried out in the sphere of communication and preparation of further development programmers.

The research defines major directions of optimal employment organization: realization of active demographic policy; creation of new working places; development of enterprises and farming; interest of population in self-employment; organization of paid social labors; adoption of flexible working conditions, professional orientation and psychological support of population; training, further training and improvement of personnel’s qualification; motivation of working activity.

But realization of marketing strategy has no meaning if it is not supported by financial security. Thus, it’s necessary to increase investigations into State Fund for Employment Assistance and the use of its greater part for carrying out an active employment policy on labour market. As sources for financing measures to assist employment could become parts of means of such funds as pension or social insurance, social protection of disabled people, privatization, as well as national and foreign credits.

In order to regulate effectively it is necessary to foresee the development and create various scenarios of tendencies of labour markets transformation as completely as possible if forecast is made on 3 levels: governmental, regional and on the brunch level. On the governmental level predictions are most often depend on conditions of social-economic development.

The maim purpose of forecast is to define peculiarities of labour market and possible trajectory of changing its main indicators depending on scenarios of social-economic development, but it is expedient not to bound evaluations of predictions with concrete macroeconomic indicators on a definite date.

A certain connection between quantity parameters of macroeconomic development and labour market indicators is possible under the conditions of transition period only in the near future.

The thesis proves the leading role of government in providing favorable conditions for regulation of working power supply and demand by informational improvement of market, social support of unprotected population, stimulation of development of enterprises, development and improvement of legislative and normative foundation of labour market’s and other trades’ functioning.

Governmental policy on the labour market consists in social-economic regulation of investment activity, money-credit and budget-financial politics, income of population, its ability to buy and aims at stimulating economic growth and development of industry, demographic and regional development, prediction of cyclic processes in economy.

The goal of the policy is to create conditions for everybody who is looking for and prepared for some job to be able to receive a working place, combine efficient work with free choice of employment, be able to have more possibilities to get training and use his skills and abilities for doing the work he is capable for.

So, regulation of labour market is connected with other aspects of economic policy. It must be taken into account while elaborating on the policy of employment in order to avoid disparity.

Key words: labour market, marketing analysis, marketing environment, factors of micro- and macroenvironment influencing employment, governmental regulation of labour market.