ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

ІМЕНІ М.С. ГРУШЕВСЬКОГО

ЛУЩАЙ Володимир Іванович

УДК 94(439): 323.2

СИСТЕМНА КРИЗА ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УГОРЩИНІ

(1949-1956 рр.)

07.00.02 – Всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова на кафедрі історії слов’ян і народознавства. Міністерство освіти України.

Науковий керівник:

кандидат історичних наук, доцент

Чернега Петро Макарович

Національний педагогічний університет

ім. М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри історії слов’ян і народознавства

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

Троян Сергій Станіславович,

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету,

завідувач кафедри міжнародних відносин

і країнознавства

кандидат історичних наук, доцент

Мотрук Світлана Миколаївна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра історії слов’ян, доцент

Провідна установа:

Інститут історії України НАН України,

відділ всесвітньої історії і міжнародних відносин

Захист відбудеться “ 31 “ жовтня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського Національної академії наук України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська,4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського Національної академії наук України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська,4).

Автореферат розісланий “ 28 “ вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Песчаний О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Від Угорської революції 1956 р. нас відділяє майже півстоліття. Тоді волелюбний угорський народ виступив проти тоталітаризму і сталінської деспотії, прагнучи широкої демократизації і корінних змін. Однак іноземне втручання зупинило розгортання національно-визвольного руху в Угорщині, втопивши його в крові тисяч борців за справжню незалежність.

Трагічні події осені 1956 р. стали одним з перших проявів кризи тоталітарних режимів в Центрально-Східній Європі, яка невдовзі мала призвести до краху всієї комуністичної системи. Наприкінці 1980-х років країни Центрально-Східної Європи таки отримали шанс на здобуття справжньої незалежності і обрання демократичного шляху розвитку після краху комуністичних режимів. Зважаючи на те, що саме Угорська революція 1956 р. стала першим кроком до звільнення Європи від тоталітаризму і об’єктивно була однією з передумов “оксамитових революцій” кінця 1980-х років, дослідження комплексу проблем Угорської революції 1956 р. та її причин є актуальним. Саме цим, на думку автора, обумовлена актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною планів наукових досліджень кафедри історії слов’ян і народознавства Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Мета дослідження визначена з урахуванням стану наукової розробки та актуальності дисертаційної роботи. Враховуючи, що на сучасному етапі в українській історіографії проблема Угорської революції 1956 р. та її передумов майже не розроблена, що не існують монографічні дослідження означеної теми, метою дослідження передбачено комплексне дослідження складних суспільно-політичних і економічних процесів в УНР у 1949-1956 рр. та їх внутрішньо- і зовнішньополітичних чинників в контексті системної кризи тоталітарного режиму в Угорщині.

У відповідності з визначеною метою в дисертації вирішуються наступні наукові завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є суспільно-політична та економічна ситуація в Угорській Народній Республіці в 1949-1956 рр.

Предмет дослідження становить системна криза тоталітарного режиму в Угорщині в 1949-1956 рр., апогеєм якої стала Угорська революція 1956 р.

Методологічною основою дисертації є закони діалектики та логіки суспільного розвитку, принцип конкретно-історичного і системного аналізу явищ та подій. Автор дотримувався принципів історизму і об’єктивності, які передбачають з’ясування умов виникнення, розвитку та наслідків подій, а також розуміння їх причинно-наслідкового зв’язку. В роботі застосовується проблемно-хронологічний метод дослідження, який передбачає комплексний аналіз проблеми в інтересах якісного виконання поставлених завдань та досягнення наміченої мети, а також порівняльний метод, метод логічного аналізу та узагальнення.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в сучасній вітчизняній історіографії вона є першим дослідженням, в якому на основі широкої джерельної та історіографічної бази комплексно досліджуються суспільно-політичні та економічні процеси в УНР у 1949-1956 рр., їх внутрішньо- і зовнішньополітичні чинники.

Автором здійснено комплексний і системний конкретно-історичний аналіз процесу загострення суспільно-політичної, економічної та духовної кризи в Угорщині в 1949-1956 рр., як прояву системної кризи тоталітарного режиму М. Ракоші, що сприятиме розвитку історичної хунгарології в Україні; встановлено причинний зв’язок між політикою тоталітарного режиму М. Ракоші в соціально-економічній сфері і загостренням суспільно-політичної ситуації в Угорщині в середині 1956 р.; об’єктивно проаналізовано причини, які призвели до вибуху народного невдоволення 23 жовтня 1956 р.; значну увагу приділено всебічному аналізу діяльності І. Надя на посаді голови Ради міністрів в середині 1953 р. – на початку 1955 р. та в кінці жовтня – на початку листопада 1956 р.; проаналізовано процеси зародження та становлення демократичної опозиції існуючому тоталітарному режиму М. Ракоші; детально відтворено перебіг подій впродовж Угорської революції 1956 р. в жовтні-листопаді 1956 р.;

Переважна частина документів та матеріалів, що були використані під час підготовки роботи, вперше вводяться до наукового обігу у вітчизняній історіографії.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані в підготовці узагальнюючих робіт з історії Угорщини, держав Центрально-Східної Європи, історії міжнародних відносин. Ключові положення дисертації можуть теоретично і фактично збагатити підручники, навчальні посібники з новітньої історії. Крім цього дисертант вбачає практичне значення роботи у тому, що зроблені в ній висновки розширюють та поглиблюють теоретичні знання про взаємозв’язок економічної та соціальної політики керівництва країни і суспільно-політичним становищем в країні.

Апробація дисертаційного матеріалу та результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі історії слов’ян і народознавства історичного факультету НПУ ім. М.П. Драгоманова. Обговорення концептуальних положень дисертації та її структури відбувалося також в центрі русистики інституту історії Будапештського університету ім. Л. Етвеша, інституті політики Будапештського університету ім. Л. Етвеша, інституті історії 1956 року в м. Будапешті під час стажування в столиці Угорщини на початку 2001 р. Концептуальні положення та висновки дисертації доповідались на ряді наукових конференцій, в т.ч. міжнародних наукових конференціях “Слов’янські народи в другій світовій війні” (4-6 травня 2000 р., м. Київ), “Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми історії і політології” (16-18 травня 2002 р., м. Київ), а також на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та студентів історичного факультету НПУ ім. М.П. Драгоманова за 1999, 2000, 2001 роки. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у п’яти наукових публікаціях.

Структура дисертації відповідає поставленій меті та розв’язанню основних завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (десять параграфів), висновків, списку джерел і літератури. Обсяг тексту дисертації становить 228 с. Перелік джерел і літератури складає 21 с. (292 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ роботи – “Огляд історіографії та джерельної бази дослідження” – присвячений характеристиці основної історичної літератури, присвяченої тематиці дисертаційного дослідження, та аналізу джерельної бази дослідження.

Суспільно-політична історія УНР 1949-1956 рр., в тому числі проблема Угорської революції 1956 р., є предметом досліджень насамперед угорських істориків. Тому угорськомовна література складає найбільший масив в історіографічній базі дисертаційного дослідження. З початку 1990-х років почали з’являтися об’єктивні дослідження представників російської історичної науки. На жаль, проблеми, що розглядаються у дисертації, в українській історіографії досліджені вкрай недостатньо. В зв’язку з цим вважаємо доцільним запропонувати групування робіт, що складають історіографію питання. На думку автора, історіографічну базу дисертаційного дослідження можна поділити на шість умовних груп: 1) наукові праці, написані науковцями радянської доби; 2) праці, які з’явилися після розвалу СРСР і отримання Україною незалежності 24 серпня 1991 р.; 3) роботи російських дослідників, що з’явилися протягом останнього десятиліття; 4) праці дослідників Угорщини, написані за часів комуністичного режиму; 5) наукові праці угорських дослідників, які вийшли після краху комуністичного режиму та зміни політичної системи в Угорщині в 1989 р; 6) наукові праці емігрантських угорських та західних дослідників.

Першу групу складають праці, написані науковцями радянської доби. Події в Угорщині в 1956 р. та попередніх років розглядалися в площині пропаганди та ідеології. Тому роботи цієї групи переважно надзвичайно заідеологізовані і характеризуються упередженим підходом до розгляду проблеми. Такий підхід можна зустріти у фундаментальних працях дослідників радянської добиИстория Венгрии. В 3-х т. Редколлегия: Т.М. Исламов и др. – М.: Наука., 1972. – Т.3. – 966 с. . Прикладом таких праць є також роботи П.П. Бєзушко Безушко П.П. Контрреволюционные силы и строительство социализма в Венгрии. – М.: Наука, 1971. – 340 с., Л.Н. Нєжинского Нежинский Л.Н. Очерки истории народной Венгрии. 1948-1962. – М.: “Наука”, 1969. – 448 с., Е. Холлоша і В. Лайтаї Холлош Е., Лайтаи В. “Холодная война” против Венгрии. 1956. – М.: “Прогресс”, 1985. – 236 с., Д.Немеша Немеш Д. Венгрия 1945-1961. Перевод с венгерского. – М.: Госполитиздат, 1962. – 87 с., в яких підкреслюється контрреволюційний характер подій осені 1956 р., “показується” першорядна роль “агресивних кіл США” та “ревізіоністської групи І. Надя” в організації “контрреволюційного заколоту”.

Разом з тим, серед праць, виданих до 1991 р., слід виділити праці Ф. Фейто Фейто Ф. Венгерская трагедия или антисоветская социалистическая революция: Перевод с французского. – М.: Издательство “Иностранная литература”, 1957. – 220 с. та Л. Дюрко Дюрко Л. 1956. Предварительное исследование и прагматическое изложение событий. // Иностранная литература. 1988, № 7. – 187-212 с.; Дюрко Л. 1956. Предварительное исследование и прагматическое изложение событий. // Иностранная литература. 1988, № 8. – 190-213 с.. Зокрема, Ф. Фейто у своїй монографії доводить, що саме хибна суспільно-політична і соціально-економічна політика тоталітарного режиму М. Ракоші стала причиною трагічних подій 1956 р. Робота Л. Дюрко є однією з перших спроб прагматичного, неупередженого аналізу перебігу подій 12 днів повстання.

Другу групу робіт складають дослідження представників української історичної науки. Серед узагальнюючих робіт українських істориків, в яких досліджується історія Угорщини перших десяти післявоєнних років, слід виділити монографію В.І. Ярового Яровий В. І. Історія новітнього часу країн Центральної та Південно-Східної Європи. 1944-1994. – Дніпропетровськ: Дніпро. 1995. – 203 с. та колективну працю українських дослідників під редакцією Л. Зашкільняка Історія Центрально-Східної Європи (за ред. Л. Зашкільняка). – Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2001. – 660 c.. На особливу увагу заслуговує робота І.Ф. Короля Король І.Ф. Угорська революція 1956 р.: початок краху прорадянських тоталітарних режимів. – Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2002. – 197 с., яка, незважаючи на дещо науково-популярний характер, є по суті першою спробою дослідити складний комплекс подій 1956 р. На жаль, вчений не достатньо використав у своїй роботі дослідження угорських та російських істориків, через що поза увагою дослідника залишилося чимало аспектів досліджуваної автором дисертації проблематики. Незважаючи на це поява дослідження І. Ф. Короля є важливою подією у вітчизняній хунгарології. З-поміж робіт, в яких досліджуються події 1956 р. в Угорщині, слід виділити статті Р.І. Пилявця Пилявець Р.І. Збройне втручання СРСР у внутрішні справи Угорщини в 1956 році: прийняття рішень. // Воєнна історія. 2002, № 1. – 84-100 с., І. Ліхтея Ліхтей І. Події в Угорщині (1956 р.) та Чехословаччині (1968р.) і позиція ООН. // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Організації Об’єднаних Націй. – Ужгород: Видавництво Падяка. 1997. –14-27 с.,

московського вченого В.А. Пронько Пронько В.А. Угорщина. Трагедія 1956 р. // Український історичний журнал. 1997, № 5. – 67-79 с..

Третю групу становлять праці представників російської історичної науки, з-поміж яких особливо слід виділити монографію В. Алєксєєва Алексеев В.М. Венгрия 56: Прорыв цепи. – М.: Независимая газета, 1996. – 277 c.. В ній автор зробив доволі вдалу спробу комплексного дослідження проблем Угорської революції 1956 р. та її передумов, враховуючи при цьому міжнародний фон угорської кризи, її зв’язок з суспільним піднесенням в СРСР на хвилі ХХ з’їзду КПРС, з подіями в Польщі в 1956 р. Однак дослідник через об’єктивні причини не зміг скористатися новітніми архівними матеріалами, що, в певній мірі, позначилося на результатах його роботи. Подіям 1956 р. присвячено частину монографії російського дослідника В. Мусатова, показано їх зв’язок з політичними кризами в інших країнах Східної Європи Мусатов В. Л. Предвестники бури. Политические кризисы в Восточной Европе, 1956-1981. – М.: Научная книга, 1996. – 300 с.. Культурологічний аспект досліджуваної проблематики розкривається в монографії А. Стикаліна Стыкалин С. А. Венгерская культура в середине ХХ века (от Хорти до Кадара). – М.: ИСБ, 1991. – 214 с..

Важливим компонентом історіографічної бази дисертаційної роботи є низка збірок Венгрия 1956 г.: Очерки истории кризиса. Отв. ред. Ю.С. Новопашин. – М.: Наука, 1993. – 180 с.; Конфликты в послевоенном развитии Восточноевропейских стран. Отв. ред. Ю.С. Новопашин. – М.: ИПТК “Логос” ВОС, 1997. – 238 с.; 1956. Осень в Будапеште. Гл. ред. В.Ф. Коркин. – М.: Март, 1996. – 157 с. , які містять статті С. Ю. Булаха, Б. Й. Желіцкі, М. Карпіченко, А. Кирова, В. Мусатова, А.І. Пушкаша, В.Т. Середи, А. Стикаліна. Автор скористався також низкою статей російських і угорських істориків в журналах “Новая и новейшая история”, “Вопросы истории”, “Венгерское обозрение”, “Венгерский меридиан” Гибианский. Л. Н. С. Хрущов, Й. Броз Тито и венгерский кризис 1956 г. // Новая и новейшая история. М. 1999. № 1. – 10-29 с.; Мусатов В. Л. СССР и венгерские события 1956 г.: новые архивные материалы. // Новая и Новейшая история. 1993, № 1. – 39-61 с.; Бекеш Ч., Райнер Я. История революции. // Венгерское обозрение. 1996, № 4-5. – 18-39 с.; Вида И. Венгрия, 23 октября-4 ноября 1956 года. // Венгерский меридиан. 1991. № 3. – 21-37 с. .

До четвертої групи робіт відносяться праці угорських дослідників, написані за часів комуністичного режиму в Угорщині, коли угорська історична наука перебувала під потужним ідеологічним пресом. Праці цієї групи характеризуються узгодженістю пропагандистських трактувань з радянською історіографією. Серед них монографії Х. Ваша Vas H. A magyarorszбgi 1956 oktуberi ellenforradalom tцrtйnetйnek nйhбny kйrdйse. – Bp.: Kossuth Kцnyvkiadу, 1958. – 223 o., Е. Холлоша Hollуs E. Kik voltak, mit akartak? – Bp.: Kossuth, 1967. – 261 o., Я. Береца Berecz J. Ellenforradalom tollal йs fegyverrel. 1956. – Bp.: Kossuth kцnyvkiadу, 1981. – 184 o.. Економічна історія Угорщини досліджена в монографіях Д. Ранкі Rбnki Gy. Magyarorszбg gazdasбga az elsх 3-йves terv idхszakбban (1947-1949). – Bp.: Kцzgazdasбgi s Jogi Kцnyvkiadу, 1963. – 224 o., Т.І. Беренда Berend T. I. Gazdasбgpolitika az elsх цtйves terv meginditбsбkor 1948-1950. – Bp.: Kцzgazdasбgi s Jogi Kцnyvkiadу, 1964. – 247 o., спільних працях Т.І. Беренда та Д. Ранкі Berend T. I., Rбnki Gy. A magyar gazdasбg szбz йve. – Bp.: Kцzgazdasбgi s Jogi Kцnyvkiadу, 1972. – 562 o., І. Петьо та Ш. Сакача Petх I., Szakбcs S. A hazai gazdasбg nйgy йvtizedйnek tцrtйnete 1945-1985. 1. k. Az ъjjбйpitйs йs a tervutasitбsos irбnyitбs idхszaka. 1945-1968. – Bp.: Kцzgazdasбgi s Jogi Kцnyvkiadу, 1985. – 764 o., які містять важливі статистичні дані, різнопланову інформацію щодо розвитку всіх галузей народного господарства Угорщини.

П’яту групу становлять роботи, що вийшли після краху комуністичного режиму та зміни політичної системи в Угорщині в 1989 р., коли з’явилася можливість об’єктивного і безстороннього вивчення історії УНР. При написанні дисертації автор використав загальні праці з історії Угорщини І. Ромшіча Romsics I. Magyarorsбg tцrtйnete a XX szбzadban. – Bp.: Szбzadvйg Kiadу, 1999. – 534 o., Є. Гергелі та Л. Іжака Gergely J. Izsбk L. A huszadik szбzad tцrtйnete. – Bp.: Pannonica Kiadу, 2000. – 532 o., дослідження економічної історії Угорщини під редакцією Я. Хонварі Magyarorszбg gazdasбgtцrtйnete a honfoglalбstуl a 20. szбzad kцzepeig. Szerk. Honvri J. – Bp.: Akadmiai Kiadу, 1997. – 589 o. . Глибиною дослідження характеризуються праці П. Унвіна Unwin P. A pusztбbуl kialtott szу. Nagy Imre йs a magyar forradalom. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1993. – 217 o., Л.Варги Varga L. Az elhagyott tцmeg. 1950-1956. – Bp.: Szбzadvg, 1994. – 265 o.. Зокрема, П. Унвін та Л. Варга у своїх монографіях охоплюють період від становлення тоталітарного режиму в Угорщини і до придушення революції, завдяки чому, на основі широкої історіографічної і джерельної бази, їм вдалося здійснити наукові розвідки високого рівня. У колективному дослідженні угорських істориків під редакцією Д. Літвана зроблено одну з перших спроб комплексного дослідження проблем Угорської революції 1956 р. та її передумов Litvбn G. Az 1956-os magyar forradalom. Reform-Felkelйs-Szabadsбgharc-Megtorlбs. –Bp.: Tankцnyvkiad, 1991. – 223 o..

Числені наукові доробки дослідників Угорщини присвячені висвітленню окремих аспектів досліджуваної проблеми. Життєвий шлях окремих історичних постатей, їх політична діяльність та роль в подіях 1956 р. досліджується в монографіях Я. Райнера Rainer M. Jбnos. Nagy Imre. Politikai йletrajz. Elsх kцtet. 1896-1953. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1996. – 556 o. Rainer M. J. Nagy Imre. Politikai йletrajz. Mбsod kцtet. 1953-1958. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1999. – 597 o., Д. Кьовера Kцver Gy. Losonczy Gйza. 1917-1957. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1998. – 385 o.. Ш. Рейвейса Rйvйsz S. Egyetlen йlet. Gimes Miklуs tцrtйnete. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1999. – 370 o. та ін. Зокрема, Я. Райнер, розкриваючи політичні погляди І. Надя і їх еволюцію, доводить, що цей процес відбувався під впливом оточення прем’єр-міністра. Крім цього Я. Райнер показує внутрішню суперечливість І. Надя. Д. Кьовер доводить визначну роль одного з соратників І. Надя Г. Лошонці у подіях 1956 р. Діяльність репресивного апарату, систему каральних закладів досліджено в працях Ф. Кахлера та Ш. Кішша Kahler F. M. Kiss S. Kinek a forradalma.–Bp.: Napvilбg Kiadу, 1997. – 183 o., І. Фехерварі Fehйrvбry I. Bцrtцnvilбg Magyarorszбgon 1945-1956. – Bp.: Magyar Politikai Foglyok Szцvetsйge kiadбsa, 1990. – 230 o.. У двохтомному дослідженні Ф. Кахлера подано факти розстрілів частинами УДБ та військами СРСР мирного населення, приводяться важливі дані про кількість загиблих під час трагічних подій осені 1956 р. Kahler F. Sortьzek – 1956. I. –Bp.: Antolуgia, 1993. – 216 o.; Kahler F. Sortьzek – 1956. II. –Bp.: Antolуgia, 1994. – 284 o. Важливий аспект проблеми – роль письменників і журналістів в подіях 1956 р., досліджується в монографії Є. Штандейскі Standeisky Й. Az irok йs a hatalom. 1956-1963. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1996. – 484 o.. Проблемі зовнішньої політики Угорщини в ХХ ст. присвячена праця М. Фюльопа і П. Шіклоша Fьlцp M., Sipos P. Magyarorszбg kьlpolitikбja a XX szбzadban. – Bp.: Akademiai kiadу, 1998. – 683 o.. Суто військовому аспекту проблеми присвячена збірка статей під редакцією Є. Дьоркеї та М. Хорвата Szovjet katonai intervencio. 1956. Szerk.: Gyцrkei J., Horvбth M. – Bp.: Argumentum, 1996. – 314 o..

Важливим компонентом історіографічної бази є широке коло статей, вміщених в журналах “Хішторіа”, “Рубікон”, “Таршадалмі Семле”, “Мултунк”, “Сазадвейг” Eцrsi L. A pesti srбcok. Fegyveres felkelхk – a forradalom katonбi. // Rubicon. 1996. 8-9. sz. – 8-11 o.; Glatz F. Szovet zуna йs proletбrdiktatъra,1945-1990. // Histуria, 1996. 4. sz. – 14-22 o.; Hajdu T. 1956 nemzetkцzi hбttere. // Tбrsadalmi Szemle. 1989. 8/9. sz. – 36-47 o.; Litvбn G. A Nagy Imre – csoport. // Szбzadvйg. 1989. 1-2. sz. – 103-109 o.; Standeisky Й. A bбllvбnyok ledхlnek. Az 1956-os forradalom elхzmйnyei. // Rubicon. 1996. 8-9. sz. – 4-7 o.; Urbбn K. Nagy Imre elsх ministerelnцksйge. A destalinizбcio problйmбi Magyarorszбgon. 1953-1956. // Tбrsadalmi Szemle, 1991. 6 sz. – 73-98 o.; Urbбn K. Nagy Imre йs G. M. Malenkov kйt ministerelnцk Sztбlin utбn. // Mъltunk. 1996. 1 sz. – 129-180 o., і матеріали наукових конференцій, присвячених досліджуваній проблематиці Hуdoltsбgban. Az 1992 februбr 1-2-йn az Eцtvцs Lorбnd Tudomбnyegyetemen megtartott tцrtйnelmi konferencia jegyzцkцnyve. – Bp.: Eцtvцs Lorбnd Tudomбnyegyetem, 1992. – 293. o.; Az 1956-os magyar forradalom helye a szovjet kommunista rendszer цsszeomlбsбban. Az 1991 jъnius 13-15-йn Budapesten az Orszбgos Szйchenyi Kцnyvtбrban megtartott nemzetkцzi konferencia jegyzцkцnyve. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1993. – 214. o.; 1956-rуl a rendszervбltбs kьszцbйn.Szerk.: Hegedьs B. A. йs Balу P. – Bp.: Szйchenyi Istvбn Szakkolйgium – 1956-os Intйzet, 1996. – 168. о.; 1956-os Intйzet Йvkцnyve. V. – B?.: 1956-os Intйzet, 1997. – 399. o.; 1956-os Intйzet Йvkцnyve. VI. – Bр.: 1956-os Intйzet, 1998. – 424. o. .

Шосту групу робіт складають дослідження емігрантських угорських та західних дослідників. До емігрантської літератури належать, зокрема, праці Т. Ацела та Т. Мераї Aczel T., Mray T. Tisztitу vihar. – London, 1959. – 278 ?., Т. Мераї Mйr?y T. Nagy Imre йlete йs halбla. – Bp.: Bibliotйka Kiadу, 1989. – 300 o., П. Гостоні Gosztonyi P. Fцltбmadott a tenger… 1956. – Bp.: Nйpszava, 1990. – 237 о., Ш. Фекете (відомий під псевдонімом Хунгарікуш) Hungaricus. Az 1956-os felkelйs okairуl йs tanulsбgairol. – Bp.: Kossuth, 1989. – 230 o., М. Молнара Molnбr M. Egy veresйg diadala. A forradalom tцrtйnete. – Bp.: Oktatбskutatу Intйzet, 1991. – 276 о.. Автор використав роботи на угорській мові, більшість з яких є перевиданнями в Угорщині праць, виданих за кордоном. Автор скористався також перевиданням інституту історії 1956 р. в Будапешті статей офіційного журналу брюсельського інституту І. Надя “Семле” Szemle. Vбlogatбs a brьsszeli Nagy Imre Intйzet folyуiratбbуl. – B?.: Szбzadvйg – 1956-os Intйzet, 1992. – 307 o.. З-поміж робіт західних істориків слід відзначити монографію Б. Ломакса Lomax B. Magyarorszбg 1956. – Bp.: Aura Kiado, 1989. – 288 ?.. Автори вищеназваних праць здебільшого об’єктивно висвітлюють національно-визвольний рух в Угорщині. Виключення становить робота Ш. Фекете, в якій дослідник часто дає упереджені, суб’єктивні трактовки тих чи інших подій, висловлює занадто категоричні судження, які не мають під собою ніяких підстав.

Джерельну базу дисертаційного дослідження можна умовно поділити на чотири групи: 1) опубліковані акти, архівні документи та матеріали; 2) матеріали періодичної преси, збірки, які містять репринтні відтиски газет та матеріали радіомовлення; 3) збірки статистичних матеріалів; 4) щоденники та спогади учасників подій.

Перша група джерел, яку складають опубліковані акти, архівні документи та матеріали, є найбільш важливою та об’ємною групою джерел дисертаційного дослідження. Найбільший інтерес становлять збірки документів, що містять документи та матеріали російських і угорських архівів, серед яких архів президента Російської Федерації, архів зовнішньої політики Російської Федерації, Центр зберігання сучасної документації (російські абревіатури АПРФ, АВПРФ, ЦХСД), Угорський Державний архів, архів Міністерства іноземних справ (угорські абревіатури МOL, KЬM Irattбr) Восточная Европа в документах российских архивов 1944-1953 гг. Т. 2. 1949-1953 гг.–Москва-Новосибирск: “Сибирский хронограф”, 1998.–985 c.; Советский Союз и венгерский кризис 1956 г.: Документы. Редколлегия Т.М. Исламов, И. Вида и др. – М.: Российская политическая энциклопедия, 1998. – 863 с.; A “Jelcin – dosszie”. Szovjet dokumentumok 1956-rуl. Szerk.: Gl Й., Hegedьs B. A., Litvбn Gy., Rainer M. J. – Bp.: Szбzadvйg – 1956-os Intйzet, 1993. – 242 o.; Egy nйpfelkelйs dokumentumai. 1956. – Bp.: Kossuth Kцnyvkiadу, 1989. – 188 o.; Hiбnyzу lapok 1956 tцrtйnetйbхl. Dokumentumok a volt SZKP KB levйltбrбbol. Vl.: Szereda V., Sztikalin A. – Bp.: Zenit Kцnyvek, Mуra Ferenc Kцnyvkiadу, 1993. – 289 o.; A Magyar Dolgozуk Pбrtja hatбrozatai. 1948-1956. Fхszerkesztх Izsбk L. – Bp.: Napvilбg, 1998. – 413 o.; tvenhat oktуbere йs a hatalom. A Magyar Dolgozуk Pбrtja vezetц testьleteinek dokumentumai. 1956. oktуber 24 – oktуber 28. Szerk.: Horvбt J., Ripp Z. – Bp.: Napvilбg Kiadу, 1997. – 324 o.; 1956 йs a politikai pбrtok. Politikai pбrtok az 1956-os forradalomban. 1956. oktуber 23 – november 4. Vбlogatott dokumentumor. Szerk.: Vida I. – Bp.: MTA Jelenkor-kutat Bizottsбg, 1998. – 571 o.; Top sekret. Iratok a magyar-jugoszlбv kapcsolatok tцrtйnetйhez. Magyar-jugoszlбv kapcsolatok, 1956. Az бllami- йs pбrtkapcsolatok rendezйse, az oktуberi felkelйs, a Nagy Imre-csoport sorsa. Dokumentumok. Szerk.: Kiss J., Ripp Z., Vida I. – Bp.: MTA Jelenkor-kutat Bizottsбg, 1995. – 348 o. ; Top sekret. Iratok a magyar-jugoszlбv kapcsolatok tцrtйnetйhez. Magyar-jugoszlбv kapcsolatok, 1956. december – 1959. februбr. A magyar-jugoszlбv kapcsolatok йs a Nagy Imre-csoport sorsa. Dokumentumok. Szerk.: Kiss J., Ripp Z., Vida I. – Bp.: MTA Jelenkor-kutat Bizottsбg, 1997. – 497 o.; Kajбri E. Rendцrsйgi napi jelentйsek. 1956. oktуber 23. – december 12. – Bp.: Belьgyminisztйrium – 1956-os Intйzet, 1996. – 572 o.. Серед документів, представлених в збірках, переважну більшість складають протоколи засідань Президії ЦК КПРС та їх постанови, протоколи засідань Політбюро ЦК УПТ та угорського уряду, листи членів партійного керівництва Угорщини до ЦК УПТ, рішення різного роду суспільних організацій, донесення радянських дипломатів з Угорщини, телеграми та телефонограми радянських емісарів М. Суслова, А. Мікояна та І. Сєрова, повідомлення та доповідні записки міністерств оборони та внутрішніх справ, рапорти столичних і регіональних відділів поліції, зведення Центрального управління поліції, документи про діяльність політичних партій в Угорщині впродовж жовтня-листопада 1956 р. Важливими є також публікації матеріалів інших іноземних архівів, видання дипломатичних документів 1956. Az Egyesьlt Nemzetek Szervezete kьlцnbizottsбg jelentйse. – Bp.: Hunnia Kiadу, 1989. – 230 o.; Tischler J. Az 1956-os magyar forradalom lengyel dokumentumai. – Bp.: 1956-os Intйzet – Windsor kiad, 1996. – 264 o.; Titkos jelentйsek, 1956. oktober 23.- november 4. Dok. vбl. Gerйb S. – Bp.: Hirlapkiadу Vбllalбt, 1989. – 239 o..

Окремо слід виділити першу збірку документів з досліджуваної проблематики в українській історіографії під редакцією С.Ю. Страшнюка і Є.П. Пугача Страшнюк С.Ю., Пугач Є. П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80 –ті рр. ХХ ст.). – Харків: АТ “Бізнес-Інформ”. 1998. – 392 с.. Незважаючи на те, що документи вміщені в дану збірку вже були введені до наукового обігу в угорській і російській історіографії, їх введення до вітчизняного наукового обігу є вагомим внеском у збагачення джерельної бази української історичної хунгарології. На увагу дослідника заслуговує також збірка документів під редакцією Д. Дупки та Ш. Хорвата Dupka Gy, Horvбth S. ’56 Kбrpбtaljбn. Dokumentumgyыjtemйny. – Ungvбr-Budapest: Intermix kiadу. 1993. – 138 o..

Документальну базу даного дисертаційного дослідження розширюють публікації документів в російських та угорських журналах Венгрия, апрель-октябрь 1956 года. Из архива ЦК КПСС. // Исторический архив, 1993, № 4. – 103-142 с.; Венгрия, октябрь-ноябрь 1956 года. Из архива ЦК КПСС. // Исторический архив, 1993, № 5. – 132-141 с.; “Мы навели порядок в Венгрии…”. Как возник режим Кадара? Документы бывшего архива ЦК КПСС, ноябрь 1956 г. // Континент. 1995, № 3. – 210-248 с.; Az 1956. jъniusi moszkvai kommunista csъcstalбlkozу йs Magyarorszбg. Az MDP Politikai Bizottsa 1956. jъnius 28-i ьlйsйnek jegyzхkцnyve. // Trsadalmi Szemle, 1993. 2. sz. – 83-94 o.; “Konzultбcik”. Dokumentumok a magyar йs a szovjet pбrtvezetхk kйt moszkvai talбlkozjбrol 1954-1955-ben. Kцzli: Rainer M. J., Urbбn K. // Mъltunk, 1992. 4. sz. – 124-149 o.; T. Varga Gyцrgy. Jegyzхkцnyv a szovjet йs a magyar pбrt- йs бllami vezetхk tбrgyalбsairol. (1953. Jъnius 13-16.) // Mъltunk. 1992. 2-3 sz. – 234-269 o.; A kormбni йs a pбrt vezetх szerveinek dokumentumaibуl 1956 oktуber 23. – november 4. // Histуria. 1989. 4-5. sz. – 25-52 o..

До другої групи джерел відносяться матеріали періодичної преси, збірки, які містять репринтні відтиски газет та матеріали радіомовлення. Радянські газети тих днів, зокрема, “Правда”, містять матеріали про події осені 1956 р., які, однак, слугували лише для ідеологічного обгрунтування можливої військової інтервенції радянських військ проти Угорщини. Угорська періодична преса, зокрема, “Сабад Неп”, “Непсава”, “Мадьяр Немзет”, “Сабад Іфьюшаг”, на відміну від радянської, робить спробу звільнитися від ідеологічних штампів і більш об’єктивно висвітлює перебіг подій осені 1956 р. При підготовці дисертації автор використав також низку збірок публіцистичних матеріалів та матеріалів радіомовлення 1956 a sajtу tьkrйben. 1956. oktуber 22.-november 5. Цsszeбl. йs szerk.: Izsбk L., Szabу J. – Bp.: Kossuth Kцnyvkiadу, 1989. – 415 o.; Magyar Krуnika. 1956 sajtуja. Oktуber 23.- november 4. Vбlogatбs. – Bp.: Kolonel Lap- йs Kцnyvkiadу Kft., 1989. – 509 o.; 1956. Vidйki sajtуja. Цsszeбl. йs szerk.: Izsбk L., Szabу J., Szabу R. – Bp.: Korona, 1996. – 823 o.; A forradalom hangja. Magyarorszбgi rбdiуadбsok 1956. oktуber 23. – november 9. Szerk.: Kenedi J. – Bp.: Szбzadvйg Kiadу йs Nyilvnossg Klub. 1989. – 507 o.; molnar M. Tizenkйt nap, amely… 1956. Oktуber 23 – november 4. Esemйnyek, emlйkek, dokumentumok. – Bp.: Szabad Tйr Kiadу, 1989.–563 o.; 1956 plakбtjai йs rцplapjai. Okt. 22 – nov. 5. Цsszeбl. йs szerk.: Izsбk L., Szabу J., Szabу R. – Bp.: Zrinyi Kiadу, 1991. – 585 o..

Третю групу джерел складають збірки статистичних матеріалів, які містять важливі статистичні дані, на основі яких дослідник має можливість проаналізувати стан економіки Угорщини за досліджуваний період, прослідкувати розвиток окремих галузей угорської економіки Венгерский статистический справочник 1971. – Будапешт: Статистическое издательство, 1971. – 302. с.; Adatok йs adalйkok a nйpgazdasбg fejlхdйsйnek tanulmбnyozбsбhoz 1949-1955. – Bp.: Kцzponti Statisztikai Hivatal, 1957. – 384 o.; A magyar ipar statisztikai adatgyьjtmйny. – Bp.: KSH, 1961. – 310 o.; Statisztikai Йvkцnyv 1949-1955. – Bp.: KSH, 1957. – 278 o.; Statisztikai Йvkцnyv, 1957. – Bp.: KSH, 1959. – 241 o.; Mezхgazdasбgi adattбr I. – Bp.: KSH, 1965. – 117 o..

Четверту групу джерел складають спогади та щоденники відомих політичних діячів, членів партійно-урядового керівництва СРСР та Угорщини, безпосередніх учасників подій 1956 р., які, незважаючи на деякий суб’єктивізм її авторів, дають важливий фактичний матеріал для наукового аналізу. При підготовці дисертаційного дослідження автор використовував спогади членів радянського та угорського партійно-урядового керівництва, радянських військових – учасників подій осені 1956 р., серед яких М.С. Хрущов Мемуары Никиты Сергеевича Хрущёва. Венгерский сосед. // Вопросы истории. 1994. № 5. – 75-89 с., М. Ракоші Rбkosi M. Visszaemlйkezйsek, 1940-1956. 2. k. – Bp.: Napvilбg, 1997. – 453 ?. , Я. Кадар Kбdбr Jбnos – Vgakarat. – Debrecen.: Hirlapkiadу vбllalat, 1989. – 278 o., І. Добі Доби И. Исповедь и история. Воспоминания. Перевод с венгерского. – М.: “Прогресс”, 1967. – 446 с., Д. Марошан Marosбn Gyцrgy. Fel kellet бllnom. – Debrecen.: Hirlapkiadу vбllalat, 1989. – 335 o., Є. Малашенко Малашенко Е. “Особый корпус в огне Будапешта”. // Исторический архив. 1993. № 10. – 22-30 с.; Малашенко Е. “Особый корпус в огне Будапешта”. // Исторический архив. 1993. № 12. – 28-37 с.; Малашенко Е. “Особый корпус в огне Будапешта”. // Исторический архив. 1994. № 1. – 30-36 с.. В цих спогадах одностороннє та суб’єктивно висвітлюються досліджувані події. На окрему увагу дослідника заслуговують лише мемуари А. Хегедюша Hegedьs A. A tцrtenelem йs a hatalom igйzetйben: Йletrajzi elemzйsek. – B?.: Kossuth kцnyvkiadу, 1988. – 353 o..

Найбільший інтерес становлять спогади тих учасників подій, які були на боці революції або були свідками подій 1956 р. Для цих мемуарів характерна докладність викладення досліджуваних дисертантом подій. Серед них слід виділити спогади Ф. Доната Szabу J. Valuch t. Donбth F. A mбrciusi fronttуl monorig. Tanulmбnyok, vбzlбtok, emlйkezйsek. – Bp.: MTA Kцzgazdasбg-tudomбnyi Intйzete – Szбzadvйg Kiadу, 1992. – 340 ?., В. Мічуновіча Veljko Micunovic. Tito kцvete voltam. Moszkva 1956-1958. – Bp.: Interart. 1990. – 404 o., щоденники Гая Турбета-Делофа Litvбn Gy. Egy francia diplomata a forradalomban. Guy Turbet-Delof 1956-os naplуja. – Bp.: Francia Intйzet – 1956-os Intйzet, 1996. – 180 o. і В. Ворошильського Венгрия, 1956 год: “пейзаж” глазами поляка.(Из дневника В. Ворошильского.) // “Искусство кино”. 1992. № 4. – 31-72 с., спогади членів керівництва політичних партій Pбrtok 1956. Vбlogatбs 1956-os pбrtvezetхk visszaemlekezйseibхl. Szerk.: Kozбk Gy., Kхrцsi Zs., Tуth P. P. – Bp.: 1956-os Intйzet, 1997. – 332 o., керівництва робітничих рад “Szuronyok hegyйn nem lehet dolgozni”. Vбlogatбs 1956-os munkбstanбcs- vezetхk visszaemlekezйseibхl. Szerk.: Kozбk Gy., Kхrцsi Zs., Molnбr A. – Bp.: Szбzadvйg – 1956-os Intйzet, 1993. – 356 o., учасників збройного опору радянським військам Pesti utca – 1956. Vбlogatбs fegyveres felkelхk visszaemlekezйseibхl. Szerk.: Bindorffer Gy., Gyenes P., Kozбk Gy. –Bp.: Szбzadvйg –1956-os Intйzet, 1994. – 240 o.

.

Таким чином, історіографічна та джерельна база дисертації є достатньо широкою для створення комплексного дослідження суспільно-політичної історії Угорщини кінця 1940-х – початку 1950-х років.

У розділі другому – “ Формування тоталітарного режиму в Угорщині 1949-1953 рр.” – проаналізовано процес становлення тоталітарного режиму М. Ракоші у зазначений період, аналізується політика комуністичної влади в політичній, суспільній, економічній, культурній та ідеологічній сферах.

На початку 1949 р. в політичному житті Угорщини остаточно окреслилася перевага УПТ на чолі з генсеком М. Ракоші. УПТ контролювала близько 70% депутатських голосів парламенту та більшість посад в уряді і, таким чином, суттєво впливала на законотворчі процеси, державну політику в усіх сферах життя країни.

За таких умов УПТ ініціювала низку заходів, які ознаменували початок інтенсивної сталінізації та радянизації Угорщини. У лютому 1949 р. було розпочато витіснення опозиційних партій з політичного життя країни шляхом реорганізації Угорського народного фронту незалежності (УНФН), до якого увійшли лише УПТ та її політичні союзники – НСП, ПДСГ, а також профспілки. Завершили цей процес вибори до Державних зборів Угорщини у травні 1949 р., у яких приймали участь виключно партії УНФН. За відсутності альтернативи 95,6% громадян віддали свої голоси за кандидатів УНФН. Через тиск з боку комуністів до кінця 1949 р. опозиційні партії і колишні союзники УПТ зникли з політичної арени Угорщини. Крім цього були ліквідовані суспільні організації, які не вписувалися в ідеологічну концепцію угорських комуністів. В серпні 1949 р. Держзбори затвердили Конституцію, згідно з якою Угорщину було проголошено народною республікою. За зразком СРСР в Угорщині було реформовано