Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Лалаєва Вікторія Михайлівна

УДК 336.22

ПОДАТКОВІ РЕГУЛЯТОРИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

ГЛУЩЕНКО АЛЛА СЕРАФИМІВНА,

Харківський національний університет ім.

В.Н. Каразіна, доцент кафедри фінансів та кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ГАЛУЗА СТАНІСЛАВ ГРИГОРОВИЧ,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління;

кандидат економічних наук, доцент

ЧЕРВЯКОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ,

Національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, м. Харків, начальник факультету економічної безпеки.

Провідна установа: Українська академія банківської справи Національного банку України, м. Суми, кафедра фінансів.

Захист відбудеться “ 1 ” березня 2002 року о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків-77, майдан Свободи, 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків-77, майдан Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 18 ” січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Дослідження питань, пов’язаних з екологічною безпекою, знаходилось завжди в полі зору багатьох наук, в тому числі економічних. Екологія впливає на всі сфери людської діяльності, охоплює практично всі сторони життя на Землі. Забруднення навколишнього природного середовища – це негативний продукт господарської діяльності, який завдає збитків національному добробуту. Несприятливий вплив на навколишнє середовище прийняв катастрофічні масштаби, особливо в Україні, де відбулась Чорнобильська катастрофа та мають місце інші техногенні випадки.

В сучасних умовах екологічна безпека виступає найважливішим чинником формування ринкової економіки, переходу до нової моделі економічного росту. Без розвинутої екології немає і не може бути розвинутої економіки.

Реформування економічної системи в Україні неможливе без коригування екологічної політики. Існуюча в Україні економічна ситуація явно не сприяє вирішенню екологічних питань. До сих пір мають місце адміністративно-командні методи їх вирішення, принижується значення, спостерігається спад у відтворенні земельних і водних ресурсів, повітряного басейну. Все це знижує процес відтворення і головної продуктивної сили суспільства – робітника, людину. Склалась ситуація, коли введення нових методів регулювання екології, все більше суперечить внутрішнім закономірностям екологічної безпеки.

Причиною цього є як недостатнє фінансування, так і відсутність фінансових важелів регулювання екологічних процесів. Однак, саме фінансові важелі регулювання на даному етапі виступають найважливішими. Вони мають найсильніший вплив на суб’єктів господарювання і здатні різко змінити їх відношення до екології.

З комплексу фінансових важелів особливо виділяються податкові. Саме через механізм оподаткування є явна можливість змусити господарюючі суб’єкти, що забруднюють природу, або до екологічно конструктивних змін у технології їх виробництв (і тим самим до припинення забруднення), або до компенсації суспільству шкоди, яка завдається їх природоруйнівною діяльністю.

Звичайно, не всі податки, що законодавчо встановлені в Україні, пов’язані з екологією. Тому, перш за все, виникає необхідність відокремити, виділити з податкової системи ті з них, які безпосередньо регулюють екологічну діяльність, тобто підсистему так званих екологічних податків. Подальше дослідження передбачає визначення порядку їх встановлення, обчислення, сплати та використання отриманих сум; визначення якісного впливу цих податків на екологічні процеси.

Важливим кроком у проведенні фінансової політики виступає податкова реформа, початок здійснення якої поклав Закон Української РСР “Про систему оподаткування” (1991 р.). Поряд з чисто фіскальною функцією – забезпечення державних доходів - податковий механізм містить і можливість економічного впливу на регулювання екологічних процесів. Проте не всі екологічні проблеми вирішені, хоч відповідні зміни до Закону були внесені в 1994 та 1997 роках. Надії вирішення цих питань покладаються на Податковий кодекс, який ще не прийнятий.

Теоретичне обґрунтування окремих аспектів цієї проблеми знайшло відображення в працях таких українських вчених як: В.І.Андрєйцева, В.В.Буряковського, О.Д.Василика, О.О.Веклича, А.С.Глущенко, О.Л.Кашенко, М.П.Кучерявенко, Ц.Г.Огня, В.М.Опаріна, М.І.Савлука, В.М.Суторміної, В.М.Трегобчука, В.Х.Улюкаєва, В.М.Федосова, В.В.Шокуна. Належне місце в розробці цієї проблеми займають праці російських науковців: Л.А.Дробозіної, О.В.Мещерякової, Д.Г.Черніка, Т.Ф.Юткіної, а також іноземних вчених: Дж.С.Мілля, Н.Калдора, К.Макконнела, С.Брю, Дж.Барда, М.Потьєра та інших.

Однак в наукових працях названих вище вчених фінансовим і особливо податковим регуляторам екологічної безпеки відводиться недостатньо уваги. Залишається неповною теоретичне підґрунтя екологічних податків та їх впливу на природокористування. Недостатню увагу приділено проблемам співвідношення потреб у фінансових ресурсах органів державної і місцевої влади та обсягу надання суспільних благ щодо екологічної безпеки, гарантованих населенню, а також досягненню пропорційного рівня фінансової забезпеченості окремих територіальних утворень і держави в цілому для проведення екологічної політики в умовах ринкової економіки. Виникла загальна потреба теоретичного осмислення та практичного реформування як податкової політики, так і бюджетно-фінансової політики держави в їх екологічній спрямованості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в межах планової науково-дослідної теми “Фінансово-кредитне забезпечення нової моделі економічного розвитку“ кафедри фінансів і кредиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (номер державної реєстрації 0101U002798).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження і обґрунтування пропозицій щодо основних напрямків податкового регулювання екологічних проблем в Україні в умовах ринкової економіки.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

-

-

-

-

-

Визначені таким чином мета і завдання дослідження зумовили його логіку і послідовність розгляду окремих проблем.

Об’єктом дисертаційного дослідження є механізм дії податкових регуляторів і системи оподаткування в цілому щодо екологічної безпеки держави в ринковій економіці.

Предметом дослідження є система фінансових відносин, що виникають між державою та суб’єктами господарювання з приводу залучення податкових платежів у бюджет та в державні цільові фонди.

Методами наукового дослідження виступають як загальнонаукові, так і спеціально-наукові методи. До загальнонаукових методів дослідження, які використані автором, слід віднести метод логічного узагальнення, системний підхід, методи порівняння та синтезу. Вказані методи були застосовані головним чином при дослідженні соціально-економічної природи і теоретичних основ формування податкової системи та механізму, який забезпечує її розвиток та вплив на екологічне становище у державі. До спеціально-наукових методів , які використані в роботі, відносяться методи економічного аналізу і статистичних групувань, різноманітні фінансово-розрахункові методи. За допомогою цих методів був проведений аналіз статистичних даних, які характеризують формування та динаміку екологічних податків, а також аналіз динамічних процесів у сфері розподілу доходів та видатків між ланками бюджетної системи.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань реалізації податкової політики в Україні, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України. В процесі роботи над дисертацією використовувались монографічні видання та статті зарубіжних і вітчизняних економістів.

Основні положення, які формують наукову новизну результатів дисертаційного дослідження, полягають в наступному:

-

-

-

-

-

-

-

-

Практична значимість отриманих результатів. Практична значимість отриманих результатів дисертаційного дослідження визначається обґрунтованими пропозиціями щодо вдосконалення податкової політики в області регулювання екологічних процесів. Висновки і результати дослідження знайшли використання в практичній викладацькій роботі, яку автор на протязі останніх років проводить на економічному факультеті Херсонського міжрегіонального інституту бізнесу.

Матеріали дисертації використовуються автором при викладанні курсів “Фінанси”, “Податкова система України”, “Бюджетна система України”, “Податкові системи зарубіжних країн”. Практична направленість дослідження необхідності створення Єдиного державного екологічного фонду в ринковій економіці може стати теоретичною основою податкової політики держави, спрямованої на поступове поліпшення екологічного стану навколишнього середовища. Пропозиції, які є в роботі, можуть бути направлені до органів Державної податкової адміністрації, в Комітет охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки Верховної ради України, до місцевих органів влади, факультетів та кафедр, де викладаються податкові дисципліни.

Особистий внесок здобувача. Висновки та результати, одержані в ході дослідження, автор зробив самостійно. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, внесок дисертанта відображено в переліку наукових праць, наведеному в кінці автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: "Соціально-економічні і технічні проблеми екології Сибірського регіону" (м. Новосибірськ, 1998); "Регіональна політика України: Наукові основи, методи, механізми" (м. Львів, 1998); "Проблеми реформування освіти в ВУЗах різних форм власності" (м. Херсон, 1998); "Соціально-економічні і технічні проблеми екології Сибірського регіону" (м. Новосибірськ, 2000); науково-практичний конференції професорсько-викладацького складу НДАВТ та інженерно - технічних працівників річкового транспорту та інших галузей (м. Новосибірськ, 2001), "Економіко-правові проблеми та менеджмент нетрадиційної енергетики" (м. Херсон, 2001).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 11-и друкарських роботах загальним обсягом 3,2 д.а., у тому числі 5 статей у провідних фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 181 сторінка машинописного тексту, в т.ч. основний обсяг має 150 сторінок. Дисертація містить 18 таблиць, 28 рисунків, 7 додатків. Список літературних джерел включає 144 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації , визначено предмет та об’єкт дослідження, розкрита загальна методика, наукова новизна й сформульовано практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи регулювання еколого-економічних процесів через податкову політику” визначається сутність еколого-економічних процесів та шляхи їх податкового регулювання.

Сучасне дослідження проблем екології виявляє багато протиріч, пов’язаних з регулюванням екологічної безпеки через податки. Головним з них, на думку автора, є те, що з’являються окремі податки, відрахування й платежі екологічного характеру, але вони не вирішують екологічних проблем. Накопичення цих протиріч веде до того, що в цілому екологічна безпека знижується, а екологічна небезпека, навпаки, зростає. Удосконалення та розробка нових методів і підходів щодо підвищення регулюючої ролі податків в сфері екології, потребує не стільки введення нових податків, скільки цільового використання одержаних фінансових ресурсів.

Саме виходячи з цих обставин, виникає необхідність створення державного грошового фонду зі строго цільовим розподілом ресурсів і напрямками їх використання. В якості такого фонду автор пропонує створення Єдиного державного екологічного фонду. Для цього нами визначено канали коштів, що і будуть використані для рішення екологічних проблем, і об'єднання яких буде сприяти створенню єдиної, цілісної бази фінансового забезпечення даного напрямку. Такою фінансовою базою виступають екологічні податки та платежі, які, на думку автора, необхідно виділити в окрему підсистему системи оподаткування.

Екологічні податки – це відособлена частина податкової системи, спрямована на регулювання екологічних проблем держави. Сутність екологічних податків виявляється в їх функціях. Ми пропонуємо три функції екологічних податків: фіскальну, ресурсозберігаючу і контрольно-стимулюючу. Головну увагу ми приділяємо розробленій нами ресурсозберігаючій функції тому, що вона найбільше сприяє механізму регулювання екологічних процесів в державі.

Використовуючи розроблену нами структурно-логічну модель ресурсозберігаючої функції (рис. 1) можна прослідкувати чітку логічну послідовність наслідків, пов'язаних з реалізацією цієї функції. Встановлюючи екологічні податки (платежі), держава обмежує надмірне використання природних ресурсів.

З рис.1 видно, що при дбайливому використанні підприємствами природних ресурсів, зберігається екологічний баланс. За понадлімітне споживання природних ресурсів оплата проводиться з чистого прибутку підприємства, що сприяє більш раціональному споживанню природних ресурсів. Процес виробництва, побудований на ощадливому природокористуванні, є могутнім поштовхом розвитку науково-технічного прогресу, стимулом створення новітньої серії устаткування для вирішення екологічних завдань.

Рис. 1. Структурно-логічна модель реалізації

ресурсозберігаючої функції екологічних податків.

При успішній реалізації цього етапу скорочується кількість шкідливих викидів, що позитивно впливає на збереження екологічного балансу. Наслідком цих заходів є природне, навіть закономірне, поліпшення здоров'я і добробуту населення. Приведені причинно-наслідкові фактори знаходяться в постійному взаємозв'язку і кругообігу: будучи наслідком попереднього, визначений фактор стає причиною для наступного фактора. Окрім безпосереднього введення екологічних податків (платежів) ресурсозберігаюча функція реалізується, на наш погляд, і при утриманні штрафів за забруднення навколишнього середовища.

Система екологічних платежів, поєднуючи кошти в один цільовий фонд – Єдиний державний екологічний фонд, у своїй сутності виражає економіко-грошові відносини, що виникають при утворенні і використанні даного фонду.

Разом з тим, грошові економічні відносини, що носять розподільчий характер і пов'язані з утворенням і використанням грошових фондів та ресурсів, складають загальноприйняте поняття фінансів. Ці фонди (ресурси) утворюються і використовуються у різних сферах грошових відносин, кожна з яких являє собою визначений канал розподілу і перерозподілу частини доходу, прибутку чи майна. Саме ці сфери і складають окремі ланки фінансової системи. Отже, система екологічних податків та платежів, з одного боку, поєднує податково-економічні канали коштів в один цільовий фонд, з іншого боку – сама виступає відособленою (але взаємозалежною з іншими ланками) частиною фінансової системи.

З метою більш глибокого обґрунтування теоретичних основ , нами розроблена класифікація екологічних податків. Екологічні податки, що сплачуються підприємствами і населенням в даний час, ми пропонуємо класифікувати таким чином:

1. Стосовно рівня використання природних ресурсів:

1.1 Умовно-постійні – податки і збори за спеціальне використання природних ресурсів. До них відносяться: збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне використання водних ресурсів, збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.

1.2 Умовно-перемінні – податки і збори, що впливають на стан природних ресурсів. До них відносяться: відрахування за геологорозвідувальні роботи, податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, плата за забруднення навколишнього середовища, плата за землю.

2. Стосовно суб'єктів податків:

2.1. Основні – податки і збори, що сплачуються основною масою платників податків (податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, плата за воду, плата за землю).

2.2. Специфічні – податки і збори, що сплачуються визначеною категорією платників податків (відрахування за геологорозвідувальні роботи).

3. По фіскальній значимості:

3.1. Головні – це податки і збори, що забезпечують переважну частину фінансових ресурсів від платників податків (плата за землю, податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів).

3.2. Другорядні – це податки і збори, що мають надходити до Єдиного державного екологічного фонду в залежності від роду діяльності платника податків (відрахування за геологорозвідувальні роботи).

Запропонована дисертантом класифікація екологічних податків, а також їх функції дозволили глибше зрозуміти сутність даного економічного напрямку і на підставі цього сформувати нову модель податкової системи держави з виділенням в ній підсистеми екологічних податків.

При всій невідкладності вирішення екологічних проблем слід враховувати, що всі країни світу можуть проводити екологічну політику лише в міру своїх економічних можливостей і свого економічного потенціалу.

Аналіз зарубіжного досвіду регулювання екологічних процесів показав, що головними особливостями, з якими доводиться мати справу Україні в сфері підвищення рівня екологічної безпеки являються: 1) відсутність добре відпрацьованих законодавчих актів, що регулюють екологію; 2) нестабільність фінансування і його недостатність, що веде до постійного росту загрози екологічних ризиків; 3) відносність економічних нормативів регулювання природоохоронної діяльності з боку держави, що не сприяє підвищенню надійності природокористувальної діяльності суб’єктів господарювання; 4) низький рівень екологічної освіти населення.

У реалізації екологічної програми України необхідно враховувати зарубіжний досвід регулювання екологічних процесів за допомогою податків, прийнятний для умов розвитку нашої держави. Це стосується, насамперед, перегляду механізму нарахування таких податків, як плата за землю і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Ці податки найтісніше пов’язані з екологічним середовищем.

Разом з тим, практична реалізація принципу збалансованого природокористування вимагає дослідження еколого-економічних систем на територіальному рівні – в окремих регіонах і промислових комплексах. Значна увага територіальному рівню зумовлена нерівномірністю розподілу фінансових ресурсів природокористування між центром та регіонами, а також між самими регіонами. Для розв’язання цих питань автор розробив модель територіальної еколого-економічної системи. Новизна такої моделі в тому, що в ній економічна й екологічна системи виступають як частини цілого і позначаються як підсистеми. Границя між ними умовна, тому що вся сфера біологічного життєзабезпечення і відтворення людей відноситься до обох підсистем.

Еколого-економічна система являє собою сполучення спільно функціонуючих екологічних і економічних систем. Серед багатьох факторів їх взаємозв'язку (як існуючих, так і передбачуваних) треба виділити два, на наш погляд, найбільш істотних.

Це, по-перше, фактор податкового регулювання, за допомогою якого частково вирішуються як екологічні проблеми, так і питання стабілізації економічного становища суб'єктів господарської діяльності, населення і держави в цілому. По-друге, контрольний фактор. Тут треба виділити два основних напрямки: екологічний контроль та податковий контроль. Спеціальним органом державного податкового контролю є Державна податкова служба України.

В даний час контроль за своєчасністю і правильністю нарахування і сплати екологічних податків проводиться на загальній підставі поряд з іншими податковими платежами, що не сприяє концентрації фінансових ресурсів для екології.

З огляду на це, та на запропоноване нами раніше виділення у структурі податкової системи екологічних податків, пропонуємо створити екологічні відділи в структурі податкових органів. У зв'язку з цим автор пропонує узагальнену схему податкової інспекції, у якій передбачені спеціальні відділи контролю за дотриманням податкового законодавства у частині екологічних податків і платежів.

Використовуючи звітні дані різних відділів управління камеральних перевірок державної податкової інспекції м. Херсона, які приведено в табл.1., нами проведено аналіз динаміки екологічних податків по м. Херсону за останні роки. Отримані результати дозволили зробити висновок, що основне місце серед екологічних податків займає плата за землю й у цілому можна говорити про стабільне і реальне підвищення ролі екологічних податків у поповненні доходів держави.

У другому розділі “Механізм впливу податкової системи на екологічні процеси” досліджені питання, пов’язані з розвитком напрямків удосконалення податкової системи; проведено аналіз розрахунків основних екологічних податків; конкретизовано методичний підхід щодо створення Єдиного державного екологічного фонду.

Однією з ключових задач удосконалення податкової системи є зміни моделей розрахунку податку з власників транспортних засобів та плати за землю. На думку автора, одним з факторів при розрахунку податку з власників транспортних засобів необхідно ввести наявність (відсутність) каталітичних нейтралізаторів у двигунах транспортних засобів.

В даний час в Україні гранично припустима концентрація (ГПК) оксиду вуглецю (СО) у вихлопних газах складає 3%, тоді як у Німеччині ГПК на СО не перевищує 0,8%. Оснащення транспортних засобів каталітичними нейтралізаторами сприяє різкому зниженню рівня концентрації шкідливих компонентів у атмосфері.

У дисертації отримані співвідношення для аналізу впливу на екологічну систему транспортних засобів в залежності від наявності (відсутності) каталітичного нейтралізатора у двигуна. Виходячи з цього дисертант пропонує у модель розрахунку податку з власників транспортних засобів ввести поправочні коефіцієнти, величина яких визначається з урахуванням ступеня екологічної безпеки двигуна.

Таким чином, диференційовані ставки податку на автотранспорт, що враховують екологічну безпеку двигуна, вирішують не тільки задачі оптимізації податків , але й екологічні проблеми суспільства.

Стосовно екологічної спрямованості плати за землю, як особливого податку, в дисертації запропоновано у модель її розрахунку ввести показник стану екосистеми. З ним пов’язане впровадження таких агрозооекосистем, яким притаманні висока відтворювальна здатність й екологічна стабільність і які завдяки цьому дають можливість одержувати все більше доброякісної продукції за мінімізованого агротехнічного та ресурсного забезпечення виробництва.

З введенням цього показника, на думку дисертанта, плата за землю, як екологічний податок, втрачає зрівняльний характер (зараз він стягується з га площі по кадастровій оцінці землі) і все більше орієнтується на облік земельних угідь і їх порівняльну оцінку з врахуванням ринкових методів господарювання. Показнику стану екосистеми органічно притаманне врахування якості господарювання на землі, культура землеробства, технічна і наукова озброєність сільгоспвиробника, тощо.

На сьогоднішній день впровадженню цього показника могла б сприяти ліквідація: незадовільного фінансового стану багатьох сільськогосподарських підприємств різних форм власності, що стримує вкладення коштів у вирішення екологічних проблем; низького рівня інформаційно-екологічної забезпеченості щодо прийняття оптимальних рішень у сфері екології; низки суб’єктивних і об’єктивних причин, пов’язаних з проведенням земельної реформи та введенням нових методів господарювання.

На даний час в Україні вже розроблено і впроваджено основні елементи формування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Але цього недостатньо, враховуючи екологічний стан України. До 1998 р. основними джерелами бюджетного фінансування охорони навколишнього природного середовища були Державний, республіканський АР Крим, місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища та головний розділ “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека” в складі Державного бюджету. Згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, починаючи з 1998 року Державний, республіканський АР Крим, місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища змінили свій статус і включені відповідно до складу Державного, Республіканського АР Крим, місцевих бюджетів.

В дисертації доведено, що зараз спостерігається повне нехтування вимогами Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, пов’язане з нецільовим використанням коштів від встановлених зборів для фінансування природоохоронних витрат. Цим законом був встановлений механізм цільових витрат коштів від зборів за забруднення довкілля через систему Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, а для коштів від зборів за спеціальне використання природних ресурсів такий механізм законодавчо не встановлений.

Кошти від зборів за спеціальне використання природних ресурсів, що надходять у доходну частину державного та місцевих бюджетів, не “маркуються” і там “розчиняються”. Відповідно, видатки розділу “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека” суттєво менші від надходжень, що проілюстровано в табл. 2.

Таблиця 2.

Прогнозні надходження ресурсних платежів та видатки на охорону довкілля з Держбюджету у 2001 р.

Тис. грн.

Код | Найменування доходів (витрат)

згідно з бюджетною класифікацією | Всього | Загаль-ний фонд | Спеціальний фонд

Доходи

130000

130101

130201

130400 | Збори за спеціальне використання природних ресурсів,

у т.ч.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів держаного значення

Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету | 657997,0

44550,0

195840,0

369087,0 | 288910,0

44550,0

195840,0

--- | 369087,0

---

---

369087,0

500800 | Збір за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища |

22670,0 |

--- |

22670,0

Видатки

200000 | Охорона навколишнього середовища та ядерна безпека | 139628,0 | 118096,0 | 21532,0

Земля, вода, надра, ліси й інші природні ресурси – дарунок природи, їх кількість не збільшується. Тому, з огляду на принципову відмінність платежів за використання природних ресурсів від інших податкових надходжень, а саме їх цільове призначення для фінансування всіх заходів щодо охорони і поліпшення навколишньої природного середовища, запобігання природним катаклізмам і катастрофам, установлення їх нормативів і порядку їх стягування повинне здійснюватися в особливому режимі.

Проведене дослідження дозволило обґрунтувати тезу про принцип цільової спрямованості використання фінансових ресурсів від екологічних податків, як головний в вирішенні питань екологічної безпеки. Для здійснення цього принципу в дисертації розроблена структура доходної та видаткової частин Єдиного державного екологічного фонду, яка представлена на рис. 2.

Визначальною базою створення Єдиного державного екологічного фонду повинен стати обсяг державних витрат екологічної спрямованості. З позиції організації фінансової діяльності держави доходи вторинні щодо витрат. Збалансування доходів цього фонду з обсягами витрат повинне бути метою фінансово-екологічної політики держави.

Враховуючи необхідність створення регіональних відділень Єдиного державного екологічного фонду, автор пропонує модель організації регулювання доходів Єдиного державного екологічного фонду з його регіональними відділеннями в Україні (рис.3.).

Рис. 3. Організація регулювання доходів Єдиного державного фонду з його регіональними відділеннями

У період економічної нестабільності і зменшення бюджетних асигнувань для вирішення екологічних проблем роль Єдиного державного екологічного фонду безсумнівно зростатиме.

Єдиний державний екологічний фонд повинен бути самостійною ланкою фінансової системи, а грошові ресурси фонду, знаходячись у державній власності являтись автономними і не повинні входити до складу бюджетів, а також інших фондів, не повинні підлягати вилученню на будь які цілі, не пов’язані з екологією.

Проблеми охорони природи набули глобального характеру. Несприятливий вплив на навколишнє середовище прийняло катастрофічні масштаби. Основні положення запропонованої нами нової фінансово-екологічної концепції України повинні стати основою для конструктивної взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємців і суспільних об'єднань по забезпеченню комплексного рішення проблем збалансованого розвитку економіки і поліпшення стану навколишнього середовища. Вони створять базу для розробки довгострокової державної політики, що забезпечить стійкий економічний розвиток країни при дотриманні екологічної безпеки суспільства.

Економічно стійкий розвиток держави без екологічно стійкого неможливий. Питання екологічної безпеки повинні зважуватися в першу чергу на державному рівні. Для цього необхідно визнати актуальність створення Єдиного державного екологічного фонду. Держава, акумулюючи кошти в цей фонд, здобуває той фінансовий важіль, що дозволить якнайшвидше і повніше реалізувати екологічну політику.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного в дисертаційній роботі дослідження можна зробити такі висновки та пропозиції:

1.

2.

3.

4.

5.

5.1. З огляду на сформовану екологічну обстановку в державі необхідно задіяти всі наявні (створюючи, по можливості, нові) регулятори забезпечення екологічної безпеки, у тому числі і податкові. До податкових регуляторів варто віднести не тільки екологічні податки, але і різноманітні штрафні і фінансові санкції.

Крім "каральних" мір повинні існувати і різного роду "заохочувальні" санкції (наприклад, у виді ряду пільг за поліпшення екологічного стану). Тому цілком обґрунтоване створення в державних податкових інспекціях екологічних відділів, у яких буде зосереджена вся робота з обліку і контролю за правильним нарахуванням і сплатою екологічних податків з застосуванням податкових санкцій до порушників.

5.2. Комплексний аналіз стану екологічного оподатковування показав недостатність статистичної бази і необхідність розвитку статистики щодо екологічних податків.

5.3. Необхідна широкомасштабна зміна податкового механізму з урахуванням впливу платників податків на екологічний стан природних ресурсів.

5.4. Алгоритм розрахунку транспортного податку повинний бути складений з урахуванням екологічної шкоди від вихлопних газів, в основу якого покладений фактор наявності (відсутності) каталітичних нейтралізаторів у транспортних засобах. Оснащення транспортних засобів каталітичними нейтралізаторами сприяє різкому зниженню рівня концентрації шкідливих компонентів в атмосфері.

5.5. Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій дозволяє на нових методологічних підходах вирішувати еколого-економічні задачі, що включають оцінку стану сировинної бази, трансформацію антропогенних впливів і встановлення ставок податкових платежів. При використанні інформаційних технологій схема розрахунку плати за землю значно спрощується, вирішуючи одночасно з цим питання регулювання екологічного стану природних ресурсів.

І нарешті, щоб спочатку пом’якшити, а потім розв’язати складний комплекс проблем, зв'язаних з екологічно стійким економічним розвитком, потрібні тривалі цілеспрямовані зусилля на державному і міждержавному рівнях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1.

Особистий внесок здобувача: розглянуто історичні етапи формування податкової системи.

2.

3.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан розвитку екологічного оподаткування у промислово розвинутих країнах.

4.

5.

Особистий внесок здобувача: обґрунтована доцільність створення Єдиного державного екологічного фонду та розроблено механізм його функціонування.

Тези доповідей:

6.

Особистий внесок здобувача: запропоновано формування нової моделі суспільства щодо вирішення еколого-економічних проблем.

7.

Особистий внесок здобувача: запропоновані головні шляхи стабілізації екологічного становища у взаємозв’язку з оподаткуванням.

8.

9.

10.

Особистий внесок здобувача: запропонував створення екологічного фонду на базі податкової екології.

11.

АНОТАЦІЯ

Лалаєва В.М. Податкові регулятори екологічної безпеки перехідної економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2002.

Робота присвячена питанням податкового регулювання екологічних процесів у сучасних умовах розвитку економіки України. Розглядаються теоретичні основи оподатковування з урахуванням екологічного аспекту. Окремо розглянутий розвиток податкового регулювання екологічних процесів у країнах з розвинутою ринковою економікою, а також можливості податкового регулювання екології в економіці України. Окрема увага приділена питанням перетворення моделей оподатковування транспортних засобів і земельних угідь (обґрунтувавши їх екологічну спрямованість).

Особлива увага приділена питанням напрямку використання екологічних податків. Обґрунтовано необхідність створення Єдиного державного екологічного фонду. Сформульовано пропозиції по формуванню джерел доходів і напрямкам використання коштів фонду.

Ключові слова: податки, податкова система, податкова політика, податкове регулювання, Єдиний державний екологічний фонд.

АННОТАЦИЯ

Лалаева В.М. Налоговые регуляторы экологической безопасности переходной экономики Украины. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. – Финансы, денежное обращение и кредит. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2002.

Работа посвящена вопросам налогового регулирования экологических процессов в современных условиях развития экономики Украины. Рассматриваются теоретические основы налогообложения с учетом экологического аспекта. Доработано понятие, определена экономическая сущность экологических налогов. Экологические налоги – это обособленная часть налоговой системы, направленная на регулирование экологических проблем государства.

Разработаны функции экологических налогов, предложена их классификация. Отмечено, что в условиях экологического кризиса ведущую роль должна играть ресурсосберегающая функция, посредством которой приводится в действие механизм регулирования экологических процессов.

Таким образом, учитывая существование такого экономического направления как система экологических налогов, предложена новая модель налоговой системы Украины, где экологические налоги занимают обособленное (но взаимосвязанное) место в структуре налоговой системы.

Отдельно рассмотрено развитие налогового регулирования экологических процессов в странах с развитой рыночной экономикой, а также возможности налогового регулирования экологии в экономике Украины. Предложена упрощенная модель территориальной эколого-экономической системы, в которой экономическая и экологическая системы выступают как части целого и обозначаются как подсистемы.

Среди множества факторов их взаимосвязи выделено два, как наиболее значимые: фактор налогового регулирования, с помощью которого частично находят решение как экологические проблемы, так и вопросы стабилизации экономического положения субъектов хозяйственной деятельности, населения и государства в целом, и контрольный фактор, в структуре которого особое место отведено налоговому контролю.

Специальным органом государственного налогового контроля является Государственная налоговая служба Украины. Предложена структура государственной налоговой инспекции, построенная в соответствии с направлениями проводимого его контроля с учетом необходимости создания экологических отделов.

Отдельное внимание уделено вопросам преобразования моделей налогообложения транспортных средств и земельных угодий (обосновав их экологическую направленность). В модель расчета налога с владельцев транспортных средств предложено ввести поправочные коэффициенты, величина которых определена с учетом степени экологической безопасности двигателя.

В модель расчета платы за землю предложено ввести показатель состояния экосистемы. При создании постоянно действующей государственной системы учета земельных угодий и сравнительной экономической оценки их на основе учетных показателей схема расчета платы за землю значительно упрощается, решая одновременно с этим вопрос регулирования экологического состояния природных ресурсов.

Особое внимание уделено вопросам направления использования экологических налогов. Обоснована необходимость создания Единого государственного экологического фонда. Сформулированы предложения по формированию источников доходов и направлениям использования денежных средств фонда. Предложена модель организации работы Единого государственного экологического фонда с его региональными отделениями.

Ключевые слова: налоги, налоговая система, налоговая политика, налоговое регулирование, Единый государственный экологический фонд.

THE SUMMARY

Lalajeva V.M. Tax regulators of ecological safety of transitive economy of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.04.01. - Finance, money circulation and credit. - Kharkov national university by V.N. Karazin, Kharkov, 2002.

The work is devoted to a question of tax regulation of ecological processes in modern conditions of development of economy in Ukraine. The theoretical bases of the taxation are considered in view of ecological aspect. The development of tax regulation of ecological processes in the countries with the advanced market economy, and also opportunity of tax regulation of ecology in economy of Ukraine is separately considered. The separate attention is given to questions transformation of models of the taxation of vehicles and ground (having proved their ecological orientation).

The