ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. Каразіна

ЛИПОВ ВОЛОДИМИР ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 331.101.3

МОТИВАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент

Тютюнникова Світлана Володимирівна

Харківський національний університет ім.

В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки

України, професор кафедри економічної теорії та

економічних методів управління

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Григорян Григір Маргарович,

Харківський державний економічний

університет, професор кафедри

економічної теорії

- кандидат економічних наук, доцент

Марченко Ольга Сергіївна,

Національна юридична академія ім.

Я. Мудрого Міністерства освіти і науки

України, доцент кафедри економічної

теорії

Провідна установа: - Інститут економіки НАН України,

відділ економіки праці та зайнятості

населення, м. Київ

Захист відбудеться 24.01. 2003 р. о 13-30 год. На засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. 5-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Автореферат розісланий 20.12.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкових методів господарювання зумовлює кардинальний перегляд джерел і факторів економічного зростання. Ключове значення в цих процесах набуває мотивація господарської діяльності. В основній течії економічної теорії розуміння характеру економічної мотивації зводиться до максимізації корисності та мінімізації витрат. Неокласичний напрям економічної думки лишає за межами своєї уваги ціннісне наповнення мотивів господарювання. Особливість періоду трансформації полягає в суттєвому перегляді саме ціннісних засад господарювання. Ігнорування цієї проблеми, розрахунок на спонтанне формування нових інститутів ускладнює процес становлення ринкових відносин.

Складаючи зовнішні (нормативні) і внутрішні (ціннісні) регулятори поведінки суб’єктів господарювання інституціональна система задає мотиви діяльності. Вони виходять далеко за межі економічної раціональності. Характер хазяйнування зумовлюється відношенням до навколишнього світу, розумінням ролі, місця, призначення людського існування, пріоритетом цілей, потреб, способів і ступеня їхнього задоволення, формами активності. Ці світоглядні категорії зумовлюють пріоритет індивідуалістичних або громадських засад, закладають основи відношення особистості до власності, багатства, підприємництва, конкуренції, влади.

Особливості національних культур господарювання, специфіка історичного шляху розвитку зумовили появу англосаксонської, західноєвропейської континентальної, далекосхідної моделей ринкової економіки. Чим визначається специфіка прийнятної для України моделі? Яким повинен бути мотиваційний механізм формування нових інститутів господарювання? Відповіді на ці запитання можуть стати відправною основою розробки концепції розбудови національної економічної системи.

Багатогранний характер проблеми розвитку господарчої мотивації в умовах трансформації пояснює наявність значної кількості робот, що висвітлюють різноманітні аспекти її вивчення. Серед дослідників економісти-теоретики, фахівці з економіки праці, менеджменту, соціології, психології, інших наук. Значний внесок у вивчення проблем господарської мотивації зробили С. Булгаков, М. Вебер, Т. Веблен, Д. Врум, Ф. Герцберг, В. Зомбарт, Е. Лоулер, Ф. Мак-Клеланд, К. Маркс, А. Маслоу, Д. Норт, Т. Парсонс, Л. Портер, А. Сміт, П. Сорокін, Ф. Тейлор, М. Туган-Барановский. Суттєвий внесок у вирішення цих проблем вносять О. Зинов'єв, В. Іноземцев, Р. Нурієв, А. Олейник, Ю. Осипов. Питання розвитку господарчої мотивації активно розробляються у працях українських вчених-економістів. Серед них: А. Афонін, Л. Безчасний, Д. Богиня, О. Богуцький, Г. Волинський, І. Гнибіденко, Е. Грішнова, В. Данюк, Г. Дмитренко, Г. Задорожний, А. Калина, М. Карлін, М. Кім, А. Колот, Г. Куліков, В. Лагутін, Е. Лібанова, І. Лукінов, В. Мандибура, С. Мочерний, В. Новіков, В. Онікієнко Н. Павловська, В. Петюх, І. Петрова, М. Семикіна, В. Тимофеєв, С. Тютюнникова, А. Уманський, Л. Фильштейн, А. Чухно.

Період розбудови системи господарювання співпав з активним засвоєнням багажу наукових знань, недоступних раніш українським дослідникам. Відбувається уточнення, деталізація, формується фундамент більш глибокого теоретичного вивчення окремих складових проблеми господарської мотивації в умовах трансформації системи хазяйнування. Однак комплексного, узагальнюючого дослідження поки не зроблено.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах планової науково-дослідної теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна “Трансформаційна економіка: загальні тенденції й особливості їх прояву в Україні”, (ДР № 0199U004422), наукової теми відділу економіки праці і зайнятості населення інституту економіки НАН України “Мотивація в системі ринкових відношень в Україні (ДР №. 0194U010476).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є визначення сутності та національних особливостей мотивації господарської діяльності в умовах ринкової трансформації, їхнього впливу на динаміку економічних інститутів, виявлення можливостей цілеспрямованої корекції наявної інституціональної системи, факторів і мотиваційного механізму таких змін.

Відповідно зазначеній меті виділені наступні завдання дослідження:

- визначення методологічних засад вивчення господарчої мотивації;

- розгляд сутності господарювання, його відмінності від економічної активності, місця у категоріальному апараті економічної науки;

- характеристика господарської мотивації як екзистенційної основи людської діяльності, її співвідношення з підприємницькою й трудовою мотивацією, виділення її змістовної (статичної) та динамічної складових;

- визначення ціннісного наповнення господарської мотивації;

- розгляд історичних особливостей розвитку господарської мотивації і відповідних інститутів господарювання в Україні;

- характеристика впливу прийнятих у суспільстві цінностей та інститутів хазяйнування на економічну ситуацію в Україні, визначення інституціональних рамок, у межах яких можливий вибір моделі ринкової економіки;

- визначення закономірностей соціально-економічної динаміки трансформаційних економік, можливостей та шляхів цілеспрямованої корекції прийнятих у суспільстві інститутів господарювання;

-

механізму інституціональних змін у сфері хазяйнування;

-

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процеси формування мотивації господарської діяльності в трансформаційній економіці. Вибір теоретико-методологічних засад дослідження і корегування мотиваційного механізму у процесі становлення ринкових відносин в Україні у якості предмета дослідження дозволяє зосередити увагу на комплексній змістовній, структурній та динамічній оцінці мотивації як фактора, що визначає націленість і інтенсивність людської активності. Вивчення чинників, що визначають особливості господарської мотивації, мотиваційного механізму процесів змін інститутів хазяйнування є передумовою визначення моделі економічної системи, інституціональні засади якої відповідають інститутам господарювання, що історично склалися, дозволяє сформулювати дієву стратегію інституціональних змін.

Теоретико-методологічні засади дослідження. Методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення економічної науки у сфері мотивації. Враховано досягнення класичного, неокласичного, інституціонального напрямів. Активно використовуються системний, порівняльний, факторний і економіко-статистичний аналіз, індуктивні та дедуктивні методи дослідження. Вивчення динаміки мотивації господарчої діяльності здійснено на основі системної парадигми досліджень господарських систем. Вона базується на міждисциплінарному підході, використанні порівняльно-історичного методу і компаративного аналізу. Особливості становлення національної господарчої культури розглядаються в контексті європейського та світового розвитку, як у ретроспективі, так і в прогностичнім аспекті, із врахуванням впливу глобалізації, становлення післяекономічного суспільства. Господарські інститути розглядаються як відкрита, цілісна, динамічна система, що складається з окремих підсистем, які характеризуються нелінійним розвитком, самоорганізацією й саморозвитком.

Наукова новизна результатів дослідження:

- В основу дослідження динаміки мотиваційних процесів в умовах ринкової трансформації закладено концепцію господарської мотивації;

- Дано визначення і змістовно розкрито категорію господарювання, показано місце і значення господарювання в категоріальному апараті економічної науки. Воно розглядається як універсальна категорія, що розкриває мету, зміст, критерії діяльності індивіда по організації відтворення свого буття, середовища господарювання. Рівень розвитку продуктивних сил, національно-культурні, природнокліматичні фактори зумовлюють особливості окремих форм господарювання, вихідні мотиви економічної активності, властиві їм економічні інститути;

- На основі системної парадигми аналізу моделей хазяйнування розкрито сутність соціоекономічної і культурної динаміки змін мотивів економічної діяльності, показано вплив на характер мотивації економічної активності факторів етногенезу, релігійного менталітету, макропсихологічних характеристик фаз економічних циклів, специфіки еволюції національної системи правового забезпечення господарської діяльності;

- Запропоновано, сутнісно розкрито та обґрунтовано двоконтурну модель мотивації економічної активності. На надінституційному рівні (перший контур), мотив є похідною від ціннісних відношень особистості, формує ціннісну раціональність. У межах інституціональної системи національної моделі ринкової економіки (другий контур), мотивація визначається максимізаційною функцією, що передбачає цільову раціональність економічної поведінки. Встановлено, що поєднання обох підходів складає базис більш адекватного розуміння специфіки національної економічної культури;

- Доведено, що господарська мотивація, як підґрунтя нової концептуальної схеми мотивації економічної діяльності, явище одночасно статичне й динамічне, формує сукупність іманентних особистості, як члену соціуму, традиційних ціннісних орієнтирів, норм і правил поведінки, які регулюють націленість, характер та інтенсивність людської активності по організації відтворення свого існування. Еволюція форм діяльності, становлення та розвитку самосвідомості особистості обумовлює послідовний перехід від несвідомої мотивації передтрудової діяльності, до трудової, підприємницької мотивації, мотивації творчістю;

- Дістала подальшого розвитку проблема ціннісного наповнення мотивації господарювання. Цінність визначено як стабільне, об’єктивоване, суб’єктивно-психологічне, регулятивне внутрішнє відношення особистості до навколишнього світу, що визначає світогляд, націленість, характер і інтенсивність її економічної активності. ''Економічні цінності'' є інтегрованим проявом у господарській сфері всього комплексу ціннісних орієнтацій. Він складає цілісну, ієрархічну систему, частинами якої є етосні, естетичні, моральні, правові, політичні, релігійні, екзистенційні та художні цінності;

- Уперше для аналізу тенденцій формування господарської мотивації в Україні використано концепцію етногенезу Л. Гумільова, модель макропсихологічних характеристик окремих фаз циклів Н. Кондрат’єва, здійснено комплексний аналіз впливу на мотивацію господарської діяльності особливостей релігійного менталітету. На початку нового тисячоліття відбувається перехід до інерційної фази етногенезу української нації. Властиві цій фазі етосні цінності співпадають з цінностями ринкової системи господарювання. Модель К. де Гріна дозволяє прогнозувати тенденції розвитку макроекономічних умов, що сприятимуть зростанню значення цінностей, властивих підприємницькій системі господарювання. Релігійні цінності, властиві православній і католицькій течіям християнства співзвучні цінностям післяекономічної системи господарювання;

- Уперше здійснено комплексний аналіз механізму мотиваційного впливу на зміни інститутів господарювання. Дано визначення мотиваційного механізму як сукупності цілеспрямованих або спорадичних, обумовлюючих або опосередковуючих впливів зовнішнього середовища, в результаті яких відбувається модифікація усталеної мотиваційної системи, засвоєння соціальних цінностей, норм і правил поведінки. Визначені основні напрями, форми й методи корегування мотиваційних засад інституціональної системи.

Практичне значення отриманих результатів. Результати і основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Національного фармацевтичного університету (довідка № 4355/02 від 15.11.02), у дослідженнях та розробках Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень (довідка №338/01 від 05.11.02).

Висновки і пропозиції автора можуть бути використані при розробці концепції розвитку України, формуванні найбільш прийнятної й ефективної в умовах національної господарської культури моделі ринкових відносин. Отримані результати доцільно враховувати для вдосконалення законодавчої бази з метою максимального наближення формальних і неформальних інститутів хазяйнування, в розробці цільових комплексних програм формування інституціональної бази моделі ринкової економіки, при розробці систем мотивації трудової діяльності. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі, при підготовці навчальних програм, курсів, підручників і методичних посібників з економічної теорії, інституціональної економіки, економіки праці, управлінні трудовими ресурсами, менеджменту, спецкурсів для студентів вузів з метою поглиблення знань у сфері мотивації економічної активності, динаміки інститутів господарювання.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано автором на конференції молодих учених м. Харкова (м. Харків, 2001), 5 міжнародних науково-практичних конференціях: “Соціальне партнерство та його роль у становленні ринкової економіки в Україні” (м. Харків, 2000), “Фінансова економіка: концепції, структури, менеджмент” (м. Москва, 2000), “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії й практики” (м. Київ, 2001), “Параметри й механізми неоекономіки” (м. Москва, 2001), “Мотивація ефективної праці у ринковій економіці” (м. Полтава, 2002).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць (6,85 д.а.), у тому числі 9 у спеціальних наукових виданнях загальним обсягом 4,55 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, що включає 232 позиції і 10 додатків. У дисертації є 4 рисунки, 14 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 213 сторінок машинописного тексту, основний зміст роботи викладено на 180 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано ступінь наукової розробки проблеми, визначено теоретико-методологічну базу, окреслено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано його мету й основні завдання, викладено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію результатів.

Починаючи з А. Шопенгауера, що першим використав термін мотивація, в науці закріпився плюралістичний підхід до розуміння цієї категорії. В дослідженні мотивація розглядається як сукупність ціннісно-інституціональних регуляторів людської діяльності (статичний аспект) і як процес корекції та формування нових установок і алгоритмів поведінки (динамічний аспект).

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження господарської мотивації” розглядається еволюція поглядів на методологічні засади вивчення господарської мотивації в економічній теорії, розкривається зміст і дається визначення господарювання, як категорії економічної науки. Аналіз категорії господарювання дозволяє виявити структуру, місце й значення господарської мотивації у визначенні напрямків та інтенсивності людської активності у сфері господарювання.

Господарювання пов’язує між собою культуру, як сукупність створених людиною матеріальних об'єктів й форм взаємодії і економіку, як історично й технологічно зумовлену форму виробничої діяльності. Характер цієї взаємодії представлений на рис. 1.

Господарський зміст діяльності людини, господарська мотивація її поведінки виявляється у сфері уваги давньогрецьких філософів, релігійних мислителів середньовіччя. Вже Аристотель протиставляє господарювання, як засіб розумного підтримання життя хрематистиці, як способу за рахунок обміну наживати багатство. Синтез християнських цінностей та античної раціональності формує методичний стиль мислення. Позитивізм закріплюється в основі методу економічної науки. Мотивація господарювання зводиться до економічних мотивів діяльності. Відбувається “десуб’єктивація” економічної людини. Методологічний індивідуалізм поєднується з абсолютним ігноруванням особистості. Наукові уявлення про мотивацію господарської діяльності в умовах економічної форми господарювання втілюються в моделі “людини економічної”.

Рис. 1. Економіка й господарювання як частини культури

Визнання соціально-атомарної або інституційно-органічної моделі суспільства становить основу відмінностей методологічних концепцій окремих напрямів економічної думки. У першому випадку відбувається абсолютизація економічної складової господарчої діяльності, господарська мотивація редуцюється до економічних мотивів поведінки суб'єктів господарювання. Інституційний напрям розглядає економічну систему як цілісний організм. “Економічна” поведінка детермінується не стільки уявленнями про раціональний вибір, скільки особливостями “цілого” (національна культура, державний устрій, економічна система). Господарювання, господарська мотивація стають основою для розуміння “економічного буття” людини в її родовому, соціоприродному аспекті. Через інституційний підхід економічна теорія виходе на господарчій рівень людської діяльності.

Значний внесок у теоретичне осмислення проблем господарських, соціально-культурних, ціннісних основ економічної активності зробили вчені, життя й творчість яких пов'язана з Україною. Перш за все: М.Туган-Барановський, С. Булгаков, П. Сорокін, С. Кузнец, А. Антонович, М. Зібер, М. Косовський, Р. Орженцький, Д. Піхно.

В кінці ХХ ст. орієнтирами для економічної науки стають синергетика, науки про людину, її соціальну взаємодію. Поширюється визнання змістовних, екзистенційних складових поведінки економічних суб'єктів, саме господарської мотивації.

Конкретний прояв змісту, характеру й націленості господарської мотивації зумовлюється господарською культурою, специфікою історичних форм господарювання (табл. 1). Суть господарювання у відтворенні людиною свого існування. Його форми й зміст зумовлюються впливом природнокліматичного середовища, особливостями національної культури, рівнем розвитку продуктивних сил. Вони еволюціюють від доекономічної (архаїчної) до післяекономічної. Перехід знаменує заміну базисного інституту господарювання.

Таблиця 1

Зміст і структура господарської мотивації

Фактор | Господарська мотивація

Зміст мотивації | Доекономічна | Економічна | Післяекономічна

Тип господарювання | Натуральне | Економічне | Післяекономічне

Базисний інститут | Працінності роду | Нормативно-правові інститути господарювання | Ціннісна система особистості

Суб’єкт діяльності | Рід, плем’я, сім’я | Соціалізований індивід | Особистість

Характер діяльності | Передтрудова діяльність | Праця | Творча праця, підприємництво | Творчість

Мета діяльності | Виживання роду | Життєзабезпечення індивіду | Прибуток | Самоактуалізація

Характер потреб | Нижчого рівня | Просування до соціальних та особистісних | Домінують економічні форми самоствердження | Самореалізація через діяльність

Тип мотивації | Передтрудова | Трудова | Підприємницька | Творча

Соціальний характер мотивів | Надособистісний | Індивідуальний, що визначається й контролюється соціальною середою | Індивідуальний, що визначається середою, пошук можливостей її змін для самоствердження | Особистісний, націлений на самореалізацію шляхом взаємодії із середою

Форми діяльності | Спільна групова, родова | Спільна сімейна, по найму, індивідуальна трудова | Індивідуальна підприємницька, праця по найму | Індивідуальна, групова, колективна

Відношення до природної середи | Людина - її частина підкоряється її законам | Пасивна зміна середи існування під впливом зовнішніх обставин | Людина над природою й активно її змінює | Людина – частина природи й взаємодіє з нею

Матеріальні форми мотивації | Натуральні | Натуральні, ЗП, премії, участь у капіталі, прибутку, соціальне страхування | Підприємницький прибуток, доход із капіталу, ЗП, участь у прибутку, доля в капіталі | Носять перехідний характер, формування постматеріалістичної мотивації

Нематеріальні форми мотивації | Стан емоційного задоволення | Групове членство, соціальна комунікація, самостійність, самовдосконалення, участь в управлінні, гнучкі графіки праці … | Престиж, соціальний статус, умови й зміст діяльності | Самоактуалізація й форми соціального визнання

Подолання матеріальних основ мотивації висуває на перший план ціннісні регулятори господарської діяльності. Її характер пов'язаний з типом господарювання, метою, характером потреб, типом мотивації. Перехідні форми охоплюють суміжні типи господарювання. Творчій характер не є визначальним для праці, як економічної категорії. Підприємливість, як економічна категорія поєднує елементи праці й елементи творчості.

Творча праця поєднує елементи економічних і післяекономічних відносин. Розвиток продуктивних сил, становлення людської самосвідомості забезпечують еволюцію соціального характеру мотивації. Зростає значення особистісних мотивів діяльності. Особистість зосереджується на самореалізації своїх здібностей у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем. Підприємницька й трудова, як економічні форми мотивації, підпорядковуються завданню відтворення людиною свого буття. За своєю суттю вони є конкретно-історичним виразом господарської мотивації. Господарча мотивація – мотивація відтворювальної активності людини безвідносно до конкретно-історичного способу господарювання. Вона проявляється й підтримується у традиціях, нормах, укладах життя етнічних спільнот. Її особливості зумовлюють особливості господарської, національної культури.

У другому розділі “Господарча мотивація і інституціональні передумови трансформаційних змін в Україні” розглядаються ціннісні передумови формування господарської мотивації, показано історичну еволюцію національних інститутів господарювання, розкриваються специфічні інституціональні засади й умови переходу до ринкової системи господарювання.

Успіх реформ у визначальній мірі залежить від формування нової господарської культури. Її основу становлять господарчі цінності. Порівняльний аналіз категорій цінність, ціна, корисність, норма, вартість і благо дозволяє визначити цінність як базисну мотиваційну категорію, що визначає націленість, характер і інтенсивність господарчої діяльності людини. Ціннісні регулятори поведінки суб'єктів господарських, економічних відносин становлять каркас інституційної системи (рис. 2).

Рис. 2.

Структура

інституціональної

системи

Історія становлення властивих народу господарських інститутів відтворює процес формування відповідних мотивів господарської активності. Методологічною основою дослідження еволюції національної культури господарювання становлять теорія стимулів розвитку цивілізацій А. Тойнбі, теорія фаз етногенезу Л. Гумільова, теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна, концепція інституціональних матриць С. Кирдіної, модель макропсихологічних особливостей фаз циклів М. Кондрат’єва за К. де Гріном, праці М. Вебера.

На формування інституціональних особливостей національної культури господарювання вихідний вплив справляли придатні для землеробства географічні й кліматичні умови, незахищеність зовнішніх кордонів. Як результат – поєднання антистимулів “Занадто доброї землі” та зовнішніх ударів, тиску й обмежень. Значний вплив на особливості релігійного менталітету і, через нього, на специфіку національної мотивації господарювання мало прийняття візантійської течії християнства і церковна унія західноукраїнських земель. У таблиці 2 показано особливості впливу на господарську активність основних течій християнства.

В українському менталітеті закріпилася протиречна єдність Східної (ідеаціональної, духовної в своїй основі) і Західної (чуттєвої, матеріальної) ментальностей. Її проявом на рівні інституційних матриць, у сфері господарювання, є поєднання комунітарності (пріоритет суспільства) й субсидіарності (пріоритет індивіду). Перехід до ринкової системи господарювання актуалізує біполярність національного менталітету.

Початок тисячоліття пов'язаний, згідно з концепцією Л. Гумільова, із переходом української нації до інерційної фази етнічного розвитку. Її пріоритетні ціннісні імперативи співпадають із цінностями ринкової системи господарювання, цінностями європейця епохи, що безпосередньо передувала зародженню капіталізму в Голландії й Англії. В еволюції національної інституційно-правової системи знайшов відображення процес формування і суперечного розвитку індивідуалізму, зростання значення інтересів власника. Аналіз макропсихологічних характеристик фаз економічного циклу дозволяє прогнозувати зростання значення цінностей, властивих ринковій системі господарювання.

В цілому, специфіка розвитку національного менталітету проявляється в історичному протистоянні індивідуалізму й колективізму, високодуховнім відношенні до праці, негативному сприйнятті власності й багатства. Боротьба індивідуального й суспільного інтересу проявляється у негативному сприйнятті свободи, як “свободи від”, у пошуку можливості самовиразу у духовному житті. Схильність до традиції поєднується з потягом до господарської ініціативи, творчості, підприємливості. Готовність до конкуренції - з потребою відчувати себе частиною національної спільноти. У господарюванні поєднуються елементи як обмінних, так і розподільчих відносин. Національна культура виявилася неспроможною швидко сприйняти ринкові інститути господарювання. Потрібен пошук моделі ринкової економіки, яка б гармонійно поєднувала засновані на індивідуалізмі матеріальні цінності системи вільного підприємництва із духовними цінностями православної й католицької конфесій християнства. Останні якості набувають особливого значення у процесі формування засад післяекономічного суспільства.

Таблиця 2

Відношення до господарських цінностей в основних течіях християнства

Господарські цінності | Основні течії християнства

Православ’я | Католицизм | Протестантизм

Відношення до навколишнього світу | Світське життя відволікає віруючого від духовної підготовки до наступного Воскресіння | Людина пристосовується до світу, готовлячись до майбутнього Воскресіння | Перетворююча діяльність у цьому світі і є підготовкою людини до Воскресіння

Індивід versus суспільство | Пріоритет суспільства | Потяг до гармонії індивіда й суспільства | Пріоритет індивіда

Відношення до свободи самовиразу | Людина виражає себе у своїх відношенні до Бога, у Вірі | Самовираз у Вірі та богоугодній діяльності | Самовираз у праці визнається ознакою щирої Віри

Відношення до праці | Праця, світська діяльність вторинні відносно духовного служіння | Еволюціює від праці, як кари, до праці, як засобу самоствердження | Праця, справа – основа існування, джерело Спасіння

Характер раціональності поведінки | Ціннісна раціональність. Єдина цінність – Бог | Гармонічне об’єднання ціннісної й цільової раціональності | Цілераціональність

Відношення до багатства | Засуджується, акцент на джерелі походження | Стримане, акцент на богоугодний характер його використання | Багатство – засіб визнання заслуг віруючого перед Богом

Відношення до власності | Негативне | Від осуду, до визнання її у якості джерела творення благих справ | Основа богоугодної активності у земному бутті

Пріоритет традиції або інновації | Байдужість до господарських інновацій, традиціоналізм | Інновація у господарській сфері приймається як бажана Богу | Інновація у господарській сфері заохочується

Відношення до конкуренції | Засуджується як така, що порушує єднання суспільства | Еволюціює від заперечення до визнання | Заохочується як засіб самоствердження особистості у своїй справі

Підприємливість | Не схвалюється | Визнається правомірною | Заохочується як основа успіху

Відношення до знань | Визнаються важливими лише знання, що стосуються духовної сфери | Еволюція від спроб придушення науки до потягу інтегруватися з нею | Наука, знання – джерело успіху

У третьому розділі “Формування нової господарської мотивації і соціально-економічна динаміка” розглянуто макроекономічні аспекти управління соціокультурною динамікою в умовах трансформації економічної системи, запропоновано мотиваційний механізм формування нових інститутів господарювання.

Об'єднання в рамках культурологічного підходу економічного й соціального напрямків вивчення динаміки інституційних змін дозволяє максимально повно охарактеризувати фактори, що впливають на особливості економічного розвитку. Саме ігнорування культурологічної складової є причиною провалу спроб модернізації. “

Доганяючий” тип розвитку ґрунтується на мобілізаційних джерелах і обмежує успіхи рамками індустріальної економічної системи. Пропоновані моделі копіюють інституціональні системи країн, що давно вже пройшли етап становлення ринкової економіки. Подолання суто матеріалістичної мотивації праці на засадах зростання ефективності виробництва, а від того й рівня життя, стимулювання розвитку творчих витоків діяльності, формування сучасної інформаційної економіки, опора на національну культуру господарювання є умовами формування випереджаючого типу розвитку. Він ґрунтується на внутрішніх факторах розвитку, вимагає комплексного вивчення системи, припускає корекцію цілей виходячи зі специфіки її стану, передбачає інтеграцію ринкових відносин у національні інститути господарювання, із подальшим їх еволюційним самовдосконаленням. Випереджаючий розвиток має метою формування моделі ринкової економіки, що спирається на національну культуру господарювання. В його основі - формування сучасної інформаційної економіки, ключовим ресурсом якої є знання, творчі здібності особистості.

Сутність випереджаючого розвитку полягає у формуванні інституціонального базису, здатного захистити національну економіку від видавлювання її на периферію глобальних економічних процесів, сучасна модель яких міститься у концепції “світсистемного аналізу” І. Валлерстайна. Передумовою достатньої стійкості інституціональної системи є її цілісність, внутрішня єдність.

Високий рівень життя забезпечив розповсюдження в розвинених державах післяматеріалістичних цінностей, відповідної мотивації. В її основі - потяг до самоактуалізації, саморозвитку через творчу, самоцінну працю. Саме це забезпечує можливість розширено продукувати нові знання і технології – провідний виробничий ресурс ХХ1сторічя. Трансформаційна криза лише посилила мобілізаційний характер нашої економіки. Якщо в розвинених країнах показник ВВП на 1 долар зарплати варіюється від 2 (Франція) до 1,2 (Германія), у країнах що розвиваються – від 2,3 (Чилі) до 4 (Турція), то в Україні він становить 4,2, поступаючись лише Росії (4,4). Як наслідок – зростає сугубо матеріалістична спрямованість мотивації праці. Реально постає загроза опинитися на периферії світового економічного розвитку. Статистичні дані за 2001 рік свідчать про деяке поліпшення ситуації. При зростанні індексу споживчих цін на 106,4% грошові доходи населення зросли на 125,3%, середньомісячна номінальна заробітна плата на 164, 35% і становила в грудні 2001 р. 378,45 грн. Одночасно ВВП на душу населення зріс на 109% і становить 4275 грн. Подальший розвиток цієї тенденції є необхідною передумовою формування сучасних мотиваційних засад випереджаючої моделі розвитку.

У термінології Дж. Бьюкенена характер інституційних реформ в Україні може бути інтерпретований як неконституційна інституційна революція. Особливості православної ментальності, неповна відповідність класичним ринковим і демократичним інститутам, відсутність відповідних моделей ринкової економіки унеможливлюють пряме запозичення однієї з класичних моделей. За своїми характеристиками прийнятну для нас модель швидше за все можна назвати православно-католицьким капіталізмом. Зростає значення цілеспрямованого формування нової господарчої мотивації.

Елементами соціально-культурного механізму мотиваційної динаміки є суб'єкти взаємодії, інституціональні форми, специфічні характеристики середовища діяльності, передумови, рушійні сили, фактори й форми впливу на інституційні зміни. Шляхами еволюції інститутів є виникнення нових; пристосовування до інших умов вже існуючих; трансформація, модернізація, розвиток або деградація; реінтерпритація, зміна смислового змісту; системна трансформація. Загальновизнаність раніш прийнятих інститутів є перепоною до їх змін, зумовлює затяжний характер трансформаційної кризи.

Суть запропонованого мотиваційного механізму формування нових інститутів господарювання полягає в опорі на психологічні процеси мотиваційного зумовлення і опосередкування. Утворення нових мотиваторов відбувається шляхом поширення вже існуючих мотиваційних зв’язків. За умов поступових змін, модифікації усталених інституціональних мотиваційних відношень у відповідності з потребами економічної системи, ринкові інститути господарювання (відношення до підприємництва, багатства, власності, конкуренції) набувають мотиваційного значення, закріплюються у повсякденній практиці.

Буржуазні революції у країнах “першого ешелону капіталізму” проходили під пріоритетом ідеалів природного права. Економічні перетворення в Україні відбуваються в умовах позитивного права. Останнє стримує процеси соціально-економічної динаміки. Тому цілісність, співзвучність національній господарчій культурі цінностей, закладених в ідеології законодавчих актів чинять визначальний вплив на готовність суб'єктів господарювання сприйняти їх у якості норм поведінки у сфері економічної діяльності, мотиваційну ефективність правової системи. Скорочення витрат на юридичну підтримку діяльності, наближення правової системи до широких мас є основою легалізації тіньового сектора економіки. Легалізація власності, перетворення її у фінансовий актив, реальний інвестиційний ресурс розвитку економіки, створення умов для прискореного природного утворення неформальних інститутів ринкового господарювання сприятиме подоланню трансформаційної кризи. Значний потенціал мотиваційного впливу на формування інститутів ринкового господарювання має система мотивації праці.

Висновки

Дослідження мотивації господарської діяльності в умовах трансформації економічної системи дало змогу зробити наступні висновки і пропозиції:

1. В основі трансформації економічної системи знаходиться кардинальний перегляд мотивів господарської активності суб'єктів економічних взаємовідносин. Усвідомити суть процесів, що відбуваються, можливо лише розкривши сутність і зміст господарювання.

2. Вивчення категорії господарювання дозволяє визначити господарську мотивацію як сукупність іманентних особистості, як члену соціуму, традиційних ціннісних орієнтирів, норм і правил поведінки, що регулюють націленість, характер і інтенсивність людської активності по організації відтворення свого існування.

3. Суперечливе поєднання в національному господарському менталітеті світоглядних елементів Східної (духовної, колективіської) і Західної (матеріальної, індивідуалістичної) культур стримує інтеграцію інститутів ринкового господарювання. Зіткнення елементів комунітарності й субсидіарності проявляє себе в суперечливому відношенні до праці, багатства й власності, протиборстві між ціннісною і цільовою раціональністю, інтересами громади і особистості, традиціями та інноваціями, а, від так, й відношенням до підприємливості й конкуренції, визнанням високої духовної цінності знань. Адекватну національній господарчій культурі модель економіки можна було б назвати православно-католицьким капіталізмом.

4. Вивчення господарської мотивації дозволяє зосередити увагу на механізмі цілеспрямованого мотиваційного управління інституціональними змінами у трансформаційній економіці. Умовою успіху є комплексний, цілісний підхід до формування інституціональної бази розвитку.

5. У процесі мотиваційного управління соціокультурною динамікою необхідно враховувати особливості зміни інститутів господарювання:

5.1. Мотиваційне значення новим інститутам господарювання надається через встановлення їх взаємозв’язку із наявною у масовій свідомості системою ціннісних орієнтацій. Процес мотиваційних перетворень повинен опиратися на співзвучні ринковій системі елементи найменш рухливих етосних і релігійних цінностей. Ефективність формулювання нових етичних, правових і політичних цінностей значною мірою залежить від дієвості, послідовності, комплексності політики реформ. Умовою заміни найбільш рухливих екзистенціальних цінностей є активна підтримка реформ населенням.

5.2. Офіційні норми в рамках природного права є продовженням і закріпленням у юридичній практиці прийнятих у суспільстві цінностей і неформальних норм поведінки. У рамках позитивного права вони формуються шляхом штучного впровадження відсутніх у національному господарському менталітеті поведінкових установок. Зусилля необхідно націлити на подолання наявних (розподільчих) і формування нових (ринкових) стереотипів поведінки шляхом зменшення адміністративного тиску, розширення свободи діяльності субєктів господарюваня.

5.3. Прискоренню формування неформальних ринкових норм сприятиме усунення перепон до їх виникнення, підтримка спонтанних, природних процесів їх формування.

6. Першочерговий вплив на формування нової господарської мотивації справляють комплекси законодавчих актів з питань розвитку власності, підприємницької діяльності, трудових відносин, оподаткування. Орієнтація законодавчої бази на потреби людей, наближення її до традиційних норм поведінки, спрощення, зниження бюрократичних витрат стають реальним напрямом розбудови нової інституціональної системи. Важливим інструментом масового поширення нової мотивації є комплексні програми підтримки підприємництва, сприяння становленню й розвитку приватної власності.

7. Інструментом формування нової господарчої мотивації стає система оплати і стимулювання трудової діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації.

Статті у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Інші роботи

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Анотація

Липов В.В. Мотивація господарської діяльності в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню теоретичних засад господарської мотивації. Розглянуто еволюцію поглядів на господарські засади економічної діяльності людини. Дано визначення категорії господарювання, розкрито її місце й значення в категоріальному апараті економічної науки. Висвітлено роль українських учених у дослідженні категорії господарювання. Запропоновано концепцію господарської мотивації.

Охарактеризовано історичні особливості формування національних інститутів господарювання. Проаналізовано вплив національної господарської культури, господарського менталітету, специфіки ціннісних орієнтацій у сфері господарювання на формування ринкової моделі економіки. Запропоновано структуру інституціональної системи. Дано визначення цінностей і запропоновано структуру ціннісної системи.

Розроблено мотиваційний механізм формування і корекції господарських інститутів, напрямки й методи створення інституціональної бази національної моделі ринкової економіки.

Ключові слова: трудова, підприємницька, господарська мотивація; господарювання; інститути господарювання; цінності; неофіційні, офіційні інститути; соціокультурна динаміка інститутів господарювання; мотиваційний механізм зміни інститутів господарювання.

Аннотация

Липов В.В. Мотивация хозяйственной деятельности в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. – Харьков, 2002.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ хозяйственной мотивации, как экзистенциального базиса мотивации активности человека в сфере хозяйствования. Хозяйственная мотивация рассматривается как совокупность институтов хозяйствования, определяющих нацеленность и интенсивность активности субъектов экономических отношений. Выделены статический и динамический аспект мотивации. Основное внимание уделено изучению ее динамической стороны, как процессу формирования новых институтов (мотиваторов) хозяйственной активности.

Рассмотрена эволюция взглядов на хозяйственные основания экономической активности человека в процессе возникновения и развития экономической науки, подходы к мотивации в основных течениях экономической мысли. Дано определение категории хозяйствование, раскрыто ее место и значение в категориальном аппарате экономической науки. Она рассматривается как базисная категория, объединяющая вокруг человека, как субъекта экономических отношений, задачу (воспроизводство своего бытия), цели (полезность, благо, товар), формы (производственные отношения), критерии деятельности (стоимость, цена, прибыль). Показана роль украинских ученых-экономистов в изучении категории хозяйствование. Предложено концепцию хозяйственной мотивации. Ее составными частями являются неэкономический (предтрудовой), экономический (трудовой и предпринимательский), постэкономический (творческий) типы мотивации. Хозяйственная мотивация задает базисные мотивы деятельности, которые, преломляясь в конкретно-исторических условиях человеческой деятельности, формируют соответствующие типы мотивации.

Дана характеристика исторических особенностей формирования национальных институтов хозяйствования. В центре внимания – особенности национальной хозяйственной культуры, хозяйственный менталитет, специфика ценностных ориентаций в сфере хозяйствования. Проанализировано их воздействие на формирование рыночной модели экономики. По аналогии с протестантской и конфуцианской моделями, наиболее приемлемую для нас предложено назвать православно-католической моделью капитализма. Предложено структуру институциональной системы. В ее состав включены ценности, неформальные правила и формальные нормы поведения. Дано определение ценности, как элемента мотивационного комплекса. Предложена структура системы ценностей. Дифференциация позволила определить наиболее стабильные, неосознаваемые, базисные (этосные и религиозные), подвижные (экзистенциальные), последовательно изменяемые (этические, правовые, политические) группы ценностей.

Внесены уточнения в определение опережающего развития экономики. Оно основывается на национальной культуре хозяйствования, предполагает поэтапную интеграцию институтов предпринимательской экономики в сложившуюся институциональную систему. Предложен мотивационный механизм формирования и коррекции хозяйственных институтов, направления и методы