УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Москаленко Андрій Петрович

УДК 159.98::37.048.4(378.141)

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ

ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ

Спеціальність 19.00.03 - психологія праці, інженерна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Бочарова Світлана Петрівна,

Українська інженерно-педагогічна академія,

завідуюча кафедрою психології, м. Харків.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Балл Георгій Олексійович,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України,

завідуючий лабораторії методології та теорії психології,

м. Київ;

кандидат психологічних наук, доцент

Кузнєцов Марат Амірович,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди, професор

кафедри практичної психології, м. Харків.

Провідна установа: Інститут педагогіки та психології професійної освіти

АПН України, відділ психології трудової та

професійної підготовки, м. Київ.

Захист відбудеться "30" жовтня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01. при Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий 27 вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Плохіх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки дієвого науково обгрунтованого механізму підвищення професійного рівня працівників органів внутрішніх справ України. Це пов’язано із соціально-економічними змінами в сучасному суспільстві, процесами реформування правоохоронної системи, і як наслідок, підвищенням вимог до випускників вищих навчальних закладів системи МВС. Гуманізація процесу професійного навчання та діяльності, велика увага до людського фактору передбачає забезпечення збалансованості між професійними вимогами до особистості, її інтересами і спрямованістю, а також рівнем сформованості загальних та спеціальних здібностей, потенційних можливостей.

Однією із головних умов вирішення зазначеної проблеми є створення системи якісного відбору абітурієнтів на підставі комплексної оцінки рівня сформованості професійно значущих якостей особистості. Її особливе значення визначається і тим, що успішність підготовки абітурієнтів залежить від певної системи індивідуально-психологічних якостей, а недостатній їх розвиток є причиною низької придатності до навчання та майбутньої діяльності, а також відрахувань із навчальних закладів.

Так, за даними дослідження, проведеного в 10 навчальних закладах системи МВС України, велика кількість відрахувань пов'язана із небажанням вчитися та академічними заборгованостями (44,3%), із різного роду порушеннями дисципліни, у тому числі вчиненням злочинів (32,3%), за так званими “сімейними обставинами” (20,4%) і лише 3% - за станом здоров'я (В.І. Барко, О.В. Шаповалов).

Аналіз спеціальної літератури показує, що проблему професійного відбору вирішено більшою мірою стосовно професій типу “людина - техніка”. Стосовно ж професій типу “людина - людина”, до яких належать основні професії системи органів внутрішніх справ, вона вирішена в недостатньому ступені.

Проблема професійного відбору безпосередньо до вузів системи МВС відбита в роботах О.М. Бандурки, В.І. Барка, Б.Г. Бовіна, С.П. Бочарової, В.Л. Васильєва, О.В. Землянської, А.Ф. Караваєва, В.В. Лебедько, Н.І. Мягких, В.В. Романова, А.Н. Роша, А.Д. Сафронова, О.В. Шаповалова та ін. В цих роботах розкриваються окремі підходи до організації професійного психологічного відбору у вузи системи МВС: визначення інтелектуально-мотиваційної готовності до навчання в освітніх закладах МВС (В.І. Барко, Б.Г. Бовін, В.В. Лебедько, Н.І. Мягких, А.Д. Сафронов, О.В. Шаповалов); організація системи профорієнтації в органах внутрішніх справ, у якій психологічний відбір розглядається тільки як одна із її форм (А.Ф. Караваєв, А.Н. Роша).

Але ж питання не вирішується в цілому, оскільки на сьогодні не здійснено системний аналіз теоретичних підходів до оцінки рівня розвитку професійно значущих якостей кандидатів на навчання у вищому навчальному закладі системи МВС; не визначені в достатньому ступені вимоги щодо індивідуально-психологічних якостей абітурієнтів; відсутня структура показників психологічної придатності до професії правоохоронця. Це ускладнює можливість оцінки та прогнозу психологічної придатності до навчання у вузі системи МВС.

Сучасний професійний відбір до вузів системи МВС України містить у собі 4 види відбору (соціально - правовий, медичний, психологічний та освітній), серед яких психологічний поки що є найменш ефективним. Про його невисоку ефективність свідчить те, що основною причиною низької успішності курсантів, відрахувань із вузів, порушень дисципліни та законності є невідповідність їхніх психологічних якостей вимогам навчання та майбутньої діяльності.

Виникнення зазначених проблем є наслідком відсутності єдиного комплексного теоретично й експериментально обгрунтованого підходу до якісного професійного психологічного відбору до вузів системи МВС.

Таким чином, розробка змісту та процедури психологічного забезпечення професійного відбору до вузів системи МВС має особливу актуальність та гостроту, що і визначило тему нашого дослідження: "Психологічне забезпечення професійного відбору до вищих навчальних закладів системи МВС України".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках “Комплексної програми удосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 - 2005 рр.” (Розпорядження МВС України № 1 від 4.01.99 р.), “Програми кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС на період до 2000 р.” (розд. 7, п. 5. “Робота з особовим складом”), "Комплексної програми кадрової політики в органах і підрозділах внутрішніх справ і забезпечення законності та дисципліни на 2001-2005 рр." (Наказ МВС України № 515 від 30.06.2001 р.), планів наукових досліджень лабораторії соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ України Національного університету внутрішніх справ. Автором особисто було розроблено науково - методичне обгрунтування професійного психологічного відбору до навчальних закладів системи МВС. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням навчального процесу по підготовці кваліфікованих спеціалістів для органів внутрішніх справ з урахуванням соціально - економічних змін в українському суспільстві.

Об'єкт дослідження - процес професійного відбору до вузів системи МВС.

Предмет дослідження - психодіагностичний потенціал психологічного забезпечення професійного відбору кандидатів на навчання до вузів та на службу в системі МВС.

Мета дослідження полягає в теоретичній розробці та експериментальному обгрунтуванні ефективності комплексної методики психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС.

Гіпотеза дослідження - ефективність професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС може бути значно підвищена, якщо його проводити на основі комплексної оцінки рівня розвитку професійно значущих якостей, які відповідають специфіці правоохоронної діяльності. Це дасть можливість цілеспрямованого вибору з числа претендентів осіб, котрі за своїми індивідуально-психологічними якостями потенційно відповідають вимогам майбутньої професійної діяльності, і значного зниження відсотку відрахувань курсантів через їхню психологічну непридатність до навчання та майбутньої професійної діяльності.

Зазначені мета та гіпотеза обумовили такі задачі дослідження.

1.

2.

3.

4.

5.

Для реалізації поставлених задач та перевірки гіпотези в роботі використовувалися такі теоретичні й емпіричні методи дослідження: системно-теоретичний аналіз стану проблеми на основі вивчення психологічної, а також спеціальної службової і юридичної літератури; аналіз нормативних документів МВС України, практики професійного відбору на службу та навчання у вузи МВС; спостереження, метод бесіди, анкетування; методи професіографічного аналізу діяльності, експертних оцінок; комплекс психодіагностичних методів вивчення й оцінки структури професійно значущих якостей особистості; метод моделювання. При обробці результатів використовувалися методи математичної статистики: кореляційний, факторний та множинний регресійний аналіз, що здійснювалися за допомогою програми STATISTICA.

Методологічну основу дослідження складають:

1)

2)

3)

4)

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому:

1)

2)

3)

4)

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що:

1)

2)

3)

4)

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблена методика комплексної оцінки рівня розвитку професійно значущих якостей абітурієнтів вузів системи МВС; доповнені вимоги, що ставляться до індивідуально-психологічних якостей особистості кандидата на навчання у вузі системи МВС; виділена структура показників психологічної придатності та проаналізований її вплив на ефективність навчання у вузі системи МВС; розроблена математична модель прогностичної оцінки придатності до навчання у вузі системи МВС.

Достовірність результатів дослідження та їх обгрунтування забезпечені системним аналізом професійної діяльності та специфіки навчальної діяльності у вузах системи МВС; відповідністю методів дослідження його предмету, цілям і задачам; репрезентативністю вибірки випробуваних, необхідної для якісної та кількісної характеристики результатів дослідницької й експериментальної роботи; стабільністю отриманих у ході дослідження результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації знайшли свій відбиток у публікаціях автора, доповідались на розширених засіданнях науково - дослідної лабораторії соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ, а також на науково - практичних конференціях: “Актуальні проблеми роботи з персоналом в ОВС” (Харків, 1999); “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (Харків, 2000); на інструктивно - методичній нараді з головними психологами МВС України (Сімферополь, 1999); на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми управління" (Київ, 2001); на науково-практичній конференції ад'юнктів та магістрантів (Харків, 2002). Апробація розробленої комплексної методики проходила в Національному університеті внутрішніх справ, а також в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС України в рамках професійного відбору.

Основні положення дисертації викладені у 11 наукових публікаціях, науково - практичних посібниках та методичних рекомендаціях; із них 3 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Експериментальна робота проводилася в Національному університеті внутрішніх справ міста Харкова з 1996 по 2001 рр.

Випробувані - абітурієнти та курсанти Національного університету внутрішніх справ у кількості 106 осіб, практичні працівники ОВС у кількості 47 осіб.

Структура дисертації підпорядкована логіці наукового дослідження, його предмету, цілям та завданням. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Текст дисертації викладений на 204 сторінках машинописного тексту, містить 11 рисунків та 20 таблиць, 9 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел нараховує 244 найменування, із них 24 на іноземній мові.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються об'єкт та предмет дослідження, завдання, методологічна основа та методи дослідження, формулюється гіпотеза, висвітлюються наукова новизна, теоретичне й практичне значення роботи.

Перший розділ "Теоретичні основи професійного психологічного відбору" містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в науці та практиці професійного відбору на навчання у вузі системи МВС України.

Проблемі професійного відбору як загальнонауковій присвячені роботи В.О. Бодрова, Ю.З. Гільбуха, С.Г. Геллерштейна, К.М. Гуревича, Т.Т. Джамгарова, І.А. Зязюна, Е.А. Клімова, О.А. Кожухової, Є.А. Мілеряна, В.Д. Небиліцина, К.К. Платонова, В.В. Рибалки, Б.О. Федоришина, В.В. Чебишевої, В.Д. Шадрикова, І.Н. Шпільрейна та інших.

У вказаних роботах професійний відбір розглядається як одна із провідних умов, що визначає ефективність результатів професійної діяльності. Ідея професійного відбору спирається на положення про те, що між людьми існують значні індивідуальні розходження й, відповідно, розходження в здібностях виконувати конкретну роботу. У зв'язку з цим основною метою профвідбору повинний бути вибір із числа претендентів тих осіб, які за ступенем розвитку сукупності психологічних якостей (типологічних, характерологічних, когнітивних), емоційно - вольових процесів, властивостей та станів особистості відповідають вимогам конкретних професій, здатні успішно їх опановувати і надалі ефективно працювати за спеціальністю.

Одним із головних напрямків у розробці системи психологічного відбору є теоретичне і експериментальне дослідження проблеми професійних здібностей. У теоретичному плані ця проблема розроблена ще недостатньо повно, незважаючи на те, що у дослідженнях Б.Г. Ананьєва, Т.І. Артем'євої, О.Г. Ковальова, Н.Д. Левітова, А.О. Леонтьєва, В.Н. Мясищева, К.К. Платонова, Б.М. Теплова (у положеннях про співвідношення задатків, здібностей і обдарованості, про загальні та спеціальні здібності, про психологічну структуру особистості та ін.) вона отримала певне відображення. Суттєвий розвиток проблема здібностей отримала при її вивченні з позиції системного підходу (Б.Ф. Ломов), змісту динамічної функціональної структури особистості (К.К. Платонов), регулюючої ролі функціональних систем організму в поведінковій активності людини (В.Д. Шадриков).

При вирішенні питання про методологічні принципи вивчення професійних здібностей слід виходити із положення про те, що будь-яка психологічна якість не може бути описана однією одиницею виміру: різні рівні реалізації якостей вимагають як різних прийомів опису, так і різних одиниць виміру (В.О. Бодров).

Аналіз показує, що у більшості випадків дані принципи реалізуються за допомогою методу тестів. Незважаючи на те, що цей метод гостро критикується (Ф. Бартлетт, З. Гератеволь, Є.А. Мілерян та ін.), він залишається головним в оцінці професійних здібностей. Одним із напрямків усунення недоліків цього методу є більш широке використання методичних прийомів вивчення особистості, врахування і дотримання загальних принципів створення та використання системи професійного психологічного відбору (В.О. Бодров).

Проведений аналіз професіографічних описів видів діяльності, спеціальностей та служб системи органів внутрішніх справ, які зустрічаються в психологічній і спеціальній літературі, дозволив констатувати, що доцільність удосконалення професійного психологічного відбору до вузів системи МВС визначається такими чинниками: високим рівнем складності та відповідальності професійної діяльності системи органів внутрішніх справ; пов'язаним із цим розміром соціального й економічного збитку в результаті зниження її якості; значним ступенем психологічної напруги та частотою виникнення екстремальних ситуацій, великою вірогідністю професійних деформацій; суттєвими показниками плинності кадрів та відрахувань із навчальних закладів через невідповідність індивідуально - психологічних характеристик індивіда вимогам професії.

Аналіз показав, що існуючий психологічний відбір до вузів системи МВС України поділений на три, практично не взаємопов’язані між собою, етапи. Перший - проводиться психодіагностичними центрами та лабораторіями при військово-лікарських комісіях і має виражену медичну (психіатричну) спрямованість. На цьому етапі кандидати на навчання прирівнюються за станом здоров'я до контингенту тих осіб, які поступають на службу. Вимоги навчання у вузі, а також вимоги, обумовлені майбутньою професією кандидата, цей вид відбору не враховує, тобто професійно значущі якості майбутніх спеціалістів не оцінюються.

Метою другого етапу психологічного відбору, що здійснюється працівниками служби психологічного забезпечення апаратів УМВС України в областях, є відбір кандидатів, придатних саме до навчання. При цьому вимоги, обумовлені особливостями системи органів внутрішніх справ, а також майбутньої професії кандидатів, не враховуються. По суті здійснюється відбір на професію “студент”.

Третій етап психологічного відбору проводиться психологами вузів. Висновки про придатність до навчання на даному етапі не мають належного правового статусу, і відбір в основному переслідує цілі виділення “групи посиленої психологічної уваги” та визначення кандидатів на посади молодших командирів із числа осіб, зарахованих на навчання.

Незважаючи на таку багатоетапність, психологічний відбір не є достатньо ефективним. Це пояснюється, на нашу думку, відсутністю системного підходу до наукової розробки і подальшої практичної реалізації психологічного відбору до вищих навчальних закладів системи МВС України.

Всі етапи відбору є самостійними та переслідують, як показав аналіз, різні цілі. Відсутність взаємозв'язку між вказаними етапами створює громіздкість у процедурі відбору та негативно впливає на його кінцевий результат.

Недостатня визначеність вимог щодо індивідуально - психологічних якостей кандидатів призводить, у свою чергу, до обмеженості оцінки та прогнозування придатності абітурієнтів до навчання і майбутньої професійної діяльності. Відповідно, існуюча методика відбору не фіксує необхідні й достатні професійно значущі психологічні якості кандидатів на навчання у вузі МВС України і не повною мірою вирішує завдання професійного психологічного відбору. Відсутність аналізу та узагальнення результатів психологічного відбору не дає можливості розробляти й впроваджувати заходи з його удосконалення.

Таким чином, проведений нами аналіз стану проблеми професійного психологічного відбору до вузів системи МВС у науці та практиці вказує на те, що виникла актуальна потреба в чіткому визначенні вимог, які випливають зі змісту, умов та процесу як навчальної діяльності у вузі системи МВС, так і професійної діяльності персоналу органів внутрішніх справ. Аналіз та систематизація цих вимог дозволила виділити структуру індивідуально - психологічних характеристик кандидата на навчання, які він повинний мати для успішного оволодіння професією та виконання своїх професійних і службових обов'язків.

У другому розділі "Методологічні та методичні основи дослідження" визначені психологічні вимоги до кандидатів на навчання у вузі системи МВС; поданий системний аналіз структури професійно значущих якостей працівників системи органів внутрішніх справ; розкривається змістовна сутність та процедура методики комплексної діагностики професійно значущих якостей кандидатів на навчання у вузі системи МВС і оцінки її ефективності.

При розробці комплексної методики професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС на основі оцінки рівня сформованості їх професійно значущих якостей нами було вирішено низку послідовних задач ефективного функціонування професійного психологічного відбору до вузів системи МВС.

Професіографічний аналіз умов навчання у вузі МВС дозволив встановити, що цей процес визначається складною системою вимог, у якій ми виділили три різні аспекти, а саме вимоги, обумовлені процесом професійного навчання у вузі; загальними та специфічними особливостями діяльності системи органів внутрішніх справ; специфікою майбутньої професійної діяльності працівника в системі ОВС.

Зв’язок між цими видами вимог полягає в тому, що процес навчання містить компоненти професійної діяльності, але навчальна діяльність при цьому домінує. Виконання професійних обов’язків передбачає, в свою чергу, процес навчання, але провідною тут є саме професійна діяльність. Крім того, різні аспекти вимог можуть визначати схожі і, в деяких випадках, суперечливі психологічні характеристики особи.

Виділення даних видів вимог дозволяє вивчати окремі професійно значущі якості кандидатів на навчання та характер зв’язків між ними; інтегрувати їх в систему і тим самим реалізувати у відборі принципи системного та особистісного підходів, а також чітко обмежити контекст, у якому певні якості є професійно значущими, що дає можливість запобігати суперечливим вимогам до курсантів та працівників.

Проведений системний аналіз змісту й особливостей діяльності органів внутрішніх справ, а також професійних вимог щодо особистості спеціаліста дозволив визначити структуру психологічних якостей, від яких залежить ефективність оволодіння професією працівника ОВС та безпосереднє виконання службових обов'язків.

До неї увійшли такі елементи: мотиваційна сфера особистості, основними параметрами якої є сила, стійкість, структурність та ієрархічність мотивації; когнітивна сфера, яка вміщує особливості уваги, вербальний інтелект, дивергентне та конвергентне мислення, вербальну креативність, професійну пам'ять; комунікативна сфера та соціальний інтелект; правосвідомість; емоційно-вольова сфера особистості, основними параметрами якої є рівень тривожності, емоційна стійкість, загальна психічна активність, працездатність, моральний самоконтроль поведінки, емоційна зрілість та самооцінка.

Взагалі, крім фізичного й психічного здоров'я, кандидат на навчання повинний мати адекватне уявлення про професію, усвідомлювати її соціальне значення, а також вимоги професії до особистості; мати стійке прагнення особисто брати участь у реалізації об'єктивно заданих цілей професії; здібність до довільної концентрації уваги; гарну довгочасну і оперативну пам'ять; високий рівень розвитку вербального інтелекту та творчого мислення; достатньо високо розвинений соціальний інтелект і комунікативні якості; мати низький рівень тривожності; бути високо активним і працездатним; емоційно стійким; володіти високим моральним контролем поведінки та самоконтролем; реалістичною самооцінкою; бути емоційно зрілим та впевненим у собі.

Якості, що складають структуру показників професійної придатності, забезпечують адекватну загальну та професійну спрямованість особистості; здібність до навчання; пізнавальний, пошуковий, реконструктивний, комунікативний та посвідчувальний аспекти діяльності працівника органів внутрішніх справ; процес професійної і, зокрема, соціальної адаптації, а також здатність до діяльності в складних та екстремальних умовах. Вони також є енергетичними ресурсами професійного зростання й діяльності в цілому.

Для оцінки структури професійно значущих якостей був розроблений психодіагностичний комплекс, до якого увійшли як стандартні, так і авторські методики.

Для діагностики мотиваційної сфери були використані такі методики: методика вивчення структури мотивації особистості В.Е. Мільмана; розроблені нами анкети вивчення мотивації вибору професії працівника ОВС (відкрита та закрита форми); колірний тест відношень Еткінда (КТВ); бесіда.

Для діагностики когнітивної сфери особистості нами були використані такі методики: вербальна шкала тесту Д. Векслера, варіант WAIS; вербальна шкала тесту діагностики креативності Е. Торренса; тест Кеттелла 16-PF, фактор В - “Інтелектуальний розвиток”.

Для діагностики комунікативної сфери особистості були використані: методика дослідження соціального інтелекту Дж. Гілфорда та М. Саллівена (адаптація О.С. Михайлової); тест Кеттелла 16-PF, фактори, що відображають рівень розвитку комунікативних якостей особистості.

Для діагностики емоційно-вольової сфери були використані: тест Кеттелла 16-PF, фактори, що відображають рівень розвитку якостей емоційно-вольової сфери; методика діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка; тест вибору кольору М. Люшера.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження ефективності професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС" подані результати експериментального дослідження ефективності розробленої автором методики комплексної діагностики й оцінки рівня розвитку професійно значущих якостей у процесі професійно - психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС.

Дослідження, у якому брали участь абітурієнти та курсанти першого курсу Національного університету внутрішніх справ (106 осіб), складалося з двох етапів.

Перший етап дослідження здійснювався в 1996 році в період вступних іспитів і на початку першого року навчання. Завданням даного етапу було складання прогнозу придатності випробуваних до навчання у вузі системи МВС та майбутньої професійної діяльності на основі оцінки рівня розвитку їх професійно значущих якостей.

Кількісний та якісний аналіз отриманих індивідуальних даних за всіма показниками, що оцінювались, дозволив нам поділити випробуваних на чотири групи на основі їх відповідності вимогам навчання у вузі системи МВС.

1 група: випробувані цілком відповідають вимогам професійного навчання у вузі МВС, рекомендуються в першу чергу для прийому до вузу - 16 осіб (15%).

2 група: випробувані, які в основному відповідають вимогам навчання, рекомендуються для прийому до вузу в другу чергу - 52 особи (49%).

3 група: випробувані, котрі частково відповідають вимогам навчання, рекомендуються умовно - 22 особи (20,7%).

4 група: випробувані, які не відповідають вимогам професійного навчання, не рекомендуються для прийому до вузу - 16 осіб (15%).

Різниця між виділеними групами за вказаними показниками була достовірною (практично стосовно усіх показників емпіричний U - критерій Манна-Уітні є за своїм значенням меншим ніж критичний (Uемп < Uкр; р > 0,05; р > 0,01).

На другому етапі дослідження вирішувалися такі завдання:

-

-

-

Критеріями професійної успішності кандидатів на навчання були обрані оцінки академічної успішності курсантів (середній бал результатів екзаменаційних сесій) та експертні оцінки виділених нами показників успішності навчально-професійної діяльності випробуваних, що виражаються в поведінці та дозволяють скласти враження про їхню відповідність вимогам навчання й майбутньої професійної діяльності (ставлення до навчання і служби; ділові якості; професійна й особиста відповідальність; ставлення до інших; конфліктність; мотивація; принциповість та сміливість; творчість; фізична форма та стан здоров'я). Для вивчення цих чинників використовувався розроблений нами опитувальник рейтингової експертної оцінки індивідуально-психологічних якостей курсанта.

Другий етап дослідження проводився в 2001 році на тій же вибірці випробуваних, котрі брали участь у першому етапі дослідження.

У результаті співставлення отриманих оцінок рівня сформованості професійно значущих якостей випробуваних з критеріями успішності їх навчально-професійної та службової діяльності було встановлено, що точність прогнозу придатності до навчання у вузі системи МВС склала за критерієм “академічна успішність” - 81,04% і за рівнем фактичної відповідності умовам службової діяльності (експертні оцінки) - 70,95% (рис. 1).

а) б)

Необхідно відзначити, що випробувані, яких ми віднесли до першої та другої груп придатності, протягом усього періоду навчання характеризуються високою пізнавальною активністю, стабільними успіхами в навчанні, стійкою професійною спрямованістю та сумлінним ставленням до службових обов'язків. Особи, котрі складають, за даними нашого дослідження, третю та четверту групи, характеризуються нестабільними показниками в навчанні, нестійкою навчальною та професійною мотивацією, низьким ступенем адаптації до службових вимог.

Із 16 осіб, які мають низький рівень сформованості професійно значущих якостей, жодний випробуваний не вчиться на “відмінно” і “добре”: 1 (6,25%) вчиться на “задовільно”, 5 (31,25%) – на “незадовільно” і 10 осіб (62,5%) не були зараховані на навчання за результатами вступних іспитів.

У групі випробуваних, умовно придатних до навчання, 9 осіб (40,9%) вчаться на “відмінно” й “добре”, 6 (27,2%) – на “задовільно”, 6 (27,2%) – на “незадовільно” та один випробуваний (4,54%) не був зарахований на навчання за результатами вступних іспитів.

Таким чином, особи з низьким рівнем сформованості професійно значущих якостей у 93,8%, а особи із середнім рівнем - у 31,7% випадків виявилися непридатними до навчання у вузі системи МВС України та подальшої професійної діяльності, що стосовно усієї вибірки склало 21,6%.

Кореляційний аналіз дозволив встановити наявність та характер тісних структурних зв'язків між оцінками, отриманими за допомогою розробленої нами психодіагностичої методики, та критеріями навчально-професійної і службової ефективності випробуваних (табл.1).

Таблиця 1

Коефіцієнти кореляції психодіагностичих оцінок із критеріями навчально - професійної ефективності випробуваних (n = 106)

Показники

методик | Експертна

оцінка | Академічна успішність | Середній бал атестату

Вербальний інтелект | 0, 5615** | 0,6986** | 0,3217**

Вербальна креативність | 0,5223** | 0,5373** | 0,3123**

Соціальний інтелект | 0,3437** | 0,4427** | -

Тест Кеттелла 16-PF (фактори) | A | 0,3091** | 0,3646** | -

B | 0,2731** | 0,2586** | -

C | 0,4456** | 0.2792** | -

E | - | - | -

F | 0,2004* | - | -

G | 0,3248** | 0,3124** | -

H | 0,4455** | 0,3538** | -

I | -0,4428** | -0,2604** | -

L | -0,3422** | - | -

M | - | - | -

N | - | - | -

O | -0,4893** | -0,3529** | -

Q1 | - | - | -

Q2 | - | - | 0,3215**

Q3 | 0,4230** | 0,3722** | -

Q4 | -0,4108** | -0,2921** | -

Шкала "Тривожність" | -0,2863** | - | -

Шкала "Фрустрація" | -0,3642** | -0,2333* | -

Шкала "Агресивність" | - | - | -

Шкала "Ригідність" | -0,4907** | -0,3517** | -0,2132*

Вегетативний коефіцієнт | - | - | -

Академічна успішність | 0,6750** | - | 0,3044**

Середній бал атестату | 0,2278* | 0,3044** | -

Експертна оцінка | - | 0,6750** | 0,2278*

Примітки: * - р > 0,05; ** - р > 0,01; - - рівень кореляції незначний; знак "+" не вказується.

Встановлений високий рівень кореляції між експертними оцінками ступеня навчальної й службової ефективності випробуваних та комплексом показників, що характеризують структуру їх професійно значущих якостей, вказує на те, що розроблена методика дає можливість виявляти розходження у вираженості властивостей, які вивчаються за її допомогою, в осіб із різним рівнем розвитку цієї функції та в остаточному підсумку - із різним рівнем успішності навчання або практичної діяльності.

За допомогою факторного аналізу було отримано чотири самостійних групи професійно значущих якостей кандидатів на навчання у вузі системи МВС. В ієрархічному порядку (від найбільш значущого до найменш) це: фактор регуляції (він містить високу емоційну стійкість; відсутність явищ фрустрованості; низьку тривожність і пластичність психічних процесів); фактор інтелекту (високий рівень вербального інтелекту і вербальної креативності); фактор емоційної зрілості (практичність, об’єктивність, емоційна зрілість; стабільність, рішучість, енергійність, схильність до лідерства та чуйність); фактор комунікативності (оптимістичність, товариськість; здатність до встановлення та підтримки соціальних контактів, соціальна сміливість, стійкість до стресів, врахування у поведінці думки групи).

Психологічним значенням визначених факторів є те, що вони відображають структуру професійно значущих якостей, які є основними показниками придатності до навчання у вузі системи МВС та службової і професійної діяльності в органах внутрішніх справ.

У ході роботи була розроблена також математична модель прогностичної оцінки придатності до навчання у вузі системи МВС, що являє собою рівняння множинної регресії за двома залежними перемінними: "академічна успішність":

Х = 3,499 + 0,02113 VIQ,

де Х - академічна успішність;

VIQ - результат тестування за вербальною шкалою тесту Векслера (WAIS);

та "експертні оцінки ступеня навчальної й службової ефективності":

Y = 6,481 + 0,0103 Cr + 0,0507 В - 0,0572 Q2 - 0,0271 Rig + 0,1315 Mw,

де, Y - рівень успішності навчання (експертні оцінки);

Cr - результат тестування за вербальною шкалою тесту Торренса;

В - результат тестування за фактором “інтелектуальний розвиток” тесту Кеттелла 16-PF;

Q2 - результат тестування за фактором “соціабельність” тесту Кеттелла 16-PF;

Rig - результат тестування за шкалою “ригідність” тесту Айзенка;

Mw - результат тестування за методикою вивчення мотивації вибору професії працівника ОВС (оцінка профілю).

Дана модель містить у собі показники всіх сфер виділеної структури професійно значущих якостей. Тим самим, вона дозволяє одержати найбільш повні свідчення про стан досліджуваної функції й оцінити цілісну структуру індивідуально-психологічних професійно значущих якостей, а не окремі якості особистості.

Відповідно до отриманих рівнянь множинної регресії було встановлено, що високі значення успішності навчання у вузі МВС у цілому визначаються такими показниками: високим рівнем вербальної креативності (дивергентного та конвергентного мислення); високим рівнем інтелектуального розвитку; високим рівнем соціабельності; високою пластичністю психічних процесів; домінуванням у мотивації вибору професії мотивів, пов'язаних зі змістом, реальними цілями професії, її соціальним значенням (адекватна мотивація).

Проведене дослідження показало, що найбільш інформативними з використаних у роботі методик були такі: вербальна шкала тесту Векслера; вербальна шкала тесту Торренса; тест Кеттелла 16-PF; тест Айзенка; методика вивчення мотивації вибору професії працівника органів внутрішніх справ.

Розроблена нами комплексна методика, у порівнянні з існуючими, має такі переваги. Вона відповідає встановленим у дослідженні показникам придатності як до навчання, так і до майбутньої професійної діяльності, що підлягають оцінці; є повною, тобто дозволяє оцінювати всі необхідні елементи структури професійно значущих якостей кандидатів на навчання. Психологічне обстеження на основі даної методики дозволяє розрізняти спеціалістів із високою та низькою професійною придатністю. Методика дозволяє також різнобічно вивчити мотиваційну сферу, оцінити структуру й стійкість мотивів вибору професії кандидатів на навчання, їхню професійну спрямованість.

Результати дослідження дозволили сформулювати низку практичних рекомендацій.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наводиться нове вирішення та теоретичне узагальнення наукової проблеми, що виражається в експериментальному обгрунтуванні комплексної методики професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС України.

1. У результаті використання системного підходу до вивчення проблеми професійного відбору на навчання та діяльність у системі органів внутрішніх справ був виділений та обгрунтований комплекс вимог до особистості кандидата на навчання у вузі системи МВС, який складається з трьох рівнів: вимоги, обумовлені самим процесом професійного навчання у вузі; загальними та специфічними особливостями діяльності системи органів внутрішніх справ; специфікою майбутньої професійної діяльності працівника в системі ОВС.

2. Відповідно до розробленого комплексу вимог була визначена психограма - динамічна структура особистості кандидата, котра включає як природні психофізіологічні властивості, так і придбані в процесі життя та діяльності соціально-психологічні якості, найбільш значущі стосовно навчально-професійної успішності, які відносяться до мотиваційної, когнітивної, комунікативної та емоційно-вольової сфер особистості. Дослідження, проведене на контингенті абітурієнтів та курсантів Національного університету внутрішніх справ, а також професіоналів системи ОВС, показало, що дані якості детермінують успішність оволодіння професією.

3. Визначення рівня сформованості професійно значущих якостей абітурієнтів та курсантів Національного університету внутрішніх справ дозволило встановити характер структурних зв'язків між мотиваційною, когнітивною, комунікативною й емоційно-вольовою сферами та визначити фактори, що відображають психологічну структуру цієї системи. До таких факторів відносяться: фактор регуляції, що включає емоційну стійкість, відсутність явищ фрустрованості, низьку тривожність, пластичність психічних процесів; фактор інтелекту, що містить показники вербального інтелекту та вербальної креативності; фактор емоційної зрілості, який об'єднує практичність, об'єктивність, емоційну зрілість, стабільність, рішучість, підприємливість, схильність до лідерства й чуйність; фактор коммунікативності, що включає оптимістичність, товариськість, енергійність, здатність до встановлення та підтримування соціальних контактів, соціальну сміливість, стійкість до стресів та урахування в поведінці думки групи.

4. У результаті дослідження була розроблена комплексна методика оцінки рівня сформованості структури професійно значущих якостей кандидатів на навчання у вузі системи МВС. Надійність комплексу як прогностичного інструмента була підтверджена встановленням кореляцій між показниками за окремими тестами та показниками фактичного рівня навчально-професійної ефективності випробуваних.

5. Показниками прогностичної ефективності розробленого психодіагностичного комплексу слід вважати оцінки академічної успішності курсантів (середній бал результатів екзаменаційних сесій) та експертні оцінки показників успішності підготовки випробуваних, що виражаються в поведінці та дозволяють визначити їхню відповідність вимогам навчання й майбутньої професійної діяльності.

Точність прогнозу придатності до навчання у вузі системи МВС склала за критерієм “академічна успішність” - 81,04% і за рівнем сформованості професійно значущих якостей (експертні оцінки) - 70,95%, що також свідчить про високу прогностичну надійність розробленої нами комплексної методики.

6. У ході дослідження була розроблена математична модель прогностичної оцінки придатності до навчання у вузі системи МВС, яка являє собою рівняння множинної регресії за двома залежними перемінними. Модель містить у собі комплекс показників придатності до навчання, які відповідають визначеним вимогам щодо індивідуально - психологічних якостей кандидата.

7. Дослідження дозволило встановити, що високий рівень “академічної успішності” визначається високим рівнем розвитку вербального інтелекту.

У свою чергу, високі значення загальної успішності навчально-професійної діяльності у вузі МВС визначаються такими показниками: високим рівнем вербальної креативності (дивергентного та конвергентного мислення); високим рівнем інтелектуального розвитку; високим рівнем соціабельності;