НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

МАЗНИК Ліана Валеріївна

УДК 332.12:330.123.4 (477)

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної Академії наук України

Науковий керівник: доктор географічних наук, старший науковий співробітник Фащевський Микола Іванович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил та розселення

кандидат економічних наук Берданова Ольга Володимирівна, Українська Академія державного управління при Президентові України, докторант кафедри “Управління містом”

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ;

Захист відбудеться “24” лютого 2003 р. о “15” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “22” січня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.І. Бандур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед актуальних економічних проблем особливою гостротою виділяються теоретико-методологічні проблеми формування регіональних споживчих ринків, забезпечення населення якісними споживчими товарами вітчизняного виробництва, поліпшення структури і динаміки споживання товарів населенням. Вирішення цих проблем вимагає врахування фактора регіональності, який охоплює диференціацію доходів населення, місцеві ресурсні можливості, етнонаціональні традиції населення тощо.

Регіональний ринок товарів як єдина система з певною ієрархією, характеризується різноманітними взаємозв'язками і пропорціями між його секторами. Розкриття закладеного в ринковій системі потенціалу, його ефективного використання з урахуванням регіональних особливостей і специфіки економіки, підвищення ефективності функціонування такої складної суспільної системи як ринок споживчих товарів виявилося неможливим без сучасного економічного пізнання його сутності, закономірностей формування і функціонування. Тому перед економічною наукою постала необхідність розробки сучасних методів дослідження, оцінки, аналізу і прогнозування розвитку ринкових виробничих і споживчих систем як єдиного цілого.

Вагомий внесок у вивчення загальнотеоретичних питань і вирішення прикладних задач, а також методології досліджень регіонального споживчого ринку, вирішення теоретичних питань регіонального розвитку та розміщення продуктивних сил внесли І.К.Беляєвський, П.П.Борщевський, К.К.Вальтух, Б.М. Данилишин, С.І.Дорогунцов, А.Х.Карапетян, А.А.Конюс, І.І.Корженевський, О.І.Кочерга, Ф.А.Крутіков, В.І.Куценко, А.С. Лисецький, А.І.Лєвін, П.П.Маслов, А.В.Орлов, В.Я.Райцин, М.І.Фащевський, Л.Г.Чернюк та ін. Однак, невирішеними залишається ряд теоретичних та методичних питань, які стосуються формування і функціонування ринків товарів народного споживання в умовах широкого розвитку ринкових економічних відносин. Зокрема, недостатньо розкрита сутність понятійної системи, мало використовується сучасний математичний апарат і засоби формування, прогнозування та програмування розвитку регіональних споживчих ринків, розрахунку можливих варіантів їх розвитку, переваги кількісних методів оцінки територіальної диференціації споживчого ринку. Тому вивчення і вирішення регіональних проблем формування ринку споживчих товарів – задача надзвичайно актуальна, складна і багатоаспектна, яка потребує для свого розвязання нових методичних та методологічних підходів, зокрема щодо аналізу, моделювання, прогнозування та управління регіональним ринком товарів народного споживання як складної суспільної системи. Зазначене вище і обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зв’язок дисертації з науково-дослідними роботами полягає у тому, що вона відповідає основним напрямкам наукових досліджень, які виконуються в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках теми 3.1.5.58 “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100V000089), в межах якої автором проведена оцінка територіальної диференціації регіонального споживчого ринку. Дисертаційне дослідження виконано також у відповідності з тематикою Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста по програмі “Соціально-економічний розвиток м. Києва” (номер держреєстрації 0101V002129), при виконанні якої автором розроблені методологічні засади дослідження місткості регіонального споживчого ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад формування і функціонування регіональних споживчих ринків як складних соціально-економічних систем та практичних рекомендацій по удосконаленню їх структури і територіальної організації.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність розв’язання таких задач:

- дослідити існуючі теоретичні положення щодо розвитку і розміщення ринку

товарів народного споживання;

- визначити економічну сутність вихідних понять (споживчий ринок, ринок товарів народного споживання, регіональний споживчий ринок, регіональний ринок товарів народного споживання);

- визначити вплив регіональних факторів на формування ринку товарів народного споживання;

- виявити обсяг, структуру і динаміку регіонального ринку товарів народного споживання і його елементів;

- вивчити тісноту і напрямок зв'язків між основними елементами регіонального ринку товарів народного споживання;

- дослідити основні індикатори стану, динаміки і територіальної організації споживчого ринку України;

- розробити пропозиції, спрямовані на досягнення збалансованого розвитку ринку товарів народного споживання.

Об'єктом дослідження є процес функціонування ринку споживчих товарів і його основних елементів.

Предметом дослідження дисертаційної роботи є теоретико-методологічні та практичні засади формування регіонального ринку товарів народного споживання як складної виробничо-споживчої системи.

Методи дослідження. Методологічна основа дисертаційного дослідження ґрунтується на класичних теоріях розміщення і сучасних досягненнях економічної науки.

Розв’язання поставлених у дисертаційній роботі задач здійснено з позицій, які розглядають регіональний споживчий ринок як складну виробничо-споживчу соціально-економічну систему. Дослідження теоретико-методологічних основ формування споживчого ринку проводилось із застосуванням конструктивно-логічних методів. Для визначення специфіки функціонування, закономірностей і тенденцій розвитку регіонального споживчого ринку використані балансовий, статистично-економічний, розрахунково-аналітичний, графічний, картографічний методи, а також метод комплексної оцінки територіальної диференціації показників регіонального ринку товарів народного споживання (коефіцієнт локалізації, концентрації, для оцінки міри однорідності сукупності і подальшого визначення типозон використаний коефіцієнт варіації квадратичний). Перспективи розвитку споживчого ринку оцінені із застосуванням економіко-математичних та економетричних методів. Для побудови логічної композиції дослідження використовувалась система загальнонаукових принципів: індукція, дедукція, порівняння, аналіз, синтез тощо. Система цих методів і принципів становить методологічну основу проведених досліджень.

Інформаційна база дослідження складається з даних Державного комітету статистики України і регіональних управлінь статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації сформульовано і обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні засади формування і функціонування регіональних ринків споживчих товарів, що на відміну від існуючих спираються на авторське тлумачення споживчого ринку як складної, структурованої системи виробництва і споживання товарів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

- поглиблено економічну сутність таких наукових понять, як “товар народного споживання”, “регіон”, “регіональний ринок товарів народного споживання”, що базуються на характеристиці відповідної фази відтворення – кінцевого споживання, зокрема використано додатково до існуючих ознаки системності, стохастичності. На відміну від існуючих, ці поняття також включають критерій “ступінь ринковості” і відповідне “критеріогенне” визначення регіонального споживчого ринку;

- поглиблено теоретичні засади щодо формування ринку товарів народного споживання, які на відміну від існуючих враховують соціально-економічну сутність споживчого ринку як складної соціально-економічної системи, а також основні фази її розвитку і фактори, які впливають на стан цієї системи та особливості її територіальної організації;

- вперше розроблено схему взаємодій основних індикаторів регіонального споживчого ринку і відповідних елементів його структури: доходів; витрат і заощаджень населення; виробництва товарів народного споживання;

- доповнено систему індикаторів оцінки стану, динаміки та ефективності функціонування регіонального споживчого ринку системою показників оцінки результатів, ресурсів і витрат ринку споживчих товарів;

- удосконалено методику оцінки територіальної диференціації споживчого ринку із застосуванням комплексу показників, які відображають загальний ступінь диференціації розвитку споживчого ринку в державі, участь регіонів у формуванні загального рівня диференціації та ступінь неоднорідності регіонів за показниками розвитку споживчого ринку;

- здійснено комплексну оцінку територіальної диференціації споживчого ринку, визначено обсяги, структуру і динаміку його формування і розміщення, що дозволило вперше виконати комбінаційне групування регіонів України за рівнем розвитку цього ринку;

- поглиблено характеристику споживчого ринку як елемента системи ринкової організації національної економіки;

- дістали подальший розвиток методичні підходи щодо моделювання регіонального ринку товарів народного споживання як складної багаторангової системи, які доповнюють існуючі застосуванням системи міжрегіональних і міждержавних зв’язків з врахуванням нерівновагих процесів на ринку споживчих товарів;

- удосконалено та систематизовано принципи управління регіональними ринками товарів народного споживання за рахунок додаткового врахування параметрів, які обумовлені внутрішніми властивостями споживчої системи;

- виявлено регіональні особливості формування ринків товарів народного споживання в депресивних та еталонних регіонах;

- вперше побудовано прогнозну модель ринку споживчих товарів, яка дозволяє більш обґрунтовано вдосконалити його структуру і територіальну організацію;

- визначено пріоритети і розроблено практичні рекомендації щодо формування регіональних споживчих ринків в Україні, що дозволяє більш обґрунтовано визначити регіональну соціальну політику.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційній роботі наукові результати слугують подальшому розвитку теорії і практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, формуванню і функціонуванню регіональних ринків товарів народного споживання як складних соціально-економічних систем. Вони полягають у збагаченні наукових засобів аналізу споживчих ринків, методів прогнозування їх розвитку. Виконані експериментальні розрахунки і модельні побудови на базі запропонованих в дисертації методологічних і методичних підходів дали можливість встановити структурні фактори регіональної диференціації виробництва товарів народного споживання.

Методологічні засади дослідження регіонального споживчого ринку використані при формуванні інформаційної бази маркетингових досліджень, які проводились фінансово-економічною службою Південно-Західної залізниці. Так, запропонована методика аналізу структурних взаємозв’язків нерівновагих соціально-економічних систем використовується з метою прогнозування структурних зрушень у перевезеннях за видами сполучень та вантажообігу (довідка № НЗЕ-ІІ-1163 від 16.04.2002 р.). Результати дисертаційного дослідження застосовуються в практичній діяльності відділу економічного аналізу та регіональних програм Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста. Зокрема, методологічні засади місткості регіонального споживчого ринку використані при формуванні програми соціально-економічного розвитку м. Києва та у процесі розробки програми розвитку внутрішнього ринку столиці (довідка №НД 1298 від 23.04.2002 р.). Результати оцінки сучасного стану регіонального споживчого ринку та тенденцій його розвитку використовуються при розробці Прогнозу розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу (довідка №25/514-4-12 від 30.09.2002 р.), а також при викладанні навчальних дисциплін “Теорія статистики”, “Економічна та соціальна статистика” в Київському університеті економіки і технологій транспорту (довідка №000782 від 2.09.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором розроблено теоретико-методологічні засади формування регіональних споживчих ринків як складних систем виробництва і споживання товарів населенням регіонів. Приведені в дисертації й авторефераті теоретичні і прикладні результати дослідження належать особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 3 наукових конференціях, що відбулися протягом 1996-2002 рр., зокрема на науково-практичних конференціях: “Історія освіти, науки і культури в етапах, напрямках, школах і іменах” (20-21 травня 1996 р., м. Київ, Академія наук вищої школи України), ІІ Міжнародна наукова конференція “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (15 травня 2001 р., м. Київ), “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні” (25 квітня 2002 р., м Київ).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 9 наукових працях, загальним обсягом 2,6 друкованого аркуша, з них 4 статті опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 стор. комп'ютерного тексту, який включає 16 таблиць та 17 рисунків. Список використаних літературних джерел, який нараховує 203 найменування, викладено на 15 стор. Із загальної кількості таблиць та рисунків лише 9 займають всю площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження формування ринку товарів народного споживання” розкрито наукову сутність регіонального споживчого ринку як соціально-економічної категорії, механізми його

функціонування, фактори формування, функції, визначена особлива роль фактора регіональності, запропоновані методичні підходи до оцінки ефективності функціонування споживчого ринку.

Аналіз існуючих концепцій ринку, особливо тих, що стосуються перехідної економіки, продиктували необхідність введення поняття “ступінь ринковості” і застосування відповідного визначення регіонального споживчого ринку як специфічної системи взаємозв’язків між виробниками і різними демографічними, економічними і соціальними категоріями споживачів на основі процесів купівлі-продажу товарів народного споживання на визначеній території. Специфічність такого роду взаємозв’язків полягає в тому, що вони мають зворотній характер, обумовлений високим ступенем взаємного реагування, а також самою сутністю територіальної системи як органічно і структурно цілісної сукупності різних видів продуктивних сил і виробничих відносин, що розвиваються в певних пропорціях і взаємозалежності на певній території. Тому споживчий ринок виступає як органічно цілісна складна соціально-економічна система з високим рівнем саморегуляції, основу якої складають взаємодії економічних агентів у різних сферах економічної діяльності. Обґрунтовано такі аспекти вивчення ринку – по об’єктах, суб’єктах, в просторовому розрізі, за рівнем насиченості.

До основних факторів формування регіонального споживчого ринку відносяться попит і пропозиція споживчих товарів, які являють собою суперечливу єдність. Ці фактори взаємодіють на ринку з урахуванням основних законів його розвитку: закону вартості, який визначає рівень цін вартістю і закон попиту і пропозиції, який засвідчує відхилення цін від вартості. До факторів формування ринку також віднесені альтернативні витрати, бюджетні обмеження споживачів, розрив між ринковими оцінками вартості продукції і вартістю витрачених ресурсів, фактор циклічності, фактор економічного зростання.

До основних функцій, що повинні здійснюватись регіональним споживчим ринком в умовах нової форми господарювання слід віднести: інтеграційну функцію (специфічна форма забезпечення взаємозв’язку між виробництвом і споживанням), стимулюючу функцію (змінюючи співвідношення між попитом і пропозицією, ринок стимулює зростання виробництва споживчих товарів, поліпшення якості, зниження витрат тощо), інформаційну функцію (створення широких інформаційних можливостей за допомогою сучасної ринкової інфраструктури).

В дисертації визначена особлива роль регіональності як одного з факторів формування ринку. Це виявляється в тому, що в регіоні представлені всі фази відтворення, об’єктивно існують різномасштабні ринки, які розрізняються за різними категоріями споживачів і за територіальними ознаками. Механізм формування територіального ринку більш високого ступеня відбувається шляхом непростого об’єднання внутрішніх ринків за рахунок дії особливого для регіональної економіки процесу – економічної інтеграції. Специфічним проявом дії ринкових механізмів на регіональному рівні є зростання свободи суб’єктів ринку в прийнятті рішень відносно обсягів і структури виробництва, вибору постачальників ресурсів і каналів реалізації кінцевого продукту.

Вихідним положенням, яке запропоноване в дисертації для визначення методичних підходів оцінки ефективності функціонування споживчого ринку є розгляд даної категорії як відкритої системи, що самоорганізується. Для цього сформульовані найбільш істотні ознаки досліджуваної системи: великі розміри, складність поводження, наявність єдиної мети, ієрархічність побудови, наявність систем зворотнього зв’язку. Обґрунтовано використання системного визначення досліджуваного ринку, запропонована логічна композиція поводження споживчого ринку з урахуванням положення про нерівновагу, яке є джерелом впорядкованості. На основі запропонованої в дисертації системи показників, проведена оцінка територіальної диференціації згідно із принципами відповідності та універсальності, та з урахуванням певної системи критеріїв сегментації регіонального споживчого ринку (демографічні, соціальні, культурні тощо), особливими критеріями для проведення дослідження є критерії економічні та регіональні.

У другому розділі “Аналіз і оцінка особливостей формування ринку товарів народного споживання регіонів України” визначена специфіка формування регіонального ринку товарів народного споживання, запропонований набір його функціональних підсистем у складі виробництва товарів народного споживання, їх реалізації, кінцевого споживання і окремих виробничих і соціально-економічних елементів. Проведений аналіз дозволив встановити, що тенденції і пропорції розвитку регіонального споживчого ринку та його структура залишаються стабільними. В дисертації визначені основні індикатори регіонального споживчого ринку та запропонована схема їх взаємодій, а також виконана його структуризація з позицій предметно-матеріального наповнення (рис. 1.1.).

Деталізовано структуру регіонального споживчого ринку з позицій його предметно-матеріального наповнення та організації дії. Вона включає перелік і питому вагу всіх видів товарів, реалізованих на регіональному ринку, склад постачальників і покупців та їхню частку в товарообігу, розподіл постачань того чи іншого товару споживчого призначення між виробниками, кількість оптових і роздрібних одержувачів певного товару і частку кожного з них в обсязі споживання. Подібна структурна оцінка має важливе аналітичне значення для визначення елементної і територіальної структури споживчого ринку. Елементна структура включає ринки продовольчих товарів та непродовольчих товарів. На кожному з цих ринків аналізуються ринки окремих товарів, які формуються з урахуванням задоволення потреб населення. У складі продовольчого ринку – це ринки м'яса і м'ясопродуктів, молока і молочних продуктів, хліба і хлібопродуктів та ін. У складі непродовольчих ринків – це ринки текстильних товарів, взуття, одягу та ін. Ринок споживчих товарів поєднує всі ці елементи і на ньому предмети ринкового обміну обертаються як товари із різними властивостями і призначенням. Територіальна структура являє собою складну систему просторових ринків – локального

Рисунок 1. Схема взаємодій основних елементів споживчого ринку

(місцевого), регіонального, національного, транснаціонального і глобального. Існування різномасштабних ринків обумовлено наявністю товарів, оборот яких обмежений певними межами, а також існуванням категорій споживачів, які споживають товари, вироблені на території їхнього місцезнаходження чи проживання. Кожен територіальний ринок має специфічні атрибути обміну: певний склад постачальників і споживачів, структуру товарообігу, рівень ринкових цін і купівельної спроможності грошової одиниці. Економічні межі між територіальними ринками одного ступеня проводяться за допомогою “бар'єра окупності”. Це поняття означає межі поширення ринку, у яких можна продати товар, прибутково відшкодовуючи понесені витрати на його виробництво і транспортування.

Важливу роль в дослідженні займає категорія “місткість споживчого ринку”, яка стає важливою для територіальних споживчих ринків різних рівнів. В дисертації обґрунтовується метод розрахунку місткості ринку за допомогою таких показників: О – обсяг виробництва; – запаси на складах підприємств-виробників відповідно на початок і кінець періоду; Е – експорт; І – імпорт; Н – надходження товару з інших джерел (наприклад, особисте підсобне господарство). В такому випадку місткість регіонального споживчого ринку визначається за формулою

.

Оскільки одним із найбільш специфічних факторів формування ринкових відносин в нашій державі є активізація процесів соціальної стратифікації, то це призводить до посилення диференціації у розподілі населення за рівнем доходів, рівнем споживання матеріальних благ та послуг, а як результат – і за рівнем життя (достаток, раціональне споживання, бідність, злидні). Причому загальна соціальна диференціація має чітко виражену територіальну диференціацію. Визначення територіальної диференціації регіонального споживчого ринку проведено в два етапи: сформовано і проаналізовано склад і структуру бази даних та виконано кількісний аналіз із застосуванням системи показників, що складається з коефіцієнтів концентрації, локалізації та коефіцієнту варіації, які розраховуються в динаміці по колу обраних індикаторів. Кількісний аналіз регіональної структури ринку товарів народного споживання полягає в оцінці нерівномірності концентрації і локалізації споживчого ринку по регіонах. Ступінь відповідності територіального розподілу товарообігу, доходів і витрат населення, виробництва товарів народного споживання і чисельності споживачів можна виміряти за допомогою коефіцієнта Лоренца (L), який був модифікований в дисертації стосовно критеріїв споживчого ринку, що характеризує ступінь концентрації

,

де – частка i-го регіону в загальному обсязі факторної ознаки (при аналізі регіонального споживчого ринку – це частка населення і-го регіону в загальній чисельності населення України); – частка i-го регіону в загальному обсязі результативного явища (при аналізі споживчого ринку – це частка і-го регіону в загальному обсязі товарообігу, доходів і витрат населення, виробництві товарів народного споживання); k – число i-х регіонів. Результати розрахунків свідчать про тенденційне зростання цього коефіцієнта протягом 1997-2000 рр., причому, практично, по всіх визначених показниках. Це є свідченням поглиблення територіальної диференціації споживчого ринку. Причому найбільші значення показника територіальної диференціації характерні для м. Києва. По кожному регіону визначений індекс локалізації , що показує, якою мірою не співпадає частка регіону в загальному обсязі результативних ознак з часткою факторної ознаки

%.

Значення індексів локалізації обумовлені нерівномірністю покупок (продажів) на душу населення, що можна розглядати як один із проявів регіональної варіації рівня життя населення. Інші розраховані показники підтверджують цей висновок і свідчать про високий рівень територіальної диференціації по колу обраних індикаторів (виробництво, доходи і ін.). За значенням цього коефіцієнта виконане ранжування регіонів, результати якого ілюструють лавиноподібне збільшення процесів диференціації (рис. 2, розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2000 рік, с. 249).

Рисунок 2. Регіональна локалізація роздрібного товарообігу у 1997-2000 рр.

Найменш сприятлива ситуація спостерігається у Тернопільській області, а лідером за значенням коефіцієнту локалізації роздрібного товарообігу є м. Київ.

Оцінений цей процес і за допомогою відносних характеристик варіації (коефіцієнтів варіації), які слугують не тільки порівняльній оцінці варіації, але й дають характеристику однорідності сукупності. Економічний зміст розрахованих коефіцієнтів полягає в порівнянні варіації товарообігу на душу населення, доходів і витрат, виробництва товарів народного споживання із характеристикою центру розподілу (відповідним середнім по державі показником) і визначаються за наступною формулою

%,

де – середньоквадратичне відхилення регіональних показників на душу населення від середнього рівня;

,

де – товарообіг (доходи, витрати і заощадження, виробництво товарів народного споживання) на душу населення i - го регіону; – середній товарообіг (доходи, витрати і заощадження, виробництво товарів народного споживання) на душу населення по всіх регіонах; – частка населення і-го регіону в загальній чисельності населення.

Всі виконані розрахунки свідчать про значну варіацію показників регіонального споживчого ринку. Це дало можливість провести групування регіонів і визначити їх типові групи, як представлено на рисунку 3. Розрахунки виконані за даними Статистичного щорічника України за 2000 р., с. 249.

Рисунок 3. Регіональна структура товарообігу України у 2000 р.

За результатами виконаного вище аналізу регіональної структури товарообігу та його варіації проведене комбінаційне групування регіонів із застосуванням у якості групувальних ознак частки регіону в товарообігу України та середньодушовий товарообіг.

Таблиця 1.

Комбінаційне групування регіонів України за часткою регіону в товарообігу і середньодушовим товарообігом у 2000 р.

Частка регіону в товарообігу, % | Середньодушовий товарообіг регіону, грн. | Разом

До 441 | 441-550 | 550-600 | Понад 600

До 1,9 | Рівненська, Тернопільська, Кіровоградська, Херсонська (4) | Чернівецька (1)–– | 5

1,91-2,4 | Хмельницька, Івано-Франківська, Миколаївська (3) | Волинська, Житомирська, Черкаська (3)–– | 6

2,41-3,8 | Вінницька, Луганська (2)– | Закарпатська, Чернігівська, Сумська (3) | Полтавська (1) | 6

Понад 3,8– | АРК, Одеська, Донецька (3) | Київська (1) | Львівська, Дніпропетров-ська, Запорізька, Харківська (4) | 7

Разом | 9 | 7 | 4 | 5 | 25

Використаний комплекс показників (коефіцієнт концентрації, коефіцієнт локалізації, коефіцієнт варіації квадратичний), розрахованих по основних індикаторах споживчого ринку, дозволив визначити стан та сучасні тенденції цієї соціально-економічної системи.

У третьому розділі – “Прогнозування розвитку споживчого ринку України” виявлено роль необоротних процесів в еволюції споживчого ринку як складної соціально-економічної системи. Регіональний ринок товарів народного споживання розглядається як стохастична система нерівновагих процесів попиту і пропозиції. На динаміку цих процесів впливає співвідношення між попитом та пропозицією на макроекономічному рівні. Оскільки стабільність внутрішніх нерівновагих процесів досягається при мінімальному значенні похідної невпорядкованості за часом, то при цьому головним завданням є збалансування попиту та пропозиції і визначення їхніх оптимальних співвідношень.

В дисертації запропоновані методичні підходи до моделювання споживчого ринку, що враховують особливу складність цієї економічної системи, діяльність якої не описується лише простим функціональним співвідношенням елементів, а враховує властивості, що виникають у результаті взаємодії взаємозалежних підсистем. Визначені регіональні особливості розвитку товарообігу, виявлені міжрегіональні торговельно-збутові зв'язки, які впливають на попит та пропозицію і сприяють підвищенню ефективності комерційної діяльності.

Прогнозування споживчого ринку включає: аналіз основних його елементів; установлення функціональних і нефункціональних залежностей між попитом та пропозицією; обґрунтування вибору критеріальних функцій і їхніх аргументів для виробничої і споживчої підсистем; оцінку впливу різних співвідношень між попитом та пропозицією на стани споживчого ринку.

З метою побудови прогнозної моделі регіонального споживчого ринку в дисертаційній роботі запропонований метод моделювання структурних коливань нерівновагих соціально-економічних систем. Для цього проаналізовано співвідношення продовольчих і непродовольчих товарів у роздрібному товарообороті, а також його структури. Розрахунки проведено по Україні в цілому за 1989 - 2000 рр., а також по Тернопільській області, яка за результатами комплексного аналізу територіальної диференціації є найбільш типовим представником групи депресивних регіонів та по м. Києву, що за комплексом показників територіальної диференціації може слугувати “еталонним регіоном”. Проведені розрахунки свідчать про наростання несприятливих тенденцій територіальної диференціації споживчого ринку і характеризують регіональні особливості його формування. Причому найбільші негативні зрушення відмічені саме в Тернопільській області, що свідчить про лавиноподібні перетворення на споживчому ринку цього регіону. Виконаний розрахунок для м. Києва переконує в тому, що перетворення на споживчому ринку столиці стабільні і послідовні. Але цілком імовірно, що нерівновагі процеси можуть вивести систему на якісно новий рівень, оскільки не тільки “швидкість”, але і “прискорення” цих процесів на регіональних споживчих ринках дуже швидко зростають. Такий висновок випливає з твердження, що реальні процеси нерівновагі і необоротні, а значення dS/dt і d2S/dt2, що запропоновані як критерії еволюції системи, постійно зростають.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розроблені теоретичні основи формування і нове розв’язання наукового завдання щодо теоретико-методологічних і методичних засад формування регіональних споживчих ринків та запропоновані заходи по удосконаленню їх структури і територіальної організації. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до оцінки впливу регіональних факторів на формування ринку товарів народного споживання, визначення його обсягу, структури і динаміки, вивчення тісноти і напрямку зв’язків між основними елементами регіонального ринку товарів народного споживання, що має певне значення для подальшого розвитку наукових основ регіональної економіки.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки.

1. Регіональний ринок товарів народного споживання – це система зв’язків виробництва і споживання за допомогою процесів купівлі-продажу товарів на визначеній території, що являє собою органічно цілісну складну соціально-економічна систему з високим рівнем саморегуляції, основу якої складають взаємодії економічних агентів у кінцевій сфері економічної діяльності. До основних факторів формування регіонального споживчого ринку віднесені платоспроможний попит і пропозиція споживчих товарів, які взаємодіють на ринку з урахуванням основних законів його розвитку: закону вартості і закону попиту і пропозиції. До факторів формування ринку віднесені альтернативні витрати, бюджетні обмеження споживачів, розрив між ринковими оцінками вартості продукції і вартістю витрачених ресурсів, фактор циклічності, фактор економічного зростання.

2. В дисертації визначена особлива роль регіональності як одного з факторів формування споживчого ринку на основі дії особливого для регіональної економіки процесу – економічної інтеграції. Вихідним положенням для визначення методичних підходів оцінки ефективності функціонування споживчого ринку є розгляд даної категорії як відкритої системи, що самоорганізується. Для цього сформульовані найбільш істотні ознаки досліджуваної системи: великі розміри, складність поводження, наявність єдиної мети, ієрархічність побудови, наявність систем зворотнього зв’язку. На основі запропонованої логічної композиції поводження споживчого ринку з урахуванням положення про нерівновагу, яке є джерелом впорядкованості, доведено, що розвиток територіальних систем відбувається у відповідності із їх життєвим циклом.

3. Визначено характер та тенденції формування і розвитку ринку товарів народного споживання, встановлений набір його функціональних підсистем у складі виробництва товарів народного споживання, їх реалізації, кінцевого споживання і окремих виробничих і соціально-економічних елементів. Вивчення цієї складної господарської системи проведено на підставі аналізу динаміки, територіальної структури виробництва споживчих товарів, динаміки обсягу і територіальної структури споживчих доходів та витрат населення, товарообігу, середньодушових показників, що дозволило визначити основні тенденції формування регіонального споживчого ринку України.

4. В дисертації проведено комплексний аналіз територіальної диференціації регіонального споживчого ринку із застосуванням системи показників, що складається з коефіцієнтів концентрації, локалізації та коефіцієнту варіації, які розраховані в динаміці по колу обраних індикаторів стану регіонального споживчого ринку. Результати розрахунків свідчать про тенденційне зростання цих коефіцієнтів протягом 1997-2000 рр., що є свідченням поглиблення територіальної диференціації споживчого ринку.

5. В дисертації виявлено значну варіацію показників регіонального споживчого ринку, що зробило можливим групування регіонів і визначення типових груп на основі системи показників розвитку регіонального споживчого ринку. З цією метою регіони об’єднані в якісно однорідні групи на основі результатів картографічного аналізу та комбінаційного групування.

6. В роботі розраховані параметри моделі регіонального ринку товарів народного споживання, характер та ступінь залежності між обраними змінними. Значення показників тісноти зв’язку свідчать про високу кореляцію між незалежними змінними і товарообігом, а F-критерій – про його істотність. Отримані кількісні характеристики на основі запропонованої моделі є інформаційною основою для прийняття ефективних управлінських рішень щодо функціонування споживчого ринку на регіональному рівні.

7. На основі системного підходу досліджено регіональний ринок товарів народного споживання, де невпорядкованість як індикатор стану споживчого ринку математично виражено через логарифм ймовірності стану системи (lnР). Модель регіонального споживчого ринку розроблена з урахуванням його як відкритої системи, що самоорганізується і є складовою більш загальної економічної системи. Методика прогнозного моделювання споживчого ринку включає системну оцінку ринкових перетворень; визначення її основних елементів; встановлення залежностей між ними; обґрунтування вибору критеріальних функцій і їхніх аргументів для споживчої підсистеми. Побудована на основі методу моделювання структурних зрушень нерівновагих соціально-економічних систем прогнозна модель регіонального споживчого ринку дозволяє отримати кількісні характеристики кон’юнктури ринку та розробити середньостроковий прогноз її зміни в умовах нестабільної перехідної економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Мазник Л.В. Методичні аспекти розвитку складних соціально-економічних систем // Зб. наук. пр. Київського інституту залізничного транспорту. – К.: КІЗТ. – Т.5. – 2001. – Вип. 1. – С. 30-33.

2. Мазник Л.В. Методичні підходи до вивчення еволюції регіональних соціально-економічних систем // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. – К.: УАДУ. – 2000. – Вип. 2.– С.146-150.

3. Мазник Л.В., Бабко О.Л. Шляхи вдосконалення механізму ресурсозбереження в АПК // Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С. 255-262 .

Внесок автора: розроблені напрямки підвищення збалансованості використання ресурсного потенціалу продовольчого комплексу.

4. Мазник Л.В. Эволюция теории размещения производительных сил // Вісник Дніпропетровського університету. – 1998. – Вип. 3. – С. 87-90.

В інших наукових виданнях :

5. Мазник Л.В. Региональные особенности формирования рынка потребительских товаров республики Крым // Проблемы развития и размещения производительных сил Крыма: Сб. науч. тр. – К.: СОПС Украины АН Украины. – 1992. – С. 121-132.

6. Берданова О.В., Мазник Л.В. Регіональний аналіз умов формування ринку товарів народного споживання // Управління сучасним містом. – 2002. – №7. – С. 9-15.

Внесок автора: визначена специфіка формування регіонального ринку товарів народного споживання в умовах регіоналізації економіки. Виконана структуризація споживчого ринку з позицій предметно-матеріального наповнення і з позицій організації дії.

Тези доповідей:

7. Мазник Л.В. Методика формування інформаційного забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг. // Тези доповідей І Всеукраїнської конференції студентів і аспірантів “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні”. – К.: Економіка і право – 2002. – С. 195-197.

8. Мазник Л.В. Методологічні аспекти управління регіональними соціально-економічними системами. // Тези доповідей ІІ Міжнародної наукової конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – К.: Ніка-Центр – 2001. – С. 186-187.

9. Мазник Л.В. История методических подходов к исследованию потребительского рынка Украины. // Тези доповідей VII наукової конференції молодих вчених “Історія освіти, науки і культури в етапах, напрямках, школах і іменах”. К.: Міжнародна освіта – 1997. – С. 69-71.

АНОТАЦІЯ

Мазник Л.В. Регіональні особливості формування ринку товарів народного споживання України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем формування ринку товарів народного споживання, визначення його обсягу, структури і динаміки, вивчення тісноти і напрямку зв’язків між основними елементами регіонального ринку товарів народного споживання, що має певне значення для подальшого розвитку наукових і прикладних основ регіональної економіки.

В роботі уточнено економічну сутність вихідних понять, поглиблено теорію та методологію формування ринку товарів народного споживання, розроблено схему взаємодій основних індикаторів регіонального споживчого ринку і відповідних елементів його структури, розроблено систему показників оцінки ефективності функціонування регіонального споживчого ринку та методику їх обчислення. Здійснено комплексну оцінку територіальної диференціації, визначено обсяги, структуру і динаміку розвитку і розміщення споживчого ринку, що дозволило вперше виконати комбінаційне групування регіонів України за рівнем розвитку споживчого ринку. Виявлено основні тенденції розвитку та розміщення споживчого ринку, дістали подальший розвиток методичні підходи щодо моделювання регіонального ринку товарів, побудовано прогнозну модель ринку товарів.

Ключові слова: ринок товарів народного споживання, територіальна диференціація, територіальна організація, система, регіональна політика, споживчі товари, регіональні особливості, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Мазник Л.В. Региональные особенности формирования рынка товаров народного потребления Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению и новому решению научных и практических проблем формирования регионального рынка товаров народного потребления, определению его объема, структуры и динамики, изучению тесноты и направления связей между основными элементами регионального потребительского рынка, что имеет определенное значение для дальнейшего развития научных и прикладных основ региональной экономики.

В работе уточнена экономическая сущность исходных понятий, расширены и углублены теоретико-методологические основы формирования рынка товаров народного потребления, разработана схема взаимодействий основных индикаторов регионального потребительского рынка и соответствующих элементов его структуры, разработана система показателей оценки эффективности функционирования регионального потребительского рынка и методика их исчисления. Произведена комплексная оценка территориальной дифференциации, определены объемы, структура и динамика развития и размещения потребительского рынка, что позволило впервые выполнить комбинационную группировку регионов Украины по уровню развития потребительского рынка, выявить основные тенденции его развития и размещения. Получили дальнейшее развитие методические подходы моделирования регионального рынка товаров народного потребления как сложной социально-экономической системы, усовершенствованы и систематизированы принципы управления региональными рынками товаров народного потребления как сложными системами за счет дополнительного учета параметров, которые обусловлены внутренними свойствами потребительской системы.

Автором для построения прогнозной модели регионального потребительского рынка предложен метод моделирования структурных колебаний неравновесных социально-экономических систем. Для этого проанализировано соотношение продовольственных и непродовольственных товаров в розничном товарообороте по Украине и наиболее типичным регионам. Предложен способ исчисления соотношения между продовольственными и непродовольственными товарами в структуре товарооборота, который может использоваться для диагностики региональной дифференциации и интеграции социально-экономических явлений. Предложены формулы расчета для различных категорий потребителей, которые делают выбор между продовольственными и непродовольственными товарами с учетом степени привлекательности каждого выбора. Составлена система уравнений балансового типа, которая может служить в качестве модели регионального потребительского рынка.

На основе проведенных расчетов установлено нарастание неблагоприятных тенденций в территориальной дифференциации потребительского рынка Украины, которые отражают региональные особенности его формирования. Это позволило сделать вывод о том, что реальные процессы формирования региональных потребительских рынков неравновесны и необратимы.

Для получения прогнозных характеристик регионального рынка товаров народного потребления (объемов товарооборота) выполнен корреляционно-регрессионный анализ, при помощи которого рассчитаны модели регионального потребительского рынка, характер и степень зависимости между определенными зависимыми и независимыми переменными. В качестве зависимой переменной принят объем розничного товарооборота (результативный признак), а в качестве независимых переменных (факторных признаков) взяты доходы и расходы населения регионов Украины, производство валовой добавленной стоимости по регионам Украины, а также региональное производство товаров народного потребления. Полученное уравнение многофакторной регрессии для последнего периода и основные характеристики связи не имеют существенных отличий, а коэффициент детерминации свидетельствует о тесной связи между независимыми переменными и товарооборотом. С помощью предложенного уравнения многофакторной регрессии можно определить прогнозный объем товарооборота по регионам Украины, а его структуру – при помощи метода моделирования структурных колебаний неравновесных социально-экономических систем.

Проведен анализ структуры потребления отдельных видов товаров населением, выявлены тенденции его развития и региональные особенности формирования, построена прогнозная модель рынка потребительских товаров, которая позволила более детально обосновать и усовершенствовать его структуру и территориальную организацию, определены приоритеты и разработаны практические рекомендации по формированию региональных потребительских рынков в Украине.

Ключевые слова: рынок товаров народного потребления, территориальная дифференциация, территориальная организация,