ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Молодиченко Наталія Алімджанівна

УДК.371.13:811.112.2

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА

МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ДО МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Люріна Таніта Іванівна,

Київський міжрегіональний інститут удосконалення

вчителів імені Бориса Грінченка

Офіційні опоненти доктор педагогічних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний педагогічний університет

імені Івана Франка

завідувач кафедри педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент

Підборський Юрій Григорович,

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут

імені Григорія Сковороди МОН України,

завідувач кафедри педагогіки

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м.Київ

Захист відбудеться 23 травня 2002 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 010104 м.Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 010104 м.Київ, вул. Бастіонна, 9. Автореферат розісланий “23” квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О.Козлакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. В ході інтеграційних процесів в освіті протягом останніх двох десятиріч прослідковується характерна тенденція до посилення інноваційності у сфері підготовки нової генерації педагогічних кадрів. Настав час відмовитися від функціональної освіти, яка цілковито перетворює життя людини лише на підготовку до майбутніх соціальних функцій. Сьогодні важливо забезпечити у процесі навчання повноцінний розвиток особистості на шляху утвердження високих моральних цінностей та ідеалів.

Упродовж усього історичного шляху розвитку цивілізації простежується розуміння значущості моралі у становленні особистості. До різних аспектів цієї проблеми зверталися античні мислителі Сократ, Платон, Аристотель, Демокріт. Питання виховання в підростаючого покоління загальнолюдських моральних цінностей і підготовки вчителя до означеної діяльності відображено у працях видатних учених Г.Гегеля, І.Гербарта, А.Дістервега, Д.Дьюї, К.Кершенштейнера, Я.Коменського, І.Песталоцці, Е.Шпрангера.

Не обійшли увагою зазначену проблему вітчизняні мислителі, починаючи ще з епохи Київської Русі (Іларіон, Святослав, Володимир Мономах), а також відомі просвітителі – педагоги минулого П.Могила, Ф.Прокопович, Г.Сковорода, О.Духнович, К.Ушинський, Х.Алчевська, Б.Грінченко, Г.Ващенко, І.Огієнко, С.Русова, А.Макаренко, В.Сухомлинський та інші.

Вирішенню важливих питань професійної підготовки майбутнього вчителя до морального виховання учнівської молоді сприяють положення сучасних філософів: В.П.Андрущенка, Г.П.Дашутіна, І.А.Зязюна, В.С.Лутая, М.І.Михальченка; психологів: Б.Г.Ананьєва, І.Д.Беха, Л.І.Божович, Л.С.Виготського, І.С.Кона, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, В.О.Моляко, І.Д.Ніколенка, В.А.Семиченко, Т.І. Яценко; педагогів:О.А.Дубасенюк, О.М.Пєхоти, М.Г.Стельмаховича, Г.В.Троцко та інших.

У результаті досліджень науковців О.А.Абдулліної, Н.В.Абашкіної, А.М.Алексюка, Є.П.Бєлозерцева, А.М.Бойко, В.В.Васенка, О.А.Дубасенюк, О.В.Киричука, Н.В.Кузьміної, О.Г.Мороза, Н.Г.Ничкало, А.С.Нісімчука, Л.П.Пуховської, О.М.Семеног, С.О.Сисоєвої, В.О.Сластьоніна та інших учених отримані важливі дані про сутність психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів до різних напрямів виховної роботи з учнями.

Значення для людини та суспільства загальнолюдських моральних цінностей, методологічні засади системного підходу до вдосконалення

морального виховання молоді, виховання моральних якостей особистості на основі народної педагогіки, вироблення в учнів і студентів умінь і навичок моральної поведінки, формування гуманних взаємовідносин у різних видах діяльності знайшли своє відображення у працях В.Т.Бабич, К.М.Байші, В.О.Білоусової, О.С.Богданової, Г.П.Васяновича, О.І.Вишневського, Т.І.Люріної, О.А.Невмержицького Г.В.Онкович, Ю.Г.Підборського, К.І.Чорної, П.М.Щербаня та інших.

Проведений аналіз джерельної бази дає можливість констатувати, що на сьогодні накопичений певний досвід із підготовки вчителя до морального виховання учнів. Проте, залишається не визначеною проблема особливостей моделювання процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків, відсутні науково обґрунтовані рекомендації щодо ефективного здійснення означеного процесу.

Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку ефективних шляхів психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків зумовили вибір теми нашого дослідження: “Психолого-педагогічна підготовка майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків “.

Звязок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до основних напрямів досліджень АПН України, в межах державної теми, яка виконується у відділі теорії та практики педагогічної майстерності Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Концептуальні засади психологопедагогічної підготовки вчителів у сучасних умовах (питання теорії і технологій)” [РК № 01971006397].

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів у педагогічних університетах.

Предмет дослідження – зміст, форми та методи психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі (на прикладі підготовки майбутнього вчителя німецької мови).

Мета дослідження розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; визначити критерії готовності майбутнього вчителя до морального виховання підлітків; розробити науково обґрунтовані методичні рекомендації для професорсько-викладацького складу педагогічних університетів щодо організації психологопедагогічної підготовки, зокрема, майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі на основі оновлення змісту, відбору форм, методів і засобів навчання.

Концептуальні ідеї дослідження. Загальнотеоретичною базою дослідження є концепція виховання підростаючого покоління суверенної України, положення щодо провідної ролі діяльності у формуванні професійних якостей особистості. Відповідність підготовки студентів до засвоєння змісту та функцій морального виховання сприяла успішній підготовці конкурентоспроможного, творчого педагога-професіонала, здатного забезпечити виховання високоморальної особистості, оскільки особливості виховання в сучасній системі освіти зумовлюються такими чинниками: зміна ціннісних орієнтацій, виховних ідеалів, перехід до ринкових відносин, необхідність посилення національного виховання в поєднанні з підготовкою до інтеграції України у світовий культурний простір.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що психолого-педагогічна підготовка майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі буде ефективною за умов: оновлення змісту навчальних дисциплін; організації педагогічно доцільного відбору форм, методів і засобів навчання, які забезпечили б їх автентичність з практичною діяльністю в школі.

Обґрунтування та перевірка гіпотези, досягнення мети дослідження вимагали вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці;

- виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити психологопедагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків з урахуванням особливостей майбутньої педагогічної діяльності у позакласній роботі;

- розробити модель психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків;

- оновити зміст, здійснити відбір ефективних форм, методів і засобів психологопедагогічної підготовки майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі;

- визначити критерії та показники рівнів сформованості готовності студентів до морального виховання підлітків у позакласній роботі;

- експериментально перевірити ефективність запропонованого еклективного курсу “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки”.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання, положення про формування всебічно розвиненої, високоморальної особистості; системний і діяльнісний підходи як інструменти дослідження та оцінки педагогічної діяльності: філософські, соціальні, психолого-педагогічні ідеї та висновки суспільствознавців про тенденції створення нової системи освіти в Україні; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного підходу до змісту та форм організації навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах; новітні дослідження з проблем морального виховання; принцип професійної спрямованості навчання.

Теоретичною основою дослідження є: твори основоположників світової педагогічної думки (Сократ, Платон, Арістотель); видатних вітчизняних і зарубіжних філософів і педагогів (Г.Гегель, А.Дістервег, Д.Дьюї, О.Духнович, Я.Коменський, Г.Песталоцці, Г.Сковорода, К.Ушинський, Я.Чепіга); положення сучасної філософії освіти (В.П.Андрущенко, Г.П.Дашутін, І.А.Зязюн, В.С.Лутай, М.І.Михальченко); концепції розвитку освіти, виховання та навчання в сучасних умовах (А.М.Алексюк, І.Д.Бех, А.М Бойко, С.У.Гончаренко, М.Г.Стельмахович, М.Д.Ярмаченко); ідеї та висновки щодо особливостей розвитку професійної освіти в Україні та зарубіжних країнах на різних історичних етапах (Н.В.Абашкіна, О.Г.Мороз, Н.Г.Ничкало, Л.П.Пуховська); психолого-педагогічні теорії організації навчальновиховного процесу в закладах професійної освіти (А.П.Бєляєва, О.А.Дубасенюк, А.І.Дьомін, Н.В.Кузьміна, А.С.Нісімчук, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, В.О.Сластьонін, І.М.Стариков, Г.В.Троцко).

Організація дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота охоплювала три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1996 1997) аналізувалась філософська, педагогічна, психологічна, навчальнометодична література з даної проблеми; здійснювалося вивчення сучасного стану підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; обґрунтовувалися вихідні теоретичні засади, об’єкт, предмет, мета дослідження, його гіпотеза, конкретизувалися завдання; розроблялася методика констатуючого етапу експерименту та здійснювалося його проведення; визначалися критерії та рівні готовності майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; розроблялася методика формуючого експерименту та теоретична модель психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

На другому етапі (1997 – 2000) проводився формуючий етап експерименту, здійснювалася експериментальна перевірка розробленої моделі психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; коригувалися навчальні програми педагогічного університету з психолого-педагогічних, загальноосвітніх, спеціальних і методичних дисциплін), апробувався спецкурс “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки”.

На третьому етапі (2000 2001) здійснювався аналіз результатів констатуючого та формуючого етапів експерименту; узагальнювалися й уточнювалися концептуальні ідеї дослідження; проводився порівняльний аналіз одержаних результатів педагогічного експерименту; готувалися методичні рекомендації для професорсько-викладацького складу вищих педагогічних навчальних закладів; формулювалися загальні висновки та перспективи вивчення проблеми.

Експериментальна робота проводилась у Запорізькому державному університеті та Мелітопольському державному педагогічному університеті, загальноосвітніх навчальних закладах

м. Мелітополя та Мелітопольського району. До експерименту було залучено 419 студентів, 137 учителів німецької мови, 96 учнів.

Для досягнення поставленої мети та розв’язання завдань дослідження використовувались методи:

- теоретичні: вивчення й аналіз філософської, педагогічної, психологічної, навчальнометодичної літератури з проблеми; узагальнення результатів аналізу змісту, форм і методів підготовки майбутнього вчителя дозволили систематизувати теоретичні матеріали з проблеми дослідження;

- емпіричні: діагностичні, анкетування, інтерв’ювання, вивчення документації, цілеспрямоване спостереження, опитування, бесіди; моделювання різних педагогічних ситуацій, методичних заходів сприяло обґрунтуванню умов психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі;

- експериментальні: педагогічний експеримент - констатуючий і формуючий дали змогу дослідити реальний стан психолого-педагогічної підготовки вчителя німецької мови до морального виховання учнів підліткового віку в позакласній діяльності, організувати навчальну роботу зі студентами педагогічних університетів за експериментальною програмою;

- математичні методи кількісної й якісної обробки результатів експерименту довели ефективність застосування моделі психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше розроблено модель психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі на основі оновлення змісту; здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів. На основі створеної моделі можна прогнозувати подальший розвиток професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до виховної роботи з учнями. Структуровані підходи і принципи дають можливість простежити вплив їх застосування на розвиток якості професійної підготовки.

У моделі психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків, що включає в себе елементи традиційної дидактичної тріади – знання, уміння і навички, закцентовано на важливості формування вчителем іноземної мови (поряд із формуванням іншомовної компетенції учнів) соціальної компетентності й досвіду у сфері взаєморозуміння, толерантності, побудови спільного європейського дому, культурного розмаїття водночас із збереженням власних культурних надбань.

Подальшого розвитку набула методика оцінювання рівня готовності майбутнього вчителя до морального виховання підлітків.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні специфіки й ефективних умов психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; у розробці критеріїв визначення рівнів психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; в обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо ефективної підготовки вчителя до зазначеного виду діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні спецкурсу “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки” для студентів філологічного факультету вищих закладів освіти ІІІ і ІУ рівнів акредитації; діагностування рівнів готовності вчителя до морального виховання підлітків у позакласній роботі; методичних рекомендацій для професорсько-викладацького складу щодо організації психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання учнів підліткового віку в позакласній діяльності.

Протягом усього періоду наукового пошуку автор особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених рекомендацій, здійснюючи викладацьку, науково-методичну діяльність із організації психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

, методів і засобів психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків; обґрунтуванні положення залежності підготовки майбутнього вчителя німецької мови до означеної діяльності від забезпечення педагогічних умов у навчально-виховному процесі вищого педагогічного закладу освіти; розробці спецкурсу “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки” та науково-методичних рекомендацій щодо підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, застосуванням взаємодоповнюючих методів наукового пошуку адекватних його об’єкту, предмету, меті та завданням; кількісним і якісним аналізом емпіричних даних; результатами педагогічного експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася на науково-практичних конференціях, методичних семінарах в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України (Київ, 1999, 2000, 2001); на Міжнародній науково-практичній конференції “Навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі та шляхи його розвитку й удосконалення”(Рівне,1999); Міжнародній суспільнонауковій конференції “Проблемы и перспективы сбалансированного развития в бассейне Псковско-Чудского озера” (Псков, 1998); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Науковометодичні проблеми викладання психологопедагогічних дисциплін” (Мелітополь, 1997); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи (Чернігів,1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології підготовки майбутнього педагога до професійної діяльності в системі освіти (Запоріжжя, 2000).

Наукові положення, навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо організації психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі впроваджено у навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/1119 від 18.09.2001р) і Запорізького державного університету (довідка № 2210/676 від 07.09.2001р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи, основні висновки та рекомендації за темою дослідження відображені в 14 працях , (12- одноосібних), в тому числі: 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг

Особистий внесок полягає в оновленні змісту, відборі ефективних форм опублікованих праць із теми дослідження складає 2,6 умовних друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації зумовлені логікою наукового дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, гіпотезу й етапи дослідження; сформульовано основні методологічні засади та методи роботи, наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність; вказано дослідну базу, вірогідність, апробацію та впровадження результатів дослідження, висвітлено основні положення, що виносяться на захист, охарактеризовано особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків” розглянуто теоретикометодологічні й педагогічні основи досліджуваної проблеми, соціальнопедагогічні аспекти розвитку мети та завдань морального виховання в теорії та практиці педагогіки; визначено психологопедагогічну сутність підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків.

Синтез аналізу наукової літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів дав можливість визначити готовність як складне соціальнопедагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуальнопсихологічних якостей особистості та систему професійнопедагогічних знань, умінь і навичок.

Готовність майбутніх учителів до морального виховання підлітків визначено компонентом готовності до професійної діяльності, розуміється як складне соціально-психологічне утворення, що характеризується усвідомленням значущості морального виховання учнів, спрямованістю професійнопедагогічних умінь і навичок до його здійснення.

Осмислення результатів вивчення проблеми підготовки майбутнього вчителя до успішного здійснення морального виховання підлітків дозволило схарактеризувати “готовність майбутнього вчителя німецької мови до здійснення морального виховання підлітків” як інтегральну якість особистості педагога, що включає оптимальну суму знань теорії морального виховання, необхідну систему практичних умінь його здійснення та психологічну установку на досягнення мети морального виховання підлітків.

Визначена система знань, умінь і навичок включає: методологічні знання (знання нормативних документів, філософської, психологопедагогічної, навчальнометодичної літератури; інноваційних підходів до змісту та форм організації навчальновиховного процесу, сучасних досліджень із проблем морального виховання підлітків); загальнотеоретичні та методичні знання (основних категорій, комплексного підходу до виховання підлітків, психологопедагогічної сутності та закономірностей процесу морального виховання учнів підліткового віку, завдань, методів, форм, засобів морального виховання, взаємозалежності морального виховання та самовиховання, особливостей позакласної роботи з морального виховання підлітків); організаційнопедагогічні знання (керівництво моральним вихованням підлітків на основі системного підходу, передового педагогічного досвіду з морального виховання, вимог до підготовки та проведення виховних заходів із використанням засобів народної педагогіки); прогностичні, організаційнорегулятивні, контрольнокоригуючі вміння; навички здійснення відбору методичного інструментарію для виховної роботи з означеного напряму, проведення позакласних заходів із використанням засобів народної педагогіки.

У другому розділі „Основні шляхи та умови підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі“ вивчено стан готовності майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків; розроблено орієнтовну програму та зміст формуючої експериментальної роботи; обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; розроблено модель психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі на основі оновлення змісту, відбору ефективних форм, методів і засобів теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

Аналіз досвіду роботи вищих педагогічних навчальних закладів, проведений у ході констатуючого експерименту, показав, що під час підготовки майбутнього вчителя німецької мови до організації позакласної роботи, приділяється недостатня увага спрямуванню його на моральне виховання підлітків. Причинами цього є: недостатня обґрунтованість потреби здійснення морального виховання під час викладання психолого-педагогічних, загальнокультурних, спеціальних,

методичних дисциплін; відсутність чітко визначеної програми реалізації моделі готовності майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; розроблених методик здійснення вчителями німецької мови морального виховання учнів засобами народної педагогіки природної квінтесенції знань морального виховання.

На основі критеріїв, які включають необхідну суму знань, умінь і навичок, визначено показники готовності майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі. Умовно виділеним чотирьом рівням готовності студентів до означеної діяльності надано певні якісні характеристики.

Високий – творчий рівень. Майбутні вчителі досконало володіють методологічними, загальнотеоретичними, методичними, організаційно-педагогічними знаннями; прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригуючими вміннями та навичками здійснення морального виховання підлітків.

Достатній рівень – репродуктивно-творчий рівень. Майбутні вчителі іноземної мови володіють необхідними узагальненими вміннями здійснення морального виховання підлітків взагалі, в більшості ситуацій добре вміють керувати моральним вихованням підлітків, хоча і відчувають труднощі в умінні прогнозування морального розвитку особистості учня.

Середній – репродуктивний рівень. Майбутні вчителі частково володіють узагальненими прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригуючими вміннями. Вони здебільшого діють за аналогією, шаблоном, копіюють звичний спосіб морального виховання, відчувають труднощі в означеній діяльності.

Низький рівень. Узагальненні прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі вміння у майбутніх вчителів розвинені недостатньо. Вони мають лише деякі вміння організовувати моральне виховання підлітків, що базуються на життєвому досвіді, часто діють інтуїтивно. Пошук шляхів розв’язання тієї чи іншої ситуації здебільшого здійснюють методом випробувань і помилок, їм бракує самостійності у прийнятті рішень.

Реальність зазначених рівнів була перевірена в констатуючому експерименті.

Тривале спостереження за діяльністю майбутніх учителів у процесі їх психолого-педагогічної підготовки дало змогу зафіксувати, що знання та вміння здійснювати моральне виховання підлітків у позакласній роботі виявляються в них неоднаково з огляду на параметри інтенсивності та систематичності.

Кількісний та якісний аналіз виявлення рівня готовності майбутніх учителів іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі став основою для визначення стану психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови до означеної діяльності. Дані про розподіл респондентів за рівнями готовності їх до морального виховання підлітків у позакласній роботі наведені в таблиці 1, (див. у знаменнику).

Результати аналізу факторів, які впливають на якість психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі враховано при розробці моделі ефективної підготовки студентів до означеної діяльності.

У ході дослідження визначено, що ефективність психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у процесі вивчення теоретичних дисциплін досягається за умови вироблення у студентів умінь проектувати вивчений матеріал на шкільну практику морального виховання учнів підліткового віку. При цьому необхідним є: виховання у студентської молоді моральних якостей особистості, що забезпечують потребнісно-мотиваційну готовність до використання ефективних засобів морального виховання учнів; засвоєння студентами необхідного обсягу знань з морального виховання й оволодіння вміннями їх застосовувати у вихованні підлітків.

З метою підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків оновлено зміст означеної підготовки, збагативши курси гуманітарних, соціально-орієнтованих і фундаментально-професійних дисциплін доповненням тем, розробкою завдань для практичних занять і проведення педагогічної практики та розроблено еклективний курс “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки”, зміст якого спрямований на узагальнення та розширення обсягу знань основ моралі та технологій морального виховання на засадах народної педагогіки.

Ефективність підготовки студентів до означеної діяльності забезпечується через: засвоєння студентами необхідних світоглядних знань, які становлять фундамент педагогічної діяльності з морального виховання підлітків у позакласній роботі; обізнаність із закономірностями формування моральних якостей у підлітків; розуміння сутності особистості як продукту суспільних відносин; забезпечення цілісного знання про моральне виховання як систему, тобто існування сукупності і взаємозв’язку та взаємодії основних компонентів процесу морального виховання - мети та завдань, принципів, суб’єкту, об’єкту; мікросередовища, змісту, форм і методів; органічне поєднання теоретичної та практичної підготовки студента; вироблення у студентів управлінського підходу до здійснення морального виховання підлітків (уміння правильно поставити мету та завдання морального виховання підлітків, здійснювати контроль за даним процесом і аналізувати його результативність); організації творчої моральної діяльності майбутнього вчителя й учнів; вироблення у студентів умінь самостійного пошуку ефективних традиційних і нових форм та методів морального виховання учнів; вироблення в майбутніх учителів почуття відповідальності за результат морального виховання підлітків.

Розроблена модель психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі на основі оновлення змісту, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів складається з таких компонентів: потребнісно-мотиваційного, пізнавального, практично-діяльнісного. Створена модель уможливлює прогнозування подальшого розвитку професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі. Дана модель, поряд із тим, що включає елементи традиційної дидактичної тріади – знання, вміння, навички, передбачає формування в майбутнього вчителя іноземної мови соціальної компетентності й досвіду у сфері взаєморозуміння, толерантності, побудови спільного європейського дому, культурного розмаїття водночас із збереженням власних культурних надбань. Основними етапами підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків визначено актуалізаційний, навчально-інформаційний, систематизаційний, пошуково-дослідницький, реалізаційний.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі” перевірено ефективність впровадження моделі психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; висвітлено організацію та хід формуючого педагогічного експерименту за розробленою автором методикою, викладені результати дослідноекспериментальної перевірки ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

Здійснюючи критеріально-ціннісний підхід до діагностики психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі через реалізацію запропонованої моделі підготовки майбутнього вчителя до означеної діяльності, визначено рівень теоретичної та практичної готовності майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі, спрогнозовано його вдосконалення шляхом аналізу й узагальнення результативності системи підготовки майбутнього вчителя німецької мови до означеної діяльності. В ході формуючого експерименту здійснено перевірку оновленого змісту, запропонованого відбору форм, методів і засобів підготовки майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі та розроблено науково-методичні рекомендації щодо поліпшення зазначеного процесу.

Порівняльний аналіз одержаних результатів дав підстави констатувати, що майбутні вчителі експериментальних груп мають вищий рівень готовності до морального виховання підлітків, який характеризується наявністю необхідних знань, умінь і навичок, які виявляються в потребнісно-мотиваційній, пізнавальній і практичній сферах. За оцінками експертів, більшість студентів експериментальних груп набули знань, на основі яких формувалися різноманітні уміння, що входять до цілісного комплексу.

Аналіз дослідних даних засвідчив, що у процесі навчання відбулись суттєві зміни в показниках рівнів готовності майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків. Особливо вони відчутні в експериментальних групах (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів німецької мови

до морального виховання підлітків у позакласній роботі

Компо-нент | Потребнісно-мотиваційний | Пізнавальний | Практично-діяльнісний

в кінці \

на початку експ. |

Вс |

Дс |

Ср |

Нз |

Вс |

Дс |

Ср |

Нз |

Вс |

Дс |

Ср |

Нз

ЕГ | 36/

6 | 44/

25 | 20/

60 | 0/

9 | 27/

8 | 37/

25 | 36/

43 | 14/

24 | 33/

0 | 47/

12 | 20/

41 | 0/

47

КГ | 21/

5 | 48/

28 | 31/

58 | 0/

9 | 18/

9 | 32/

22 | 31/

47 | 19/

22 | 18/

0 | 31/

10 | 36/

45 | 15/

45

В таблиці кінцеві результати експерименту подані в чисельнику, початкові у знаменнику.

Дані таблиці свідчать, що на початку експерименту високий рівень потребнісно-мотиваційної сфери готовності був незначним (всього 6% в ЕГ і 5% в КГ), наприкінці експерименту він сягнув вищої позначки: в студентів ЕГ - 36%; у студентів КГ – 21%.

У студентів експериментальних груп був більш відчутний прояв емоційно-позитивного ставлення до моральних норм і засобів народної педагогіки. Вони виявили прагнення реалізувати у практичній діяльності набуті у процесі професійної підготовки та самопідготовки знання й уміння здійснювати моральне виховання підлітків у позакласній роботі.

Аналіз показників стану пізнавальної сфери після проведення констатуючого і формуючого експериментів показав, що 27% студентів ЕГ виявили високий рівень, 37%- достатній рівень готовності до морального виховання підлітків. Відповідно 18% та 32% студентів КГ засвоїли знання з методики морального виховання підлітків під час викладання психолого-педагогічних і спеціальних дисциплін і досягли високого та достатнього рівня готовності до морального виховання підлітків. 31% студентів КГ залишились на середньому рівні готовності. Той показник, що на початку експерименту в ЕГ було 43% студентів із середнім рівнем готовності до морального виховання підлітків, а наприкінці – тільки 36% вказує на важливість опанування студентами обсягом знань із питань морального виховання й уміннями здійснювати аналіз етнопедагогічної та науковометодичної літератури з метою визначення сутності та педагогічної важливості морального виховання підлітків.

Високий рівень практично-діяльнісного компоненту готовності виявили 33% студентів ЕГ (на початку експерименту 0) та відповідно 18% студентів КГ (на початку експерименту 0). 47% студентів ЕГ показали достатній рівень (на початку експерименту 12%) і відповідно 31% студентів КГ (на початку експерименту – 10%).

Студенти експериментальної групи з високим рівнем практично-діяльнісного компоненту готовності під час педагогічної практики виявили вміння планувати та розробляти позакласні виховні заходи, спрямовані на моральне виховання засобами народної педагогіки, вміння вивчати, узагальнювати та переосмислювати перспективний педагогічний досвід з морального виховання підлітків у позакласній роботі. Значно зросла пізнавально-творча активність студентів ЕГ, що проявлялось у їх моральній діяльності на педагогічній практиці, у пошуковій етнопедагогічній роботі відповідно до учнівських уподобань, нахилів, здібностей, умінні визначати моральну основу засобів народної педагогіки, змісту творів мистецтва та ін., у здійсненні відбору методів, прийомів, засобів, відбір матеріалу з морального виховання підлітків у позакласній роботі з німецької мови.

У студентів контрольних груп на завершальному етапі високий рівень був зафіксований тільки за окремими вміннями, що свідчить про недосконалість їх професійної підготовки.

спостерігалась значна відмінність у вміннях проводити пошуково-дослідницьку роботу морального спрямування, а також уміннях допомагати підліткам в їх моральному вдосконаленні.

Істотна різниця в кількісних і якісних показниках рівнів знань, умінь і навичок підтвердила ефективність запропонованої моделі психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

У загальних висновках викладено результати наукового пошуку проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі.

1. Процес державотворення в Україні зумовив зміни, що відбуваються в системі вищої освіти. Перед вищими педагогічними навчальними закладами ставляться особливі вимоги щодо підготовки нової генерації педагогічних кадрів, здатних забезпечити процес морального виховання учнівської молоді.

Науковий аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури дав змогу виявити, що проблема професійної підготовки майбутнього вчителя до морального виховання в історії педагогічної думки викристалізовувалась поступово під впливом потреб життя. Вимоги до підготовки вчителя розширювались, а з часом охопили всі аспекти цього процесу. Результати дослідження проблеми психолого-педагогічної підготовки вчителя до морального виховання в сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі дозволили охарактеризувати готовність майбутнього вчителя до професійної діяльності як інтегральну якість особистості педагога, що включає оптимальну суму знань теорії морального виховання, необхідну систему практичних умінь його здійснення та психологічну установку на досягнення мети морального виховання підлітків.

2. Низький рівень психологопедагогічної підготовки майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі виявляється у слабкій орієнтації на підготовку майбутніх учителів до означеної діяльності, у відсутності цілеспрямованої роботи з цього напряму, належного методичного забезпечення вчителів німецької мови спеціальною літературою, рекомендаціями щодо здійснення ними морального виховання учнів засобами народної педагогіки – природної квінтесенції знань морального виховання. Причинами цього є: недостатня обґрунтованість потреби здійснення морального виховання під час викладання психолого-педагогічних, загальнокультурних, спеціальних, методичних дисциплін; відсутність чітко визначеної програми та моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до здійснення морального У порівнянні з експериментальними групами в контрольних групах виховання підлітків у позакласній роботі.

3. Ефективності підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі сприяє організація означеного процесу на основі структурованих підходів і принципів, що виражається у синтезі знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення різних навчальних дисциплін при вирішенні поставлених завдань, їх актуалізації, розширенні та поглибленні; комплексного вирішення завдань з реалізації визначених компонентів готовності майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; індивідуалізації, що проявляється у врахуванні здібностей та інтересів студентів, рівня сформованості в них соціальної компетентності й досвіду у сфері взаєморозуміння, толерантності, побудови спільного європейського дому, культурного розмаїття водночас із збереженням власних культурних надбань; скоординованості дій кафедр соціально-гуманітарних і професійно-орієнтованих дисциплін.

4. Проведений педагогічний експеримент дозволив простежити динаміку вдосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі; довів обґрунтованість розробленої методики, яка виявилась ефективнішою за традиційну; став поштовхом до створення методичних рекомендацій і вказівок щодо організації орієнтованої на національну систему виховно-навчальної роботи, спрямованої на підвищення рівня підготовки майбутнього педагога до морального виховання учнів підліткового віку – забезпечення їх інтеграції в систему соціальних вимог і цінностей.

5. Розроблена модель психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі на основі оновлення змісту, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів значно підвищує рівень готовності студентів до зазначеного процесу через навчальну роботу, що грунтується на систематизованому навчально-теоретичному матеріалі; широкому спектрі загальнодидактичних методів, які спираються на асоціативну природу мовної культури (фонетичні, м’язові, емоційно-вольові, орфоепічні відчуття); розширенні форм виховно-пізнавальної діяльності при проведенні індивідуальної (групової, парно-групової роботи); розширенні видів пізнавально-виховної діяльності завдяки впровадженню оновлених лекційних курсів з психологопедагогічних дисциплін; нових технологій навчання та морального виховання (комп’ютерно-інформаційна година, проблемне навчання, інтерактивні форми); самостійного та реферативного опрацювання матеріалу, пошуково-дослідницької роботи та інших форм, методів і засобів навчання, які забезпечують їх автентичність з практичною діяльністю в школі.

6. Результати дослідження можуть успішно використовуватися в навчальновиховному процесі педагогічних університетів без збільшення передбаченого навчальним планом бюджету часу: вони легко “вживлюються” до змісту різних предметів і видів педагогічної практики. Запропонована модель психологопедагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі є загальнодидактичною і може бути використана при підготовці майбутніх педагогів інших спеціальностей із врахуванням їх специфіки.

7. Результати дослідження дозволяють сформулювати рекомендації щодо доцільності введення спецкурсу “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки” у процес професійної підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах освіти ІІІ-ІУ рівня акредитації та в систему післядипломної освіти вчителів німецької мови; використання вчителями німецької мови загальноосвітніх шкіл методичних рекомендацій щодо здійснення морального виховання підлітків у позакласній роботі на основі народної педагогіки.

Проведене дисертаційне дослідження не претендує на повне і всебічне розв’язання порушених у ньому питань, важливість і значущість яких актуалізується в період реформування вищої школи. Перспективними можуть бути дослідження з проблем підготовки майбутніх учителів до морального виховання учнів на уроках з німецької мови; підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання молодших школярів, старшокласників у позаурочній діяльності. Розв’язання цих проблем необхідне для поглибленої розробки теоретичних і організаційнометодичних основ багатогранного та складного процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови оновлюваної системи освіти в Україні.

Основні матеріали дисертації викладені в таких роботах автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Молодиченко Н.А. Психологопедагогічна підготовка майбутнього вчителя іноземної мови до морального виховання підлітків.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2002. – Рукопис.

Дослідження присвячено актуальній темі підготовці майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків. У дисертації розглядаються зміст, форми та методи підготовки майбутнього вчителя німецької мови до означеної діяльності на прикладі позакласної роботи; аналізуються педагогічні умови її здійснення. Використання запропонованої моделі психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі детерміновано комплексом внутрішніх і зовнішніх факторів, реалізація яких відбувається за умов орієнтації студентів на національну систему навчально-виховної роботи, здійснення системного підходу до різних видів діяльності; формування у студентів знань, умінь і навичок здійснення морального виховання підлітків під час вивчення еклективного курсу “Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки”, реалізації набутих студентами знань під час педагогічної практики. Запропонована модель психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків є загальнодидактичною і може бути використана під час підготовки майбутніх педагогів інших спеціальностей