АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

МАГУРА Неоніла Леонтіївна

УДК377.1

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Кондратюк Олександр Пантелеймонович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент Швед Марія Степанівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності і педагогічних технологій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “13” березня 2002 р., о 1530 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано “17” січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Масштабні зміни у взаємовідносинах людини і природи супроводжуються загостренням суперечностей між ними, глобальною перебудовою біосфери, розвитком екологічної кризи. В Україні екологічний стан ускладнюється наявністю атомних станцій, шкідливими хімічними виробництвами та рядом інших негативних явищ. Така екологічна ситуація вимагає покращання якості екологічної освіти та виховання, зумовлює необхідність перегляду багатьох положень світоглядного, методологічного, ідеологічного та соціального характеру щодо системи “природа-людина”.

Особливої уваги у цьому напрямі вимагає підготовка кваліфікованих робітничих кадрів, яка здійснюється переважно у професійно-технічних навчальних закладах. Практика підтверджує, що у багатьох учнів і випускників професійно-технічних навчальних закладів освіченість і поінформованість у галузі охорони природи поєднується з негативними вчинками у професійній діяльності та побуті, байдужим, недбалим ставленням до природи та здоров`я.

Разом з тим, більшість вихованців професійно-технічних навчальних закладів у своїй майбутній професійній діяльності безпосередньо чи опосередковано матимуть справу з природними ресурсами, їх використанням, переробкою, що впливає на навколишнє середовище через виробничі процеси. Тому кожен випускник профтехучилища повинен чітко уявляти собі локальну, державну та планетарну значущість екологічних проблем і свідомо та кваліфіковано підходити до їх розв`язання у процесі роботи за своїм фахом.

Практична реалізація екологічної освіти у професійно-технічній школі будується з урахуванням Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), а також Концепції екологічної освіти та виховання. Водночас аналіз стану екологічної освіти у професійно-технічних навчальних закладах показує, що в цій галузі існують значні недоліки, зокрема у більшості училищ акцентується увага на освітньо-інформаційних аспектах і не докладається належних зусиль для перетворення знань у конкретні переконання та вчинки; недостатньо використовуються можливості екологізації предметів загальноосвітнього і професійно-технічного циклів; екологічні знання учнів мають недостатню професійну спрямованість, що призводить до розриву між вивченням теоретичного матеріалу та практикою. Тому екологічна освіта у професійно-технічних навчальних закладах всіх рівнів та профілів вимагає наукового обґрунтування та комплексу навчально-виховних заходів.

У науково-педагогічній літературі досить повно викладено загальні теоретичні основи формування в школярів ставлення до природи у фундаментальних працях О.М.Захлєбного, І.Д.Звєрева, К.М.Кудрявцевої, І.Г.Суравегіної. Розроблено єметодичні рекомендації та посібники з екологічного виховання школярів у процесі трудового навчання і сільськогосподарської праці (Т.В.Денісов, Н.О.Пустовіт). Формуванню екологічної культури учнів ПТУ в процесі вивчення предметів професійно-технічного циклу присвячено праці Л.Б.Лук`янової, проблемі розвитку екологічного мислення студентів – дослідження М.С.Швед. Н.В.Лисенко дослідила проблему підготовки вихователя дошкільного закладу в галузі екологічної освіти. Підготовку вчителя в цьому напрямі розглянуто у працях С.Н.Глазичева, У.П.Лаптєва, Н.Н.Родзевича, І.С.Сластьоніної. Окремі аспекти екологічної освіти та виховання шкільної молоді відображено у працях Б.Г.Йоганзена, І.М. Костицької, В.С. Ліпицького, А.С. Некос, У.А. Турдикулова, В.Д. Шарко, Л.С. Шубкіної, Н.Б. Щокіної. Розглянуто можливості окремих навчальних курсів з реалізації проблем екологічної освіти та виховання (Н.В.Вадзюк, М.М.Воінственський, В.В.Коваль, О.В.Лабенко, М.П.Откаленко).

Таким чином, на даний час досліджено загальні тенденції екологічної освіти учнів та студентів, розроблено і прийнято її вихідні положення: мета, завдання, принципи. Разом з тим ряд аспектів екологічної освіти вимагає поглибленого дослідження, конкретизації змісту, форм та методів навчання. Так, у педагогічній літературі недостатньо досліджене питання побудови інтегрованих курсів екологічного змісту, зокрема на базі біології. У той же час суттєвою вимогою до екологічних знань учнів є їх системність та цілісність, яких можна досягнути шляхом впровадження у навчально-виховний процес інтеграції змісту, форм та методів навчання. При цьому здебільшого використовуються дидактичні аспекти багатопланової та складної проблеми інтеграції, надаючи пріоритет не системі фактів чи окремих понять, а інтегративним узагальненням на внутрішньопредметній чи міждисциплінарній основі. Слід зазначити, що проблема формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології не була предметом спеціальних педагогічних досліджень.

Посилення вимог суспільства до екологічних знань молоді, їх системності та цілісності, потреба в науково обґрунтованих рекомендаціях та розробках з цієї проблеми у галузі професійно-технічної освіти, суперечності між станом знань та потребами практики з основ екології зумовили вибір теми дослідження: “Формування екологічних знань учнів професійно-технічних закладів освіти у процесі вивчення біології”.

Тема дисертації пов’язана з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Теоретичні та методичні засади викладання гуманітарних дисциплін та виховної роботи в умовах ступеневого навчання у закладах профтехосвіти“ (РК № И000395).

Об‘єкт дослідження: формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Предмет дослідження: формування та систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних закладів освіти у процесі вивчення біології.

Мета дослідження: розробка змісту, форм та методів вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології”, формування екологічних знань і відповідних поглядів та переконань в учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо: формування в учнів розуміння світу як єдиного природного, соціального і духовного середовища мешкання людини; інтегративного підходу до формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів; врахування соціальних аспектів екологізації в освіті; моделювання системи екологічних знань учнів в курсі біології з урахуванням профілю професійно-технічного навчального закладу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування екологічних знань учнів буде ефективнішим за умови інтеграції біологічних та екологічних знань в межах єдиного курсу з урахуванням гуманізації, гуманітаризації та профілю майбутньої професії. Зокрема, інтегративний підхід сприятиме формуванню в учнів цілісної наукової картини світу, адекватного ставлення до загальнолюдських цінностей; виробленню екологічних норм поведінки, покращить патріотичне, морально-етичне виховання, діяльнісний підхід у ставленні до природи та професійне спрямування екологічних знань учнів, що впливатиме на підвищення екологічної культури в їх майбутній професійній діяльності.

Виходячи з проблеми, гіпотези та визначеної мети дослідження, передбачається розв’язати такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Методологічною основою дослідження є вчення про матеріальну єдність світу, саморозвиток всесвіту, діалектичний взаємозв’язок систем різного рівня організації, системне пізнання світу, діалектичний принцип взаємозв'язку та взаємозумовленості явищ; дидактичні положення щодо цілісності, наступності, прогностичності та інтегрованості змісту освіти, основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів, а також сучасні вітчизняні та зарубіжні концепції професійної освіти.

Теоретичну базу дослідження становлять наукові праці з педагогіки, філософії, психології, економіки, з проблем екології та інтеграції, а також положення, які формують загальні підходи до вивчення довкілля (В.Р.Ільченко, А.В.Степанюк, І.Д.Звєрєв), закономірності процесу навчання природничих дисциплін (Н.М.Буринська, Ю.І.Полянський, Н.О.Пустовіт, К.М.Кудрявцева), теорія дидактичних процесів (А.М.Алексюк, С.У.Гончаренко, О.П.Кондратюк) та професійно-технічної освіти (Н.Г.Ничкало, М.М.Берулава, М.І.Махмутов), системний підхід до навчання (М.О.Данилов, Л.Я.Зоріна, О.С.Дубинчук, I.С.Якиманська), психологічні аспекти інтеграції (О.М.Леонтьєв, Ю.А.Самарін, Л.С.Виготський, З.А.Решетова, В.А.Семиченко).

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз науково-педагогічної та спеціальної літератури з проблем екологічної освіти, вивчення документації закладів професійно-технічної освіти, педагогічне спостереження, вивчення та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, педагогічний експеримент, теоретичний аналіз і синтез, статистичні методи обробки емпіричних даних. Співвідношення методів емпіричного та теоретичного дослідження визначалося залежно від специфіки кожного етапу наукового пошуку. У ході дослідження здійснено ретроспективний аналіз тридцятирічного педагогічного досвіду здобувача як викладача професійно-технічного училища.

Дослідження цієї проблеми здійснювалося у 1984-2000 роках у три етапи:

На першому етапі дослідження (1984-1987рр.) основна увага зосереджувалася на виборі й обґрунтуванні проблеми дослідження, визначенні об’єкта, предмета, мети, завдань та розробці гіпотези. Вивчалася філософська, загальнонаукова, педагогічна, психологічна і методична література. Аналізувалися програмно-методична документація професійно-технічних навчальних закладів, методики навчання природничих предметів, а також матеріали науково-практичних конференцій і семінарів. На даному етапі з’ясовувався реальний рівень екологічних знань учнів, вивчалися особливості їхнього формування в системі професійно-технічної освіти.

На другому етапі (1988-1991 рр.) аналізувалися програми із загальноосвітніх предметів, визначалися можливості розв’язання завдань дослідження, розроблялися питання наступності екологічної підготовки учнів. На цьому етапі проводився констатуючий експеримент: досліджувався стан проблеми на практиці, виявлялася специфіка формування екологічних знань учнів у професійно-технічних навчальних закладах, вивчався масовий передовий педагогічний досвід.

На третьому етапі (1992-2000 рр.) проводився формуючий експеримент, здійснювалася перевірка ефективності формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології, впроваджувалися методичні розробки, перевірялися та узагальнювалися результати дослідної роботи. Використовувався власний досвід роботи дисертанта в ПТУ-5 м.Нового Роздолу Львівської області.

Експериментальною базою дослідження є професійно-технічні навчальні заклади: ПТУ-5, ПТУ-6 м. Нового Роздолу, ПТУ-9 м. Миколаєва Львівської області, ВПУ-27, ХПТУ-12 м. Львова, ВПУ-21 м. Івано-Франківська. Педагогічним експериментом було охоплено 1450 осіб, з них – 1325 учнів і 125 інженерно-педагогічних працівників. У проведенні формуючого експерименту брали участь 914 учнів і випускників та 92 викладачі.

Наукова новизна дослідження: вперше обґрунтовано зміст, форми й методи інтегрованого вивчення біології та екології як окремого навчального предмета в професійно-технічних закладах освіти; теоретично обґрунтовано положення щодо формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології; розроблено модель формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у інтегрованому курсі "Біологія з основами екології"; подальшого розвитку набули ідеї інтеграції змісту та методів навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положення щодо інтегративно-гуманітарного підходу до формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів; впливу інтеграції знань на рівень еколого-професійної підготовки учнів; визначення критеріїв добору екологічних знань для їх інтеграції зі змістом курсу біології.

Практичне значення дослідження полягає в розробці інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” для професійно-технічних навчальних закладів та методичних рекомендацій для викладачів загальноосвітніх і спеціальних дисциплін; підготовці програми курсу, тематичного планування, матеріалів позанавчальної роботи з охорони природи.

Результати дослідження можуть бути використані при складанні навчально-методичної документації, написанні підручників і посібників для професійно-технічних навчальних закладів, розробці інтегрованих курсів. Положення дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у роботі викладачів природничих дисциплін та майстрів виробничого навчання, а також у процесі підготовки педагогів професійного навчання і підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів.

Результати дослідження впроваджено в професійно-технічних навчальних закладах Львівської області (довідка № 330 від 20.11.2000р. Львівського навчально-методичного центру Управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації).

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей та положень досліджуваної проблеми; формуванні критеріїв добору екологічних знань для їх інтеграції зі змістом курсу біології; розробці інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” для професійно-технічних навчальних закладів як окремого предмета та методичних рекомендацій щодо його впровадження; підготовці програми курсу, тематичного планування, матеріалів позанавчальної роботи з охорони природи.

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується опорою на наукову методологію під час розробки вихідних теоретичних положень; обґрунтованістю вибору дослідницьких методів; відповідністю теоретичних положень та висновків, одержаних у результаті масового експерименту; результатами якісної та кількісної обробки матеріалів експериментальної перевірки.

На захист виносяться:

1.

2.

3.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися на обласних секціях викладачів хімії, біології, екології та спеціальних дисциплін. Основні положення і результати дослідження обговорено на звітних конференціях НДІ педагогіки України (1988-1990рр.), науково-практичних та науково-методичних конференціях, зокрема: “Актуальні проблеми вдосконалення підготовки кваліфікованих робітничих кадрів” (м.Вінниця, 1990р.), ”Екологічні аспекти сталого розвитку України” (Львів, 1998р.); науково-методичних семінарах, зокрема, Всеукраїнському семінарі завідуючих кабінетами біології обласних інститутів удосконалення вчителів “Шляхи реалізації концепції змісту екологічної освіти” (Львів, 1995 р.); обласних семінарах, нарадах методистів та інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

Результати дослідження відображені у 16 наукових та науково-методичних працях, з них 10 написано без співавторів, у тому числі: 1 навчальний посібник, 1 брошура з методичними рекомендаціями, 3 статті опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, 8 статей – у збірниках наукових праць та журналах, 3 статті - у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску складає 6,3 авторських аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 202 найменувань (з них 6 – іноземними мовами), 12 додатків на 46 сторінках. Її повний обсяг складає 234 сторінки, 168 сторінок – основна частина. Робота містить 12 рисунків на 7 сторінках і 5 таблиць на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, викладено завдання, гіпотезу, методологічні засади, методи та етапи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування екологічних знань учнів професійно-технічних закладів освіти у процесі вивчення біології” - розкрито філософські, психолого-педагогічні, соціально-економічні основи формування екологічних знань. Проаналізовано традиції народної педагогіки, пізнавальну діяльність із засвоєння досвіду етносу у ставленні до природи як до джерела матеріальної та духовної культури. Викладено результати вивчення теорії і практики формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології, проаналізовано можливості інтегративного підходу до побудови навчального курсу на основі біології, схарактеризовано особливості вивчення біології та екології в професійно-технічних навчальних закладах та можливості їх органічного поєднання.

Здійснений аналіз дав змогу виявити специфіку формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології, розглянути їх у контексті інтегративного підходу до навчання, проаналізувати стан екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів.

У розділі проаналізовано чинники, які впливають на якість формування екологічних знань майбутніх фахівців, висвітлено позитивний досвід і труднощі у вивченні біології та основ екології в професійно-технічних навчальних закладах.

Аналіз навчальних програм з біології та екології для середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів показав, що тенденція до інтеграції екологічних і біологічних знань постійно зростає, а також відмічено орієнтацію на гуманізацію.

З’ясовано, що інтеграція біологічних та екологічних знань з урахуванням соціального аспекту та професійної підготовки учнів сприяє піднесенню культурно-освітнього рівня особистості до рівня нових суспільних потреб, постійного поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки.

Виявлено, що в практиці роботи інженерно-педагогічних працівників з реалізації екологічної освіти та виховання наявні такі елементи, які підтверджують доцільність впровадження інтегрованих курсів, зокрема на основі вивчення біології. Розкрито передумови формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології, а також досвід побудови та впровадження навчальних курсів, які містять основи екологічних знань, проаналізовано їх позитивні риси та недоліки, розглянуто специфіку формування екологічних знань у професійно-технічних навчальних закладах.

Здійснений науковий аналіз дав змогу зробити висновок про важливість формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології на засадах інтеграції, доцільність впровадження у професійно-технічних навчальних закладах інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” на основі науково обґрунтованих підходів і шляхів його використання.

У другому розділі - “Зміст, форми та методи формування екологічних знань учнів професійно-технічних закладів освіти в процесі вивчення біології” - розглядаються концептуальні підходи до формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів при вивченні біології.

·

Розроблено критерії добору екологічних знань для їх інтеграції зі змістом курсу біології. Ці знання повинні відповідати логіці курсу біології для професійно-технічних навчальних закладів, бути системними, мати практичне значення; розкривати вплив довкілля на всі рівні організації живого; розкривати біосоціальну суть людини, вплив її діяльності на довкілля і навпаки; розкривати основні сучасні екологічні проблеми та напрями охорони природи; відповідати віковим особливостям учнів професійно-технічних закладів освіти; сприяти формуванню екологічного світогляду та екологічної культури майбутніх робітників; виконувати виховні функції – виховувати громадянина – господаря Землі, відповідального за життя на планеті .

Основні положення побудови інтегрованого курсу "Біологія з основами екології" з метою формування системи екологічних знань базуються на використанні позитивного досвіду як методики навчання біології, так i методики формування екологічних знань. Тому в умовах професійно-технічного навчального закладу воно вимагає науково обґрунтованого поєднання різних дидактичних засобів та методичних підходів.

Дослідження показало, що формування екологічних знань учнів у курсі біології доцільно проводити у рамках чинного курсу біології, трансформувавши його в інтегрований курс “Біологія з основами екології". Базові екологічні знання закладаються при вивченні основ природничих наук. Це передбачає включення їх елементів у інтегрований курс. Доведено доцільність введення в інтегрований курс елементів народознавства та ряду гуманітарних дисциплін. За цих умов вивчення запропонованого інтегрованого курсу "Біологія з основами екології" дає можливість, не збільшуючи навчального часу (за рахунок ущільнення та переструктурування змісту навчального матеріалу), формувати під час вивчення курсу біології системні знання про основні екологічні проблеми, забезпечити логічний перехід до фахових знань з позицій екологічного імперативу.

Розробляючи програму курсу “Біологія з основами екології”, ми виходили з того, що серйозна екологічна підготовка учнів може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі, оскільки корені екології є в біологічних науках. Важливе значення мало врахування того, що після закінчення професійно-технічних училищ майбутні робітники за ставленням до навколишнього середовища в професійній діяльності і повсякденному житті виступатимуть не тільки як фахівці, а і як громадяни, батьки тощо, тому їхні екологічні знання також повинні бути багатогранними, утворювати цілісну систему.

Запропонована авторська програма складена на основі програми для загальноосвітньої середньої школи з біології для 10-11 класів. В її основу покладено вивчення рівнів організації живого (клітинний, організмовий, популяційний, біоценотичний, біосферний) у зв’язку з довкіллям.

Основний зміст цієї програми відображено в посібнику для професійно-технічних училищ “Екологія з елементами біології”, його розроблено з урахуванням потреб кожної людини в мінімально необхідних біологічних та екологічних знаннях для забезпечення її загальнокультурного рівня. У зв’язку з цим програмою передбачено інтегрований зміст та виклад курсу, що забезпечує не тільки обов’язковий мінімум біологічних та екологічних знань, який необхідний кожній освіченій і культурній людині, але одночасно є природничонауковою базою для формування спеціальних біологічних та екологічних знань, зміст яких розробляється і реалізується з урахуванням профілю підготовки майбутнього робітника. Систематизуючи екологічні поняття навколо біологічних понять, ми формували зміст інтегрованого курсу "Біологія з основами екології", що органічно включається в навчально-виховний процес ПТУ різних профілів.

При розгляді більшості питань програми створюється можливість підкреслити, що бережливе ставлення до природи є громадянським обов’язком кожної людини. Особливе значення має формування у підлітків бажання внести свій вклад в охорону природи, подолання в них пасивності, безініціативності. Таким чином, при розкритті питань взаємодії суспільства і природи головний акцент необхідно робити на подолання споживацького ставлення до природи, виховання етичних норм поведінки в навколишньому середовищі. У розділі розкрито шляхи впровадження інтегрованого курсу "Біологія з основами екології" в професійно-технічних навчальних закладах, викладено методику вивчення інтегрованого курсу та можливості вдосконалення організаційних форм навчання.

У третьому розділі - “Педагогічний експеримент” - представлені результати аналізу стану практики досліджуваної проблеми та результати формуючого експерименту щодо оволодіння екологічними знаннями учня професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології.

Виявлено, що у педагогічній практиці основна увага звернена на засвоєння певної суми знань і вмінь з природничих дисциплін, тоді як проблема одночасного формування системи знань і вмінь, зорієнтованих на елементи майбутньої професії, залишається на другому плані. Дослідження дозволили зробити висновки, що учні ПТУ часто не розуміють значення біології в оволодінні екологічними знаннями. Це пов'язано з ізольованим вивченням кожного з названих навчальних предметів. Анкетування показало, що багато учнів вважають обсяг навчального матеріалу з біології надто великим і складним (рис.1).

Рис. 1. Аналіз результатів анкетування щодо розуміння учнями ролі біології у формуванні екологічних знань

У розділі представлено результати експериментальної перевірки ефективності впровадження інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” у професійно-технічних навчальних закладах. Результати опитування викладачів, а також бесіди з викладачами спеціальних технологій та майстрами виробничого навчання дозволили зробити висновок про позитивне ставлення до впровадження інтегрованого курсу “Біологія з основами екології”. Викладачі мотивують свої відповіді тим, що при його впровадженні у навчально-виховний процес підвищується мотивація навчання i рівень знань учнів як з біології, так і з екології. Впровадження інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” отримало також позитивну оцінку учнів. Більшість з них пояснюють це доступністю вивчення спеціальних понять, зростанням інтересу до навчання.

У знаннях учнів експериментальних груп виявлено якісні зрушення. Розуміння біологічної суті екологічних знань дало можливість їм ефективно застосовувати ці знання, зокрема при вивченні окремих спеціальних дисциплін. Спостерігалися пошуки раціональних шляхів вирішення екологічних проблем на основі біологічних знань, застосування різнопредметних знань. При цьому виявлено відхід від суто прагматичного застосування знань, розгляд учнями експериментальних груп екологічних проблем у всій їх складності. Учні експериментальних груп намагалися вибудувати свої вiдповiдi у певній послідовності, застосовуючи знання з біології, хімії та спеціальних дисциплін.

У ході формуючого експерименту перевірялася ефективність авторської навчальної програми інтегрованого курсу "Біологія з основами екології". Досліджуючи доцільність запропонованого структурування курсу біології та адаптації його до умов професійно-технічних навчальних закладів, ми перевіряли ефективність запропонованої методики, зокрема: розуміння учнями біологічних явищ і процесів у взаємозв’язках з довкіллям; уміння пояснити вплив повсякденної діяльності людини та конкретних виробничих процесів на навколишнє середовище і навпаки; уміння застосувати засвоєні екологічні знання під час практичної діяльності.

Оцінюючи ґрунтовність знань учнів, ми врахували один із визначальних факторів - тривалість утримання в пам’яті учнів базової частини знань. Ґрунтовність екологічних знань учнів ми оцінювали за допомогою коефіцієнта ґрунтовності знань як відношення знань, якi залишаються в пам’яті за час T після їх отримання, до отриманих знань. Результати оцінювання ґрунтовності екологічних знань учнів контрольних та експериментальних груп представлені на рис.2.

Рис.2. Коефіцієнт ґрунтовності екологічних знань учнів ПТУ

Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи довело переваги інтегративного підходу до формування екологічних знань учнів та доцільність впровадження інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” в професійно-технічних навчальних закладах. Інтеграція елементів різнопредметних природничих і гуманітарних знань сприяє усуненню бар’єрів між навчальними дисциплінами, дозволяє подолати їх роз’єднаність, сформувати надійну базу для екологічного світогляду учнів, забезпечує ґрунтовність, дієвість, системність знань та їх практичне використання, дозволяє поєднувати здобуті знання з практичними діями в навчанні і на виробництві, формувати цілісну картину світу.

Зроблено висновок про те, що формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” сприяє формуванню і розвитку в них ряду важливих особистісних та професійних якостей, позитивно впливає на їхній загальний розвиток і мотивацію навчання.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури з теми дослідження показав, що у зв’язку з загостренням екологічної ситуації зростає роль усвідомлення єдності та нерозривного зв’язку природи і суспільства, необхідності їх раціонального симбіозу як об’єктивної умови їх взаємного існування і розвитку. Аналіз причин екологічних дисбалансів доводить необхідність пошуку принципово нових способів взаємодії суспільства і навколишнього середовища, усвідомлення людиною єдності з природою. Розв’язання екологічних проблем значною мірою залежить від позиції педагогів професійно-технічних навчальних закладів, які готують молодь до опосередкованих виробництвом контактів з природою. У зв’язку з тим, що професійна освіта і виховання особистості формує певні норми поведінки у стосунках з природою і є важливим фактором вдосконалення способу життя, підготовка робітника нового типу передбачає не лише підвищення рівня його професійної кваліфікації, а й зростання його екологічної свідомості та культури. Ці завдання вирішуються, перш за все, на основі екологізації навчального процесу.

2. У дослідженні теоретично обґрунтовано положення щодо формування екологічних знань та переконань учнів професійно-технічних навчальних закладів, що реалізуються у процесі вивчення біології на основі інтегративно-гуманітарного підходу до навчання. Поєднання елементів природничих та гуманітарних наук є джерелом знань з екологічною спрямованістю за умови скоординованої роботи викладачів на інтегративній основі. Природничі знання реалізують завдання екологічної освіти на природничо-науковому рівні, а гуманітарні - розкривають суспільну значущість екологічного і природоохоронного матеріалу, сприяють розвитку екологічного мислення, збагачують мотиваційну сферу природоохоронної діяльності, яка включає гуманістичні, патріотичні, екологічні, естетичні та пізнавальні мотиви.

Науково обґрунтовані положення щодо формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології на основі інтегративно-гуманітарного підходу до навчання полягають у необхідності повноцінної екологічної освіти учнів з врахуванням специфіки майбутньої професії, що зумовлює перегляд сучасної системи вивчення основ екології, зміни як її змісту, так і методів навчання; забезпеченні цілісності екологічних знань учнів профтехучилищ шляхом впровадження інтегрованих курсів екологічного спрямування як окремих навчальних предметів, зокрема, інтегрованого курсу біології та екології; усуненні бар’єрів між навчальними предметами, що дозволяє подолати їх роз’єднаність, сформувати відповідну базу для екологічного світогляду учнів; органічному поєднанні різнопредметних знань, необхідних для засвоєння екологічних знань; забезпеченні учнів не лише сумою екологічних знань, але й сформованим екологічним світоглядом з урахуванням екологічних аспектів майбутньої професії; забезпеченні в єдиному курсі ґрунтовності, дієвості, системності екологічних та біологічних знань та їх практичного використання; поєднанні отриманих знань з практичними діями в навчанні та на виробництві.

3. Критерії добору екологічних знань для їх інтеграції зі змістом курсу біології передбачають, що ці знання повинні: відповідати логіці курсу біології для професійно-технічних навчальних закладів; бути системними, мати практичне значення; розкривати вплив довкілля на всі рівні організації живого; показувати біосоціальну суть людини, вплив її діяльності на довкілля і навпаки; розкривати основні сучасні екологічні проблеми та напрями охорони природи; відповідати віковим особливостям учнів професійно-технічних закладів освіти; сприяти формуванню екологічного світогляду та екологічної культури майбутніх робітників; виконувати виховні функції – виховувати громадянина – господаря Землі, відповідального за життя на планеті . Включаючи відомості з екології чи екологічні знання у курс біології, доцільно сформувати їх в єдину цілісну систему, що забезпечується інтегративним підходом до переструктурування змісту навчального матеріалу та впровадженням інтегративних форм i методів навчання.

4. Модель формування екологічних та біологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів будувалася на основі обгрунтування і впровадження інтегрованого курсу "Біологія з основами екології". Розроблена модель враховує специфіку професійно-технічної освіти, особливості біологічної та екологічної науки і базується на сучасних загальнопедагогічних вимогах до оновлення змісту освіти. Вивчення інтегрованого курсу дозволяє упереджувати такі негативні явища, як дублювання навчального матеріалу, фрагментарність та формалізм природничих знань на основі єдиного підходу до навчального матеріалу, який стосується основ різних наук. Інтеграція біологічних та екологічних знань забезпечує дотримання логіки формування основних екологічних понять на основі розуміння суті фізичних, хімічних та біологічних процесів, які лежать у їх основі. Включення в інтегрований курс елементів знань гуманітарних навчальних дисциплін (літератури, народознавства, правознавства тощо) дає можливість гуманітаризувати його, забезпечити цілісність світогляду та моральне виховання учнів, яке протистоїть як бездуховності, споживацтву, технократизму.

5. Обґрунтування змісту, форм і методів вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” базується на таких провідних ідеях: унікальність і неповторність життя; єдність і цілісність світу; системність та ієрархічний принцип побудови живих систем; всезагальний взаємозв’язок і взаємозалежність явищ природи; взаємозалежність людини і довкілля; екологічно чисте довкілля – визначальна умова нормальної життєдіяльності живої системи на всіх рівнях її організації та умова виживання людства. Такий підхід до відбору змісту навчального матеріалу, у свою чергу, вимагав розробки нетрадиційної методики його вивчення з використанням елементів інноваційних технологій навчання.

Процесуальний аспект вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології" передбачає формування не лише фактичних знань учнів з біології та екології, але й уміння діагностувати стан середовища чи об’єкта професійної діяльності, виявити відхилення від норми та усунути їх. Врахування прогностичного аспекту забезпечує можливість учням у майбутній професійній діяльності відносно легко засвоювати нові тенденції та технології в раціональному використанні природних ресурсів, їх збереженні та охороні. В основних положеннях, покладених в основу методики, ми врахували: результати вивчення історичного аспекту методики формування екологічних знань, встановлення їхнього пізнавального та виховного значення й місця у навчально-виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів; вивчення змісту навчального матеріалу, його наукове обґрунтування та включення у навчальні плани й програми; вироблення організаційних форм і методів навчання, якi відповідають його цілям та змісту; розробка навчального обладнання та визначення вимог до підготовки викладачів.

6. Аналіз рівня екологічної підготовки учнів показав недостатню відповідність її професійним вимогам. Підтвердилася обґрунтованість основних положень щодо формування екологічних знань учнів; доведено педагогічну доцільність формування екологічних знань в межах інтегрованого курсу в професійно-технічних навчальних закладах; обґрунтовано дидактичні вимоги до впровадження та експериментально перевірено методику вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології”. Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи довело переваги інтегративного підходу до формування екологічних знань учнів та підтвердило доцільність вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” в професійно-технічних навчальних закладах різних профілів.

Здійснене дослідження дало можливість обґрунтувати ряд пропозицій Науково-методичному центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та обласним методичним центрам і кабінетам, зокрема, щодо доцільності інтегративно-гуманітарного підходу до формування екологічних знань учнів у процесі вивчення біології та впровадження інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” в професійно-технічних навчальних закладах.

До подальших напрямів дослідження цієї актуальної проблеми вважаємо за доцільне віднести: теоретико-методологічне і методичне обґрунтування змісту і перспективних напрямів екологічної освіти в професійно-технічних навчальних закладах різного профілю (за групами професій); розробка інтегрованих курсів екологічного спрямування на основі загальноосвітніх і спеціальних предметів та методика їх викладання у сучасній професійній школі; обґрунтування перспективних напрямів розвитку екологічної освіти в Україні з урахуванням положень “Національної доктрини розвитку освіти України на період 2001-2004 років”.

Основні положення дисертації викладені у працях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

Магура Н.Л. Формування екологічних знань учнів професійно-технічних закладів освіти у процесі вивчення біології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.

У дослідженні обгрунтовано інтегративно-гуманітарний підхід як основу формування екологічних знань та переконань учнів професійно-технічних навчальних закладів, які реалізуються у процесі вивчення біології. Сформульовано критерії добору екологічних знань для їх інтеграції зі змістом курсу біології, з урахуванням яких визначаються вимоги до екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів. Розроблено модель формування екологічних та біологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів на основі обгрунтування і впровадження інтегрованого курсу "Біологія з основами екології". Запропонована модель враховує специфіку професійно-технічної освіти, особливості біологічної та екологічної науки і базується на загальнопедагогічних вимогах сучасної освіти. Практичне значення дослідження полягає в розробці методики вивчення інтегрованого курсу "Біологія з основами екології”. Доведено педагогічну доцільність формування екологічних знань в межах інтегрованого курсу у професійно-технічних навчальних закладах.

Ключові слова: екологічні знання, біологія, професійно-технічні заклади освіти, інтегрований курс, гуманізація.

Mahura N.L. Formation of ecological knowledge as part of the study of Biology for students in technical-vocational schools. – Manuscript.

Dissertation towards earning the academic degree, Candidate of Pedagogical sciences, specialization 13.00.04 - “theory and methods of professional education.” - Institute of Pedagogics and Psychology of Professional Education, APS of Ukraine, Kyiv, 2002.

This work uses research to justify an integrated-humanistic approach on the basis of academic-pedagogical approaches for teaching the basics of Ecology as part of the study of Biology to students of technical-vocational educational establishments. It develops criteria for