ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) імені К.Д. УШИНСЬКОГО

МАКОЄД НАТАЛЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 378.031.4: [651.926:681.3]

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ УМІНЬ

ПЕРЕКЛАДУ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ

КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному

університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Богданова Інна Михайлівна Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, завідувач кафедри соціальної педагогіки і психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Підласий Іван Павлович, Черкаський інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, завідувач кафедри філософії освіти

кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Солдатенко Микола Миколайович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ), завідувач відділу теорії і практики педагогічної майстерності

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця

Захист дисертації відбудеться 07.12.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою : 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 05.11.2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлюється модернізацією сучасної системи освіти, як це визначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХI столітті, що вимагає впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості учнів у сприйнятті складної інформації. Успішному розв'язанню означених завдань сприятиме використання світової інформаційної мережі Internet, зокрема переклад фахових текстів за допомогою персональних комп'ютерів.

Аналіз педагогічної літератури засвідчує, що проблема професійної підготовки майбутнього фахівця і технології навчання були предметом дослідження багатьох учених (Алексюк А.М., Богданова І.М., Богуш А.М., Гончаренко С.У., Зязюн І.А., Курлянд З.Н., Нагорна Г.О., Підласий І.П., Прокопенко І.Ф., Сисоєва С.О., Сметанський М.І., Солдатенко М.М., Сущенко Т.І., Хмелюк Р.І. та ін. (Україна); Беспалько В.П., Савельєв О.Я., Тализіна Н.Ф. та ін. (Росія); Харламов І.Ф. та ін. (Білорусія); Куписевич Ч., Янушкевич Ф. (Польща) та ін.). Процес підготовки майбутнього інженера став предметом наукового аналізу таких учених, як П.С. Журавльов, В.О. Козаков, Е.В. Лузик, І.І. Мархель та ін. Зокрема, проблему вдосконалення комп'ютерної підготовки і формування знань, умінь і навичок роботи на ЕОМ у майбутнього фахівця вищих навчальних закладів досліджували В.Ю. Биков, В.І. Гришин, М.І. Жалдак, Е.І. Машбиц, М.І. Шкіль та інші.

Натомість проблема формування вмінь у майбутніх інженерів перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій, підготовка яких здійснюється у вищих технічних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, ще недостатньо досліджена як на теоретичному, так і методичному рівнях. Ураховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість і практичне впровадження, об'єктивну потребу і соціальну значущість якісної професійної підготовки майбутнього інженера, темою дисертаційного дослідження було обрано “Формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Південного наукового центру АПН України “Психолого-педагогічні засади особистісного розвитку в навчальній і навчально-професійній діяльності” (№ 0100U006391). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського (протокол № 8 від 28 березня 2002 року) та закоординована Радою з координації АПН України (протокол № 5 від 14 травня 2002 року). Автором досліджувалася проблема формування вмінь перекладу й обробки фахових текстів у студентів технічних ВНЗ.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів у технічних ВНЗ України.

Предмет дослідження - процес формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати методику і педагогічні умови формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій, що сприяє підвищенню рівня професійної підготовки фахівця.

Гіпотеза дослідження - процес формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій буде найбільш ефективним, якщо забезпечити такі педагогічні умови:

- цілеспрямована підготовка майбутніх інженерів до оволодіння вміннями перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у процесі викладання спецкурсу “Комп'ютерні технології перекладу і обробки текстів” з різноманітними формами навчальної роботи;

- співробітництво викладачів інформатики і комп'ютерної техніки з викладачами іноземних мов та спеціальних дисциплін;

- продуктивна взаємодія викладацького складу й технічного персоналу, який здійснює обслуговування персональних комп'ютерів та Мережі;

- використання найбільш сучасних комп'ютерних засобів і технологій і мережі Internet у процесі формування в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

Завдання дослідження:

1. Уточнити сутність та визначити структуру феномену “вміння перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій”.

2. Вивчити стан підготовки майбутніх інженерів до використання комп'ютерних технологій перекладу і обробки фахових текстів у педагогічній науці та практичній діяльності вищих технічних закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

3. Виявити й обґрунтувати педагогічні умови і передумови, що забезпечують формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

4. Визначити критерії, показники і рівні сформованості вмінь перекладу фахових текстів за допомогою комп'ютерних технологій.

5. Розробити й апробувати методику формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

Методологічними засадами дослідження виступили концепція безперервної освіти, вивчення дисциплін у їх логічному взаємозв'язку; положення про активність суб'єкта в пізнавальній діяльності; розуміння процесу навчання як взаємозалежної і взаємообумовленої діяльності викладача і студента в ланцюжку “викладач-учень-комп'ютер”.

Теоретичними засадами дослідження стали: теоретико-методологічні та культурологічні аспекти філософії формування нового покоління фахівців (Андрущенко В.П., Зязюн І.А., Кремень В.Г.); психолого-педагогічні засади управління навчально-виховним процесом (Алексюк А.М., Гончаренко С.У., Підласий І.П., Тализіна Н.Ф. та ін.); методики викладання іноземної мови (Бархударов Л.С., Берман І.М., Бім І.Л., Ніколаєва С.Ю., Цвіллінг М.Я. та ін.) та інформатики (Бороненко Т.А., Євсеєв Г.О., Макарова Н.В., Рижова Н.І., Симонович С.О. та ін.); психолого-педагогічні аспекти проблем комп'ютеризації навчання (Жалдак М.І., Мархель І.І., Машбиць Є.І.).

Методи дослідження - теоретичні: історичний і логічний; аналіз і узагальнення наукової, навчально-методичної й інструктивно-методичної літератури з проблеми вдосконалення вищої технічної освіти й професійної підготовки інженерів, документації вищих технічних закладів освіти; конкретизація сутності діяльності інженера, схематизація її структурно-функціонального механізму як діяльності фахівця сучасного виробництва; моделювання й порівняння ефективності умов підготовки майбутніх інженерів до перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; емпіричні: цілеспрямоване спостереження та аналіз продуктів професійної діяльності інженерів з метою вияву найбільш ефективних засобів перекладу фахових текстів; анкетування майбутніх інженерів щодо способів удосконалення професійної майстерності; бесіда та тестування студентів щодо рівнів сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий) з метою вияву умов ефективності формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; статистичні: математична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи та їх інтерпретація.

Базою дослідження виступили факультети автоматизації виробничих процесів, технології зерна, механічний та інженерно-економічний факультет Одеської державної академії харчових технологій. Експериментальним дослідженням було охоплено 685 студентів вищого технічного закладу освіти. У формуючому експерименті взяли участь 114 студентів факультету автоматизації виробничих процесів спеціалізації 0925 “Автоматизація і комп'ютерно-інтегровані технології” Одеської державної академії харчових технологій.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження: вперше визначено структуру вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій, критерії, показники та рівні їх сформованості; розроблено і теоретично обґрунтовано методику формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; виявлено педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; подальшого розвитку дістала проблема впливу вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій на рівень знань студентів з іноземної мови.

Практична значущість дослідження: з урахуванням принципів міжпредметних зв'язків, особистісно орієнтованого й активного навчання розроблено і впроваджено навчальну і робочу програми з дисципліни “Комп'ютерні технології перекладу та обробки текстів” для бакалаврів і фахівців спеціалізації 0925 “Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології”; навчально-методичний посібник “Компьютерные переводы в системе общенаучной подготовки современного инженера” для викладачів і студентів вищих технічних навчальних закладів; методичні вказівки для самостійної роботи, написання й оформлення розрахунково-графічних завдань, проведення практичних і лабораторних робіт з дисципліни “Комп'ютерні технології перекладу й обробки текстів” та вивчення текстового редактору Microsoft Word 8.0 для студентів технічних спеціальностей.

Результати дослідження впроваджено у процес професійної підготовки студентів факультету інженерної механіки в Житомирському інженерно-технологічному інституті (Довідка про впровадження № 8 від 10.05.2002 р.), Одеському обласному інституті вдосконалення вчителів (Акт про впровадження № 226 від 19.06.2001 р.).

Достовірність результатів дисертації забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням її вихідних концептуальних положень; системним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалів; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті, завданням і логіці розв'язання проблеми; всебічним кількісним і якісним аналізом одержаних даних та їх упровадженням у практику роботи вищого навчального закладу IV рівня акредитації.

Особистий внесок здобувача в роботах у співавторстві полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці методики формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; розкритті взаємозв'язку між вивченням студентами машинного перекладу та підвищенням рівня фахових знань та іноземної мови.

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних (м. Ополе, Польща, 1997 р.; м. Київ, 1999 р.; м. Київ, 2001 р.; м. Рівне, 2001 р.) і регіональній (м. Вінниця, 2001 р.) науково-методичних конференціях.

Основні положення й результати дослідження відображено у 12 публікаціях автора, з них – 4 статті у фахових наукових виданнях України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 243 сторінки машинописного тексту, з них – 173 - основного тексту. Роботу ілюстровано 17 таблицями, 13 рисунками, які обіймають 20 самостійних сторінок. Список використаних джерел охоплює 166 найменувань, обсяг додатків складає 55 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методологічні засади, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, методи дослідження, дані щодо апробації та впровадження результатів наукової роботи, а також подано структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичне обґрунтування проблеми формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій” проаналізовано педагогічну, навчально-методичну літературу з проблеми дослідження, державні документи щодо змісту навчально-виховної роботи з інформатики, нових інформаційних технологій й іноземної мови із студентами вищих технічних закладів освіти. З урахуванням цього проаналізовано сутність основних понять дослідження: “комп'ютерні технології”, “фахові тексти”, “переклад фахових текстів”, “переклад фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій”, “вміння перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій”, “формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій”; розглянуто загальні характеристики комп'ютерних технологій перекладу й обробки текстів.

Проблема розвитку комп'ютерних технологій перекладу текстів була предметом низки досліджень. Ученими (Бороненко Т.О., Макарова Н.В., Рижова Н.І., Симонович С.О.) класифіковано нові інформаційні технології за такими критеріями: функціонально-орієнтовані, предметно-орієнтовані та проблемно-орієнтовані технології. Серед останніх ми виділяємо: системи комп'ютерного перекладу з однієї мови на іншу разом з інформаційно-пошуковими системами, базами даних і базами знань, експертними системами, системами автоматизованого проектування, навчальними системами тощо.

Висвітлено взаємозв'язок комп'ютерного перекладу з проблемою штучного інтелекту, аналогію комп'ютерного перекладу із завданнями програмування природною мовою, принципи (кодування мови числами й використання двомовного словника слів-еквівалентів) і проблеми (прагматичні, семантичні, синтаксичні) комп'ютерного перекладу на сучасному етапі.

Вивчення спеціальної літератури щодо питань удосконалення іномовної підготовки майбутніх фахівців (Ємельянов А.О., Гаркуша І.Т., Кашканова Л.П.) засвідчило, що найголовнішим критерієм ефективності навчання іноземної мови у вищому технічному закладі є рівень сформованості іномовної комунікативної компетентності, тобто такий рівень знань, умінь і навичок з іноземної мови, який є достатнім для вдалого вирішення ними професійних і життєво важливих завдань. Основними ознаками прояву такого рівня комунікативної компетенції є: вміння проводити бесіду, перекладати фахову літературу, писати ділові листи й анотації тощо. Комунікативну компетенцію розглянуто як складну структуру, компонентами якої є: лінгвістичний, паралінгвістичний, лінгвосоціокультурний, предметний, формально-логічний компоненти. У дисертації аналізуються два компоненти комунікативної компетенції, а саме – лінгвістичний і предметний. Лінгвістична компетенція розуміється як здатність особистості сприймати й адекватно розуміти мовні висловлювання на підставі знань формально-структурних особливостей мови. Предметна компетенція трактується як цілісна система уявлень про ту чи іншу сферу теоретичних знань професійної діяльності, що дозволяє індивіду формувати обґрунтовані судження на підставі сформованої в нього концептуальної системи й професіонального тезаурусу (Єрмакова Л.А., Сердюков Д.С., Третякова Т.О.). На нашу думку, предметна компетенція, до складу якої входить загальна культура фахівця, спосіб його професійного мислення, є провідною у процесі професійної освіти.

Теоретичний аналіз праць щодо лінгвістики тексту (Бархударов Л.С., Гальперин І.Р., Чаковська М.С. та ін.) засвідчив, що переклад текстів розглядається не тільки як процес породження іномовного тексту, зміст якого задається рідною мовою, а й як особливий структурний елемент навчальної діяльності. Під фаховими текстами ми розуміємо автентичну і неавтентичну технічну літературу, що є професійно спрямованою і сприяє оволодінню знаннями з теоретичного та практичного курсів зі спеціальності, а переклад фахових текстів нами розглядається як вид навчальної діяльності, спрямований на поповнення фахових знань і професійне вдосконалення майбутнього інженера засобами такого джерела інформації, як фахові тексти.

У запропонованому дослідженні ми поділяємо позицію дослідників (Гриценко В.І., Жалдак М.І., Мархель І.І., Машбиць Є.І.), які розглядають комп'ютерні технології як суттєву складову сучасних інформаційних технологій, що є сукупністю засобів та методів одержання, накопичування, зберігання, обробки та переказування інформації. Комп'ютерні технології класифікуються нами залежно від того, яка саме інформація і яким чином обробляється. Якщо йдеться про комп'ютерні технології обробки текстів, то зрозуміло, що об'єктом технологічної дії є текстова інформація. Обробка має різноманітні форми, а саме: сканування, редагування, зберігання, друкування, а їх засобами є сканери, принтери, текстові редактори тощо. Якщо ж розглядати комп'ютерні переклади, то тут провідну роль відіграє перетворення текстової інформації з одного виду в інший (переклад з однієї мови на іншу) за допомогою програм – словників, програм автоматизованого перекладу.

У дисертації вміння перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій розглядається як вид умінь, що поєднують у собі, з одного боку, вміння користування програмами автоматизованого перекладу й обробки текстів і електронних словників, а, з іншого боку, - вміння загалом перекладати тексти (зокрема, технічні) без використання комп'ютерної техніки і відповідних програм.

Формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій визначається нами як створення в навчальному процесі вищого технічного закладу освіти таких педагогічних умов, які полегшують, сприяють, стимулюють переклад студентами фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій. Оскільки переклад фахової літератури сприяє не тільки підвищенню якості знань з іноземної мови, а й підвищенню професійної компетентності майбутнього інженера, формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій є невід'ємною складовою професійної підготовки студентів у вищому технічному закладі освіти.

Проблема професійної підготовки майбутнього фахівця й майбутнього інженера, зокрема із застосуванням нових інформаційних комп'ютерних технологій, досліджувалася вітчизняними і зарубіжними вченими (Бороненко Т.О., Гершунський Б.С., Жалдак М.І., Мархель І.І., Сердюков Д.С., Симонович С.О., Скалкін В.Л. та ін.). Науковцями доведено, що у процесі навчання у вищих закладах освіти насамперед увага повинна приділятися новим інформаційним технологіям, методика навчання яких містить такі моменти: 1) застосування класифікації нових інформаційних технологій для вибору необхідних програмних засобів і технологій вирішення задач з конкретних предметних галузей; 2) розробка системи вправ щодо застосування нових інформаційних технологій для вирішення задач з конкретних предметних галузей; 3) виокремлення основних дидактичних технологічних одиниць для навчання нових інформаційних технологій (під дидактичними технологічними одиницями ми розуміємо послідовність “кнопок”, які треба “натиснути”, щоб виконати будь-яку дію у конкретному програмному засобі); 4) використання програмних засобів єдиного інтерфейсу користувача, одним із класів якого є графічний інтерфейс (GUI); 5) основним методом навчання нових інформаційних технологій є метод доцільно дібраних задач.

Науковцями (Бархударов Л.С., Берман І.Н., Бонк Н.О., Мірошниченко Е.В., Ніколаєва С.Ю., Сердюков Д.С., Серова Т.С. та ін.) доведено, що більшість лінгвоперекладних досліджень виходять з “денотативної” теоретичної моделі перекладу, а переклад розглядається як трансформаційний процес особливого роду, який базується на трансформаційній граматиці. Якість оволодіння студентами іномовною діяльністю щодо перекладів фахових текстів здебільшого зумовлюється мотивацією навчальної діяльності та зовнішньою і внутрішньою мотивацією. Врахування особливостей у мотиваційній сфері студентів може здійснюватися за допомогою мотивуючої індивідуалізації (термін, за С.Ю. Ніколаєвою), основним засобом реалізації якої є тексти, комплекси вправ для перекладу і т.ін.

Натомість у науково-методичній літературі й дотепер методичний аспект навчання перекладів фахових тексів із застосуванням комп'ютерних технологій висвітлено недостатньо, відсутня цілісна, науково обґрунтована й апробована методична система навчання перекладу й обробки фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій, яка повинна включати зміст, цілі навчання, очікувані результати, методи навчання, організаційні форми, засоби й умови навчання.

У другому розділі “Діагностика сформованості в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій” охарактеризовано структуру, критерії, показники і рівні сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; висвітлено педагогічні умови, передумови і засоби формування в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій; розкрито теоретичні засади побудови експериментального дослідження; проаналізовано специфіку, зміст, форми і методи формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій, подано результати констатуючого й формуючого етапів дослідження.

Відповідно до визначення сутності поняття “вміння перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій”, а також комунікативної компетенції, нами було виділено структурні компоненти досліджуваних умінь, а саме: руховий, фаховий, когнітивно-інформаційний і лінгвістичний. Всередині кожного компонента були визначені показники вмінь, а за критерії сформованості слугували ознаки показників досліджуваних умінь.

Показником сформованості рухового компонента визначено швидкість, коректність і оптимальність виконання технічних і програмних операцій, а критерієм оцінки - навичка виконання операцій з технічними пристроями (комп'ютером, принтером, сканером) і програмних операцій. Щодо фахового компонента, то показником його сформованості було обрано багатство професійного словника, який передбачає розуміння точних понять і відношень зі спеціальних дисциплін для точного вибору одного з адекватних синонімів, що представлені комп'ютером, а також виявлення відношень “суб'єкт-об'єкт” та причинності. Критерієм оцінки слугувало вміння обирати тематичні словники і замінювати адекватним терміном із запропонованих машиною альтернатив, уміння здійснювати переклад слів і словосполучень у їх контексті. Показником сформованості когнітивно-інформаційного компонента виступила обізнаність із програмами машинного перекладу, з їх словниками, програмами оптичного розпізнавання символів, а критеріями оцінки - вміння обирати прикладні програми обробки і перекладу текстів, уміння наукового пошуку і обробки необхідної інформації і фактів в іноземній літературі за фахом, навички самостійної діяльності, спрямовані на використання відповідних комп'ютерних технологій для одержання результатів перекладу іноземної літератури за фахом.

До показників сформованості лінгвістичного компонента ми віднесли семантичну точність в іноземній і рідній мовах, граматичну коректність рідної та іноземної мов, письмову компетентність та виразність писемної мови, а за критерій оцінки обрали вміння здійснювати граматичний і синтаксичний аналіз тексту, що був перекладений комп'ютером, уміння літературно обробляти текст перекладений машиною.

Розроблені і теоретично обґрунтовані структура і зміст формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій було покладено в основу педагогічного оцінювання рівня сформованості означених умінь. Отже, рівень сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у майбутніх інженерів визначався рівнем сформованості їх компонентів.

Визначені нами показники оцінювалися методом експертної оцінки за трибальною системою:

Бал “3” (високий рівень сформованості компонента вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій ) виставляли, якщо показник виражений яскраво і був присутній у всіх діях студента.

Бал “2” (середній рівень сформованості компонента вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій) - якщо показник був зафіксований, але присутній не в усіх діях майбутнього інженера.

Бал “1” (низький рівень сформованості компонента вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій) - якщо прояв показника був епізодичний чи відсутній.

Середній бал сумарної оцінки прояву показників сформованості компонентів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій виступав критерієм рівня сформованості означених умінь у майбутнього інженера.

Відповідно до означених критеріїв і показників нами було визначено й охарактеризовано рівні сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у майбутніх інженерів, а саме: високий, середній, низький.

Студентам з високим рівнем сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій було характерне швидке й коректне здійснення найпростіших операцій з технічними пристроями (ПК, принтер, сканер), виконання програмних операцій на рівні навички, безпомилковий добір і налаштування програм комп'ютерного перекладу й обробки текстів, тематичних електронних словників відповідно до тематики тексту, створення власного словника користувача за фахом, безпомилковий вибір одного з адекватних синонімів, що представлені ПК, виявлення відношень “суб'єкт-об'єкт” і причинності. Майбутній інженер був обізнаний зі всіма програмами машинного перекладу й оптичного розпізнавання образів, здійснював пошук інформації в іноземній літературі та в Internet за будь-якою тематикою, мав навички самостійної діяльності, спрямовані на використання відповідних комп'ютерних технологій. Студент знав правила граматики рідної та іноземної мови на “відмінно” та “добре”, граматична і синтаксична обробка ним перекладеного машиною тексту носила творчий характер, результат інверсного перекладу опрацьованого тексту був близький до оригіналу.

Студенти, які перебували на середньому рівні сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій, здійснювали найпростіші операції з технічними пристроями, проте навичка виявлялася слабко, у процесі роботи з програмними операціями майбутній інженер обирав неоптимальну послідовність у їх виконанні. Майбутній інженер міг безпомилково підбирати тематичні словники, проте не створював фаховий словник користувача, припускав помилки при виборі одного з представлених комп'ютером адекватних синонімів. Студент був обізнаний з програмами перекладу й обробки текстів, але можливість обраних ним програм не завжди відповідала потребам тексту для перекладу, пошук наукової інформації здійснювався несистемно. Студент знав правила граматики іноземної і рідної мови на "добре" та “задовільно”, здійснював граматичний і синтаксичний аналіз перекладеного тексту без урахування особливостей перекладу технічних текстів, і результат опрацьовування тексту приблизно передавав зміст оригіналу.

Студентів із низьким рівнем сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій характеризувала відсутність навички в роботі з технічними пристроями і програмними операціями, утруднення у виборі тематичних словників, відсутність словника користувача. Пошук інформації, переклад і обробка текстів здійснювалися шляхом застосування типових алгоритмів діяльності у стандартних умовах.

Для визначення умов і передумов формування в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій було проведено констатуючий етап експерименту, метою якого виступило виявлення рівнів сформованості кожного зі структурних компонентів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у студентів технічних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Дослідження проводилось на факультетах автоматизації виробничих процесів (АВП), інженерно-економічному (ІЕФ), факультеті технологій зернових виробництв (ТЗ) і механічному (М) факультеті Одеської державної академії харчових технологій (ОДАХТ) (всього 685 осіб, 30 академічних груп). Усім студентам пропонувалося протягом однієї навчальної пари здійснити переклад тексту зі спеціальності відповідного факультету. Задля цього студенти були забезпечені сканером, принтером, персональним комп'ютером із електронними словниками і програмами-перекладачами, а також звичайними словниками. Студентам пропонувалося перекласти з іноземної мови (у нашому випадку англійської) текст усіма можливими способами. Результат перекладу міг бути представлений студентом як в електронній формі, так і на паперовому носії. Показниками виступали прояви компонентів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій. Задля кількісної обробки матеріалів експерименту використовували прийняту нами трибальну шкалу оцінок.

За результатами констатуючого етапу експерименту, високий рівень сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у майбутніх інженерів експериментальних груп (ЕГ) на початковому етапі експерименту був характерний лише для 2,63 % студентів (2,64 % в КГ), середній рівень було виявлено у 9,64 % студентів (9,93 % в КГ), низький - у 87,73 % майбутніх спеціалістів ЕГ (87,43 % в КГ). Зазначимо, що низький рівень сформованості було виявлено саме з когнітивно-інформаційного (94,75 % в ЕГ і 94,05 % в КГ) та лінгвістичного (83,35 % в ЕГ і 82,79 % в КГ) компонентів.

Відповідно до результатів констатуючого етапу експерименту, а також основних понять дослідження, було визначено педагогічні умови і передумови формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у студентів вищих технічних закладах освіти. Об'єктивними передумовами ми вважали матеріально-технічні засоби: комп'ютери Pentium і вище, периферійні пристрої, програмне забезпечення, матеріали для витрат, мультимедійні пристрої, Мережа з виходом в Internet. До суб'єктивних передумов було віднесено: базові знання студентів з іноземної мови, наявність елементарних умінь користувача персонального комп'ютера, знання викладачем іноземної мови й специфіки вищого технічного закладу, кваліфікований технічний персонал. Крім того, було визначено й обґрунтовано педагогічні умови ефективного процесу формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій. З-поміж них: цілеспрямована підготовка майбутніх інженерів до оволодіння вміннями перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у процесі викладання спецкурсу “Комп'ютерні технології перекладу і обробки текстів” з різноманітними формами навчальної роботи; співробітництво викладачів інформатики і комп'ютерної техніки з викладачами іноземних мов та спеціальних дисциплін; продуктивна взаємодія викладацького складу й технічного персоналу, який здійснює обслуговування персональних комп'ютерів та Мережі; використання найбільш сучасних комп'ютерних засобів, технологій і мережі Internet у процесі формування в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

З урахуванням теоретичних засад дослідження і окреслених нами педагогічних умов була розроблена методика формування в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій. На основі узгодження робочих програм із дисциплін “Іноземна мова”, “Комп'ютерна техніка і алгоритмічні мови”, “Інформатика” було розроблено спецкурс “Комп'ютерні технології перекладу і обробки текстів”, який був представлений в 4-х модулях:

Модуль 1. Програми розпізнавання текстів для сканерів.

Модуль 2. Резидентні програми-словники.

Модуль 3. Особливості використання програм-словників для перекладу текстів.

Модуль 4. Принципи побудови автоматизованого перекладу текстів.

До кожного модуля було розроблено систему лабораторно-практичних робіт для студентів 2-го курсу спеціальності “Автоматизоване керування технологічними процесами і виробництвом” Одеської державної академії харчових технологій. Означений курс викладався у ІV семестрі, містив 34 години лекцій, 34 години лабораторно-практичних занять і 40 годин самостійної роботи. Метою спецкурсу було посилити практичну спрямованість і навчити майбутніх інженерів застосовувати комп'ютерні технології для перекладу і обробки фахових текстів.

У процесі навчання майбутніх інженерів перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій поряд із традиційними методами використовувались спеціальні методи навчання інформатики (метод демонстраційних прикладів, доцільно дібраних завдань) і перекладу технічних текстів. У процесі лекцій, лабораторно-практичних занять, самостійної роботи, “круглих столів”, конференцій, конкурсів, виконання розрахунково-графічного завдання, крім традиційних методів упроваджувались активні методи навчання (проблемна лекція, вправи, тестування). Вміння перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій формувались у процесі пошуково-дослідної та науково-дослідної роботи. Студентам експериментальних груп було запропоновано самостійно обирати сферу свого наукового пошуку. При цьому як орієнтир їм було рекомендовано звернутись до найбільш складних проблем комп'ютерних перекладів: прагматичних, семантичних, синтаксичних.

Упродовж формуючого етапу експерименту з формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій були використані технічні (персональний комп'ютер не нижче Pentium; сканер планшетний HP2200C; принтер Epson LX-300, FX 1170, FX 1050; локально-обчислювальна мережа типу “розподілена зірка”; глобальна мережа Internet; мультимедійний проектор Toshiba), інформаційні (фахові тексти, інструкції, довідкова література, навчально-методичні посібники, мережа Internet) і програмні (інтелектуальні програми розпізнавання образів Fine Reader, CunieForm; програми-словники Online Dictionary, Vocabulary, Word-Box, Govorun, Lingvo; програми автоматизованого перекладу Stylus, Magic Goody, Socrat, RUMP) засоби.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив значні позитивні зміни у сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у студентів експериментальних груп. У майбутніх інженерів значно підвищилися рівні когнітивно-інформаційного компонента (на констатуючому етапі в експериментальних групах високий рівень мали 1,75 % студентів, середній - 3,5 %, низький – 94,75 %, після формуючого експерименту високий рівень – 20,17 %, середній – 72,8 %, низький – 7,03 %), та лінгвістичного компонента (до початку навчання в експериментальних групах високий рівень був характерний для 3,5 %, середній – 13,15 % респондентів, низький – 83,35 %, на прикінцевому етапі експерименту на високому рівні стало 7,01 %, середньому - 33,3 %, низькому – 59,69 %). Щодо фахового компонента, то тут теж відбулися значні позитивні зміни. Так, на констатуючому етапі високий рівень було виявлено у 7,89 % студентів, середній - 44,73 %, низький – 47,38 %, після навчання відповідно 17,54 %, 61,4 % і 21,06 %. Високий рівень рухового компонента вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій було засвідчено на початку навчання у 9,64 % студентів, середній – 59,64 %, низький – 30,72 %, на контрольному етапі експерименту – 20,17 %, 69,29 % і 10,54 % відповідно.

Так, до високого рівня прояву вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій піднялись 14,91 % студентів ЕГ (було 2,6 %), на середньому стало 50 % (було 9,64 %) і на низькому залишилось 35,09 % (було 87,73 %) майбутніх інженерів.

Незначні позитивні зміни відбулись і в рівнях сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у майбутніх інженерів контрольних груп. Так, високого рівня розвитку когнітивно-інформаційного компонента досягли 2,65 % студентів (було 1,98 %), середнього – 5,96 % (було 3,97 %), на низькому рівні залишилося 91,39 % (було 94,05 %); високий рівень розвитку лінгвістичного компонента спостерігався в 5,3 % майбутніх інженерів (до експерименту – 3,31 %), на середньому рівні перебували 15,89 % (було 13,9 %), на низькому залишилося 78,81 % ( було 82,79 %); на високому рівні розвитку фахового компонента стало 9,93 % студентів (було 8,6 %), середньому – 46,35 % (було 43,7 %), на низькому рівні залишилося 43,72 % (було 47,7 %); високий рівень розвитку рухового компонента було виявлено в 10,6 % студентів (було 9,93 %), на середньому рівні – 60,9 % (було 59,6 %), на низькому рівні – 28,5 % (було 30,47 %).

За загальним показником, до високого рівня прояву вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій піднялись лише 3,31 % студентів КГ (було 2,64 %), на середньому стало 11,25 % (було 9,93 %) і на низькому залишилось 85,44 % (було 87,43 %).

У процесі дослідження встановлено зв'язок між уміннями перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій і знаннями іноземної мови, а також знаннями з інформатики і комп'ютерної техніки, що підтверджується даними кореляційного аналізу, проведеного на базі оцінок, одержаних студентами експериментальних груп з дисциплін “Комп'ютерні технології перекладу і обробки текстів”, “Іноземна мова” і “Комп'ютерна техніка та алгоритмічні мови”, “Чисельні методи” за допомогою рангової кореляції (за Спірменом). Відповідні коефіцієнти рангової кореляції 0,901 і 0,874 підтверджують, що кореляція між явищами, що вивчались, є істотною, статистично значущою, реальною.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення та вирішення проблеми формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у студентів вищих технічних закладів освіти - майбутніх інженерів; розроблено й експериментально апробовано методику і педагогічні умови формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

1. Під фаховими текстами ми розуміємо автентичну і неавтентичну технічну літературу, що є професійно спрямованою і сприяє оволодінню знаннями з теоретичного і практичного курсів зі спеціальності. Переклад фахових текстів розглядається як вид навчальної діяльності, спрямований на поповнення фахових знань і професійне вдосконалення майбутнього інженера засобами такого джерела інформації, як фахові тексти. Комп'ютерні технології - це суттєва складова сучасних інформаційних технологій, що є сукупністю засобів та методів одержання, накопичування, зберігання, обробки та переказування інформації. Комп'ютерні технології класифікуються залежно від того, яка саме інформація і яким чином обробляється. Якщо йдеться про комп'ютерні технології обробки текстів, то об'єктом технологічної дії є текстова інформація. Обробка має різноманітні форми, а саме: сканування, редагування, зберігання, друкування, а їх засобами є сканери, принтери, текстові редактори. Якщо ж розглядати комп'ютерні переклади, то тут провідну роль відіграє перетворення текстової інформації з одного виду в інший (переклад з однієї мови на іншу) за допомогою програм – словників, програм автоматизованого перекладу.

2. Вміння перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій - це вид умінь, що поєднують у собі, з одного боку, вміння користування програмами автоматизованого перекладу й обробки текстів і електронних словників, а, з іншого боку, - вміння загалом перекладати тексти (зокрема, технічні) без використання комп'ютерної техніки і відповідних програм. Формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій визначається нами як створення в навчальному процесі вищого технічного закладу освіти таких педагогічних умов, які полегшують, сприяють, стимулюють переклад студентами фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

3. У дослідженні було визначено структурні компоненти вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій та їх показники. З-поміж них: руховий із показниками: швидкість, коректність і оптимальність виконання технічних і програмних операцій. Фаховий компонент із показниками: багатство професійного словника, розуміння точних понять і відношень зі спеціальних дисциплін для точного вибору одного з адекватних синонімів, який представлений комп'ютером, а також виявлення відношень “суб'єкт-об'єкт” та причинності. Когнітивно-інформаційний компонент із показниками: обізнаність із програмами машинного перекладу, їх словниками, програмами оптичного розпізнавання символів, всебічність пошуку інформації в Internet. Лінгвістичний компонент із показниками: семантична точність в іноземній і рідній мовах, граматична коректність рідної та іноземної мов, письмова компетентність і виразність писемної мови. До кожного показника було визначено низку вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій. На основі виділених критеріїв і показників було охарактеризовано рівні сформованості вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій: високий, середній і низький.

4. Започатковуючи формуючий експеримент, нами було виокремлено такі педагогічні умови формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій: цілеспрямована підготовка майбутніх інженерів до оволодіння вміннями перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у процесі викладання спецкурсу “Комп'ютерні технології перекладу і обробки текстів” з різноманітними формами навчальної роботи; співробітництво викладачів інформатики і комп'ютерної техніки з викладачами іноземних мов та спеціальних дисциплін; продуктивна взаємодія викладацького складу й технічного персоналу, який здійснює обслуговування персональних комп'ютерів та Мережі; використання найбільш сучасних комп'ютерних засобів, технологій і мережі Internet у процесі формування в майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій.

5. У дослідженні було визначено передумови формування вмінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій у студентів вищих технічних закладів. З-поміж них: об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивними передумовами були матеріально-технічні засоби, а саме: комп'ютери Pentium і вище, периферійні пристрої, програмне забезпечення, матеріали для витрат, мультимедійні пристрої, Мережа з виходом в Internet. Суб'єктивними - базові знання студента з іноземної мови, наявність елементарних умінь користувача персонального комп'ютера, знання викладачем іноземної мови й специфіки вищого технічного закладу, кваліфікований технічний персонал.

6. Змістовий аспект експериментальної роботи на формуючому етапі було представлено спецкурсом “Комп'ютерні технології перекладу й обробки текстів”. Засобами його реалізації виступили: технічні (комп'ютер Pentium і вищий, принтер, сканер, мультимедійні пристрої); програмні (інтелектуальні програми розпізнавання образів Fine Reader, CuneiForm, програми-словники Online