Науково-дослідний економічний інститут
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
Морозова Ольга Анатоліївна
УДК 331.5.024.5
Економічний механізм регулювання ринку праці
молодих спеціалістів в Україні
Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування
і регулювання економікою
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Бондар І.К., д.е.н., професор
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор
Бондар Інтерна Касянівна
НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зав. відділом проблем праці і політики доходів населення
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук
Краснов Юрій Миколайович,
НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зав. відділом проблем гуманітарної політики, людського розвитку і споживчого ринку
кандидат економічних наук
Дорошенко Лідія Степанівна
Міжрегіональна Академія управління персоналом,
доцент кафедри управління персоналом
Провідна установа - Інститут економіки НАН України (відділ економіки
праці і зайнятості населення), м. Київ
Захист відбудеться “ 16 “ травня 2002 р. о 14 год. на засіданні Cпеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук при Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28, 5-ий поверх, зал засідань
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 28
Автореферат розісланий “ 13 “ квітня 2002 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
д.е.н. А.В.Базилюк
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Невід’ємною умовою існування та успішного функціонування конкурентоспроможної економіки будь-якої країни є наявність високоякісної, конкурентоспроможної робочої сили. Саме від рівня якісного розвитку робочої сили, її професійно-кваліфікаційного рівня залежить ефективність використання природних, матеріальних, фінансових та самих людських ресурсів.
Становлення ринку праці об’єктивно змінює традиційні й формує нові взаємозв’язки між освітою та іншими соціальними інституціями, що вимагає розробки нової політики в галузі освіти. Це, у першу чергу, пов’язано з тим, що сьогодні суспільство не може гарантувати повної зайнятості всього працездатного населення, в тому числі й такої його соціальної групи, як молоді спеціалісти. На можливість їх працевлаштування впливають, з одного боку, дисбаланс між попитом на робочу силу на ринку праці та пропозицією вищої школи, яка ще не зорієнтована на цей ринок і практично не враховує його потреб при формуванні контингенту студентів, а з іншого – суттєві недоліки у самій підготовці студентів до професійної діяльності.
Актуальність дослідження ринку праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки визначається як практичними задачами реформування, так і вимогами теорії, що потребує уточнення методологічного інструментарію, узгодження позицій і вироблення нового, більш глибокого розуміння його сутності. Очевидна необхідність застосування комплексного підходу до розробки єдиного узгодженого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів.
До розробки методологічних, методичних та прикладних питань багатоаспектної проблеми регулювання ринку праці значний вклад внесли Д.П.Богиня, С.І.Бандур, І.К.Бондар, О.А.Бугуцький, Ю.М.Краснов, Е.М.Лібанова, В.В.Онікієнко, І.Л.Петрова, М.В.Шаленко та інші.
Проблема працевлаштування молодих спеціалістів та роль у цьому процесі вищої школи за умов переходу до ринкових відносин є недостатньо вивченими, оскільки у недалекому минулому за умов офіційно задекларованої повної зайнятості та обов’язкового розподілу випускників вузів серед державних підприємств її немов не існувало. Вивчення означеної проблеми зосереджувалось переважно на дослідженні дедалі нових протиріч між виробничо-необхідними потребами в конкретних професійних та соціальних якостях молодих спеціалістів та недостатнім фактичним рівнем їх підготовки до здійснення відповідних функцій. Проблемна ситуація висвітлювалась у цьому випадку як невідповідність конкретних знань, навичок та вмінь запитам і потребам виробництва.
В західноєвропейській та американській соціологічній і економічній теорії головними напрямками досліджень з проблем ринку праці молоді є вивчення впливу освіти на розвиток кар’єри (Шульц Т.), впливу навчальної біографії працівника на рівень його досягнень, виявлення інституційних зв’язків між вищою школою та роботодавцями, аналіз впливу коледжу та університету на можливість працевлаштування (Хіршман У.), аналіз зв’язку формальної освіти та первинного працевлаштування (Фрідман Д.), тощо.
Разом з тим на сьогодні в Україні ще не напрацьована цілісна концептуальна модель працевлаштування випускників державних вузів за умов ринкових відносин. Не розв’язані питання щодо прогнозу формування ринку праці, а отже й обґрунтування номенклатури спеціальностей. Вимагає змін і сама система підготовки молодих спеціалістів у вищих навчальних закладах з урахуванням ринкових вимог.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова комплексних науково-дослідних тем: “Розробка державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів” (номер державної реєстрації 7-00 (5)), “Методичні підходи до оцінки наслідків соціальних реформ” (9-00 (18)), “Вплив трудового потенціалу України на збільшення обсягів ВВП і оптимізацію господарської структури економіки” (10 (34)), “Розроблення проекту програми створення додаткових робочих місць для працівників ЧАЕС, що вивільняються після закриття станції, та жителів м. Славутич” (12 (82)), які розроблялись колективом відділу проблем праці і політики доходів населення Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обгрунтування основних засад формування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів та розробка сучасних форм, методів і механізмів його регулювання. Це дозволить оптимізувати державні витрати на підготовку об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів різних напрямків, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій зайнятості молоді після закінчення вищих навчальних закладів. Відповідно до цієї мети були поставлені і вирішені такі дослідницькі задачі:
-
уточнено економічний зміст категорій “ринок праці”, “ринок робочої сили”, “молоді спеціалісти”, досліджено їх загальні риси і особливості;
-
досліджено теоретичні основи та існуючі моделі механізму регулювання ринку праці;
-
проаналізовано сучасний стан ринку праці України і визначено на ньому місце молодих спеціалістів;
-
досліджено систему підготовки та розподілу молодих спеціалістів на різних етапах економічного розвитку України;
-
окреслені головні напрямки розв’язання проблеми працевлаштування випускників вузів;
-
виявлені регіональні особливості і оцінені сучасні тенденції в сфері підготовки і використання молодих спеціалістів в Україні з точки зору їх відповідності суспільним потребам в зростанні продуктивності праці;
-
проведено прогноз розвитку ринку праці молодих спеціалістів на період 2002-2005 рр.;
-
розроблена та запропонована для впровадження в практику модель інтегрованого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів.
Об’єктом дослідження є сучасні процеси формування молодіжного ринку праці та його регулювання. Предметом дисертаційного дослідження виступає такий сегмент ринку праці як молоді спеціалісти, існуючі системи їх підготовки та працевлаштування, концепції економічного механізму регулювання ринку праці, інтеграційні моделі підготовки молодих спеціалістів у відповідності до реальних вимог ринкової економіки.
Для розв’язання поставлених задач при дослідженні структури ринку праці молодих спеціалістів використовувались методи системного підходу, класифікації та типології. За допомогою методів регіонального аналізу, а також статистичного та економіко-математичного були проаналізовані особливості підготовки, розподілу та використання випускників вищих навчальних закладів в регіонах з різним рівнем економічного розвитку. Методи експертних оцінок та соціологічних опитувань дозволили виявити та проаналізувати зміни в психології молоді щодо профорієнтації та вибору спеціальності.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативні документи щодо економічних реформ, регулювання зайнятості та соціального захисту населення; конвенції Міжнародної організації праці, опубліковані дані соціологічних досліджень; офіційні статистичні дані.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в виділенні сегменту ринку праці молодих спеціалістів та розробці ефективного механізму його функціонування і розвитку. Найбільш значні результати, які було досягнуто і які складають наукову новизну роботи, полягають у наступному:
-
уточнена категорія "молоді спеціалісти" як суб’єкту ринку праці, до якої належать випускники вузів І – IV рівнів акредитації, підготовлені за рахунок державних або власних коштів, що працюють за фахом після закінчення вузу безпосередньо на виробництві протягом не менше трьох років. На відміну від існуючої дотепер практики віднесення до категорії “молоді спеціалісти” всіх випускників вузів, запропоноване визначення передбачає включення до їх складу лише тих, хто працює за набутою спеціальністю. Таке визначення дозволить підвищити обґрунтованість розрахунків щодо реального попиту на фахівців в розрізі спеціальностей та оптимізувати витрати державного замовлення на підготовку спеціалістів у відповідності з потребами ринкової економіки;
-
обґрунтовано необхідність застосування диференційних методів регулювання і управління процесом підготовки молодих спеціалістів, виходячи з умов розвитку окремих регіонів. В роботі на основі аналізу рівня молодіжного безробіття проведена структуризація молодіжного ринку праці за критеріями розподілу зайнятої молоді на підприємствах різних форм власності, за галузями економіки та в розрізі економічного розвитку регіонів, що дозволяє виявити розбіжності та невідповідності між підготовкою фахівців для різних галузей економіки та їх використанням в регіонах з різним ступенем інвестиційної привабливості і динамікою приватизаційних процесів;
-
розроблені пропозиції щодо реформування вищої освіти в напрямку вдосконалення системи підготовки і розподілу висококваліфікованої робочої сили, що передбачає введення маркетингових центрів в структуру державних вищих навчальних закладів освіти. Це сприятиме розробці та обґрунтуванню реальних планів прийому студентів за окремими напрямками підготовки та спеціальностями, відстеженню та запобіганню появі невідповідностей між реальними потребами регіональних ринків праці та кількістю фахівців, що випускаються місцевими вузами, розробці прогнозних планів прийому та навчанню студентів, встановленню зворотного зв’язку з виробництвом для коригування навчальних програм;
-
здійснений прогноз розвитку ринку праці молодих спеціалістів, який визначає в найближчій перспективі (2005р.) розвиток негативної тенденції зростання пропозиції робочої сили з боку молодих спеціалістів на 34,4 % відносно 2001 р., на фоні зменшення попиту в усіх сферах економічної діяльності, поглиблення на цій основі структурних диспропорцій, що зумовлює необхідність прийняття упереджуючих заходів щодо розвитку системи підготовки та працевлаштування молодих спеціалістів;
-
запропоновані нові методи регулювання ринку праці молодих спеціалістів на основі поєднання та використання положень сучасних концепцій безперервної освіти, кластерної моделі розвитку економічних систем, регіональних науково-технологічних парків, результатом яких стала розробка принципово нової моделі інтегрованого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів за участю держави, системи вищої освіти, різних форм фінансових інституцій та виробництва. Дана модель дозволяє встановити відповідність теоретичного навчання практичним потребам сучасного виробництва, поєднати державну політику регулювання з ринковими регуляторами, оптимізувати та спрямувати витрати держави на вирішення проблеми насиченості спеціалістами та розвитку відповідних галузей економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у дисертації пропозиції щодо застосування моделі кластер-концепції регіонального економічного розвитку були ухвалені для впровадження у практичну діяльність при виконанні проекту створення додаткових робочих місць для працівників ЧАЕС, що вивільняються у зв'язку із закриттям станції (лист-довідка № 5/246 від 12.04.2002р.). Використання запропонованої моделі механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів за участю держави, вищих учбових закладів, підприємств та фінансових структур дозволить вирішувати суттєві проблеми молодіжного ринку праці.
Основні теоретичні висновки і рекомендації щодо впровадження маркетингових центрів в структуру вищих закладів освіти обговорювалися в Національної Гірничому Університеті, в Національному Технічному Університеті України “Київський Політехнічний Інститут” (лист-довідка
№ М601-19 від 10.04.2002р.), на підприємстві ЗАТ “Запорізький оліяжир-комбінат” (лист-довідка № 359/0037к від 22.02.2002р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження апробовані автором при виконанні розділів науково-дослідницьких тем, які розроблялись у відділі проблем праці та політики доходів населення Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України; під час проведення “Днів відкритих дверей” у вищих учбових закладах та на засіданнях “Круглих столів” за участю представників підприємств, фірм, вузів та державних і недержавних служб працевлаштування; використанні основних положень дисертації для організації маркетингових центрів в державних учбових закладах Києва і Дніпропетровська; обговорені і позитивно оцінені в виступі на Першому Міжнародному Конгресі “Євразія: зайнятість у ХХІ столітті” – Київ, 2000 р. та на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” – Київ, 2000 р.
Особистий внесок здобувача. Всі роботи за результатами дисертаційного дослідження написані одноосібно, без співавторів та мають наукове і практичне значення.
Публікації за результатами дослідження. Основні ідеї, положення та результати дисертації викладено в 3 статтях, опублікованих в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,0 д.а.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 186 сторінки і містить 18 таблиць, 10 рисунків і список використаних джерел із 108 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і основні задачі дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, висвітлено форми апробації роботи.
У першому розділі “Структура ринку праці молодих спеціалістів та сучасні механізми його регулювання” проаналізовані існуючі методологічні положення щодо уточнення економічного змісту категорій “ринок праці”, “ринок робочої сили” та “молоді спеціалісти”. Розглядаючи категорію “молодий спеціаліст”, зроблено висновок, що за основу треба брати саме випускників вузів І-ІV рівнів акредитації, які були підготовлені за рахунок державних або власних коштів і працюють за фахом після закінчення вузу безпосередньо на виробництві протягом щонайменше трьох років.
Аналіз ринку праці як системи, що складається з формування, розподілу та використання робочої сили, дозволив констатувати, що ринок праці молодих спеціалістів розвивається як за законами розвитку всієї економічної системи країни, так і за своїми власними тенденціями. На основі аналізу рівня регіонального молодіжного безробіття встановлено, що:
-
для більшості регіонів властива нераціональна територіально-галузева структура;
-
рівень розвитку робочої сили перевищує рівень економічного розвитку регіонів, що впливає на рівень безробіття, в першу чергу, серед молоді;
-
підвищені рівні безробіття молоді в більшості регіонів України пов’язані не тільки з недостатньою чисельністю робочих місць, але, також, з нераціональною системою підготовки та використання молодіжної робочої сили;
-
необхідне застосування диференційних методів регулювання і управління процесом підготовки молодих спеціалістів, виходячи з умов розвитку окремих регіонів.
На основі дослідження структури молодіжного ринку праці за галузями економіки визначено, що:
-
рівень та стабільність економічного розвитку галузі безпосередньо впливає на рівень безробіття і багато в чому визначає як попит, так і пропозицію молодіжної робочої сили;
-
планування чисельності прийому, випуску та забезпечення ефективного використання молодих спеціалістів передбачає урахування тенденцій розвитку певних галузей економіки;
-
забезпечення збалансованості на молодіжному ринку праці передбачає удосконалення організації роботи регіональних служб зайнятості в різних галузях економіки.
В роботі доведено, що загальною тенденцією розвитку молодіжного ринку праці за критерієм розподілу зайнятих за формами власності є підвищений попит на молодіжну робочу силу на підприємствах приватної форми власності, тоді як в державному секторі економіки вивільнення молодих працівників більше, ніж вдвічі перевищує попит на них. В зв’язку з цим необхідно прискорити процес легалізації тіньового сектору економіки, як найбільшого споживача висококваліфікованої робочої сили.
У другому розділі “Аналіз та оцінка ринку праці молодих спеціалістів” проведений аналіз основної складової загальної системи відтворення та використання робочої сили, що дозволяє досягти відповідності на стадії формування робочої сили, – механізму підготовки та працевлаштування молодих спеціалістів.
Базуючись на аналізі системи планування і підготовки молодих спеціалістів на різних етапах економічного розвитку країни, зроблено висновок, що ефективність системи вищої освіти за часи планової економіки визначалась, в першу чергу, підвищенням загального рівня освіти, достатнім забезпеченням галузей народного господарства спеціалістами відповідної якості і профілю та повною зайнятістю молодих спеціалістів після закінчення навчання.
Аналізуючи сучасні аспекти процесу підготовки фахівців, було встановлено, що для досягнення ефективного результату основну увагу необхідно зосередити на етапі проведення маркетингових досліджень ринку праці і попиту на спеціалістів різного профілю. Адже саме на цьому етапі відбувається збіг інтересів і поєднання завдань виробничих підприємств та учбових закладів. Оскільки цей процес повинен бути постійним і безперервним, маркетингові дослідження необхідно включити до переліку головних завдань учбових закладів, на базі яких і треба створити відповідні центри.
Запропонована система управління якістю підготовки фахівців (рис.1), яка передбачає такі основні фази: визначення потреб підприємств-споживачів, коригування планів прийому та навчального процесу відповідно до цих вимог, випуск та працевлаштування спеціалістів, відстеження зворотного зв’язку з боку підприємств щодо відповідності теоретичних знань спеціалістів практичним потребам виробництва. Така система дозволяє відстежити формування якості у тісному взаємозв’язку всіх складових етапів і процесу, передчасно запобігає появі невідповідностей, допомагаючи отримати стабільно якісну необхідну освіту.
За допомогою класифікаційного підходу було виявлено та проаналізовано формування регіональних особливостей в сфері підготовки та використання молодих спеціалістів. При цьому були застосовані такі показники, як інвестиційна привабливість регіонів, динаміка приватизаційного процесу, зміна чисельності студентів в вищих навчальних закладах та динаміка працевлаштування випускників вузів.
За офіційними даними Дніпропетровського Державного обласного центру зайнятості був проведений аналіз ринку праці молодих спеціалістів Дніпропетровської області. Наведені дані (табл.1)щодо кількості випускників вузів І-ІV рівнів акредитації, які перебували на обліку в службі зайнятості, свідчать, що пік зростання цього показника та зменшення ефективності служб зайнятості щодо їх працевлаштування прийшовся на 1999 р.
Таблиця 1.
Стан перебування випускників вищих навчальних закладів
І-ІV рівнів акредитації на обліку в службах зайнятості
Дніпропетровська і області у 1997 – 2001 рр.
1997р. | 1998р. | 1999р. | 2000р. | 2001р.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Перебувало на обліку всього, чол. | 2855 | 3620 | 4282 | 4206 | 3196
- з них випуск поточного року, чол. | 1883 | 2233 | 2423 | 2033 | 1598
- відношення до загальної кількості (%) | 66 | 61,7 | 56,6 | 48,3 | 50
Працевлаштовано всього, чол. | 868 | 967 | 1001 | 1117 | 931
- з них випуск поточного року, чол. | 503 | 527 | 548 | 750 | 491
- відношення до загальної кількості (%) | 58 | 54,5 | 54,7 | 67,1 | 52,7
Питома вага працевлаштування (%) | 30,4 | 26,7 | 23,4 | 26,5 | 29,1
- для випуску поточного року (%) | 26,7 | 23,6 | 22,6 | 36,9 | 30,7
Знято з обліку, чол. | 880 | 1105 | 1526 | 1683 | 1256
Відмови підприємств, чол. | 138 | 186 | 213 | 126 | 40
Перебувало на обліку на кінець звітного періоду, чол. | 1548 | 1755 | 1406 | 1009
За останні два роки з’явилась тенденція зменшення кількості звернень до державних служб зайнятості з боку молодих спеціалістів, зростання питомої ваги їх працевлаштування та зменшення кількості відмов підприємств. Не останню роль в цьому відіграє небажання молоді звертатися до офіційних служб зайнятості, крім того не ведеться статистика того, за якою спеціальністю були працевлаштовані молоді спеціалісти.
Таким чином, було доведено, що невизначеність критеріїв обґрунтованості розмірів державного замовлення на підготовку конкретних спеціалістів та відсутність комплексного послідовного підходу до проблем регулювання зайнятості молодих спеціалістів як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні, призвели до зростання невідповідності між попитом та пропозицією на молодіжному секторі ринку праці. В умовах глибинних соціально-економічних перетворень система вищої освіти повинна бути спроможною передбачити їх, розвивати у молоді дух підприємництва, сприяти підвищенню рівня економічної активності.
В результаті проведеного дослідження зроблено висновок про те, що на сучасному етапі в Україні необхідно створити інтегровану регулюючу систему, яка поєднала б у собі елементи суто ринкового регулювання з державним. Ринкові регулятори цієї системи важливо спрямувати на розвиток внутрішніх стимулів щодо підвищення рівня активності системи, пов’язаних з постійним відновленням ефективного попиту на робочу силу і формуванням мотивації трудової активності населення.
У третьому розділі “Розробка ефективного механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів” вивчений досвід розвинених країн щодо застосування провідних концепцій регулювання системи підготовки молодих спеціалістів, серед яких концепція безперервної освіти, регіональних науково-технологічних парків, кластерна модель регіонального розвитку.
Прогноз розвитку ринку праці молодих спеціалістів на період 2002-2005рр. (табл.2) дає підставу вважати, що недосконалість державної політики в сфері визначення пріоритетних напрямків підготовки спеціалістів може призвести до поглиблення структурних диспропорцій між попитом економіки країни на робочу силу та пропозицією з боку молодих спеціалістів.
Таблиця 2.
Прогноз випуску продукції, чисельності зайнятих
та кількості молодих спеціалістів в Україні
(% до попереднього року) |
2002р. | 2003р. | 2004р. | 2005р. | 2005 р. в % до 2001 р.
Рівень ВВП (реальний) | 106,0 | 107,0 | 107,5 | 107,5 | 148,7
Чисельність зайнятих в усіх сферах економічної діяльності | 99,7 | 100,0 | 99,7 | 100,5 | 96,7
Кількість молодих спеціалістів | 107,1 | 107,7 | 107,8 | 108,1 | 134,4
Так, зміна пропозиції робочої сили з боку молодих спеціалістів в 2005 р. до 2001 р. становить 134,4%, тоді як попит в 2005 р. в усіх сферах економіки складає 96,7% від 2001 р. В зв’язку з цим в роботі обґрунтована необхідність докорінного реформування системи підготовки та працевлаштування молодих спеціалістів і розробки регуляторного механізму, який об’єднає зацікавлені сторони: державу, підприємства та вузи. Крім того, слід відзначити роль процесу легалізації тіньового сектору економіки, як найбільшого споживача висококваліфікованої робочої сили.
Результатом проведених досліджень, аналізу сучасних технологій регулювання ринку праці і узагальнення запропонованих напрямків стала розробка принципово нової моделі механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів (рис.2).
Становлення механізму чотирьох-стороннього соціального партнерства і співробітництва підприємств, вузів, фінансових установ та уряду відбувається шляхом визначення інтересів та відповідальності кожної з соціальних сил суспільства і на основі цього розподілу функцій у визначенні та реалізації спільної соціально-економічної політики в сфері регулювання ринку праці молодих спеціалістів.
Держава в цьому процесі забезпечує розробку та реалізацію коротко- та довгострокових державних програм, відповідає за діяльність певних владних структур на всіх рівнях. На сьогодні вже створені деякі умови для впровадження в практику зазначеного механізму регулювання. Міністерство освіти і науки України підготувало проект Національної Доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті. Воно також відповідає за розробку концепції розвитку професійно- технічної освіти до 2010 р. і концепції підготовки кадрів та подає пропозиції щодо механізму їх працевлаштування.
Держава сприяє розвитку співпраці закладів освіти на двох- і багатосторонній основі із зарубіжними освітніми фондами, міжурядовими і неурядовими міжнародними організаціями та установами (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ЄС, Радою Європи), Світовим банком, іншими міжнародними донорами. Поглиблення інтеграційних зв’язків України з іншими країнами СНД і Європейського Союзу передбачає необхідність розробки відповідних прогнозів та реалізації заходів по стимулюванню експорту висококваліфікованої робочої сили.
Для сприяння ефективному функціонуванню підприємств в рамках запропонованої моделі доцільно:
-
послідовно здійснювати реструктуризацію підприємств;
-
відпрацювати механізм надання підприємствам всіх форм власності додаткових пільг в оподаткуванні на певний строк, довгострокових пільгових кредитів, цільових грантів на підготовку і працевлаштування молодих спеціалістів згідно виробничих потреб та перспектив розвитку підприємств;
-
запровадити використання дивідендів від державного пакета акцій виключно на модернізацію, технічне переозброєння та розвиток приватизованих підприємств, створення додаткових робочих місць для молодих спеціалістів;
-
впровадити закон про партнерство місцевих органів влади з корпораціями в організації навчання нових та перепідготовки існуючих висококваліфікованих кадрів;
-
розробити концепцію регіонального розвитку країни з урахуванням можливості створення регіональних асоціацій кластерного типу;
-
надати право місцевим відділенням фонду зайнятості спільно із службами зайнятості укладати спеціальні угоди з підприємствами, що створюють робочі місця і працевлаштовують молодих спеціалістів, направлених службами зайнятості, в яких буде передбачено часткове звільнення підприємств від сплати внесків в фонд зайнятості при умові використання цих коштів на створення робочих місць.
Вирішення питань фінансово-економічного блоку даного механізму необхідно покласти не тільки на банківські установи, а й на небанківський фінансовий сектор, який переживає складний період становлення і розвитку. На сучасному етапі небанківські фінансові інституції мають у своєму активі:
-
достатній досвід роботи, насамперед, значну регіональну практику діяльності державних фондів;
-
позитивні результати не тільки практичної, а й законотворчої діяльності Асоціації фінансових союзів;
-
успіхи й досягнення в роботі інвестиційних, страхових, лізингових компаній;
-
визначені шляхи розвитку на українському ринку фінансово-кредитних установ, гарантійних фондів;
-
депозитарії малого бізнесу, тендерні центри, інвестиційні комісії малого бізнесу, тобто ту інфраструктуру, яка у світовій практиці одержала назву фінансових посередників.
Таким чином, розроблена модель інтегрованого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів має бути ефективною, тому що дозволяє поєднати державну політику регулювання з ринковими регуляторами за рахунок залучення до співпраці закладів вищої освіти, різних форм фінансових інституцій та виробництва і сприятиме вирішенню багатьох суттєвих проблем молодіжного ринку праці.
ВИСНОВКИ
В результаті здійсненого дисертантом дослідження створені теоретико-методологічні засади формування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів, реалізація яких дозволяє здійснювати його ефективне регулювання, оптимізувати державні витрати на підготовку об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів різних напрямків, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій зайнятості молоді. Основні положення дисертації такі:
-
визначений такий сегмент ринку праці як молоді спеціалісти, проаналізовано його сучасний стан і тенденції розвитку, що передбачає вдосконалення існуючої системи підготовки і працевлаштування випускників вузів;
-
проведена структуризація молодіжного ринку праці за територіальними і галузевими аспектами та за критерієм розподілу зайнятої молоді на підприємствах з різною формою власності;
-
виявлені регіональні особливості в підготовці та використанні молодих спеціалістів та обґрунтовано необхідність застосування диференційних методів регулювання і управління процесом їх підготовки та працевлаштування, виходячи з умов розвитку окремих регіонів;
-
головним інституційним учасником ринку праці молодих спеціалістів слід вважати вищі навчальні заклади. Досліджено систему підготовки та розподілу молодих спеціалістів на різних етапах економічного розвитку України та окреслені головні напрямки розв’язання проблеми працевлаштування випускників вузів;
-
за прогнозом розвитку ринку праці молодих спеціалістів на період 2002-2005рр. слід очікувати поглиблення структурних диспропорцій між попитом економіки країни на робочу силу та пропозицією останньої з боку молодих спеціалістів
-
запропоновано впровадження маркетингових центрів в структуру державних вищих навчальних закладів, які зобов’язані збирати та обробляти оперативну інформацію щодо зміни потреб підприємств на регіональних ринках праці, що зумовлено необхідністю оптимізувати витрати на державне замовлення об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів в розрізі спеціальностей та реально потрібних для підприємств регіону;
-
на основі проведених досліджень і аналітичної оцінки основних складових сучасного механізму регулювання ринку праці встановлено, що для впорядкування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів особливого значення набуває діяльність фінансових державних та недержавних інституцій, які виступають основним джерелом фінансування підприємств і закладів освіти щодо підготовки спеціалістів необхідного рівня;
-
на основі узагальнення результатів досліджень, аналізу існуючих теоретичних положень і сучасних тенденцій регулювання ринку праці розроблена та запропонована для впровадження в практику модель ефективного економічного механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів за участю держави, закладів вищої освіти, підприємств та фінансових установ.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1.
Шиліна О.А. Кадрова політика українських фірм (на шляху до західної моделі управління персоналом) // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник статей молодих учених. - Вип. 6 : К., НДЕІ Мінекономіки України, 1998 р. – с.198-202
2.
Морозова О.А. Проблеми молодіжного сектора ринку праці України // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць - Вип. 7: К., НДЕІ Мінекономіки України, 1999 р. - с. 125-130
3.
Морозова О.А. Вплив розвитку вітчизняного виробництва на структурні зміни вищої освіти та стан ринку праці спеціалістів на прикладі м. Дніпропетровська та області // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць - Вип. 9: К., НДЕІ Мінекономіки України, 2000 р. - с. 125-127
АнотаціІ
Морозова О.А. Економічний механізм регулювання ринку праці молодих спеціалістів в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено розробці сучасних форм, методів та механізмів регулювання ринку праці молодих спеціалістів, що дозволяють оптимізувати державні витрати на підготовку об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів різних напрямків, сприяти залученню їх у виробництво на ранніх стадіях навчання, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій зайнятості молоді після закінчення вищих навчальних закладів.
Запропонована класифікація та проаналізовано структуру регіональних молодіжних ринків праці за територіальними і галузевими ознаками, за критерієм розподілу зайнятих на підприємствах з різною формою власності.
Розроблена та запропоновано для впровадження в практику принципово нова модель інтегрованого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів за участю держави, закладів вищої освіти, підприємств та фінансових установ.
Ключові слова: молодий спеціаліст, ринок праці, зайнятість, безробіття, вищі учбові заклади, маркетинг, механізм регулювання.
Морозова О.А. Экономический механизм регулирования рынка труда молодых специалистов в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2002.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию основных положений формирования и развития рынка труда молодых специалистов, и разработке современных форм, методов и механизмов его регулирования, которые позволят оптимизировать государственные расходы на подготовку объективно обоснованного количества специалистов различных направлений, создавая тем самым предпосылки повышения социальных гарантий занятости молодежи после окончания высших учебных заведений.
Уточнена категория “молодые специалисты”, как субъекта рынка труда, к которой отнесены выпускники вузов I-IV уровней аккредитации, подготовленные за счет государственных или собственных средств, работающие по специальности после окончания вуза не меньше трех лет. В отличие от существующей на сегодняшний день практики включения в категорию “молодые специалисты” всех выпускников вузов, данное определение позволит оптимизировать государственные расходы на подготовку и повысит обоснованность расчетов реального спроса на специалистов в разрезе специальностей.
Раскрыты региональные особенности и современные тенденции развития рынка труда молодых специалистов, определены теоретико-методологические положения и разработаны методические подходы для создания модели экономического механизма регулирования рынка труда данной категории рабочей силы. Предложена классификация и проанализирована структура региональных молодежных рынков труда по территориальным и отраслевым признакам, а также по критерию распределения занятых на предприятиях с различной формой собственности.
На основе анализа современных тенденций развития региональных рынков труда и выявленных особенностей в подготовке и использовании молодых специалистов, обоснована необходимость использования дифференцированных методов регулирования и управления процессом подготовки молодых специалистов, исходя из условий развития отдельных регионов. Показано, что главным участником рынка труда молодых специалистов необходимо считать высшие учебные заведения; доказана целесообразность введения маркетинговых центров в структуру вузов.
Установлено, что для упорядочения и развития рынка труда молодых специалистов особое значение имеет деятельность государственных и негосударственных финансовых структур, которые выступают основным источником финансирования предприятий и вузов при подготовке специалистов нужного уровня. Разработана и предложена для внедрения в практику модель интегрированного механизма регулирования рынка труда молодых специалистов при участии государства, высших учебных заведений, предприятий и финансовых структур.
Ключевые слова: молодой специалист, рынок труда, занятость, безработица, высшие учебные заведения, маркетинг, механизм регулирования.
Morozova O. Economic Mechanism of Labor Market’s Regulation of Young Specialists in Ukraine. – Manuscript
Thesis for a candidate’s degree by specialty 08.02.03 – organization of management, planning and regulation of economy. – Scientific-research economic institute of the Ministry of Economy and European Integration of Ukraine, Kiev, 2002
The dissertation is dedicated to developing modern forms, methods and mechanisms of young specialists’ labor market regulation that allow to optimize state expenditures for preparing the proper quantity of specialists needed in different spheres and to increase social guarantees of youth employment. The scientific grounding and specifying of “labor market”, “market of labor force”, “young specialists” categories was proposed; regional peculiarities of young specialists’ labor market development were discovered; the theoretic-methodological standings were determined and methodical approaches for creating the model of its’ economic mechanism of regulation were worked out.
The classification of youth’s labor market was proposed and its structure was analyzed after territorial and branch criteria and also after the criteria of employees’ distribution between enterprises with different forms of property. It was pointed that universities are the main link in the system of preparing and using of young specialists and proved the necessity of the marketing centers’ introduction in the universities’ structure. The special status of state and private financial institutions which are the main financial source for enterprises and universities in the process of regulating and development of youth’s labor market was stressed.
The integrated model of effective economic mechanism of youth’s labor market regulation including the state, universities, enterprises and financial institutions was developed.
Key words: young specialist, labor market, employment, unemployment, universities, marketing, mechanism of regulation.
