НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ

ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

МИРОНОВ Олексій Геннадійович

УДК: 338.27:45.01

МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ

НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД

Спеціальність: 08.02.03.

Організація управління, планування

і регулювання економікою

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник: – доктор економічних наук, професор

Беседін Василь Федорович

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської

інтеграції України, заступник директора,

завідувач відділом проблем економічної стратегії,

прогнозування та регулювання економіки .

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор

Гончаров Юрій Вікторович

Міністерство промислової політики України,

заступник начальника управління розвитку

експортного потенціалу промисловості;

– кандидат економічних наук, доцент

Кожем'якіна Світлана Миколаївна

кафедра фінансів Європейського Університету

фінансів, інформаційних систем, менеджменту і

бізнесу.

Провідна організація: – Київський національний економічний університет,

кафедра макроекономіки та державного регулювання

(м. Київ).

Захист відбудеться 28 лютого 2002 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м. Київ-103 бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Автореферат розісланий 26 січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Базилюк А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах переходу України до ринкових відносин відбувається оновлення методологічних і практичних засад державного регулювання економіки. Засобами регулювання, складовими якого є прогнозування, програмування, стимулювання та контроль, у розвинених країнах здійснюється координація державних управлінських рішень і раціонально розподіляються ресурси виробництва не тільки за галузевою, територіальною, а ще і за часовою ознакою.

Неефективне використання існуючого потенціалу виробничої сфери України протягом останнього десятиріччя характеризується постійним зниженням чисельності зайнятих, зношенням виробничих фондів, виникненням диспропорцій у структурі валового випуску продукції. Саме тому для невідкладного вирішення низки взаємопов'язаних поточних і перспективних завдань оснащеності основним капіталом, нарощування інвестицій, збільшення доданої вартості, підвищення якісного рівня продукції, актуальне дослідження теоретичних і практичних питань прогнозування розвитку виробництва.

Аспекти прогнозування достатньо висвітлюються у працях зарубіжних і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у створенні теоретико-практичної наукової бази економічного програмування та прогнозування належить академікам Геєцу В.М., Лукінову І.І., вченим-економістам Беседіну В.Ф., Гончарову Ю.В., Євдокимовій І.М., Крючковій І.В., Панасюку Б.Я., Пашуті М.Т., Савченку А.Г., Якубовському М. М. та іншим.

Водночас, прискорення структурних перетворень, перехід від етапу спаду до етапу зростання, значний вплив виробничої сфери на розвиток економіки, змушує проводити оновлення й розширення методологічних засад регулювання розвитку промисловості як на загальнодержавному, так і на галузевому рівні. Вдосконалення методичного забезпечення прогнозування основних показників розвитку промисловості в галузевому розрізі є нагальною потребою для виявлення позитивних і негативних міжгалузевих пропорцій й тенденцій, обґрунтування доцільних напрямків та заходів розвитку економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методів і моделей прогнозування розвитку промисловості для підвищення ефективності управлінських рішень при розробці промислової політики завдяки вдосконаленню макроекономічної та галузевої структури у середньостроковому періоді. Відповідно до мети дослідження в роботі були поставлені і послідовно вирішені такі задачі:

·

· адаптація універсальних економіко-математичних методів і моделей для прогнозування розвитку промисловості України;

· апробація запропонованого модельного апарату прогнозування показників розвитку промисловості у галузевому розрізі ;

· обґрунтування основних напрямків ефективної промислової політики України на середньострокову перспективу.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання прогнозування і моделювання розвитку промисловості для потреб державного регулювання. Об'єктом дисертаційного дослідження є стан і динаміка показників промисловості України у галузевому розрізі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дослідження було використано у наступних науково-дослідних роботах, що виконувались в НДЕІ на замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України: 4-99 “Розробка документів до проекту Державної програми економічного й соціального розвитку України на 2000 рік” (№0199U002548); 5-99 “Розробка прогнозів економічного й соціального розвитку України на 2000, 2005, 2010 роки” (№0199U002549); 5-00 “Підготовка методичних рекомендацій з розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий та середньостроковий період, розробка прогнозу економічного і соціального розвитку України та показників системи національних рахунків на 2001 рік (№0100U003638).

Особистий внесок здобувача. Наукові праці автора опубліковані без співавторів.

Наукова новизна роботи. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційної роботи є такі важливі й нові положення:

·

· розроблено методику триетапного прогнозування розвитку промисловості України, суть якої полягає в проведенні допрогнозного логічного і кореляційного аналізу між результатами й факторами виробництва; здійсненні економіко-математичних розрахунків з використанням запропонованої модифікації виробничої функції та трендових моделей; проведенні оцінки очікуваних результатів прогнозу через економічний аналіз отриманих негативних й позитивних тенденцій;

·

· Встановлено, що вибір економіко-математичних моделей для потреб прогнозування розвитку галузей промисловості визначається в першу чергу призначенням та рівнем регулювання. Для цього придатні як формалізовані (екстраполяція, моделювання) моделі так і неформалізовані (експертні оцінки). В роботі доведена ефективність поєднання однофакторних моделей з багатофакторною моделлю виробничої функції типу Кобба-Дугласа, що розроблена автором.

·

Практичне значення наукових результатів дослідження полягає в можливості розв'язання значної прикладної проблеми прогнозування перспективного стану промисловості України у галузевому розрізі, дослідити передумови і фактори економічного зростання. Апробація модельного апарата засвідчила практичну значущість запропонованих методів прогнозування показників розвитку промисловості. Врахування одержаних результатів прогнозу при розробці промислової політики на державному рівні дає змогу посилити обґрунтування напрямків розвитку промисловості на середньостроковий період, застосувати заходи для покращення макроекономічної і галузевої структури. Методичні і практичні результати дисертаційного дослідження були використані під час виконання науково-дослідних робіт в яких автор брав участь.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено у вигляді конкретних прогнозів, рекомендованих заходів, які передані Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України використані в науково-дослідних роботах НДЕІ. Принципові положення дисертації, висновки й пропозиції доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти” (м. Умань, 17-18 листопада 2000 року), та на 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації” (м. Умань, 8-9 червня 2001 року).

Публікації за результатами дослідження. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 5 роботах, що опубліковані у фахових виданнях загальним обсягом 1.9 друкованих аркушів.

Структура дисертаційної роботи. Обсяг дисертації становить 175 сторінок машинописного тексту, в тому числі 26 таблиць, 6 рисунків, список використаних джерел нараховує 127 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Економічна теорія про роль держави в регулюванні розвитку економіки” проаналізовано теоретичні та історичні передумови виникнення й побудови системи державного регулювання промислово-розвинених країн, розглянуті прямі та непрямі методи і важелі впливу на економіку.

На основі вивчення теоретичних положень в дисертаційній роботі констатується , що суттєві розбіжності між типами ринкових економік не є характерними для більшості промислово розвинених країн. З часом, ринкові моделі регулювання виробничих відносин стають більш схожими – тісна торгова й фінансова інтеграція змушує країни розробляти заходи з гармонізації своєї промислової політики. Досвід Японії, США, Німеччини, Франції вказує на ефективність дій і заходів державного регулювання при подоланні кризового стану промисловості, що полягають в розвитку інфраструктури, захисті від конкуренції, сприянні інвестиціям, застосуванні новітніх технологій, підтримки експорту.

При узагальненні світового досвіду регулювання економіки встановлено, що промислова політика, яка являє собою макроекономічну систему заходів державного регулювання розвитку галузей промисловості, в розвинених країнах поєднує в собі значний вплив держави та підтримку максимально ефективного функціонування ринкової економіки.

Комплексний вплив на виробничу сферу України має в достатній мірі обумовлюватись застосуванням прямих (адміністративних) та не прямих (економічних) методів і важелів впливу. При цьому, необхідною умовою реалізації зваженої соціально-орієнтованої моделі виробничих відносин є: економічна свобода, права на власність, вільна конкуренція, розвинені правові інститути, раціональне використання бюджетних коштів, передбачувана державна політика.

У зв'язку з тим, що регулювання виробничих відносин здійснюється через послідовну економічну політику і реалізується у наступних роках, особлива роль у багатьох розвинених країнах відводиться прогнозуванню. При вивченні теоретичного і практичного досвіду регулювання промисловості України встановлена доцільність визначення цільових орієнтирів на середньостроковий період з використанням основних макроекономічних й галузевих показників, як у абсолютному (кількісному), так і у відносному вимірі (у вигляді пропорцій). Водночас, досліджено, що розвиток галузей промисловості не повинен обмежуватись середньостроковою часовою ознакою, а має визначатись стратегічними пріоритетами.

Пріоритетні напрямки промислової політики повинні враховувати необхідність забезпечення сталого зростання економіки із ефективною галузевою структурою виробництва, збільшення обсягу, асортименту і якості продукції, що користується платоспроможним попитом. При розробці заходів промислової політики основну увагу слід приділяти керованості довгострокового зростання, яке забезпечується системним поєднанням стратегічних і поточних цілей, факторів, напрямків та заходів з розвитку промисловості.

У другому розділі “Аналіз та адаптація загальних економіко-математичних методів і моделей до прогнозування розвитку галузей промисловості” досліджується можливість застосування загальних економіко-математичних методів для прогнозування основних показників розвитку галузей промисловості України на середньострокову перспективу.

Проведений аналіз методичного і звітного матеріалу системи національних рахунків, Міжгалузевого балансу, основних форм промислової статистики виявив, що на перехідному етапі, для середньострокового прогнозування основних показників промисловості України не є можливим використання даних статистики, методів і моделей держав з розвиненою системою ринкових відносин. У промислово-розвинених країнах динаміка показників промисловості характеризується достатньою стабільністю у межах кількох десятиліть, а соціально-економічні умови базового і прогнозного періоду можна порівнювати й оцінювати за тривалий час.

При адаптації загальних економіко-математичних моделей для потреб прогнозування розвитку галузей промисловості встановлено, що їх вибір визначається в першу чергу призначенням та рівнем регулювання. Для прогнозування показників промисловості України придатні різні, але водночас взаємозалежні методи – як формалізовані (екстраполяція, моделювання) так і неформалізовані (експертна оцінка).

В процесі вибору методів між формалізованими і неформалізованими для загальноекономічного прогнозного завдання пропонується проводити аналіз динаміки показників. При цьому визначається точка зміни напрямку тренда (t) та її відношення до тривалості періоду упередження: t= Dt/tх, де Dt - кількість років середньострокового прогнозу; tх – величина, що характеризує зміну розвитку прогнозного показника. Формалізовані методи прогнозування застосовуються для показників без зміни напрямку тренда в середньостроковому періоді (t‹1). У випадку очікування стрибка у динаміки прогнозного періоду (t›1) запропоновано використання експертного методу.

В роботі на підставі попереднього аналізу були відібрані наступні методи прогнозування обсягів виробництва промисловості та її галузей.

1. Метод прогнозування обсягів випуску промисловості та її галузей в системі макроекономічних показників виходячи з наявності обсягів ВВП на прогнозний період.

Обчислення випуску j-ой галузі на t-тий рік (Вjt )в цьому разі здійснюється на основі прогнозних розрахунків валової доданої вартості за галузями економіки (ВДВtj) та проміжного споживання (ПСtj):

Вjt = ВДВjt + ПСjt (1)

ВВПt = е ВДВjt, (2)

Звідси ВДВjt = ВВПt * pjt , (3)

де: pjt – доля валової доданої вартості галузі в ВВП країни в основних цінах.

ПСjt = Вjt * зjt , (4)

де: зtj – доля проміжного споживання у випуску галузі (витратомісткість).

Або

ВВПt * pjt

Вtj = -------------. (5)

1 - зjt

2. Метод автономного прогнозування обсягів випуску промисловості з наступним структурним збалансуванням галузевих показників.

3. Метод автономного прогнозування випуску галузей та промисловості в цілому з наступним збалансуванням їх виходячи з наявності та можливостей поповнення факторів виробництва у галузях.

4. Метод прогнозування випуску по динаміці з урахуванням коефіцієнту, що враховує очікувані зміни.

В умовах нестабільної економіки більш приємні результати дають два перших методи.

При вивченні властивостей класифікаційних ознак економічного програмування і прогнозування встановлена доцільність регулювання розвитку промисловості України на основі синтезу нормативного та пошукового прогнозування. Державне регулювання, що базується на поміркованому втручанні в економіку, але в достатній мірі регламентує виробничу діяльність, повинно здійснюватись як прямими, так і не прямими важелями. При побудові нормативного прогнозу, як інструментарію цільового регулювання промисловості України і впливу держави за допомогою адміністративних важелів, в дисертаційній роботі визначаються абсолютні значення макроекономічних показників: випуску (В), проміжного споживання (ПС), валової доданої вартості (ВДВ) в цілому по промисловості.

Визначення прогнозних значень галузей промисловості запропоновано здійснювати на основі екозогенно заданих макроорієнтирів і ендогенно розрахованої галузевої структури. При цьому, для потреб інформативного забезпечення поміркованого впливу держави економічними важелями, в дисертаційній роботі здійснюється пошукове прогнозування галузевих значень основних показників розвитку промисловості. Прогнозні значення випуску продукції, показників проміжного споживання промисловості, доцільно визначати за допомогою формалізованих методів і моделей.

Попередній аналіз економіко-математичних моделей показав, що умовам прогнозування розвитку промисловості відповідають лише окремі з них. Аналіз однофакторних моделей прогнозування засвідчив їх властивість описувати лише загальні тенденції розвитку показника у часі. Але, для проведення прогнозного дослідження складних відтворювальних процесів у промисловості України доведена ефективність поєднання однофакторних моделей з багатофакторною моделлю виробничої функції типу Кобба-Дугласа. Маючи універсальність, такий методичний підхід комбінування методів однофакторного і багатофакторного прогнозування надає можливість досліджувати технологічну структуру промислового виробництва в статиці та динаміці.

Процес розробки прогнозу на середньостроковий період запропоновано здійснювати за наступним підходом, що складає методичну основу триетапного прогнозування і застосовується при апробації:

·

галузей, виявляються основні економічні проблеми й тенденції.

·

щодо факторів економічного зростання.

·

коефіцієнтів адаптованих моделей.

·

екзогенними й прогнозними параметрами.

·

аналізу причин та наслідків виявлених закономірностей і тенденцій

розвитку промисловості.

·

У третьому розділі “Застосування методів і моделей прогнозування показників розвитку промисловості України” на основі досліджених передумов економічного зростання проводяться розрахунки показників розвитку промисловості, проводиться оцінка тенденцій прогнозу, пропонуються напрямки і заходи регулювання економіки для формування ефективної галузевої й макроекономічної структури промисловості України.

На етапі допрогнозного аналізу встановлюється логіко-економічна і кореляційна залежності між обсягами випуску продукції промисловості в цілому, її галузями, та ресурсною базою із проведенням аналізу передумов економічного зростання:

·

· підвищення кількісного і якісного потенціалу робочої сили;

· підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів;

· введення інновацій та розвиток інституціонального середовища.

На етапі проведення економіко-математичних розрахунків в дисертаційній роботі здійснюється прогнозування основних показників розвитку промисловості України. Частка випуску продукції промисловості (Y), розраховується за допомогою комбінування багатофакторного моделювання з однофакторним прогнозуванням залежних змінних: частки промислово-виробничого персоналу – L і промислово-виробничих фондів – K, та введеного показника ефективності виробництва (Eпс/в) (табл. 1.).

Таблиця 1.

Питома вага промисловості в структурі економіки України

за основними показниками, відс.

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Звітний період Оцінка Прогноз

Частка продукції промисловості у випуску галузей економіки (Y) 47.4 44.2 41.9 43.3 46.5 50.1 51.5 51.6 51.8 51.9

Промислово-виробничий персонал (L) 27.6 27.1 27.0 27.4 27.2 27.1 27.0 27.0 26.9 26.8

Промислово-виробничі фонди (K) 31.4 30.2 29.7 30.5 30.9 30.6 31.6 30.0 29.7 29.4

Питома вага проміжного споживання промисловості в обсязі випуску продукції (Eпс/в) 71.6 71.3 73.1 72.9 72.4 72.1 71.9 71.7 71.5 71.5

Для розрахунку прогнозних значень частки випуску продукції промисловості у випуску галузей економіки, побудована модифікована модель виробничої функції Кобба-Дугласа:

Y = e4.14L0.290K0.145Е-0.387.

Економічна інтерпретація параметрів моделі свідчить, що у випадку зростання на 1% витрат праці промислово-виробничого персоналу, при незмінному рівні капіталу, та показника ефективності виробництва, відбувається збільшення випуску продукції в структурі економіки на 0,290%. Зростання на 1% витрат капіталу (промислово-виробничих фондів) із лагом в 1 рік, призводить до збільшення випуску продукції на 0,145%. Завдяки зменшенню частки проміжного споживання у валовому випуску, через більш ефективне використання матеріальних ресурсів, відбувається збільшення частки промисловості в економіці на 0,387%. Сума розрахованих коефіцієнтів при L, K, E , що менша за одиницю, свідчить про зниження віддачі від масштабу виробництва. У побудованій моделі, спостерігається ефект, при якому збільшення загальної частки промисловості в економіці призводить до зменшення ефективності використання факторів виробництва.

На етапі проведення оцінки очікуваних результатів прогнозу встановлено, що з 1999 року відбулось проходження фази економічної кризи, яка обумовлена перехідним періодом, та в економіці держави з'явились передумови для сталого зростання промисловості. Починаючи з 2000 року передбачається укріплення такої тенденції в експортно-орієнтованих галузях промисловості і тих, що виробляють продукцію кінцевого споживання. В середньостроковому періоді помітно зросте виробництво продукції і валова додана вартість машинобудування та металообробки, легкої й харчової промисловості.

При подальших розрахунках був виконаний прогноз структурних показників випуску, проміжного споживання і валової доданої вартості (табл. 2). В структурі випуску передбачається збільшення долі харчової, легкої та інших галузей промисловості за виключенням добувних. В останніх галузях зростає доля проміжного споживання і зменшується частка валової доданої вартості.

Вагомим фактором зростання обсягів виробництва продукції є підвищення валової доданої вартості промисловості внаслідок більш ефективного використання матеріальних ресурсів, продуктивності праці промислово-виробничого персоналу, обсягу основних фондів. Виходячи з цього, для подолання диспропорцій галузевої та макроекономічної структури (табл. 3), напрямки державної промислової політики повинні полягати в Таблиця 2.

Галузева структура промисловості України

(відсотків)

1995 2000 2001 2002 2003 2004

Звітний період Оцінка Прогноз

В ПС ВДВ В ПС ВДВ В ПС ВДВ В ПС ВДВ В ПС ВДВ В ПС ВДВ

Промисловість, всього 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Електроенергетика 11.0 19.1 – 12.1 11.7 13.1 11.8 11.9 11.5 11.4 12.2 9.4 11.2 12.3 8.4 10.9 12.4 7.1

Паливна промисловість 13.2 10.9 19.0 10.1 8.2 15.0 9.9 8.2 14.2 9.6 8.1 13.4 9.3 7.8 13.1 9.2 7.7 13.0

Чорна металургія 21.8 24.1 16.0 27.4 32.0 15.5 27.3 32.2 14.8 27.2 32.4 14.0 27.0 32.6 13.0 26.6 32.9 10.8

Хімічна та нафтохімічна промисловість 7.4 7.5 7.1 5.9 6.9 3.3 6.0 7.0 3.4 5.9 6.8 3.6 5.8 6.6 3.8 5.8 6.5 4.0

Машинобудування та металообробка 16.1 13.2 23.4 13.4 11.9 17.3 13.3 11.7 17.4 13.6 11.6 18.7 13.8 11.4 19.8 13.9 11.3 20.4

Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість 2.2 1.4 4.2 2.4 2.0 3.4 2.1 2.1 2.1 2.1 2.2 1.8 2.1 2.2 1.8 2.3 2.2 2.6

Промисловість будівельних матеріалів 3.9 2.7 6.9 2.7 2.1 4.3 2.8 2.2 4.3 2.8 2.2 4.3 2.7 2.3 3.7 2.6 2.4 3.1

Легка промисловість 2.8 2.3 4.1 1.6 1.2 2.6 1.8 1.2 3.3 1.9 1.3 3.4 2.3 1.8 3.6 2.4 1.9 3.7

Харчова промисловість 15.1 13.2 19.9 16.8 19.6 9.6 17.4 19.3 12.5 17.7 19.1 14.2 18.0 19.0 15.5 18.4 18.9 17.1

Інші галузі 6.5 5.6 8.8 7.6 4.4 15.9 7.6 4.2 16.3 7.8 4.1 17.2 7.8 4.0 17.3 7.9 3.8 18.2

екстенсивному розширенні виробничого апарату для галузей, частка випуску яких нижча ніж частка валової доданої вартості (паливна промисловість, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів) і стимулюванні більш ефективного використання матеріальних ресурсів для галузей з підвищеною часткою валової доданої вартості (електроенергетика, чорна металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість).

Таблиця 3. Індекси фізичного обсягу випуску продукції промисловості

(рік до попереднього)

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

З в і т н и й п е р і о д Оцінка Прогноз

Промисловість, всього 0.885 0.949 0.997 0.985 1.043 1.129 1.148 1.072 1.093 1.112

Електроенергетика 0.946 0.931 0.970 0.997 1.066 0.971 1.120 1.036 1.074 1.082

Паливна промисловість 0.895 0.933 1.060 0.993 0.987 0.959 1.125 1.040 1.059 1.100

Чорна металургія 0.934 1.119 1.080 0.932 1.062 1.207 1.144 1.068 1.085 1.096

Хімічна та нафтохімічна промисловість 0.898 0.966 1.020 1.009 0.989 1.050 1.188 1.054 1.074 1.112

Машинобудування та металообробка 0.752 0.739 0.998 0.955 0.992 1.168 1.139 1.096 1.109 1.120

Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість 0.789 0.814 0.991 1.104 1.236 1.371 1.005 1.072 0.093 1.218

Промисловість будівельних матеріалів 0.709 0.658 0.900 1.041 0.994 0.996 1.191 1.072 1.054 1.071

Легка промисловість 0.652 0.754 1.010 1.015 1.057 1.399 1.292 1.132 1.323 1.160

Харчова промисловість 0.862 0.928 0.900 0.995 1.078 1.261 1.189 1.090 1.122 1.137

Узагальнення аналізу розвитку промисловості свідчить про інтенсивне зростання індексу фізичного обсягу випуску продукції в залежності від обсягів інвестицій. В проведеному дослідженні виявлено значний кореляційний вплив показника “капітальні вкладення” (рис. 1.) на обсяги валового випуску продукції із лагом в один рік. На основі цього положення зроблено висновок: збільшення обсягів капіталовкладень у галузі промисловості України відбувається після первинного збільшення обсягів виробництва. Аналіз процесів середньострокового і довгострокового зростання економіки свідчить про спрямування інвестицій в галузі промисловості, що розвиваються найшвидшими темпами.

За умов продовження тенденції зниження витратомісткості виробництва (показник Eпс/в) 72.1% у 2000 р. – до 71.5% у 2004 р., без суттєвого нарощування капітальних вкладень у виробничі фонди, в середньостроковому періоді відбувається наближення до граничної норми ефективності виробництва. При наявності відставання темпів зростання капітальних вкладень від темпів виробництва продукції після 2004 року очікується поступове уповільнення темпів зростання всієї економіки.

На основі проведеного дослідження регулювання виробничої сфери і здійсненої апробації розробленого апарату прогнозування встановлено, що для зміцнення позитивної тенденції розвитку, яка складається в останні роки, необхідна реалізація ряду заходів з пропорційного нарощення обсягів виробництва промисловості в економіці та подальшої галузевої реструктуризації. Реалізація запропонованих напрямків стимулювання розвитку промисловості України має на меті встановлення ефективної галузевої та макроекономічної структури із застосуванням елементів структурної, інвестиційної, інноваційної політики:

·

·

· Зважаючи на те, що в Україні реалізується перехід до повноцінних ринкових відносин, зростаючу роль у розвитку виробництва прогнозного періоду відіграють обсяг і структура платоспроможного попиту на продукцію промисловості. Заходи підвищення обсягів випуску продукції з ефективною галузевою структурою повинні підкріплюватись стимулюванням попиту проміжного, та здебільшого кінцевого споживання. Значним фактором розвитку промисловості у середньостроковій перспективі є зростання експорту переробних галузей, що вимагає підвищення конкурентоспроможності продукції на основі стимулювання інноваційної діяльності підприємств.

ВИСНОВКИ

1. В умовах переходу України на ринкові відносини актуальним є визначення дієвих методів і важелів державного регулювання промисловості для забезпечення сталого розвитку й довгострокового зростання економіки. Аналіз динаміки галузевої структурі макроекономічних показників та факторів виробництва надає можливість проведення науково-обґрунтованого визначення напрямків і заходів державної промислової політики на перспективу.

2. Світовий і національний досвід регулювання виробничої сфери свідчить про те, що пропорції використання факторів і результатів виробництва – ефективне співвідношення проміжного споживання й валового випуску, оптимальна галузева структура випуску продукції – являють собою важливу проблему регулювання розвитку економіки. Розробка державної промислової політики в умовах проведення структурних перетворень повинна забезпечувати зростання економіки і розвиток випереджаючими темпами галузей з найглибшим ступенем обробки продукції та повинна базуватись на підвищенні обсягу, якості й ефективності виробництва.

3. При дослідженні і узагальненні поширених методів прогнозування встановлено доцільність використання запропонованої методики триетапного прогнозування розвитку промисловості України, суть якої полягає в проведенні допрогнозного логічного і кореляційного аналізу між обсягами виробництва продукції промисловості в цілому, її галузей, та ресурсною базою; здійсненні економіко-математичних розрахунків за пропонованою модифікацією виробничої функції і трендовими моделями; проведенні оцінки очікуваних результатів прогнозу через економічний аналіз негативних та позитивних тенденцій, узагальнення характеристик розвитку.

4. При проведенні допрогнозного аналізу стану промисловості у звітному періоді 1990-2000 рр. зроблено висновки про наявність деформації галузевої структури у бік паливно-енергетичного сектора й металургії, та позитивної тенденції збільшення виробництва продукції галузей через зменшення проміжного споживання й зниження матеріаломісткості продукції. В дисертаційній роботі встановлені негативні наслідки проведення існуючої політики збільшення обсягів випуску продукції при відставанні у розвитку факторів виробництва, що без підвищення ефективності виробництва уповільнює зростання базових галузей промисловості в середньостроковій перспективі.

5. Результати опрацювання класифікаційних ознак економічного програмування і прогнозування встановили доцільність регулювання розвитку промисловості України на основі синтезу нормативного та пошукового прогнозування. Прогнозування за пошуковим підходом основних показників розвитку промисловості запропоновано здійснювати з використанням комбінування однофакторних моделей та багатофакторною модифікованою моделлю виробничої функції Кобба-Дугласа.

6. Узагальнення проведення оцінки очікуваних результатів прогнозу розвитку промисловості на середньострокову перспективу свідчить про позитивну тенденцію зростання у галузях, які виробляють продукцію кінцевого споживання. Інтенсивний тип зростання індексу фізичного обсягу випуску продукції промисловості, при відставанні темпів нарощення капіталовкладень, має граничну межу й уповільнюється після 2004 року. Розвиток промисловості можливо прискорити через стимулювання екстенсивного типу виробництва за допомогою залучення капітальних вкладень підвищеними темпами. При цьому, виявлений однорічний лаг впливу капітальних вкладень на випуск продукції характеризує випереджаюче збільшення інвестицій по відношенню до нарощування обсягів виробництва.

7. На основі аналізу теоретичного і практичного досвіду регулювання виробничої сфери, апробації запропонованого апарату прогнозування показників промисловості і факторів зростання, визначено, що розвиток галузей промисловості України у середньостроковому періоді повинний базуватися на пропорційному нарощуванні обсягів виробництва в економіці та подальшій галузевій реструктуризації. Для зміцнення позитивної тенденції зростання виробництва, що відбувається в останні роки, необхідне прийняття ряду заходів промислової політики у напрямках: закріплення існуючої оптимальної частки випуску продукції промисловості в економіці на рівні близької до 50%; підвищення валової доданої вартості галузей з найглибшим ступенем переробки при зменшенні матеріаловитратності продукції та стимулюванні вкладень у промислово-виробничі фонди; збільшення рівня конкурентоспроможності продукції, зорієнтованої на задоволення платоспроможного попиту внутрішнього й зовнішнього ринку через стимулювання інноваційної діяльності підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Миронов О.Г. Структурні перетворення у промисловості України. //Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 7. – Київ: НДЕІ, 1999. – С. 182-192.

2. Миронов О.Г. Показники та критерії ефективності при прогнозуванні розвитку промисловості.// Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 9. – Київ: НДЕІ, 2000. – С. 24-27.

3. Миронов О.Г. Економетричні методи прогнозування розвитку промисловості. //Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 11. – Київ: НДЕІ, 2000. – С. 198-202.

4. Миронов О.Г. Фактори економічного зростання промисловості України. // Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 13. – Київ: НДЕІ, 2001. – С. 313-314.

5. Миронов О.Г. Прогнозування показників галузевої структури промисловості України. // Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 14. – Київ: НДЕІ, 2001. – С. 25-28.

АНОТАЦІЇ

Миронов О.Г. Методи та моделі прогнозування розвитку промисловості на середньостроковий період.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.

Робота присвячена питанням прогнозних розрахунків показників промисловості України на середньострокову перспективу. Виявлені особливості та встановлено місце і роль державної промислової політики розвинених країн у період спаду виробництва. Досліджується оптимальний вплив держави на національні виробничі процеси, вивчаються теоретичні і практичні питання зв'язку прогнозних результатів із цілями й завданнями регулювання промислового розвитку. Обґрунтовується підбір прогнозних показників промисловості, який базується на статистичному і експертному допрогнозному аналізі, застосуванні економіко-математичного апарату для оцінки напрямку, характеру, типу й рівня динаміки змін. Здійснюються комплексні прогнозні розрахунки показників промисловості в абсолютному та у відносному вимірі у вигляді індексів, коефіцієнтів, пропорцій; проводиться оцінка очікуваних результатів прогнозу розвитку промисловості. На основі проведеного прогнозного дослідження пропонуються напрямки і заходи регулювання економіки для формування ефективної галузевої й макроекономічної структури промисловості України .

Ключові слова: регулювання, методи та моделі прогнозування, галузева структура, промислова політика.

Миронов А.Г. Методы и модели прогнозирования развития промышленности на среднесрочный период.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и государственного регулирования экономики. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и вопросов европейской интеграции Украины. – Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам разработки методических основ прогнозирования развития промышленности Украины на среднесрочную перспективу. В работе определяется оптимальный уровень влияния государства на национальные производственные отношения, изучаются теоретические и практические вопросы взаимосвязи прогнозных результатов целей и задач регулирования промышленного развития, обосновывается использование взвешенной регуляторной политики. Такое системное определение стратегических целей и приоритетов развития, на государственном уровне обеспечивает управляемость структурной перестройки промышленности в долгосрочном периоде, оказывает содействие выходу экономики из кризиса.

В исследовании классификаций методов отраслевого прогнозирования развития промышленности установлено, что такая типология соответствует критериям в зависимости от целей, задач, объектов, проблем, прогнозного периода. Обосновано, что методы прогнозирования развития промышленности Украины должны базироваться на широко распространенных экономико-математических моделях, при этом, любой подход должен включать анализ ретроспекции и установление закономерностей развития. В работе обосновывается подбор и прогноз показателей развития, который базируется на статистическом и экспертном допрогнозном анализе, использовании экономико-математического аппарата для оценки направления, характера, типа и темпов изменений.

При осуществлении комплексных прогнозных расчетов показателей промышленности в абсолютном и относительном денежном измерениях в виде индексов, коэффициентов, пропорций проводится оценка ожидаемых результатов прогноза развития промышленности. На основе проведенного прогнозного исследования предлагается ряд мероприятий и рекомендаций для формирования эффективной отраслевой и макроэкономической структуры промышленности Украины.

Ключевые слова: регулирование, методы и модели прогнозирования, отраслевая структура, промышленная политика.

Alexey G. Mironov. Methods and models of forecasting development of the industry for the middle-term period.

Dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences by speciality 08.02.03 - organisation of management, planning and regulation of economy. Scientific and research economic institute of Ministry of economy and European integration issues of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to problems of economy development, which methodically based on Ukraine's industry forecasting for intermediate term prospect. In this work a place and role of state industrial policy in market-developed countries during recession of manufacturing is featured. The optimum level of state influence on the national industrial relations is investigated, the theoretical and practical issues of interrelation between forecasting results and goals of industrial development regulation are studied. While defining and classifying of forecasting methods established, that such typology corresponds to criteria depending on goals, tasks, objects, subjects, problems, terms. The approaches of Ukraine's industry forecasting are based on widespread econometric methods and models, thus, any approach, should include the retrospective tendency analysis and trend direction studying .

Key words: regulation, methods and models of forecasting, branch structure, industrial policy.