Львівський національний університет імені Івана Франка

МУСІЄНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК [577.17+577.115+577.118]:796

ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДЕЯКИХ ЗАЛОЗ

ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ ВНАСЛІДОК ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ВПРАВАМИ ХАТХА-ЙОГИ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Львів – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент

Санагурський Дмитро Іванович

Львівський національний універсистет

імені Івана Франка, завідувач кафедри біофізики та математичних методів у біології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Смолянінов Борис Вікторович

Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України

завідувач кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин

доктор біологічних наук, професор

Магльований Анатолій Васильович

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України

завідувач кафедри фізичного виховання і здоров’я, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, НДІ фізіології імені академіка Петра Богача

Захист відбудеться 23 січня 2003 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.14 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (біологічний факультет, вул. Грушевського, 4, Львів 79005) в ауд. 333.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5, Львів 79005).

Автореферат розіслано 20 грудня 2002 р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Градюк М.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з ефективних і доступних засобів профілактики та лікування захворювань є вміле використання різних фізичних вправ.

Як відомо з методичної літератури, індійська система фізичних вправ Хатха-Йога, що базується на тисячолітньому досвіді, може успішно застосовуватись у різних закладах освіти і здоров’я для покращення стану здоров’я та фізичної підготовленості (Айенгар, 1992; Васильев, 1990; Зубков, Очаповский, 1991).

Але наукових підтверджень цьому майже немає. В останні декілька років з’являються поодинокі наукові дослідження, які не дають інтегральної картини дії цих вправ на організм. Велика частина з них проведена вченими з Індії та присвячена вивченню впливу дихальних вправ Йоги на організм людини, впливу занять Хатха-Йогою за різними методиками на артеріальний тиск, вміст серцевих факторів ризику, дихання, споживання кисню (Теллс та ін., 1996, 1997; Ауст, Фішер, 1997; Навін та ін., 1997).

Вплив занять Хатха-Йогою на функціональний стан організму європейців майже не вивчали, проведені дослідження скеровані лише у напрямку лікування хвороб (Бойков, 1989; Василенко, 1989; Копилова, Карпін, 1989; Мінвалєєв, 1999). Також на даному етапі майже невивченим залишається питання впливу на організм людини занять Йогою протягом тривалого часу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з темою Львівського національного університету імені Івана Франка “Вплив фізичних навантажень різної потужності на організм людини” (державний реєстраційний № 0102U001147, шифр ЗФ 1-00) у рамках Цільової комплексної програми “Фізичне виховання – здоров’я нації”.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи було дослідження впливу разового виконання конкретних вправ та тривалих занять Хатха-Йогою на рівень деяких гормонів, продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і вміст катіонів у плазмі крові людей.

При цьому вирішували наступні завдання:

1. Дослідити короткочасні зміни кількості трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4), кортизолу (CORT), статевих гормонів естрадіолу (ESTR), прогестерону (PROG) в крові жінок і тестостерону (TEST) у крові чоловіків під час виконання статичних вправ Хатха-Йоги.

2. Дослідити вплив занять Хатха-Йогою протягом року на рівень зазначених гормонів, малонового диальдегіду як показника ПОЛ та активності Na+, K+ і Ca2+ у крові.

3. Встановити можливі причинно-наслідкові залежності між окремими фізіологічними показниками у нормі і при заняттях Хатха-Йогою протягом тривалого часу.

Об’єкт дослідження: вплив статичних вправ (асан) Хатха-Йоги на вісцеральні органи.

Предмет дослідження: зміни вмісту гормонів, рівня електролітів та інтенсивності ПОЛ в організмі людини під впливом занять Хатха-Йогою.

Для досягнення поставленої у роботі мети були використані наступні методи дослідження: вміст гормонів у плазмі крові визначали радіоімунологічним методом за допомогою стандартних наборів реактивів, для визначення активності катіонів використовували іонселективні електроди, рівень МДА (малонового диальдегіду) визначали біохімічно за тестом з тіобарбітуровою кислотою.

Математичну обробку результатів дослідження проведено з допомогою стан-дартних методів статистичного аналізу і методу визначення взаємних кореляційних функцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота є спробою інтеґральної оцінки впливу вправ Хатха-Йоги на функцію ендокринної системи, вона доповнює уявлення про вплив фізичних вправ на кількість гормонів у крові. Вперше охоплено вміст гормонів щитоподібної, надниркових та статевих залоз, ПОЛ та катіонів крові та з’ясовано їхній зв’язок і зміни під впливом занять Хатха-Йогою. Встановлено особливості і закономірності впливу занять Хатха-Йогою на організм.

В роботі показано та обгрунтовано вплив виконання поодиноких вправ Хатха-Йоги на функціональну активність щитоподібної залози, надниркових і статевих залоз здорових людей та дано практичні рекомендації щодо використання занять Хатха-Йогою здоровими людьми та тими, хто має певні порушення функціонування деяких органів внутрішньої секреції. Також встановлено, що заняття Хатха-Йогою протягом року також виявляють значний вплив на функціонування ендокринної та вегетативної нервової системи.

Ці дослідження роблять значний внесок у розуміння механізму впливу статичних навантажень на організм і на ендокринну систему зокрема.

Нами показано, що вплив занять Хатха-Йогою на організм має принципову відмінність від впливу інших фізичних навантажень, підвищує функціональну адаптованість організму через дію на функціональну активність залоз внутрішньої секреції, ПОЛ та рівень катіонів крові.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Вперше досліджено вплив окремих статичних вправ Хатха-Йоги на функцію щитоподібної залози, надниркових і статевих залоз.

Одержані результати свідчать про те, що кожна з досліджених вправ посилює чи пригнічує функції конкретної ендокринної залози. Вперше визначені зміни у функціонуванні цих органів протягом року під впливом занять Йогою.

Виявлені у результаті досліджень зміни у роботі залоз внутрішньої секреції під впливом виконання окремих статичних вправ Йоги дозволяють рекомендувати їх до використання у медичній практиці для нормалізації функцій організму.

Регулярне виконання комплексів вправ протягом тривалого часу сприяє зниженню реакцій організму на сезонні зміни та підвищує його стійкість до зовнішніх подразників (несприятлива екологічна ситуація, стрес тощо).

Таким чином, результати і висновки цієї роботи можуть бути використані у медичній практиці під час комплексного лікування хвороб, пов’язаних з дисфункцією ендокринної системи, спеціалістами з лікувальної фізичної куль-тури та при викладанні курсів фізіології людини, лікувальної фізкультури, рекреації та реабілітації в університетах, медичних та фізкультурних навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягав у вивченні та аналізі даних літератури за темою роботи. Всі експерименти, їх статистична обробка проведені автором особисто.

Спільно з доц. Крапівіною К.О. (кафедра фізичного виховання та спорту ЛНУ ім. І.Франка) проведено частину досліджень по вивченню впливу виконання поодиноких вправ Хатха-Йоги на вміст гормонів у крові з приблизно однаковим внеском. У роботах, виконаних у співавторстві здобувачеві належить близько 75 %. Планування роботи, вибір методів досліджень, інтерпретацію, аналіз і узагальнення результатів проведено за участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення, включені до дисертації, були представлені на: International Scientific Congress “The Modern Olympic Sports” (Kyiv, 1997), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі” (Донецьк, 1998 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт та здоров’я нації” (Київ-Вінниця, 1998 р.), Міжнародному Конгресі “Человек в мире спорта. Новые идеи, технологии, перспективы” (Москва, 1998 р.), Міжнародному науковому симпозіумі “Фізична підготовленість та здоров’я населення” (Одеса, 1998 р.), Міжнародній конференції “Физиология мышечной деятельности” (Москва, 2000 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одеса, 2000 р.), Міжнародній науковій конференції “Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв’язання” (Одеса, 2000 р.), Всеукраїнських конференціях аспірантів галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України” (Львів, 1999-2001 рр.), звітних наукових конференціях ЛНУ ім. І.Франка 1998, 1999, 2001, 2002 рр., VII Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2001 р.), Міжнародній науковій конференції “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2001 р.), Міжнародній науково-методичній конференції “Рекреація і оздоровча фізична культура як напрям підготовки спеціалістів” (Київ, 2002 р.) і на міжкафедральному семінарі кафедр біофізики та математичних методів у біології та фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка у травні 2002 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт (7 статей, в тому числі 5 – у фахових виданнях, та 7 тез доповідей, 1 свідоцтво про реєстрацію прав автора на твір).

Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 153 сторінках тексту і складається з 4 розділів, у яких викладено огляд літератури, описані організація та методи досліджень, результати досліджень, їх обговорення, висновки, практичні рекомендації, список використаної літератури, який включає 323 джерела, з них 178 іноземних, додаток. Робота ілюстрована 12 таблицями, 45 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, вказується сфера апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Огляд літератури” проаналізовано і узагальнено наукові дані про вплив динамічних і статичних фізичних навантажень на функціонування ендокринних залоз, ПОЛ і катіони плазми крові та аналітичні аспекти взаємозв’язків між ними.

У другому розділі “Матеріали та методи дослідження” обгрунтовано методи дослідження, адекватні меті і завданням, подається організація дослідження.

Дослідження проведено протягом 1997-2000 рр. у два етапи. На першому етапі, що тривав протягом 1997 року, досліджено вплив окремих асан Хатха-Йоги на вміст гормонів щитоподібної залози (Т3, Т4), надниркових (CORT) і статевих (TEST, ESTR, PROG) залоз у плазмі крові. Було обстежено 5 чоловіків і 5 жінок 18-22 років. Усі обстежені особи були здоровими. В осіб чоловічої статі визначали гормони Т3, Т4, CORT, TEST; в осіб жіночої статі – Т3, Т4, CORT, ESTR, PROG. В осіб жіночої статі, забір крові проводили постійно під час постовуляторної фази оваріально-менструального циклу (на 21 день). Досліджено асани: пози Плуга, Лотоса, Свічки, Напівсвічки, Героя, Змії. Кожну асану утримували по 10 хв. Забір крові з ліктьової вени робили до та після виконання асани. На другому етапі досліджень, що тривав у 1999-2000 рр., вивчали вплив тривалих занять Хатха-Йогою (1 рік) на вміст тих самих гормонів у плазмі крові. Одночасно визначали й супутні зміни таких функціональних показників: електроліти крові Na+, K+, Ca2+, вміст МДА як показник ПОЛ, частота серцевих скорочень (ЧСС). Аналізи кількості гормонів проводили з допомогою стандартних наборів для радіоімунологічного визначення гормонів у Лабораторії радіоізотопної діагностики Львівської обласної клінічної лікарні. Забір крові робили натщесерце з 9 до 10 год ранку. Електроліти крові визначали з допомогою іоноселективних електродів, вміст МДА за стандартним тестом, ЧСС пальпаторним методом.

Отримані в результаті досліджень дані було оброблено методами статистичного аналізу. Було визначено основні статистичні показники, частку впливу (?) кожної вправи на рівень гормонів та її достовірність (Р), взаємні кореляційні функції для характеристики взаємного зв’язку і синхронності різних процесів між собою.

Результати дослідження та їх обговорення

На першому етапі досліджень ми встановили, що усі досліджені нами асани впливають на кількість гормонів у крові.

Як показано у табл. 1, функцію щитоподібної залози достовірно пригнічують пози Героя (?=0,395) і Напівсвічки (?=0,3) по Т3, стимулює поза Змії по Т4 (з=0,323). ?оза Свічки має подвійний вплив, з одного боку, вона стимулює рівень Т4 (з=0,0005), ? з другого – пригнічує Т3 (з=0,39).

Таблиця 1

Вплив асан Хатха-Йоги на вміст Т3, T4 та CORT у крові, нмоль/л

(М±m, n=10)

Поза | Т3 | T4 | CORT

До виконання | Після виконання | До виконання | Після виконання | До виконання | Після виконання

Плуг | 1,48±0,06 | 1,30±0,09 | 82,2±3,8 | 83,3±3,8 | 418±36 | 455±39

Лотос | 1,75±0,11 | 1,67±0,11 | 98,3±4,8 | 88,6±4,1 | 420±37 | 485±38

Свічка | 1,37±0,07 | 0,93±0,08** | 78,9±1,0 | 89,0±2,8** | 429±39 | 548±37*

Напівсвічка | 1,31±0,09 | 1,01±0,09* | 95,5±6,6 | 80,0±5,8 | 453±36 | 487±39

Герой | 1,44±0,13 | 0,89±0,06** | 74,4±3,9 | 69,4±2,4 | 525±25 | 409±24**

Змія | 1,27±0,05 | 1,35±0,05 | 78,9±1,0 | 84,1±1,4** | 365±45 | 398±48

Примітка. Достовірність різниці між показниками до і після виконання асани

* – Р>0,95; ** – P>0,99.

Пози Свічки, Напівсвічки і Героя антиортостатичні, тобто під час виконання цих вправ тіло людини перебуває у положенні вниз головою. У такому стані відбуваються зміни положення внутрішніх органів (Джафаров, 1969), перерозподіл крові у судини верхньої половини тіла (Осадчий, 1986). Можливо, що антиортостаз веде до збільшення кровонаповнення судин щитоподібної залози, що може викликати збільшення продукції і секреції нею гормонів та їх попередників. На прикладі пози Свічки видно, що її вплив настільки сильний, що Т4 не встигає перетворитися на Т3.

На вміст CORT стимулюючий вплив має поза Свічки (?=0,193), а пригнічуючий поза Героя (?=0,575). В даному випадку антиортостаз не відіграє вирішальної ролі у зміні вмісту цього гормону. На нашу думку, це пов’язано із підвищеним тиском у ділянці попереку під час виконання обох цих поз, зумовленим значним напруженням м’язів, що певною мірою може змінювати роботу надниркових залоз через стимуляцію ниркових симпатичних нервів і загального ниркового і поверхневого кортикального кровотоку (Мінвалєєв, 1999).

Як видно з табл. 2 досліджені нами вправи Хатха-Йоги впливають і на вміст статевих гормонів у крові чоловіків і жінок.

Так, досить значний вплив на рівень TEST чоловіків мають пози Плуга (?=0,90), Лотоса (?=0,07), Героя (?=0,553), Змії (?=0,53). При чому, усі вони викликають зростання у крові його рівня. Не дивлячись на положення тіла у позі (ортостатичне чи антиортостатичне), приплив крові йде до статевих органів, що і веде до зростання рівня у крові цього гормону.

Таблиця 2

Вплив асан Хатха-Йоги на вміст TEST, ESTR та PROG у крові, нмоль/л

(M±m, n=5)

Поза | чоловіки | жінки

TEST | ESTR | PROG

До вико-нання | Після виконання | До вико-нання | Після виконання | До вико-нання | Після виконання

Плуг | 59,0±2,1 | 90,2±2,7*** | 0,50±0,11 | 0,75±0,08* | 28,3±5,1 | 27,0±5,3

Лотос | 74,3±4,8 | 105,5±4,9*** | 0,47±0,09 | 0,55±0,09 | 31,6±4,6 | 34,8±4,3

Свічка | 49,6±7,0 | 29,8±6,7 | 0,52±0,06 | 0,60±0,08 | 30,9±3,0 | 24,9±3,2

Напівсвічка | 69,1±4,1 | 57,1±4,4 | 0,42±0,08 | 0,55±0,08 | 26,3±5,3 | 39,0±2,5*

Герой | 75,7±7,3 | 93,3±4,5* | 0,47±0,05 | 0,70±0,05* | 32,5±4,3 | 19,8±3,5*

Змія | 52,2±6,2 | 73,6±3,3* | 0,56±0,02 | 0,71±0,03** | 34,6±3,7 | 48,8±3,5*

Примітка. Достовірність різниці між показниками до і після виконання асани

* – Р>0,95; ** – P>0,99.

На рівень жіночих статевих гормонів найбільший вплив теж мають пози Плуга (на рівень ESTR з=0,28), ?ероя (на ESTR з=0,368, ?а PROG з=0,273) ? Змії (на ESTR ?=0,651, на PROG ?=0,431). Виконання усіх досліджених нами поз веде до зростання вмісту ESTR, а до достовірного зростання вмісту PROG веде лише виконання поз Напівсвічки і Змії; поза Героя викликає зниження рівня PROG у крові, тобто її виконання пригнічує продукцію PROG жовтим тілом яєчника.

Ще одним можливим механізмом впливу вправ Хатха-Йоги є наявність високого потоку аферентних імпульсів від рецепторів м’язів у рухові зони кори великих півкуль головного мозку, звідки через гіпоталамус можливий вплив на внутрішні органи.

Під час виконання кожної з асан залози внутрішньої секреції перебувають у стані зі зміненим кровопостачанням, викликаним зміною топографії органу, перерозподілом крові в цілому організмі, що може викликати зміни у роботі ендокринних залоз після повернення тіла у вихідне положення. Вплив антиортостатичних поз на організм може бути пов’язаний із змінами положення внутрішніх органів (здебільшого черевної порожнини), що може привести до безпосередньої та опосередкованої через барорецептори кровоносних судин зміни продукції гормонів ендокринними залозами.

На другому етапі досліджень вивчали вплив тривалих занять Хатха-Йогою (1 рік) на вміст наведених гормонів, катіонів крові Na+, K+, Ca2+, МДА як показника ПОЛ. Метод пульсометрії було використано як допоміжний. Було обстежено дві групи студентів, студенти першої з яких займались Хатха-Йогою, а другої – фізичним вихованням за державною програмою.

Як показано на рис. 1 і 2 зміни рівня тиреоїдних гормонів значно відрізняються у І та ІІ (контрольній) групах. Вміст як Т3, так і Т4, зростає через 2 місяці занять Хатха-Йогою і продовжує залишатися на високому рівні протягом зимових і весняних місяців, після чого знижується. Протилежні зміни спостерігаються у ІІ групі студентів: через 2 місяці від початку занять вміст Т3 і Т4 знижується і починає зростати лише наприкінці весни (травень) і до серпня залишається на високому рівні, що обумовлене тим, що максима-льна їх концентрація у крові спостерігається напочатку осені, що обумовлено підвищенням енерго-обміну під час початку адаптації до холоду (Ашофф, 1984; Деряпа и др., 1985).

Рис. 1. Динаміка вмісту Т4 під час занять протягом року

Умовні позначення: – динаміка у обстежуваних І групи;

– динаміка у обстежуваних ІІ групи

На нашу думку, зростання вмісту Т3 і Т4 у грудні викликане тим, що у процесі адаптації до фізичних тренувань підвищується тиреоїдний статус організму, але з часом, коли організм стає більш пристосо-ваним до певного виду роботи, функція щитоподібної залози стає більш економною, тому на 8-му місяці занять Хатха-Йогою відбувається деяке зниження вмісту Т3 і Т4.

Слід відмітити весняне зростання Т3 і Т4 у студентів ІІ групи, що досить натурально. В той же час у студентів І групи весняного піку не спостерігається, що пов’язане ізспецифічною дією занять Йогою, яка економізує функцію щитоподібної залози.

Така дія занять Хатха-Йогою на організм викликана перш за все тими нетиповими для традиційних уявлень положеннями тіла, в яких унаслідок змін топографії органів, відбувається перерозподіл крові та інших рідин тіла.

Натомість через 2 місяці у ІІ (контрольній) групі спостерігається зростання рівня цих гормонів, що пов’язане, мабуть, із тим, що починаючи з травня, людина починає менше працювати фізично, оскільки у студентів наближається сесія, а потім канікули.

Рис. 2. Динаміка вмісту Т3 під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як на рис. 1.

Вміст CORT в усіх обстежених осіб становив фізіологічну норму, хоча й нижню її межу, що може бути пов’язано з несприятливими умовами оточуючого середовища і детренованістю. Зміни вмісту CORT носять двофазний характер (рис. 3). Вміст цього гормону починає зростати вже на першому місяці занять і до грудня його рівень становить 180,7 % (Р>0,999) від вихідного. Протягом січня-лютого вміст CORT знижується на 28,9 % (Р>0,95). Через 2 місяці рівень цього гормону знову починає зростати і до кінця травня його вміст становить 536±33 нмоль/л, що більше рівня у лютому на 20,2 %. Пізніше рівень CORT стабілізується. Перше зростання вмісту CORT пов’язане зі стресовою реакцією організму на незвичні види фізичних навантажень, після чого у процесі адаптації рівень CORT дещо знижується. Наступне підвищення його вмісту (на 8-му місяці занять) пов’язане, скоріш за все, із впливом власне вправ Хатха-Йоги на організм.

Зміни рівня CORT у студентів ІІ групи віддзеркалюють циркануальний його ритм.

Зміни вмісту Т3, Т4 і CORT не відрізнялися в осіб чоловічої і жіночої статі, що свідчить про те, що їхній рівень не залежить від рівня статевих гормонів, хоча вони, на думку деяких авторів, є значними модуляторами реакції організму на фізичне навантаження (Виру, 1983).

У студентів, які займалися фізичним вихованням, динаміка змін вмісту статевих гормонів відображає їх сезонні коливання.

Вплив Хатха-Йоги на роботу статевих залоз був вивчений шляхом визначення кількості статевих гормонів: TEST в чоловіків та ESTR і PROG в жінок. У чоловіків було виявлено значне зростання вмісту TEST через 4 місяці занять. Протягом наступних восьми місяців (з січня по серпень) рівень TEST залишався стабільно високим (рис. 4).

Рис. 3. Динаміка вмісту СORT під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

В жінок, що займалися Хатха-Йогою, вміст статевих гормонів теж змінювався. Зміни рівнів ESTR i PROG носять подібний характер. Через 2 місяці від початку занять починає зростати вміст ESTR на 18,4 % (рис. 5) і у січні досягає максимуму.

Пізніше протягом подальших восьми місяців занять вміст ESTR дещо знижується і стабілізується на рівні на 14,5 % вищому за вихідний (Р>0,95). Подібні зміни спостері-гаються у вмісті PROG. Через 2 місяці після початку занять Хатха-Йогою рівень PROG зростає на 176,3 % (Р>0,99), після чого стабілізується.

Рис. 4. Динаміка вмісту TEST під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Це підвищення вмісту гормону пов’язане зі стресом від незвичного типу фізичних навантажень, як у випадку змін вмісту гормонів описаних вище. Ще через 2 місяці відбувається подальше зростання рівня PROG, і у березні він становить 66,8±2,2 нмоль/л (Р>0,999), пізніше починає знижуватися й до серпня стабілізується на рівні 28,3±1,9 нмоль/л, що вище вихідного вмісту PROG на 134,2 % (Р>0,99). Можна стверджувати, що заняття Хатха-Йогою стимулюють роботу статевих залоз.

Рис. 5. Динаміка вмісту ESTR під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Рис. 6. Динаміка вмісту PROG під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Тобто заняття Хатха-Йогою вплинули таким чином, що стабілізували вміст гормону на рівні весняно-літніх значень показників студентів II групи.

З цього випливає, що заняття Хатха-Йогою виявляють стабілізуючий вплив на продукцію ESTR яєчниками. Однак, на рівень PROG у крові вони мають інший вплив. Як у І, так і у ІІ групах студенток зміни PROG носять подібний характер. Спостерігається максимум його концентрації у березні-квітні. Різниця між змінами PROG у обстежуваних лише в тому, що його вміст швидше зростає у студенток І групи, які займалися Хатха-Йогою, досягає достовірно (Р>0,95) більших значень порівняно з контролем і під кінець занять стабілізується на дещо вищому рівні за вихідний. Тобто, з результатів видно, що заняття Хатха-Йогою лише незначно стимулюють продукцію PROG у невагітних жінок, що створює сприятливі умови для настання вагітності.

На нашу думку, у перші місяці занять Хатха-Йогою відбувається стресова реакція організму на статичні навантаження, про що свідчать зміни вмісту МДА (рис. 7). Одразу після початку занять його вміст зростає майже у 2 рази (Р>0,999) і протягом наступних 3-х місяців занять залишається на високому рівні, після чого починає знижуватись і до серпня сагає рівня нижчого за вихідний на 0,4 мкмоль/л.

Тобто, систематичні заняття Хатха-Йогою сприяють обмеженню і стабілізації ПОЛ, зниженню вмісту у крові його продуктів.

Як видно з рис. 7 зміни рівня МДА у студентів контрольної групи нагадують сезонні, оскільки в них високий його вміст у зимові та весняні місяці, а у літні та осінні – нижчий. В той час у студентів, які займалися Хатха-Йогою, вміст продуктів ПОЛ дуже зростає на початку занять Хатха-Йогою, що викликане стресовою реакцією організму, і через п’ять місяців стабілізується на рівні вихідних значень. Динаміка вмісту МДА в обох групах обстежуваних дуже показова в плані позитивного впливу занять Хатха-Йогою на організм.

Що стосується змін вмісту електролітів у крові, відмічено відмінності у їхній динаміці протягом року між групами студентів. З рис. 8-10 видно, що у обстежуваних студентів обох груп зміни вмісту усіх електролітів відбуваються майже синхронно, при чому під час зростання рівня Na+ і Ca2+ у плазмі крові, активність K+ знижується, тобто зміни цих параметрів знаходяться у протифазі.

Рис. 7. Динаміка вмісту МДА під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Таку динаміку змін можна пов’язати із дією вегетативної нервової системи (ВНС), оскільки відомо, що у разі збільшення активності симпатичної нервової системи, в плазмі крові збільшується вміст Na+ і Ca2+, а парасимпатичної – рівень K+.

Зміни у активності Na+, K+ i Ca2+ підтверджують дані, одержані під час аналізу вмісту МДА, CORT, ESTR, PROG. У перші місяці занять Хатха-Йогою різко зростає рівень Na+ i Са2+ та знижується вміст K+, що свідчить, на нашу думку, про підвищення рівня симпатичної регуляції функцій по відношенню до парасимпатичної, що може бути пов’язане зі стресом від незвичного типу фізичної активності, а саме від статичних вправ.

Рис. 8. Динаміка активності Na+ під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Рис. 9. Динаміка активності K+ під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Рис. 10. Динаміка активності Са2+ під час занять протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Для підтвердження цієї думки ми поряд з основними дослідженнями провели допоміжні. Визначали ЧСС (частоту серцевих скорочень) у спокої протягом усього часу експерименту.

Оскільки відомо, що показники рівня електролітів плазми крові можуть лише непрямо вказувати про переважання симпатичної або парасим-патичної регуляторної ланки вегетативної регуляції, ми вирішили підтвердити цю думку шляхом пульсометрії (рис. 11 та 12).

Показники пульсу відрізняються у чоловіків і жінок, у зв’язку з цим криві ЧСС динаміки зображено окремо. Хоча зовниішній вигляд кривих динаміки подіб-ний у представників групи (першої чи другої) незалежно від статі. Як видно з рис. 11 і 12, показники ЧСС у обстежених чоловіків і жінок контрольної групи протягом року зберігаються на стабільному рівні, немає різниці між показниками пульсу ні на початку, ні наприкінці занять.

Рис. 11. Динаміка ЧСС у жінок протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Рис. 12. Динаміка ЧСС у чоловіків протягом року

Умовні позначення такі, як для рис. 1.

Тобто, вегетативна регуляція діяльності серця зберігається на постійному рівні, і заняття фізичним вихованням за державною програмою на неї не впливають. У групи обстежених студентів, які займалися Хатха-Йогою, відбувається зростання ЧСС на початку занять, яке співпадає з підвищенням рівнів Na+, Ca2+ і зниженням K+ (рис. 8-10).

У групи обстежених студентів, які займалися Хатха-Йогою, відбувається зростання ЧСС на початку занять, яке співпадає з підвищенням рівнів Na+, Ca2+ і зниженням K+ (рис. 8-10). З припиненням адаптації організму до занять Хатха-Йогою настає стабілізація ЧСС з подальшим її зниженням нижче вихід-ного рівня на 16,0 % (Р>0,95) у чоловіків і на 14,7 % (Р>0,95) у жінок.

Підвищення активності симпатичної нервової системи відбувається лише у перші два місяці від початку занять і потім починає знижуватись, про що свідчить поступове зростання вмісту K+ і зниження вмісту Na+ і Са2+. Причому рівень Na+ падає до рівня на 6,3 % нижчого за вихідний (Р>0,95), а вміст Ca2+ знижується до рівня на 9,1 % нижчого за рівень до початку занять (Р>0,95). Рівень K+ стає вищим на 2,2 %, що недостовірно. Тобто, через 3 місяці після початку занять Хатха-Йогою відбувається зниження впливу на організм симпатичної нервової регуляції і зростання впливу парасимпатичної, що видно й у порівнянні з сезонними змінами вмісту Na+ та K+, що підтверджується допоміжними дослідженннями змін ЧСС протягом року.

Відомо, що тренованому організму властиві ознаки економізації у діяльності серцево-судинної, дихальної, нервової, ендокринної систем. Трено-ваність супрово-джується зниженням частоти пульсу, дихання, зниженням артеріального тиску, сповільненням швидкості поширення пульсової хвилі, видовженням періодів і фаз серцевого циклу та ін. У нашому випадку стосовно студентів, які займались Хатха-Йогою, говорити про підвищення їхньої тренованості неможна, оскільки статичні вправи до її зростання не ведуть. В той же час спостерігається достовірне зниження ЧСС поряд зі зниженням рівня Na+ і Ca2+ і підвищенням рівня K+ протягом другої половини року. На нашу думку, це пов’язано із специфічним впливом занять Хатха-Йогою.

Тобто заняття Хатха-Йогою протягом тривалого часу впливають таким чином, що без значного зростання тренованості організму ведуть до підвищення активності парасимпа-тичної ланки ВНС, на що прямо вказують дані динаміки ЧСС у обстежених студентів і непрямо – дані динаміки електролітів крові.

Для вияснення закономірностей і особливостей взаємозв’язку між динамікою функціональних показників ми провели статистичний аналіз по визначенню взаємних кореляційних функцій. На основі крос-корелограм і матриць ми побудували структури (графи) усіх тісних взаємозв’язків (Rxy?0,70) для кожного часового зсуву ?, де вони присутні. Графи дають змогу побачити, які з елементів виявляються незадіяними, тобто не мають взаємозв’язків з іншими. Найбільша кількість зв’язків як у І, так і у ІІ групі, спостерігається між динамікою показників, зміни яких проходять синхронно (?0). Так, у обстежених І групи виявлено, що елемент ESTR виявився незадіяним, тобто таким, що не має зв’язків з іншими при будь-якому ?. Найбільша кількість зв’язків між TEST, МДА, Na+, K+ при ?0 і ?1. У студентів ІІ групи незадіяними в основному виявилися елементи: TEST, МДА, Na+. Тобто, можна відмітити протилежні зміни у балансі цих показників під час занять Хатха-Йогою і фізичним вихованням.

Обчислення взаємних кореляційних функцій дозволило нам підтвердити нашу думку про те, що зміни кількості гормонів, МДА і катіонів плазми крові у студентів ІІ групи носять сезонний характер, оскільки майже усі крос-корелограми взаємозв’язку динаміки змін цих показників мають синусоїдальну форму, а на графах крос-кореляційні зв’язки знаходяться у різних часових зсувах (не тільки ?0, ф1 і ?-1), що вказує на періодичність змін, чого не спостерігається у обстежуваних І групи.

Зміни рівня електролітів, CORT і МДА відбуваються синхронно, що свідчить про оксидативний стрес від незвичного виду фізичних навантажень у перші місяці занять, пізніше під впливом власне вправ Хатха-Йоги їх рівень стабілізується. Із станом тиреоїдної та глюкокортикоїдної функції надниркових залоз пов’язаний вегетативний статус організму. Підвищення статевої функції у чоловіків ми також пов’язуємо із зростанням функціональної ємності ВНС, викликаної заняттями Хатха-Йогою.

Отже, поодиноке виконання статичних вправ Хатха-Йоги впливає на зміни рівня у крові гормонів щитоподібної, надниркових і статевих залоз. Кожна з описаних поз специфічно впливає на рівень певних гормонів у крові, що викликане зміненою позою тіла і зміщенням органів. Тривалі заняття Хатха-Йогою викликають значні зміни у гормональному профілі організму, викликають поступове зниження рівня продуктів ліпопероксидації у крові, перехід від переважання функціональної активності симпатичної нервової системи до парасимпатичної, що веде до зростання функціональних можливостей організму.

ВИСНОВКИ

Провівши дослідження по вивченню змін функціональної активності деяких залоз внутрішньої секреції на фізичне навантаження вправами Хатха-Йоги, ми дійшли таких висновків:

1. Виконання ряду конкретних вправ і тривалі заняття Хатха-Йогою значно змінюють рівень тиреоїдних, статевих гормонів та кортизолу, інтенсив-ність процесів ПОЛ та рівень електролітів у плазмі крові людей.

2. Виконання поз Свічки, Напівсвічки і Героя веде до зниження рівня Т3 у плазмі крові, а пози Змії до підвищення вмісту Т4. Рівень CORT змінюється лише під впливом поз Свічки та Героя, причому перебування у позі Свічки супроводжується його підвищенням, а у позі Героя – зниженням. Виконання поз Плуга, Лотоса, Героя і Змії приводить до зростання рівня TEST. Поза Змії супроводжуєтсья зростанням вмісту естрадіолу і прогестерону, нато-мість поза Плуга викликає лише зростання вмісту ESTR, а поза Напівсвічки – лише PROG. Перебування у позі Героя приводить до зростання рівня ESTR та до зниження PROG.

3. За результатами однофакторного дисперсійного аналізу найбільший вплив виявили пози Героя (на вміст Т3, CORT, TEST, ESTR), Змії (на вміст Т4, TEST, ESTR, PROG), Свічки (на вміст Т3, CORT), Плуга (на вміст TEST) та Напівсвічки (на вміст Т3).

4. Вплив антиортостатич-них поз на організм може бути пов’язаний із змінами положення внутрішніх органів, що приводить до безпосередньої або опосередкованої через барорецептори кровоносних судин зміни продукції гормонів ендокрин-ними залозами.

5. Зміни усіх досліджених показників на початку занять Хатха-Йогою свідчать про пристосувальну реакцію організму до незвичного виду фізичних навантажень (Хатха-Йоги), що проявляється у компенсаторному підвищенні вмісту Т3, Т4, CORT, МДА, Na+, Ca2+, зниженні K+. Подальші заняття приводять до стирання усіх сезонних коливань вмісту гормонів (за винятком PROG), ПОЛ і електролітів плазми крові та підвищення індивідуального адаптаційного резерву організму за рахунок переходу до відносного переважання парасимпа-тичної ланки вегетативної регуляції над симпатичною.

6. Проведений крос-кореляційний аналіз дозволив виявити чіткі залеж-ності між динамікою змін вмісту вищезгаданих гормонів, МДА, Na+, K+, Ca2+ у реальному масштабі часу, які свідчать про їхню важливу роль у формуванні фізіологічного феномену живого об’єкту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для нормалізації функцій щитоподібної залози, наднир-кових і статевих залоз рекомендуємо використовувати вправи Хатха-Йоги, диференційовано підходячи до їх підбору. Так, особам із підвищеною тиреоїдною функцією доцільно виконувати пози Героя і Напівсвічки, підвищеною активністю кортикального шару надниркових залоз – позу Героя; особам зі зниженою функцією щитоподібної залози рекомендуємо виконувати позу Змії, надниркових залоз – позу Свічки. Жінкам зі зниженою функцією яєчників – пози Плуга, Героя і Змії, зі зниженою функцією жовтого тіла – пози Змії і Напівсвічки. Чоловікам зі зниженою статевою функцією – пози Плуга, Лотоса, Героя і Змії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мусієнко О. Гормональний баланс під час виконання фізичних вправ // Вісник Львів. ун-ту. Сер. біологічна. – 2000. – Вип. 25. – С. 110-115.

2. Мусієнко О., Санагурський Д. Вплив фізичних навантажень на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів // Вісник Львів. ун-ту. Сер. біологічна. – 2000. – Вип. 26. – С. 117-122.

3. Мусієнко О.В., Санагурський Д.І. Гормональний профіль, електролітний гомеостаз і перекисне окиснення ліпідів під час статичних навантажень // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та. Сер. Биология. – 2001. – Т. 14, № 2. – С. 125-128.

4. Мусієнко О.В., Крапівіна К.О., Санагурський Д.І. Особливості змін вмісту гормонів у плазмі крові при специфічних постуральних впливах на організм людини // Зб. наук. праць “Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту”. – Харків, 2002. – № 9. – С. 48-55.

5. Мусієнко О.В., Санагурський Д.І. Вплив занять Хатха-Йогою на сезонні коливання функціонального стану деяких систем організму // Зб. наук. праць “Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту”. – Харків, 2002. – № -11. – С. 28-40.

6. Мусієнко О.В., Санагурський Д.І. Вплив занять Хатха-Йогою на вегетативну регуляцію // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. Зб. наук. праць. – Рівне, 2001. – Вип. 2. – С. 152-155.

7. Мусієнко О. Кореляційний аналіз часових відношень метаболічних парамет-рів під час занять фізичною культурою // Молода спортивна наука України. Зб. наук. статей. – Львів: ЛДІФК, 2001. – Вип. 5. – Т. 2. – С. 72-76.

8. Крапівіна К.О., Мусієнко О.В. Наукова стаття “Деякі питання про фізичний розвиток підростаючого покоління західного регіону України”. Свідоцтво про державну реєстрацію рпав автора на твір ПА № 207 від 1 серпня 1996 р.

9. Krapivina K., Musienko O. Hatha Yoga as one of the effective means of rehabilitation in sports // The proceedings of Intern. Scient. Congress “The Modern Olympic Sports”. – Kyiv, 1997. – P. 144.

10. Крапивина Е., Мусиенко Е. Исследование содержания трийодтиронина, тироксина и тиреотропина в сыворотке крови при выполнении асан Хатха-Йоги // Человек в мире спорта. Новые идеи, технологии, перспективы. Тез. докл. Междунар. конгресса. – Москва, 24-28 мая 1998 г. – М., 1998. – Т.1. – С. 109-111.

11. Крапівіна К.О., Мусієнко О.В. Зміни реакції ендокринних залоз на виконання деяких асан Хатха-Йоги // Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі. Тез. допов. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Донецьк, 1998. – Ч. І. – С. 60-61.

12. Крапівіна К.О., Мусієнко О.В. Дослідження вмісту трийодтироніну, тироксину й тиреотропіну у сироватці крові при виконанні фізичних вправ Хатха-Йоги // Фізична культура, спорт та здоров’я нації. Зб. наук. праць ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – 22-24 жовтня 1998 р. – Київ-Вінниця, 1998. – Ч. 2. – С. 19-21.

13. Крапівіна К.О., Мусієнко О.В. Зміни реакції ендокринних залоз на виконання деяких вправ