МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

МУДРАК Руслан Петрович

УДК 338.12.017:637.1

ФОРМУВАННЯ РИНКУ МОЛОКА ТА МОЛОКОПРОДУКТІВ

У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики

України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Уланчук Володимир Семенович,

Уманська державна аграрна академія, завідувач

кафедри бухгалтерського обліку і статистики

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Зимовець Віктор Наумович,

Інститут аграрної економіки,

головний науковий співробітник

кандидат економічних наук

Євчук Людмила Анатоліївна,

Миколаївська державна аграрна академія,

кафедра організації виробництва і агробізнесу

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет, кафедра організації виробництва і агробізнесу, Міністерства аграрної політики України, м. Одеса.

Захист відбудеться “__21___”______червня________2002 р. о __9__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 Миколаївської державної аграрної академії за адресою: конференцзала, вул. Паризької Комуни, 9, м. Миколаїв, 54010.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою: вул. Карпенка, 73, м. Миколаїв

Автореферат розісланий “__17__”______травня________2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В. Ф.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід національної економіки до регульованої ринкової системи супроводжується цілою низкою радикальних змін у функціонуванні народногосподарського механізму.

Було б несправедливо говорити про відсутність ринку в умовах коман-дно-адміністративної системи, проте це був монополізований ринок – 97% загальнонаціональної власності знаходилося у володінні держави. Лібералізація економіки дала поштовх для розвитку конкурентного ринку. Головним пріоритетом соціально-орієнтованої ринкової економіки є кінце-ва мета виробництва – споживач. Тому, результатом конкурентної бороть-би має стати підвищення якості та зниження ціни готового продукту.

Переважна більшість підприємств молокопродуктового підкомплек-су не здійснила організаційно-економічних змін в своїй виробничій діяльно-сті адекватних змінам зовнішнього середовища. Нездатність господарювати в нових умовах, низька купівельна спроможність населення та ряд факторів макроекономічного плану призвели до збитковості підприємств, які займаються виробництвом та переробкою молока.

Дослідженню проблем функціонування підприємств молокопродук-тового підкомплексу та їх ефективного вирішення присвячено цілий ряд робіт вітчизняних науковців, зокрема, Балабано- ва Г. В., Березівського П. С., Борщевського В. В., Бровко Л. І., Волик А. М., Голомші Н. Є., Зимовця В. Н., Кирилейзи В. П., Коткова В. П., Саблука П. Т., Шевельової С. О., Шпичака О. М.

Разом з тим, досліджені ще недостатньо та потребують вирішення не лише проблеми підвищення економічної ефективності виробництва в нових умовах господарювання, а й форми організаційно-економічних зв’яз-ків між головними суб’єктами ринку молока та молокопродуктів, рівень соціальної ефективності виробництва, чим і зумовлено вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослі-дження з теми дисертації проведені відповідно з Програмою наукових досліджень Уманської державної аграрної академії на 2001-2005рр. “Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових відносин в АПК та удосконалення відносин на селі”; державний реєстраційний номер наукової роботи - №0101U004500.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є підвищення економічної ефективності виробництва та переробки молока; пошук найбільш вдалої взаємодії молочного скотарства сільськогосподарських підприємств, особистих підсобних господарств населення та молокопереробних заводів Черкащини.

Конкретні задачі дослідження зводяться до:

- визначення найбільш характерних рис сучасних високорозвинутих ринків молока та молокопродуктів;

- визначення особливостей категорії ефективності виробництва в умовах переходу до ринку;

- аналіз стану молочного скотарства регіону та молокопереробної галузі, виявлення факторів впливу на ефективність їх роботи;

- аналіз балансу доходів та витрат населення Черкаської області, як один із найсуттєвіших показників, який характеризує ступінь розвитку то-го чи іншого ринку;

- обґрунтування методів організації агропромислового виробництва в умовах обмеженості ресурсів;

- на основі економіко-математичного моделювання проведення оптимізації організаційно-економічних зв’язків сільськогосподарських, переробних та підприємств торгівлі.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є ринок та його основні елементи: пропозиція (сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства, особисті підсобні господарства населення, молокопереробні заводи), попит (доходи та витрати населення), ціни, державна політика.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають суб’єк-ти ринку молока та молокопродуктів: питання підвищення ефективності виробництва та переробки молока.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основами дослідження є економічна теорія, наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених з динаміки розвитку складових частин АПК, ринкового господарства. У процесі дослідження використовувалися такі методи: монографічний (при визначенні передового досвіду функціонування обєктів дослідження), емпіричний (спостереження і порівняння), індексний, рядів динаміки, статистичних групувань, кореляційно-регресійний аналіз (при проведенні аналізу розвитку та ефективності функціонування обєктів дослідження; при аналізі впливу факторів; при визначенні та дослідженні тенденцій), економіко-математичне моделювання (при оптимізації виробничої та комерційної дія-льності субєктів господарювання молокопродуктового підкомплексу), ек-спертних оцінок та інші методи прогнозування (при прогнозуванні розвитку ринкової пропозиції регіонального підкоплексу). Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується розрахунками, застосуванням значного фактичного матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплекс-ний аналіз ринку молока та молокопродуктів у Черкаській області, який включає виробництво молока, формування його товарних ресурсів, переробку, збут та споживання молокопродуктів, і на основі цього, обґрунтовано основні чинники стабілізації виробництва молока та молокопродуктів у досліджуваному регіоні.

У процесі дослідження одержано такі наукові результати:

- вперше проведено аналіз молокопродуктового підкомплексу Черкаської області, враховуючи специфіку ресурсного забезпечення, географічного розташування; проаналізовано систему показників роботи молоко-переробних підприємств Черкаської області, виявлено стратегічне значення молокопродуктового підкомплексу на регіональному та національному рівнях;

- проаналізовано баланс доходів та витрат населення, як один із найважливіших ринкоутворюючих факторів, виявлено гостру потребу посилення державної соціальної політики в напрямку підвищення рівня реальних доходів населення;

- запропоновано методи підвищення економічної ефективності виробництва молокосировини на базі ресурсозаощаджуючих технологій для сільськогосподарських підприємств Черкаської області;

- запропоновано нову систему роботи молокозаводів Черкащини, яка відповідає принципам концентрації капіталу; розроблено нову схему взаємовідносин та взаєморозрахунків між сільськогосподарськими товаровиробниками, молокопереробними та торговими підприємствами;

- обґрунтовано стратегію органічного поєднання факторів макроекономічного середовища з ефективними механізмами управління витрат мікрорівня.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результа-ти дослідження можуть бути використані в практичній діяльності підприємств і організацій, на рівні обласної державної адміністрації при формуванні та прогнозуванні міжгалузевих взаємовідносин субєктів ринку молока та молокопродуктів, як на Черкащині, так і в інших областях України. Результати досліджень заслухані та схвалені головними спеціалістами Золотоніського районного управління сільського господарства і продовольства Черкаської області: рекомендації викладені в роботі, використовуються в практичній діяльності сільськогосподар-ських підприємств та ЗАТ “Золотоніський маслокомбінат”. Матеріали наукової роботи, включені в плани практичних занять студентів Уманської державної аграрної академії.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Дисертаційна робота виконана в 1998-2001 рр. і містить результати досліджень одержані при виконан-ні наукової тематики.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-ви-кладацького складу УДАА (1998-2001рр.), першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, ДФЕІ, 17-18 лютого 2000 р.), ІІ міжвузівській науково-практичній конференції “Реформування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (м. Умань, ЄУФІМБ, 26 квітня 2000 р.), міжвузівській аспірантській науковій конференції “Шляхи підвищення ефективності використання економічного потенціалу АПК України” (м. Умань, УДАА, 30 січня 2001 р.), міжнародно-практичній конференції “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, ЛНАУ, 27 лютого 2002 р.).

Публікації. Автор має сім опублікованих праць у фахових виданнях загальним обсягом 1,87 друкарського аркуша.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 211 сторінках машинописного тексту, містить 54 таблиці, 12 рисунків, 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - “Науково-теоретичні основи формування ринку молока і молокопродуктів” - описано теоретичні аспекти: формування й ефективного функціонування сучасного ринку молока та молоко-продуктів, і ефективності виробництва субєктів господарювання підкомплексу з позиції економічного та соціального критеріїв.

Стан ринку молока та молокопродуктів є потужним фактором впли-ву на продовольчу безпеку. В структурі нормального раціону людини мо-ло--ко-продукти займають 20 % енергоцінності споживчого кошика.

Ринок молока та молочних продуктів має ряд особливих рис: 1) велика кількість споживачів, у кожного з яких індивідуальні запити, зумовлені уподобаннями та купівельною спроможністю - звідси існування найширшого, порівняно з іншими ринками, товарного асортименту; 2) наявність великої кількості споживачів із широким колом запитів полегшує виробникам можливість проникнути і знайти свою нішу на такому ринку; 3) споживачі розсіяні географічно, тобто є потреба в мобільних каналах просування товарів; 4) попит на споживчі товари формує попит на товари виробничого споживання; 5) попит в цілому не може різко змінюватися.

Формування ринку молока і молочних продуктів в Україні відбувається в умовах трансформації механізму господарювання, зміни факторів макро- та мікросередовища. Основним фактором на ринку молокопродуктів став платоспроможний попит населення, який знизився в усіх країнах СНД. Кінцевою метою реформ і соціальних перетворень має стати підвищення життєвого рівня населення, наближення споживання продовольства до світових рівнів. Підвищення платоспроможного попиту спричинить мультиплікативний ефект впливу на зростання економічної ефективності через економію на масштабі і масовому виробництві.

Оцінка теперішнього рівня закупівельних цін зводиться, як правило, до констатації його недостатності для забезпечення виробникам можливості розширеного відтворення. Вихід вбачається в зростанні розміру закупівельних цін. Така постановка проблеми матиме різний сенс залежно від характеру відповіді на запитання – яку кінцеву мету повинен забезпечити такий захід. Адже саме по собі зростання доходності виробництва не розв’яже проблеми потрібного зростання його обсягів. При цьому, ціни, забезпечуючи певний рівень доходності, повинні відсікати непродуктивні витрати. Тоді як існуючий рівень собівартості продукції свідчить не лише про диспаритет, несприятливі погодні умови чи інші подібні об’єктивні фактори, а й значною мірою також про безгосподарність. Так, сумнівною видається доцільність відшкодовувати агроформуванням витрати, які вони несуть, згодовуючи понад 2 ц кормових одиниць на одержання 1 ц молока. Адже очевидно, що за таким рівнем витрат кормів частково приховуються наслідки бартеризації та іншої комерціалізації або й просто розкрадання.

Видимість надвиробництва при існуючому спаді переконує, що зрос-тання за цих умов закупівельних цін, без комплексності з іншими заходами, передусім врівноваженості між попитом, пропозицією і платоспромож-ніс-тю, могло б мати швидше руйнівні, ніж позитивні наслідки для сільсько--господарської галузі. Тому одним із найважливіших чинників стабілізації виробництва в молокопродуктовому підкомплексі має стати вдосконалення організаційно-економічного механізму взаємодії усіх учасників ланцюга “молокотоварна ферма переробне підприємство підприємство торгівлі”.

При формуванні структури ринку молока та молокопродуктів, або складу його операторів, найбільш доцільним є варіант біполяризації. Конкуренція переміщується в зону оцінок кінцевого споживача, який і визначає ступінь відповідності якості та цін пропонованих товарів його вимогам. Ринок стає ринком для споживача, а не для посередників, набуває реальної соціальної орієнтації. Біполяризація досягається методами вертикальної виробничої та маркетингової інтеграції.

Ринок продовольства, до складу якого входить ринок молока і моло-ко-продуктів, може ефективно функціонувати лише за умови врахування сукупності міжгалузевих і міжгосподарських звязків, на основі яких базується його дія-льність. Найбільш чітко і виразно такі звязки виявляються у межах регіональних господарських систем. Саме тут фіксуються специфіч-ні та неоднозначні ви-ди взаємин між субєктами ринку, властиві лише для певної території. Ефективність регіонального господарства в кількісному вираженні є різницею між виробництвом і споживанням національного доходу з урахуванням рівня народного споживання. Альтернатива виробничих можливостей в нашому випадку вирішується, виходячи з ресурсного потенціалу та природнокліматичних умов регіону. Досягнення збалансованості головних факторів виробництва має важливе значення для найбільш повного і ефективного їх використання.

Енергетична криза в Україні вимагає вимірювати вартість будь-якого продукту в сільському господарстві не лише в грошових одиницях, але і в одиницях енергетичних. В умовах енергетичної кризи виникає необхідність аналізувати і енергетичну ефективність виробництва. Кількість енергії, яка затрачається на одиницю продукції тваринництва і на підтримку життєдіяльності організму, дає змогу визначити біоенергетичну ефективність різних технологій і систем машин та формувати технічну політику. Найбільша питома вага енергоспоживання припадає на корми – 55-60%. Зниження затрат енергії на виробництво кормів – це важливий чинник показника енергетичного еквівалента молока, тобто ті види кормів, які виробляють для баласту (солома, силос – з порушенням технології збирання та заготівлі тощо) не мають значення. Потрібні високоенергетичні корми з оптимальними затратами на виробництво. Стосується це, в першу чергу, пасовищ.

У другому розділі - “Аналіз стану молокопродуктового підкомплексу Черкаської області” - проведено аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та молокопереробних заводів області; досліджено баланс доходів та витрат населення області, як один із найважливіших ринкоутворюючих факторів.

В сільськогосподарських підприємствах суспільного сектору продов-жується спад виробництва, за досліджуваний період він становить 47%. У приватному секторі зростання виробництва - 52 %.

Продуктивність корів суспільного сектору зменшується. У приватному секторі спостерігається позитивна динаміка. Виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за досліджуваний період зменшилась на 57,6 %. Значною мірою це пов’язано із скороченням поголів’я дійного гурту. Криза тваринницького сектору аграрної сфери виробництва зумовлена, в першу чергу, порушеннями міжгалузевих пропорцій - монополізмом переробних підприємств та відповідним йому зростанням диспаритету цін між сільськогосподарською та промисловою продукцією. В умовах, коли нічим не обмежена влада монопольних переробних підприємств дозволяла підвищувати свій рівень прибутковості за рахунок зниження його на сільськогосподарських, селяни почали втрачати економічний інтерес до молочного скотарства. Це виявилося у скороченні поголівя дійного стада та порушенні технології виробництва.

Головним резервом високої молочної продуктивності виступає повноцінна годівля. Пасовищне утримання молочної худоби є тим методом, який забезпечує повноцінну годівлю при відносно низькій її вартості. Проведені за допомогою кореляційного аналізу дослідження по 49 сільсько-господарських підприємствах Уманського району дали можливість встановити найбільш суттєві фактори, які впливають на продуктивність корів: у – середня продуктивність корови, кг; х1 – отримано телят на 100 корів, гол.; х2 – кількість днів випасання корів, днів.

В результаті розрахунку на ПЕОМ отримали кореляційну залеж-ність:

у = 258,4+12,6х1+6,5х2

З рівняння регресії видно, що збільшення періоду випасання корів на 1 день приводить до підвищення їх середнього надою по стаду на 6,5 кг. Також значний вплив на зростання сукупної продуктивності корів має зниження їх яловості.

В даний час використання культурних пасовищ в молочному скотарстві Черкащини представлено в обмеженій кількості. Це СТОВ “Лан” та СВК “Міжгір’я” Смілянського району. Аналіз показників господарської діяльності за 2000р. показав, що в таких умовах господарювання продуктивність корів у СТОВ “Лан” і СВК “Міжгір’я” у 2,6 рази більша від серед-ньої продуктивності по району і області, а собівартість продукції навпаки у 2,5 і 2,6 рази менша від середньої по району і області відповідно.

В молокопереробній галузі Черкащини відбувається комплекс змін. В 2000р. перероблено молока на 67% більше, ніж в 1997р. Слід відмітити, що темпи надходження молока на переробку мають стабільну зростаючу динаміку. Але це стосується, поки що, лише тваринництва особистих підсобних господарств. Їхня питома вага у загальному надходженні молока на переробку зросла з 7,4 до 43,8%. Разом з тим, поки що не можна говорити про те, що особисті підсобні господарства населення є стабільною довгостроковою альтернативою молокотоварним фермам сільськогосподарських підприємств. Адже при зростанні надходження від них молока у 9,9 рази, використання заводських потужностей зросло лише на 14,4%. Сільськогосподарські підприємства залишаються основними постачальниками сировини на переробні підприємства. Дослідження показали, що рентабельність молокозаводів підвищується із зростанням середньорічної потужності (табл. 1).

Таблиця 1

Групування молокопереробних підприємств Черкаської

області за рівнем виробничої потужності (в середньому за 1997-1999 рр.)

Показники | Групи підприємств за рівнем виробничої потужності, тонн молока за зміну | В серед-ньому по області | до 100 | 100 -200 | 200 і більше | Кількість підприємств, шт. | 13 | 3 | 6 | 22 | Середня потужність заводу, тонн молока за зміну | 47 | 135 | 371 | 158 | Середньорічна потуж-ність заводу, тонн/рік | 14125 | 40573 | 111332 | 47254 | Середня завантаженість потужностей, % | 21,3 | 21,6 | 30,7 | 24,0 | Середня виручка на одне підприємство, тис. грн. | 1445 | 1248 | 11189 | 4075 | Середня рентабельність (збитковість), % | -3,8 | -3,4 | 6,6 | 6,5 | Посиленню кризових тенденцій сприяє недостатньо розвинута інфраструктура молокопродуктового підкомплексу Черкаської області. Найбільше проблем знаходиться в площині заготівель молока. В 2000р. на території області функціонувало 584 молокоприймальні пункти, що на 60 одиниць менше, ніж в 1999 і 1998рр. Якщо врахувати, що на території області розміщено близько 700 населених пунктів сільського та селищного типу, то дефіцит молокоприймальних пунктів становить 116 одиниць або 17% від потреби. Збирання молока приватними заготівельниками не може забезпечити нормальної якості молокосировини, а також не враховується його жирність.

Найбільш ефективним показником реальної заробітної плати є її здатність забезпечити мінімальну фізіологічну потребу у продуктах харчу-вання. В Черкаській області рівень її, за досліджуваний період, різко скоротився. Так, якщо в 1996р. на середню заробітну плату можна було прид-бати 1,97 шт. продовольчих кошиків, то в 2000р. – лише 1,08.

У третьому розділі - “Шляхи формування ефективного механізму ринку молока та молокопродукції в Черкаській області” – обґрунтовано шляхи подолання кризових явищ у молокопродуктовому підкомплексі, запропоновано механізм збільшення сировинної та товарної пропозиції. Скорочення виробництва молока та молочних продуктів спричинено, перш за все, зменшенням економічної ефективності виробництва молокосировини в суспільному секторі тваринництва – основного постачальника молока переробним підприємствам. Серед причин, які активізували дані тенденції, важливо, в першу чергу, виділити низькі закупівельні ціни на молоко та високу собівартість сільськогосподарської продукції. Головним резервом зменшення собівартості тваринницької продукції є зниження витрат на годівлю. Досягається це за рахунок викорис-тання пасовищної технології утримання худоби. Розрахунки показують, що найдешевших кормів у пасовищний період можна досягти за умови використання довгорічних зрошуваних пасовищ. Собівартість 1 ц кормових одиниць тут у 1,58 рази нижча від кормів однорічного та у 1,23 рази – від кормів короткострокового пасовища. Досягається це шляхом інтенсифікації виробництва. Дійсно, на порівняно меншій площі, завдяки інтенсивному використанню добрив, достатньому поливу, організації порційного випасу формується найвищий врожай трав: на 43,3 ц к од. з 1 га більше, ніж з короткотермінового і на 34,4 - ніж з однорічного пасовища. В умовах фінансової кризи аграрних підприємств незаперечні докази про користь від використання довгорічних пасовищ не узгоджуються із реальним фінансовим станом та можливостями цих же підприємств. В даній ситуації можна пропонувати використання другого варіанту, який є більш дешевшим (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна ефективність використання культурних пасовищ в умовах

Лісостепу для молочного стада в 100 корів

Показники | Пасовища | довгорічне | короткострокове | однорічне | 38га | 98га | на 40 га основних посівів – 60 га повторних | Початкові капіталовкладення, грн.

(в т.ч. придбання поливних установок) | 113146 | 68416 | 37450 | Всього затрат, грн. | 307650 | 140686 | 37450 | Рік створення пасовища | 2000 | 2000 | 2000 | Рік початку експлуатації | 2001 | 2001 | 2001 | Тривалість використання, років | 20 | 6 | 1 | Затрати на 1 рік, грн. | 15382 | 23448 | 37450 | Валове виробництво кормів за рік, ц:

зелена маса | 17100 | 17415 | 22000 | кормові одиниці | 3165 | 3920 | 4890 | перетравний протеїн | 449 | 554 | 636 | Собівартість, грн/ц: зеленої маси | 0,9 | 1,35 | 1,70 | кормової одиниці | 4,86 | 5,98 | 7,66 | В молокопродуктовому підкомплексі більше половини усіх суспільнонеобхідних витрат праці на виготовлення кінцевого продукту відноситься на стадію виробництва молокосировини, тобто на сільськогосподарські підприємства.

Проте більша частина прибутку від реалізації готової продукції розподіляється між переробним та торгівельними підприємствами. Це у повній мірі можна показати на прикладі ЗАТ “Золотоніський маслокомбінат” та його сировинної зони. Об’єкт дослідження - молоко пастеризоване (3,2%) (рис. 1).

Перспективною формою інтеграції в області є утворення асоціацій незалежних виробників, переробників та торговців з чіткою регламентацією усіх сторін виробничо-фінансової діяльності, а особливо механізму розподілу кінцевого результату (рис. 2). В угоді для всіх учасників визначені їхні обов’язки, встановлено порядок розподілу виручки від реалізації молочної продукції. Для обговорення питань і прийняття рішень по асортименту молочної продукції, цінах, розподілу доходів вибирається Рада директорів. Вона затверджує роздрібні та оптові ціни на молочну продукцію. Всі учасники асоціації мають повну господарську самостійність. Обов’язкова умова – участь в процесі виробництва, переробки та реалізації молока і молочної продукції.

Молоко до стадії його реалізації є власністю сільськогосподарських товаровиробників. Економічні відносини взаємоповязані з результатами реалізації молочної продукції. Розподіл доходу між учасниками асоціації здійснюється по встановленим співвідношенням часткової участі у виручці за реалізовану продукцію у відповідності з реальними затратами. Розрахунки за здане молоко проводяться в два етапи: авансування за поставлену продукцію та остаточне дорахування.

Взаєморозрахунки здійснюються за кінцевим результатом у залежності від зробленого вкла-ду. Для визначення розміру авансування розраховується роздрібна ціна на молоко жирністю (3,2 %). Для цього визначаються нормативи витрат на виробництво 1 ц молока при середній (для даної зони, групи) продуктив-ності корів, затрати по переробці, реалізації, враховується ціна, яка склалася на ринку. В структурі роздрібної ціни розраховується частка вартості продукції, яка склалася на стадіях виробництва, переробки та реалізації. Аванси за здане молоко проводяться на протязі 4-5 днів із врахуванням його якості. Остаточний розрахунок - у кінці кожного кварталу та в кінці року.

Нами розроблена модель вдосконалення економічної ефективності виробництва молокосировини та випуску готової продукції на прикладі ЗАТ “Золотоніський маслоробний комбінат” та його сировинної зони. При цьому застосовано нову форму співпраці сільськогосподарських товаровиробників, молокозаводу та підприємств роздрібної торгівлі. Мета завдання зводилась до того, щоб за допомогою економічного аналізу виробництва і переробки молока в Золотоніському районі розробити та апробувати базову модель для Черкаської області. Основне завдання моделювання - підвищення економічної ефективності виробництва молокосировини та випуску готової продукції для сільськогосподарських товаровиробників та молокопереробних підприємств Черкащини. Критерій оптимальності – максимум прибутку асоціації при наявних виробничих ресурсах.

Економіко-математична модель задачі має блочну структуру, складається з чотирьох блоків. В перших трьох блоках згруповані сільсько-гос-подарські підприємства за типом спеціалізації, четвертий блок – молоко-переробне підприємство: І блок – скотарсько-зерновий тип спеціалізації; ІІ блок – зерно-скотарський тип спеціалізації; ІІІ блок – скотарський тип спеціалізації; ІV блок – молокопереробне підприємство.

Розрахунки проведені на компютері за програмою LPX 88. Пошук методів зростання обсягів виробництва молока та підвищення рівня його економічної ефективності носив комплексний характер. Отримання позитивних результатів розвязку задачі вдалося досягти завдяки поєднанню і оптимізації галузевих та внутрішньогалузевих пропорцій сільськогосподарського виробництва, вибору оптимальних раціонів годівлі худоби, використанню низькозатратних технологій виробництва продукції молочного скотарства (культурні пасовища). Практичне застосування таких заходів створює умови для досягнення значно вищих результатів аграрного виробництва. Так, у групі підприємств скотарсько-зернового типу спеціалізації виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь може зрости у 1,6 рази, а щільність поголів’я корів – на 28%. При цьому знизиться собівартість продукції на 6,46 грн/ц. Вцілому, виробництво молока можна довести до прибуткового рівня.

Для групи підприємств зерно-скотарського типу спеціалізації запропоновані зміни в структурі та системі виробництва дадуть можливість збільшити валовий надій більш, ніж у 2 рази. Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь при цьому зросте на 230 ц, а щільність поголів’я корів – на 11,2%.

В групу підприємств скотарського типу спеціалізації ввійшли передові молочарські товарні підприємства району: ПСГП “Плешкані ”, ВАТ ПЗДГ “Золотоніське”, СТОВ “Чапаєвське”. Так, у СТОВ “Чапаєвське” в середньому за 1998-2000рр. отримано 3028 кг молока на корову, ПСГП “Плешкані ”- 4807 кг, у ВАТ ПЗДГ “Золотоніське” – 3591 кг. В даний час підприємства скотарського типу спеціалізації землю використовують найбільш інтенсивно. Разом з тим, запропонована система заходів дає змогу забезпечити досягнення вищого рівня окупності витрат. При цьому зменшиться собівартість молока з 28,36 до 22,89 грн/ц. Прибуток зросте ще на 134,7 тис.грн.

Асоціація створює можливість суттєво покращити виробничо-фінансові показники сільськогосподарських підприємств та молокозаводу у порівнянні з досягнутим рівнем. Так, виручку від реалізації молокопродуктів можна збільшити у 2,2 рази – до 31795 тис. грн.; прибуток молоко-заводу – у 4,9 рази, до 31795 тис. грн.; прибутки сільськогосподарських підприємств – до 2976 тис. грн. (з 26 тис. грн. збитків).

При розрахунку ціни продукції в основу покладено оптові ціни готових молочних продуктів молокозаводу. Це дало змогу зменшити фактичні роздрібні ціни готових продуктів в середньому на 30% за рахунок того, що в даному випадку не нараховується торгова надбавка, яка в роздрібній мережі Черкаської області становить 25-35%. В результаті розрахунків можна рекомендувати такий розподіл кінцевого продукту, який відповідає розміру авансованого капіталу: сільськогосподарські підприємства – 58,6%, молокозавод – 31,7%, роздрібна торгівля – 8,8%.

Якщо запровадити оптимальну структуру виробництва, визначених типів спеціалізації (зерно-скотарський, скотарсько-зерновий, скотарський), розроблену на основі сільськогосподарських підприємств Золотоніського району, в інші агроформування області, то це створить можливість виробництва 338,4 тис. тонн молока, що на 40,2% більше, ніж виробили усі сільськогосподарські підприємства Черкащини у 2000р. Пасовищне утримання тварин сприяє економії ресурсів: для виділених типів спеціалізації – це 57,2млн.грн. заощаджених грошей (11,5 тис. голів, додатково закупленої, племінної худоби).

При дефіциті сировинного ресурсу, малопотужні заводи відтягують на себе значну частину молока, що негативно відбивається на роботі підприємств середньої та великої потужності. На наш погляд, з метою усунення існуючих диспропорцій необхідно застосувати схему в якій малопотужні переробні підприємства стануть заготпунктами молока з його первинною обробкою для підприємств середньої та великої потужності. Організаційно-правове забезпечення такої співпраці базуватиметься на викупі акцій малопотужних підприємств з послідуючим переведенням їх на статус безбалансового обслуговуючого підрозділу. Сукупна виробнича потужність підприємств, яким доцільно займатися виробництвом кінцевої продукції становить 817,8тис. тонн молока або 86,1% від загальної потужності молокозаводів області. При повному забезпеченні їх сировиною, дані заводи перероблять у 2,4 рази більше молока, ніж усі молокопереробні підприємства Черкащини у 2000р.

Таблиця 3 | Прогноз розвитку ринку молока та молокопродуктів у Черкаській області на 2005р. | Показники | 2000р. | Прогноз | I варіант | II варіант | Поголівя корів всього, тис. гол. | 189,2 | 263,2 | 263,2 | в т. ч.: с. – г. підприємства | 109,8 | 167,3 | 167,3 | ОПГ | 78,9 | 95,9 | 95,9 | Середня продуктивність корови, кг | 2638 | 3300 | 3980 | Валове виробництво молока, тис. тонн | 499,1 | 868,6 | 1047,6 | Прибуток на 1 корову (громадського сектора), грн | 4,34 | 300,3 | 362,2 | Прибуток по молочному тваринництву с.–г. підприємств, тис. грн. | 476,0 | 50240,2 | 60596,1 | Переробка молока на заводах, тис. тонн | 337,8 | 468,9 | 821,1 | Завантаженість потужностей, % | 35,7 | 49,6 | 100,0 | Рівень рентабельності виробництва молокопродуктів, % | 0,3 | 20,0 | 35,0 | Пропозиція молокопродуктів (в переводі на молоко базисної жирності), тис. тонн | 122,9 | 557,2 | 743,0 | Прогноз розвитку пропозиції Черкаського ринку молока та молоко-продуктів на 2005 рік базується на зростанні обсягів виробництва молока внаслідок збільшення поголівя корів та покращення їх продуктивних якос-тей (табл. 3). У варіанті І прогнозу середня продуктивність розрахована як середня зважена продуктивностей молочної худоби, отриманої в результаті оптимізації сільськогосподарського виробництва; у варіанті ІІ – продуктивність, яка при вказаному поголівї забезпечить повну завантаженість переробних потужностей, враховуючи використання молока на особисте та виробниче споживання. При завантаженості потужностей на 50% можна досягти рентабельності виробництва молокопродуктів біля 20%. Переведення молокозаводів в режим повної завантаженості дасть можливість скоротити грошово-матеріальні витрати в середньому на 30-40%, а рівень рентабельності довести до 35%.

Висновки

1. Сучасний ринок представляє собою динамічну структуру, яка пос-тійно видозмінюється під впливом численних факторів, що зумовлено, перш за все, транснаціоналізацією світової економіки. Стан ринку молока і молочних продуктів і регулююча роль держави мають тісний звязок, оскільки від ефективності першого великою мірою залежить продовольча і економічна безпека останньої.

2. Функціонування світового та формування національного ринку молока та молокопродуктів великою мірою залежить від організаційно-економічних змін, які відбуваються в сфері пропозиції – посилення ролі кооперації в сільському господарстві та поглиблення міжгалузевих зв’язків на основі агропромислової інтеграції.

3. Фактична фізіологічна та вартісна ємність Черкаського ринку молока та молочних продуктів становить 320,2 тис. тонн (у переводі на молоко базисної жирності) та 64,1 млн. грн. відповідно. Головна причина, яка гальмує розвиток ринку молокопродуктів є низька купівельна спроможність населення, яка, починаючи з 1996 і до 2000рр., знизилась на 45,2%. Підвищення платоспроможного попиту є одним із потужних фак-торів впливу на зростання обсягів інвестування вітчизняної економіки – витрати домогосподарств на придбання товарів та послуг є чи не найголовнішим компонентом сукупних видатків.

4. В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області відбувається зменшення обсягів виробництва молока (на 69% у 2000 порівняно з 1991рр.) внаслідок скорочення поголів’я (на 56%) та зниження молочної продуктивності корів (з 3055 до 2198 кг). Серед факторів, які здійснюють найбільший вплив на рівень молочної продуктивності дійної корови виявлено: 1) зовнішнє середовище, зокрема стан кормової бази та рівень годівлі; 2) фізіологічні фактори: вік першого парування, маса телиць при першому паруванні, тривалість сухостійного та сервіс-періоду, якість осіменіння, стан здоров’я. Дані фактори впливу вказують на те, що виробництво відбувається з порушенням елементарних правил технології.

5. Молокопереробна галузь Черкащини починає набувати загальнонаціонального значення: її питома вага в національному виробництві продукції з незбираного молока зросла з 8,7% у 1990р. до 11,2% – в 2000р. Проте проблема формування ефективної сировинної зони (мала віддаль перевезень та повна завантаженість наявних потужностей) залишається відкритою, породжуючи при цьому проблеми економічної ефективності переробки молокосировини. Сукупна виробнича потужність молокозаводів Черкаської області, на яких рекомендується здійснювати виробництво кінцевої продукції, становить 817,8 тис. тонн молока або 86,1% від загальної потужності молокозаводів області.

6. Цінова політика молокопереробних підприємств по відношенню до сільськогосподарських не відповідає умовам поглиблення співпраці аграріїв та промисловців. Рівень рентабельності промислового виробництва залежить від: 1) показника середньорічної потужності та рівня її завантаженості – звязок прямий; 2) асортименту та структури товарної продукції: має місце нераціональність у формуванні товарної структури – види продукції з нижчим рівнем рентабельності займають вищу питому вагу в структурі реалізованої продукції і навпаки. Основним елементом успішної конкурентної боротьби за споживача має бути цінова політика. Виробнича та маркетингова стратегія повинні спрямовуватися на пошук шляхів зниження виробничих затрат та цін реалізації.

7. Підвищення економічної ефективності виробництва молокосировини доцільно здійснювати на основі комплексу заходів, серед яких чільне місце займе створення та раціональне використання культурних пасовищ. Для підвищення економічної ефективності виробництва молока в Черкаській області шляхом забезпечення молочного стада дешевими пасовищними кормами необхідно закласти 185,4 тис. га культурних пасовищ.

8. Розробка оптимального плану структури сільськогосподарського виробництва показала, що підприємства зерно-скотарського, скотарсько-зернового та скотарського типу спеціалізації Черкащини можуть забезпечити виробництво 338,4 тис. тонн молока, що на 40,2% більше, ніж виробили усі сільськогосподарські підприємства Черкаської області у 2000р. Порівняно із використанням однорічних культур зеленого клину, пасовищ-не утримання худоби сприяє економії ресурсів – це 57,2 млн. грн. заощаджених коштів, що дозволить додатково закупити 11,5 тис. гол. племінної худоби.

9. Перспективною формою інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі області є утворення асоціацій незалежних виробників, переробників та торговців з чіткою регламентацією усіх сторін виробничо-фінансової діяльності, а особливо механізму розподілу кінцевого результату. Формою такої інтеграції може бути асоціація на основі угоди про спіль-ну діяльність. Показники роботи асоціації мають високу соціальну і економічну ефективність. Так, роздрібну ціну готових молочних продуктів можна зменшити, в середньому, на 30%, а виручку від реалізації молоко-продуктів - збільшити у 2,2 рази, до 31795 тис. грн.; прибуток молокозаводу – у 4,9 рази, до 31795 тис. грн.; прибутки сільськогосподарських підприємств – до 2976 тис. грн. (з 26 тис. грн. збитків).

10. Прогноз розвитку ринку молока та молокопродуктів на 2005р. базується на розширенні поголівя дійного стада до 263,2 тис. гол. та зрос-танні молочної продуктивності худоби до рівня 3300-3980 кг. Переведення молокозаводів у режим повної завантаженості дасть можливість скоротити грошово-матеріальні витрати в середньому на 30-40%, а рівень рентабельності довести до 35%. Стратегічною ціллю молочної галузі аграрної сфери виробництва має стати підвищення продуктивних якостей тварин та збіль-шення завантаженості переробних потужностей, що, в результаті, сприятиме розширенню ринкової пропозиції молокопродуктового підкомплексу регіону з 123 до 557-743 тис. тонн молокопродуктів.

Список опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мудрак Р. П. Стан і перспективи виробництва і споживання молока та молокопродуктів у Черкаській області // Збірник наукових праць (на честь 155-річчя УСГА). – Умань. – 1999. – С. 382-386

2. Мудрак Р. П. Місце експорту в системі розвитку молокопродуктового підкомплексу Черкащини // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - Вип. 2(9). - Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія. - 2000. - С. 100-105

3. Мудрак Р. П. Особливості інвестування молокопродуктового підкомплексу // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту (економічні науки). Том 2. – 17.02.2000. – С. 197-199

4. Мудрак Р. П. Роль культурних пасовищ у підвищенні економічної ефективності виробництва молока // Економіка АПК. - 2000. - №11. - С. 67-71

5. Мудрак Р. П. Інтеграція через кооперування – шлях до подолання кризи АПК // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії (52) – Умань – 2001 – С. 249-254

6. Уланчук В. С., Мудрак Р. П. Шляхи підвищення ефективності виробництва молока // Економіка АПК. - 1998. - №11. - С. 13-16. Особистий внесок здобувача: збір, систематизація та обробка інформації (автору належить 0,2 др. арк.)

7. Уланчук В. С., Мудрак Р. П. Розвиток молокопродуктового під-комплексу Черкаської області // Економіка АПК. - 2000. - №3. - С. 70-73. Особистий внесок здобувача: збір, систематизація та обробка інформації (авто-ру належить 0,2 др. арк.)

Анотація

Мудрак Р. П. Формування ринку молока та молокопродуктів у Черкаській області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Уманська державна аграрна академія, Умань, 2002.

Формування ринку молока та молокопродуктів та умови його ефективного функціонування залежать від стабільності розвитку ринкоутворюючих факторів: попиту, пропозиції, ціни та конкуренції. Модифікованим виразом пропозиції є субєкти господарювання молокопродуктового підкомплексу: сільськогосподарські товаровиробники та молокопереробні підприємства. В дисертації розкрито сучасний стан та причини зменшення обсягів виробництва сировинного молока. Виявлено фактори найбільшого впливу на економічну ефективність продукції молочного скотарства. Проаналізовано роботу переробних підприємств області, сформульовано основні пропозиції що до покращення роботи останніх. Виявлено негативний вплив зниження рівня реальних доходів населення на формування платоспроможного попиту на продукцію молокопродуктового підкомплек-су. Обґрунтовано основні шляхи подолання барєрів на шляху формування ефективного механізму ринку молока та молокопродуктів. Ключові слова: ринок, попит, пропозиція, ціна, молокопродуктовий підкомплекс, соціальна ефективність, економічна ефективність, молочне скотарство, молокопереробні заводи, інтеграція.

Аннотация

Мудрак Р. П. Формирование рынка молока и молочной продукции в Черкасской области. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Уманская государственная аграрная академия, г. Умань, 2002.

Формирование рынка молока и молочной продукции и условия его эффективного функционирования зависят от стабильности развития рынкообразующих факторов: спроса, предложения, цены, конкуренции. Модифицированным выражением предложения выступают субъекты хозяйствования молочнопродуктового подкомплекса: сельскохозяйственные товаропроизводители и молокоперерабатывающие