ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

Малік Тетяна Георгіївна

УДК: 811.111'367.623'37

ПРИКМЕТНИКИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ

ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ

У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

Левицький Віктор Васильович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри германського, загального

та порівняльного мовознавства

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кухаренко Валерія Андріївна,

Одеський національний університет

ім. І.І. Мечникова,

професор кафедри лексикології та стилістики

англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

Нікуліна Олена Леонідівна,

Одеська державна морська академія,

завідувач кафедри англійської мови № 2

Провідна установа – Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна,

кафедра ділової іноземної мови та перекладу,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться 21 березня 2002 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розісланий 15/02/2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М.

На сучасному етапі розвитку науки вивчення людини здійснюється великою кількістю конкретних дисциплін, кожна з яких досліджує її окремі сторони. У результаті зникає розуміння цілісності феномену людини. Адекватне уявлення про людину може бути отримане тільки шляхом синтезу знань окремих наук. Антропоцентричний підхід у лінгвістичних дослідженнях сприяє багатогранній детальній розробці концепції мовної картини світу (П.О.Селігей, 2001; С.Г.Воркачов, 2001; Р.А.Будагов, 2000; Н.Ю.Шведова, 1999; Г.Г.Почепцов, 1990 та інші). Лексична тема “Людина” досліджується з найрізноманітніших позицій та у найрізноманітніших аспектах: від розробки критеріїв виділення цілих лексичних угруповань до семантичних експериментів, присвячених одному слову (М.І.Чернишова, Ю.Н.Філіпович, 1999; Е.В.Урисон, 1998; Ю.М.Караулов, 1987). Так, існує велика кількість досліджень семантичного поля віку людини, виконаних на матеріалі різних мов (І.С.Беженар, 1994; В.І.Матвєєв, 1987). Майже повністю вивчені семантичні поля кінетичної та сенсорної лексики (О.А.Калугіна, 1999; О.В.Волошина, 1994; Н.В.Накашидзе, 1980), досліджуються українські прикметники, які позначають моторику людини (Г.М.Яворська 1999). Ю.Д.Апресян (1995) одним із перших системно дослідив образ людини так, як він вимальовується в російській мові, виходячи зі сполучуваності відповідної лексики. У рамках даної проблематики важливе місце посідає вивчення зовнішніх ознак і характеристик людини.

Отже, актуальність дослідження визначається тим, що: 1) при всій різноманітності наукових розвідок, присвячених лінгвістичним аспектам дослідження людини, семантичний аналіз англійських прикметників на позначення зовнішності відсутній; 2) вивчення мікросистеми англійських прикметників, що позначають зовнішність людини, сприяє більш повному відтворенню мовної картини світу; 3) дослідження сполучуваності підкласів слів доповнює вивчення теорії підкласів слів.

Основною метою даного дослідження є опис семасіологічних характеристик прикметників, що позначають зовнішність людини у сучасній англійській мові, дослідження їх синтагматичних зв'язків і вивчення на цій основі їх парадигматичних відношень, виявлення як мовних, так і позамовних чинників, що впливають на вживання досліджуваних прикметників.

Згідно з метою у дисертації ставляться такі основні завдання:

інвентаризація досліджуваної мікросистеми;

отримання частотної характеристики прикметників, що позначають зовнішність людини відповідно до результатів вибірки;

аналіз синтагматичних властивостей досліджуваних прикметників на рівні підкласів слів;

вивчення на основі синтагматичних зв'язків парадигматичних відношень між виділеними підкласами прикметників;

порівняння особливостей вживання досліджуваних прикметників у авторських стилях.

Об'єктом дослідження є лексико-семантична мікросистема прикметників, у якій виділено 18 семантичних підкласів.

Предмет дослідження складають синтагматичні та парадигматичні зв'язки виділених підкласів прикметників.

Матеріалом для дослідження послугували твори англійської та американської прози ХХ століття загальним обсягом 853 800 слововживань. Корпус досліджуваних лексем (6 202) зібраний методом вибірки (з кожної п'ятої сторінки) із творів 28 авторів загальним обсягом 2 846 оброблених сторінок. Відносна похибка вибірки складає 2%, що значно менше від критичної величини (33%).

Методи дослідження. Матеріал і завдання дослідження зумовили необхідність застосування дистрибутивно-статистичного та інтуїтивно-логічного методів, а також деяких статистичних методів і прийомів. Використання статистичних методів (критерію хі-квадрат і кореляційного аналізу) необхідне, щоб отримати надійні та цілком об'єктивні висновки, незалежні від суб'єктивізму дослідника.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше: –

здійснена спроба дослідити семантичні особливості підкласів прикметників зовнішності людини в англійській мові за допомогою статистичних методів; –

представлена кількісна характеристика сполучуваності досліджуваних прикметників в англійській мові; –

виявлені всі синтагматичні та парадигматичні властивості семантичних підкласів прикметників, що позначають зовнішність людини;–

здійснений компаративний аналіз вживання досліджуваних прикметників у авторських стилях.

Особистий внесок дисертанта полягає в отриманні всіх фактичних даних, на яких базується проведене дослідження, у здійсненні статистичної обробки та інтерпретації отриманих результатів.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що аналіз смислових зв'язків і відношень між одиницями, що входять у досліджуване лексичне угруповання, дозволив виявити деякі особливості організації окремої лексичної мікросистеми, яка є складовою частиною англійської прикметникової системи, з одного боку, та усієї мовної системи – з іншого. Проведене дослідження розширює існуючі уявлення про сполучуваність і парадигматичні зв'язки цілих семантичних підкласів слів.

Практична цінність дослідження полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані у лексикографічній практиці, у практиці викладання англійської мови у школі або вузі, в курсах лексикології англійської мови та загального мовознавства, спеціальних курсах з питань лексичної семантики, при виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт, складанні довідників сполучуваності. Отримані результати, що стосуються особливостей авторських стилів, можуть бути використані при укладанні словників авторів, для подальших більш детальних лінгво-стилістичних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наше дисертаційне дослідження належить до наукової теми кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (номер держреєстрації 0199U001872) і затверджене вченою радою Чернівецького університету 29 березня 1995 р. (протокол №2).

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на наукових конференціях “Лінгвістика і вербальна комунікація у ХХІ ст. Тенденції і перспективи” (Київ, 2000), “Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2001), VIIІ Міжнародній лінгвістичній конференції “Функціональна лінгвістика. Мова. Людина. Влада” (Ялта, Сімферополь, 2001). Матеріали роботи викладені у п'яти статтях, опублікованих у фахових збірниках.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, які містять укладені автором допоміжні таблиці. Результати досліджень ілюструються 21 таблицею і 2 схемами. Загальний обсяг дисертації – 206 сторінок, бібліографія нараховує 303 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, актуальність проведених досліджень, сформульовано мету і завдання, висунуто основні положення, які виносяться на захист, описано матеріал дослідження й методи його аналізу, визначено новизну, теоретичну і практичну цінність отриманих результатів.

Перший розділ, “Теоретичні та методологічні передумови дослідження лексичної семантики”, присвячено теоретико-лінгвістичним основам дослідження.

Останнім часом у лінгвістичній літературі обговорюється проблема типів сполучуваності лексем та відношень між ними. Одна з перших спроб розмежувати різні типи контекстів (лексичний, що зводиться до підкласу слів; лексичний, що не зводиться до підкласу слів; синтаксичний), а разом з тим виділити типи сполучуваності була здійснена Н.М.Амосовою. У сучасній лексикології за Н.М.Амосовою і Ю.Д.Апресяном сполучуваність розглядається на трьох рівнях: семантичному, лексичному та синтаксичному. У живому мовленні усі види сполучуваності зливаються. Їхній поділ вважається штучним, умовним і викликаним пізнавальною лінгвістичною метою.

Під синтаксичною сполучуваністю розуміють здатність слова вступати в синтагматичні зв'язки з іншими словами на рівні класу слів (граматичного розряду). Дослідження синтаксичної сполучуваності передбачає виявлення набору та умов реалізації синтаксичних зв'язків слова.

Під лексичною сполучуваністю розуміють здатність слова сполучатися з окремими словами (сполучуваність на рівні одного слова). Дослідження лексичної сполучуваності слова ставить за мету визначення набору слів, з якими воно може сполучатися у мовленні, та умов реалізації словосполучень. Лексична сполучуваність розкриває індивідуальні семантичні особливості окремого слова.

Під семантичною сполучуваністю розуміють здатність слова вступати в синтагматичні зв'язки з підкласом слів. Вивчення семантичної сполучуваності передбачає об'єднання окремих слів у підкласи за їх семантичною подібністю.

Отже, синтаксична сполучуваність ґрунтується на граматичних потенціях слів, лексична – на індивідуальних властивостях слів, семантична – на властивостях такого підкласу слів, який утворює певну “ідеографічну групу” (за висловленням Н.М.Амосової), тобто групу слів, з'єднану спільними семантичними ознаками.

З вищесказаного випливає, що слово, яке семантично реалізується, може сполучатися:

а) з класом слів;

б) з підкласом слів;

в) з окремо взятими словами.

Типологія лексичної сполучуваності докладно представлена у праці професора В.В.Левицького (1989), який доводить, що у виділених вище моделях сполучуваності доцільно розглядати не тільки слово, але і лексико-семантичну мікросистему (ЛСМ), і лексико-семантичний варіант слова (ЛСВ). У результаті отримуємо дев'ять основних типів сполучуваності лексичних одиниць.

З урахуванням цих типів сполучуваності, предметом нашого дослідження є сполучуваність семантична, тобто сполучуваність підкласів прикметників з підкласами іменників.

У другому розділі, “Синтагматичні та парадигматичні відношення між прикметниками, що позначають зовнішність людини в англійській мові”, описано процедуру інвентаризації досліджуваної мікросистеми і проведено класифікацію всередині неї, досліджено частотні характеристики виділених підкласів прикметників, охарактеризовано синтагматичні зв'язки і парадигматичні відношення між досліджуваними підкласами прикметників.

В англійській мові лексичні засоби опису зовнішності людини являють собою велику понятійну сферу. Досліджувана мікросистема виходить за рамки семантичного поля і лексико-семантичної групи у класичному розумінні. Теорія подібних мікросистем ще недостатньо розроблена. Прикметники зовнішності людини об'єднуються у так звану “розширену тематичну групу” (чи понятійну сферу), а семантичні підкласи в нашій роботі ([colour], [shape], і т.п.) – це компоненти даного тематичного утворення.

Великий смисловий обсяг корпусу досліджуваних прикметників, складність їх семантичного структурування зумовили вибір інтуїтивно-логічного методу інвентаризації.

За основу відбору прикметників нами взята семантика іменників – зовнішність людини. Фіксувалися усі лексеми, які описують окремі частини людського організму, а також такі, що характеризують поставу, вираз обличчя, погляд, жест, посмішку, оскільки, на нашу думку, дані прикметники безпосередньо відносяться до опису зовнішності людини живої. Прикметники, що описують елементи одягу людини, не розглядалися.

Відомо, що для опису семантики прикметників важливим завданням є визначення їхньої референтної сфери, тобто сфери предметів чи подій, що мають відповідну ознаку (О.М.Вольф, І.Р.Вихованець). Практично це вирішується за допомогою розгляду семантичної сполучуваності прикметників з певними підкласами іменників. При вивченні семантичної сполучуваності прикметників, що позначають зовнішність людини, ми розглядали сполучуваність у моделі “досліджуваний підклас + підклас слів-партнерів”. Під семантичною сполучуваністю підкласів слів ми розуміємо сполучуваність більших чи менших за обсягом лексичних мікросистем з семантичними підкласами слів (за визначенням В.В.Левицького).

Процедура дослідження синтагматичних зв'язків підкласів прикметників з підкласами іменників складалася з таких операцій:

1. Поділ усього корпусу досліджуваних прикметників на певну кількість семантичних підкласів.

2. Поділ усього корпусу іменників, з якими сполучаються досліджувані прикметники у тексті, на певну кількість підкласів.

3. Складання таблиці сполучуваності досліджуваних підкласів прикметників з виділеними підкласами іменників.

4. Складання на основі цієї вихідної таблиці альтернативних (чотирипільних) таблиць для наступної статистичної обробки.

5. Статистичний аналіз альтернативних (чотирипільних) таблиць за допомогою критерію хі-квадрат та коефіцієнта спряженості.

6. Обробка та інтерпретація отриманих даних.

Оскільки теорія підкласів слів у сучасній лінгвістиці розроблена недостатньо, вивчення семантичної сполучуваності пов'язане з цілою низкою труднощів теоретичного та практичного порядку, які виникають насамперед у процесі семантичної класифікації слів. Семантична класифікація слів передбачає класифікацію реалій та їх відображення у нашій свідомості. Через відсутність об'єктивних критеріїв визначення у досліджуваних слів конкретних семантичних ознак слово може належати одночасно до різних семантичних груп. Зважаючи на це, доцільно використовувати емпіричний метод, тобто виходити з фактів, які надає досліджуваний матеріал. Отже, поділ на семантичні підкласи у нашій роботі базується на мовній інтуїції дослідника і має неформальний характер.

Виходячи з попередніх досліджень семантичних класифікацій прикметників, ми синтезували накопичений досвід, застосували його до англійських прикметників, що позначають зовнішність людини, максимально пристосувавши відомі класифікації до потреб нашого дослідження. Підкласи прикметників виділяються на основі членування корпусу ад'єктивних слів як групи слів, у семантичній структурі яких відзначена якась окрема спільна для них сема. При виділенні узагальнених сем використовувалися словникові дефініції декількох репрезентативних тлумачних словників і враховувався контекст. Для даного дослідження достатньо використання таких сем, які служать основою великих лексичних груп і чітко визначаються логіко-інтуїтивним шляхом.

Так, корпус прикметників був поділений нами на 18 семантичних підкласів, виділених дистрибутивно-статистичним та інтуїтивно-логічним методами і сформованих на основі об'єднання за спільною для кожного підкласу семою: 1) [colour], 2) [light], 3) [dimensions], 4) [shape], 5) [surface], 6) [physical nature], 7) [assessment], 8) [emotion], 9) [character], 10) [intellect], 11) [movement], 12) [name], 13) [texture], 14) [smell], 15) [temperature], 16) [weight], 17) [material], 18) [intensity]. Назви підкласів носять умовний характер.

Серед іменників, зафіксованих у тексті з досліджуваними підкласами прикметників, нами виділено 27 семантичних підкласів. Ми виходимо з положення про те, що конкретна ознака не існує сама по собі, поза її носієм, сфера застосування прикметника залежить у першу чергу від обсягу сфери денотатів-предметів або подій, які мають відповідну ознаку. Отже, створення інвентаря підкласів іменників відбувається за їхньою денотативною спільністю.

Згідно з семантичними дослідженнями останнього десятиліття, особа людини в мові представлена перш за все як фізична, психічна і соціальна. Ці три сфери пов'язані як у реальній дійсності, так і в її мовній концептуалізації. Враховуючи даний факт, деякі дослідники (Г.М.Яворська) стверджують, що лінгвістичні позначення особливостей моторики разом із зазначенням деталей зовнішності, вікові характеристики, ознаки статури тощо формують фізичний аспект мовного уявлення про людську особистість. Крім того, опис кінетичної поведінки персонажу художнього твору – дійовий спосіб вираження настрою персонажа, його портретних і психологічних характеристик (Н.В.Накашидзе). У цьому смислі лінгвістичні позначення рухів людини пов'язані з назвами інших фізичних ознак. Тому, на наш погляд, доцільно виділити окремий підклас [gesture] поряд з підкласами [eyes], [trunk] та ін.

В окремі підкласи згруповані іменники, які позначають людину або її зовнішність взагалі ([persons], [appearance]), поставу ([сarriage]), вираз очей або обличчя ([countenance]), погляд ([look]), жест ([gesture]), посмішку ([smile]). В окрему групу [pronouns] виділені займенники, хоча цей підклас можна віднести до чисто дистрибутивного, а не семантичного підкласу.

На основі аналізу корпусу отриманих мікроконтекстів складено дистрибутивну картотеку, що містить 6202 вживання досліджуваних прикметників у сполученнях з іменниками. Кількісні дані прикметників на позначення зовнішності людини відображені у табл. 1.

Таблиця 1

Витяг з таблиці синтагматичних зв'язків досліджуваних

підкласів прикметників

Colour Light Dimensions Shape Surface Phys. nature Assessment Еmotion Character Movement Інші Total

Head 11 2 17 22 19 2 10 0 0 3 4 90

Hair 221 52 63 100 28 17 37 0 0 5 55 578

Face 133 18 47 66 47 42 120 71 51 21 60 676

Eyes 174 79 96 30 13 65 41 78 60 31 76 743

Nose 8 0 29 32 1 0 6 0 0 2 4 82

Lips 22 3 19 47 11 20 17 7 10 14 13 183

Trunk 5 0 22 23 7 9 7 0 0 1 7 81

Thorax 6 2 10 14 7 6 6 0 0 1 4 56

Arms 37 3 48 66 54 33 14 0 0 21 36 312

Legs 9 0 29 39 17 15 8 0 0 4 11 132

Body 15 3 36 36 12 35 34 0 0 5 16 192

Skin 44 8 20 7 25 10 11 0 0 0 6 131

Organs 13 2 15 14 1 13 11 0 0 0 7 76

Countenance 0 0 7 1 0 3 25 23 16 0 14 89

Look 0 0 3 7 0 4 37 68 26 28 14 187

Gesture 0 0 14 9 0 7 31 11 0 34 4 110

Smile 0 0 20 7 0 5 38 32 30 20 29 181

Appearance 2 2 5 10 0 10 50 12 2 0 15 108

Persons 167 37 259 187 64 173 353 44 27 10 37 1358

Pronouns 71 15 75 41 49 89 215 33 20 10 30 648

Інші 24 3 25 54 13 17 27 1 0 10 15 189

Total 962 229 859 812 368 575 1098 380 242 220 457 6202

Частоти вживання досліджуваних підкласів прикметників досить різко відрізняються одна від одної. Середня частота вживання підкласу складає 344. Найбільш високочастотними підкласами прикметників, що позначають зовнішність людини в англійській мові, виявилися підкласи [assessment], [colour], [dimensions], [shape], яким належить близько 60% усіх зареєстрованих нами слововживань.

При вивченні семантичної сполучуваності підкласів слів, як показали попередні лінгвістичні дослідження (Л.В.Бистрова, О.Ф.Шевченко, В.В.Левицький), доцільно використовувати деякі кількісні параметри, що характеризують ці підкласи, зокрема: обсяг і уживаність підкласу, широту та інтенсивність сполучуваності. Обсяг підкласу розуміється нами як число лексичних одиниць, що складають даний підклас. Частота вживання підкласу у певній мірі залежить від обсягу підкласу, але повної відповідності між даними величинами немає. Тому необхідно порівнювати деякі відносні величини. Такою відносною величиною є параметр “уживаність підкласу”. Уживаність підкласу розглядається як частка від ділення частоти вживання підкласу на його обсяг. Кількість підкласів, з якими сполучається кожний досліджуваний підклас прикметників, складає широту його сполучуваності. Інтенсивність сполучуваності визначається (за В.В.Левицьким) як ступінь синтагматичної зв'язаності одиниць, що сполучаються, і вимірюється за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості К.

Досліджені підкласи прикметників характеризуються різною широтою сполучуваності. Найбільшу широту сполучуваності має підклас [assessment] (0,96). Він сполучається майже з усіма виділеними підкласами іменників. Високий показник широти сполучуваності притаманний підкласам [dimensions] (0,93), [shape] (0,93), [physical nature] (0,81), [colour] (0,7), [surface] (0,63). Підкласи прикметників [assessment] і [shape] характеризуються і найбільшим обсягом. Невеликий обсяг мають усі малочастотні підкласи, а також високочастотний підклас [dimensions].

Обчислення показника уживаності підкласу свідчить, що прикметники підкласу [dimensions] відзначаються найвищою уживаністю. Високою уживаністю характеризуються підкласи прикметників [light], [colour], [weight]. Підкласи [movement], [surface], [character] характеризуються великим обсягом, але при цьому мають невелику частоту вживання.

Щоб з'ясувати, в якій взаємозалежності знаходяться виділені вище кількісні параметри, нами проведено кореляційний аналіз співвідношень відповідних частот. Коефіцієнт кореляції (рангової) ? між обсягом підкласу та його уживаністю дорівнює -0,01. Це означає, що між даними ознаками, в принципі, не спостерігається якої-небудь залежності. Іншими словами, висока уживаність характеризує як малі за обсягом підкласи, так і великі. Співвідношення між обсягом підкласу та широтою його сполучуваності відрізняється від попереднього (? = +0,79). Досліджувані характеристики знаходяться у відношенні прямої залежності: чим більший обсяг підкласу, тим ширша його сполучуваність. Коефіцієнт кореляції ? для пари “уживаність” + “широта сполучуваності” дорівнює +0,3, що свідчить про таку тенденцію: чим більше слів, які повторюються у тексті, входить до складу підкласу, тим з більшою кількістю синтагматичних партнерів цей підклас сполучається.

Вивчення сполучувальних властивостей досліджуваних підкласів ставить за мету отримання стандартних (значущих) синтагматичних зв'язків за допомогою статистичної методики. Під стандартними зв'язками ми розуміємо такі зв'язки, фактичні частоти яких істотно перевищують теоретично очікувані величини. Для порівняння емпіричних і теоретичних частот спільного вживання дані для аналізу представлені у вигляді так званого альтернативного розподілу, тобто у вигляді чотирипільних таблиць. Для встановлення наявності чи відсутності залежності між частотами застосовувався статистичний критерій хі-квадрат (?І) ? коефіцієнт спряженості К (0 = К = 1).

Статистичний аналіз альтернативних таблиць показав, що синтагматичні зв'язки підкласів прикметників, які позначають зовнішність людини в англійській мові, характеризуються наявністю стандартних зв'язків (див. табл. 2 на стор. 11).

Аналіз сигніфікативних синтагматичних зв'язків з позицій прикметників виявив таку тенденцію: найчастіше зовнішність людини описується прикметниками підкласу [shape], який встановлює найбільшу кількість стандартних зв'язків. Усі ці зв'язки, однак, характеризуються невеликою силою семантичної зв'язаності. Рідко для опису людської зовнішності вживаються прикметники підкласів [temperature], [material], [weight] і [light]. Велика сила зв'язку серед них встановлена для сполучень [material]+[organs] (К=0,19), [light]+[eyes] (К=0,14).

Середньою кількістю стандартних синтагматичних зв'язків відзначаються підкласи [colour], [dimensions], [surface], [physical nature], [assessment], [movement], [emotion], [character], [texture], [intellect], [intensity]. Найбільша інтенсивність у них притаманна сполученням [arms]+[surface] (К=0,11), [assessment]+[appearance] (К=0,1), [assessment]+[persons] (К=0,11), [assessment]+[pronouns] (К=0,14), [character]+[smile] (К=0,11), [intellect]+[eyes] (К=0,14), [texture]+[hair] (К=0,11), [intensity]+[smile] (К=0,17). Зв'язки [colour]+[hair] (К=0,2), [gesture]+[movement] (К=0,2), [emotion]+[look] (К=0,22) характеризуються найбільшою силою семантичної зв'язаності серед усіх виявлених стандартних зв'язків. Підкласи прикметників [name] та [smell] стабільних партнерів серед виділених підкласів іменників не мають.

У дисертації підраховані середні величини коефіцієнтів К для кожного підкласу прикметників окремо. Аналіз отриманих даних показав, що найбільша інтенсивність сполучуваності властива підкласам [material] (К=0,19) та [light] (К=0,12). Меншим ступенем семантичної зв'язаності відзначаються підкласи [colour], [emotion], [character], [intellect], [movement], [intensity] (К=0,09). Найменш тісно з підкласами іменників зв'язаний підклас прикметників [weight] (К=0,04).

Таблиця 2

Стандартні синтагматичні зв'язки

досліджуваних підкласів

Colour Light Dimensions Shape Surface Phys. nature Assessment Еmotion Character Intellect Movement Texture Temperature Weight Material Intensity

Head + +

Hair + + + + +

Face + + + +

Forehead +

Eyes + + + + +

Nose + +

Cheeks + +

Lips + +

Jaws +

Neck + +

Trunk + + +

Thorax + +

Stomach +

Arms + + + + +

Legs + + +

Body + + + +

Carriage + + +

Skin + +

Organs + +

Countenance + + + +

Look + + + +

Gesture + +

Smile + + + +

Appearance + + +

Persons + + +

Pronouns + +

Аналіз результатів статистичної обробки зібраних даних з позицій іменників показав, що всі виділені семантичні підкласи встановлюють стабільні зв'язки з досліджуваними прикметниками (крім підкласу [secretions]). Найбільшою кількістю статистично значущих синтагматичних зв'язків характеризуються підкласи іменників [hair], [eyes] і [arms]. По чотири стандартні зв'язки мають підкласи [face], [body], [countenance], [look], [smile]. Установлено, що для англійської художньої прози характерний опис волосся, очей і рук людини. Досить значуща також характеристика людського обличчя та його виразу, фігури, погляду і посмішки.

Для дослідження парадигматичних зв'язків у нашій роботі використовувався кореляційний аналіз на основі сполучувальних потенцій семантичних підкласів прикметників. Позитивний кореляційний зв'язок між підкласами прикметників характеризує як подібність сполучуваності, так і подібність несполучуваності прикметників (наприклад, зв'язок [emotion] з [character], [intellect]; [material] з [smell], [temperature] із [smell]).

Аналізу піддано 18 досліджуваних підкласів прикметників. Число спостережень n для кожної пари корелюючих підкласів дорівнює 27 (кількість синтагматичних зв'язків). Число ступенів свободи df для кореляційного аналізу складає n–2, тобто 27–2=25. Мінімальний значущий коефіцієнт при df=25 повинен дорівнювати 0,38 (Р=0,05) або 0,49 (Р=0,01). Тому зв'язки підкласів слів з коефіцієнтом нижче 0,38 слід вважати слабкими, від 0,38 до 0,49 – середніми, а понад 0,49 – сильними. У нашій роботі ми розглядали середні та сильні парадигматичні зв'язки для кожного підкласу прикметників окремо.

Найбільшу кількість сильних і середніх парадигматичних відношень утворюють підкласи прикметників [colour] (12) і [light] (12). Найменшою кількістю значущих парадигматичних відношень характеризуються підкласи [smell] (1), [temperature] (2), [intensity] (3). Підклас прикметників [material] не вступає у парадигматичні відношення з досліджуваними підкласами прикметників.

Найбільш сильні семантичні зв'язки виявлені між підкласами: [dimensions]+[physical nature] (r=0,95), [emotion]+[character] (r=0,95), [assessment]+[physical nature] (r=0,93), [colour]+[light] (r=0,91), [dimensions]+[shape] (r=0,9), [character]+[intellect] (r=0,9) (чим ближча абсолютна величина r до 1, тим ближчі за значенням пари, які порівнюються).

У третьому розділі, “Особливості вживання та специфіка сполучуваності досліджуваних прикметників в авторському стилі”, проведено аналіз частот вживання англійських прикметників, що позначають зовнішність людини у творах окремих авторів. Враховуючи результати попередніх лінгвостилістичних досліджень (О.С.Ахманова, Б.Н.Головін, В.А.Кухаренко, Е.В.Падучева, Р.М.Фрумкіна), ми припустили, що насиченість тексту тими чи іншими прикметниками у кожного автора буде індивідуальною.

Матеріалом для перевірки даної гіпотези послужила вибірка з прозових художніх творів чотирьох англо-американських авторів: Ф.С.Фіцджеральда, С.Моема, І.Шоу та І.Во. Загальний обсяг проаналізованих текстів дорівнює 324 900 слововживань. Дистрибутивна картотека складається з 2577 мікроконтекстів. Відносна похибка вибірки дорівнює: d=0,038 (4%).

Аналіз частот вживання прикметників показав, що досліджені нами чотири автори неоднаково вживають прикметники на позначення зовнішності людини: С.Моем - 892 (34,6%), І.Шоу - 842 (32,6%), Ф.С.Фіцджеральд - 565 (21,9%), І.Во - 278 (10,7%). Ранжування частот вживання виділених підкласів прикметників у кожного автора окремо показало, що ранги частот майже повністю збігаються і відповідають рангам підкласів прикметників усієї вибірки в цілому.

Для більш детального вивчення авторських стилів нами застосовано критерій хі-квадрат та інші статистичні прийоми. Проведений статистичний аналіз показав, що Ф.С.Фіцджеральд у описах зовнішності людини надає перевагу прикметникам кольору, І.Во – прикметникам, що позначають емоційний стан. І.Шоу найчастіше вживає прикметники, що описують форму, поверхню, текстуру та фізичну природу людини. У творах С.Моема не зафіксовано значущих зв'язків прикметників. Це дозволило зробити висновок про те, що даний автор не віддає перевагу окремим підкласам прикметників при описі людської зовнішності, а користується ними однаковою мірою. Установлено, що стиль кожного з досліджених авторів характеризується своєрідним набором стандартних зв'язків.

Для вимірювання подібностей і розбіжностей авторських стилів у цілому ми застосували нову методику, яка полягає у тому, що порівнюються певні одиниці сполучуваності. Такими одиницями сполучуваності ми вважали коефіцієнти спряженості. Для проведення відповідного аналізу нами створено перелік усіх сполучень, у яких коефіцієнти К виявилися значущими хоча б для одного з авторів, і застосовано кореляційний аналіз (на основі 44 пар). З'ясувалося, що у більшості випадків сполучуваність прикметників з підкласами іменників у творах окремих авторів має своєрідний характер.

Порівнюючи ці результати з отриманими частотними даними, доходимо висновку про те, що частота вживання тих чи інших підкласів прикметників різними авторами суттєво не відрізняється одна від одної, але сполучуваність цих підкласів у творах досліджених письменників не збігається.

Об'єктивність отриманих нами результатів, зумовлена застосуванням статистичних методів, підтверджується висновками літературознавців, які базуються на інтуїтивних уявленнях про особливості авторської манери використання мови. Перевага використаних нами методів полягає в тому, що, по-перше, значущі синтагматичні зв'язки фіксуються об'єктивними методами, по-друге, ці зв'язки отримують точне кількісне вираження, і ми можемо встановити, в яких випадках вони більш сильні, а в яких – слабші.

У висновках підведено підсумок проведеного дослідження.

Оскільки англійські прикметники на позначення зовнішності людини об'єднуються у так звану “розширену тематичну групу”, для її дослідження необхідно мати в розпорядженні певну кількість підкласів прикметників (компонентів даного тематичного утворення) і підкласів іменників, з якими вони сполучаються. Тому нами виділено 18 семантичних підкласів прикметників, у які вони об'єднувалися за спільною для кожного підкласу семою. Усі іменники нами поділені на 27 семантичних підкласів, об'єднаних денотативною спільністю. Семантичне дослідження проводилося на рівні семантичних підкласів.

Отримані частотні характеристики досліджуваних прикметників показали, що за частотністю підкласи прикметників досить різко відрізняються один від одного. Середня частота вживання підкласу складає 344. Найбільш високочастотними підкласами прикметників, які описують зовнішність людини в англійській мові виявилися підкласи [assessment], [colour], [dimensions], [shape], яким належить близько 60% усіх зареєстрованих слововживань. Низькочастотними виявилися підкласи [material] і [smell].

При дослідженні синтагматичних зв'язків підкласів прикметників використаний ряд кількісних параметрів, що характеризують сполучуваність: частота, обсяг і уживаність підкласу, широта та інтенсивність сполучуваності. В основному, найбільш частотні підкласи прикметників характеризуються і більшою широтою сполучуваності. Найбільшу широту сполучуваності мають підкласи [assessment], [dimensions], [shape], [physical nature], [colour], [surface], [movement], що пояснюється екстралінгвістичними факторами. Найвищу уживаність має підклас прикметників [dimensions]. Високою уживаністю характеризуються підкласи [light] і [colour].

Синтагматичні зв'язки досліджених прикметників розглянуто на рівні семантичних підкласів за допомогою статистичних методів, які дають змогу точно й ефективно визначити синтагматичний статус кожного окремого підкласу. Найбільшу кількість статистично значущих зв'язків встановлює підклас прикметників [shape]. Рідко для опису людської зовнішності вживаються прикметники підкласів [temperature], [weight], [material], [light]. Для підкласів [name] та [smell] статистично значущих синтагматичних зв'язків не виявлено. Отримані середні величини коефіцієнтів спряженості показали, що найбільшою інтенсивністю сполучуваності характеризуються підкласи прикметників, які встановлюють найменшу кількість стандартних зв'язків: [material] і [light]. Найменш тісно з підкласами іменників зв'язаний підклас прикметників [weight].

Парадигматичні відношення між прикметниками досліджені за допомогою кореляційного аналізу на основі їх сполучувальних потенцій на рівні семантичних підкласів. Установлено, що семантичні зв'язки між дослідженими підкласами прикметників мають різну величину: вони можуть бути сильними, середніми або слабкими. Найбільшу кількість сильних і середніх парадигматичних відношень утворюють підкласи прикметників [colour] та [light]. Найменшою кількістю значущих парадигматичних відношень характеризуються підкласи [smell], [temperature], [intensity]. Підклас прикметників [material] не вступає у парадигматичні відношення з дослідженими прикметниками. Найбільш сильні семантичні зв'язки виявлені між підкласами: [dimensions] + [physical nature], [emotion] + [character], [assessment] + [physical nature], [colour] + [light], [dimensions] + [shape], [character] + [intellect].

Дослідження авторського стилю показало, що при однаковому обсязі текстових вибірок твори авторів характеризуються різною частотою вживання прикметників на позначення зовнішності людини. У текстах кожного окремого автора, однак, виділені підкласи прикметників ранжуються практично однаково. Це свідчить про те, що мові досліджених творів притаманна різна вживаність прикметників, а також інших лексико-граматичних класів (іменників, дієслів тощо).

Проведений статистичний аналіз виявив стандартні зв'язки і, отже, показав, що різні автори надають перевагу різним прикметникам при описі зовнішності. Кількість значущих синтагматичних зв'язків для кожного автора – індивідуальна. Для вимірювання подібностей і розбіжностей авторських стилів застосована нова методика: ми піддали кореляційному аналізу всі сполучення досліджених прикметників, у яких коефіцієнти К виявилися значущими хоча б для одного з авторів. Результати проведеного експерименту показали, що при однаковому ранжуванні досліджених підкласів прикметників у всіх авторів сполучуваність цих підкласів у різних авторів різна. Отже, кожний автор відзначається власною манерою використання мови, інакше кажучи, своїм індивідуальним стилем.

Основні положення дисертації викладені

в таких публікаціях:

1. 1.Сполучуваність прикметників, що позначають зовнішність людини в англійській мові // Науковий вісник. Германська філологія. – Чернівці: Чернівецьк. держ. ун-т. – 1996. – Вип.2. – С. 51-55.

2. До питання про типи семантичного розшарування ад'єктивних слів // Науковий вісник. Германська філологія. – Чернівці: Чернівецьк. держ. ун-т. – 2000. – Вип.71. – С. 38-45.

3. Investigation of the paradigmatic relations between the subclasses of adjectives denoting a person's appearance in the English language // Науковий вісник. Германська філологія. – Чернівці: Чернівецьк. держ. ун-т. - 2000. – Вип.84. – С. 63-69.

4. Особливості вживання прикметників в авторському стилі (на матеріалі англійських прикметників, що позначають зовнішність людини) // Науковий вісник. Германська філологія. – Чернівці: Чернівецьк. держ. ун-т. - 2000. – Вип.98. – С. 141-147.

5. Вимірювання подібностей і розбіжностей авторського стилю (на матеріалі англійських прикметників, що позначають зовнішність людини) // Науковий вісник. Германська філологія. – Чернівці: Чернівецьк. націон. ун-т. – 2001. – Вип. 114. – С. 149-156.

6. Прикметник у семантичній теорії // Матеріали конференції “Лінгвістика і вербальна комунікація у ХХІ ст. Тенденції і перспективи”. – Київ: Київськ. націон. ун-т, 2000. – С. 62-63.

7. Деякі аспекти дослідження лексичної семантики // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. Материалы VIII Междунар. лингвистич. конференции / Ин-т языковедения им. А.А.Потебни, Отд. языка и лит-ры РАН, Таврический ун-т им. В.И.Вернадского. – Ялта, Симферополь: CLC, 2001. – С. 165-167.

8. Про типи лексичних мікросистем // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук. зб. Частина 2. – Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001. – С. 118-121.

Анотація

Малік Т.Г. Прикметники, що позначають зовнішність людини у сучасній англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. – германські мови. – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2002.

У дисертації проведено семантичне дослідження розширеної тематичної групи англійських прикметників на позначення зовнішності людини. Для порівняння кількісних характеристик виділених підкласів прикметників вводяться поняття уживаності й обсягу підкласу, широти та інтенсивності сполучуваності. Дослідження синтагматичних зв'язків проявилося в установленні стандартних зв'язків підкласів прикметників за допомогою критерію хі-квадрат і коефіцієнта взаємної спряженості. Парадигматичні зв'язки вивчаються за допомогою кореляційного аналізу.

Виявлення особливостей авторських стилів здійснено на основі статистичного аналізу частотних характеристик вживання і сполучуваності досліджуваних прикметників, установлення індивідуальних наборів стандартних зв'язків. Для вимірювання подібностей авторських стилів у цілому вироблена і застосована нова методика кореляційного аналізу стандартних сполучень.

Ключові слова: лексична сполучуваність, підклас слів, синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення, уживаність підкласу, обсяг підкласу, широта сполучуваності, інтенсивність сполучуваності, кореляційний аналіз, стандартні зв'язки.

Аннотация

Малик Т.Г. Прилагательные, обозначающие внешность человека в современном английском языке. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. – германские языки. – Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова, Одесса, 2002.

В диссертации осуществлено семантическое исследование расширенной тематической группы английских прилагательных, обозначающих внешность человека.

Материалом для исследования послужила выборка из произведений современных английских и американских писателей общим объёмом 853800 словоупотреблений. Относительная ошибка выборки составляет 2%.

Инвентаризация прилагательных проводилась с помощью интуитивно-логического метода. В основу отбора прилагательных легла семантика существительных – внешность человека.

Для описания семантики прилагательных необходимо определить их референтную сферу. Практически это осуществляется посредством исследования семантической сочетаемости прилагательных с определенными подклассами существительных. Изучение лексической сочетаемости проводилось в модели “подкласс прилагательных + подкласс существительных”. Подклассы прилагательных выделялись на основе членения корпуса адъективных слов как группы слов, в семантической структуре которых отмечена определённая общая для них сема. Образование инвентаря подклассов существительных проводилось по их денотативной общности.

Использование статистических приёмов способствовало получению детальных и точных данных об особенностях употребления и сочетаемости исследуемых прилагательных в современном английском языке. Установлено, что частоты употребления исследуемых подклассов прилагательных достаточно резко отличаются друг от друга. Для сравнения количественных характеристик подклассов прилагательных используются понятия употребительности подкласса, его объёма, широты и интенсивности сочетаемости. Взаимозависимость между указанными величинами определялась на основе коэффициента ранговой корреляции.

Исследование синтагматических связей заключается в обнаружении стандартных синтагматических связей исследуемых подклассов прилагательных с помощью критерия хи-квадрат и коэффициента сопряженности. Результаты статистической обработки полученных данных проанализированы как с позиций прилагательных, так и с позиций существительных.

Парадигматические связи изучаются с помощью корреляционного анализа, который проводился на основе сочетаемостных потенций подклассов прилагательных с подклассами существительных. Положительная корреляционная связь между подклассами прилагательных характеризует как совпадение сочетаемости, так и совпадение несочетаемости прилагательных. Подклассы, сочетаемостные способности которых совпадают, наиболее тесно связаны семантически.

Определение особенностей авторских стилей осуществляется на основе статистического анализа частотных характеристик употребления и сочетаемости исследуемых прилагательных в произведениях Ф.С.Фицджеральда, С.Моэма, И.Шоу, И.Во. Установлены индивидуальные наборы стандартных связей у каждого отдельного автора. Для измерения сходства авторских стилей в целом выработана и применена новая методика корреляционного анализа стандартных сочетаний.

Ключевые слова: лексическая сочетаемость, подкласс слов, синтагматические связи, парадигматические отношения, употребительность подкласса, объём подкласса, широта сочетаемости подкласса, интенсивность сочетаемости подкласса, корреляционный анализ, стандартные связи.

Summary

Malik T.G. Adjectives Denoting a Person's Appearance in Modern English. – Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04. – Germanic Languages. – Odessa Mechnikov National University, Odessa, 2002.

Semantic study of the thematic group of English adjectives denoting human appearance has been undertaken in the dissertation. Analysis of lexical combinability was focused on the model “adjective subclass + noun subclass”. In order to compare the quantitative properties of the subclasses the notions of frequency use and volume of the subclass, range and intensity of combinability were applied. The study of syntagmatic connections consisted in determining the existence of statistically significant interrelations and measuring the correlational strength between the entities under analysis with the help of чІ-criterion and the conjugation coefficient. Paradigmatic semantic correlations were investigated by means of the method of statistical correlational analysis.

Peculiarities of the authors' individual styles were determined by means of statistical analysis of the frequency and combinability of the use of adjectives under study in the works of