НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
Мартинюк Володимир Петрович
УДК. 336+338.6/.9
ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ЇХ
ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
21.04.01 - економічна безпека держави
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя, Міністерства освіти та науки України
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Бакушевич Іванна Всеволодівна,
Тернопільський державний технічний
університет імені Івана Пулюя, завідувач
кафедри менеджменту у виробничій сфері
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, член – кореспондент
НАН України, професор
Ємельянов Олександр Сергійович,
Національний інститут проблем міжнародної
безпеки Ради національної безпеки і оборони України,
радник директора
доктор економічних наук, професор
Недін Ігор Валентинович,
НТУ “Київський політехнічний інститут”,
професор кафедри автоматизованого
проектування енергетичних процесів і систем
Провідна установа: Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу, Міністерство освіти та науки України, м. Львів
Захист відбудеться 20.03.2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.718.02 у Національному інституті стратегічних досліджень і Національному інституті проблем міжнародної безпеки за адресою: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-а.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного інституту стратегічних досліджень: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7а
Автореферат розісланий 14.02.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради С.В. Сьомін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Україна як незалежна держава існує у взаємопов’язаному та взаємозалежному світі. У ньому все яскравіше спостерігається домінанта міжнародного співробітництва, інтеграції господарської діяльності, економічної та соціальної політики. Водночас не припиняється запекла боротьба за контроль над обмеженими ресурсами і транспортними коридорами. Спостерігається суперництво національних економік, наднаціональних угруповань і транснаціональних утворень у відстоюванні власних економічних інтересів. Ситуація постійно загострюється через відсутність нового міжнародного економічного порядку розв’язання глобальних господарських проблем.
За таких умовах роль і значення економічної безпеки (ЕкБ) держави істотно зростає, адже період трансформаційної кризи, в якому перебуває наша держава, породжує чимало чинників, які сприяють появі різних небезпек як на рівні держави та її регіонів, так і на рівні окремих підприємств та фізичних осіб. Тому розробка форм і методів швидкої діагностики стану ЕкБ країни та її територій, а також можливих шляхів забезпечення її достатнього рівня виявляється актуальним завданням.
Проведення ефективної інституційної реформи у сфері господарювання, враховуючи особливості національного народногосподарського комплексу, може розглядатися як один із пріоритетних шляхів подолання кризових явищ у вітчизняній економіці і виходу її на траєкторію сталого економічного зростання.
Дослідження даної проблеми почали проводитися лише в останні роки, в зв’язку з актуалізацією низки загроз для ЕкБ України, її регіонів та окремих суб’єктів господарювання. Але вже сьогодні існує значний доробок вітчизняних та зарубіжних науковців з питань забезпечення ЕкБ. Зокрема, теоретичною та практичною базою для даного дисертаційного дослідження були праці вітчизняних науковців В.М.Гейця, В.І.Мунтіяна, Б.С.Кваснюка, А.І.Барановського, А.І.Сухорукова, В.О.Точиліна, Я.А.Жаліло, Н.Й.Реверчука, І.В.Недіна, Я.М.Малика, Є.Д. Домашова, В.Т.Шлемко, І.Ф.Бінько, а також роботи російських науковців А.І.Татаркіна, В.К.Сенчагова, О.А.Кукліна, А.Л.Мизіна.
Проте багато важливих питань з проблеми структурної перебудови економіки для забезпечення належного рівня ЕкБ залишаються дискусійними у зв'язку з широтою і багатогранністю цього складного феномену. Вимагають систематизації внутрішні та зовнішні чинники, що виводять ситуацію в країні та її регіонах за порогові рівні економічної безпеки, досі не існує єдиної методики розрахунку індикаторів, через які визначається рівень економічної безпеки. Удосконалення вимагає методика індикативного аналізу, яка дає змогу досліджувати рівень економічної безпеки у всіх сферах життєдіяльності країни та моделі, які дозволяють досліджувати вплив реалізації окремих програмно-цільових пріоритетів на складові
економічної безпеки. Вирішенню цих питань, враховуючи специфіку становлення і розвитку в Україні ринкових відносин, присвячено дане дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідних робіт кафедри менеджменту у виробничій сфері Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя за напрямом “Проблеми трансформації соціально-економічних систем в умовах розвитку ринку в Україні” (протокол №3 засідання Вченої ради від 14.04.1998р.). Матеріали наукового дослідження використані в процесі розробки “Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Тернополя в 2002 році”.
Мета та задачі дослідження. Мета дослідження полягає у виробленні напрямів підвищення рівня ЕкБ окремих регіонів країни на основі методики оцінки впливу інституційних перетворень у сфері господарювання на рівень індикаторів ЕкБ і на показники виробничо-господарської діяльності окремих суб’єктів господарювання.
Відповідно до зазначеної мети поставлено такі задачі:
-
дослідити сутність поняття ЕкБ в його сучасному розумінні;
-
провести аналіз складових ЕкБ в Україні, виявити основні причини негативних тенденцій та узагальнити можливі шляхи виходу із кризи;
-
виявити і узагальнити чинники формування ЕкБ, реальні та потенційні загрози сталому економічному розвитку країни та сформувати систему індикативних показників та їх порогових значень, через які необхідно досліджувати рівень ЕкБ;
-
розробити моделі для формалізації кількісних значень впливу інституційних чинників на рівень індикаторів ЕкБ. Виявити взаємозв’язок умов досягнення економічної стабільності у сфері господарювання з можливостями забезпечення ЕкБ;
-
на підставі розроблених моделей провести аналіз стану ЕкБ окремих територій України з метою виявлення причин та сфер кризовості;
-
дослідити стабілізуючі ефекти, зумовлені проведенням ефективних інституційних змін у сфері господарювання. Провести аналіз варіантів програмно-цільових пріоритетів з точки зору впливу нормативних умов на ступінь досягнення прийнятного рівня ЕкБ і умов досягнення сталого розвитку;
-
розробити адекватну за критеріями та показниками систему моніторингу ЕкБ, для повної оцінки реального стану ЕкБ окремих територій, а також подальшого формування та прийняття програмно-цільових пріоритетів;
-
виробити пропозиції щодо можливих шляхів підвищення рівня ЕкБ Західного регіону України.
Об’єктом дослідження є система економічної безпеки, як складова національної безпеки держави.
Предметом дослідження є теорія та практика формування економічних та соціальних показників функціонування, що характеризують стан економічної безпеки Західного регіону України.
Методи дослідження. На емпіричному та теоретичному рівнях наукового дослідження були застосовані наступні методи: спостереження, порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція, наукове абстрагування, логічний підхід, моделювання і формалізація. Для дослідження рівня ЕкБ використовуються принципи індикативного аналізу та методи економічного моделювання впливу чинників на рівень показників ЕкБ.
Наукова новизна одержаних результатів. Основними науковими результатами дисертаційного дослідження, запропонованими автором особисто, є такі:
·
розкрито роль і місце ЕкБ в системі забезпечення загальнонаціональної безпеки держави;
·
обґрунтовано ієрархічну модель ЕкБ України з врахуванням регіональних відмінностей, що дає можливість дослідити залежність загальнонаціональних індикаторів ЕкБ від показників нижчого рівня;
·
систематизовано чинники, що формують стан ЕкБ на макро-, мезо- та мікрорівнях, і через які пропонується вивчати рівень ЕкБ;
·
згруповано загрози, що унеможливлюють або ускладнюють реалізацію програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Досліджено взаємозв’язки між основними групами загроз ЕкБ, та відображені основні форми їх реалізації;
·
систематизовано інтегральні показники, що формують базу даних для діагностики ЕкБ. Запропоновано розрахункові формули що використовуються для числової характеристики ЕкБ;
·
запропоновано новий методологічний підхід до індикативного аналізу ЕкБ, який дозволяє порівнювати отримані результати діагностики стану ЕкБ з відповідними міжнародними еталонами;
·
пропонується контур взаємовпливу, який дозволяє досліджувати взаємозв’язки між показниками економічної діяльності суб’єктів господарювання різних рівнів, загрозами та відповідними індикаторами ЕкБ держави, і який є основою організації комплексного аналізу умов ефективного регулювання процесів забезпечення прийнятного рівня відповідних індикаторів;
·
на основі спеціально виробленої методики показано позитивні зміни індикаторів ЕкБ Західного регіону України, внаслідок проведення ефективних інституційних змін у сфері господарювання. Доведена хибність твердження про відсутність впливу зміни показників ЕкБ на макрорівні на відповідні індикатори ЕкБ нижчих рівнів;
·
дістала подальший розвиток технологічна схема та методика проведення моніторингу ЕкБ країни та окремих територій.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений у дисертаційному дослідженні комплекс науково-методичних рекомендацій щодо створення на території області ПФГ “Світло” використано в роботі Тернопільського міського управління економіки, при розробці “Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Тернополя на 2002р”. На ВАТ “Ватра” використанні рекомендації щодо проведення інституційних перетворень з метою підвищення ефективності господарювання. Основні положення використанні в навчальному процесі на факультеті управління та бізнесу у виробництві Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя при викладанні дисциплін “Економічна безпека”, “Стратегія управління технологічними змінами”, “Макроекономіка”, “Управління нововведеннями”, а також в роботі “Бізнес-інкубатора Тернопільщини”.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, здобувачу належить: наукове визначення поняття ЕкБ регіону; взаємозв’язки між загрозами ЕкБ; авторські принципи та схема індикативного аналізу; аналіз та узагальнення індикаторів ЕкБ та їх порогових значень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися і одержали схвалення на трьох засіданнях постійно діючого наукового семінару “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (Курахово, 1999р.; Київ, 1999р.; Київ, 2000р.); на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2000р.); на міжрегіональній науково-практичній конференції “Антикризове управління підприємством: проблеми та шляхи вирішення в умовах України” (Київ, МАУП, 2000р.); на VIII міжнародній науково-теоретичній конференції “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (Київ, 2000р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення економічної безпеки” (Донецьк, 2001р.); на ІІ Всеукраїнській конференції молодих науковців “Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (Кривий Ріг, 2001р.); на ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління інноваційною діяльністю і перспективи їх вирішення (Івано-Франківськ, 2001р.); на ІV та V науково-технічній конференції “Прогресивні матеріали, технології та обладнання в машино- і приладобудуванні” (Тернопіль, 2000р.; Тернопіль, 2001р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 друкованих праць загальним обсягом 2,29 друкованих аркушів: 5 статей у фахових наукових журналах, затверджених ВАК України, 1 стаття у науковому журналі, 1 – у збірнику наукових праць, 4 – у матеріалах і тезах міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 235 сторінках, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (136 найменувань), 7-и додатків. У роботі представлено 51 рисунок і 18 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі – “Аналіз умов забезпечення економічної безпеки і впливу інституційних чинників” – досліджено сутність поняття “економічна безпека”, як важливої складової національної безпеки держави. На основі цього під економічною безпекою регіону пропонується розглядати сукупність умов і факторів, що характеризують поточний стан регіональної економіки, стабільність, стійкість та поступовість її розвитку, інтеграцію з економікою цілої держави, а під ЕкБ суб’єкту господарювання - стан його захищеності від впливу внутрішніх та зовнішніх дестабілізуючих факторів, та можливість його ефективної діяльності як системи.
На основі статистичної інформації дана кількісна характеристика сучасного стану складових ЕкБ та узагальнено можливі шляхи його покращення. Наводиться модель ієрархічної структури ЕкБ.
Згруповано чинники, що формують стан ЕкБ на різних рівнях та впливають на основні структурні пропорції народногосподарського комплексу країни. Перевищення порогових значень по них перероджує їх у фактори дестабілізації стабільному розвитку, що є причинами виникнення і розвитку кризових ситуацій та створює загрозу для ЕкБ країни. В дисертаційній роботі детально вивчено внутрішні та зовнішні загрози ЕкБ України, їх згруповано у дев’ять класифікаційних груп із зазначенням негативних наслідків їх впливу.
Рівень ЕкБ країни досліджується через систему індикаторів (статистичних показників). Їх перелік для деяких сфер зайнятості наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Індикативні показники економічної безпеки
Сфера | Об’єкт | Індикатори ЕкБ
Виробнича сфера | Структура та рівень виробництва | ВВП; валовий регіональний продукт (ВРП); питома вага переробних галузей економіки у ВВП(ВРП); структура використання виробничих потужностей;
Фінансовий стан суб’єктів господарювання | Рівень дебіторської та кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання; рівень прибутковості підприємств; середні значення коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності (ліквідності активів) підприємств.
Науково-технічна сфера | Розвиток науки і техніки | Чисельність зайнятих в науці та науковому обслуговуванні; частка витрат на науку та наукове обслуговування у витратах місцевого (загальнодержавного) бюджету; частка випуску прогресивної продукції в загальному випуску товарів та послуг.
Сфера
зайнятості населення | Зайнятість та ринок праці. | Рівень безробіття; рівень прихованого безробіття; потреба в працівниках на підприємствах; навантаження на 1-не робоче місце; формування та фінансування коштів державного фонду сприяння зайнятості.
Кожна складова ЕкБ характеризується відповідними індикаторами, розрахункові формули для яких наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Алгоритм розрахунку деяких показників ЕкБ
Показники | Зміст показника | Спосіб розрахунку
Виробнича сфера
Динаміка темпів росту ВВП, в % до базового періоду | =
Науково-технічна сфера
Динаміка частки витрат на науку і наукове обслуговування () у ВВП, у порівнянні з базовим періодом (), % | =
Сфера зайнятості населення
Зміна офіційного рівня безробіття в звітному періоді (), у порівнянні із базовим періодом (), % | =
де Еа – економічно активне населення;
З – зайняте населення, всього.
В даному розділі також вивчено особливості сучасних інституційних перетворень у сфері господарювання та їх можливий вплив на складові ЕкБ.
У другому розділі - “Методичні принципи оцінки впливу інституційних перетворень на рівні економічної безпеки та ефективності рішень по її забезпеченню” - розгадається методика індикативного аналізу, як одного з найбільш ефективних підходів до визначення рівня ЕкБ. Індикативний аналіз ЕкБ передбачає співставлення фактичних і порогових значень індикативних показників по дев’ятьох сферах господарювання (рис.1), це дає можливість визначити економічний стан та проранжувати його за ступенем наближеності до кризової ситуації. В умовах, коли величина хоча б одного з індикативних показників виходить за межі порогових значень, створюється ситуація передкризового або кризового стану. Прийнятний рівень безпеки досягається при умові, що всі індикативні показники знаходяться в межах своїх порогових значень, а за межами порогових значень, народногосподарський комплекс втрачає здатність до динамічного саморозвитку.
Дослідження впливу інституційних перетворень на індикатори ЕкБ передбачає комплексний аналіз взаємопов’язаних процесів і явищ. Головним результатом моделювання процесів, що визначають можливості забезпечення ЕкБ, є не числові оцінки окремих показників, а встановлення закономірностей, що показують вплив зміни соціально-економічного механізму функціонування суб’єктів господарювання на індикатори ЕкБ.
При цьому матиме місце взаємний вплив показників ефективності окремих суб’єктів господарювання та відповідних показників-індикаторів ЕкБ, як це показано у контурі взаємовпливу на рис. 2.
Примітка: 1. Спад виробництва і втрата внутрішнього ринку; руйнування науково - технічного потенціалу і деіндустріалізація економіки; втрата продовольчої незалежності; ріст безробіття і послаблення трудової мотивації; криміналізація економіки; деградація природного середовища; порушення фінансової стабільності; втрата зовнішнього ринку; енергетична та сировинно-ресурсна криза;
2. Проведення інституційних змін у сфері господарювання; цілеспрямоване комплексне використання всіх власних економічних ресурсів на основі стратегічного планування, оптимального поєднання усіх форм власності в рамках збалансованої багаторівневої економіки; орієнтація на власні наукові, виробничі, сировинні, фінансові й інші ресурси.
Перетворення, які розглядаються в роботі можуть мати комплексний вплив як на рівень ЕкБ в цілому, так і на рівень окремих її складових (ІНБ – інвестиційна безпека, ВРБ – виробнича безпека, ЕНБ – енергетична безпека, ВЕБ – військово-економічна безпека, НТБ – науково-технічна безпека, ДМБ – демографічна безпека, БРП – безпека ринку праці, КБ – кадрова безпека, ФНБ – фінансова безпека, СРБ – сировинно-ресурсна безпека, ЗЕБ – зовнішньоекономічна безпека, ІФБ – інформаційна безпека, ПДБ- продовольча безпека, КРБ – кримінальна безпека, ЕЛБ – екологічна безпека). Подібні моделі вже використовуються для аналізу взаємозв’язків між енергоекономічними чинниками та показниками сталого розвитку.
Позитивний ефект від проведення інституційної реформи настає тоді, коли інституції, об’єднавши зусилля, забезпечують собі беззбитковість виробничо-господарської діяльності, що в довгостроковому періоді сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та буде створювати передумови зростання. В табл. 3 наведено можливий характер впливу інституційних змін у сфері господарювання на окремі показники ЕкБ господарських одиниць (ГО) та можливі позитивні зміни індикаторів ЕкБ.
Таблиця 3
Вплив інституційних перетворень у сфері господарювання на індикатори ЕкБ
Зміна показників ЕкБ ГО* | Індикатори ЕкБ на які може впливати зміна показників ЕкБ ГО | Характер впливу
(зміна показників ЕкБ за рахунок зміна показників ЕкБ ГО)
а) Вплив на платоспроможність
КВЗ, КДЗЗ , Км, Кроф, Коз, Ка | ІІНБ, ІВРБ, ІЕНБ, ІВЕБ, ІФНБ, ІЕЛБ | Збільшення темпів росту ВРП (), за рахунок покращення фінансового стану ГО. Підвищення рівня НТБ за рахунок додаткових інвестицій в технологічні інновації.
б) Вплив на ліквідність активів
Кл, ПКП, Кп, Кчв, Квк | ІІНБ, ІВРБ, ІФНБ, | Збільшення темпів росту ВРП (), за рахунок підвищення ліквідності активів ГО.
в)Вплив на ефективність використання ОВФ
Фв , Фм , Ко, Кв, Кз, Кпр | ІВРБ, ІІНБ, ІНТБ, ІСРБ, ІЕЛБ | Підвищення рівня НТБ за рахунок використання новітнього обладнання та технологічних ліній.
Ефективніше використання матеріальних оборотних активів, що сприятиме підвищенню СРБ.
г) Вплив на собівартість і рентабельність
СВ, БП, Рз, Ртп, Рпз, Ржп, Рр | ІВРБ, ІІНБ, ІНТБ, ІСРБ, ІФНБ, ІКБ | Підвищення рівня КБ за рахунок отримання додаткових можливостей підвищення кваліфікації кадрів.
Додаткові можливості фінансування і впровадження наукових розробок.
*) Примітка: а) КВЗ – коефіцієнт співвідношення власних і залучених засобів; КДЗЗ – коефіцієнт довготермінових залучених засобів; КМ – коефіцієнт маневреності власних обігових засобів; КРОФ – коефіцієнт реальної вартості основних фондів; КОЗ – коефіцієнт реальної вартості основних і матеріальних оборотних засобів; КА – коефіцієнт нагромадженої амортизації.
б) КЛ – коефіцієнт абсолютної ліквідності; ПКП – проміжний коефіцієнт покриття; КП – коефіцієнт покриття; КЧВ – коефіцієнт чистої виручки; КВК – коефіцієнт власного капіталу.
в) ФВ – фондовіддача; ФМ – фондомісткість; КО – коефіцієнт оновлення ОФ; КВ– коефіцієнт вибуття ОФ; КЗ – коефіцієнт зносу ОФ; КПР – коефіцієнт придатності ОФ.
г) СВ – собівартість продукції; БП – балансовий прибуток; РЗ – загальний рівень рентабельності; РТП – рентабельність товарної продукції; РПЗ – рентабельність поточних затрат; РЖП – рентабельність живої праці; РР – розрахункова рентабельність.
Оскільки контур - площина замкнута, то на наступному етапі дослідження він дозволив прослідкувати вплив зміни показників ЕкБ на загальнодержавному рівні на показники суб’єктів господарювання, з метою виявлення взаємозв’язків та закономірностей впливу, що дозволяє при розробці національної програми забезпечення ЕкБ враховувати її вплив на нижчі ієрархічні рівні функціонування економіки. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що першочерговим завданням держави у побудові надійної системи забезпечення ЕкБ повинно стати реалізація скоординованої Стратегії забезпечення ЕкБ країни на найвищому рівні. За принципом ланцюгової реакції це сприятиме покращанню економічного стану окремих регіонів країни та суб’єктів господарювання, що знаходяться на їх території.
В даному розділі також наводиться загальна та технологічна схема проведення моніторингу ЕкБ, як невід’ємна частина дослідження стану ЕкБ країни та процесу реалізації програмно-цільових пріоритетів.
У третьому розділі - “Моделювання та формування стабілізуючих ефектів інституційних змін в економічній безпеці” - використовуючи методику індикативного аналізу та спеціально розроблену комп’ютерну програму, проведено аналіз стану ЕкБ Західного регіону України, результати якого переконливо говорять, що стан справ можна оцінювати як наближений до катастрофічного. На рис. 3, 4 показано динаміку індикативних показників по виробничій та науково-технічній сфері.
В інших семи сферах спостерігаються схожі тенденції, виключенням є лише сфера охорони навколишнього середовища, де у зв’язку із скороченням обсягів виробництва зменшилися викиди шкідливих речовин в атмосферу та забруднених вод у водойми.
Досліджено стабілізуючий вплив інституційних перетворень (на прикладі промислово-фінансових груп) на рівень показників ЕкБ регіону.
Запропоновано створити на території Західного регіону України ПФГ “Світло”, до складу якої необхідно залучити: 1-інвестиційну компанію; 2 - провідного світлотехнічного виробника ВАТ “Ватра”; 3 – банк; 4 - страхову компанію “Терен-життя”; 5 – Тернопільський державний технічний університет, та досліджено фактори успіху діяльності такого інтеграційного об’єднання.
Прибуток ПФГ визначається прибутком кожного її учасника і визначається:
,
де F - прибуток ПФГ;
Fi - прибуток і-го учасника ПФГ.
Нехай валовий прибуток промислового підприємства F1 вал. є функцією інвестицій І, тобто
,
де I = I12 + I32 - інвестиції, вкладені у промислове підприємство інвестиційною компанією (І12) та банком (І32).
Запишемо прибуток кожного учасника ПФГ:
F1 = K21 F2 вал. + K31 I13 - I15;
F2 = F2 вал. - K21 F2 вал - K23 F2 вал - K24 I - Kопод. F2 вал;
F3 = K23 F2 вал - K31 I 13;
F4 = K24 I;
F5 = I 15 ,
де Kij - відсоток від відповідних коштів, який вкладається і-тим
учасником ПФГ j-му учаснику;
Іij - інвестиції надані і-тим учасником ПФГ j-му учаснику;
Kопод - коефіцієнт оподаткування прибутку.
Тоді
F = K21 F2 вал + K31 I13 - I15 + F2 вал - K21 F2 вал - K23
F2 вал - K24 I - Kопод F2 вал + K23 F2 вал - K31 I13 +
+ K24 I + I15 = F2 вал - Kопод F2 вал
Отже, можна зробити висновок, що сумарний прибуток ПФГ не залежить від відсотків по взаєморозрахунках між її учасниками. Регулюючи Kij можна перерозподіляти кошти між учасниками ПФГ, не змінюючи загального її прибутку. Це забезпечить перелив інвестиційних коштів у ті місця, де вони будуть найбільш ефективними. Оскільки Kопод для ПФГ менший, ніж для компаній, не об’єднаних в ПФГ, то і прибуток ПФГ відповідно більший, ніж сумарний прибуток розрізнених учасників. Тому можна з упевненістю стверджувати, що в результаті об’єднання зусиль, в середині інтеграційного об’єднання будуть відбуватись позитивні зміни, що знайде відображення в результатах їх господарювання.
Дані річних бухгалтерських звітів слугували базою даних для розрахунку індикаторів ЕкБ ГО, а також дозволили кількісно оцінити вплив їх зміни, в результаті утворення ПФГ “Світло”, на індикатори ЕкБ території, в межах якої знаходиться дана ГО. В табл. 4 наведено числові оцінки цього впливу.
Таблиця 4
Вплив зміни показників ЕкБ ГО на індикатори ЕкБ
Сфера життєдіяльності | Показники ЕкБ ГО | Індикатори ЕкБ
Назва | До інституційних змін | Після утворення ПФГ “Світло” | Назва | До інституційних змін | Після проведення інституційних перетворень
Виробнича сфера | КВЗ | 0,32 | 0,16 | 100,4 | 102,7
КЛ | 0,9 | 0,21
КПР | 0,35 | 0,69
РЗ | 0,04 | 0,15
Науково-технічна сфера | КМ | 0,019 | 0,33 | -2,8 | 1,1
КП | 0,32 | 0,61
КО | 0,03 | 0,12
РПЗ | 0,03 | 0,11
Примітка. При розрахунку регіональних індикаторів ЕкБ за базовий взято 2000 рік.
Зіставляючи результати попередніх досліджень впливу інституційних перетворень на показники ЕкБ (табл. 3) з даними табл. 4, можна прийти до висновку, що утворення подібних до ПФГ “Світло” інтеграційних об’єднань збільшить контрольований суб’єктами господарювання власний капітал (КВЗ, КМ) та підвищить ліквідність їх активів (КЛ, КП). Це в свою чергу покращить показники використання ОВФ (КПР, КО) та загальну рентабельність виробництва (РЗ, РПЗ). Провівши детальне вивчення факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, можна припускати, що в майбутньому, за рахунок об’єднання зусиль, передбачається збільшення обсягів промислового виробництва в перший рік утворення інтеграційного об’єднання на 2-3% (збільшенняз 100,4% до 102,7%.), в другий рік існування – до 6% з поступовим досягненням 10% щорічного приросту обсягів промислового виробництва.
Покращення фінансового стану суб’єктів господарювання дозволить додатково інвестувати кошти в проведення науково-дослідних робіт, що знайде відображення у збільшенні з –2,8% до 1,1%.
Контур взаємозалежності показників ЕкБ різних рівнів дозволяє також кількісно оцінити позитивні зміни показників господарювання ПФГ “Світло” за рахунок покращення загальнодержавних індикаторів ЕкБ (табл. 5 ).
Таблиця 5
Вплив зміни показників загальнодержавних індикаторів ЕкБ на показники суб’єктів господарювання
Сфера | Зміна індикаторів ЕкБ | Зміна показників господарювання ГО
ВП | РЗ | КО | КПР
Виробнича сфера | ВРП = +2% | +0,8% | +1,9% | +0,75% | +0,8%
ВРП = +5% | +2% | +4,5% | +1,5% | +2%
ВРП = +10% | +6% | +8% | +4% | +5,5%
На основі попередніх досліджень запропоновані регіональні програмно-цільові пріоритети забезпечення належного рівня ЕкБ та поетапна програма їх реалізації.
ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконалені існуючих та у пропозиції нових підходів щодо оцінки стану ЕкБ країни та аналізу взаємозв’язків між інституційними змінами у сфері господарювання та можливостями забезпечення прийнятного рівня індикаторів ЕкБ.
1.
Існуючі програми реформування української економіки, що реалізовувались всіма урядами протягом останніх десяти років не забезпечують бажані значення показників для всіх складових ЕкБ, при яких доводилося б говорити про безпечний стан вітчизняної економіки. Тому досягнення ЕкБ розглядається як важливий напрямок вирішення загальної макроекономічної проблеми забезпечення економічної політики сталого розвитку країни, а розробка можливих моделей розвитку як окремих територій так і країни в цілому вимагає тісної співпраці всіх гілок управління.
2.
Стан ЕкБ країни в цілому суттєвою мірою залежить від забезпечення стійкого розвитку всіх її регіонів. Рівень ЕкБ формують чинники, що впливають на основні структурні пропорції народногосподарського комплексу країни. Перевищення порогових значень по таких чинниках перероджує їх у фактори дестабілізації сталого розвитку, що є причинами виникнення і розвитку кризових ситуацій та створює загрозу для ЕкБ країни.
3.
Для наукового передбачення рівня ЕкБ доцільно використовувати методику індикативного аналізу, яка дозволяє детально вивчити стан економіки у дев’ятьох сферах життєдіяльності. Проведений аналіз стану ЕкБ Західного регіону України, свідчить про негативні тенденції, які склалися в територіально-господарських комплексах більшості регіонів держави.
4.
Одним із вирішальних завдань реформування української економіки повинно стати використання інституційних чинників економічного зростання. Результати розрахунків, проведених на основі контуру взаємозалежності індикаторів ЕкБ різних рівнів, переконують, що проведення ефективних інституційних змін у сфері господарювання сприятиме покращанню показників ЕкБ окремих суб’єктів господарювання, що в свою чергу забезпечить синергічний ефект від багаторівневої співпраці і може стати вирішальним кроком у підвищенні рівня ЕкБ нашої держави.
5.
Моделювання стабілізаційних ефектів, що приносять в економіку регіону ефективні інституційні зміни у сфері господарювання, зокрема ПФГ, дозволяє припускати, що даний пріоритет вже за короткий проміжок часу здатний перевести стан ЕкБ в якісно кращий рівень.
6.
Результати дослідження стабілізуючих ефектів ПФГ з точки зору ЕкБ, дозволяють вважати, що завдяки такому об'єднанню інституції отримують можливість контролювати певні сектори економіки, перерозподіляти інвестиційні ресурси і в такий спосіб реалізовувати промислову політику формування належного рівня показників ЕкБ в макро- та мезоекономічному масштабі.
7.
Добре налагоджена система моніторингу ЕкБ дозволяє своєчасно виявляти чинники, що виводять ситуацію в різних сферах життєдіяльності за межі ЕкБ і розробляти на цій основі програмно-цільові пріоритети, реалізація яких повинна опиратися на спеціально розроблену Програму антикризового управління та стабілізації ЕкБ.
8.
Для централізації та координування робіт по проведенню моніторингу ЕкБ доцільно створити на базі Міністерства статистики України Головний моніторинго-консалтинговий центр з філіями у всіх регіонах України. Забезпечення оперативного обміну інформацією між різними технічними підрозділами в процесі проведення моніторингу ЕкБ може відбуватись за допомогою спеціально створеної бази даних.
9.
На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:
-
Міністерству економіки України при розробці рекомендацій щодо забезпечення ЕкБ держави та її окремих регіонів використовувати запропоновану систему показників ЕкБ та їх порогових значень, методику визначення рівня ЕкБ окремих територій, модель оцінки впливу реалізації окремих програмно-цільових пріоритетів у сфері господарювання на індикатори ЕкБ вищого рівня;
-
Міністерству статистики України, обласним та місцевим управлінням статистики використовувати спеціальну комп’ютерну програму для оперативної діагностики рівня ЕкБ держави та її окремих регіонів;
-
Міністерству освіти та науки України включити в навчальні програми для економічних спеціальностей обов’язковий предмет “Економічна безпека держави”.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Мартинюк В.П. Інституційні зміни у сфері господарювання та їх можливий вплив на рівень економічної безпеки // Енергетика: економіка, технології, екологія. –2001. -№2. –С. 73-79.
2.
Мартинюк В.П. Дослідження впливу зміни рівня індикаторів загальнодержавної економічної безпеки на показники суб’єктів господарювання // Енергетика: економіка, технології, екологія. –2001. -№5.
3.
Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Модель моніторингу економічної безпеки регіону // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 26. – Донецьк, ДонДТУ, 2001. -С. 156-164.
4.
Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Стабілізуючі ефекти промислово-фінансових груп в енергетичному менеджменті вільних економічних зон //Енергетика: економіка, технології, екологія. –2000. -№1. –С. 70-74..
5.
Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Економічна безпека регіонів України: аналіз сучасного стану та можливості забезпечення // Логістика: Вісник ДУ “Львівська політехніка”. –2001. -№416. –С. 14-20.
6. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Модель оцінки економічної безпеки регіону на основі індикативного аналізу // Вісник Сумського державного технічного університету. –2001. -№1.
7.
Бакушевич І.В., Мартинюк В.П., Гора В.М. Комп’ютерне моделювання оцінки стану економічної безпеки регіонів України // Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті: Збірник наукових праць: В 2-х томах. –Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ, 2001. –Т.1. –С. 7-10.
8.
Мартинюк В.П. Проблеми розвитку гарантійних механізмів кредитно - інвестиційної підтримки діяльності промислово – фінансових груп // Тези доповідей ІV науково-практичної конференції “Прогресивні матеріали, технології та обладнання в машино- і приладобудуванні” (Тернопіль, 17. 05. –2000. –С. 196.
9.
Мартинюк В.П. Деякі питання організації ефективної системи моніторингу економічної безпеки регіону // Матеріали п’ятої наукової конференції Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя (м. Тернопіль, 24-26 квітня 2001 р.) –Тернопіль: ТДТУ. –2001. –С. 207.
10.
Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Економічна безпека регіонів України: аналіз сучасного стану та можливості забезпечення // Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. –Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2000. –С.17-19.
11.
Мартинюк В., Деревінська Г. Необхідність формування ефективного інституційного середовища в Україні // Тези доповідей ІV студентської науково-практичної конференції. –Тернопіль. –2001.
АННОТАЦІЯ
Мартинюк В.П. Інституційні зміни у сфері господарювання та їх вплив на показники економічної безпеки. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 – економічна безпека держави. –Національний інститут стратегічних досліджень, Київ, 2002.
Дисертація присвячена теоретичним, методичним та прикладним питанням оцінки стабілізаційних рішень організаційно-економічного характеру спрямованих на досягнення прийнятного рівня індикаторів економічної безпеки держави. Вивчено стан всіх складових економічної безпеки та дослідженні взаємозв’язки між чинниками, що виводять ситуацію за межі порогових значень. Наводиться модель та інтегральні показники для оцінки економічної безпеки по основних сферах життєдіяльності. Досліджено вплив зміни показників окремих суб’єктів господарювання, внаслідок проведення в них інституційних змін, на індикатори економічної безпеки.
Ключові слова: економічна безпека, інституційні зміни, загроза економічній безпеці, індикативний аналіз, індикатори економічної безпеки, порогові рівні економічної безпеки, моніторинг економічної безпеки, промислово-фінансова група.
ANNOTATION
Volodymyr P. Martynyuk. Institutional changes in economic sphere and their influence on the indicators of economic security. – Manuscript.
The dissertation for acquiring scientific degree of a candidate of economic sciences with the specialty 21.04.01 – economic security of the state. National Istitute for Strategic Studies. Kiev, 2002.
Dissertation deals with theoretical, methodical and practical issues of evaluations of organizations and economic decisions aimed at stabilizations and achievement of acceptable parameters of national economiic security. All components of economiic security have been studied and correlations between factors driving the economic system beyond the margins have been researched. The model and integral indicators for evaluations of economic security in major spheres of human activities are provided. The impact of institutoinal changes in certain business entities, folowed by changes in their parameters, on parameters of economic safety have been researched.
Key words: economic security, institutional changes, threat economic security, indicativ analysis, parameters of economic security, marginal levels of economic security, monitoring of economic security, industrial - financial group.
АННОТАЦИЯ
Мартынюк В.П. Институциональные изменения в сфере хозяйствования и их влияние на показатели экономической безопасности. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 – экономическая безопасность государства. –Национальный институт стратегических исследований, Киев, 2002.
Диссертация посвящена теоретическим, методическим и прикладным вопросам оценки стабилизационных решений организационно-экономического характера направленных на достижение приемлемого уровня индикаторов экономической безопасности государства.
Украина как независимое государство существует в взаимосвязанном и взаимозависимом мире, где все сильнее проявляются процессы международного экономического сотрудничества. Вместе с тем не прекращается борьба за контроль над ограниченными ресурсами и транспортными коридорами. Наблюдается соперничество национальных экономик в отстаивании собственных экономических интересов. В таких условиях роль и значение экономической безопасности государства существенным образом возрастает, ведь период трансформационного кризиса, в котором находится наше государство, порождает много дестабилизационных факторов как на уровне государства и его регионов, так и на уровне отдельных предприятий и физических лиц. Поэтому разработка форм и методов быстрой диагностики состояния экономической безопасности страны и ее территорий, а также возможных путей обеспечения ее достаточного уровня является актуальной задачей.
Проведение эффективной институциональной реформы в сфере хозяйствования, учитывая особенности национального народнохозяйственного комплекса, может рассматриваться как один из приоритетных путей преодоления кризисных явлений в отечественной экономике и выходе ее на траекторию устойчивого экономического роста.
В работе подробно исследуется сущность понятия экономическая безопасность государства. Изучено состояние всех её составных и исследованы взаимосвязи между факторами, которые выводят экономическую ситуацию за границы пороговых значений.
Обоснована иерархическая модель экономической безопасности, применительно к условиям Украины, что дает возможность исследовать зависимость общенациональных индикаторов экономической безопасности от показателей низшего уровня.
Уровень экономической безопасности необходимо изучать с помощью системы специальных статистических показателей. В роботе систематизированы интегральные показатели по девяти основним сферам хозяйствования, которые формируют базу данных для диагностики уровня экономической безопасности. Предложены расчетные формулы, которые можно использовать для числовой характеристики её уровня.
Для научного анализа и прогнозирования уровня экономической безопасности используется методика индикативного анализа. В ней предлагается сопоставлять полученные результаты диагностики с международными эталонами и пороговыми уровнями, что позволяет тщательно изучить стан отечественной экономики в девяти сферах жизнедеятельности. Используя эту методику и специально разработанную компьютерную программу, проведена оценка уровня экономической безопасности Западного региона Украины, результаты которой показывают те негативные явления, которые наблюдаются в большинстве регионов страны.
На основе предложенного контура взаимозависимости показателей экономической безопасности разных уровней, исследовано влияние изменения показателей отдельных субъектов хозяйствования вследствие проведения в них институциональных изменений, на индикаторы экономической безопасности региона. Формализация стабилизационных эффектов региональной экономики, позволяет предполагать, что проведение институциональных изменений в сфере хозяйствования, в частности, создание промышленно-финансовых групп, позволит за короткий промежуток времени перевести индикаторы экономической безопасности в новое состояние относительно кризисного.
Поскольку контур – замкнутое пространство, то на следующим этапе научного исследования, он позволил проследить влияние изменения индикаторов экономической безопасности на макро- и мезоуровнях на экономические показатели отдельных субъектов хозяйствования. Результаты исследования разрешают сделать вывод, что первоочередной задачей государства в построении надежной системы обеспечения экономической безопасности, должно стать реализация скоординированной Стратегии обеспечения экономической безопасности страны на наивысшем уровне. По принципу цепной реакции это будет оказывать воздействие на улучшение экономического состояния отдельных регионов страны и субъектов хозяйствования, которые находятся на их территории.
Реализация всех стабилизационных решений должна сопровождаться соответствующим мониторингом показателей и критериев. Это позволит своевременно выявлять факторы, которые выводят ситуацию в разных сферах жизнедеятельности за пороги экономической безопасности, и разрабатывать на этой основе программно-целевые приоритеты, реализация которых должна опираться на специально разработанную Программу антикризисного управления и стабилизации экономической безопасности.
Для централизации и координирования работ по проведению мониторинга экономической безопасности целесообразно было бы создать на базе Министерства статистики Украины Главный мониторинго-консалтинговий центр с филиалами во всех регионах Украины. Обеспечение оперативного обмена информацией между разными техническими подразделениями в процессе проведения мониторинга экономической безопасности должно производиться на основе специально созданной базы данных.
Основные положения и выводы диссертации предполагается использовать при диагностике уровня экономической безопасности страны и её территорий, а также анализе решений, направленных на достижение приемлемого уровня индикаторов экономической безопасности.
Ключевые слова: экономическая безопасность, институциональные изменения, угроза экономической безопасности, индикативный анализ, индикаторы экономической безопасности, пороговые уровни экономической безопасности, мониторинг экономической безопасности, промышленно-финансовая группа.
