НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

МІШЕДЧЕНКО ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА

УДК 378.147:78:373.3

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ І МУЗИКИ

13. 00. 02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання

А В Т О Р Е Ф Е Р АТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

РОСТОВСЬКИЙ Олександр Якович,

Ніжинський державний педагогічний

університет імені Миколи Гоголя,

завідувач кафедри музичної педагогіки

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

АФАНАСЬЄВ Юрій Львович,

Київський національний університет культури

і мистецтва, Інститут культури,

директор;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

ХЛЄБНИКОВА Людмила Олександрівна,

Інститут проблем виховання,

старший науковий співробітник

лабораторії естетичного виховання

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний

університет імені М.Коцюбинського,

кафедра педагогіки, Міністерство

освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться “14” травня 2002 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.08. у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий “5” квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М. Завадська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Вища педагогiчна школа покликана забезпечувати підготовку вчителя, зорiєнтованого на особистiсний та професiйний саморозвиток, готового творчо працювати в освiтнiх закладах рiзного типу, здатного розвивати особистiсть учня. Актуальність цього завдання підвищується у зв`язку з реформуванням загальної середньої освіти відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” і прийняттям “Державного стандарту початкової загальної освіти” (листопад 2000 р.), який передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, визнання її самобутності й самоцінності, формування компетентності учня як загальної здатності до суспільної діяльності на основі знань, досвіду, системи цінностей, здібностей, набутих у процесі навчання. У цьому зв`язку дедалі більшого значення набуває культурологічний підхід до підготовки студентів педагогічних вузів. Поняття культури входить до системи професійно значущих якостей особистості й дає підстави говорити про педагогiчну культуру, що охоплює характеристики технологiчної майстерностi й багатства внутрiшнього свiту майбутнього вчителя.

Проблема розвитку педагогiчної культури вчителя привертала й продовжує привертати увагу багатьох педагогiв (В.I.Бондар, О.О.Вербицький, I.А.Зязюн, I.Ф.Кривонос, А.С.Макаренко, О.Г.Мороз, В.О.Сухомлинський, О.В.Сухомлинська, В.О.Сластьонiн, Н.М.Тарасевич, М.Д.Ярмаченко та iн.). Вченi пiдкреслюють, що професiйна культура вчителя не виникає сама по собi, вона формується й розвивається у спецiально органiзованiй навчально-педагогічній дiяльностi.

У педагогiчнiй лiтературi питання формування музичної культури вчителя, а також його художнiх i музично-естетичних потреб, здатностi до оцiнної дiяльностi, висвiтлено в працях Е.Б.Абдуллiна, Ю.Б.Алiєва, Л.Г.Арчажнікової, Б.А.Бриліна, М.М.Букача, В.Г.Бутенка, В.I.Дряпiки, Д.Б.Кабалевського, Л.Г.Коваль, О.М.Олексюк, Г.М.Падалки, Л.О.Рапацької, А.М.Растригіної, О.Я.Ростовського, О.П.Рудницької, Л.О.Хлєбнікової, А.Б.Щербо, О.П.Щолокової та iнших. Але у них йдеться здебiльшого про пiдготовку вчителя на музичних факультетах педагогічних вузів. Значно менше розглядаються цi питання стосовно педагогiчних факультетiв.

Проблемам професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики присвячено багато досліджень. У них висвітлюються питання художнього виховання майбутніх учителів початкових класів і музики (Г.П.Нестеренко), музично-естетичної підготовки учителів початкових класів (З.П.Яропуд), психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя до організації музично-пізнавальної діяльності учнів початкової школи (В.В.Федорчук), формування їх музичної культури (А.М.Гордійчук), професійно-педагогічного інтересу до музичної народної творчості (С.В.Чабан), самоосвітньої діяльності студентів у вищих закладах педагогічної освіти (С.А.Барановська). Однак проблема формування музично-педагогічної культури вчителів початкових класів досліджена недостатньо.

Вивчення досвiду роботи педагогiчних факультетів виявляє багато недолiкiв, пов'язаних, насамперед, з механiчним перенесенням до їхніх навчальних планів основних позицiй навчальних планiв музичних факультетiв. Це призвело до перевантаження навчального процесу, неврахування можливостей студентiв, якi мають здебiльшого слабкiшу початкову музичну підготовку або й зовсiм її не мають. Внаслiдок цього професiйне навчання майбутнього вчителя музики на педагогiчних факультетах пов'язане з доланням складних проблем як теоретичного, так i практичного рiвня. На наш погляд, цi факультети поки що не досягають головного - не формують достатньої музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв, адже саме цiй метi повинен пiдпорядковуватись увесь навчальний процес. Таким чином, актуальнiсть проблеми, її недостатнє висвітлення у наукових працях, потреба педагогiчних факультетiв у подiбних дослiдженнях, визначили тему дисертацiї - "Формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв початкових класiв i музики".

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйне дослiдження входить до плану науково-дослiдної роботи Нiжинського державного педагогiчного унiверситету iменi Миколи Гоголя й виконувалось у межах наукової комплексної програми досліджень кафедри музичної педагогiки “Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів музики”.

Об`єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів музики початкових класів у вищих закладах освіти.

Предмет дослідження – особливості, зміст та методи формування музично-педагогічної культури студентів педагогічних факультетів.

Мета дослідження полягає в науковому обгрунтуваннi й експериментальнiй перевiрцi методики формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів.

В основу даного дисертаційного дослідження було покладено гіпотезу, згідно якої ефективнiсть формування музично-педагогiчної культури залежить вiд спеціально органiзованої навчально-педагогiчної, художньо-пiзнавальної, музично-виконавської дiяльностi студентiв i зростатиме за таких умов:

- формування мотиваційної сфери студентів через орієнтацію на майбутню педагогічну діяльність при вивченні фахових дисциплін;

- розвитку емоційно-ціннісного ставлення студентів до явищ музичної культури;

- створення ситуацій творчої самореалізації та самовираження у навчальному процесі;

- оволодіння студентами уміннями художньо-педагогічного спілкування з дітьми;

- закріплення набутих професійних знань, умінь і навичок в процесі педагогічної практики шляхом самостійного конструювання змісту і способів музично-педагогічної діяльності.

Завдання дослідження:

- розкрити сутність i структуру музично-педагогічної культури як професійної якості особистості вчителя музики;

- проаналiзувати проблеми формування музично-педагогiчної культури студентiв факультетів підготовки вчителів початкових класів;

- визначити критерії та рівні сформованості музично-педагогічної культури у студентів педагогічних факультетів;

- обгрунтувати й експериментально перевiрити методику формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв початкових класiв та музики.

У ході дослідження було застосовано методи теоретичного та експериментально-емпіричного рівнів. До першої групи належали методи теоретичного аналізу і синтезу, абстрагування й ідеалізації, моделювання й конкретизації теоретичного знання, узагальнення педагогічного досвіду у царині вищої педагогічної освіти. Ці методи сприяли осмисленню суті музично-педагогічної культури, розкриттю її теоретичних основ, виділенню основних елементів, оновленню дидактичної моделі формування музично-педагогічної культури. Другу групу склали методи педагогічного спостереження, бесіди, анкетування, інтерв`ювання, експертної оцінки, педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), узагальнення результатів педагогічної діяльності.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у:

- інтерпретації поняття "музично-педагогiчна культура вчителя";

- розгляді художньо-педагогічного спілкування як основи формування музично-педагогічної культури;

- розробці методики формування музично-педагогічної культури студентів педагогічних факультетів на основі художньо-педагогічного спілкування;

- визначенні системи критеріїв і показників виявлення рівнів сформованості музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів;

- доведенні залежності формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв вiд спеціально організованої художньо-пiзнавальної, музично-виконавської та навчально-педагогiчної дiяльностi;

- виявленні педагогічних умов, що забезпечують розвиток музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

Практична значущість дослiдження визначається його спрямованістю на удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів музики у педагогічних закладах вищої освіти, апробацією розробленої методики їх навчання на педагогічних факультетах в умовах додаткової спеціалізації. Матеріали й результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для написання методичних розробок в галузі професійної музично-педагогічної освіти, в організації навчального процесу на педагогічних факультетах, удосконаленні методики роботи з студентами

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Глухівському державному педагогічному університеті, Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя та Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Загалом дослідженням було охоплено 438 студентів педагогічних та музичного факультетів.

Організація дослідження. Дослiдження охоплює три етапи.

На першому етапi (1993-1994) здiйснено аналiз наукової лiтератури, визначено проблему, предмет та завдання дослiдження, проаналiзовано навчальнi плани та програми, вивчено стан сформованостi музичної культури першокурсникiв, виявлено умови, що ефективно впливають на процес її формування, обгрунтовано зміни до дидактичної моделі професiйної пiдготовки майбутнiх учителiв музики.

На другому етапi (1994-1999) розроблено методику дослідно-експериментальної роботи, проведено констатуючий і формуючий експерименти, здійснено перевірку методики формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв музики початкових класiв.

На третьому етапi (1999-2001) аналiзувалися й систематизувалися результати дослiдно-експериментальної роботи, вiдбувалась апробацiя основних положень дослiдження, підведено підсумки, сформульовано висновки наукової роботи, а також здійснено оформлення тексту дисертації.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі навчальної діяльності на базі Глухівського педагогічного університету, Ніжинського педагогічного університету, Чернігівського педагогічного університету. Матерiали дисертацiї доповiдались на всеукраїнських (Нiжин 1999, Глухiв 1999), вузiвських науково-практичних конференцiях (1995-2001 рр.), були обговоренi на засiданнях кафедри музичної педагогiки Нiжинського державного педагогiчного унiверситету (1996-2001рр.), кафедри естетичного виховання Глухiвського педагогiчного університету (1996-2001рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 7 одноосібних статтях, з них 5 – у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (281 найменування) та 13 додатків. У роботі подано 27 таблиць та 11 діаграм. Загальний обсяг дисертації складає 219 с., з них основний текст – 169 с.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступi обгрунтовано актуальнiсть теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гiпотезу та завдання дослiдження, охарактеризовано методи, органiзацiю, етапи наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, показано практичне значення, апробацiю та впровадження основних положень науково-пошукової роботи.

У першому роздiлi - "Теорія і практика формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв початкових класiв і музики" - здiйснено теоретичний аналiз дослiджуваної проблеми з позицiй фiлософiї, естетики, мистецтвознавства, подано інтерпретацію сутності поняття "музично-педагогiчна культура"; проаналiзовано усталений досвід формування музично-педагогiчної культури студентiв педагогiчного факультету; здiйснено аналiз стану сформованостi музично-педагогічної культури першокурсникiв на початковому етапi навчання.

У світлі сучасних підходів метою музичного виховання в загальноосвітній школі є формування в учнів музичної культури як важливої і невід`ємної частини їхньої духовної культури (Д.Кабалевський). Але, щоб виховувати музичну культуру школярів, учитель сам повинен володіти цією культурою, оскільки високе звання "учитель" набуває свого справжнього смислу лише тоді, коли воно невіддільне від поняття культури.

Виявивши сутність понять: культура, духовна культура, естетична культура, художня культура, музична культура, педагогічна культура, ми розглядаємо музично-педагогічну культуру вчителя як систему музично-педагогічних знань, умінь і навичок, яка виявляється в інтегруючій здатності здійснювати музичне навчання й виховання дітей на основі художньо-педагогiчного спілкування. Вона відображає змiст, обсяг, якiсть та системнiсть педагогiчних i музичних знань та умiнь, що дозволяють учителю повною мiрою реалiзувати свiй творчий потенцiал.

Музично-педагогічна культура вчителя розглядається нами як cкладне системно-динамічне утворення, в структурi якого ми видiляємо п'ять пiдсистем: мотивацiйну, iнформацiйну, операцiйну, оцiнну, комунiкативну, якi взаємозумовлюють одна одну. Умовне видiлення означених пiдсистем дозволяє простежити за формуванням музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя.

Проблема підвищення ефективності та якості професiйної пiдготовки студентів може бути вирішена тільки шляхом удосконалення навчального процесу, яке здійснюється по лінії впровадження нових форм і методів, оптимізації змісту навчання та його гуманiзації. Ключем до вирішення цiєї проблеми, на наш погляд, є підпорядкування всієї діяльності викладачів і студентів досягненню загальної мети - формуванню музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

У ходi констатуючого експерименту ми намагалися дослідити елементи розвитку музично-педагогічної культури у першокурсників на початковому етапі навчання. Тому програмою констатуючого експерименту передбачалось виявлення мiри залучення студентiв до музичного мистецтва, рiвня їх оцiнних суджень, особливостей реальної поведiнки в рiзних видах музичної діяльності, а також мотивації вибору професії як одного з компонентів музично-педагогічної культури вчителя.

Використовувалася комплексна методика, що включала індивідуальний і груповий методи опитування, анкетування, бесіду, звукову анкету, “концерт на замовлення”, педагогічне спостереження. Взаємно коригуючи і доповнюючи один одного, ці методи дозволили отримати достовірні дані про рівень музичної культури студентів-першокурсників, їх схильність до педагогічної діяльності, мотивацію вибору професії вчителя музики.

Рiвень сформованостi музично-педагогiчної культури студентів визначався за такими критеріями: мотивація вибору професії вчителя музики; ґрунтовність музично-педагогічних знань; емоційно-ціннісне ставлення до явищ музичного мистецтва, до музично-педагогічної діяльності; уміння сприймати, інтерпретувати й виконувати музику; уміння художньо-педагогічного спілкування з учнями у музично-освітній діяльності.

Аналіз результатів констатуючого дослідження дав змогу виділити рівні сформованості музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів.

До відносно високого рівня, згідно розроблених показників, нами не було віднесено жодного студента.

До середнього рівня віднесено 27,2% студентів. Цей рівень характеризується задовільним загальним і музичним розвитком студентів, фрагментарністю знань про музичне мистецтво, поверховістю художньо-образного мислення та оцінних суджень, задовільною виконавською підготовкою, елементарною мотивацією вибору професії вчителя музики, володінням досить емоційною й образною мовою.

Початковий рівень показали 72,8% студентів, що виявилось у поверховості знань про мистецтво, збідненості й невиразності мови, елементарній оцінці музичних творів, інертності в набутті знань, заниженому інтересі до музики, слабкому володінні інструментом, відсутності мотивації вибору професії вчителя музики, низькою зацікавленістю музично-педагогічною діяльністю.

Проведене констатуюче дослiдження пiдтвердило, що студенти виявляють значний iнтерес до музичного мистецтва, беруть участь у рiзних формах музичної дiяльностi, але в цiлому їх загальнокультурний рiвень недостатнiй. Залучення студентiв до цiнностей музичної культури носить фрагментарний характер, їх смаки в основному орiєнтованi на розважальну музику. Студенти самi усвiдомлюють свою непiдготовленiсть до сприймання мистецтва. Як і передбачалось, на початковому етапі навчання першокурсники виявляли лише елементи музично-педагогічної культури, пов`язані насамперед з більш-менш усвідомленою або навіть елементарною мотивацією щодо вибору професії вчителя музики. Ця мотивація здебільшого визначається інтересом до музичного мистецтва, значно менше – інтересом до педагогічної діяльності, до спілкування з дітьми. Все це вказує на необхiднiсть розробки ефективних заходiв щодо вдосконалення роботи по формуванню музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв в умовах навчально-виховного процесу педагогiчного вузу.

У другому роздiлi - "Експериментальне дослiдження процесу формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв музики початкових класiв" - висвiтлено методику та змiст формуючого експерименту, обгрунтовано критерiї сформованостi музично-педагогiчної культури, здiйснено аналiз результатiв експериментальної роботи.

В основу формуючої дослiдно-експериментальної роботи було покладено методику, розроблену на основі дидактичної моделi процесу формування музично-педагогiчної культури вчителя, яка включає обґрунтування мети, структури i змiсту професiйної пiдготовки, систему навчальних завдань, форми й методи органiзацiї музично-навчальної дiяльностi та здiйснення контролю за рiвнем сформованостi музично-педагогiчної культури за розробленими критерiями. Суть внесених змін до усталеної дидактичної моделi професійної підготовки студентів полягає у спрямованості цього процесу на формування музично-педагогічної культури; у визначенні його сутнісної основи – художньо-педагогічного спілкування; в постановці завдань, пов`язаних з вихованням музично-педагогічної культури студентів; формуванням усвідомленого та діяльно-практичного ставлення до музично-педагогічної діяльності, ціннісного ставлення до явищ музичного мистецтва та професії вчителя музики; у цілісному формуванні музично-педагогічної культури, на відміну від вивчення окремо психолого-педагогічних та музичних дисциплін; в опорі на методи художньо-педагогічного спілкування, активізації музично-педагогічної діяльності, моделювання педагогічних ситуацій.

В обґрунтуванні нашої дидактичної моделі, ми виходили з таких концептуальних положень:

- метою професiйної пiдготовки майбутнього вчителя музики є формування його музично-педагогiчної культури як iнтегруючої здатностi до музично-освiтньої дiяльностi в школi;

- основою формування музично-педагогічної культури є художньо-педагогічне спілкування, яке має пiдпорядковуватись законам художньої логiки, мати естетичну природу й спрямовуватися на створення ситуацій колективного переживання й осмислення музичних творiв. Відтак формування музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя - це насамперед формування культури художньо-педагогiчного спiлкування, яка дозволяє йому самореалiзуватись у педагогiчнiй дiяльності. Предметною основою спiлкування на уроцi виступає музика;

- процес формування музично-педагогiчної культури має бути цiлiсним, тобто мiж предметами, якi забезпечують професiйну пiдготовку, повинна iснувати внутрiшня єднiсть, а музично-теоретичнi та виконавськi дисциплiни повиннi мати педагогiчну спрямованість.

З означеної мети випливають завдання формування музично-педагогічної культури, які розкривають різні аспекти включення студентів до процесу оволодіння музичною культурою. Їх системнiсть визначається охопленням емоцiйної, рацiональної та дiяльно-практичної сфер особистостi. Ми видiляємо такi основнi завдання:

1) формування емоцiйно-ціннісного ставлення до музики та педагогiчної професiї;

2) формування осмисленого ставлення до оволодiння музичними та педагогiчними знаннями i вмiннями при засвоєннi художнiх цiнностей в необхiдному й достатньому для вчителя обсязi; педагогiчнiй iнтерпретацiї музичних вражень i знань у контекстi конкретного уроку музики;

3) формування вмiнь здiйснювати музично-педагогiчну дiяльнiсть у всiх можливих формах навчально-практичної роботи.

Компонентами змісту професійної підготовки майбутнього вчителя музики є: а) система знань про музичне мистецтво та види музичної дiяльностi; б) музично-педагогiчнi знання; уміння й навички, що виявляються в творчій навчальній діяльності й тiсно пов`язані між собою; в) досвiд естетичного емоційно-ціннісного ставлення особистості до явищ музичного мистецтва та світу в цілому.

Нами було окреслено коло проблем, вирiшення яких мало сприяти оптимiзацiї професiйної пiдготовки майбутнiх учителiв музики. Серед найважливiших видiлено: проблема цiлiсностi процесу формування музично-педагогiчної культури вчителя; проблема формування культури спiлкування як основи пiдготовки до професiйної дiяльностi; проблема повноцiнної музичної освіти студентiв, що включає засвоєння музикознавчих знань та умiнь, розвиток художньо-творчих здiбностей, формування оцiнного ставлення до явищ музичного мистецтва, виховання художнiх смакiв, виконавської майстерностi в достатньому для загального розвитку особистостi вчителя й викладання музики обсязi, що забезпечував би повноцiнну музично-освiтню роботу в школi.

Основними методами формуючого експерименту були: метод активiзацiї естетичної дiяльностi (В.Г.Бутенко); метод художньо-педагогiчного спiлкування (О.Я.Ростовський); метод моделювання педагогiчних ситуацiй; метод цiлеспрямованого педагогiчного впливу; методи спостереження, бесiди, коментування, аналiзу виступiв студентiв на академконцертах та проведених ними уроків музики. У ходi експериментальної роботи здiйснювався аналiз музично-естетичних знань, умiнь i навичок студентiв за допомогою спостереження за їх дiяльнiстю в процесi навчання; анкетування, а також обробка одержаних результатiв дослiдження.

В основу формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики було покладено художньо-педагогічне спілкування, яке розглядається як основа, суть та інтегруючий метод музичного виховання дітей. Основа – тому, що спілкування пронизує всю діяльність вчителя й учнів на уроці, суть – тому, що спілкування виступає засобом передачі форм культури й суспільного досвіду, метод – оскільки концентрує виховні та емоційно-естетичні способи впливу. Концентрація уваги на вміннях художньо-педагогічного спілкування на основі виконавської, музично-освітньої та педагогічної діяльності сприяє формуванню музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

Дослідно-експериментальну роботу було розподілено на два етапи. Протягом І – V семестрів здійснювалося теоретичне навчання, інтенсивне накопичення музично-теоретичних знань, виконавських умінь і починалося вивчення методики музичного виховання. Це перший етап формування музично-педагогічної культури студентів.

Другий етап (VI - X семестр) характеризувався практичним використанням у школі набутих знань, умінь і навичок, а також усвідомленою зміною мотивації вибору професії.

На кожному етапі ставилися завдання, які забезпечували розвиток музичного сприймання; формування в студентів музично-педагогічних знань, умінь і навичок, діяльно-практичного ставлення до музично-педагогічної діяльності, ціннісного ставлення до явищ музичного мистецтва та професії вчителя музики, що дозволило простежити динаміку становлення їхньої музично-педагогічної культури.

Проведена експериментальна робота підтвердила припущення щодо залежності ефективності формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики від таких умов, як формування мотиваційної сфери студентів; організація доцільної навчально-виконавської діяльності; розвиток емоційно-ціннісного ставлення студентів до явищ музичної культури; створення ситуацій творчої самореалізації та самовираження у навчальному процесі; оволодіння студентами засобами й уміннями художньо-педагогічного спілкування з дітьми; формування й розвиток навичок педагогічної інтерпретації навчального матеріалу; закріплення набутих професійних знань, умінь і навичок у ході навчально-педагогічної практики.

Дослідно-експериментальна робота показала ефективність запропонованої методики навчання, про що свідчить зіставлення результатів констатуючого дослідження та формування музично-педагогічної культури на І та ІІ її етапах (див. таблицю 1).

Розглядаючи динаміку розвитку музично-педагогічної культури, відзначимо якісні зміни у її компонентах наприкінці дослідно-експериментальної роботи. Проведене дослідження показало ефективність обраних шляхів підготовки майбутніх учителів музики початкових класів в умовах додаткової спеціалізації та підтвердило гіпотезу дослідження.

Таблиця 1.

Динаміка розвитку музично-педагогічної культури (у %)

Рівні

Етапи / Підсистеми Початковий Середній Відносно високий

Вихідний рівень І ІІ Вихідний рівень І ІІ Вихідний рівень І ІІ

Мотиваційна Інформаційна Операційна Оцінна Комунікативна 72,0 80,0 64,0 76,0 72,0 31,6 52,6 30,1 42,1 42,1 10,5 21,1 15,8 21,1 15,8 28,0 20,0 36,0 24,0 28,0 36,8 31,6 38,9 31,6 31,6 47,4 42,1 47,4 36,8 31,6 -- -- -- -- -- 31,6 15,8 31,0 26,3 26,3 42,1 36,8 36,8 42,1 52,6

Сформованість музично-педаго- гічної культури 72,8 38,7 16,8 27,2 33,0 41,1 -- 28,3 42,1

ВИСНОВКИ

1. Музично-педагогiчна культура вчителя - складова частина його духовної культури. Це система музичних і педагогічних знань, умінь і навичок, яка виявляється в iнтегруючій здатності здiйснювати музичне навчання й виховання учнiв на основi дiяльностi художньо-педагогiчного спiлкування. Показником рiвня розвитку музично-педагогiчної культури є якiсть музично-педагогiчної дiяльностi й багатство художньо-естетичної свiдомостi вчителя.

2. Формування музично-педагогічної культури – це тривалий і складний процес, який вимагає розв`язання багатьох педагогічних проблем, серед яких чільне місце посідають проблема гуманізації професійної підготовки майбутнього вчителя; проблема педагогічної спрямованості музично-теоретичної та виконавської підготовки; проблема формування умінь художньо-педагогічного спілкування; проблема розвитку художньо-творчих здібностей, проблема впровадження нових технологій педагогічної освіти. Ключем до вирішення цих проблем є підпорядкування діяльності викладачів і студентів досягненню загальної мети – формуванню музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

3. У структурi музично-педагогiчної культури вчителя видiляються мотивацiйна, iнформацiйна, операцiйна, оцiнна, комунiкативна пiдсистеми, якi взаємозумовлюють одна одну. Умовне видiлення означених пiдсистем дозволяє простежити за динамікою формування музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя. Доведено, що необхідно здійснювати вiдносно рівномірний розвиток усіх компонентів, оскiльки нерозвиненiсть будь-якого з них може привести до зниження загального рівня сформованості музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя.

4. Встановлено, що музично-педагогiчна культура формується в спецiально органiзованiй дiяльностi, яка вимагає вияву цiєї культури. Cистемотворним чинником формування музично-педагогiчної культури виступає спiлкування, що за своєю суттю є художньо-педагогiчним. Художнім – оскільки предметом цього спілкування виступає музичний твір; педагогічним – оскільки при цьому ставляться й вирішуються навчально-виховні завдання.

5. Основний шлях її формування полягає у збагаченні студентів музично-педагогічним досвідом, знаннями, уміннями й навичками, значущими для професійної діяльності вчителя музики; у мiжособистiсному спiлкуванні викладача й студентiв у процесi сприймання, інтерпретації та виконання музики. Органiзована у такий спосiб навчальна дiяльнiсть на кожному етапi забезпечує цiлеспрямоване формування фахових та педагогiчних умiнь та поступове пiдвищення рiвня розвитку музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв музики.

6. Формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів здійснюється при їх активному включенні до музично-творчої і педагогічної діяльності, що сприяє глибшому пізнанню музично-педагогічних явищ. Практична робота студентів та їх самовираження у процесі професійної підготовки має включати самостійне конструювання змісту, форм і методів художньо-педагогічної діяльності і забезпечувати творчу самореалізацію майбутнього вчителя.

7. Доведено, що художньо-педагогiчне спiлкування є основою формування музично-педагогiчної культури. Оволодінню засобами й уміннями художньо-педагогічного спілкування сприяє включення студентів до спілкування на індивідуальних заняттях та в малих групах, розробка бесід і розповідей про музичні твори, які вивчалися в класах індивідуального навчання та демонстрація цих розробок під час контрольного прослухування, заліків та екзаменів, педагогічної практики.

8. Доведено, що ефективність формування музично-педагогічної культури забезпечується створенням таких педагогічних умов: формування мотиваційної сфери студентів через орієнтацію на майбутню педагогічну діяльність при вивченні фахових дисциплін; органiзацiя доцiльної навчально-виконавської дiяльностi; розвиток емоційно-ціннісного ставлення студентів до явищ музичної культури; створення ситуацій творчої самореалізації та самовираження у навчальному процесі; оволодіння студентами засобами й уміннями художньо-педагогічного спілкування з дітьми; формування й розвиток навичок педагогiчної iнтерпретацiї навчального матерiалу; закріплення набутих професійних знань, умінь і навичок у ході навчально-педагогічної практики шляхом самостійного конструювання змісту і способів музично-педагогічної діяльності, художньо-педагогічного спілкування з учнями на уроці.

9. Проведена дослідно-експериментальна робота показала ефективнiсть обраної методики, в основу якої було покладено оновлену дидактичну модель формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв. Сутнiсть означеної моделі визначається такими основними положеннями: метою професійної підготовки є формування музично-педагогічної культури як iнтегруючої здатностi до музично-освiтньої дiяльностi в школi; основою - активне, зацiкавлене художньо-педагогiчне спiлкування, що має пронизувати увесь навчальний процес і моделювати майбутню дiяльнiсть студентів у школi; iнтегруючим змістом навчання - формування музичного сприймання як предметної основи спiлкування на уроках музики.

10. Результативнiсть запропонованої методики виявилась у позитивнiй динамiцi накопичення студентами музично-теоретичних знань, умiнь виконавської й музично-педагогiчної дiяльностi, розвитку мотивацiйної сфери, тобто тих якостей, якi визначають рiвень сформованостi музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя.

Наша робота не вичерпує усіх аспектів даної проблеми. Подальшого дослідження та наукового обґрунтування потребують: вивчення функцій різних видів музично-педагогічної діяльності у процесі формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики, формування музично-педагогічних здібностей учителя музики, вплив педагогічної практики на формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях дисертанта:

1. Мішедченко В.В. До сутностi поняття "музично-педагогiчна культура вчителя - /Науковi записки: Психолого-педагогiчнi науки. - Нiжин: НДПI, 1997. - С. 74 - 78.

2. Мішедченко В.В. Критерiї i стан сформованостi музичної культури першокурсникiв на початковому етапi навчання /Науковi записки: Психолого-педагогiчнi науки. - Нiжин: НДПУ, 1998. - С. 123 - 127.

3. Мішедченко В.В. Дидактична модель процесу формування музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя музики /Науковi записки: Психолого-педагогiчнi науки. Ч.1. - Нiжин: НДПУ, 1999. - С. 43 - 47.

4. Мішедченко В.В. Художньо-педагогiчне спiлкування як основа музично-педагогiчної культури вчителя. /Педагогiка та психологiя: Збiрник наукових праць /За заг. редакцiєю акад. I.Ф.Прокопенка, чл.-кор. В.I.Лозової. -Харкiв: ХДПУ, 1999. - Вип.9. - С. 51 - 55.

5. Мішедченко В.В. До питання підготовки майбутніх учителів на педагогічних факультетах / Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного ун-ту. В.11. - Рівне, РДГУ, 2000. - С.57 - 60.

6. Мішедченко В.В. Пiдготовка студентiв педагогiчного факультету до проведення урокiв музики в загально освітнiй школi. Матерiали науково-практичної конференцiї "Проблеми i перспективи початкової освiти". - Глухiв, ГДПI, 1999. - С. 51 - 53.

7. Мішедченко В.В. Формування у майбутніх вчителів музики готовності до педагогічного спілкування з учнями /Проблеми формування сучасного вчителя у вищій педагогічній школі. Шляхи підвищення пізнавальної активності студентів педагогічних навчальних закладів. Науково-методичний збірник / Упоряд. і заг. ред. Астаф`євої М.М. – Ніжин, НДПУ, 1999. – С. 132-137.

Мішедченко В.В. Формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання.-Національний державний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2002.

У дисертації досліджується проблема формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики в умовах додаткової спеціалізації на педагогічних факультетах. Інтерпретовано поняття ''музично-педагогічна культура вчителя'', розкрито теоретичні аспекти формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів, доведено залежність ефективності формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів від доцільної організації художньо-пізнавальної, музично-виконавської та навчально-педагогічної діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми формування музично-педагогічної культури студентів, визначено критерії та рівні сформованості музично-педагогічної культури майбутніх учителів, розроблено методику формування музично-педагогічної культури студентів педагогічних факультетів на основі художньо-педагогічного спілкування, виявлено умови, які сприяють її формуванню у процесі професійної підготовки.

Ключові слова: музична культура особистості, музично-педагогічна культура вчителя, структура музично-педагогічної культури, художньо-педагогічне спілкування, професійна підготовка вчителя музики.

Мишедченко В.В. Формирование музыкально-педагогической культуры будущих учителей начальных классов и музыки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения музыке и музыкального воспитания. - Национальный государственный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2002.

В диссертации исследуется проблема формирования музыкально-педагогической культуры будущих учителей музыки в условиях дополнительной специализации на педагогических факультетах. В работе уточнена сущность понятия "музыкально-педагогическая культура", осуществлен анализ педагогических проблем формирования музыкально-педагогической культуры студентов, определены критерии и уровни сформированности музыкально-педагогической культуры будущих учителей, выявлены условия, способствующие формированию музыкально-педагогической культуры в процессе профессиональной подготовки.

Музыкально-педагогическая культура учителя рассматривается как составная часть его духовной культуры, интегрирующая способность осуществлять музыкальное образование детей на основе деятельности художественно-педагогического общения. В структуре музыкально-педагогической культуры выделяются пять подсистем: мотивационная, информационная, операциональная, оценочная и коммуникативная. Условное их выделение позволяет проследить за формированием музыкально-педагогической культуры будущего учителя.

Формирование музыкально-педагогической культуры – это длительный и сложный процесс, который требует разрешения многих педагогических проблем, среди которых важное место занимают проблема гуманизации профессиональной подготовки будущего учителя; проблема педагогической направлености музыкально-теоретической и исполнительской подготовки; проблема формирования культуры художественно-педагогического общения; проблема развития художественно-творческих способностей; проблема внедрения новых технологий педагогического образования.

Установлено, что системообразующим фактором формирования музыкально-педагогической культуры является художественно-педагогическое общение, которое состоит в целесообразной организации общения педагога и студента, будущего учителя и учеников на основании подготовки их к восприятию и исполнению музыки. Овладению студентами способами и умениями художественно-педагогического общения способствуют привлечение их к общению на индивидуальных занятиях и в малых группах, разработки бесед и рассказов о музыкальных произведениях, которые изучались в классах индивидуального обучения и представление этих разработок во время контрольного прослушивания, зачетов, экзаменов, педагогической практики.

Проведенная экспериментальная работа показала эффективность усовершенствования дидактической модели формирования музыкально-педагогической культуры будущих учителей, сущность которой определяется такими концептуальными подходами: цель профессиональной подготовки – формирование музыкально-педагогической культуры как интегрирующей способности к музыкально-образовательной и воспитательной деятельности в школе; основа профессиональной подготовки – активное, заинтересованное художественно-педагогическое общение, которое должно пронизывать учебный процесс и моделировать будущую деятельность студентов в школе; интегрирующее качество обучения – формирование музыкального восприятия как предметной основы общения на уроках музыки.

Доказано, что целесообразная организация художественно-познавательной, музыкально-исполнительской, учебно-педагогической деятельности студентов достигается при таких условиях: формирование мотивационной сферы студентов, ориентирование на будущую педагогическую деятельность при изучении специальных дисциплин; развитие эмоционально-оценочного отношения студентов к явлениям музыкальной культуры, создание ситуаций творческой самодеятельности и самовыражения в учебном процессе; овладение студентами способами и умениями художественно-педагогического общения с детьми; закрепление полученных профессиональных знаний, умений и навыков в процессе учебно-педагогической практики путем самостоятельного конструирования содержания и способов музыкально-педагогической деятельности, художественно-педагогического общения с учениками на уроке.

Результативность предложенной методики проявилась в положительной динамике накопления студентами музыкально-теоретических знаний, умений исполнительской и музыкально-педагогической деятельности, развития музыкальных и педагогических способностей, мотивационной сферы, то есть тех качеств, которые определяют уровень сформированности музыкально-педагогической культуры будущих учителей.

Ключевые слова: музыкальная культура личности, музыкально-педагогическая культура учителя, структура музыкально-педагогической культуры, художественно-педагогическое общение, профессиональная подготовка учителя музыки.

Mishedchenko V.V. The forming of musical-pedagogical culture of the future teachers elementary forms and music.

Thesis on the competition of the candidate's degree by speciality 13.00.02 – Theory and methode of the musical training and musical education. Ukrainian State Pedagogical University after M.P. Dragomanova, Kyiv, 2002.

In the thesis the problem of forming of musical-pedagogical culture of the future teachers of music in the conditions of supplementary specialization in the pedagogical faculties is researding. The author defined more precisely the essence of notion of musical-pedagogical culture, analysed the pedagogical problems of forming of musical-pedagogical culture of the studens, determined the criterions and levels of formed musical-pedagogical culture of the future teathers, revealed the conditions, wich assist to its forming in process of the professional preparation. In the thesis the author improved and experimentally checked the didactic model of forming of musical-pedagogical culture, directed the information about its effection.

Key-words: musical-pedagogical culture of a person, musical-pedagogical culture of teacher, structure and stages of the development, artistic-pedagogical intercourse, didactic model, professional preparation of the teacher.